МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 616.3–06+616.838–053.31+618.3–02

ТОЛКАЧ НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА

ПОЕТАПНА РЕАБІЛІТАЦІЯ
РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ДІВЧАТОК,
НАРОДЖЕНИХ МАТЕРЯМИ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

ЛЬВІВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Яковлева Ельвіра Борисівна,
Донецький державний медичний університет
ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри
акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Коломійцева Антоніна Георгіївна,
Інститут педіатрії, акушерства та гінекології
АМН України, завідувач відділення
патології вагітності та пологів, м. Київ;

доктор медичних наук, професор Лизин Михайло Андрійович,
Івано-Франківська державна медична
академія МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “ 3 ” квітня 2004 р. о 12 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському
національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6)

Автореферат розіслано “ 1 ” березня 2004 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук А.І.Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на великі успіхи, досягнуті родопомічними закладами в зниженні перинатальної захворюваності та смертності, загальна втрата дітей від прееклампсії вагітних, особливо при важких її формах, усе ще залишається досить високою (Р.В. Богатирьова, Б.М. Венцківський, В.Є. Дашкевич та ін., 1999; Б.М. Венцківський, В.М. Запорожан, А.Я. Сенчук, 2002; M. Astin, J.R. Scott, R.J. Worley, 2002).

Патологічний антенатальний період, включаючи спадкоємну патологію, варто відносити до факторів ризику по виникненню порушень функції яєчників у дівчаток. Довгостроково існуюча акушерська чи соматична патологія у матері може сприяти розвитку в дочки одного з варіантів гіпогонадизму, а короткочасна – гіпергонадизму (К.С. Быстрова, А.М. Видштром, В. Ландх, 1997; А.Г. Коло-мийцева, Л.В. Диденко, Н.Я. Скрипченко и др., 2001; L. Duley, D. Henderson-Smart, M. Knight et al., 2001; J. Patrick, R. Natale, B. Richardson, 2002).

Дані літератури свідчать про порушення диференціювання внутрішніх статевих органів у плода та новонародженого при патологічному перебігу вагітності. Отже, патологічний перебіг вагітності і, зокрема, прееклампсія, впливає на органогенез внутрішніх статевих органів дівчинки, тобто небайдужий для її репродуктивного здоров'я. Репродуктивна функція залежить від своєчасного і гармонічного розвитку всіх її ланок, який закінчується до кінця періоду статевого дозрівання, порушення функції одної чи декількох ланок репродуктивної системи може призводити до патологічного перебігу не тільки періоду статевого дозрівання, а і бути безпосередньою причиною порушення генеративної функції в наступні роки життя (А.Г. Коломийцева, Л.В. Диденко, Н.Я. Скрипченко и др., 2001; Б.М. Венцківський, В.М. Запорожан, А.Я. Сенчук, 2002; M., J.R., R.J., 2002; L., D.-Smart, M. et al., 2001; J., R., B., 2002).

В літературі немає повідомлень про стан репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Тому вивчення особливостей становлення репродуктивного здоров'я дівчаток-підлітків, народжених матерями з прееклампсією, є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи “Розробити науково-обґрунтовані схеми поетапної реабілітації репродуктивної функції дівчаток з патологічним антенатальним анамнезом” (№ держ.реєстрації 0100U000028, шифр теми МК .06.05), що затверджена Міністерством охорони здоров'я України на 2000-2002 роки і виконана на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Автор є співвиконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи стало підвищення ефективності лікування порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, шляхом вивчення особливостей перебігу пубертатного періоду, фізичного і статевого розвитку, гормональних і імунних показників, а також розробки реабілітаційних заходів.

Задачі дослідження.

1. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу антенатального і пубертатного періодів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, на підставі отриманих даних розробити анкету обстеження дівчаток з урахуванням факторів ризику.

2. Оцінити фізичний і статевий розвиток, характер менструальної функції.

3. Провести ультразвукове дослідження (УЗД) репродуктивних органів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією.

4. Вивчити стан гормональної системи у дівчаток, що народилися від матерів з прееклампсією, на основі вмісту стероїдних і пептидних гормонів.

5. Дослідити стан системи адаптації у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, на підставі визначення дофаміну, адреналіну, норадреналіну, альдостерону і кортизолу.

6. Дослідити сенсибілізацію імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку.

7. Розробити та впровадити для практичної охорони здоров'я схеми поетапної реабілітації порушень репродуктивного здоров'я.

8. Вивчити віддалені результати поетапної реабілітації порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією.

Об'єкт дослідження: репродуктивне здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією.

Предмет дослідження: клінічні та гормональні показники у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією.

Методи дослідження: клінічні, гормональні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Виявлено фактори ризику виникнення порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Вивчено особливості фізичного і статевого розвитку, а також дані УЗД репродуктивних органів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Проведено комплексне вивчення стероїдних і пептидних гормонів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Вивчено стан системи адаптації у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Вивчена сенсибілізація імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Розроблено та апробовано схеми поетапної реабілітації репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Вивчено віддалені результати поетапної реабілітації репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена для практичної охорони здоров'я науково обґрунтована схема поетапної реабілітації дозволила підвищити ефективність лікування порушень репродуктивного здоров'я і домогтися вираженого клінічного ефекту у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, починаючи з пубертатного періоду.

