НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
національний аграрний університет
Ільчук ігор іванович
УДК 636.084.598.261.7
ПРОДУКТИВНІСТЬ, ЯКІСТЬ ЯЄЦЬ ТА ОБМІН РЕЧОВИН У ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ НАТРІЮ І КАЛІЮ У КОМБІКОРМІ
06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів
ім. П.Д.Пшеничного
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Москалик Олександр Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького Міністерства аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Львів
Захист відбудеться “22” квітня 2004 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий “18” березня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.
Загальна характеристика ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи
Актуальність теми. Вивченню ролі натрію і калію у живленні тварин упродовж останніх десятиріч приділяється значна увага. В останні роки одержано ряд нових даних, які суттєво розширюють відомості стосовно біологічної ролі натрію і калію в організмі тварин.
Особливо це питання актуально для птиці і, зокрема, для перепелів. Вони відрізняються напруженим обміном речовин і чутливі до нестачі і надлишку мінеральних речовин у кормах раціону.
Рекомендовані рівні натрію у кормі для японських перепелів за даними Кузнецовой Б., (1967); Пигаревой М. и др., (1968); Стотика Я., (1971);
Агеева В.Н. и др., (1987); Бондаренка С.П., (2002) коливаються в межах 0,1–1,5%. За даними М.Д.Пигаревой (1989) вміст натрію у кормі для птахів цього виду повинен бути не більшим 0,5%.
Рекомендована кількість калію у раціонах для дорослих перепелів коливається від 0,3 до 0,9% (Пигарева М. и др., 1968; Кузнецова Б., 1967;
Стотик Я., 1971). Часто для птахів цього виду рекомендують норми, розроблені для курей та індиків. При цьому не враховуються біологічні особливості перепелів – висока інтенсивність росту, продуктивності та напруженість обмінних процесів. Поряд з цим, вміст калію у комбікормі, рекомендований більшістю дослідників (0,3 – 0,6%), навіть дещо нижчий, ніж для курей (0,6 – 0,8%). Зважаючи на те, що калій є елементом, який бере участь у регуляції осмотичного тиску та кислотно-лужної рівноваги, активує ряд ферментів і, зокрема, ключовий фермент гліколізу – піруваткіназу (Вишняков С.И., 1967; Мюллер Д., 1980), то при високій енергетичній поживності раціонів перепелів збільшується їх потреба у калії (Лемешева М.М., 1986; Sobrino F. et al.,1982).
Виходячи з цього, актуальним постає питання всебічного вивчення впливу натрію і калію (окремо та в комплексі) на організм перепілок та визначення оптимальних рівнів цих елементів у комбікормах.
Зв’язок роботи з науковими програмами (планами темами). Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою: “Розробити способи підвищення ефективності використання кормів і кормових добавок у годівлі тварин” (номер державної реєстрації 0101U001753).
Мета і завдання досліджень. Метою роботи є встановлення оптимальних рівнів натрію і калію в раціонах для перепелів яєчного напряму продуктивності та вивчення їх впливу на продуктивні якості, перетравність корму та деякі показники обміну речовин.
У роботі ставилось завдання вивчити такі показники:
- яєчну продуктивність;
- витрати комбікорму на одиницю продукції;
- збереженість поголів’я;
- живу масу перепелів;
- морфологічні показники якості яєць;
- хімічний склад яєць;
- інкубаційні якості яєць;
- перетравність поживних речовин корму;
- баланс азоту натрію, калію, кальцію та фосфору в організмі;
- вміст натрію, калію, кальцію, фосфору, заліза, цинку та міді у м’язах і печінці;
- гематологічні показники;
- економічну ефективність проведених досліджень.
Об’єкт досліджень. Дорослі японські перепели яєчного напряму продуктивності за різного забезпечення їх натрієм і калієм.
Предмет досліджень. Продуктивні якості, перетравність поживних речовин корму, деякі показники обміну речовин у японських перепелів.
Методи досліджень. Вирішення поставлених завдань здійснювалось із використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, перетравність та баланс поживних речовин), біохімічних (вміст мінеральних елементів у кормі, яйцях та посліді), гематологічних та статистичних (обробка отриманих даних) методів досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчено вплив різних рівнів натрію і калію у комбікормах на продуктивні якості та обмін речовин у дорослих перепелів яєчного напряму продуктивності. Досліджено показники яєчної продуктивності та якості яєць, перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, натрію, калію, кальцію та фосфору, морфологічний та біохімічний склад крові, вміст мінеральних елементів у печінці та м’язах.
Встановлено, що оптимальний вміст калію в раціоні перепелів складає 0,81%, а натрію 0,15%, при їх співвідношенні 5,4 : 1. При годівлі птахів комбікормом із вказаною кількістю цих елементів зростає яєчна продуктивність, поліпшується якість яєць, знижуються витрати корму на одиницю продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що при годівлі перепелів комбікормом із рівнем натрію 0,15% та калію 0,81% спостерігається підвищення несучості на середню несучку на 30,6%, виходу яєчної маси – на 37,4%, зниження витрат кормів на 10 яєць на 25,6% та зростання рівня рентабельності виробництва на 2,33%.
