МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЛІБОВ Руслан Вадимович

УДК 438.439.4.053.2:637.1(477.42)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ МОЛОКА В ПОЛІСЬКІЙ ЗОНІ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир) Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент,

заслужений економіст України

Микитюк Валерій Мар’янович

Державний агроекологічний університет,

проректор з навчальної роботи,

завідувач кафедри аналізу і статистики | Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Березівський Петро Степанович

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри організації виробництва

та агробізнесу | кандидат економічних наук, доцент

Михайлов Сергій Іванович

Ірпінський економічний коледж

Національного аграрного університету,

директор | Провідна установа: | Подільський аграрно-технічний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра економіки підприємств,

м. Кам’янець-Подільський | Захист відбудеться 21 грудня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .083.02 в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, .

Автореферат розісланий ____ листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.П. ЯкобчукЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Лібералізація ціноутворення, що мала місце в дев’яностих роках XX століття, призвела до порушення економічних пропорцій функціонування агропромислового комплексу, у тому числі молокопродуктового підкомплексу. В результаті відбулося скорочення обсягів виробництва молока у всіх категоріях господарств та зменшення експорту молочних продуктів.

Кардинальним завданням сучасної аграрної політики в молочарській сфері є забезпечення населення молоком у межах науково-обґрунтованої норми споживання та максимальне охоплення зовнішніх ринкових сегментів. Однак відсутність стандартів на молочну продукцію, які б відповідали вимогам Всесвітньої торговельної організації, ускладнює конструктивне функціонування молокопродуктового підкомплексу. Низька якість молочної сировини не дозволяє вітчизняним товаровиробникам виробляти широкий асортимент конкурентоздатної продукції орієнтованої на світові ринкові сегменти. Внаслідок деформації ринку молока звужуються можливості маркетингу у відношенні і до внутрішніх сегментів.

На розвиток ринку молока деструктивно впливають: недостатнє бюджетне фінансування формування мережі незалежних лабораторій, проведення селекційних, генетичних досліджень, наукових розробок; низька якість технологічного оснащення молокозаводів; відсутність розгалуженої інформаційної системи; зниження конкурентоздатності товаровиробників молока; затратні технології виробництва; високий ступінь зношення основних засобів; низький рівень продуктивності праці та окупності витрат у галузі молочного скотарства тощо.

Теоретичні та практичні аспекти поставленої проблеми знайшли відображення у працях П.С. Березівського, В.І. Бойка, С.І. Дем’яненка, В.В. Зіновчука, В.Н. Зимовця, М.М. Ільчука, С.Р. Камілової, С.М. Кваши, М.П. Коржинського, Н.М. Котька, В.М. Микитюка, С.І. Михайлова, Т.Л. Мостенської, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, В.К. Савчука, В.С. Уланчука, Г.В. Черевка, С.О. Шевельової, О.М. Шпичака та інших вчених. У той же час, недостатньо дослідженою залишається проблема формування ринку молока в Поліській зоні Житомирської області. Внаслідок аварії на ЧАЕС вагома частина радіоактивних елементів потрапила у біосферу. В результаті міграції цезію-137, стронцію-90, у всіх її складових з’являється проблема отримання екологобезпечної пропозиції молока відповідно до структури попиту на нього. Отже, виникає необхідність пошуку перспектив розвитку ринку молока з врахуванням радіоактивного забруднення довкілля, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і напрями роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету (м. Житомир) за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору північно-західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обгрунтування шляхів подальшого розвитку ринку молока на території радіоактивного забруднення.

Відповідно до мети в процесі дисертаційного дослідження були поставлені та вирішувались наступні завдання:

· опрацювати теоретичні підходи щодо формування ринку молока та розкрити його економічний зміст у регіональному контексті;

· дослідити проблеми формування ринку молока на території радіоактивно забрудненого регіону;

· удосконалити механізми ціноутворення і дотування вітчизняних товаровиробників молока;

· встановити резерви підвищення попиту та конкурентоздатності товаровиробників молока;

· обгрунтувати прогнозні параметри ринку молока на регіональному рівні;

· розробити пропозиції щодо удосконалення функціонування ринку молока.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес формування регіонального ринку молока на території шести радіоактивно забруднених районів Житомирської області – Ємільчинського, Коростенського, Лугинського, Народицького, Овруцького та Олевського. Для більш глибокого дослідження пропозиції молока використовувалися дані 80 сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність практичних, теоретичних та науково-методологічних аспектів трансформації попиту та пропозиції молока з врахуванням еколого-економічних факторів.

