НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЛАСТУН ОЛЬГА ІВАНІВНА

УДК 338.439.5(100):665.347.8

МОНІТОРИНГ І РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН, Заслужений діяч

науки і техніки України

Галушко Валерій Павлович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, академік УААН, Заслужений діяч науки і техніки України

Шпичак Олександр Михайлович,

Українська академія аграрних наук,

академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин

кандидат економічних наук, доцент

Губенко Василь Іванович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК |

Провідна установа - | Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, відділ організації управління в сільському господарстві, м. Київ |

Захист відбудеться „20” січня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий „16” грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобалізації світової економіки і торгівлі кожна країна тією чи іншою мірою бере участь у міжнародному поділі праці в процесі обміну товарами. Ефективне проникнення на світові ринки та інтеграція у світову економіку може відбуватися за умови інформаційного обслуговування маркетингу шляхом використання сучасних інтернет-технологій, забезпечення якості товару відповідно до вимог міжнародних стандартів, моніторингу кон’юнктури та прогнозування її динаміки, а також регулювання внутрішнього ринку з використанням як адміністративних, так і ринкових інструментів. Структура експорту вітчизняних агропродовольчих товарів, де переважає сировина, свідчить про необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі в напрямі збільшення обсягів продажу товарів більш глибокої переробки, особливо тих, частка яких на світовому ринку є визначальною. Таким товаром протягом останніх років є олія соняшникова, за обсягами експорту якої Україна зараз посідає перше місце і яка характеризується найвищим рівнем конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому дослідження мікро- та макромаркетингового середовища, взаємозалежностей і взаємозв’язків кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків олії необхідно поглиблювати з урахуванням сутності соціально-економічних процесів, які відбуваються в аграрному секторі в сучасний період.

Великий досвід накопичено сучасною економічною наукою з проблем міжнародного економічного співробітництва. Основні фундаментальні положення сучасної теорії міжнародної торгівлі відображені в працях Б.Баласси, Ч.В.Л.Гіла, Дж.Еванса, С.Маджаро, К.Макконела, Б.Карлофа, Ф.Котлера, Ж.Ж.Лаблена, Ш.Ліндера, В. Леонтьєва, Б.Оліна, М.Портера, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, Г.Хаберлера, Елі Хекшера та інших вчених.

Вагомих результатів у дослідженні зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу, ринкових реформ у цій сфері домоглися Ю.Д.Білик, В.П.Галушко, В.І.Губенко, Б.В.Губський, О.Д.Гудзинський, А.М.Кандиба, С.М. Кваша, Є.С.Коваленко, П.А.Лайко, М.Й.Малік, Б.Й.Пасхавер, П.Т.Саблук, В.К.Савчук, Л.М.Худолій, О.М.Шпичак та багато інших науковців.

Однак, питання моніторингу і прогнозування кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії, проблеми пов’язані з формуванням конкурентної стратегії виходу на зовнішні ринки українських товаровиробників є недостатньо вивченими. Потребують додаткових досліджень і питання методичного характеру щодо впровадження міжнародного маркетингу в експортну політику підприємств в умовах висококонкурентних світових товарних ринків та використання інтернет-технологій для забезпечення необхідною інформацією вітчизняних учасників ринку. Тому, усе вищезазначене і послужило основою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначення його мети та практичних задач.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до наукової тематики кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету за темою “Зовнішньоторгівельна політика АПК України та напрямки її реформування відповідно до норм та принципів ГАТТ/СОТ” (номер державної реєстрації 0101U003520).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо державного регулювання ринку олійних товарів та організаційно-методичних підходів щодо стратегії входження українських товаро- виробників у зовнішні ринки в умовах їх глобалізації відповідно до параметрів кон’юнктурного прогнозу ринку соняшникової олії та з використанням інтернет-технологій у маркетингових дослідженнях. Для досягнення мети наукового дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені такі задачі:

- окреслено та узагальнено напрями еволюції розвитку наукових теорій формування сучасної глобалізованої системи світогосподарських взаємовідносин;

- оцінено вплив державного регулювання ринку олійних на розвиток екс- портного потенціалу галузі;

- виявлено і проаналізувано фактори маркетингового середовища стану і функціонування внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії;

- оцінено поточний стан внутрішнього ринку соняшникової олії, розроблено його кон’юнктурний прогноз на найближчу перспективу;

- визначено пріоритетні напрями експорту соняшникової олії на зовнішні ринки;

- виявлено фактори та можливості гармонізації параметрів якості продукції олійножирового комплексу з міжнародними стандартами;

- вдосконалено методику використання інтернет-технологій у моніторингу світових агропродовольчих ринків.

