Міністерство освіти і науки україни

Донецький державний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського

Кабанець Ольга Вікторівна

УДК 330.322:669.1

Організаційно-економічний механізм активізацій інвестиційної

діяльності підприємств чорної металургії

Спеціальність 08.06.01- Економіка, організація і управління

підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України, м. Донецьк, на кафедрі обліку і аудиту.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор,

Червова Лідія Георгіївна,

Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк), завідувач відділу проблем управління виробництвом

Офіційні опоненти – |

доктор економічних наук, професор,

Хобта Валентина Михайлівна

Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент

Должанський Ігор Зиновійович

Макіївський економіко-гуманітарний інститут,

завідувач кафедри економіки підприємств

Провідна установа: | Східноукраїнський національний університет ім.Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), кафедра менеджменту

Захист дисертації відбудеться “7” грудня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.055.01 у Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул.Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за адресою: 83017, м.Донецьк, б-р Шевченка, 30

Автореферат розіслано “6” листопада 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ринковій економіці умовою виживання та основою стабільного стану підприємства є здійснення ним ефективної інвестиційної діяльності. Нестабільне макроекономічне середовище України та нерозвиненість механізмів управління інвестиційною діяльністю обмежують її ефективність, що поглиблює негативні явища в економіці. Інвестиційна діяльність підприємств України характеризується низькими її обсягами, неефективною структурою інвестицій.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженням інвестиційної діяльності, знайшли своє відображення в роботах відомих вітчизняних (Амоши О.І., Аптекаря С.С., Бланка І.А., Гойко А.Ф., Денисенко М., Должанського І.З., Омелянович Л.О., Пересади А.А., Хобти В.М., Черваньова Д.М., Червовой Л.Г., Чумаченко М.Г.) і закордонних економістів (Ансоффа І., Ендовицкого Д.А., Ігошина Н.В., Ідрисова А.Б., Кейнса Дж., Коссова В.В., Липсица І.В., Шарпа У.), наукові праці яких послужили теоретичною і методологічною основою виконання дисертаційної роботи.

Необхідність активізації інвестиційних процесів в Україні вимагає пошуку нових шляхів і підходів до удосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю підприємств. Проблема удосконалення механізму інвестиційної діяльності, визначення його складових, принципів й етапів функціонування, пошук нових підходів до підвищення ролі державного стимулювання інвестиційної активності і пошук внутрішніх резервів активізації є актуальною та має як теоретичне, так і практичне значення.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовила необхідність розвитку даного наукового напрямку, удосконалення та доповнення існуючих теоретичних і методологічних положень, розробки конкретних механізмів і заходів, що стосуються активізації інвестиційної діяльності підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідних тем Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України “Фінансовий менеджмент на підприємствах малого та середнього бізнесу” (1999-2002 рр., номер державної реєстрації 0100U004247) та “Удосконалення системи управління підприємством на основі реформування бухгалтерського обліку, аудиту й оподатковування” (2003-2005 рр., номер державної реєстрації 0103U005551). У рамках даних тем автором розроблено пропозиції щодо удосконалення державної бюджетно-податкової та амортизаційної політики в Україні та запропоновано рекомендації з підвищення інвестиційного потенціалу механізму амортизації.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розвитку теоретичних положень та розробці методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму управління інвестиційними процесами на підприємстві, спрямованого на активізацію інвестиційної діяльності. Виходячи з цієї мети, в роботі вирішено такі задачі:

систематизовані та розвинені підходи до визначення сутності та змісту категорій “інвестиції”, “інвестиційна діяльність підприємств”, “інвестиційна стратегія” і “організаційно-економічний механізм активізації інвестиційної діяльності підприємств”;

на основі аналізу сучасного стану інвестиційної сфери доведено значимість активізації інвестиційної діяльності як важливого фактору росту економіки України;

обґрунтовано роль держави у формуванні сприятливих макроекономічних умов для активізації інвестування та запропоновано напрямки удосконалення інструментів державної інвестиційної політики в Україні;

на основі системного аналізу стану чорної металургії України доведено необхідність активізації інвестиційної діяльності металургійних підприємств;

виявлено й обґрунтовано роль стратегічного планування виробничо-економічної діяльності щодо активізації інвестиційних процесів на підприємствах;

аргументовано вибір найбільш доступних для металургійних підприємств джерел інвестицій і розроблено напрямки підвищення їх інвестиційного потенціалу;

розроблено напрямки оптимізації механізму амортизації на підприємствах чорної металургії;

запропоновано рекомендації щодо відбору пріоритетного бізнес-плану інвестиційного проекту і розподілу інвестиційних ресурсів між проектами;

обґрунтовано складові організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємства, етапи його реалізації і запропоновано напрямки удосконалення.

