ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФОСТОЛОВИЧ ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 633.31/.37:631.53.04:631.5 (043.2)

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ВИКИ ЯРОЇ НА ЗЕРНО В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі землеробства, ґрунтознавства та агрохімії Вінницького державного аграрного університету протягом 2000-2002 рр.

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

Петриченко Василь Флорович,

Інститут кормів УААН, директор

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Бахмат Микола Іванович

Подільський державний аграрно-технічний університет Мінагрополітики України, ректор, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва

кандидат сільськогосподарських наук

Камінський Віктор Францович, Інститут землеробства УААН, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа: Уманський державний аграрний університет.

Захист відбудеться "22" грудня 2004 року о 1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 21008, Вінницька область, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Сонячна 3, корп. 2, Вінницький державний аграрний університет, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розіслано " 20 " листопада 2004 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук |

В. І. Янчук |

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У збільшенні виробництва рослинного білка провідна роль належить зернобобовим культурам (А.О. Бабич, 1993; В.Ф. Петриченко, 1995; М.І. Бахмат, 2001 та ін.). У структурі зернобобових культур важливе значення має вика яра як цінне джерело кормового білка. Збільшення виробництва зерна вики ярої набуває особливого значення в сучасних умовах, коли вирішуються завдання інтенсифікації галузі кормовиробництва і тваринництва.

Актуальність теми. В умовах дефіциту ресурсного потенціалу одним із пріоритетних напрямків у розробці моделей технологій вирощування вики ярої на зерно є оптимізація строків сівби і густоти рослин, підбір сорту. Проте, виробництво зерна вики ярої далеко не відповідає потребам АПК України. За останні роки посівні площі вики ярої скоротились, а урожайність зерна складає лише 8-10 ц/га. Незначні площі посіву та низька зернова продуктивність вики ярої свідчить про те, що ще не в повній мірі вивчені процеси росту і розвитку рослин та формування їх високопродуктивних посівів, фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності.

Тому, розробка нових та удосконалення існуючих технологій вирощування вики ярої на зерно за рахунок оптимізації строку сівби та підбору густоти рослин конкретного сорту із врахуванням специфіки грунтово-кліматичних умов має важливе народногосподарське значення і потребує наукового обґрунтування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені у відповідності з тематичним планом Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції по виконанню НТП “Зернові і олійні культури” підпрограма “Технології вирощування зернових і олійних культур в зоні Лісостепу і Полісся” Державний контракт №8. Номер держреєстрації № 0102U006261.

Мета і завдання дослідження. Удосконалити технологію вирощування вики ярої на зерно в умовах центрального Лісостепу України.

Задачами досліджень було передбачено:

- встановити вплив строку сівби і густоти рослин на проходження процесів росту, розвитку та формування врожайності зерна вики ярої;

- вивчити сортову специфіку формування фотосинтетичного і симбіотичного апаратів у вики ярої залежно від строку сівби та густоти рослин;

- виявити вплив строку сівби і густоти рослин на рівень урожайності і якості зерна вики ярої;

- встановити залежності між рівнем урожайності, показниками якості зерна та гідротермічними умовами регіону;

- визначити біохімічні показники якості зерна вики ярої залежно від строку сівби та густоти рослин;

- провести економічну та біоенергетичну оцінку технологій вирощування сортів вики ярої на зерно залежно від строку сівби та густоти рослин.

Об’єкт дослідження - процеси росту, розвитку та формування симбіотичної, фотосинтетичної та зернової продуктивності вики ярої залежно від строку сівби та густоти рослин.

Предмет дослідження - рослини вики ярої, строки сівби, густота рослин, сорти, гідротермічні ресурси.

Методи дослідження: візуальний - для встановлення фенологічних змін росту та розвитку рослин, ваговий - для визначення продуктивності вики ярої; біохімічний – визначення хімічного складу зерна; фізіологічний – фотосинтетична та симбіотична діяльність рослин вики ярої; термостатно-ваговий і розрахунковий – визначення запасів продуктивної вологи, сумарного витрачання вологи за вегетаційний період та приростів біомаси рослин вики ярої; статистичні методи: дисперсійний, кореляційно-регресійний – для визначення вірогідності даних, кореляційних залежностей; порівняльно-розрахунковий – визначення економічної, енергетичної ефективності та конкурентоспроможності технологій вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах центрального Лісостепу України встановлено залежності формування врожайності і якості зерна вики ярої від строку сівби та густоти рослин. Виявлено сортову специфіку вики ярої у формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів. Обґрунтовано зміну показників індивідуальної продуктивності рослин та величини і якості зерна залежно від технологічних прийомів. Встановлено зв’язки між рівнем урожайності, якістю зерна вики ярої та гідротермічними ресурсами регіону. Запропоновано удосконалену технологію вирощування вики ярої на зерно за рахунок встановлених строків сівби та густоти рослин. Проведено економічну та енергетичну оцінку технологій її вирощування. Доведена більша конкурентоспроможність удосконаленої технології вирощування вики ярої на зерно.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технології вирощування вики ярої на зерно, яка забезпечує урожайність зерна культури 3,26 т/га, збір сирого протеїну – 0,82 т/га та зниження енерговитрат на 15-20%.

