Київський національний університет

імені Тараса ШЕВЧЕНКА

Вострова Світлана Володимирівна

УДК 811.111’42:276.6:61

Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості Сучасного англомовного медичного дискурсу

(на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/ СНІДу)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Київського

національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Старикова Олена Миколаївна,

завідувач кафедри прикладної лінгвістики

Українського інституту лінгвістики і менеджменту

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

завідувач кафедри англійської філології

Ужгородського національного університету

МОН України

кандидат філологічних наук, доцент

Бєлєхова Лариса Іванівна,

професор кафедри романо-германських мов

Херсонського державного університету МОН України

Провідна установа: Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки України,

кафедра лексикології та стилістики англійської мови.

Захист відбудеться “6” червня 2003 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій

на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10)

Автореферат розісланий “3” травня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент Смущинська І.В.

Загальна характеристика роботи

Дискурс як центральна одиниця мовленнєвої комунікації в сукупності з екстралінгвальними, прагматичними, соціокультурними та іншими факторами, припускає велику кількість підходів до його вивчення. Так, аналіз дискурсу проводиться з позицій прагмалінгвістики (Т. А. ван Дейк, М.Л. Макаров), психолінгвістики (В.В. Красних), стилістики, соціолінгвістики (Н. Феєрклаф,
Р. Водак, В.І.Карасик), когнітивної лінгвістики (Л.В. Барба, О.В. Анопіна, Е.В.Будассі), лінгвокультурології (A. Сікурел, В.І.Карасик, О.О. Попова). Звичайно, що згадані підходи не є взаємовиключними. Розробляється типологія дискурсів як вітчизняними так і зарубіжними лінгвістами. Так, досліджуються аргументативний (А.Д. Бєлова), конфліктний (О.В. Фадєєва), оцінний (Н.Н. Миронова), політичний (Т. А. ван Дейк, Р. Водак, О.С. Фоменко), рекламний (Дж. Кук, Дж. Ліч, О.С.Іванова), юридичний (Т.А. Скуратовська), педагогічний (О.В.Коротєєва) та ряд інших дискурсів.

У той же час розв’язання багатьох лінгвістичних проблем не уявляється сьогодні без моделювання когнітивних процесів, що лежать в основі побудови та розуміння мовленнєвих повідомлень, оскільки мовна форма є відображенням когнітивних структур і між ними та структурами мови існують певні визначені кореляції.

Медичний дискурс (МД) неодноразово потрапляв до центру уваги лінгвістів. Так, досліджувалася усна форма МД (M. Коултхард, М. Ешбі, E. Мішлер, A.Сікурел, Д. Таннен та C. Воллат, Р. Водак, Л. Зосімова), а саме – особливості спілкування між лікарем та пацієнтом. Визначалися основні прагматичні, жанрові особливості письмової форми МД як підтипу наукового дискурсу (Д. Аткінсон, О.Н.Годєєва, В.І.Клінг, І.Ф.Шамара), в якому адресат повідомлення належить до тієї ж професійної групи, що і адресант. У той же час англомовний медичний дискурс (АМД) у його письмовій формі, що є об’єктом дослідження в цій дисертації, все ще залишається маловивченим типом мовленнєвої комунікації, яка охоплює різні типи взаємодії медичних працівників безпосередньо між собою, з пацієнтами, а також із широким загалом. У наявних дослідженнях не враховується імовірний вплив екстралінгвальних чинників (зокрема характер описуваної хвороби) на побудову медичних текстів з певної проблематики. Залишаються невизначеними мовні засоби відтворення референтних ситуацій і представлення спеціальних знань в АМД з урахуванням фактора адресата.

Актуальність дослідження зумовлюється спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення різних типів дискурсів в аргументативному, лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах і особливим інтересом до вивчення мови як основного засобу формування думки; відсутністю комплексного підходу до вивчення письмової форми АМД з певної проблематики з урахуванням фактора адресата; уточнення типології стратегій і тактик адресанта є важливим для теорії комунікації.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), що затверджена Міністерством освіти і науки України і опрацьовується відділенням західної філології та перекладу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дослідження полягає у визначенні основних лінгвокогнітивних і комунікативно-прагматичних рис АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу у його письмовій формі та їх варіювання залежно від цілей і адресата повідомлення. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

визначити основні риси АМД як виду професійного спілкування;

побудувати типологію АМД з урахуванням фактора адресата;

розкрити специфіку взаємодії учасників АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу у його письмовій формі та описати основні комунікативні стратегії і тактики адресанта;

визначити концептуальну модель АМД з зазначеної проблематики;

виявити і зіставити основні семантичні особливості мовної організації професійного та професійно-непрофесійного АМД;

визначити основні концептуальні метафоричні моделі, використовувані в АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу, розробити типологію їх складових та виявити мовні засоби їх втілення;

з’ясувати роль і визначити основні чинники варіювання концептуальних метафор у відтворенні референтних ситуацій та засобів їх мовного втілення залежно від характеру адресата в даному типі дискурсу.

