Міністерство охорони здоров’я України

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Антонова Лариса Миколаївна

УДК 616.8:577.35.085

ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИНАМІЧного

ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН

ПРИ НЕВРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Назаренко Вадим Григорович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри нервових хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри медицини невідкладних станів

доктор медичних наук, професор Шкробот Світлана Іванівна, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. Харків)

Захист відбудеться 19.05.2004 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (вул. Дорогожицька, 9, аудиторія № 3, м. Київ, 04112)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (вул.Дорогожицька,9, м. Київ, 04112)

Автореферат розісланий 16.04.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення мозкового кровообігу є однією з найактуальніших проблем сучасної неврології (Григорова И.А., 1998; Самосюк И.З., 2000; Волошин П.В., Волошина Н.П., 2000; Ткаченко О.В, 2001; Боброва В.І., 2002; Грицай Н.М. і співавт., 2002). В Україні мозковий інсульт щорічно переносять 160-170 тис чоловік (Зозуля І.С. і співавт., 2002; Кузнецова С.М., 2002; Мачерет Є.Л. і співавт., 2002). Захворюваність центральної нервової системи інфекційної природи займає друге місце серед причин первинної інвалідізації населення, поступаючись лише судинній патології головного мозку (Руденко А.О. і співавт., 1999; Goldsmith S.M., Whiteley R.J., 1999). Серед найпоширеніших хвороб нервової системи залишається остеохондроз хребта (Дзяк Л.А. і співавт., 2001, Головченко Ю.І. і співавт., 2002; Шкробот С.І., 2002). Незважаючи на достатню розробленість питань його неврологічних проявів, ця проблема є однією з актуальних в неврології (Поліщук М.Є., 2000; Ситель А.Б., 2000). У теперішній час захворюваність на первинні пухлини головного мозку (ПГМ) складає 11-13 на 100000 населення (Зозуля Ю.А. і співавт., 1999; Розуменко В.Д. і співавт., 2000; Langer C.J. et al., 2001), причому в Україні щорічно діагностують біля 5000 нових випадків ПГМ (Розуменко В.Д., 2002; Лазарь Д.А. і співавт., 2003). До актуальних медичних проблем з високим рівнем смертності та інвалідізації належить черепно-мозкова травма (ЧМТ). Частота її складає 20-40 на 10000 населення (Штульман Д.Р. и соавт., 1999; Полищук Н.Е. и соавт., 2000). Число хворих з ЧМТ у світі перевищує 10 млн і щорічно збільшується на 1-2% (Мартынов Ю.С. и соавт., 2000; Головченко Ю.І. і співавт., 2002).

Характер патогенезу багатьох неврологічних хвороб обумовлює порушення білкового, ліпідного і електролітного метаболізмів з появою в біологічних рідинах різноманітних поверхнево-активних (сурфактантних) й поверхнево-інактивних речовин, які здатні впливати на стан поверхневого натягу (ПН) сироватки крові та спиномозкової рідини (СМР) (Синяченко О.В. и соавт., 1998; Kazakov V.N. et al., 1998, 2000; Miller R. et al., 2000; Sinyachenko O.V., 2000; Trukchin D.V. et al., 2001). Показники міжфазної тензіореометрії біологічних рідин можуть стати критеріями діагностики неврологічних захворювань. Вимірювання ПН крові, сечі, експіратів, шлункового соку і амніотичних вод, як діагностичний метод, набуло поширення в ревматології, нефрології, пульмонології, гастроентерології, акушерстві (Белоконь А.М., 2000, 2002; Губергриц Н.Б. и соавт., 2000; Зяблицева М.В., 2000; Игнатенко Т.С. и соавт., 2000; Лаушкина О.М., 2000; Левада І.М., 2001; Томаш О.В., 2001-2003 та ін.). Однак, таке фізико-хімічне дослідження у неврологічній практиці не використовувалось. Розробка методів динамічної міжфазної тензіореометрії крові і ліквору сприятиме покращенню діагностики та прогнозування перебігу нервових хвороб, а також контролю за ефективністю лікувальних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно з основним планом НДР Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом конкурсної комплексної теми МОЗ України “Удосконалити методи діагностики і реабілітації ураження нервової системи у мешканців Донбасу, що обумовлено дією іонізуючого опромінювання у віддаленному періоді, а також при соматогенних захворюваннях” (№ держреєстрації 0100U006385).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження стало покращення якості діагностики та прогнозування перебігу неврологічних (інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних, травматичних) захворювань. У відповідності до мети поставлено наступні задачі:

1.

2.

3.

4.

5.

Об'єкт дослідження — зміни фізико-хімічних властивостей крові та СМР у хворих з інфекційними, судинними, спондилогенними, пухлинними та травматичними захворюваннями нервової системи.

Предмет дослідження — клінічні показники, параметри динамічної міжфазної тензіореометрії крові та СМР у хворих на інфекційні, судинні, спондилогенні, пухлинні та травматичні захворювання нервової системи, склад білкових, ліпідних та вуглеводних сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин в біологічних рідинах, можливості диференціальної діагностики та прогнозування перебігу неврологічних хвороб за показниками ПН, в’язкоеластичності та релаксації сироватки і ліквору.

Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження, загальн-клінічні методи дослідження. Фізико-хімічні (параметри міжфазної тензіореометрії крові та СМР – динамічний ПН, в’язкоеластичність, релаксація), біохімічні (рівні глюкози, загального білка, білкових фракцій, фібриногену, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів різної щільності в біологічних рідинах), імунологічні (концентрації С-реактивного протеїну, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів), імуноферментні (вміст 2-мікроглобуліну), інструментальні (електроенцефалографія, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія голови та хребта, ультразвукова допплерографія), статистичні (кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено зміни фізико-хімічного стану крові та СМР (динамічного ПН, в’язкоеластичності, релаксації) у хворих з інфекційними, судинними, спондилогенними, пухлинними та травматичними захворюваннями нервової системи за даними міжфазної тензіореометрії, що сприяють покращенню діагностики та прогнозуванню перебігу їх. Вперше визначено біофізичні властивості ліквору у хворих без патології нервової системи. Вперше виділено білкові, ліпідні та вуглеводні сурфактантні й поверхнево-інактивні речовини, що впливають на фізико-хімічні параметри біологічних рідин у хворих на неврологічні захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено диференціально-діагностичні і прогностичні критерії тяжкості перебігу інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних та травматичних неврологічних захворювань за фізико-хімічними даними міжфазної тензіореометрії сироватки крові й СМР (динамічного ПН, в’язкоеластичності, релаксації).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено у практику неврологічних та нейрохірургічних відділень Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, неврологічної клініки Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України, нейрохірургічної клініки Донецького науково-дослідного інституту травматології і ортопедії, інфекційних відділень Донецької клінічної міської лікарні №1, Донецького міжнародного медичного фізико-хімічного центру, а також у педагогічний процес Донецького медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати наукових досліджень є основним і полягає у підборі та обстеженні хворих з різноманітними неврологічними захворюваннями, виконанні спиномозкових пункцій, проведенні динамічної міжфазної тензіореометрії сироватки крові й СМР, здійсненні кореляційних співставлень між окремими фізико-хімічними параметрами і показниками білкового, ліпідного та вуглеводного обмінів, розробці диференціально-діагностичних та прогностичних критеріїв при інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних, травматичних захворюваннях нервової системи. Автор самостійно проводила аналіз отриманих даних і статистичну обробку результатів.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр неврології і медичної генетики з курсом нейрохірургії, дитячої неврології й рефлексотерапії, інфекційних хвороб та травматології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (квітень, 2003). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1996) міжнародному науковому семінарі “INTAS-INCO-Copernicus” (Київ, 1997), міжнародному науковому симпозіумі “Surface Science in Medicine and Biology” (Донецьк, 2000), засіданні Донецького обласного товариства неврологів (Донецьк, 2001), науковій конференції “Нейроінфекції та інші інфекційні хвороби” (Харків, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, серед яких 6 журнальних статей, 2 роботи у збірниках, 3 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, є одноосібними.

Структура й обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 170 сторінках (40 – список літератури). Складається із вступу, 6 розділів, в тому числі огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, 4 розділів результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури, котрий містить 333 найменування (166 кирилицею і 167 латиницею). Роботу ілюстровано 41 таблицею та 10 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ Дисертації

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходився 141 хворий (87 чоловічої статі та 54 – жіночої): з інфекційними захворюваннями нервової системи (менінгоенцефаліти, розсіяний склероз) – 37, з судинними (мозковий інсульт) – 9, зі спондилогенними (остеохондроз хребта) – 16, з пухлинними – 26, з травматичними (забій головного мозку) – 38. Групи пацієнтів не відрізнялися від контрольної за статтю. У віці до 30 років було обстежено 30,5% хворих, у віці 30-50 років – 45,4%, понад 50 років – 24,1%. Середній вік пацієнтів зі спондилогенними захворюваннями виявився більшим, ніж такий у хворих контрольної групи (відповідно 47,7±2,99 років і 39,0±2,58 років; p=0,034). Серед пацієнтів з ПГМ було 10 дітей у віці 3-7 років (у середньому 4,7±0,51 років), а серед хворих на ЧМТ – 6 дітей у віці 2-8 років (у середньому 5,0±1,10 років).

Групу порівняння з вивченням показників крові і СМР склали 15 пацієнтів (8 чоловіків і 7 жінок) без ураження нервової системи (з вегетосудинними дистоніями, лицевими симпаталгіями, поренцефальними кистами, резидуальними енцефалопатіями з лікворно-судинною дисциркуляцією й епісиндромом). Окрім того, лабораторні дослідження крові проведено 31 практично здоровій особі (6 чоловік і 25 жінок у віці від 15 до 69 років) – друга контрольна група.

Серед обстежених хворих з інфекційним ураженням нервової системи у 46,0% чоловік діагностовано вірусний менінгоенцефаліт, у 29,7% – вірусно-бактеріальний і у 24,3% – розсіяний склероз (як тривала латентна вірусна інфекція). Тяжку форму менінгоенцефаліту встановлено в 53,6% спостережень, середньої тяжкості – в 46,4%. У 44,4% хворих з судинними ураженнями головного мозку мав місце геморагічний інсульт, а у 55,6% – ішемічний. Причинами інсульту були гіпертонічна хвороба та атеросклероз судин головного мозку. Всі хворі на онкологічну патологію були з гліальними ПГМ і обстежені у до- й післяопераційному періоді. У 53,9% чоловік діагностовано злоякісні гліоми (недиференційовані гліобластоми і анапластичні астроцитоми), у 46,1% – диференційовані астроцитоми й епендімоми. У 32,1% хворих виявлено розгинаний механізм травми, у 25,0% - згинальний, у 17,9% - “хлистовий”, у 14,3% - ротаційний, у 10,7% - компресійний.

