ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Гомонай Василь Васильович
УДК 346.1/5(437)”1918-1938”
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В ПЕРШІЙ
ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ
(1918-1938 рр.)
Cпеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
ЛЬВІВ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права, МОН України
Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор Бисага Юрій Михайлович, заслужений юрист України, завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Харитонов Євген Олегович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри цивільного права
кандидат юридичних наук, доцент Поліковський Микола Федорович, Львівський юридичний інститут МВС України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права
Провідна установа
Київський національний університет імені Тараса Шевченка кафедра теорії та історії держави і права, МОН України, м. Київ
Захист відбудеться 23 вересня 2004 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий 16 серпня 2004 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.А. Луць
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Економічна система України перебуває в інтенсивному розвитку, що зумовлює необхідність постійного вдосконалення правових норм, які регулюють господарську діяльність. Однією з умов входження сучасної України до світового економічного співтовариства є вдосконалення законодавства про господарську діяльність. Це в свою чергу потребує глибокого всебічного наукового аналізу правових основ господарської діяльності не тільки України, але й інших держав. Великого значення у вирішенні даної проблеми набуває вивчення історичного державно-правового досвіду країн Центральної Європи, зокрема Чехії та Словаччини. Цікавим для українських правознавців у цьому зв’язку є дослідження становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці в міжвоєнний період, у складі якої перебувало Закарпаття. Необхідність цього актуалізується і тим, що нині Україна, Чехія та Словаччина прагнуть гармонізувати національне законодавство, в тому числі і законодавство про господарську діяльність, з нормами міжнародного права.
У першій Чехословацькій республіці були певні труднощі у процесі становлення законодавства про господарську діяльність, оскільки законом Чехословацької республіки від 30 жовтня 1918 року “Про утворення самостійної Чехословацької республіки” в державі був створений правовий дуалізм. Правові норми, запозичені та перенесені на територію республіки з австрійського та угорського правового порядку колишньої Австро-Угорщини були різними на різних територіях держави. З огляду на значну різницю в правовому розвитку чеських земель, Словаччини та Закарпаття використовувалися дві різні правові системи. Подальший розвиток законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці дозволив значно уніфікувати законодавство, хоча правового дуалізму повністю не ліквідував.
Ця проблема була предметом наукової зацікавленості представників різних суспільних наук: істориків, політологів, юристів. Проте, історико-правові особливості становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці досі залишаються малодослідженими, що обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
На нашу думку, виконане дослідження дозволить поглибити знання історико-правових закономірностей становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці, зробити певні висновки, що матимуть історико-правове та практичне значення для української юридичної науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить у науково-дослідну проблематику ряду кафедр юридичних факультетів та вузів України. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планами наукової діяльності Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права “Правове забезпечення розбудови держави: регіональний аспект”, затвердженої Вченою радою інституту 25.01.2001, протокол №5.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення історико-правових знань про особливості становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
- охарактеризувати основні періоди становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці та встановити їх межі упродовж 1918–1938 рр.;
- дослідити передумови становлення законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці;
- проаналізувати еволюцію правового статусу суб’єктів господарської діяльності на різних етапах досліджуваного періоду;
- виявити особливості законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці;
- сформулювати пропозиції щодо використання історико-правового досвіду першої Чехословацької республіки з метою вдосконалення законодавства про господарську діяльність в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правове регулювання господарської діяльності в Чехословацькій республіці (1918–1938 рр.).
Предметом дослідження є історико-правові закономірності становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1918–1938 роки – роки існування першої Чехословацької республіки, оскільки нормативно-правові акти, які регулювали господарську діяльність, приймалися від проголошення республіки до її окупації фашистською Німеччиною. Особлива увага звертається на перші роки існування республіки, оскільки саме з початковим етапом розвитку Чехословацької держави пов’язується спроба закласти правову основу для здійснення господарської діяльності в країні у міжвоєнний період.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи.
Діалектичний метод пізнання супроводжував весь процес дисертаційного дослідження і дозволив розглянути тенденції розвитку законодавства про господарську діяльність. в першій Чехословацькій республіці.
Статистичний метод використовується для статистичної обробки архівних матеріалів.
Застосуванням історико-правового методу виявлено специфіку еволюції законодавства про господарську діяльність в різні роки досліджуваного періоду.
За допомогою методу прогнозування автор сформулював рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності в нашій державі на основі досвіду і позитивних надбань першої Чехословацької республіки.
Порівняльно-правовий метод був застосований при аналізі норм законодавства про господарську діяльність, які діяли на різних територіях Чехословацької республіки.
