МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Ель Ідріссі Абдеррахім
УДК 615.31+547.655.6
СИНТЕЗ ТА БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ
НОВИХ АМІНОКИСЛОТНИХ ПОХІДНИХ 1,4-НАФТОХІНОНУ
15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Львів – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор
Новіков Володимир Павлович,
Національний університет “Львівська політехніка”,
завідувач кафедри технології біологічно активних
сполук, фармації та біотехнології
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
Владзімірська Олена Василівна,
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького,
професор кафедри фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії
доктор фармацевтичних наук, професор
Коваленко Сергій Іванович,
Запорізький державний медичний університет,
професор кафедри фармацевтичної хімії
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
МОЗ України, кафедра фармацевтичної хімії та фармакогнозії.
Захист відбудеться 27.04.2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).
Автореферат розісланий 25.03.2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Гасюк Г.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Дослідження в області синтезу нових біологічно активних сполук з подальшим пошуком серед них лікарських препаратів, розробка новітніх технологій їх одержання є актуальним завданням сьогодення .
Амінокислоти та їх похідні - клас біологічно активних природних сполук, використання яких в медичній практиці є ефективним та обґрунтованим при лікуванні широкого кола хвороб і пато-логічних станів. В теперішній час на стадії розробки та клінічної апробації знаходиться ряд лікарських засобів на основі амінокислот та їх аналогів. Серед похідних амінокислот викликає не-абиякий інтерес карнозин - природний дипептид, який виявляє широкий спектр фізіологічної дії. Властивості карнозину складають основу його лікувального ефекту. Є посилання про використання карнозину для лікування поліартритів, виразкової хвороби, есенціальної гіпертонії, катаракти тощо. Проте в ряді випадків карнозин є менш ефективним, ніж його похідні. Крім того, карнозин в організмі швидко руйнується під дію ферменту карнозинази. Тому пошук нових похідних природних дипептидів є цікавим як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Одним з розділів сучасної фармацевтичної та органічної хімії, що динамічно розвиваються, є хімія хіноїдних сполук, в якій важливе місце посідають нафтохінон та його похідні. Сполуки цього класу викликають інтерес завдяки фізіологічним, хімічним, фізико-хімічним властивостям, зокрема здатності до зворотнього окисно-відновного процесу, що зумовлює різноманітну високу біологічну активність похідних 1,4-нафтохінону.
У зв’язку з особливою цінністю нафтохінонів та амінокислот незаперечний інтерес становлять дослідження з синтезу сполук, що містять одночасно амінокислотні фрагменти і хіноїдну систему зв’язків, оскільки вони можуть бути потенційними лікарськими засобами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота є частиною фундаментальних досліджень кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Національного університету “Львівська політехніка” (№ держреєстрації 0100U000518), і виконана у відповідності з державними науково-технічними програмами 03.06 “Нові екологічно безпечні лікувальні засоби“ та 1.02 „Створення, вивчення та впровадження в практику охорони здоров’я України гостро необхідних лікарських засобів”, що є підтвердженням актуальності та перспективності даних досліджень.
Мета роботи. Метою даної роботи був синтез нових 2,3-дизаміщених-1,4-нафтохінонів з амінокислотними фрагментами, вивчення їх комплексоутворення з катіонами металів та пошук серед них ефективних і малотоксичних біологічно активних речовин - потенційних лікарських засобів.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
·
одержати нові амінокислотні похідні 1,4–нафтохінону, та розробити зручні методи їх синтезу;
·
синтезувати карнозинвмісні 1,4-нафтохінони - новий клас хіноїдних сполук;
·
розробити метод комплексоутворення амінокислотних 1,4-нафтохінонів з катіонами металів;
·
вивчити токсичність та біологічну активність синтезованих сполук;
·
розробити і спроектувати технологію виробництва найбільш перспективної потенційної лікарської субстанції.
Об’єктами дослідження були реакції нуклеофільного заміщення у синтезі амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону, комплексоутворення останніх з катіонами металів, визначення біологічної активності, технологія виробництва потенційної лікарської субстанції .
Предметом дослідження стали 2,3-дизаміщені-1,4-нафтохінони та їх хелатні форми для пошуку нових біологічно активних сполук.
Методи дослідження: органічний синтез, спектральні методи (ІЧ-, ПМР-, МБ-, УФ-спектро-скопії), елементний аналіз, тонкошарова хроматографія, біологічний і фізіологічний скринінг, математичні та конструкторські розрахунки.
Наукова новизна одержаних результатів:
·
вперше синтезовано нові амінокислотні похідні 1,4-нафтохінонів, їх калієві та натрієві солі, вдосконалені методи їх одержання;
·
оптимізовано метод комплексоутворення 2-N-R-аміно-3-хлор-1,4-нафтохінонів з катіонами міді, цинку, кобальту, заліза, хрому, що призвело до створення нових оригінальних металокомплексів;
·
вперше синтезовано карнозинвмісні нафтохінони і хелати міді та цинку на їх основі;
·
розроблено і опрацьовано ефективну схему синтезу 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону;
·
вивчено будову синтезованих амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону та їх хелатів за допомогою сучасних фізико-хімічних методів аналізу (ПМР-, ІЧ-, УФ- і МБ-спектри);
·
Вивчена токсичність, а також протигіпоксична, протиішемічна, антимікробна, антидерматитна, фунгіцидна та рістрегулююча дії групи синтезованих сполук
·
виявлено ряд високоактивних сполук, активність яких в деяких випадках вища, а токсичність нижча за відповідні показники сучасних лікарських препаратів і еталонів.
Практичне значення одержаних результатів. Одержано нові низькотоксичні сполуки, які мають високу протигіпоксичну та протиішемічну активність і знаходяться на поглиблених фармакологічних дослідженнях, як потенційні лікарські препарати, що має вагоме значення для фармації і медицини.
