Міністерство охорони здоров’я України

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

Максименко Олег Миколайович

УДК 5634/617.713-002-085.324.036.8

Дослідження ефективності нового пробіотика „А-бактерину сухого”

у комплексному лікуванні кератитів бактеріального походження

14.01.18. – очні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії

МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Ватченко Ала Олексіївна,

Дніпропетровська державна медична академия МОЗ України, завідувач кафедри

офтальмології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Веселовська Зоя Федорівна,

Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри

офтальмології

доктор медичних наук, профессор Сухіна Людмила Олексіївна,

Донецький медичний університет факультет післядипломної освіти ім. М. Горького МОЗ

України, завідувач кафедри офтальмології

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України,

кафедра очних хвороб

Захист дисертації відбудеться18.06.2004 р.

На засіданні спеціалізованої вченої ради К26.613.05 при Київській медичній

академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:

03680, Україна, м. Київ, 680, пр. Комарова, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної

академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04112, Україна, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 17.05.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Н.С. Лаврик

1

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Захворювання рогової оболонки займають одне з провідних місць серед причин зниження гостроти зору та сліпоти [Каспаров А.А., 1987, Майчук Ю.Ф., 1990, Дрожжина Г.И. и др., 1998]. В останні роки бактеріальні ураження рогової оболонки займають друге місце після герпетичних кератитів [Каспаров А.А., 1987, Шаимова В.И., 1994]. За умов цього розробка нових ефективних методів лікування тяжких бактеріальних кератитів (БК) та їх наслідків є актуальною проблемою сучасної офтальмології.

У зв’язку з широким застосуванням антибактеріальних препаратів відбулася зміна етіологічної структури бактеріальних захворювань рогівки: провідна роль у їх виникненні належить грам негативній мікрофлорі, особливо синьо гнійній паличці [Каранадзе Н.А. и др., 1984, Сакович В.Н., 1991, Шаимова В.И., 1994]. У більшості випадків спостерігається дуже висока стійкість до вживаних антибактеріальних препаратів [Майчук Ю.Ф., 1973, Каранадзе Н.А. и др., 1984, Майчук Ю.Ф., 2000]. Все це призводить до тяжких випадків лікування бактеріальних уражень рогової оболонки, процес швидко розповсюджується по її площі та глибині [Комарная Н.В., 1975, Гмыря А.И., 1980, Майчук Ю.Ф., 2000].

Літературний огляд з проблеми лікування БК дає змогу виділити три підходи до лікування цієї патології: консервативний, хірургічний та комплексний.

Оскільки резистентність до антибіотиків зросла, багато хто з дослідників намагаються розробити нові антибактеріальні препарати. Більш широкого застосування набувають методи лікування з використанням імунних препаратів [Дегтяренко Т.В., 1999, Бездетко П.А. и др., 2001]. Проте проблема дослідження нових та удосконалення існуючих методів лікування залишається актуальною.

Фундаментальні дослідження сучасної біологічної та медичної науки, успіхи у визнанні багатосторонніх аспектів взаємовідношень макро - та мікроорганізмів дозволили розробити та впровадити у практику біопрепарати пробіотики, живі мікробні культури. У наш час біопрепарати на основі живих мікробних культур застосовуються в медицині та ветеринарії для корекції мікрофлори шлунково-кишкового тракту, для боротьби з вірусними та бактеріальними інфекціями [Журило А.А., 1986, Кременчуцкий Г.Н., 1989, Бицкий В.В. и др., 1994]. Важливу роль відіграє здатність пробіотиків підвищувати специфічну та неспецифічну імунну резистентність організму хазяїна, посилювати клітинну та гуморальну відповідь [Горская Е.М., 1989, Чуйко В.И. и др., 1993, Сорокулова И.Б., 1998], оскільки при введенні пробіотиків активується продукція цитокінів, особливо гамма-інтерферону [Журило А.А., 1986, Юргель Л.Г., 1997, Кременчуцкий Г.Н. и др., 2000]. В офтальмології пробіотики до цього часу не застосовувались.

Таким чином, пошук нових методів лікування БК залишається актуальною проблемою для офтальмологів. Це визначає мету і завдання даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з індивідуальним планом (номер держреєстрації теми 0103U008725).

