СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ІВАНІНА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 657.631.8

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

ПРОЦЕСУ АУДИТУ

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник : кандидат економічних наук, доцент

Житний Павло Євгенович,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бутинець Франц Францович, Житомирський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку і аудиту (м. Житомир);

кандидат економічних наук, професор Сухарева Людмила Олексіївна, Донецький державний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою контролю і аналізу господарської діяльності (м. Донецьк).

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра обліку і аудиту. (м. Одеса).

Захист дисертації відбудеться 2 липня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 28 травня 2004 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інтеграція економіки України в міжнародні ринкові відносини зумовила необхідність становлення та розвитку нових форм фінансового контролю як невіддільної частини ринкової інфраструктури. Становлення та розвиток аудиту в Україні – процес довготривалий, хоча сучасний стан незалежного аудиту в країні дозволяє розглядати його як сформовану професійну інтелектуальну діяльність у сфері господарювання.

Водночас, подальший розвиток аудиторської діяльності вимагає вирішення питань, пов'язаних з підвищенням його якісного рівня. Це дозволить зміцнити престиж професії і підвищити ступінь довіри до інформації, що надається аудиторами. Питання аудиту набули актуальності у зв’язку з тим, що лише при якісному виконанні аудиторських перевірок користувачі інформації будуть впевнені в реальності перевіреної фінансової звітності, що дозволить створювати умови для зниження їх інформаційного ризику при прийнятті рішень. Саме така стратегія розвитку вітчизняного аудиту здатна забезпечити його реальну дієвість у суспільстві.

Поступальний розвиток аудиту в Україні став поштовхом для наукових розвідок в області вирішення проблем нормативного регулювання, організаційного і методичного забезпечення процесу аудиту в цілому та окремих його елементів. Однак питання щодо оцінки якості аудиту та супровідних йому послуг, ефективності управління даним видом діяльності фундаментально не досліджувалися. Разом з тим, недосконалість системи контролю за якістю діяльності суб'єктів аудиту з боку Аудиторської палати України (АПУ) призводить на практиці до різного роду відхилень від вимог Міжнародних стандартів аудиту, Кодексу професійної етики і, як наслідок, до недотримання якісних характеристик професії.

Розробка механізму контролю якості роботи аудиторських фірм на рівні АПУ (макрорівень) та на рівні аудиторських фірм (мікрорівень), що мають практику, покликана вирішити, крім завдань нормативно-правового й організаційного характеру, ще й питання забезпечення найвищої гарантії якості послуг, наданих цими фірмами.

Отже, проблеми моделювання та реалізації організаційно-методичного механізму контролю якості аудиту в теоретичних дослідженнях і аудиторській практиці залишаються недостатньо вирішеними, що й зумовило вибір теми, її актуальність і значення для практики аудиту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи одержані при виконанні науково-дослідної роботи у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за держбюджетною темою ГН–39–03 "Дослідження і формування механізму забезпечення стійкості фінансових і промислових компаній регіону" (номер державної реєстрації 010ЗУ000419). Внеском автора є дослідження процесу орієнтації аудиту на задоволення інформаційних потреб суспільства, обґрунтування інформаційно-методичного забезпечення механізму контролю якості процесу аудиту, розробка методики оцінки якості аудиторських робіт, розкриття принципів реалізації мотиваційно-ситуаційного підходу до забезпечення якості аудиторських робіт.

Мета і задачі дослідження. Основна мета дисертаційної роботи – розробка теоретико-методичних основ і рекомендацій, що спрямовані на створення ефективної та дієвої системи контролю якості аудиту на макро- і мікрорівнях. Для досягнення поставленої мети у дисертації сформульовано й обґрунтовано такі завдання:

розкрити теоретичні положення щодо системного підходу до управління аудиторською діяльністю;

обґрунтувати та розробити логічну структуру параметрів якості результатів процесу аудиту;

розробити критерії оцінки якісного рівня роботи аудиторських фірм;

обґрунтувати сутність механізму оцінки якості роботи аудиторів;

визначити підходи до реалізації організаційно-методичного механізму оцінки якості аудиту на макро- і мікрорівнях;

систематизувати та розкрити інформаційно-методичні основи забезпечення якості аудиторських перевірок.

Об'єктом дослідження є процеси реалізації діяльності аудиторських фірм у сформованому правовому полі України. Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти механізму контролю якості результатів процесу аудиту.

