Київський національний економічний університет

Гуриненко Оксана Миколаївна

УДК 330.322

Іноземні інвестиції в розвитку економіки

столичних міст (на прикладі м. Києва)

Спеціальність 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Петрашко Петро Геннадійович

Державне казначейство України,

Голова

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Чужиков Віктор Іванович

Київський національний економічний університет, доцент кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук,

Портнов Андрій Володимирович,

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Перший заступник Виконавчого секретаря

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ зовнішньоекономічних досліджень, м. Київ

Захист відбудеться „14” травня 2004 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий „14” квітня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор А.Е.Фукс

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Залучення іноземних інвестицій є особливо важливим завданням у контексті трансформаційних змін економіки України, її структурної перебудови, інтеграції у світовий економічний простір. Становлення принципово нової системи економічних відносин, посилення самостійності вирішення питань соціально-економічного розвитку окремих регіонів, міст, надає міжнародній інвестиційній діяльності ознак диверсифікації, сприяє зростанню ролі і відповідальності місцевих органів державної влади за раціональне використання інвестиційних ресурсів.

Іноземне інвестування, пошук оптимальних механізмів узгодження інтересів інвесторів і реципієнтів, активне використання потенціалу іноземних інвесторів постійно привертає увагу провідних учених, представників владних структур та практиків багатьох країн світу. Проблема інвестиційної привабливості країн, їх регіонів, окремих міст актуалізується під впливом зростання потреб в інвестиціях та їх обмеженістю у вітчизняних інвесторів, необхідності підвищення технологічного рівня українських підприємств, інтеграції у сфері інноваційної діяльності, посилення не лише економічних, але й культурних, політичних взаємозв’язків із різними країнами світу в умовах розбудови незалежної держави.

Серед робіт, присвячених проблемам інвестування, створення привабливого середовища для залучення іноземних капіталів, треба насамперед виділити праці таких відомих західних економістів, як Р. Вернон, Дж. Гелбрейт, П. Друкер, Д. Кларк, Дж. Кейнс, Д. Сакс, М. Фрідмен, Д. Хікс, У. Шарп, Й. Шумпетер. Аналіз їх методологічних підходів дозволяє змоделювати окремі аспекти формування потенціалу привабливості для іноземних інвестицій тих чи інших об’єктів, вирішити теоретичні і прикладні проблеми залучення і використання інвестицій. Але застосування положень їх праць потребує критичного осмислення, врахування національних особливостей України і специфіки країн, в яких відбувається ринкова трансформація економіки.

Більшою мірою адаптовані праці вчених країн з перехідною економікою і насамперед положення, які містяться в роботах таких російських економістів: О. Богомолова, С. Глазьєва, В. Іноземцева, К. Кантора, А. Кулікова, Т. Хачатурова, Д. Чернікова та ін.

Вагомий внесок у становлення і розвиток теорії іноземного інвестування, дослідження мотиваційних механізмів міжнародного співробітництва, інтеграції України у світовий інвестиційний простір зробили вітчизняні вчені. В цьому напрямі інтенсивно працюють О. Білорус, Л. Безчасний, В. Будкін, І. Бланк, О. Гаврилюк, В. Геєць, Б. Губський, М. Дудченко, Г. Климко, А. Кредісов, І. Лукінов, Д. Лук’яненко, О. Мозговий, О. Мертенс, В. Новицький, Є. Панченко, Ю. Пахомов, А. Пересада, О. Плотніков, А. Поручник, А. Портнов, О. Рогач, А. Румянцев, В. Савчук, В. Сіденко, А. Філіпенко, В. Федосов, В. Чужиков, О. Шнирков та ін.

Незважаючи на досить значну кількість змістовних і новаторських праць вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблематики, слід визначити, що практично відсутні фундаментальні роботи, присвячені диверсифікації інвестиційних процесів, і зокрема залученню іноземних інвестицій в столичні міста. Але ґрунтовний системний порівняльний аналіз досвіду формування привабливості столичних міст для іноземного інвестування як складової загального процесу інтеграції країни у глобальний інвестиційний процес значною мірою сприяв би активізації пошуку нових інвестиційних можливостей. Недостатній стан дослідження наукової проблеми в цілому, потреба обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення інвестиційної привабливості економіки і соціальної сфери м. Києва обумовлюють актуальність теми дослідження, визначили її структуру, мету та зміст роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету за держбюджетною темою “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку”, (номер державної реєстрації 0101V002948), розділ “Іноземне і зарубіжне інвестування”.