Об’єктом дослідження є сучасні процеси державного регулювання, формування і функціонування внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах переробних підприємств олійножирового комплексу України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти щодо державного регулювання, оцінки стану та динаміки кон’юнктури ринків соняшникової олії в умовах глобалізації світової торгівлі.

Методи дослідженння. Теоретичною і методологічною базою досліджень є діалектичний метод наукового пізнання, основні теоретичні положення української та зарубіжної економічної науки у сфері аграрної політики, маркетингу, кон’юнктури внутрішніх та світових ринків продукції агропромислового комплексу, менеджменту в агробізнесі.

Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань застосовувались загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження діяльності у сфері торговельної політики в аграрному секторі, зокрема, історико-логічний (для оцінки особливостей розвитку аграрної політики та аналізу історичного розвитку ринкових відносин); індукції і дедукції та наукового абстрагування (при аналізі причинно-наслідкових взаємозв’язків мікро- та макросередовища внутрішнього і зовнішнього ринків олій). У процесі досліджень виробництва та збуту соняшникової олії використовувались різні методи обробки інформації, зокрема: економіко-статистичний (для дослідження стану і динаміки ринків олії), індексний аналіз (для оцінки зміни динаміки і структури зовнішньої торгівлі продукцією АПК), графічний, ланцюгових підстановок, розрахунку відносних величин, монографічний, екстраполяції.

Інформаційною базою дослідження слугували: законодавчі акти та нормативно-методичні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади; статистична інформація міністерств та відомств, підприємств, організацій, державної митної служби; зарубіжних спеціалізованих видань (FAPRI, Oil Word); інформаційні матеріали Світової організації торгівлі (СОТ), Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) та інших організацій ООН, Європейської комісії, Світового банку; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених; спеціальна інформація таких агентств, як REUTES, та інші дані, розміщені в мережі Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів. Положення роботи, що визначають її наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- запропонована система державного регулювання експорту насіння соняшнику, яка враховує диверсифікацію агропродовольчого експорту, конкурентні переваги товарів, активізацію руху України у світове торговельне співтовариство (С. 8, 12);

набули подальшого розвитку:

- на основі аналізу особливостей формування і функціонування українського ринку соняшникової олії за умов реформування економіки, виявлено та доведено, що перехідний протекціонізм є доцільним (С.7, 12);

- методичні підходи до стандартів товарів олійного комплексу, які гармоні-зують відносини вітчизняних товаровиробників і світовим ринком, з врахуван- ням інтересів власних споживачів і економічної безпеки країни (С. 14);

удосконалено:

- алгоритм прогнозу внутрішніх цін насіння соняшнику на найближчу пер- спективу з використанням формули першої гармоніки Фур’є, яка враховує циклічні коливання цін, спричинені сезонним характером сільськогосподарського виробництва (С.14);

- методику використання інтернет-технологій у моніторингу зовнішніх ринків і забезпечення своєчасною інформацією про їх кон’юнктуру менеджерів та маркетологів (С.15).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дозволяють підприємствам олійножирового комплексу визначати стратегічні напрями власного розвитку та успішного входження в зовнішні ринки олійних продуктів. Рекомендована методика оцінки кон’юнктури внутрішнього ринку з врахуванням циклічності ціни протягом року, а також методи моніторингу поточного та очікуваного стану світового ринку впроваджені в АТ „Каргілл” (дов. від 10.06.2004 р.) .

Розробки та рекомендації щодо використання інтернет-технологій у моніторингу світових ринків можуть бути використані продуцентами і трейдерами в ціновій політиці та при визначенні стратегії ефективного маркетингу. Вони впроваджуються Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків (дов. №561/10 від 14.06.2004 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації рекомендовані до використання у навчальному процесі при викладанні курсу “Зовнішньоекономічна діяльність” на кафедрі статистики та економічного аналізу у Національному аграрному університеті (акт від 10.06.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідались та обговорювались на: першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв „Проблеми соціального та економічного розвитку села” (м. Київ, НАУ, 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека (м.Київ, НАУ, 23-24 квітня 2003 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 2002 р., 2004 р.). Матеріали дисертації розглядались на засіданнях кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності та Навчально-наукового центру менеджменту та зовнішньоекономічної діяльность ННІ бізнесу Національного аграрного універ- ситету.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 25 праць (7,1 друк. арк.), з яких 5 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, з них 3 одноосібних (1,8 друк. арк., з яких особисто належить автору 1,5 друк. арк.)

Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг дисертаційної роботи викладено на 202 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 282 найменування, містить 27 таблиць, 14 рисунків, 14 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається актуальність проблеми, встановлюються мета і задачі, об’єкт і предмет дослідження, висвітлюються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – „Науково-теоретичні засади розвитку продовольчих ринків в умовах глобалізації світової економіки” – на основі існуючих наукових дефініцій та історико-логічного аналізу висвітлено економічну сутність концепцій вільної торгівлі в сучасних умовах. З позицій системного історичного аналізу економічних вчень про розвиток торговельних відносин розглянуті концептуальні засади вільної торгівлі, що базуються на принципах абсолютних переваг за А.Смітом та відносних переваг за Д.Рікардо. Класична модель міжнародного обміну побудована на фундаментальній гіпотезі: обмін здійснюється згідно з принципами ринку, тобто залежно від вільного співвідношення попиту і пропозиції. Однак, існуюча практика показує, що конкуренція не є такою довершеною, як це передбачає теорія. На міжнародному рівні, так само як і на національних ринках, умови конкуренції відхиляються від правил чистої і досконалої конкуренції під впливом експортних картелей, а також демпінгу. Неокласичні моделі теорії вільної торгівлі, що еволюційно розвивались на базі класичної моделі, мають вади, які залежать від ролі держави. Своїм втручанням держава може створити багаточисельні торгові або тарифні викривлення, спричинені використанням для створення штучних відносних переваг таких інструментів економічної політики: валютної, грошової, податкової, змін процентних ставок, субсидій, премій тощо.

При дослідженні формування агропродовольчих ринків слід враховувати, що більшість промислово розвинутих країн експортують сільськогосподарську продукцію за цінами, що не відповідають затратам виробництва, у зв’язку з великими розмірами прямої та непрямої державної допомоги цьому сектору, що спричиняє зменшення у такому ж самому обсягу відносних переваг виробників країн „третього світу”. У зв’язку з цим виникає спокуса у протекціонізмі, що має багато економічних аргументів на свою користь. Однак ми вважаємо, що при всій привабливості вільної торгівлі повинна бути знайдена рівновага між наївною свободою та свавільним протекціонізмом. Така рівновага є тим більш сприятливою для глобального прогресу світової економіки, чим більше вона повернута в сторону лібералізації.

Розвиток міжнародної торгівлі супроводжується значним збільшенням світового багатства. В роботі досить детально висвітлюється процес надшвидкого економічного зростання у середині ХХ століття в країнах Східної Азії. Слід погодитись з думкою авторів неокласичної теорії вільної торгівлі, що вирішальним фактором успіху середньоазіатських країн була відкритість міжнародної торгівлі, зокрема, зарубіжним інвестиціям. Ми вважаємо, що цей досвід є актуальним для України і потребує подальших поглиблених досліджень і адаптації до наших умов.

Ми погоджуємось з думкою спеціалістів і вчених, що в сучасних умовах світова торгівля і міжнародний поділ праці відбуваються на принципах врахування порівняльних конкурентних переваг. За умови геоекономічної конкуренції надзвичайно важливо визначити і реалізувати на практиці порівняльні та конкурентні переваги України. Мають рацію українські економісти і вчені, які стверджують, що наша держава має такі переваги, в числі інших - у сфері агропромислового виробництва. Однак цілий ряд зовнішніх і внутрішніх факторів створює незадовільні умови для позитивної еволюції конкурентних переваг. Внаслідок цього у більшості випадків наявні порівняльні переваги не супроводжуються наявністю конкурентних переваг крім тих галузей, де вирішальне значення мають саме факторні переваги, до яких, зокрема, належить і сільське господарство. Ми повністю поділяємо думку вчених про те, що одним із шляхів проникнення України на висококонкурентні агропродовольчі світові ринки є приєднання України до СОТ.