Методи дослідження. Теоретичною основою роботи є методологія і загальнонаукові принципи, які базуються на системному і комплексному підході до досліджуваних явищ з виокремленням ключових елементів системи. В дослідженні використано метод логічного аналізу (при формуванні структури параметрів якості; систематизації факторів, які впливають на якість результатів процесу аудиту; розробці критеріїв оцінки якості); методи порівняльного аналізу (при оцінці найбільш прийнятної системи контролю якості, шляхом вивчення зарубіжного досвіду; обробці результатів апробації методики оцінки якості результатів процесу аудиту); синтез (при моделюванні методики оцінки якості результатів процесу аудиту); системний підхід (при вивченні специфіки управління аудиторською діяльністю на макро- та мікрорівнях; розробці поняття системи управління аудиторською діяльністю); економіко-математичне моделювання (при інтегральній оцінці результатів контролю якості); інформаційне моделювання (при створенні інформаційної моделі оцінки якості аудиту; методики аудиту собівартості туристичного продукту). У процесі обробки одержаних результатів використано наукову абстракцію, дедукцію та інші методи пізнання економічних явищ, об’єктів і процесів.

Інформаційною базою стали праці вітчизняних і зарубіжних учених в області менеджменту, контролю та аудиту. Дослідження проводилося на основі наукового аналізу законодавчих і нормативних актів України, інструктивних і довідкових матеріалів, широко вивчався досвід зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою (США, Великобританії, Німеччини) і специфічні умови України, було проаналізовано практичний досвід організації та діяльності аудиторських фірм в цілому, а також організації та проведення аудиторських перевірок, зокрема, у 20 аудиторських фірмах Донецького регіону.

В основу логічної структури дисертаційної роботи покладено ідею підпорядкування моделювання механізму контролю якості аудиторських робіт забезпеченню якості результатів процесу аудиту для підвищення довіри, визнання і запиту на професію аудитора у суспільстві. Впровадження механізму контролю якості може бути здійснено завдяки інформаційно-методичному забезпеченню якості аудиторських перевірок з урахуванням вектору його спрямованої дії.

Наукова новизна результатів дослідження. Основний науковий результат дослідження полягає в поглибленні та розвитку теоретичних і методичних основ системного підходу до вирішення питань удосконалення організаційного механізму контролю якості аудиту.

Наукова новизна найбільш суттєвих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає в такому:

уперше:

теоретично обгрунтовано та запропоновано поняття "система управління аудиторською діяльністю", що є основою для розробки параметрів якості аудиту та їх оціночних критеріїв;

визначено та систематизовано чинники, які впливають на якість результатів аудиту і параметри якості й оціночні критерії; доведено їхній взаємозв'язок і послідовна підпорядкованість, що є основою моделювання механізму оцінки якості процесу аудиту;

змодельовано організаційно-методичний механізм оцінки якості аудиту та провідних йому послуг, що зорієнтований на систематизацію організаційних і процедурних впливів суб'єктів контролю на макро- і мікрорівнях;

запропоновано порядок побудови інформаційної моделі оцінки якості аудиторських робіт як найважливішої компоненти реалізації механізму контролю якості аудиту на макро- і мікрорівнях;

удосконалено:

порядок поетапного розширення граничних рівнів професійної відповідальності аудиторів для підвищення престижу цієї професії в суспільстві, що є основою удосконалення Закону України “Про аудиторську діяльність” у цій частині;

одержали подальший розвиток:

теоретичні аспекти з питань розробки внутрішньофірмових стандартів аудиторської діяльності, що забезпечує уніфікацію підходів до проведення процедур самооцінки та контролю якості аудиторських перевірок, які виконуються.

Практична значимість отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи та одержані результати є методичною основою моделювання ключових елементів механізму контролю якості процесу аудиту з позиції підвищення ефективності реалізації контрольних функцій у системі управління аудиторською діяльністю. Розроблені рекомендації спрямовані на становлення і розвиток системи контролю якості результатів процесу аудиту.

До числа рекомендацій, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

розробки посадової інструкції керівника аудиторської фірми, яка дозволить упорядкувати функціональні обов’язки, права та відповідальність посадової особи, що підвищить ступінь керованості діяльністю аудиторської фірми і сприятиме якісному виконанню всіх видів робіт;

розробки внутрішньофірмового стандарту "Внутрішньофірмовий контроль якості аудиту", за умови затвердження та застосування якого будуть створені підстави для безпосереднього здійснення внутрішньофірмового контролю якості аудиту;

формування пакета типових форм робочих документів аудитора для аудиту туристичних підприємств, які можуть стати дієвим інструментом та носієм зворотного зв`язку у внутрішньофірмовому контролі якості роботи персоналу конкретної аудиторської фірми;

розробки методик аудиту для конкретних об'єктів, що дозволить підвищити ефективність не тільки аудиторських процедур, а й внутрішнього контролю якості процесу аудиту.

Одержані результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі методичних рекомендацій, які упроваджені в діяльність аудиторських фірм Донецького регіону: ТОВ АФ "БАК" (довідка №3 від 14.05.2003 р.), ТОВ АФ "Апогей" (довідка №6 від 27.05.2003 р.), ТОВ АФ "Контроль – Аудит" (довідка №145/1 від 14.05.2003 р.).