Впровадження результатів досліджень здійснено в ДП “Обрій” ЗАТ Агрофірма “Березанська птахофабрика”. За результатами проведених досліджень одержано патент України на винахід “Спосіб годівлі перепелів” № 2002129691.
Особистий внесок здобувача. Полягає в освоєнні методик вивчення мінерального обміну у тварин, проведенні науково-господарських та фізіологічних дослідів на японських перепелах у проблемній науково-дослідній лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного Національного аграрного університету та ДП “Обрій” ЗАТ Агрофірма “Березанська птахофабрика”. Самостійно проведені лабораторні дослідження зразків корму, посліду та яєць у лабораторії кафедри; визначений мінеральний склад кормів, органів і тканин птахів та отриманої від них продукції, гематологічні показники перепілок у лабораторії якості і безпеки сільськогосподарської продукції НАУ; здійснено біометричну обробку отриманих даних, їх аналіз та написання дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи були апробовані на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Навчально-наукового інституту тваринництва і водних біоресурсів Національного аграрного університету (вересень 2002 р.) та міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів” (жовтень 2003 р., Національний аграрний університет).
Публікації. Результати досліджень викладені у трьох опублікованих наукових працях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація виконана на 138 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій виробництву. Робота включає 51 таблицю. До списку використаної літератури входить 200 джерел.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились у проблемній науково-дослідній лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграрного університету на перепелах яєчного напряму продуктивності породи японський перепел за методом груп.
Протягом червня-вересня 2002 р. було проведено перший науково-господарський дослід, а з листопада 2002 р. по лютий 2003 р. другий.
Матеріалом для першого науково-господарського досліду були 240 голів перепелів, з яких за принципом аналогів сформували шість груп (1 контрольну і
5 дослідних). В кожній групі було по 40 птахів 30 самок і 10 самців.
Зрівняльний період досліду тривав 14 діб, протягом якого перепели усіх груп споживали комбікорм контрольної групи.
В основний період першого науково-господарського досліду рівень натрію в комбікормі птахів 4-, 5- і 6-ї груп змінювали за рахунок додавання хлориду натрію. Вміст калію у кормі перепелів 2-, 3-, 5- і 6-ї груп регулювали введенням хлориду калію (табл. 1).
Солі досліджуваних елементів вводили у комбікорм методом багатоступеневого змішування.
Таблиця 1 – Схема першого науково-господарського досліду
Група | Вміст у 100 г комбікорму, г
натрію | калію
1 | 0,11 | 0,71
2 | 0,11 | 0,81
3 | 0,11 | 0,91
4 | 0,15 | 0,71
5 | 0,15 | 0,81
6 | 0,15 | 0,91
Годували піддослідних перепілок двічі на добу (вранці та ввечері).
Протягом досліду визначали такі показники: збереженість поголів’я живу масу перепілок споживання комбікорму яєчну продуктивність морфологічні показники якості яєць хімічний склад яєць інкубаційні якості яєць перетравність поживних речовин корму баланс азоту, натрію, калію, кальцію та фосфору в організмі перепілок вміст натрію, калію, кальцію, фосфору, заліза, цинку та міді у мязах і печінці.
Для вивчення перетравності поживних речовин на фоні науково-господарського досліду було проведено фізіологічний, для якого з кожної групи за принципом аналогів відібрали по три перепілки у віці 111 діб. Дослід проводили індивідуальним методом (Маслиева О.И., 1970). Підготовчий період тривав три доби, а основний – шість.
У кінці досліду для визначення хімічного складу мязів та печінки забили по три перепілки з кожної групи.
У другому науково-господарському досліді вивчали вплив більш високих доз натрію і калію на продуктивні якості та обмін речовин у перепелів (табл. 2).
Таблиця 2 – Схема другого науково-господарського досліду
Група | Вміст у 100 г комбікорму, г
натрію | калію
1 | 0,19 | 0,71
2 | 0,19 | 0,81
3 | 0,19 | 0,91
4 | 0,23 | 0,71
5 | 0,23 | 0,81
6 | 0,23 | 0,91
Матеріалом для другого науково-господарського досліду були 240 перепелів породи японський перепел, яких у віці 63 доби розділили за принципом аналогів на шість груп (1 контрольну і 5 дослідних). У кожній групі було по 30 самок і 10 самців.
Годували піддослідних птахів комбікормом, таким самим як і під час першого науково-господарського досліду. Рівень натрію в кормі перепелів усіх груп підвищували за рахунок введення кухонної солі, а калію, в раціоні перепілок 2-, 3-, 5- і 6-ї груп, за рахунок калію хлористого.
Умови утримання перепелів та методика досліджень були аналогічними першому досліду.
Яєчну продуктивність у проведених дослідах оцінювали на основі обліку кількості щоденно знесених яєць птахами кожної групи та визначали такі показники: валовий збір яєць, несучість на початкову та середню несучку, інтенсивність несучості, кількість яєчної маси.
Кількість заданого птахам корму та його залишок зважувались щодня. На основі щоденного обліку кількості спожитого комбікорму та яєчної продуктивності визначали витрати корму на 10 яєць і на 1 кг яєчної маси.
Збереженість поголів’я визначали за даними обліку загибелі піддослідних перепелів. Живу масу перепілок визначали зважуванням птахів на вагах
ВЛКТ-500 на початку і в кінці досліду.