Результати досліджень були застосовані та впроваджені в міській лікарні №5 м. Донецька, Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї, обласних клінічних лікарнях міста Львова та Луганська. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах акушерства, гінекології та перинатології факультетів післядипломної освіти Донецького і Луганського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено організацію наукової роботи, обґрунтовано мету і задачі дослідження, зроблено підбір юних пацієнток, народжених матерями з прееклампсією, а також підлітків, які входять у контрольну групу. Обрано адекватні методи обстеження пацієнток до і після лікування. Проведено детальний клінічний аналіз, вивчено рівні стероїдних і пептидних гормонів, показники системи адаптації, на підставі яких особисто дисертантом розроблено, науково обґрунтовано і впроваджено схеми поетапної реабілітації дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, що дозволило поліпшити ефективність лікування порушень репродуктивного здоров'я, починаючи з передпубертатного періоду. Проведено аналіз отриманих результатів та їхню статистичну обробку. Самостійно описано результати дослідження, сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на конференціях Асоціації акушерів-гінекологів України (Сімферополь, 1998 р.; Івано-Франківськ, 2000 р.), IV Міжнародному конгресі “Актуальні питання інфектології в акушерстві та гінекології” (Донецьк, 1998 р.), ХVI Всесвітньому конгресі по гінекології та акушерству (Вашингтон, США, 2000 р.), ХІ з'їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Київ, 2001 р.), на ХVІ Європейському конгресі акушерів-гінекологів (Мальмо, Швеція, 2001 р.).

Дисертацію апробовано на сумісному засіданні Вченої ради НДІ медичних проблем сім’ї та кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО ДонДМУ ім. М. Горького (м. Донецьк, 2003 р.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинопису. Обсяг основного тексту складає 120 сторінок і включає вступ, огляд літератури, опис методів дослідження, три розділи власних досліджень, аналіз отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації. Список використаної літератури містить 248 джерел, у тому числі 45 іноземних. Робота ілюстрована 25 таблицями і 9 рисунками.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 22 друковані роботи, з них 13 статей у фахових журналах і збірниках, затверджених ВАК України, 7 тез. Отримано 2 патенти на винахід.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 142 пацієнток у віці 13-16 років. Основну групу склали 13-16-річні дівчатка-підлітки, народжені шляхом операції кесаревого розтину в терміни вагітності 31-32 тижні (30 пацієнток – I підгрупа); народжені шляхом операції кесаревого розтину у терміни гестації 34-35 тижнів (32 пацієнтки – II підгрупа); народжені від патологічних пологів у терміни гестації 36-38 тижнів (40 пацієнток – III підгрупа). Контрольну групу склали 40 дівчаток-підлітків того ж віку, що народилися від фізіологічних вагітності та пологів.

Обстеження пацієнток проведено із застосуванням комплексу методів:

1. Вивчення анамнестичних даних.

2. Клініко-лабораторні дослідження, всім дівчаткам проводили огляд зовнішніх статевих органів, ректально-абдомінальне дослідження, а також загальний огляд. Оцінку розвитку вторинних статевих ознак проводили за п'ятибальною системою (Ю.А. Гуркин, 2000). Всім обстежуваним було виконано загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові.

3. УЗД проводили з метою вивчення стану внутрішніх статевих органів. Враховували довжину матки, співвідношення тіла і шийки матки, її ширину і передньозадній розмір. Оцінювали розміри яєчників і стан фолікулярного апарата.

4. Антропометричні методи. Для оцінки фізичного розвитку вимірювали ріст, масу тіла, периметр грудної клітки. Соматостатевий розвиток оцінювали за загальноприйнятими методиками (Ю.А. Гуркин, 2000).

5. Рентгенологічні методи. За показаннями виконували рентгенографію турецького сідла з визначенням його сагітального і вертикального розмірів. Для визначення кісткового віку проводили рентгенографію кистів і підрахунок зон окостеніння. При аналізі отриманих даних враховували висновок лікаря-рентгенолога.

6. Вивчення гормонального статусу за допомогою визначення вмісту в крові гормонів (Е2 – естрадіол, П – прогестерон, Т – тестостерон, ЛГ – лютеїнізуючий гормон, ФСГ – фолікулостимулюючий гормон, Доф – дофамін, НА – норадреналін, А – адреналін, К – кортизол, Прл – пролактин, Т3 – трийодтиронін, Т4 – тироксин, альдостерон). Кров для дослідження забирали натще о 8 годині ранку з ліктьової вени, у положенні лежачи, в обсязі 5 мл з антикоагулянтом (25 ОД гепарину на 1 мл), стерильно. Дослідження рівня Доф, А, НА здійснювали в добовій порції сечі. Дослідження рівня гормонів виконано радіоімунним методом за допомогою готових комерційних наборів фірми “SEA-IRE-Soring” (Франція) за доданими інструкціями.