Висновки та конкретні розробки, що отримані в результаті проведеного дослідження щодо методики оцінки якості аудиторських робіт, можуть бути використані при подальшому вдосконаленні підсистеми зовнішнього контролю якості процесу аудиту на рівні Контрольно-реєстраційної комісії Аудиторської палати України (довідка №01-31 від 31.01.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в області вдосконалення механізму контролю якості роботи суб'єктів аудиторської діяльності й інформаційно-методичних основ його реалізації. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація і реалізація результатів дослідження. Основні результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися й отримали схвалення на: міжрегіональних науково-практичних конференціях "Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку" (Донецьк, 2001- 2002 р.), науково-практичній конференції аспірантів і студентів Донецького інституту туристичного бізнесу (Донецьк, 2001р.), міжнародній науково-практичній конференції "Незалежний аудит в Україні і міжнародний досвід" (Київ, 2003 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів "Аудит" студентам Донецького інституту туристичного бізнесу за спеціальністю "Менеджмент організацій" (довідка №934 від 15.10.2003 р.), "Зовнішній аудит", "Організація і методика аудиту" студентам обліково-фінансового факультету Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановского (довідка № 13.02/1923 від 07.11.2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких 6 статей – у наукових журналах, 1 стаття у збірнику наукових праць, 4 публікації – у матеріалах наукових конференцій, 1 брошура. Загальний обсяг публікацій – 5,32 д. а., з яких особисто автору належить 4,99 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 168 сторінках машинописного тексту. 7 таблиць та 12 рисунків уміщено на 11 сторінках. Список використаних джерел із 187 найменувань подано на 17 сторінках, 9 додатків – на 101 сторінці.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Якість результатів процесу аудиту як чинник його затребуваності суспільством. Прагнення суб'єктів господарювання розвивати ринкові відносини цивілізованим шляхом зумовлюється необхідністю забезпечення довіри між діловими партнерами, що можливе за наявності надійної і вчасної інформації про їхній фінансовий стан. Дослідження сучасного стану наукової думки щодо орієнтації аудиту на задоволення інформаційних потреб суспільства дозволило встановити, що затребуваність аудиту суспільством прямо пропорційна рівню професійної відповідальності аудиторів.

У зв'язку з цим необхідно змістити акценти у суспільній свідомості про роль аудиту в суспільстві та визначити аудит не як незалежний фінансовий контроль в інтересах власника (чи конкретного замовника), а, насамперед, як професійну інтелектуальну діяльність, що спрямована на зменшення до певного рівня інформаційних ризиків для користувачів фінансової звітності. В Україні доцільно вже сьогодні спрямувати зусилля на вирішення проблеми відповідальності аудиторів не тільки перед реальними замовниками та їхніми діловими партнерами, але й перед тими користувачами інформації про підприємство-замовника, про яких аудитор під час перевірки і формування своєї незалежної думки може не мати уявлення. Мова йде про третіх осіб стосовно клієнта аудитора, що виступають потенційними інвесторами та кредиторами і чиї очікування на підставі аудиторських висновків можуть не виправдатися та спричинити матеріальні збитки в результаті прийнятих на цій підставі рішень.

У сучасних ринкових умовах господарювання, які склалися в Україні, вирішення проблеми професійної відповідальності аудиторів може проходити в два етапи:

спочатку необхідно передбачити розширення професійної відповідальності аудитора до рівнів, що пов'язані тільки з тими третіми особами, щодо яких діє принцип обов'язку турботи (на основі економічної близькості та точного знання про наміри цих осіб);

після зміцнення реальних ринкових позицій (з урахуванням реально сформованого фондового ринку та корпоративного сектора економіки) потрібно продовжити розширення професійної відповідальності аудиторів до меж, що пов'язані з усіма потенційними третіми особами, які ймовірно користуватимуться проаудійованою фінансовою звітністю з цілями, що можуть бути визнані резонними в економіко-правовому значенні.

Розширення меж майнової відповідальності аудиторів до включення і третіх осіб має враховувати можливість відшкодування збитків цим особам. Щоб аудиторська фірма не припинила свого існування саме з цієї причини, потрібно законодавчо закріпити обов'язкове страхування професійної відповідальності аудиторів в Україні і впровадження самого механізму такого страхування. Оскільки регулювання страхової діяльності в цій сфері є процесом довготривалим, то така міра захисту честі, гідності та майнових інтересів професії, як контроль якості результатів аудиту й роботи аудиторських фірм сьогодні уявляється найбільш реальною для розробки і впровадження.