Масу яєць визначали протягом п’яти днів в кінці кожного місяця досліду шляхом поштучного зважування на вагах ВЛКТ-500.
Морфологічні показники якості яєць визначали у кінці кожного місяця досліду згідно з рекомендаціями ВНДТІП (1982).
Перетравність поживних речовин корму визначали у фізіологічних дослідах за різницею між їх вмістом у спожитому кормі та у виділеному калі.
Вміст у комбікормі, посліді і яйцях поживних речовин визначали за традиційними методиками зоотехнічного аналізу (ВНИИЖ, 1970;
Петухова Е.А. и др., 1989) в лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного Національного аграрного університету.
Натрій, калій, кальцій, фосфор, мідь, цинк та залізо в кормі, посліді, яйцях, печінці та м’язах визначали методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії в лабораторії якості і безпеки сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету.
Інкубаційні якості яєць вивчались згідно з рекомендаціями ВНДТІП (1982). Інкубацію проводили в інкубаторі “Ника – 6”.
Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програмного забезпечення MS Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Протягом досліду годували перепелів повнораціонним комбікормом, в якому вміст натрію змінювали введенням хлориду натрію, а калію – введенням хлориду калію (табл. 3).
Таблиця 3 – Склад та поживність повнораціонного комбікорму
Компонент | Вміст, % | Показник | Вміст, %
Пшениця | 26,96 | Вода | 11,40
Кукурудза | 31,57 | Обмінна енергія, МДж у 100 г | 1,30
Шрот соняшниковий | 7,22 | Сирий протеїн | 22,01
Шрот соєвий | 21,64 | Сира клітковина | 4,28
Рибне борошно | 5,41 | Жир | 2,18
Сіль кухонна | 0,20 | Сира зола | 5,65
Вапняк | 6,82 | Лізин | 0,96
Лізин | 0,03 | Кальцій | 3,00
Вітамінний комплекс АДЕВ 185/5 | 0,02 | Фосфор | 0,43
Суміш мікроелементів СМЕ 2225 | 0,05 | Натрій | 0,11
Мінерол | 0,08 | Калій | 0,71
Перепели 1-, 2- і 3-ї груп споживали корм, в якому містилось 0,2% кухонної солі, що відповідало 0,11% натрію. До раціону перепілок 4-, 5- і 6-ї груп додатково вводили 0,1% кухонної солі, що відповідало 0,15% натрію (табл. 1). Вміст калію у раціонах птахів 1- і 4-ї груп був природним – 0,71%. У кормі перепелів 2- і 5-ї груп рівень калію підвищували до 0,81%, а у раціонах 3- і 6-ї до 0,91% введенням хлориду калію в кількості відповідно 0,2 і 0,4 г на 100 г комбікорму.
Годували перепілок двічі на добу. Добова даванка комбікорму становила 25г на голову.
Продуктивність піддослідних перепілок. Протягом досліджень встановлено коливання у яєчній продуктивності піддослідних перепілок (табл. 4).
Як видно з наведених даних, збільшення в комбікормі птахів 2- і 3-ї груп вмісту калію до 0,81 та 0,91%, на фоні рівня натрію 0,11%, сприяло підвищенню валового збору яєць відповідно на 8,4 та 16,9% (Р<0,05) порівняно з показником контрольної групи, птахи якої одержували раціон із такою ж кількістю натрію та природним вмістом калію 0,71%.
Таблиця 4 – Показники яєчної продуктивності піддослідних перепілок
Група | Валовий збір яєць на групу, шт.: | Несучість на початкову несучку, шт.: | Несучість на
середню несучку, шт.:
за весь період досліду | за 28 днів досліду | за весь період досліду | за 28 днів досліду | за весь період досліду | за 28 днів досліду
1 | 1951 | 488±8,9 | 65,03 | 16,26±0,296 | 67,23 | 16,82±0,306
2 | 2115 | 529±26,9 | 70,50 | 17,75±0,827 | 75,11 | 18,89±0,961
3 | 2266 | 567±26,2* | 75,53 | 18,88±0,876* | 75,53 | 18,88±0,874
4 | 2586 | 646±44,0* | 86,07 | 21,52±1,465* | 88,30 | 22,25±2,260*
5 | 2612 | 653±45,8* | 87,07 | 21,77±1,527* | 87,09 | 21,96±1,589*
6 | 1932 | 483±7,4 | 64,40 | 16,10±0,244 | 66,12 | 16,97±0,436
* Р<0,05 порівняно з першою групою
Підвищення у раціоні тільки рівня натрію до 0,15%, за рівня калію 0,71%, спричиняло збільшення валового збору яєць у перепілок 4-ї групи на 32,4% (Р<0,05), а несучості на середню несучку – на 27,9% (Р<0,05) порівняно з контролем.
При збільшенні рівня калію до 0,81%, на фоні натрію 0,15%, у комбікормі птахів 5-ї дослідної групи спостерігалося зростання показника валового збору яєць на 33,8% (Р<0,05) та несучості на середню несучку на 30,6% (Р<0,05) порівняно з аналогічними показниками першої групи. Якщо порівняти продуктивність птахів 5-ї групи із 4-ю (останні споживали корм з такою самою кількістю натрію 0,15% та нижчою – калію 0,71%), можна побачити незначну перевагу перепілок 4-ї групи за показником несучості на середню несучку.