Формально-юридичний метод дозволив проаналізувати зміст правових актів, а метод тлумачення – з’ясувати їх зміст.
Джерельною та емпіричною базою дослідження є міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти Чехословацької республіки, зокрема, закони та розпорядження опубліковані в Збірниках законів та розпоряджень за кожен рік існування першої Чехословацької республіки, більшість з яких не публікувалися українською мовою, а також архівні матеріали та праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених – істориків, політологів, правознавців.
Наукова новизна дослідження визначається тим, що у ньому вперше в історико-правовій науці на основі всебічного вивчення і критичного аналізу наукової літератури та аналізу значної кількості джерельних матеріалів, зроблено спробу цілісно дослідити проблему становлення та розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.). Комплексний аналіз поєднується із з’ясуванням цілого ряду конкретних проблем, які або зовсім не вивчалися, або досліджувалися фрагментарно, чи взагалі перекручувались і фальсифікувалися.
У результаті проведеного дослідження сформульовані основні положення яким, як видається, притаманні елементи новизни, і які виносяться на захист.
1.
Виокремлено три основні періоди становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці. Вста-но-в-ле-но, що пе-р-ший етап (жо-в-тень 1918 – 1920 рр.) ха-ра-к-те-ри-зу-ва-в-ся становленням законодавства про господарську діяльність на основі законодавства Австро-Угорщини та реформами в господарській сфері. Другий період (двадцятих років ХХ століття) характеризувався як період інтенсивного розвитку законодавства про господарську діяльність. Особливістю третього періоду (період тридцятих років ХХ століття) було перенесення ряду повноважень законодавчих органів на органи виконавчі які приймали рішення в багатьох господарських справах. Виконавча влада наділялася широкими повноваженнями у регулюванні господарських відносин.
2.
Аргументовано доведено, що певні проблеми правового регулювання господарської діяльності були зумовлені насамперед правовим дуалізмом, оскільки значна частина нормативно-правових актів першої Чехословацької республіки зберігала свою чинність ще з часів Австро-Угорщини. Вони суттєво відрізнялися змістом і були викладені угорською чи німецькою мовами, знання яких чим далі, тим більше обмежувалося на чеських землях, у Словаччині чи в Закарпатті.
3.
Враховуючи недостатній стан наукової розробки і малодослідженість низки питань, у дисертації показано еволюцію законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці.
4.
Вперше досліджено еволюцію правового статусу суб’єктів господарської діяльності на різних етапах першої Чехословацької республіки, вказано на особливості їх правового статусу.
5.
З’ясовано, що протягом всього періоду першої Чехословацької республіки проводилися роботи з уніфікації законодавства, оскільки на різних частинах Чехословацької республіки діяли різні нормативно-правові акти, що аж ніяк не свідчило про досконалість тогочасного законодавства в цілому і господарської діяльності зокрема.
6.
Виявлено, що Конституція 1920 року, прийнята на початковому етапі державотворення першої Чехословацької республіки, містила правові норми, які закріплювали недоторканість приватної власності.
7.
Встановлено, що законодавство про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці було нестабільним, значна частина нормативно-правових актів стосувалася внесення змін та доповнень до раніше прийнятих нормативно-правових актів про господарську діяльність.
8.
Запропоновано внести в чинне законодавство України положення про визначення меж державного втручання в регулювання господарської діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені у дослідженні положення, узагальнення та висновки можна використати:
–
у науково-дослідній роботі, для подальших історико-правових розробок проблеми становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918–1938 рр.);
–
у навчальному процесі при викладанні таких навчальних дисциплін як “Історія держави і права зарубіжних країн”, “Господарське право”, для підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, у навчально-методичних рекомендаціях, при читанні спеціальних курсів;
–
у правотворчості, зокрема у процесі створення нових нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовано шляхом його обговорення в Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права, Ужгородському національному університеті, на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні положення дисертації викладені на шести наукових конференціях: ) підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (Ужгород, 20–21 лютого 2002 року); 2) міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ, 20 грудня 2002 року – 20 січня 2003 року); 3) міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ, 20–27 жовтня 2003 року); 4) міжнародній науково-практичній конференції (Ужгород, 27 листопада 2003 року); 5) науково-практичній конференції, присвяченій міжнародному дню прав людини (Ужгород, 10 грудня 2003 року); 6) підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (Ужгород, 25 лютого 2004 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у восьми наукових працях (чотирьох фахових).
Структура дисертаційної роботи побудована за проблемно-хронологічним принципом зумовлена метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел (255 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок, з них 25 сторінок займає список використаних джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами і темами, визначається об’єкт і предмет, мета та завдання дисертаційного дослідження, його методологічна основа, джерельна та емпірична база, наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, хронологічні рамки, апробація результатів дослідження та особистий внесок автора у наукову розробку теми.
