КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАГУМЯН Олена Валентинівна

УДК 811.111.272:165.194

ТЕКСТОВА СИТУАЦІЯ “СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ”:

ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

(на матеріалі різностильових англомовних текстів)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

Воробйова Ольга Петрівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра лексикології та стилістики

англійської мови, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

Ужгородський національний університет,

кафедра англійської філології, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент

Чугу Світлана Дмитрівна,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

кафедра англійської мови, доцент

Провідна установа Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова, кафедра

лексикології і стилістики англійської мови,

Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “26” лютого 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету за адресою: Київ-150, вул. Червоноармійська, 73

Автореферат розісланий “23” січня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А.Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню та порівняльному аналізу лінгвокогнітивних та семантичних особливостей ситуації “Соціальний захист”, що вичленовується в англомовних текстах офіційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів, які досліджуються в ракурсі здійснюваного ними інформаційного впливу.

Результати досліджень, присвячених зіставленню семантики різностильових текстів, підтверджують думку Р.Барта про те, що текст стає зрозумілим тільки тоді, коли зрозумілою є ситуація, про яку в ньому повідомляється (Р.Барт). З метою реконструкції втілених у тексті ситуацій використовуються різні концептуальні моделі, які структурують текстову інформацію (Ч.Філлмор, Т.А.ван Дейк, О.С.Кубрякова, R.Jackendoff та інші), у тому числі концептуальні (статичні) і/ чи когнітивні (динамічні). При цьому аналізуються особливості мовної репрезентації певних ситуацій у тексті (О.П.Воробйова, С.А.Жаботинська, Л.І.Бєлєхова, О.М.Кагановська, B.Hawkins та інші) і враховується стильове варіювання текстових ситуацій (Л.В.Барба). На сьогодні маловивченою є динаміка формування текстових ситуацій, їхні трансформації та взаємодія між собою – дотепер текстові ситуації вивчалися лише у статиці, при цьому розглядалися ситуація зустрічі (С.Д.Чугу), ситуації “злочин – відповідальність” (Л.В.Барба) та “перебіг хвороби” й “лікування хвороби” (С.В.Вострова). У той же час поза межами лінгвістичних досліджень залишилась ціла низка соціально значущих ситуацій, які знаходять своє втілення в текстах різних стилів і жанрів, у тому числі й ситуація “Соціальний захист”.

Важливими складниками семантики текстових ситуацій є концептуальні образи, за допомогою яких не лише формується узагальнене уявлення про ситуацію як єдине ціле (J.Andersоn), але й створюється основа для певного інформаційного впливу. Такий інформаційний вплив у нашому дослідженні пов'язується з соціальним програмуванням.

Соціальне програмування, під яким розуміють певну форму інформаційного впливу на людину як члена суспільства та суспільство в цілому з метою встановлення та укорінення загальних норм і принципів їх співіснування, частково розглядалося раніше лише в соціології й асоціювалося з поняттям соціалізація (Ю.О.Сорокін). Мовні ж засоби кодування цілеспрямовано поданої соціально значущої інформації залишалися поза увагою лінгвістичного вивчення.

Актуальність даної дисертації зумовлена тим, що в ній важливі соціальні явища розглядаються під кутом зору когнітивної лінгвістики, одним із завдань якої є встановлення взаємозв'язку між концептуальними та мовними структурами. Розгляд соціального програмування крізь призму лінгвокогнітивних аспектів текстопобудови є актуальним у плані подальших розвідок у галузі функціональної стилістики та лінгвістики тексту.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках колективної теми кафедри лексикології і стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету "Основні категорії стилістики та лінгвістики тексту в синхронії та діахронії і лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження". Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти та науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські й українська мови)” (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № від 24 січня 2000 року).

Метою дисертації є встановлення особливостей текстового втілення референтної ситуації “Соціальний захист” шляхом побудови її концептуальних моделей на основі мовних засобів їх репрезентації у тексті. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких основних завдань:

·

·

·

·

·

·

·

Новизна даного наукового дослідження полягає в тому, що текстові ситуації вперше вивчаються з погляду їх ролі у соціальному програмуванні. Виявлено й описано співвідношення концептуальних образів як складників ситуації “Соціальний захист” з установленими типами соціального програмування. Новими є побудова типології фреймових моделей аналізованої текстової ситуації, спостереження і висновки щодо тенденцій їх варіювання залежно від параметра функціонального стилю. Новим є і сам об'єкт аналізу – текстова ситуація “Соціальний захист”, що дотепер не підлягала системному вивченню.

Предметом дослідження є мовні засоби втілення ситуації “Соціальний захист” у сучасних різностильових англомовних текстах, розглянуті в ракурсі лінгвокогнітивних засад їхнього інформаційного впливу.

