МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ

І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

Саприкін Олексій Вікторович

УДК 616.64+618.1[:616.89–008.442.4

ПОРУШЕННЯ ПОДРУЖНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ

ЗА НЕВІДПОВІДНОСТІ СТАТЕВОЇ КОНСТИТУЦІЇ ПОДРУЖЖЯ

ТА ЙОГО ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА КОРЕКЦІЯ

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії після-диплом-ної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Кришталь Валентин Валентинович, Хар-ківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сек-со-логії та медичної психології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Напрєєнко Олександр Костянти-но-вич, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться "03" квітня 2003 р. о 10-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

Автореферат розісланий "01" березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук |

Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У подружніх парах, в яких у чоловіка або дру-жини відзначається слабка статева конституція, що утруднює первинну сексуальну та психологічну адаптацію, із самого по-чатку подружнього життя розвивається подружня дезадаптація.

Порушення подружньої адаптації вивчали чис-лен-ні дос-лід-ни-ки – W.H.Masters, V.E.Johnson (1970, 1976), S.Krato-chvill (1985), K.Imielinski (1986), Г.С.Васильченко, Г.Ф.Дейнега (1990), Г.С.Ко-ча-рян, О.С.Кочарян (1994), В.В.Кришталь (1999) та ін. Проте питан-ня щодо дезадаптації, зумовленої не-від-по-від-ніс-тю ста-тевої кон-сти-туції чоловіка і жінки, порушується лише в пооди-ноких пра-цях (І.І.Гор-пинченко зі співавт., 1996), а механізми роз-витку, перебіг і клі-нічні прояви сексуальної дисгармонії по-друж-ньої пари, що фор-му-ється при цьому, практично не вив-чалося, не-зва-жаю-чи на те, що дезадаптація сексуальної поведінки є при-чиною майже трети-ни усіх випадків порушення сек-суального здоров’я.

Конституціональна дезадаптація – своєрідний розлад, що по-значається на загальній та сексуальній поведінці чоловіків і жі-нок і призводить до порушення не тільки сексуальних, а й між-осо-бистісних відносин подружжя, – залишається, таким чи-ном, ма-ло дослідженою. У зв’язку з цим складна проблема роз-роб-ки і впро-вадження у клінічну практику ефективних методів діаг-ностики та корекції конституціональної дезадаптації не втрачає своєї актуаль-ності. Складність її пов’язано з труд-но-щами виявлення механізмів порушення подружньої комуні-ка-ції, різно-ма-нітністю його причин, поліморфністю проявів і, го-лов-не, з тим, що у генезі подружньої дезадаптації відіграють роль особливості не тільки сомато- та пси-хо-сексуального роз-вит-ку, що зумовили слаб-кість статевої консти-туції, але й особистості кож-ного з по-друж-жя та поєднання цих особ-ливостей, типів сек-суаль-ної куль-тури і сексуальної поведінки пари в цілому.

Внаслідок недостатнього вивчення феномена консти-ту-ціо-наль-ної дезадаптації клінічна сексологія поки не має достатньо ефек-тивних методів корекції порушення подружньої кому-ні-ка-ції, зумовленого невідповідністю статевої конституції чоловіка і дру-жини. Загальноприйняті психотерапевтичні методики, що ви-ко-рис-товуються для його корекції, не може бути з успіхом за-сто-совано без відповідної модифікації, котра б враховувала типи ста-те-вої конституції обох із подружжя та роль різних чин-ни-ків по-рушення загальної і сексуальної комунікації за за-зна-ченої невідповідності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ро-бо-ту виконано у відповідності з планом наукових досліджень Хар-ків-ської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за темою: "Со-ці-альні, психологічні, біологічні чинники в етіології, па-тогенезі, ко-рекції і профілактиці порушень сексуального здоров’я" (№ державної реєстрації 0195U020613).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробити на підгрунті вивчення механізмів розвитку порушення подружньої комунікації за невідповідності у подружжя типів статевої консти-туції систему його психотерапевтичної корекції.

Поставлена мета визначила необхідність розв’язання та-ких задач.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об’єкт дослідження – подружня дезадаптація за не-від-по-від-ності типів статевої конституції у чоловіка і дружини.

Предмет дослідження – причини розвитку слабкої статевої кон--ституції та механізми формування клінічних варіантів по-друж-ньої дезадаптації за невідповідності статевої конституції по-друж-жя.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, клінічні; оцінка статевої конституції чоловіків і жінок; системно-струк-турний аналіз сексуального здоров’я; психодіагностичні дослідження особистості та міжособистісних відносин по-друж-жя; соціологічні та методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим у роботі є за-сто-су-вання системного, міждисциплінарного підходу до вивчення ме-ханізмів порушення подружньої комунікації за невід-по-від-нос-ті ти-пів статевої конституції чоловіка і дружини. Уперше в результаті ком-плексного всебічного обстеження подружжя вияв-ле-но умо-ви фор-мування, перебігу і проявів варіантів подружньої дез-адап-тації, що розвивається при цьому. Уперше визначено спів-від-но-шен-ня со-матогенних, психогенних, соціогенних, не-га-тив-них со-ціа-льно-пси-хологічних чинників і роль особистості в по-рушенні сек-суальної ко-мунікації подружжя за слабкої ста-те-вої консти-ту-ції в одного з них.