Об'єктом дослідження є інвестиційні процеси на підприємствах України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання удосконалення механізму активізації інвестиційної діяльності підприємств чорної металургії в умовах розвитку ринкової економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, закони функціонування ринкової економіки, наукові праці та методичні розробки ведучих вітчизняних і закордонних учених, деякі аспекти філософії, загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Теоретичні та прикладні розробки базуються на таких методах:

історичний та логічний методи, методи теоретичного пошуку, порівняння й узагальнення, діалектичний метод використано в процесі дослідження сутності категорій “інвестиції”, “інвестиційна діяльність підприємств”, “інвестиційна стратегія” та “організаційно-економічний механізм активізації інвестиційної діяльності підприємств”;

метод регресивного аналізу застосовано для виявлення інвестиційно-вагомих факторів інвестиційної макросистеми, що мають максимальний вплив на рівень інвестиційної діяльності;

статистичні (групування, зіставлення) і графічні методи застосовано для оцінки стану інвестиційних процесів в Україні, а також виробничої й інвестиційної діяльності підприємств металургійної галузі України;

методи стратегічного менеджменту використано при розробці стратегії розвитку конкретного підприємства;

метод економіко-математичного моделювання використано для побудови моделі відбору пріоритетних інвестиційних проектів і розподілу інвестиційних ресурсів між пріоритетними проектами.

Наукова новизна отриманих результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є системне вирішення питань удосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності на основі взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів, наслідком якої є активізація інвестиційних процесів на підприємствах.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

обґрунтовано й розроблено складові організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємств, що представлені взаємозалежними об'єктом та суб'єктами інвестиційного механізму, взаємодія яких виявляється опосередковано через фактори зовнішнього (державне регулювання інвестиційної діяльності; сприятливість інвестиційного клімату; доступність інвестиційних ресурсів, інвестиційна активність держави) та внутрішнього впливу (стратегічне планування на підприємстві; методичне забезпечення процесу управління інвестиціями; інвестиційні можливості підприємств, кваліфікаційні характеристики керуючих кадрів);

удосконалено:

модель оцінки методів амортизації основних засобів для металургійних підприємств на основі критерію максимізації поточної вартості амортизаційних відрахувань, що базується на виборі методу, при якому інтенсивність списання вартості об'єктів основних засобів є оптимальною;

модель відбору інвестиційних проектів на основі визначення інтегрального критерію пріоритетності вкладення інвестиційних ресурсів в проект, що розраховується як зважена сума показників ефективності інвестиційних проектів, а також показників ризику та інших, що мають істотній вплив на привабливість проектів, з урахуванням їх вагових коефіцієнтів;

логіко-структурний взаємозв’язок етапів реалізації інвестиційного механізму підприємства, що базується на класичних функціях управління (планування та організація реалізації інвестиційної стратегії, облік результатів реалізації та контроль), які доповнено функцією стратегічного інвестиційного планування, що охоплює моніторинг і аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, розробку стратегії розвитку та на її основі – інвестиційної стратегії підприємства;

одержало подальший розвиток:

понятійно-категоріальний апарат: інвестиції (усі види матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту); інвестиційна діяльність (сукупність цілеспрямованих практичних дій, що складаються з вибору об'єкту інвестування, обґрунтування необхідності інвестування в обраний об'єкт, пошуку потрібних інвестиційних ресурсів, формування та реалізації ефективної інвестиційної програми з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту); інвестиційна стратегія підприємства (сукупність стратегічних рішень, спрямованих на реалізацію заходів функціональних стратегій підприємства, що охоплюють пошук і визначення розмірів можливих джерел залучення та пріоритети витрат інвестиційних засобів); організаційно-економічний механізм активізації інвестиційної діяльності підприємства (єдина система економічних, правових і організаційних факторів, наслідком взаємозв'язку та взаємодії яких у рамках певної організаційної структури є активізація інвестиційної діяльності підприємств);

принципи формування амортизаційної політики металургійних підприємств, що враховує галузеву специфіку і направлена на активне використання інвестиційного потенціалу амортизаційних відрахувань (інтегрованість з цілями інвестиційної діяльності підприємства; забезпечення адаптивності амортизаційної політики до змін факторів зовнішнього середовища; урахування темпів інфляції при оцінці вартості об'єктів основних засобів; забезпечення цільового використання амортизаційних відрахувань; урахування фактору часу при оцінці ефективності амортизаційної політики; варіативність підходів до вибору методів нарахування амортизації; орієнтація на проведення агресивної амортизаційної політики; технічна оснащеність бухгалтерських служб підприємств).

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що їх використання в господарській практиці підприємствами металургійної галузі України в процесі здійснення інвестиційної діяльності сприяє її активізації.

Отримані в дисертаційній роботі результати, пов'язані з розробкою інвестиційної стратегії на основі стратегічного планування виробничо-економічної діяльності підприємства, були використані відкритим акціонерним товариством “Макіївський металургійний комбінат” (№ 01 Д/84 от 17.12.03).

Результати дисертації, направлені на удосконалення амортизаційної політики підприємства, використані при формуванні амортизаційної політики ВАТ “Харцизький трубний завод” (№01.189.27 від 09.02.04).

Результати досліджень, зв’язані з розробкою стратегічних напрямків розвитку металургійної галузі, та удосконаленням державної амортизаційної політики з метою підвищення інвестиційного потенціалу механізму амортизації, використані при розробці Головним управлінням промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Програми науково-технічного розвитку промисловості Донецької області до 2020 р. (№ 01-6/232 від 15.01.04 ).

