Київський національний торговельно-економічний університет
Київський національний торговельно-економічний університет
Шерстюк Олександр Леонідович
УДК 657.424:658.871/.878
КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз і аудит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі аудиту
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент,
Бутко Анатолій Дмитрович,
Київський національний торговельно-економічний
університет, доцент кафедри аудиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Сопко Василь Васильович,
Київський національний економічний університет,
професор кафедри бухгалтерського обліку
в промисловості
кандидат економічних наук, доцент
Редько Олександр Юрійович
Національний центр обліку і аудиту Державної
академії статистики, обліку і аудиту Держкомстату
України, професор
Провідна установа: Львівська комерційна академія,
кафедра аудиту, Укоопспілка,
м.Львів
Захист відбудеться “_26 вересня 2003р. о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, аудиторія А-227
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19
Автореферат розісланий “22” серпня 2003 року.
Вчений секретар Н.І.Морозова
спеціалізованої вченої ради
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з результатів економічної реформи в Україні є можливість учасників економічних відносин (громадянам, підприємствам, державі) отримувати додаткові прибутки шляхом використання ресурсів в інвестиційній діяльності. Водночас, внаслідок реалізації програм приватизації відбулася зміна власників великої кількості підприємств різних галузей, що раніше перебували у державній власності. При цьому підприємства отримали можливість самостійного залучення додаткових джерел фінансування діяльності шляхом отримання нових інвестицій або залучення кредитів.
Умовою вкладення ресурсів окремих осіб у підприємницьку діяльність (зокрема, у приватизацію або створення підприємств) є можливість отримання власниками таких ресурсів економічного ефекту у вигляді прибутку. Проте, на його створення впливає велика кількість чинників як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Цей вплив є різноспрямованим, внаслідок чого він може відповідати або суперечити інтересам інвестора і, як наслідок, істотно впливати на прийняття інвестиційного рішення. Отже, існує необхідність визначення відповідності наслідків впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на формування результату інвестування інтересам інвестора.
Відповідність наслідків впливу чинників на формування результату від інвестування у підприємства інтересам інвесторів є інвестиційною привабливістю підприємства, а ступінь такої відповідності – її оцінкою.
Наразі в Україні діє один нормативний документ, що регулює процедуру визначення оцінки інвестиційної привабливості підприємств. У публікаціях в періодичній літературі, в монографіях та інших наукових працях вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема Е.А.Аврунової, М.І.Баканова, М.Т.Білухи, І.О.Бланка, В.П.Завгороднього, А.П.Зуділіна, А.Б.Ідрісова, Р.М.Косміної, М.В.Кужельного, А.А.Мазаракі, А.Мертенса, В.О.Озерана, Ю.І.Осадчого, В.В.Сопка, Дж.Сороса, Є.А.Стоянова, О.С.Стоянової, Л.П.Толстової, Н.М.Ушакової, В.О.Шевчука, А.Д.Шеремета, С.Шмидта та інших дослідників, присвяченим проблемам контролю та аналізу, дають детальну інформацію про застосування контрольних та аналітичних процедур, зокрема при обґрунтуванні інвестиційних рішень.
Водночас, методи контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств, наведені у нормативних документах, а також запропоновані вітчизняними та іноземними науковцями, орієнтовані, переважно, на здійснення процедур фінансового аналізу і не передбачають виконання процедур визначення критеріїв інвестиційної привабливості, а також здійснення аналізу впливу на її оцінку нормативно-правового регулювання.
Відсутність єдиних організаційних та методологічних підходів до здійснення контрольних, зокрема аналітичних процедур оцінки інвестиційної привабливості підприємств, теоретична нерозробленість цієї проблеми та практична цінність її розв'язання як для економіки в цілому, так і для окремих підприємств, а також неадаптованість зарубіжних методологічних підходів до вирішення аналогічних проблем українських інвесторів обумовили актуальність проведеного дослідження та його науково-практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Обраний напрям дослідження визначається законодавством, що регулює здійснення інвестиційної діяльності, Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Державною програмою реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1998р №1706, Заходами щодо поліпшення інвестиційної привабливості України, схваленими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2001 р №55-р, та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють інвестиційні процеси в Україні.
Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри аудиту Київського національного торговельно-економічного університету “Розробка пропозицій з обліку та контролю капіталу акціонерних товариств у сфері товарного обігу” номер держреєстрації ДР 0102U000644.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення методології контролю та аналізу інвестиційної привабливості підприємств торгівлі з урахуванням сучасного стану інвестиційної діяльності, обліку, аналізу і контролю в Україні.
Відповідно до цільової спрямованості дисертаційної роботи на дослідження поставлені такі задачі:
·
визначення тенденцій розвитку інвестиційної діяльності в Україні в умовах становлення ринкових відносин;
·
вивчення теоретичних умов здійснення інвестування у торговельні підприємства;
·
визначення чинників, що впливають на прийняття рішення про інвестування у торговельні підприємства та дослідження характеру і величини такого впливу;
·
розробка методологічних підходів до формування інформаційного забезпечення контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств;
·
визначення змісту і порядку формування критеріїв інвестиційної привабливості торговельних підприємств;
·
розробка методичних підходів до здійснення процедур контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність та взаємостосунки між її учасниками.
Предметом дослідження обрано організацію та методологію контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств як інформаційної системи управління інвестиційною діяльністю.