Особисто автором підготовлено матеріал щодо ролі місцевих органів державної влади по залученню іноземних інвестицій та визначенню можливих шляхів активізації іноземного інвестування в місті Києві на основі використання механізмів і фінансових інструментів стимулювання притоку іноземних інвестицій, що відображено у підрозділі 3.1 (Посилення впливу місцевих органів державної влади у забезпеченні інвестиційної привабливості столиці) та підрозділі 3.2 (Механізми і фінансові інструменти стимулювання залучення іноземних інвестицій).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей формування інвестиційної привабливості столичних міст та розробка методичних пропозицій і теоретичне обґрунтування практичних рекомендацій щодо стратегії і механізму залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва, обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення співпраці міської державної адміністрації з іноземними інвесторами.

Системний аналіз до реалізації головної мети дослідження обумовив вирішення наступних завдань:

- визначити сутнісні риси процесу іноземного інвестування як предмета економічного дослідження в національній економіці та на рівні міста;

- розкрити суперечності міжнародної інвестиційної взаємодії і з’ясувати форми їх розв’язання;

- сформулювати теоретичні положення щодо сутності і особливостей механізму залучення іноземного капіталу в столичні міста;

- дати кількісні визначення інвестиційній привабливості економіки міста, комунальної і соціальної сфери міста;

- обґрунтувати роль іноземних інвестицій в економічній (постіндустріальній) модернізації;

- визначити шляхи активізації іноземного інвестування в м. Києві на основі зростання ролі місцевих органів державної влади;

- сформувати пропозиції щодо вдосконалення механізмів і фінансових інструментів забезпечення привабливості столичної економіки;

- розробити практичні рекомендації щодо стимулювання іноземних інвестицій в економіку м. Києва.

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес формування інвестиційної привабливості економіки столичного міста.

Предметом дослідження є оптимізація системи економічних відносин у процесі залучення іноземних інвестицій та механізми й інструменти їх реалізації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є критичне осмислення досягнень визнаних наукових шкіл, положень зарубіжних та вітчизняних учених в теорії й практиці міжнародних економічних відносин та іноземного інвестування. Робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Метод наукової абстракції застосовується для систематизації теоретичних уявлень про економічну природу і сутність іноземного інвестування (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою діалектичного методу пізнання досліджуються суперечності міжнародної інвестиційної взаємодії та форми їх розв’язання (розділ 1, підрозділ 1.3). Статистичним методом та методом експертних оцінок проаналізовано стан інвестиційного ринку столиці (розділ 2, підрозділ 2.3). За допомогою структурно-функціонального методу визначено сутність і структуру механізму залучення іноземного капіталу, зміст фінансових інструментів забезпечення інвестиційної привабливості столичної економіки (розділ 2, підрозділ 2.1 та розділ 3, підрозділи 3.1, 3.2.).

Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Київського міського управління статистики, дані обстежень стану київських підприємств. У дослідженні використовувались наукові праці зарубіжних і вітчизняних авторів, монографії, статті у наукових збірниках.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що автор на основі критичного осмислення класичних і сучасних теорій іноземного інвестування, аналізу фактичного матеріалу мотивів та рамкових угод залучення іноземних інвестицій в економіку розкриває шляхи підвищення інвестиційної привабливості столичних міст. Здійснено поглиблене дослідження стратегій підвищення інвестиційної привабливості, розроблено практичні рекомендації щодо прискорення ринкової трансформації механізму залучення іноземних інвестицій.

Найбільш суттєвими науковими результатами, які відображають новизну та особистий внесок автора, полягають у тому:

вперше:

- сформульовано концепцію економіко-організаційних заходів заохочення іноземних інвесторів до участі у фінансуванні інвестиційних проектів столичного міста, суть якої полягає в активізації інноваційної діяльності на підприємствах промислового комплексу столиці, використанні програмно-цільового підходу у діяльності місцевих органів державної влади у забезпеченні інвестиційної привабливості столиці, впровадженні сучасних фінансових механізмів та інструментів стимулювання залучення іноземних інвестицій;

- запропоновано критеріальні характеристики оптимізації ринку іноземних інвестицій (специфіка столичних функцій, характер дії владних структур щодо співпраці з іноземними інвесторами, політика уряду, спрямована на збільшення купівельної спроможності населення та стимулювання внутрішнього попиту) з точки зору відображення їх інституціональної ролі в процесі становлення інвестиційної привабливості столичного міста. Доведено доцільність запровадження інтегральної версії оптимізації ринку іноземних інвестицій, в якій місто виступає як складний багатофункціональний та цілісний господарський суб’єкт, системний інтегратор виробничих ресурсів і умов життєдіяльності населення, внутрішніх та зовнішніх джерел інвестування;

одержали подальший розвиток:

