УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДРОЗДОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ ПЕТРОВИЧ

УДК: 330.322(477.87)

Управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки регіону
(на матеріалах Закарпатської області)

Спеціальність: 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ужгород – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету МОН України.

Науковий керівник Мікловда Василь Петрович, доктор економічних наук, професор, член-кор. НАН України, завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету

Офіційні опоненти Лендєл Михайло Андрійович, доктор економічних наук, професор, член-кор. УААН, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету

Коваленко Андрій Олексійович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Рада по вивченню продуктивних сил НАН України, м. Київ

Провідна установа Львівський національний університет ім. Івана Франка, кафедра економіки підприємства, м.Львів

Захист відбудеться 30 червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, аудиторія 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий “28” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.С. Слава

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регіональна інвестиційна політика в умовах становлення ринкової економіки передбачає вжиття дійових важелів регулювання, спрямованих не тільки на стимулювання вкладення інвестиційних ресурсів (у тому числі іноземних), але й на ефективне їх використання. Мова йде про визначення пріоритетних напрямів інвестування, формування механізму залучення інвестицій та комплексне управління регіональним інвестиційним процесом.

Рівень інвестиційної активності у регіоні і темпи його економічного розвитку у значній мірі визначаються прогресивністю діючого механізму управління інвестиційною діяльністю. Старі механізми управління інвестиційною діяльністю практично припинили своє існування, вони рідко відповідають сучасним вимогам і потребам регіональної економіки. Сучасні вітчизняні механізми управління інвестиційною діяльністю, які модифікувалися в процесі ринкових трансформацій, вимагають подальшого вдосконалення.

Необхідність проведення певних змін в інвестиційній регіональній політиці, у тому числі й Закарпаття, є очевидною. Слід забезпечити зростання питомої ваги капіталовкладень у пріоритетні галузі матеріальної сфери вже у найближчій перспективі. Це обумовлено не лише світовим досвідом, але й значимістю галузей, пріоритетних для соціально-економічного комплексу регіону. Нині ж знос основних фондів у багатьох галузях наближається до 80%, постійно скорочується будівництво нових та розширення діючих підприємств, незначними залишаються інвестиції в устаткування. За умов збереження цих тенденцій виникне ситуація, коли різко почнуть зменшуватися доходи у галузях матеріальної сфери, а відповідно і обсяги надходжень до бюджету області, що обмежить можливості вирішення актуальних для регіону завдань соціально-економічного розвитку. Тому, необхідним є проведення змін в існуючій регіональній інвестиційній політиці. Набуває актуальності науково-методичне забезпечення обґрунтування доцільності інвестицій та їх прогнозування, запровадження ефективного механізму управління регіональними інвестиційними процесами.

Вагомий внесок у дослідження актуальних питань в інвестиційній діяльності в Україні належить вітчизняним дослідникам: Ю. Бажалу, О.Болховітіновій, О. Гаврилюку, В.Гейцю, М. Герасимчуку, Б. Губському, М.Долішньому, Б. Кваснюку, І. Лукінову, А.Мар’єнко, В. Мікловді, А.Пересаді, М. Чумаченку. Різним аспектам стимулювання, залучення управління іноземними інвестиціями в останні роки присвячували свої дослідження: Н. Березніченко, А. Даниленко, В. Дзеніс, В. Кардаш, К.Комарова, І. Ландарь, В. Підліснюк, Ю. Чентуков; питання регулювання, управління інвестиціями розглядалися О.Завгородньою, О. Ковтуненко, В.Одинець, В. Хобтою, І. Федоренко, О. Федоришин; регіональним аспектам активізації інвестицій, у тому числі зарубіжних, присвячували свої дослідження: Бійєн Белі, І. Большинська, І. Вахович, З. Герасимчук, М.Дацишин, Г. Кравчук, А. Мерзляк, Ю. Полякова, Г. Панікар, В. Савченко, Ю.Чентуков, Л. Шинкарук; питання ефективності інвестицій досліджували: А.Гойко, М. Лендєл, Н. Савіна, В. Соколенко та інші.

Однак, недосконалість існуючих механізмів формування підходів до забезпечення спрятливого інвестиційного клімату, відсутність виважених програм оптимізації регіональних інвестиційних стратегій, зокрема у Закарпатській області, поряд з іншими факторами актуалізують подальше вивчення особливостей регулювання інвестиційної діяльності в системі управління економікою.

Важливість інвестицій у соціально-економічному розвитку регіону, структурній трансформації регіональної економіки, та недостатня наукова розробленість ефективних механізмів управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні в умовах мінливого економічного середовища обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи Інституту державного управління та регіонального розвитку при Ужгородському національному університеті з теми “Розробка перспективних моделей регіональної політики і управління та стимулювання місцевого розвитку в Україні (на прикладі Закарпатської області)” (Довідка №169 від 10.01.2004р., № держ. реєстрації роботи: ДР-0101У004544).

Автором розроблені конкретні науково обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні (Закарпатська область), опрацьовано стратегічні підходи залучення і ефективного використання внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку регіону.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних і методичних аспектів управління інвестиційним процесом в умовах становлення і розвитку ринкової регіональної економіки.

Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних завдань:

– окреслити місце інвестиційного процесу в структурній перебудові регіону;–

конкретизувати роль та функції місцевого управління інвестиційною діяльністю як чинника соціально-економічного розвитку регіону;–

виявити тенденції інвестування в Закарпатській області та фактори, що перешкоджають активізації інвестиційної діяльності;–

обґрунтувати систему заходів, спрямованих на вдосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю, покращення інвестиційного клімату в області;–

обґрунтувати необхідність реалізації і принципи розробки регіональної інвестиційної стратегії (для Закарпатської області), спрямованої на активізацію та підвищення ефективності інвестиційного процесу в регіоні;–

на прикладі конкретного регіону (Закарпатської області) розробити пріоритетні функціонально-цільові установки інвестиційної стратегії.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є процеси вдосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки регіону.

Предметом дослідження є інвестиційна діяльність, а також економічні відносини, що виникають в процесі інвестування.

Методи дослідження. Теоретично-методична основа дослідження базується на використанні системного підходу до вивчення економічних процесів, що виникають у результаті здійснення інвестиційної діяльності, діалектичних методах наукового пізнання, теоретико-практичних положеннях вітчизняних і зарубіжних вчених з даної проблематики. Використовувались методи економіко-статистичного, порівняльного і факторного аналізу, наукової абстракції, експертних оцінок, абстрактно-логічний, графічний та інші.

Інформаційна база дослідження: результати вивчення тенденцій у сфері регіональних інвестицій, опубліковані в наукових виданнях; офіційні статистичні дані, що узагальнюються Державним комітетом статистики України, регіональними управліннями статистики; законодавчі й інші нормативні акти щодо регулювання інвестиційної діяльності; аналітичні, статистичні та інші матеріали економічних служб і підрозділів регіональних органів державної влади та управлінських структур.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що визначають новизну, полягають у наступному:

вперше:–

теоретично обґрунтовано соціально-економічний зміст інвестицій, які є потужним чинником структурної перебудови регіональної економіки, підвищення технологічного та організаційного рівня її галузей та підприємств. Для цього категорію “інвестиційна діяльність” розглянуто не тільки з позицій матеріально-речового змісту, але й у зв’язку з усіма елементами продуктивних сил;--–

в регіональному зрізі обґрунтовано напрями вдосконалення механізмів управління інвестиційною діяльністю;–

оптимізовано механізм узгодження цілей регіональної програми активізації інвестиційної діяльності відповідно до сучасних потреб та пріоритетів регіонального розвитку;

уточнено:–

характер впливу управління регіональною інвестиційною діяльністю на соціально-економічний розвиток регіону, його значення у забезпеченні умов сталого розвитку, економічного зростання, гармонійного поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів, ефективного використання природно-ресурсного, людського і виробничого потенціалів з урахуванням особливостей кожної території, історичних, економічних і соціальних умов;

одержали подальший розвиток:–

узагальнення умов і вимог, яким повинна відповідати регіональна стратегія інвестування, визначено пріоритети регіональної інвестиційної діяльності, намічено послідовність дій органів місцевої влади щодо розробки і реалізації регіональної інвестиційної політики;–

пропозиції щодо формування системи заходів в напрямку активізації залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку регіону, визначено шляхи підвищення ефективності реалізації інвестиційного потенціалу регіону;–

напрацювання інвестиційної регіональної стратегії, її складових та їхні функціонально-цільові установки.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати, пропозиції щодо удосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю доведені до рівня конкретних рекомендацій і можуть бути використані: –

регіональними органами державної влади та управління в процесі реалізації регіональної інвестиційної політики;–

з метою проведення наукових досліджень різних аспектів інвестиційної діяльності у майбутньому;–

у процесі вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань інвестування.

Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін студентам економічних вузів та факультетів.

Реалізація пропозицій щодо вдосконалення регіонального управління інвестиціями сприятиме практичному втіленню державної регіональної політики в інвестиційній сфері і відпрацюванню принципів менеджменту.

Результатом реалізації пропонованих підходів щодо реалізації регіональної інвестиційної стратегії має бути: прямий ефект у вигляді залучення додаткових інвестицій, збільшення податкових надходжень, збереження та трансформації існуючих, створення нових робочих місць, збільшення зайнятості та зростання життєвого рівня населення; опосередкований (непрямий) ефект як наслідок активізації підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності господарювання, сприяння структурній перебудові економіки регіону, його розвитку на інноваційній основі.

Результати дослідження щодо активізації залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку області та підвищення ефективності реалізації інвестиційного потенціалу регіону впроваджено Головним управлінням зовнішніх зносин та інвестиційної політики Закарпатської обласної державної адміністрації, що підтверджується довідкою № 01-2/31 від 26.01.2004р.

Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються в практиці роботи Закарпатської торгово-промислової палати (довідка № 15.07-2/49 від 27.01.2004р.).

