СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ГРИЦЬКИХ Ігор Володимирович

УДК 94 (420) “185/191”: [327.2 + 321.7] (420)

ЕКСПАНСІЯ І ДЕМОКРАТІЯ:

ЕВОЛЮЦІЯ БРИТАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

(др. пол. XIX – поч. XX ст.)

07.00.02 – Всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – | доктор історичних наук, професор

Бур’ян Михайло Степанович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри всесвітньої історії

Офіційні опоненти: |

доктор історичних наук, професор Дьомін Олег Борисович,

Одеський національний університет

імені Іллі Мечникова,

професор кафедри нової та новітньої історії;

кандидат історичних наук, доцент

Шелюто Володимир Михайлович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

доцент кафедри етики та естетики

Провідна установа – | Інститут історії України НАН України,

відділ всесвітньої історії і міжнародних відносин

Захист відбудеться “______” ___________2004 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.04 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А, корп. 1, ауд. 241.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ, кв.  Молодіжний,  А).

Автореферат розісланий “________” _____________ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

І.В.Довжук |

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним з головних факторів сучасної світової політики є ідея демократії, яка досягла загального визнання. Навіть диктатори віддають їй певну словесну данину. У зв’язку з цим термін “демократія” у наш час практично втрачає специфічний смисл і стає знаком схвалення популярних поглядів – “ярликом” відповідності певним стандартам. Й ідеали демократії, широко розповсюджені засобами масової інформації, в наявному бутті перетворюються на домінуючу ідеологію. Сповнена сакральним значенням, ідея демократії спирається на західноєвропейську релігійну свідомість та міцний економічний потенціал “золотого мільярду”. З цієї точки зору прагнення демократії до світового панування виглядає природно. Це спонукає Україну, як і переважну частину країн Світу, проводити демократизацію Україна: утвердження незалежної держави (1991–2001) / В.А. Смолій, В.А. Реєнт, С.В. Віднянський та ін. – К., 2001.; Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. – К., 1998; Розбудова громадянського суспільства в Україні / Л. Беренштейн, П. Панченко, О. Реєнт та ін. – К., 1999; Колодій А. На шляху до громадянського суспільства в Україні: теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. – Львів, 2002..

Та в результаті цих реформ у більшості випадків народжуються “модифіковані” форми, які не дорівнюють ані традиційному, ані демократичному еталонам. Переважно невтішні результати спроб штучної розбудови демократії в традиційних суспільствах свідчать про те, що суспільні науки не розкрили таємниці соціальних джерел феномену демократії.

Ці, на перший погляд, песимістичні висновки, звісно, не можуть применшити значення соціальних досягнень демократичних суспільств і лише підкреслюють величезну актуальність дослідження феномену демократії з точки зору першочергових суспільних потреб сьогодення.

Водночас феномен демократії важко піддається науковому аналізу. До сьогодні це поняття не отримало навіть загальновживаного визначення. Незважаючи на те, що дослідженню демократії було присвячено чимало робіт, переважна частина з них є лише зовнішніми описами, які тільки ускладнюють просування до суті феномену. Суто теоретичний погляд на проблему також не призведе до позитивних результатів, якщо він не буде базуватися на історичному тлі.

Отже вивчення демократії, як складного конкретно-історичного феномену потребує, на наш погляд, уваги представників різних суспільних наук, інтегрованих в рамках комплексного історичного дослідження. Це співпадає й із тенденцією до запровадження широкого міждисциплінарного синтезу у суспільствознавчих дослідженнях, а отже – відповідає сучасним вимогам до методики науково-історичних студій.

Таким чином тема, обрана для дослідження є актуальною.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної програми Науково-дослідного центру імені В.М. Бейліса “Схід-Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємостосунків” (державний номер реєстрації: № U003602). Робота відображає також один з головних напрямків наукової діяльності кафедри всесвітньої історії та пріоритетний напрямок науково-дослідної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Об’єктом дослідження є британське суспільство у другій половині XIX – на початку XX століття.

Предмет дослідження – формування демократичних засад британського суспільства в контексті зовнішньої експансії Великобританії у другій половині XIX – на початку XX століття.

Хронологічні рамки. Найбільш адекватним для дослідження феномену демократії виглядає досвід британського суспільства у період з другої половини XIX до початку XX століття.

Цей висновок обґрунтовується низкою об’єктивних обставин.

1) У цей період можна спостерігати розбудову демократії у масових суспільствах, до яких відноситься більшість сучасних соціальних систем на протилежність стародавнім “малим” демократичним соціальним організмам. Таким чином історичний досвід цього періоду у порівнянні із стародавньою епохою має більш практичне значення для сьогодення.

2) Саме на цей період припадають важливі соціально-структурні перетворення в багатьох країнах Європи і водночас найвизначніші досягнення в демократизації суспільного життя. Отже, у цей час феномен демократії, який знаходився в стані активного розвитку, виразив себе найбільш показово. Особливо яскраво тенденція до демократизації проявилася у Великобританії.