Мета та завдання дослідження зумовили використання семантичного, концептуального та інтерпретаційно-текстового методів аналізу. В межах останнього основною є методика контекстно-ситуативного аналізу, що застосовується для виокремлення текстових ситуацій та опису їхніх динамічних і статичних властивостей. В рамках концептуального аналізу базовою є методика фреймового аналізу разом із методикою рольової іконографії (за Б.Хокінзом), які використовуються для побудови концептуальних моделей досліджуваної ситуації. Взаємодія концептуальних образів текстової ситуації “Соціальний захист” описується крізь призму концепції “силової динаміки” Л.Телмі. Висновки про типовість тих чи інших мовних засобів, за допомогою яких у текстах актуалізовано концептуальні образи досліджуваної ситуації, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що встановлення особливостей текстової ситуації “Соціальний захист” в аспекті її динаміки та статики є вагомим внеском у дослідження семантики тексту й дискурсу. Запропонована методика аналізу цієї ситуації, яка сприяє подальшому вдосконаленню інструментарію концептуаль-ного аналізу тексту, може бути використана у дослідженні текстового втілення інших соціально значущих ситуацій. Розгляд текстового матеріалу в ракурсі забезпечення інформаційного впливу дозволив уточнити специфіку явища соціального програмування через розкриття його основних форм і типів.

Практичне значення здійсненого дослідження обумовлено доцільністю використання його результатів, положень і висновків у курсі стилістики англійської мови (у розділах "Стилістика тексту", "Інтерпретація тексту", “Стилістична семасіологія”), у створенні спецкурсів з інтерпретації тексту, соціолінгвістики та лінгвістики тексту, а також на заняттях з практики усного та писемного мовлення на старших курсах факультетів іноземних мов педагогічних інститутів й університетів.

Матеріалом для дослідження слугували англомовні тексти трьох функціональних стилів – офіційно-ділового, публіцистичного й художнього (загальним обсягом ~ 2200 сторінок), об'єднані тематикою соціального захисту, в яких шляхом суцільної вибірки було виділено 436 текстових ситуацій: 79 ситуацій у юридичних документах – конвенціях, деклараціях, законодавчих актах США за 1948-2001 роки (18,1% від загального числа ситуацій); 203 ситуації в публіцистичних статтях сучасних американських періодичних видань (46,6% від загального числа ситуацій); 154 ситуації в 10 оповіданнях і 10 романах сучасних американських письменників (35,3% від загального числа ситуацій).

Апробація результатів дисертації здійснювалася на міжвузівській науково-практичній конференції "Мова, освіта й культура" (Київ, 2001), на 6-ій Національній Всеукраїнській конференції TESOL "The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium" (Київ, 2001), на 7-ій Національній Всеукраїнській конференції ТЕSOL "Exploring EFL Challenges with TESOL Community" (Хмельницький, 2002), на Міжнародній науковій конференції “Форма, значення і функції одиниць мови і мовлення” (Мінськ, 2002).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в п'ятьох статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, а також у матеріалах і тезах чотирьох наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, списку скорочень та символів, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. У дисертації 28 рисунків і 3 таблиці. Обсяг тексту дисертації – 206 сторінок, загальний обсяг – 248 сторінок.

У вступі викладено актуальність обраної проблематики, формулюються мета і завдання роботи, визначаються об'єкт і предмет дослідження, уточнюється робоча гіпотеза, описуються методи дослідження, розкривається новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі здійснено аналіз літератури з теми і викладено вихідні теоретичні положення дослідження; уточнено в лінгвістичному ракурсі поняття текстового соціального програмування; проаналізовано еволюцію жанрів в аспекті соціального програмування; визначено основні типи і форми соціального програмування; проведено розмежування понять “ситуація” і “подія” в референтному, концептуальному і текстовому планах; окреслено основні напрямки лінгвоконцеп-туального моделювання текстових ситуацій; описано методику аналізу текстової ситуації “Соціальний захист”, використану в дисертації.

Другий розділ присвячено встановленню і подальшому аналізу лінгвоконцеп-туальних особливостей текстової ситуації “Соціальний захист” у сучасних американських різностильових текстах соціальної тематики. Розглянуто специфіку лексичного наповнення вузлів концептуальних моделей зазначеної текстової ситуації в юридичних документах, публіцистичних статтях і художніх текстах. Описано трансформації вузлів розглянутих концептуальних моделей, представлено типологію фреймових моделей текстової ситуації “Соціальний захист” в аналізованих текстах різних функціональних стилів.

У третьому розділі аналізуються мовні засоби актуалізації концептуальних образів ситуації “Соціальний захист” у зіставлюваних текстах; встановлюється типологія цих образів; виводиться співвідношення між досліджуваними концептуальними образами і типами соціального програмування.

У загальних висновках підводяться підсумки здійсненого дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших наукових розвідок у вивченні інших текстових ситуацій та їхньої ролі в забезпеченні інформаційного впливу.