2

Мета роботи: розробити раціональну схему лікування БК та оцінити ефективність застосування пробіотичного препарату А-бактерину у комплексному лікуванні кератитів бактеріальної етіології на підставі дослідження складу мікрофлори кон’юнктивальної порожнини ока і зміни місцевої та загальної імунологічної реактивності організму хворих у ході запропонованого лікування.

Задачі дослідження.

1. Розробити методику застосування А-бактерину в офтальмологічній практиці і раціональну схему комплексного лікування БК.

2. Провести аналіз клінічних показників лікування хворих на БК із застосуванням пробіотика А-бактерину і без нього.

3. Визначити склад мікрофлори кон’юнктивальної порожнини ока хворих на БК та її чуиливічть до антибактеріальних препаратів.

4. Вивчити стан імунологічної реактивності організму у хворих із кератитами бактеріального походження.

5. Встановити вплив запропонованого методу лікування із включенням А-бактерину на рівень місцевої та загальної імунологічної реактивності у хворих на БК при різній важкості ураження рогової оболонки.

6. На підставі вивчення ефективності застосування розробленого методу лікування БК, обґрунтувати можливість використання цього методу у клінічній офтальмології та впровадити його у практику охорони здоров’я.

Об’єкт дослідження: хворі з БК.

Предмет дослідження: площа та глибина ураження рогової оболонки ока, терміни розсмоктування гіпопіона, інфільтратів, епітелізація рогівки, зникнення перикорнеальної ін’єкції, функціональні результати лікування, кількість ліжко-днів перебування хворого у стаціонарі.

Методи дослідження: визначення гостроти зору без корекції та з корекцією, передня біомікроскопія, пряма та зворотня офтальмоскопія, дослідження характеру мікрофлори кон’юнктивальної порожнини хворого ока та її чутливості до антибіотиків, визначення показників загального та місцевого імунітету (Т- і В- ланок клітинного імунітету, вміст у сльозі S-Ig A), статистична обробка матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше в офтальмології запропонований новий спосіб лікування БК, який включає застосування пробіотика А-бактерину у комплексній терапії даної патології.

Проведений порівняльний аналіз клінічних показників при лікуванні хворих із застосуванням А-бактерину та без нього.

Вперше визначено вплив комплексного лікування із включенням А-бактерину на рівень загальної та місцевої імунологічної реактивності хворих на БК.

Виявлена залежність важкості перебігу даної патології і ряду показників загального та місцевого імунітету від характеру мікрофлори, виділеної з кон’юнктивальної порожнини очей хворих.

3

Практичне значення одержаних результатів.

1. Обгрунтована та рекомендована для практичного застосування схема комплексного лікування БК із застосуванням пробіотика А-бактерину. Цей спосіб лікування може бути використаний у роботі офтальмологічних стаціонарів і кабінетів поліклінік.

2. Показано, що включення у комплексне лікування БК А-бактерину сприяє більш швидкому розсмоктуванню гіпопіона у передній камері, інфільтратів рогової оболонки, її епітелізації, затиханню запального процесу.

3. Значно скорочується кількість ліжко-днів, витрачених на лікування хворого.

4. Визначені суттєві порушення загальної та місцевої імунологічної реактивності організму, які поглиблюються при збільшенні ступеня важкості захворювання, а також вплив терапії, що проводиться, на імунореактивність організму хворого.

5. Встановлена залежність перебігу БК від характеру мікрофлори, виділюваної з кон’юнктивальної порожнини очей хворих. Найбільш тяжко перебігають кератити, спричинювані грам негативною мікрофлорою: синьогнійною паличкою, протеєм, кишковою паличкою тощо, яка за нашими даними зустрічається у 38,9% випадків і характеризується дуже високою стійкістю до багатьох застосовуваних нами антибіотиків.

Впровадження в практику. Розроблена тактика лікування БК впроваджена у клінічну практику очних відділень обласної клінічної лікарні ім. Мечнікова м. Дніпропетровська, міської лікарні №7 м. Дніпродзержинська, міської лікарні №4 м. Кривого Рогу, Новомосковської ЦРЛ, міської лікарні №1 м. Павлограда Дніпропетровської області.

