ВСТУП
Харківський національний аграрний університет
ім в.В. Докучаєва
Мішньов ігор анатолійович
удк 631.164.23
регіональні аспекти інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств
Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і апк
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків - 2004
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Сумському національному аграрному університеті, Міністерство аграрної політики України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Чупіс Анатолій Віталійович
завідувач кафедри фінансів Сумського
національного аграрного університету
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,
старший науковий співробітник
Калінчик Микола Володимирович
Інститут землеробства УААН,
завідувач відділу економіки, м. Київ;
кандидат економічних наук, професор
Соловйов Микола Федорович
Харківський національний університет
ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри організації
виробництва і агробізнесу.
Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра менеджменту організацій, Міністерство аграрної політики України
Захист дисертації відбудеться "12" січня 2005 р. о 1030 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
Автореферат розісланий "8" грудня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський
Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інвестиційна діяльність є найбільш вагомим чинником економічного зростання, поліпшення економічної ситуації в країні та покращення добробуту населення. В аграрній сфері інвестиційна діяльність виступає також засобом забезпечення продовольчої безпеки держави, гарантом розвитку І та ІІІ сфер агропромислового комплексу та екологічного захисту довкілля. Майже повна зупинка інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що мала місце упродовж 1991-2000 р., призвела до руйнівних процесів у продуктивних силах галузі, проїдання капіталу, погіршення стану земельних ресурсів, зниження ефективності сільськогосподарського виробництва, надходження на український ринок низькоякісних імпортних продовольчих товарів, погіршення рівня якості життя сільського населення та населення країни загалом. Покращення ситуації, що склалася, можливе за умови не лише відновлення повноцінного аграрного інвестиційного процесу, а й забезпечення рівня інвестиційної активності, яка б дозволила компенсувати нестачу інвестування минулого десятиліття та покрити сучасні обсяги потреб в інвестиційних ресурсах.
Дослідженнями питань інвестування та інвестиційної діяльності в економіці займалися ряд вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, зокрема І.А. Бланк, В.В. Бочаров, М.І. Герасимчук, О.Д. Данілов, А.В. Козаченко, І.І. Лукінов, А.В. Мертенс, М.М. Надашківський, А.А. Пересада, В.М. Просяник, П.С. Рогожин, Н.М. Ушакова, Т.С. Хачатуров, У. Шарп, В.Я. Шевчук та ін. Інвестиційну діяльність в аграрній сфері вивчали П.І. Гайдуцький, С.А. Гуткевич, М.І. Кісіль, А.Г. Махмудов, М.О. Павловський, Г.М. Підлісецький, П.Т. Саблук, О.М. Царенко, А.В. Чупіс та ін.
Незважаючи на значні наукові дослідження та вагомі практичні розробки з питань здійснення управління та оцінки ефективності інвестиційної діяльності в аграрній сфері недостатньо вивченими залишаються питання покращення умов інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення ефективності інвестиційних процесів та впровадження механізмів і заходів активізації інвестиційної діяльності в аграрній сфері, зокрема на рівні регіонів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Розробки автора дисертації базуються на основі аналізу інвестиційної діяльності, вивченні проблем перспективного розвитку суб’єктів господарювання визначених і затверджених Головним управлінням сільського господарства і продовольства Сумської обласної державної адміністрації 1 листопада 2001 р. в „Інвестиційній програмі в агропромисловому комплексі Сумської області на період 2001-2005 рр.”. Дисертацію виконано згідно з тематичним планом кафедри фінансів Сумського національного аграрного університету, як складової частини досліджень з проблеми „Вдосконалення фінансово-кредитних відносин в АПК” по темі “Фінансове забезпечення інноваційного розвитку АПК” (державний реєстраційний номер 0103V004936) та теми “Економічне обґрунтування переходу до екологічно чистих технологій виробництва продукції АПК” (державний реєстраційний номер 0199V001630).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування і розробка системи заходів щодо активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Виходячи із поставленої мети основними задачами визначено:
§ поглибити теоретичні й методичні засади інвестиційної діяльності та особливості її здійснення сільськогосподарськими підприємствами;
§ обґрунтувати методичні підходи оцінки інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств;
§ здійснити оцінку умов інвестиційної діяльності в аграрній сфері;
§ виявити напрямки й джерела фінансування та оцінити ефективність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств;
§ розробити прогноз інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств Сумської області на перспективу;
§ обґрунтувати систему заходів щодо створення сприятливих умов інвестування аграрної сфери та покращення ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності;
§ визначити перспективні напрями, механізми і заходи щодо активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.
Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність дій сільськогосподарських підприємств щодо здійснення інвестицій, тобто їх інвестиційна діяльність. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах сільськогосподарських підприємств Сумської області, зокрема Сумського району.
Предметом дослідження виступають умови, інтенсивність, ефективність та інші аспекти інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації відносин власності і форм господарювання. Методологічною основою були також фундаментальні праці і розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем інвестування та інноваційної моделі розвитку АПК.
