На правах рукопису

Левадна Лариса Йосипівна

УДК 338. 439.62

631. 155.2 : 658. 8

Соціально-економічні аспекти формування регіонального продовольчого ринку

08.07.02 - економіка сільського господарства й АПК

Автореферат
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук

Сімферополь - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті сільського господарства Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

член-кореспондент УААН

Амбросов Володимир Якович,

Харьковский державний технічний

університет сільського господарства,

завідувач кафедри обліку та аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий

співробітник,

Бузні Артемій Миколайович
Інститут винограду та вина “Магарач”,

вчений секретар;

кандидат економічних наук, доцент

Доможилкіна Жана Віталіївна
Кримський державний
агротехнологічний університет ,

доцент кафедри агробізнесу.

Провідна установа: Миколаївський державний аграрний університет, кафедра економіки, Міністерства аграрної політики України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться “27” травня 2004р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 52. 805.01 при Кримському державному агротехнологічному університеті за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 501.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного агротехнологічного університету за адресою: м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1.

Автореферат розісланий “24“ квітня 2004 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Дементьєва С.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Якісне відновлення суспільних відносин, що відбувається на етапі переходу до ринку в Україні, обумовлює глибокі і масштабні зміни як економічної системи в цілому, так і всіх її структурних елементів окремо. Створення ринку продовольства на сучасному етапі – найважливіша народно-господарська проблема.

У умовах глибокої економічної кризи головне значення набувають процеси ефективного функціонування продовольчого ринку, створення умов для повноцінного відтворення трудового потенціалу. Продовольча складова споживчого кошика значної частини населення займає лідируюче місце у витратах сімейних бюджетів.

Зміна системи збуту сільськогосподарської продукції сприяла розвитку недобросовісної конкуренції, що призвела до монополізації ринків, росту чисельності посередників і трейдерів, що перешкоджають виходу товаровиробників на ринок і значно збільшують ціну на продовольчі товари. Тому системні наукові дослідження, пов’язані з розробкою діючих напрямків і ефективних механізмів вдосконалення функціонування продовольчого ринку є достатньо актуальними.

Основні принципи і підходи до визначення сутності, механізмів функціонування продовольчого ринку розглядалися в роботах Іляшенко С.М., Макаренка П.М., Амбросова В.Я., Кулєшова В., Новікова І.В., Царенка А.М. та ін. Сутність і специфіка механізмів впливу продовольчого ринку на рівень життя населення досліджувалися в роботах Саблука П.Т., Додонової М.В., Зінов’єва Ф.В., Кіріленка І.М., Мандибури В.О., Азоєва Г.Л., Ляшенко А.М., Біттера О. та ін.

Проте, наукові дослідження з розробки і обгрунтування перспектив розвитку регіонального продовольчого ринку, що засновуються на моніторингу ризиків, критеріях економічної і продовольчої безпеки регіону, репрезентативній оцінці характеристик і показників рівня життя населення, аналізі його реальних тенденцій і закономірностей на сучасному етапі здійснюються недостатньо. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи і визначило її структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тема дослідження здобувача входить розділом “Механізми формування і функціонування продовольчого ринку” у план НДР Харківського державного технічного університету сільського господарства, виконуванної за завданням Міністерства аграрної політики України по проблемі “Трансформація організаційно-економічних відношень до соціально-орієнтованих умов в АПК” (державний номер реєстрації 0102V000690). Тема дисертації затверджена Вченою Радою ХДТУСГ (Протокол № 9 від 31 травня 2000 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці ефективних механізмів функціонування продовольчого ринку на підставі узагальнення теоретичних основ і практичного досвіду. Для досягнення мети в роботі визначені і вирішуються такі завдання:

- виявити особливості функціонування регіонального продовольчого ринку;

- сформулювати систему критеріїв діяльності продовольчого ринку;

- уточнити методичні підходи до дослідження процесу формування і функціонування продовольчого ринку;

- виявити тенденції динаміки, оцінити ефективність виробництва продовольства в Запорізькій області;

- розробити механізми адаптації регіонального продовольчого ринку до нових умов господарювання;

- оцінити фундаментальні і специфічні ризики функціонування суб’єктів господарювання в межах ринку;

- дати прогноз розвитку продовольчого ринку Запорізької області на перспективу і його впливу на рівень життя населення.

Об’єктом дослідження є ефективність формування регіонального продовольчого ринку, а предметом – механізми його функціонування.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення економічної науки, законодавчі і нормативно-правові акти України.

У роботі використовувалися різноманітні методи економічних досліджень: розрахунково-конструктивний і експертних оцінок (при виявленні механізмів формування і формулюванні критеріїв функціонування регіонального продовольчого ринку); система маркетингових методів досліджень і методи екстраполяції (для оцінки ємності, пропорційності ринку, аналізу його кон’юнктури); метод парних порівнянь на основі багатомірного шкалювання (для оцінки ступеня впливу і пріоритету чинників, що визначають механізми функціонування продовольчого ринку в регіоні); методи оцінки ризиків, сукупність кількісних і якісних методів прогнозування, методи кількісної оцінки рівнів і індикаторів продовольчої безпеки, методика визначення рівня і якості життя населення (для розробки механізмів адаптації і перспектив розвитку регіонального продовольчого ринку).