- суперечності міжнародної інвестиційної взаємодії та форми їх розв’язання в процесі формування сприятливого інвестиційного середовища, на основі чого виявлена ієрархія чинників його впливу на інвестиційну привабливість столичного міста: нормативно-правове та інституціональне забезпечення; фінансова стабільність в країні та регіоні, підприємницька та інноваційна активність, яка формує попит на інвестиційні ресурси; характер дій владних структур щодо іноземних інвестицій; зрушення у диверсифікації виробництва, реструктуризації підприємств, рівень розвитку регіональної інфраструктури;

- концептуальні уявлення про іноземні інвестиції як чинника економічного зростання, засобу розв’язання суперечності між невідповідністю потреб розвитку і можливостями їх фінансового забезпечення в умовах ринкової трансформації економіки і лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків та показано, що під впливом глобалізації інвестиції змінюються за ознаками ареалів розповсюдження основного виду інвестицій та їх окремих видів; з позицій походження перебігу трансформаційних процесів; за мотиваційними критеріями та наслідками їх використання;

- еволюція становлення і розвитку ринку іноземних інвестицій в Україні та місті Києві, на підставі чого обґрунтовано зростання ролі міст, регіонів у стимулюванні залучення та ефективного використання іноземних інвестицій, забезпеченні стратегії розвитку економіки міст та регіонів, яка б враховувала їхні особливості, наявні конкурентні переваги та можливості використання підприємницького потенціалу широкого кола суб’єктів господарювання через систему субпідрядних, франчайзингових та інших форм кооперативних зв’язків;

удосконалено:

- комплексну модель експорту капіталу Дж. Даннінга для пояснень передумов формування інвестиційної привабливості за ознаками специфічних переваг власника, переваг інтернаціоналізації та переваг місця розташування в перехідних економіках. Доведено, що низький рівень інвестиційної привабливості не виводиться з моделі, а закладається в неї заданими цільовими настановами по вдосконаленню механізму залучення іноземних інвестицій шляхом запровадження облігаційних позик, заставного та іпотечного кредитування, муніципальних гарантій та страхування, інфраструктурного і нормативного забезпечення інвестиційних проектів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні Міністерством закордонних справ України одержаних результатів під час підготовки положень Концепції проекту закону про створення Агенції з питань іноземних інвестицій та відповідного проекту указу Президента. Окремі положення дисертаційної роботи використовувались Спільною Координаційною Радою МЗС України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України з питань впровадження ефективного механізму комплексного врегулювання проблем іноземних інвесторів в Україні, а також при підготовці відповідних заходів у рамках реалізації Програми соціально-економічного розвитку України на 2004 рік (довідка №51/36-1697 від 31.10.2003 р.). Окремі аспекти дисертаційного дослідження були використані при розробці положень, що знайшли практичне втілення у науково-дослідних роботах Комплексної програми Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста, при виконанні наукових досліджень та здійсненні практичних розробок щодо формування програм і обґрунтування залучення інвестицій, в тому числі іноземних, в економіку м.Києва (довідка №11/219-811 від 23.10.03 р.). Результати роботи використовуються при оцінці інвестиційної привабливості столиці в цілому, ефективності формування стратегії залучення іноземних інвестицій, регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, підготовці рекомендації для організацій та установ, що займаються залученням і використанням іноземних інвестицій.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії та національна стратегія” 23-24 листопада 2001 р., м. Дніпропетровськ; „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”, 30-31 травня 2002 р., м. Луцьк; „Теорія і практика ринкових перетворень в країнах з перехідною економікою”, 27-29 листопада 2002 р., м. Київ; „Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” 21-22 березня 2003 р., м. Київ.

Публікації. За результатами дослідження одноосібно опубліковано 8 наукових праць (загальний обсяг 4,4 д. а.), з них 3 ? у наукових фахових виданнях (загальний обсяг 2,2 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 192 арк. друкованого тексту, у тому числі: 2 таблиці на 2 стор., 6 рисунків на 6 стор., 3 додатка на 23 стор. Список використаних джерел включає 198 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано мету і основні завдання роботи, викладено методологічну основу і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 „Теоретичні основи дослідження іноземного інвестування в трансформаційній економіці” здійснено розробку теоретичних основ іноземного інвестування. Дослідження показує зростання ролі інвестицій у процесі суспільного відтворення, посилення їх впливу на ринкову трансформацію економіки України. Інвестиційна діяльність ? це складний, багатовимірний процес, здійснення якого вимагає розробки стратегічних цілей і завдань економічної політики держави, регіонів, столичного міста та участі різних суб’єктів інвестування. В роботі проведено класифікацію інвестицій та джерел інвестування та визначено напрями активізації інвестиційної діяльності, формування сприятливого інвестиційного клімату. Класичними джерелами інвестицій є: прибуток підприємств (корпорацій), амортизаційні відрахування суб’єктів господарювання, заощадження населення, зовнішні джерела (як приватні, так і державні, а також кошти міжнародних фінансових організацій).

