Національний аграрний університет

Власова Ольга Григорівна

УДК : 615.+632:634+595.4

Токсикологічне обгрунтування хімічних заходів

захисту садових насаджень від тетраніхових кліщів.

03.00.09 - ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук

Секун Микола Павлович,

Інститут захисту рослин УААН,

завідувач лабораторії токсикології

пестицидів

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Матвієвський Олександр Сергійович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук

Антонюк Сергій Ісидорович,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри ентомології і

біозахисту рослин

Провідна установа: Державний Нікітський ботанічний сад

УААН, відділ захисту рослин, м. Ялта

Захист дисертації відбудеться "27"листопада 1998 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.004.02 в Націо---нальному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ, вул. Героїв оборони 15, навчальний корпус N 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національ---ного аграрного університету: 252041, м.Київ - 41, вул. Героїв оборони 11, навчальний корпус N 10.

Автореферат розісланий "23" жовтня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В складі шкідливої фауни садового аг---роценозу важливе місце займають рослиноїдні кліщі надродини Tetranichoidea. Навіть за умов дотримання системи заходів із захисту садових насаджень від шкідників і хвороб спостеріга---ються спорадичні спалахи їх масового розмноження, що призво---дить до значних втрат урожаю. Складність у забезпеченні ефек---тивного захисту плодових культур від кліщів полягає у здатнос---ті до швидкого формування резистентних до хімічних засобів по---пуляцій в наслідок чого стає не ефективним їх застосування. Отже, токсикологічне обгрунтування вибору акарицидів сучасного асортименту та оптимальної технології їх використання, що по---переджає зниження ефективності препаратів і дозволяє надійно захистити садові насадження від шкодочинності кліщів є важли---вою ланкою удосконалення загального комплексу заходів щодо догляду за садом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до тематичного плану Інсти---туту захисту рослин УААН і виконується в розділі Державної на---уково-технічної програми "Захист рослин", Інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів в умовах різних форм господарювання, розділи 05.01.02.(Вивчити дію і післядію пестицидів нового асортименту, їх сумішей на шкідливі організми), 05.01.03. (Вивчити резистентність членис---тоногих, збудників хвороб до пестицидів).

Номер державної реєстрації: 019700 12336

Мета і задачі (завдання) досліджень. Основною метою дос---ліджень було визначення поширення в Україні найбільш шкодочин---них видів тетраніхових кліщів, токсикологічна оцінка акарици---дів з різних класів хімічних сполук та обгрунтування системи їх застосування, яка дозволяє запобігти появі резистентних по---пуляцій шкідників.

Відповідно до цього вирішувались такі питання:

- уточнення видового складу тетраніхових кліщів та зо---нальних особливостей розподілу чисельності популяцій доміную---чих;

--- - вивчення динаміки формування резистентних до акарицидів популяцій глодового, червоного плодового та звичайного паву---тинного кліщів;

- вивчення реверсії чутливості кліщів до токсичної дії акарицидів при зміні асортименту препаратів;

- визначення токсичної дії сучасних акарицидів на різні стадії онтогенезу домінуючих видів тетраніхових кліщів з метою встановлення оптимальних фенологічних строків їх застосування;

- обгрунтування схеми чергування різних акарицидів для попередження формування резистентних популяцій кліщів;

- визначення ефективності сучасних акарицидів при засто---суванні проти павутинних кліщів в садових насадженнях.

На захист виносяться такі основні положення:

- зональні особливості поширення найбільш шкодочинних ви---дів павутинних кліщів в садових насадженнях України;

- закономірності динаміки формування резистентних до ака---рицидів популяцій кліщів;

- токсикологічна характеристика акарицидів сучасного асортименту з урахуванням їх дії на різні стадії онтогенезу кліщів;

- токсикологічне обгрунтування підбору препаратів для за---хисту садів від павутинних кліщів та тактики їх застосування, спрямованої на попередження формування стійких популяцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних видів тетраніхових кліщів у зональному аспекті.

Оцінено видову і стадійну чутливість кліщів до акарици---дів із різних хімічних сполук. Встановлено, що в результаті інтенсивного і тривалого використання інсектоакарицидів відбу---лися зміни у видовій структурі фауни рослиноїдних кліщів, що проявились в обмеженні поширення менш стійких до отрут видів і домінуванні в південному регіоні України з інтенсивним засто---суванням інсектоакарицидів видів, що характерізуються підвище---ною стійкістю.