Запропоновані моделі удосконалених технологій вирощування вики ярої на зерно пройшли виробничу перевірку в господарствах Вінницької області на площі 80 га, де забезпечили приріст урожайності зерна 0,89-1,42 т/га.

Особистий внесок здобувача. Автором узагальнено світову та вітчизняну наукову літературу за темою дисертаційної роботи, особисто виконано польові та лабораторні дослідження. На основі отриманого експериментального матеріалу було здійснено узагальнення та підготовлено дисертаційну роботу, сформульовано висновки і пропозиції виробництву, проведено їх виробничу перевірку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень висвітлювались на І, ІІІ і ІV міжвузівських наукових конференціях аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця 2001р., 2003р., 2004р.), на засіданні вченої Ради агрономічного факультету Вінницького ДАУ (Вінниця 2003-2004 рр.), на Міжнародній науковій конференції “Сталий розвиток агроекосистем” (Вінниця 2002 р.), на науково-практичній конференції Інституту Землеробства УААН “Проблеми сучасного землекористування” (с.м.т. Чабани, 2002 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 5 наукових друкованих працях із яких 3 зареєстровані у ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 208 сторінках машинописного тексту комп’ютерної верстки. Складається із вступу, шести розділів, висновків і пропозицій виробництву та 20 таблиць-додатків. Список використаних літературних джерел охоплює 272 найменування вітчизняних і зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ВИКИ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вивчення факторів, що впливають на формування урожайності і якості зерна вики ярої в умовах центрального Лісостепу України. Встановлено доцільність проведення комплексних досліджень з питань впливу строків та густоти рослин на формування урожайності і якості зерна вики ярої.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження з вивчення особливостей формування урожайності зерна вики ярої сортів Прибузька-19 та Подільська-9 залежно від впливу строку сівби та густоти рослин в умовах центрального Лісостепу України проводили протягом 2000-2002 рр. на спільному дослідному полі Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Агрономічне.

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлено сірими лісовими середньо- суглинковими ґрунтами, для яких характерний низький вміст гумусу – 2,03% та легкогідролізованого азоту 4,4 мг на 100 г ґрунту, середній – рухомого фосфору – 11,5 мг на 100 г ґрунту і обмінного калію – 12,7 мг на 100 г ґрунту. Сума ввібраних основ – 14,6 мг-екв на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність – 2,62 мг-екв на 100 г ґрунту, рН сольове – 5,5.

Гідротермічні умови в роки проведення досліджень характеризувались певними відмінами від середніх багаторічних показників за сумою активних температур та кількістю і розподілом опадів у період вегетації вики ярої. Так, кількість опадів за період квітень-серпень становила у 2000р. - 350 мм, у 2001р. – 304 мм, у 2002р – 451 мм при середній багаторічній кількості – 359 мм. Суми активних температур за вказані роки відповідно становили: 2476С; 2482С; 2503С за середньо багаторічного показника - 2301С.

У досліді вивчали дію та взаємодію трьох факторів: А- сорти ; В-строк сівби; С - густота рослин. Співвідношення цих факторів 2:3:4. Повторність у досліді чотириразова. Розміщення варіантів систематичне в два яруси. Площа облікової ділянки – 30 м2. Сівбу вики ярої проводили із врахуванням динаміки температурного режиму ґрунту на глибині 10 см. У перший строк сівбу проводили за температури ґрунту – 6оС, другий – 8 і третій - 10оС на глибині 10 см.

Схема досліду

А- сорти | В- строки сівби | С- густота рослин | 1.Прибузька 19

2. Подільська 9 | 1. Перший

2. Другий

3. Третій | 1.1,2 млн./га

2. 1,5 млн./га

3. 1,8 млн./га

4. 2,1 млн./га | Примітка: *За контроль прийнято варіант де висівали сорт Прибузька-19 із застосуванням другого строку сівби та густоти рослин 1,8 млн/га, як передбачено у зональній технології її вирощування

ѕ Фенологічні спостереження проводили за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур" (2000 р), оцінку фотосинтетичної діяльності рослин проводили за наступними показниками: площу листкової поверхні визначали методом "висічок”, фотосинтетичний потенціал посіву (ФП), чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) визначали за методикою А.А. Ничипоровича та ін. (1978).