Основні теоретичні положення дисертації використовуються Закарпатським інститутом ім. Августина Волошина Міжрегіональної академії управління персоналом при викладанні дисципліни “Інвестування” (довідка № 10/1 від 17.01.2004р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні засад управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки регіону, які дозволили визначити загальні тенденції інвестиційного клімату в Закарпатській області. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях:

- на міжнародній науковій конференції, організованій Братиславським економічним університетом, по тематиці “Економіка фірм 2000”, м.Сніна, Словаччина, 2000 р.;

- на науково-практичній конференції “Стратегія сталого розвитку Закарпаття: Еколого-економічні та соціальні моделі”, м. Ужгород, 2001р.;

- на всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії сталого розвитку”, м. Дніпропетровськ, 2004 р.;

- на VIII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004”, м. Дніпропетровськ, 2004 р.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 5,1 друкованих аркушів, всі у фахових виданнях і належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел літератури і додатків. Її обсяг становить 180 сторінок комп’ютерного набору. Робота містить 20 таблиць і 21 рисунок. Список використаної літератури включає 161 найменування.

Основний зміст роботи

У першому розділі – “Теоретичні основи інвестиційної діяльності в умовах формування ринкової економіки” – роль і функції інвестиційної діяльності розглядаються автором через призму структурної перебудови економіки регіону, а управління регіональними інвестиціями трактується як один із найважливіших факторів соціально-економічного прогресу.

Автором доведено, що переважно економічна категорія “інвестиції” розглядається звужено, тільки з позицій матеріально-речового змісту, при цьому не враховується її зв’язок з усіма елементами продуктивних сил. Таке ігнорування суспільної форми не дозволяє з необхідною повнотою пізнати соціально-економічний зміст інвестицій, робить будь-яке їх визначення однобічним, а саму категорію позасоціальною, не сприяє вірній конкретизації підходів до врегулювання подолання негативних тенденцій у сфері інвестування, не сприяє адекватному розумінню тенденцій, що мають місце на регіональному рівні.

Розвиток регіонів у значній мірі залежить від місцевої інвестиційної політики, від врегулювання процесів інвестування на макро- та мікрорівнях. Автором обґрунтовується теза про те, що одним із шляхів активізації і зростання економіки регіону може стати розробка програм щодо залучення внутрішніх і зовнішніх (вітчизняних та іноземних) інвестицій, що призведе до ефективнішого цільового використання залучених інвестицій у тих галузях регіону, які найбільше їх потребують. Оскільки сьогодні держава не спроможна мобілізувати достатню кількість ресурсів для модернізації виробництва, необхідно стимулювати інвестиційну та інноваційну діяльність суб’єктів підприємництва, зокрема, малого і середнього бізнесу. Важливим є прискорення темпів і забезпечення повноти приватизації середніх і великих підприємств, створення сприятливих умов для інвесторів, удосконалення механізму захисту їх прав. Сталий розвиток регіональної економіки залежить не тільки від обсягів інвестиційних ресурсів, але й від їх ефективного використання. У контексті пріоритетів соціально-економічного розвитку проаналізовано направленість процесу управління інвестиціями на структурну трансформацію економіки регіону.

Дисертантом досліджено взаємозв’язок структурних економічних змін, інвестицій, з одного боку, та економічного зростання – з другого. Доведено системність взаємозв’язку: досягнення економічного зростання є критерієм оцінки ефективності структурних інвестиційних зрушень, і, одночасно, останні є необхідною умовою структурної перебудови економіки. Інвестиційна складова регіонального економічного зростання має особливе значення, оскільки інвестиції самі впливають на інші структуроутворюючі фактори, і серед комплексу чинників саме інвестиційна політика є однією з потенційно найбільш керованих складників, оперування яким як на загальнонаціональному, так і на регіональному та галузевому рівнях дозволяє реалізовувати структурні пріоритети. Обґрунтовано, що досягнення мети структурної оптимізації регіональної економіки за рахунок інвестицій можливе при вирішенні низки завдань, найважливішим серед яких є розробка соціально-економічних механізмів управління інвестиційними процесами. Розв’язання цього завдання сприятиме вирішенню проблем досягнення комплексного розвитку інфраструктурних мереж, збалансованості сфер виробництва і споживання, забезпечення використання потенціалу різних ієрархічних рівнів в управлінні соціально-економічним розвитком адміністративного району.

Автором доведено, що стратегія підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю – це невід’ємний елемент економічної системи забезпечення реалізації соціально-економічних пріоритетів розвитку регіону в довгостроковому періоді. Найбільший ефект досягається, коли всі складові стратегії підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю регіону реалізуються координацією з єдиного центру, рішення, прийняті в рамках кожної із складових стратегії, ув’язані за часом реалізації і ресурсами, що забезпечує їхню взаємну відповідність. Обґрунтовано, що стратегія підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю матиме певні граничні можливості досягнення глобальної і локальних цілей, що обумовлюється економічним потенціалом регіону і динамікою зовнішнього середовища.

Визначені підскладові регіональної стратегії управління зовнішніми інвестиціями. В рамках цих складових заходи регіональної програми залучення інвестицій для досягнення максимального ефекту можуть групуватися за блоками: інформаційно-аналітична діяльність; робота з засобами масової інформації; реалізація першочергових проектів; розробка системи гарантій для інвесторів; муніципальна підтримка інвестиційних проектів; управління інвестиційними проектами; управління фінансуванням інвестиційних проектів; нормативна діяльність; створення комплексної системи з управління регіональною інвестиційною діяльністю. У роботі доведено, що для забезпечення належної ефективності, регіональна система управління інвестиціями повинна включати моніторинг виконання заходів, аналізу на цій основі ефективності їх виконання та відповідного оперативного коригування, виконання запланованих “тактичних” заходів дозволить своєчасно коректувати локальні цілі інвестиційної стратегії. Основними інструментами контролю є прогнозні соціально-економічні показники, що уособлюють очікуваний розвиток регіональної економіки. Система контролю дозволяє встановити сфери регіональної економіки, в яких стратегічні інвестиційні цілі не реалізуються і оперативно відреагувати на управлінському рівні.