Обсяги перших трьох джерел інвестування в економіку України в останні роки суттєво обмежені загальним незадовільним станом економіки. Отже, єдиним потенційно майже невичерпаним джерелом інвестиційних ресурсів найближчим часом залишатимуться кошти зовнішніх інвесторів.

Головним завданням механізму залучення інвестицій в економіку є формування в державі такого інвестиційного клімату, що, з одного боку, стимулюватиме бажання потенційних зовнішніх інвесторів вкладати кошти в економіку України, а з іншого ? відповідатиме стратегічним завданням економічного розвитку вітчизняних галузей економіки.

Сучасні теоретичні підходи до проблеми іноземного інвестування дозволяють розрізняти мотиви здійснення портфельних та прямих інвестицій, а саме: портфельні інвестори прагнуть вкладати кошти в підприємства зі стабільним прибутком. Портфельні інвестиції забезпечують надходження фінансових ресурсів, проте не забезпечують суттєвих змін в технологічному плані. Натомість прямі інвестори вкладають кошти в компанії, що потребують модернізації і реконструкції. Отже, найбільш важливими для України є прямі інвестиції.

Основними суперечностями взаємодії України з іноземними інвесторами є: протиріччя між бажанням залучати зовнішні інвестиції і неможливістю активізувати внутрішні, невідповідність між офіційно проголошеними потребами в інвестиціях (у т.ч. столиці) і можливостями їх освоєння конкретними суб’єктами підприємницької діяльності; високий рівень ризику, обумовлений політичною нестабільністю, високим рівнем зовнішнього і внутрішнього боргу, наявністю вагомого тіньового сектору економіки, суперечливістю законодавства, недосконалою інфраструктурою; протиріччя між макро- і мезорівнями (залежність регіонів, у т.ч. столиці) від загальнодержавної політики залучення зовнішніх інвестицій; конкуренція між столицею і регіонами, нерівність умов інвестування, порушення умов конкуренції між регіонами; протиріччя між ефективними (з точки зору іноземних інвесторів) напрямами інвестування і наявною номенклатурою вітчизняних інвестиційних проектів; протиріччя між діяльністю комерційних банків та інвестиційних фірм (фондів).

Можливими шляхами розв’язання протиріч міжнародної інвестиційної взаємодії є: довготривала безперервна робота всього суспільства, яка спрямована на поліпшення іміджу держави, заходи щодо активізації внутрішнього інвестування, досягнення бездефіцитності бюджету, стратегія прискореного погашення зовнішнього боргу, поступова детінізація економіки, усунення законодавчих протиріч, запровадження мораторію на зміни податкового та інвестиційного законодавства, будівництво і реставрація доріг, історичних пам’ятників та музеїв, стимулювання конкуренції в галузі транспорту, зв’язку, туризму, в готельному і ресторанному бізнесі, досягнення збалансованості інтересів регіонів і держави в цілому, зростання інвестиційної привабливості всіх регіонів та реформування державної політики розвитку регіонів, стимулювання конкуренції в галузях з метою підвищення їх привабливості для інвестицій, універсалізація кредитних установ, стимулювання інвестиційної діяльності банків і розвитку фондового ринку, посилення ролі міста в системній інтеграції регіонального, загальнодержавного та іноземного інвестування з метою підвищення привабливості міста і держави для іноземних інвесторів.

Розділ 2 „Становлення і розвиток ринку іноземних інвестицій в країні і регіонах” присвячено проблемам залучення інвестицій в економіку України та насамперед в столицю – місто Київ.

Проблема залучення іноземних інвестицій в економіку України та її регіони набуває визначеності у контексті особливостей і відмінностей її трансформаційних процесів. Її основні аспекти пов’язані з унікальною парадигмою економічної трансформації, стратегіями попереднього економічного розвитку, формами фінансування інвестиційних проектів, способами інтеграції у світовий економічний простір. Тому пошук моделі, яка раціонально поєднує і стимулює інвестиційні і трансформаційні процеси, потребує дослідження становлення і розвитку іноземних інвестицій.

У розділі сформульовано фактори, що перешкоджають формуванню інвестиційної привабливості столичних міст, які поділяються на загальнодержавні та місцеві. Для України до цих факторів слід віднести:

· низький рівень внутрішнього попиту, що зумовлено низькою купівельною спроможністю населення;

· незначна інвестиційна привабливість більшості підприємств, що викликано технологічним розривом, значним фізичним зносом основних засобів;

· мінливість використання „неформальних” процедур прийняття рішень державними органами влади.

На місцевому рівні до обмежуючих факторів слід віднести:

· недостатній рівень співпраці місцевих органів влади з міжнародними фінансовими організаціями – МВФ, ЄБРР, Світовий банк;

· від’ємне сальдо зовнішньоекономічної діяльності промислового комплексу міста;

· відсутність власних механізмів і фінансових інструментів залучення іноземних інвестицій в економіку міста.