ѕ Симбіотичну продуктивність вики ярої визначали за методикою Г. С. Посипанова (1993).

ѕ Кормову оцінку рослин і зерна вики ярої проводили згідно методики “Зоотехнический анализ кормов” (1989), вміст амінокислот в зерні вики ярої визначали на амінокислотному аналізаторі типу Aminochom ІІ ОЕ – 914 в лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН.

ѕ Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізів (Б.А.Доспехов, 1985) і за "Методикою проведення досліджень по кормовиробництву" (1998) на персональному комп’ютері Pentium III із використанням спеціальних програм i пакетів Sigma тa Statistika.

ѕ Біоенергетичну оцінку взятих для вивчення технологічних прийомів проводили за методикою Інституту аграрної економіки УААН та за методикою О.К.Медведовського, П.І.Іваненка (1988р). Оцінку на конкурентоспроможність за методикою Гаркавого А. Д., Петриченка В. Ф., Спіріна А. В. (2003р).

РІСТ ТА РОЗВИТОК РОСЛИН ВИКИ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД МОДЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГІЙ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ

Встановлено вплив строку сівби вики ярої на тривалість міжфазних періодів та вегетаційного періоду культури. Тривалість вегетаційного періоду вики ярої Прибузька-19 першого строку сівби складала 107 днів і Подільська-9 – 100 днів, що на 4 і 2 дні відповідно більше при порівнянні із другим, та на 8 і 3 дні більше при порівнянні із третім строком сівби.

Найбільша висота рослин вики ярої Прибузька-19 – 177 см, та Подільська-9 – 172 см формувалась за першого строку сівби, що відповідно більше на 19,9 і 19,3 см контрольного варіанту. Виявлено залежність ступеня виживаності вики ярої від густоти рослин (для сорту Прибузька-19 r=-0.996 та Подільська-9 r=-0,990). Збільшення густоти рослин вики ярої Прибузька-19 від 1,2 до 2,1 млн/га викликало зниження виживаності на 2,6-4,2% залежно від строку сівби.

При вирощуванні вики ярої за моделлю технології яка передбачає сівбу в перший строк на рослинах формується в середньому 6,7 бобів, тоді як при сівбі в третій – лише 5,4.

ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВУ ВИКИ ЯРОЇ

Максимальну площу асиміляційної поверхні листків (58,8 - 62,5 тис м2/га) формують рослини вики ярої у період цвітіння-початок утворення бобів у варіантах першого строку сівби, що більше на 7,5-8,1% при порівнянні із другим, та на 16,2-17,6% - третім строком сівби.

Фотосинтетичний потенціал посіву вики ярої за вегетаційний період достатньо високий (1,56-2,26 млн м2діб/га). Найбільшу величину фотосинтетичного потенціалу (2,051-2,256 млн м2 діб/га) відмічено у варіантах першого строку сівби вики ярої Прибузька-19, що на 6,3-9,2% більше при порівнянні із аналогічними варіантами другого, та на 14,8-18,1% - третього строку сівби. За період від сходів до фізіологічної стиглості насіння при збільшенні густоти рослин вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9 від 1,2 до 2,1 млн/га у варіантах першого строку сівби фотосинтетичний потенціал підвищувався відповідно на 10,0 і 11,1%, у варіантах другого строку сівби - на 13,4 і 12,2%, третього – 14,5 і 15,8% відповідно. Нами відмічено зниження показників чистої продуктивності фотосинтезу від 7,212 до 6,808 г/м2 за добу в період початок цвітіння-повне цвітіння при сівбі в більш пізні строки. Дана залежність зберігалась в усі фази вегетації (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) вики ярої Прибузька-19 першого строку сівби залежно від густоти рослин, г/м2 за добу (у середньому за 2000-2002 рр.).

Встановлено, що максимальне накопичення сухої речовини у вики ярої Прибузька-19 - 45,68 ц/га та Подільська-9 - 44,62 ц/га було отримано у варіантах першого строку сівби з густотою рослин 1,5 млн/га. Подальше збільшення густоти рослин до 2,1 млн/га викликало зменшення у накопиченні сухої речовини на 5,5 - 7,8%. Збільшення густоти рослин у посіві приводило до зниження у накопиченні сухої речовини кожною рослиною від 5,07 до 4,71 г/рослину.