Розроблені препаративні методики синтезу амінокислотних і карнозин похідних 1,4-нафто-хінону та металокомплексів на їх основі є фундаментальними дослідженням і мають істотне значення для теорії і практики органічної та фармацевтичної хімії.
Запроектовано автоматизовану технологічну схему виробництва субстанції 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону, на основі якого розроблено склад нової антидерматитної мазі.
Одержано нові низькотоксичні речовини, що виявляють сильну фунгіцидну, антимікробну, рістрегулюючу активності, які, в деяких випадках, перевищують показники еталонів і є перспективними для практичного застосування.
Одержані результати використовуються в науково-дослідній роботі та навчальному процесі Національного університету „Львівська політехніка”, Львівського Національного університету ім. І.Франка, наукових дослідженнях Відділення ФХ ТГК ІФХ НАН України, Інституту біології тварин УААН та на АТ „Галичфарм” (акти впровадження від 15.12.2003, 25.12.2003, 18.12.2003, 25.11.2003 та 17.12.2003 р. відповідно).
Особистий внесок здобувача
·
Синтез 67 нових сполук в ряду дизаміщених 1,4-нафтохінону.
·
Розробка нових методів синтезу амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону.
·
Дослідження будови, реакційної здатності, деяких фізико–хімічних властивостей синтезо-
ваних сполук.
·
Оптимізація методу синтезу нових амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону та вивчення їх комплексоутворення з катіонами металів.
·
Вивчення біологічної активності одержаних сполук та виявлення серед них високоактивних та малотоксичних речовин.
Апробація та публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на XIX Українській конференції з органічної хімії (Львів, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції „Новые технологии получения и применения биологически активных веществ” (Алушта, 2002), IV регіональній конференції молодих вчених та студентів з актуальних питань хімії (Дніпропетровськ, 2002), семинары координационного совета с проблемой „Научные основы создания лекарственных препаратов” (Гурзуф, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Біотехнологія. Освіта. Наука” (Київ, 2003).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких 3 – у наукових фахових виданнях, 4 – у фахових виданнях з органічної хімії, 5 робіт – у матеріалах і тезах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку літератури, який містить 147 джерел та п’яти додатків (5 с.) Загальний обсяг дисертації – 137с., робота ілюстрована 21 таблицею (11 с.)та 11 рисунками (1 с.).
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовується вибір теми та її актуальність, формулюється завдання досліджень та основні положення, що виносяться на захист, відмічаються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі представлено дані літератури з функціонального значення хінонів, короткий огляд методів синтезу та перетворень відомих амінокислотних похідних
1,4-нафтохінону; наведено дані з біологічної активності похідних 1,4-нафтохінону та
D,L-карнозину.
У другому розділі наведено обговорення експериментальних результатів щодо синтезу нових амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону та їх металокомплексів.
З цією метою розроблено новий спосіб синтезу амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону на основі 2,3-дихлор1,4-нафтохінону (9), що дозволило збільшити вихід кінцевого продукту на 10-20%. На додачувнення цікаво було дослідити перебіг цих реакцій з амінокислотами, що містять декілька альтернативних нуклеофільних центрів.Як амінокислотну компоненту було використано: ?- і ?- аланін, гістидин, аргінін, триптофан, метіонін. |
R=, , , , ,
Витримка 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону (9) з еквімолярною кількістю амінокислоти у водно-спиртовому середовищі при 60 0С протягом 6 год. у присутності триетиламіну або карбонату калію приводить до одержання з доволі високими виходами (65-86%) відповідних 2-амінокислотних заміщених 1,4-нафтохінонів (41-46). Тут, і надалі, будову всіх синтезованих сполук підтверджено результатами елементного аналізу, ТШХ, спектральними даними.
Так, наприклад, в спектрі ПМР (?,м.д.) 2-метіоніно-3-хлор-1,4-нафтохінону (46) присутні сигнали синглету трьох протонів метильної групи при 2. 139 та мультиплету двох протонів метиленової групи при 2.648-2.685, які зв’язані з атомом сірки. Накладені мультиплети двох метиленових протонів при 1.250-1.587, синглет протону аміногрупи та мультиплет чотирьох ароматичних протонів в області від 7.659 до 8.227 однозначно підтверджують будову сполуки (46).
В ІЧ-спектрах амінопохідних 1,4-нафтохінону (41-46) спостерігаються характерні смуги валентних коливань -NH- групи при ~ 3400 см–1. Смуги при 1642-1675 см–1 відповідають поглинанню карбонільних груп хіноїдного ядра, а в ділянці 1684-1720 см –1 проявляються інтенсивні смуги валентних коливань карбонільної групи СООН-фрагментів.
Для надання більшої водорозчинності амінокислотним похідним (41-46) з метою подальшого їх використання в комплексоутворенні та випробування на кардіостимулюючу активність, було синтезовано їх калієві ( 47-52 ) та натрієві (53-58) солі.
Вперше синтезовані комплексні солі мікроелементів з амінокислотними похідними
1,4-нафтохінону (41-46). Як центральний йон використано катіони: Fe2+ , Zn2+ , Сu2+, Mn2+ , Со2+, Сr3+, а координаційними лігандами виступили аміногрупи амінокислотних фрагментів та молекули води. Нами розроблено і запропоновано декілька варіантів синтезу хелатів.
А. Додавання еквімолярної кількості карбонату металу до водно-спиртового розчину амінокислотних похідних (41-46) з наступним кип’ятінням реакційної маси протягом 2-3 годин. |
, , ,
Б. До спиртового розчину натрієвих солей амінокислотних похідних (53-58) додають насичені водні розчини нітратів, сульфатів чи хлоридів відповідних металів при 60 0С і витримують протягом 0,5 години.