Об’єктом дослідження є англомовний медичний дискурс з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу у його письмовій формі.

Предметом вивчення в дисертації є комунікативні стратегії і тактики, використовувані адресантом повідомлення в АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу, а також мовні засоби представлення спеціальних знань в АМД.

Методи дослідження. При аналізі мовного матеріалу було використано методи контекстологічного, прагмасемантичного, семантичного та концептуального аналізу. В рамках кожного з методів використовувались різні методики, підпорядковані розв’язанню конкретного дослідницького завдання. Контекстологічний аналіз був застосований для пояснення вибору адресантом комунікативної стратегії під впливом комунікативної ситуації, умов і мети комунікації, фонових знань адресата. При визначенні основних комунікативних стратегій і тактик АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу використовувався прагмасемантичний аналіз. Визначенню основних форматів представлення спеціальних знань в АМД сприяло використання декількох методик концептуального аналізу. Так, для моделювання концептуальних ситуацій “Перебіг хвороби” та “Лікування хвороби”, представлених в АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу, ми використовували методику фреймового аналізу. При визначенні основних складових фреймових структур концептуальних ситуацій “Перебіг хвороби” та “Лікування хвороби” ми звернулися до граматики глибинних відмінків Ч. Філмора. Аналіз мовних засобів, що визначають відношення між слотами фреймової структури, здійснювався в рамках концепції “Рушійної сили” Л. Телмі. Застосування методу концептуального моделювання, запропонованого в рамках теорії концептуальної метафори (Дж. Лакофф,
М. Джонсон), дозволило реконструювати концептуальні метафоричні моделі, що використовуються на позначення концептуальних ситуацій “Перебіг хвороби” та “Лікування хвороби” в АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу і формують стереотипне сприйняття перебігу та лікування хвороби як війни. Висновки про типовість тих чи інших мовних засобів, використовуваних на позначення концептуальних ситуацій, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше пропонується поєднання лінгвокогнітивного та комунікативного підходів до вивчення АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу у його письмовій формі і досліджуються характерні особливості комунікативної ситуації, що впливають на вибір мовних засобів подачі інформації. У роботі застосовано нові методики, розроблені у когнітивній лінгвістиці протягом останніх років. Дослідження дало можливість отримати результати, які є новими для теорії дискурсу в цілому та теорії англомовного дискурсу зокрема: 1) встановлені основні риси АМД як виду професійного спілкування, визначено його місце в системі професійного спілкування; 2) визначені комунікативні стратегії і тактики адресанта АМД; 3) виявлено концептуальну структуру АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу; 4) встановлено зв’язок між складовими концептуальних структур та основні чинники їх мовного варіювання; 5) визначена роль концептуальних метафоричних моделей у відтворенні референтної ситуації “Перебіг та лікування хвороби”.

Теоретична значущість роботи полягає у тому, що аналіз семантичних і прагматичних особливостей АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу є внеском у розробку теоретичних питань теорії тексту та аналізу дискурсу. Проведене дослідження сприяє з’ясуванню принципів організації інформації у професійному дискурсі, зокрема в АМД, та способів представлення цієї інформації мовними засобами. Вдосконалена методика концептуального аналізу різних типів дискурсу. Дослідження комунікативних стратегій і тактик адресанта сприяє подальшій розробці теоретичних питань комунікативної лінгвістики.

Практичне значення проведеного дослідження зумовлене можливістю використання його результатів та висновків у створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи “Фреймова семантика”, “Концептуальна метафора” тощо), із теорії дискурсу та теорії мовленнєвої комунікації (розділи “Типологія дискурсу”, “Комунікативні стратегії і тактики”), у написанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Результати дослідження можуть бути використані у навчанні англійської мови студентів медичних вузів під час опанування ними на заняттях з англійської мови тематики “Лікування хворого” та “Інфекційні хвороби”. Отримані дані можуть також використовуватися й в інших наукових сферах, зокрема в медицині, психології та соціології. Мовний опис професійного спілкування лікаря із хворим (не лише усного) є важливим для підготовки лікарів та оптимізації їх діяльності.

Матеріалом дослідження послугували 340 текстів (загальним обсягом 125 друкованих аркушів) з проблематики попередження і лікування ВІЛ/ СНІДу та супровідних хвороб, 27951 загальновживаних та термінологічних лексичних одиниць професійного АМД та 16500 – професійно-непрофесійного АМД, 480 метафоричних висловлювань професійного АМД та 561 – професійно-непрофесійного. Тексти для аналізу добиралися методом суцільної вибірки з спеціалізованих журналів Lancet, AIDS Care, The AIDS Reader, JAMA, American Family Physician, Body Positive, Positively Aware, Being Alive Newsletter та ряду інших за 1998 – 2003 роки. Також були проаналізовані матеріали з Інтернет-ресурсів для ВІЛ-хворих.