Методи дослідження. За допомогою методу моделювання, для оцінки міри впливу основних факторів на попит молока, обсяг виробництва молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97, конкурентоздатність товаровиробників молока, продуктивність корів – побудовано кореляційно-регресійні моделі. Проведення розрахунків здійснювалося на кафедрі аналізу і статистики Державного агроекологічного університету (м. Житомир) на ПК IBM PC за наявною програмою кореляційно-регресійного аналізу LPG. Застосування нормативного методу та екстраполяції рядів динаміки дозволило отримати прогнози основних факторів продуктивності, обсягу виробництва молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97, складових елементів попиту, кількості заготівельних пунктів та обсяг заготівлі ними молока від особистих селянських господарств у 2010 р. Вивчення діючих механізмів дотування, ціноутворення на молоко з використанням методів індукції, дедукції, дозволило запропонувати нові підходи щодо визначення дотації за молоко реалізоване сільськогосподарськими підприємствами переробним підприємствам та закупівельної ціни відносно особистих селянських господарств. З використанням методів абстрагування, аналізу, синтезу розкрито перспективні напрями розвитку регіонального ринку молока в контексті інтеграції України у ВТО, схему його функціонування і суть; розвиток конкуренції та інфраструктури ринку молока. За допомогою методу порівнянь проаналізовано: динаміку поголів’я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока; ціноутворення, дотування товаровиробників молока, канали його реалізації та економічну ефективність виробництва молока. Застосування простих та комбінаційних групувань дало змогу встановити закономірності між економічною ефективністю виробництва молока та факторними ознаками.

У процесі дослідження враховувались нормативні акти з питань формування сільськогосподарського ринку, методичні рекомендації щодо ведення сільськогосподарського виробництва на території радіоактивно збрудненого регіону.

Основними джерелами інформації в процесі вирішення поставлених в дисертації завдань були дані Житомирського обласного управління статистики, Головного управління сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації, спеціалізованих форм бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали з мережі Internet, власні спостереження автора та інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. Конкретні результати, що відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист полягають у наступному:

уточнено розуміння сутності поняття “ринок молока” на основі критичного аналізу багатовекторного спектру підходів до категорії ринок і узагальнення вітчизняного, зарубіжного досвіду функціонування ринку молока та доведено, що воно повинно висвітлюватися через призму господарського механізму;

вперше:

· досліджено сучасний стан регіонального (лише по районах, території яких повністю належать до зони радіоактивного забруднення) ринку молока та виявлено проблеми його формування, зокрема встановлено, що пропозиція і попит на молоко залежать від екологічного фактора;

· обґрунтовано параметри функціонування регіонального ринку молока на перспективу з використанням відомих методів прогнозування;

одержали подальший розвиток:

· теоретичні положення щодо удосконалення діючих механізмів в системі обміну у відношенні до сільськогосподарських товаровиробників, зокрема поглиблено методологічне обгрунтування шляхів удосконалення ціноутворення та дотування з врахуванням чинників, які мають суттєвий вплив на активізацію кумулятивних процесів конструктивного розвитку регіонального ринку молока в умовах трасформаційної економіки;

· дослідження резервів підвищення попиту на молоко, конкурентоздатності сільськогосподарських товаровиробників всіх форм власності, розташованих у радіоактивно забрудненому регіоні, з точки зору виробничої собівартості одиниці продукції;

· пропозиції щодо удосконалення функціонування ринку молока на основі застосування принципу комплексності з врахуванням інфраструктури, конкуренції в контексті інтеграції України у Всесвітню торговельну організацію.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є базою для подолання диспропорцій на ринку молока та ефективного його розвитку.

Методологічні підходи щодо удосконалення механізмів ціноутворення, дотування сільськогосподарських товаровиробників, резерви зростання попиту на молоко, перспективи розвитку регіонального ринку молока, у тому числі конкуренції в контексті інтеграції України у Всесвітню торговельну організацію можуть бути враховані при розробці відповідних рекомендацій на національному рівні.

Рекомендації щодо еколого-економічних перспектив розвитку ринку молока в Поліській зоні Житомирської області прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації (довідка № 3749/11 від 28 жовтня 2004 р.), Коростенською районною державною адміністрацією (довідка № 02-16/128 від 20 жовтня 2004 р.), Народицькою районною державною адміністрацією (довідка № 1366 від 21 жовтня 2004 р.).

Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрі аналізу і статистики Державного агроекологічного університету (м. Житомир) при викладанні дисциплін “Економічний аналіз”, “Аналіз господарської діяльності” (довідка № 601-а від 6 липня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні комплексного дослідження регіонального ринку молока та визначенні основних параметрів його розвитку на перспективу. Основні методичні положення та результати дослідження за темою дисертаційної роботи отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідались на засіданнях кафедри аналізу та статистики Державного агроекологічного університету (м. Житомир), науково-практичній конференції молодих вчених ДАУ “Наука. Молодь Полісся - 2003” (м. Житомир, 27-28 травня 2003 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України” (м. Житомир, 15-16 листопада 2002 р.), “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 5-6 грудня 2002 р.), “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19-20 лютого 2003 р.), міжнародних науково-практичних конференціях “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (м. Мелітополь, 11-14 червня 2002 р.), “Розвиток народногосподарського комплексу Карпатського регіону” (м. Хуст, 20-22 травня 2003 р.), “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС” (м. Житомир, 19-21 червня 2003 р.), “Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України” (м. Луганськ, 18-19 травня 2004 р.), “Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності” (м. Київ, 19-20 травня 2004 р.), “Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м. Харків, 10-11 червня 2004 р.).