В. У водному розчині лугу при 40-50 0С поступово розчиняють еквімолярну кількість амінокислотної похідної (41-46), додають 2 мл поліетиленгліколю (PЕG), поступово додають водний розчин солі металу і витримують протягом 0,25-0,5 години.
Найкращі результати були одержанні при використанні методів Б і В.
У випадку комплексоутворення з ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланіном (41) утво-рюються дигідрати ди-[?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланілат] металу ( 64-68 ) октаедричної форми з утворенням двох п’ятичленних аквакомплексних кілець.
У випадку ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланіну (42), ізомерного сполуці (41), також утворюються дигідрати ди[?–N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)аланілат]металу (69-73) октаедричної форми з утворенням двох шестичленних аквакомплексних кілець.
Взаємодія гістидин – (43), аргінін - (44) і триптофан - (45) вмісних похідних з солями d-металів призводить до утворення у випадку гістидин- і триптофан- похідних (43,45) до утворення дигідратів ди[?- N-( 2-хлор-1,4 –нафтохіноніл-3)гістидинат]металу (74-76 ) і дигідратів ди[?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)триптофанілат]металу (77-79), відповідно, а у випадку аргінінопохідного (45)- дигідратних аквакомплексів не утворюється.
В перших випадках це пояснюється стеричними перепонами, що виникають через взаємне відштовхування ?-орбіталей нафтохіноїдного і гісти-динового чи триптофанового циклів, і незважаючи на те, що угруповання -NH- і -N= в спектро-хімічному ряді активніші за молекули H2O (тобто здатні активніше викликати розщепленя d-рівня металу), за геометричними параметрами неможливе утворення між ними комплексних зв’язків.
де: R= , |
Me2+= Сu2+ (74,77), Zn2+(75,78), Fe2+(76,79)
У випадку аргінінопохідного (45) завдяки відсутності стеричних затруднень утворюються координаційні зв’язки між вільною аміногрупою аргініну та катіоном металу. Одержані ди[ ?-N- (2-хлор-1,4-нафтохіноніл ) аргінінат ] метали (80-82) не містять в утворених комплексах воду як ліганд.
Обробка N-(2-хлор-1,4-нафтононіл-3)-метіоніну (46) солями металів призводить до одер-жання бажаних хелатних похідних (83-85).
У випадку використання в якості катіона Cr3+ N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)–метіонін (46) вступає у процес комплексоутворення з одержанням найбільш ймовірної димерної структури– аквакомплексу гексагідрату гекса-[N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)метіонілат дихрому (86).
Координаційне число Cr3+ дорівнює шести, тому його комплекси мають форму октаедра і валентні електрони розташовуються виключно на зв’язуючих ? зв і незв’язуючих (?d )2 орбіталях.
де: Me2+= Cu2+ (83), Zn2+ (84), Fe 2+ (85)
Аналіз ІЧ-спектрів вихідних ?(в)-N-(2-?лор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланінів (41-42) та синте-зованих ди[?(в)-(-N-2-?лор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланінат]-діакваметалів (64-73) свідчить, що зникнення смуг поглинання незв’язаної групи -NH- при 3450 см –1 (валентні коливання) та в області 1190 -1200 см –1 (плоскі деформаційні коливання), з одного боку, і наявність характе-ристичних смуг поглинань зв’язаних -NH- груп в області 2900 см –1, з іншого боку, у синтезованих продуктах (64-73 ) є доведенням існування координаційного зв’язку між угрупованням NH- та йоном металу. Утворення координаційного зв’язку між атомом кисню карбонільної групи хіно-їдного кільця з йоном металу неможливе через стеричні перепони і підтверджується спектрально відсутністю зсуву смуги поглинання валентних коливань С=О групи у високочастотну область.
Додатковим і вагомим доказом структури синтезованих комплексів є інформація, що була одержана з допомогою даних Месбауерської (МБ) і електронної спектроскопій.
Встановлено, що МБ-спектр солі двовалентного заліза-лактату (еталонний взірець для порівняння) при 298 K характеризується дублетом з наступними параметрами: ізомерний зсув
?Е = 1,47 мм/с і квадрупольне розщеплення ?Е=1,68 мм/с, що відповідає існуванню йону Fe2+ у чотирьохкоординованому стані. МБ-спектр ди[?-N-(-2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)аланілат]діаква-заліза (71) є суперпозицією двох дублетів. Параметри першого дублета (? = 0,54 мм/с і
?Е = 0,96 мм/с) відрізняються від параметрів МБ-спектрів двохвалентного лактату заліза і є характерним для йону Fe2+ з більшим координаційним числом, що є можливим виключно за рахунок приєднання додаткових лігандів (рис. 1).
Рис. 1. МБ-спектр ди[-N-(2-хлор-1,4-нафтохі-ноніл –3) аланінат] диаква заліза (71) при 298
Подібність кривих електронних спектрів хелатів вільних амінокислот (59-63) і на основі
1,4-нафтохінону (83-85) однозначно підтверджує комплексоутворення останніх (83-85) (рис. 2, 3).
Необхідно відзначити, якщо комплексоутворення суттєво не змінює електронну оболонку атомів, що входять у спряжену систему зв’язків, як у нашому випадку, то може спостерігатися навіть незначний гіпсохромний зсув. Однак у всіх випадках комплексоутворення супро-воджується збільшенням інтенсивності поглинання і значним розширенням смуги поглинання.