Теоретичні розробки та практичні рекомендації, освітлені в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін “Інвестування”, “Основи податкової системи”, “Бюджетний менеджмент” (№ 01-12/154 від 04.03.04).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, у якій аргументовано необхідність активізації інвестиційної діяльності підприємств, визначено сутність інвестиційного механізму, обґрунтовано структуру, принципи й етапи його реалізації; запропоновано напрямки удосконалення інвестиційного механізму на двох рівнях: державному і на рівні підприємства.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено та схвалено на міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (м. Чернівці, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження й оптимізація економічних процесів (Оптимум - 2000)” (м. Харків, 2000 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), міжнародній науковій конференції “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми” (м. Донецьк, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми наукових досліджень і перспективи інноваційної діяльності молодих учених” (м.Макіївка, 2001 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика управління в трансформаційний період” (м. Донецьк, 2001 р.), міжнародній і всеукраїнській науковій конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2001р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (м.Дніпропетровськ, 2001р.), міжнародній науковій конференції “Економіка і маркетинг у ХХІ столітті” (м. Донецьк, 2003 р.), на конференціях за підсумками роботи професорсько-викладацького складу Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України (2001-2004 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них 8 статей у провідних спеціалізованих виданнях (2,19 д.а.). Загальний обсяг публікацій 3,38 д.а., з яких 3,02 особисто належить автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 164 найменувань і трьох додатків. Текстова частина займає 184 сторінки машинописного тексту, містить 15 таблиць (обсягом 19 сторінок), 25 рисунків (обсягом 25 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження; вказано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; визначено особистий внесок здобувача, результати апробації дисертації, повноту викладення наукових і прикладних результатів дисертації в опублікованих роботах; оговорено структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи механізму інвестиційної діяльності” досліджено виникнення та історичний розвиток інвестиційних процесів, їх взаємозв’язок з ефективністю функціонування економіки держави. Визначено сутність, перспективи та проблеми інвестиційної діяльності підприємств, розглянуто основні складові механізму інвестиційної діяльності. Досліджено макроекономічні важелі підвищення інвестиційної активності в Україні.

Теоретичний аналіз та узагальнення наукових праць з проблем інвестування свідчить, що, не дивлячись на достатньо активні дослідження у цій сфері, не існує цілісного підходу до визначення сутності механізму інвестиційної діяльності підприємств. Має місце лише дослідження окремих елементів механізму, а саме: державного регулювання інвестиційних процесів, джерел інвестиційних ресурсів, а також ефективності інвестиційної діяльності. Це свідчить про необхідність подальших теоретичних досліджень і практичних розробок в сфері інвестиційної діяльності на основі комплексного підходу.

Проведені теоретичні дослідження дозволили визначити інвестиції, як усі види матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту. Урахування екологічної складової серед цілей інвестування набуває особливої вагомості для металургійних підприємств в умовах екологічної кризи.

Інвестиційна діяльність підприємства являє собою сукупність цілеспрямованих практичних дій, що складаються з вибору об'єкту інвестування, обґрунтування необхідності інвестування в обраний об'єкт, пошуку інвестиційних ресурсів, формування та реалізації ефективної інвестиційної програми з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту. Запропоноване визначення поняття “інвестиційна діяльність підприємств” дає можливість виділити основні її етапи, що є важливим для більш глибокого дослідження факторів активізації інвестування.

Зіставлення показників економічного росту держави та розвитку інвестиційної діяльності свідчить про наявність тісного взаємозв’язку між цими процесами. Загальний економічний спад став причиною кризи в інвестиційній сфері: зниження обсягів ВВП у 1990-1994 рр. в два рази спричинило падіння обсягів інвестицій в п'ять разів. Незначна стабілізація інвестиційної діяльності з 1999-2000 рр. є наслідком росту економіки: щорічний приріст інвестицій на 5-15% спричинився збільшенням ВВП на 5-9%.

Дослідження причин та чинників, які призвели до інвестиційної і загальноекономічної кризи в Україні, дозволило обґрунтувати необхідність пошуку напрямків активізації інвестиційної діяльності в першу чергу на державному рівні.

Виступаючи структурним елементом макроекономічної системи держави, підприємства в процесі здійснення інвестицій піддані впливу факторів зовнішнього оточення, які мають як стримуючий, так і стимулюючий характер (державна інвестиційна політика, законодавче регулювання інвестиційних процесів, інвестиційний клімат, бюджетна, податкова й амортизаційна політика держави, рівень розвитку грошово-кредитних відносин, страхового та фондового ринку, тощо). З метою оптимізації впливу макроекономічних факторів на активність інвестиційної діяльності рекомендовано напрямки реформування законодавчих, бюджетно-податкових і грошово-кредитних інструментів державного регулювання інвестиційної сфери України.

