Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Михайлова Галина Миколаївна
УДК 663.13
Формування властивостей і товарознавча оцінка
якості тканин для дитячого одягу
Спеціальність 05.19.08 – Товарознавство промислових товарів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: | доктор технічних наук, професор
Пугачевський Григорій Федорович,
професор кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів Київського національного торговельно-економічного університету
Офіційні опоненти: | ·
заслужений діяч науки і техніки України,
доктор технічних наук, професор
Глубіш Петро Андрійович,
Київський національний університет технологій та дизайну, професор
·
кандидат технічних наук, доцент
Козьмич Дмитро Іванович,
Полтавський університет споживчої кооперації України, професор
Провідна установа: | Львівська комерційна академія Укоопспілки, кафедра товарознавства непродовольчих товарів
Захист відбудеться 04.03.2004р. о_11__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 при Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: вул. Кіото 19, м. Київ, 02156
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156
Автореферат розісланий 30.01.2004р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Є.В. Тищенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Діти-немовлята і діти ясельного віку є особливою групою користувачів текстильних виробів. Ця особливість полягає у тому, що вимоги і ступінь їхнього задоволення формують не самі споживачі, а дорослі – батьки або няні шляхом спостереження за реакцією дітей на пропоновані предмети одягу та речі особистої гігієни. Вибирати матеріали для дитячого одягу у таких випадках повинні фахівці, які добре знають властивості цих матеріалів, які максимально забезпечуватимуть вимоги щодо дитячої гігієни.
Багаторічна практика свідчить, що найбільш придатними полотнами для дитячої білизни та одягу є тканини і трикотаж з природних целюлозних волокон. У світовій практиці також спостерігається стійка прогресуюча тенденція до використання тканин та трикотажу, які містять льняні та бавовняні волокна.
Акцентування уваги на цих питаннях пов’язане з наявністю непоодиноких випадків використання хімічних, особливо синтетичних, волокон та ниток для виробництва полотен, що призначені для виготовлення дитячого одягу та виробів особистої гігієни. Деякі виробники перевагу віддають комерційному інтересу, а не потребам дітей та вимогам гігієни.
Отже, заходи, які вживаються для забезпечення якості дитячих виробів, є актуальними і потребують системного вирішення.
Для запобігання появи на ринку продукції, небезпечної для здоров’я дітей, здійснюють обов’язкову сертифікацію дитячих виробів, а в зарубіжній практиці широкого розповсюдження набув екологічний стандарт ЕКО ТЕХ 100.
На сьогодні відсутність комплексного підходу при вивченні ринку і потреб споживачів у предметах дитячого одягу сповільнює вирішення цього завдання. Недостатня кількість існуючої інформації про умови експлуатації, особливості використання одягу дітьми, про вимоги, які висуваються дітьми, призводить до інтуїтивного формування асортименту тканин та інших полотен, які використовують для предметів одягу.
З огляду на вищевикладене номенклатура показників якості тканин має відповідати вимогам безпеки життя та здоров’я дитини щодо впливу на одяг хімічного складу сировини, оздоблювальних обробок, зміни забарвлення в умовах експлуатації, зручності та гігієнічності виробів.
Окрім того, оновлення асортименту – це один із напрямів асортиментної політики підприємств - виробників і торгівлі в умовах насиченого ринку.
Таким чином, постійне підвищення якості продукції є обов’язковою вимогою розвитку суспільства, а забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції виходить із необхідності задоволення потреб населення.
Зв’язок з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з координаційним планом науково-дослідної роботи КНТЕУ за темою: “Формування асортименту непродовольчих товарів, сировини та матеріалів як об’єктів експортно-імпортних операцій”, розділ 46.4 – текстильні, швейні, трикотажні товари.
Мета і завдання наукових досліджень. Метою роботи є обґрунтування методологічних засад формування властивостей тканин для дитячого одягу і створення на їх підставі нового асортименту тканих полотен цього призначення підвищеної ужиткової цінності.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
Ш
з’ясувати методологічні засади формування асортименту та властивостей тканин для дитячого одягу та предметів особистої гігієни та на їх підставі розробити рекомендації щодо вдосконалення структури асортименту і способів оброблення тканих полотен цього призначення;
Ш
провести експертну оцінку вагомості показників якості досліджуваних тканин;
Ш
дослідити фізичні, механічні та естетичні властивості одержаних тканин дитячого призначення;
Ш
провести санітарно-епідеміологічну експертизу та сертифікацію текстильних матеріалів;
Ш
розробити нормативну документацію на нові тканини дитячого призначення;
Ш
провести дослідне ношення предметів дитячого одягу з нових тканин у дитячому закладі;
Ш
дослідити кінетику зміни механічних, фізичних, відносних масових та естетичних властивостей бавовняних тканин у процесі експлуатації;
Ш
визначити загальну номенклатуру показників та комплексний критерій якості тканин для дитячого одягу.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено методологічні засади щодо формування асортименту бавовняних тканин для виготовлення дитячого одягу з високими споживними властивостями через алгоритм: “потреби – вимоги – методи досягнення цілі”. Внаслідок зменшення скрученості пряжі, вибору способу її прядіння, зниження щільності тканин і вдосконалення основних та завершальних оброблень полотен сформовано новий асортимент тканин для дітей.