7. Імунологічне дослідження. Сенсибілізацію імунокомпетентних клітин організму до тканин досліджували в реакції специфічного лейколізу (В.А. Фрадкин, 1975). Рівень сенсибілізації оцінювали за уніфікованим методом (Л.И. Слюсарь, А.А. Сохин, Ю.В. Лагунов та ін., 1991) і виражали в умовних одиницях (у.о.). Облік результатів виконували світлооптичним методом з використанням бінокулярного мікроскопа фірми “Carl Zeiss Jena” (Німеччина). Дослідження проводилися при збільшенні об'єктива ? 40 окуляром 5. Тканеві антигени готували за методом Кузовлевої (1967).

Обстежені пацієнтки знаходилися під спостереженням у лікаря – дитячого гінеколога в дитячій і жіночій консультації МЛ №№ 1, 5, 6 і ДРЦОМД м. Донецька. Дівчатка були обстежені педіатром, нефрологом, окулістом, отоларингологом, ендокринологом, невропатологом.

Статистично-аналітичні дослідження були виконані на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО ДонДМУ ім.М. Горького. Отримані дані оброблені на IBM РС АТ стандартним пакетом Microsoft Excel 2000 для Windows’XP’Professional.

Результати власних досліджень. Дослідження свідчать, що дівчатка, народжені матерями з прееклампсією різного ступеня (основна група), мали патологічний антенатальний період, а дівчатка контрольної групи були практично здорові. У матерів дівчаток основної групи під час вагітності переважали загроза переривання вагітності (60,78%), передчасні пологи (90,20%), анемія вагітних (83,33%), інфекційно-запальні захворювання різної локалізації і виразності (63,73%). Ускладнення в неонатальному періоді відзначалися у всіх підгрупах, але вірогідно частіше були у дівчаток-підлітків, народжених шляхом операції кесаревого розтину в терміни вагітності 31-32 тижні. Даючи оцінку історії розвитку, ми виявили ряд несприятливих факторів: виховання в умовах неповної родини, літній вік батьків, виховання як “попелюшки” чи “принцеси”, підвищене розумове чи фізичне навантаження. Не можна не відзначити наявність інфекційних захворювань у дитячому віці: дитячих інфекцій (вітряна віспа, краснуха, паротит), гострих респіраторних вірусних інфекцій, тонзиліту, ревматизму, що у дівчаток основної групи відзначалися вірогідно частіше, ніж у здорових дівчаток. Інфекційний індекс цих дівчаток був також у 2 рази вищим, ніж у контрольній групі (р<0,05).

Фізичний розвиток в основній групі значно відрізнявся за всіма показниками від контрольної групи, і особливо це видно у дівчаток-підлітків, народжених шляхом операції кесаревого розтину в терміни вагітності 31-32 тижні. Проведені дослідження виявили ряд особливостей антенатального і постнатального розвитку обстежених дівчаток, а також зміни в ультразвукових показниках. Подальше поглиблене вивчання цих особливостей у дівчаток-підлітків обстежених груп дозволить сформувати групи ризику по виникненню порушень репродуктивного здоров'я, розробити шляхи їх профілактики і лікування.

Для виявлення можливих факторів ризику була розроблена спеціальна карта обстеження. Карта заповнювалася при особистому контакті з дівчинкою-підлітком. В неї були включені відомості про антенатальний анамнез, соціальні фактори, спадкову обтяженість, особливості менструальної функції у пацієнтки та її родичок, дані загального та інструментального досліджень, антропометрії. Для кожної ознаки був розрахований поправочний прогностичний коефіцієнт.

Аналіз результатів дослідження вмісту стероїдних і пептидних гормонів свідчить про дисфункцію гіпофізарно-яєчникової системи в основній групі. Так, в основній групі були знижені рівні Е2, П, Т, рівень ФСГ в основній групі був тим вищим, чим більшим був термін гестації (р<0,05), тоді як концентрація Прл в залежності від терміну гестації вірогідно не мінялася (р>0,05). Таким чином, гормональний фон у дівчаток-підлітків основної групи був нижчим, ніж у контрольній групі, а деякі його показники коливалися в залежності від терміну гестації та способу розродження.

Імовірно, низький рівень стероїдних і пептидних гормонів позначився на формуванні статевого розвитку дівчаток основної групи. Так, менархе у них настало на 1,7±0,1 року пізніше (р<0,05), гінекологічний вік був нижчим (р<0,05) та зменшеними розміри внутрішніх статевих органів. Усі досліджувані ознаки вірогідно виражені в групі 15-16-літніх (р<0,05). Як свідчать проведені дослідження показників гормонів адаптації у дівчаток-підлітків порівнюваних груп, рівні Доф, НА, А, Т4, Т3 в основній групі були вірогідно нижчими, ніж у контрольній групі, а показники К та альдостерону були вище контрольного рівня (р<0,05). Таким чином, патологічний антенатальний та пубертатний період, впродовж якого йшло формування здоров'я дівчаток, не залишився байдужним для їхнього репродуктивного здоров'я, тому що процеси фізичного і статевого розвитку організму дівчаток знаходяться в тісному взаємозв'язку, тобто статеве дозрівання настає на визначеному рівні фізичного розвитку.