Показники яєчної продуктивності перепілок 6-ї дослідної групи, які одержували комбікорм із 0,15% натрію та 0,91% калію, були на рівні, близькому до аналогічних показників контрольної групи.
Найвища яєчна продуктивність була у перепілок 4- і 5-ї дослідних груп. Так, за показником валового збору яєць за весь період досліду птахи цих груп перевищували аналогічний показник контролю на 32,3 33,9%.
Різниця у продуктивності позначилася і на витратах кормів на одиницю продукції. Найнижчі витрати комбікорму на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси одержані від перепілок, які споживали раціони із 0,15% натрію та 0,71 і 0,81% калію. Їх показники були меншими за контроль на 25,6 – 28,2% (Р<0,01).
Якість яєць. Різний рівень мінерального живлення перепелів дещо позначався на якості одержаних від них яєць. Так, яйця від перепелів 3-, 4- і 5-ї дослідних груп мало відрізнялися за масою від яєць контрольної групи. Для 2- і 6-ї групи різниця була дещо більшою і становила відповідно 6,8% (Р<0,05) і 11,3% (Р<0,001).
У дослідженнях отримано вірогідні відмінності у хімічному складі яєць перепілок дослідних груп (табл. 5).
Таблиця 5 – Основні показники хімічного складу яєць, %
Група | Вода | Суха
речовина | Органічна речовина | Білок | Жир | БЕР | Зола
1 | 74,38±
0,081 | 25,62±
0,081 | 24,84±
0,047 | 12,28±
0,305 | 11,19±
0,214 | 1,36±
0,070 | 1,03±
0,012
2 | 70,89±
0,401** | 29,11±
0,401** | 27,72±
0,090*** | 12,54±
0,285 | 12,04±
0,214* | 3,15±
0,360* | 1,03±
0,020
3 | 69,33±
0,043*** | 30,67±
0,043*** | 29,37±
0,048*** | 12,52±
0,291 | 13,23±
0,124** | 3,62±
0,375* | 1,00±
0,052
4 | 70,89±
0,053*** | 29,11±
0,053*** | 27,98±
0,084*** | 12,25±
0,304 | 12,60±
0,061** | 3,15±
0,354* | 1,03±
0,023
5 | 68,17±
0,060*** | 31,83±
0,060*** | 30,47±
0,065*** | 12,39±
0,323 | 13,40±
0,199** | 4,68±
0,217** | 1,01±
0,021
6 | 67,89±
0,074*** | 32,11±
0,074*** | 31,10±
0,060*** | 12,72±
0,077 | 14,48±
0,183*** | 3,90±
0,183** | 1,04±
0,023
* Р<0,05; ** Р<0,01; ** Р<0,001 порівняно з першою групою
Як видно з таблиці 5, збільшення рівня калію у комбікормі для перепілок
2- і 3-ї груп призводило до підвищення вмісту у яйцях сухої речовини на 3,2 – 5,0% (Р<0,001) порівняно з контролем. При зростанні кількості калію, на фоні натрію 0,15%, у раціоні птахів 4- і 5-ї груп цей показник збільшується на 6,2 – 6,5% (Р<0,001) порівняно з аналогічним у контролі, та на 2,8 – 3,0% (Р<0,001) порівняно з 4-ю групою.
Збільшення кількості натрію у раціоні перепілок 4-ї групи до 0,15% також сприяло збільшенню сухої речовини яєць на 3,5% (Р<0,001) порівняно з аналогічним показником контрольної групи.
Вміст органічної речовини в яйцях піддослідних перепілок лінійно корелював зі збільшенням солей натрію і калію у комбікормі. Так, підвищення рівня калію у раціоні птахів 2- і 3-ї груп до 0,81 та 0,91%, на фоні натрію 0,11%, призвело до збільшення кількості органічної речовини в яйцях відповідно на 2,9 та 4,5% (Р<0,001) порівняно з аналогічним показником птахів контрольної групи.
При збільшенні рівня калію до 0,81 та 0,91%, на фоні натрію 0,15%, у раціоні перепілок 5- і 6-ї груп, вміст органічної речовини яєць зростав відповідно на 2,5 та 3,1% (Р<0,001) порівняно з аналогічним показником 4-ї групи.
Збільшення рівня натрію до 0,15%, на фоні калію 0,71% у комбікормі для перепілок 4-ї дослідної групи, також призводило до підвищення вмісту органічної речовини в яйцях птахів цієї групи на 3,1% (Р<0,001) порівняно з аналогічним показником першої групи.
Аналогічну картину можна було спостерігати і при аналізі показників вмісту в яєчній продукції перепілок жиру та безазотистих екстрактивних речовин. При збільшенні кількості солей у раціонах перепелів дослідних груп, вміст жиру в яйцях збільшився на 0,8 – 3,3% (Р<0,001), а вміст БЕР – на 1,8 – 3,3% (Р<0,01).
Найменше зміна рівнів натрію та калію у комбікормах піддослідних перепілок впливала на вміст у яйцях протеїну та золи. Хоча і спостерігалась тенденція до збільшення кількості азотовмісних речовин у яйцях перепілок 2- і 3-ї дослідних груп на 0,3 – 0,2% (порівняно з контролем) та на 0,1 – 0,5% у 5- і 6-й групах (порівняно з четвертою), але різниця була невірогідною.