У якості аналітичного матеріалу використовувалися узагальненні статистичні матеріали Держкомстату Запорізької області, а також аналітичні розробки автора. Дослідження охоплюють період з 1997 по 2002 рр.

Наукова новизна отриманих результатів складається в тому, що:

- вперше запропонована диференційована система критеріїв функціонування (з погляду споживачів, товаровиробників і держави) і методика моніторингу продовольчого ринку;

- одержали подальший розвиток теоретичні аспекти функціонування і особливостей впливу продовольчого ринку на продовольчу безпеку з акцентом на оптимізацію сполучення ринкових і державних механізмів;

- одержали подальший розвиток механізми адаптації продовольчого ринку в сучасних умовах, виражені в удосконалюванні інфраструктури і створенні оптового продовольчого ринку;

- одержала подальший розвиток методика прогнозування продовольчого ринку за рахунок диференціації об’єктів і методів у залежності від періоду прогнозу;

- уточнені методичні підходи до оцінки рівня життя населення з урахуванням індексу людського розвитку, що дозволяють розкрити найбільш характерні чинники його залежності від стану продовольчого ринку;

- вдосконалена методика визначення впливу фундаментальних і специфічних ризиків на діяльність субєктів господарювання на підставі оцінок вчених та практиків.

Практичне значення отриманих результатів складається в розробці прогнозу розвитку регіонального продовольчого ринку на 2005р. і 2007р. на основі індикаторів продовольчої безпеки (критичного і раціонального рівнів виробництв, балансу виробництва і розподілу продуктів харчування).

Методичні підходи до моніторингу й оцінки системи фундаментальних і специфічних ризиків функціонування продовольчого ринку можуть використовуватися державними адміністраціями різноманітних рівнів, що дозволить підвищити рівень продовольчої безпеки, поліпшити стан платіжного балансу й оптимізувати бюджет регіону. Пропозиції автора передані облдержадміністрації Запорізької області (довідка №08-21/47 від 15 січня 2004р.). Методика оцінки рівня життя сільського населення, прогнозування стану продовольчого ринку й оцінки ризиків товаровиробників застосовуються в курсах “Аграрна політика”, “Методика економічних досліджень” і “Ризик-менеджмент” у навчальному процесі Таврійської державної агротехнічної академії (довідка № 42 від 20 вересня 2003р.)

Особистий внесок здобувача. У дисертації використані лише ті положення, що є результатами особистих розробок автора. У колективній монографії “Реформування АПК Криму” здобувачем підготовлено розділ “Механізми формування продовольчого ринку”.

Апробація результатів дослідження дисертації. Основні положення дослідження доповідались і обговорювалися на науково-практичних конференціях у Білоруській сільськогосподарській академії “Экономика АПК: история, проблемы, перспективы” (червень, 2000р.), у Харківському державному технічному університеті сільського господарства “Проблеми економіки агропромислового комплексу” (червень, 2000 р.) і “Ринкова трансформація економіки АПК” (грудень, 2002р.), у Кримському державному аграрному університеті “Трансформація механізмів управління в механізми господарювання” (травень, 2000 р.) і “Формування ринкового середовища господарювання” (травень, 2002р.), Таврійському національному університеті “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (жовтень, 2002 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 наукових праць у спеціалізованих виданнях загальним обсягом 7,1 друкованих аркуша, у тому числі одна брошура.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (111 найменувань). Робота викладена на 155 сторінках машинописного тексту, містить 36 таблиць, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи функціонування продовольчого ринку” викладена класифікація ринків, їх інфраструктура, визначені відмінні риси продовольчого ринку, критерії функціонування і методика його дослідження.

На сучасному етапі функціонування аграрного сектора економіки України знаходиться у стані кризи. Питома вага вітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому ринку становлює 93,4%. Аграрний потенціал України в даний час використовується лише на третину. Аграрний ринок можна охарактеризувати як сукупність економічних відношень, що забезпечують ефективне функціонування галузей, що задовольняють потреби населення в продуктах харчування і переробних підприємств – у ресурсах. Серед складових аграрного ринку найбільше значимим і важливим є продовольчий ринок.

Вплив держави на аграрний ринок включає, насамперед, забезпечення продовольчої безпеки, створення сприятливого інвестиційного клімату, забезпечення фінансово-кредитної підтримки товаровиробників, його захист від імпорту (рис. 1).

З огляду на сучасні реалії функціонування продовольчого ринку, прерогативою державного прямого регулювання є контролюючі механізми. Проте вони повинні носити не тільки фіскальний характер, але і дієво боротися з тіньовим виробництвом фальсифікованої, неякісної продукції, виявляти і запобігати контрабандним потокам імпортованих продуктів харчування.

Особливості ринку продовольства визначаються сталістю функціонування, залежністю від погодних-кліматичних умов, самозабезпеченням продовольчими товарами (споживання їх безпосередньо виробниками), спроможністю замінити інші ринкові системи (недостачу непродовольчих товарів можна замінити підвищенням споживання продовольства), переваженням цінової конкуренції над неціновою, ціни на сировину і готову продукцію визначаються покупцями (переробні підприємства, посередники і кінцеві споживачі).

У якості одного з головних ознак регіонального ринку доцільно виділити істотну обмеженість вихідних можливостей, форм, методів, напрямків прояву економічної активності будь-яких суб’єктів. Обмеженість варто трактувати в декількох аспектах: просторовому, структурному, факторному.

