НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СЕВЕРІНОВА Світлана Костянтинівна

УДК 616.31-089+616.314-089.28/29+616.233-002

ОСОБЛИВОСТІ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЗНІМНИМИ ПЛАСТИНЧАСТИМИ ПРОТЕЗАМИ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХІТ

14.01.22- стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ –2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

на кафедрі ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Жадько Сергій Ігоревич,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
кафедра стоматології, завідувач

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Лабунець Василь Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, відділ ортопедичної стоматології, завідувач відділу

Провідна

установа Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії, м. Полтава

Захист відбудеться “ 15 ” квітня 2004 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема біосумісності синтетичних матеріалів досить актуальна в ортопедичній стоматології, де ускладнення та захворювання слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів при користуванні знімними пластинчастими протезами з акрилових пластмас, виникають у 60-65% випадків, а кількість осіб, що потребують зубного протезування, щорічно зростає (Гожая Л.Д., 1988; Киндий Л.Д., 1999; Бобкова С.А., 2001). Перспективи підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень при протезуванні в сучасній стоматології пов'язують із підвищенням біологічної індиферентності акрилових пластмас, що залежить від способу їхнього виготовлення, та необхідністю урахування захворювань внутрішніх органів в осіб, що протезуються (Давиденко Г.М., 1998; Жадько С.И., 1996; Миронова И.В., 2001). Хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ) займають у загальній структурі захворюваності, інвалідності і смертності населення розвинутих країн третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань (Фещенко Ю.И. с соавт., 1998). Перебіг ХНЗЛ супроводжується істотним дисбалансом у системі імунітету, гемостазу та інших гомеостатичних систем (Чучалин А.Г., 1998). Відомо, що системні зрушення імунного і гемокоагуляційного потенціалів впливають на виникнення, перебіг і наслідки будь-якого локального (включаючи порожнину рота) запального процесу. З іншого боку, патологічні процеси в порожнині рота, в тому числі викликані компонентами акрилових пластмас ортопедичних конструкцій, можуть обтяжувати перебіг соматичного захворювання (Жадько С.И., 1996; Бобкова С.А., 2001). Підвищення ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт та профілактика запальних проявів слизової оболонки протезного ложа у них є актуальними.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок наукових досліджень є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського “Особливості ортопедичного лікування хворих із супутньою патологією при несумісності до акрилових пластмас” (№ державної реєстрації 01984009093). Дисертант в комплексній темі виконала окремий фрагмент.

Мета дослідження: профілактика запальних проявів слизової оболонки протезного ложа, підвищення ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт.

Основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об'єкт дослідження: хворі з хронічним обструктивним бронхітом, що потребують ортопедичного лікування знімними протезами.

Предмет дослідження: клініко-лабораторна оцінка стану порожнини рота у хворих на ХОБ, що користуються акриловими знімними протезами, фізико-механічні властивості пластмасових базисів, показники гемостазу та імунного статусу.

Методи дослідження: Клініко-лабораторні (для оцінки стану слизової оболонки порожнини рота під впливом знімних протезів з акрилових пластмас у хворих на ХОБ); фізико-механічний (для вивчення властивостей пластмас); гемокоагуляційні, імунологічні (для прогнозування ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих на ХОБ); статистичні (для визначення достовірності отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено, що хронічний обструктивний бронхіт в ортопедичних хворих є чинником ризику розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа за рахунок формування системно-регіонарного дисбалансу згортаючої і протизгортаючої систем крові, які характеризується розвитком передтромботичного стану.

Встановлено, що акрилові пластмаси диференційовано впливають на основні показники гемокоагуляції, фібринолізу та імунної регуляції гемостазу.

Вперше розроблено лабораторні методи прогнозування можливості розвитку запальних змін слизової оболонки протезного ложа (СОПЛ) в ортопедичних хворих без бронхолегеневої патології та у таких, що хворіють на ХОБ.

Доведено, що використання сорбентів при виготовленні знімних пластинчастих протезів дозволяє істотно знизити негативний вплив базисів протезів з акрилових пластмас на слизову оболонку протезного ложа в пульмонологічних хворих. Розроблено методику виготовлення знімних протезів з використанням сорбенту, на яку отримано деклараційний патент України.