Пубертатний період є основним періодом формування репродуктивної системи. Стабільність системи гіпофіз – наднирники і гіпофіз – щитовидна залоза свідчить про вибіркову активність у пубертатний період ланок репродуктивної системи, специфічних для реалізації

Таблиця 1

Деякі показники гормонального профілю дівчаток-підлітків, народжених в різні терміни гестації
від матерів з прееклампсією, до та після лікування (M±m)

Показники | Основна група | Контрольна група

I підгрупа (31-32 тиж.) | II підгрупа (34-35 тиж.) | III підгрупа (36-38 тиж.)

13-14 років, n=15 | 15-16 років, n=15 | 13-14 років, n=15 | 15-16 років, n=17 | 13-14 років, n=20 | 15-16 років, n=20 | 13-14 років, n=20 | 15-16 років, n=20

Е2, нмоль/л | до лік. | 0,10±0,01 *Ч | 0,17±0,01 * | 0,11±0,01 *Ч | 0,16±0,01 * | 0,12±0,01 *Ч | 0,17±0,01 | 0,16±0,01 | 0,19±0,01

після лік. | 0,12±0,01 *Ч | 0,18±0,01 | 0,12±0,01 *Ч | 0,18±0,01 | 0,13±0,01 *Ч | 0,19±0,01

П, нмоль/л | до лік. | 1,20±0,10 *Ч | 1,70±0,10 * | 1,10±0,10 *Ч | 1,60±0,10 * | 1,20±0,10 *Ч | 1,70±0,10 * | 1,70±0,10 | 2,00±0,10

після лік. | 1,30±0,01 *Ч | 1,80±0,01 * | 1,30±0,01 *Ч | 1,80±0,01 * | 1,40±0,10 *Ч | 1,90±0,10

ФСГ,
мО/л | до лік. | 2,60±0,20Ч | 2,10±0,10 * # | 2,50±0,10 | 2,60±0,10 * | 2,60±0,10Ч | 2,90±0,10 | 2,80±0,10 | 3,00±0,10

після лік. | 2,60±0,10Ч | 2,80±0,01 * | 2,60±0,10 | 2,70±0,01 * | 2,70±0,10Ч | 3,00±0,10

К, нмоль/л | до лік. | 610,2±21,7 * | 601,0±20,7* # | 601,1±29,7* # | 598,9±20,7* # | 598,4±27,6* # Ч | 540,1±24,2* # | 357,4±21,4 | 370,4±20,1

після лік. | 590,1±29,3 * | 553,7±21,2 * | 526,2±31,2 * | 496,8±21,7 * | 490,3±21,9 * Ч | 410,2±27,9

Альдостерон, нмоль/л | до лік. | 251,4±10,7*Ч | 300,1±10,1 | 241,9±10,7 * | 239,1±10,1 * | 230,4±11,5 * | 227,9±9,2 * # | 205,7±11,9 | 307,2±15,6

після лік. | 234,7±12,8*Ч | 300,1±10,5 | 222,7±11,2 | 224,9±10,0 * | 248,2±12,7 * | 255,4±12,5 *

Примітки: * – достовірна різниця показників з контрольними значеннями (р<0,05);

# – достовірна різниця показників до та після лікування (р<0,05)

Ч – достовірна різниця між показниками 13-14 та 15-16-річних пацієнток (р<0,05)

її зрілості. Таким чином, функціональний стан системи гіпофіз – яєчники у дівчаток-підлітків, народжених матерями з прееклампсією, порушений і виражається в зміні рівнів стероїдних і пептидних гормонів, що призводить до порушення в ланках менструального циклу, зниження темпів росту органів-мішеней – матки, пізнього прояву телархе і пубархе.

Вивчення сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму показало, що найнижчі показники були в групі дівчаток-підлітків, народжених у терміни гестації 36-38 тижнів (р<0,05), а найвищі – у дівчаток, народжених у терміни гестації 31-32 тижні (р<0,05). Імовірно, це можна пояснити імунною агресією, що розвивається при тяжкому перебігу прееклампсії. Високі досліджувані показники не залишилися безслідними для формування і становлення репродуктивного здоров'я дівчаток, тому що репродуктивна система характеризується тільки забезпеченням репродуктивного здоров'я, вона складається з сукупності конкретних структурних елементів – визначених структур гіпоталамуса і гіпофіза, гонад, органів-мішеней, що забезпечують реалізацію дітородної функції. Елементи репродуктивної системи зв'язані між собою інформаційними сигналами, що дозволяють їй функціонувати як єдине ціле.

При вивченні кореляційного зв'язку між досліджуваними показниками виявлено, що в підгрупі дівчаток, народжених в терміни гестації 31-32 тижні, спостерігалася пряма кореляційна залежність між рівнем імунокомпетентних клітин і секрецією ЛГ, Е2, Т, в підгрупі народжених в терміни гестації 34-35 тижнів та ж закономірність спостерігалася й у відношенні Прл, в підгрупі народжених в терміни гестації 36-38 тижнів – із усіма досліджуваними гормонами.