У другому розділі – “Стан і тенденції інвестиційної діяльності в Закарпатській області” – автором здійснено соціально-економічну оцінку інвестиційної діяльності в регіоні, проаналізовано потенціал активізації регіональної інвестиційної діяльності в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва.

Особливості прояву інвестиційного процесу в Закарпатській області зокрема, свідчать про його порівняно невисоку ефективність, орієнтацію на централізовані методи управління, невідповідність соціально-економічним потребам регіонів і населення, значну монополізацію на стадіях формування, реалізації і функціонування. Встановлено, що у регіоні в останні два десятиліття мала місце диспропорція у галузевій структурі капітальних вкладень. Переважна їх частина спрямовувалась на виробниче будівництво і значно менша – на розвиток соціальної інфраструктури. Із загального обсягу коштів на виробниче будівництво лише близько половини використовувалося на технічне переоснащення і реконструкцію, вкрай низькими темпами розвивалися харчова та легка промисловість.

З метою регіонального управління інвестиціями автором класифіковано основні типи іноземних інвесторів, які присутні на регіональному інвестиційному ринку Закарпаття, відповідно до їхніх економічних і політичних інтересів і виділено наступні типи: стратегічні інвестори, метою яких є якнайширше використання природних ресурсів регіону і досягнення прибутку від інвестування шляхом їх експорту, налагодження в регіоні власного виробництва та дилерської мережі; іноземні інвестори пов’язані з різноманітними фондами і подібними їм організаціями, метою яких є диверсифікація власних інвестицій з метою зростання рівня прибутку; компанії, метою яких є виробництво на території Закарпаття промислових та споживчих товарів з використанням місцевої сировини, основних фондів, дешевої робочої сили, інфраструктури; інвестори, мета яких імпортувати товари та готову продукцію в Закарпаття (товарна експансія), закуповувати сировину для експорту з регіону; інвестори переважно з країн Східної Європи та СНД, що намагаються налагодити кооперацію з підприємствами Закарпаття, використовуючи часто неформальні стосунки, виробничі зв’язки та знання вимог регіонального ринку.

Дисертантом доведено, що менші, ніж це передбачалось інвестиційними проектами, обсяги надходжень інвестицій на території пріоритетного розвитку у Закарпатті мають місце тому, що існує пряме відставання за обсягами інвестицій за окремими етапами інвестиційних проектів внаслідок неефективного управління регіональним інвестиційним процесом і відсутності або неналежного виконання програми послідовних заходів щодо реалізації регіональної інвестиційної стратегії.

Аналіз інвестицій в основний капітал в розрізі природно-економічних зон області підтверджує, що фінансове забезпечення, як чинник підвищення ефективності діяльності галузей і підприємств, впливає на кінцеві результати їх функціонування (табл. 1).

Таблиця 1.

Інвестиції в основний капітал в розрізі природно-економічних зон Закарпатської області у порівнянних цінах

Природно-економічні зони * | 1990 р. | 2000 р. | 2002 р. | 2002 р. у % до

млн. грн. | % | млн. грн. | % | млн. грн. | % | 1990 р. | 2000 р.

Низинна

у т.ч. м.Ужгород і Мукачеве | 616,5

307,2 | 58,0

28,9 | 128,0

62,8 | 62,9

30,9 | 235,6

116,7 | 78,5

38,9 | 38,2

38,0 | 184,1

185,8

Передгірна | 247,5 | 23,3 | 36,5 | 17,9 | 34,5 | 11,5 | 13,9 | 94,5

Гірська | 199,0 | 18,7 | 38,9 | 19,2 | 30,0 | 10,0 | 15,1 | 77,1

Разом | 1063,0 | 100,0 | 203,4 | 100,0 | 300,1 | 100,0 | 28,2 | 147,5

* До низинної природно-економічної зони відносяться м. Ужгород і Ужгородський район, м. Мукачеве і Мукачівський район, м. Берегово і Берегівський та Виноградівський райони;

до передгірної – м. Хуст і Хустський, Іршавський і Тячівський райони;

до гірської – Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський і Рахівський райони.

З наведеної таблиці особливо простежується нервіномірність інвестиційної активності в розрізі природно-економічних зон області. Найбільша питома вага інвестицій в основний капітал припадає на низинну, а найменша частка – на передгірну та гірську територію.

Для прийняття рішення щодо встановлення оптимальної структури джерел інвестування приймається такий узагальнюючий показник як середньозважена вартість капіталу. Цей показник представляє собою узагальнюючу оцінку вартості всіх джерел фінансових ресурсів. Вибір оптимальної структури буде здійснюватися на основі порівняння різних варіантів залучення інвестицій. Той варіант структури інвестицій, при якому середньозважена варстість всіх джерел буде найменшою, приймається за оптимальний.