Рис. 1. Механізми регулювання продовольчого ринку

Найбільше істотно обмежує можливості ринку чинниковий потенціал, що задається специфічним набором природно-кліматичних, демографічних, економічних, історичних, етнічних, соціально-побутових і інших умов.

Ринки різноманітних рівнів мають загальні характеристики: конкурентні переваги, протекціонізм, споживчі переваги і рівень платоспроможного попиту, інфраструктура ринку, сегментація ринку по товару (якість і ціна), державне регулювання (нормативно-законодавча база і фінансова підтримка), рівень конкуренції і масштаби ринкових операцій, рівень комерційного ризику. У якості основних функцій продовольчого ринку доцільно виділити забезпечуючу, стимулюючу, соціальну, розподільчо-обмінну і регулюючу.

Процеси реформування аграрного сектора економіки України супроводжуються формуванням елементів інфраструктури продовольчого ринку: бірж, торгових домів, постачальницько-збутових кооперативів, кредитних спілок і інших установ. Внаслідок монополізму посередників і трейдерів страждають не тільки господарства, які змушені погоджуватися з низьким рівнем закупівельних цін, але і кінцевий споживач, що одержує продовольчі продукти по ціні, завищеної надбавками посередників.

Ефективність функціонування продовольчого ринку можна визначити за допомогою системи критеріїв і індикаторів. Критерії несуть у собі диференційовану оцінку у відмінності від індикаторів – показників, наявність яких позитивно або негативно характеризує досліджуване явище (табл. 1). Той самий чинник може бути як критерієм, так і індикатором у залежності від спрямованості дослідження.

Таблиця 1

Критерії функціонування регіонального продовольчого ринку

Споживачі | Товаровиробники | Регіональна
госадміністрація

-наповнення ринку якісними продуктами харчування;

-диференційована система цін;

-раціональна сегментація ринків продуктів харчування;

-розвиток мережі фірмової торгівлі товаровиробників;

-відповідність асортименту товарів принципам раціонального харчування;

-широкий асортимент заміності продуктів;

-зручність дрібнооптової і роздрібної торгівлі. | - обсяги реалізації продукції;

- ефективність господарської діяльності, маса прибутку;

- відновлення матеріально-технічної бази, розвиток ресурсного потенціалу підприємств;

- частка ринку і конкурентноздатність продукції;

-мінімізація числа посередників у ланцюзі просування товару до споживача;

- регулювання кон'юнктурної сезонності коливання цін;

- рівноправність і гарантії товаровиробника (контроль дотримання антимонопольного законодавства);

- розвита інфраструктура ринку. | -обсяги продовольчої інтервенції;

-підвищення зацікавленості і можливостей товаровиробників у збільшенні обсягів виробництва;

- еквівалентність економічних відношень між АПК і іншими галузями;

- інвестиційна привабливість підприємств АПК регіону;

-розміри тіньової зайнятості;

- рівень життя населення;

-обсяги що сплачуються податків;

-концентрація інвестиційних ресурсів.

Велика частина аргументів на користь державної підтримки пов’язана з визначенням рівня самозабезпеченості держави і регіонів продовольством, що гарантує продовольчу безпеку регіону. Соціально-економічний аспект безпеки виражається в спроможності держави забезпечувати своїм громадянам споживання основних продуктів харчування відповідно до прийнятих норм. Політико-економічний - у можливості держави мобілізувати внутрішні ресурси для організації постачання населення продовольством переважно за рахунок власного виробництва.

Стратегія економічної безпеки включає характеристику зовнішніх і внутрішніх погроз, визначення критеріїв і параметрів стана економіки, що забезпечують захист життєво важливих інтересів країни.

Процеси ефективного функціонування продовольчого ринку націлені на стабілізацію, ріст рівня і якості життя населення, створення умов для повноцінного відтворення трудового потенціалу, потребують всебічного аналізу й уточнення сукупності методичних підходів. Вивчення кон’юнктури продовольчого ринку може бути загальним і диференційованим по локальних ринках. У контексті нашого дослідження, кон’юнктура продовольчого ринку вивчалася в масштабі окремого регіону (по окремих товарах і товарних групах).

Можна виділити два етапи (рівня) проведення аналізу кон’юнктури. На першому здійснюється аналіз масштабів і типології ринку, його пропорції, тенденції зміни основних параметрів, рівень розвитку. Другий полягає у виявленні причинно-слідчих зв’язків чинників, що визначають ринкову ситуацію. Нами застосовувалися специфічні методи кон’юнктурного аналізу, що базуються, головним чином, на оцінках ринкової ситуації експертами.

В другому розділі “Трансформація АПК і її вплив на функціонування продовольчого ринку” викладена динаміка виробництва продовольчих товарів, оптового і роздрібного товарообігу, а так само визначено вплив продовольчого ринку на рівень життя населення.

За 1997-2002 рр. у Запорізькій області виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 3,3% (табл. 2). Розглядаючи динаміку виробництва сільгосппродукції можна відзначити тенденцію до незначного збільшення обсягів виробництва в приватному секторі на 1,7%, а в суспільному секторі – зменшились на 3,7%. При цьому, в суспільному секторі до 2001р. обсяги виробництва продукції рослинництва і тваринництва зменшились в однакових пропорціях, то в приватному секторі спостерігається стале збільшення обсягів, як у галузі рослинництва (10,0%), так і в галузі тваринництва (23,8%).