Публікції. Основні результати досліджень опубліковані в 13 наукових працях загальним обсягом 4,62 ум. друк. арк., з них 8 – в наукових фахових виданнях (3,58 ум. друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 180 найменувань, відомостей, що підтверджують участь автора в наукових розробках, містить 47 таблиць, 10 рисунків та 28 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі - “Наукові основи формування ринку молока” розкрито економічний зміст категорії ринок, поняття “ринок молока”, розглянуто інфраструктуру ринку молока, особливості формування на радіоактивно забрудненій території та вітчизняний, зарубіжний досвід його функціонування.

На основі критичного аналізу підходів вчених-економістів до категорії ринок, з’ясовано суть ринку. Ринок слід розглядати не тільки як сферу товарного, грошового обігу, механізм взаємодії покупців і продавців, територію на якій заключаються угоди, але й одночасно як господарський механізм.

Деструктивні процеси, що мали місце в командно-адміністративній економіці, зокрема спроби замінити обернені зв’язки централізованим управлінням, призвели до руйнування господарського механізму у молокопродуктовому підкомплексі, а, отже, економічної кризи. Науково необґрунтована спроба вийти з неї шляхом формування ринку молока з акцентом на вільне ціноутворення та конкуренцію без врахування того, що він одночасно є інструментом координації децентралізованих рішень, призвела до поглиблення протиріч у молочарській сфері.

У країнах з розвиненою ринковою економікою адекватне функціонування ринку молока досягається за рахунок ефективних економічних зв’язків на всіх фазах відтворення молочарської сфери. У зв’язку з цим існує необхідність застосування диференціації ставок податку на додану вартість з метою здешевлення життєво важливих видів продовольства, у тому числі молока, а також перегляду ставок відрахувань вітчизняним товаровиробникам у фонди соціального страхування, пенсійного забезпечення з тим, щоб в кінцевому рахунку загальна частка податків і платежів у прибутку не перевищувала більше, ніж його третину. За прикладом Франції в Україні для молока, як товару першої необхідності, слід використовувати знижену ставку в розмірі – 5,5 %. Враховуючи досвід країн Західної Європи щодо конструкції ринку молока, доцільно створити в Україні сприятливий податковий режим щодо сільськогосподарських кооперативів, які займаються заготівлею, переробкою та збутом молока, зокрема, звільнити їх від сплати податків на 3-10 років.

Виходячи з вищевикладеного, ринок молока – це сукупність економічних відносин, що пронизують весь процес відтворення молокопродуктового підкомплексу, і одночасно система, що забезпечує ефективне функціонування прямих і обернених зв’язків.

Формування ринку молока неможливе без розгалуженої його інфраструктури. Під інфраструктурою ринку молока необхідно розуміти підсистему, яка обслуговує виробничо-збутовий процес у молочарській сфері. Елементами інфраструктури ринку молока слід вважати: агроторгові доми, аукціони, холодильне, складське господарство, фірмові магазини, заготівельні пункти, систему цінового моніторингу, страхування, кредитування, стандартизації, сертифікації, виставки, різні види зв’язку тощо.

Специфічною особливістю формування регіонального ринку молока є забрудненість земельних ресурсів радіоактивними елементами. Тому організація ринку молока повинна відбуватися в органічному поєднанні з радіологічним моніторингом; застосуванням заходів, що дозволяють отримувати максимальну кількість молока з найменшою концентрацією цезію-90 і стронцію-137; зростання доходів населення у відповідності до структури екологічного попиту та врахуванням інших можливих факторів у площині механізму дії найважливіших економічних законів, зокрема попиту і пропозиції.

У другому розділі – “Сучасний стан ринку молока” розглянуто динаміку і економічну ефективність виробництва молока, канали його реалізації, рівень забрудненості молока цезієм-137, механізми ціноутворення, дотування в молочарській сфері.

За результатами факторного аналізу встановлено, що у 2003 р. проти 1990 р. виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності знизилося на 135,0 тис. т, у тому числі за рахунок зниження поголів’я корів (на 33,5 тис. гол.) на 99,8 тис. т, продуктивності (на 1608 кг) на 35,2 тис. т, а в особистих селянських господарствах – збільшилося на 30,5 тис. т, у тому числі за рахунок збільшення поголів’я (на 2,0 тис. гол.) на 5,6 тис. т, продуктивності (на 558 кг) на 24,9 тис. т. Отже, потенційними резервами збільшення виробництва молока як одного з факторів стабілізації продовольчої безпеки слід вважати нарощування поголів’я корів та зростання їх продуктивності в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності.

Зменшення обсягу виробництва молока супроводжується зниженням економічної ефективності його виробництва. Для оцінки впливу на економічну ефективність виробництва молока спеціалізації, концентрації, трудомісткості, собівартості, ціни, рівня годівлі і продуктивності побудовані прості групування. Міра впливу продуктивності на економічну ефективність виробництва молока наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Вплив продуктивності корів на економічну ефективність виробництва молока (2001 – 2002 рр.)

Показники | Групи підприємств за середньорічним надоєм молока від корови, кг | В се-ред-ньо-му | I

до

800 | II

800 – 1100 | III

1100–1400 | IV

понад 1400 | Кількість підприємств

Середньорічний надій на корову, кг

Кількість корів молочного напряму з розрахунку на 1 підприємство, гол.