Для рішення поставлених задач по реабілітації порушень репродуктивного здоров'я дівчинки, дівчинки-підлітка, дівчини ми розробили їхнє поетапне ведення.

Перша фаза пубертатного періоду (12-13 років). Цей період включав наступні заходи. Призначали Спіруліну Кримську протягом 20 днів з 10-денною перервою з листопада по червень. З 1 по 14 день умовного менструального циклу – водяний настій із шишок хмелю звичайного, листя горіха волоського і трави шавлії лікарської. З 15 по 20 день умовного менструального циклу – водяний настій з листя кропиви дводомної, малини звичайної і суниці лісової. Лікування проводилося 3-4 рази з інтервалом у 1 місяць (Патент України №  А).

Друга фаза пубертатного періоду (14-17 років). У цей період здійснювали такі заходи. З листопада по червень призначали Спіруліну Кримську протягом 20 днів з 10-денною перервою. З 1 по 26 день умовного менструального циклу призначали фолієву та глутамінову кислоти, вітамін Е в капсулах в індивідуальних дозах. Лікування проводили протягом 3-4 місяців з інтервалом у 2 місяці (Патент України №  А). Крім того, призначали Енсорал (ентеросорбент 5-го покоління) в індивідуальних дозах.

Численність розроблених негормональних методів корекції менструальної функції свідчить про їхню недостатню ефективність. Дівчатка, що народилися від матерів із прееклампсією, потребують реабілітації репродуктивного здоров'я за описаною вище схемою.

Тривалість катамнестичного спостереження склала 3-6 років. Через 1 рік було проведено дослідження гормонального фону у дівчаток, що брали участь у дослідженні. Рівень Е2 у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією у терміни 36-38 тижнів, після лікування підвищився, а у 15-16-літніх навіть збігся з контрольним значенням (р>0,05). Вміст П також збільшився після лікування, однак рівня контролю не досяг (р<0,05). Вміст Т в досліджуваних групах після лікування не змінився і був трохи нижчим, ніж у контрольній групі (р>0,05). Рівні ЛГ і ФСГ у досліджуваних групах після лікування зросли (р<0,05), але не досягли значень контрольної групи. За даними гормональних досліджень у 8 підлітків 13-14 років і у 10 15-16-літніх відзначалися двофазні менструальні цикли. Звертало на себе увагу збільшення маси тіла та росту дівчаток основної групи після лікування. При УЗД відзначено достовірне (р<0,05) збільшення розмірів матки. Таким чином, проведена терапія і поетапне спостереження дівчаток, народжених матерями з прееклампсією у терміни 36-38 тижнів, позитивно вплинули на становлення репродуктивного здоров'я. При цьому позитивна динаміка була більш виразною у 13-14-літніх, тобто в більш ранньому віці почате лікування і спостереження дало кращий ефект. При катамнестичному спостереженні у 15 пацієнток у віці 19-20 років настала вагітність, яка закінчилася нормальними пологами.

В групі дівчаток, народжених матерями з прееклампсією у терміни 34-35 тижнів, показники Е2 змінилися невірогідно (р>0,05). Подібна динаміка спостерігалася й щодо показників П. Вміст Т, ЛГ, ФСГ і Прл після проведеного лікування відповідав контрольним значенням. Згідно з гормональними дослідженнями у 4 підлітків 13-14 років і 6 – 15-16-літніх відзначено двофазні менструальні цикли. Дівчатка після спостереження і проведення терапії мали збільшені (р<0,05) масу тіла і ріст. При УЗД відзначено недостовірне збільшення розмірів матки (р>0,05). При катамнестичному спостереженні у 12 пацієнток у віці 19-20 років настала вагітність, у 5 – закінчилася передчасними пологами (протікала на тлі прееклампсії), у 7 – пологи були своєчасними нормальними.

У дівчаток, народжених матерями з прееклампсією у терміни гестації 31-32 тижні, вміст Е2 і П після лікування відзначався недостовірним збільшенням (р>0,05). Рівень Т не змінювався. Показники ЛГ, ФСГ і Прл мали недостовірну тенденцію до збільшення (р>0,05). Щодо гормонального рівня у 2 дівчаток 13-14 років і 3 – 15-16-літніх був двофазний менструальний цикл. Після проведеного лікування маса тіла і ріст дівчаток мало відрізнялися від показників до лікування (р>0,05). Ступінь виражених вторинних статевих ознак також змінився незначно. За даними УЗД розміри матки збільшилися незначно.

При вивченні динаміки гормонів адаптації у дівчаток, народжених у терміни гестації 36-38 тижнів до і після лікування, була відзначена їхня позитивна динаміка. Так, рівень Доф коливався незначно (р>0,05), але показників здорових дівчаток не досягав (р<0,05). Коливання НА після лікування у дівчаток 15-16 років убік нормалізації було більш виразним, ніж у 13-14-річних (р<0,05), але не досягало рівня контролю. Збільшення вмісту А було виразнішим (р<0,05), ніж коливання НА. Показники Т3 і Т4 після лікування підвищилися і невірогідно відрізнялися від контрольної групи (р>0,05). Показники К та альдостерону знизилися після лікування, однак контрольних цифр вони не досягали (р<0,05). Таким чином, отримані дані свідчать про зниження адаптаційної реакції організму дівчаток-підлітків, народжених матерями з прееклампсією у терміни гестації 36-38 тижнів, а також про позитивний вплив на неї проведеної комплексної терапії.