Винайдено пріоритетні параметри будови тканих полотен, що покладено в основу складання номенклатури показників якості бавовняних тканин для дитячого одягу.
Проведена товарознавча оцінка споживних властивостей нових бавовняних тканин та встановлено закономірності їх формування.
Встановлено, що в залежності від скрученості пряжі, способів її прядіння, щільності тканин змінюються показники проникності, м’якості і туше досліджуваних тканин. Одержані дані результатів свідчать про можливість регулювання властивостей полотен та доцільність використання розріджених та пом’якшених тканин для виготовлення предметів дитячого одягу для немовлят і дітей ясельного віку.
Вперше розроблено методику дослідного ношення предметів дитячого одягу в дитячих закладах із врахуванням чинних санітарних норм та правил.
Проведено санітарно-епідеміологічну експертизу нових бавовняних тканин та доведено токсикологічну нешкідливість використаних барвників.
Для оцінювання стійкості фарбування тканин до дії різних фізико-хімічних чинників використано показник стійкості фарбування до дії слини, що є впровадженням Директив Євросоюзу про екологічну безпечність текстильних матеріалів для дітей.
Практичне значення отриманих результатів. На нові види бавовняних тканин розроблено та затверджено технічні умови ТУ У 17.200306650.001 – 2003 “Тканини готові бавовняні дитячого асортименту. Технічні умови”, проведено їх промислове впровадження на ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно”.
Впровадження нових видів бавовняних тканин дитячого призначення дає помітний соціально-економічний ефект.
Реалізація результатів досліджень. Нові види бавовняних тканин дитячого призначення впроваджено у виробництво на ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно”, про що свідчить акт впровадження.
Особистий внесок здобувача полягає у загальному визначенні мети, завдань та програми досліджень; безпосередній участі в проведенні експериментальних досліджень у лабораторних та виробничих умовах; в узагальненні та інтерпретації одержаних результатів; формулюванні висновків дисертаційної роботи в цілому; в розробці нових бавовняних тканин та виготовленні дослідно-промислової партії і впровадженні результатів роботи у вигляді ТУ У 17.200306650.001 “Тканини готові бавовняні дитячого асортименту. Технічні умови”
Результати досліджень, виконані у співавторстві, одержані при безпосередній участі автора на всіх етапах роботи.
При дослідженні нових тканин на екологічну безпеку використаних барвників спільно з науковцями Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медвєдя – авторові належить наукова аргументація вибору та підготовки об’єктів досліджень, аналітична обробка отриманих результатів досліджень.
У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачеві належать планування дослідної роботи, організація експерименту й участь у його реалізації, обробка та аналіз результатів досліджень.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми легкої і текстильної промисловості” (м. Херсон, Херсонський державний технологічний університет, 17-20 вересня 2001р.); міжнародній науково-практичнічній конференції “Товари XXI століття” (м. Полтава, Полтавський університет споживчої кооперації України, 24-25 жовтня 2002р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи 2001-2002рр. (м. Київ, Київський національний торговельно-економіч-ний університет, 5-6 березня 2003р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових статей, з них 6 – у фахових виданнях. За матеріалами досліджень затверджено технічні умови.
Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 142 сторінках друкованого тексту, яка складається з вступу, 6 розділів, висновків, списку літератури та додатків. Роботу ілюстровано 21 таблицею та 27 рисунками. Список літератури налічує 135 назв.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, показано наукову новизну та практичну цінність роботи.
У першому розділі “Методологічні засади формування асортименту тканин для дитячого одягу” визначено напрями формування асортименту тканин для дитячого одягу. З урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму та на основі наявних досягнень, викладених в опрацьованих літературних джерелах, окреслено можливості та засоби забезпечення вимог щодо тканин для дитячого одягу.
В основу формування властивостей тканин, призначених для виробів дитячого асортименту, покладено об’єктивну інформацію про структуру реальних потреб. Першочерговим завданням для товаровиробників постають вимоги дітей-споживачів.
У другому розділі “Вибір виробника і формування об’єктів дослідження в умовах виробництва” висвітлюються терміни та визначення, наведено характеристику підприємства ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно”, вихідної сировини та заправні дані досліджуваних тканин, окреслені можливі шляхи оптимізації структури тканин, удосконалення основних і завершальних оброблень готових полотен.
Наведено загальну схему проведення досліджень (рис. 1), надано коротку характеристику всіх етапів проведення експериментів з розробки та товарознавчої оцінки бавовняних тканин дитячого призначення.