За результатами проведеного регресивного аналізу серед безлічі макроекономічних факторів, що впливають на інвестиційну активність підприємств, виявлено найбільш инвестиційно-вагомі, якими є рівень економічного розвитку (0,985), інтенсивність формування заощаджень (0,964), а також кредитна політика держави (0,866). Саме на зростання стимулюючої ролі цих факторів необхідно направити зусилля держави.

Другий розділ дисертаційної роботи “Дослідження інвестиційних процесів на підприємствах чорної металургії” присвячено обґрунтуванню необхідності підвищення інвестиційної активності металургійних підприємств на основі оцінки чорної металургії як об’єкту інвестування, розробці інвестиційної стратегії підприємства, а також аналітичній оцінці джерел інвестиційних ресурсів.

Аналіз численних факторів, що визначають стан і тенденції розвитку підприємств української металургії, який спирався на результати функціонування галузі протягом ХХ - початку ХХІ століття, свідчить про її незадовільний стан, що пов’язано з комплексом проблем (технічна й технологічна відсталість, критичний знос основних виробничих фондів, надлишкові виробничі потужності, істотна експортна залежність, антидемпінгові розслідування, тощо).

Незадовільний стан підприємств металургійної галузі обумовлює необхідність їх технічного і технологічного відновлення, обов'язковою умовою якого є активна інвестиційна діяльність. Аналіз інвестиційних процесів в галузі та їх взаємозв’язку з виробничою діяльністю підприємств свідчить про наявність тісної кореляції. З графіку (рис. 1) видно, що скорочення обсягів виробництва основних видів металопродукції спричинило спад інвестиційної активності підприємств: за 1990-1995 рр. обсяг виробництва зменшився майже в 2,5 рази і продовжував знижуватися до 1997 р. З подоланням спаду виробництва в 1998 р. почався плавний зріст інвестиційної діяльності. У 2002 р. обсяг інвестицій склав 76% рівня 1985 р.

Рис. 1. Зв'язок капітальних вкладень у підприємства чорної металургії України з виробництвом основних видів металопродукції

Інвестиційна активність металургійних підприємств України є низькою: щорічний обсяг інвестицій за останні десять років складає приблизно 1 млрд. грн. при потребі в 40 млрд. грн. Інвестиційна діяльність підприємств носить нестабільний характер, причиною чому є значна нестача інвестиційних ресурсів.

Дослідження інвестиційної і виробничої діяльності підприємств чорної металургії дозволило виділити дві їх групи, до однієї з яких відносяться інвестиційно-активні підприємства (ВАТ “Азовсталь”, ВАТ “Криворіжсталь”, ВАТ “ЄМЗ”), діяльність яких є прибутковою, а також інвестиційно-пасивні підприємства (ВАТ “ММК”), для яких є характерним нестабільний стан. (табл. 1).

Невизначеність сьогоденних економічних умов господарювання обґрунтовує необхідність використання нових підходів до управління інвестиційною діяльністю підприємств. Теоретичною основою розробки таких підходів стає визнання тісного зв’язку процесів стратегічного планування фінансово-господарської діяльності підприємств і процесу активізації її інвестиційної складової. У зв'язку з цим рішення в сфері інвестицій варто базувати на стратегічному плануванні розвитку підприємства, до етапів якого відносяться такі: аналіз (оцінка внутрішнього середовища, визначення місії, цілей); моніторинг і оцінка зовнішнього оточення; планування (аналіз розривів між запланованими цілями і виявленими в ході аналізу можливостями підприємства, планування стратегії, постановка задач, розробка плану реалізації стратегії); реалізація (упровадження планів, проведення структурних змін); контроль (формування бюджетів, оперативне управління, оцінка і контроль); оцінка результативності розробленої стратегії.

Таблиця 1.

Показники діяльності металургійних підприємств України у 2000-2001 рр., тис. грн.

Показник | Чистий доход від реалізації продукції | Собівартість реалі-зованої продукції | Чистий прибуток (збиток)

2000 | 2001 | зміна, % | 2000 | 2001 | зміна, % | 2000 | 2001 | зміна, %

Азовсталь | 3754516 | 3921295 | 4,44 | 2969534 | 3311866 | 11,53 | 649294 | 346374 | -46,65

Криворіжсталь | 4828036 | 5421435 | 12,29 | н/д | н/д | н/д | 1099619 | 762959 | -30,62

Запоріжсталь | 3553992 | 3038949 | -14,49 | 2544522 | н/д | н/д | 603358 | 35293 | -94,15

ДМЗ | 984361 | 953468 | -3,14 | 825548 | 842279 | 2,03 | 70156 | 57975 | -17,36

ЭМЗ | 519858 | 597629 | 14,96 | 486117 | 556210 | 14,42 | 84510 | 197879 | 134,15

ММК ім. Ілліча | 5094082 | 4895222 | -3,90 | 3723963 | н/д | н/д | 719274 | 12813 | -98,22

ММК ім. Кірова | 909511 | 786811 | -13,49 | 945262 | н/д | н/д | -112430 | 97278 | -186,52

Вибір стратегії необхідно робити на основі аналізу слабких і сильних сторін підприємства, а також можливостей і загроз зовнішнього оточення, шляхом позиціювання підприємства в матриці кореляційного SWOT-аналізу.