Методи дослідження контролю та аналізу інвестиційної привабливості об'єднують загальнонаукові та емпіричні прийоми економічної науки. У процесі дослідження використовувалися такі методи: порівняння (для визначення спільних рис і відмінностей процесів інвестування та кредитування); абстрагування (для оцінки впливу на інвестиційну привабливість окремих чинників); аналіз (для дослідження змін у показниках майнового стану, ділової активності, рентабельності, фінансової стійкості та ліквідності); конкретизація (визначення параметрів діяльності, які впливають на інвестиційну привабливість підприємств) та ін. Обробка даних здійснювалася за допомогою сучасних інформаційних технологій і програм на основі прийомів математичного моделювання, документування, розрахунково-аналітичних прийомів, спостереження, впровадження результатів у практичну діяльність. Під час дослідження використовувалися також емпіричні методичні прийоми – синтез, дедукція, індукція та ін.
Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження полягає в розроблених особисто дисертантом рекомендаціях і пропозиціях щодо застосування процедур контролю та аналізу, що здійснюються для визначення оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств, що певним чином сприяють розв'язанню питань удосконалення інвестиційної діяльності.
Наукова новизна положень, що виносяться на захист, полягає в наступному:
·
отримала подальший розвиток теоретична характеристика процесу прийняття інвестиційних рішень. Визначено, що прийняття інвестиційного рішення ґрунтується на результатах співставлення фактичних значень параметрів, що характеризують діяльність підприємства, з очікуваними, що визначаються критеріями, розробленими інвестором. Це дає змогу обґрунтувати необхідність здійснення контрольних, зокрема аналітичних, процедур з метою визначення адекватної оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств з урахуванням інтересів інвесторів;
·
вперше визначено процедуру формування критеріїв інвестиційної привабливості торговельних підприємств. Зазначена процедура дає можливість при визначенні критичних значень параметрів діяльності підприємств, що є об'єктами інвестування, враховувати інтереси інвесторів та умови, які впливають на їх формування;
·
удосконалено процедури оцінювання впливу на інвестиційну привабливість чинної нормативно-правової бази. Виходячи з пріоритетної ролі нормативно-правового забезпечення, з урахуванням інтересів інвесторів обґрунтовано оцінку окремих значень відповідних критеріїв інвестиційної привабливості торговельного підприємства. Запропоновані варіанти оцінки дають змогу інвестору врахувати при прийнятті рішення гарантуючий, дозвільний, обмежувальний та регулятивний аспекти нормативно-правової бази, яка визначає порядок створення та функціонування торговельного підприємства, що є об'єктом інвестування;
·
дістав подальшого розвитку порядок формування та використання в контролі та аналізі інвестиційної привабливості торговельних підприємств облікової інформації. Доведено вплив окремих елементів облікової політики торговельного підприємства на розрахункові значення аналітичних показників, що застосовуються з метою оцінки інвестиційної привабливості підприємств. З урахуванням зазначеного, пропонується при проведенні контрольних та аналітичних процедур обробки інформації фінансової звітності підприємства, оцінювати можливий вплив змін в його обліковій політиці на розрахункові значення аналітичних показників з метою їх об'єктивної оцінки при прийнятті інвестиційного рішення;
·
вперше застосовано сітьові графіки для оптимізації витрат часу та інших ресурсів на проведення процедур контролю при оцінюванні інвестиційної привабливості підприємств. За результатами дослідження визначено, що оптимальною є така послідовність проведення контрольних, зокрема аналітичних процедур оцінювання інвестиційної привабливості, яка передбачає попередню оцінку впливу нормативно-правового регулювання з наступним прийняттям рішення про доцільність подальшого виконання розрахунково-аналітичних та інших процедур, що передбачають визначення відповідності критеріям інших параметрів підприємства;
·
дістало подальшого розвитку застосування при визначенні оцінки інвестиційної привабливості підприємств процедур розрахунку та аналізу показників, що характеризують їх фінансово-майновий стан та ефективність діяльності. Шляхом застосування економіко-математичних методів встановлено, що інвестиційна привабливість торговельних підприємств, з точки зору інвесторів, має істотну залежність від розрахункових значень показників фінансової залежності, рентабельності власного капіталу та стійкого економічного зростання. Зазначене є підставою для обов'язкового врахування розрахункових значень наведених показників під час прийняття рішення про інвестування у торговельне підприємство;
·
вперше сформульовано моделі обчислення критичних значень показників, що використовуються при оцінюванні інвестиційної привабливості торговельних підприємств. Застосування наведених моделей передбачає визначення оптимальних значень показників фінансової залежності, рентабельності власного капіталу та стійкого економічного зростання, які забезпечуватимуть зростання капіталу інвесторів під час діяльності підприємства, виходячи з очікуваних інвестором результатів інвестування;
·
удосконалено методику визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості торговельного підприємства на підставі критичних (оптимальних) значень показників фінансово-майнового стану та ефективності діяльності із застосуванням методу обчислення відстані від еталону. Використання зазначеної методики у практичній діяльності має забезпечити адекватну оцінку інвестиційної привабливості, виходячи з інтересів інвестора, а також вибір найкращого варіанту інвестування серед кількох торговельних підприємств;
·
дістало подальшого розвитку застосування процедур оцінювання ліквідності та платоспроможності підприємств торгівлі для визначення їх інвестиційної привабливості. Розроблені пропозиції передбачають врахування інтересів інвесторів під час визначення наведених характеристик, що має сприяти підвищенню обґрунтованості оцінки інвестиційної привабливості підприємств торгівлі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що рекомендації та пропозиції, наведені в дисертації, сформульовані як результат проведеного дослідження, розвивають методологію оцінювання інвестиційної привабливості підприємств з урахуванням умов, що склалися в національній економіці України та на окремому підприємстві, а також формування інформаційної бази, необхідної для прийняття рішень про інвестування у підприємства торгівлі та інших галузей.