Уперше розроблено нову систему психотерапевтичної корек-ції по-ру-шення загальної і сексуальної комунікації чоловіка і жінки за не-від-повідності їх статевої конституції.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну цін-ність має оцінка конституціонально-типологічної організації обох із по-друж-жя, що дає можливість виробити тактику корекції їх сек-суаль-ної комунікації, критерії диференціальної діагностики кон-сти-туціональної дезадаптації та психотерапевтичні ме-то-ди-ки, що до-зволяють оптимізувати сексуальну поведінку і під-ви-щи-ти рівень сек-суальних відносин подружжя за не-від-по-від-ності типів їх ста-тевої конституції. На підгрунті виявлення ролі не-гативних со-ма-тич-них і психологічних чинників та їх спів-від-но-шення в генезі по-ру-шення загальної і сексуальної комунікації по-дружжя розроблено ефек-тивну систему його пси-хо-те-ра-пев-тич-ної корекції, що успішно за-стосовується у клінічній практиці.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено клінічні, клініко-психопатологічні, сексологічні, психодіагностичні, соціологічні дослідження, що дозволили виявити відмінності осо-бис-тості, сексуальної поведінки і варіанти пору-шен-ня комунікації подружжя за невідповідності типів статевої конституції. Са-мо-стійно розроблено нову систему психо-терапевтичної корекції загальної і сексуальної комунікації по-друж-жя за невідповідності їх статевої конституції. Осо-бисто автором надано психотерапевтичну до-по-могу усім пацієнтам. Для спостережного контингенту паці-єн-тів автором модифіковано і самостійно проведено курси інформа-ційної, персо-налістичної психотерапії, а також статеворольовий, комунікаційний, сексу-ально-еротичний тренінг, спеціальну про-гра-му для підвищення са-мооцінки; проаналізовано найближчі та віддалені результати про-веденої корекції.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи від-ділення сімейного лікарсько-психологічного консультування при Хар--ківському обласному психоневрологічному диспансері; Хар-ків-сь-кого міського психоневрологічного диспансеру №3; у пе-даго-гіч-ний процес кафедри сексології та медичної пси-хо-ло-гії Хар-ківської медичної академії післядипломної освіти. Автором вико-на-но ста-тистичну обробку і наукову ін-тер-пре-тацію здобутих у дос-ліджен-нях даних.

Особистий внесок в публікації у співавторстві, які на-дру-ко-ва-ні у фахових виданнях, полягає в наступному: у статті №4 (від-повідно до списку праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) здобувачем самостійно обом із подружжя проведено психотерапію з використанням еріксо-нів-ського підходу; у статті №5 – проведено корекцію; у статті №7 – пі-діб-рано подружні пари та особисто про-ве-дено обстеження, вста-новлено форми сексуальної дис-функції у жінок.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації до-по-ві-далися та обговорювалися на засіданнях секції сексопатології Хар-ківського медичного товариства (Харків, 1998, 1999, 2001); на науково-практичній конференції "Платонівські читання" (Хар-ків, 2000); конференції "Нові технології в медицині" (Харків, 2000); науково-практичній конференції "Реа-білітація хворих на психічні захворювання" (Харків, 2001); конференції "Актуальні проблеми сексології та медичної психології" (Харків, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 науко-вих статей у фахових наукових виданнях відповідно до "Переліку" ВАК України.

Структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 150 сторінках машинопису. Дисертація складається зі вступу; огляду літератури; п’я-ти глав власних досліджень; узагальнення результатів дослідження, висновків та спис-ку використаних дже-рел. Матеріали дисертації проілюстровано 19 табли-ця-ми. Біб-ліо-графічний список містить 277 джерел, що містить 187 вітчизняних та 90 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Характеристика обстежених подружжів. Під нашим спо-сте-ре-жен-ням перебувало 87 подружніх пар із сексуальною дисгар-мо-ні-єю, в яких мала місце невідповідність статевої кон-сти-ту-ції чоло-віка і дружини. Було виділено дві групи: до першої увійшли 54 по-друж-ні пари, в яких послаблений середній і слабкий типи ста-те-вої конституції відзначалися у чоловіків, другу складали 33 пари з такими ж самими типами статевої конституції у дружин. Конт-роль-ну групу складали 30 подружніх пар, в яких та-кож спо-стерігалася невідповідність статевої конституції: у 15 па-р слабкий її тип у чоловіка (1-а підгрупа) та 15 – у дружини (2-а підгрупа), проте сексуальної дезадаптації і пси-хо-сек-суаль-ної незадоволеності подружжя не було.

Вік обстежених подружжів був від 21 до 45 років, тобто най-активніший і працездатний. Сексуальна дисгармонія від-значалася із самого початку подружнього життя і ви-яв-ля-лася низькою ста-те-вою активністю чоловіка (у першій групі) або дружини (у другій групі).

Переважна більшість подружжів (765% чоловіків і 874% жі-нок) перебували в першому шлюбі. Тривалість шлюбу у 695% по-дружніх пар становила від 1 до 5 років, у решти – від 6 до 10 ро-ків. Найчастіше подружні пари (715%) мали одну дитину, 295% – двоє дітей.