Рис. 2. Електронні спектри 1-диметіонат міді дигідрату (59)
і 2-ди[N-(2-хлор-1,4-нафтохі-Ноніл-3)метіонілат] міді дигідрату (83) у воді
Рис. 3. Електронні спектри 1- ди[в-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)аланінат] цинку дигідрату (70)
і 2- в-N-2-аланіл-3-хлор1,4-нафтохінону у воді
Співставляння електронних спектрів амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону до і після комплексоутворення показує, що при однаковій концентрації досліджуваних об’єктів чітко спосте-рігаються вищезгадані закономірності, а гіпсохромний ефект при переході від 2-N-?(-3-хлор-
1,4-нафтохіноніл)аланіну (42) до ди[2-N-?(3-хлор-1,4-нафтохіноніл)аланінінат]цинку дигідрату (70) зумовлений втратою сильної електронодонорної аміногрупи при утворенні хелатної форми.
Природний карнозин (?-аланін-L-гістидин) виявляє широкий спектр фізіологічної дії і для одержання карнозинопохідних 1,4-нафтохінону нами запропоновані декілька підходів.
Взаємодія природного L-карнозина (87а) з 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноном (9) призводить до
2-L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону (88).
В ІЧ-спектрі 2-L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону (88) спостерігаються характерні смуги поглинання: широка при 2980-2740 см-1, смуга при 1715 см-1, і характеристична смуга середньої інтенсивності при 945 см -1 відносяться до поглинання СOOH-групи; 3420 см -1 - валентні коливання смуги N-H пірольного циклу, 3350 см -1- валентні коливання N-H- зв’язків; 1680 см -1 - валентні коливання карбонільної хіноїдної групи в спектрі ПМР (?, м.д.) в СDCl3 цієї сполуки також спостерігаються характерні сигнали протонів:
-2.290 (c, H4, Н5) , 2,415 (с, Н9, Н10), 2,496 (с, Н10, Н11), 2,874(т, Н 7), 5,108 (т, Н 3), 6,062 (т, Н 1), 6,121-6,403 (шс, Н2, Н8, Н13), 7,203-7,318 (м, Н14 , Н15, Н16, Н17).
Для другого підходу розроблена схема синтезу синтетичного 2-D,L-карнозин-3-хлор-
1,4-нафтохінону (90).
Обробка ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланіна хлористим тіонілом в сухому діоксані при 50 оС призводить до хлорангідриду ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-амінопропіонової кислоти (89), при витримці якого в ацетоні з гістидином у присутності триетиламіну при 50о С утворюється 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінон (90).
В умовах комплексоутворення відомих хелатів на основі чистого карнозину були проведені реакції взаємодії карнозинвмісних нафтохінонів (88,90) з сульфатами цинку і міді у співвідношенні 2:1.
Застосування кислотно-основного титрування, УФ, та ІЧ-спектроскопій однозначно дозволило встановити, що в координації з катіоном задіяні чотири атоми азоту, два з яких – атоми
-N3= імідазольного циклу, а не пірольні атоми – N1H. Ідентичність кривих кислотно-основного титрування та подібність електронних спектрів мідних комплексів на основі L-карнозину (87а), 2-L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону (88) та 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4- нафтохінону (90) вказує на однакову будову хелатних структур.
У третьому розділі наведені експериментальні результати досліджень синтезованих сполук на біологічну активність. Характеризуючи дані гострої токсичності (табл. 1), можна зазначити, що нафто-хінони (48, 49, 47, 90) можуть бути віднесені до речовин з середньою токсичністю, оскільки їх LD50 знаходиться в межах 225-400 мг/кг, а 2-L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінон (88) - до низькотоксичних речовин, оскільки його показник LD50 більший 500 мг/кг і знаходиться в межах 540-650 мг/кг.
При дослідженні антигіпоксичного ефекту встановлено, що в умовах гострої експери-ментальної асфіксії у щурів нафтохінони (47,48,49,50,88,90) в дозах, що дорівнюють 1% їх LD50 не поступаються еталонному антигіпоксанту – емоксипіну (10 мг/кг) (табл.2), а амінокислотні похідні (47,49) значно перевищують його за активністю.
Таблиця 1
Гостра токсичність похідних 1,4-нафтохінону при одноразовому введенні мишам
№ п/п | № сполуки | Амінокислотний залишок | LD50 та її довірчий інтервал, мг/кг
1 | 50 | -аргінілат калію | 650 (628-682)
2 | 48 | -в-?ланілат калію | 345 (322-378)
3 | 49 | -гістидилат калію | 400 (368-442)
4 | 47 | -б-?ланілат калію | 350
5 | 90 | D, L-карнозил- | 300 (284-328)
6 | 88 | L-карнозил- | 650 (620-689)
Таблиця 2
Вплив похідних 1,4-нафтохінону на тривалість біоелектричної активності серця щурів в умовах гострої асфіксії
№ п/п | № сполуки | Доза, мг/кг | Тривалість БЕАС, с | Різниця з контролем, %
1 | Контроль | 469,3+-44,2
2 | Емоксипін | 10 | 645,0+-54,8* | +37,4
3 | 50 | 6,5 | 651,4+-38,4* | +38,8
4 | 48 | 3,45 | 597,9+-29,1* | +27,4
5 | 49 | 4,0 | 754,3+-62,9* | +60,7
6 | Контроль | 585,0+-50,0
7 | 47 | 3,5 | 1125,6+-202,5* | +92,4
8 | 90 | 3 | 801,4+-86,0 | +37
9 | 88 | 6,5 | 742,9+-45,9* | +27
Таблиця 3
Вплив похідних нафтохінону на летальність щурів з гострою ішемією головного мозку
№п/п | № сполуки | Доза в мг/кг | Летальність щурів, %
1год | 6 год | 24 год | 36 год | 48 год | 72 год
1 | Контроль | 43 | 71 | 86 | 100 | 100 | 100
2 | Пірацетам | 100 | 0* | 0* | 57* | 100 | 100 | 100
3 | 50 | 32,5 | 14* | 71 | 86 | 86 | 86 | 86
4 | 48 | 17 | 14* | 29* | 100 | 100 | 100 | 100
5 | 49 | 20 | 0* | 0* | 14* | 71* | 71* | 71*
6 | 47 | 17,5 | 14* | 57 | 57* | 57* | 57* | 71*
7 | 90 | 15 | 17* | 33* | 67 | 100 | 100 | 100
8 | 88 | 32,5 | 14* | 43 | 86 | 86 | 86 | 86
При дослідженні протиішемічного ефекту на моделі гострої ішемії мозку у щурів, викликаної перев’язуванням обох сонних артерій, сполуки (47,49,88) в дозах, що становлять 5 % їх LD50 , і на відміну від пірацетаму (100 мг/кг) удвічі збільшують тривалість життя піддослідних тварин. Свідченням цього було зниження показника летальності та відтермінування загибелі тварин (табл. 3).