Відмічено тенденцію до виникнення групової і перехрестної стійкості кліщів до токсичної дії різних хімічних сполук. Встановлено, що зменьшення обсягів застосування фосфорорганіч---них препаратів призводить до реверсії чутливості резистентних популяцій кліщів. Обгрунтовано тактику застосування акарицидів ---проти червоного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності.

Вперше при токсикологічних і польових дослідженнях вико---ристано методику виготовлення постійних мікропрепаратів, яка дозволяє визначити дію акарицидів не тількі проти популяції в цілому, а і на окремі стадії онтогенезу.

Практичне значення одержаних результатів. Реком ендовано перспективні акарициди сучасного асортименту для застосування проти павутинних кліщів в садових насадженнях та визначено оптимальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням найбільш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

Удосконалено тактику захисту яблуні від резистентних по---пуляцій кліщів, яка полягає в чергуванні акарицидів з різних класів хімічних сполук.

Апробація. Основні положення дисертаційної роботи допові---далися і обговорювалися на конференції молодих учених та спе---ціалістів Інституту захисту рослин УААН (Київ, 1991), Всесоюз---ній конференції "Современное положение резистентности вредите---лей, возбудителей болезней растений и сорняков к пестицидам" (Уфа, 1992), і засіданні Вченої ради Інституту захисту рослин УААН (1998).

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 4 стат---ті, 4 тези доповідей, одна стаття подана до друку.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота вик---ладена на сторінках друкованого тексту і складається з за---гальної характеристики роботи, 5 розділів, висновків, переліка посилань. Робота ілюстрована 1 малюнком та таблицями. Пе---релік літературних джерел охоплює 181 найменувань, серед яких 23 іноземних.

Матеріали і методики досліджень. Об'єк тами досліджень бу---ли природні популяції кліщів родини Tetranychidaе: глодового --viennensis Zacher і червоного плодового - Panony--ulmi Koch, звичайного павутинного і також лабораторна культура звичайного павутинного кліща Tetranychus urticae Koch. Природні популяції вивчали в двох географічно віддалених пунктах: в лісостеповій зоні (КСП "Совки" та "Шпитьківське" Києво-Святошинський р-н Київської області), та в степовій зоні (КСП "Кам'янка" Кам'янко-Дніпровського району Запорізької обл. та, КСП "Жовтень" Донецької області).

Лабораторні дослідження ---проводили в Інституті захисту рослин (Київ).

Визначення та облік кліщів. Облік кліщів проводився згід---но загальноприйнятої методики шляхом підрахунку живих особин на листках (так звана "біоз'йомка", або "відбитки"). У зв'язку з недосконалістю цих методик і для вірогідного визначення клі---щів виготовляли спеціальні препарати, що призначені для мік---роскопічного аналізу. Виготовлення постійних мікропрепаратів дозволило визначати видовий склад акарофауни в різних стадіях розвитку, і чисельність окремих видів кліщів. Щільність попу---ляції підраховували за допомогою спеціальних трафаретів "пале---ток" з отворами певних розмірів, які накладаються на листову пластинку. Кліщів збирають на ділянках обмеженими отворами "палетки".

Виготовлення постійних мікропрепаратів. Постійні препара---ти з довгим строком зберігання готувались на гумміарабіковій суміші, яка дозволяє одночасно фіксувати і просвітлювати клі---щів. Для препарування кліщів, що слабо зафарбовані, використо---вували рідину Фора-Берлезе, а для сильно пігментованих - її модифікацію - рідину Гойєра. Для огляду препаратів використо---вували мікроскопи МБІ-3, МБІ-15 з фазоконтрастним пристроєм.

Вивчення чутливості кліщів до пестицидів. Чутли вість клі---щів до акарицидів досліджували в серійних токсикологічних дос---лідах методом обробки висічок із листків яблуні і підсадки на них кліщів, а ступінь токсичності - визначали графічним мето---дом пробіт-аналізу (149). Критерієм токсичності служили показ---ники їх концентрації СК50 , % д.р. і СК95 , % д.р.. Біологічна ефективність у польових дослідах оцінювалась за показниками чисельності кліщів на 100 листків яблуні до і після обприску---вання.