Більшість обстежених мали середню або середню спе-ціаль-ну освіту (з вищою освітою було менше третини обстежених).

Методи обстеження подружжя. До комплексу клінічного об-сте-жен-ня входило вивчення соматичного стану кожного з по-друж-жя, в тому числі урологічного статусу чоловіків, гінекологічного жінок, дослідження неврологічного та психічного стану чо-ло-ві-ків -і жінок, а також спеціальне сексологічне обстеження.

Стан сексуального здоров’я подружжів досліджували ме-то-дом сис-темно-структурного аналізу за В.В.Кришталем (1997).

Тип статевої конституції чоловіків визначали за векторною шка-лою Г.С.Васильченка (1990), жінок – за шкалою І.Л.Ботнєвої (1990).

Враховуючи надзвичайно важливу роль психологічних і со-ціаль-них чинників у розвитку подружньої дезадаптації, багато уваги при-ді-ля-ли вивченню особистісних відмінностей у подружжя, їх взаємо-від-но-син, соціальних та мікросоціальних чинників.

Особистість подружжя досліджували з позицій сучасних уяв-лень про неї – концепцій діяльності О.М.Леонтьєва (1972), від-но-син В.С.М’ясищева (1960), спілкування Б.В. Ломова (1981), А.А.Бо-дальова (1980), персоналізації А.В.Петровського (1981). З ме-тою ви-явлення об’єктивних даних щодо особистісних відмінностей чо-ловіків і жінок, рівня та ступеня їх подружньої адаптації, ха-рак-теру взаємо-відносин чоловіка і жінки проводили психо-діагнос-тичні до-слідження.

Вивчали спрямованість особистості у досліджуваних чоло-ві-ків і жінок (за домінуючою мотивацією, цін-нісними орієнтаціями, проведенням дозвілля) та ступінь їх адап-тації на різних рівнях вза-ємодії. Психосексуальні типи чо-ло-ві-ків і жінок та їх відповідність у подружжів досліджували за ме-то-дикою С.С.Лібіха (1990).

При психодіагностичному обстеженні за-сто-со-ву--вали проек-тивну психодіагностичну методику L.Szondi (1960) (ста---теворольову шка-лу Dur-Moll) для визначення мас-кулін-ності по-друж---жя на біо-генному рівні. Для характеристики мас-кулінних та фе---мінінних рис особистості на рівні Я-концепції ви-користовували ста---теворольову ACL-шкалу A.B.Heilbrun (1981). Под-ружню ко-му-ні-ка----цію вивчали за допомогою опитувача Bienvenu (для ви---зна-чення подружнього щас-тя) та опитувача подружньої адаптації D.H.Spren--kle, B.L.Fischer (за О.С.Кочаряном, 1994). Застосовували та----кож шкалу сексуальності W.E.Shnell, D.R.Pa-pini (1989), що до-з-во----ляє по-друж-жям визна-чити са-мооцінку своїх сексуальних мож-ли-вос----тей та наяв-ності сек-суаль-ної заклопотаності або сексуальної де---пресії.

Зважаючи, що для багатьох осіб зі слабкою статевою кон--сти-туцією ха-рак-тер-но невміння диференціювати і ви-слов-лю-ва-ти свої відчуття та емо-ції, у па-цієн-тів було досліджено наявність і ступінь алексітимії, для чого використовували Торонтську алек-сітимічну шкалу.

Для оцінки порушення сімейних функцій за-стосовували ме-тодику І.А.Семьонкіної (1999), що дало змогу об-чис-лити коефіцієнт виконання функцій (при нормі 0,8 – 1,0 ба-ла).

Із соціологічних характеристик вивчали стаж сімейного жит-тя, склад сім’ї, міцність сімейних відносин, рівень освіти пацієнтів і характер трудової діяльності з метою вияв-лення взаємовпливу цих характеристик і дезадаптації по-друж-жя.

Дані клінічних і соціологічних досліджень було об-роб-лено за допомогою методу математичної статистики критеріїв знаків, за таб-лицями відсотків та їх помилок (В.С.Генес, 1967); результати пси--ходіагностичних досліджень – за допомогою кореляційного ана--лізу (коефіцієнт кореляції Пірсона, r), критерію V Вілкоксона – Ман-на – Уїтні та критерію Стьюдента з імовірною ві-ро-гід-ніс-тю p<0,05.

Результати досліджень. У процесі клінічного об-сте-ження в жод-ного із подружжів не було виявлено со-ма-тич-них захво-рювань, що могли б спричинити послаблення сексуальної функ-ції, за винятком 64% чоловіків першої групи, в яких було діаг-нос-то-ва-но застійний простатит. Однак у 747% чоловіків да-ної гру-пи виявлялися озна-ки андрогенної недостатності в пу-бер-тат-ний період.