У цілому вказані суттєві відмінності у нагромадженні органічної речовини, жиру та БЕР значною мірою обумовлювалися зниженням вмісту вологи у яйцях перепілок дослідних груп. У розрахунку на суху речовину вірогідних відмінностей у хімічному складі яєць не спостерігалося.
Харчова цінність перепелиних яєць значною мірою визначається мінеральним складом. Вміст калію і заліза у них у 5 разів більший, ніж у курячих, а кальцію, натрію, фосфору, цинку і міді у 1,5 раза (Пигарева М.Д. 1978 р.).
Вміст досліджуваних макро- і мікроелементів у перепелиних яйцях натуральної вологості (без шкаралупи) наведений в таблиці 6.
Таблиця 6 – Вміст мінеральних елементів у яйцях піддослідних перепілок, мг/кг
Група | Натрій | Калій | Кальцій | Фосфор | Залізо | Цинк | Мідь
1 | 1120,43±
4,129 | 1140,10±
3,636 | 6709,32±
0,007 | 2434,84±
0,004 | 66,61±
0,212 | 4,92±
0,015 | 0,64±
0,002
2 | 1219,70±
16,777* | 1158,00±
15,927 | 7633,12±
0,008*** | 2697,36±
0,005** | 26,49±
0,365*** | 5,56±
0,076** | 0,81±
0,011**
3 | 1281,70±
1,074*** | 1298,23±
1,831*** | 7830,54±
0,011** | 2813,67±
0,003*** | 79,13±
0,110*** | 6,29±
0,009*** | 0,71±
0,001***
4 | 1281,70±
2,324*** | 1283,47±
2,351*** | 7714,36±
0,009*** | 2784,33±
0,005** | 22,12±
0,041*** | 6,14±
0,011*** | 0,76±
0,001***
5 | 1522,77±
2,867*** | 1406,87±
2,667*** | 8127,46±
0,008*** | 2981,50±
0,006** | 41,38±
0,077*** | 6,52±
0,012*** | 0,89±
0,002***
6 | 1718,37±
4,051*** | 1419,60±
3,629*** | 8349,27±
0,007*** | 2965,01±
0,003*** | 17,66±
0,042*** | 6,20±
0,014*** | 0,99±
0,002***
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з першою групою
При збільшенні у комбікормі для перепілок як натрію, так і калію підвищується нагромадження усіх досліджуваних елементів у яйцях. Однак, таке підвищення обумовлювалося зменшенням вмісту вологи у складі яєць перепілок, який також корелює із підвищенням рівнів досліджуваних факторів у комбікормах.
Відмінності між групами щодо мінерального складу яєць у розрахунку на суху речовину виявились невірогідними.
Перетравність корму. При згодовуванні перепілкам раціону із різними рівнями натрію та калію виявлені деякі відмінності у перетравності поживних речовин корму (табл. 7).
Таблиця 7 – Перетравність поживних речовин, %
Група | Органічна речовина | Протеїн | Жир | БЕР | Клітковина
1 | 62,9±1,94 | 85,2±1,67 | 85,5±0,09 | 64,0±0,98 | 3,9±0,01
2 | 63,9±0,62 | 85,5±1,14 | 87,1±0,96 | 62,3±1,04 | 4,2±0,06**
3 | 62,6±1,21 | 87,2±0,13 | 85,4±0,97 | 63,1±0,28 | 5,0±0,03
4 | 63,6±0,69 | 87,2±0,20 | 87,0±0,12** | 62,7±0,33 | 4,7±0,25
5 | 67,6±0,37 | 90,0±0,18* | 93,1±0,02** | 64,3±0,25 | 5,9±0,11**
6 | 66,6±0,53 | 83,1±0,17 | 88,6±1,88 | 66,2±1,53 | 6,1±0,08**
*Р<0,05; **Р<0,01 порівняно з першою групою
Встановлено, що збільшення кількості калію, на фоні рівня натрію 0,11%, у комбікормі для перепілок суттєво не впливало на ступінь використання поживних речовин корму.
При збільшенні рівня калію до 0,81%, на фоні натрію 0,15%, у комбікормі перепілок 5-ї групи спостерігалося підвищення перетравності протеїну на 2,8% (Р<0,05); жиру – на 6,1% (Р<0,001); клітковини – на 1,2% (Р<0,01) порівняно з показниками 4-ї групи. Подальше підвищення вмісту калію до 0,91% у комбікормі птахів 6-ї групи сприяло збільшенню перетравності клітковини на 2,1% (Р<0,01) порівняно з контролем, а порівняно з 4-ю групою – супроводжувалося зменшенням перетравності протеїну на 4,1% (Р<0,001) та підвищенням
клітковини – на 1,4% (Р<0,01).
Зростання вмісту натрію до 0,15% у комбікормі перепелів 4-ї групи, на фоні природного вмісту калію – 0,71%, порівняно з першою групою, сприяло збільшенню тільки перетравності жиру – на 1,5% (Р<0,05).
Баланс азоту в організмі. Баланс азоту в організмі перепілок усіх груп був позитивним (табл. 8).