Об’єктами досліджень було обрано бавовняні тканини білизняного і костюмно-платтяного призначення, виготовлені з модифікованої бавовняної пряжі та оброблені за вдосконаленими технологічними процесами для яких розраховані основні показники структури тканин. Заправні дані досліджуваних тканин наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Заправні дані тканин, що досліджувалися
Варіант | Щільність,
число ниток
на 10 см | Лінійна
густина пряжі,
текс | Скрученість пряжі, скр./м | Поверхнева
Густина, г/м2 | Оброб-лення
по
основі | по
утоку | по
основі | по
утоку | по
основі | по
утоку
1*280 | 218 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1275 | 1275 | 104,7 | вибілена
2 | 280 | 184 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1150 | 1150 | 89,7 | вибілена
3 | 280 | 172 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1150 | 1150 | 88,7 | вибілена
4*280 | 223 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1275 | 1275 | 105,5 | вибивна | 5 | 280 | 184 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1150 | 1150 | 94,3 | вибивна
6 | 280 | 170 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1150 | 1150 | 91,9 | вибивна
7 | 280 | 193 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1275 | 876 | 98,4 | вибілена
8 | 290 | 172 | 20/50 БД | 20/50 БД | 1275 | 876 | 91,0 | вибілена
Примітка:
* – базовий зразок тканин
У третьому розділі “Методи дослідження, аналізу та узагальнення показників і характеристик властивостей тканин” описані способи оцінювання і вимірювання показників властивостей нових тканин дитячого призначення. Було використано: органолептичні методи дослідження – при оцінюванні зовнішнього вигляду полотен і їх туше; стандартні інструментальні та авторські методи дослідження – у процесі вивчення показників зносостійкості (розривного навантаження, подовження та стійкості до стирання), характеристики фізичних властивостей (повітропроникності, гігроскопічності, капілярності), естетичних властивостей – їх колористичних характеристик; методи санітарно-епідеміологічної експертизи текстильних матеріалів. Описана методика проведення дослідного ношення предметів дитячого одягу в дитячому закладі.
Повторність дослідів – трикратна. Всі дослідження проводилися в лабораторіях Київського національного торговельно-економічного університету, в акредитованій випробувальній лабораторії ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно”; в акредитованій випробувальній лабораторії УкрЦСМ; санітарно-епідеміологічні дослідження було виконано в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. Дослідне ношення здійснювалось в будинку малят (м. Тернопіль). Результати експериментальних досліджень оброблялись на ПЕОМ у середовищі MS Excel 2000.
У четвертому розділі “Дослідження споживних властивостей тканин” описано результати досліджень механічних, фізичних властивостей, жорсткості та туше нових полотен, викладено результати досліджень з екологічної безпеки тканин для дитячого одягу та предметів особистої гігієни.
Основними показниками надійності, як відомо, є розривне навантаження, подовження та стійкість тканин до стирання. На рис. 2 та на рис. 3 графічно зображена залежність розривного навантаження (Q) та стійкості досліджуваних тканин до стирання (Ип) від щільності полотен по утоку (Ру).
Рис.2. Залежність розривного навантаження тканин від щільності по утоку
Підтверджено результати досліджень також й інших авторів, які свідчать про те, що зі зменшенням щільності полотен по утоку розривне навантаження у цьому напрямі знижується. Проте залишкова міцність до розриву та стійкість до стирання є достатніми, про що засвідчили дані результатів дослідного ношення дитячого одягу. Зменшення щільності тканин призвело до зниження масових характеристик предметів одягу, що позитивно оцінюється з точки зору гігієни. Мати мінімальну масу – це єдина спільна вимога гігієни до усіх без винятку предметів дитячого одягу.
Математично залежність величини розривного навантаження тканин від щільності по утоку можуть бути описані рівнянням (1) для вибілених та рівнянням (2) для вибивних тканин:
у = 1,9321x – 179,97, R2 = 0,97 (1)
y = 0,8407x + 18,172, R2 = 0,97 (2)
де х – щільність тканин по утоку ;
у – розривне навантаження, Н.
Зменшується також стійкість тканин до стирання за площею, що пов’язано зі зниженням загального заповнення тканин.
Рис.3. Залежність стійкості до стирання тканин від щільності по утоку
Математично залежність величини стійкості до стирання тканин від щільності по утоку можуть бути описані рівнянням (3) для вибілених та рівнянням (4) для вибивних тканин:
y = 4,2037x + 111,02, R2 = 0,99, (3)
y = 3,7651x + 188,51, R2 = 0,99, (4)
де х – щільність тканин по утоку ;
у – стійкість до стирання, цикли.
В умовах великої рухливості дітей, коли поверхня тіла інтенсивно виділяє вологу, гігроскопічні властивості мають пріоритетне значення. А без характеристики капілярних процесів не можна повною мірою судити про гігроскопічність тканини в цілому. Вважаємо, що для виробів дитячого асортименту показник капілярності у загальній номенклатурі має бути обов’язковим і достатньо вивченим.
У роботі досліджено залежність гігроскопічності та капілярності від основних параметрів будови тканин, а саме: пористості (Rs), коефіцієнта наповнення тканин (Кнт), лінійного заповнення (Es) та щільності тканин по утоку (Ру). В табл. 2 наведено середні значення характеристик гігроскопічності (Н) і капілярності (h) досліджуваних тканин в стандартних умовах.