3) У ці роки демократія розвивалася природним шляхом, а її прибічники тільки починали відпрацьовувати універсальну ідеологічну доктрину. Це значно полегшує об’єктивний аналіз цього феномену.

Епохальними подіями, які оконтурюють предмет дослідження, можуть бути названі наступні. Нижня межа – Всесвітня промислова виставка в Лондоні у 1851 р., яка знаменувала утвердження нової форми суспільного устрою, заснованого на праві приватної власності, свободи торгівлі та народному суверенітеті. Верхня межа відзначена кількома подіями: у внутрішньому житті – утворення лейбористської партії, що свідчить про новий етап демократизації британського суспільства; у зовнішніх стосунках – початок війн за переділ колоніальних територій, що логічно вилилося у Першу світову війну й свідчило про завершення періоду відносно вільної світової експансії провідних європейських країн. Це створило нові умови для суспільного розвитку Великобританії.

Територіальні рамки роботи обмежується кордонами З’єднаного Королівства станом на др. пол. XIX – поч. XX ст. й логічно охоплює увесь доступний господарський контекст цих територій у досліджуваний період, включаючи систему колоніальних володінь (формальну імперію) та комплекс господарських зв’язків з країнами, не залежними від Великобританії (неформальну імперію). Адже система цих зв’язків є невід’ємною частиною досліджуваного соціального організму.

Мета роботи – дослідити еволюцію внутрішнього устрою британського суспільства у другій половині XIX – на початку XX століття в контексті його зовнішньої експансії.

Для реалізації поставленої мети окреслені такі конкретні завдання:

1) Дослідити історичні передумови становлення британської демократії;

2) Визначити головні тенденції розвитку Великобританії у др. пол. XIX – на поч. XX ст.;

3) Розкрити залежність британської економіки від колоніальної периферії в др. пол. XIX – на поч. XX ст.;

4) Довести вкоріненість британської соціальної структури в системі засвоєння ресурсів колоніальної периферії.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

1) на основі новітніх досягнень в області теорії історичного процесу розробляється та застосовується на конкретно-історичному матеріалі оригінальний концептуальний підхід до аналізу проблеми розвитку демократії в британському суспільстві др. пол. XIX – поч. XX ст.;

2) робиться спроба на основі маловідомих джерел, із залученням статистичних матеріалів, дослідити історичний розвиток британської демократії в контексті зовнішньої та колоніальної експансії Великобританії;

3) робота може визначатися як спроба синтезу історичного та теоретико-методологічного дослідження.

Теоретико-методологічні основи дослідження аналізуються в окремому підрозділі. Методика роботи передбачає комбінацію теоретичного моделювання та емпіричного дослідження, що надає можливість досягти певного рівня смислового збагачення емпіричного матеріалу. Логіка дослідження побудована на основі діалектичного методу. Для вирішення вузьких задач роботи використовуються специфічні методи історичних досліджень: метод історизму, синхроністичний, порівняльно-історичний методи та метод системного аналізу. Одним з вихідних положень є припущення цілісності соціального феномену в його частинах та взаємозв’язку усіх його проявів.

Науково-теоретична та практична значущість дослідження полягає в тому, що основні положення, фактичний матеріал та висновки дисертанта можуть бути використані дослідниками історії Великобританії, а також при підготовці навчальних курсів і спецкурсів з всесвітньої історії. Крім того, теоретичні здобутки роботи можуть бути використані у практичній діяльності державних установ та відомств, які здійснюють стратегічне планування розвитку України.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри всесвітньої історії ЛНПУ імені Тараса Шевченка, на наукових конференціях: “Ідея правової держави: історія і сучасність (II Новгородцевські читання) (м. Луганськ, 23-24 листопада 2000 р.); “Українська наука до десятої річниці незалежності. 54 наукова конференція молодих вчених “Каразінські читання”” (м. Харків, 19-20 квітня 2001 р.); “Розвиток історичної науки в Україні (до 10-річчя незалежності України)” (м. Київ, травня 2001 р.); “Ідея правової держави: історія і сучасність” (III Новгородцевські читання) (м. Луганськ, 22-23 квітня 2003 р.), а також на Всесвітньому конгресі Сходознавців – ICANAS-37 (м. Москва, 16-21 серпня 2004 р.). Основні положення дисертації також знайшли відображення у вісьмох статтях (дві – у співавторстві, шість – одноосібно), п’ять з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України .

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з них список використаних джерел і літератури міститься на 30 сторінках і складає 393 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, висвітлено зв’язок обраної теми з науковими програмами, планами і темами, окреслено об’єкт, предмет, географічні та хронологічні межі, визначено мету та завдання роботи, обґрунтовано наукову новизну, розкрито методологічні основи, науково-теоретичну та практичну значущість, представлено структуру дисертації.

У першому розділі – “Джерела, історіографія та теоретико-методологічні засади дослідження” – характеризується стан наукової розробки проблеми, історичні та теоретико-методологічні джерела дослідження.