У процесі дослідження застосовувались наступні методи: монографічний, абстрактно-логічний, економіко-статистичні, розрахунково-конструктивний, статистичних групувань, графічний та ін.
Інформаційною базою дослідження були дані Державного комітету статистики України та Сумського обласного управління статистики, інформаційно-аналітичні збірники Інституту аграрної економіки УААН, річні звіти сільськогосподарських підприємств Сумської області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
§ уточнено поняття “інвестиційна діяльність” і визначено взаємозв’язок основних складових та чинників формування інвестиційного клімату в сільському господарстві;
§ доповнено зміст поняття „інвестиційний клімат” та запропоновано блок-схему його складових;
§ вперше запропоновано класифікацію особливостей інвестиційної діяльності у сільському господарстві за такими ознаками – специфічні фактори впливу на інвестиційний клімат, об’єкти залучення інвестицій, специфічні цілі інвестиційної діяльності, заходи інвестиційної діяльності, напрями інвестування;
§ здійснено рейтингову оцінку інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств районів Сумської області;
§ знайшло подальший розвиток дослідження взаємозв’язку між наявністю власних коштів сільськогосподарських підприємств, та їх вплив на інвестиційну активність, також залежність рентабельності діяльності від інтенсивності капітальних інвестицій;
§ науково обґрунтовано прогноз потреби інвестицій сільськогосподарських підприємств Сумської області;
§ розроблено пропозиції щодо покращення умов інвестиційної діяльності в сільському господарстві та активізації інвестиційних процесів.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне використання результатів дисертаційного дослідження надасть можливість адекватно оцінювати умови здійснення та пожвавити інвестиційну діяльність сільськогосподарських підприємств. Висновки і рекомендації забезпечують: призупинення економічного спаду і динамічний розвиток сільськогосподарського виробництва за рахунок інтенсивних факторів росту; удосконалення галузевої структури з орієнтацією на крупне спеціалізоване виробництво; підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; впровадження індустріальних та інтенсивних технологій з поступовим переходом на інноваційну модель розвитку аграрного виробництва.
Розроблені рекомендації та прогноз розвитку інвестиційної діяльності прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Сумської облдержадміністрації та будуть використані в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств (довідка №05/2285 від 28.10.2004). Рекомендації здобувача щодо фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств Сумського району використовуються в практичній діяльності спеціалістами цього управління (довідка №325 від 12.11.2004). Результати дослідження по впровадженню інноваційних проектів з науково-обгрунтованої системи землеробства прийняті до впровадження ЗАТ НВП“РАЙЗ-АГРО”. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі на економічному факультеті Сумського національного аграрного університету при викладанні курсів: “Інвестиційний менеджмент”, “Фінанси підприємств”, “Фінансовий облік” (довідка №2110 від 29.10.2004).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій викладено авторський підхід до проблеми інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств з урахуванням регіональних особливостей. Автором особисто здійснено комплексне дослідження проблеми інвестиційної діяльності на регіональному рівні. Розроблені основні напрями удосконалення інвестиційної діяльності з урахуванням кризового стану аграрного сектору економіки. Виявлено напрями і джерела фінансування інвестиційної діяльності, оцінено її ефективність. Встановлено залежність між рівнем концентрації власного та авансованого капіталу та ефективністю діяльності сільськогосподарських підприємств. Здійснено прогноз потреби інвестицій сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано пропозиції щодо покращення умов інвестиційної діяльності в аграрній сфері та активізації інвестиційних процесів.
Наукові праці по темі дисертаційного дослідження опубліковані автором одноосібно. В науковій роботі надрукованій в співавторстві за нумерацією в списку наукових праць дисертанта [1] – автору належить ідея зниження собівартості сільськогосподарської продукції за рахунок інвестицій в підвищення родючості землі. В науковій роботі надрукованій в співавторстві за нумерацією в списку наукових праць дисертанта [9] – автору належить ідея розвитку інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств регіону.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертаційної роботи апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях: “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” та “Межрегиональные проблемы экологической безопасности” в Сумському державному аграрному університеті (2003р.); “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу” у Харківському державному технічному університеті сільського господарства (2000 р.), а також на науковій конференції „Пути развития сельского хозяйства в условиях трансформации экономики“ (Донецьк, 1999).
Публікації. Основні результати наукових досліджень опубліковано у 9 наукових працях, з яких дві написані у співавторстві, решта є одноосібними, загальним обсягом 3,05 умов. друк. арк., в тому числі у фахових виданнях – 7 праць.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Робота викладена на 228 сторінках комп’ютерного тексту, з них основний текст займає 188 сторінок. Містить 48 таблиць, 25 рисунків, 19 додатків.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтована актуальність теми, розкрито її сутність. сформульовано завдання дослідження, визначені його предмет та об’єкт, методологічна основа. Віддзеркалюється наукова новизна і практична цінність результатів досліджень і інвестиційної діяльності в аграрній сфері.
У першому розділі „Теоретичні, методологічні і методичні засади інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств” досліджуються теоретичні і законодавчі засади інвестиційної діяльності підприємств у період реформування сільськогосподарських підприємств.