Статистична обробка експерементальних даних здійснювалась методом дісперсійного аналізу (150).

3. Основні результати досліджень.

3.1. Фауна тетраніхоїдних кліщів садових насаджень Украї---ни.

Для з'ясування сучасного стану заселення садів тетраніхо---вими кліщами у 1996 - 1997 роках проведено визначення видового складу та чисельності акарофауни в різних областях України. У проаналізованих зразках листя не виявлено жодного екземпляра бурого плодового кліща. Знаходили три вида: червоного плодово-----го, глодового та звичайного павутинного.

Звертає на себе увагу те, що в садах, де домінує глодовий кліщ, червоний плодовий зустрічається в незначній кількості, або навіть відсутній і навпаки.

Досить чітко виявилась різниця у зональному розподілі чи---сельності популяцій тетраніхових кліщів. В зоні Степу домінує глодовий кліщ, у Лісостепу - червоний плодовий і на Поліссі ---звичайний павутинний (табл. 1).

Таблиця 1 - Видовий склад фауни тетраніхових кліщів
в садових насадженнях України (1996-1997 р.р.).

Агроекологічні зони, області | обстежено господарств | чисельність виявлених кліщів у балах

червоний плодовий | глодовий | звичайний павутинний

Передкарпаття
та Полісся

Івано-Франківська | 1 | 0 | 1 | 2

Львівська | 1 | 2 | 1 | 2

Житомирська | 2 | 3 | 1 | 3

Чернігівська | 1 | 0 | 0 | 2

Лісостеп

Тернопільська | 1 | 1 | 0 | 1

Чернівецька | 2 | 2 | 1 | 2

Вінницька | 3 | 1 | 2 | 0

Київська (південні райони) | 5 | 2 | 1 | 2

Харківська | 1 | 2 | 1 | 3

Полтавська | 1 | 3 | 0 | 1

Степ

Кіровоградська | 2 | 1 | 2 | 1

Одеська | 2 | 1 | 2 | 3

Миколаївська | 1 | 0 | 2 | 0

Запорізька | 1 | 1 | 3 | 1

Донецька | 1 | 2 | 1 | 2

3.2. Динаміка формування резистентності тетраніхових кліщів до хімічних засобів.

В 1980 - 1984 рр. вивчалась чутливість плодових кліщів до акарицидів, що формувалась в умовах системи хімічного за---хисту яблуні, яка застосовувалась у садівничому КСП "Кам'янка" Запорізької області. У попередні роки (1970-1980 рр.) в госпо---дарстві використовували фосфорорганічні (Бі-58, карбофос, ме---тафос, золон), та хлорорганічні препарати (кельтан). Бурий плодовий кліщ, у якого резистентні до цих препаратів популяції не формувались, був практично знищений до середини 70-х років; в садових насадженнях домінував червоний плодовий, а у другій половині літа з'являвся глодовий кліщ.

Як з'ясувалось, популяція червоного плодового кліща була практично повністю стійка до карбофосу. Стійкість до кельтану у 1980 році була низькою, а починаючи з 1981 року різко зрос---тала і в 1984 році цей препарат став практично не ефективним проти цього шкідника.

Отже, спостерігалась перехрестна резистентність до фосфор та хлорорганічних сполук. Висока токсичність нітросполуки ---акрексу відмічалась на протязі п'яти років досліджень. Токсич---ність золону різко знизилась у 1981 році, але після перерви у його використанні (1982 рік), дещо зросла, але за показниками 1983 та 1984 років реверсія чутливості не досягла задовільного для виробничої практики рівня (табл. 2). Відміни у розвитку резистентності до різних хімічних сполук пов'язані з особли---востями у механізму їх детоксикації в організмі.

3.3. Ефективність акарицидів в плодових насадженнях сте-пової зони.

З початку 90-х років через погіршення фінансового стану сільскогосподарських підприємств, значно скоротились обсяги заходів із захисту рослин. В плодових насадженнях боротьба з --шкідниками і хворобами яблуні тепер обмежується у більшості господарств 1-2 обприскуваннями, а застосування акарицидів не проводиться зовсім. Зменшення інтенсивності застосування хі---мічних засобів створило передумови для реверсії чутливості по---пуляцій кліщів до отрут.