Гормональний профіль дівчаток-підлітків, народжених у терміни гестації 34-35 тижнів матерями з прееклампсією, свідчить про позитивну динаміку показників. Показники Доф у дівчаток-підлітків 13-14 років після лікування змінилися незначно; у 15-16-літніх – наблизилися до показників у здорових дівчаток (р>0,05). Показники НА після лікування від контрольних відрізнялися невірогідно (р>0,05). Динаміка А збігалася з такою, як і для Доф. У вмісті Т3 і Т4 після лікування просліджувалася чітка тенденція до їхньої нормалізації (р>0,05). Значення К та альдостерону в обох вікових підгрупах після лікування, незважаючи на зниження, як і раніше не досягали контрольних (р<0,05). Таким чином, отримані дані свідчать про знижену реакцію адаптації в групі дівчаток, народжених у терміни гестації 34-35 тижнів, проведена комплексна терапія сприяла нормалізації досліджуваних показників.

Гормональний фон у дівчаток, народжених у терміни гестації 31-32 тижні матерями з прееклампсією, після лікування мав дуже незначну позитивну тенденцію. Проведена комплексна терапія сприяла незначному (р>0,05) збільшенню Доф. Ця ж закономірність відзначена й у значеннях НА та А, однак вони так і не досягли контрольних (р<0,05). Значення Т3 і Т4 вірогідно наблизилися до контрольних показників (р>0,05). Вміст К мав тенденцію до зниження. Вміст альдостерону у 13-14-літніх після лікування так і не досяг контрольних цифр (р<0,05). Таким чином, проведена терапія сприяла лише нівелюванню деяких процесів.

При вивченні сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією у терміни гестації 36-38 тижнів, відзначено її підвищення у дівчаток 15-16 років у порівнянні з 13-14-річними, за винятком сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до мозочка, які були в них нижчими. Проведене лікування достовірно знизило лише показники сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до стовбура головного мозку (р<0,05). Наявність сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до компонентів мозку є однією з причин порушення репродуктивного здоров'я. Проведена терапія привела до зниження досліджуваних показників і відновлення репродуктивного здоров'я. Сенсибілізація імунокомпетентних клітин організму у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією у терміни гестації 34-35 тижнів, після лікування мали тенденцію до зниження, але не досягали рівня народжених у терміни гестації 36-38 тижнів (р<0,05). Сенсибілізація імунокомпетентних клітин організму у дівчаток, народжених у терміни гестації 31-32 тижні, була вищою, ніж у їхніх ровесниць, народжених у термінах 36-38 і 34-35 тижнів. Проведена терапія знизила досліджувані показники (р<0,05), але вони навіть не досягли показників до лікування в інших групах (р<0,05).

Таким чином, проведена терапія сприяла нормалізації гормонального статусу у дівчаток-підлітків 13-14 років і 15-16 років, народжених матерями з прееклампсією у терміни гестації 36-38 тижнів. Дівчатка, народжені в раніший термін, мали незначний позитивний ефект, і особливо це відзначалося у народжених у терміни гестації 31-32 тижні.

Для відновлення репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, необхідна вимоглива диспансеризація і лікувально-профілактичні заходи.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі приведені дані про стан репродуктивного здоров'я у дівчаток-підлітків, народжених від матерів із прееклампсією. На підставі проведених клініко-гормональних і імунологічних досліджень розроблені лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на відновлення порушень репродуктивного здоров'я.

1. Встановлено, що факторами ризику розвитку порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, є патологічний антенатальний період: анемія вагітних (83,33%), загроза переривання вагітності (60,78%), передчасні пологи (90,20%), запальні захворювання у матері (63,73%); патологічний пубертатний період: наслідки перинатальної гіпоксії (82,35%), затримка мовного розвитку (11,76%), відхилення в психоневрологічному статусі (70,59%).

2. Доведено, що параметри фізичного розвитку обстежених дівчаток (ріст, периметр грудної клітки, розміри тазу), народжених матерями з прееклампсією, були меншими, ніж у контрольній групі, як у віці 13-14 років, так і в 15-16 років, де різниця була достовірною. Серед 13-14-річних дівчаток-підлітків маса тіла була підвищена у 16%, знижена – у 66%, у 75% 15-16-річних пацієнток маса тіла також була нижче вікової норми.

3. У дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, встановлено відставання в статевому розвитку: настання менархе було на 1,7±0,1 року пізніше і гінекологічний вік був нижчим в основній групі, ніж у контрольній, у всіх обстежених діагностовано зменшення розмірів матки (р<0,05).