Динамічну адсорбційну (міжфазну) тензіометрію cироватки крові вивчено за допомогою комп'ютерного тензіометру “МРТ2-Lauda” (Німеччина), принцип дії якого заснований на максимальному тиску в бульбашці. Для інтегральної оцінки міжфазної активності на тензіограмах (кривих залежності ПН від часу) комп'ютер визначав точки, що відповідали t=0,01 cек (ПН1), t=1 cек (ПН2) і t=100 сек (ПН3). Обчислювався кут нахилу кривої (КНК) тензіограм у координатах ПН (t-1/2). Діапазон аналізованого “життя поверхні” за допомогою МРТ складав від 0,001 сек до 100 сек, абсолютна похибка вимірювань не перевищувала 0,5 мН/м. Окрім перерахованих фізико-хімічних параметрів оцінювали коефіцієнти співвідношення (у %) ПН1 крові і ліквору (ПН1), ПН2 цих біологічних рідин (ПН2) і ПН3 (ПН3).

Для визначення ПН на межах “рідина-газ” або “рідина-рідина” використовується метод висячої краплини (комп’ютерний тензіореометр “ADSA-Toronto”, Канада). Експериментальна похибка вимірювань в даному приладі дорівнює 0,1 мН/м. В наших дослідженнях застосовували швидку стресову деформацію розширення поверхні при t=12000 сек. За допомогою методу аналізу форми краплин ми визначали модуль в’язкоеластичності (ВЕ) та час релаксації (ЧР) крові.

Параметри динамічної адсорбційної (міжфазної) тензіометрії СМР зіставляли з рівнями білка, альбумінів, окремих фракцій глобулінів, b2-мікроглобуліну, фібриногену, імуноглобулінів (Ig) G, A, M, С-реактивного протеїну та глюкози в лікворі, фізико-хімічні показники крові – з концентраціями в сироватці окремих класів імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів різної густини). Для біохімічних і імуноферментних методів дослідження використовували біоаналізатори “Cone-Progress-Plus” (Фінляндія), “Cone-Specific” (Фінляндія), “Helena-Process” (Франція), “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur” (Франція).

Комп’ютерну томографію голови виконували на апараті “Somatom” (“Siemens”, Німеччина). Стан екстра- та інтракраніальних артерій оцінювали при ультразвуковому дуплексному скануванні на апараті “Ultramark-9HDI-ATL” (США). Для транскраніальної допплерографії використовували апарат “Acuson-128XP” (США).

Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проведено на персональному комп'ютері за допомогою одно- і багатофакторного дисперсійного аналізу (пакети ліцензійних програм “Microsoft Excel”, “Stadia 6.1/prof” і “Statistica”). Оцінювали середні значення, їх помилки, критерії Сьюдента, Фішера, кореляції, Хі-квадрат, Крускала-Уолліса, Вілкоксона, Рао, кореляції, а також достовірність статистичних показників (p).

Результати дослідження та їх обговорення.

У хворих контрольної групи виявлено на 4,8% більший ПН СМР в зоні коротких часів існування поверхні в порівнянні з показниками крові, але на 59,2% менший КНК (p<0,001). Середні значення ПН1 сироватки і ліквору відповідно склали 68,2±0,99 мН/м та 71,5±0,61 мН/м, а КНК – 18,4±1,86 мНм—1сек1/2 та 7,5±1,47 мНм—1сек1/2. Параметри ПН1, ПН2 і ПН3 відповідно дорівнювали 105±1,9%, 101±4,1%, 110±5,9%. Вік хворих ніяк не визначав загальний фізико-хімічний стан крові, але повністю чинив свій вплив на біофізичний стан СМР (p<0,001) Встановлено дію віку пацієнтів контрольной групи на показники ПН1, ПН2 і ПН3 (відповідно p=0,035, p=0,042, p=0,037). Між віком і коефіцієнтом ПН1 виявлено прямий кореляційний зв’язок (p=0,006). Вік хворих впливав на значення КНК тензіограм крові (p=0,035). Рівень ВЕ, ЧР та КНК тензіограм крові у хворих контрольної групи та здорових людей практично не відрізнявся. Між тим у пацієнтів з неневрологічними захворюваннями були на 5,1% меншими показники ПН1 даної біологічної рідини (p=0,001), на 4,5% - ПН2 (p=0,001), на 6,5% - ПН3 (p=0,004). Мав місце зв’язок між ПН1 СМР та КНК тензіограм крові (p=0,042), КНК ліквору з ПН3 (p=0,010) і КНК (p=0,008) сироватки. Не встановлено достовірних кореляцій параметрів динамічного ПН СМР з ВЕ і ЧР крові. Виявилися відсутніми зв’язки показників лікворного тиску, протеїнрахії і кількості клітин у СМР з ПН1, ПН2, ПН3 і КНК СМР, ПН1, ПН2, ПН3. У обстежених хворих контрольної групи рівень лінійної швидкості екстракраніального кровоплину склав 21,5±0,68 см/сек, а об’ємної – 364±3,5 л/хв. Не виявлено достовірного впливу на загальний фізико-хімічний стан СМР як лінійної (p=0,589), так і об’ємної швидкості (p=0,823). Разом з тим відзначено кореляційний прямий зв’язок параметрів лінійної швидкості з показниками ПН1 і ПН2 сироватки крові (відповідно p=0,023 та p=0,017).