Асортимент акарицидів за переліком засобів захисту рослин Укрдержхімкомісії на 1991-1995 роки поповнився рядом нових акарицидів. Для Їх вивчення у 1992 році були закладені досліди в КСП "Кам'янка" Запорізької області на ділянці, яка 20 років не оброблялась пестицидами. Сорт яблуні - Ренет Симиренко.

Контрольні дерева акарицидами або інсектицидами не оброб---лялись. Для порівняння були також проведені обліки кліщів на кварталі, де яблуню обприскували пестицидами у попередні роки.

Таблиця 2 - Динаміка чутливості імаго червоного плодового кліща до акарицидів (КСП "Кам'янка")

Інсектициди, акарициди | роки та летальні концентрації, % д.р.

1980 р. | 1981 р. | 1982 р. | 1983 р. | 1984 р.

СК50 | СК95 | СК50 | СК95 | СК50 | СК95 | СК50 | СК95 | СК50 | СК95

Карбофос, 50% к.е. | - | - | 2,0 | 5,0 | 2,8 | 9,4 | 2,4 | 6,7 | 2,5 | 6,0

Бі-58, 40% к.е. | 0,08 | 0,6 | - | - | - | - | - | - | - | -

Золон, 35% к.е. | 0,002 | 0,1 | 0,09 | 0,65 | - | - | 0,01 | 0,5 | 0,05 | 0,3

Кельтан, 20% к.е. | 0,0005 | 0,003 | 0,8 | 1,4 | 0,9 | 1,4 | 0,1 | 2,8 | 0,3 | 3,1

Акрекс, 30% е.к. | 0,0003 | 0,001 | 0,0005 | 0,003 | 0,0006 | 0,008 | 0,0003 | 0,003 | - | -

На кінець червня - початок липня яблуню заселяв червоний плодовий кліщ. Чисельність рухомих стадій кліща (личинки, нім---фи, імаго) до обробок в межах дослідної ділянки коливалась від 157 екземплярів до 323 екземплярів на 100 листків. Чисельність кліща на кварталі промислового саду, де застосовувались хіміч---ні засоби боротьби з шкідниками, крім акарицидів, становила в середньому 713 особин на 100 листків.

Аналіз стадійного складу популяцій червоного плодового кліща на різних варіантах досліду 1992 і після обприскування акарицидими (табл. 3) виявив певні відміни у дії досліджува---них препаратів на окремі стадії онтогенезу. За станом на 5 липня, через 4 дні після обробки акарицидами данітол знизив чисельність всіх преімагінальних рухомих стадій, а також сам---ців і популяція складалася переважно з самок. На ділянках, де застосовувався маврик загинули личинки, залишалася певна кіль---кість німф та дуже мало самців, домінуючого стадією кліща були самки. Подібне співвідношення спостерігалось на варіанті, де застосовували омайт. Отже, найбільш стійкими до акарицидів ви---явились статевозрілі самки, а найменш - личинки. За обліком 10 серпня (на 40 день після обробки) на деревах, оброблених дані---толом також переважали самки, на інших варіантах стадійний склад популяцій був подібний до того, що спостерігався 1 лип---ня, до застосування акарицидів. Відновлення попереднього скла---ду популяцій можна пояснити тим, що акарициди не діяли згубно на яйця. Після детоксикації листя з яєць відродились личинки нового покоління, яке досягло такої фази онтогенезу, як і по- ---переднє, виявлене до застосування акарицидів, але самців було значно менше. Це повїязано з тим, що почалось їх природнє від---мірання, а запліднені самки відкладали переважно зимуючі яйця.

Таблиця 3 - Стадійний склад популяції червоного плодового кліща (КСП "Кам'янка", 1992 р.)