Практична значимість одержаних результатів та їх впровадження. Для профілактики запальних змін протезного ложа хворих на хронічний обструктивний бронхіт найдоцільніше протезування знімними протезами з металевим базисом. Для протезування пластинчастими протезами з пластмасовим базисом розроблено спосіб їх виготовлення з використанням сорбентів, на який отримано деклараційний патент України (№ А від 16.09.2002 р.).

Розроблено і впроваджено в клінічну практику: лабораторний спосіб прогнозування ризику розвитку запальних змін СОПЛ в ортопедичних хворих із хронічною бронхолегеневою патологією.

Результати роботи запроваджені в лікувальну практику Республіканської клінічної стоматологічної поліклініки (м. Сімферополь), міських стоматологічних поліклініках (м. Сімферополя, Алушти, Євпаторії), в навчальний процес кафедри ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проводився добір хворих, їх стоматологічне обстеження та ортопедичне лікування. Проведено аналіз отриманих результатів, їх математичну обробку, сформульовані основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації. Комплекс імунологічних і цитохімічних досліджень, а також клінічне обстеження хворих на хронічний обструктивний бронхіт проведені автором спільно з співробітниками імунологічної лабораторії кафедри пульмонології (зав. кафедрою професор Хренова О.А.) Кримського медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Фізіко-механічні дослідження якості пластмас проведені спільно із співробітниками лабораторії ВАТ “Сімферопольський завод пластмас” (керівник – Москвітіна Л.І.). Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в проведенні досліджень

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на: науково-практичній конференції м. Полтава (24-25 жовтня 1993 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю стоматологічного факультету Львівського ДМУ ім. Д.Галицького (Львів, 1998); Із'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999); науково-практичній конференції, присвяченій 20-річчю стоматологічного факультету Харківського державного медичного університету (Харків, 1998); науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю СЦКЛС (Саки, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, із них 5 – у виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у наукових збірниках, матеріалах наукових конференцій, з’їздів, отримано 2 деклараційні патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 164 сторінках комп'ютерного тексту, робота ілюстрована 46 таблицями і 9 рисунками. Список використаних літературних джерел складається з 303 робіт, в тому числі латиною – 126, кирилицею – 177.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилося 145 хворих (65 жінок, 80 чоловіків) віком від 40 до 70 років, з них 106 пацієнтів страждали на ХОБ. Діагноз ХОБ ставився лікарем-пульмонологом на підставі даних комплексного клініко-рентгенологічного обстеження з урахуванням показників функції зовнішнього дихання. Стоматологічне обстеження та ортопедичне лікування хворих на ХОБ здійснювалося в стадії ремісії основного захворювання. Обстеження хворих проводили за загальноприйнятою схемою: опитування, огляд стану зубощелепної системи, додаткові і спеціальні методи дослідження. Отримані дані заносилися в спеціально розроблену карту обстеження, яка доповнює загальноприйняту форму історії хвороби стоматологічного хворого (№ ).

Усі пацієнти потребували ортопедичного лікування: виготовлення часткових знімних та повних знімних пластинчастих протезів з найбільш розповсюджених вітчизняних базисних пластмас “Етакрил”, “Фторакс” і кобальто-хромового сплаву. Протези виготовлялися за загальноприйнятою технологією, а також розробленим нами способом з додаванням сорбентів у гіпсову прес-форму (патент України № від 15.05.2001 р.).

Всі хворі були розподілені на три групи. 1-у (контрольну) групу склали 39 хворих без супутньої патології, 2-у групу – 52 хворих на ХОБ у фазі ремісії з ДН
I і II ступеня. Зубне протезування в 1-й і 2-й групах проводилося повними чи частковими знімними протезами, виготовленими з акрилових пластмас компресійним пресуванням за загальноприйнятою технологією. В 3-ю групу ввійшли 54 ортопедичних хворих на ХОБ у фазі ремісії з ДН I і II ступеня, які і раніше користувалися знімними протезами, що викликало запалення СОПЛ, їм було виготовлено знімні протези за розробленою нами технологією. Всі хворі були розподілені на підгрупи в залежності від виду пластмаси, з якої було виготовлено базис протеза. “Етакрил” застосовувався при виготовленні протезів хворим 1 (а), 2 (а) і 3 (а) груп (16, 28 і 28 хворих, відповідно), “Фторакс” – при виготовленні протезів хворим 1 (б), 2 (б) і 3 (б) груп (23, 24 і 26 хворих, відповідно).