Таблиця 2
Гігроскопічність і капілярність досліджуваних тканин
Варіанти тканин | Щільність, кількість
ниток на 10 см | Гігроскопічність, Н, % | Капілярність, h, мм
основа | уток | основа | уток
1* | 280 | 218 | 18,02 | 137 | 120
2 | 280 | 184 | 18,41 | 144 | 127
3 | 280 | 172 | 21,86 | 131 | 130
4* | 280 | 223 | 22,24 | 140 | 128
5 | 280 | 184 | 24,36 | 134 | 130
6 | 280 | 170 | 24,50 | 150 | 133
Слід зазначити, що гігроскопічність та капілярність вибивних тканин дещо вищі порівняно з вибіленими. Це пов’язано з тим, що вибивні тканини піддавалися більшим циклам механічних та хімічних обробок у процесі виробництва, що в свою чергу і призвело до зміни структури ниток та утворення додаткових мікропор. Окрім того, на зміну даних показників впливають процеси обробного виробництва, що також призводить до деяких змін параметрів будови тканин.
Зменшення щільності тканини зумовлює поліпшення капілярної будови пряжі, що у підсумку призводить до збільшення показників гігроскопічності та капілярності. Це, очевидно, пояснюється ще й тим, що у більш вільному стані волокон збільшується внутрішня поверхня пряжі для взаємодії з молекулами води, підвищується сорбція вологи. Зменшення лінійного заповнення, щільності тканин по утоку призводить до збільшення показника капілярності по утоку. Аналізуючи одержані дані результатів, слід зазначити, що капілярність тканин по утоку знижується при збільшенні показника лінійного заповнення, тобто простежується така ж тенденція, яка спостерігалася і при аналізі гігроскопічності.
Загальновідомо, що тканини дитячого призначення мають забезпечувати нормальне функціонування дитячого організму – сприяти повному поглинанню поту і пароподібної вологи з поверхні тіла і перенесення її у зовнішній шар одягу, захищати дитячий організм від переохолодження. Для вентиляції підодягового простору і виведення вуглекислого газу тканини для дитячого одягу повинні мати встановлену проникність. Зміна окремих параметрів будови тканин, зокрема: скрученості пряжі, щільності тканин, а відтак і кількості та розмірів наскрізних пор, є причиною зміни проникності.
За результатами експериментальних даних повітропроникності побудовані графіки, які наведено на рис. 4. При зміні параметрів будови у вибілених та вибивних тканин тенденція зміни показника повітропроникності однакова, тому експериментальні точки апроксимовані спільною кривою.
Рис. 4. Залежність повітропроникності (Вр) досліджуваних тканин від
а) – щільності по утоку, б) – пористості
Зменшення щільності тканин по утоку призводить до збільшення пористості в цілому, тому показник повітропроникності зростає. Встановлено, що повітропроникність у вибивних тканин дещо менша порівняно з вибіленими, що пояснюється зменшенням вільних пор внаслідок дії механічних чинників при фарбуванні або друкуванні тканин. Отже, повітропроникність тканин за інших однакових умов залежить від будови тканин, насамперед від їх пористості. Зменшення щільності по утоку призвело до зниження їх масових характеристик, підвищення пористості і, як результат цього, до помітного зростання повітропроникності.
Математично залежність величини повітропроникності тканин від щільності по утоку описана рівнянням (5) та рівнянням (6) від пористості тканин:
y = 0,1231x2 - 51,654x + 5830,8, R2 = 0,57, (5)
y = 17,67x2 - 920,45x + 12387, R2 = 0,84, (6)
Стійкість фарбування тканин дитячого призначення до дії фізико-хімічних чинників є одним із найважливіших показників безпеки дитячого одягу. Тому з метою визначення екологічної безпеки бавовняних тканин дитячого асортименту нами досліджувалися поряд з загальноприйнятими визначеннями – стійкості до дії поту, прання, прасування, сухого тертя – ще і стійкість фарбування тканин до дії слини.
Оскільки на текстильну продукцію для дітей законодавчо не встановлені гранично допустимі норми вмісту фенолу, формальдегіду, важких металів, пестицидів, нітратів, нами в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, для встановлення ступеня безпеки нових тканин було проведено санітарно – епідеміологічну експертизу. За допомогою методів сучасної аналітичної хімії проводилися дослідження на допустиму кількість міграції хімічних речовин, які виділяються з готових виробів: вмісту важких металів та летких речовин.
Результати, отримані внаслідок цих досліджень, показали, що фактичні значення концентрації шкідливих хімічних речовин не перевищують допустимий рівень. Окрім того, вміст важких металів при дослідженні тканин дитячого асортименту не виявлено, крім цинку в незначній кількості (0,016 мг/л< 1,0 мг/л). Отримані результати свідчать, що досліджувані тканини є екологічно чистими і можуть бути використані для виготовлення різноманітних предметів дитячого одягу, і, зокрема, тих, що безпосередньо контактують з тілом малят. За рекомендаціями експертів Інституту екогігієни і токсикології отримані результати експертизи можуть бути рекомендовані як гранично допустимі норми для нових тканин для дитячого одягу та предметів особистої гігієни і внесені до технічних умов на цю продукцію.