Тенденція до збільшення кількості утриманого азоту спостерігалася при підвищенні вмісту калію у комбікормі перепілок 1-, 2- і 3-ї груп від 0,71 до 0,91% на фоні натрію 0,11%. Але найбільшим цей показник був у птиці 4- і 5-ї дослідних груп, які споживали раціони із однаковим вмістом натрію – 0,15% та відповідно 0,71 і 0,81% калію. Перепели зазначених груп переважали за цим показником аналогів контролю на 80,0 – 90,0% (Р<0,05).
Таблиця 8 – Баланс азоту в організмі перепелів, (М±m)
Група | Прийнято, г | Виділено, г | Утримано, г | Відсоток утриманого до прийнятого
з послідом | з яйцями
1 | 0,88±0,013 | 0,57±0,026 | 0,21±0,001 | 0,10±0,018 | 11,93
2 | 0,88±0,016 | 0,52±0,001 | 0,24±0,001* | 0,12±0,013 | 14,24
3 | 0,91±0,004 | 0,54±0,050 | 0,19±0,001 | 0,18±0,030 | 19,71
4 | 0,90±0,001 | 0,49±0,023 | 0,22±0,004 | 0,19±0,016* | 21,04
5 | 0,90±0,003 | 0,50±0,002 | 0,22±0,011 | 0,18±0,025* | 20,20
6 | 0,91±0,005 | 0,51±0,036 | 0,27±0,044 | 0,13±0,063 | 14,41
* Р<0,05 порівняно з першою групою
Отримані дані щодо балансу азоту в організмі підтверджуються і показниками продуктивності піддослідних перепілок. Відзначимо, що рівні яєчної продуктивності та використання азоту у птахів певною мірою залежали від співвідношення натрію і калію у кормі. Найвищими ці показники були у птиці, яка споживала корм із співвідношенням калію до натрію в межах 4,73 – 5,40 : 1.
Баланс натрію, калію, кальцію та фосфору в організмі. Фізіологічні досліди показали, що незалежно від рівня натрію і калію у кормі баланс натрію в організмі перепілок усіх дослідних груп з урахуванням похибки середнього наближався до нуля.
Рівень затримки калію в організмі перепелів зростав при підвищенні вмісту цього елемента у комбікормі. Проте, вірогідної різниці за цим показником не відмічалось.
В організмі птахів 4-, 5- і 6-ї груп виявлено зменшення рівня відкладання кальцію при підвищенні в їх раціоні вмісту натрію до 0,15%. Показник затримки кальцію в їх організмі зменшився на 41,3 – 58,6% (Р<0,05) порівняно з перепілками, які споживали раціон із 0,11% натрію.
Суттєвих змін балансу фосфору у піддослідних перепелів під впливом різних рівнів натрію та калію у комбікормі не спостерігалося. Можна відмітити несуттєве зниження рівня відкладання фосфору в організмі при підвищенні забезпечення перепелів натрієм.
Мінеральний склад печінки та м’язів. Концентрація мінеральних елементів у печінці і м’язах є показником, який відображає взаємодію поживних речовин в організмі.
Так, вміст натрію в тканині печінки перепілок збільшувався на 8,5 – 9,1% (Р<0,01) при підвищенні рівня цього елемента у кормі на фоні рівня калію 0,71 і 0,81% (порівнюються 1- і 4- та 2- і 5-а групи). При підвищенні у раціоні перепелів рівня натрію від 0,11% (3 група) до 0,15% (6 група), на фоні калію 0,91%, спостерігалося зменшення вмісту натрію у печінці птахів 6-ї групи на 23,4% (Р<0,001).
Вміст калію в печінці корелював із вмістом цього елемента у кормі. Слід відмітити зменшення цього показника на 8,6% (Р<0,05) при зростанні рівня натрію до 0,15% у комбікормі перепелів 4-ї групи.
За показниками вмісту кальцію і фосфору у печінці птиця піддослідних груп практично не відрізнялася.
Нагромадження мікроелементів: заліза, цинку, міді – мало тенденцію до збільшення при підвищенні вмісту у комбікормі птахів калію.
Мінеральний склад м’язів змінювався значно менше, ніж печінки. Встановлено лише підвищення вмісту калію та мікроелементів, який корелював із рівнем забезпечення птиці калієм.
Слід відмітити, що відношення калію до натрію у тілі перепілок коливалось у межах 3,41 – 6,42 : 1. Калій-натрієве співвідношення у кормі перепілок, в яких відмічалася найвища яєчна продуктивність, знаходилось у цьому діапазоні.
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Годували перепелів повнораціонним комбікормом, який за набором компонентів та поживністю суттєво не відрізнявся від раціону у першому досліді (табл. 3). Різниця полягала у різних рівнях натрію і калію, які змінювали за рахунок введення хлористого натрію та хлористого калію (див. табл. 2).
До раціону перепелів 1-, 2- і 3-ї груп додатково вводили 0,2% кухонної солі, що відповідало 0,19% натрію. Птахи 4-, 5- і 6-ї груп споживали комбікорм із вмістом натрію – 0,23%, який досягався за рахунок додаткового введення 0,3 г хлориду натрію на кожні 100 г корму. Вміст калію у раціонах птахів 1- і 4-ї груп був природним – 0,71%. У раціонах перепелів 2- і 5-ї груп рівень калію підвищували до 0,81%, а у раціонах 3- і 6-ї до 0,91% введенням хлориду калію в кількості відповідно 0,2 і 0,4 г на 100 г комбікорму.