Джерельна база дослідження складається з п’яти груп.

Першу групу складають опубліковані офіційні документи, і в першу чергу – стенограми засідань парламенту Великобританії – “Парламентські дебати” Hansard Parliamentary Debates. – L., 1850–1914.. Ці матеріали містять величезний обсяг різноманітної інформації: аналітичні матеріали, статистичні дані, офіційні звіти урядових установ, розкривають позиції основних політичних сил З’єднаного Королівства у період, що досліджується, а також діяльність в стінах парламенту відомих політиків того часу – Дж. Пальмерстона, Б.Дізраелі, У.Гладстона, Дж.Брайта та ін.

Офіційні документи містяться в численних документальних добірках, які стосуються проблем внутрішнього розвитку та зовнішніх відносин Великобританії Див. напр.: Great Britain. Commission of the housing of the working classes. Report of H.M. commitioners for inquiring into the housing of the working classes. – L., 1885; Temperley H., Penson L.M. Foundations of British Foreign Policy from Pitt to Salisbury and Documents Old and New. – L., 1938.; The Great Powers and the Near East, 1774–1923. – L., 1970; Hurewitz J. Diplomacy in the Middle East. – V.1-2. – Princeton, 1956; The Reluctant Imperialists, 1870–1902. – Vol. II. – L., 1967; British politics in the 19th century. – N.Y., 1969; Международные отношения, 1870–1918. – М., 1940 та ін.. Серед них найбільш корисними стали видання, упорядковані Е. Пайком та Д. Батлером і Дж. Фріменом які містять зібрання документів з питань законодавчого процесу та формування урядової політики, а зрідка – й тексти урядових постанов. В основному це матеріали, аналіз яких дає уявлення про офіційну урядову політику та відношення до неї широкої громадськості.

До цієї групи джерел слід віднести також промови відомих громадсько-політичних діячів Великобританії, серед яких – Лорд Актон, Б. Дізраелі, У. Гладстон, У. Черчілль, Дж. Брайт, Р. Кобден та ін. Частина з них видана в Україні в рамках проекту “Антологія політичної думки” Консерватизм: Антологія. – К., 1998; Лібералізм. Антологія. – К., 2002; Кобден Р. Избранные речи. – М., 1899; Брайт Дж. Избранные речи Джона Брайта по вопросам политической и общественной жизни. – Спб., 1873..

Інформативна цінність цих джерел обмежена їх офіціозним характером. Та в комплексі з іншими джерелами, вони складають важливу частину ресурсної основи дослідження.

Другу групу джерел складають мемуари, щоденники, листування та біографії громадсько-політичних діячів – сучасників досліджуваних подій. Так, протягом 1968–1990 років було видано особисті папери У. Гладстона – лідера ліберальної партії, який неодноразово займав посаду голови уряду Великобританії Gladstone W.E. The Gladstone Diaries. – Vol. 1-12. – Oxford, 1968–1990; Gladstone W.E. The Prime minister’s papers: W.E. Gladstone. – L.: H.M.S.O., 1971; Gladstone and Palmerston: Being the correspondence of Lord Palmerston with Mr. Gladstone 1851 – 1865. – N.Y., L., 1928; Gladstone W.E. and Granwill L.-G.G. The principal correspondence of mr. Gladstone and Lord Granville. – Vol. 1–2. – L., 1962; Gladstone W.E., Gordon A.C.H. Gladstone – Gordon correspondence 1851 – 1896. – Philadelphia, 1961.. Ці документи містять матеріал, який розкриває внутрішні аспекти політичної боротьбі в правлячих колах й підчас відверті вислови стосовно більшості британських та закордонних політиків того часу. До цієї ж групи джерел відносяться мемуари лорда Грея, Г. Асквіта та ін. Див. напр.: Grey, Sir E. Twenty five years, 1892–1916. – Vol. II. – L., 1926; Asquith H.H. Memories and reflections, 1852–1927. – Vol. I–II. – L., 1928; Бьюкенен Дж. Мемуары дипломата. – М., 2001. та ін..

Специфічний вимір буття британського суспільства висвітлюється в мемуарах Хр.Деветта (генерала, який брав участь в англо-бурській війні 1899–1902 рр) та в публікації архівних матеріалів з історії цієї війни Деветт Хр. Воспоминания бурского генерала. – СПб, 1903; Англо-бурская война 1899-1902 по архивным материалам и воспоминаниям очевидцев. – М., 2001.. Вони містять безпосередні свідчення про відношення британського суспільства до війн в колоніях.

Ця група джерел носить суб’єктивний характер, що необхідно враховувати дослідникам.

Третю групу джерел складають статистичні матеріали, які містять відомості про динаміку розвитку різноманітних сфер британського суспільства: комерцію та фінанси, демографію та зайнятість, розподіл національного доходу, розподіл природних та людських ресурсів за різними галузями народного господарства тощо.