Дослідження преморбідних особливостей характеру показало, що у більшості чоловіків і жінок зі слабкою статевою кон-ституцією були риси, частіше астеноневротичні, що не-га-тив-но впливали на їх комунікацію. При цьому виявлено пев-ну залежність характе-ро-логічних особливостей обстежених від типів отриманого ви-хо-ван-ня: потуральна гіперпротекція спри-я-ла фор-муванню істероїд-них, домінуюча гіперпротекція – фор-муванню психастенічних та асте-но-невротичних рис ха-рак-те-ру; виховання в умовах жорстоких взаємин призво-ди-ло до розвитку епі-лептоїдних, гіпопротекція – гіпер-тимних і ши-зоїд-них, емоційне від-торгнення – до виникнення сенситивних рис.

У психічному стані більшості (724%) дружин чоловіків зі слаб---кою статевою конституцією спостерігалися ті чи інші роз-ла-ди, частіше (487%) – короткочасні депресивні реакції, менше іпо-хонд--ричний розлад, в окремих випадках – коїтофобія і нев-рас-те-нія, тоді як у психічному стані їхніх чоловіків не було вияв-ле-но будь-яких відхилень від норми. Привертає увагу та об-ста-ви-на, що са-мі чоловіки і жінки зі слабкою статевою кон-сти-ту-цією мало реа-гу-вали на сексуальну дезадаптацію, оскільки їхня по-треба у ста-те-во-му житті цілком задовольнялася. За допомогою во-ни зверталися ли-ше на вимогу другого з подружжя або коли поставало питання щодо розлучення. Проте у частини з них також від-значалися ко-рот-ко-часні депресивні реакції або неврастенія (у 445% чоловіків і 335% жінок), у 12,6% жінок – соматизований роз-лад. Зазначені по-рушення психічного стану посилювали по-друж-ню дезадаптацію і певне сприяли по-друж-нім зрадам, що мали міс-це у 316% жінок першої та 589% чоловіків другої групи.

Як показав системно-структурний аналіз сексуального здо-ро---в’я, для чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією були ха--рак-терні затримки соматосексуального та психосексуального роз--вит-ку, сукупні асинхронії статевого дозрівання, фемінінна по-ве-дін-ка для чоловіків і гіперфемінінна – для жінок, низький рі-вень по-ін-формованості у питаннях психогігієни статевого жит-тя, при-мі-тивні типи сексуальної мотивації та сексуальної куль-тури, від-сут-ність сексуальних фантазій, низькі сексуальна ак-тивність і сек-суа-л-ь-на заповзятливість, що зовсім не від-по-ві-дали бажанням їхніх пар. Отже, у чоловіків і жінок зі слабкою ста-тевою конституцією на-явні порушення майже за усіма кри-теріями сексуального здо-ров’я.

В усіх обстежених подружніх пар спостерігалося також су-куп--не порушення компонентів і складових сексуального здо-ров’я, при-чому стрижневим було ураження нейрогуморальної скла-дової біо-логічного компонента у чоловіків першої і жінок дру-гої групи вна-с-лідок затримки статевого розвитку. Ура-жен-ня цього ком-по-нента і спричинило формування у даних пацієнтів слаб-кої ста-те-вої конституції, що призводить до сексуальної дез-адап-тації по-друж-ньої пари. Порушення інших компонентів сек-суаль-ного здо-ро-в’я (соціального внаслідок недостатньої поін-фор-мо-ваності в пи-тан-нях сексу і низького рівня загальної і, особливо, сек-суальної куль-тури подружжя, психологічного – через наявність у них рис осо-бис-тості, що перешкоджають успішній комунікації, со-ціально-пси-хо-ло-гічного – внаслідок міжособистісного конфлікту) сприя-ло розвитку по--дружньої дезадаптації та посилювало її.

Результати психодіагностичних досліджень дали змогу ви-я-ви--ти низку характерних відмінностей особистості пацієнтів зі слаб----кою статевою конституцією, а також їхніх взаємовідносин у парі.

Виявилося, що сексуальна сфера не ста-но-ви-ла цін-ності для чоловіків і жінок зі слабкою статевою консти-ту-цією. Це певне могло бути передумовою для сексуальної дез--адап-та-ції подружжя, оскільки, як відомо, чим вища цінність сек-су для осо-бистості, тим більше шансів для досягнення сек-суальної гар-мо-нії в парі. За рештою параметрів суттєвої різниці у спрямованості осо-бистості подружжів не відзначалося.

Сполучення психосексуальних типів у подружніх парах фор-маль-но було сприятливим: чоловіки зі слабкою статевою кон-сти-ту-цією належали до пасивного варіанта типу чоловік-чоловік і до ти-пу чоловік-син, а їхні дружини – до агресивного варіанта ти-пу жін---ка-жінка і до типу жінка-мати; відповідним було й спо-лу-чення пси-хосексуальних типів за слабкої статевої конституції у жінок (жін-ка-дочка і чоловік-батько). Проте пасивність осіб зі слаб-кою ста-тевою конституцією була фрустраційним чинником для їхніх пар, сприяючи виникненню психосексуальної не-за-до-во-леності і по-силюючи її.