Запізнення із строком сівби викликало зниження фотосинтетичної продуктивності вики ярої від 1276 до 805 г/тис.ФП у сорту Прибузька-19, та від 1339 до 835 г/тис.ФП у сорту Подільська-9.

Найбільш ефективно використовує вологу вика яра за першого строку сівби. При цьому коефіцієнт водоспоживання становить 1013 м3/т для вики ярої Прибузька-19 та 1016 м3/т Подільська-9, що менше на 331-327 м3/т при порівнянні із варіантами другого та на 843-792 м3/т – третього строків сівби.

СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКИ ЯРОЇ

Встановлено, що загальна маса активних бульбочок у рослин вики ярої при запізненні із строком сівби знижувалась. Найбільшу масу сирих бульбочок 264-253 кг/га відмічено у варіантах першого строку сівби у фазу утворення бобів, при другому строці сівби маса активних бульбочок була меншою на 21-25 кг/га та третьому – на 62-67 кг/га при порівнянні із варіантами першого строку сівби.

1. Величина активного симбіотичного потенціалу та кількість фіксованого біологічного азоту рослинами вики ярої залежно від строку сівби

та густоти рослин, (у середньому за 2000-2002 рр.)

Густота рослин, млн./га | Строк сівби | перший | другий | третій | АСП,

тис кг діб/га | кількість фіксованого азоту, кг/га | АСП,

тис кг діб/га | кількість фіксованого азоту, кг/га | АСП,

тис кг діб/га | кількість фіксованого азоту, кг/га

Прибузька-19

1,2 | 10421 | 90 | 8845 | 77 | 7249 | 63

1,5 | 11842 | 103 | 10122 | 88 | 8004 | 71

1,8 | 11839 | 102 | 10065 | 87 | 7998 | 69

2,1 | 10806 | 94 | 9427 | 82 | 7669 | 67

Подільська-9

1,2 | 9573 | 80 | 8176 | 69 | 6642 | 56

1,5 | 10586 | 91 | 9170 | 78 | 7466 | 64

1,8 | 10564 | 89 | 9121 | 75 | 7427 | 62

2,1 | 10106 | 83 | 8497 | 71 | 7000 | 60

Максимальні показники активного симбіотичного потенціалу у вики ярої Прибузька-19 – 11842 кг діб/га отримано у варіантах першого строку сівби з густотою рослин 1,5 млн/га, що більше на 1421 кг діб/га при порівнянні з густотою рослин 1,2 млн/га та на 1036 кг діб/га при порівнянні з густотою рослин 2,1 млн/га. Відмічено, що максимальні показники активного симбіотичного потенціалу 11842 кг діб/га вики ярої Прибузька-19 формувались за першого строку сівби. При інших строках сівби виявлена залежність проявлялась в меншій мірі (табл. 1).

Найбільша кількість біологічно фіксованого азоту у вики ярої Прибузька-19 відмічена у варіанті першого строку сівби - 103 кг/га , що на 15 кг більше при порівнянні із варіантами другого та на 32 кг/га – третього строків сівби. Аналогічну залежність відмічено у вики ярої Подільська-9, оскільки активний симбіотичний потенціал вики ярої Прибузька-19 більше на 8,7% при порівнянні із суміжним сортом.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКИ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ СТРОКУ СІВБИ ТА ГУСТОТИ РОСЛИН

Найвищий рівень урожайності зерна вики ярої (3,26-3,09 т/га) отримано при вирощуванні за моделлю технології, яка передбачає сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га, що більше на 25,9-28,2% при порівнянні з варіантами другого, та на 46,9-47,9% - третього строків сівби (табл. 2).

Встановлено, що між строками сівби та зерновою продуктивністю вики ярої існує від’ємний зв’язок і коефіцієнт кореляції для сорту Прибузька-19 становить –0,978***, а для сорту Подільська-9 - -0,988***. Дана залежність виражається рівнянням регресії: для вики ярої Прибузька-19 – У=-0,76 Х + 3,825; для вики ярої Подільська-9 – У= -0,7125 Х + 3,6417; де У – урожайність, т/га.

Зміна густоти рослин від 1,2 до 1,5 млн/га сприяла збільшенню урожайності зерна на 0,11-0,23 т/га сорту Прибузька-19 та на 0,12-0,23 т/га сорту Подільська-9. Подальше збільшення густоти рослин до 2,1 млн/га не сприяло росту урожайності зерна культури при всіх строках сівби.

2. Урожайність зерна вики ярої залежно від впливу

строку сівби та густоти рослин, т/га (середнє за 2000-2002 рр.)