У п’ятому розділі “Догляд за дитячим одягом та предметами особистої гігієни під час дослідного ношення” наведено результати товарознавчих досліджень якості тканин у процесі дослідного ношення. Цей метод, як відомо, є трудомістким і матеріально затратним, проте тільки з його допомогою можна забезпечити реальні умови використання досліджуваних об’єктів. Для його реалізації автором була розроблена методика дослідного ношення одягу. Основним параметром було обрано цикл ношення, який включав: реальне використання (ношення) одягу упродовж доби, прання і прасування.
Критеріями зношування тканин було обрано механічні властивості втрати міцності та стійкості до стирання тканин в процесі їх використання за призначенням. Дані результатів досліджень розривного навантаження після 40 циклів дослідного ношення наведено в табл. 3.
Встановлено, що експлуатація дитячих виробів із досліджуваних тканин призводить до зниження розривного навантаження. Різке зменшення цього показника відбувається під час перших циклів ношення. У подальшому цей процес іде повільніше. Різні значення зміни розривного навантаження після першого циклу ношення можна пояснити різними значеннями усадки тканини внаслідок прання.
Таблиця 3.
Міцність досліджуваних тканин в процесі експлуатації
Варіант тканин | Розривне навантаження по утоку, Q, Н, після циклів ношення
0 | 1 | 10 | 20 | 30 | 40
1* | 243,5 | 231,4 | 232,1 | 227,5 | 221,8 | 215,8
2 | 166,8 | 160,2 | 172,1 | 169,0 | 167,7 | 154,4
3 | 158,8 | 152,2 | 167,4 | 168,1 | 166,3 | 152,4
4* | 206,8 | 186,2 | 190,6 | 187,2 | 180,0 | 174,0
5 | 168,5 | 166,6 | 205,8 | 215,6 | 176,4 | 172,6
6 | 164,3 | 176,4 | 186,2 | 180,1 | 177,0 | 170,1
Дані результатів досліджень стійкості до стирання 40 циклів дослідного ношення наведено в табл. 4.
Таблиця 4.
Стійкість до стирання досліджуваних тканин в процесі експлуатації
Варіанти тканин | Стійкість до стирання, Ип, цикли після циклів ношення
0 | 1 | 10 | 20 | 30 | 40
1* | 1026 | 910 | 839 | 833 | 773 | 721
2 | 890 | 828 | 688 | 678 | 644 | 623
3 | 830 | 797 | 703 | 695 | 658 | 620
4* | 1029 | 909 | 842 | 889 | 715 | 711
5 | 878 | 739 | 690 | 780 | 720 | 690
6 | 831 | 802 | 767 | 679 | 648 | 620
Стійкість до стирання базових тканин після 40 циклів ношення знизилася майже на 30 %, а тканин, які характеризуються розрідженою будовою – на 25,3Оскільки досліджувані тканини виготовлені одним видом переплетення та мають однаковий волокнистий склад, то різну зміну показника стійкості до стирання можна пояснити їх різною формостійкістю.
Зазвичай на фізичні властивості тканин також впливають умови експлуатації готових виробів. В реальних умовах використання одягу повітропроникність постійно змінюється під дією різноманітних чинників. Основним з них є безпосередній контакт текстильного матеріалу з пароподібною та рідкою вологою, що утворюється внаслідок життєдіяльності дитячого організму. В табл. 5 наведено дані, які характеризують зміну повітропроникності тканин під час дослідного ношення одягу.
Таблиця 5.
Повітропроникність досліджуваних тканин в процесі експлуатації
Варіант тканини | Повітропроникність, Вр, дм3/м2с, після циклів ношення
0 | 1 | 10 | 20 | 30 | 40
1* | 425,0 | 640,5 | 630,0 | 615,3 | 595 | 572,5
2 | 511,8 | 469,0 | 566,5 | 551,5 | 525,0 | 527,5
3 | 699,0 | 657,7 | 574,9 | 612,5 | 603,3 | 591,0
4* | 430,0 | 565,5 | 630,1 | 611,0 | 615,0 | 603,4
5 | 452,4 | 429,0 | 552,5 | 558,5 | 528,5 | 503,3
6 | 516,2 | 503,7 | 554,0 | 610,5 | 602,0 | 501,8
Встановлено, що характерним для всіх варіантів тканин є збільшення показника повітропроникності після 40 циклів ношення порівняно початковими даними за винятком полотен з найменшою щільністю, де повітропроникність дещо знижується, що пояснюється різними значеннями показників усадки.