Доведено, що процеси формування інвестиційної привабливості столичних міст тісно пов’язані з трансформаційними зрушеннями в економіці держави і окремих регіонах, проблемами відтворення сукупного суспільного капіталу в нових умовах господарювання, формування національного ринку інвестицій та його складової – ринку іноземних інвестицій. Тому оптимізація ринку іноземних інвестицій є способом здійснення економічної модернізації міста, його залучення до світового інвестиційного ринку.

Столиця має стабільний інвестиційний рейтинг, посідає перше місце серед регіонів України. Рівень економічного і соціального розвитку столиці робить практично неможливою конкуренцію серед регіонів за перше місце в інвестиційному рейтингу, про що свідчать дані табл. 1.

Таблиця 1.

Основні показники розвитку України та м. Києва за 2002 р.

|

м. Київ | Україна

Населення, млн | 2,6 | 48,0

Безробіття, % | 6,1 | 10,1

Середня зарплата, грн. | 643 | 376

ВДВ на душу населення за 2001 р. (тис.грн.) | 11,9 | 3,8

Експорт, млрд дол. США | 1,3 | 22,0

Імпорт, млрд дол. США | 1,7 | 18,2

ПІІ, станом на 01.01.2003 р. млрд дол. США | 1,8 | 5,3

Стабільний інвестиційний рейтинг столичного міста серед регіонів України пояснюється передусім специфікою столичних функцій, а не економікою міста, що не демонструє високих темпів зростання. Більшість підприємств, які здійснюють реструктуризацію, знаходяться на стадії життєвого циклу "старіння", а це посилює актуальність підвищення інвестиційної привабливості економіки столичного міста.

Визначено, що рушійні сили формування сприятливого інвестиційного середовища за силою впливу мають наступну ієрархію:

·

·

·

·

·

Регіональний розподіл іноземних інвестицій свідчить про бажання іноземних інвесторів розширювати ринки збуту. Це підтверджує тісний зв’язок між обсягом іноземних інвестицій та часткою міського населення по регіонах України, що говорить про інвестування в області зі значною концентрацією населення (а отже і ринків збуту). Про це свідчить і тісний зв’язок між середньою заробітною платою та обсягом іноземних інвестицій у розрахунку на душу населення, тобто інвестування здійснюється в регіони з більшою купівельною спроможністю населення.

Ефективне управління потоками іноземних інвестицій потребує зосередження зусиль по залученню капіталів з групи провідних країн, визначення пріоритетів у співпраці з ними.

Такий напрямок формування оптимальної структури ринку іноземних інвестицій відповідає теорії порівняльних переваг зовнішньої торгівлі. На практиці це означає зосередження зусиль на розширенні групи країн-лідерів при однозначному збереженні і нарощуванні диверсифікації зовнішньоекономічних відносин, відповідно зі змінами, що відбуваються на ринку інвестицій, у динаміці структурних зрушень. Зокрема, інтеграційні процеси в Західній Європі, діяльність країн-членів Європейського Союзу обумовили певні зрушення в динаміці іноземних інвестицій (табл. 2).

Подальше покращення інвестиційного клімату в Україні безпосередньо пов’язане зі зростанням реальних доходів громадян, а отже притік іноземних інвестицій напряму залежить від проведення урядом політики, спрямованої на збільшення купівельної спроможності населення та стимулювання внутрішнього попиту.

Таблиця 2.

Основні країни-інвестори в економіку м. Києва.

№ | Група країн інвесторів | Сума за 2001 рік

(млн. дол. США) | Сума за 2002 рік (млн. дол. США) | 1. | Західна Європа | 155,629 | 117,046 | 2. | США і Канада | 60,763 | 20,266 | 3. | Східна Європа | 3,025 | 8,246 | 4. | Азія | 6,158 | 7,277 | 5. | СНД | 20,339 | 9,814 | 6. | Інші країни світу | 2,079 | 1,349 | Всього | 247,993 | 164,000 |

У розділі 3 „Зростання інвестиційної привабливості столичних міст” обґрунтовано основні шляхи підвищення привабливості столичного міста як об’єкта іноземного інвестування.

Для визначення ролі місцевих органів влади розглянуті теоретичні версії економічної активності державних органів влади, визначення масштабів її втручання і форм регулювання міжнародної інвестиційної взаємодії, що дозволило встановити форми реалізації інтересів міста як акціонера (власника) підприємств; як фіскального органу (перерозподіл коштів через бюджет); та як гаранта соціально-економічної стабільності інвестиційної діяльності. Функціональна роль міської влади у забезпеченні інвестиційної привабливості реалізується через наступні елементи: інвестиційна концепція (системоутворюючий елемент), інвестиційна політика, інвестиційна програма, конкретні інвестиційні проекти.