Строки сівби | Густота рослин | 1,2 | 1,5 | 1,8 | 2,1 | Прибузька-19 | Перший | 3,03 | 3,26 | 3,15 | 3,01 | Другий | 2,23 | 2,34 | 2,30 | 1,97 | Третій | 1,56 | 1,70 | 1,66 | 1,45 | Подільська-9 | Перший | 2,86 | 3,09 | 2,99 | 2,83 | Другий | 2,13 | 2,29 | 2,23 | 2,11 | Третій | 1,52 | 1,64 | 1,50 | 1,41 | НІР0,05 т/га (2000 – 2002 рр.) А-0,028; В-0,033; С-0,023;, АВ-0,057; АС-0,040; ВС-0,046; АВС-0,080

Усі вищезгадані фактори впливають на урожайність зерна вики ярої у складній взаємодії. Дана залежність між величиною врожаю, густотою рослин вики ярої Прибузька-19 та строками сівби виражається рівнянням множинної квадратичної регресії: У= 1,636 – 1,275 * х + 3,46 * у + 0,1425 * х2 –0,0333 * х * у – 1,0741 * у2, де У – урожайність зерна, т/га; х – строк сівби; у – густота рослин, млн./га.

Аналогічну залежність відмічено і у вики ярої Подільська-9: У= 1,6373 – 0,7955 * х + 2,6956 * у + 0,04 * х2–0,0467 * х * у –- 0,8148 * у2, де У – урожайність зерна, т/га; х – строк сівби; у – густота рослин, млн/га.

Результати факторіального аналізу показують, що взаємовідносини між генотипом сорту, технологічними прийомами і грунтово-кліматичними умовами впливають не лише на величину продуктивності рослин вики ярої, але і на стабільність її прояву протягом років. Відмічено, що ефект взаємодії факторів залишався високим і сприяв реалізації потенціалу продуктивності сортів Прибузька-19 та Подільська-9 за технологією, яка передбачала сівбу з густотою рослин 1,5 млн/га в ранні строки при температурі ґрунту 6 0С на глибині 10 см.

Виявлено вплив строку сівби та густоти рослин на якість зерна вики ярої. При сівбі культури в більш пізні строки підвищується вміст азоту та сирого протеїну в зерні. Так, у вики ярої Прибузька-19 першого строку сівби вміст азоту був в межах 4,32-4,48% у сухій речовині, тоді як у варіантах другого - 4,69-4,61, та третього – 4,78-4,70%.

Збільшення густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га викликало зниження вмісту азоту в зерні вики ярої. Максимальний збір сирого протеїну з одиниці площі 0,821 т/га було отримано у вики ярої Прибузька-19 першого строку сівби, що на 0,198 т/га більше при порівнянні із другим та на 0,361 т/га за третім строками сівби.

При збільшенні густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га вміст сирого протеїну в зерні знижується, а клітковини та вуглеводів – збільшується. У варіантах досліду з густотою рослин 1,2 млн/га вміст клітковини в зерні вики ярої Прибузька-19 становить 4,12-4,59% та Подільська-9 – 4,11-4,27% залежно від строку сівби, тоді як у варіантах з густотою рослин 2,1 млн/га дана величина відповідно збільшується до рівня 4,51-4,92, 4,39-3,77% (табл. 3.).

3. Якість зерна вики ярої Прибузька-19 залежно від строку сівби та густоти рослин, (у середньому за 2000-2002 рр.)

Строк сівби | Густота рослин, млн./га | % на суху речовину | азот | фосфор | жир | клітковина | зола | БЕР | сирий протеїн | Перший | 1,2 | 4,48 | 6,83 | 0,97 | 4,59 | 3,62 | 54,5 | 25,54 | 1,5 | 4,42 | 6,61 | 0,82 | 4,51 | 3,86 | 54,7 | 25,19 | 1,8 | 4,35 | 6,25 | 0,66 | 4,76 | 4,07 | 54,6 | 24,80 | 2,1 | 4,32 | 5,94 | 0,61 | 4,92 | 4,19 | 54,9 | 24,62 | Другий | 1,2 | 4,69 | 6,59 | 0,81 | 4,18 | 3,51 | 54,0 | 26,73 | 1,5 | 4,67 | 6,34 | 0,72 | 4,33 | 3,80 | 53,9 | 26,62 | 1,8 | 4,64 | 6,01 | 0,59 | 4,41 | 3,96 | 53,6 | 26,45 | 2,1 | 4,61 | 5,62 | 0,55 | 4,59 | 4,08 | 53,0 | 26,28 | Третій | 1,2 | 4,78 | 5,73 | 0,79 | 4,12 | 3,47 | 52,9 | 27,25 | 1,5 | 4,75 | 5,38 | 0,70 | 4,2 | 3,54 | 53,1 | 27,08 | 1,8 | 4,72 | 5,25 | 0,63 | 4,38 | 3,72 | 53,4 | 26,90 | 2,1 | 4,70 | 5,10 | 0,61 | 4,51 | 3,88 | 53,3 | 26,79 |