Досліджуються різні думки вчених щодо визначення поняття інвестиційної діяльності. Але вони є суперечливими. До того ж, ці визначення не охоплюють важливих сучасних ознак і аспектів інвестиційної діяльності, таких, як попередня оцінка інвестиційного проекту, чи заходу, розробка інвестиційної стратегії і програми, планування інвестицій, фінансування інвестиційних заходів, мету інвестора. Найбільш всебічно відображає сутність цієї категорії тлумачення, яке визначає інвестиції як сукупність всіх видів витрат одноразового характеру, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Принципова відмінність між інвестиційною діяльністю та інвестиційним процесом полягає в тому, що інвестиційна діяльність – це проектна, організаційна, управлінська, контрольна робота, яка виконується в інтересах планової реалізації інвестицій. Інвестиційний процес – це сукупність послідовних дій для досягнення якого-небудь результату. Інвестиційна діяльність та інвестиційний процес виступають об’єктами регулювання й управління як з боку держави та місцевих органів влади, так і з боку учасників й інвесторів.
Інвестиційна діяльність сільськогосподарських підприємств залежить від різноманітних природнокліматичних, соціальних, економічних, фінансових та інших особливостей галузі. З метою їх врахування в дослідженнях слід використовувати запропоновану в роботі класифікацію особливостей інвестиційної діяльності у сільському господарстві за п’ятьма ознаками.
Найбільш важливі особливості визначаються специфікою галузі, її залежністю від розвитку I і III сфер АПК, природнокліматичних умов, державної підтримки, джерел інвестування соціальної сфери й інфраструктури села, господарських формувань в аграрній сфері, необхідності відтворення родючості земель й забезпечення нормального функціонування біологічних організмів, рівня забезпеченості продовольчої безпеки держави та соціального захисту сільського населення тощо.
Успішна інвестиційна діяльність можлива за умови створення сприятливого інвестиційного клімату, тобто середовища, в якому проходять інвестиційні процеси. Воно формується під впливом політичних, економічних, соціальних та інших факторів, що визначають умови інвестиційної діяльності в регіоні і ступінь ризику інвестування. Параметрами оцінки інвестиційного клімату в країні, регіоні, галузі та підприємстві виступають кількісні та якісні характеристики їх стану та розвитку. В умовах реформування відносин власності і форм господарювання виникає гостра необхідність дослідження інвестиційного клімату функціонування сільськогосподарських підприємств з урахуванням регіональних особливостей.
Інвестиційна діяльність сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від ролі і місця цієї галузі у системі агропромислового комплексу, насамперед це стосується характеру економічних відносин між сільським господарством та іншими сферами АПК. Крім того, вона формується під впливом різноманітних природно-кліматичних, економічних, фінансових, соціальних та інших особливостей галузі. З метою їх врахування в дослідженнях і практичній роботі слід використовувати запропоновану в дисертації класифікацію особливостей інвестиційної діяльності у сільському господарстві, яка побудована за п’ятьма ознаками: специфічні цілі, завдання, напрями інвестиційної діяльності, об’єкти інвестицій і фактори впливу на інвестиційний клімат.
Сучасний ринковий механізм господарювання формується не як природний еволюційний процес, а як процес прискореної трансформації адміністративно-командної системи. Якщо раніше в пошуках шляхів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва здійснювався процес інтеграції аграрного сектора з обслуговуючими, переробними і реалізуючими готову продукцію раніше самостійними галузями та сферами (безпосередньо створення АПК), то нині відбувається реформування організаційної структури на основі поступового витіснення вертикальних зв’язків та їх заміну на горизонтальні економічні відносини між партнерами. Проте, в теперішній час супутні галузі більш монополізовані ніж сільське господарство, що надає їм можливість диктувати ціни, умови тощо. А тому цей чинник слід враховувати при вивченні особливостей інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств з урахуванням різноманітних організаційно-правових форм. В дисертації розроблено і запропоновано механізм управління інвестиційною діяльністю і інвестиційним процесом в сільськогосподарських підприємствах.
Інвестиційну діяльність й інвестиційний клімат слід розглядати як багатогранні і багатофакторні явища, які потребують комплексних оцінок. В дисертації запропонована сукупність методів, підходів і показників оцінки інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств на макро- і мікрорівнях. Вони забезпечують комплексність аналізу, врахування масштабу, напрямів і пріоритетів інвестиційної діяльності, оцінку інвестиційного клімату, умов інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості, а також оцінку джерел фінансування інвестицій. Зазначені аспекти оцінок аналізуються на всіх рівнях, але зміст, підходи, методи і показники аналізу у більшості випадків відрізняються. Виключенням є наскрізні показники динаміки, структури і ефективності інвестицій.