Мотивом вступу до шлюбу у переважної більшості чо-ло-ві-ків (914%) і жінок (844%) було кохання, але на момент об-сте-жен-ня збе-регли його далеко не усі подружні пари. Хоча чоловіки най-частіше про-довжували любити своїх дружин, жінки, особ-ли-во зі слабкою ста-тевою конституцією, здебільшого втратили це по-чуття (зберегли його лише 217% із цих жінок). Проте і жінки (944%), і чоловіки (914%) зі слабкою статевою конституцією не при-пускали думки про розлучення, тоді як їхні пари (від-по-від-но 675 і 306%) не-рідко думали про розлучення або навіть вда-валися до спроб роз-лу-читися. Сім’я здебільшого зберігалася зав-дяки достатньому рівню психологічної адаптації подружжя і доб-рому (ком-пен-са-тор-но-му) виконанню ними усіх функцій сім’ї, за винятком сек-суаль-но-еротичної.

Як показало пси-хо-діагностичне обстеження, особам зі слаб-кою статевою конституцією притаманні риси порушеної само-ак-туа-лі-зації. Найбільш характерними для них є незрілість, за-леж-ність, схильність до самоприниження, нереалістичність са-мо-оцін-ки, ри-гід-ність, центрування на несуттєвих параметрах. Та-кі риси спо-стерігалися у 766% чоловіків та 805% жінок. При цьо-му риси по-рушеної самоактуалізації поєднувалися з алексі-ти-мією, що відзна-ча-лася на-ми в усіх осіб зі слабкою статевою кон-ституцією і роби-ла свій внесок у їхню сексуальну дез-адап-та-цію.

Рівень подружньої адаптації і подружнього щастя в парах пер-шої групи був дещо меншим, ніж у подружжів другої групи. Це пояс-нюється більшою значущістю сексуальної неспро-мож-нос-ті чо-ло-віків для їхніх дружин. Отже, слабкість статевої кон-сти-ту-ції у чо-ловіків була більш значущою для жінок, ніж сексуальна не-спро-мож-ність жінок – для чоловіків. Становить інтерес також та об-ста-ви-на, що в жінок з істероїдними рисами показники по-друж-ньої адап-тації та подружнього щастя були значуще вищі, ніж в осіб з іншими рисами характеру (V=350, p<0,05). Це пояс-нюєть-ся за-хисним механізмом витіснення в істероїдних осо-бис-тостей, а та-кож притаманним їм феноменом інграціації, що сприяє пони-жен-ню конфліктності.

Дослідження статеворольової поведінки показало, що на рів-ні Я-концепції у чоловіків і жінок зі слабкою статевою кон-сти-ту-ці-єю мали місце високі показники фемінінності та низькі – мас-ку-лін--но-сті. У них спостерігалася кореляція маскулінних та фе-мі-нін-них по-казників, складова r=0,25 (p<0,05), що свідчить про незрілу ста-те-ворольову модель. Проте у частини із цих чо-ло-ві-ків від-зна-ча-ла-ся захисна, "фасадна" маскулінність, тобто во-ни сприймали себе як більш мужніх. Тим часом на біогенному рів-ні індекси мас-ку-лін-нос-ті були пониженими, а індекси фемінінності під-ви-щеними в усіх обстежених із слабкою статевою конституцією. Та-ким чином, у чоловіків пер-шої групи мали місце інфантильна ста-теворольова модель і дис-кор-дантність між маскулінністю на соціо-генному та фе-мінінністю – на біогенному рівні, що може спри-чиняти внут-рішньо-особистісні конфлікти.

Зважаючи, що андрогінність створює досить ши-ро-кий пове-дін-ковий репертуар, визначаючи тим самим рольову гнуч--кість у сім’ї, в обстежуваних подружжів було досліджено самооцінку сво-їх сексуальних можливостей, сек-су-аль--ну заклопотаність та сексу-аль-ну депресію. Виявилося, що зна-чення усіх трьох параметрів в осіб зі слабкою ста-те-вою кон-ституцією вірогідно є меншим, ніж у другого з по-друж-жя: t=3,29; p<0,05 у першій групі та t=3,45; p<0,01 – у другій.

Виходячи з того, що сек-суаль-ні фантазії можуть бути адаптивним, або, навпаки, дезадаптивним чинником, проана-лі-зо-вано особливості останніх у па-цієнтів з використанням кла-сифікації У.Мастерс зі спів-авт. Об-стеження показало, що у чоловіків і жінок зі слабкою ста-тевою кон-ституцією сексуальних фантазій зовсім не буває, і ли-ше в по-оди-ноких ви-падках виникали еротичні сновидіння. В той же час у другого з подружжя ті або інші спостерігалися ре-гу-ляр-но і мали адапта-цій-ний характер, доповнюючи не-дос-тат-ні сексуальні сти-мули (най-час-тіше ці особи бачили себе з ін-шим партнером або у сценах групового сексу).

Результати клінічних та психодіагностичних досліджень у ці-ло-му дали змогу виділити в обстежених два ва-ріан-ти порушення подружньої комунікації – при слабкій ста-те-вій кон-сти-туції у чоло-віків та при слабкій статевій конституції у жі-нок, і ви-значити, що кожний із цих варіантів за однакової при-чини ви-ник-нення має свої механізми розвитку і специфічні про-яви.