Оскільки калієва сіль ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланіну (47) виявляла найбільш виразну захисну дію на щурів в умовах гіпоксичного та ішемічного станів, представляло інтерес дослідити її вплив на кровопостачання мозку. Встановлено, що калієвій солі ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланіну (47) (4 мг/кг внутрішньовенно) притаманна виразна стимулююча дія на мозковий кровообіг, за величиною та тривалістю якої вона удвічі перевищує ефект Кавінтону
(5 мг/кг внутрішньовенно). Показано, що в інтактних наркотизованих щурах протягом 150 xв. мало місце прогресуюче зниження рівня об’ємної швидкості мозкового кровотоку, який в кінці терміну був в середньому на 56,6% нижчим від початкового показника.
Враховуючи існування біорегуляторної системи “L-Аргінін-Оксид азоту” цікаво визначити вплив 2-аргінін-3-хлор-1,4-нафтохінону (44) на NO-синтазну систему. Одержані експериментальні результати свідчать про те, що нафтохінон (44), завдяки особливостям структурної організації, використовується в NO-синтазній реакції за умов гіпоксії і сприяє утворенню оксиду азоту, який є стреслімітуючим фактором. Про те, що нафтохінонна гідрофобна частина у складі сполуки (44) може сприяти вивільненню NO з активного центру, свідчить той факт, що ця речовина (44) прискорювала процес деоксигенації комплексу гемоглобіну з киснем (рис. 4).
При дослідженні впливу 2-аргінін-3-хлор-1,4-нафтохінона (44) на еритроцитарні мембрани відсоток гемолізу клітин без сполуки (44) становив 37.1±10.1% а, при наявності її в інкубаційному середовищі цей показник зростав до 46.91±10.2%. Отже це свідчить, що 2-аргініно-3-хлор-
1,4-нафтохінон (44) суттєво не порушує осмотичну резистентність біомембран, оскільки частково зв’язується з їх ліпідною фазою.
Рис. 4. Кінетика деоксигенації гемоглобіну щурів: 1 - з 2-аргініно-3-хлор-1,4-нафтохіно-ном (44);
2 - без нього (?= 560 нм).
При визначенні антимікробної активності деяких аланінвмісних нафтохінонів (42,48,69,80) на штамах St. aureus i E. coli показано, що всі вони виявляють вищу антимікробну активність порівняно з еталоном, а особливо чутлива калієва сіль 2-?-аланін-3-хлор-1,4-нафтохінону (48), що має високу бактеріостатичну (11.7 мкг/мл) і бактерицидну (15.6 мкг/мл) дії.
Враховуючи нові отримані дані про властивості карнозину (імуномодуляторні, анти-неопластичні та інші), з метою отримання комбінованого препарату було синтезовано натрієву
сіль 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону (90), яка була використана для виготовлення 1% антидер-матитної мазі наступного складу:
Na-сіль карнозин похідної нафтохінону (90)....0.1
Цинка оксиду........................................................0.01
Вазеліну................................................................9.85
Рис. 5. Залежність вогнища запального процесу від часу введення формаліну: 1 – тварини,
оброблені маззю на основі карнозинпохідного нафтохінону; 2 – тварини, оброблені маззю на
основі карнозину; 3 – контрольна група; 4 – тварини, попередньо сенсибілізовані
маззю на основі карнозинпохідного нафтохінону, за три доби до нанесення формаліну
Мазь на основі 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону (90) виявилась більш ефективною порівняно з маззю на основі карнозину (87а), незважаючи на суб’єктивно більш виражену картину пошкодження, оскільки загоєння виявилось кращим (рис. 5). Цікаво зауважити, що реакція тварин, попередньо сенсибілізованих цією маззю за 72 години до нанесення формаліну, була менш вираженою порівняно з іншими групами тварин.
Деякі з нових синтезованих сполук були досліджені на фунгіцидні властивості, які вивчали на міцелії чотирьох видів грибів (Fusarium moniliforme, Рenicillium cyclopium, Aspergillus niger, Venturia indegualis) на твердому субстраті, а також на зелених рослинах у боротьбі з такими захворюваннями як фітофтороз томатів та борошниста роса огірків. Серед них слід відзначати комплексні цинкові солі (65,70,74,93), які виявляють вишу фунгіцидну активність, ніж амінопохідні (48,49,53-55). Особливо високу фунгіцидну дію виявляють гістидин- (74) та
D,L-карнозин (93) похідні по відношенню до Aspergilus niger, а останій (93) і до Fusarium moniliforme, Рenicillium cyclopium та борошнистої роси огірків.Таким чином, ди-[N-(2-хлор-
1,4-нафтохіноніл-3)-D,L-карнозилат]цинку (93) має практичне значення, як фунгіцид, що пригнічує ріст практично всіх видів міцеліїв грибів, а ди-[(N-2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3) гістидилат]діаква цинку (75) вибірково впливає і діє виключно на знешкодження міцелію грибів Aspergilus niger.