Питома вага надходжень від реалізації молока в структурі товарної продукції, %

Виробництво молока ц, на:–

1 підприємство–

100 га с.-г. угідь

Витрати виробництва на:–

1 ц молока, грн.–

1 корову, грн.

Трудомісткість 1 ц молока, люд.-год.

Витрати кормів, ц корм. од. на:–

1 ц молока–

1 голову

Собівартість 1 ц молока, грн.

Середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.

Рівень рентабельності (збитковості), % | 9

638

148

21,4

944,3

52,40

97,88

624,44

33,65

2,59

16,54

66,15

52,19

-21,1 | 23

997

222

24,4

2215,5

110,13

76,43

762,00

22,36

2,15

21,45

64,52

48,97

-24,1 | 28

1217

201

25,5

2442,4

147,71

59,60

725,32

21,14

1,85

22,45

50,34

48,10

-4,4 | 20

1795

297

36,1

5330,5

291,53

56,19

1008,65

16,04

1,77

31,70

48,77

55,39

13,6 | 80

1302

225

29,7

2930,6

161,3

63,10

821,76

19,54

1,90

24,78

52,78

52,06

-1,4 | Дані табл. 1 свідчать, що у підприємствах IV групи із середньорічним надоєм молока на корову 1795 кг вищі показники ефективності виробництва молока порівняно з підприємствами I групи з середньорічним надоєм на корову 638 кг. Так, завдяки підвищенню продуктивності в IV групі на 1157 кг порівняно з першою групою, витрати виробництва на 1 ц молока знизились на 41,69 грн., трудомісткість 1 ц – на 17,61 люд.-год., витрати кормів на 1 ц молока – на 0,82 ц корм. од., собівартість 1 ц молока – на 17,38 грн., а рівень рентабельності збільшився на 34,7 %. Крім того, в підприємствах IV групи порівняно з I групою більша кількість корів молочного напряму з розрахунку на 1 підприємство на 149 голів, питома вага грошових надходжень від реалізації молока в структурі товарної продукції – 14,7 %, вищий рівень виробництва молока на 1 підприємство на 4386,2 ц, на 100 га сільськогосподарських угідь – 239,13 ц, витрат кормів на 1 голову – 15,16 ц кормових одиниць, що свідчить про досягнення більш високого середньорічного надою молока на корову за рахунок підвищення рівня спеціалізації, концентрації та інтенсифікації виробництва. Рівень збитковості в середньому у 80 сільськогосподарських підприємствах становить 1,4 %, що вказує на неефективне виробництво молока та неконкурентоздатність товаровиробників галузі.

Негативно на конкурентоздатність товаровиробників регіонального ринку молока позначилися зміни кон’юнктури зовнішнього ринку. Зокрема введення Росією з 1 червня 2001 р. 10 % ставки ПДВ на імпортовану продукцію та зростання у цей період на 18,5 % тарифів на залізничні перевезення призвело до скорочення експорту молочної продукції, насичення вітчизняною продукцією регіонального ринку молока, і, як наслідок, поступового зниження закупівельних цін. Питома вага закупівельної ціни у складі середньої роздрібної ціни на молоко (всі категорії господарств) у 2002 р. становила в регіоні 38проти 46,8у 2001 р. та 54,2 % у 2000 р.

У 2003 р. проти 2001 р. ціни на молоко і молочні продукти реалізовані заготівельним організаціям всіма категоріями господарств в забрудненому регіоні підвищилися на 13,3 грн./т, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами на – 49,3 грн./т, особистими селянськими господарствами на 5,5. В результаті зросла реалізація молока і молочних продуктів всіма категоріями господарств переробним підприємствам на 12,5 тис. т, головним чином за рахунок росту обсягу реалізації сільськогосподарськими підприємствами на 5,4 % та особистими селянськими господарствами на 48При цьому питома вага реалізованого молока і молочних продуктів всіма категоріями господарств переробним підприємствам у регіоні на рівні області у 2003 р. проти 2001 р. зросла на 4,3 %, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах на 0,1особистих селянських господарствах – на 4,2 %.

Збільшення обсягу реалізації молока всіма категоріями господарств переробним підприємствам обумовлено продовженням дії “Порядку нарахування та виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі”. Адже реалізація молока переробним підприємствам є єдиним каналом, що дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам використовувати ПДВ для розвитку галузі молочного скотарства. У 2003 р. проти 2001 р. сума нарахованих переробними підприємствами дотацій за молоко всім категоріям господарств зросла на 2161,6 тис. грн. та перерахованих – на 2352,7 тис. грн. Перевищення росту суми перерахованих дотацій над нарахованими пояснюється погашенням заборгованості за попередні роки.