Застосування системного підходу до дослідження специфіки управління аудиторською діяльністю на макро- і мікрорівнях дозволило розкрити і визначити сутність поняття "система управління аудиторською діяльністю" як функціонального впливу керівництва професійних організацій і керівників фірм (залежно від рівня управління) на діяльність аудиторських фірм для досягнення цілей розвитку і удосконалення цієї діяльності на основі потоків інформації, що отримується як із зовнішнього середовища, так і за допомогою зворотного зв'язку. Встановлено також склад забезпечувальних підсистем цієї системи, що одночасно є групами параметрів якості результатів процесу аудиту. Розгляд ступеня впливу даних груп параметрів якості на окремі, але взаємозалежні сторони аудиторської діяльності і процесу аудиту, а також систематизація чинників якості результатів процесу аудиту (надійність, релевантність, доступність для сприйняття, придатність для прийняття рішень користувачами) дозволили обґрунтувати логічну структуру параметрів якості аудиту. Її суть полягає у систематизації параметрів якості аудиту по двох напрямах: функціональні (методична й інформаційна забезпеченість доказової бази) і технічні параметри (нормативно-правова, регламентна та технічна забезпеченість), кожен з яких деталізований до конкретних складових елементів (рис. 1).

Розроблена логічна структура параметрів якості аудиту є основою для визначення критеріїв, що дозволяють оцінювати якість як процесу аудиту, так і роботи аудиторської фірми в цілому.

Розділ 2. Моделювання механізму контролю якості роботи суб'єктів аудиторської діяльності. У роботі досліджено, що якість результатів процесу аудиту визначають такі основні передумови, як дотримання професійно-етичних норм і вимог міжнародних стандартів при формуванні незалежної думки в аудиторському висновку. Першим кроком до забезпечення високої якості аудиторської практики фірми є безпосереднє включення в процес організації та здійснення аудиту заходів щодо контролю його якості. Їхнє впровадження передбачає розробку й обгрунтування організаційно-методичного механізму контролю якості роботи аудиторів на макро- і мікрорівнях. Дослідження існуючих систем контролю якості аудиту за кордоном дозволило з’ясувати ступінь можливості їхнього впровадження в Україні. Це стало основою розробки механізму контролю якості процесу аудиту. Ключовим елементом цього механізму є розробка інформаційно-методичних основ його забезпечення.

На основі визначених параметрів досліджено й систематизовано критерії оцінки якості результатів процесу аудиту (рис. 2), які стали базовими для розробки інформаційної моделі оцінки якості роботи суб'єктів аудиторської діяльності. Модель фокусує увагу суб'єктів контролю якості на найважливіших аспектах діяльності аудиторських фірм з урахуванням їхньої бальної оцінки та можливих варіантів узагальнення результатів контролю (за методом суми балів і на основі інтегрального показника якості). Це дозволяє проводити рейтингову оцінку діяльності аудиторських фірм України з метою підвищення престижу професії, а значить і для вирішення науково-практичної проблеми затребуваності цієї професії в суспільстві. Запропонована інформаційна модель оцінки якості роботи аудиторів була апробована у провідних аудиторських фірмах Донецького регіону в порядку самоконтролю. За результатами аналізу й обробки отриманих матеріалів самоконтролю було встановлено, що не всі обстежені фірми відповідають критеріям, які визначено в моделі. До першої категорії якості належать дві фірми: ТОВ Аудиторська фірма "БАК" і ТОВ Аудиторська фірма "Донецькінаудит". Присудження першої категорії якості аудиторських послуг свідчить про те, що робота в цих фірмах ведеться відповідно до вимог, що встановлені Міжнародними стандартами аудиту.

Інші аудиторські фірми можуть бути віднесені до другої категорії якості. Це говорить про існування проблемних зон і підтверджує практичну значимість розробленої моделі, оскільки з'являється можливість використання її критеріального апарату (змістовної частини) для постійного вдосконалення окремих напрямів діяльності суб'єктів аудиту й управління ними. Розроблена інформаційна модель дозволила розробити методику оцінки якості аудиту, яка регламентує контрольні процедури, порядок збору доказової інформації, її обробки, підбивання підсумків і присудження категорії якості.

Однією із складових організаційно-методичного механізму контролю якості результатів процесу аудиту є його інформаційна забезпеченість. У роботі запропоновано рекомендації щодо вдосконалення додатково розробленого Аудиторською палатою України Національного нормативу аудиту № 5а "Контроль якості аудиту і супутніх робіт (послуг)"; сформульовано пропозиції щодо вдосконалення статистичної звітності суб'єктів аудиторської діяльності (форма № 1-аудит) як засобу зворотного зв’язку з керованою підсистемою на макрорівні. Для отримання інформації про стан якості аудиту в аудиторській фірмі розроблено анкету тестування якості роботи аудиторської фірми для працівників першого та другого рівнів управління.

Розділ 3. Інформаційно-методичні основи забезпечення якості аудиторських перевірок. За результатами дослідження з позицій мотиваційно-ситуаційного підходу до забезпечення якості аудиту встановлено, що найважливішими елементами забезпечення якості аудиторських перевірок є внутрішньофірмові стандарти діяльності аудиторських фірм, робочі документи аудитора, нормативно-правові джерела інформації. В роботі викладено порядок розробки, зміст і методику складання внутрішньофірмових стандартів, робочих документів і банку нормативно-правової інформації.