Абстрактні та, на перший погляд, відірвані від реального буття, ці матеріали найбільш об’єктивно відтворюють життя масового суспільства Див. напр.: English Historical Documents. Vol. XII. (1–2) 1833 - 1914 / Ed. by David C. Douglas. – L., 1956–1977; B.R.Mitchell European historical statistics, 1750 – 1975. – L., 1981; B.R.Mitchell, H.G.Jones Second abstract of British historycal statistics. – L., 1971; Pike E. R. Human documents of the Victorian Golden Age, 1850 - 1975. – L., 1974; C.B.Keith British historical facts, 1830 – 1900. – L., 1975; ButlerFreeman J. British political facts, 1800 - 1900. – L., 1963; British politics in the nineteenth century. – N.Y., 1969; Commerce and Industry. A historical Review of the Economic Conditions of the British Empire from the Peace of Paris in 1815 to the Declaration of War in 1914, based on Parliamentary debates. – L., 1919; Социальная борьба в Западной Европе XIX века в подлинных документах. – Л., 1924; Эпоха промышленного капитализма в документах и материалах.. – М., 1933. та ін..

Тогочасна преса та періодичні видання складають окрему – четверту групу джерел. Найбільш корисними з точки зору обраної теми дослідження виявилися британські газети – “Таймс”, “Фортнайтлі рев’ю”, “Манчестер гардіан” та ін., важливі, як своєрідне дзеркало епохи, в якому ми знаходимо слід конкретно-історичного процесу. На шпальтах газет можна знайти не тільки статті інформаційного характеру, а й тексти офіційних документів, або уривки з них, звіти про засідання парламенту, інтерв’ю провідних державних та громадських діячів, листи до редактора які відображають думки представників різноманітних політичних кіл з імперських, а також зовнішньо- та внутрішньополітичних питань тощо. Серед журналів того часу слід виділити “Економіст”, який мав цілком прагматичну мету – надати тверезу оцінку перспектив розвитку як цілих галузей господарства, так і окремих компаній. Особливе місце серед періодичних видань займає, на наш погляд, “Журнал лондонського Королівського статистичного товариства” The Journal of the Royal Statistical Society of London. – L., 1864–1897..

П’яту групу джерел складають публікації відомих громадських та державних діячів Великобританії, Росії та інших країн Європи – сучасників та учасників подій та процесів, що розглядаються. Беручі участь в дискусіях з багатьох найгостріших проблем тогочасного Світу і Великобританії, вони не обмежувалися виступами в пресі. Визначною для свого часу подією став вихід роботи кембриджського історика Дж. Р. Сілі “Розширення Англії”. В цій роботі автор пропонує власну оцінку найбільш важливих астектів життя тогочасної Великобританії, серед яких головне місце він надає зовнішній експансії, завдяки якій, на думку автора, “Англія досягла свого місця в Світі” Сили Дж.Р., Крємб Дж.А. Британская империя. – М., 2004..

До цієї групи джерел відносяться також роботи учених та політичних діячів К. Маркса та Ф. Енгельса, Дж.А. Гобсона, В. І. Леніна, Сіднея та Беатріс Вебб, а також праці ідеологів і практиків британського імперіалізму лорда Кромера, Дж. Стрейчі Cromer, Earl Ancient and Modern Imperialism. – L., 1910; Strachey J. The end of Empire. – L., 1959..

В цілому ж доступне коло джерел, на наш погляд, містить широку фактологічну базу, достатню для побудови самостійного та оригінального дослідження з теми, обраної дисертантом.

Історіографічну базу дисертації складають праці вітчизняних та зарубіжних авторів. Специфіка предмету даного дослідження зумовила інтерес дисертанта, не тільки до робіт, присвячених історії зовнішньої та колоніальної політики, а й до тих, в яких розглядаються питання внутрішнього соціального та політичного розвитку Великобританії.

Історія Великобританії др. пол. XIX – поч. XX ст. українськими вченими досліджена відносно мало. Указаним проблемам присвячені роботи видатного історика, випускника київського Університету св. Володимира Є. Тарлє Тарле Е. В. Европа в эпоху империализма. – М., 1928; Тарле Е. Очерки истории колониальной политики западноевропейских государств.Конец XV века - начало XX века. – М–Л., 1965., відомого економіста, члена уряду Центральної Ради М. Туган-Барановського Туган-Барановский М. Промышленные кризисы: очерк из социальной истории Англии. – СПб, 1900., журналіста, мандрівника та вченого К. Скальковського Скальковский К. Внешняя политика России и положение иностранных держав. – СПб., 1901. (який працював в Одеському університеті).

За радянських часів українськими дослідниками було продовжено вивчення зовнішньої та внутрішньої політики Уайтхолу. Як приклад можна привести праці П.В. Китайгородського та М.О. Подорольського. Перший з них у 20-х роках був замісником Східного відділу Комінтерну. У 1925 р. вийшла його книга “Єгипет у боротьбі за незалежність”. Робота М.О. Подорольського “Єгипет і Англія” була надрукована у тому ж році в Одесі. Автор був членом Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців, утвореної у 1926 р. в Харкові (в Одесі знаходився філіал асоціації).