На захист виносяться такі положення:

АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу є одним із видів професійного дискурсу, який обслуговує сферу медицини і характеризується наявністю двох груп адресатів: фахівців та нефахівців, на основі чого виділяються професійний та професійно-непрофесійний типи дискурсу.

Комунікативна ситуація із заданими соціальними ролями лікар – хворий визначає таку загальну прагматичну мету адресанта письмової форми АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу, як допомога хворому, що полягає у заповненні інформаційних лакун адресата та розвіюванні його страхів. Ця прагматична мета визначає основні комунікативні стратегії адресанта: стратегію позиціювання, стратегію розвіювання міфів, стратегію інтимізації викладу, стратегію вияву солідарності, стратегію зменшення впливу неприємних для адресата фактів дійсності, стратегію неперевантаження адресата зайвою інформацією та стратегію невикликання марних сподівань в адресата-хворого, що реалізуються через низку тактик.

Комунікативна ситуація із заданими соціальними ролями лікар – лікар визначає такі загальні прагматичні цілі, як узагальнення нагромадженого досвіду, представлення наукових знань і пояснення отриманих даних. Згадані цілі визначають переважне використання стратегії позиціювання та стратегії вияву солідарності з адресатом.

В АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/СНІДу дістають своє відображення концептуальні ситуації “Перебіг Хвороби” та “лікування хвороби” або їх об’єднання “Хвороба – Лікування”, що включають у себе опис передачі, розвитку, перебігу та наслідків хвороби, методів її попередження і лікування. Названі концептуальні ситуації моделюються в тексті за допомогою фреймових структур “Хвороба” та “Лікування”, які являють собою поєднання рис предметного, акціонального та частково партонімічного фреймів.

Мовне варіювання заповнення слотів фреймових структур концептуальних ситуацій “Перебіг хвороби” та “Лікування хвороби”, що переважно здійснюється за рахунок термінів та каузативних дієслів, залежить від адресатної спрямованості тексту, комунікативної інтенції адресанта та обраної комунікативної стратегії.

В основі АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу лежать концептуальні метафоричні моделі Перебіг хвороби є війна та лікування хвороби є боротьба у війні, в яких виявляється взаємодія концептуальних сфер ХВОРОБИ та ВІЙНИ. Ці метафоричні структури відображають не лише певну інформацію про перебіг, попередження та лікування хвороби, але й відповідний спосіб бачення даної сфери, що не обмежується простим описом фактів.

Отримані результати та основні положення дослідження дістали свою апробацію у чотирьох статтях, тезах та виступах на засіданні кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003 рік), а також на наукових конференціях студентсько-аспірантського складу Інституту філології (травень 2001 р., травень 2002 р.), на науковій конференції “Мова. Освіта і культура у сучасному світі” (КНЛУ, кафедра ЮНЕСКО, грудень 2001 р.), на науково-методичній конференції “Мовна комунікація та методика викладання іноземних мов” (Українська академія державного управління при Президентові України, Одеса, травень 2001 р.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та додатків, що містять приклади аналізованих текстів. Загальний обсяг роботи становить 207 сторінок (178 сторінок основного тексту). Дисертація містить 15 рисунків, 7 таблиць та 6 додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, формулюються мета та завдання дослідження, визначаються його об’єкт і предмет, фактичний матеріал та використані методи аналізу, дається перелік положень, що виносяться на захист, з’ясовуються новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі здійснено критичний огляд літератури і викладено основні теоретичні положення. Зосереджено увагу на категоріальних поняттях: дискурс, текст, професійний та професійно-непрофесійний дискурс, медичний англомовний дискурс. Визначені основні комунікативні стратегії і тактики, що використовуються адресантом АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу.

У другому розділі запропоновано концептуальну модель, яка впорядковує спеціальну інформацію, представлену в АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу, і містить семантичний опис структури фрейму концептуальних ситуацій “Перебіг хвороби” та “Лікування хвороби”. Встановлюються основні чинники варіювання наповнення слотів та характер відношень між основними слотами фреймової структури зазначених концептуальних ситуацій.

Третій розділ присвячено визначенню ролі та мовної реалізації концептуальних метафоричних моделей Перебіг хвороби є війна та Лікування хвороби є боротьба у війні в АМД з проблематики лікування і попередження ВІЛ/ СНІДу.

У загальних висновках підсумовуються результати роботи і окреслюються перспективи подальших досліджень.

Основний зміст дисертації

Розділ І. Англомовний медичний дискурс у світлі сучасної лінгвістики. АМД як один із видів професійного дискурсу на сьогодні залишається ще малодослідженим соціально-значущим феноменом. З комунікативної точки зору, специфіка цього виду дискурсу полягає у тому, що його учасниками є як фахівці (адресанти і адресати), так і нефахівці (хворі, широкий загал). Відповідно, слідом за П. Лінеллом, у межах АМД ми розрізняємо професійний медичний дискурс, у якому комунікантами є медичні працівники, та професійно-непрофесійний медичний дискурс, у якому адресантом повідомлення є лікар, а адресатами – хворий чи широкий загал. З когнітивної точки зору, специфіка АМД полягає в тому, що у ньому відбито дескрипції референтних ситуацій походження, перебігу, лікування та наслідків хвороби.