Дослідження проблем інформаційно-методичного забезпечення якості аудиторських перевірок підтвердило важливість і необхідність внутрішньофірмової стандартизації їх проведення як основи для підвищення якісного рівня робіт з аудиту. В результаті логічного аналізу сформованого зарубіжного досвіду й аналогічних досліджень теорії та практики внутрішньофірмової стандартизації аудиту в Україні встановлено, що ця проблема належить до невирішених, які вимагають нагального науково-обґрунтованого вирішення.

Головним аргументом на користь необхідності розробки та затвердження внутрішньофірмових стандартів є те, що Міжнародні стандарти аудиту не завжди можуть дати повну відповідь на всі питання, які виникають перед аудитором під час проведення аудиторських перевірок. Вони повинні базуватися на єдиному підході до проведення аудиту фахівцями тієї чи іншої аудиторської фірми. Тому сукупність затверджених внутрішньофірмових стандартів має містити опис комплексного підходу аудиторської фірми до організації й технології проведення аудиту. Внутрішньофірмові стандарти об'єднані в чотири групи: організаційні стандарти; стандарти процесу аудиту; спеціалізовані стандарти; стандарти аудиторських послуг (рис.3).

Робочі документи аудитора повинні супроводжувати всі етапи процесу аудиту. В залежності від етапів перевірки сукупність робочих документів розподілено на організаційні (які розробляються на етапі планування); дослідницькі (які розробляються на стадії збору доказів); узагальнюючі (документи, у яких аудитори узагальнюють зібрані аудиторські докази та готують висновки для внесення їх в аудиторський звіт); документи, що відбивають контрольні процедури якості виконаних робіт.

Зміст нормативно-правових актів – це лише первинна інформація, якою треба вміти користуватися, а для цього необхідно обробляти її та систематизувати. Тому у кожній аудиторській фірмі співробітник, відповідальний за нормативно-правове забезпечення процесу аудиту повинен вміти систематизувати одержувану інформацію через INTERNET або "Парус-консультант" і видавати фахівцям- практикам фірми вже готовий перероблений інформаційний продукт. Систематизація такої інформації полягає у вибірці нормативно-правової документації щодо сфер аудиту. Кожна аудиторська фірма може спеціалізуватися на обслуговуванні відповідних галузей економіки, видів підприємницької діяльності. В роботі запропоновано створювати банк нормативно-правового забезпечення процесу аудиту для однорідних груп підприємств, які є клієнтами конкретної аудиторської фірми (наприклад, банк нормативно-правового забезпечення аудиту підприємств торгівлі, підприємств легкої промисловості, підприємств сфери туризму та ін.).

При формуванні банку нормативно-правового забезпечення аудиту варто керуватися наступними загальними принципами систематизації цієї інформації:

за сферами бізнесу клієнта;

за термінами регулювання діяльності (у межах термінів – від вступу в дію нормативних актів до їх скасування);

за ступенем нормативно-правового регулювання окремих параметрів об'єкта аудиту (з акцентом на використання для досягнення конкретних цілей аудиту).

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є науково обґрунтовані рекомендації, що спрямовані на вирішення актуального науково-практичного завдання щодо побудови організаційного механізму контролю якості роботи суб'єктів аудиторської діяльності та інформаційно-методичних засад його реалізації. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.

1. Дослідження генези наукової думки щодо орієнтації аудиту на задоволення інформаційних потреб суспільства дозволило встановити, що затребуваність аудиту суспільством прямо пропорційна рівню професійної відповідальності аудиторів, сфера якої не повинна обмежуватися лише акціонерами (власниками) та визначеними зацікавленими третіми особами і повинна охоплювати всіх потенційних користувачів інформації.

Для впровадження в практику розглянутих підходів доцільно внести доповнення до Закону України "Про аудиторську діяльність" у частині преамбули, розділу VII, ст. 23, уточнивши мету, обов'язки та відповідальність аудиторів у справі задоволення інформаційних інтересів не тільки власників, але і третіх осіб щодо суб'єкта господарювання, що перевіряється.

2. Застосування системного підходу до дослідження специфіки управління аудиторською діяльністю на макро- і мікрорівнях дозволило розкрити і визначити сутність поняття "система управління аудиторською діяльністю", розглянути склад підсистем, які забезпечують цю систему та одночасно є групами параметрів якості результатів процесу аудиту.

3. Дослідження ступеня впливу даних груп параметрів якості на окремі, але взаємозалежні сторони аудиторської діяльності і процесу аудиту, а також систематизація чинників якості результатів процесу аудиту (надійність, релевантність, доступність для сприйняття, придатність для прийняття рішень користувачами) дозволили обґрунтувати логічну структуру параметрів якості аудиту.