Особистий внесок здобувача. Ідея нового методу лікування БК належить науковому керівнику д.м.н., професору А.О. Ватченко.

Автором особисто вивчені анамнестичні дані, виконані клінічні офтальмологічні обстеження пацієнтів, спостереження у динаміці та оцінка характеру перебігу БК, проводились посіви на мікрофлору з кон’юнктивальної порожнини очей, визначалась чутливість виділеної мікрофлори до антибіотиків. Статистично опрацьовані та інтерпретовані одержані результати, зроблені висновки та розроблені практичні рекомендації. Зроблений основний внесок у підготовку наукових даних для їх публікації та доповідей на конференціях і з’їздах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені на міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (Дніпропетровськ, 2001р.); на X з’їзді офтальмологів України (Одеса, 2002 р.); на Всеукраїнській конференції молодих вчених (Ялта, 2002 р.); на засіданні товариства офтальмологів Дніпропетровської області (Дніпропетровськ, 2001, 2002).

Публікації результатів досліджень. Результати дисертаційної роботи надруковані у 12 наукових роботах, із них: 4-у наукових фахових журналах,
1-у збірнику наукових праць, 4-у тезах конференцій та з’їздів офтальмологів.

4

Отриманий патент України на винахід „Спосіб лікування бактеріального кератиту” (№ 46641 від 15.05.2002 р.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить 148 сторінок комп'ютерного тексту, складається із змісту, вступу, огляду літератури, п’яти розділів за результатами проведених досліджень, обговорення, висновків, практичних рекомендацій та переліку використаної літературі 237 вітчизняних та 45 зарубіжних джерел. Робота містить 10 малюнків та 20 таблиць, з яких 4 розміщені на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нами проліковано 162 хворих (162 ока) на БК у віці від 18 до 85 років. З них чоловіків було 90 (55,6%), жінок 72 (44.4%). Бактеріальні ураження рогової оболонки переважали у осіб працездатного віку (74,7%). Кількість хворих старше 60 років склала 25,3%.

Усі проліковані нами хворі на БК були поділені на 2 групи: основна (88 осіб) і контрольна (74 особи).

У комплексному лікуванні основної групи був застосований розроблений нами спосіб лікування із застосуванням пробіотика А-бактерину.

Допоміжними факторами служили: мікротравма рогової оболонки, видалення сторонніх тіл із рогівки, користування контактними лінзами тощо.

Проведене обстеження хворих на БК показує, що дання патологія поширена серед усіх груп населення, але частіше трапляється в осіб робочих професій (32,2%) і робітників сільського господарства (24,1%).

Для аналізу клінічних результатів була використана запропонована раніше класифікація ступенів важкості перебігу бактеріального ураження рогової оболонки ока [Сакович В.Н., 1991], згідно з якою було виділено три ступеня важкості: легкий (I ст.), середній (II ст.) і тяжкий (III ст.).

У процесі лікування проводився аналіз клінічних показників хворих на БК основної та контрольної груп: площа та глибина ураження рогової оболонки ока, терміни її епітелізації, патологічні зміни вологи передньої камери, терміни розсмоктування інфільтратів, терміни зникнення перікорнеальної ін’єкції, функціональні результати лікування, витрачена на лікування кількість днів перебування у стаціонарі.

Для обстеження хворих були застосовані слідуючи методи: визначення гостроти зори без корекції та з корекцією, дослідження у проходящому світлі, пряма та зворотня офтальмоскопія, передня біомікроскопія із застосуванням флюоресцеїну для уточнення повноти епітелізації рогівки.

Посів на мікрофлору з кон’юнктивальної порожнини та визначення чутливості до антибіотиків проводили за загально прийнятими методиками.

Імунологічне обстеження хворих на БК груп спостереження (показники клінічного, гуморального імунітету, фагоцитарної активності нейтрофілів, S-Ig A у

5

сльозі) проводили у динаміці під час лікування з урахуванням ступеня тяжкості ураження рогової оболонки.