Серед досліджуваних сполук виявлено регулятори росту рослин:-гекса[(N-2-хлор-
1,4-нафтохіноніл-3)метіонілат]дихрому гексагідрат (86) є інгібітором росту рослин, а ди[(N-2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)аргінілат]діаква міді (80) і ди-[(N-2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)гістидилат]діаква міді (74) є промоторами ріст регулюючої активності.
У четвертому розділі розроблено проект автоматизованої технології виробництва одержання субстанції натрієвої солі 2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону (90) з врахуванням вимог GMP. Проведено аналіз технологічного процесу як об’єкту автоматизації, обгрунтувано вибір точок вимірювання і вибір технічних засобів автоматизації. Вибрано як базовий засіб малоканальний, багатофункціональний мікропроцесорний контролер „РЕМІКОНТ Р-130”. Наведена специфікація приладів та засобів автоматизації.
П’ятий розділ містить опис методів дослідження, вихідних речовин , методик синтезу нових амінокислотних похідних 1,4–нафтохінону.
Висновки
1.
В результаті проведених досліджень встановлено закономірності, визначено оптимальні умові та шляхи одержання нових амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону, перебіг їх комплексо-утворення. Це дозволило здійснити спрямований синтез сполук з високою біологічною активністю.
2.
На основі реакції нуклеофільного заміщення атома хлору в 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні на амінокислотний залишок розроблено прості та зручні препаративні методики одержання 2-N-R-аміно-3-хлор-1.4-нафтохінонів, їх калієвих та натрієвих солей.
3.
Вперше розроблено спрямовану препаративну схему одержання 2-D,L-карнозин-3-хлор-
1,4-нафтохінону– синтетичного аналога природного карнозину.
4.
Встановлені оптимальні умови комплексоутворення амінокислотних похідних
1,4-нафтохінону сульфатами міді, цинку, заліза, кобальту, хрому, а також хелатування
2-L,(D,L)-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінона.
5.
Визначено, що амінокислотні похідні відносяться до низькотоксичних речовин і є носіями про-тигіпоксичної та протиішемічної активностей. Калієва сіль ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-аланіну за величиною антигіпоксичного ефекту в дозах 2,3-6,5 мг/кг в умовах гострої асфіксії не поступається емоксипіну (10 мг/кг), а при гострій ішемії мозку в дозах 11,3-32,5 мг/кг на відміну від пірацетаму (100 мг/кг), удвічі збільшує тривалість життя піддослідних тварин.
6.
Встановлено, що при внутрішньовенному введенні калієвої солі ?-N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)аланіну в дозі 4мг/кг їй притаманна виразна стимулююча дія на мозковий кровообіг, за величиною та тривалістю якої вона вдвічі перевищує лікувальний ефект Кавінтону (5мг/кг внутрішньовенно).
7.
Показано, що завдяки особливостям структурної організації 2-аргінін-3-хлор-1,4-нафто-хінон за умов гіпобаричної гіпоксії бере участь в NO-синтазній реакції і суттєво не порушує осмо-тичну резистентність біологічних мембран, оскільки частково зв’язується з їх ліпідними компонентами.
8.
Встановлено будову всіх синтезованих нових сполук, яку підтверджено за допомогою елементного аналізу, тонкошарової хроматографії, вивчення УФ-, МБ-, ПМР- та ІЧ-спектрів і їх фізико-хімічних властивостей.
9.
Запроектовано технологічну схему одержання субстанції 2-D,L-карнозин-3-хлор-
1,4-нафтохінону, розраховано та апаратурно оформлено автоматизацію технологічного процесу; як базовий засіб вибрано малоканальний, багатофункційний мікропроцесорний контролер „РЕМІКОНТ Р-130”, що відповідає вимогам GMP.
10.
Розроблено склад нової антидерматитної мазі на основі натрієвої солі субстанції
2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону, яка має як терапевтичні, так і профілактичні властивості. Запропонована технологія мазі, яка апробована в ЦЗЛ АТ „Галичфарм” (м. Львів).
11.
Виявлено нові перспективні низькотоксичні сполуки ди-[N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)-L,D-карнозилат]цинку і ди-[N-(2-хлор-1,4-нафтохіноніл-3)гістидилат]діаква цинку, які мають високу фунгіцидну активність і перевищують параметри показників еталонів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Ель Ідріссі А., Коробова О.В., Мусянович Р.Я., Коробов В.М., Новіков В.П. Вплив аргінінопохідного нафтохінону на NO-синтазну систему за умов гіпобаричної гіпоксії // Фармац.. журнал. – 2002. – № 3. – С.74–78. Особистий внесок автора: синтез і дослідження біологічної дії 2-аргінін-3-хлор-1,4-нафтохінону, інтерпретація результатів фармакологічних досліджень
2.
Ель Ідріссі А., Червєцова В.Г., Кричковська А.М., Федорова О.В., Новіков В.П. Дослідження дії суспензійної мазі на основі карнозин похідної 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінону при контактному алергічному дерматиті // Фармац. журн. – 2003. – №5. – С.103–104. Особистий внесок автора: синтез 2-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону, проведення фармакологічних досліджень.
3.
Ель Ідріссі А., Бринь І.О., Марінцова Н.Г., Журахівська Л.Р., Федорова О.В., Новіков В.П. Синтез та дослідження гострої токсичності деяких амінокислотних похідних 2,3-дихлоро-1,4-наф-тохінону // Вісн. НУ „Львівська політехніка”. –2002. – № 461. – С.218–220. Особистий внесок автора: синтез амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону, експериментальне визначення гострої токсичності.
4.
Е.І Абдеррахім, Л.Р. Журахівська, Н.Г. Марінцова, М.Ю. Плотніков, Б.В. Здирко,
Р.Я. Мусянович.., В.П. Новіков. Синтез нових амінопохідних 1,4-нафтохінону // Вісн. НУ „Львівська політехніка”. – 2001. – № 426. – С.111–114. Особистий внесок автора: розробка методів синтезу амінопохідних 1,4-нафтохінону, інтерпретація ПМР- і ІЧ-спектрів.