В умовах посилення процесу глобалізації світової економіки особливо важливим є вибір правильної стратегії зовнішньоторговельної політики держави. Сучасна теорія міжнародної торгівлі допускає, що протекціонізм може бути вігідним для держави, якщо посилення її регулюючої ролі буде спрямоване на захист внутрішніх товаровиробників від надмірної зовнішньої конкуренції та стимуляцію створення гармонійно розвиненої конкурентоспроможної аграрної економіки, здатної ефективно інтегруватися у світове господарство. В роботі досить детально аналізується правове поле зовнішньоекономічної діяльності українських товаровиробників. Слід відзначити, що досить часто закони та підзаконні акти приймалися постфактум (для виправлення негативних тенденцій) а тому не завжди були досконалими. Досвід реформування зовнішньоторговельної політики в аграрному секторі європейських країн свідчить, що найбільш прийнятною стратегією для країн з перехідною економікою, якою є Україна, є стратегія перехідного протекціонізму. Тому введення у 1999 р. 23%-го експортного мита на насіння соняшнику з огляду на кастрофічний стан олійножирового комплексу України було виправданим і теоретично, і практично.

Внаслідок недосконалості ринкових механізмів у перехідний період, коли ціни не можуть повною мірою виконувати свою регулятивну роль, застосовуються й інші методи втручання державних органів у процеси виробництва та збуту сільськогосподарської продукції. Одним з таких методів регулювання було запровадження індикативних цін для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та запобіганню застосування антидемпінгових санкцій проти України. Заборона експорту насіння соняшнику та олії за бартерними контрактами також сприяла становленню більш цивілізованих торговельних відносин.

У другому розділі – „Моніторинг кон’юнктури ринків олії соняшнико- вої”– висвітлені експортна політика України та її позиції на світовому ринку товарів агропродовольчого комплексу, проаналізовано практику формування та функціонування внутрішнього і зовнішнього ринків олії у їх тісному взаємозв’язку та взаємозалежності.

Обсяги і структура експорту країни безпосередньо залежать від її потенціалу, який можна визначити як максимальну здатність національної економіки при певному розвитку продуктивних сил випускати товари й надавати послуги, конкурентоспроможні на зовнішніх ринках. Обсяг експортної продукції в Україні становить всього 18 млрд. дол. США, тобто 0,3% від світового експорту, у загальному експорті країни продукція агропромислового комплексу займає понад 11 відсотків. Порівняно з 1999 р. у 2003 р. загальний експорт збільшився у 2 рази, а експорт агропродовольчої продукції - у 2,1 раза. У структурі експорту продукції АПК у 2003 р. найбільшу частку (близько 70%) займають шість товарних груп: жири і олії рослинні (20,5%), зерно і зернові злаки (14,7%), насіння олійних (9,6%), м’ясо і м’ясопродукти (9,2%), молоко і молокопродукти (9,2%), цукор та кондвироби (7,3%). При цьому стабільну динаміку зростання обсягів, протягом останніх п’яти років мають - зерно, м’ясо, молоко та олія. Натомість обсяги експорту цукру та насіння олійних культур суттєво зменшились. Збереження такої тенденції свідчить про обмеженість асортименту експортованих товарів, що звужує поле діяльності держави у світогосподарських процесах, ставить Україну в залежність від кон’юнктури на ринках невеликої кількості товарних груп, особливо зерна, а нестабільність виробництва унеможливлює збереження вже завойованих позицій на світовому ринку. Звідси найважливішим завданням для України є диверсифікація структури експорту агропродовольчої продукції. На світовому агропродовольчому ринку паралельно з процесами глобалізації спостерігається загострення конкуренції, що вимагає визначення конкурентоспроможності аграрних секторів окремих країн. Проведені дослідження показують, що за рівнем фактичних порівняльних переваг найбільш конкурентоспроможним на світовому ринку є такі товари українських товаровиробників - насіння соняшнику, соняшникова олія, яловичина та ячмінь. Слід також зазначити, що протягом останніх п’яти років Україна посідає у світі друге місце з експорту насіння соняшнику та соняшникової олії, п’яте - за обсягами продаж та рівнем конкурентних переваг з експорту ячменю та яловичини, восьме – з торгівлі кукурудзою та сухим знежиреним молоком.

Про недосконалість структури експорту в Україні свідчить те, що за останні п’ять років питома вага продукції АПК в експорті становила 11,4%, у тому числі сировина (продукти рослинництва і тваринництва) – 6,7%, тобто вона є навіть дещо гіршою, ніж у країнах, що розвиваються, де питома вага відповідних груп товарів знаходиться на рівні 8 та 2,8% відповідно. Протягом досліджуваного періоду нами спостерігалась позитивна динаміка у напрямі збільшення експорту продуктів більш глибокої переробки. Так, у 2003 р. порівняно з 1999 р. частка сировини у загальній структурі експорту зменшилась з 8,4 до 5,3%, натомість зросла питома вага продукції харчової промисловості - з 2,8 до 8,7 відсотків.