Сільськогосподарське підприємство може одночасно реалізувати декілька інвестиційних проектів чи заходів, а інвестиційну діяльність здійснювати як у реальній, так і фінансовій сферах. Тому в оцінках такої діяльності підприємства застосовуються методи, підходи і показники, які ґрунтуються на даних обліку і звітності підприємства. Обсяги інвестицій у фактичних цінах відповідних років характеризують масштаб інвестиційної діяльності, а динаміка показників у порівнянних цінах – зміна цього масштабу. Аналіз структури інвестицій та структурних зрушень свідчить відповідно про поточні пріоритети та їх зміну в часі. Найбільш поширеним є визначення ефективності інвестиційного проекту (бізнес-плану).
Одним із основних завдань інвестиційного проекту (бізнес-плану) є визначення розміру необхідних інвестицій та їх розподілу. Розробка проекту закінчується оцінкою економічної ефективності інвестиційного капіталу та його життєвого циклу. Для цього використовують метод дисконтованого грошового потоку, який враховує вплив фактору часу. Адже вартість інвестицій та прибутків у різні проміжки часу буде не однаковою. Найбільш доцільно для оцінки економічної результативності та ефективності альтернативних інвестиційних проектів на етапі планування використовувати інтегральний показник, який розраховується по одному із трьох можливих варіантів: коефіцієнт окупності (обернений показник періоду окупності); метод дискримінального аналізу; метод головних компонентів. Оскільки визначальним фактором здійснення інвестиційної діяльності є стан інвестиційного клімату, то оціночні показники слід доповнити методами оцінки інвестиційного клімату та прийомами визначення рейтингу інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств.
У другому розділі „Оцінка сучасного стану інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств Сумської області” оцінкою умов інвестиційної діяльності й інвестиційного клімату сільськогосподарських підприємств Сумської області встановлено, що вони мають сприятливі природно-кліматичні та економічні умови, а також значний ресурсний потенціал для забезпечення розширеного відтворення й інвестиційної діяльності. Однак ринкові трансформації не супроводжувалися відповідними організаційними заходами, спрямованими на пріоритетний розвиток аграрного сектора економіки. Все це призвело до негативних соціально-економічних наслідків (табл. 1).
Таблиця 1
Основні виробничо-економічні показники господарської діяльності
сільськогосподарських підприємств Сумської області
Показники | Роки
1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Валова продукція сільського господарства, млн грн | 2971,5 | 1589,3 | 872,9 | 892,2 | 936,8 | 966,1
Індекси валової продукції (1990 = 100,0) | 100,0 | 53,4 | 29,3 | 30,0 | 31,5 | 32,5
Питома вага с.-г. підприємств в загальному обсягу валової продукції, % | 42,3 | 61,5 | 51,9 | 42,8 | 43,9 | 45,7
Валова продукція сільського господарства на 100 га с.-г. угідь, тис. грн | 188,5 | 105,3 | 60,6 | 67,6 | 81,6 | 96,0
Прибуток (+), збиток (-), млн. грн (1990 р. – в млн. крб.) | 428,0 | 11,9 | -146,2 | 126,2 | 12,0 | -57,3
Питома вага, %:
прибуткових підприємств | 99,0 | 58,3 | 16,1 | 76,4 | 57,0 | 38,2
збиткових підприємств | 1,0 | 41,7 | 83,9 | 23,6 | 43,0 | 61,8
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), % | 38,5 | 3,7 | -23,6 | 22,2 | 1,8 | -8,5
За 1990–2002 рр. обсяг виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах скоротився на 2009 млн. грн., або в 3,1 рази, в тому числі продукції рослинництва – в 2,5 рази, а продукції тваринництва – в 4,3 рази. Питома вага їх в загальному обсягу валової продукції знизилася з 72,3% в 1990 р. до 45,7 % - в 2002 р. Такі тенденції розвитку галузей призвели до суттєвих змін в структурному співвідношенні валової продукції рослинництва і тваринництва. В 1990 р. питома вага продукції тваринництва складала 46,7 %, а в 2000–2002 рр. – 41,3-42,4 %. За ті ж роки виробництво зерна знизилося в 1,4 рази, цукрових буряків – в 4,2, молока – в 2,0, м’яса – в 2,3, вовни – в 18,0 та яєць – в 1,8 рази. Якщо в 1986–1990 рр. впродовж двох років валовий збір зерна перевищував 2 млн. т, то в 1996–2000 рр. він впродовж трьох років був нижче 1 млн. т. В більшій мірі кризові явища розвивались у буряківництві, що відкинуло галузь по обсягу виробництва до перших післявоєнних років минулого століття. Це самим негативним чином вплинуло на розвиток цукрової промисловості: виробництво цукру-піску скоротилося в 5,3 рази.
У 1990 р. прибуток від господарської діяльності колгоспів і радгоспів становив 428 млн. крб., а рівень рентабельності – 38,5%. По іншому складалася ситуація в післяреформовий період: в 1995–2002 рр. Впродовж п’яти років сільськогосподарські підприємства були збитковими і тільки три роки – прибутковими. Сума збитків за ці роки становила 613,3 млн. грн. і перевищувала суму прибутку (150,1 млн. грн.) в чотири рази. Якщо в 1990 р. 99 % всіх колгоспів і радгоспів були рентабельними, то в 2002 р. питома вага збиткових господарств досягла 61,8(в 1998 р. – 91,1%), а рівень збитковості становив 8,5%.