4. У дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, встановлено зміну рівнів статевих стероїдних гормонів. Показники естрадіолу і прогестерону були вірогідно нижчими, так, у дівчаток 13-14 років, народжених у терміни гестації 31-32 тижні, рівень естрадіолу був у 1,34, а у 15-16-річних – у 1,18 рази нижчим, ніж у контрольній групі (р<0,05); рівень прогестерону також був нижчим в 1,55 і 1,25 рази відповідно віковим групам. Чим більший термін гестації, тим був вищим рівень ФСГ (р<0,05).

5. Встановлено зміну рівнів гормонів кори наднирників. Рівень дофаміну, норадреналіну, адреналіну був вірогідно нижчим в 1,35 рази у 15-16-річних дівчаток, народжених у терміни гестації 31-32 тижні. Відзначено збільшення вмісту кортизолу в 1,6 рази і альдостерону в 1,3 рази в усіх досліджуваних підгрупах.

6. Показники тканинної сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку у дівчаток, народжених у терміни гестації 36-38 тижнів від матерів з прееклампсією, були знижені, а у народжених у терміни гестації 31-32 тижні – високі, що свідчило про дезадаптаційні процеси при тяжкому перебігу прееклампсії.

7. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів для дівчаток, народжених від матерів з прееклампсією, що включав Спіруліну Кримську, ентеросорбенти, вітаміни, які призначали з першої фази пубертатного періоду, був найбільш ефективним за клініко-гормональними та імунологічними показниками в підгрупі народжених в терміни гестації 36-38 тижнів і найменш – в підгрупі народжених у 31-32 тижні гестації.

8. При катамнестичному спостереженні 37,50% підлітків із групи народжених у 36-38 тижнів гестації у віці 19-20 років завагітніли, і вагітність закінчилася нормальними пологами; у 15,63% із групи народжених у 34-35 тижнів гестації вагітність протікала на тлі прееклампсії та закінчилася передчасними пологами, а у 21,88% – пологи були своєчасними нормальними; вагітність наступила у 16,67% пацієнток із групи народжених у 31-32 тижні гестації, протікала на фоні прееклампсії та закінчилася передчасними пологами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Перша фаза пубертатного періоду (12-13 років): Спіруліна Кримська (0,5 г 2 рази на добу) протягом 20 днів з 10-денною перервою з листопада по червень. З 1 по 14 день умовного менструального циклу – шишки хмелю звичайного 4-10 г, листя горіха волоського 5-8 г, трава шавлії лікарської 8-10 г – водяний настій по 1 склянці 1 раз на день. З 15 по 20 день умовного менструального циклу – листя кропиви дводомної 12-14 г, листя малини звичайної 10-12 г, листя суниці лісової 8-10 г – водяний настій по 1 склянці 1 раз на день. Лікування проводиться 3-4 рази з інтервалом в 1 місяць.

2. Друга фаза пубертатного періоду (14-17 років): Спіруліна Кримська (0,5г 4 рази на добу) протягом 20 днів з 10-денною перервою з листопада по червень. З 1 по 13 день умовного менструального циклу – фолієва (0,02г) і глутамінова (0,25г) кислоти 3 рази на день після їжі, вітамін Е в капсулах (50% – 0,2г) по 1 капсулі через день. З 14 по 16 день – фолієва (0,02г) і глутамінова (0,25г) кислоти 2 рази на день після їжі, вітамін Е в капсулах (50% – 0,2г) по 1 капсулі щодня. З 17 по 26 день – фолієва (0,02г) і глутамінова (0,25г) кислоти 1 раз на день після їжі, вітамін Е в капсулах (50% – 0,2г) по 1,5 капсули щодня. Лікування проводилося 3-4 місяці з інтервалом у 2 місяці. У віці 15-17 років до лікування додавали ЕКСО – біологічно активний соєвий екстракт: 1-13 день – по 1 таблетці 3 рази на день; 14-16 день – по 1 таблетці 2 рази на день; 17-26 день – по 1 таблетці 1 раз на день. Крім того, дітям від 7 до 14 років призначався Енсорал в індивідуальних дозах по 1,5-4,5 таблетки після їжі.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особенности развития девочек, извлеченных путем кесарева сечения // Вісник проблем біології та медицини. – 1998. – Вип. 15. – С. 97-100. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Сидоренко Г.Д.). Дисертант підібрала матеріал, провела дискусію.

2. Особенности становления менструальной функции у подростков, рожденных от матерей с цитомегаловирусной инфекцией // Журнал акушерства и женских болезней. – 1998. –
С. 57-58. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Дьоміна Т.М.). Дисертант провела дискусію, обґрунтувала висновки.

3. Влияние операции кесарево сечение на плод // Вісник проблем біології та медицини. – 1999. – Вип. 23. – С. 11-15. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Желєзна Г.О.). Дисертант провела аналіз даних, обґрунтувала висновки.

4. Влияние операции кесарево сечение на новорожденного // Вісник проблем біології та медицини. – 1999. – Вип. 1. – С. 55-60. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Железна Г.О.). Дисертант зробила підбір матеріалу, обґрунтувала висновки.