В умовах геоекономічної конкуренції надзвичайно важливо визначати та на практиці реалізовувати порівняльні і конкурентні переваги продукції українського походження на світовому ринку конкретних товарів чи товарних груп з метою розробки стратегії державного регулювання та підтримки тих галузей виробництва, які мають найвищу конкурентоспроможність на світовому ринку. Оцінка конкурентоспроможності проводиться на основі співставлення експорту та імпорту продукції (табл.1).

Таблиця 1

Співвідношення експорту та імпорту продукції АПК, 1999-2003 рр.

Групи товарів | Експорт (е) | Імпорт (і) | Індекс співвідно-

шення. | Повний індекс

Млн дол.

США | % | Млн дол.

США | %

М’ясо і субпродукти | 837,4 | 8,7 | 289,1 | 4,7 | 2,90 | 3,89 | Молоко і молокопродукти | 861,4 | 8,9 | 112,3 | 1,8 | 7,67 | 10,96 | Зернові злаки | 2514,5 | 26,1 | 734,5 | 11,9 | 3,42 | 15,52 | Насіння соняшнику | 794,6 | 8,3 | 163,0 | 2,7 | 4,87 | 7,39 | Цукор і кондвироби | 599,6 | 6,2 | 719,6 | 11,7 | 0,83 | 1,00 | Жири та олії | 1390,6 | 14,4 | 435,7 | 7,1 | 3,19 | 7,69 | Інші товари | 2629,3 | 27,3 | 3692,5 | 60,1 | 0,71 | 11,02

Продукція АПК | 9627,4 | 100,0 | 6146,7 | 100,0 | 1,57 | Х

Всього | 84443,0 | Х | 81574,1 | х | 1,04 | Х

Отже, у підсумку за п’ять років позитивне сальдо з торгівлі агропродовольчою продукцією становило 3480,7 млн дол. США, у цілому по зовнішній торгівлі - 2868,9 млн дол. США. Це означає, що для української економіки експорт продукції агропромислового комплексу залишається перспективним напрямом зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше позитивне сальдо отримано по зернових злаках -1780,0 млн дол. США, олії рослинного і тваринного походження – 954,9, молоку і молокопродуктах -749,1 млн дол. США.

За останні п’ять років індекс співвідношення експорт/імпорт у цілому в Україні становив 1,04; агропродовольчих продуктів – 1,57; молока - 7,67; насіння олійних – 4,87; зерна і зернових злаків – 3,42. Для врахування питомої ваги конкретної групи товарів у структурі експорту та імпорту продукції АПК нами розраховано повний індекс зовнішньої торгівлі за формулою (1):

I= , (1)

де: E – експорт; i – імпорт; – питома вага товарної групи в експорті; – питома вага товарної групи в імпорті.

За повним індексом зерно і зернові злаки посідають перше місце у зовнішньоекономічній торгівлі агропродовольчими товарами (15,52), на другому місці молоко (10,96), на третьому – жири та олії (7,69). Цукор та кондитерські вироби мають найменший індекс (1,00), що означає, що ця продукція не має порівняльних переваг і не є пріоритетною для зовнішньої торгівлі на сучасному етапі.

На країни СНД за три останні роки припадає основна частина українського агропродовольчого експорту (43,02%), з них левова частка – на ринок Росії (32,74%). Це означає, що ринки СНД є традиційними для України, що зумовлено, передусім, їх територіальною близкістю, спільними транспортними комунікаціями, уніфікованими технічними умовами виробництва та стандартами. Збереження цих ринків для України є важливим і через їх меншу вимогливість до якості продукції. Частка країн ЄС в експорті агропродовольчої продукції становить близько 20 відсотків. Цей напрям співробітництва та орієнтація на загальноєвропейські структури, що розвиваються на основі ЄС, є найважливішими для України у перспективі. Переваги західноєвропейського вектора зумовлюються можливостями доступу до сучасних технологій світового рівня, залучення капіталу та інформаційних ресурсів європейських бізнесових структур, запозичення передових технологій виробництва та менеджменту. Отже, диверсифікація експорту повинна відбуватись у напрямі розширення асортимен- ту товарів та заміщення експорту сировини продуктами поглибленої переробки. Такі процеси відбуваються в олійножировому комплексі.