Слідством несталості виробництва сільськогосподарської продукції стало скорочення споживання у 2002р. в порівнянні з 1997р. продовольчих товарів (м’яса і м’ясопродуктів з 39,5 до 34,4 кг, хлібопродуктів з 145,7 до 130,5 кг, плодів з 36,5 до 25,0 кг). Збільшилось споживання лише яєць, риби, рослинної олії і молочних продуктів.

У Запорізькій області наростає дефіцит молочних продуктів, темпи споживання яких випереджають виробництво на 25-30%. Виробництво овочів стабільно, але забезпечує тільки внутрішнє споживання. Потенціал реалізації виробленої продукції в інші регіони існує лише по картоплі і продуктам переробки зерна.

Таблиця 2

Динаміка валової продукції сільського господарства Запорізької області,
1997-2001 р., (у порівняних цінах 2000 р. млн. грн.)

Найменування
показників | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р.

Продукція сільського господарства – разом

Господарства всіх категорій | 2264,2 | 1957,2 | 2033,5 | 2050,6 | 2509,0 | 2340,0

в т.ч. суспільний сектор | 1325,3 | 1105,1 | 1109,9 | 986,8 | 1373,6 | 1241,3

приватний сектор | 938,9 | 852,1 | 923,6 | 1063,8 | 1135,4 | 1098,7

Продукція рослинництва

Господарства всіх категорій | 1471,4 | 1146,9 | 1182,9 | 1242,4 | 1679,0 | 1429,4

в т.ч. суспільний сектор | 1013,4 | 786,3 | 800,0 | 733,3 | 1102,2 | 925,4

приватний сектор | 458,0 | 360,6 | 382,9 | 509,1 | 576,8 | 504,0

Продукція тваринництва

Господарства всіх категорій | 792,8 | 810,3 | 850,6 | 808,2 | 830,0 | 910,6

в т.ч. суспільний сектор | 311,9 | 318,8 | 309,9 | 253,5 | 271,4 | 315,9

приватний сектор | 480,9 | 491,5 | 540,7 | 554,7 | 558,6 | 594,7

Продукція рослинництва реалізується, в основному, на ринку (27-30%) і в якості натуроплати (9-10%). М’ясо і м’ясопродукти в господарствах суспільного сектора використовуються для продажу на ринку (30%) і комерційним організаціям (23%).

Питома вага реалізації отриманої продукції заготівельним організаціям незначна, оскільки їх кількість щорічно зменшується. Незважаючи на подорожчання матеріально-технічних ресурсів, використаних у виробництві сільськогосподарської продукції, ціни за даними каналам реалізації в 2002р. були значно нижче, ніж у 1999 р. Зростання цін при реалізації продукції населенню, на ринку і по бартеру зробило ці канали більш привабливими для продавців.

Питома вага товарів народного споживання в загальному обсязі продукції промисловості Запорізької області в аналізованому періоді склала 8-10%. Поряд із цим значно скоротилася питома вага продовольчих товарів - практично в 1,5 рази, що є негативною тенденцією для продовольчої безпеки.

У 2002р. підприємства харчової промисловості Запорізької області виробили продукції на суму 802,4 млн. грн. (89,1% у загальному обсязі виробництва), з яких на харчосмакову промисловість припадає 73,7%, а на м’ясну і молочну – 26,1%. У порівнянні з 1997 р. кількість підприємств харчової промисловості знизилась, при цьому виторг збільшився на 264,4 млн. грн. за рахунок збільшення обсягів виробництва харчосмакової промисловості на 44,9% і рибної на 143,5%, виробництво м’ясомолочної і мукомельно-круп’яної промисловості знизилося на 30-40%.

Питома вага оптового товарообігу в загальному товарообігу Запорізької області в 1999 р. склала 87% (1,6 млрд. грн.), у 2001 р. - 84,7% і у вартісному виразі в порівнянні з 1999 р. зросла у 5,8 разів. Частка продовольчих товарів в оптовому товарообігу не змінилася (13,7%).

Ринкові перетворення викликали бурхливе зростання кількості підприємств роздрібної торгівлі продуктами харчування. Проте, зменшення платоспроможного попиту населення, а також значний адміністративний тиск призвели до їхнього скорочення. Загальна чисельність магазинів скоротилося на 18,1%, їх торгова площа - на 28,6%, а чисельність дрібнороздрібних торгових точок зросла на 11,6%. Отже, торгівля переміщається зі значних і середніх магазинів у дрібні.

Загальний обсяг роздрібного товарообігу в 2002 р. у порівнянні з 1999р. збільшився на 61,5%, питома вага продовольчого товарообігу знизилася на 6,8% і склала 46,7% роздрібного товарообігу. Роздрібний товарообіг на душу населення в містах більше, ніж у сільській місцевості в 3,03 рази. У 2002 році в порівнянні з 1999 роком товарообіг продовольчих товарів у порівняльних цінах 2000 р. зріс на 18,5%, а в чинних цінах – на 48,1%. Вплив підприємств суспільного харчування на роздрібний товарообіг Запорізької області незначний (біля 10%).

Найбільшу питому вагу в структурі роздрібного товарообігу Запорізької області займають ковбасні вироби і копченості (6,8%), кондитерські вироби (5,9%), хліб і хлібобулочні вироби (4,58%), тютюнові вироби (4,55%), пивобезалкогольна продукція (4,69%), горілка і лікеро-горілчані вироби (4,12%), м’ясомолочная продукція (4,0%).