Додатки містять 21 рисунок, де узагальнюються дані аналізу мовних особливостей текстової ситуації “Соціальний захист” і відповідних концептуальних образів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Текстова ситуація “Соціальний захист” у ракурсі сучасних лінгвістичних парадигм.” Соціальне програмування як засіб регулювання життя суспільства тісно пов’язане із забезпеченням соціального захисту населення, зокрема у США. Сучасний соціальний захист в Америці являє собою низку соціальних програм, спрямованих на надання необхідної матеріальної допомоги, соціально-побутових послуг громадянам у випадку їхньої нездатності з ряду причин (старість, неповноліття, догляд за дитиною/ інвалідом, хвороба) вести трудову діяльність з метою самозабезпечення і/ чи опіки утриманців.

Одним з інструментів соціального програмування є різностильові тексти, у яких певним чином описано форми скривдження людей та механізми їх захисту. Саме через такі тексти і здійснюється цілеспрямований інформаційний вплив на людей – текстове соціальне програмування, зміст якого залежить, перш за все, від цільового призначення тексту, мети впливу на суспільну чи індивідуальну свідомість, що формується чи трансформується за його допомогою.

Тексти різних стилів та жанрів у певний історичний період характеризуються переважанням тих чи інших форм подачі інформації, що визначає домінування у суспільстві виявів того чи іншого типу соціального програмування. Протягом декількох століть, включаючи і сьогодення, текстове соціальне програмування спирається на явний чи прихований способи інформування як основу для описового, настановчого, регулятивного та підсвідомого програмування.

Навколишня реальність, у тому числі і здійснюваний у сучасному американському суспільстві соціальний захист скривджених верств населення, певним чином відбивається у різностильових текстах: при сприйнятті дійсності людина членує реальний світ на фрагменти – референтні ситуації (К.А.Долінін), які відображаються у відповідних концептуальних ситуаціях (О.С.Кубрякова) і втілюються в адекватних їм текстових ситуаціях (О.П.Воробйова).

Наявне в даний час різноманіття інтерпретацій понять “ситуація” і “подія” може бути зведене до трьох основних типів їхнього співвідношення в референтному, концептуальному та текстовому планах. Вони можуть розглядатися як: 1) відносно незалежні поняття; 2) складові одне одного, коли “подія” містить у собі декілька “ситуацій” або “подія” є частиною “ситуації”; 3) рівнозначні поняття. Шляхом аналізу текстової ситуації “Соціальний захист” як відображення фрагмента соціального життя суспільства, зокрема соціальних проблем незахищених груп населення (інвалідів, осіб літнього віку, дітей і жінок), було встановлено, що в основі цієї ситуації лежать дві текстові події – відповідно, подія ЗАХИСТ і подія СКРИВДЖЕННЯ, які різним чином взаємодіють між собою.

Подальший аналіз текстової ситуації “Соціальний захист” у ракурсі соціального програмування включає такі етапи її розгляду: етап вичленування на основі ключових слів базових концептів ситуації та визначення їхніх основних ознак; етап окреслення параметрів аналізованої ситуації і встановлення чинників її розвитку та розгортання у тексті; етап побудови фреймових моделей ситуації з урахуванням її статики та динаміки; етап виокремлення основних концептуальних образів цієї ситуації і окреслення їх ролі у забезпеченні того чи іншого типу соціального програмування, що здійснюється через сукупність відповідних текстів.

Встановлено, що залежно від функціонального стилю текстова ситуація “Соціальний захист” може бути змодельована по-різному: як суперфрейм в юридичних текстах, мегафрейм у публіцистиці, фреймова мережа в художніх творах.

Зазначені фреймові моделі структуровані базовими вузлами, до яких належать: ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ, ОБ'ЄКТ ЗАХИСТУ, СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ і СУБ'ЄКТ ЗАХИСТУ (актантні вузли); ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ, ФОРМИ ЗАХИСТУ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ, НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ/ ЗАХИСТУ (факторно-результативні вузли).

Під суперфреймом (термін Л.А.Гиренко) розуміється концептуальна структура, що складається з двох фреймів, які інтегрують події ЗАХИСТ і СКРИВДЖЕННЯ й трактуються як суміжні внаслідок того, що ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ/ ЗАХИСТУ є спільним для обох фреймів (рис. 1):

Рис. 1. Суперфрейм текстової ситуації “Соціальний захист” у

юридичних текстах

За допомогою суперфрейма стає можливим унаочнення та розкриття змісту втіленої у текстах юридичних документів статичної ситуації “Соціальний захист”, тобто такої ситуації, що є жорстко фіксованою у просторі та/ або часі. Як приклад розглянемо начальний фрагмент “Декларації щодо запобігання різних форм скривдження жінок” (“Declaration on the Elimination of Violence Against Women”) від 1993 року:

Recognising that effective implementation of the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women [ФОРМА ЗАХИСТУ1] would contribute to the elimination of violence against women [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] and that the Declaration on the Elimination of Violence against Women, set forth in the present resolution [ФОРМА ЗАХИСТУ2], will strengthen and complement that process [НАСЛІДКИ ЗАХИСТУ1],