У пацієнтів з інфекційними неврологічними захворюваннями (табл. 1 і 2) КНК тензіограм сироватки був на 36,4% менший, аніж в контрольній групі (p=0,003), ВЕ цієї біологічної рідини – на 24,6% більший (p<0,001), а ЧР більший у 2,3 рази (p<0,001). Встановлено прямі кореляційні зв’язки між параметрами ПН1 крові і ПН1, ПН2, ПН3 СМР (відповідно p=0,001, p<0,001, p<0,001), між ПН2 сироватки і тими ж показниками ліквору (p<0,001), а також між ПН3 крові та динамічним ПН СМР (p<0,001). Не виявлено зв’язків показників ВЕ та ЧР не тільки зі значеннями динамічного ПН СМР, а й з фізико-хімічними параметрами крові. У хворих з інфекційними захворюваннями нервової системи на загальний фізико-хімічний стан крові, але не СМР, чинив свій вплив вік обстежених (p=0,003). Треба підкреслити, що від віку пацієнтів залежали лише КНК (p=0,023) і ВЕ (p=0,004). Вік діяв і на ПН2 ліквору (p=0,019). На КНК тензіограм сироватки виявлено вплив тривалості хвороби (p=0,028). Встановлено дію тяжкості захворювання на ПН2 крові (p=0,023), КНК її тензіограм (p=0,046), ВЕ (p=0,048), ПН1 СМР (p=0,008), ПН1 (p=0,005) і ПН2 (p=0,011). Ступінь тяжкості обернено корелював з ПН1 і ПН2 крові (відповідно p=0,014 та p=0,035), а також з ПН3 СМР (p=0,036) на тлі прямого зв’язку з ПН1 та ПН2 (відповідно p=0,003 і p=0,016).

Судинним захворюванням нервової системи притаманно збільшення на 11,6% показників ПН3 крові (p=0,029), на 18,5% - ВЕ (p<0,001), на 28,6% - ЧР (p=0,002), на 2,9% - ПН1 СМР (p=0,019). Встановлено кореляційний зв’язок ПН1 СМР з ПН3 і КНК тензіограм крові (p=0,005 та p<0,001), ПН2 ліквору – з ПН1, ПН2 і ПН3 сироватки (p=0,001, p=0,009, p=0,036), ПН3 – з ПН1 (p=0,002), ПН2 (p=0,009), ПН3 (p=0,011) і КНК (p=0,037). Вік хворих з інсультами мав пряму кореляційну залежність з ВЕ (p=0,002) та ЧР (p=0,008) крові, а довготривалість захворювання корелювала з багатьма фізико-хімічними параметрами біологічних рідин: з ПН1 (p=0,005), ПН2 (p=0,004), ПН3 (p<0,001) і КНК (p=0,003) крові, з ПН1 (p=0,010), ПН2 (p=0,004), ПН3 (p=0,014), ПН1 (p=0,002), ПН2 (p=0,017), ПН3 (p=0,023) СМР. При судинних захворюваннях виявлено вплив віку хворих на параметри ПН2 і ПН3 (p=0,027 та p=0,042), а тривалості захворювання – на ці ж показники (p=0,034), а також ПН2 і ПН3 (p=0,048) крові. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між показниками тиску СМР і параметрами ПН1, ПН2 та ПН3 (p=0,014, p=0,016, p=0,003). Тяжкість інсульту мала прямий зв’язок з КНК крові (p=0,003) та параметрами ПН1 СМР (p=0,004).

Остеохондроз хребта характеризувався збільшенням на 4,8% ПН2 крові (p=0,006), на 22,6% - ЧР (p=0,005), на 3,4% - ПН1 СМР (p=0,006). При спондилогенних хворобах виявлено кореляційний зв’язок фізико-хімічних параметрів СМР лише з показником ПН1 крові: міжфазна активність сироватки в зоні коротких часів існування поверхні мала пряму кореляцію з ПН1, ПН2, ПН3 СМР (p=0,004, p=0,099, p=0,007). Реологічні властивості крові (ВЕ, ЧР) не корелювали з динамічним ПН і СМР, і крові. При остеохондрозі хребта вік хворих визначав КНК тензіограм крові і СМР (p=0,028 та p=0,032), а також ПН ліквору в зоні великих часів існування поверхні (p=0,045). З віком мав місце обернений кореляційний зв’язок ПН1 крові і СМР (p=0,034 та p=0,035), КНК сироватки (p=0,020). Від тривалості захворювання залежали ПН1 крові (p=0,008), ПН1 (p=0,042), ПН2 (p=0,008), ПН3 (p=0,008) і КНК тензіограм СМР (p=0,047). Виявлено кореляції термінів захворювання з ПН1 і ПН2 сироватки (p=0,010 та p=0,011), ПН1, ПН2 й ПН3 ліквору (p=0,023, p=0,002, p=0,003). Тяжкість спондилогенного захворювання тісно пов’язана з в’язкоеластичністю сироватки крові (p=0,028), хоча чинить свій вплив і на фізико-хімічний стан СМР, що стосується параметрів ПН2 (p=0,005), ПН3 (p=0,017) і КНК (p=0,017).