Розроблені під час дослідження рекомендації з удосконалення методології бухгалтерського обліку, контролю та фінансового аналізу при оцінюванні інвестиційної привабливості експериментально запроваджені на підприємствах торгівлі – КПГХ “Райдужне” (довідка від 09 січня 2003 р. №1-03), ТОВ “ЮіДжин” (довідка від 04 жовтня 2000 р.), кооператив “Райдуга-89” (довідка від 14 січня 2003 р. №1) та у практику суб'єктів аудиторської діяльності (довідка від 19 листопада 2002 р. №147).
Особистий внесок здобувача полягає в одноосібному науковому дослідженні, у якому викладено авторський підхід до вирішення важливого завдання – удосконалення теорії та методології контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” (ВТЕІ, Вінниця, 2000 р.), 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів Оптимум-2000” (ХПІ, Харків, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах реформування економіки України” (Полтавський кооперативний інститут, Полтава, 2001 р.), 3-й міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів Оптимум-2001” (НТУ ХПІ, Харків, 2001 р.), а також на двох Науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу КНТЕУ (КНТЕУ, Київ, 1999 р, 2001 р.) та Дніпропетровській міжрегіональній науково-практичній конференції “Документальне забезпечення аудиторської діяльності” (Дніпропетровське територіальне відділення Спілки аудиторів України, Дніпропетровськ, 2002 р.)
Публікації. Основні результати проведеного дисертаційного дослідження опубліковано у десяти роботах, зокрема 7 загальним обсягом 2,5 друкованих аркушів – у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертаційної роботи.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 173 сторінки тексту, 27 таблиць, 12 рисунків, 8 формул та 23 додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, викладено наукову новизну та практичну цінність результатів проведеного дисертаційного дослідження.
У першому розділі “Інвестиційна привабливість торговельних підприємств як об'єкт контролю та аналізу” розглянуто основні характеристики інвестиційної діяльності, мету її суб'єктів, напрями інвестування, що набули практичного розповсюдження в Україні; проаналізовано основні тенденції інвестиційного процесу протягом 1992-2001 рр., а саме: структуру інвестування юридичних осіб та громадян, регіональну та галузеву структуру іноземних інвестицій, а також динаміку інвестування у власний капітал підприємств, зокрема торговельних.
За результатами дослідження встановлено, що підприємства, зареєстровані в Україні, надають перевагу придбанню необоротних активів, які безпосередньо беруть участь в операційній діяльності, що стало наслідком зростання їх питомої ваги в загальній вартості активів протягом 1993-2001 рр. з 34,9% до 57%. Для структури витрат та заощаджень населення було характерним зменшення питомої ваги витрат, спрямованих на інвестування з 16,5% у 1991 р. до 8,9% у 2001 р. Зазначені тенденції свідчать про зростання ролі підприємств порівняно з фізичними особами в інвестиційній діяльності.
Об'єктами інвестування (як власністю підприємств, так і відособленими від них), можуть бути представлені необоротними активами, оборотними активами і витратами. Отже, всі види інвестицій можна класифікувати за належністю активів, що виступають об’єктами інвестування (рис.1).
Перевагами даної системи класифікації є те, що вона:
·
узагальнює теоретичний підхід до класифікації інвестицій;
·
дозволяє виділити підприємство як самостійний об'єкт інвестування;
Рис.1. Класифікація інвестицій за напрямами вкладання активів
·
забезпечує деталізацію методичних прийомів, властивих для оцінки інвестиційної привабливості підприємств.
Таким чином, підприємство в інвестиційній діяльності можна розглядати і як суб'єкт, і як об'єкт. Як суб'єкт, підприємство самостійно здійснює інвестиційну діяльність шляхом придбання активів; як об'єкт інвестування, підприємство одержує активи шляхом залучення додаткових вкладень до власного капіталу, тобто одержує разом з активами додаткові джерела фінансування діяльності.
Результати дослідження свідчать про те, що терміну “інвестування” найбільше відповідає процес передачі внесків до власного капіталу торговельного підприємства. Для цього процесу, на відміну від надання позикових коштів, є характерним перехід права власності на залучені активи від вкладника (інвестора) до самого підприємства.
Як свідчать результати дослідження, починаючи з 1994 р. мала місце тенденція збільшення загального обсягу власного капіталу підприємств. Зокрема, загальний обсяг власного капіталу підприємств торгівлі збільшився протягом зазначеного періоду на 13963,9 млн.грн. При цьому його питома вага у загальному обсязі статутного капіталу всіх підприємств, зареєстрованих в Україні, до 1999 р. залишалася на стабільному рівні (близько 2%), що свідчить про стабільність переваг, які надавали інвестори підприємствам галузі під час прийняття інвестиційних рішень. Починаючи з 2000 р. цей показник збільшився до 4,5%, що свідчить про збільшення зацікавленості інвесторів при інвестуванні в торговельні підприємства.