Affirming that violence against women [ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ] constitutes a violation of the rights and fundamental freedoms of women [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] and impairs or nullifies their enjoyment of those rights and freedoms [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ1], and concerned about the long-standing failure to protect and promote [НАСЛІДКИ ЗАХИСТУ2] those rights and freedoms in the case of violence against women,

Recognising that violence against women is a manifestation of historically unequal power relations between men and women, which have led to domination over and discrimination against women [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ2] by men [СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] and to the prevention of the full advancement of women [ФОРМА ЗАХИСТУ3], and that violence against women is one of the crucial social mechanisms by which women [ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ] are forced into a subordinate position compared with men [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ3] (Declaration, 4)

У наведеному вище фрагменті текстова ситуація “Соціальний захист” окреслена як така, що, з одного боку, фіксує певний стан розвитку суспільства
(a manifestation of historically unequal power relations between men and women), де визначено й вже усвідомлено дискріміноване становище жінки (domination over and discrimination against women by men), що є одночасно ОБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ та ЗАХИСТУ; вказано основні причини такого становища (violence against women); зроблено певні, хоча й не зовсім вдалі кроки до його виправлення (the long-standing failure to protect and promote) та намічено напрями подальшого соціального захисту жінок (will strengthen and complement that process) правовим шляхом (convention, declaration, resolution). З іншого боку, визначення ОБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ жінок, які зазнають насильства (violence against women), соціальної дискримінації (discrimination against women), що відображає нерівноправність чоловіка і жінки в суспільстві (unequal relations), додатково укорінює наявну в суспільстві думку про другорядність жінок.

Мегафреймом у нашій праці вважається концептуальна модель текстової ситуації “Соціальний захист”, що складається з двох фреймів, які структурують відносно автономні динамічні події СКРИВДЖЕННЯ і ЗАХИСТ, зв'язок між якими здійснюється через трансформацію ОБ'ЄКТА СКРИВДЖЕННЯ в ОБ'ЄКТ ЗАХИСТУ, наприклад:

For a few fleeting, joyful months last winter, Mr. Roemer was strong and vital. Though he had been infected with HIV for years [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ], the amount of deadly virus in his blood had plunged by 98 percent, the result of a powerful cocktail of new drugs called protease inhibitors that brought him [ОБ'ЄКТ ЗАХИСТУ] back from the brink of death only in some months (Stolberg, 3)

У наведеному прикладі ОБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ представлено ВІЛ-інфіковану людину (he had been infected with HIV), яка починає отримувати необхідну їй медичну допомогу (the result of a powerful cocktail of new drugs called protease inhibitors), тобто стає ОБ'ЄКТОМ ЗАХИСТУ.

Завдяки мегафрейму, що структурує текстові ситуації у публіцистиці, стає можливим дослідити динамічні властивості як складових окремої події СКРИВДЖЕННЯ чи ЗАХИСТ, так і ситуації “Соціальний захист” в цілому, з метою більш глибинного вивчення та подальшого прогнозування можливого розвитку відповідної соціальної ситуації у реальному житті.

Модель фреймової мережі (див. Г.Скрегг, Е.Ф.Скороходько, С.А.Жаботинська) – це така концептуальна модель, яка структурує дистантно розташовані у тексті ситуації, поєднані єдиною тематикою та спільними компонентами (об'єктами чи суб'єктами). Окремі фрейми, що складають таку фреймову мережу, можуть бути простими, непоширеними або становити суперфрейми чи мегафрейми, відображаючи як динаміку, так і статику декількох взаємопов’язаних ситуацій “Соціальний захист” в межах художнього твору. Саме така модель дозволяє виявити та співвіднести статичні та динамічні особливості одночасно декілька ситуацій та отримати більш поширену, у порівнянні з суперфреймом або мегафреймом, інформацію щодо соціального захисту населення.

Таким чином, для з’ясування і пояснення самого явища “соціальний захист” виявилось необхідним застосувати різні типи фреймових моделей, за допомогою яких вивчалися особливості текстового втілення відповідної референтної ситуації. Різноманіття моделей зумовлено, з одного боку, розбіжностями у характері втілення референтної ситуації “Соціальний захист” в юридичних, публіцистичних та художніх текстах, а з іншого – цільовою заданістю та арсеналом мовних засобів функціональних стилів, що вивчаються.

Розділ 2. “Лінгвоконцептуальні особливості текстової ситуації “Соціальний захист” у різностильових англомовних текстах”. Структура та семантика досліджуваних текстових ситуацій визначає структурні й функціональні властивості застосованих концептуальних моделей в цілому та їхніх елементів – вузлів і терміналів. Джерело змін, що зумовлюють динаміку текстових ситуацій, які розгортаються, міститься в семантичній структурі тексту та його фрагментів (Н.В.Шеремета). Саме розгляд тематичної лексики, згрупованої навколо певних ключових понять, дозволяє встановити лінгвоконцептуальні особливості складників аналізованої текстової ситуації “Соціальний захист” у зіставлюваних функціональних стилях.