Розроблена логічна структура параметрів якості аудиту є основою для визначення критеріїв, що дозволять оцінювати якість як процесу аудиту, так і роботи аудиторської фірми в цілому.

4. У результаті критичного аналізу існуючих варіантів організації системи контролю якості аудиту за рубежем з'ясовано ступінь можливості їх адаптації в Україні, що стало основою розробки механізму контролю якості процесу аудиту.

5. Дослідження критеріальних засад оцінки якості результатів процесу аудиту дозволило систематизувати критерії якості за основними групами (дотримання основних положень Закону, професійно-етичних норм, вимог Міжнародних стандартів аудиту (МСА); рівень інформаційних зв'язків) з наступною їх деталізацією та розробити методичну компоненту механізму контролю якості роботи аудиторів.

6. Розроблено інформаційну модель оцінки якості роботи суб'єктів аудиторської діяльності. Формалізація елементів даної моделі концентрує увагу суб'єктів контролю якості на найбільш важливих аспектах діяльності аудиторських фірм з урахуванням їхньої бальної оцінки та можливих варіантів узагальнення результатів контролю (за методом суми балів і на основі інтегрального показника якості). Розкрито напрями реалізації організаційно-методичного механізму контролю якості процесу аудиту на макро- і мікрорівнях з урахуванням рекомендацій щодо виставлення балів і підбивання підсумків контролю якості з використанням інтегрального показника оцінки якості. Обґрунтовано прийнятні значення інтегрального показника якості.

Розроблені рекомендації та інформаційна модель оцінки якості аудиту були апробовані в аудиторських фірмах Донецького регіону й одержали позитивну оцінку.

7. Дослідження проблем інформаційно-методичного забезпечення якості аудиторських перевірок підтвердило важливість і необхідність застосування мотиваційно-ситуаційного підходу до обґрунтування характеру і складу підсистем цілісної системи контролю якості на мікрорівні. Обґрунтовано, що найбільш важливими елементами підсистем контролю якості є внутрішньофірмова стандартизація проведення аудиторських перевірок, їхнє організаційне (регламентне) забезпечення, достатнє і ситуаційно-орієнтоване інформаційне та методичне забезпечення, мотиваційно орієнтоване забезпечення аудиторських процедур персоналу.

8. Обґрунтовано цілісну логічну структуру внутрішньофірмових стандартів аудиторської діяльності та визначено основні принципи їх формування і структурний розріз кожного з них. Розроблено та запропоновано до впровадження в діяльність аудиторських фірм внутрішньофірмовий стандарт аудиторської діяльності "Внутрішньофірмовий контроль якості аудиту", який дозволить урегулювати роботу аудиторських фірм за цим напрямом і підсилити відповідальність керівного складу фірм щодо реалізації контрольних функцій.

9. На основі запропонованої класифікації робочих документів аудитора розроблено методику їх проектування для різних умов (ситуацій) проведення аудиторських перевірок. Розроблено та запропоновано до впровадження повний пакет форм організаційних і робочих документів на прикладі такого специфічного об'єкта аудиту, як господарсько-фінансова діяльність підприємств туристичного бізнесу.

10. У результаті дослідження та порівняльної оцінки існуючих електронних баз, інформаційно-аналітичних систем нормативних і законодавчих актів визначено їхні характерні переваги й недоліки. Встановлено, що наявність цих систем у кожній аудиторській фірмі потрібна, але є недостатньою для якісного нормативно-правового супроводження їхньої професійної діяльності.

11. Визначено принципи формування банку нормативно-правової інформації з метою супроводження аудиторської діяльності фірм.

Розроблено банк нормативно-правової інформації з урахуванням систематизації законодавчих і нормативних актів, що регулюють визначені сфери бізнесу (на прикладі туристичних фірм), та детального відображення дат їх затвердження і введення в дію, реального супроводження конкретних аудиторських процедур відповідно до їх мети з посиланням на відповідні статті (пункти) нормативних актів.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Иванина Е.А. Современные проблемы развития аудита в условиях региональной экономики // Вісник Донецького державного університету. Серія В. – 2000. – №2. – С. 229-234.

2. Иванина Е.А. Реализация процедур аудиторского
менеджмента // Менеджер: Вісник Донецької державної академії управління. – 2003. – № 1(23). – С. 115–121.

3. Иванина Е.А. Анализ финансового состояния деятельности аудиторской фирмы // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – 2001. – №5. – С. 48–55.

4. Иванина Е.А. Системный подход к управлению аудиторской деятельностью // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – 2003. – №7. – С. 130 – 139.

5. Иванина Е.А. Предложения по созданию системы контроля качества аудита // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Т. 2.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. –– С. 637 – 644.