Неоптимальна структура інвестування в основний капітал в розрізі природно-економічних зон є однією з важливих причин незадовільних фінансових результатів господарської діяльності підприємств передгірної і гірської територій регіону (табл. 2).

Таблиця 2.

Фінансові результати госпрозрахункових підприємств в розрізі природно-економічних зон Закарпатської області /тис. грн., збиток (-)/

Природно-економічні зони | 2000 | 2001 | 2002 | Разом за 3 роки

Низинна | 34390 | 45146 | 36825 | 116361

Передгірна | -13139 | -10040 | 4804 | -18375

Гірська | -61247 | -36319 | -38867 | -136433

Всього по області | -39996 | -1213 | 2762 | -38447

Відсутність у багатьох підприємств стратегічного інвестора, здатного фінансово та організаційно здійснити реструктуризацію, невідпрацьованість механізму реальної післяприватизаційної підтримки підприємств та низька ефективність управління інвестиційною діяльністю не забезпечують фінансової спроможності останніх.

У дисертаційному дослідженні окреслено наявність відчутних резервів активізації інвестиційної діяльності в рамках транскордонного співробітництва, зокрема, використання для цих цілей можливостей Карпатського єврорегіону. Суттєвою проблемою, пов’язаною із активізацією інвестиційної активності в Закарпатській області в рамках транскордонного співробітництва, є потенційно нерівномірний розподіл економічних інфраструктурних центрів в суміжних регіонах країн-учасниць асоціації, що не сприяє функціонуванню єврорегіону як цілісної структури і ускладнює рух інвестицій. Стосовно Закарпаття це означає необхідність створення умов для залучення і акумуляції капіталів для виконання великих інвестиційних транскордонних проектів, насамперед – для розбудови комунікаційної інфраструктури.

Пожвавленню залучення іноземного капіталу в рамках транскордонного співробітництва може слугувати організація у Закарпатті інвестиційних форумів з метою демонстрації інвестиційних можливостей регіону, пропозицій та програми капіталовкладень зовнішнім інвесторам. Форуми доцільно організовувати як зустрічі потенційних інвесторів з Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії, України та інших країн, які не входять до Карпатського Єврорегіону, з представниками регіональної влади, які представлятимуть регіональні інвестиційні проекти. Місце і роль Закарпатської області в Карпатському Єврорегіоні особливі тому, що вона займає географічно центральне положення у цьому утворенні та є єдиним з українських регіонів, який межує із сусідніми регіонами країн-членів Карпатського Єврорегіону.

Доведено, що інвестиційний потенціал регіону використовується недостатньо як у плані використання внутрішніх інвестиційних ресурсів, так і у плані управлінського, інфраструктурного, консалтингового, інформативного забезпечення зовнішнього інвестування. Це зумовлює необхідність вдосконалення механізмів управління інвестиційними процесами на регіональному і місцевому рівнях. Особливої уваги, на думку автора, вимагає соціальна цільова функція управління і активізації інвестиційної діяльності в Закарпатті, яка полягає в тому, щоб через нарощування обсягів виробництва і поліпшення економічного стану суб’єктів підприємницької діяльності досягнути підвищення платоспроможного попиту в регіоні та відповідного соціального ефекту. Результатом цього має стати підвищення рівня життя населення та збільшення обсягу джерел власних інвестиційних ресурсів.

На основі здійсненого аналізу стану інвестиційної діяльності в регіоні автором обґрунтовуються наступні першочергові стратегічні умови і вимоги щодо подальшого управління інвестиційною діяльністю: соціальна орієнтація інвестицій (пріоритет соціальних проблем при виборі напрямків і об’єктів інвестування; пріоритет соціальних і екологічних факторів при оцінці прогнозованих результатів і наслідків інвестицій); “місцева” орієнтація інвестицій, тобто пріоритетне дотримання інтересів місцевого співтовариства при прийнятті рішень у сфері інвестиційної діяльності; дотримання умови “не нашкодь”, що може бути забезпечено введенням інституту обов’язкової позавідомчої експертизи інвестиційних проектів і пропозицій; реалізація умови “зустрічної ініціативи”, що припускає активну позицію органів регіональної влади стосовно пошуку і підбору інвесторів; використання різних форм ініціювання інвестиційних проектів, спрямованих на вирішення проблем населення регіону.

У третьому розділі – “Вдосконалення механізму управління інвестиційними процесами на регіональному рівні” – подається авторське бачення пріоритетів стимулювання і управління регіональними інвестиціями, деталізуються окремі блоки регіональної стратегії управління зовнішніми інвестиціями, пропонується їх цільова конкретизація та напрями реалізації.