Сучасна вітчизняна історіографія продовжує приділяти увагу указаним проблемам, але період др. пол. XIX – поч. XX ст. залишається малодослідженим, хоча останнім часом спостерігається зростання інтересу до історії зовнішньої та колоніальної політики Уайтхолу Див. напр.: Бурьян М.С. Египет во внешней и колониальной политике Великобритании. – Луганск., 1994; Бурьян М.С. Кризис колониальной политики Великобритании в Египте и Судане в первой трети XX в. Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.02. – М., 1996; Лорд Ллойд, британські консерватори та конституційна криза 1924–1926 рр. у Єгипті // Міжнародні за’взки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип.9. – 2000. – С.197–217; Русаков К.А. Проблема чорноморських проток у зовнішнній політиці Великобританії, 1892–1920: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02. – Луганськ., 2003; Гончаренко А.В. Боснія та Герцеговина в зовнішній політиці Великобританії та Росії у період Східної кризи 1875–1878 рр: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02. – Луганськ., 2003. та ін.. Більшість дослідників зосереджуються на проблемах середньовічної Див .напр.: Дьомін О.Б. “Нідерландське питання” в європейській політиці Англії (1576–1585 рр.) // ЗІФ ОДУ. – В.3. – Одеса, 1996; Дьомін О.Б. Біля витоків англійського атлантизму. Зовнішня політика Англії кінця 50 – кінця 80-х років XVI ст. – Одеса, 2001; Дьомін О. Секуляризація зовнішньої політики Англії від Марії Тюдор до Джеймса I Стюарта // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип 12. – 2003. – С. 149–166 та ін., або новітньої історії Великобританії Див. напр.: Крушинський В.Ю. Британська Європа чи європейська Британія. Великобританія в європейських інтеграційних процесах. – К., 2003; Єрємєєва І.А. Політика урядів Великобританії щодо профспілок у 50-80-ті рр. XX ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02.– Дніпропетровськ, 2002; Гогунська Т.О. Формування та реалізація зовнішньополітичних принципів кабінетів М.Тетчер на європейському та американському напрямках (1979–1980 рр.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.02. – Одеса, 2003 та ін..

Треба відзначити, що протягом тривалого часу роботи українських авторів поповнювали скарбницю російської історіографії.

Російська історіографія проблем розвитку британського суспільства є досить обширною. Крім праць вже згаданих М. Туган-Барановського та К. Скальковського Скальковский К. Внешняя политика России и положение иностранных держав. – Спб., 1901. заслуговують також уваги роботи М.Ковалевського, який досліджував проблеми суспільно-політичного устрою країн Європи Ковалевский М.М. Государственное право Англии. – СПб., 1906; Ковалевский М.М. Демократия и ее политическая доктрина. – СПб., 1912/13; Ковалевский М.М. История Великобритании // Энциклопедический словарь / А. и И.Гранат. Изд. 7-е. – СПб, 1911. – С.267–271; Ковалевский М.М. Происхождение современной демократии. В 4-х томах. – СПб., 1895–1897; Ковалевский М.М. Развитие народного хозяйства в Западной Европе. – СПб., 1899. та Є.К. Піменової Пименова Э. Англичане и их страна. – Спб., 1905; Пименова Э. Политические вожди современной Англии и Ирландии. – СПб., 1904. яка торкається питань внутрішньополітичного устрою Великобританії кінця XIX – поч. XX ст. Великий вплив на розвиток російської, а потім і радянської історіографії мали роботи В.І.Леніна, особливо – відомі його праці: “Імперіалізм, як вища стадія капіталізму” і “Зошити з імперіалізму”.

Від ліворадикальної течії дореволюційної російської історіографії радянська історична наука набула певної специфіки. Це позначилося як на тематиці, так і на методології робіт радянських авторів. Серед робіт радянських авторів дисертант у першу чергу відзначає праці А. Горчакова, Е. Косминского та ін Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце XIX века. – М., 1960. – 708 с.; Горчаков А. Как создавалась Британская колониальная империя // Мировое хозяйство и мировая политика. – №1. – 1940. – С.110–121; Косминский Е. Роль русских историков в разработке истории Англии // Исторический журнал. – М., 1941. – Кн. 10-11. – С.89-99. . Особливо цінними виявилися роботи Ф.А.Ротштейна, який з 1891 по 1920 рр. знаходився в еміграції у Великобританії, де брав активну участь у суспільно-політичному житті. Його праці – одночасно ґрунтовні наукові роботи й звинувачувальний акт проти британського імперіалізму.