Розділ 1 “Стан розробки проблеми та аналіз джерел дослідження” присвячений характеристиці наукового доробку, який стосується теми дослідження, законодавства про господарську діяльність, а також архівних матеріалів з досліджуваної проблеми.
Наукову літературу з досліджуваної проблеми можна поділити на три групи: радянську, пострадянську та зарубіжну (зарубіжну літературу, в свою чергу, можна поділити на “стару” та сучасну; праці чеських, словацьких авторів та дослідників української діаспори).
Найбільш ґрунтовні дослідження правового статусу окремих суб’єктів господарської діяльності у міжвоєнний період проведені Енглішем К., Їрковскім І., Їрчаком Й., Кізлінком К., Фоусеком Ф., Фундареком Й., Хітілом А., Ярабеком А. та іншими.
Незначна кількість праць про першу Чехословацьку республіку з’явилася у 50–80-і роки ХХ століття. Переважна їх більшість носила загальний та описовий характер. Незважаючи на притаманні радянському часу стереотипи, окремі праці авторів 50–80-х років, написані на основі великого джерельного матеріалу, містять у собі висновки, які не втратили своєї актуальності і наукового значення і сьогодні. Хоча ці праці переважно публіцистичного характеру, з них можна почерпнути цікавий статистичний матеріал. Це стосується насамперед праць Шмераля Я. та Мельникової І.
Сьогодні дослідженням історії першої Чехословацької республіки займається вузьке коло дослідників, більшість з яких зосереджують свою увагу на дослідженні правового статусу Закарпаття як складника Чехословаччини.
Окремі аспекти правового регулювання господарської сфери першої Чехословацької республіки були предметом дослідження професора Бисаги Ю., який акцентував на проблемах правового регулювання відносин у господарській сфері, на фінансовій та земельній реформах, їх правовому забезпеченні. Особлива увага приділяється першим крокам правового регулювання господарських відносин на початковому етапі розвитку Чехословацької держави.
Окремо слід зупинитися на аналізі праць таких дослідників історії держави і права Чехословаччини як Беня Й., Ванечек В., Малі К., Мосні П., Сівак Ф., які досліджують еволюцію держави і права на різних етапах розвитку Чехословаччини. Вони, звичайно, звертають увагу і на першу Чехословацьку республіку.
Окремі аспекти господарської діяльності досліджують сучасні чеські вчені Лаціна В., Фалтус Й., Пруха В. та інші, які на основі великої кількості архівних матеріалів чітко охарактеризували господарське становище в першій Чехословацькій республіці.
У висновках до розділу автор підсумував, що серед праць з історії держави і права першої Чехословацької республіки, в тому числі щодо становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність:
–
переважають дослідження політичних подій. Цей аспект досить широко розкривають більшість дослідників. У зв’язку з цим можна відзначити тематичну бідність при дослідженні господарського розвитку першої Чехословацької республіки;
–
досліджуючи історію права першої Чехословацької республіки, дослідники як правило звертають увагу на окремі територіальні одиниці Чехословаччини, досліджують окремо чеську територію чи територію Словаччини, або Закарпаття. Комплексні дослідження, як правило, відсутні. Деякі автори, досліджуючи регулювання відносин на чеських та словацьких землях, навіть не згадують про Закарпаття як складову Чехословаччини, а саме ця територія часто мала свої особливості;
–
проблемою є тематична і хронологічна фрагментація історії міжвоєнного періоду. У багатьох випадках дослідники звертають увагу тільки на певний період, не даючи навіть загальної характеристики іншим періодам, що робить їх праці незавершеними;
–
у ряді досліджень про соціально-економічне становище Чехословаччини нема посилань на нормативну базу, яка регулювала відносини в цій сфері;
–
у чеській, словацькій, радянській та українській юридичній науці відсутні праці, у яких би комплексно висвітлювалися історико-правові аспекти становлення та розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці.
Розділ 2 “Правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці (жовтень 1918 року - 1920 рік)” складається з двох підрозділів, другий з яких, у свою чергу, поділено на три глави. У цьому розділі досліджено становлення законодавства про господарську діяльність, акцентується увага на його проблемах та особливостях.