Особливістю першого варіанта адаптації є те, що жінки, тоб-то дружини чоловіків зі слабкою статевою конституцією, емо-цій-но реа-гують на свою психосексуальну незадоволеність. У біль-шос-ті з них розвиваються невротичні розлади, тоді як при дру-го-му ва-ріан-ті дезадаптації, а саме при слабкій статевій кон-сти-ту-ції у жі-нок, невротичні реакції у їхніх чоловіків мало виражені, ос-кільки во-ни мають можливість здійснювати статевий акт і не за-знають сексуального напруження. Крім того, багато хто з них, як за-зна-ча-ло-ся, компенсують невдале статеве життя поза-шлюб-ни-ми ста-те-ви-ми зв’язками. Проте таке положення зумовлює, ок-рім сексуальної, і психологічну дезадаптацію подружжя, ос-кіль-ки жінки зі слабкою статевою конституцією нерідко від-мов-ляють-ся від сексуальних кон--тактів.

Існують також спільні закономірності розвитку і про-я-вів обох ва-ріантів подружньої дезадаптації. Це передусім ре-тар-да-ція сомато- і психосексуального розвитку як головна при-чи-на фор-мування слабкої статевої конституції у чоловіків і жі-нок. За-три-мка ста-те-вого розвитку призводить до неповно-цін-ності мор-фо-функці-о-наль-них структур, що здійснюють ней-ро-гу-мо-ральну ре-гу-ляцію ста-тевої функції, зумовлюючи недостатність тієї системи, що являє собою матеріальний субстрат та фі-зіо-ло-гіч-не підгрунтя ста-те-вого інстинкту. Спільним клінічним проявом обох варіантів дез-адап-тації є мала значущість сексуальної функ-ції як для чоловіків, так і жінок зі слаб-кою статевою конституцією, а також формальна участь у ста-тевому житті, що сприяє сексуальній де-з-адаптації по-дружжя. Для сексуальності чоловіків характерні слаб-кість лібідо та пов’язані з нею низькі ста-тева активність і за-пов-зятливість, зни-ження ерек-ції, затримка еякуляції; для сек-суаль-ності жінок – су-купне зн-и-ження лібідо, сек-суальної чут-ли-вос-ті та оргастичності, не-рідко до сту-пеня алібідемії, сексуальної ане-стезії та аноргазмії. Як у чо-ло-ві-ків, так і жінок зі слаб-кою ста-тевою конституцією від-значається вузь--кий діапазон прий-нят-нос-ті, що є суттєвим дисгар-монічним чин-ником.

Виявлені механізми та клінічні особливості порушення по-друж--ньої комунікації в обстежених подружжів стали підгрунтям для розробки системи її психотерапевтичної корекції.

Ми вважаємо системний характер психотерапії однією з най-важ-ли-ві-ших умов її ефективності. При подружній дезадап-тації, зу-мов-ле-ній невідповідністю статевої конституції чоловіка і дру--жи-ни, сис---тема психотерапії має складатися з чотирьох компо-нен-тів: ін-фор-маційного, емоційного, поведінкового, особистісного та грун-ту-ва-тися на принципах комплексності, безперервності, по-слі-довності, етап-ності, диференційованості та індивідуалізації. Та-кий підхід дає змогу через особистість пацієнта впливати на пси-хосоматичні ко-реляції та коригувати стан усіх компонентів адап-тації подружжя на кожному з рівнів їх взаємодії.

При розробці системи психотерапії сексуальної дез-адап-та-ції подружжя ми ви-хо-дили насамперед із положення, що сексуальне спіл-ку-ван-ня – це скла-дова частина подружньої комунікації і сек-су-альні від-носини аж ніяк не стосуються статевого акту. Тому ми вва-жа-ємо важ-ли-вим навчання подружжя правильному між-осо-бис-тіс-ному та сек-суаль-ному спілкуванню, що проводилося після під-ви-щення рівня їх по-ін-формованості у сфері культури спіл-ку-ван-ня, сексуальної куль-ту-ри та психогігієни статевого життя.

При цьому на першому етапі – етапі вироблення настанови – реа-лізуються інформаційний, емоційний та особистісний ком-по-нен-ти розробленої системи корекції. За-сто-со-вували зде-більшого методи раціональної, інформаційної, пер-со-на-лістичної пси-хо-те-ра-пії, бібліотерапію. На другому етапі ко-рек-ції – етапі нав-чан-ня пра-виль-ному спілкуванню – реалізовувався по-ве-дінковий ком-по-нент сис-те-ми корекції. При цьому, окрім ра-ціо-нальної пси-хо-терапії, ви-ко-ристовували статеворольовий та ко-му-нікаційний тре--нінги, мо-ди--фі-ковані нами для наших па-цієн-тів. Зокрема, у низці випадків за-стосовували еріксонівський підхід, який заперечує авторитар-ний стиль у психотерапії.

Психокорекція сексуального спілкування за не-від-по-від-нос-ті статевої конституції подружжя проводилася за допомогою сек-су-аль-но-еротичного тренінгу і різних методик секс-терапії. Сек-су-аль-но-еротичний тренінг ми застосовували після під-ви-щен-ня поін-фор-мованості подружжя в питаннях сексу, нормалізації їх пси-холо-гічної та соціально-психологічної адаптації і ста-те-во-ро-льової по-ве-дінки. Передувало проведенню тренінгу обстеження по-дружжя з ме-тою виявлення ерогенних зон та фізіологічних реак-цій під час дії на них. Сексуально-еротичний тренінг здій-сню-вався у декілька ета-пів, його кінцева мета – розширення діа-пазону прийнятності і нав-чання подружжя правильної сек-суально-еротичної поведінки.