Чинним законодавством встановлені кілька форм інвестування у підприємства, зокрема у торговельні (рис.2). Наведені форми інвестування передбачають різні механізми вкладання ресурсів, що вимагає враховувати при оцінюванні інвестиційної привабливості підприємств низку особливостей.
Рис.2. Форми інвестування у підприємства, передбачені чинним законодавством
Інвестиційна діяльність передбачає наявність окремих суб'єктів (громадян, юридичних осіб, держави), які володіють відповідними ресурсами та мають на меті отримання внаслідок ъх використання додаткового зиску. Як свідчить практика, саме мета суб'єктів (прагнення до покращення добробуту) є визначальною передумовою здійснення інвестиційної діяльності.
У більшості визначень терміну “інвестиційна діяльність”, наведених у нормативних документах та спеціальній літературі, передбачається, що по-перше, це є процес, по-друге, метою цього процесу є досягнення економічного або соціального ефекту. Проте, результат, який очікується внаслідок інвестиційної діяльності не слід обмежувати прибутком або соціальним ефектом, оскільки для реалізації інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності може бути достатнім отримання зиску, що матиме характер, який визначається виходячи з мети функціонування будь-якого суб'єкта.
Мету інвестування – отримання зиску, зокрема економічного, – можна визначити як отримання максимальних доходів за мінімально можливих витрат з витрачанням на це мінімально можливого часу. Отже, можна запропонувати наступну модель розрахунку економічного зиску від інвестування:
ЕЗі = (1),
де ЕЗі – розрахункова величина економічного зиску від інвестування;
- сума доходів, одержаних інвестором внаслідок інвестування;
- сума витрат інвестора, пов'язаних з інвестуванням та одержанням відповідного доходу.
Виходячи з моделі, визначеної рівнянням (1), можна зробити висновок про те, що завданнями, які мають бути розв'язані для досягнення мети інвестування, є: максимізація теперішньої вартості доходів, що мають надійти внаслідок реалізації інвестиційного проекту; мінімізація теперішньої вартості витрат, що пов’язані з цим проектом, і, як очікується, будуть мати місце протягом його існування.
Одним з об'єктів інвестування є підприємства. Отже, модель (1) може застосовуватися і при оцінці інвестування у підприємства, зокрема в торговельні.
При цьому, величина доходів, отриманих внаслідок інвестування дорівнюватиме сумі доходів підприємства, отриманих внаслідок його діяльності. Сума витрат, пов'язаних з інвестуванням у підприємства, складатиметься як з витрат підприємства, зазнаних ним під час діяльності, так і з витрат інвесторів. На підставі дослідження розроблений перелік витрат, які необхідно враховувати при визначенні ефективності інвестування у підприємства за допомогою показників фінансової оцінки інвестиційних проектів.
Прийняття рішень щодо інвестування у підприємства визначається низкою особливостей, пов'язаних з умовами його функціонування. Вплив зазначених умов на прийняття інвестиційного рішення визначає можливість досягнення мети інвестування.
Таким чином, інвестиційна привабливість підприємства, зокрема торговельного – це характеристика можливості (або імовірності) шляхом внесення інвестицій у підприємство адекватно розв'язувати завдання, необхідні для досягнення мети інвестування.
Інвестиційна привабливість торговельного підприємства, як і будь-якого іншого об'єкта інвестування, має дві складові – об'єктивну наявність умов функціонування підприємства та їх суб'єктивну оцінку, що надається інвестором.
Оцінювання інвестиційної привабливості торговельного підприємства полягає у визначенні ступеня відповідності умов функціонування підприємства, що склалися під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, інтересам інвесторів.
Чинники, що визначають рівень інвестиційної привабливості підприємства, постійно змінюються. Це відбувається через те, що, з одного боку, діяльність підприємства, призводить до зміни в обсязі та структурі активів, зобов’язань та капіталу підприємства, а з іншого – певних змін зазнають вимоги самого інвестора до об’єкта інвестування. Зазначені зміни можуть істотно вплинути на обґрунтування, прийняття та реалізацію рішення про інвестування у підприємство. Тому існує необхідність контролю та аналізу інвестиційної привабливості підприємства з боку інвестора. За результатами проведення контрольних та аналітичних процедур мають бути сформовані висновки про відповідність фактичних умов функціонування торговельного підприємства очікуванням інвесторів. Зазначені висновки є основою оцінки інвестиційної привабливості торговельного підприємства. Отже, процедуру визначення оцінки інвестиційної привабливості торговельного підприємства можна відобразити у вигляді алгоритму (рис.3).
Рис.3. Процедура визначення оцінки інвестиційної привабливості
При прийнятті рішення про інвестування інвестори встановлюють ступінь відповідності прогнозних результатів реалізації інвестиційного
проекту, що визначаються з урахуванням впливу умов функціонування підприємства, очікуваним, що визначаються самим інвестором.