За даними аналізу амінокислотного складу зерна вики ярої встановлено, що вміст лізину в зерні вики ярої Прибузька-19 становить 2,21% на суху речовину та у вики ярої Подільська-9 - 1,97%. Відмічено високу біологічну повноцінність білка у сорту Прибузька-19 і Подільська-9.

Отже, в умовах центрального Лісостепу України максимальна урожайність зерна вики ярої 3,26 та 3,09 т/га, збір сирого протеїну 0,82 т/га формувалась при вирощуванні її за моделлю технології, яка передбачає сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га.

ЕКОНОМІЧНА, БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ТА ОЦІНКА НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ

ВИКИ ЯРОЇ НА ЗЕРНО

За даними аналізу економічної оцінки моделей технологій вирощування вики ярої на зерно отримано максимальний умовно чистий прибуток 1981, 1833 грн/га, найменшу собівартість зерна 372, 387 грн/т і найбільший рівень рентабельності 163 та 154% відповідно вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9 при вирощуванні за моделлю технології яка передбачала сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га. Тоді як на ділянках контрольного варіанту (за базовою моделлю технології), вартість виробничих витрат на 1 га вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9 становить 1241 грн/га., при цьому собівартість 1т зерна 549 та 556 грн/т, а рівень рентабельності – 78, 76%.

Дані розрахунків біоенергетичної оцінки показують, що енергетичний та біоенергетичний коефіцієнти на контролі становили 4,0 та 1,97, що свідчить про високий рівень енергетичної ефективності базової моделі технології вирощування вики ярої. Проте, найбільші значення цих показників у сорту Прибузька-19 4,63 та 2,84 і у сорту Подільська-9 4,55 та 2,71 було відмічено при вирощуванні за моделлю технології яка передбачала сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га.

Рис. 2 Залежність коефіцієнта енергетичної оцінки технології вирощування вики ярої Прибузька-19 від енерговитрат, (у середньому за 2000-2002 рр.)

Проведена нами оцінка конкурентоспроможності нової технології відносно базової показує, що найбільш конкурентноспроможною є технологія вирощування вики ярої на зерно, яка передбачає сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га (рис. 2). При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності був найвищим і складав 1,25 для сорту Прибузька-19 та 1,22 для сорту Подільська-9.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по збільшенню зернової продуктивності вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9 залежно від моделей технології її вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання строків сівби та густоти рослин з врахуванням гідротермічних умов центрального Лісостепу України.

1. Встановлено, що строки настання, проходження та тривалість міжфазних періодів вики ярої залежать від наявних гідротермічних ресурсів та факторів, що були поставлені на вивчення. Сівба вики ярої в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га сприяла збільшенню тривалості міжфазних періодів. При цьому тривалість вегетаційного періоду вики ярої Прибузька-19 складала 107 і Подільська-9 – 100 днів, тоді, як при сівбі в другий строк ці показники були меншими відповідно на 4 і 2 дні, та в третій – на 8 і 3 дні.

2. Виявлено залежність ступеня виживаності рослин вики ярої із збільшенням густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га (для сорту Прибузька-19 r=-0.996 та Подільська-9 r=-0,990). Найбільша висота рослин вики ярої Прибузька-19 – 177 см, та Подільська-9 – 172 см формувалась за першого строку сівби, що відповідно більше на 19,9 і 19,3 см контрольного варіанту.

3. При запізненні із строком сівби маса активних бульбочок у рослин вики ярої знижувалась. Найбільшу масу сирих бульбочок 264-253 кг/га відмічено у варіантах першого строку сівби у фазі утворення бобів, при другому строці сівби ці показники зменшувались на 25-21 кг/га, та третьому – на 62-67 кг/га при порівнянні із варіантами першого строку сівби.

4. Максимальні показники активного симбіотичного потенціалу у вики ярої Прибузька-19 – 11842 кг діб/га отримано у варіантах першого строку сівби з густотою рослин 1,5 млн/га, що більше на 1421 кг діб/га при порівнянні з густотою рослин 1,2 млн/га, та на 1036 кг діб/га при порівнянні з густотою рослин 2,1 млн/га. При інших строках сівби виявлена залежність проявлялась в меншій мірі.