Годували перепілок двічі на добу. Добова даванка комбікорму становила 25г на голову.
Продуктивність піддослідних перепілок. Показники яєчної продуктивності перепілок наведені у таблиці 9.
Результати засвідчили, що при введенні у комбікорм птахів 2- і 3-ї груп калію до рівня, відповідно 0,81 і 0,91% (за рівня натрію 0,19%) кількість знесених яєць збільшувалася. Так, порівняно з першою групою, птахи якої споживали раціон із таким самим рівнем натрію та нижчим – калію (0,71%), валовий збір яєць від перепелів цих груп збільшився відповідно на 16,1 і 18,8%; несучість на початкову несучку була вищою на 16,2 і 18,8%, а несучість на середню несучку – на 9,5 і 20,5%.
Таблиця 9 – Яєчна продуктивність піддослідних перепілок
Група | Валовий збір яєць на групу, шт. | Несучість на початкову несучку, шт. | Несучість на
середню несучку, шт.
за весь період досліду | у середньому за 28 днів досліду | за весь період досліду | у середньому за 28 днів досліду | за весь період досліду | у середньому за 28 днів досліду
1 | 2188 | 547±28,8 | 79,93 | 18,24±0,950 | 79,16 | 19,85±1,268
2 | 2542 | 635±44,5 | 84,73 | 21,19±1,482 | 86,73 | 21,73±1,670
3 | 2600 | 650±48,8 | 86,67 | 21,67±1,427 | 94,82 | 23,85±2,022
4 | 1952 | 488±10,8 | 65,07 | 16,27±0,357 | 65,07 | 16,42±0,303
5 | 1979 | 494±10,7 | 65,97 | 16,50±0,357 | 69,93 | 17,52±0,508
6 | 2275 | 568±28,2 | 75,83 | 18,96±0,943 | 81,63 | 20,48±1,335
При збільшенні рівня калію від 0,71 до 0,91% (на фоні натрію 0,23%) у комбікормі птахів 4-, 5- і 6-ї груп, спостерігали зростання усіх показників яєчної продуктивності. Так, за валовим збором яєць птахи 5- і 6-ї груп перевищували аналогічний показник 4-ї відповідно на 1,2 і 16,4% (Р<0,05), за несучістю на початкову несучку – на 1,4 і 16,5% (Р<0,05) і за несучістю на середню несучку на – 6,7 і 24,7%.
При порівнянні показників яєчної продуктивності перепілок 1- і 4-ї груп, які одержували корм із однаковою кількістю калію 0,71% та різними натрію, відповідно 0,19 і 0,23%, у перепілок 4-ї групи спостерігалося зниження валового збору яєць на 10,8%, несучості на початкову і середню несучку, відповідно, на 10,8% і 17,3%.
Аналогічне порівняння показників птахів 2- і 5-ї груп дало змогу переконатися, що при підвищенні рівня натрію у кормі перепілок від 0,19%
(2 група) до 0,23% (5 група) при однаковій кількості калію (0,81%), валовий збір яєць зменшувався на 22,2% (Р<0,05), несучість на початкову несучку – на 22,1% (Р<0,05) і несучість на середню несучку – на 19,3%.
Валовий збір яєць, несучість на початкову та середню несучку зменшувалися відповідно на 12,6; 12,5 і 14,1% при збільшенні рівня натрію від 0,19% у раціоні птахів 3-ї групи до 0,23 у кормі 6-ї за однакових рівнів калію 0,91%.
Різниця у показниках продуктивності позначалася і на витратах кормів на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси. Найнижчою вона була у перепілок 2- і 3-ї груп.
Аналізуючи наведені дані узагальнимо, що найвищі показники продуктивності спостерігалися у перепілок, які споживали раціон із співвідношенням калію до натрію у межах 3,96 – 4,79 : 1. При звуженні вказаного співвідношення у кормі птиці до 3,08 – 3,74 : 1 спостерігалося зниження несучості.
Якість яєць. Підвищення рівнів натрію і калію у раціоні перепелів, порівняно з першим дослідом, несуттєво впливало на якість яєць.
Слід відмітити зменшення середньої маси яєць, порівняно з першою групою на 4,1% (Р<0,001), у перепілок, які споживали комбікорм із 0,19% натрію та 0,81% калію. У перепілок 4-ї групи, в раціоні яких містилось 0,23% натрію та 0,71% калію, навпаки, цей показник був вищим на 2,5% (Р<0,01). Різниця у морфологічному складі яєць у птахів піддослідних груп була незначною.
За хімічним складом яйця, отримані від перепілок усіх дослідних груп, суттєво не відрізнялися. Встановлено вірогідне підвищення вмісту жиру у яйцях перепілок 5-ї групи, порівняно з показником першої на 1,9% (Р<0,05).
При підвищенні рівня забезпечення перепілок натрієм спостерігалася тенденція до зниження вмісту цього елемента у вмістимому яєць. Так, цей показник у перепілок, які споживали комбікорм із 0,23% натрію зменшився на
13,8 – 30,6% порівняно із показниками птахів, які споживали корм із 0,19% натрію. Вміст у яйцях калію, кальцію, фосфору, заліза, цинку та міді суттєво не змінювався. Слід відмітити тенденцію до збільшення нагромадження калію при підвищенні вмісту цього елемента у комбікормі.