Виділення декількох адресатів АМД (фахівців та нефахівців), особливої теми дискурсу (опис перебігу та лікування ВІЛ/ СНІДу) визначає і певні розбіжності у прагматичних цілях адресанта, що істотно впливають на його вибір комунікативних стратегій, а відповідно і мовних засобів. Особливість професійного АМД полягає в тому, що потенційним та інтенціонально заданим реципієнтом є фахівець, який володіє необхідним рівнем спеціальних знань для розуміння та обробки інформації, представленої у тексті. Такі прагматичні цілі адресанта професійного АМД, як узагальнення нагромадженого досвіду, фіксування наукового знання, повідомлення результатів проведених досліджень, пояснення отриманих даних та стимулювання адресата до подальшого пошуку рішень ще нерозв’язаних питань, визначають використання двох основних комунікативних стратегій: позиціювання (термін
Ю.К. Пирогової) та вияву солідарності (термін О.М. Ільченко).

Врахування екстралінгвальних факторів, зокрема положення про те, що діагноз СНІД є негативним стресовим фактором величезної сили, визначає основну прагматичну мету адресанта професійно-непрофесійного АМД, що полягає у реорганізації поведінки хворого, спрямованої на вироблення психологічного захисту, та перебудові його настанов щодо хвороби. Тому у професійно-непрофесійному АМД відбувається поєднання інформаційного та емоційного впливу на реципієнта, що обумовлює використання таких комунікативних стратегій: стратегії позиціювання, стратегії розвіювання міфів, стратегії зменшення щільності інформативності тексту (термін Е. Будассі), стратегії неперевантаження адресата зайвою інформацією, стратегії зменшення впливу негативних факторів дійсності та стратегії невикликання в адресата марних сподівань.

Розглянемо зазначені стратегії більш детально.

Спільною для професійного та професійно-непрофесійного АМД є стратегія позиціювання, що полягає в інформуванні адресата, виділенні певного об’єкта із ряду схожих та формуванні необхідного сприйняття цього об’єкта в адресата. Ця стратегія реалізується через тактики диференціації та надання оцінного значення. Тактика диференціації полягає у виділення об’єкта серед ряду схожих, а саме – його найістотніших ознак і реалізується у кілька комунікативних ходів. Перший крок полягає у наданні загальної характеристики хвороби або лікування, напр.: (1) Merkel cell carcinoma is an unusual undifferentiated carcinoma of the skin (South Medical Journal 2000, V.93). Другий – у визначенні їх основних рис. Маркерами другого кроку є слова із семами “характеризувати” та “риса”, напр.: (2) HIVAN is typically characterized by high-grade proteinuria and rapidly worsening azotemia (The AIDS Reader 2002, V.12). Для АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу характерна імплікація цього кроку. Тактика надання оцінного значення полягає у наданні позитивної або негативної оцінки об’єкту чи явищу, що експлікується через лексичні номінації, які містять оцінні значення: 1) загальнооцінні (добре/ погано): good efficacy, attractive analog, the best treatment regimens/ horrible epidemic, severe opportunistic infections тощо; 2) окремооцінні (Н.Д. Арутюнова): а) телеологічні (ефективний/ неефективний): effective treatment, successful prevention programs, beneficial pharmacokinetic interactions / ineffective drugs, failing efavirenz-based regimen тощо; б) утилітарні (корисний/ шкідливий): useful treatment for depression / harmful bacteria тощо. Необхідно відзначити, що реалізація тактики надання оцінного значення у професійно-непрофесійному АМД є лімітованою через одночасне використання стратегій невикликання марних сподівань в адресата-хворого та зменшення впливу негативних факторів дійсності, які полягають в обмеженому використанні оцінних номінацій на позначення рис вірусу і лікування.

Стратегія вияву солідарності у професійному АМД, а саме – тактика співпраці, що полягає у спонуканні адресата до подальших пошуків нових засобів боротьби із хворобою та її поширенням, обумовлює: 1) використання експліцитних та імпліцитних перформативних висловлювань, напр.: We propose that broad availability of HAART be phased in over the next 3 to 5 years through simultaneous, large-scale pilot programs designed to determine the best treatment strategies for use in poor countries (Topics in HIV Medicine 2001, V.9); 2) експліцитних та імпліцитних розповідних директивів, напр.: More information on the causes of and optimal management for lactemia in patients with HIV disease is desperately needed (Topics in HIV Medicine 2001, V.9).

Реалізації стратегії розвіювання міфів у професійно-непрофесійному АМД сприяє тактика протиставлення, що полягає у систематичному контрастуванні слів із семою “неправдиве повідомлення” (misunderstanding, myth, misconception) словам із семою “правдива інформація” (fact), а також у використанні поліпрагматичної моделі “так... але” (yes … but) (термін О.М. Ільченко). Напр.: It's common to perceive these results as an immediate death sentence, but this is simply not true (Body Positive 2000, V.8).