У ході дослідження було виявлено тенденцію до збігу чи перетину окремих компонентів ситуації “Соціальний захист”, що відбивається у синонімічності застосованої лексики. Так, у текстах юридичних документів спостерігається ідентичність заповнення вузлів ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ й ОБ'ЄКТ ЗАХИСТУ лексикою, яка групується навколо ключових понять інваліди (disabled men; blind; infected), люди похилого віку (old people; former employees; pensioners), діти (children; baby; boy; girl) та жінки (women; mother; wife). Це є результатом характеризації людини, яка виступає в ролі ОБ'ЄКТА, як такої, що зазнає певного роду обмежень (blind; physiological limitations; under many types of stress; discrimination), але разом з тим приймає необхідну їй допомогу (receiving Social Security disability benefits; get a pension from work; have the sense of their protection and understanding; elimination of violence). Акцент на наведеній лексиці свідчить про те, що такі тексти розраховані не лише на допомогу скривдженим верствам населення, але й на укорінення у суспільстві думки про доцільність надання такої допомоги. Збіг лексики в публіцистичних і художніх текстах залежить від ступеня розгорнутості текстової ситуації.

Позначення СУБ'ЄКТА ЗАХИСТУ і СУБ'ЄКТА СКРИВДЖЕННЯ в текстах трьох аналізованих стилях може бути ідентичним, коли йдеться про владні структури або населення в цілому – сили, що здатні захищати і скривджувати одночасно: President, administration, court, politicians, Americans тощо. Спеціалізація СУБ'ЄКТА на того, хто скривджує чи захищає, відбувається завдяки вказівкам на характер здійснюваної ним діяльності, що позначається атрибутивною лексикою, яка супроводжує ключові слова. Порівняйте: СУБ'ЄКТ ЗАХИСТУ – Social Security office guarantees Supplemental Security Income for aged; СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ – Social Security office cannot provide immediate payments (Social Security. Retirement Benefits, 3-4), де одна й та сама інституція, з одного боку, гарантує фінансову допомогу людям похилого віку, а з іншого боку, обмежує цю допомогу.

Крім ідентичності лексичного заповнення вузлів, у межах досліджуваних текстових ситуаціях має місце явище тематичного зрощування терміналів, яке стосується, перш за все, позначення ХАРАКТЕРУ СКРИВДЖЕННЯ та ФОРМ ЗАХИСТУ. Так, у публіцистиці має місце регулярне зрощування терміналів, що корелюють із різними видами скривдження – соціальним, психологічним, правовим, моральним, матеріальним і медичним. Це пояснюється специфікою причинно-наслідкових зв'язків скривдження, коли один його різновид тягне за собою вияви інших, наприклад:

Alyssa opened her mouth, determined to speak this time, no matter how painful her throat felt. The sound was in her throat and her tongue was willing, but the noise would go no farther than her voice box. She knew she would not speak this time, either. A feeling of helplessness filled her heart. She wished she could make a run for the top deck and jump into the ocean (Garland, 21)

З аналізованого прикладу випливає, що порушення функцій мовленнєвого апарату (she would not speak) породжує в дівчинки почуття безпорадності (helplessness), яке трансформується в ненависть до самої себе (hated herself) і спонукає її до спроби здійснення самогубства (jump into the ocean).

У художніх та публіцистичних текстах тематичне зрощування є також засобом висвітлювання цілої низки рис героя з метою створення максимально повного його образу, наприклад:

The most visible issue is the bone-marrow transplant [ФОРМА ЗАХИСТУ] for women with advanced breast cancer. A transplant can arrest leukaemia or Hodgkin's disease [НАСЛІДКИ ЗАХИСТУ], but sometimes provokes fatal complications [ФОРМА ЗАХИСТУ => ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ] (Smolowe, 47)

У наведеному фрагменті публіцистичної статті трансплантант (the bone-marrow transplant for women with advanced breast cancer), що застосовується з лікувальною метою, є засобом і, як наслідок, ФОРМОЮ ЗАХИСТУ хворих. Однак в онко-пацієнток трансплантант може сприяти й розвитку серйозних ускладнень (can arrest leukaemia or Hodgkin's disease, but sometimes provokes fatal complications), що перетворює його одночасно й на засіб скривдження хворих.

Аналіз різностильових англомовних текстів, у яких актуалізується ситуація “Соціальний захист”, свідчить про структурну та семантичну варіативність цієї текстової ситуації, яку спричиняє взаємодія її окремих компонентів. У дисертації ця взаємодія описується в термінах трансформацій складників фреймових моделей. Серед таких трансформацій розрізнюються базові, внутрішньовузлові, внутрішньо-фреймові й міжфреймові трансформації.