6. Иванина Е.А. Профессиональная ответственность аудитора перед информационными пользователями // Менеджер: Вісник Донецької державної академії управління. – 2003. – № 4(26). – С. 144 – 151.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

7. Иванина Е.А. Экономико-правовые проблемы развития аудита в
Украине // Материалы V Международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых "Будущее туризма – дело молодых". – Донецк: Донецкий институт туристического бизнеса, 2002. – С. 49-52.

8. Иванина Е.А. Особенности взаимодействия аудиторских фирм с органами государственного контроля // Финансы, учет, банки. Сб. науч. трудов по материалам межрегиональной научно-практической конференции “Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития”. – Донецк: Донецкий национальный университет, 2002. – С. 231–235.

9. Иванина Е.А. Параметры и критерии качества аудита // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Незалежний аудит в Україні та міжнародний досвід”. – Київ: Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України, 2003. – С. 148–153.

10. Амитан В.Н., Иванина Е.А. Роль аудита в решении экономических проблем региона // Доповіді науково-практичної конференції “Оподатковування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку”. – Донецьк: Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2001. – С. 106–111.

Особистий внесок здобувача: визначено роль аудиту як одного з елементів комплексного вирішення економічних і соціальних проблем на рівні регіонів і у зміцненні зовнішньоекономічних зв'язків Донецького регіону.

11. Иванина Е.А. Аудит в регионе: состояние, проблемы, перспективы развития. – Донецьк: Інститут економіко-правових досліджень НАНУ, 2000. – 20 с.

12. Дмитренко І.М., Іваніна О.О. Роль аудиту у вирішенні економічних проблем Донецького регіону // Аудитор України. – 2002, спецвипуск. – С. 5-7.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність розвитку обов'язкового аудиту та консалтингових послуг з метою врегулювання розбіжностей між різними користувачами і подальшої стабілізації економіки Донецької області.

АНОТАЦІЯ

Іваніна О.О. Удосконалення механізму контролю якості процесу аудиту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2004.

У дисертації розроблено теоретичні положення та методичні рекомендації щодо реалізації механізму контролю якості аудиту в сучасній економіці. Обґрунтовано прямо пропорційну залежність ступеня затребуваності аудиту суспільством від рівня професійної відповідальності аудиторів, сфера розповсюдження якої не повинна обмежуватися акціонерами (власниками), а охоплювати всіх потенційних користувачів інформації. Доведено, що при розширенні меж професійної відповідальності аудиторів в умовах, коли правове поле України не готове регулювати страхування ризиків, найважливішим засобом захисту професійних інтересів є контроль якості роботи аудиторів. Сформульовано поняття системи управління аудиторською діяльністю, що відбиває специфіку даної системи, склад і взаємодію її елементів та є основою для логічного структурування параметрів якості аудиту. Аргументовано класифікацію критеріїв оцінки якості результатів процесу аудиту, що дозволило змоделювати методику оцінки якості аудиту. Адаптовано положення мотиваційно-ситуаційного підходу для забезпечення якості аудиторських перевірок на рівні суб'єктів аудиторської діяльності. Розроблено та запропоновано: методику оцінки якості роботи аудиторів; внутрішньофірмовий стандарт оцінки якості роботи аудиторів; посадову інструкцію керівника аудиторської фірми; анкету тестування оцінки якості роботи аудиторської фірми (для працівників першого і другого рівнів управління); банк нормативно-правової інформації на прикладі аудіювання фінансово-господарської діяльності підприємств сфери туризму. Результати дослідження впроваджено в діяльність аудиторських фірм Донецького регіону.

Ключові слова: аудит, якість, контроль, механізм, удосконалення, оцінка якості аудиту.

АННОТАЦИЯ

Иванина Е.А. Совершенствование механизма контроля качества процесса аудита. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – Бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2004.

В диссертации разработаны теоретические положения и методические рекомендации по реализации механизма контроля качества аудита в современной экономике. Изучен генезис научной мысли в отношении ориентации аудита на удовлетворение информационных потребностей всех заинтересованных пользователей. Обоснована прямая пропорциональная зависимость степени востребованности аудита обществом от уровня профессиональной ответственности аудиторов, сфера распространения которой не должна ограничиваться акционерами (собственниками), а охватывать всех потенциальных пользователей информации. Доказано, что при расширении границ профессиональной ответственности аудиторов в условиях, когда правовое поле Украины не готово регулировать страхование рисков аудита, важнейшим средством защиты профессиональных интересов является контроль качества работы аудиторов. Изложены предложения по усовершенствованию Закона Украины “Об аудиторской деятельности” в части поэтапного расширения границ профессиональной ответственности аудиторов для повышения престижа и общественной востребованности этой профессии.

Применение системного подхода к исследованию специфики управления аудиторской деятельностью на макро- и микроуровнях позволило раскрыть сущность понятия "система управления аудиторской деятельностью", установить состав обеспечивающих подсистем этой системы, которые одновременно являются группами параметров качества результатов процесса аудита. Аргументированы и систематизированы факторы, влияющие на качество результатов процесса аудита, параметры качества и оценочные критерии, доказана их взаимосвязь и взаимообусловленность, что положено в основу разработки информационной модели оценки качества результатов процесса аудита.