Використання стратегії інтимізації, що реалізується через тактики персональної відповідальності, зменшення відстані між адресантом-фахівцем та адресатом-хворим, співпраці та зміни ролей, сприяє створенню довірчих стосунків між адресантом і адресатом професійно-непрофесійного АМД з проблематики попередження та лікування ВІЛ/ СНІДу. Тактика персональної відповідальності полягає в експлікації адресантного “я”: The three biggest side effects I see in my patients are diarrhea when I use Kaletra or Viracept and nausea with AZT. I have had a fair number of patients who get a rash from Sustiva or Viramune (Positively Aware 2003, V.14). Тактика зменшення відстані між адресантом-фахівцем та адресатом-хворим реалізується за допомогою: 1) використання інклюзивного “ми”, напр.: We've learned a lot about the immune system from HIV. We actually knew practically nothing about the immune system, we realize in retrospect, until this virus came to be (Being Alive Newsletter 2001, V.10) та 2) регулярного звертання до адресата, напр.: You need to learn what information is available and make informed choices about your health (Body Positive 2000, V.13). Залучення ВІЛ-інфікованого до імовірної співпраці відбувається через використання директивів із функцією поради, рекомендації тощо: Beyond that, try to get plenty of rest, walk after meals, use a dry sauna to release toxins from the body, and drink lots and lots of water. Remember, take care of your liver so that your liver can take care of you (Body Positive 2000, V.13). Тактика зміни ролей, що полягає у побудові медичного тексту у вигляді діалогу з адресатом, сприяє здійсненню контролю над процесом засвоєння ним спеціальних знань.

З метою уникнення формування марних сподівань в адресата-хворого адресант намагається не надавати позитивної чи негативної оцінки методу лікування або профілактики та дотримується тактики екземліфікації: Anti-retrovirals designed to attack HIV and prevent it from multiplying now come in four basic varieties: Nucleoside reverse transcriptase inhibitors (NRTI) were the first anti-retrovirals used to treat HIV infections. They keep HIV from reproducing by interfering with an enzyme called reverse transcriptase (Positive Living, р. 17). Так, у наведеному прикладі адресант обмежується лише загальною характеристикою дії антиретровірусних ліків та ліків класу нуклеозидів. Зменшення впливу негативних факторів дійсності досягається обережним використанням дескрипцій на позначення негативних наслідків хвороби, активності вірусу, використанням маркерів зменшення категоричності висловлювання. Основними прийомами зменшення щільності інформативності тексту є подання дефініцій, пояснень термінів, напр.: Ribavirin is very teratogenic, that is, it causes severe birth defects. Women who are pregnant should never take the drug (Body Positive 2000, V.13). Так, однослівний термін “teratogenic”, використаний для характеризації рибавіріну (медичного препарату, що застосовується при лікуванні ВІЛ-інфекції) супроводжується поясненням, оформленим у підрядне означальне речення: “teratogenic” – який викликає серйозні вроджені каліцтва. Небезпечність використання ліків підкреслюється і наступним розповідним директивом, в якому адресант настійно рекомендує не використовувати ці ліки вагітними жінками (should never take the drug). З метою непереобтяження адресата зайвою інформацією адресант уникає широкого використання номенклатурних назв, незрозумілої для адресата-нефахівця термінології тощо.

Розділ ІІ. Концептуальний аналіз англомовного медичного дискурсу з проблематики ВІЛ/ СНІДу. Дослідження АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу здійснене в рамках концептуального аналізу, дало можливість встановити концептуальні ситуації, які лежать в основі цього дискурсу – “ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ” та “ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ”. Ці ситуації моделюються за допомогою фреймів “ХВОРОБА” (рис.1) та “ЛІКУВАННЯ” (рис. 2), що містять риси предметного, акціонального та частково партонімічного фреймів (методика С.А. Жаботинської).

Фрейм “ХВОРОБА” (рис. 1) містить такі основні слоти: хвороба, що представлений назвами хвороб (disease, infection, AIDS, herpes, syphilis і т. ін.) із можливим зазначенням їх рис (термінал таке/ якість: life-threatening illness) та способу дії (термінал так/спосіб дії: invades, kills тощо); вірус, що представлений назвами вірусів (AIDS virus, HIV virus, hepatitis C virus тощо) із можливим експліцитним позначенням його зазвичай негативних рис (термінал таке/ якість: resistant, attenuated virus тощо); поширення ХВОРОБИ, що позначає місце дії хвороби та вірусу як глобальне, географічне (термінал територія, що представлений географічними назвами: Canada, New York, Northern America та ін.), так і локальне (термінал організм людини, що представлений номінаціями клітин, частин тіла, внутрішніх органів людини, тканин: body, cells, kidneys, blood і т. ін.); людина, що містить два основні термінали: хворі (HIV-infected, ill persons, those with TB) та нехворі (healthy/ HIV-negative people); ЧАС, що вказує на часовий проміжок хвороби (established HIV infection, frequent yeast infection); МЕТА, що позначає “мету” вірусу, яка полягає у “захопленні” організму та подоланні опору імунної системи; РЕЗУЛЬТАТ, що включає до своєї структури три термінали, такі як: зовнішні/ соціальні зміни (discrimination, stigmatization, epidemic, pandemic), психологічні зміни (depression, neurosis), фізіологічні зміни (з одного боку, послаблення внутрішніх сил організму – the immune system deteriorates, а з іншого, – їх мобілізація для боротьби із вірусом – a strong cellular immune response).