ПГМ відрізнялися змінами показників КНК крові, які виявилися на 39,7% меншими, аніж в контрольній групі хворих (p=0,002), на тлі збільшення на 7,2% ВЕ (p=0,017) і на 23,3% ЧР (p=0,004). Фізико-хімічний стан СМР був аналогічним у пацієнтів в контролі. У дітей виявився на 54,8% більшим КНК тензіограм крові (p=0,010), але на 10,8% меншим ВЕ (p=0,017) і на 30,1% - ЧР (p=0,004). Встановлено вплив віку хворих з ПГМ на загальні фізико-хімічні параметри як крові (p<0,001), так і СМР (p=0,010). Вік визначав ПН2 сироватки (p=0,049), ВЕ (p=0,015) та ЧР (p<0,001). Виявлено прямі кореляційні зв’язки між віком пацієнтів і ВЕ (p=0,006) та ЧР (p<0,001). При пухлинних захворюваннях нервової системи були відсутні кореляційні зв’язки між окремими показниками динамічного ПН обидвох біологічних рідин. Тільки ПН1 крові обернено свіввідносився з КНК тензіограм СМР (p=0,034). Тривалість захворювання негативно корелювала з показниками ПН2 і ПН3 крові (p=0,001). Не лише на ці параметри динамічної міжфазної тензіометрії впливала довготривалість пухлини (p=0,006 та p=0,008), а й на такі ж само показники СМР (p=0,022 та p=0,016). Виявлено кореляційний зв’язок з ПН1 (p=0,014) і ПН3 (p=0,044) крові, а також з показником ПН1 (p=0,042).

Таблиця 1

Фізико-хімічні параметри біологічних рідин

при неврологічних захворюваннях (M±m)

Рідина | Показники |

Захворювання

1 |

2 |

3 |

4 |

5

Кров | ПН1

ПН2

ПН3

КНК

ВЕ

ЧР | 68,3±0,85

65,2±0,87

57,0±1,05

11,7±1,09

43,1±0,88

303±13,9 | 71,4±1,85

68,3±1,42

60,7±2,40

11,7±2,78

41,0±1,33

171±10,3 | 70,3±0,74

68,3±0,70

55,7±0,67

20,5±1,30

35,1±0,63

163±9,4 | 69,2±0,81

63,8±0,98

56,6±1,26

11,1±0,92

37,1±0,81

164±9,8 | 69,4±0,69

64,1±0,95

54,9±1,21

104±0,40

35,9±0,53

135±2,3

Ліквор | ПН1

ПН2

ПН3

КНК

ПН1

ПН2

ПН371,7±0,48

70,4±0,55

64,5±0,77

11,1±1,51

105±1,0

109±1,0

114±1,7 | 73,6±0,62

70,5±0,48

65,4±1,36

16,9±4,81

104±2,9

103±1,3

108±2,3 | 73,9±0,53

71,1±0,26

63,9±1,42

12,3±2,15

105±0,8

104±1,2

115±2,5 | 69,6±0,85

66,7±1,11

59,8±1,26

11,5±1,70

100±1,9

104±2,1

107±2,5 | 73,1±0,42

70,5±0,45

62,8±0,75

10,2±0,91

105±1,2

111±2,1

115±3,2

Примітка:

1. Захворювання: 1 – інфекційні, 2 – судинні, 3 – спондилогенні, 4 – пухлинні, 5 – травматичні;

2. ПН1, ПН2, ПН3, ВЕ – у мН/м, КНК – у мН/м—1сек1/2, ЧР- у сек, ПН1, ПН2, ПН3 – у %.

У хворих на ПГМ за 10-15 діб після операції показники динамічної міжфазної тензіореометрії крові повністю нормалізовувалися. Якщо КНК до операції дорівнював 11,1±0,92 мНм—1сек1/2, то після – 18,2±0,71 мНм—1сек1/2 (p<0,001), ВЕ – відповідно 37,1±0,81 мН/м і 34,6±0,62 мН/м (p=0,017), ЧР – 164±9,8 сек і 136±1,5 сек (p=0,006). В той термін спостереження за хворими клінічні, біохімічні та імунологічні параметри ще залишалися без змін.

При травматичних захворюваннях нервової системи спостерігалося зменшення на 43,5% КНК тензіограм крові (p<0,001) і збільшення на 2,2% ПН1 СМР (p=0,025). Встановлено вплив віку пацієнтів на загальні фізико-хімічні параметри крові (p=0,002) і СМР (p=0,005). У дітей виявився ще меншим (на 29,6%) КНК тензіограм крові (p<0,001) і на 3,3% більшим ПН1 ліквору (p=0,005). При цьому зареєстровано пригнічення (на 7,1%) ВЕ (p=0,001). Як і при ПГМ у хворих на ЧМТ були відсутні кореляційні зв’язки між окремими показниками динамічного ПН різних біологічних рідин, і як при пухлинних захворюваннях нервової системи виявилися статистично достовірні обернені співвідношення КНК СМР з параметрами ПН1, ПН2 та ПН3 крові (p=0,002, p<0,001, p=0,014). ЧМТ сталaся єдиною патологією нервової системи, при якій мав місце позитивний кореляційний зв’язок ВЕ з ПН СМР в зоні довгих часів існування поверхні (p=0,015) і ЧР з міжфазною активністю в зоні коротких часів (p=0,030). Параметри в’язкоеластичності крові позитивно корелювали з ПН2 і ПН3 сироватки (p=0,006 та p=0,020), а показники релаксації – негативно з КНК тензіограм крові (p=0,003). Вік хворих з ЧМТ впливав на параметри ПН1 СМР (p=0,012), хоча з ним виявлено прямий кореляційний зв’язок і КНК крові (p=0,003). Показники динамічного ПН сироватки в зонах середніх і довгих часів існування поверхні залежали від тривалості захворювання (p=0,030 та p=0,036), причому остання прямо корелювала лише з ПН2 (p=0,011). Тяжкість ЧМТ чинила свій вплив на параметри ПН3 (p=0,047) і КНК тензіограм крові (p=0,015), а також ПН1 СМР (p=0,012). Встановлено зв’язки тяжкості травми з цими фізико-хімічними показниками біологічних рідин (p=0,032, p=0,012, p=0,002), а також з ПН2 ліквору (p=0,023).