5. Особенности прогнозирования генеративной функции у девочек-подростков // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т. 5, № 2-3. – С. 11-16. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Шахман Н.В., Сергієнко М.Ю., Золото Е.В.). Дисертант провела підбір матеріалу, обґрунтувала висновки.

6. Этиопатогенетические механизмы становления менструальной функции у подростков со стресс-аменореей // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т. 5, № 4. – С. 73-77. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Золото Е.В., Парахина О.Н., Шахман Н.В.). Дисертант провела дискусію, обґрунтувала висновки.

7. Ефективність застосування препарату ЕКСО в дівчат-підлітків з порушенням менструального циклу // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 2-3. – С. 192-193. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Шахман Н.В.). Дисертант обґрунтувала використання препарату, розробила його схему.

8. Особенности течения периода детства у девочек, родившихся от матерей с преэклампсией // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 2. – С. 122. (Співавт.: Яковлева Е.Б.). Дисертант обрала напрямок дослідження та розробила його програму.

9. Хламідійна інфекція у юних вагітних, її вплив на стан плода та новонародженого // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – № 1. – С. 13-15. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Філіпова Н.Г.). Дисертант розробила програму дослідження, провела літературний пошук, проаналізувала результати.

10. Лікування дівчаток-підлітків з патологічним антенатальним анамнезом, хворих на вульвовагініт // Вісник наукових досліджень. – 2002. – Т. 26, № 2 (додаток). – С. 116-118. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Шахман Н.В., Гребельна Н.В.). Дисертант розробила й обґрунтувала програму лікування, провела статистичний аналіз результатів роботи.

11. Нетрадиционный подход к лечению девочек с пубертатными маточными кровотечениями // Медико-социальные проблемы семьи. – 2002. – Т. 7, № 1. – С. 87-92. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Петров Я.Г., Квашенко В.П.). Дисертант обрала напрямок дослідження та розробила його програму.

12. Особливості розвитку дівчаток, народжених шляхом кесаревого розтину // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів. – Сімферополь, 1998. – С. 407-409. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Сидоренко Г.Д.). Дисертант зробила підбір матеріалу, обґрунтувала висновки.

13. Особливості репродуктивного здоров’я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Абрис, 2000. – С. 40-41. (Співавт.: Яковлева Е.Б.). Дисертант обрала напрямок дослідження, провела аналіз результатів роботи.

14. Комбінований засіб для лікування порушень менструального циклу у дівчаток-підлітків // Патент України № 45254 А, МПК7: А61К31/00, А61К35/78. – Заявка № 2001074798 від 10.07.2001. – Опубл. 15.03.2002. – Бюл. № 3. (Співавт.: Чайка В.К., Яковлева Е.Б., Дьоміна Т.М., Шахман Н.В.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробила методики профілактики, обґрунтувала висновки.

15. Спосіб лікування порушень менструального циклу у дівчаток-підлітків з патологічним антенатальним анамнезом // Патент України № 53556 А, МПК7: А61К31/195, А61К35/355. – Заявка № 2002075921 від 17.07.2002. – Опубл. 15.01.2003. – Бюл. № 1. (Співавт.: Чайка В.К., Яковлева Е.Б., Дьоміна Т.М., Ракша-Слюсарева Е.А., Шахман Н.В.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробила методики профілактики, обґрунтувала висновки.

16. Clinic-imunological criteria of the reproductive function disturbances in girls with genital chlamidiosis // Материалы международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. – Донецк, 1998. – С. 91. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Сидоренко Г.Д.). Дисертант провела дискусію.

17. The peculiarities of teenage girls’ reproductive health borne by mother’s with preeclampsia // XVI FIGO Wold Congress of Gynecology and Obstetrics. – Washington, 2000. – P1.14.02. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Халецький Ю.М.). Дисертант провела аналіз даних, обґрунтувала висновки.

18. Chlamidial infection, fetus, infant, young pregnant women // 16th European Congress of Obstetrics and Gynecology (EAGO/EBCOG). – Malmo, Sweden, 2001. – P. 33. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Філіпова Н.Г., Шахман Н.В.) Дисертант провела аналіз даних, обґрунтувала висновки.

19. Особенности репродуктивного здоровья девочек-подростков, рожденных матерями с преэклампсией на фоне урогенитальной инфекции // Роль инфекции в патологии репродуктивной системы женщины, плода, новорожденного: сборник тезисов. – М., 2000. – С. 354-355. (Співавт.: Яковлева Е.Б.). Дисертант обрала напрямок дослідження, провела аналіз результатів роботи.

20. Некоторые вопросы гормональной адаптации у девочек-подростков // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 6. – С. 218-221. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Золото Е.В., Шахман Н.В.). Дисертант обрала напрямок дослідження, зробила висновки.

21. Застосування Спіруліни Кримської в профілактиці ускладненого перебігу вагітності у підлітків // Український медичний альманах. – 2001. – Т. 4, № 3. – С. 194-196. (Співавт.: Яковлева Е.Б., Філіпова Н.Г.). Дисертант обґрунтувала використання препарату, розробила його схему.

22. Профилактика