Історія колоніальної експансії, соціально-визвольна боротьба робітників та економічний розвиток імперіалістичних держав на етапі загальної кризи капіталізму склали основні напрямки досліджень радянської історіографії другої половини XX століття. Серед зазначених робіт треба виділити ґрунтовні праці Н.О. Єрофєєва “Нариси з історії Англії”, “Англійський колоніалізм в середині XIX ст.” та “Присмерк Британської імперії” та роботи інших радянських істориків Ротштейн Ф.А. Из истории образования Британской империи // Большевик. – №19. – 1946. – С.40-58; Трофимов В.А. Политика Англии и Италии в Северо-Восточной Африке во второй половине XIX в. – М., 1962; Бондаревский Г.Л. Английская политика и международные отношения в бассейне персидского залива (конец XIX – начало XX в.). – М., 1968; Сладковский М.И. Китай и Англия. – М., 1980; Парфенов И.Д. Колониальная экспансия Великобритании в последней трети XIX в. – М., 1991; Кучинский Ю. Положение рабочего класса в Англии (1832 – 1956 гг.). – М., 1958; Рожков Б.А. Английское рабочее движение 1859 – 1864 гг. – М., 1973; Рабочее движение Великобритании в XIX – XX вв. / Н.А.Ерофеев, Б.А.Рожков, Н.В.Емельянова и др. – М., 1979; Кертман Л.Е., Рахшмир П.Ю. Буржуазия Западной Европы и Северной Америки на рубеже XIX – XX веков (на путях к общему кризису капитализма). – М., 1984..

Зосереджена на критиці капіталістичного устрою британського суспільства, радянська історіографія накопичила великий матеріал, який, правда, висвітлює більшою мірою “темний бік” історії Великобританії досліджуваного періоду. Разом з тим, необхідно визнати великий рівень інформативності та доказовості цих досліджень.

У 90-ті роки XX ст. вийшло чимало статей та монографій, присвячених проблемам британського колоніалізму Див. напр.: Парфенов И.Д. Колониальная экспансия Великобритании в последней трети XIX в. – М., 1991; Юрлова Т.Ф. Народное восстание 1857–1859 гг. в Индии и английское общество. – М., 1991 та ін.. Біографічні роботи, опубліковані в той час, висвітлюють життєвий шлях видатних громадських та політичних діячів Великобританії вікторіанської епохи Див. напр.: Трухановский В.Г. Бенджамин Дизраели, или История одной невероятной карьеры. – М., 1993; Давидсон А.Б. Сесиль Родс и его время. – М., 1984; Давидсон А.Б. Сесил Родс – строитель империи – М., 1998 та ін. . В умовах лібералізації суспільного життя у 90-х рр. XX – на початку XXI ст. були здійснені цікаві та самобутні дослідження, не переобтяжені ідеологічними штампами Див. напр.: Виноградов К.Б., Сергеев В.В. Лорд Пальмерстон. Жизнь и политическая деятельность // Новая и новейшая история. – №4. – 1990. – С. 154–176.; Согрин В.В. Британский либерализм: этапы развития и течения // Новая и новейшая история. – №4. – 1996. – С.28–42. Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и современность. – М., 1996.; Дронова Н.В. Люди и идеи: судьбы британской империи в оценке современников (70-е годы XIX века). – Тамбов. –1998; Гелла Т.Н. Либерализм и “новый империализм” // Новая и новейшая история. – №2. – 2001. – С.52–65; Виноградов К.Б., Суртаев П.Б. Королева Виктория, принц-супруг Альберт и Крымская война // Новая и новейшая история. – №2. – 2004. – С.175–201 та ін..

В цілому російські вчені, критично розглядаючи історію Великобританії др. пол. XIX – поч. XX ст., залучили до наукового обігу значний пласт архівних та опублікованих матеріалів. Їх роботи, за умови використання сучасної методології, можуть стати основою для нових досліджень, у тому числі й для розробки проблеми зв’язку демократії та експансії, яка ще не стала предметом дослідження ані вітчизняної, ані російської історіографії.

Британська історіографія, представлена великою кількістю робіт, присвячених різним аспектам розвитку британського суспільства др. пол. XIX – поч. XX ст., також не торкалася аспекту взаємозв’язку демократії та експансії.

Серед робіт британських авторів, перш за все, слід відзначити роботи науковців, громадських та політичних діячів Великобританії – учасників подій, що досліджуються. Частково ці роботи вже згадувалися підчас аналізу джерел. Загальною рисою британської історіографії цього періоду була оптимістична оцінка перспектив соціального розвитку, певна “гордість” власними досягненнями й стабільно позитивна оцінка імперіалізму, як невід’ємної складової частини суспільного життя.

Перша половина XX століття позначилася для британської історіографії виходом низки робіт, в яких вивчалися загальні питання економічної історії Великобританії Claphan J.H. An economic history of modern Britain. The early railway age, 1820 – 1850. – Cambridge, 1926; Hunt B.Ch. The development of the business corporation in England, 1800 – 1867. – Cambridge, 1936.; Бренталь Л. История народного хозяйства Англии. – Т.3. – М., 1930. . Продовжувалося також дослідження феномену імперіалізму Fox R. The colonial policy of British Imperialism. – N.Y. – 1933; Nearing S. The tragedy of empire. – N.Y., 1945; Bodelsen C.A. Studies in mid-Victorian imperialism. – L., 1960..