Клінічний досвід свідчить про те, що статева конституція є не тільки уродженою, а й набутою в результаті життєвого до-сві-ду якістю, тому біологічна слабкість чоловіка або жінки не має фа-таль-ного зна-чення і може компенсуватися правильною сек-суаль-ною по-ве-дін-кою, що досягається із підвищенням сексуальної куль-тури по-друж-жя.

Ми не рекомендували своїм пацієнтам вживати гор-мо-наль-ні за-соби для стимуляції сексуальної функції. Проте вважали за до-ціль-не включати в систему корекції за показаннями елементи ме-ди--каментозного лі-ку-ван-ня: за-со-бів, що мають збудливий вплив на цен-тральну нер-вову сис-тему, або (здебільшого жінкам з емо-цій-ни-ми роз-ла-да-ми) тран-к-ві-лізатори; біогенні стимулятори; ві-та-міно-те-ра-пію; пре-парати, що мо-дулюють процеси імунітету; в деяких ви-пад-ках – спеціальні сек-со-ло-гічні препарати (креми, що під-вищують сек-----суаль-ну чутливість, – для жінок, пенігру, віагру то-що – для чоло-віків).

Аналіз результатів після курсу психотерапії показав, що біль-ше, ніж у половини подружніх пар (536% у першій і 588% – у дру--гій групі) було досягнуто повної корекції сексуальної дез-адап-та-ції подружжя, тобто сексуальної гармонії. Відповідно у 336 і 257% подружніх пар значною мірою поліпшилися сек-суаль-ні кон-так-ти. У решти пацієнтів вдалося домогтися лише част-кового їх по-ліп-шення або вони залишилися без змін. Не-га-раз-ди було пов’я-зано -частіше із психологічною неприй-нят-ніс-тю сексуально-еро-тич-но-го тренінгу, а також із тим, що не вда-ва-ло-ся перебороти не-ба-жання пацієнтів змінити стереотип своєї сексуальної поведінки.

Такі були безпосередні результати проведеної корекції. Об-сте---ження через 2 роки показало, що у 144% подружніх пар пер-шої і 197% – другої групи мали місце рецидиви сексуальної дез-адап-тації. Вони наставали (у переважній більшості випадків – уп-ро-довж першого року після курсу психотерапії) через те, що по-друж-жя не виконували рекомендацій лікаря, або, рідше, че-рез по-гір-шення міжособистісних відносин у подружжі.

Отже, високий і стійкий ефект розробленої системи пси-хо-те-ра-певтичної корекції подружньої дезадаптації за не-від-повід-ності ста-тевої конституції чоловіка і жінки складав 695%.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

Ураження біологічного компонента сексуального здоров’я і по---в’я-зані з ним відмінності особистості чоловіків і жінок зі слаб-кою статевою конституцією визначають їхню сексуальну по-ве-дін-ку – примітивну сексуальну мотивацію, низьку сексуальну ак-тив-ніс-ть і сексуальну заповзятливість, що не відповідає ба-жан-ням їх-ньої пари.

4.

Спільними проявами обох варіантів порушення по-друж-ньої ко--мунікації є мала значущість сексуальної функції для чоло-ві-ків і жі---нок зі слабкою статевою конституцією та їх низька сек-суаль-на ак-тивність, що зумовлює формальну участь жінок у ста-тевому жит-ті.

Мала цінність сексуально-еротичної функції сім’ї для по-друж---жя зі слабкою статевою конституцією компенсується доб-рим ви-конанням ними інших функцій сім’ї.

5.

Рівень подружньої адаптації та подружнього щастя при слаб-ко--му типі статевої конституції у чоловіків нижчий, ніж при слаб-кій кон-ституції у дружин, оскільки, як показало об-сте-жен-ня, сек-су-аль-на неспроможність чоловіків більш значуща для жі-нок, ніж сек-суальна слабкість жінок для чоловіків. Тобто слабка ста-тева кон-ституція чоловіків більшою мірою сприяє подружній дез-адап-та-ції. Сексуальна самооцінка, сексуальна заклопотаність і сек-суаль-на де-пресія в осіб зі слабкою статевою конституцією ві-ро-гід-но нижчі, ніж у їхнього подружжя. У цих осіб також від-сут-ні сек-суаль-ні фан-тазії, а у другого з подружжя фантазії мають адап-тив-ний характер, доповнюючи недостатні сексуальні сти-мули.

6.

7.

Проведення розробленої системи психотерапевтичної ко-рек-ції комунікації подружжя за невідповідності їх статевої кон-с-ти-ту-ції дає змогу досягнути високого та стій-кого ефек-ту у 695% подружніх пар.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Саприкін О.В. Порушення подружньої комунікації за не-від-повідності статевої конституції подружжя та його пси-хо-те-ра-пев-тична корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ме-дич-них наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2003.

З позицій системного підходу вивчено механізми розвитку і проя-вів порушення комунікації подружжя за невідповідності у них типів сексуальної культури. Вивчено особливості статевого роз--витку, виявлено значення соматогенних, соціогенних та пси-хо-ген--них чинників у формуванні слабкого типу статевої конституції. Визначено характер сексуальної поведінки та сексуальної кому-нікації, відмінності особистості чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією та їхню роль у розвитку подружньої дезадаптації.