Співвідношення між окремими структурними складовими, що визначають розмір продовольчого роздрібного товарообігу, у 1999-2001рр. незмінно, що відбиває стабільність забезпечення регіону продовольством, відсутність інфляційних сподівань споживачів.

У структурі роздрібного товарообігу Запорізької області питома вага вітчизняних товарів зросла з 70,6 до 74,5%. По усіх вітчизняних продовольчих товарах, за винятком муки і макаронних виробів, спостерігається стабільне збільшення обсягів реалізації у вартісному вираженні, що призвело до збільшення обороту цих товарів у 2002р. у порівнянні з 1999р. на 188,6 тис. грн. (41,3%).

Розвиток продовольчого ринку і рівень прибутків різноманітних прошарків населення впливають на рівень життя населення. Стан матеріальної забезпеченості населення і його диференціації за рівнем добробуту більш точно характеризують показники витрат, ніж доходів, оскільки в умовах переходу економіки країни до ринкових відносин поширені натуральні розрахунки і незареєстрованна економічна діяльність, населення схильне приховувати свої доходи.

В даний час, реальні грошові прибутки на душу населення в 3 рази вище, ніж у 1997 році (6071,0 грн.). Співвідношення номінальних і реальних грошових доходів у 2002р. склало 1:0,8. Основними статтями доходів у 2002 році для населення Запорізької області була оплата праці (48,6%), пенсії і різноманітні види допомоги (21,6%), а основними статтями витрат – покупка товарів і оплата послуг (84,1%) і обов’язкові платежі (8,1%). У цілому розмір грошових витрат домогосподарств Запорізької області за 1999-2002 роки збільшилася з 322,2 до 587,42 грн./міс.

У розподілі населення Запорізької області за рівнем середньодушових сукупних витрат відбувається зрушення до низькодохідних груп. У звітному році 77% домогосподарств Запорізької області мали середньодушові сукупні витрати на місяць нижче межі прожиткового мінімуму, а в 1999 р. - 37,5%, що свідчить про різке зниження якості життя населення.

Найбільшу частину сукупних витрат (55,5%) у 2002р. домогосподарства спрямовують на харчування, оплату послуг (17,0%), непродовольчі товари (20,3%). Допомога родичам і іншим особам, покупка акцій, сертифікатів, внески в банки, витрати на будівництво житла й інші напрямки використання ресурсів домогосподарств складають 8% усіх витрат. Міські домогосподарства спрямовували більшу частку витрат, чим сільські: на оплату послуг у 2,4 рази, на непродовольчі товари - у 1,2 рази. Грошові витрати складають 85,9% сукупних витрат домогосподарств.

Домогосподарства з дітьми споживали в розрахунку на одну людину менше всіх овочів і баштанних, риби і рибопродуктів, олії й інших рослинних жирів - на 12,5%; яєць, хліба і хлібопродуктів, м’яса і м’ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукру і картоплі - на 8,0%; фруктів, ягід, горіхів, винограду - на 10,2%. Нами проведено розрахунок вартості фактичних витрат на харчування і витрат при нормативному споживанні. Загальний рівень витрат на харчування і їх структура значно відрізняються від нормативних. Так, у Запорізькій області фактичні витрати на харчування в 2,3 рази нижче нормативних, у м. Сімферополі – у 2,2 рази.

Суттєво на рівень життя впливає розмір ринкових цін. За період з 1997р. по 2002р. у Запорізькій області найбільше збільшилися ціни на м’ясо - у 2,8-3,5 рази, ковбаси - у 2 рази, молоко і молочні продукти - у 2 рази. Найменший ріст цін спостерігається на пшоно (у 1,2 рази), макаронні вироби (у 1,3 рази), різноманітні види круп, що традиційно є основним набором продуктів харчування малозабезпечених сімей.

У третьому розділі “Механізми ефективного розвитку продовольчого ринку” визначено пріоритетний ряд чинників, що впливають на продовольчий ринок, оцінені ризики, дано прогноз критичного і раціонального споживання продовольчих товарів, розроблені методичні рекомендації по формуванню продовольчого ринку з урахуванням рівня життя населення.

Неоднозначність, складність і суперечливість процесів формування і функціонування регіонального продовольчого ринку визначаються жорстким впливом умов зовнішнього середовища, а також визначаються сукупністю внутрішніх чинників. До дестабілізації продовольчого ринку призводить достаток прогнозів у засобах масової інформації про майбутні зміни цін у зв’язку з прогнозованими обсягами виробництва, що часто мають спекулятивний характер і сприяють створенню штучного дефіциту.

В даний час у ланцюзі “виробник-оптовик-роздрібний продавець-споживач” відсутні тривалі, стабільні зв’язки, не введений контрактний механізм. Поява на ринку сільськогосподарської продукції неорганізованих посередницьких структур, багатократний перепродаж товарів цими структурами призводять до завищення роздрібних цін. Для удосконалювання і прискорення розвитку інфраструктури продовольчого ринку вже є законодавчі основи. Необхідна організаторська ініціатива і практична допомога по впровадженню рекомендованих форм і механізмів обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.