У структурі реалізації молока та молочних продуктів всіма категоріями господарств переробним підприємствам в зоні радіоактивного забруднення в середньому за 2001–2003 рр. найбільшу питому вагу займають особисті селянські господарства – 58,06 %. З однієї сторони це пояснюється збільшенням по регіону на 64,6 % у 2003 р. проти 2001 р. закупівлі молока сільськогосподарськими підприємствами в особистих селянських господарств для переробних підприємств З іншої сторони – більш активною співпрацею переробних підприємств з особистими селянськими господарствами шляхом розвитку мережі заготівельних пунктів. Так, якщо питома вага заготівельних організацій у радіоактивно забрудненому регіоні, які здійснювали заготівлю молока і молочних продуктів у 2003 р. становила 23,1 % від їх загальної кількості по області, то питома вага молочарських заготівельних пунктів становила відповідно 35,5 %.

Всього в радіоактивно забрудненому регіоні нараховувалося у 2003 р. 342 заготівельні пункти, що займалися заготівлею молока в особистих селянських господарств. Найбільшу питому вагу в структурі молочарських заготівельних пунктів у 2003 р. займають Ємільчинський (43 %) і Овруцький (21 %) райони. Саме тому, у цих районах у 2003 р. закуплено в особистих селянських господарств для переробних підприємств найбільшу кількість молока.

Таблиця 2

Рівень забрудненості молока цезієм-137

Райони | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | Перевірено, т | максимальна заб-рудненість, Бк/л | Перевірено, т | максимальна заб-рудненість, Бк/л | Перевірено, т | максимальна заб-рудненість, Бк/л | всього | понад ДР-97 | всього | понад ДР-97 | всього | понад ДР-97 | Ємільчинський

Коростенський

Лугинський

Народицький

Овруцький

Олевський

По регіону

Всього в зоні | 760,8

761,8

103,7

188,0

796,9

407,0

3018,2

3042,8 | 9,6

5,0

3,0

8,1

2,8

5,0

33,5

33,7 | 305

164

285

415

360

464

464

464 | 212,0

112,0

124,3

200,0

527,9

420,5

1596,7

1609,0 | 4,0

2,2

3,0

25,5

1,9

1,4

38,0

38,0 | 232

126

282

523

402

340

523

523 | 98,9

169,9

135,9

200,0

566,0

303,8

1474,5

1478,0 | 3,9

1,4

10,2

25,9

1,5

2,2

45,1

45,2 | 173

140

224

514

594

425

594

594 | Специфічним еталоном якості молока в радіоактивно забрудненому регіоні є ДР-97. Дані табл. 2 свідчать, що частка молока зі вмістом цезію-137 понад ДР-97 у обсязі перевіреного становить у 2003 р. 3,1 % проти 1,1у 2001 р., або на 2,0 % вище.

Підвищився за цей період і рівень забрудненості молока на 130 Бк/л. Разом з тим, зазначена тенденція проявляється лише у Народицькому, Овруцькому районах. Так, у 2003 р. рівень забрудненості молока цезієм-137 в Ємільчинському районі нижче на 132 Бк/л, Коростенському – 24, Лугинському – 61, Олевському – 39 Бк/л проти рівня 2001 р. Обсяг перевіреного молока у 2003 р. порівняно з 2001 р. знизився вдвічі. Головною причиною цього є зменшення фінансування витрат на утримання радіологічних лабораторій, фізичний і моральний знос обладнання для відбору проб.

Як наслідок, у 2003 р. загальна кількість проб молока у регіоні знизилася на 1946 проб. При цьому кількість проб зі вмістом цезію-137 понад ДР-97 зменшилася на 605, або на 34,8 %. Останнє пояснюється використанням для годівлі корів кормів з радіопротекторними властивостями та преміксів, що нейтралізують перехід найнебезпечніших радіоактивних елементів з організму корів у молоко.

Сільськогосподарські підприємства (у середньому за 2001–2003 рр.) реалізовували екологобезпечне молоко заготівельним організаціям (69,5 %), за іншими каналами (19,6бартером (4,3 %), на ринках, у власних магазинах, ларках, палатках (3,4 %), населенню через систему громадського харчування (3,1пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (0,1 %).

У третьому розділі – “Шляхи та перспективи розвитку регіонального ринку молока” обґрунтовано схему функціонування регіонального ринку молока, прогнози пропозиції, попиту на молоко, розвиток інфраструктури ринку молока, конкуренції в контексті інтеграції України у ВТО, резерви підвищення попиту на молоко, конкурентоздатності сільськогосподарських товаровиробників та удосконалення механізмів дотування, ціноутворення.

Для досягнення збалансованості розвитку ринку молока, адекватного відображення інтересів всіх учасників ланцюга виробництво–обмін–розподіл–споживання доцільно розвивати ринок молока на ґрунті інтеграції всіх сфер молокопродуктового підкомплексу з врахуванням дії основних факторів його формування, зокрема макроекономічного планування і прогнозування, якості продукції, розвитку нових технологій виробництва, аналітичного, освітньо-інформаційного, консультаційного, координаційного. Вважаємо, що у чинному законодавстві доцільно передбачити норми, які б пожвавлювали інвестування інтегрованих структур із замкненим виробничим циклом. Інвестиційні ресурси тут з однієї сторони – сприятимуть пропорційності удосконалення виробничої бази всіх учасників ринку молока, а з іншої – приросту необхідної величини капіталу для розвитку галузі молочного скотарства.