Економічно нестабільне середовище, що створилося в ринкових умовах, негативно вплинуло не тільки на паритет цін в цілому та структурні зміни витрат, але й безпосередньо на співвідношення між цінами аграрного сектора, що супроводжувало майже знищення окремих його галузей (льонарство, вівчарство та ін.). Рентабельне виробництво і попит на зерно та соняшник, з одного боку, і збитковість продукції тваринництва – з іншого, обумовили зміни у спеціалізації, скорочення або ліквідацію низькорентабельних і збиткових галузей. Відбувається перманентне зниження виробництва тваринницької продукції. За фондо- і капіталомісткістю вона не може конкурувати із зерном та соняшником і залишається для виробництва збитковою.
Скорочення інвестиційної діяльності в сільськогосподарських підприємствах області обумовило істотне зменшення обсягу основних засобів (табл. 2).
Таблиця 2
Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств Сумської області
Показники | Роки
1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Площа с.-г. угідь, тис. га | 1578,0 | 1510,0 | 1440,5 | 1319,0 | 1148,6 | 1006,1
Середньорічна чисельність працівників, тис. осіб | 155,0 | 149,0 | 103,0 | 99,0 | 87,0 | 75,0
Припадає с.-г. угідь на одного середньорічного працівника, га | 10,2 | 10,1 | 14,0 | 13,3 | 13,2 | 13,4
Наявність основних засобів на кінець року:
млн. грн. (1990 р. – в млн. крб., 1995 р. – в млрд. крб.) | 3300,0 | 78708,0 | 4892,0 | 3034,6 | 2852,5 | 2335,3
млн. ум. грош. од | 4924,1 | 4165,9 | 1184,4 | 559,0 | 531,0 | 438,4
Наявність енергетичних потужностей, тис. к. с. | 5871 | 5716 | 4180 | 3861 | 3671 | 3466
Наявність на кінець року:
тракторів, тис. шт. | 20,3 | 18,5 | 14,5 | 13,7 | 13,1 | 12,2
зернозбиральних комбайнів, шт. | 4917 | 3853 | 2891 | 2757 | 2587 | 2471
кукурудзозбиральних комбайнів, шт. | 668 | 501 | 334 | 301 | 277 | 249
бурякозбиральних комбайнів, шт. | 1158 | 1131 | 915 | 857 | 814 | 792
вантажних автомобілів, тис. шт. | 18,7 | 11,1 | 10,3 | 9,5 | 9,1 | 8,9
Споживання електроенергії на виробничі потреби, млн к.-год | 602,6 | 400,2 | 149,8 | 125,1 | 105,0 | 104,4
Внесено добрив на 1 га посіву:
органічних, т | 8,8 | 3,2 | 1,7 | 1,6 | 1,7 | 1,7
мінеральних (д.р.), кг | 147 | 21 | 18 | 15 | 21 | 18
Якщо в 1990 р. їх обсяг становив 3300 млн. крб. (4924,1 млн. ум. грош. од.), то в 2002 р. – 2335,3 млн. грн. (438,4 млн. ум. грош. од.); в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь ці показники зменшилися відповідно з 2040 крб. (3044) до 2321 грн. (432 ум. грош. од.), або в 7 раз. Зниження рівня фондозабезпеченості супроводжувалося відповідним зниженням технічної та енергетичної оснащеності.
Кількісні і якісні зміни відбуваються в енергетичних потужностях. Якщо в 1990 р. наявність їх становила 5871 тис. к. с., то в 2002 р. – 3466 тис. к. с. (співвідношення 1:0,59). Парк тракторів зменшився в 1,7 рази, зернозбиральних комбайнів – в 2, кукурудзозбиральних – в 2,7, бурякозбиральних – в 1,5, вантажних автомобілів – в 2,1 рази. Споживання електроенергії на виробничі потреби скоротилося в 5,8 рази, а внесення органічних і мінеральних добрив на 1 га посівної площі – відповідно в 5,2 і 8,2 рази.
Лібералізація цін на матеріально-технічні ресурси змінила вартісні параметри основних виробничих засобів, їх абсолютні і питомі розміри. Істотне підвищення вартості основних засобів промислового виробництва, поглиблення нееквівалентності обміну сільськогосподарської та промислової продукції зумовили спад інвестиційної активності, подовження строків їх оновлення, підвищення ступеня зносу, зниження темпів науково-технічного прогресу.
Важливу роль у формуванні збалансованої структури основного і оборотного капіталу відіграє інвестиційна діяльність. У 80-і роки зростаючі обсяги інвестицій спрямовувалися на будівництво та реконструкцію виробничих приміщень, докорінне поліпшення земель, оновлення і розширення поставок машин і технологічного обладнання, формування основного стада та багаторічних насаджень. В 1990–2002 рр. обсяги інвестицій в основний капітал різко зменшувались (табл. 3).