Для налагодження стійких зв’язків між товаровиробниками і споживачами пріоритетним напрямком є створення мережі місцевих і регіональних оптових продовольчих ринків, що здійснювали би постачання між регіонами сільськогосподарської продукції і продовольства, сприяли ефективному її просуванню до кінцевого споживача. Сформовані оптові продовольчі ринки покликані здійснювати контроль якості продукції, забезпечення цілості продукції, створення сервісних об’єднань і інформаційне забезпечення.

Для формування ринку оптової купівлі-продажу продуктів харчування рекомендується створити в Запорізькій області на базі корпорації “Запорожсадвинпром” і інших зацікавлених установ акціонерну компанію, із філіями в великих містах (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак) і центрах переробки плодової сировини, основною метою діяльності якої буде організація оптової торгівлі плодовою сировиною і продукцією його переробки, що дозволить знизити витрати обігу в середньому на 30%.

Для запобігання несумлінної конкуренції на даному ринку акції компанії пропонується розподілити в такий спосіб: корпорація “Запорожсадвинпром” - 20%; колективні сільськогосподарські підприємства - 25%; фермерські господарства - 10%; Особисті підсобні господарства і колективні сади городян - 5%; переробні підприємства - 25%; трейдери - 15%.

Необхідно здійснення державного контролю паритетності цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Для цього необхідно встановити ціни відтворення, формовані на рівні середніх по обслуговуючих галузях АПК норми прибули на авансований капітал. При реалізації нижче ціни відтворення державу повинно відшкодовувати виробнику різницю.

Для контролю над рівнем цін на основні продукти харчування немає необхідності вводити державне регулювання або обмеження цих цін, за рахунок засобів муніципальних бюджетів. При цьому, бюджети забезпечують відшкодування сільськогосподарським виробникам різниці між ціною реалізації зерна на біржах і закупівельними цінами переробних підприємств.

У сучасних умовах необхідно використовувати заставну закупівлю сировини, що дає можливість безпроцентного кредитуванням виробників сировини. Така схема вже була застосована Кабінетом Міністрів України на зерновому ринку, і на наш погляд, вона ефективна і для ринків інших продовольчих товарів.

Закупівельна заставна ціна повинна орієнтуватися на середні ринкові ціни реалізації і якість продукції.

Цз=0,8НкЦср (1),

де Цз – закупівельна ціна, грн.; 0,8 – понижаючий коефіцієнт враховуючі накладні витрати при організації системи закупівель; Нк – коефіцієнт, що враховує якість продукції в порівнянні із середніми показниками якості реалізованої на ринку продукції; Цср - середня ринкова ціна реалізації, грн.

(2)

де N - число аналізованих показників якості продукції; Ki - значення i-го показника якості для даного виду продукції; Kci - значення i-го показника якості для продукції реалізованої на ринку.

Одним із вирішальних чинників, що зумовлює ефективне функціонування продовольчого ринку, є моніторинг, аналіз і управління системою фундаментальних (загальних) і специфічних ризиків. Для оцінки ризиків нами був застосований метод експертних оцінок. Завданням першого етапу було визначення вагових показників впливу окремих чинників ризику на підставі думки вчених. Другим етапом була бальна оцінка впливу тих або інших чинників внаслідок опитування керівників, спеціалістів і робітників органів виконавчої влади.

Таблиця 3

Критичний і раціональний рівні виробництва, споживання, попиту і пропозиції основних
видів продовольства в Запорізькій області, тис. т.

Види продовольства | Критичний рівень виробництва | Раціональний рівень виробництва

Виробництва | Фонд споживання | Використання у сільгоспвиробництві | Промислова переробка | Пропозиція (+), попит (-) | Виробництва | Фонд споживання | Використання у сільгоспвиробництві | Промислова переробка | Пропозиція (+), попит (-)

2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005 | 2001 | 2005

Зерно | 1706,4 | 1830,5 | 239,4 | 248,7 | 1047,0 | 1123,8 | 93,2 | 102,7 | 326,8 | 355,3 | 2465.2 | 2648.5 | 257.,8 | 263,2 | 1617,6 | 1717,9 | 134,6 | 144,6 | 455,2 | 522,8

Цукор | - | - | 53,2 | 55,4 | - | - | - | - | -53,2 | -55,4 | - | - | 75,5 | 77,6 | - | - | - | - | -75,5 | -77,6

Рослина олія | 99,1 | 107,6 | 14,1 | 16,2 | - | - | 0,5 | 1,2 | 84,5 | 90,2 | 123,5 | 140,3 | 25,8 | 27,2 | - | - | 0,6 | 0,9 | 97,1 | 112,2

Плоди, ягоди, виноград |

193,6 |

220,4 |

121,8 |

132,2 |

5,0 |

7,0 |

55,2 |

58,3 |

11,6 |

20,9 |

314,2 |

351,5 |

178,8 |

185,4 |

8,2 |

12,2 |

89,6 |

97,4 |

37,6 |

56,5

Картопля | - | - | 179,0 | 183,4 | - | - | - | - | -179,0 | -183,4 | 124,6 | 155,3 | 246,3 | 249,4 | 42,9 | 44,5 | 2,2 | 3,9 | -166,8 | -142,5

Овочі і баштані | 272,4 | 320,8 | 212,2 | 239,5 | 28,3 | 32,4 | 13,4 | 15,3 | 18,6 | 33,6 | 457,1 | 466,4 | 319,8 | 321,7 | 47,5 | 48,5 | 22,5 | 23,7 | 67,2 | 72,5