Аналізуючи динаміку попиту і пропозиції олії соняшникової, можна зазна- чити, що, починаючи з 1999 р. за рахунок збільшення виробництва загальна пропозиція олії зросла у 2,8 раза і забезпечується власними виробниками. В роботі детально проаналізовано діяльність олійних заводів „Укроліяпром”, вивчені якісні та кількісні показники їх роботи. Потужності переробних під- приємств країни спроможні щорічно виробляти близько 1900 тис. т олії, 380 тис. т маргарину та 105 тис. т майонезу, що дозволяє повністю забезпечити внутрішні потреби і понад 1200 тис. т олії експортувати.

Попит на соняшникову олію виникає внаслідок: а) внутрішнього споживання населенням; б) подальшої поглибленої переробки; в) експорту. Згідно з нормами споживання продукції, рекомендованими ФАО, для забезпечення населення держави необхідно близько 500 тис. т олії. Протягом досліджуваного періоду попит на неї суттєво змінився – продовольче споживання залишилось на рівні базисного періоду, а використання у харчовій промисловості (виробництво майонезу, маргарину, саломасу тощо) зросло у 2,2 раза, експорт збільшився у 5 разів.

Можна зробити висновок, що зростання пропозиції за певних конкретних умов є рушійною силою для розвитку мультиплікаційних процесів у попиті. Однак ринкова рівновага, як відомо, забезпечується цінами.

У дисертаційній роботі досить детально проаналізована цінова кон’юнктура внутрішнього ринку, в результаті чого встановлено, що ціна значною мірою виз- начається декількома факторами - рівнем світових цін, рівнем цін на сировину, якістю продукції та попитом.

Питома вага вартості сировини у структурі собівартості сирої олії залежно від олійності насіння та інших факторів знаходиться у межах 84-90%, а отже вплив ціни насіння соняшнику на відпускні ціни олії є визначальним (рис. 1).

Рис 1. Динаміка цін на насіння соняшнику та олію соняшникову, грн/т

Порівняння внутрішніх цін на олію з експортними у динаміці дає можливість визначити їх взаємозв’язок та оцінити кон’юнктуру на внутрішньому ринку. Дослідження показали, що у 1999-2000 рр., безпосередньо після введення експортного мита, внутрішні ціни на олію соняшникову традиційно перевищували експортні, що було зумовлено високим попитом з боку національної харчової промисловості. За сучасних умов експортні ціни, як правило, перевищують внутрішні, що пояснюється конкурентоспроможністю української олії на світовому ринку, а також тим, що національні виробники маргаринової продукції надають перевагу дешевшій пальмовій олії.

Встановлено циклічний характер зміни цін на сировину, причиною якого є сезонність виробництва та надходження у весняний період урожаю соняшнику з Аргентини. Дослідження циклічності проводилось за формулою першої гармоніки Фур’є (формула (2)):

(2)

де: - вільний член регресії; , -коефіцієнти регресії; - період часу.

Таким чином, вищевикладені матеріали дають можливість оцінити результати державного регулювання ринку олії соняшникової шляхом введення експортного мита на насіння соняшнику – сировини для виробництва олії (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка виробництва та експорту насіння соняшнику й олії

Показники | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2003 р. до 1999 р., % | Виробництво соняшнику, тис. т | 2794 | 3457 | 2251 | 3271 | 4248 | 152,0 | Експорт соняшнику, тис. т | 428 | 834 | 583 | 68 | 867,5 | 202,7 | Експорт/ виробництво, % | 16 | 24 | 26 | 2,2 | 20,4 | +4,4 | Виручка, млн дол. США | 138,0 | 196,7 | 99,9 | 18,4 | 211,0 | 152,9 | Експортна ціна соняшнику, дол. /т | 322 | 358 | 171 | 270 | 243 | 75,4 | Середньорічні закупівельні ціни соняшнику, грн. /т | 898 | 895 | 1071 | 1258 | 1221 | 136,0 | Виробництво олії, тис.т | 577,3 | 972,8 | 934,7 | 980,1 | 1319,3 | 228,5 | Експорт олії, тис. т | 174 | 582,5 | 473,2 | 566,1 | 924,2 | 531,1