До базових трансформацій належать поляризація, висвітлювання/ затемнення та дистанційна розведеність вузлів фрейму (у термінології Л.В.Барби). Ці трансформації визначають послідовність компонентів, характерну для досліджуваних текстових ситуацій у тому чи іншому функціональному стилі. Так, заповнення вузлів фреймів лексичними одиницями у текстах трьох аналізованих функціональних стилів висвітлює наступні опозиції ключових понять, які базуються на їх протиставленні за критерієм оцінки: скривджувати (негативна оцінка) – захищати (позитивна оцінка). Порівняйте: у юридичних текстах – legal discrimination :: official documents; inequality :: equality; obstacle :: payments, у публіцистичних текстах – social infringement :: social policy; psychological discomfort :: emotional support; moral conflict :: upbringing, у художніх текстах – can not speak :: help him; hate herself :: love, be with him; eroded by poverty :: earn living. Зазначене протиставлення розглядається у дисертації як полярізація вузлів ХАРАКТЕР СКРИВДЖЕННЯ і ФОРМИ ЗАХИСТУ, яка, у свою чергу, виступає чинником розосередженості компонентів ситуації по текстовій тканині.

До внутрішньовузлових трансформацій, які мають місце при заповненні вузлів фреймових моделей і конкретизують зміст компонентів текстової ситуації, належать об'єктна інтерференція в текстах усіх трьох аналізованих стилів і оцінний дуалізм, властивий лише публіцистичним і художнім текстам. Цей останній є виявом неоднозначності оцінки форм та засобів соціального захисту з боку сучасного американського суспільства. Наприклад:

Eight years earlier Mary Orsak had received a series of artificial inseminations and other fertility treatments [ФОРМИ ЗАХИСТУ] <…> Their son Joshua was born on Sept. 30, 1995 [ПОЗИТИВНИЙ НАСЛІДОК] <...> When Orsak phoned, Tyler's director, Dr. Jaroslav Marik, told her, “You need to come in and get tested. The donor has AIDS”. Three days later she took an HIV test. The results were positive – and divаstating [НЕГАТИВНИЙ НАСЛІДОК] (Rosen, 51)

У наведеному прикладі оцінний дуалізм стосується ФОРМИ ЗАХИСТУ, тобто низки спроб штучного запліднення та іншіх репродуктивних засобів (a series of artificial inseminations and other fertility treatments), що призвели одночасно до негативного і позитивного результатів, а саме, бажаного народження дитини і ненавмисного ВІЛ-інфікування пацієнтки.

Суть об'єктної інтерференції полягає в тому, що базова ознака скривдження, наприклад, фізіологічного, у конкретних випадках домінує над іншими ознаками ОБ'ЄКТІВ СКРИВДЖЕННЯ, а саме, психологічною, матеріальною, соціальною тощо. На цій підставі скривджені категорії населення незалежно від свого віку чи інших параметрів можуть позначатися, насамперед, як інваліди, наприклад: жінки-інваліди – blind women, діти-інваліди – children with severe functional limitations, пенсіонери-інваліди – physically incapable old persons.

Внутрішньофреймові трансформації, до яких належать об'єктно-суб'єктні перетворення та дуалізм інших складників фрейму розглядаються в дисертації як той механізм, що регулює функціональне навантаження компонентів текстової ситуації. Так, у випадку набуття людиною як ОБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ функціональних властивостей СУБ'ЄКТА СКРИВДЖЕННЯ, а саме, нанесення ОБ'ЄКТОМ певної шкоди іншій людині чи обмеження прав і свобод останньої, спостерігається об'єктно-суб'єктний дуалізм, наприклад:

Although clearly loved by his family, he [the 52-year-old Sampedro is a prisoner within a paralyzed body. – О.Б.] [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ = СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ] has finally had enough of such a narrowed life, saying he and those who care for him have become physical and psychological slaves to his quadriplegia [НАСЛІДКИ СКРИВДЖЕННЯ] (Smolowe, 10)

В аналізованому фрагменті публіцистичної статті ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ (the 52-year-old Sampedro is a prisoner with a paralyzed body) – людина, що нездатна самостійно вести повноцінний спосіб життя, стає тягарем для своєї родини (become physical and psychological slaves to his quadriplegia), іншими словами, інвалід виступає СУБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ.

До міжфреймових трансформацій належать об'єктно-суб'єктні перетворення та різні вияви дуалізму, які визначають змістову цілісність текстових ситуацій, що вичленовуються в публіцистичних і художніх текстах, а також полідуалізм, коли декілька ОБ'ЄКТІВ СКРИВДЖЕННЯ/ ЗАХИСТУ виступають у ролі СУБ'ЄКТІВ ЗАХИСТУ, наприклад:

But about crack addicts and AIDS victims who don’t practice safe sex, diabetics [ОБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ1,2,3 = СУБ'ЄКТ СКРИВДЖЕННЯ1,2,3] who don’t watch their sugar consumption <…> Should more health-conscious Americans subsidize their medical care? (Quinn, 36)

У наведеному прикладі ОБ'ЄКТ ЗАХИСТУ, наркомани та ВІЛ-інфіковані (crack addicts and AIDS victims), соціальний захист яких забезпечується за рахунок американців, що піклуються про своє здоров’я (health-conscious Americans), загрожують безпеці останніх через близькі з ними контакти (don't practice safe sex); тому такі хворі виступають СУБ'ЄКТОМ СКРИВДЖЕННЯ людей, що їх оточують.