У процесі контролю та аналізу інвестиційної привабливості підприємств очікувані інвестором результати реалізації інвестиційного проекту являють собою визначальні, еталонні характеристики, відповідність яким перевіряється. Виходячи з цього, очікувані результати інвестування у підприємство можна визначити як критерії його інвестиційної привабливості. Критерії інвестиційної привабливості можуть встановлюватися виключно інвестором, і використовуються суб'єктами контролю та аналізу інвестиційної привабливості. Таким чином, контроль та аналіз інвестиційної привабливості торговельних підприємств мають на меті визначення ступеня відповідності характеристик їх існування та діяльності критеріям, сформульованим з урахуванням інтересів інвесторів.
Схематично механізм висунення таких критеріїв та їх місце у прийнятті інвестиційного рішення можна відобразити наступним чином (рис.4)
1 – визначення характеристик зовнішніх чинників інвестиційної привабливості;
2 – визначення характеристик внутрішніх чинників інвестиційної привабливості;
3 – характеристика інтересів інвестора за умов обмежень, визначених впливом зовнішніх і внутрішніх чинників інвестиційної привабливості.
Рис.4. Механізм формування критеріїв інвестиційної привабливості
Дослідження показали, що при проведенні процедур контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств необхідно дотримуватися наступних принципів:
1.
Врахування інтересів інвестора. Реалізація цього принципу передбачає виявлення мети здійснення інвестування, а також визначення сукупності критеріїв, які є важливими з точки зору інвестора.
2.
Врахування зміни вартості грошового виразу інвестиційних доходів і витрат з плином часу.
3.
Системність і комплексність контролю та аналізу інвестиційної привабливості, яка полягає у необхідності врахування комплексу критеріїв, визначених з урахуванням інтересів інвесторів.
4.
Врахування поточної зміни умов інвестування.
Здійснювати контроль та аналіз інвестиційної привабливості можуть безпосередньо інвестори або уповноважені ними особи, що володіють необхідними знаннями, методиками, матеріально-технічними засобами. Серед суб'єктів контролю та аналізу інвестиційної привабливості підприємств визначені суб'єкти аудиторської діяльності. Відповідно до чинного законодавства, в окремих випадках здійснення інвестування у підприємства, зокрема при реструктуризації, передбачене обов'язкове проведення аудиту.
На підставі чинних в Україні нормативів аудиту розроблені Методичні рекомендації щодо проведення аудиту під час реструктуризації підприємств. В рекомендаціях наведено перелік питань, які визначаються процедурою реструктуризації та впливають на характеристику бізнесу клієнта та на зміст програми аудиту, визначення необхідності залучення аудитором експертів, встановлюють особливості перевірки тверджень фінансової звітності, а також впливають на характер аудиторського висновку. Розроблені рекомендації визначають підходи до планування та здійснення аудиторських процедур, а також оформлення їх результатів з метою надання користувачам (зокрема, інвесторам) фінансової звітності підприємства, що підлягає реструктуризації, та відповідного аудиторського висновку, певного рівня позитивної гарантії щодо достовірності інформації про підприємство, яка міститься у його звітності.
За результатами дослідження розроблено Методичні рекомендації щодо контролю інвестиційної привабливості підприємств з часткою державної власності у капіталі. Запропоновані рекомендації характеризують організацію та методику визначення відповідності характеристик діяльності підприємств з часткою державної власності критеріям інвестиційної привабливості. Використання зазначених рекомендацій сприятиме захисту інтересів держави як одного з суб'єктів інвестиційної діяльності.
У другому розділі “Інформаційне забезпечення контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств” визначено інформаційні потреби інвесторів, структуру інформації, що використовується при прийнятті інвестиційного рішення, обґрунтована провідна роль нормативно-правового регулювання в інформаційному забезпеченні контролю та аналізу інвестиційної привабливості, визначений вплив окремих облікових процедур на формування інформації фінансової звітності, що використовується в контролі та аналізі інвестиційної привабливості торговельних підприємств, шляхи підвищення аналітичних можливостей використання бухгалтерської інформації при проведенні зазначених процедур.
Інформаційні потреби інвестора визначаються як сукупність оброблених певним чином даних, за допомогою яких існує можливість встановити відповідність фактичних параметрів, що характеризують діяльність підприємства, критеріям інвестиційної привабливості, визначених інвестором. Кількість та зміст таких параметрів має відповідати інтересам інвестора, тобто характеристики діяльності торговельного підприємства можуть визначатися як критерії інвестиційної привабливості, виходячи з доцільності їх вивчення.
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі інформації для контролю та аналізу інвестиційної привабливості має інформація, яка міститься у звітності торговельних підприємств (33%) та у нормативно-правових джерелах (31%). Це свідчить про те, що зазначені джерела є основними з точки зору забезпечення інформаційних потреб інвесторів. До додаткових джерел інформації відносяться джерела, які містять статистичні дані, що характеризують стан ринку, певні загальноекономічні аспекти інвестиційної привабливості торговельних підприємств (наприклад, рівень інфляції). Такі джерела забезпечують потребу в інформації, яка використовується з метою підвищення зручності та ефективності обробки основної.
Нормативно-правова інформація визначає можливість здійснення інвестицій, їх напрямки, методи та умови реалізації, зокрема – умови функціонування підприємства-об'єкта інвестування. Методика оцінювання впливу нормативно-правового регулювання діяльності інвесторів та підприємств-об'єтків інвестування на інвестиційну привабливість передбачає врахування змісту його гарантуючого, дозвільного, обмежувального та регулятивного аспектів, а також визначення впливу зазначених аспектів на величину витрат, які пов'язані з інвестуванням у підприємства і впливають на ефективність інвестиційної діяльності.