Експорт олії/ виробництво, % | 32 | 62 | 54 | 58 | 70 | +48 | Виручка, млн дол. США | 105,3 | 233,0 | 216,6 | 334,6 | 548,2 | 520,6 | Відпускні ціни нерафінованої олії (франко-склад), грн. /т | 2765 | 2066 | 2780 | 3326 | 3313 | 119,8 | Середня ціна експорту, дол. США/т | 605,2 | 400,0 | 457,7 | 590,5 | 593,2 | 98,0 |

Виробництво соняшнику в Україні невпинно зростає – валовий збір у 2003 р. більше урожаю, зібраного у 1999 р., в 1,5 раза Завдяки рекордному за останні десять років виробництву, після певного зниження обсягів експорту, в результаті введення мита кількість експортованого насіння за цей період зросла у 2 рази, а валютна виручка збільшилась із 138 до 211 млн дол. США. Внаслідок введення мита та постійного підвищення закупівельних цін на насіння соняшнику значно швидшими темпами збільшується виробництво олії (за досліджуваний період майже у 2,3 раза), при цьому потужності олійних заводів використовуються в середньому на 86% проти 30% у 1999 р. Виручка від реалізації насіння соняшнику за цей період збільшилась на 73 млн дол. США, а від реалізації олії - на 442,9 млн дол США. Тобто це свідчить про диверсифікацію експорту агропродовольчої продукції в напрямі заміщення сировини продукцією більш глибокої переробки.

При введенні експортного мита спеціалісти і науковці висловлювали занепокоєння, що Україна втратить завойовані на світовому ринку олійних культур позиції і не зможе конкурувати на світовому ринку рослинних олій. Однак ці побоювання не справдилися, в останні роки Україна стала головним експортером олії, витіснивши з першого місця Аргентину. Дослідження вчених показують, що соняшникова олія характеризується найвищими після насіння соняшнику порівняльними перевагами, а, отже, є одним із найбільш конкурентоспроможних товарів.

На світовому ринку рослинних олій пропонується близько 20 видів олії, що виробляється у різних півкулях з різної сировини. Соняшникова олія за обсягами виробництва посідає 4 місце, а за обсягами експорту/імпорту третє після пальмової та соєвої олій. Аналіз попиту/пропозиції олії соняшникової в країнах ЄС свідчить, що ці ринки є повністю сформованими і дуже висококонкурентними, тобто проникнення в них реально може відбутись тільки в результаті вступу України до СОТ та ЄС.

В Україні зараз спостерігається значне зростання обсягів експорту олії, а також покращання його структури за рахунок збільшення частки рафінованої та бутильованої олії - у 2,5 раза у 2003 р. порівняно з 1999 р. Однак, все ще левову частку в експорті займає сира нерафінована, недезодорована олія, яка відвантажується наливом. Причинами такої ситуації є: високі транспортні витрати, протекціоністська (захисна) політика більшості країн-імпортерів, невідповідність міжнародним стандартам якості тощо. Традиційні імпортери рослинних олій, такі, як Туреччина, Алжир, Індія мають власні потужності для їх рафінації та розфасовки, тому для захисту власних товаровиробників і просування своїх торгових брендів уряди встановлюють різні тарифні обмеження – високі імпортні мита на товар з більш глибоким ступенем переробки. Наприклад, при імпорті сирої соняшникової олії в ЄС з України імпортне мито складає 2,9%, а при імпорті рафінованої олії - 6,1%. В Єгипті імпорт соняшникової олії наливом (сирої чи рафінованої) обкладається імпортним тарифом 1% плюс 1% податку на продаж. У той же час імпортне мито на соняшникову олію, фасовану для роздрібної торгівлі (сиру чи рафіновану), становить у Єгипті 20 відсотків. Зазвичай українську олію купують Алжир, Туреччина, Єгипет, Індія, Швейцарія, Велика Британія також країни ЄС (Італія, Греція). Для експорту в Індію необхідно формувати великі партії – 8-10 тис. т, оскільки фрахт є дорожчим (внаслідок більшої відстані) і відвантаження невеликих партій є економічно невигідним. Основним транспортом для експорту української олії є морський, частка якого за останні сезони знаходиться в межах 65-80% усіх відвантажень. Залізницею перевозять значно менші обсяги олії (в межах 20-35%), в основному, близько половини, це рафінована та фасована олія, яка відвантажується в Росію.