Ресурсна підтримка стратегії розвитку забезпечується при плануванні і реалізації інвестиційної стратегії – сукупності стратегічних рішень, спрямованих на реалізацію заходів функціональних стратегій підприємства, що охоплюють пошук і визначення розмірів можливих джерел залучення і пріоритети витрат інвестиційних коштів.

Наявність необхідних інвестиційних ресурсів – важливий чинник високої активності інвестиційної діяльності підприємств. Аналіз інвестиційних ресурсів показав, що основними джерелами інвестицій для металургійних підприємств виступають власні засоби (прибуток і амортизація): їх частка складає 60-70% від загального обсягу інвестицій. Зовнішні джерела (фондовий ринок, державні інвестиції, засоби іноземних інвесторів, кредити банків) відіграють несуттєву роль у забезпеченні фінансової підтримки модернізації металургії (табл. 2).

Аналітична оцінка інвестиційних ресурсів продемонструвала, що внутрішні джерела інвестицій (особливо амортизаційні кошти) мають максимальну доступність, однак, їх ємність обмежена неефективністю чинного механізму амортизації. Даний вид інвестиційних ресурсів є найбільш доступним для українських підприємств в сучасних умовах, тому існує необхідність пошуку резервів підвищення їх обсягів.

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємств” розглянуто й обґрунтовано основні структурні складові механізму інвестиційної діяльності підприємства, принципи й етапи його формування; розроблено схему організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємства.

Таблиця 2.

Джерела інвестиційних ресурсів в Україні в 1998-2002 рр.

Інвестиції | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | %

Усього інвестицій | 13958 | 100 | 17552 | 100 | 23629 | 100 | 32573 | 100 | 37178 | 100

Засоби державного бюджету | 1029 | 7,4 | 1341 | 7,6 | 1210 | 5,1 | 1749 | 5,4 | 1863 | 5,0

Засоби місцевих бюджетів | 585 | 4,2 | 686 | 3,8 | 975 | 4,2 | 1332 | 4,1 | 1365 | 3,7

Власні засоби підприємств | 10081 | 72,2 | 12370 | 70,5 | 16198 | 68,6 | 21770 | 66,8 | 24470 | 65,8

Засоби іноземних інвесторів | 421 | 3,0 | 677 | 3,9 | 1400 | 5,9 | 1413 | 4,3 | 2068 | 5,6

Кредити банків | - | 132 | 0,8 | 931 | 3,9 | 1400 | 4,3 | 1985 | 5,3

Інші джерела фінансування | 1842 | 13,2 | 2346 | 13,4 | 2915 | 12,3 | 4909 | 15,1 | 5427 | 14,6

В умовах обмеженості доступу підприємств до інвестиційних ресурсів амортизаційні відрахування виступають найбільш реальним джерелом інвестицій, особливо для капіталомістких галузей. Проведене дослідження розвитку інституту амортизації в Україні дозволило визначити основні недоліки у державній амортизаційній політиці й обґрунтувати необхідність її реформування у напрямках забезпечення сприятливих законодавчих умов і підвищення фінансової зацікавленості підприємств у здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок засобів власних амортизаційних фондів.

За результатами аналізу наведених у літературі різних поглядів на механізм амортизації та приймаючи до уваги особливості металургійного виробництва, у дисертації запропоновано такі принципи формування амортизаційної політики підприємств: інтегрованість з цілями інвестиційної діяльності підприємства; забезпечення адаптивності амортизаційної політики до змін факторів зовнішнього середовища; урахування темпів інфляції при оцінці вартості об'єктів основних засобів; забезпечення цільового використання амортизаційних відрахувань; урахування фактору часу при оцінці ефективності амортизаційної політики; варіативність підходів до вибору методів нарахування амортизації; орієнтація на проведення агресивної амортизаційної політики; технічна оснащеність бухгалтерських служб підприємств.

Ураховуючи наведені принципи формування амортизаційної політики підприємств з метою оптимального використання інвестиційного потенціалу чинного механізму амортизації запропоновано методику визначення методу амортизації основних засобів, що є найбільш ефективним для металургійних підприємств. За рекомендованою методикою на основі максимізації поточної вартості потоків амортизаційних відрахувань з’ясовано, що таким методом є метод зменшення остаточної вартості.

При прийнятті рішень щодо здійснення інвестицій керівництво підприємства стає перед вибором: власних ресурсів може бути недостатньо для реалізації інвестиційної стратегії, у зв'язку з чим виникає об'єктивна потреба вибору з портфеля інвестиційних проектів того, реалізація якого має найбільш важливе значення для підприємства; або якщо підприємство планує здійснювати інвестиційну стратегію за рахунок власних інвестиційних ресурсів, при цьому виникає необхідність раціонального розподілу наявних засобів.

З метою прийняття ефективного рішення щодо цієї альтернативи запропоновано методику відбору інвестиційних проектів, засновану на визначенні рейтингу бізнес-плану, що базується на показнику пріоритетності вкладення інвестиційних ресурсів в обраний проект; а також методику оптимального розподілу інвестиційних ресурсів між обраними проектами.