5. Найбільша кількість біологічно фіксованого азоту 103,0 кг/га у вики ярої Прибузька-19 відмічена у варіанті першого строку сівби, що на 15,3 кг більше при порівнянні із варіантами другого, та на 32 кг/га – третього строків сівби. Аналогічну залежність відмічено у вики ярої Подільська-9.

6. Максимальну площу асиміляційної поверхні листків (62,5 - 61,4 тис. м2/га) сорти вики ярої формували у період повного цвітіння - початок утворення бобів у варіантах першого строку сівби при густоті рослин 1,5-1,8 млн/га, що більше на 7,5-8,1% при порівнянні із другим, та на 16,2-17,6% при порівнянні з третім строком сівби.

7. Найбільшу величину фотосинтетичного потенціалу за вегетаційний період (2,051-2,256 млн м2 діб/га) відмічено у сорту Прибузька-19 за першого строку сівби, що на 9,2-6,3% більше при порівнянні із другим, та на 18,1-14,8% - третім строками сівби. При збільшенні густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га відмічено зниження показників чистої продуктивності фотосинтезу від 7,212 до 6,808 г/м2 за добу в період найбільшої інтенсивності.

8. У варіантах першого строку сівби за густоти рослин 1,5 млн/га відмічено максимальне накопичення сухої речовини у вики ярої Прибузька-19 - 45,68 ц/га та Подільська-9 - 44,62 ц/га. Подальше збільшення густоти рослин до 2,1 млн/га приводило до зменшення темпів у накопиченні сухої речовини на 5,5 - 7,8%. Сівба у другий і третій строк приводила до зниження фотосинтетичної продуктивності вики ярої від 1276 до 805 г/тис.ФП у сорту Прибузька-19, та від 1339 до 835 г/тис.ФП у сорту Подільська-9.

9. Найвищий рівень урожайності зерна вики ярої Прибузька-19 - 3,26 т/га, та Подільська-9 - 3,09 т/га. отримано при вирощуванні її за моделлю технології яка передбачала сівбу в перший строк із густотою рослин 1,5 млн/га, що більше на 0,80-0,92 т/га при порівнянні з варіантами другого, та на 1,45-1,56 т/га - третього строків сівби. Ця залежність описується рівнянням регресії: для сорту Прибузька-19 – У=-0,76 Х + 3,825; для сорту Подільська-9 – У= -0,7125 Х + 3,6417. Встановлено сортову специфіку у формуванні урожайності зерна.

10. Найвищий вміст азоту 4,78% у зерні вики ярої відмічено за третього строку сівби на ділянках з густотою рослин 1,2 млн/га. Збільшення густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га приводило до зниження вмісту азоту в зерні вики ярої від 4,48 до 4,32% у варіантах першого, від 4,69 до 4,61% - другого та від 4,78 до 4,70% третього строків сівби. Виявлено сортові відміни в амінокислотному складі білків зерна. Максимальний збір сирого протеїну з одиниці площі 0,82 т/га було отримано у вики ярої Прибузька-19 першого строку сівби, що на 0,20 т/га більше при порівнянні із другим та на 0,36 т/га із третім строками сівби.

11. Економічна та біоенергетична оцінка показали переваги моделі технології вирощування вики ярої, яка передбачала сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га, що забезпечило отримання найбільшого чистого прибутку 981 грн/га для сорту Прибузька-19 та 833 грн/га для сорту Подільська-9 і відповідно найбільшого рівня рентабельності 163 та 154%. Коефіцієнти окупності енерговитрат при цьому були максимальними і складали відповідно 4,63 і 4,56. Найбільш конкурентноспроможною є технологія, яка передбачала сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності був найвищим і складав 1,246 для сорту Прибузька-19 та 1,217 для сорту Подільська-9.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених досліджень, їх економічного та біоенергетичного аналізу, а також оцінки технологій на конкурентноспроможність агроформуванням центрального Лісостепу рекомендується:

- удосконалена технологія вирощування вики ярої сорту Прибузька-19 за рахунок раннього строку сівби при температурі ґрунту 6C на глибині 10 см та густоти рослин 1,5 млн/га, що забезпечує формування урожайності зерна 3,26 т/га та збір сирого протеїну 0,82 т/га.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петриченко В.Ф., Фостолович В. А. Особливості формування продуктивності вики ярої на зерно в умовах центрального Лісостепу України //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2004. -Вип. 16. - С. 3-9.

2. Фостолович В. А. Особливості формування врожаю зерна вики ярої залежно від впливу агротехнічних заходів в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво.- 2003.- Вип. 51. – С. 176-180.