У підрозділі 2.1. “Утворення першої Чехословацької республіки та проблеми становлення законодавства про господарську діяльність” досліджується процес утворення самостійної Чехословацької республіки. Вказано, що після розпаду Австро-Угорщини свою подальшу долю вирішувало і населення Закарпаття. Рішенням Сен-Жерменської конференції воно ввійшло до складу Чехословаччини. У підрозділі акцентовано на проблемах становлення правового регулювання господарської діяльності. Особлива увага звертається на закон від 28 жовтня 1918 року “Про утворення самостійної Чехословацької республіки”, згідно з яким після розпаду Австро-Угорщини на території Чехословаччини був створений правовий дуалізм. На різних територіях Чехословаччини діяло відмінне право. Проблемою було і те, що більшість джерел права були написані німецькою та угорською мовами. Ситуацію ускладнювало і те, що поряд з економічно високорозвинутими чеськими територіями, мала місце економічна відсталість Словаччини та Закарпаття.
У підрозділі 2.2. “Нормативне регулювання господарської діяльності на початковому етапі розвитку першої Чехословацької республіки” автор аналізує правове забезпечення реформ, проведених в господарській сфері після проголошення Чехословацької республіки, зокрема, фінансової реформи, нострифікаційної акції та реалізації земельної реформи.
Глава 2.2.1. “Характерні риси законодавства про фінансово господарську діяльність”. У дисертаційній роботі відзначено, що фінансова реформа, проведена весною 1919 року, започаткувала існування чехословацької валюти, яку було стабілізовано щодо світових валют. Це відіграло позитивну роль у фінансово-господарській сфері протягом всього часу існування першої Чехословацької республіки.
Глава 2.2.2. “Правові засади нострифікаційної акції” висвітлює правове регулювання нострифікації. Автор робить висновок, що суть нострифікаційної акції полягала в тому, щоб зареєструвати на території Чехословаччини підприємства, які були створені ще за часів монархії, але, після розпаду Австро-Угорщини здійснювали свою діяльність на території Чехословаччини, а місцем розташуванням яких вважалися інші держави колишньої імперії. Для повного і всебічного дослідження та аналізу нострифікаційної акції автором досліджено міжнародні договори, чехословацьке законодавство та архівні матеріали. Вказано на особливості правового регулювання нострифікаційної акції в різних сферах господарського життя. На основі архівних матеріалів автор наводить статистичні результати цієї акції і приходить до висновку, що поряд з фінансовою реформою, нострифікаційна акція відкрила широкі можливості для закріплення позицій чехословацького капіталу, а її реалізація на практиці стала можливою завдяки ефективному правовому регулюванню та порозумінню з боку Австрії та Угорщини, оскільки саме підприємства Австрії та Угорщини підлягали нострифікаційній акції.
Глава 2.2.3. “Юридичне забезпечення сільськогосподарської діяльності”. Дисертант доводить, що радикальна земельна реформа, проведена в першій Чехословацькій республіці, відіграла важливу роль у здійсненні сільськогосподарської політики. Досліджено причини проведення земельної реформи, вказано на проблеми її реалізації. Здобувач доходить висновку, що найважливішим позитивним моментом реформи було те, що земля стала предметом купівлі-продажу. Це приводило в рух усе суспільство в напрямку високорозвинутої ринкової економіки. Аналіз нормативної бази дозволив дисертанту зробити висновок, що земельна реформа проводилася на основі ефективного правового забезпечення та механізму його реалізації на практиці за допомогою превентивних заходів.
У висновках до розділу підсумовуються положення, що розглядалися в перших двох підрозділах.
Розділ 3 “Особливості правового регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці у 20-х роках ХХ століття” складається з чотирьох підрозділів, другий з яких містить три глави. Розділ присвячено дослідженню законодавства про господарську діяльність з моменту прийняття Конституції 1920 року до початку світової економічної кризи (кінець 20-х років ХХ століття).
У підрозділі 3.1. “Конституційно-правові основи господарської діяльності” проведено аналіз норм Конституції Чехословацької республіки що стосуються, господарської сфери. Конституція приділяє значну увагу конституційному закріпленню недоторканості приватної власності. Робиться висновок, що Конституція закріпляла широке коло прав і свобод, характерних для тогочасного устрою. Дисертант доводить, що недоліком Конституції було те, що вона не зафіксувала соціально-економічних прав навіть в такому формулюванні, яким маніпулювала Веймарська Конституція, яка поряд з іншими конституціями, служила взірцем для Чехословацької Конституції.
У підрозділі 3.2. “Еволюція суб’єктів господарської діяльності” досліджується динаміка та основні складові процесу формування правового статусу окремих суб’єктів господарської діяльності.
Глава 3.2.1. “Правовий статус бірж” присвячена дослідженню ролі та правового статусу бірж. Встановлено, що тривалий час біржі існували тільки на чеській частині республіки, на території Словаччини та Закарпаття навіть не існувало закону, який би регулював їх правовий статус. Тільки через певний час після утворення Чехословацької республіки було прийнято окремий закон, який врегулював правовий статус бірж на території Словаччини та Закарпаття.