Запропоновано інтегральний критерій Кінт пріоритетності вкладення інвестиційних ресурсів, який розраховується як зважена сума показників Кі з урахуванням їх вагових коефіцієнтів wі, що визначають рівень переваги:

(1)

де Кі - показники пріоритетності вкладення інвестицій в проект, у якості яких запропоновані такі: чистий приведений доход, строк окупності, внутрішня норма рентабельності, індекс прибутковості, наявність фінансових і технічних ризиків, ступінь застосування інноваційних технологій, екологічна безпека проекту, соціальна спрямованість, тощо;

wі - відносна вага показника Кі, що визначається рішенням керівництва й управлінських кадрів у ході формування інвестиційної стратегії, або зовнішніми експертами.

В умовах суттєвої розбіжності інвестиційного попиту і пропозиції актуальною є задача розподілу інвестиційних засобів (Qір) між інвестиційними проектами, що полягає у визначенні обсягів засобів, необхідних для реалізації кожного проекту qn з урахуванням максимальної і мінімальної потреби в засобах (qnmax, qnmіn) і рейтингу інтегрального критерію – Кінт. При цьому повинна бути забезпечена максимальна ефективність використання загального обсягу інвестиційних ресурсів. Формалізує ці вимоги комплексний критерій оптимальності, що описується цільовою функцією:

(2)

Задачу необхідно вирішувати при дотриманні обмежень:

по загальному обсязі засобів, що виділяються на реалізацію проектів:

(3)

по потребі в засобах для реалізації кожного проекту:

(4)

Максимальна потреба в засобах визначається виходячи з розрахунків при несприятливому характері подій при реалізації проекту, а мінімальна - виходячи з розрахунків для найбільш сприятливого результату подій.

Ґрунтуючись на розроблених у дисертаційній роботі теоретичних положеннях щодо механізму інвестиційної діяльності підприємств та практичних рекомендаціях, спрямованих на системне вирішення питань його удосконалення, запропоновано визначення організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємств, що являє собою єдину систему економічних, правових і організаційних факторів, наслідком взаємозв'язку і взаємодії яких у рамках певної організаційної структури є активізація інвестиційної діяльності підприємств.

Розроблено схему складових організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності (рис. 2), що описує взаємозв'язок об'єкту та суб'єктів інвестиційної діяльності. Вплив суб'єктів на об'єкт в даному механізмі виявляється опосередковано через групи факторів, що можуть змінювати напрямок вектора впливу на інвестиційну діяльність підприємства, як активізуючи її, так і навпаки сповільнюючи її темпи.

Рис. 2. Складові організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності підприємства

Такі фактори відносно об'єкту механізму мають дворівневу спрямованість: зовнішні (макрофактори), до яких відносяться рівень державного регулювання інвестиційної діяльності підприємств; ступінь сприятливості інвестиційного клімату; доступність зовнішніх інвестиційних ресурсів, ступінь інвестиційної активності держави, тощо; внутрішні (мікрофактори), у якості яких виступають: стратегічне планування на підприємстві; методичне забезпечення управління інвестиціями; інвестиційні можливості підприємств, кваліфікаційні характеристики керуючих кадрів, тощо.

Запропоновано схему організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємства (рис. 3), що включає фактори зовнішнього і внутрішнього впливу на активізацію інвестиційної діяльності підприємства, взаємозв'язок яких повинен відбуватися на основі взаємоузгодження стратегії розвитку економіки країни та інвестиційної діяльності підприємств.

Рис. 3. Схема організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємства

Розроблено й обґрунтовано принципи (інтегрованості зі стратегією розвитку економіки держави, сумісності, наукової обґрунтованості, динамізму, економічної доцільності) та етапи формування механізму інвестиційної діяльності підприємства: стратегічне планування інвестиційної діяльності (моніторинг і аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, розробку стратегії розвитку та на її основі – інвестиційної стратегії підприємства); планування реалізації інвестиційної стратегії (вибір об’єктів інвестування, розробка бізнес-планів, виявлення потреби в інвестиціях, оцінка інвестиційних можливостей підприємства та на основі її результатів – відбір проектів); організація реалізації інвестиційної стратегії (залучення інвестицій, реалізація заходів по проектам, запуск і експлуатація об’єктів); облік результатів реалізації інвестиційної стратегії (моніторинг процесу інвестування, обробка отриманої інформації та формування бази даних щодо реалізації проектів; контроль за реалізацією механізму інвестиційної стратегії включає аналіз розривів між планом і досягнутими результатами та коректування цілей і задач інвестиційної стратегії); постійний моніторинг факторів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з існуючих і запропонувати практичні заходи з удосконалення організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємств.

Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. У сучасних умовах інвестиції варто трактувати як усі види матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту. Інвестиційна діяльність підприємства являє собою сукупність цілеспрямованих практичних дій, що складаються з вибору об'єкту інвестування, обґрунтування необхідності інвестування в обраний об'єкт, пошуку інвестиційних ресурсів, формування і реалізації ефективної інвестиційної програми з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту.