Методика застосування розробленого нами методу лікування БК із використанням А-бактерину сухого полягає в наступному: вміст ампули з 1 дозою А-бактерину сухого розводять 5 мл. фізіологічного розчину після розкриття ампули ex tempore та закапують в коньюнктивальну порожнину по 1-2 краплі 8-10 раз на добу. Розчин зберігають при температурі + 4 С протягом 1 доби.

Всі отримані дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента.

Результати власних досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш частою причиною виникнення бактеріальних кератитів була грамнегативна мікрофлора (синьогнійна паличка, протей, ентеробактер, кишкова паличка тощо), яка визначена більш ніж у 37,7% випадків. У хворих на кератити легкого та середнього ступеня тяжкості переважала грампозитивна мікрофлора: епідермальний стафілокок, золотистий стафілокок, стрептокок (у 74,5% та 43,8% випадків відповідно). Кератит тяжкого ступеня , як правило, спричиняється грамнегативною мікрофлорою: синьогнійною паличкою, ентеробактером, протеєм, кишковою паличкою, клебсієлою (у 70,5% випадків).

Виділена мікрофлора у більшості випадків мала нечутливість до ампіціліну, амоксициліну, тетрацикліну, гентаміцину, неоміцину. Та ще більшу нечутливість до карбеніциліну, макропену, лінкоміціну, ципрофлоксацину, цефтріаксону, заноцину, отримані нами результати вказують на необхідність визначення характеру мікрофлори кон’юнктивальної порожнини та її чутливості до антибіотиків для визначення, патогенетично ориєнтованої терапії БК. Крім того, важкий перебіг кератитів, особливо спричинених грам негативною мікрофлорою, потребує пошуку нових препаратів, для підвищення ефективності медикаментозного лікування БК.

Для оцінки ефективності застосування А-бактерину до комплексної терапії БК нами проведено порівняльний аналіз змін показників імунологічної реактивності організму (ІРО) у хворих, що отримували лікування А-бактерином (основна група), та у пацієнтів, які отримували загально-прийняту медикаментозну терапію (контрольна група). Імунологічне обстеження хворих на БК проводили до та на 24-у добу після лікування за різними схемами комплексної терапії. Для вивчення динаміки імунологічного статусу у пацієнтів с БК проведений порівняльний аналіз основних показників імунологічної реактивності у хворих основної та контрольної груп, до та після лікування у порівнянні з рівнем ІРО практична здорових осіб (32 людини).

Проведені дослідження дозволили з’ясувати наявність дефекту клітинних механізмів імунологічного захисту у хворих на БК, що виявляються у зниженні функціональної активності Т-лімфоцитів, зниженні відсоткового та абсолютного вмісту Т-супресорів, а також знижені відсоткового вмісту В-лимфоцитів на фоні вираженого лейкоцитозу, лімфоцитозу та підвищення Т-хелперної активності.

6

При цьому імунорегуляторний індекс (ІРІ) і Т/В індекс-показники, що характеризують інтегральний стан імунного гомеостазу в організмі хворих на БК, значно перевищували їх рівень у практично здорових осіб, що свідчіть про суттєві порушення у стані імунорегуляторних процесів у груп спостереження хворих.

Вивчення стану гуморального імунітету за показниками вмісту імуноглобулінів у сироватці крові хворих на БК показало, що їх вміст у обстежених хворих вірогідно перевищував нормативні значення цих показників у практично здорових осіб. Після проведення комплексної терапії відмічено зниження рівня імуноглобулінів основних класів у сироватці хворих на БК до рівня цих показників у практично здорових осіб. У пацієнтів, які отримували А-бактерин, динаміка цих змін мала більш показовий характер, особливо з боку сироваткового імуноглобуліну класу А.

Імунологічне обстеження сльози виявило, що вміст S-Ig A у сльозі хворих на БК був знижений у порівняні з його рівнем у практично здорових осіб (1,57+/-0,09 г/л). У результаті комплексної терапії вміст S-Ig A у хворих на БК значно підвищився у порівнянні з його вхідним рівнем лише у пацієнтів, що отримували А-бактерин.