Матеріалом для лабораторних досліджень були: кров та змиви з порожнини рота. Дослідження змивів із порожнини рота проводились до протезування, а також через 1 тиждень, 1 місяць і 6 місяців. Дослідження крові проводились до і через 1 місяць після протезування.

Вивчення фізико-механічних властивостей пластмас проводили шляхом визначення межі міцності, іспиту на стиск, іспиту на статичний вигин, іспиту на ударний вигин, іспиту на водопоглинання та визначення залишкового мономеру (А.В. Павленко, 1997). Порівняльну характеристику фізико-механічних властивостей зразків акрилових пластмас було проведено шляхом іспитів на статичний згин (ГОСТ 4648-71), стиск (ГОСТ 4651-78), розтягування (ГОСТ 11262-80).

Вивчення цитохімічних показників змивів порожнини рота та периферичної крові проводилося за наступними методиками: визначення активності мієлопероксидази лейкоцитів змиву з порожнини рота за методом Грехєма-Кнолля, тест відновлення нітросинього тетразолію (НСТ) у лейкоцитах змиву з порожнини рота за Б.С. Нагоєвим (1983), визначення внутрішньо-клітинного глікогену в нейтрофілах периферичної крові (А.Л. Шабадаш, 1962).

Для вивчення гемокоагуляційних показників використовували визначення агрегаційної активності, толерантності плазми до гепарину, часу рекальцифікації плазми (Bergerhof H., Roka L., 1954), протромбінового часу, тромбінового часу, активності фібринази, фібринолітичної активності крові, вмісту фібриногену і продуктів деградації фібрину-фібриногену, АТ Ш в плазмі крові (В.А. Белицер, 1988).

Для вивчення імунологічних показників використовували реакції розеткоутворення для визначення лімфоцитарних рецепторів до тромбіну (трЕ-РУК) (А.И.Кусельман, 1987), урокінази (уЕ-РУК), кров'яному (кЕ-РУК) і тканинному (ткЕ-РУК) активаторам плазміногену (А.М.Братчик, 1993), визначення тромбінозалежної, прокоагулянтної і фібринолітичної активності лейкоцитів (Л.П. Малежик, 1983).

Результати дослідження та їх обговорення

В результаті стоматологічного обстеження 106 хворих на хронічний обструктивний бронхіт у фазі ремісії у 42 (39,6%) з них діагностовано повну відсутність зубів, а у 60,37% – часткову відсутність (певний клас дефекту зубного ряду за Кеннеді).

При обстеженні порожнини рота у 16,6% хворих на ХОБ з I ступенем ДН при повній відсутності зубів на верхній і нижній щелепі піддатливість слизової оболонки відповідала 1 класу за Супплє, при II ступені ДН у 73% хворих на ХОБ піддатливість слизової оболонки порожнини рота відповідала 3 класу за Супплє.

З анамнезу було з'ясовано, що 60 хворих протягом певного часу користувалися знімними пластинчастими протезами. При опитуванні 20% з цих хворих з I і II ступенем ДН пред'являли скарги на печію слизової оболонки під базисом протеза, особливо в момент появи задишки.

Результати дослідження показали, що в хворих на ХОБ у фазі ремісії з I ступенем ДН запальні зміни слизової оболонки протезного ложа виявлялися в 72,6% випадках. З наростанням ступеня тяжкості основного захворювання слизова оболонка порожнини рота, особливого твердого піднебіння, зазнавала більш виражених запальних змін і характеризувалася гіперемією та набряклістю в 86,1%. Саме такі хворі погано адаптувалися до протезів і практично не могли ними користуватися. Таким чином, значна кількість хворих на ХОБ I і II ступенями ДН відзначають дискомфорт при користуванні знімними пластинчастими протезами.

Дані клінічного обстеження підтверджується комплексом лабораторних досліджень змивів з ротової порожнини в хворих на хронічний обструктивний бронхіт, що користуються знімними пластинчастими протезами, а також в осіб, які не користувались протезами. У хворих на ХОБ з I і II ступенями ДН, що користуються знімними протезами з акрилових пластмас найбільшій змін досліджуваних показників виявлене у пацієнтів з II ступенем ДН. Підвищується активність мієлопероксидази на 16,8%, НСТ-тесту на 9,3% (p<0,05), кількості лейкоцитів на 16,6% (p<0,001). Встановлені показники можуть свідчити про токсичну дію пластмаси у хворих на ХОБ з I і II ступенями ДН, що може викликатися надлишком мономеру (Жадько С.І., 1996, Палійчук І.В., 1998, Кіндій Д.Д., 1999).