Іншим важливим джерелом інформації, що використовується при проведенні контролю та аналізу інвестиційної привабливості є фінансова звітність підприємства (табл.1). Проте, інвестори не завжди мають змогу отримати необхідну інформацію, що пояснюється особливостями складання та подання звітності і залежить від терміновості задоволення інтересів користувачів та особливостей діяльності підприємства. Зокрема, не визначена єдина методика побудови розподільчого балансу, який має забезпечити інвесторів інформацією про активи та джерела їх утворення для підприємств, що утворилися внаслідок реструктуризації.
Таблиця 1
Забезпечення інформаційних потреб інвесторів даними фінансового обліку
Напрям дослідження | Інформаційні потреби інвесторів | Облікові джерела інформації
Визначення економічно-го зиску інвесторів | Величина чистого прибутку (непокритого збитку)
Кількість акцій
Обсяг і структура активів підприємства | Баланс
Звіт про фінансові результати
Звіт про власний капітал
Звіт про фінансові результати
Баланс
Примітки до фінансової звітності
Визначення результатів основної діяльності | Дохід від реалізації товарів (продукції, робіт, послуг)
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності | Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати Звіт про рух грошових коштів
Визначення результатів інших видів діяльності | Прибуток (збиток) від фінансової діяльності
Прибуток (збиток), від інвестиційної діяльності | Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати
Визначення рентабель-ності діяльності | Прибуток до оподаткування
Чистий прибуток
Витрати підприємства
Доходи підприємства
Величина власного капіталу
Величина активів | Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати
Баланс
Звіт про власний капітал
Баланс
Рух коштів | Динаміка оборотних активів
Динаміка доходів і витрат майбутніх періодів
Динаміка поточних зобов'язань
Інший рух коштів | Звіт про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів
За результатами дослідження розроблено Методичні рекомендації щодо складання розподільчого балансу, які ґрунтуються на застосуванні процедур розподілу джерел фінансування між активами, визначення приналежності окремих активів структурним підрозділам, а також їх математичного розподілу між новоутвореними підприємствами. Застосування зазначених рекомендацій має забезпечити користувачів фінансової звітності (зокрема, інвесторів) достовірною інформацією, необхідною для обґрунтування та формулювання адекватних рішень, зокрема – про інвестування у торговельні підприємства, створені в результаті реструктуризації.
Водночас, в дисертації запропоновані доповнення до Приміток до річної фінансової звітності підприємств. Зазначені доповнення ґрунтуються на вимогах чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які не були враховані при затвердженні форми Приміток, а саме: деталізація характеристики грошових потоків, оголошеного та оплаченого статутного капіталу, складу та структури акціонерного капіталу, характеристика та обґрунтування змін в обліковій політиці підприємств, характеристика зобов'язань з точки зору їх структури та можливості погашення, деталізація інформації про операції з цінними паперами, про орендні операції, особливості відображення в обліку операцій з необоротними та оборотними матеріальними активами тощо. Врахування зазначених доповнень надасть змогу збільшити аналітичні можливості застосування показників фінансової звітності при здійсненні контрольних та аналітичних процедур оцінювання інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
З цією ж метою передбачено включення до Приміток інформації про статті балансу, що були піддані перерахунку, з відповідними таким статтям значеннями коригуючих коефіцієнтів, оскільки перерахунок статей балансу має істотний вплив на розрахункові значення показників фінансово-майнового стану і ефективності діяльності підприємства, які оцінюються при контролі та аналізі інвестиційної привабливості підприємства. Водночас, пропонується наводити інформацію про вплив здійснення перерахунку на величину невикористаного прибутку (непокритого збитку), що відображається у балансі.
У дисертації досліджено вплив елементів облікової політики на інформацію, що міститься у фінансовій звітності. За результатами дослідження запропоновано застосування малими торговельними підприємствами додаткових рахунків та субрахунків для обліку необоротних активів, виробничих запасів, грошових коштів, дебіторської заборгованості, власного капіталу, зобов'язань, доходів та витрат. Зокрема, пропонується застосування окремих субрахунків для обліку різних груп запасів (матеріали, паливо, МШП, напівфабрикати, товари), грошових документів (окремо від грошових коштів); об'єднання на єдиному рахунку обліку дебіторської заборгованості (крім оформленої у вексельній формі) з виділенням субрахунків для окремих груп дебіторів; запровадження субрахунків до рахунку “Статутний капітал” для обліку акціонерного, пайового, додаткового та резервного капіталу, а також неоплаченого та вилученого капіталу; запровадження окремих субрахунків для обліку видів довгострокових зобов'язань та окремих рахунків для обліку видів поточних зобов'язань.
Для обліку доходів малих підприємств пропонується введення рахунків “Доходи від реалізації”, “Фінансові доходи” та “Інші доходи” з субрахунками для обліку окремих доходів. Для обліку витрат малих підприємств є доцільним до рахунку “Витрати” (замість “Витрати операційної діяльності”) запропонувати субрахунки “Матеріальні витрати”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на соціальні заходи”, “Амортизація”, “Інші операційні витрати”.
На підставі дослідження запропоновано враховувати вплив на інформацію, що міститься у фінансовій звітності, методів нарахування амортизації основних засобів та порядку оцінки вибуття запасів, які можуть істотно вплинути на розрахункові значення показників діяльності підприємства і, як наслідок, на якість інвестиційного рішення.