Таблиця 3
Інвестиції в основний капітал сільськогосподарських підприємств
Сумської області
Показники | Роки
1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Інвестиції в основний капітал у порівнянних цінах, млн. грн. | 400,4 | 28,7 | 9,0 | 11,0 | 25,3 | 19,1
Питома вага в загальному обсягу по всіх галузях, % | 21,3 | 8,0 | 3,0 | 3,1 | 5,1 | 4,1
Індекси у відсотках до 1990 р. | 100,0 | 7,2 | 2,2 | 2,7 | 6,3 | 4,8
Інвестиції на 1 га с.-г. угідь, грн. | 260 | 19 | 5 | 7 | 22 | 19
Індекси у відсотках до 1990 р. | 100,0 | 7,3 | 1,9 | 2,7 | 8,5 | 7,3
У 2002 р. у порівнянні з 1990 р. інвестиції в основний капітал скоротилися в порівнянних цінах з 400,4 до 19,1 млн. грн. (в 21 раз), а в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь – з 260 до 19 грн. (в 13,7 рази). Саме низький рівень інвестиційної діяльності припадає на 1999 р. – обсяг інвестицій становив 9 млн. грн (5 грн на 1 га сільськогосподарських угідь), або 3,0 % їх загального обсягу по області. У 2001–2002 рр. намітилися позитивні тенденції щодо збільшення обсягу інвестицій: 2001 р. 25,3 млн. грн (5,1 % загального обсягу по області), в 2002 р. 19,1 млн. грн (4,1 %).
Внаслідок посилення деструктивних тенденцій аграрний сектор економіки Сумської області на сьогодні вирізняється низьким рівнем розвитку економічного потенціалу та значними інвестиційними ризиками. Специфіка сільськогосподарського виробництва, зокрема функціонування його основного капіталу, визначає необхідність створення відповідної системи економічного сприяння. Вплив умов ринкових трансформацій на інвестиційну діяльність виявляється в децентралізації джерел інвестування при нестачі або відсутності внутрішніх інвестиційних ресурсів. Тому одним із пріоритетних завдань розвитку сільськогосподарських підприємств виступає відновлення і відтворення основного капіталу, що обумовлює необхідність і доцільність удосконалення законодавчо-нормативних актів, фінансово-кредитного механізму, цінової політики тощо.
Для покращання ситуації Головним управлінням сільського господарства і продовольства та Державною адміністрацією Сумської області було розроблено й затверджено 1 листопада 2001 р. „Інвестиційну програму в агропромисловому комплексі Сумської області на період 2001–2005 рр.”. Зазначену програму було розроблено для управління інвестиційним процесом у галузях агропромислового комплексу з метою підвищення рівня життя та соціального захисту населення області на основі активізації інвестиційної діяльності. Аналіз виконання програми у перші два роки (2001–2002 рр.) свідчить, що ця інвестиційна програма розвитку сільського господарства та соціальної сфери села виконується недостатньо. За два з половиною роки виконано лише 13,6% запланованого обсягу інвестування. В тому числі у 2001 р. рівень виконання плану становив у загальному 38,2%, у 2002 р. – 15,5 %, за перше півріччя 2003 р. виконано 30,9 % запланованих річних обсягів.
Крім загальнодержавних цільових програм в області було розроблено 23 інвестиційних проекти за ініціативою сільськогосподарських підприємств. Фінансування проектів сільськогосподарських та переробних підприємств було більш активним ніж загальнодержавних цільових програм за рахунок власних коштів. На наш погляд, низька активність сільськогосподарських підприємств у сфері фінансового інвестування обумовлена нерозвиненістю фондового ринку, обмеженістю фінансових ресурсів господарств та іншими факторами. В процесі монографічних досліджень, здійснених по окремих господарствах (СЗАТ „Підліснівське” та інших), зроблено висновок, що ефективність інвестиційної діяльності залежить від спрямування коштів на впровадження інновацій, застосування новітніх технологій, техніки, прогресивних форм управління.
Інвестиційна політика підприємств, регіонів й держави, на наш погляд, має бути спрямованою не лише на збільшення обсягів інвестування, а перш за все, на підвищення ефективності їх використання, покращання якісної структури інвестування, підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю.
У третьому розділі „Основні напрями активізації й підвищення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств” автором розраховано прогнозовані показники інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств Сумської області на період 2004–2015 рр. Здійснено два варіанти прогнозу обсягу інвестицій: оптимістичний та песимістичний (табл. 4).
Таблиця 4
Прогнозовані показники інвестиційної діяльності сільськогосподарських
підприємств Сумської області на 2006–2015 рр., млн грн
Показники | Варіанти
оптимістичний | песимістичний
2006–2010 рр. | 2011–2015 рр. | 2006–2010 рр. | 2011–2015 рр.