Варіант | співвідношення стадій у популяції кліщів, %

01.07.92 р.
(до обробки) | 05.07.92 р.
(4-й день після обробки) | 10.08.92 р.
(40-й день після обробки)

личинки | німфи | самки
| самці
| личинки | німфи | самки
| самці
| личинки | німфи | самки
| самці

Данітол, 10% к.е. | 20,6 | 19,7 | 42,2 | 17,5 | 0 | 8,0 | 88,6 | 3,4 | 8,3 | 8,3 | 66,7 | 16,7

Маврик 2F, 22,3%фло | 13,5 | 29,1 | 40,4 | 23,1 | 0 | 21,1 | 73,7 | 5,3 | 33,3 | 46,7 | 20,0 | 0

Омайт, 30% з.п. | 21,3 | 31,9 | 29,1 | 17,0 | 0 | 11,7 | 85,0 | 3,3 | 16,7 | 33,3 | 50,0 | 0

Контроль | 15,5 | 32,2 | 29,9 | 17,5 | 17,4 | 28,1 | 35,3 | 19,2 | 11,1 | 55,6 | 33,3 | 0

Промислові насадження | 4,2 | 15,4 | 40,2 | 40,2 | 10,8 | 13,2 | 44,9 | 31,1 | 5,2 | 28,1 | 49,7 | 17,0

Таблиця 4 - Заселення кліщами дерев дослідної та промислових ділянок (КСП "Кам'янка", 1996 р.).

Варіант |

види
кліщів | облік 13.06 | облік 1.08

співвідношення чисельності кліщів, % | стадійний склад популяції, % | співвідношення чисельності кліщів,% | стадійний склад популяції, %

личинки, німфи | імаго | личинки, німфи | імаго

Дерева, оброблені акарицидами у 1995 р. | червоний плодовий | 28,2 | 82 | 18 | 28,6 | 75 | 25

звичайний павутинний | 34,5 | 87,5 | 12.5 | 2,4 | 100 | 0

глодовий | 37,3 | 89 | 11 | 69 | 88,5 | 11,5

Контрольні дерева | червоний плодовий | 61 | 80 | 20 | 0 | 0 | 0

звичайний павутинний | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

глодовий | 39 | 75 | 25 | 100 | 77,7 | 22,3

Квартал промислових насаджень | червоний плодовий | 21 | 66,7 | 33,3 | - | - | -

звичайний павутинний | 0 | 0 | 0 | - | - | -

глодовий | 79 | 100 | 0 | - | - | -

У 1996 р на ділянці, де випробовувались акарициди у 1995 році проведено обліки чисельності кліщів на деревах, що оброб---лялись хімічними засобами та на контрольних. Для порівняння проведено підрахунки кліщів на кварталі промислових насаджень, які в обмеженому обсязі обприскувались проти шкідників і хво---роб. В таблиці 4 наведено дані двох обліків: 13.06 та 01.08. Показано співвідношення чисельності трьох видів кліщів та ста---дійний склад популяцій. Порівнюються дані спостережень на ді---лянці, де застосовували данітол, омайт, санмайт, діметан на контрольних деревах та на кварталі промислових насаджень. На ділянках, що оброблялись акарицидами у попередньому році зуст---річались всі три види кліщів. На контрольних деревах домінував червоний плодовий, а в промислових насадженнях повністю пере---важав глодовий кліщ, що також підтверджує більшу ступінь жит---тєздатності цього виду, та його конкурентну спроможність з ін---шими видами.

За станом на 27 липня чисельність рухомих стадій червоно---го плодового кліща зросла до рівня 33% щодо контролю, а зви---чайного павутинного до 48%. На деревах, що оброблялись омайтом (всі три препаративні форми) кількість як червоного плодового, так і звичайного павутинного кліщів перевищувала популяцію на контрольних деревах і становила відповідно 140% i 152%.

Таким чином, згадані 4 акарициди зберігали тривалий час згубну дію після нанесення на листя, тоді як омайт неперешкод---жав живленню та розмноженню кліщів. Глодовий кліщ виявився значно стійкішим до всіх акарицидів, що відмічено ще у дослі---дах 1995 року, щільністю його популяцій на деревах, оброблених ортусом, торком, санмайтом та аполло становила 84% від контро---лю, а при застосуванні омайта - 99%. Вдруге дослідні варіанти оброблялись акарицидами 28 липня в умовах чисельності кліщів достатньої, щоб визначити порівняльну токсичність препаратів при безпосередньому контакті з колоніями шкідників на листі. Показники загибелі рухомих стадій кліщів наведені в таблиці 5.