Глава 3.2.2. “Розвиток банків та банківської діяльності”. У Чехословацькій республіці банківська система мала свою специфіку оскільки законодавство про банки та банківську діяльність суттєво відрізнялося на території Чехії з одного боку, і Словаччини та Закарпаття – з іншого. Існували суттєві відмінності при утворенні банків, їх діяльності та припинення діяльності. У роботі робиться висновок, що словацькі банки, як правило, мали місцеве значення. Чеські ж банки протягом всього часу існування Чехословацької республіки відігравали більш суттєву роль. У главі досліджено особливості розвитку банківської системи першої Чехословацької республіки на різних етапах досліджуваного періоду.
Глава 3.2.3. “Становлення законодавства про товариства, як суб’єкту господарської діяльності”. Дисертант вказує на відмінності у правовому статусі товариств на чеських землях, території Словаччини та Закарпаття. Зокрема, встановлено, що на території Словаччини акціонерні товариства існували під іншою назвою. На території Чехословаччини існували і деякі специфічні форми товариств, такі як “тихі” товариства. Досліджуються деякі аспекти господарської діяльності різних форм господарських товариств. Увага акцентується на особливостях розвитку правового регулювання різних форм господарських товариств. Проаналізовані основні нормативно-правові акти, які приймалися протягом 20-х років ХХ століття в Чехословаччині, і стосувалися товариств як суб’єктів господарської діяльності. Доведено, що товариства з обмеженою відповідальністю на території Словаччини та Закарпаття почали існувати з 1924 року, після прийняття відповідного закону.
У підрозділі 3.3. “Основні тенденції розвитку законодавства про захист від недобросовісної конкуренції” дисертант доводить, що Чехословацька республіка і її законодавство містило широке коло правових норм, які гарантували суб’єктам господарської діяльності захист від недобросовісної конкуренції. У підрозділі дається характеристика та робиться аналіз основних нормативних актів про захист від недобросовісної конкуренції, серед яких основне місце належало закону Чехословацької республіки “Про недобросовісну конкуренцію” та міжнародним договорам, щодо недобросовісної конкуренції, які Чехословацька республіка ратифікувала.
У підрозділі 3.4. “Правові основи підприємницької діяльності” автор зазначає, що в першій Чехословацькій республіці значна увага приділялася торгівельній діяльності, оскільки господарство держави було в основному орієнтовано на експорт. Дисертант приходить до висновку, що саме законодавство про торгівельну діяльність було нестабільним – вносилися суттєві зміни до раніше прийнятих законів, ліквідовувалися створені в цій сфері органи.
У висновках до розділу узагальнюються положення, сформульовані у процесі проведеного дослідження.
Розділ 4 “Розвиток законодавства про господарську діяльність в 30-х роках ХХ століття у першій Чехословацькій республіці” присвячений дослідженню розвитку законодавства про господарську діяльність у роки світової економічної кризи і до моменту припинення існування першої Чехословацької республіки. Розділ складається з двох підрозділів.
У підрозділі 4.1. “Правовий статус картелів та монополій” досліджується правовий статус картелів та монополій. Автор доводить, що ставлення Чехословацької держави до картелів змінювалося. Якщо законодавство Австро-Угорщини забороняло їх, то вже норма Конституції Чехословацької республіки 1920 року передбачала право на об’єднання в картелі. У 1933 році окремим законом було врегульовано правовий статус картелів. Дисертант робить висновок, що держава в певних випадках втручалася в діяльність картелів, але сприяла картелізації.
У підрозділі досліджується також правовий статус монополій, які з огляду на монополізаційні процеси відігравали важливу роль у господарському житті першої Чехословацької республіки.
У підрозділі 4.2. “Особливості законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці в 30-ті роки ХХ століття” комплексно досліджено чинники, що впливали на розвиток законодавства про господарську діяльність. Охарактеризована загальна господарська ситуація в державі, вказано на характерні риси тогочасного законодавства про господарську діяльність. Дисертант приходить до висновку, що характерною рисою тогочасного законодавства було наділення широким повноваженнями виконавчі органи влади. Саме виконавчі органи вирішували суттєві проблеми господарського значення. У підрозділі проаналізовано важливі закони та розпорядження, які регулювали відносини при здійсненні господарської діяльності.
Початок 30-х років характеризувався світовою економічною кризою, яка була відчутною і в Чехословацькій республіці, однак, за допомогою вчасного і вмілого правового регулювання вдалося подолати кризу та її наслідки.