У 50-х рр. XX вивчення проблем економічного та політичного розвитку Великобританії піднялося на новий рівень. При цьому зберігся інтерес дослідників до проблеми експансії. Та серед багатьох робіт, що з’явилися у цей час Див. напр.: CairncrossHome and foreign investment, 1870-1913. Studies in capital accumulations. – Cambridge, 1953; Gregg P. A social and economic history of Britain, 1760 – 1955. – L., 1956; Marsh D.B. World trade and investment. The economics of independence. – N.Y., 1951; Niemeyer N., Spalding E.H. England. A social and economic history, 1830 – 1936. – L., 1957; Roberts O.D. An outline of the Economic History of England to 1952. – L., 1953; Тейлор А.Дж. Борьба за господство в Европе, 1848–1918. – М., 1958 та ін. , найбільш корисними для дисертанта стали роботи А.К. Кейнкросса та А.Дж. Тейлора. Перший з них зосередив свою увагу на проблемі зовнішніх та внутрішніх інвестицій і таким чином торкнувся “нервової системи” зв’язків британського суспільства з економікою периферії. Дослідження А.Дж. Тейлора має значення передусім як фундаментальний узагальнюючий труд з проблем міжнародного суперництва у 1815–1914 рр.

У 60-х–80-х рр. з’явилося чимало праць, присвячених загальним питанням розвитку британського суспільства у др. пол. XIX – поч. XX ст. Див. напр.: Altholz J.L. Victorian England. 1837 – 1901. – Cambridge, 1970; Best G. Mid-Victorian Britain, 1851-1875. – Panthes, 1973; British politics in the nineteenth century. – N.Y., 1969; Later Victorian Britain, 1867 – 1900. – L., 1988; Midwinter E. Victorian social reform. – L., 1968; Perkin H. The Origins of Modern English Society, 1780 – 1880. – L., 1978; Perkin H. The rise of professional society: England since 1880. – L., 1990. та ін.. Більшість з цих робіт була присвячена проблемам індустріального та фінансового розвитку Великобританії Див. напр.: Matthews R.C.O., Feinstein G.H. British economy growth, 1856 – 1973. – Oxford, 1982; Kirby M.W. Decline of British economic power Since 1870. – L., 1979; Jenks L.H. The migration of British capital to 1875 – N.Y., 1975; Feinstein C.H. National Income, Expenditure and Output of the United Kingdom, 1855 – 1965. – Cambridge, 1972; Historycal studies in international corporate business. – Cambridge, 1989; British economic performance, 1880-1980. – L., 1985; Deane W.A. British economic Growth, 1688 – 1959. – Cambridge, 1967; Essays on a mature economy: Britain after 1840. – L., 1971 та ін.. Продовжилася розробка історії британської колоніальної імперії Strachey J. The end of Empire. – L., 1959; Датт П. Кризис Британии и Британской империи. – М., 1959; Robinson R., Gallagher J. Africa and the Victorians. – L., 1961. . В історіографії цього періоду найбільш цінною для дисертанта виявилася робота Г. Метьюза та Г. Фейнштейна, в якій робиться аналіз розвитку британського суспільства у др. пол. XIX ст. з урахуванням комплексу зовнішньоекономічних факторів, що впливали на цей розвиток. Не менш цікавими є фундаментальна трьохтомна праця Е. Хобсбаума Хобсбаум Э. Век революции, 1789–1848. – Ростов-на-Дону, 1999; Хобсбаум Э. Век капитала, 1848-1875. – Ростов-на-Дону, 1999; Хобсбаум Э. Век империи, 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999., в якій автор зробив детальний огляд найважливіших подій та процесів, характерних для європейського суспільства у період між 1789 та 1914 рр.

У 1990-х роках британська історіографія збагатилася новими публікаціями Hobsbawm E.J. Industry and Empire From 1750 to the Present Day. – L., 1990; Perkin H. The rise of professional society: England sine 1880. – L., 1990; Pugh M. State and Society: British political and Social History, 1780-1992. – L. – N.Y. – Melbourne – Auckland, 1994; Walvin J. Slaves and slavery. The British colonial experience. – N.Y. – 1992; Ливен Д. Аристократия в Европе, 1815–1914. – СПб., 2000 (1993).. Серед них – ще одна робота Е. Хобсбаума “Промисловість та Імперія, з 1870 р. до сьогодення”. Автор у своєму дослідженні розкриває вплив імперіалізму на зростання заможності британського суспільства. Можна також відзначити працю М. Пью, в якій досліджується соціальної історії З’єднаного Королівства у 1780–1992 р. Окремо слід розглядати роботу Д. Лівена, яка суттєво поглиблює наші уявлення про соціальну динаміку британського суспільства др. пол. XIX – поч. XX ст.