Аналіз стадійного складу популяцій кліщів (таблиця 6) свідчать про відміни у токсичної дії різних препаратів на ок---ремі стадії онтогенезу. В популяції червоного плодового кліща на варіантах, оброблених ортусом та торком виявлено тільки імагінальну стадію, санмайт у рівній мірі діяв на всі стадії, а омайт, 57% к.е. знищив частково личинок і виявив овіцидний ефект, личинки та німфи, що збереглися за час після обприску---вання досягли дорослої стадії. Аполло спричинив загибель усіх рухомих стадій, омайт, 30% з.п. також вплинув згубно на всі рухомі стадії. У глодового кліща відмін між препаратами у ток---сичній дії на різні стації онтогенезу не помічено. В рівній мірі випробувані препарати знищували личинок, німф та дорослих кліщів, що загинули тількі більш витривалі дорослі кліщі, а залишилися чутливіші до отрут личинки - невірогідно. Отже імо---вірніше, що ці препарати знищили всі рухомі стадії. Збереглися яйця, з яких за три дні після обприскування відродились личин---ки і утворили популяцію виявлену при обліку.

Ефективність усіх випробуваних акарицидів проти звичайно---го павутинного кліща за обліком на третій день після обприску---вання виявилась майже однаковою, в середньому на рівні 80%. Показники загибелі рухомих стадій глодового кліща помітно ниж---чі на варіантах із застосуванням санмайту та омайту, 30% з.п. Червоний плодовий кліщ виявився дещо чутливішим за інші два вида - ефективність акарицидів за винятком санмайту була на рівні 90%.

Таблиця 5 - Біологічна ефективність акарицидів проти тетраніхових кліщів (КСП "Кам'янка", 1996 р., обробка акарицидами 28 липня)

Варіант | норми витрат
(л/кг/га) | звичайний павутинний | біологічнаефективність,
% | глодовий | біологічнаефективність,
% | червоний плодовий | біологічнаефективність,
%

чисельність кліщів,
особин на 100 листків | чисельність кліщів,
особин на 100 листків | чисельність кліщів,
особин на 100 листків

до обробки
27 липня | на 3-й день
після обробки | до обробки
27 липня | на 3-й день
після обробки | до обробки
27 липня | на 3-й день
після обробки

Ортус, 5% е,к, | 0,75 | 70 | 13 | 82,9 | 963 | 83 | 91,0 | 47 | 3 | 94,1

Торк, 50% е.к. | 1,5 | 80 | 13 | 85,0 | 723 | 87 | 87,9 | 40 | 3 | 93,1

Санмайт, 20% з.п. | 0,9 | 87 | 0 | 100 | 387 | 124 | 67,6 | 40 | 13 | 70,1

Аполло, 50% е.к. | 0,6 | 30 | 0 | 100 | 870 | 50 | 94,2 | 10 | 0 | 100

Омайт, 57% в.е. | 2,0 | 133 | 25 | 82,7 | 1143 | 150 | 86,7 | 177 | 35 | 81,8

Омайт, 57% к.е. | 2,0 | 313 | 75 | 78,0 | 940 | 140 | 84,9 | 180 | 10 | 94,9

Омайт, 30% з.п. | 4,0 | 193 | 35 | 83,3 | 537 | 125 | 76,4 | 83 | 0 | 100

Контроль | 140 | 152 | - | 883 | 871 | - | 105 | 114 | -

НІР 05 | 3,1 | 2,9 | 2,4

Таблиця 6 - Вплив акарицидів на стадійну структуру популяції тетраніхових кліщів (КСП "Кам'янка",1996 р.)

Препарат |

норми витрат
(л, кг/га) | співвідношення стадій онтогенезу, %

червоний плодовий | звичайний павутинний | глодовий

27.07 | 31.07 | 27.07 | 31.07 | 27.07 | 31.07

личинки, німфи | імаго | личинки, німфи | імаго | личинки, німфи | імаго | личинки, німфи | імаго | личинки, німфи | імаго | личинки, німфи | імаго

Ортус,
5% е.к. | 0,75 | 28 | 72 | 100 | 0 | 24 | 76 | 25 | 75 | 55 | 45 | 24 | 76