У висновках до розділу підсумовуються результати проведеного дослідження.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено історико-правове узагальнення і нове вирішення завдання, яке полягає у поглибленні історико-правових знань стосовно становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.), що є внеском здобувача у правничу науку. Основні висновки результатів дисертаційного дослідження полягають у наступному:
1.
Виокремлено три основні періоди становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці. Встановлено, що перший етап (жовтень 1918 – 1920 рр.) характеризувався реформами в господарській сфері, становленням законодавства про господарську діяльність на основі законодавства Австро-Угорщини. Другому періоду (двадцятих років ХХ століття) притаманний інтенсивний розвиток законодавства про господарську діяльність. Прикметною особливістю третього періоду (тридцятих років ХХ століття) було перенесення ряду повноважень законодавчих органів на виконавчі органи, які приймали рішення в багатьох господарських справах. Виконавча влада наділялася широкими повноваженнями у регулюванні господарських відносин.
2.
Встановлено, що Чехословацька республіка, створена в 1918 році, вирішила своє ставлення до передреволюційних правових норм, що діяли на її державній території, на основі методу рецепції. Норми, запозичені та перенесені на територію республіки з австрійського та угорського правового полів були різними, і належали до різних частин території республіки. З огляду на значну різницю в правовому розвитку чеських земель, Словаччини та Закарпаття були використані дві різні правові системи. У державі виникала ситуація, коли водночас існували дві різні правові системи, тобто існував правовий дуалізм.
3.
Обгрунтовано, що проблемою становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність залишалося те, що, як в чеських землях, так і в Словаччині та Підкарпатській Русі, більшість джерел права, успадкованих від Австро-Угорщини були написані німецькою чи угорською мовами.
4.
Встановлено, що законотворчий процес у початковий період першої Чехословацької республіки був дуже інтенсивним. Нормативно-правові акти, які набрали чинності за досить складних умов на початковому етапі розвитку держави, не завжди відповідали високим критеріям, інколи містили помилки, нерідко були недопрацьованими.
5.
На основі аналізу нормативно-правових актів доведено, що на початковому етапі існування першої Чехословацької республіки було створено велику кількість різних за повноваженнями органів, які відігравали важливе значення у господарському житті республіки.
6.
Встановлено, що значна частина економічного потенціалу після утворення Чехословацької республіки залишалася в руках попередніх власників, насамперед австрійців, німців та угорців. Безпосередньо після закінчення війни робилися спроби змінити відносини власності на користь “своїх” підприємців. Це робилося посередництвом так званої нострифікації (нострифікаційної акції), – господарської та правової акції, проведеної внаслідок відокремлення Чехословацької республіки від Австро-Угорщини. Метою акції була реєстрація на території Чехословаччини підприємств, створених ще за часів монархії, які після її розпаду здійснювали свою діяльність на території Чехословаччини, а місцем розташування яких вважалися інші держави колишньої монархії. Нострифікаційна акція відкрила широкі можливості для закріплення позицій внутрішнього чехословацького фінансового капіталу.
7.
Обґрунтовано, що третій етап існування першої Чехословацької республіки посідає особливе місце у розвитку законодавства Чехословаччини, маючи ряд характерних рис. Однією із них було передача ряду повноважень законодавчих органів виконавчим органам. У цьому аспекті слід зазначити, що виконавчі органи приймали рішення з багатьох господарських проблем. Виконавча влада наділялася широкими повноваженнями у регулюванні господарських відносин. Парламент послідовно та неухильно відштовхувався на другорядну роль у правовому регулюванні господарської діяльності.
8.
Доведено, що у передмюнхенській Чехословацькій республіці справа дійшла до узаконення приписів боротьби проти недобросовісної конкуренції через ратифікацію низки міжнародних договорів проти недобросовісної конкуренції, укладення угод із різними державами з вказаної проблеми та прийняття закону Чехословацької республіки “Про недобросовісну конкуренцію“ та інших нормативних актів.
9.
Встановлено, що у першій Чехословацькій республіці питанню правового регулювання торгівельної діяльності, як одного із видів господарської діяльності приділялася значна увага.
10.
З’ясовано, що внутрішній господарській політиці Чехословаччини був притаманний монополізаційний процес, який знайшов підтримку в законодавстві. Зокрема, передбачалися пільгові умови при створенні різних правових форм підприємств, які служили монополізації. Підтримка монополізаційних тенденцій нормативним втручанням знайшла своє відображення в різних сферах господарської діяльності.
11.