Сформульовано критерії диференціальної діагностики кон-сти-туціональної дезадаптації, розроблено психотерапевтичні ме-то-ди-ки, що до-зволяють оптимізувати сексуальну поведінку і під-ви-щи-ти рівень сек-суальних відносин подружжя за не-від-по-від-ності типів їх ста-тевої конституції.

Розроблено систему психотерапевтичної корекції порушення подружньої комунікації, зумовленого невідповідністю типів ста-те-вої конституції у чоловіка і дружини.

Ключові слова: подружня комунікація, слабкий тип статевої конституції, сексуальна поведінка, психотерапевтична корекція

АННОТАЦИЯ

Сапрыкин А.В. Нарушение супружеской коммуникации при несоответствии половой конституции супругов и его психотерапевтическая коррекция. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины. Киев, 2003.

С позиций системного подхода с целью изучения механизмов и проявлений нарушения супружеской коммуникации обследованы 120 супружеских пар с ослабленной средней и слабой половой конституцией у мужа или жены. Выявлены причины, условия развития, течение и проявления супружеской дезадаптации при несоответствии типов половой конституции, возникшей у 87 супружеских пар. Описаны различия и общие особенности вариантов дезадаптации, обусловленной слабой половой конституцией у мужа и слабой половой конституцией у жены.

В работе установлено соотношение соматогенных, психогенных, социогенных, негативных социально-психологических факторов и роль личностных особенностей в нарушении коммуникации супругов при слабой половой конституции у одного из них.

При изучении психического состояния супругов у большинства жен мужчин и части мужей женщин со слабой половой конституцией выявлены невротические расстройства, усугубляющие супружескую дезадаптацию.

При системно-структурном анализе сексуального здоровья по его критериям показано, что для мужчин и женщин со слабой половой конституцией характерны задержки сомато- и психосексуального развития, сочетанные асинхронии полового созревания, фемининное поведение для мужчин и гиперфемининное для женщин, низкий уровень информированности в области психогигиены половой жизни, примитивные типы сексуальной мотивации и сексуальной культуры, низкая сексуальная активность и сексуальная предприимчивость. При системном анализе по компонентам и составляющим сексуального здоровья выявлено сочетанное их нарушение, причем показано, что стержневым является поражение нейрогуморальной составляющей биологического компонента вследствие задержки полового развития, которое стало причиной формирования слабого типа половой конституции, обусловившего сексуальную дезадаптацию супружеской пары.

Психодиагностические исследования позволили установить, что сексуальная сфера не представляет ценности для мужчин и женщин со слабой половой конституцией. Семья сохраняется благодаря достаточному уровню психологической адаптации супругов и хорошему (компенсаторному) выполнению ими семейных функций за исключением сексуально-эротической. Показано, что лицам со слабой половой конституцией свойственны черты нарушенной самоактуализации, сочетающиеся с алекситимией. Сексуальная несостоятельность мужчин более значима для женщин, чем сексуальная несостоятельность женщин – для мужчин.

Выявленные механизмы и клинические особенности нарушения супружеской коммуникации у обследованных супружеских пар стали основой для разработки системы ее психотерапевтической коррекции, основанной на положении, что сексуальное общение является составной частью общей коммуникации супругов. Выработанные критерии дифференциальной диагностики конституциональной дезадаптации, тактика коррекции нарушенной сексуальной коммуникации и адекватные психотерапевтические методики позволили оптимизировать сексуальное поведение и повысить уровень сексуального общения супругов.

Показано, что психотерапевтическая коррекция нарушения супружеской коммуникации при несоответствии типов половой конституции мужа и жены должна представлять собой систему последовательно и дифференцированно проводимых корригирующих мероприятий и состоять из четырех компонентов – информационного, эмоционального, поведенческого и личностного. Поскольку сексуальная коммуникация является составной частью общей коммуникации, делается вывод, что основной задачей коррекции является научение супругов правильному межличностному и сексуальному общению.

Приводятся методы, которые целесообразно использовать на каждом из этапов психотерапевтической коррекции сексуальной дезадаптации супружеской пары, обусловленной несоответствием половой конституции супругов.

Высокий и стойкий эффект разработанной системы психотерапевтической коррекции супружеской дезадаптации при несоответствии половой конституции мужа и жены был достигнут у 695% супружеских пар.

Ключевые слова: супружеская коммуникация, слабый тип половой конституции, сексуальное поведение, психотерапевтическая коррекция

SUMMARY

Saprykin A.V. The disorder of spouses communication at a discrepancy of spouses sexual constitution and its psychotherapeutic correction. – Manuscript.

Thesis for the candidate of medical science degree by speciality 14.01.16 – psychiatry. Ukrainian research institute of social and forensic psychiatry and narcology, Ministry of Public Health of Ukraine. Kiev, 2003.

From the systemic approach point of view development meand manifestation of disorder of spouses communication at disof sexual culture types in them are studied. Pe-ties of sexual development are studied and the role of somagenic, socioand psychogenic factors in