Мінімізацію негативних наслідків, максимальне використання позитивних можливостей інтеграції України у ВТО здатні забезпечити молочарські асоціації, великотоварні виробники та кооперативи із замкненим виробничим циклом. Саме ці суб’єкти є перспективними з точки зору виробництва широкого асортименту конкурентоздатної продукції у відповідності до вимог ВТО. Особливу увагу при цьому необхідно приділити розвитку конкуренції між молочарськими кооперативами та молокопереробними підприємствами як основі демонополізації ринку молока (рис. 1).

При цьому досягатиметься насичення ринку молока вітчизняною продукцією за рахунок більш повного використання сировинних ресурсів особистих селянських господарств. Проблема якості вирішуватиметься в кооперативі шляхом механізації виробничого процесу.

Інфраструктура регіонального ринку молока не має достатнього розвитку. У зв’язку з цим необхідно на регіональному рівні активізувати організаційно-адміністративні важелі щодо нефункціонуючих її елементів (аукціонні торги живою та племінною молочною худобою, виставки, ярмарки, система витратно-цінового моніторингу) та на державному рівні забезпечити пільгове оподаткування і цільове фінансування молочарських кооперативів на предмет закупки обладнання для доїння, охолодження, промислової переробки молока на молочні продукти, організації заготівельних пунктів.

Останнє сприятиме розвитку конкуренції між переробними підприємствами і молочарськими кооперативами, а отже демонополізації ринку молока.

З метою прогнозування ринку молока на перспективу нами розраховано прогнози попиту і пропозиції. Загальна пропозиція молока (всі категорії господарств) у 2010 р. становитиме 349,3 тис. т, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах 146,8 тис. т, особистих селянських господарствах 202,5 тис. т. Прогнозні параметри загальної пропозиції молока знаходяться у балансі з його попитом, розрахованим (за допомогою методів – нормативного, екстраполяції) виходячи з каналів використання молока. При цьому обсяг попиту населення регіону в межах науково-обґрунтованої норми прогнозується у 2010 р. на рівні 179,8 тис. т.

З метою виявлення резервів зростання попиту до науково-обґрунтованої норми споживання побудовано кореляційно-регресійну модель за наступними факторами: y – споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) з розрахунку на одну особу за рік, кг; x1 – грошові доходи населення з розрахунку на одну особу за рік, грн.; x2 – номінальна заробітна плата з розрахунку на одну особу за рік, грн.; x3 – середня ціна масла вершкового в торговельній мережі, грн./кг; x4 – середня ціна сиру твердого в торговельній мережі, грн./кг; x5 – індекс цін реалізації молока і молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами, %.

Отримана наступна кореляційна залежність попиту на молоко від включених у рівняння регресії факторів: ?= 434,4137 + 0,0251·x1 + 0,4893·x2 – 7,3016·x3 – 12,6636·x4 – 0,0043·x5.

Коефіцієнти регресії показують, що з підвищенням грошових доходів населення та номінальної заробітної плати на 1 грн. попит на молоко підвищується відповідно на 0,0251 кг та 0,4893 кг. Внаслідок підвищення середньої ціни масла вершкового і сиру твердого в торговельній мережі на 1 грн. попит на молоко знизився на 7,3016 і 12,6636 кг. Найменш суттєвий вплив на зниження попиту виявив п’ятий фактор. Так, з підвищенням індексу цін реалізації молока і молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами на 1 % попит на молоко знизився на 0,0043 кг.

Коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 85,1 %, що свідчить про наявність тісного зв’язку між попитом на молоко та включеними у модель факторами. Коефіцієнт множинної детермінації становить 72,42 %. Отже, частка факторів, яка не розглянута, становить 27,58 %.

Таким чином, радіоактивно забруднений регіон спроможний до самозабезпечення власних потреб у молоці на рівні науково-обгрунтованої норми споживання, та має потенціал реалізації молока за межі регіону в обсязі 169,5 тис.т.

З метою розрахунку резервів підвищення рівня конкурентоздатності вітчизняних товаровиробників, – за даними вибіркової сукупності (за 2001–2002 рр.) 80 аграрних формувань різних форм власності, що розташовані в радіоактивно забрудненому регіоні – побудовано кореляційну модель з наступними факторами: y – собівартість 1 ц молока, грн.; x1 – виробничі витрати на 1 корову, грн.; x2 – продуктивність 1 корови, ц; x3 – виробництво молока з розрахунку на 1 люд.-год., ц; x4 – оплата праці з розрахунку на 1 люд.-год., грн.; x5 – витрати кормів з розрахунку на 1 корову, ц корм. од.; x6 – вартість 1 ц корм. од., грн.; x7 – рівень спеціалізації виробництва, %; x8 – щільність поголів’я корів з розрахунку на 100 га с.-г. угідь, гол.; x9 – прямі витрати праці з розрахунку на 1 корову, люд.-год.

Отримана наступна кореляційна залежність собівартості від включених у рівняння регресії факторів: ?= 92,7380 – 0,0001·x1 – 0,4255·x2 –1,0098·x3 + 2,8936·x4 – 0,0412·x5 + 0,2767·x6 – 0,0414·x7 – 0,0038·x8 – 0,1572·x9.