У розділі визначено, що роль міської влади полягає не в звичайному регулюванні іноземного інвестування, а у спроможності виступати як системний інтегратор, що суттєво впливає на формування інвестиційної привабливості економіки міста. Використання чисельних програм залучення іноземних інвестицій без відповідного інституціонального забезпечення не принесе очікуваних позитивних результатів. Лише в комбінації програмно-цільового підходу і вдосконаленні механізмів і фінансових інструментів буде забезпечено підвищення інвестиційної привабливості міста.

Обов’язковим елементом програмно-цільового методу управління іноземним інвестуванням повинен стати селективний протекціонізм високотехнологічних проектів. З метою стимулювання залучення новітніх зарубіжних технологій слід створити надійну систему захисту прав на інтелектуальний капітал передусім за допомогою укладання двосторонніх міжурядових угод про ліцензування і технології.

Провідною ланкою підвищення інвестиційної привабливості промислового комплексу м. Києва є активізація інноваційної діяльності як основи підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Залежно від стадії життєвого циклу товару можуть бути використані:

· традиційна стратегія;

· пряме експортування продукції;

· пряме іноземне інвестування;

· продаж ліцензій та створення спільного підприємства;

· купівля перспективних технологічних нововведень;

· інтернаціоналізація стадії розробок.

Головним недоліком політики міської влади щодо залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва є недостатня визначеність цільової спрямованості програм підвищення інвестиційної привабливості економіки столичного міста, недостатньо повне використання випробуваних світовою практикою механізмів і фінансових інструментів, і, передусім, муніципальних облігацій.

Вдосконалення проектного фінансування як форми стимулювання залучення іноземних інвестицій повинно відбуватися у таких напрямах:

· створення систематизованої нормативно-правової бази та інституціонального забезпечення місцевих проектів;

· надання права оперативного управління об’єктом інвестування іноземному інвестору;

· використання різних фіскальних та фінансових стимулів з урахуванням досвіду столичних міст зарубіжних країн;

· надання пріоритету не інфраструктурній, а технологічно-інноваційній орієнтації стимулювання залучення іноземних капіталів.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в ідентифікації привабливості столичних міст для іноземного інвестування. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки, які мають теоретичне і практичне значення для реалізації шляхів зростання привабливості столичних міст для іноземних інвесторів.

1. Сутність інвестицій, аналіз їх цілей, функцій і особливостей дозволяє визначити їх як сукупність ресурсів різної форми, вкладених для формування комплексної бази відтворення товарів і послуг з метою отримання в кінцевому підсумку ринкового (завоювання і підтримки конкурентних переваг шляхом формування нового попиту або зростання існуючого, економічного підвищення прибутку), науково-технічного (підвищення рівня технологічності, поліпшення якості), соціального чи іншого ефекту.

2. На метарівні (регіон, місто) економічний зміст інвестицій принципово не відрізняється від його змісту на макрорівні, проте інвестування на рівні регіону як процес має особливості, пов’язані зі значенням регіонального утворення як системного інтегратора виробничої, комунальної, соціальної, культурної та інших сфер життєдіяльності. Ряд причин, пов’язаних зі специфікою джерел інвестування, обмеженістю стадій відтворення, що відбуваються в межах регіонального утворення, обумовлюють специфіку змісту інвестицій столичних міст.

3. Особливості глобалізації світової економіки і трансформаційних процесів економіки України зумовлює потребу іноземних інвестицій залежно від джерел формування інвестиційних капіталів; форми власності та можливості контролю над підприємством – прямих та портфельних інвестицій. При цьому придбання зобов’язань іноземних емітентів дозволяє зменшити сукупний рівень ризику портфеля за рахунок нівелювання дій факторів ризику, які зумовлені особливостями конкретної країни, регіону, міста, що і становить визначальний мотив здійснення іноземного інвестування. Водночас в різних країнах, регіонах, містах для ринків капіталів характерні різні переваги щодо ліквідності, що є безпосередньою причиною активного обміну портфельними іноземними інвестиціями.

4. Основні суперечності інвестиційної взаємодії як України в цілому, так і її окремих регіонів, міст є: протиріччя між необхідністю залучення іноземних інвестицій і неможливістю активізувати внутрішні інвестиції; невідповідність між офіційно проголошеними потребами в інвестиціях, у тому числі столиці, і обмеженими можливостями їх освоєння конкретними суб’єктами підприємницької діяльності; протиріччя між макро- і метарівнем інвестиційного процесу, що знаходить свій прояв у значній залежності столичного міста від загальнодержавної політики залучення зовнішніх інвестицій, порушеннями умов конкуренції між регіонами.