5.
Л.Р. Журахівська, Е.І. Абдеррахім, О.В. Федорова, В.В. Новіков, І.І. Губицька, Л.Д. Болібрух, В.П. Новіков. Модифікація 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінона аміновмісними сполуками
// Вісн. НУ „Львівська політехніка”. – 2001. – № 426. – С.141–143. Особистий внесок автора: синтез та інтерпретація спектральних характеристик 2-N-R-аміно-3-хлор-1,4-нафтохінонів, оптимізація методів їх синтезу.
6.
Ель Ідріссі А., Журахівська Л.Р., Федорова О.В., Новіков В.В., Плотніков М.Ю., Мусяно-
вич Р.Я., Здирко Б.В., Губицька І.І., Болібрух Л.Д., Марінцова Н.Г., Новіков В.П. Нові біологічно активні амінокислотні похідні 1,4-нафтохінону // Тези доп. на ХІХ Україській конф. з орг. хімії. – Львів, 2002. – С. 236. Особистий внесок автора: синтез калієвих і натрієвих солей амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону, інтерпретація ПМР-спектрів, проведення досліджень синтезованих сполук на кардіостимулюючу і рістрегулюючу активності..
7.
Ель Ідріссі А., Червецова В.Г., Новіков В.П., Комаровська-Порохнявець О.З., Назарук Т.П. Дослідження антимікробної активності 2-?-аланін-3-хлоро-1,4-нафтохінону // Вісн. НУ „Львівська політехніка”. – 2002. – № 461. – С.215–217. Особистий внесок автора: синтез сполуки і проведення біологічного скринінгу.
8.
Л.Р Журахівська., Е І Абдеррахім., Н.Г Марінцова., І.І Губицька., Р.Я Мусянович.,
В.П Новіков. Нові гетероциклічні похідні хінонів // Вісн. НУ „Львівська політехніка”. – 2002. –
№ 447. – С.110–114. Особистий внесок автора: оптимізація методів синтезу амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону, інтерпретація ПМР- і ІЧ-спектрів.
9.
Ель Ідріссі А., Коробова О.В., Мусянович Р.Я., Коробов В.М., Новіков В.П. Синтез аргінінопохідного нафтохінону і його вплив на вміст метаболітів оксиду азоту за умов гіпоксії / Тези допов. на IV регіон. конф. молод. вчених та студ. з актуальн. питань хімії. – Дніпропетровськ, 2002. – С.69. Особистий внесок автора: синтез та фармакологічні дослідження 2-аргінін-3-хлор-1,4-нафтохінону.
10.
Ель Идрисси А., Федорова Е.В., Новиков В.В., Плотников М.Ю., Комаровска-Порохнявец Е.З., Болибрух Л.Д., Маринцова Н.Г., Губицка И.И., Новиков В.П. Синтез и биологическая активность некоторых производных 1,4-нафтохинона / Тези докл. на Междунар. науч.-практ. конф. „Новые технологии получения и применения биологически активных веществ”. – Алушта, 2002 – С. 44–45. Особистий внесок автора: синтез комплексних солей амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону, експериментальне визначення антимікробної і фунгіцидної активностей.
11.
Ель Ідріссі А., Червецова В.Г., Комаровська-Порохнявець О.З., Новіков В.П. Дослідження гострої токсичності та антимікробної дії 2-?-аланіну-3-хлоро-1,4-нафтохінону / Тези допов. Всеукр. наук.-прак. конф. – Київ, 2003. – С.79. Особистий внесок автора: синтез сполуки та інтерпретація одержаних результатів.
12.
Ель Ідріссі А., Коробов В.М., Новіков В.П., Журахівська Л.Р., Марінцова Н.Г., Федорова О.В. Дія 2-аргініно-3-хлоро-1,4-нафтохінону на ерітроцитарну мембрану / Тези допов. Всеукр. наук.-прак. конф. – Київ, 2003. – С.80. Особистий внесок автора: синтез сполуки та визначення осмотичної резистентності еритроцитів.
Анотація
Ель Ідріссі Абдеррахім. Синтез та біологічна активність нових амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандитата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Міністерство охорони здоров’я України, Львів, 2004.
Дисертація присвячена пошуку нових біологічно активних сполук серед 2,3-дизаміщених–1,4-нафтохінонів з амінокислотними фрагментами і комплексних солей металів на їх основі з використанням методів тонкого органічного синтезу, фармакологічного та біологічного скринінгу.
Визначено оптимальні умови та шляхи одержання нових амінокислотних похідних–
1,4-нафтохінону, перебіг їх комплексоутворення з катіонами металів.
Запропоновано метод одержання 2-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону на основі природного
L-карнозину і синтетичного D,L-карнозину та хелатів на їх основі.
Структуру синтезованих сполук підтверджено результатами елементного аналізу, ТШХ,
УФ-, ІЧ-, МБ- і ПМР-спектроскопіями.
На основі фармакологічних досліджень встановлено, що амінокислотні похідні
1,4-нафтохінону відносяться до низькотоксичних речовин і є носіями протигіпоксичної та протиішемічної активностей, володіють антидерматитною дією.
На основі біологічного скринінгу серед синтезованих сполук виявлені речовини з високою антимікробною, фунгіцидною та рістрегулюючою активностями.
Запроектовано автоматизовану технологічну схему виробництва одержання субстанції
2-D,L– карнозин-3-хлор-1,4-нафтохінону і розроблено склад нової антидерматитної мазі на цій основі.
Ключові слова: синтез, комплексоутворення, амінокислоти, нафтохінони, карнозин, спект-ральні характеристики, фармакологічні дослідження, біологічний скринінг.