Коефіцієнти регресії показують, на скільки в середньому змінюється собівартість 1 ц молока при зміні кожного з факторів на одиницю при фіксованих значеннях інших факторів включених у рівняння. Так, збільшення виробничих витрат з розрахунку на корову на 1 грн. знижує собівартість 1 ц молока на 0,0001 грн., продуктивності корови на 1 ц – на 0,4255 грн., виробництва молока з розрахунку на 1 люд.-год. на 1 ц – на 1,0098 грн., рівня витрат кормів з розрахунку на 1 корову на 1 ц корм. од. – на 0,0412 грн., рівня спеціалізації виробництва на 1 % – на 0,0414 грн., щільності поголів’я корів з розрахунку на 100 га с.-г. угідь на 1 гол. – на 0,0038 грн., прямих витрат праці з розрахунку на 1 корову на 1 люд.-год. – на 0,1572 грн. Підвищення рівня собівартості 1 ц молока на 2,8936 грн. за рахунок зростання оплати праці з розрахунку на 1 люд.-год. на 1 грн. та на 0,2767 грн. за рахунок зростання вартості 1 ц корм. од. на 1 грн. вказує на доцільність удосконалення в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності систем оплати праці, впровадження ресурсозберігаючих технологій у кормовиробництві.

Коефіцієнт множинної кореляції складає 0,9251, що свідчить про наявність тісного зв’язку між собівартістю 1 ц молока та включеними в модель факторами. Коефіцієнт множинної детермінації становить 0,8559. Це вказує на те, що варіація собівартості в зв’язку із зміною зазначених факторів становить 85,6 %.

На собівартість 1 ц молока, виходячи з зазначеного рівняння регресії, найбільше вплинули оплата і продуктивність праці, середньорічний удій молока з розрахунку на 1 корову, оскільки коефіцієнти регресії при зазначених факторах найвищі. Проте у зв’язку з тим, що в рівняння регресії були включені прямі і непрямі фактори (з різними одиницями виміру), неможливо відразу визначити найбільш суттєві. Тому нами був проведений аналіз коефіцієнтів еластичності собівартості 1 ц молока.

На підставі розрахованих коефіцієнтів еластичності (E1 = –0,0010, E2 = –0,0943, E3 = –0,0014, E4 = 0,0387, E5 = –0,0175, E6 = 0,0752, E7 = –0,0201, E8 = –0,0008, E9–0,6303) можна зробити висновок, що підвищення витрат виробництва на корову на 1 % веде до зниження собівартості на 0,0010 %, продуктивності корови на 1 % – на 0,0943 %, продуктивності праці на 1 ц – на 0,0014 %, рівня годівлі на 1 % – на 0,0175 %, спеціалізації на 1 % – на 0,2001 %, концентрації поголів’я на 1 % – на 0,0008 %, прямих витрат праці на 1 % – на 0,0752 %; зростання погодинного рівня оплати праці на 1 % – до підвищення собівартості на 0,0387вартості 1 ц корм. од. на 1 % – на 0,0752 %. Таким чином, найбільш впливовими на собівартість факторами є продуктивність корови, вартість 1 ц корм. од., прямі витрати праці з розрахунку на корову.

Для більш об’єктивнішої оцінки розподілу факторів за їх впливом на резерви зниження собівартості 1 ц молока розраховано Я – коефіцієнти, що характеризують ті фактори, в розвитку яких приховані найбільші резерви зниження собівартості 1 ц молока.

Фактичні значення Я – коефіцієнтів (Я1 = –0,0057, Я2 = –0,1056, Я3 –0,0090, Я4 = 0,0736, Я5 = –0,0273, Я6 = 0,1505, Я7 = –0,0249, Я8 = –0,0014, Я9–0,7794) свідчать, що найбільші можливості зниження собівартості закладені в прямих витратах праці на корову, так як при їх зміні на одне середньоквадратичне відхилення собівартість змінює свою величину на 0,7794 середньоквадратичного відхилення. Наступними за ступенем впливу на собівартість є такі фактори: продуктивність корови, рівень годівлі, спеціалізації, продуктивності праці, виробничі витрати на корову, концентрація поголів’я, вартість 1 ц корм. од., погодинний рівень оплати праці.

Для оцінки результатів діяльності с.-г. підприємств здійснено порівняння фактичного і теоретичного рівней собівартості за окремими сільськогосподарськими підприємствами. Останнє показало, що в 37 аграрних формуваннях із 80-ти собівартість виявилася вище розрахункової, в решті 43 вона не перевищувала цього рівня. Це свідчить про те, що ще в 46,25 % аграрних формуваннях не використані в достатній мірі наявні резерви зниження собівартості виробництва молока, а отже й підвищення їх конкурентоспроможності.

З метою виявлення перспективи забезпечення екологобезпечної пропозиції молока на регіональному ринку у 2010 р., проведено прогнозування обсягу молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97 з використанням нормативного методу.