Перетравність корму. Збільшення кількості натрію до 0,23%, на фоні природного вмісту калію – 0,71%, у комбікормі перепелів 4-ї групи суттєво не впливало на перетравність корму порівняно з показником у птиці першої групи, яка споживала комбікорм із нижчим вмістом натрію – 0,19% та таким самим рівнем калію (табл. 10).
Таблиця 10 – Перетравність поживних речовин, %
Група | Органічна речовина | Протеїн | Жир | БЕР | Клітковина
1 | 62,9±0,71 | 85,9±0,43 | 83,7±1,58 | 62,6±0,45 | 3,6±0,37
2 | 65,9±0,95 | 89,2±0,75** | 88,0±0,71* | 65,2±0,74* | 4,1±0,08
3 | 66,8±0,58** | 89,8±1,06* | 89,3±0,84* | 66,0±0,08** | 5,9±0,10
4 | 61,8±0,15 | 84,7±0,38 | 82,9±0,24 | 60,6±1,19 | 3,9±0,11
5 | 64,7±0,35 | 88,2±0,80 | 87,8±1,24* | 65,8±0,23** | 4,1±0,04
6 | 65,1±0,82* | 89,8±0,44* | 89,2±0,03* | 65,2±0,44* | 5,1±0,06
* Р<0,05; **Р<0,01 порівняно з першою групою
Підвищення у раціоні вмісту калію до 0,81 та 0,91%, за рівня натрію 0,19%, у комбікормі перепілок 2- і 3-ї груп сприяло збільшенню перетравності у них органічної речовини на 3,0 – 3,8% (Р<0,01), протеїну – на 3,3 – 3,9% (Р<0,05),
жиру – на 4,3 – 5,6% (Р<0,05), БЕР – на 2,7 – 3,4% (Р<0,05), порівняно з аналогами першої групи, які споживали комбікорм з таким же рівнем натрію – 0,19% та природним вмістом калію.
При збільшенні вмісту калію у комбікормі перепілок 5- і 6-ї груп, на фоні натрію 0,23%, також відмічалося покращання перетравності поживних речовин корму, порівняно із показниками птиці 4-ї групи (вміст у комбікормі натрію – 0,23%, калію – 0,71%): органічної речовини – на 2,8 – 3,3% (Р<0,05), протеїну – на 3,5 – 5,1% (Р<0,05), жиру – на 4,9 – 6,3% (Р<0,001), безазотистих екстрактивних речовин – на 4,7 – 5,2% (Р<0,05).
Баланс азоту в організмі. Підвищення рівня калію від 0,71 до 0,91% (на фоні натрію 0,19%) у раціоні перепілок 1-, 2- і 3-ї груп сприяло збільшенню кількості утриманого в їх організмі азоту на 20,0 33,3% (табл. 11).
Таблиця 11 – Середньодобовий баланс азоту в організмі піддослідних перепілок, (М±m)
Група | Прийнято, г | Виділено, г | Утримано, г | Відсоток утриманого до прийнятого
з послідом | з яйцями
1 | 0,85±0,002 | 0,49±0,019 | 0,21±0,002 | 0,15±0,023 | 17,87
2 | 0,88±0,016 | 0,50±0,007* | 0,20±0,001 | 0,18±0,026 | 20,17
3 | 0,92±0,027 | 0,53±0,010* | 0,20±0,007 | 0,20±0,012 | 21,82
4 | 0,89±0,002 | 0,54±0,018* | 0,21±0,009 | 0,13±0,021 | 14,78
5 | 0,93±0,009 | 0,57±0,015* | 0,21±0,006 | 0,14±0,027 | 15,06
6 | 0,91±0,011 | 0,53±0,009* | 0,20±0,002 | 0,16±0,014 | 18,12
* Р<0,05 порівняно з першою групою
Нагромадження азотистих речовин в організмі піддослідних перепілок зростало на 7,7 23,1% при підвищенні рівня калію на фоні вмісту натрію 0,23% у комбікормі перепілок 4-, 5- і 6-ї груп.
При порівнянні між собою показників 1- і 4-, 2- і 5- та 3- і 6-ї груп, птахи яких одержували корм із однаковим вмістом калію та різним натрію, можна зробити висновок, що збільшення кількості натрію у раціоні перепілок від 0,19 до 0,23% сприяло зниженню рівня утримання азоту у тілі.
Найвищі показники утримання азоту в організмі перепілок спостерігалися при відношенні калію до натрію у кормі 3,96 – 4,79 : 1, яке знаходилося у межах аналогічного відношення в організмі птахів.
Баланс натрію, калію, кальцію та фосфору в організмі. Середньодобовий баланс натрію в організмі перепілок наближався до нуля. Як і у першому досліді спостерігалася рівновага між надходженням цього елемента та виділенням.
Баланс калію був позитивним і суттєво не змінювався під впливом різних рівнів натрію і калію у комбікормі. Слід відмітити лише тенденцію до збільшення рівня відкладання у тілі калію при підвищенні забезпечення птиці цим елементом.
При зростанні рівня натрію у комбікормі перепілок 4-, 5- і 6-ї