всього | в середньому за рік | всього | в середньому за рік | всього | в середньому за рік | всього | в середньому за рік
Інвестиції в основний капітал | 1534 | 306,8 | 1867 | 373,47 | 908 | 181,6 | 955 | 191,0
Чисті інвестиції | 666 | 133,2 | 809 | 161,8 | 148 | 29,6 | 155 | 31,0
Амортизація | 868 | 173,6 | 1058 | 211,6 | 760 | 152,0 | 800 | 160,0
Інвестиції у приріст оборотних активів | 312 | 62,4 | 380 | 76,0 | 70 | 14,0 | 73 | 14,6
Всього інвестицій в основний і оборотний капітал | 1846 | 369,2 | 2247 | 449,4 | 978 | 195,6 | 1028 | 205,6
Аналіз таблиці свідчить про те, що навіть при реалізації оптимістичного варіанту прогнозу упродовж двадцяти наступних років не буде покрита нестача інвестицій, що виникла у попередніх роках (1992 – 2003 рр.). Лише починаючи з 2019 р. інвестиції в основний капітал у сільське господарство Сумської області перевищать відповідні обсяги 1990–1991 рр. А очікувати на повне покриття нестачі інвестицій, за підрахунками автора, можна не раніше кінця 20-х - початку 30-х років нинішнього століття.
По першому варіанту середньорічний обсяг інвестицій в основний і оборотний капітал складає 200,6 тис. грн, в тому числі в основний – 186,3 (чисті інвестиції 30,3, амортизація – 156,0) і в оборотний капітал – 14,3 тис. грн, по другому варіанту – 409,3 тис. грн, в тому числі в основний капітал – 340,1 (чисті інвестиції – 147,5; амортизація – 192,6) і оборотний капітал – 69,2 тис. грн. За песимістичним прогнозом щорічний приріст обсягу інвестицій становитиме 6 %, а за оптимістичними – 9 %. В першому варіанті приріст лише на 1 % перевищує середню норму амортизації (5 %), а в другому варіанті – на 4 %. При розрахунках прогнозованих показників зроблено припущення, що обсяги амортизації будуть цілком використовуватися на оновлення і відтворення основних засобів. Обсяг інвестицій у приріст оборотних капіталів розраховувався виходячи із реального співвідношення між приростом основного і оборотного капіталу, яке склалося на рівні 1:0,47.
Висока ефективність інвестиційної діяльності досягається при впровадженні інноваційної моделі розвитку. Про це свідчить досвід роботи СЗАТ „Підліснівське” Сумського району (табл. 5).
Таблиця 5
Основні економічні показники господарської діяльності СЗАТ „Підліснівське”
Показники | Роки | 2003 р. в % до 1996 р.
1996 | 1998 | 2000 | 2002 | 2003
Площа сільськогосподарських угідь, га | 4229 | 4257 | 4148 | 4202 | 5506 | 130,2
У тому числі ріллі, га | 3843 | 3851 | 3793 | 3846 | 5284 | 137,5
Середньорічна чисельність працюючих в с.-г. виробництві, чол. | 397 | 339 | 295 | 291 | 285 | 71,8
Вартість валової продукції, тис. грн:
всього | 3481 | 4168 | 4905 | 12505 | 10688 | 307,0
на 100 га с.-г. угідь | 82,3 | 97,9 | 118,2 | 297,6 | 194,1 | 235,8
на одного середньорічного працівника | 8,8 | 12,3 | 16,6 | 43,0 | 37,5 | 426,2
Грошова виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, тис. грн | 5022 | 6252 | 7358 | 18075 | 16032 | 319,2
Прибуток (збиток), тис. грн | -348,0 | -170,0 | 487,0 | 2400,0 | 1960,0 | -
Рівень рентабельності (збитковості), % | -6,5 | -2,6 | 7,1 | 15,3 | 13,9 | -
Активізація інвестиційної діяльності і поступове впровадження інноваційної моделі розвитку в сільськогосподарському закритому акціонерному товаристві „Підліснівське” сприяло стабільному росту і підвищенню ефективності виробництва. За 1996–2003 рр. площа сільськогосподарських угідь збільшилася на 30,2%, а чисельність працівників скоротилася на 28,2%. Виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилася в 2,4 рази, на одного середньорічного працівника – в 4,3 рази. Урожайність зернових культур і цукрового буряку в 2002 р. становила 60,2 і 430,9 ц/га, а в 20003 р. – 62,3 і 470 ц/га. Збитковість підприємства трансформувалася в прибутковість. Якщо в 2000 р. сума прибутку становила 487 тис. грн, то в 2002 р. – 2400, а в 2003 р. – 1960 тис. грн. У 2002?2003 рр. у співробітництві з компанією „Райз” інвестовано в основний і оборотний капітал 15 млн грн.
Поява в господарстві нової сучасної техніки, використання насіння кращих селекційних центрів світу, сучасних добрив, засобів захисту рослин сприяли впровадженню інноваційних проектів, які являють собою застосування сучасних, науково обґрунтованих систем землеробства. Таким чином, за короткий строк інвестиції в інновації господарства сприяли тому, що урожайність окремих культур наблизилась до найвищих біологічних можливостей сортів та гібридів сільськогосподарських культур. Вищевикладене доводить, що розвиток інновацій є найбільш перспективним в аграрному бізнесі. Проте, інноваційному бізнесу, як і активізації інноваційної діяльності необхідно створити сприятливі умови функціонування.