3. Фостолович В. А. Особливості формування фотосинтетичного потенціалу посіву та врожаю зерна вики ярої залежно від впливу строків сівби та густоти рослин в умовах центрального лісостепу України // Корми і кормовиробництво.- 2004- Вип. 52. – С. 162-166

4. Фостолович В. А. Агроекологічні аспекти технології вирощування вики ярої на зерно. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем” – Вінниця, 2002. – С. 212-214

5. Фостолович В. А. Обґрунтування вибору строку сівби як фактору підвищення продуктивності вики ярої в умовах Лісостепу України. // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” – Київ – Вип. 3-4. – 2002. –С. 124-125

АНОТАЦІЯ

Фостолович В.А. Удосконалення технології вирощування вики ярої на зерно в умовах центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 01. 09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань вивчення особливостей росту, розвитку та формування урожайності зерна вики ярої залежно від строку сівби та густоти рослин, встановлення сортових особливостей формування фотосинтетичних показників у вики ярої; обґрунтування впливу строків сівби та густоти рослин на формування симбіотичного апарату та рівнів біологічної фіксації азоту сортів вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9; оцінки показників індивідуальної продуктивності рослин та урожайності і якості зерна вики ярої; економічної, біоенергетичної оцінки та оцінки технологій на конкурентоспроможність.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідні та конкурентоспроможні моделі технологій вирощування вики ярої, що забезпечить формування урожайності зерна на рівні 3,26 т/га в умовах центрального Лісостепу України.

Ключові слова: вика яра, моделі технологій вирощування, строки сівби, густота рослин, фотосинтетична і симбіотична продуктивність, урожайність, якість зерна, економічна і біоенергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Фостолович В. А. Усовершенствование технологии выращивания вики яровой на зерно в условиях центральной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2004 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению особенностей роста, развития, а также формирования зерновой продуктивности вики яровой в зависимости от срока сева и густоты растений; определение сортовых особенностей формирования фотосинтетических показателей; обоснования влияния сроков сева и густоты растений на формирование симбиотического аппарата и уровней биологической фиксации азота сортами вики яровой Прибужская-19 и Подольская-9; оценки показателей индивидуальной продуктивности растений; урожайности и качества зерна; экономической, биоэнергетической оценки и оценки технологий на конкурентоспособность.

Выбор оптимального срока сева и густоты растений способствует формированию наибольшего уровня урожайности зерна вики яровой. Максимальную урожайность зерна вики яровой 3,09-3,26 т/га получено при севе культуры в первый срок с густотой растений 1,5 млн/га, что больше на 0,80-0,92 т/га по сравнению с вариантами второго и на 1,45-1,56 т/га – третьего срока сева. При этом сбор сырого протеина с единицы площади увеличивался до 0,821 т/га

Полученный и обобщенный материал даёт возможность рекомендовать к внедрению в производство наиболее экономически выгодные и конкурентоспособные модели технологий выращивания вики яровой, которые гарантируют формирование урожая зерна на уровне 3,26 т/га в условиях центральной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: вика яровая, модели технологий выращивания, сроки сева, густота растений, фотосинтетическая и симбиотическая продуктивность, урожайность и качество зерна, экономическая и биоэнергетическая эффективность, конкурентоспособность.

ANNOTATION

Fostolovich V. A Improvement of growing technologies of spring vetch for grain in the conditions of the central Forest-steppe of Ukraine. - Manuscript.

A dissertation for receiving science degree of candidate of agricultural sciences on specialization 06.01.09 –vegetation. –Vinnitsa state agrarian universitu.

In the dissertation work it is showen results of research on questions of studying peculiarities of growing, development and formation crop capacity of spring vetch grains that depend on terms of sowing and density of plants, determination of sort peculiarities of formation photosynthetic indexes in spring vetch; explanation of influence of sowing terms and density of plants on formation of symbiotic apparatus and levels of biologic fixation of nitrogen in sorts of spring vetch Prybuska-19 and Podilska-9, estimation of indexes of individual productivity of plants and quality of spring vetch grain; economic, bioenergetic estimation and estimation of technologies for competitive ability.

Recieved and generalized information gives a possibility to recomend for production the most economically profitable and competitive patterns of growing technologies of spring vetch that provide formation of crop capacity an the level of 3,26 tonns/hectare in the conditions of the central Forest-steppe of Ukraine.

Key words: spring vetch, patterns of growing technologies, sowing terms, density of plants, photosynthetic and symbiotic crop capacity, quality of grain, economic and bioenergetic efficacy.