Рівень комплемента у сироватці крові хворих на БК, що отримували А-бактерин, знизився більш суттєво у порівнянні як з його вхідним рівнем, так із рівнем цього показника у хворих контрольної групи (р< 0,001). Встановлено, що у хворих, які отримували А-бактерин, вміст малих циркулюючих імуних комплексів (мЦІК) після лікування був достовірно нижчим порівняно з цим показником пацієнтів контрольної групи (р< 0,001). Що свідчить про наявність імуномоделюючого впливу А-бактерину, відносно дії препаратів традиційного лікування.

Імунологічне обстеження хворих на БК виявило значний дефект неспецифічних механізмів імунологічного захисту, що проявилося у пригніченні фагоцитарної активності нейтрофілів, за даними зниження абсолютної та відносної кількості фагоцитувальних клітин в основній та контрольній групах, а також у зниженні фагоцитарного числа (ФЧ). Після проведеного лікування ці показники підвищилися в обох групах, але в основній групі хворих, які отримували А-бактерин, вони були достовірно вищими і практично співпадали з нормальним рівнем показників.

Аналіз стану клітинної ланки імунітету дозволив зробити висновок, що імунокоригуюча дія комплексної терапії із включенням А-бактерину найбільш ефективна при легкому та середньому перебігу БК і значно менше виражена при тяжкому ступеню ураження рогівки.

На підставі вивчення показників гуморального імунітету в основній та контрольній групах до та після застосування комплексної терапії, з урахуванням ступеня важкості ураження рогової оболонки ока, можна зробити висновок, що включення А-бактерину у комплексне лікування БК призводить до нормалізації не тільки рівня імуноглобулінів основних класів у сироватці крові та S-Ig A-класу у сльозі пацієнтів, а також вмісту комплементу мЦІК у сироватці крові імунокоригуючий ефект А-бактерину має найбільш значну дію при легкому та середньому перебігу БК.

Аналізуючи дію вжитих методів комплексної терапії на функціональний стан мононуклеарної фагоцитарної системи (МФС) у хворих на БК з урахуванням

7

ступеня тяжкості ураження рогової оболонки ока, можна зробити висновок, що включення А-бактерину у комплексне лікування призводить до підвищення не тільки вмісту фагоцетувальних клітин при середньому і тяжкому ступені ураження рогової оболонки ока, але до збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів при легкому, середньому і тяжкому клінічному перебігу захворювання. В той же час у хворих контрольної групи, які не отримували А-бактерин таких імунокорегуючих ефектів не спостерігалося.

Таким чином, аналіз отриманих результатів комплексного імунологічного обстеження хворих на БК дозволили дати достовірну оцінку імунного статусу хворого та участь імунологічних реакцій у патогенезі розвитку гнійного процесу в рогівці.

Кліничне обстеження хворих основної групи, які отримували А-бактерин показав, що повне розсмоктування гіпопіона у передній камері спостерігалося на 6,9 +/-0,4 день, тоді як у паціентів контрольної групи на 11,2+/-0,3 день ( р<0,001). Епітелізація рогової оболонки ока настає на 8,1+/-0,2 день в основній та на 14,9+/-0,2 день - у контрольній групи ( р<0,001), а розсмоктування інфільтратів відбувалося відповідно, на 11,3+/-0,2 день і на 16,7+/-0,1 день ( р<0,001). Зникнення запального процесу у групі, де у комплексному лікуванні був застосований А-бактерин, відбувалося на 12,1+/-0,1 день, а в контрольній - на 19,1+/-0,2 день ( р<0,001). Крім того застосування А-бактерину призвело до значного скорочення терміну лікування хворих на БК у стаціонарі з 19,3+/-0,2 до 12,8+/-0,3 дня у контрольній та основній групах, відповідно ( р<0,001).

Підвищення гостроти зору до 0,5-1,0 зареєстровано у 48,9% хворих, які отримували А-бактерин, тоді як у контрольній групі така гострота зору спостерігалася тільки у 31,1% випадків.

Проведений нами аналіз результатів лікування хворих на БК у всіх трьох клінічних групах з урахуванням тяжкості перебігу запального процесу рогової оболонки ока показав, що при легкому перебігу захворювання завершення епітелізації рогової оболонки ока спостерігалося на 3,9+/-0,2 день в основній та на 8,1+/-0,4 день у контрольній групах ( р<0,001), розсмоктування інфільтратів - на 5,4+/-0,3 день та на 9,5+/-0,2 день відповідно ( р<0,001); зникнення перикорнеальної ін’єкції - на 6,5+/-0,4 день і на 10,6+/-0,4 день ( р<0,001), відповідно у основній та контрольній групах.