Для зменшення токсичного впливу залишкового мономеру базису пластинчастого протеза на слизову оболонку в хворих з ХОБ і I і II ступенями ДН, нами запропоновано методику виготовлення знімних зубних протезів із уведенням сорбенту (активованого вугілля) у гіпсову прес-форму. Введення сорбенту в гіпсову прес-форму сприяє виведенню залишкового мономеру, який не вступив у реакцію полімеризації при постійно діючому температурному режимі. Це підтверджується результатами лабораторних досліджень, які свідчать про зменшення вмісту мономеру в базисі протеза на 5,3%. Результати фізико-механічних досліджень властивостей пластмас, виготовлених із застосуванням сорбентів, свідчать про їх більшу міцність (розрив, вигин, стиск, питома в'язкість), у середньому на 19,3%.

Стоматологічне обстеження хворих контрольної групи, проведене через 1 тиждень після накладення протеза виявило, що 52% пацієнтів 1 (б) групи і 37,5% хворих 1 (а) групи пред'являли скарги на біль під протезом. При об'єктивному дослідженні встановлено наявність запалення слизової оболонки протезного ложа, яке підтверджувалося позитивною пробою Шиллера-Пісарєва. Після корекції протезів пацієнти скарг не пред'являли, стан слизової оболонки протезного ложа (СОПЛ) нормалізувався.

У 32,1% пацієнтів групи 2 (а) і 41,7% пацієнтів групи 2 (б) через тиждень після протезування виявлені скарги на печію під протезом, сухість у роті. При об'єктивному дослідженні порожнини рота в 82,1% хворих 2 (а) групи виявлено, що СОПЛ гіперемійована, у 2 (б) групі ознаки запалення СОПЛ були найбільш інтенсивними і виявлені в 95,8% хворих, Проба Шиллера-Пісарєва в (а) і (б) підгрупах була позитивною в 42,8% -50% випадках, слабко позитивною в 39,3% – 45,8% хворих. У 3 (а) і 3 (б) групах у яких протезування проведене за розробленим нами методом через тиждень після протезування, тільки 14,8% хворих пред'являли суб'єктивні скарги на печію під протезом. При об'єктивному дослідженні порожнини рота в 60,6% хворих 3 (а) групи і у 65,3% хворих 3 (б) групі слизова оболонка виявилась слабко гіперемійованою. Проба Шиллера-Пісарєва в (а) і (б) підгрупах була позитивною в 21,4%-23% випадках, слабко позитивною в 39,3%-42,3% хворих.

Через 1 місяць після ортопедичного лікування хворих 2 (а) групи (21,4%) і хворі 2 (б) групи (29,2%) продовжували скаржитися на печію під протезом та сухість у роті. При об'єктивному дослідженні порожнини рота хворих 2 (а) і (б) групи в 67,8% – 83,3% хворих з них СОПЛ була гіперемійованою, проба Шиллера-Писарєва виявилася позитивною в 25%-37,5% випадків, слабко позитивною – у 42,8%-45,8% хворих. Через 1 місяць після ортопедичного лікування тільки у 3,6% хворих 3 (а) групи і 7,7% хворих 3 (б) групи скаржилися на печію і біль під базисом протеза. При об'єктивному дослідженні порожнини рота 3 (а) групи лише в 42,8% хворих СОПЛ була гіперемійована, у 3 (6) групі точкове запалення СОПЛ відзначалось у 50% хворих. Проба Шиллера-Пісарєва в (а) і (б) підгрупах позитивна в 7,1%-7,7% випадках, слабко позитивна – у 35,7%-42,3% хворих.