Молоко і молокопродукти |

856,1 |

801,7 |

701,8 |

721,8 |

183,1 |

194,5 |

2,7 |

4,2 |

-31,5 |

-23,5 |

933,8 |

1007,9 |

754,9 |

758,3 |

199,7 |

218,5 |

2,9 |

3,7 |

-23,7 |

27,4

М’ясо і м’ясо-продукти | 100,4 | 117,4 | 90,2 | 102,3 | 0,7 | 1,2 | 1,2 | 1,4 | 8,2 | 12,3 | 193,8 | 210,0 | 158,9 | 160,4 | 1,4 | 1,5 | 2,4 | 3,1 | 31,1 | 45,0

Яйця і яйцепродукти, млн. шт. |

560,3 |

587,4 |

489,1 |

497,5 |

37,8 |

41,8 |

0,3 |

0,7 |

33,1 |

47,4 |

693,7 |

701,5 |

576,1 |

579,4 |

46,8 |

49,3 |

0,3 |

0,7 |

70,4 |

72,1

У нашому дослідженні значення коефіцієнта конкордації (узгодженості думки експертів) склало 0,83. Оцінка дії кожного з аналізованих чинників відбувалася в зв’язку зі зміною його впливу в порівнянні з попереднім періодом. Динаміка фундаментальних і локальних ризиків в останнє десятиліття збігаються: значне підвищення рівня ризику спостерігається в 1996 р., а в 2002 р. рівень ризику знижується.

Серед фундаментальних чинників ризику продовольчого ринку значимими залишаються панування посередників і трейдерів, слабкість державної підтримки товаровиробників, нестабільність і недосконалість законодавчої бази, диспаритет цін промисловості і сільського господарства. Серед локальних чинників ризику найбільше значимі: відсутність контролю і нестабільність цін реалізації готової продукції, низька кваліфікація персоналу, низький рівень його оплати і стимулювання.

Використовуючи отриману динаміку показників виробництва і розраховані розміри ризиків, нами дано прогноз критичних і раціональних рівнів виробництва, споживання, попиту і пропозиції основних видів продовольства в Запорізькій області. Раціональний рівень виробництва молока, молокопродуктів і м’яса прогнозуються в обсягах 1008 і 210 тис.т, а сукупна пропозиція за даними видам продукції повинно зрости до 27,4 і 45,0 тис.т і покрити негативні сальдо сукупного попиту на продовольчому ринку Запорізької області (табл. 3).

У кожному регіоні укладаються власні умови функціонування продовольчого ринку. Система чинників, що визначають специфічність відтворювальних процесів, формується ресурсним, виробничим потенціалом, особливостями інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення, ступенем правової захищеності, характером лоббіювання інтересів у вищих органах влади, специфікою і структурою відношень власності, внутрішньою бюджетно-фінансовою політикою, особливостями територіальної структури й організації виробництва, рівнем розвитку ринкової інфраструктури.

Проблема продовольчого забезпечення країни висуває вимоги до підходів організації оптової торгівлі і руху продовольчих товарів та сировини для постачання населенню, що висловилися в концепції зміни ролі продовольчого ринку і його впливу на рівень життя населення. Без продовольчого ринку рівень життя може бути оцінено як нульовий, оскільки відбувається не розвиток людини, а її зникнення.

Рівень життя в сукупності всіх його проявів виконує роль базового індикатора, по якому може бути оцінена ефективність реалізації соціальних і економічних механізмів, що регулюють і забезпечують соціально-справедливі або антагоністичні форми і методи розподілу життєвих благ між членами товариства. Зниження рівня життя сільського населення ускладнило його адаптацію до економічних трансформацій, що відбуваються. Реалізація продукції на колишніх колгоспних ринках після їхньої передачі в приватні руки стала неможливою: усі місця зайняті постійними реалізаторами сільгосппродукції. Все це призвело до того, що відбулося зниження композиційного індексу соціально-економічного розвитку сільського населення, согласно якому Запорізька область займає лише 20-е місце з 27 регіонів, що беруть участь у рейтингу.

ВИСНОВКИ

1. Функціонування продовольчого ринку - це сукупність взаємозалежних процесів організації виробництва, переробки і збуту продовольчих товарів, спрямованих на розвиток вітчизняних товаровиробників і забезпечення продовольчої безпеки регіону. Процеси реформування аграрного сектора економіки України повинні супроводжуватися формуванням ефективної інфраструктури продовольчих ринків. Проте, для продовольчого ринку Запорізької області характерно панування посередників і трейдерів, що диктують свої умови виробникам сільськогосподарської продукції. Для товаровиробників не створено відповідне економічне середовище, що не дозволяє ефективно реалізувати їх ресурсний потенціал.

2. Оптові механізми функціонування регіонального продовольчого ринку розвиваються недостатньо. Матеріально-технічна база оптової торгівлі втрачається й у більшості випадків використовується не за призначенням. Торгова діяльність набуває нецивілізованих форм, переміщається з великих і середніх підприємств у дрібні. Для налагодження стійких зв’язків між товаровиробниками і споживачами пріоритетним є створення мережі місцевих і регіональних оптових продовольчих ринків, що здійснювали б постачання сільгосппродукції і продовольства, сприяли її просуванню до кінцевого споживача.