Для прогнозування обсягу молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97 вказаним методом побудована кореляційно-регресійна модель з наступними факторами: y – обсяг виробництва молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97, т; x1 – площа залуження і перезалуження луків і пасовищ, га; x2 – площа вапнування сільськогосподарських угідь, га; x3 – площа внесення сапропелю і торфокомпостів, га; x4 – обсяг впровадження комбікормів, цеолітів та преміксів з радіопротекторними властивостями для корів, т.

За допомогою ЕОМ було отримане наступне рівняння кореляційної залежності: ?= 816,9081 – 0,2506·x1 – 0,2383·x2 – 0,3024·x3 – 0,0212·x4.

З використанням нормативного методу, на основі отриманого рівняння регресії, нами розраховано прогнози основних контрзаходів у 2010 р. (табл. ).

Таблиця 3

Прогнози основних контрзаходів

Показники | 2003 р. | 2010 р. | Обсяг виробництва молока понад ДР-97, т

Площа залуження і перезалуження луків і пасовищ, га

Площа вапнування сільськогосподарських угідь, га

Площа внесення сапропелю і торфокомпостів, га

Обсяг впровадження комбікормів, цеолітів та преміксів з радіопротекторними властивостями для корів, т. | 45,10

1341

983

305

485 | 16,77

1627

1033

441

608 | У 2010 р. проти фактичного рівня 2003 р. очікується зростання обсягу основних контрзаходів. Так, площа залуження і перезалуження луків і пасовищ збільшиться на 286 га, вапнування сільськогосподарських угідь – на 50 га, внесення сапропелю і торфокомпостів – на 136 га, обсяг впровадження комбікормів, цеолітів та преміксів з радіопротекторними властивостями для корів – на 123 т. В результаті обсяг молока понад ДР-97 знизиться за цей період на 28,33 т, або в 2,69 рази.

Основними виробниками і постачальниками сировини для переробних підприємств є особисті селянські господарства. Однак диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію викривлює процес нагромадження доданої вартості особистими селянськими господарствами. Тому з метою пропорційного розподілу капіталу в ланцюгу особисте селянське господарство – переробне підприємство – торговельна мережа, в основу нового цінового механізму покладена питома вага закупівельної ціни у складі роздрібної та включений коефіцієнт дотування безпосередньо до закупівельної ціни.

Діючий механізм дотування не вирішує повною мірою проблеми гнучкого розвитку сільськогосподарських товаровиробників у сучасних ринкових умовах. Сільськогосподарському товаровиробнику залишається близько 16,67від виручки за молоко на розширення матеріально-технічної бази, однак лише у випадку його реалізації переробному підприємству. Це монополізує ринок, оскільки будь-які інші його суб’єкти таких пільг не мають. У такому випадку сільськогосподарський товаровиробник не в змозі застосувати весь спектр важелів менеджменту і маркетингу у всьому їх багатовекторному розмаїтті, а відтак і досягти бажаних результатів господарської і комерційної діяльності. Тому необхідно передбачити у чинному законодавстві дотації для сільськогосподарських товаровиробників не тільки у випадку реалізації молока переробним підприємствам, але й на ринках, видачі молока в рахунок оплати праці тощо. Це дасть можливість сільськогосподарському товаровиробнику ефективно використовувати інструмент збуту на всіх нішах ринку молока та більш гнучко розвиватися в конкурентному середовищі.

Граничну суму дотації за молоко необхідно розраховувати виходячи з фактичної і планової продуктивності. Зазначений підхід стимулюватиме підвищення продуктивності корів до планового рівня. Це позитивно відображатиметься на ефективності виробництва в молочному скотарстві, а отже і рівні конкурентоспроможності підприємств у сучасному ринковому просторі.

ВИСНОВКИ

На основі наукових і практичних результатів проведеного дослідження сформульовані наступні висновки і пропозиції:

1. Ринок, як економічна категорія повинна розглядатися не тільки як сфера товарного, грошового обігу, механізм взаємодії покупців і продавців, територія на якій заключаються угоди, але й одночасно як господарський механізм. Узагальнення іноземного та вітчизняного досвіду вказує на доцільність врахування в процесі формування ринку молока економічних зв’язків на всіх фазах відтворення в молочарській сфері. Тому під ринком молока необхідно розуміти сукупність економічних відносин, що пронизують весь процес відтворення молокопродуктового підкомплексу, і одночасно систему, що забезпечує ефективне функціонування прямих і обернених зв’язків.

2. Деформація регіонального ринку молока обумовлена відсутністю розгалуженої його інфраструктури, монопольним положенням першої сфери молокопродуктового підкомплексу, несприятливою трансформацією кон’юнктури зовнішнього ринку щодо вітчизняних товаровиробників молока, недосконалою системою ціноутворення, спадом поголів’я корів та їх продуктивності у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності. Деструктивно на формуванні ринку молока позначається також несвоєчасна проплата переробними підприємствами сум нарахованих дотацій за молоко всім категоріям господарств, низький рівень економічної ефективності виробництва і конкурентоздатності товаровиробників молока. Підвищення максимального рівня забрудненості та частки молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97 у обсязі перевіреного вказує на необхідність врахування в процесі механізму дії закону попиту