У групі хворих на БК, у комплексному лікуванні яких був застосований А-бактерин, гострота зору до 0,5-1,0 підвищилася у 57,1% випадків, у той час, як у контрольній групі - у 34,8% випадків.

В основній групі хворих з БК середнього ступеню остаточне розсмоктування гіпопіона спостерігалося на 7,6+/-0,1 день, а у контрольній - на 9,8+/-0,2 день ( р<0,001), повна епітелізація рогівки, відповідно, на 8,3+/-0,3 день і на 12,3+/-0,4 день, розсмоктування інфільтратів - на 9,7+/-0,4 день і на 14,1+/-0,2 день у ( р<0,001), зменьшення запального процесу - на 12,5+/-0,5 та на 16,5+/-0,3 день, відповідно, в основній та контрольній групах ( р<0,001). В основній групі хворих на

8

БК середнього ступеня тяжкості на лікування витрачено 14,2 ліжко-днів, в контрольній - 18,3+/-0,4 ліжко-днів ( р<0,001).

Після проведеної терапії гострота зору в основній групі хворих спостерігалась у 38,7% випадків, а у контрольній - у 26,9%.

У хворих із тяжким ураженням рогової оболонки ока в основній групі розсмоктування гіпопіону мало місце на 13,3+/-0,54 день в основній та на 15,6+/-0,2 день ( р<0,001) - у контрольній групах. Рогівка епітелізувалась на 14,9+/-0,3 день і на 19,6+/-0,3 день ( р<0,001), повне розсмоктування інфільтратів відбувалось на 17,3+/-0,3 день та на 24,1+/-0,2 день, відповідно, у основній та контрольній групах ( р<0,001). Зменьшення явищ запалення у групі хворих на БК, в якій у комплексному лікуванні був застосований А-бактерин, виявлено на 19,4+/-0,3 день, а у контрольній - на 26,1+/-0,2 день ( р<0,001).

Гострота зору у хворих основної групи на БК з важким перебігом захворювання після проведеного лікування до 0,5-1,0 підвищилась у 24,1% випадків, а у контрольній групі хворих, які отримували традиційну схему лікування без застосування А-бактерину - у 12% випадків.

Таким чином, застосування пробіотика А-бактерину у комплексному лікуванні БК призвело до значного покращення клінічних показників перебігу захворювання : прискорюється розсмоктування гіпопіона у передній камері ока та інфільтратів рогової оболонки, швидше епітелізується рогівка, скоріше затихають явища запалення, скорочується час перебування хворих на лікарняному ліжку за умов наявності антибактеріальних та імунокорегуючих властивостей.

ВИСНОВКИ

1. БК є тяжкою і поширеною патологією рогової оболонки ока, погано піддаються лікуванню і досить часто призводять до інвалідизації хворих.

2. Розроблений новий метод лікування хворих БК, який полягає у включенні в комплексну протизапальну терапію пробіотика А-бактерину.

3. Застосування пробіотика А-бактерину у складі комплексної терапії хворих на БК значно покращує клінічні показники перебігу захворювання : прискорюється розсмоктування гіпопіона у передній камері ока та інфільтратів рогової оболонки, швидше епітелізується рогівка, скоріше затихають явища запалення, скорочується час перебування хворих на лікарняному ліжку.

4. Досить частою причиною виникнення БК є грамнегативна мікрофлора (синьогнійна паличка, протей, ентеробактер, кишкова паличка), яка за нашими даними, визначаена у 37,7% випадків і спричиняє захворювання з тяжким перебігом запального процесу рогової оболонки ока ( у групі хворих середнього ступеня тяжкості із тяжким перебігом захворювання гам негативна мікрофлора трапляється у 40,4% і 70,5% випадків відповідно). Виділена мікрофлора має високу стійкість до багатьох застосовуваних антибіотиків.