Урахування зазначених пропозицій сприятиме підвищенню аналітичних можливостей використання бухгалтерської інформації під час підготовки інвестиційного рішення.
У третьому розділі “Методологія контролю та аналізу інвестиційної привабливості торговельних підприємств” визначені основні етапи виконання контрольних, зокрема аналітичних процедур оцінювання інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
На підставі вивчення досвіду роботи підприємств, що провадять грошову оцінку майна та корпоративних прав, а також суб'єктів аудиторської діяльності визначено послідовність здійснення контрольних процедур оцінки інвестиційної привабливості (табл.2) та запропоновано застосування сітьового графіку для оптимізації витрат часу та інших ресурсів на здійснення зазначених процедур (рис.5).
З урахуванням інтересів інвесторів, на підставі використаної інформації запропонована методика визначення оптимальних значень критеріїв, за відповідністю яким здійснюється оцінка інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
Зокрема, пропонуються варіанти оцінки відповідності результатів впливу аспектів нормативно-правового регулювання інвестиційної діяльності критеріям інвестиційної привабливості торговельного підприємства, сформульованим інвесторами. Зазначена методика оцінки передбачає визначення відповідності критеріям аспектів нормативно-правового регулювання як з точки зору відповідності правовим вимогам, так і з точки зору витрат, які передбачається зазнати під час реалізації інвестиційного проекту.
Шляхом застосування економіко-математичних методів економічного аналізу визначено моделі розрахунку критичних значень показників фінансової залежності підприємства, стійкого економічного зростання та рентабельності власного капіталу, що можуть бути використані не тільки з метою оцінки інвестиційної привабливості торговельного підприємства, але й для обчислення планових показників діяльності. При розробці зазначених моделей було проведено дослідження залежності показника інвестиційної привабливості (темпу росту власного капіталу) підприємств торгівлі від розрахункових значень коефіцієнтів їх майнового стану, ліквідності, ділової активності, рентабельності та фінансової стійкості.
За результатами проведених розрахунків, встановлено, що темп росту власного капіталу торговельного підприємства найбільш тісно пов'язаний з
Таблиця 2
Послідовність застосування контрольних процедур оцінювання інвестиційної привабливості підприємств
Код | Процедури | За якою
процедурою
йде
А | Отримати інформацію | -
Б | Контроль відповідності гарантуючому критерію | А
В | Визначити критерії нормативно-правового регулювання та їх пріоритетність для інвестора | Б
Г | Контроль відповідності дозвільним критеріям | В
Д | Контроль відповідності обмежувальним критеріям | В
Е | Контроль відповідності регулятивним критеріям | В
Ж | Формування висновку про відповідність дозвільним критеріям | Г
З | Формування висновку про відповідність обмежувальним критеріям | Д
И | Формування висновку про відповідність регулятивним критеріям | Е
К | Формування критеріальних значень розрахункових показників | Б
Л | Контроль відповідності критеріальним значенням розрахункових показників | К
М | Висновок про відповідність критеріальним значенням розрахункових показників | Л
Н | Контроль відповідності критеріальним значенням статей фінансової звітності | Б
П | Висновок про відповідність критеріальним значенням статей фінансової звітності | Н
Р | Використання результатів процедури М у формуванні висновку про відповідність критеріальним значенням розрахункових показників | П
С | Використання результатів контролю відповідності правових аспектів у підготовці висновку про результати дослідження інформації, що міститься у фінансовій звітності | Ж,З,И
Т | Використання результатів дослідження інформації, що міститься у фінансовій звітності, у підготовці висновку про результати контролю відповідності правових аспектів | М, Р
У | Формування остаточного висновку на підставі результатів контролю відповідності правових аспектів | Ж, З, И
Ф | Формування остаточного висновку на підставі спільного застосування процедур контролю відповідності правових аспектів та інформації, що міститься у фінансовій звітності | С, Т
Х | Оформлення остаточного висновку на підставі результатів контролю відповідності інформації, що міститься у фінансовій звітності | М, Р
Рис.5. Сітьовий графік здійснення контрольних процедур оцінки інвестиційної привабливості торговельного підприємства
показниками фінансової залежності підприємства, стійкого економічного зростання та рентабельності власного капіталу. Для зазначених залежностей сформульовані наступні моделі, висловлені у рівняннях регресії (табл.3)
Таблиця 3
Рівняння залежності темпу росту власного капіталу торговельних підприємств від фінансових показників
№з/п | Фінансові показники | Умовні позначення | Рівняння регресії
1 | Коефіцієнт стійкого економічного зростання | y – темп росту власного капіталу підприємства
x – розрахункове значення коефіцієнту стійкого економічного зростання | y = -0,0238+1,7813х+0,3285х2
2 | Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | y – темп росту власного капіталу підприємства
x – розрахункове значення коефіцієнту рентабельності власного капіталу | y = 0,0192+1,9736х+0,2706х2
3 | Коефіцієнт фінансової залежності | y – темп росту власного капіталу підприємства
x – розрахункове значення коефіцієнту фінансової залежності | y = 0,9732+0,0512х-0,0067х2
Відповідно до отриманих моделей існує можливість розрахунку критичних значень показників з урахуванням інтересів інвесторів, які полягають в отриманні прибутку і, відповідно, збільшенні величини власного капіталу підприємства.