Навіть через 6 місяців користування знімними протезами в 7,1% пацієнтів 2 (а) групи і 16,6% хворих 2 (б) групи клінічного поліпшення не відзначено. Хворі пред'являли скарги на відчуття печії, сухість в порожнині рота, діагностувалося запалення слизової оболонки протезного ложа різної інтенсивності, хворі могли користуватися протезами тільки під час розмови і прийому їжі. При об'єктивному дослідженні порожнини рота 2 (а) групи в 53,6% хворих слизова оболонка протезного ложа була гіперемійована,у хворих 2 (б) запалення СОПЛ відзначалося в 66,6%, проба Шиллера-Пісарєва позитивна в 14,3%-20,8% випадках, слабко позитивна – у 39,3% – 45,8% хворих. У 3 (а) і (б) підгрупі хворі через 6 місяців користування знімними протезами, виготовленими за запропонованою нами технологією скарг не пред'являли. При об'єктивному дослідженні в 28,6% – 34,6% випадках відзначалася лише точкова гіперемія СОПЛ, яке зменшилося після проведення корекції протеза.. Проба Шиллера- Пісарєва слабко позитивна в 28,6% – 34,6% хворих. Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про токсичну дію знімних пластинчастих протезів з акрилових пластмас на тканини протезного ложа, особливо в хворих на ХОБ. Кількість ускладнень після протезування у хворих із бронхолегеневою патологією зменшувалася при використанні металевого базису, порівняно з пластинчастим базисом з акрилових пластмас – на 14,64%. Виготовлення протезів, за розробленою нами технологією, зменшує токсичну дію акрилових пластмас на 28,8% та прискорює процес адаптації хворих до знімних протезів. Більш несприятливий вплив на тканини порожнини рота у хворих на ХОБ чинять знімні протези, виготовлені із пластмаси “Фторакс”.

Проведене комплексне дослідження змивів порожнини рота (кількості лейкоцитів, цитохімічної активності мієлопероксидази і НСТ-активності у нейтрофілах) у ортопедичних хворих показує, що після накладання протезів в 1-й групі протягом 1-го тижня спостерігалося збільшення всіх показників. Ми розцінювали це як реакцію протезного ложа на чужорідну речовину, якою були пластинчасті протези із акрилових пластмас). В наступні 1-6 місяців у цій групі хворих спостерігалось зниження досліджуваних показників в змивах ротової порожнини майже до вихідного рівня. Через 1 тиждень після протезування у 2-й групі хворих на хронічний обструктивний бронхіт спостерігалось збільшення показників кількості лейкоцитів в змивах з ротової порожнини в підгрупах (а) і (б) на 36% і 45% відповідно (р<0,001), в той час як в 3 групі цей показник збільшувався відповідно на 9% і 18%. Активність мієлопероксидази збільшувалась у 2 групі (б) на 17,8% (р0,05), в 2 групі (а) – на 14,9% (р0,05). В 3 групі хворих активність мієлопероксидази також збільшувалась: в підгрупі (б) – на 15,4% (р0,05), в підгрупі (а) – на 8,1% (р0,05). Показник НСТ-тесту – у 2 групі (б) збільшувався на 43,4% (р<0.001), в підгрупі (а) – на 37,1% по відношенню до контрольної групи. В 3-й групі показник НСТ-активності лейкоцитів до 7-ї доби після накладання знімних пластинчастих протезів із акрилових пластмас, характеризувався різким зростанням – на 34,7% (р0,01) в підгрупі (б) і на 31,8% в підгрупі (а) (р0,01) – при використанні пластмаси “Етакрил”.

Через 1 місяць у пацієнтів 2 групи активність мієлопероксидази збільшувалася на 12,1% і 8,9% (р >0,05). Інша картина спостерігалась в 3-й групі пацієнтів через 1 місяць спостережень: активність мієлопероксидази наближалась до вихідного рівня. Кількість лейкоцитів у змивах ротової порожнини 2 (а) і (б) підгрупах була на 18% і 27,2% вищою порівняно з моментом звернення, в той час як в 3 групі збільшувалася лише на 9%. Показник НСТ-активності у 2-й групі, підгрупа (б) залишався на достатньо високому рівні і на 37,1% був вищим від вихідного рівня (р0,01), в той час як в 3-й групі НСТ-активність підвищувалася всього на 24,6%,

Через 6 місяців після накладання протезів у хворих 2-й групи, активність мієлопероксидази нейтрофілів змиву склала в підгрупі (а) 7,7% (р0,05), а в підгрупі (б) 9,7% (р>0,05), що дозволяє говорити про відсутність адаптації організму до знімних пластинчастих протезів. У пацієнтів 3-ї групи протягом 6-ти місячного терміну спостережень встановлено зниження активності мієлопероксидази до вихідних показників, кількість лейкоцитів, показники НСТ-активності нейтрофілів в змивах порожнини рота у них також наближались до вихідного рівня, найбільш виразно в 3-й групі підгрупі (а).