9

5. У хворих на БК спостерігаються виражені зміни у стані імунологічної реактивності організму, що проявляється у порушенні функційонування клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету, а також у зниженні

місцевого, гуморального імунологічного захисту ока. Характер і вираженість

імунологічних зрушень в організмі хворих на БК визначає ступінь тяжкості

ураження рогівки.

6. Застосована терапія справляє позитивну імуномоделюючу дію як у контрольній групі хворих, що лікувались традиційно, так і в основній групі пацієнтів, що отримували А-бактерин, але імунокоригуючи ефекти комплексного лікування із включенням нового засобу А-бактерину є більш значними.

7. Установлена антибактеріальна та імунокоригувальна дія пробіотика А-бактерину дозволяє пояснити високу терапевтичну ефективність цього препарату при БК і обґрунтовує доцільність його широкого впровадження у практичну офтальмологію для лікування запальних захворювань рогової оболонки ока.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вибору правильної тактики лікування хворих на БК необхідно визначити характер збудника та його чутливість до антибактеріальних препаратів.

2. БК із тяжким перебігом захворювання найчастіше спричинюються представниками грамнегативної мікрофлори, яка характеризується високою стійкістю до багатьох застосовуваних антибіотиків та антибактеріальних препаратів.

3. Для оцінки важкості бактеріального ураження рогової оболонки ока та ефективності застосованої схеми лікування необхідно вивчення стану загального та місцевого імунітету.

4. Для підвищення ефективності лікування хворих на БК доцільно застосування А-бактерину, який має антибактеріальні та імунокорегуючі властивості.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКАВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

10

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЯ

Максименко О.М. Дослідження ефективності нового пробіотика „А-бактерину сухого” у комплексному лікуванні кератитів бактеріального походження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.08-очні хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування БК шляхом обґрунтованого застосування пробіотика А-бактерину у комплексному лікуванні.

11

Представлені результати клінічного обстеження 162 хворих (162 ока) на БК у віці від 18 до 85 років.

Вперше в офтальмології запропонований новий ефективний метод лікування БК, що включає застосування пробіотика А-бактерину у комплексній протизапальній терапії даної патології.

Проведено порівняльний аналіз клінічних показників при лікуванні хворих на БК із застосуванням пробіотика А-бактерину та без нього. Застосування пробіотика А-бактерину значно покращує клінічні показники перебігу захворювання: розсмоктування гіпопіона у передній камері ока та інфільтратів рогової оболонки,

епітеліалізацію рогівки, стихання явищ запалення, скорочуення часу перебування хворих на лікарняному ліжку.

Досить частою причиною виникнення БК є грамнегативна мікрофлора (синьогнійна паличка, протей, ентеробактер, кишкова паличка), яка за нашими даними, визначається у 37,7% випадків і спричинює захворювання з тяжким перебігом запального процесу рогової оболонки ока. Виділена мікрофлора має високу стійкість до багатьох уживаних антибіотиків.

У хворих із БК спостерігаються виражені порушення у стані імунологічної реактивності організму, що виявляється у порушенні функціонування клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету, а також у зниженні місцевого та гуморального імунологічного захисту. Характер і вираженість імунологічних зрушень в організмі хворих на БК визначає ступінь важкості ураження рогівки.

Ужита терапія має позитивний імуномодулюючий вплив як у контрольній групі хворих, що лікувались традіційно, так і в основній групі пацієнтів, які одержували А-бактерин, але імунокорегуючи ефекти комплексного лікування із включенням цього препарату є більш значним.

Розроблені практичні рекомендації щодо нового методу лікування БК із включенням пробіотика А-бактерину, показана необхідність визначення характеру мікрофлори і стану імунологічної реактивності организму для вибору правильної тактики лікування гнійного ураження рогової оболонки ока.

Ключові слова: БК, комплексне лікування, пробіотик А-бактерин.

АННОТАЦИЯ

Максименко О. Н. Исследование эффективности нового пробиотика “А-бактерина сухого” в комплексном лечении кератитов бактериального происхождения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.08 - глазные болезни. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности лечения БК путем обоснованного применения комплексного лечения с включением пробиотика А-бактерина. Представлены результаты клинического обследования 162 больных (162 глаза) БК в возрасте от 18 до 85 лет.