На підставі отриманих внаслідок проведених розрахунків критичних значень показників, із застосуванням методу відстаней від еталонного значення запропоновано модель розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості торговельного підприємства (2):
Ііп = (2)
де Ііп – інтегральний показник інвестиційної привабливості підприємства;
kрозр – розрахункове значення показника;
kкрит – критичне значення коефіцієнта.
Розроблено пропозиції щодо удосконалення оцінки ліквідності та платоспроможності підприємств торгівлі для визначення їх інвестиційної привабливості, які передбачають визначення характеристики зазначених показників, враховуючи їх взаємозалежність, що забезпечить достатню обґрунтованість такої характеристики (табл.4).
Таблиця 4
Характер узгодженої оцінки інвестором показників ліквідності та платоспроможності
Оцінка ліквідності | Оцінка платоспроможності
Достатня | Недостатня
Достатня | Позитивна | Низька імовірність позитивної
Недостатня | Низька імовірність позитивної | Негативна
Розроблено порядок використання ПЕОМ в контрольних та аналітичних процедурах оцінювання інвестиційної привабливості торговельних підприємств, який сприятиме більш оперативній обробці інформації, необхідної для прийняття інвестиційного рішення, та поданню результатів такої обробки у форматі, зручному для використання.
ВИСНОВКИ
Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та методологічні рекомендації щодо удосконалення процедур визначення інвестиційної привабливості, спрямовані на оптимізацію прийняття рішень про інвестування у торговельні підприємства. За результатами проведеного дослідження пропонується низка наукових висновків і рекомендацій, зміст яких полягає в наступному:
1.
Уточнено зміст понять “інвестиції”, “інвестування”, “інвестиційна привабливість торговельного підприємства”, удосконалено класифікацію інвестицій, оскільки важливою умовою організації та здійснення контрольних та аналітичних процедур стосовно певного об'єкта дослідження є визначення категорійного апарату.
2.
Вперше розроблено перелік витрат, що мають бути враховані під час аналізу показників ефективності інвестування у торговельні підприємства, що дозволило адаптувати моделі фінансової оцінки інвестиційних проектів до потреб інвесторів за умов інвестування у підприємства торгівлі.
3.
Удосконалена методика проведення аудиту під час реструктуризації. В методичних рекомендаціях наведено перелік питань, які визначаються процедурою реструктуризації та впливають на характеристику бізнесу клієнта та на зміст програми аудиту, визначення необхідності залучення аудитором експертів, встановлюють особливості перевірки тверджень фінансової звітності, а також впливають на характер аудиторського висновку, що дасть змогу забезпечити єдність методологічних та організаційних підходів суб'єктів аудиторської діяльності при здійснені аудиту підприємств під час реструктуризації.
4.
Запропоновано методику визначення впливу нормативно-правового регулювання діяльності інвесторів та підприємств-об'єтків інвестування на інвестиційну привабливість. Зазначена методика передбачає врахування аспектів нормативно-правового регулювання (гарантуючий, дозвільний, обмежувальний, регулятивний), а також його вплив на величину витрат, які пов'язані з інвестуванням у підприємства і впливають на ефективність інвестиційної діяльності.
5.
Розроблено методичні рекомендації щодо складання розподільчого балансу. Рекомендації ґрунтуються на застосуванні процедур розподілу джерел фінансування між активами, визначення приналежності окремих активів структурним підрозділам, а також їх математичного розподілу між новоутвореними підприємствами.
6.
Запропоновано доповнення до змісту форми “Примітки до річної фінансової звітності”, які ґрунтуються на вимогах чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, але не були враховані при затвердженні форми Приміток, а саме: деталізація характеристики грошових потоків, оголошеного та оплаченого статутного капіталу, складу та структури акціонерного капіталу; характеристика та обґрунтування змін в обліковій політиці підприємств; деталізація інформації про операції з цінними паперами, про орендні операції; характеристика зобов'язань з точки зору їх структури та можливості погашення; особливості відображення в обліку операцій з необоротними та оборотними матеріальними активами, а також визначення впливу на показники фінансової звітності інфляційних процесів.
Зазначені пропозиції мають сприяти збільшенню аналітичних можливостей використання інформації, що міститься у фінансовій звітності торговельного підприємства, під час прийняття інвестиційних рішень.
7.
Вперше запропоновано використання сітьових графіків для оптимізації витрат суб'єктів, що здійснюють контрольні та аналітичні процедури оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
8.
Отримало подальший розвиток застосування аналітичних процедур контролю інвестиційної привабливості торговельних підприємств.
Розроблено методику розрахунку критичних значень показників фінансового стану торговельного підприємства з урахуванням інтересів інвестора. Зазначена методика ґрунтується на використанні математичних моделей залежності показника темпу росту власного капіталу торговельного підприємства від розрахункових значень фінансових показників. З урахуванням розрахованих критичних значень показників з використанням методу відстаней від еталону запропоновано методику розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості торговельного підприємства.
9.
Дістало подальшого розвитку застосування процедур оцінки ліквідності та платоспроможності підприємств торгівлі для визначення їх інвестиційної привабливості. Запропоновано методику узгодженої оцінки зазначених характеристик підприємства, що ґрунтується на суб'єктивному ставленні інвесторів до ролі наведених показників у прийнятті інвестиційних рішень.
10. Розроблено