Результати наших досліджень свідчать, що істотним фактором ризику розвитку запальних змін СОПЛ у хворих на ХОБ є наявність у них передтромботичного стану (тромбофілії), що характеризується порушенням гемостатичного балансу між згортаючою і фібринолітичною системами крові, включаючи зміни імунної регуляції гемостазу. Так, показник гемолізат-агрегаційного тесту в хворих 1 групи до протезування не виходить за межі рівня фізіологічних коливань цього показника в здорових осіб, а в хворих 2 і 3 груп він був підвищений, відповідно, на 25,5% і 23,7% (р0,01). При цьому підвищення агрегаційної активності тромбоцитів у хворих 2 і 3 груп зумовлено наявністю соматичного захворювання. Після ортопедичного лікування в хворих 1 і 3 груп досліджень цей показник достовірно не змінювався, у той час, як у хворих 2-ої групи після ортопедичного лікування він зріс на 14,4% (р0,05). Встановлені факти свідчать про те, що використання сорбенту при виготовленні знімних протезів дозволяє попередити зростання агрегаційної активності тромбоцитів за рахунок зменшення вмісту залишкового мономеру в базисі.

Нами встановлено, що ортопедичне лікування хворих на ХОБ здійснювалося на тлі порушення третьої фази згортання крові – фази утворення фібрину, що характеризується підвищенням вмісту в крові рівня фібриногену (ФГ) і продуктів деградації фібрину-фібриногену (ПДФ). Так, у хворих 2 і 3 груп рівень ФГ до протезування складав в середньому 5,5±0,4 мг/мл, ПДФ 2 і 3 груп – 94,9%. Після протезування дані показники зростали тільки в 2 групі – ПДФ на 24,8% (р0,02), а ФГ до 7,1±0,02 мг/мл (р0,001), що підтверджує негативний вплив базисів протезів з акрилових пластмас, виготовлених за традиційною технологією. У хворих 2 і 3 груп до і після ортопедичного лікування виявлялось також зниження рівня універсального інгібітору АТ III на 12,4 – 15,8% (р0,01).

Встановлено також, що показник часу рекальцифікації плазми у хворих 2 групи був до протезування на 5,9% (р0,02) знижений порівняно з відповідним показником у хворих 1 групи. Після протезування виявлено укорочення часу рекальцифікації плазми, як у порівнянні з вихідним значенням на 4,7% (р0,05), так і в порівнянні з нормою на 8,2% (р0,001). У хворих 3-ої групи показник часу рекальцифікації плазми після протезування істотно не відрізнявся від норми, проте був на 1,8% (р0,05) укорочений порівняно з попереднім етапом дослідження. Таким чином, розвиток запальних змін СОПЛ у хворих, що страждають на хронічний обструктивний бронхіт, характеризуються укороченням часу рекальцифікації плазми, порівняно з ортопедичними хворими без пульмонологічної патології. Після протезування мали місце системні гіперкоагуляційні зрушення, які характеризувались укороченням часу рекальцифікації плазми і згортання крові, що свідчить про порушення першої фази – фази утворення протромбінази.

Нами також установлено, що у хворих 1-ї групи до ортопедичного лікування вміст трЕ-РУК не виходив за межі фізіологічного діапазону. У хворих на ХОБ 2-ї і 3-ї груп до ортопедичного лікування відзначалося підвищення вмісту в крові лімфоцитів, які експресують рецептори до тромбіну (показник трЕ-РУК) відповідно, до 5,7±0,3% і 5,5±0,4% (р0,001).

Після ортопедичного лікування вміст трЕ-РУК зростав у пацієнтів всіх досліджених груп. Відомо, що тромбін у циркулюючій крові з'являється тільки за наявності в організмі запальних змін будь-якої локалізації. Якщо припустити, що на показник трЕ-РУК при протезуванні може впливати механічна травма тканин протезного ложа, то цим можна пояснити динаміку даного показника у всіх ортопедичних хворих на другому етапі дослідження. Разом з тим, у пульмонологічних хворих досліджуваний показник є вірогідно вищим порівняно з хворими 1-ї групи, а в хворих 2-ї групи є вірогідно вищий, ніж у хворих 3-ї групи.