12

Впервые в офтальмологии предложен новый эффективный метод лечения БК, включающий в себя применение пробиотика А-бактерина в комплексной противовоспалительной терапии данной патологии.

Проведен сравнительный анализ клинических показателей при лечении больных БК с применением пробиотика А-бактерина и без него. Применение пробиотика А-бактерина значительно улучшает клинические показатели течения заболевания: ускоряется рассасывание гипопиона в передней камере глаза и инфильтратов роговой оболочки, эпителизация роговицы, стихание явления воспаления, сокращается время пребывания больных на больничной койке.

Довольно частой причиной возникновения БК является грамотрицательная микрофлора (синегнойная палочка, протей, энтеробактер, кишечная палочка), которая по нашим данным определяется в 37,7% случаев и вызывает заболевания с тяжелым течением воспалительного процесса роговой оболочки глаза. Выделенная микрофлора обладает высокой устойчивостью ко многим применяемым антибиотикам.

У больных с БК наблюдаются выраженные нарушения в состоянии иммунологической реактивности организма, что проявляется в нарушении функционирования клеточного, гуморального и фагоцитарного звеньев иммунитета, а также в снижении местной и гуморальной иммунологической защиты глаза. Характер и выраженность иммунологических сдвигов в организме больных БК определяет степень тяжести поражения роговой оболочки глаза.

Предпринятая терапия оказывает позитивное иммуномодулирующее влияние как в контрольной группе больных, лечившихся традиционно, так и в основной группе пациентов, получавших А-бактерин, но иммунокоррегирующие эффекты комплексного лечения с включением этого препарата являются более значительными.

Разработаны практические рекомендации относительно нового метода лечения БК с включением пробиотика А-бактерина, показана необходимость определения характера микрофлоры и состояния иммунологической реактивности организма для выбора правильной тактики лечения гнойного поражения роговой оболочки глаза.

Ключевые слова: бактериальные кератиты, комплексное лечение, пробиотик А-бактерин.

Summary

Maksimenko O.N. Investigation of the new probiotic "A-bacterine dry" efficacy in complex treatment of bacterial keratites.- Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of medical sciences.

Speciality 14.01.08 - Eye diseases. - Ministry of Health Care of Ukraine Kiev Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Kiev, 2004.

13

Dissertation is devoted to the issue of heightening of efficacy of bacterial keratites treatment by means of substantiated use of complex treatment including A-bacterine

probiotic. Results of clinical study of 162 patients (162 eyes), 18 to 85 years of age, with bacterial keratites are given.

It is for the first time in ophthalmology that a new effective method of bacterial keratites treatment with A-bacterine probiotic included into complex therapy of the pathology has been proposed. Comparative analysis of clinical indices of patients treated with the use of A-bacterine probiotic and without it has been carried out. A-bacterine probiotic use considerably improves clinical indices of the disease course: hypopyon resolution in the eye anterior chamber and cornea infiltrates resolution are accelerated,

cornea epithelization and inflammation phenomena alleviation are noted, time of hospital stay is shorter.

Gram-negative microflora (blue pus bacillus, Proteus, enterobacter, colon bacillus) is a common cause of bacterial keratites and according to our data is found in 37.7 per cent of

cases resulting in diseases with severe cornea inflammation course. Microflora found is highly resistant to many antibiotics.

Bacterial keratitis patients are observed to have pronounced disturbances of immunologic reactivity which are manifested as impaired functioning of cellular, humoral and fagocytic links of immunity and as reduction of eye local humoral immunologic protection. The character and pronouncement of immunologic changes in a bacterial keratitis patient determine the severity of cornea lesion.

Therapy received exerted positive immunomodulating influence both in the control group of routinely treated patients and in the main group of patients given A-bacterin; however immunocorrective effects of the complex treatment including this preparation are more significant.

Practical recommendations concerning the new method of bacterial keratites treatment that includes A-bacterine probiotic have been worked out, the necessity of microflora character identification and of the host immunologic reactivity evaluation for the proper choice of the treatment tactics of purulent cornea impairment has been demonstrated.

Key words: bacterial keratites, complex treatment, A-Bacterine probiotic.