3. Дослідження процесів ефективності функціонування і перспектив розвитку продовольчого ринку включає оцінку динаміки і ефективності виробництва, стану ринку, рівня цін, рівня і якості життя населення, а також розробку й обгрунтування перспектив розвитку. Для моніторингу і прогнозування продовольчої безпеки необхідно враховувати наступні критерії: частка імпортного продовольства в загальному обсязі його споживання; ступінь залежності сільського господарства від імпортних постачань; рівень зносу машин і устаткування по виробництву продовольчих товарів, рівень утрат сільгосппродукції від стадії виробництва до споживання; рівень калорійності добового раціону в розрахунку на одну людину.

4. За 1997-2002 роки виробництво сільськогосподарської продукції в Запорізькій області зросло на 3,3%. Темпи зростання виробництва вище в приватному секторі, де стабільно збільшуються обсяги виробництва продукції рослинництва (10,0%) і тваринництва (23,8%). У даний час 65,3% тваринницької і 35,3% рослинницькій продукції виробляється приватними господарствами. Питома вага товарів народного споживання в загальному обсязі продукції промисловості за аналізований період складає 8,0-10,0%. У загальному обсязі промислового виробництва на харчову промисловість у 2002 р. припадало 89,1%.

5. За досліджуваний період ринкова вартість споживчого кошика збільшилась на 87,1%, а ціни на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари зросли, відповідно, в 1,22 і 1,29 рази, що свідчить про випереджаюче зростання роздрібних цін у порівнянні з цінами підприємств. В 2002 р. у порівнянні з 1997 р. скоротилося виробництво на душу населення м’ясопродуктів (на 23,6%), овочів (на 4,4%), хлібопродуктів (на 31,6%) і зросло виробництво картоплі, зерна, яєць, молока, рибопродуктів. Загальний рівень витрат на харчування і її структура відрізняються від нормативних. В 2002 р. у порівнянні з 1990 р. обсяги споживання продуктів продовольчого кошика зменшились в 2-3 рази.

6. Ефективність механізмів адаптації регіонального продовольчого ринку до нових умов господарювання лише на третину залежить від внутришньорегіональних чинників. Найбільше серед зовнішніх чинників впливають недосконалість механізмів регулювання інфраструктури аграрного ринку (9,8%), тенізация і криміналізація економіки (7,4%), недієздатність державного контролю за дотриманням законодавчих норм (6,9%), відсутність державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (6,5%) і ін.

7. Аналіз ризиків регіонального продовольчого ринку виявив, що значних коливань зазнає рівень специфічного ризику: незважаючи на його підвищення в 1996 р., у 2002 р. його рівень був нижче, ніж у 1991 р., на відмінність, від зворотних показників фундаментальних ризиків. У 2002 р. вплив фундаментальних ризиків на продовольчий ринок у 2 рази більш значний, ніж специфічних. Серед фундаментальних чинників ризику значимими залишаються панування посередників і трейдерів, слабість державної підтримки товаровиробників, нестабільність і недосконалість законодавчої бази, диспаритет цін. Серед специфічних ризиків - відсутність контролю і нестабільність цін реалізації готової продукції, низька кваліфікація персоналу, низький рівень його оплати і стимулювання.

8. Згідно з розробленим прогнозом балансу виробництва і споживання основних видів продовольства в Запорізькій області до 2007р. надходження зернових прогнозується в обсязі 4200,6 тис. тонн, при цьому розмір реалізації зросте до 1174,2 тис. тонн. Прогноз обсягів вивозу за межі області складає 185,8 тис.тонн. Прогнозується збільшення обсягів вивозу за межі Запорізької області продуктів переробки зерна (до 39,4 тис.т), плодів (до 20,8 тис.т), молока і молокопродуктів (до 5,4 тис.т), м’яса і м’ясопродуктів (до 4,8 тис.т), яєць (до 18,4 млн.шт.).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Ли Л.И. Влияние рыночных цен на уровень жизни населения // Экономика и управление. - 2000. - № 1. - С.25-27.

2. Ли Л.И. Методические подходы к определению влияния продовольственного рынка на уровень жизни населения // Экономика и управление. - 2000. - № 2-3. - С. 62-63.

3. Ли Л.И. Рынок продовольствия Запорожской области // Матеріали міжнародної конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу”. - Київ: Інститут аграрної економіки УААН, 2000. - С. 716-720.

4. Ли Л.И. Экономическая эффективность производства сельхозпродукции в Запорожской области. // Экономика и управление. - 2001. -№ 1. - С. 35-36.

5. Ли Л.И. Продовольственная безопасность и уровень жизни населения Запорожской области. // Экономика и управление. - 2001. -№ 4. - С. 31-33.

У інших виданнях:

1. Ли Л.И. Формирование риночной структуры продовольственного рынка в регионе // Материалы международной конференции “Аграрная экономика: история, проблемы, перспективы”. - г. Горки: БГСХА, 2000.- С. 174-177.

2. Ли Л.И. Особенности маркетинга продовольственного рынка - Симферополь: Таврия, 2000. - 80 с.

3. Ли Л.И. Механизмы формирования продовольственного рынка // в книге “Реформирование экономики АПК”. - Симферополь: Таврида, 2000. - 176с. (в т.ч. личный вклад автора - С. 122-137).

АНОТАЦІЯ

Левадна Лариса Йосипівна. Соціально-економічні аспекти формування регіонального продовольчого