У ході дослідження встановлено тенденції залежності між мовним оформленням компонентів аналізованих текстових ситуацій та характером представлення інформації у тексті, враховуючи цільове призначення останнього. Так, в юридичних текстах для позначення базових складників текстової ситуації використовуються переважно прості чи розширені номінації, що забезпечує чітке й однозначне трактування юридичних документів, які застосовуються для встановлення канонів соціального буття і здійснення на їхній основі регулювання громадського життя. В публіцистичних текстах домінують прості чи розширені дескрипції, що сприяє більш ефективному роз'ясненню суспільних явищ, які пов’язані із реалізацією програм чи іншими виявами соціального захисту. Таке роз'яснення супроводжується сугестивним впливом на аудиторію, який полегшує встановлення й укорінення соціальних норм та канонів буття. В художніх текстах, де головна роль у втіленні ситуації “Соціальний захист” належить описам як композиційним формам художнього мовлення, творення уявної дійсності одночасно сприяє підсвідомому формуванню соціально значущих моральних та духовних цінностей.

Мовні особливості текстової ситуації “Соціальний захист”, що вичленовується у різностильових англомовних текстах, визначають функціональні властивості концептуальних образів, сформованих у рамках того чи іншого стилю.

Розділ 3. “Лінгвоконцептуальні образи текстової ситуації “Соціальний захист” у різностильових англомовних текстах”. Основу текстової ситуації “Соціальний захист” складають образи ЖЕРТВИ, ЗАХИСНИКА й АГРЕСОРА, диференціальними для яких є такі ознаки: ЖЕРТВА – ознаки скривдження (under many types of stress; difficulties in relationships; physiological limitations; HIV-infected) і захищеності/ незахищеності (got emotional, physical and educational support in the family; lost hope); АГРЕСОР – ознака негативного впливу на людей (behaved very aggressive, oppositional; caused the death of many thousands of patients); ЗАХИСНИК – ознака позитивного впливу на скривджені категорії громадян (eliminated violence against women; preserve medicine and care for the very old and for tiny preemies). Лексика, що характеризує зазначені образи, групується за такими тематичними напрямками: ЖЕРТВА – причина скривдження (abused; blind), характер скривдження (suffering; divorced), наслідки скривдження/ захисту (left paralyzed; receiving immediate payments and rehabilitation services); АГРЕСОР і ЗАХИСНИК – виконувана функція (limiting your pension; stood in the way; providing help to low-income family), ставлення суспільства до здійснюваної АГРЕСОРОМ/ ЗАХИСНИКОМ діяльності (no longer accept; agree with it), наслідки цієї діяльності (life has changed; abolished; prohibited).

Особливості концептуальних образів текстової ситуації “Соціальний захист” визначаються двома групами факторів: специфікою використаних мовних засобів, переважно лексичних, та динамікою чи статикою текстового втілення зазначеної ситуації. Це зумовлює характер і спосіб подання соціально значущої інформації і дозволяє здійснити той чи інший тип соціального програмування (рис. 2):

КОРПУС ТЕКСТІВ

СОЦІАЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Рис. 2. Механізм текстового соціального програмування

Основним чинником варіювання концептуальних образів є функціональний стиль тексту, що визначає їх властивості. Так, в юридичних текстах ЖЕРТВА представлена як скривджена (limited), пасивна (suffering), але захищена (protected); ЗАХИСНИК характеризується як реальний (providing help; pay disability benefits), що надає допомогу, чи потенційний (refused to treat), тобто такий, що може захистити ЖЕРТВУ лише за певних умов. АГРЕСОР теж трактується як реальний, тобто такий, що явно (reducing your benefits) скривджує ЖЕРТВУ, чи потенційний (can not provide immediate payments), що відмовляється або невзмозі допомогти певним верствам населення. Ці образи однозначні, прозорі, одномірні, що, у свою чергу, забезпечує однозначність трактування юридичних документів.