5. Основними шляхами розв’язання цих протиріч можуть бути заходи з активізації внутрішнього інвестування, інноваційної та підприємницької діяльності; усунення законодавчих протиріч, інституціоналізація процесу залучення іноземних інвестицій, стимулювання конкуренції в галузі інфраструктурного розвитку столичного міста як бізнес-центра країни, підвищення його інвестиційної привабливості.

6. Сукупність факторів, які впливають на активність іноземних інвесторів в країні-реципієнті, за силою впливу мають наступну ієрархію: глобально-економічні фактори національні фактори інвестиційного середовища місцеві фактори. Об’єктивна оцінка інвестиційної привабливості країни чи регіону вимагає формування національної системи моніторингу інвестиційного клімату, що дасть можливість підвищити ефективність діяльності державних інститутів різних рівнів у напрямах: формування позитивного іміджу нашої країни у світовому співтоваристві, через надання більш об’єктивної інформації про дійсний стан справ; визначення пріоритетів дій органів влади в підвищенні інвестиційної привабливості.

7. Наявні методики визначення ефективності та інвестиційної привабливості окремих інвестиційних проектів і окремих регіонів (міст) України з точки зору іноземних інвесторів дозволяють визначити довгостроковий кредитний рейтинг столиці України:

· на посередньому рівні з негативним прогнозом на майбутнє;

· на високому рівні (стабільне перше місце) серед 25 регіонів України;

· як беззаперечного лідера можливих об’єктів інвестування.

8. Оптимізація ринку іноземних інвестицій столичного міста є засобом здійснення глибокої економічної модернізації міста, залучення економіки України і м. Києва до світового інвестиційного ринку, максимального сприяння зростанню підприємницької та інноваційної активності.

9. Аналітична оцінка інвестиційної діяльності іноземних компаній в м. Києві свідчить про значну залежність інвестиційної активності в столиці від розгортання трансформаційних процесів у державі загалом, результативності перетворень на макроекономічному рівні. Відсутність виваженої стратегії здійснення соціально-економічних реформ, структурної перебудови економіки реально виштовхнули інвестиційну діяльність за межі державних пріоритетів. Інвестиційна діяльність в столиці практично здійснюється без залучення державних коштів.

10. Концептуальним підґрунтям оптимізації ринку іноземних інвестицій може бути інтегральна версія формування інвестиційної привабливості столичного міста, згідно з якою в його межах відбувається взаємодія виробничих, фінансових та інтелектуальних ресурсів, з’являються нові можливості застосування технологій стратегічного планування, проектного підходу, використання специфічних механізмів і фінансових інструментів забезпечення інвестиційної привабливості міста.

11. З метою посилення впливу інноваційної діяльності промислових підприємств міста на структуру зовнішньоекономічних зв’язків доцільно збільшити продукцію кінцевого призначення, яка є конкурентоспроможною на світовому ринку або є імпортозаміщуючою, збільшити обсяг експорту наукомісткої продукції; посилити концентрацію ресурсів на розвитку пріоритетних галузей, передусім, машинобудування та виробництво, що мають вирішальне значення для міста; створити управлінську структуру, завданнями якої стала б розробка і реалізація перспективної інноваційної політики, координація програм співпраці з зарубіжними інвесторами.

12. Методологія формування системи стимулювання залучення іноземних інвестицій повинна включати кількісні та якісні критерії загальних обсягів залучення інвестицій, їх структуру за обсягами та термінами надходження під конкретні фінансові проекти, джерела іноземного інвестування. Залучення іноземного капіталу у формі кредитів, прямих та портфельних інвестицій вимагає готовності внутрішнього ринку столичного міста до активних середньо- та довгострокових запозичень за допомогою таких фінансових інструментів, як облігаційні позики та проектне фінансування.

13. Використання облігаційних позик вимагає надання облігаціям столичного міста ширших характеристик їх привабливості (можливість вибору параметрів облігацій та їх довгострокового викупу, конвертації в інші папери. Доцільно запропонувати емісію облігацій на зразок столичних міст зарубіжних країн, де вони забезпечуються певними видами податків та зборів у міський бюджет.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації:

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

В інших виданнях:

4.

5.

6.

7.

8.