Підводячи підсумки аналізу британської історіографії необхідно відзначити головне: для усіх її представників, навіть для тих, хто комплексно підходив до вивчення розвитку британського суспільства періоду, що розглядається, є характерним небажання помічати впливу зовнішньої експансії на соціально-економічну і політичну структуру метрополії.

Французькі історики також приділяли велику увагу дослідженню британського суспільства у др. пол. XIX – на поч. XX ст. При цьому перевага надавалася дослідженню внутрішньополітичного та економічного розвитку Великобританії. Серед таких робіт слід згадати праці істориків А. Галеві, Ш. Сеньобса, Ж. Сореля, відомого французького економіста кінця XIX ст. Ш. Жида та ін Жид Ш. Социально-экономические итоги XIX ст. – Спб, 1896; Жид Ш. Пророчества Фурье. – Харьков, 1919; Ложель О.А. Англия в политическом и социальном отношениях. – Спб., 1874; Сорель Ж. Социальные очерки современной экономии: дегенерация капитализма и дегенерация социализма. – М., 1908; Шеньобс Ш. Политическая история современной Европы (1814 - 1896). – Спб., 1898; Шеньобс Ш. Сучасна Англія. Нарис розвою її політичного життя, 1814-1896. – Львів, 1898; Галеви Э. История Англии в эпоху империализма. – М., 1937.. Разом з тим французькі дослідники критично оцінювали британський експансіонізм. І це не дивно, бо Франція та Великобританія в той час були запеклими колоніальним суперниками. У той же час французькі автори також не досліджували проблему демократії в її зв’язку з територіальною експансією. Певною мірою цієї проблеми торкалися Ч. Путас в роботі “Демократія і капіталізм, 1848–1860”, Г. Озер, Дж. Морен та П. Бенаер у праці “Лібералізм та імперіалізм, 1860–1978” та М. Бомон в книзі “Зростання промисловості та колоніальна експансія, 1878–1904”. Серед сучасних робіт необхідно згадати колективу працю “Демократія, реакція, капіталізм, 1848–1860 рр.” (1993 р.), в якій утверджується думка про те, що демократичний устрій слугував основою для успіхів в зовнішній експансії. Багатотомна праця П. Ренувена присвячена історії міжнародних відносин Renuvin P. Histoire de relations internationales. – T. I–VIII. – Paris, 1955..

Не можна обійти увагою й роботи всесвітньо відомого історика Ф. Броделя. Перш за все – його фундаментальний труд “Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст.” (1986–1992) в якому, на основі використання широкої економічної статистики та історичної географії, розкривається світ капіталістичної економіки як “система стійких відносин між соціальною реальністю та масами”, або світ-економіка Бродель Ф. Динамика капитализма. Пер.с франц. – Смоленск, 1993; Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст. –У 3-х тт. – К., 1998.. Дана праця для дисертанта мала значення методологічного джерела.

Німецька історіографія Див.: Гельд А. Развитие крупной промышленности в Англии. – Спб., 1899; Бер М. История социализма в Англии. – М., 1923; Вебер М. История хозяйства. Очерк всеобщей социальной и экономической истории. – Петроград, 1924; Ліберберг І.І. Нариси економічної та соціальної історії Англії (1760-1850). – Х., 1927 та ін. приділяє велику увагу питанням розвитку грошового ринку, соціальній та політичній історії Великобританії, історії розвитку крупної промисловості тощо. Серед її представників досить помітне місце займають й представники ліворадикального напрямку – К.Маркс та Ф. Енгельс, які стали авторами численних робіт з історії Британської імперії, значна частка з яких у радянські часи було зібрано в окремому виданні “Про Англію” (1952).

Свій вклад в дослідження історії Великобританії др. пол. XIX – поч. XX ст. зробили також чеські дослідники. Їх роботи певною мірою доповнюють здобутки британської, французької, німецької та вітчизняної історіографії Бородаєвський С. Історія кооперації. – Прага, 1925; Cesar J. The ideology of the British imperialism. – Prague, 1987..

Таким чином, історіографічний огляд показує, що у вітчизняній та зарубіжній історіографії відсутні роботи, які б розкривали зв’язок між характером суспільної організації та її зовнішньоекономічним контекстом. Разом з тим, висвітлюючи питання внутрішнього економічного та політичного розвитку, зовнішньої політики та колоніальної експансії Великобританії, ці роботи містять великий пласт матеріалів, який може стати основою для розробки оригінальної авторської концепції.

Теоретико-методологічні основи роботи. Використані у дослідженні теоретичні джерела – роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, діляться на дві великі групи. До першої групи належать дослідження феномену свободи та демократії в цілому. До другої – роботи історико-теоретичного плану, в яких вивчається соціально-економічний контекст демократичних суспільств.

В Україні проблемі об’єктивно-історичних передумов умов демократії увага майже