У публіцистичних статтях концептуальні образи текстової ситуації “Соціальний захист” мають декілька різновидів, що пояснюється неоднозначністю громадської оцінки здійснюваного СУБ’ЄКТОМ захисту чи скривдження людей у сучасному американському суспільстві. Ця неоднозначність є наслідком позитивного чи негативного результатів прямого впливу СУБ’ЄКТА на людей або опосередкованого інформаційного впливу через тексти. Крім того, ЖЕРТВА в аналізованій публіцистиці зображується як така, що здатна до самозахисту (my protests; fighting to stay alive) чи до відмови від запропонованої допомоги (refused to get payments). Це свідчить про наявні в американському суспільстві тенденції до пошуку нових шляхів вирішення соціальних проблем, а саме лікування та догляд за безнадійно хворими, самотніми тощо, які відбиваються у публіцистиці. Таким чином, розмежовуються чотири типи образа ЖЕРТВИ, які відбивають певну специфіку скривджених верств населення у США, а саме: 1) слабка (the sick and dying), пасивна (was afraid to act), незахищена (finally-exhausted); 2) слабка (blinded by the disease), пасивна (refused to go with us to safety), захищена (entitled to the protection); 3) сильна (tries to earn additional money for the operation), активна (provided emotional physical and educational self-support), захищена (my life has been improved); 4) комбінована, домінуюча на сучасному етапі розвітку суспільства, тобто така, що поєднує у собі ознаки декількох вищевказаних типів ЖЕРТВИ.

АГРЕСОР представлений у публіцистиці як такий, що реально, активно скривджує ЖЕРТВУ (abusing their children or beating their wives), тобто явно загрожує суспільству в цілому та його окремим прошаркам чи членам суспільства.

ЗАХИСНИК у публіцистиці визначається відповідно – як реальний, тобто такий, що активно захищає ЖЕРТВУ (the health care system serves patients), чи потенційний, що ігнорує або невзмозі надати необхідну допомогу ЖЕРТВІ, тим самим скривджуючи її права та наближуючись до АГРЕСОРА (surgeons were unable to fight against such maladies). Встановлена типологія ЗАХИСНИКА свідчить, по-перше, про складнощі у вирішенні соціальних проблем у сучасному американському суспільстві, а по-друге, про приховану загрозу для людей з боку ЗАХИСНИКА=АГРЕСОРА. Реалізація цієї потенційністі образів стає можливою саме у публіцистиці завдяки наявним у цьому функціональному стилі трансформаціям компонентів текстової ситуації та проявам лексичного дуалізму.

У досліджуваних художніх творах образи ЖЕРТВИ, АГРЕСОРА і ЗАХИСНИКА є завжди комбінованими, однак їхня багатомірність, на відміну від публіцистики, заснована не лише на неоднозначності оцінки дій героїв, але й на взаємопереплетенні декількох текстових ситуацій “Соціальний захист” у межах одного твору. Розглянемо як приклад опис персонажу роману Е.Сегаль “Prizes”, де героїня виступає одночасно в образі ЗАХИСНИКА та ЖЕРТВИ:

The addition of a nurse also enabled Anya to go about the difficult business of living two lives [ЗАХИСНИК реальний => ЖЕРТВА активна]: hers and Adam’s [victim of Alzheimer’s disease. – О.Б.]. She visited the lab daily, collecting the data gathered from various experiments and bringing it home, explaining to the staff that the prof had picked up a nasty virus on the journey that he simply could not shake <...> She had no alternative (Segal, 462)

ЗАХИСНИКОМ у наведеному прикладі є жінка, що доглядає хворого чоловіка. Ознаку позитивного впливу представлено в даному образі явно – через перелік численних обов’язків, які взяла на себе героїня. У результаті самопожертви, заради допомоги чоловікові жінка сама стає ЖЕРТВОЮ його хвороби (to go about the difficult business of living two lives), будучи вимушеною забути про себе й навіть брехати колегам чоловіка, приховуючи справжню причину його хвороби.

Встановлені особливості образів ЖЕРТВИ, ЗАХИСНИКА й АГРЕСОРА обумовлюють специфіку подачі через текст соціально значущої інформації й тим самим дозволяють здійснити той чи інший тип соціального програмування, тобто певним чином вплинути на людину як члена суспільства та на суспільство в цілому. Так, одномірні, прозорі концептуальні образи в юридичних текстах сприяють однозначному трактуванню явищ захисту та скривдження чи подій в межах ситуації “Соціальний захист” як сукупності певних заходів, які потрібно здійснити, щоб отримати чи надати необхідну допомогу страждальцям. Тому саме такі образи є основою для настановчого та регулятивного текстового програмування при здійсненні соціального, перш за все правового, захисту населення. Через публіцистичні та художні тексти, що містять багатомірні концептуальні образи ЖЕРТВИ, ЗАХИСНИКА та АГРЕСОРА, яким притаманні різноманітні трансформації, здійснюється описове програмування, яке може супроводжуватися роз’яснювальним. У такій спосіб висвітлюються реальні чи вигадані соціальні події у їх розвитку при одночасному поясненні наслідків та/ або умов здійснення соціального захисту певних верств населення.

Підсвідоме програмування забезпечується текстами всіх аналізованих функціональних стилів, але якщо в художніх текстах це програмування загалом має позитивний характер, завдяки тому, що читач, як правило, емпатизує з героєм твору, то в юридичних документах воно може набувати негативного характеру, коли адресат не бажає асоціювати себе із скривдженою людиною, а тому мимоволі відштовхує надану інформацію, або коли приписи щодо забезпечення соціального