У роботі акцентовано увагу на наступних пріоритетах інвестиційної регіональної політики:–

державні інвестиції повинні направлятися переважно як засіб створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки;–

розвиток фінансової інфраструктури для мобілізації коштів населення до інвестиційної сфери;–

при впровадженні інвестицій увага має звертатись на наукоємні виробництва, ресурсозберігаючі та екологобезпечні технології, розвиток пріоритетних галузей;–

залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів через вдосконалення інституційно-організаційного механізму інвестиційної привабливості;–

розвиток депресивних адміністративних районів, особливо тих, які постраждали внаслідок стихійного лиха;–

санація та реструктуризація неефективних виробництв на території регіону, продовження та удосконалення процесів приватизації, у тому числі приватизація під інвестиційні зобов’язання, розробка та впровадження системи заходів постприватизаційної підтримки підприємств;–

формування регіональної інвестиційної інфраструктури: страхових, консалтингових, аудиторських фірм, іпотечних та інвестиційних банків, формування та розвиток інноваційної інфраструктури, пристосованої до ринкового середовища; пайових, пенсійних фондів для залучення заощаджень населення;–

сприяння розвитку підприємництва, підтримка малого та середнього бізнесу, підвищення професійної культури та соціальної орієнтації підприємницької діяльності, залучення міжнародних програм розвитку малого та середнього бізнесу;–

подолання інформаційної закритості підприємств, збільшення інформованості учасників інвестиційного процесу і підвищення прозорості інвестиційного ринку;–

зниження кримінальних та екологічних ризиків у регіоні;–

розробка та реалізація міжрегіональних та міжнародних договорів про співпрацю, більш повне використання регіоном можливостей європейської інтеграції, міжнародних фінансових організацій;–

проведення інформаційно-рекламної кампанії для створення іміджу регіону як привабливого місця вкладання інвестицій;–

надання широкому колу інвесторів достатнього обсягу інформації про інвестиційні можливості регіону, економічне і правове середовище;–

надання іноземним інвесторам інформації з питань адміністративних дій, необхідних для здійснення інвестицій.

У дисертаційній роботі обґрунтовано наступні види ефектів від управління інвестиційною діяльністю в регіоні: економічний (стимулювання економічного зростання, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу); бюджетно-фінансовий (отримання прямих і непрямих доходів від реалізації і впровадження інвестиціних проектів); соціальний (покращення якості життя населення).

Виходячи з пріоритетів управління інвестиційною діяльністю, враховуючи потенціал додаткового економічного, бюджетно-фінансового, соціального ефектів, у дисертаційній роботі виділено наступні принципи, на яких базувалась авторська розробка стратегії підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки регіону: орієнтація на довгострокові стратегічні цілі соціально-економічного розвитку; забезпечення взаємозв’язку сукупності елементів економічної стратегії, за допомогою яких буде забезпечуватися досягнення стратегічної мети регіонального інвестиційного процесу; багатоваріантність напрямів розвитку; комплексність розробки стратегії тощо.

Запропоновано наступну етапність стратегічного прогнозування інвестиційного процесу на регіональному рівні: визначення пріоритетних цілей і завдань; аналіз ефективності інвестиційного процесу; визначення резервів підвищення ефективності інвестування на базі аналізу економічного потенціалу регіону, дослідження зовнішніх та внутрішніх ринків та можливостей реалізації цілей; вибір елементів стратегії підвищення ефективності; визначення локальних цілей; тактичне планування; контроль результатів.

Автором обґрунтовується, що одним із перших кроків при визначенні концепції стратегічного управління регіональними інвестиціями є визначення системи цілей як основи для подальших стратегічних дій. Для цього обрано багатоцільовий підхід до конкретизації цілей стратегічної інвестиційної політики.

Рисунок 1. Цілі регіональної підпрограми активізації залучення зовнішніх інвестицій у Закарпатську область

Рисунок 2. Цілі регіональної інвестиційної підпрограми розвитку туристично-рекреаційної сфери у Закарпатській

області

У роботі обґрунтовано включення до методів реалізації запропонованих автором складових регіональної програми такого управлінського процесу як маркетинг регіону, що має бути одним із важливих елементів щодо стимулювання залучення інвестиційних ресурсів у Закарпатську область, підвищення рівня використання її інвестиційного потенціалу; запропоновано інструментарій формування позитивного іміджу Закарпаття для залучення приватних інвестицій.

У дослідженні опрацьовано і деталізовано регіональну підпрограму активізації залучення зовнішніх (як вітчизняних, так й іноземних) інвестицій у Закарпатську область, у тому числі, і в одну з пріоритетних галузей, як важливу складову комплексу заходів і механізмів, спрямованих на зростання рівня життя населення через забезпечення сталого і збалансованого регіонального економічного і соціального розвитку (рис. 1, рис. 2).

ВИСНОВКИ

Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали змогу сформулювати такі основні висновки і пропозиції:

1. На сучасному етапі у забезпеченні процесів сталого регіонального економічного розвитку значна роль належить інвестиціям, які є потужним чинником структурної перебудови економіки, підвищення технологічного та організаційного рівня її галузей. Розробка і реалізація сучасної регіональної інвестиційної політики в процесі забезпечення умов сталого розвитку у регіоні сприятиме гармонійному поєднанню загальнонаціональних і регіональних інтересів, ефективному використанню природно-ресурсного, людського і виробничого потенціалів з урахуванням особливостей кожної території, історичних, економічних і соціальних умов.

2. Ефективність використання іноземних інвестицій на регіональному рівні залежить від залучення їх в пріоритетні галузі економіки згідно з потребами, обсягом та потенційним рівнем. Соціально-економічний ефект від реалізації програм і проектів із залученням іноземного капіталу проявляється у створенні нових робочих місць, активізації економічної активності у регіоні.