Таким чином, використання модифікованої технології виготовлення протезів дозволяє вірогідно знизити експресію лімфоцитами рецепторів до тромбіну в хворих із бронхообструктивною патологією.

Встановлено, що у хворих 1-ї группи на обох етапах обстеження показники суттєво не відрізнялись від норми: уЕ-РОК складало 16,5±0,6, ткЕ-РОК – 21,0±0,6%, кЕ-РОК – 3,7±0,3%. У хворих 2-ї и 3-ї груп до протезування дані показники були зниженими: уЕ-РОК – до 10,7±0,3% и 10,9±0,5% (р<0,001), кЕ-РОК – до 56,8% (р<0,001) і 59,5% (р<0,001), ткЕ-РОК – 15,7% (р<0,001) і 10,0% (р<0,01). Після протезування показник уЕ-РОК підвищився відповідно на 13,1% (р<0,01) і 35,8% (р<0,001) в 2 і 3 групах, відповідно, але не досяг фізіологічного рівня. Звертає на себе увагу, що у хворих 3-ї групи рівень уЕ-РОК після протезування був достовірно вищим, ніж у хворих 2-ї групи. Під впливом ортопедичного лікування досліджений показник кЕ-РОК у хворих 2-ї групи істотно не змінювався, а у хворих 3-ї групи – зростав на 26,7% (р<0,01). У хворих 3-й групи після ортопедичного лікування вміст ткЕ-РОК статистично виявився значимо вищим, ніж у хворих 2-ї групи, яким ортопедичне лікування проводилося за традиційною технологією. Зниження в крові вмісту лімфоцитів, які експресують рецептори до активаторів плазміногену, характеризує певний ступінь порушення імунної регуляції фібринолізу на рівні тканин, що є своєрідною “межею” компенсаторних реакцій СОПЛ при контакті з протезами з акрилових пластмас, на нашу думку, зниження показників уЕ-РУК (на 10% і більше), ткЕ-РУК (на 15,7% і більше) і кЕ-РУК (на 56,7% і більше) може слугувати прогностичним критерієм ризику розвитку у них запалення СОПЛ.

Під впливом тромбіну лейкоцити істотно збільшують вивільнення з'єднань із тромбопластичною і антигепариновою дією. Для дослідження впливу акрилових пластмас на тромбінопосередковані властивості лейкоцитів нами використано подвійний навантажувальний тест: при постановці стандартної методики до етапу інкубації лейкоцитів із тромбіном введено додатковий етап інкубації клітинної суспензії в кюветах, виготовлених зі стоматологічних акрилових пластмас “Етакрил” і “Фторакс” протягом 1 години при температурі +37С у термостаті.

Результати досліджень свідчать про те, що акрилові пластмаси в цілому пригнічують функціональну (прокоагулянтну і фібринолітичну) активність лейкоцитів (відповідно на 10,3–17,6% і 11,5–18,3%). Встановлено, що акрилова пластмаса “Фторакс” має статистично більш виражений інгібуючий вплив на тромбінзалежну здатність лейкоцитів змінювати час рекальцифікації плазми в хворих 2–ї групи, ніж пластмаса "Етакрил" (на 23%, р < 0,02), що підтверджує недоцільність використання даної пластмаси при виготовленні знімних пластинчастих протезів у пульмонологічних хворих.

Використання модифікованої технології виготовлення протезів у хворих на ХОБ дозволяє зменшити на 16,6%, (р < 0,05) негативний вплив акрилатів на тромбінзалежну здатність лейкоцитів змінювати час рекальцифікації плазми.

ВИСНОВКИ

В роботі вирішена актуальна наукова задача сучасної стоматології – науково обґрунтована профілактика запальних проявів слизової оболонки протезного ложа і підвищення ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Практичні рекомендації

1. Для профілактики запальних змін слизової оболонки протезного ложа у хворих хронічним обструктивним бронхітом необхідне чітке дотримання лабораторної технології виготовлення знімних протезів. Для зменшення кількості залишкового мономеру у пластмасовому базисі і знизити кількість ускладнень (запальних змін СОПЛ) при користуванні таким протезами, у хворих ХОБ рекомендується проводити полімеризацію акрилових пластмас із введенням сорбуючих речовин (активованого вугілля) у гіпсову прес-форму

2. Для прогнозування розвитку запальних змін слизової оболонки у хворих із супутніми захворюваннями, яким планується ортопедичне лікування знімними пластинчастими протезами, рекомендується до протезування використовувати комплекс лабораторних досліджень, який включає визначення вмісту уЕ-РУК (на 10% і більше), ткЕ-РУК (на 15% і більше) і кЕ-РУК (на 56% і більше).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

Дисертантом проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз результатів.