АнНотация
Ель Идрисси Абдеррахим. Синтез и биологическая активность новых аминокислотных производных 1,4-нафтохинона. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02–фармацевтическая химия и фармакогнозия . Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицького, Министерство охраны здоровья Украины, Львов, 2004.
Диссертация посвящена поиску новых биологически активных соединений среди
2,3-дизамещенных-1,4–нафтохинонов с аминокислотными фрагментами и получению комп-лексных солей металлов на их основе с использованием методов тонкого органического синтеза, фармакологического и биологического скрининга.
Определены оптимальные условия и пути получения новых аминокислотных производных 1,4–нафтохинона, которые основываются на реакции нуклеофильного замещения атома хлора в 2,3-дихлор-1,4-нафтохиноне на аминокислотнный фрагмент. Найлучшие результаты этого процесса достигаются при проведении его в водно-спиртовой среде при 60 0С на протяжении 6 часов в присутствии триэтиламина или карбоната калия.
Впервые синтезированы комплексные соли микроэлементов (Fe, Zn, Cu, Mn, Co, Cr) с аминокислотными производными 1,4-нафтохинона. Оптимальными условиями их комплеко-обоазования являются проведение процесса в щелочной среде при 40-50 0С с добавлением полиэтиленгликоля на протяжении 0.5 часа или выдержка спиртово-водных насыщенных растворов натриевых солей аминокислотных производных 1,4-нафтохинона с нитратами, сульфатами или хлоридами соответствующих металлов при 60 0 С на протяжении 0.5 часа.
Предложен метод получения 2–L,(D,L)-карнозин–3–хлор–1,4–нафтохинона на основе природного L–карнозина и его синтетического аналога – D,L–карнозина, схема которого разработана и включает три химических стадии. Определены оптимальные условия комплексообразования 2-L,(D,L)-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохинона с солями меди и цинка.
Структура синтезированных соединений подтверждена результатами элементного анализа, ТСХ, УФ-, ИК,- МБ- и ПМР– спектроскопиями.
На основе фармакологических исследований установлено, что аминокислотные произ-водные относяться к малотоксическим соединениям и являются носителями противогипоксической и противоишемической активностей. Калиевая соль ?-N-(2-хлор-
1,4-нафтохинонил-3)-аланина за величиной антигипоксического еффекта в дозах 2,3-6,5 мг/кг в условиях острой асфиксии не уступает Емоксипину (10 мг/кг), а при острой ишемии мозга в дозах 11,3-32,5 мг/кг в отличие от Пирацетама (100 мг/кг), в два раза увеличивает продолжительность жизни подопытных животных.
Установлено,что калиевая соль в-N-(2-?лор-1,4-нафтохинонил-3)-аланина при внутривенном введеннии в дозе 4мг/кг обладает сильным стимулирующим действием на мозговое кровообращение, за величиной и продолжительностью жизни она в два раза превышает еффект Кавинтона (5мг/кг внутривенно).
Показано, что блогадаря особенности структурной организации, 2-аргинин-3-хлор-1,4-нафто-хинон в условиях гипобарической гипоксии участвует в NO-синтетазной реакции и существенно не нарушает осмотическую резистентность биологических мембран, поскольку частично связывается с их липидными компонентами.
Разработан состав новой антидерматической мази на основе натриевой соли
2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохинона, которая обладает как терапевтическим, так и профилактическим действиями.
Спроектирована автоматизированная технологическая схема получения субстанции
2-D,L-карнозин-3-хлор-1,4-нафтохинона, рассчитана и апаратурно оформлена автоматизация технологического процесса, в качестве базовой основы выбран малоканальный, многофункциональный микропроцесорный контролер „РЕМИКОНТ Р-130”, который соответсвует требованиям GMP.
На основе биологического скрининга среди синтезированных соединений найдены вещества с высокой антимикробной, фунгицидной и рострегулирующей активностями, которые в некоторых случаях превышают показатели эталонов.
Ключевые слова: синтез, комплексообразование, аминокислоты, нафтохиноны, карнозин, спектральные характеристики, фармакологические исследования, биологический скрининг.
SUMMARY
El Idrissi Abderrahim . Synthesis and biological activity of new amino-acids derivatives of 1,4-naphtoquinone. – Manuscriрt.
The thesis for Candidate’s Scientific Degree in Pharmacy on the speciality 15.00.02–Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. Danylo Galytsky Lviv National Medical University Ministry of Public Health of Ukraine, Lviv, 2004.
The thesis is devoted to the search of new biologically active substances among 2,3–di substitutes- of 1,4–naphtoquinone with amino-acids fragments and complexes salts of metals on their basis using the methods of organic synthesis, pharmacological and biological screening.
Determined optimals conditions and ways to obtain a new amino-acids derivatives
of 1,4–naphtoquinone run of their complexe’s formation with metal cations.
Forwarded a method to obtain 2–carnosine–3–chlor–1,4–naphtoquinone on the basis of natural L– carnosine and synthetic D,L– carnosine and helates forms on their basis.
The structures of the synthesized substances were confirmed by the results of element analysis, TLC, UV-, IR-, MB-, and PMR- spectra
It is set on the basis of pharmacological researches, that amino-acid derivatives of
1,4–naphtoquinone behave to the low toxic compounds and they are bearer of antihypoxic, antieshemic and antidermatic activities.
On the basis of biological studies among the synthesized compounds it was found a substances with high antigermic and growth regulation activities.
Contemplated automatic technological scheme of 2–D,L–carnosine–3–chlor–1,4–naphtoquinone subctance. Elaborated the composition of antidermatic salve on its basis.
Key words: synthesis, complexe’s formation, amino acids, naphtoquinone, carnosine, spectral, pharmacological research, biological screening.