Динаміка зміни показника є різною у всіх полотен, оскільки це пов’язано з різною будовою тканин. Після першого циклу у базових тканини повітропроникність збільшується, що пояснюється зростанням пористості полотна та зменшенням впливу ефекту каландрування. Після 10 циклу ношення показник повітропроникності поступово зменшується за рахунок розпушування пряжі та зміни характеру пор – зменшується частка наскрізних пор за рахунок підвищення ворсистості тканин.
Аналіз ступеня зміни досліджуваного показника дозволяє припустити, що в процесі обробки набухлі волокна тканин накопичують залишки бруду, які не можна усунути в процесі прання, а температура прання ще більше підштовхнула їх в глибину волокон. Це і призвело до зниження наскрізних пор та, в свою чергу, до зниження повітропроникності. Окрім того, в процесі експлуатації одягу з подальшим його пранням відбуваються структурні зміни будови тканини, що також призводить до погіршення повітропроникності.
В роботі було досліджено вплив дослідного ношення на зміну колористичних характеристик тканин, зокрема, оцінено колористичні характеристики тканин після відповідних циклів ношення. Для цього було використано формулу CIEL*a*b*, яка рекомендована в 1976 р. Міжнародною організацією по стандартизації (ISO). Збільшення абсолютних значень координат Х, У, Z свідчить про “наближення” кожного кольору до пункту білості у кольоровому трикутнику. На підставі координат кольору розраховували значення кольорових різниць ?Е , динаміку зміни яких наведено на рис. 5.
Рис. 5. Зміна кольорових різниць досліджуваних тканин під час експлуатації
Встановлено, що забарвлення тканин має досить високу стійкість до прання та прасування, оскільки вплив хімічних чинників прального розчину на активні барвники та фактори навколишнього середовища є незначним.
Таким чином, для фарбування тканин для дитячого одягу доцільно використовувати саме активні барвники, безпека яких підтверджена висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я.
У шостому розділі роботи розраховано економічний ефект від впровадження нових тканин дитячого призначення, який свідчить про зниження собівартості сировини, основних матеріалів, енергоносіїв та допоміжних ресурсів. Фактична собівартість розроблених тканин значно менша порівняно з базовою тканиною.
Економічна ефективність від впровадження нових розроблених тканин становить 159 грн. на 1000 пог. м третього варіанту та 82 грн. на 1000 пог. м для другого варіанту.
Не менш важливим є і соціальний ефект від впровадження розроблених тканин дитячого асортименту, який полягає у забезпеченні споживачів тканинами підвищеної якості, розширенні асортименту з метою повного задоволення потреб споживачів.
Розроблені нові тканини пройшли промислову апробацію в ВАТ ТО “Текстерно”, що підтверджено актом впровадження. На нові тканини розроблено ТУ, які затверджені в Тернопільському Державному Центрі стандартизації, метрології та сертифікації. Дослідна партія пройшла сертифікаційні випробування і отримала позитивний висновок.
ВИСНОВКИ
1.
Вивчення ринку одягових матеріалів свідчить про відсутність тканих полотен, спеціально призначених для пошиву одягу і предметів особистої гігієни для малят та дітей ясельного віку, про відсутність науково обґрунтованих підходів до формування їхнього асортименту і товарознавчої оцінки якості готових виробів, вибору номенклатури показників якості, гармонізованих з європейськими екологічними стандартами.
Моніторинг задоволеності потреб споживачів - дітей в предметах одягу і вимоги, які формують не самі діти, а дорослі (батьки та няні), вимагає створення особливих систем управління якістю текстильних полотен для виробів дитячого асортименту.
2.
На основі аналізу експериментальних даних по впливу різних чинників на споживні властивості тканин для дитячого одягу і предметів особистої гігієни обґрунтовано методологічні засади формування властивостей та асортименту нових тканин цього призначення підвищеної ужиткової цінності.
3.
З врахуванням вартісних показників і потенційних властивостей вихідної сировини, розширено існуючий асортимент тканин для виготовлення дитячого одягу шляхом удосконалення параметрів будови бавовняних тканин: скрученості пряжі, щільності, удосконалення основного та завершального оброблення.
4.
На основі експертного опитування визначені коефіцієнти вагомості споживних властивостей бавовняних тканин для дитячого одягу. Найбільш вагомими є показники соціального призначення (потреба в даних виробах – 0,14), ергономічні (повітропроникність – 0,14; гігроскопічність – 0,13), екологічні (хімічна нешкідливість – 0,10), естетичні (туше тканини – 0,13) та економічні (ціна – 0,13).
5.
Враховуючи санітарні правила і норми, автором було розроблено методику проведення дослідного ношення дитячого одягу, яке проводилося в будинку малят м. Тернополя.
6.
Результатами дослідження встановлено, що міцність нових тканин дитячого призначення знаходиться у межах від 169 до 159 Н, тобто не перевищує гранично допустимі норми, які встановлені чинними нормативними документами. Стійкість до стирання тканин становить близько 800 циклів, що вдвічі перевищує передбачені стандартами норми. Результати дослідження вказують на те, що при розрідженні тканини спостерігається значне підвищення фізичних властивостей, зокрема, гігроскопічність становить майже 20 %, капілярність по утоку – близько 130 мм, повітропроникність близько 550 дм3/м2с.