Рис. 1. Предметно-акціональний фрейм “ХВОРОБА”

Фрейм “Лікування” (рис. 2) складається із таких основних слотів: Лікування, що позначає процес усунення хворобливого стану людини і представлений відповідною тематичною лексикою (treatment, prophylaxis, regimen); Ліки, що заповнюється узагальненими номінаціями (drug, medication, medicine), номенклатурними назвами класу ліків (nucleoside reverse transcriptase inhibitors, nonnucleoside reverse transcriptase inhibitors), конкретними назвами ліків (Abacavir, Efavirenz, Marinol); лікар (doctor, health care provider); МЕТА, в якому подаються цілі лікування – такі, як припинення розвитку хвороби, нормалізація фізичного та психологічного стану хворого; РЕЗУЛЬТАТ, що містить три термінали: підтримка внутрішніх сил людини (treatment with GM-CSF enhances CD4 cell counts and immune function), придушення діяльності вірусу (the combination of emivirine, d4T, and ddI resulted in significant suppression of HIV RNA), невдача лікування (HIV invariably develops resistance mutations to antiretrovirals) та побічні ефекти лікування (full-dose ritonavir has adverse effects); ЛЮДИНА.

Рис. 2. Предметно-акціональний фрейм “ЛІКУВАННЯ”

Специфіка АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу полягає в тому, що обидва фрейми можуть нашаровуватися один на одного в межах одного тексту і утворювати міжфреймову сітку з перетином у слотах Людина, Організм, Ліки, Вірус та Результат (рис. 3).

Рис. 3. Основні слоти міжфреймової сітки “Хвороба – лікування”

Це пояснюється тим, що опис такої хвороби, як СНІД, вимагає окрім опису самої хвороби, згадування методів лікування, як у наведеному нижче прикладі, в якому спостерігається нашаровування двох фреймів із зазначенням основних слотів: Хвороба, лікування із терміналом таке/ якість, результати лікування, результати хвороби та людина:

The advent of HAART [ЩОСЬ: лікування] has been accompanied by declines in incidence rates of opportunistic infections, including cytomegalovirus and atypical mycobacterial infections and toxoplasmosis [результат: зменшення розповсюдження опортуністичних хвороб]. Yet, this treatment [ЩОСЬ: лікування] is expensive, placing it out of reach for at least 90% of the world's HIV-infected population [таке/ якість + Людина: хворий]. Neurologic complications of HIV infection, including dementia, myelopathy, and sensory neuropathy [результат хвороби: супровідні хвороби], tend to occur in persons with advanced disease [ХТОСЬ: людина: хворий]. They [результати хвороби] are a significant cause of mortality and morbidity for people who have AIDS [результат дії хвороби: смерть + ХТОСЬ: людина: хворий]. Decreases in incidence rates of HIV-associated dementia (HAD) [результат дії лікування] following the introduction of HAART [ЩОСЬ: лікування] have been observed by cohort studies and CDC surveillance. However, cognitive impairment [ЩОСЬ: хвороба] eventually develops [діє] in 30% of people with AIDS [ЩОСЬ: людина: хворий], and frank dementia [ЩОСЬ: хвороба] in about 15% [ХТОСЬ: людина], with an annual incidence after the onset of AIDS of approximately 5% (The AIDS Reader 2002, V.12).

Аналіз АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу показав, що обов’язковими компонентами міжфреймової сітки “Хвороба – Лікування” є такі: Хвороба, Лікування, Організм, Людина, Вірус, Ліки, результат, а такі слоти, як якість, час, мета є необов’язковими і переважно невираженими у текстах зазначеного дискурсу. На нашу думку, відсутність слоту МЕТА фреймів “Хвороба” та “лікування” в АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу пояснюється тим, що адресант перш за все зацікавлений в описі характеру перебігу хвороби та процесу лікування, а також у висвітленні результатів цих двох процесів. Слот ЧАС, що позначає час перебігу ВІЛ/ СНІДу (початок, розпал та результат), експліцитно не представлений в обох видах аналізованого АМД. Зазначені у тексті клінічні ознаки (кількість Т-лімфоцитів, супровідні хвороби) свідчать про ту чи іншу фазу хвороби і не потребують уточнення у професійному АМД. Для адресата-хворого зазначення того чи іншого періоду хвороби не є релевантним.