2. У період формування ринкової економіки в Україні підвищується актуальність рішення проблеми активізації інвестиційних процесів, що виступають основою економічного росту держави. Аналіз інвестиційних процесів дозволив виявити недосконалість існуючого в Україні на даному етапі інвестиційного механізму, що в значній мірі знижує можливості підприємств активізувати свою інвестиційну діяльність. Сучасний стан інвестиційних процесів в Україні характеризується низьким рівнем обсягів інвестицій (показник інвестицій на душу населення складав у 2002 р. менш 250 грн.) і відсутністю можливості їхньої активізації в умовах діючого інвестиційного механізму.

3. Процес активізації інвестиційної діяльності підприємств піддається в першу чергу впливу зовнішніх факторів, до яких відносяться складові інвестиційної макросистеми. З метою оптимізації впливу макроекономічних факторів на активність інвестиційної діяльності рекомендовано напрямки реформування правових (законодавчих) і економічних (бюджетно-податкових і грошово-кредитних) інструментів державного регулювання інвестиційної сфери України.

4. Системний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств чорної металургії України показав, що, будучи базовою галуззю в структурі економіки України (частка ВВП 20-25%, питома вага експорту 40%) і виступаючи основою її розвитку, металургія знаходиться в незадовільному стані, що обумовлює необхідність її технічного і технологічного відновлення.

5. Для подолання кризових явищ у металургії потрібно проведення реформ за наступними напрямками: модернізація і реконструкція виробництва; розробка і впровадження комплексної галузевої програми по виведенню надлишкових потужностей; упровадження энерго- і ресурсозберігаючих технологій; створення системи взаємовигідних відносин між підприємствами машинобудівного комплексу, вугільної промисловості і постачальниками газу, електроенергії, транспортних послуг; розробка державних програм розвитку металоспоживаючих галузей; розробка механізмів акумулювання власних інвестиційних ресурсів підприємств.

6. Інвестиційна активність металургійних підприємств України досить низька - щорічний обсяг інвестицій складає приблизно 1 млрд. грн. при потребі в 40 млрд. грн. Інвестиційна діяльність підприємств носить нестабільний характер, причиною чому є значна нестача інвестиційних ресурсів. Реалізація заходів щодо структурного і технічного відновлення підприємств чорної металургії потребує значної активізації інвестиційної діяльності.

7. Аналіз найбільш инвестиційно активних підприємств галузі дозволив виявити й обґрунтувати тісний взаємозв'язок між високою інвестиційною активністю та рівнем стратегічного планування виробничо-економічної діяльності суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим рішення в сфері інвестицій варто базувати на стратегічному плануванні розвитку підприємства. Вибір стратегії необхідно робити на основі аналізу слабких і сильних сторін підприємства, а також можливостей і погроз зовнішнього оточення, шляхом позиціювання підприємства в матриці кореляційного SWOT-аналізу.

8. Ресурсна підтримка стратегії розвитку забезпечується при здійсненні інвестиційної стратегії – сукупності стратегічних рішень, спрямованих на реалізацію заходів функціональних стратегій підприємства, що охоплюють пошук і визначення розмірів можливих джерел залучення та пріоритети витрат інвестиційних коштів.

9. Аналіз інвестиційних ресурсів показав, що основними джерелами інвестицій для металургійних підприємств виступають власні засоби (прибуток і амортизація): їх частка складає 60-70% від загального обсягу інвестицій. Зовнішні джерела (фондовий ринок, державні інвестиції, засоби іноземних інвесторів, кредити банків) відіграють несуттєву роль у забезпеченні фінансової підтримки модернізації металургії. З метою підвищення значимості зазначених джерел інвестицій у процесі модернізації металургійного виробництва розроблені напрямки підвищення їх інвестиційного потенціалу.

10. Найбільш реальним джерелом інвестиційних ресурсів для металургійних підприємств виступають амортизаційні відрахування. З метою підвищення інвестиційної спрямованості механізму амортизації обґрунтовано необхідність реформи державної амортизаційної політики в напрямку забезпечення сприятливих законодавчих умов і підвищення фінансової зацікавленості підприємств у здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок засобів власних амортизаційних фондів; запропоновано заходи щодо її реалізації.

11. Розроблено принципи формування амортизаційної політики металургійних підприємств, застосування яких дозволить підвищити інвестиційну спрямованість механізму амортизації, а саме: інтегрованість з цілями інвестиційної діяльності підприємства; забезпечення адаптивності амортизаційної політики до змін факторів зовнішнього середовища; урахування темпів інфляції при оцінці вартості об'єктів основних засобів; забезпечення цільового використання амортизаційних відрахувань; урахування фактору часу при оцінці ефективності амортизаційної політики; варіативність підходів до вибору методів нарахування амортизації; орієнтація на проведення агресивної амортизаційної політики; технічна оснащеність бухгалтерських служб підприємств.