Реалізація задекларованого вимагає кардинальної зміни всієї системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні, означає потребу створення системи дієвих механізмів управління регіональною інвестиційно-структурною політикою і процесом реалізації локальних інвестиційних проектів, що сприятиме нормальному функціонуванню територіальних економік, розв’язанню комплексу місцевих соціально-економічних, екологічних, містобудівних та інших проблем.

3. Інвестиційний потенціал регіону використовується недостатньо як у плані використання внутрішніх інвестиційних ресурсів, так і у плані управлінського, інфраструктурного, консалтингового, інформативного забезпечення зовнішнього інвестування. Це зумовлює необхідність вдосконалення механізмів управління інвестиційними процесами на регіональному і місцевому рівнях. Стратегія розвитку регіону вимагає чітко вираженого інноваційно-інвестиційного пріоритету розвитку та орієнтації. Важливою підскладовою стратегії інноваційного розвитку регіону є стратегія фінансового забезпечення цього процесу. Система інвестування інноваційної діяльності - дієвий засіб управління її напрямами, у тому числі на рівні регіональної економіки.

4. Запропоновано алгоритмізований порядок дії суб’єктів управління регіональними інвестиціями щодо розробки і реалізації інвестиційних рішень на різних етапах реалізації регіональної інвестиційної політики. В загальному вигляді він представлений у виді сукупності робіт, які можна умовно розділити на 5 послідовних блоків: у 1-му блоці – визначаються пріоритетні, з позиції регіону, проблеми соціально-економічного розвитку, вирішення яких потребує залучення інвестиційних ресурсів; у рамках блоку 2 - кількісно визначаються цілі зміцнення інвестиційної бази місцевого самоврядування; формування муніципального інформаційного банку інвестиційних пропозицій і проектів представлено у блоці 3; у завдання блоку 4 входить вибір і обґрунтування раціональних варіантів залучення інвестиційних ресурсів на територію регіону; у рамках блоку 5 здійснюється розробка і забезпечення функціонування механізму реалізації місцевої інвестиційної політики.

5. Проведене дослідження інвестиційної активності підприємств у розрізі природно-економічних зон області дало підстави зробити висновок, що фінансове забезпечення через залучення інвестицій є важливим чинником підвищення ефективності функціонування підприємств. У процесі аналізу встановлено тісний взаємозв’язок між інвестиційною діяльністю та фінансовими результатами господарювання підприємств.

6. Пропонується розробку стратегії ефективного управління інвестиційною діяльністю здійснювати в декілька етапів: визначення стратегічних цілей регіонального інвестиційного процесу; виявлення джерел інвестицій та резервів підвищення їх ефективності; вибір елементів економічної стратегії; визначення локальних цілей; тактичне планування і розробка альтернативних варіантів тактичних заходів; контроль за процесом здійснення і результатами реалізації стратегії.

7. У дисертації обґрунтовано концептуальні механізми для підвищення ефективності реалізації інвестиційної регіональної стратегії в системі управління регіональним інвестиційним процесом, серед яких: механізм формування нових підходів до побудови бюджету розвитку регіону; механізм стратегічного партнерства, пов’язаний з формуванням системи економічної взаємодії муніципалітету і підприємців у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку регіону; механізм цивільної підтримки і контролю виконання перспективних планів і програм.

8. Здійснений аналіз дозволив виділити наступні види ефектів від впровадження запропонованих у роботі підходів до цільової конкретизації інвестиційної регіональної стратегії Закарпаття: економічний (стимулювання економічного зростання, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу); бюджетно-фінансовий (отримання прямих і непрямих доходів від реалізації і впровадження інвестиційних проектів); соціальний (покращення якості життя населення). Якщо деталізувати ці ефекти у контексті пропонованих у роботі підходів до управління інвестиційною діяльністю у регіоні, то їх впровадження забезпечить: створення привабливого інвестиційного іміджу регіону; підвищення реалізації рекреаційно-відпочинкового, туристичного потенціалу; підвищення ефективності господарської діяльності транспортної системи регіону; освоєння нових виробництв на більш високій технологічній основі; створення сприятливих умов для отримання високих прибутків суб’єктами господарювання і як результат – збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів; збільшення рівня зайнятості населення, зниження трудової міграції за рахунок забезпечення працевлаштування на території СЕЗ і прилеглих територіях (залучення інвестицій у найближчі 10-15 років може сприяти створенню біля 50 тис. нових робочих місць); створення економічних передумов для інтеграції регіональної економіки в європейський економічний простір.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Vyhliadky zahranicneho investovania v Ukrajine (Перспективи іноземного інвестування на Україні) / Матеріали міжнародної конференції “Економіка фірм – 2000”. Економічний університет в Братіславі. - Кошіце, 2000. - С.17-26.

2. Інвестиційна діяльність в системі зовнішньоекономічних відносин регіону. Стратегія сталого розвитку Закарпаття: Еколого-економічні та соціальні моделі / Матеріали науково-практичної конференції 30 листопада 2001 р. УжНУ – Ужгород, 2001. - С. 425-431.

3. Роль іноземних інвестицій в комплексному розвитку регіону / Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”. Випуск 12. – Ужгород, 2002. - С.72-76.