Характер відношень між слотами міжфреймової сітки “ХВОРОБА – ЛІКУВАННЯ” визначався у межах концепції “Рушійної сили” Л. Телмі. Проведений аналіз дієслівних лексичних одиниць дозволяє стверджувати, що відношення між слотами ВІРУС, ЛЮДИНА, ЛІКУВАННЯ/ЛІКИ визначаються як відношення антагоніст – агоніст, де залежно від активованого фрейму “ХВОРОБА” чи “ЛІКУВАННЯ” антагоністом можуть бути слоти ХВОРОБА/ВІРУС або ЛІКУВАННЯ, а агоністом – слот ЛЮДИНА. Результатом боротьби є або діяльність (у нашому випадку – мобілізація захисних сил людини): The immune system [агоніст] is a complex part of the body and its main function is to eradicate [протистоїть дії антагоніста] invading infectious agents [антагоніст] (Health A to Z.com); або бездіяльність (у нашому випадку – послаблення сил людини, смерть): Destruction of CD4+ cells [агоніст] continues [бездіяльність агоніста (його загибель)] throughout HIV disease [антагоніст], with consequent distortion and depletion of the CD4+ repertoire [результат дії антагоніста] (Health A to Z.com).

Проведений лексико-семантичний аналіз заповнення слотів фреймів “ХВОРОБА” і “ЛІКУВАННЯ” виявив такі особливості професійного АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу:

переважне використання конкретизованих номінацій, а саме: термінів на позначення хвороб (AIDS, herpes simplex, mycobacterium avium complex disease), вірусів (hepatitis B virus, human papillomavirus), лікування, складових частин організму людини (macrophages, neutrophil, basophil, eosinophil, dendritic cells) та номенклатурних назв ліків (abacavir, sustiva, nevirapine), що свідчить про дотримання принципу об’єктивної подачі інформації. Для термінологічних номінацій характерне явище синонімії “повна форма терміна – неповна”, що включає лексичні скорочення (Pneumocystis carinii pneumonia carinii pneumonia pneumonia; disseminated Mycobacterium avium complex disease Mycobacterium avium complex disease disseminated MAC disease mycobacterial infection mycobacterial disease; lymphocyte cell lymphocyte) та літерні абревіації (acquired immune deficiency syndrome AIDS, protease inhibitor PI), які переважають у порівнянні із повною формою терміна;

переважне використання відносних (patient, mother, husband, partner), демографічних (woman, men, female, male, infant, children) та гіперонімічних (person, people, individual, subject) номінацій на позначення людини, у вживанні яких простежується явище протиставлення, що полягає у протиставленні двох терміналів хворий :: нехворий, позначених лексичними номінаціями із семами “який має ознаки хвороби”, “який страждає від хвороби” (hepatitis patient, HIV-positive, those infected with HIV), “який не має ознак хвороби” та “нехворий” (uninfected persons, seronegative women, healthy adults) з метою звернення уваги адресата на основні відмінності між здоровою і хворою людиною;

одночасне розкриття як позитивних, так і негативних результатів лікування, як у наведеному далі прикладі: When you throw in the drugs [ЩОСЬ: ліки] used to fight HIV [мета], some of these problems can be worsened. While the drugs [ліки] are clearly working to keep people alive and protected from illnesses [результат: підтримка внутрішніх сил людини], the longer you use them, the greater the risk that more dangerous side effects can develop [результат: побічні ефекти лікування] (Positively Aware 2000, V.11) Так, адресант спершу вказує на позитивний вплив ліків на хворого (the drugs are clearly working to keep people alive and protected from illnesses) і вже потім вказує на існуючі негативні наслідки їх довгого вживання (the greater the risk that more dangerous side effects can develop);

переважне використання каузативних дієслів із семою “пошкодження” (to destroy, to infect, to weaken to devastate), дієслів із семою “розвитку” (to progress, to develop), що набули негативної конотації, а також дієслів у пасивному стані на позначення неактивності людини, її неспроможності протистояти хворобі.

Для професійно-непрофесійного АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу характерні такі лексико-семантичні особливості:

переважне використання узагальнених номінацій на позначення хвороб, вірусів, лікування, ліків (disease, virus, treatment, prophylaxis, drugs), що обумовлюється використанням стратегії неперевантаження адресата зайвою інформацією;

переважне використання неповних або абревіатурних форм термінів, що пояснюється дотриманням принципу економії мовних засобів;

використання прикметників із семами “який має помітний вплив”, “достатній, щоб почати хвилюватися” у складі субстантивних словосполучень із іменником, що позначає хворобу (profound dementia, serious disease, significant liver disease, severe illness), є засобом маніпулювання поведінкою адресата-хворого;

тенденція до незначного використання додаткових дескрипцій на позначення як позитивних, так і негативних результатів лікування, дій ліків, що свідчить про недотримання принципу об’єктивності у подачі інформації;

переважне використання займенникових номінацій (you, your, we, our), що пояснюється зверненістю дискурсу на адресата-хворого, використанням стратегії інтимізації.