2.

3.

4.

Дисертантом проведено ортопедичне лікування зубів, порівняння цитохімічних результатів в безпосередні та віддалені терміни спостереження.

5.

6.

7.

8.

Дисертантом проведено вивчення фізико-механічних властивостей матеріалів.

9.

Дисертантом проведено вивчення і узагальнення результатів ортопедичного лікування хворих на обструктивний бронхіт.

10.

Дисертантом проведено експериментальні дослідження ферментативної активності слини.

11.

12.

Анотація

Северінова С.К. Особливості ортопедичного лікування знімними пластинчастими протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2004.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ортопедичного лікування знімними протезами хворих на хронічний обструктивний бронхіт і профілактиці запальних проявів слизової оболонки протезного ложа.

У дисертації вивчено вплив знімних ортопедичних конструкцій на СОПЛ, підтверджена токсична дія пластмас, яка частіше всього зумовлена впливом надлишку мономеру на слизову оболонку протезного ложа у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з ДН I і II ступеня.

Запропоновано технологію виготовлення знімних протезів з введенням сорбенту (активованого вугілля) у гіпсову прес-форму для зменшення токсичного впливу залишкового мономеру в базисах протезів на СОПЛ у цих хворих.

Результати гемокоагуляційних та імунологічних досліджень свідчать, що фактором ризику розвитку запальних змін СОПЛ у хворих на ХОБ є передтромботичний стан, який характеризується порушенням гемостатичного балансу між згортаючою і фібринолітичною системами крові, включаючи зміни імунної регуляції гемостазу.

Розроблено лабораторний прогностичний симптомокомплекс ризику розвитку запалення СОПЛ при протезуванні знімними пластинчастими протезами хворих, які страждають на ХОБ: вихідне (до протезування) зниження показників уЕ-РУК (на 10% і більше), ткЕ-РОК (на 15,7% і більше) і кЕ-РУК (на 56,8% і більше).

Ключові слова: зубні протези, адаптація, хронічний обструктивний бронхіт, слина, гемостаз.

АННОТАЦИЯ

Северинова С.К. Особенности ортопедического лечения съемными пластиночными протезами больных хроническим обструктивним бронхитом – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. – стоматология. – Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2004.

Диссертация посвящена повышению эффективности ортопедического лечения съемными протезами больных с хроническим обструктивным бронхитом и профилактика воспалительных проявлений слизистой оболочки протезного ложа.

В работе установлено, что в 79,3% случаях больные с ХОБ I и II степени ДН испытывают дискомфорт при пользовании съемными пластиночными протезами. На основе клинических и лабораторных исследований в диссертации изучено влияние съемных ортопедических конструкций из акриловых пластмасс на СОПР и организм в целом. Подтверждено токсическое действие пластмасс, которое чаще всего связано с влиянием остаточного мономера на слизистую оболочку протезного ложа у больных хроническим обструктивным бронхитом с ДН I и II степени.

При пользовании съемными пластиночными протезами из акриловых пластмасс наблюдаются наиболее выраженные изменения в общем количестве лейкоцитов, которые увеличиваются при I степени дыхательной недостаточности на 10,0% (p < 0,05) при II степени дыхательной недостаточности – на 16,6% (p < 0,05) при сопоставлении с группой больных, не носивших протезы. Также наблюдалось увеличение активности миелопероксидазы, наиболее показательно при II степени ДН, где она увеличивалась по отношению к лицам, не использующим протезы, на 16,8% (p < 0,05). Аналогичная закономерность отмечалась и при анализе НСТ-активности, где у больных ХОБ ДН II степени НСТ-тест увеличивался на 9,3% (по p > 0,05) по сравнению с группой контроля. Таким образом, комплекс цитологических и ферментативных исследований в смывах из полости рта у больных ХОБ с I и II степенями ДН свидетельствует о повышении активности миелопероксидазы, активности НСТ-теста, количества лейкоцитов в смывах полости рта у больных, страдающих ХОБ, и у пациентов, пользующихся съемными протезами, изготовленными из акриловых пластмасс. Наиболее выраженные изменения изучаемых показателях выявлены у