4. Інвестиційна складова соціально-економічного розвитку регіону та її ефективність // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансова політика приватизованих підприємств і механізми її реалізації (Збірник наукових праць). Вип. 4 (XLII) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І.Долішній. – Львів, 2003. - С.85-89.

5. Реалізація інвестиційного потенціалу Закарпатської області: тенденції і перспективи / Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”. Випуск 12. – Ужгород, 2003. - С.31-36.

6. Підвищення ефективності регіонального інвестиційного процесу (на прикладі Закарпатської області) / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 186: В 4 т. Том ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С.626-634.

7. Інвестиції як чинник підвищення ефективності структурної трансформації економіки регіону / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 187: В 4 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.108-113.

8. Регіональна інвестиційна політика в умовах становлення ринкової економіки (на матеріалах Закарпатської області) / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 186: В 4 т. Том IV.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.1022-1029.

9. Іноземні інвестиції та управління їх ефективністю (регіональний аспект) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (Збірник наукових праць). Вип. 6: в 4 ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І.Долішній. – Ч. 1 – Львів, 2003. - С.324-335.

10. Концептуальні засади реалізації регіональної інвестиційної стратегії / Регіональна економіка. / НАН України. Інститут регіональних досліджень.– № 1. – Львів, 2004 – С.64-70.

АНОТАЦІЯ

Дроздовський Я.П. Управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки регіону (на матеріалах Закарпатської області).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою, Ужгородський національний університет, Ужгород, 2004.

Конкретизується роль управління інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки регіону, прискоренні його соціально-економічного розвитку. Обґрунтовується соціально-економічна складова ефективності регіонального інвестиційного процесу. Запропоновано алгоритмізований порядок дій суб’єктів управління регіональними інвестиціями щодо розробки і реалізації інвестиційних рішень на різних етапах реалізації регіональної інвестиційної політики. Розроблено конкретні науково обгрунтовані пропозиції щодо поліпшення управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні (Закарпатська область), опрацьовано стратегічні підходи залучення і ефективного використання зовнішніх (вітчизняних та іноземних) інвестицій у регіональну економіку та механізми їх реалізації.

Ключові слова: регіональні інвестиції, ефективність інвестиційного процесу, управління інвестиційною діяльністю, стратегія інвестиційної діяльності, інвестиційний потенціал регіону.

АННОТАЦИЯ

Дроздовский Я.П. Управление инвестиционной деятельностью в условиях рыночной трансформации экономики региона (на материалах Закарпатской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности: 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой, Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2004.

Конкретизируется роль управления инвестиционной деятельностью в условиях рыночной трансформации экономики региона, ускорении его социально-экономического развития. Обосновывается социально-экономическая составная эффективности регионального инвестиционного процесса. Разработаны конкретные научно обоснованные предложения по улучшению управления инвестиционной деятельностью на региональном уровне (Закарпатская область), уточнены стратегические подходы привлечения и эффективного использования внешних (отечественных и зарубежных) инвестиций в региональную экономику и механизмы их реализации.

Предложен алгоритмизированный порядок действий субъектов управления инвестициями относительно разработки и реализации инвестиционных решений на различных этапах реализации региональной инвестиционной политики.

В диссертационной работе обоснованы следующие виды эффектов от управления инвестиционной деятельностью в регионе: экономический (стимулирование экономического роста, создание благоприятных условий для развития бизнеса); бюджетно-финансовый (получение прямых и косвенных доходов от реализации и внедрения инвестиционных проектов); социальный (улучшение качества жизни населения).

Исходя из приоритетов управления инвестиционной деятельностью, учитывая потенциал дополнительного экономического, бюджетно-финансового, социального эффектов, в диссертационной работе выделены следующие принципы, на которых базировалась авторская разработка стратегии повышения эффективности управления инвестиционной деятельностью в условиях рыночной трансформации экономики региона: ориентация на долгосрочные стратегические цели социально-экономического развития; обеспечение взаимосвязи совокупности элементов экономической стратегии, с помощью которых будет обеспечиваться достижения стратегической цели регионального инвестиционного процесса; многовариантность направлений развития; комплексность разработки стратегии и т.п.

Предложена следующая этапность стратегического прогнозирования инвестиционного процесса на региональном уровне: определение приоритетных целей и задач; анализ эффективности инвестиционного процесса; определение резервов повышения эффективности инвестирования на базе анализа экономического потенциала региона, исследование внешних и внутренних рынков и возможностей реализации целей; выбор элементов стратегии повышения эффективности; определение локальных целей; тактическое планирование; контроль результатов.

Обосновано включение в методы реализации предложенных автором составных региональной программы такого управленческого процесса как маркетинг региона, который может быть одним из важных элементов по стимулированию привлечения инвестиционных ресурсов в Закарпатскую область, повышения уровня использования ее инвестиционного потенциала; предложен инструментарий формирования положительного имиджа Закарпатья для привлечения частных инвестиций.

Обработана и детализирована региональная подпрограмма активизации привлечения внешних (как отечественных, так и иностранных) инвестиций в Закарпатскую область, в том числе, и в одну из приоритетных отраслей, как важную составную комплекса мероприятий и механизмов, направленных на возрастание уровня жизни населения через обеспечение постоянного и сбалансированного регионального экономического и социального развития.

Установлена тесная взаимосвязь между инвестиционной