Обгрунтовано, що в перші два періоди становлення і розвитку законодавства пр господарську діяльність (1918 рік - 20-і роки ХХ століття) держава втручалася лише у ключові питання економіки. Аналіз законодавства свідчить, що вже на ранньому етапі свого існування Чехословаччина намагалася створити правові основи, які б гарантували розвиток таких економічних складників демократичного суспільства, як ринок, підприємництво, приватна власність, регуляція і саморегуляція, гарантування державних інтересів в економіці.
12.
Виявлено, що після припинення діяльності Австро-Угорського банку на території Чехословаччини його функції передавалися міністерству фінансів. Була створена банківська рада міністерства фінансів, яка діяла до утворення і початку функціонування Чехословацького Національного банку. Дисертант приходить до висновку, що з правової точки зору, банківську раду необхідно характеризувати як утворення sui generis, яке виникло в особливий період для виконання особливих завдань.
13.
Доведено, що внесення змін та доповнень до Конституції Чехословацької республіки, було пов’язано з хаосом у правовій практиці і паралельному існуванні старих та нових правових норм. Зміна Конституції покликана була оживити механізм правового регулювання, а збільшення кількості депутатів парламенту повинно було сприяти усуненню недоліків правової теорії та практики.
14.
На основі аналізу норм Конституції Чехословаччини доведено, що вона була однією з найдемократичніших у післявоєнній Центральній Європі і забезпечувала для своїх громадян широкі права і свободи. Однак, її недоліком було те, що серед громадянських прав і свобод не закріплялися соціально-економічні права. Вони не ввійшли до Конституції навіть у обсязі Веймарської Конституції, яка, поряд з іншими конституціями, служила для Чехословацької Конституції взірцем.
15.
Аргументовано, що хоча у період першої Чехословацької республіки було прийнято велику кількість нормативно-правових актів, які регулювали господарські відносини, проте значна кількість нормативно-правових актів після прийняття зазнавала значних змін. Підтвердження цьому – обсяжні Збірники законів і розпоряджень Чехословацької республіки того часу. Але при цьому більша частина законодавства за своїм змістом не була принципово новою.
16.
Встановлено, що в чинному законодавстві України, необхідно усунути прогалину оскільки поняття “господарська діяльність” розуміється неоднозначно. Є розбіжності в розумінні цього поняття. До прийняття Господарського кодексу України поняття “господарська діяльність” в трьох нормативно-правових актах розумілося по-різному.
17.
Доведена необхідність прийняття в державі закону чи включення до Господарського кодексу України правових норм, які би врегульовували питання меж державного втручання в господарську діяльність.
СПИСОК ПРАЦЬ,
ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Гомонай В.В. Теоретичні аспекти господарської діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ, 2003. – Випуск 22. – С. 400–405.
2.
Гомонай В.В. Утворення першої Чехословацької республіки та проблеми правового регулювання господарської діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ, 2003. – Випуск 23. – С. 39–44.
3.
Гомонай В.В. Правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. –Львів, 2004. – Випуск 39. – С. 161–164.
4.
Гомонай В.В. Законодавче регулювання нострифікаційної акції в першій Чехословацькій республіці // Вісник Київського університету права. –– Київ, 2004. – Число 2. – С. 82–84.
5.
Гомонай В.В. Правовий статус картелів в 1-ій Чехословацькій республіці // Регіональні студії. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ужгород, 27 листопада 2003 р. – Ужгород, 2003. – С. 154–158.
6.
Гомонай В.В. Господарська діяльність: поняття та ознаки // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія юридична. – Ужгород, 2003. – Спецвипуск 2. – С. 98–102.
7.
Гомонай В.В Нострифікаційна акція в 1-ій Че-хо-с-ло-ва-ць-кій ре-с-пу-б-лі-ці // Динаміка на-у-ко-вих досліджень: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 7–8.
8.
Гомонай В.В. Правове регулювання економіки в 1-ій Чехословацькій республіці // Наука і освіта 2003: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 20-24 січня 2003 р. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 3–5.
АНОТАЦІЯ
Гомонай В.В. Становлення і розвиток законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918-1938 рр.). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2004.
Вперше на рівні монографічного дослідження комплексно розглядається проблема становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькі республіці. У дисертаційній роботі проаналізовано проблеми становлення законодавства про господарську діяльність, виявлено особливості розвитку законодавства про господарську діяльність на різних етапах досліджуваного періоду (1918-1938 рр.). У дисертації з’ясовано особливості правового статусу окремих суб’єктів господарської діяльності на різних територіях Чехословацької республіки.
На підставі проаналізованих та встановлених закономірностей становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці внесені пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України про господарську діяльність.
Ключові слова: законодавство про господарську діяльність, Чехословацька республіка, господарська діяльність
АННОТАЦИЯ
Гомонай В.В. Становление и развитие законодательства о хозяйственной деятельности в первой Чехословацкой республике (1918 -1938 гг.). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2004.