Звертала на себе увагу відсутність залежності міжфазних тензіограм від білкового складу СМР у хворих з ЧМТ. Рівень протеїнрахії найбільш тісно корелював з ПН1 і ПН2 при судинних і спондилогенних захворюваннях нервової системи, причому в групі з інсультом спостерігався негативний кореляційний зв’язок, а з остеохондрозом хребта – позитивний. ПН3 зворотньо залежав від концентрації загального білка в СМР у хворих з вертеброгенною патологією нервової системи і з ПГМ. ПН СМР в зоні середніх часів життя поверхні також помірно корелював з показниками білка (в групі хворих, які страждають на порушення мозкового кровообігу, спостерігалася позитивна залежність, а в інших групах обстежених – негативна). Концентрація альбумінів у СМР впливала на міжфазні тензіограми ліквору при інфекційних і судинних захворюваннях нервової системи (відповідно на ПН2 і ПН3 в першій групі і ПН1 в другій). Коефіцієнти кореляції мали протилежні значення не тільки при різній патології, а й навіть в одній групі обстежених хворих по відношенню до різноманітних часів життя поверхні.

Таблиця 2

Зміни окремих фізико-хімічних параметрів біологічних

рідин при різних неврологічних захворюваннях

Рідина | Показники |

Захворювання

1 |

2 |

3 |

4 |

5

Кров | ПН1

ПН2

ПН3

КНК

ВЕ

ЧР

Ліквор | ПН1

ПН2

ПН3

КНК

Примітка:

1. Захворювання: 1 – інфекційні, 2 – судинні, 3 – спондилогенні, 4 – пухлинні, 5 – травматичні;

2. - статистично вірогідне підвищення показника, - статистично вірогідне зниження показника.

При інфекційних, пухлинних та травматичних захворюваннях нервової системи нами проведені кореляційні зіставлення рівня клітинного складу СМР з фізико-хімічними параметрами біологічних рідин. У хворих на менінгоенцефаліти і розсіяний склероз чисельність клітин зворотньо корелювала з КНК крові (p=0,029), при ПГМ – з ПН1 і КНК ліквору (p=0,005 та p=0,043), при ЧМТ – позитивно з ПН2, ПН3 і ВЕ сироватки (p=0,011, p=0,018, p=0,014). При травматичних захворюваннях встановлено кореляційний зв’язок рівня еритроцитів у СМР з ПН1 і ПН3 ліквору (p=0,042 та p=0,001).

Проведено додатковий аналіз кореляційних зв’язків показників динамічної міжфазної тензіореометрії біологічних рідин з білковим метаболізмом у хворих на розсіяний склероз. Рівень білка у СМР зворотньо корелював з параметрами ПН1, ПН2, ПН3 і КНК сироватки (p=0,003, p<0,001, p=0,042, p=0,044), а також з ПН2 і ПН3 ліквору (p=0,021 та p=0,009). Концентрація IgG в крові виявилася на 9,2% вищою за такою у хворих контрольної групи (p<0,001), IgM – на 35,0% (p<0,001), циркулюючих імунних комплексів – на 52,2% (p<0,001). Виявлено зворотній кореляційний зв’язок між рівнем циркулюючих імунних комплексів і КНК тензіограм крові (p=0,041). Мала місце пряма залежність ПН1 СМР від концентрації у сироватці IgG (p=0,007). Тісні кореляційні зв’язки між окремими фізико-хімічними параметрами біологічних рідин і показниками білкового метаболізму в першу чергу відносились до пацієнтів з менінгоенцефалітами, а не з розсіяним склерозом.

При ішемічному інсульті встановлено достовірне збільшення в крові (на 19,0%) рівня холестерину, в 2 рази – тригліцеридів, на 27,1% - ліпопротеїдів низької щільності, на 19,2% - ліпопротеїдів дуже низької щільності, зменшення на 38,3% ліпопротеїдів високої щільності. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем ліпопротеїдів низької густини в крові і її ПН в зоні t=0,01 сек (p=0,020), позитивну взаємозалежність тригліцеридемії з параметрами ПН3 СМР (p=0,046), а вмісту ліпопротеїдів низької густини – з ПН2 і КНК тензіограм ліквору (p=0,019 та p=0,002).

При інфекційних і пухлинних захворюваннях глюкоза виступає у якості поверхнево–інактивної сполуки (особливо відносно ПН3). Визначними сурфактантними властивостями глюкоза ліквору переважає у хворих з судинною патологією (коли t=1 сек і t=100 сек). При спондилогенних хворобах нервової системи міжфазна активність СМР і рівень глюкози між собою не пов’язані.

ВИСНОВКИ

1. Результати дослідження поглиблюють уявлення про патогенез інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних і травматичних захворювань нервової системи внаслідок визначення фізико-хімічних властивостей біологічних рідин (крові та спиномозкової рідини), вивчення яких методом динамічної міжфазної тензіореометрії дає можливість прогнозувати тяжкість перебігу хвороби і контролювати хід лікувальних заходів, покращити діагностику.

2. У хворих без неврологічних захворювань параметри динамічного поверхневого натягу спиномозкової рідини залежить від віку пацієнтів, а реологічні властивості крові не відрізняються від таких у практично здорових людей. Існують тісні кореляційні зв’язки між окремими фізико-хімічними показниками не лише однієї біологічної рідини, а й різних (кров-ліквор). Міжфазні тензіограми ліквору не залежать від тиску спинномозкової рідини, кількості в неї клітин і показників протеїнрахії, але визначаються лінійною швидкістю кровоплину у екстракраніальних судинах.