Успішна інвестиційна діяльність аграрних товаровиробників значною мірою залежить від її ресурсного забезпечення. Тому в сільському господарстві доцільно створювати регіональні аграрні інвестиційні фонди, розширювати систему державного кредитування врожаю, удосконалювати методи діяльності банківської системи в аграрній сфері, розвивати іпотечне кредитування, розширювати товарне кредитування сільськогосподарських товаровиробників, здійснити організаційні заходи щодо налагодження лізингової діяльності. Слід також здійснювати продаж об’єктів незавершеного будівництва на конкурсах та аукціонах, проводити акціонування великих об’єктів незавершеного будівництва із залученням як вітчизняного, так і зарубіжного капіталу, створювати сприятливі умови для залучення сторонніх економічних структур для завершення початих будівельних робіт з метою їхньої наступної участі в діяльності об’єкта або його наступного продажу. Для підприємств із значною часткою державного капіталу доцільно забезпечити пряму державну фінансову підтримку для завершення будівельних робіт, сприяти впровадженню нової техніки та інноваційних технологій.
Необхідною умовою поліпшення умов інвестиційної діяльності в сільському господарстві є фінансове оздоровлення сільськогосподарських підприємств через акумуляцію внутрішніх фінансових ресурсів та залучення сторонніх інвесторів шляхом активізації державної підтримки процесів санації. Основними заходами такої підтримки мають стати: тимчасове звільнення об’єктів санації від сплати фіксованого сільськогосподарського податку; використання виключно на цілі фінансового оздоровлення суми нарахованого податку на додану вартість, часткове списання сум податкової заборгованості із сплати податків; запровадження додаткових пільг стороннім санаторам; удосконалення системи амортизації; сприяння першочерговій кредитній підтримці підприємств, які підлягають санації.
Висновки
1. Уточнено термін „інвестиційна діяльність” та „інвестиційний процес”. В сучасній економічній літературі існують різні підходи до визначення поняття „інвестиції”. Найбільш всебічно відображає сутність цієї категорії тлумачення, яке визначає інвестиції як сукупність всіх видів витрат одноразового характеру, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Принципова відмінність між інвестиційною діяльністю та інвестиційним процесом полягає в тому, що інвестиційна діяльність ? це проектна, організаційна, управлінська, контрольна робота, яка виконується в інтересах планової реалізації інвестицій. Інвестиційний процес – це сукупність послідовних дій для досягнення якого-небудь результату. Інвестиційна діяльність та інвестиційний процес виступають об’єктами регулювання й управління як з боку держави та місцевих органів влади, так і з боку учасників й інвесторів.
2. Успішна інвестиційна діяльність можлива за умови створення сприятливого інвестиційного клімату, тобто середовища, в якому проходять інвестиційні процеси. Воно формується під впливом політичних, економічних, соціальних та інших факторів, що визначають умови інвестиційної діяльності в регіоні і ступінь ризику інвестування. Параметрами оцінки інвестиційного клімату в країні, регіоні, галузі та підприємстві виступають кількісні та якісні характеристики їх стану та розвитку. В умовах реформування відносин власності і форм господарювання виникає гостра необхідність дослідження інвестиційного клімату функціонування сільськогосподарських підприємств з урахуванням регіональних особливостей.
3. Інвестиційна діяльність сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від ролі і місця цієї галузі у системі агропромислового комплексу, насамперед це стосується характеру економічних відносин між сільським господарством та іншими сферами АПК. Крім того, вона формується під впливом різноманітних природно-кліматичних, економічних, фінансових, соціальних та інших особливостей галузі. З метою їх врахування в дослідженнях і практичній роботі слід використовувати запропоновану в дисертації класифікацію особливостей інвестиційної діяльності у сільському господарстві, яка побудована за п’ятьма ознаками: специфічні цілі, завдання, напрями інвестиційної діяльності, об’єкти інвестицій і фактори впливу на інвестиційний клімат.
4. Інвестиційну діяльність й інвестиційний клімат слід розглядати як багатогранні і багатофакторні явища, які потребують комплексних оцінок. В дисертації запропонована сукупність методів, підходів і показників оцінки інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств на макро- і мікрорівнях. Вони забезпечують комплексність аналізу, врахування масштабу, напрямів і пріоритетів інвестиційної діяльності, оцінку інвестиційного клімату, умов інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості, а також оцінку джерел фінансування інвестицій. Зазначені аспекти оцінок аналізуються на всіх рівнях, але зміст, підходи, методи і показники аналізу у більшості випадків відрізняються. Виключенням є наскрізні показники динаміки, структури і ефективності інвестицій.
5. Оцінка умов інвестиційної діяльності й інвестиційного клімату сільськогосподарських підприємств Сумської області показала, що вони мають сприятливі природно-кліматичні та економічні умови, а також значний ресурсний потенціал для забезпечення розширеного відтворення й інвестиційної діяльності. Але ринкові трансформації не супроводжувалися відповідними організаційними заходами, спрямованими на пріоритетний розвиток аграрного сектора економіки. Все це призвело до негативних соціально-економічних наслідків. За 1990?2002 рр.