Исследован международный опыт реализации контрольных мероприятий по оценке качества результатов процесса аудита, что позволило сделать вывод о невозможности внедрения в Украине одного из существующих за рубежом вариантов механизма контроля качества аудита. Используя модификацию изученного международного опыта в этой сфере смоделирован организационно-методический механизм оценки качества аудита и сопутствующих ему услуг, ориентированный на систематизацию организационных и процедурных воздействий субъектов контроля (Контрольно-регистрационная комиссия Аудиторской палаты Украины) на руководство и персонал аудиторских фирм. Разработана информационная модель оценки качества аудиторских работ как важнейшая компонента реализации механизма контроля качества аудита на макро- и микроуровнях. Данная модель была успешно апробирована в ряде ведущих аудиторских фирмах Донецкого региона. Продемонстрированы направления реализации организационного механизма контроля качества процесса аудита на макро- и микроуровнях с учетом рекомендаций по выставлению баллов и подведению итогов контроля качества с использованием интегрального показателя оценки качества, обоснованны приемлемые значения интегрального показателя качества. На основе разработанной информационной модели оценки качества аудита создана методика оценки качества аудиторских работ.

Адаптированы положения мотивационно-ситуационного подхода к обеспечению качества аудиторских проверок на уровне субъектов аудиторской деятельности. Получили дальнейшее развитие: метод тестирования качества работы персонала первого и второго уровней управления аудиторской фирмы, что позволяет использовать его как реальный инструмент реализации внутрифирменной политики в отношении контроля качества аудита; теоретические основы разработки внутрифирменных стандартов аудиторской деятельности в целом и стандарта "Внутренний контроль качества аудита", в частности, что обеспечивает унификацию подходов к проведению процедур самооценки и контроля качества выполняемых аудиторских проверок. На основе классификации рабочих документов аудитора разработана методика их проектирования для различных условий (ситуаций) аудиторских проверок. Разработан и предложен к внедрению полный пакет форм организационных и рабочих документов на примере такого специфического объекта аудита, как хозяйственно-финансовая деятельность предприятий туристического бизнеса.

Разработаны и предложены: методика внешней оценки качества работы аудиторов; внутрифирменный стандарт оценки качества работы аудиторов; должностная инструкция руководителя аудиторской фирмы; анкета тестирования качества работы аудиторской фирмы (для работников первого и второго уровней управления); банк нормативно-правовой информации для аудирования финансово-хозяйственной деятельности предприятий сферы туризма.

Результаты исследования внедрены в деятельность аудиторских фирм Донецкого региона.

Ключевые слова: аудит; качество, контроль, механизм, совершенствование, оценка качества аудита.

ANNOTATION

Ivanina E.A. Improvement of the mechanism of quality assurance of audit process. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific of candidate of economic sciences on the specialty 08.06.04– Accounting, analysis and audit. – East-Ukrainian National University by name Vladimira Dalya of the Ministry of education and since of Ukraine, Lugansk, 2004.

It is stated, that the societal need for auditing is directly proportional to the level of the auditors’ professional responsibility, the sphere of which mustn’t be limited by the shareholders (ownersand certain 3rd persons, but should cover all potential users of information.

The author’s definition of the audit activity conducting system is justified and formulated. This reflects the specifics of the given system and all of its cooperative elements, which are the basis of the logical structuring of the audit quality parameters. The author’s vision of the classification of these criteria which grade the quality of the audit process results, is defended. The classification became the basis of the worked-out model of the audit quality estimation methodics.

The author outlines the informational and methodical fundamentals for auditing check-ups. The technique of designing organizational and working documents of the auditor as sources of information for confirmation of the fact that the audit has been carried out at a high professional level, is explained. The list of the documents, which in the author’s opinion should be used during the stage of planning of the auditing process, is provided. Additionally, attention is paid to the working documents, which are used for estimating the quality of the carried-out audit. Worked out and stated are the methods for projecting in-firm auditing standards. After the analysis of the existing informational analytical systems “Sail-Advisor” and “League-Law”, was defined a system, which meets the demands of receiving up-to-date renewed information to a greater extent. On this basis the necessity for forming the bank of standard information is proved and the principles are stated. The following suggestions are discussed: the technique of quality estimation of auditing work; the questionnaire of the quality estimation of work of the audit firm for workers of the first and second stages of management; the in-firm auditing standards estimation; the duty regulations for the head of the auditing firm; the bank of standard information with the goal of financial and economic auditing activities of the enterprises in the sphere of tourism.

Introduction of the results of this research is carried out by the activity of the auditing firms in the Donetsk region.

Key words: audit, quality, inspection, mechanism, improvement,