3. У всіх групах неврологічних захворювань (інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних, травматичних) спостерігаються значні порушення фізико-хімічного стану крові та спиномозкової рідини, які мають при різній патології свої особливості і визначаються віком хворих, тривалістю й ступенем тяжкості патологічного процесу, що дозволяє прогнозувати перебіг окремої хвороби. У пацієнтів на пухлини головного мозку за 10-15 діб після оперативного лікування спостерігається повне відновлювання параметрів динамічних міжфазних тензіореограм біологічних рідин.

4. Інфекційні та пухлинні захворювання мають абсолютно ідентичні зрушення фізико-хімічного стану біологічних рідин, які характеризуються зменшенням кута нахилу крові тензіограм крові, підвищенням її модуля в’язкоеластичності й часу релаксації на тлі нормальних параметрів спиномозкової рідини. Зростання поверхневого натягу ліквору в зоні коротких часів існування поверхні притаманне судинним, спондилогенним і травматичним хворобам, хоча останні відрізняються незміненою релаксацією сироватки. Спондилогенні захворювання перебігають з підвищенням ПН2 крові, а судинні – ПН3.

5. Найбільша залежність фізико-хімічного стану спиномозкової рідини від такого крові має місце при інфекційних захворюваннях нервової системи, менше – при судинних, ще менше – при спондилогенних і зовсім нетипова для пухлинних й травматичних. Лише травматичним хворобам притаманна залежність поверхневого натягу спиномозкової рідини від в’язкоеластичності та релаксації крові. Кореляційна залежність часу релаксації від тяжкості хвороби відсутня при будь-якому захворюванні нервової системи. Інфекційна патологія характеризується зв’язком з ПН2 крові і ПН3 спиномозкової рідини, спондилогенна – з модулем в’язкоеластичності, травматична – з ПН2 ліквору.

6. Фізико-хімічний стан крові і спиномозкової рідини у хворих на неврологічні захворювання визначається вмістом в біологічних рідинах білкових, ліпідних та вуглеводних сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин. При різній патології на параметри динамічних міжфазних тензіореограм впливають неоднаково рівні глюкози, білка, його фракцій, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, С-реактивного протеїну, фібриногену, b2-мікроглобуліну, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої, низької і дуже низької густини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на інфекційну патологію нервової системи зниження показників ПН2<63 мН/м і КНК<8 мНм—1сек1/2 крові свідчить про тяжкий перебіг хвороби.

2. У хворих на судинні захворювання головного мозку параметри ПН3>115% характеризують високий тиск ліквору, а КНК тензіограм крові >20 мНм—1сек1/2 і ПН1 СМР >76 мН/м - значну тяжкість перебігу інсульту. При ішемічному інсульті концентрації тригліцеридів в крові >3,9 мМ/л і ліпопротеїдів низької густини >56% віддзеркалюють високу поверхневу активність СМР.

3. У хворих на спондилогенні захворювання нервової системи (остеохондроз хребта) збільшення ВЕ>37 мН/м свідчить про тяжкість хвороби.

4. У хворих на пухлинні захворювання головного мозку зниження ПН1 крові <67 мН/м при підвищенні ПН3 >60 мН/м відображають несприятливий перебіг хвороби.

5. У хворих на травматичні неврологічні захворювання підвищення ПН3 крові >59 мН/м, зниження КНК тензіограм сироватки <9 мНм—1сек1/2 і ПН1 СМР <72 мН/м свідчить про тяжкий перебіг ЧМТ.

Список ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Файнерман В.Б., Антонова Л.Н., Назаренко В.Г. Динамическая межфазная тензиометрия сыворотки крови и спинномозговой жидкости при ушибах головного мозга // Ортопед. травматол. протезиров.-1998.-№4.-С.95-97.

Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію біологічних рідин і статистичну обробку отриманих результатів дослідження, здійснити підбір хворих на пухлини нервової системи.

2. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Файнерман В.Б., Антонова Л.Н., Назаренко В.Г., Трухин Д.В. Динамическая межфазная тензиометрия спинномозговой жидкости и сыворотки крови при опухолях нервной системы // Вопр. нейрохирург.-1998.-№2.-С.23-25.

Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію біологічних рідин і статистичне опрацюваня отриманих результатів дослідження, формування висновків.

3. Антонова Л.Н. Диагностическое значение межфазной тензиометрии крови и спинномозговой жидкости при инфекционной патологии нервной системы // Арх. клин. эксперим. мед.-2000.-Т.9, №1.-С.37-40.

4. Антонова Л.Н. Межфазная тензиометрия крови и спинномозговой жидкости как новый метод диагностики при заболеваниях нервной системы // Арх. клин. эксперим. мед.-2000.-Т.9, №2.-С.22-26.

5. Антонова Л.Н. Межфазная тензиометрия крови и спинномозговой жидкости у больных с острыми нарушениями мозгового кровообращения // Укр. мед. альманах.- 2002.- № 6.- С.8-9.

6. Sinyachenko O.V., Kazakov V.N., Fainerman V.B., Antonova L.N., Ermolaeva M.V. Dynamic surface tension of biologic fluids by computerized tensiometer // School Fundam. Med. J.-1996.-Vol.2. N1.-P.87-88.

Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію крові і спиномозкової рідини при неврологічних захворюваннях.

7. Антонова Л.Н. Диагностическое значение поверхностного натяжения цереброспинальной жидкости и сыворотки крови при опухолях нервной системы // Вопр. эксперим. клин. мед.: Сб. статей.-1997.-Вып. 1, №2.-С.3-6.