7.
Доведено, що стійкість фарбування тканин до дії прання, прасування, поту, сухого тертя, слини у всіх варіантах характеризується як “міцна”. Визначення вмісту вільного формальдегіду та фенолу в тканині у водному та в модельному середовищі слини, вміст важких металів (свинцю, кадмію, міді, цинку), вміст летких речовин (метилового спирту, гептану, ацетону, етилацетату) показало повну їх відсутність або наявність в межах допустимих норм.
8.
Встановлено, що дія багаторазового прання під час експлуатації дитячих виробів із досліджуваних тканин змінює розривні характеристики усіх варіантів тканин, що призводить до руйнування як самих волокон, так і виготовлених із них ниток. Експериментально доведено, що характерним для всіх нових варіантів тканин є збільшення показника повітропроникності порівняно з базовими зразками, за винятком тих, які характеризуються мінімальною щільністю. Це пояснюється високим показником усадки. В процесі дослідження гігроскопічності тканин виявлено спільну для всіх варіантів тканин залежність: після першого прання показник гігроскопічності різко знижується, після другого дещо підвищується і в подальшому залишається приблизно на одному рівні.
9.
З’ясовано, що в процесі дослідного ношення дитячого одягу змінюються колористичних характеристик тканин. На підставі координат кольору розрахована кольорова різниця ?Е після ношення готових виробів, що становить для тканин фіолетового кольору 19,5, синього – 22,1. Одержані результати показують, що в процесі дослідного ношення предметів дитячого одягу не спостерігається суттєвої зміни колористичних характеристик забарвлення. Для фарбування тканин дитячого одягу рекомендовано використовувати активні барвники, безпека яких підтверджена висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.
10.
Економічний ефект від впровадження у виробництво нових зразків тканин арт. 36-Б ”Д” та арт.36-А ”Д” порівняно з базовою тканиною становить відповідно 82 грн. та 159 грн. на 1000 пог.м.
11.
З метою задоволення потреб споживачів – дітей пропонується організувати на ВАТ Тернопільське об’єднання “Текстерно” масове виробництво тканин дитячого призначення з натуральної сировини за рахунок вдосконалення параметрів будови, удосконалення колористичного оформлення полотен, що значно розширить асортимент цих тканин для вітчизняного ринку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Михайлова Г.М., Пугачевський Г.Ф. Методологічні засади формування властивостей та асортименту тканин для дитячого одягу // Проблемы лёгкой и текстильной промышленности Украины / Херсонський державний технічний університет. – 2001. – № 5. – С. 15 – 16.
Особистий внесок здобувача полягає у з’ясуванні переліку показників властивостей бавовняних тканин дитячого призначення, які регламентуються нормативними документами, формулюванні висновків та пропозицій щодо визначення вимог до показників якості тканин.
2. Михайлова Г.М., Пугачевський Г.Ф. Шляхи оптимізації властивостей і асортименту тканин для дитячого одягу // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. / Українська технологічна академія. Київський національний університет технологій та дизайну. – 2002. – № . – С.114 – 118.
Особистий внесок здобувача полягає в аналізі асортименту бавовняних тканин дитячого призначення, формулюванні висновків та пропозицій щодо оптимізації властивостей та асортименту тканин для виготовлення дитячого одягу.
3. Михайлова Г.М., Пугачевський Г.Ф. Системний підхід до управління якістю тканин для дитячого одягу // Легка промисловість. – 2002. – № . – С. 54.
Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків.
4. Григорян Г.С., Пугачевський Г.Ф., Михайлова Г.М. Вплив крутки пряжі на властивості готових виробів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 24-25 жовтня 2002 року “Товари ХХІ століття”. – Полтава, РВВ ПУСКУ, 2002. – Ч. 1. – С. 53 – 54.
Особистий внесок здобувача полягає в підготовці матеріалів.
5. Михайлова Г.М. Елементарна біполярна тактильна характеристика “м’якість – жорсткість” тканин для дитячого одягу // Сучасні проблеми товарознавства: Зб. наук. праць. – К.: КНТЕУ, 2003. – С. 166 – 169.
6. Пугачевський Г.Ф., Ісайко Л.С., Михайлова Г.М. Дослідження зміни колористичних характеристик бавовняних тканин для дитячого одягу // Вісник КНТЕУ. – К.: КНТЕУ, 2003. – № 5. – С. 89 – 94.
Особистий внесок здобувача полягає в організації і безпосередній участі в експерименті, аналізі та інтерпретації отриманих результатів, формулюванні висновків.
7. Михайлова Г.М. Дослідження фізичних властивостей бавовняних тканин дитячого асортименту // Легка промисловість. – 2003. – № 3. – С. .
8. Технічні умови ТУ У 17.2 – 00306650.001 – 2003. Тканини готові бавовняні дитячого асортименту. Технічні умови.