Спільними рисами професійного та професійно-непрофесійного АМД є такі:

переважне використання дієслів із семами “зменшення, послаблення дії чогось” (to reduce, to suppress, to treat), “запобігання виникненню чогось” (to prevent, to inhibit, to keep from), “стримування” (to contain, to delay) та “покращення стану” (to improve, to boost, to stimulate, to enhance) на позначення позитивного впливу ліків на організм людини;

використання узагальнених лексичних номінацій на позначення побічних дій ліків (side effects, adverse effects), нетерпимості хворого до ліків (nevirapine intolerance), токсичності (toxicity, zidovudine toxicity) та назвами ускладнень, викликаних ліками чи лікуванням (diarrhea, insomnia, rash, vomiting) на позначення терміналу побічні ефекти лікування слоту РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ;

переважне використання власне каузативних та ускладнених каузативних дієслів із семами “пошкодження” (to infect, to damage, to destroy, to weaken, to kill, to impair), “припинення дії” (to die, to deteriorate), “поширення” (to develop, to spread, to advance, to progress), похідних від цих дієслів іменників у складі дієслівних словосполучень (to cause death, to lead to destruction etc.) на позначення терміналу фізіологічні зміни/ ослаблення внутрішніх сил організму слоту результат дії хвороби/ вірусу;

використання ускладнених каузативних дієслів із семами “запобігання виникненню чогось” (to block, to control, to inhibit, to defend), “зменшення чогось” (to reduce), “стримування чогось” (to contain), “спричиняти загибель” (to kill, to lyse, to neutralize, to eradicate), які позначають термінал мобілізація внутрішніх сил людини слоту Результат дії хвороби/ вірусу.

Мовне варіювання заповнення слотів міжфреймової сітки “хвороба – лікування” залежить від адресатної спрямованості тексту, комунікативної інтенції адресанта та обраної комунікативної стратегії.

Вибір лексичних одиниць у професійно-непрофесійному АМД обумовлюється використанням стратегій зменшення впливу негативних факторів дійсності на адресата, невикликання марних сподівань в адресата та неперевантаження адресата зайвою інформацією. Так, використання стратегії невикликання марних сподівань в адресата визначає обережне використання додаткових дескрипцій при наповненні слотів ЛІКУВАННЯ та ЛІКИ, які позначають термінали придушення діяльності вірусу (effective vaccine, active drug) та невдача лікування (failing drugs, ineffective PI) слоту Результат лікування.

Слот лікар, у наповненні якого переважають демографічні номінації (physician, clinician, doctor, health care provider), у професійно-непрофесійному АМД представлений в основному в прямих та непрямих директивних мовленнєвих актах, вибір яких визначається тактикою співпраці, напр.: Communicate with your doctor about any concerns you may have before even starting therapy or switching to new drugs (Positively Aware 2001, V.12).

Термінал зовнішні/ соціальні зміни слоту результат дії хвороби/ вірусу заповнюється у професійному та професійно-непрофесійному АМД тематичною лексикою, що містить інформацію про соціальні проблеми, з якими стикаються ВІЛ-інфіковані у своєму житті, такі, як дискримінація, відчуження, клеймування (discrimination, rejection of people with HIV/ AIDS, social isolation, to become subject to stigma, disclosure) тощо.

Розділ ІІІ. Концептуальна метафора в англомовному медичному дискурсі з проблематики ВІЛ/ СІНДу. Для АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу характерним є співвіднесення концептосфер ВІЙНА (царина джерела) та концептосфери ХВОРОБА (царина мети), результатом якого є дві концептуальні метафоричні моделі: Перебіг хвороби є війна (THE COURSE OF DISEASE IS WAR) та лікування хвороби є боротьба у війні (TREATING ILLNESS IS FIGHTING A WAR). Основними концептуальними метафорами, що увійшли до цих моделей, є такі: “Хвороба є ворогом” (THE DISEASE IS AN ENEMY), “Дії хвороби/ вірусу є захопленням території” (DISEASE’S/ VIRUS’S ACTIONS ARE INVASION OF THE TERRITORY), “Тіло є місцем воєнних дій” (THE BODY IS A BATTLEGROUND), “Вірус є атакою зі сторони хвороби” (VIRUS IS AN ATTACK BY THE DISEASE), “Поразка лікування є втратою контролю” (FAILURE OF TREATMENT IS LOSS OF CONTROL), “Імунна система є захисними силами” (THE IMMUNE SYSTEM is a defense), “Клітини є солдатами” (cells are soldiers), “Ліки є зброєю” (medicine is a weapon), “Вилікуватись від хвороби – перемогти у війні” (being cured of the disease is winning the war), “Послаблення сил/ смерть є поразкою у війні” (weakening/ dying is being defeated), що структурують не лише певну інформацію про перебіг, попередження та лікування хвороби, але й певний спосіб бачення даної сфери, що і визначає відмінність використання даних метафор у професійному і професійно-непрофесійному АМД. Так, у професійному АМД концептуальні метафори наділені референційною функцією, тобто опредметнюють фрагменти медичного знання про хворобу та