Диссертация посвящена комплексному исследованию проблемы становления и развития законодательства о хозяйственной деятельности в первой Чехословацкой республике (1918-1938 гг.).
В результате проведенного исследования диссертант обосновывает, что становление и развитие законодательства о хозяйственной деятельности на территории Чехословацкой республики происходило в три этапа, которые имели свои особенности. Первый из этапов характеризуется реформами в хозяйственной сфере (земельная реформа, нострификационная акция, финансовая реформа) и охватывает период с октября 1918 года по 1920 год. Второй этап – 20-е годы ХХ века – характеризует активное нормотворчество после принятия в 1920 году Конституции Чехословацкой республики. Показано, что государство вмешивалось только в ключевые вопросы экономики. Уже на раннем этапе своего существования Чехословацкое государство стремилось создать правовые основы, которые гарантировали бы развитие таких экономических составных как рынок, предпринимательство, частная собственность, гарантирование интересов государства в экономике. На третьем этапе, в 30-е годы ХХ века, в Чехословацкой республике значительные полномочия при регулировании хозяйственных отношений получили исполнительные органы, отодвинув на второстепенную роль законодательные органы.
В работе доказано, что после принятия закона “О создании самостоятельной Чехословацкой республики” в октябре 1918 года, в первой Чехословацкой республике существовал правовой дуализм. На разных территориях Чехословакии действовали разные правовые системы. На чешских территориях оставалось действующим австрийское право, на территории Словакии и Закарпатья – венгерское право. В диссертации обосновано, что одной из острых проблем становления и развития законодательства о хозяйственной деятельности было то, что большинство источников права было написано немецким и венгерским языками. Хотя на протяжении всего существования Чехословацкой республики принималось большое количество нормативно-правовых актов, проводилась унификация и кодификация законодательства о хозяйственной деятельности, правовой дуализм оставался проблемой до конца существования Чехословацкой республики.
В работе установлено, что нострификационная акция открыла широкие возможности для закрепления позиций чехословацкого финансового капитала. Заданием акции была регистрация на территории Чехословакии предприятий, созданных еще во время империи и после ее распада осуществлявших свою деятельность на территории Чехословакии, а местом расположения предприятий считались другие государства прежней империи. Автор доказывает, что в предмюнхенской Чехословацкой республике дошло до узаконения указов борьбы против недобросовестной конкуренции через ратификацию международных договоров и принятие законов, а также других актов. Обосновано, что период первой Чехословацкой республики занимает особое место в развитии законодательства, имея ряд характерных черт. Законодательство о хозяйственной деятельности первой Чехословацкой республики характеризовалось нестабильностью. Большое количество нормативно-правовых актов вносили изменения и дополнения в раннее принятые акты о хозяйственной деятельности.
Обосновывается позиция, что для внутренней хозяйственной политики был свойственным монополизационный процесс, нашедший поддержку в законодательстве. Предусматривались льготные условия при создании разных правовых форм предприятий, которые служили монополизации.
Исследованием затронут вопрос об особенностях правового статуса отдельных субъектов хозяйственной деятельности на разных этапах существования Чехословацкой республики и на разных ее территориях.
В диссертации автор формулирует практические рекомендации по усовершенствованию законодательства Украины о хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: законодательство о хозяйственной деятельности, Чехословацкая республика, хозяйственная деятельность.
SUMMARY
Homonai V.V. Formation and development of economic activity legislation in the first Czechoslovakian republic (1918-1938). – Manuscript.
Thеsis dissertation for conferring the scientific degree of candidate of juridical science. Speciality 12.00.01 – theory and history of state and law; history of political and legal sciences. – Lviv national university named after Ivan Franko. – Lviv, 2004.
The problem of formation and development of economic activity legislation in the first Czechoslovakian republic is being for the first time complexly examined on the level of monographic research. The problems of formation of economic activity legislation are analyzed, the peculiarities of the development of economic activity legislation on different stages of the period under analysis have been revealed in the thesis. The peculiarities of legal status of separate subjects of economic activity in different parts of Czechoslovakian republic are ascertained in the thesis.
Having analyzed and established the regularities of formation and development of economic activity legislation in the first Czechoslovakian republic proposals are introduced concerning improvement of Ukrainian economic activity legislation.
Key words: economic activity legislation, Czechoslovakian republіс, economic activity.
Підписано до друку 12.08.2004. Формат 60Х84/16.
Офс. друк. Гарнітура Times New Roman.
Умов. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим.
Зам. № 11. Безкоштовно.
РВЦ юридичного факультету УжНУ
88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 26.