Формування експортних цін на олію соняшникову відбувається під впливом таких факторів: внутрішня пропозиція олії, експортний та внутрішній попит, світові ціни, а також ціни на інші види олій, спроможних замінити її у продовольчому споживанні, у кондитерській і харчовій промисловості. За рівнем цін соняшникова олія посідає 2-3 місце у світі, конкуруючи за цим показником з пальмоядровою та кокосовою.

Україні варто запозичити досвід більшості олійнопереробних заводів Західної Європи, технічне оснащення яких дозволяє переробляти декілька видів олійної сировини: соєві боби, насіння ріпаку та соняшнику. Вибір сировини пере- робником залежить від маржі переробки різного виду олійних. У роботі про- аналізовано, що маржа переробки обумовлюється станом поточної та прог- нозованої на найближчі один-два місяці кон’юнктури ринків олійних та продуктів їх переробки. Розмір маржі переробки насіння соняшнику є найбільш нестійким у розрізі місяців і може відрізнятись більше ніж у 2,5 раза, у той час, як переробка сої дає більш постійний розмір маржі протягом всього року.

У третьому розділі – “Формування конкурентної стратегії проникнення на зовнішні ринки” - встановлено, що гармонізація українських стандартів якості сировини та олії до міжнародних є однією з найважливіших умов для приєднання України до міжнародних торговельних організацій. Встановлено, що достовірне визначення якості насіння соняшнику в українських лабораторіях не відповідає міжнародним стандартам (ISO), а тому не може забезпечити вимоги типових міжнародних контрактів на стандартних умовах FOSFA та GAFTA. За показником вмісту олії у насінні соняшнику результати зазначені у закордонних сертифікатах, перевищують вказані у вітчизняних на 2-9 одиниць (46-51% вмісту олії проти 42-44%), за показником кислотності – на 0,7-2 одиниці (0,3-2,2 краплин КОН проти 1-4,2). Зазначені розбіжності призводять до втрати українськими експортерами премій у розмірі 3-10,5% від ціни за перевищення вмісту олії (звичайний базис вмісту олії в експортному контракті - 44%) і ставлять під загрозу виплати штрафу за перевищення показника кислотності в розмірі до 7% від ціни. Для олії дуже суттєвим є стандартизація не тільки готової продукції, але і процесу виробництва. Проблеми безпеки і якості харчових продуктів, які можуть поставити під загрозу здоров’я споживачів, вимагають обов’язкового впровадження і сертифікації на підприємствах харчової промисловості систем аналізу ризиків і визначення критичних контрольних міток (НАССР). Рекомендовано прискорити створення такої галузевої системи стандартів, яка, з одної сторони, задовольнила б вимоги до вступу в СОТ, а з іншої – не вступаючи у протиріччя із стандартами ІSО, захистила виробників від проблем пов’язаних із вступом. Регуляторна політика держави щодо проникнення на світовий ринок полягає у здійсненні заходів щодо посилення конкурентоспроможності українських товарів за рахунок покращання якості та збільшення асортименту, а також в організації власних сертифікованих лабораторій з визначення якості продукції на базі стандартів ISO.

У роботі розглянуті методи мінімізації ризиків експортних операцій, у тому числі страхування цінових ризиків шляхом укладання ф’ючерсних контрактів та уникнення ризику непроплати чи інфляції через використання форфейтингу та факторингу.

Важливим інструментом стратегії поведінки гравців на ринку є прогнозування його кон’юнктури. Прогнозами світових ринків олійних продуктів займаються, перш за все, німецька аналітична служба “Oil World” та Департамент сільського господарства США (USDA), які регулярно розповсюджують свої прогнози через агентство “REUTERS” у мережі Інтернет. У дисертаційній роботі, використовуючи метод екстраполяції та першу формулу гармоніки Фур’є, яка забезпечує врахування сезонності виробництва, зроблено прогноз внутрішніх цін на насіння соняшнику на 2005 р. У роботі також розкриваються зміст, переваги та недоліки використання у прогнозуванні взаємопов’язаної моделі ринків олії та соняшнику.

У дисертаційній роботі висвітлені роль та можливості застосування Інтернет-технологій у маркетингових дослідженнях стану та динаміки кон’юнктури внутрішнього і світового ринків, а також в обгрунтуванні управлінських рішень. Доведено, що моніторинг динамічної ринкової кон’юнктури є неможливий без використання її показників у режимі „он лайн”. Розроблені рекомендації та вдосконалено методику щодо використання цих технологій.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.