12. Запропоновано методику визначення найбільш ефективного методу амортизації основних засобів на основі критерію максимізації поточної вартості потоків амортизаційних відрахувань, що базується на виборі методу, при якому інтенсивність списання вартості об'єктів основних засобів буде оптимальною.

13. Запропоновано методику відбору пріоритетних інвестиційних проектів, засновану на визначенні рейтингу бізнес-плану, що базується на показнику пріоритетності вкладення інвестиційних ресурсів в обраний проект; а також методику оптимального розподілу інвестиційних ресурсів між пріоритетними інвестиційними проектами.

14. Розроблені теоретичні і методичні положення і висновки було покладено в основу пропозицій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємств, що являє собою єдину систему економічних, правових і організаційних факторів, наслідком взаємозв'язку і взаємодії яких у рамках певної організаційної структури є активізація інвестиційної діяльності підприємств.

15. Розглянуто й обґрунтовано основні складові організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності підприємства, принципи (інтегрованості зі стратегією розвитку економіки держави, сумісності, наукової обґрунтованості, динамізму, економічної доцільності) й етапи його формування.

16. Запропоновано схему організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності підприємства, що включає фактори зовнішнього і внутрішнього впливу на активізацію інвестиційної діяльності підприємства, взаємозв'язок яких повинен відбуватися на основі взаємоузгодження стратегії розвитку економіки країни й інвестиційної діяльності підприємств.

Список опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних наукових фахових виданнях:

1. Кабанец О.В. Роль инвестиций в стабилизации экономики Украины // Збірник наукових статей міжнародної науково-практичної конференції “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі”. – Чернівці: Буковинський державний фінансово-економічний інститут. – Випуск 1 (Ч. 2). – 2000. – С.23-26 (0,14 др.арк.).

2. Кабанец О.В. Влияние фактора риска на стабилизацию инвестиционных процессов в Украине // Збірка наукових праць „Технічний прогрес та ефективність виробництва”. – Харків: Харківський державний політехнічний університет. – Випуск 122 (Ч.1). – 2000. – С.321-323 (0,18 др.арк.).

3. Кабанец О.В. Региональная инвестиционная политика в Украине // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. – Випуск 65 – 2000. – С.29-33 (0,19 др.арк.).

4. Кабанец О.В. Место и роль Донецкой области в активизации инвестиционной деятельности государства // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. – Випуск 122 – 2001. – С.114-118 (0,23 др.арк.).

5. Кабанец О.В. Управление формированием инвестиционных ресурсов на предприятии // Науковий журнал „Менеджер”: Донецька державна академія управління. – 2002. – №1(17). – С.86-90 (0,33 др. арк.).

6. Кабанець О.В. Проблеми чорної металургії України: стан і перспективи // Наукове видання „Наука і управління”. – Київ: Європейський університет (фінанси, інформаційні системи, менеджмент і бізнес), Національний авіаційний університет, Асоціація навчальних закладів України недержавної форми власності. – 2003. – №3 (21). – С.43-50 (0,38 др. арк.).

7. Кабанец О.В. К вопросу о роли амортизации в повышении инвестиционных возможностей металлургических предприятий // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. – Випуск 183. – Т.1. – 2003. – С.304-310 (0,32 др.арк.).

8. Кабанец О.В. Рекомендации по разработке и выбору приоритетного бизнес-плана инвестиционного проекта металлургического предприятия // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. – Випуск 188. – Т.4. – 2004. – С.973-981 (0,42 др.арк.).

Публікації в інших виданнях

9. Кабанец О.В. Источники инвестиционного финансирования // Финансовый и банковский менеджмент: опыт и проблемы. Тезисы докладов и выступлений на международной студенческой научной конференции. – Донецк: ДонНУ. – 2000. – С.103-104 (0,08 др. арк.).

10. Кабанец О.В. Государственное регулирование инвестиционной деятельности // Теорія і практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей всеукраїнської наук.-практ. конференції. – Донецьк. ІЕП НАН України. – Т.1. – 2001. – С.292-296 (0,15 др. арк.).

11. Кабанец О.В. Место черной металлургии в экономике Украины и перспективы ее развития // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. Праці Першої міжнародної другої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених. – Донецьк: ДонНУ. – Частина 2. – 2001. – С.120-122 (0,20 др. арк.).

12. Кабанец О.В. Воспроизводственные процессы в экономике и их взаимосвязь с инвестиционной активностью // Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури. Матеріали 27 наукової конференції студентів. – Макіївка: ДонДАБА. – Т.1. – 2001. – С.138-140 (0,18 др. арк.).

13. Кабанец О.В. Проблемы формирования внутренних инвестиционных ресурсов предприятий // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі. Матеріали 4 міжнародної конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: РВА ДонНТУ. – 2003. – С.76-77 (0,09 др. арк.).

14. Кабанец О.В. Белоконь Е. Повышение эффективности СЭЗ в Донецкой области // Збірник наукових праць Донецької державної академії управління “Фінансовий механізм державного управління економікою України”. – Донецьк, ДонДАУ. – т.IV, вип.27. – 2003. – С.32-42 (0,49 др. арк).

Особистий внесок: на