8. Антонова Л.Н. Динамическое поверхностное натяжение сыворотки крови и спинномозговой жидкости при ушибах головного мозна // Вопр. эксперим. клин. мед.: Сб. статей.-1997.-Вып. 1, №2.-С.6-8.

9. Антонова Л.Н., Назаренко В.Г., Синяченко О.В., Статинова Е.А. Межфазная тензиометрия сыворотки крови и спинномозговой жидкости при опухолях нервной системы // Вопр. здравоохр. Донбасса: Сб. статей.-1998.-Вып.2, №2.-С.3-6.

Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію біологічних рідин і статистичну обробку отриманих результатів дослідження, пілготовку статті до друку.

10. Antonova L.N. Analysis of tensiometric curves with employment of the firstorder kinetic equations // Workshop Surf. Sci. Med. Biol.: Abstracts.-Donetsk, 2000.-P.47.

11. Зайцев І.А., Салонікіді Г.І., Герасимов І.Г., Антонова Л.М. Міжфазна тензіометрія сироватки крові та спиномозкової рідини у хворих на менінгіт // Матер. наук.-практ. конференц. “Нейроінфекції та інші інфекційні хвороби”.-Харків, 2001.-С.59-60.

Особисто здобувачем проведено клінічне обстеження хворих та динамічну міжфазну тензіометрію біологічних рідин і статистичну обробку отриманих результатів дослідження, формулювання висновків.

АНОТАЦІЯ

Антонова Л.М. “Діагностичне значення динамічного поверхневого натягу біологічних рідин при неврологічних захворюваннях”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, 2004.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню та вирішенню наукової проблеми - покращення якості діагностики і прогнозування перебігу неврологічних (інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних, травматичних) захворювань. Проведено вивчення динамічного поверхневого натягу, в’язкоеластичності і релаксації сироватки крові та спиномозкової рідини методами тиску в бульбашці і аналізу форми краплин, визначено особливості змін цих показників, чинники, що впливають на біофізичний стан біологічних рідин, що володіють сурфактантними й поверхнево-інактивними властивостями. Результати дослідження поглиблюють уявлення про патогенез інфекційних, судинних, спондилогенних, пухлинних і травматичних захворювань нервової системи внаслідок визначення фізико-хімічних параметрів біологічних рідин, вивчення яких методом міжфазної тензіореометрії дає можливість прогнозувати тяжкість перебігу хвороби і контролювати хід лікувальних заходів.

Ключові слова: неврологічні захворювання, кров, спиномозкова рідина, фізико-хімічні властивості крові та ліквору.

АННОТАЦИЯ

Антонова Л.Н. “Диагностическое значение динамического поверхностного натяжения биологических жидкостей при неврологических заболеваниях”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. Киевская медицинская академия постдипломного образования им. П.Л. Щупика МЗ Украины, 2004.

Диссертационная работа посвящена обоснованию и решению научной проблемы – улучшения качества диагностики и прогнозирования течения неврологических (инфекционных, сосудистых, спондилогенных, опухолевых, травматических) заболеваний. Проведено изучение динамического поверхностного натяжения (ПН), вязкоэластичности и релаксации сыворотки крови и спинномозговой жидкости (СМЖ) методами давления в пузырьке и анализа формы капель, определены особенности изменений этих показателей, факторы, влияющие на биофизическое состояние биологических жидкостей, которые обладают сурфактантными и поверхностно-инактивными свойствами. У больных без неврологических заболеваний параметры поверхностного натяжения спинномозговой жидкости зависят от возраста пациентов, а реологические свойства крови не отличаются от таковых у практически здоровых людей. Существуют тесные корреляционные связи между отдельными физико-химическими показателями не только одной биологической жидкости, а и разных. Межфазные тензиограммы ликвора не зависят от давления спинномозговой жидкости, количества в нем клеток и показателей протеинрахии, а отчасти определяются линейной скоростью кровотока в экстракраниальных сосудах. При всех группах неврологических заболеваний наблюдаются сдвиги физико-химического состояния крови и спинномозговой жидкости, которые имеют при разной патологии свои особенности и определяются возрастом больных, длительностью и степенью тяжести патологического процесса, что позволяет прогнозировать течение отдельной болезни. У пациентов с опухолями головного мозга через 10-15 суток после оперативного лечения наблюдается полное восстановление параметров динамических межфазных тензиореограмм биологических жидкостей. Инфекционные и опухолевые заболевания имеют абсолютно идентичные сдвиги физико-химического состояния жидкостей, которые характеризуются уменьшением угла наклона кривых тензиограмм крови, повышением ее модуля вязкоэластичности и времени релаксации на фоне нормальных параметров спинномозговой жидкости. Нарастание поверхностного натяжения ликвора в зоне коротких времен существования поверхности свойственно сосудистым, спондилогенным и травматическим болезням, хотя последние отличаются неизмененной релаксацией крови. Спондилогенные заболевания протекают с повышением поверхностного натяжения крови при t=1 сек, а сосудистые – при t=100 сек.

Наибольшая зависимость физико-химического состояния спинномозговой жидкости от такового крови имеет место при инфекционных заболеваниях, а меньшая – при сосудистых, еще меньшая – при спондилогенных и совсем нетипична для опухолевых и травматических. Лишь травматическим болезням свойственна зависимость поверхностного натяжения спинномозговой жидкости от вязкоэластичности и релаксации крови. Корреляционная зависимость времени релаксации от тяжести болезни отсутствует при любом заболевании нервной системы. Инфекционная патология характеризуется связью с поверхностным натяжением крови в зоне средних