Торк,
50% к.е. | 1,5 | 43 | 57 | 100 | 0 | 50 | 50 | 25 | 75 | 55 | 45 | 50 | 50

Санмайт, 20% з.п. | 0,9 | 33 | 67 | 50 | 50 | 8 | 92 | 0 | 0 | 52 | 48 | 51 | 49

Аполло, 50% е.к. | 0,6 | 0 | 100 | 0 | 0 | 68 | 32 | 0 | 0 | 38 | 62 | 40 | 60

Омайт, 57% в.е. | 2,0 | 36 | 64 | 0 | 100 | 60 | 40 | 40 | 60 | 43 | 57 | 73 | 27

Омайт, 57% к.е. | 2,0 | 32 | 68 | 0 | 100 | 65 | 35 | 27 | 73 | 42 | 58 | 29 | 71

Омайт, 30% з.п. | 4,0 | 36 | 64 | 0 | 0 | 74 | 26 | 29 | 71 | 61 | 39 | 64 | 36

Контроль | 43 | 57 | 22 | 78 | 38 | 62 | 33 | 67 | 68 | 62 | 53 | 47

ВИСНОВКИ

1. З фауністичного таксону тетраніхоїдних кліщів актуаль---ними шкідниками садових насаджень в Україні на теперишній час є: червоний плодовий, глодовий та звичайний павутинний кліщі. Генетично гомогенна популяція бурого плодового кліща, якому властиве партеногенетичне розмноження, внаслідок широкомасш---табного застосування акарицидів на протязі 1960-1970 років бу---ла практично викорінена.

2. Ці три шкідливи види зустрічаються в усіх агроеколо---гічних зонах, проте є певні зональні відміни в розподілі їх чисельності: у поліській зоні та Передкарпатті домінує звичай---ний павутинний кліщ, у Лісостепу - червоний плодовий і у Степу - глодовий.

3. У глодового, червоного плодового та звичайного паву---тинного кліщів, популяції яких генетично гетерогенні відбува---ється формування резистентності до акарицидів. Процес відбору стійких особин корелює з тривалістю та інтенсивністю без змін---ного застосування однакових за механізмом токсичної дії препа---ратів. При 3-5 разовому обприскуванні щорічно стійка до отрути популяція формується за 2 - 4 роки.

4. Геогрфічно віддалені популяції кліщів в садових насад---женнях поліської та степової зон характерізуються відмінами у ступені чутливості до акарицидів, що обумовлено різною інтен---сивністтю застосування хімічних засобів.

5. Випробування схем чергування різних препаратів протя---гом весняно - літнього періоду показало можливість уникнути формування резистентних до акарицидів популяцій кліщів і на---віть риверсії чутливості до акарицидів, що застосовувались у попередні роки.

6. За результатами лабораторних та польових досліджень оцінено сучасний асортимент акарицидів. Найбільш токсичними та перспективними для глодового, червоного плодового та звичайно---го павутинного кліщів є данітол, ортус, торк, омайт; діметан та санмайт ефективні проти звичайного павутинного кліща; апол---ло знищує рухомі стадії глодового, червоного плодового та зви---чайного павутинного кліщів при безпосередньому контакті їх з акарицидом, але не захищає від заселення лисття личинками, що відродилися після обприскування.

7. Вивчення токсичної дії акарицидів на різні стадії роз---витку кліщів показало, що найбільш стійкі статевозрілі самки.

8. З акарицидів, що на теперишній час зареєстровані Укр---держхімкомісією у системі хімічних засобів із захисту садових насаджень від шкідників слід використовувати ортус, 5% є.к. та омайт, 57% к.е., які ефективні проти всього комплексу кліщів. Санмайт, 20% з.п. та діметан, 20% к.е. доцільно використовува---ти в садах, заселених звичайним павутинним кліщем.

9. Для забезпечення схеми чергування препаратів, спрямо---ваної на попередження формування резистентних популяцій клі---щів, асортимент акарицидів необхідно поповнити. У зв'язку з цим доцільно запропонувати Укрдержхімкомісії до регістрації данітол 10% є.к. і торк 50% к.є.

10. Для знищення популяції кліщів потрібно проводити дво---разову обробку: перша - знищує преімагінальні рухомі стадії і частину самок, друга через 15 - 18 днів - рухомі стадії но---вого покоління яке відродилось з яєць, що збереглися або від---кладених самками після першої обробки.