АНОТАЦІЯ
Михайлова Г.М. Формування властивостей і товарознавча оцінка якості тканин для дитячого одягу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.08 –товарознавство промислових товарів. Київський національний торговельно-економічний університет Міністерства освіти і науки України, Київ, 2004
Дисертацію присвячено формуванню властивостей, товарознавчій оцінці якості та розробленню нового асортименту бавовняних тканин дитячого призначення. Показано шляхи оптимізації структури асортименту тканин для виготовлення дитячого одягу з використанням алгоритму “потреби – вимоги - методи досягнення цілі”. Обґрунтовано методологічні засади формування властивостей тканин для дитячого одягу і створено на їх підставі оптимальний асортимент тканих полотен цього призначення підвищеної ужиткової цінності. Досліджено залежність зміни якості досліджуваних тканин від зменшення скручування пряжі, щільності тканини та удосконалення основних та кінцевих обробок. Поряд з широкими лабораторними дослідженнями нового асортименту тканин проведено дослідне ношення предметів дитячого одягу та предметів особистої гігієни з метою виявлення впливу експлуатації на зміну споживних властивостей одягових матеріалів. Результати одержаних експериментальних даних підтверджують, що нові тканини мають покращані споживні властивості та рекомендовані для масового випуску підприємствами текстильної промисловості. Розроблена нормативна документація сприятиме впровадженню розробок нових різновидів у виробництво на вітчизняних підприємствах та покращанню контролю за їх якістю.
Ключові слова: тканини дитячого призначення, потреби, параметри будови, асортимент, дослідне ношення, фізичні властивості, екологічна безпека, колористичні характеристики.
АННОТАЦИЯ
Михайлова Г.Н. Формирование свойств и товароведная оценка качества тканей для детской одежды. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.19.08 – товароведение промышленных товаров. Киевский национальный торгово-экономический университет Министерства образования и науки Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена формированию свойств, товароведной оценке качества и разработке нового ассортимента хлопчатобумажных тканей детского назначения. Определены пути оптимизации структуры ассортимента тканей для изготовления детской одежды с использованием алгоритма “потребности – требования – методы достижения цели”. Обосновано методологические основы формирования свойств тканей для детской одежды и создан на их основе оптимальный ассортимент тканых полотен данного назначения улучшенной потребительной ценности.
Исследовано зависимость изменения качества опытных тканей от уменьшения крутки пряжи, плотности тканей и вида основных и заключительных отделок. В работе изучено зависимость основных показателей качества тканей детского назначения от параметров строения полотен: пористости (Rs), коэффициента наполнения (Кнт), линейного заполнения (Еs) и плотности тканей по утку (Ру).
С целью определения экологической безопасности хлопчатобумажных тканей детского ассортимента было исследовано, кроме принятых – стойкость к действию пота, стирки, глажения, сухого трения и стойкость окрашивания тканей к действию слюны. С этой целью была проведена санитарно - эпидемиологическая экспертиза на содержание в тканях фенола, формальдегида, тяжёлых металлов (свинца, кадмия, меди, цинка) и содержание метилового спирта, гептана, ацетона, этилацетата.
Вместе с широкими лабораторными исследованиями нового ассортимента тканей проведена опытная носка предметов детской одежды и предметов личной гигиены в доме ребёнка с целью выявления воздействия эксплуатационных факторов на потребительные свойств одёжных материалов. Для реализации этой задачи автором была разработана методика опытной носки детской одежды на основе действующих санитарных правил и норм. Один цикл носки включал: использование одежды в течение суток, стирку и глажение с запариванием.
Используя формулы системы CIEL*a*b в работе исследовано влияние реальной эксплуатации на изменения колористических характеристик тканей после соответствующих циклов носки. Установлено, что цвет тканей характеризуется достаточно высокой стойкостью к воздействию стирок и глажения.
Снижение себестоимости сырья, основных материалов, энергоносителей даёт ощутимый экономический и социальный эффект от внедрения новых тканей детского назначения.
Результаты полученных данных подтверждают, что новые ткани обладают улучшенными потребительными свойствами и рекомендованы для массового выпуска предприятиями текстильной промышленности. Разработанная нормативная документация будет способствовать внедрению этих разработок в производство на отечественных предприятиях.
Ключевые слова: ткани детского назначения, потребности, параметры строения, ассортимент, опытная носка, физические свойства, экологическая безопасность, колористические характеристики.
SUMMARU
Mikhailova G.M. Formation of properties and commodity expert’s evaluation of quality of fabrics for children clothes. – Manuscript.
Thesis for a degree of candidate of technical sciences in speciality 05.19.08 – science of manufacturing commodities. Kyiv National University of Trade and Economics of the Ministry for Education and Science, Kyiv, 2004.
The thesis is devoted to the formation of properties and commodity expert’s evaluation of quality of cotton fabrics for children clothes. The ways of optimization of fabrics assortment structure for children clothes with the use of the algorithm “needs-requirements-methods of attainment of the aim” are shown. The methodological prerequisites of the formation of properties for children clothes