Анотація

Гуриненко О.М. Іноземні інвестиції в розвитку економіки столичних міст (на прикладі м. Києва). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних і практичних питань залучення інвестицій в столичні міста. Визначено стимулюючий вплив іноземного капіталу на ринкову трансформацію економіки України, що дало можливість обґрунтувати основні суперечності міжнародної інвестиційної взаємодії та форми їх розв’язання. Розкрито сутність і особливості формування механізму залучення іноземних інвестицій на національному і регіональному рівні під впливом економіко-інституційних перетворень. Виявлено причини стабільного інвестиційного рейтингу столичного міста серед регіонів України, пов’язані зі специфікою столичних функцій, виконанням ролі системного інтегратора економічних, правових, соціальних, політичних та культурних процесів. Визначено ієрархію чинників впливу на формування сприятливого інвестиційного середовища та оптимізацію ринку іноземних інвестицій столичного міста. Обґрунтовано пропозиції по удосконаленню участі органів державної влади у забезпеченні інвестиційної привабливості столиці на підґрунті використання програмно-цільового підходу та механізмів і фінансових інструментів стимулювання залучення іноземних інвестицій.

Ключові слова: інвестиції, іноземний капітал, міжнародна інвестиційна взаємодія, оптимізація ринку інвестицій, інвестиційна привабливість, фінансові інструменти, програмно-цільовий метод, механізм залучення іноземних інвестицій, фінансові інструменти, облігаційні позики.

Аннотация

Гуриненко О.Н. Иностранные инвестиции в развитии экономики столичных городов (на примере г. Киева).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена исследованию актуальных теоретических и практических вопросов привлечения инвестиций в экономику столичных городов.

Применение адекватного методологического инструментария познания классических и современных теорий иностранного инвестирования дало возможность обосновать роль иностранного капитала в ускорении рыночной трансформации экономики на национальном и региональном уровнях. Проанализированы существующие противоречия международного инвестиционного взаимодействия: между стремлением привлекать иностранные инвестиции и невозможностью активизировать внутреннее инвестирование; несоответствие между официально признанной потребностью в инвестициях и возможностями их освоения конкретными субъектами предпринимательской деятельности; высокий уровень риска, обусловленный политической нестабильностью, высоким уровнем внешнего и внутреннего долга, весомым теневым сектором экономики; между макро- и мезоуровнями, зависимостью регионов, в том числе и столицы государства, от общегосударственной политики привлечения внешних инвестиций и определены возможные направления разрешения этих противоречий.

Раскрыта эволюция формирования и развития рынка иностранных инвестиций в Украине и городе Киеве, на основе чего аргументировано повышение роли регионов, городов в диверсификации инвестиционного процесса, стимулировании привлечения и эффективного использования иностранных инвестиций, обеспечении стратегии развития городов и регионов с учетом их особенностей, потенциальных конкурентных преимуществ и возможностями привлечения широкого круга субъектов хозяйствования в систему субподрядных, франчайзинговых и других форм кооперационных связей. Исследована территориальная аккумуляция иностранных инвестиций по регионам Украины и показано, что стабильный инвестиционный рейтинг столичного города объясняется спецификой столичных функций, а не экономикой города, которая не демонстрирует высоких темпов роста.

Рассмотрены движущие силы формирования благоприятного инвестиционного климата на макро- и метауровне и определена иерархия факторов воздействия на оптимизацию рынка иностранных инвестиций столичного города.

Обосновываются направления повышения инвестиционной привлекательности столичных городов, сочетающие программно-целевой подход к взаимодействию производственных, финансовых и интеллектуальных ресурсов, использования технологий стратегического планирования и проектирования с разработкой и применением механизмов и финансовых инструментов стимулирования привлечения иностранных инвестиций. Выделено ведущее звено повышения инвестиционной привлекательности экономики г. Киева – активизация инновационной деятельности как основы повышения удельного веса продукции конечного назначения на внутреннем и мировых рынках.

Особое внимание уделено проблеме использования облигаций внутренних местных займов, аргументируется целесообразность эмиссии облигаций по примеру зарубежных стран, где они обеспечиваются определенными видами налогов и сборов в городской бюджет.

Ключевые слова: инвестиции, иностранный капитал, международное инвестиционное взаимодействие, оптимизация рынка инвестиций, инвестиционная привлекательность, финансовые инструменты, программно-целевой метод, механизм привлечения иностранных инвестиций, финансовые инструменты, облигационные займы.

Annotation

Gurynenko O.M. Foreign investments in the development of the capitals (on the example of the city of Kyiv). – Manuscript.

Thesis of Candidate Degree for Economic sciences Specialization - 08.05.01- International economy and international economic relations. – Kyiv National Economic University, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to the research of the actual theoretical and practical issues of the investments attraction into infrastructure of the capitals. It was defined in the research the stimulative influence of the foreign capital on the market transformation of the economy of Ukraine. This gave the ability to determine the main contradictions of the international investment interaction and the possible forms of their implementation. In the dissertation was investigated the main features and characteristics of the creation of the international investments attractions mechanism on the local and regional level under the influence of the economic and institutional transformation. The reasons of the stabile investment rating of the capital among the other regions of Ukraine have been discovered. This is connected with the specific functions of the capitals and the fulfillment of the system integrator of the economic, legal, social, political and cultural process. In the work it is