---

Основні положення дисертації викладенні в таких публікаціях:

1. Манько А.В., Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) Химическая борьба с

сосущими вредителями закрытого грунта // Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию сельскохозяйственного

производства: Тез. докл. I Респ. н.-п. конф., 25 - 27 апреля, Львов, 1984. - Львов, 1984. - С. 45-46.

2. Войтенко А.Н., Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) О резистентности

преимагинальных стадий паутинных клещей // Генетические

последствия использования химических средств защиты растений и пути преодоления резистентности вредных организмов с

учетом задач охраны окружающей среды: Тез. докл. IV Всес.

сов. по резистентности, 16-20 апреля, Рига, 1984. - Ри---га, 1984 - С. 50-51.

3. Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) Резистентность тетраниховых кле--- щей к акарицидам // Вопросы защиты сельскохозяйственных

культур от вредных организмов: Тез. докл. II респ. конф.

мол. уч. и спец., Киев,1991. - К., 1991. - С 7.

4. Сюсюк О.Г. (Власова О.Г.) Резистентность тетраниховых клещей к акарицидам // Современное положение с резистентностью

вредителей и возбудителей болезней растений и сорняков к

пестицидам: Тез. докл. восьмого совещ., 2-5 марта, Уфа,

1992. - Уфа, 1992. - С. 7-8.

5. Власова О.Г., Шевчук І.В. Формування популяції павутинних

кліщів на яблуні в умовах Донецької області // Міжвідомчий

тематичний науковий збірник Захист рослин. - 1995. - N 42.

- С. 61-64. (Особистий внесок 25%. Визначення видового

складу кліщів).

6. Гродский В.А., Манько А.В., Власова О.Г. Препарат против

клещей // Защита растений. - М.,1995, - N 8. - С.

32-33.(Особистий внесок 45%. Зібрано експерементальний ма--- теріал).

7. Манько О.В., Власова О.Г., Секун М.П. Чутливість плодових

кліщів до нових інсектоакарицидів // Захист і карантин рос--- лин Міжвідомчий тематичний науковий збірник . - 1996, - N

43. - С. 88-92. (Особистий внесок 50%. Зібрано експеремен--- тальний матеріал).

8. Власова О.Г. Червоний плодовий клiщ // Захист рослин. - К.,

1998. - N 5. - С 19.

Власова О.Г. Токсикологічне обгрунтування хімічних захо---дів захисту садових насаджень від тетраніхових кліщів. - Руко---пис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомо---логія, Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних ви---дів тетраніхових кліщів і визначено їх видову і стадійну чут---ливість до акарицидів.

Обгрунтовано тактику застосування акарицидів проти черво---ного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності.

Рекомендовано перспективні акарициди та визначено опти---мальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням най---більш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

Ключові слова: тетраніхові кліщі, акарициди, резистент---ність, токсичність.

Власова О.Г. Токсикологическое обоснование химических способов защиты садовых насаждений от тетраниховых клещей. ---Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сель---скохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Изучено и уточнено распространение в Украине основных ви---дов тетраниховых клещей и определено их видовую и стадийную чувствительность к акарицидам.

Обосновано тактику применения акарицидов против красного плодового, обыкновенного паутинного и боярышникового клещей, что позволяет предотвратить формирование резистентности.

Рекомендовано перспективные акарициды и определены опти---мальные фенологические сроки их применения с учетом наиболее чувствительного к акарицидам стадийного состава популяций.

Ключевые слова: тетраниховые клещи, акарициды, резистент---ность, токсичность.

Vlasova O.G. The toxicological grounding of the chemical

methods of the orchards stands from the mites (Tet--Manuscript. The dissertation on obtaining a sci--degree of candidate agricultural sciences on a specia---lity 03.00.09 - Entomology. National Agrarian University, Kiev, 1998.

It has been studied and stated in letails spreading the main species of mites (Tetranychidae) in Ukraine and determi--specific and instar sensitivity of them to acaricides.

It has been substantiated a tactics of application of acaricides against the mites that gives a possibility to avoid the formation of resistence to pesticides in mites populations.

It has been recommended the prospective new acaricides and stated the optimal phenological terms application of them taking into account the most sensitive to acaricides stage composition of populatiotions.

Key words: tetranychous mites, acaricides, resistense, toxicity.