Національна академія внутрішніх справ України

Баб’як Андрій Васильович

50

УДК 350

Адміністративно-процесуальні строки

12.00.07 — теорія управління; адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ –2005

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України

Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент Кузьменко Оксана Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри адміністративного права

Офіційні опоненти:

член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, Заслужений юрист України Мироненко Наталія Михайлівна, начальник відділу науково-правових експертиз Академії правових наук України

кандидат юридичних наук, доцент Олефір Віктор Іванович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри адміністративної діяльності

Провідна установа Національний університет внутрішніх справ України, кафедра адміністративного права (м. Харків)

Захист відбудеться 23 листопада 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ 35, Солом’янська пл., 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ (03035, Київ-35, Солом’янська пл., 1)

Автореферат розісланий 21 жовтня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Є. Д. Лук’янчиков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В основних положеннях Конституції України визначено концептуальні напрями розбудови суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. У цьому контексті характерною ознакою демократичного суспільства повинно стати розвинуте адміністративно-процесуальне законодавство, що забезпечує реалізацію громадянами своїх прав і свобод, а також ефективне використання різних адміністративно-процесуальних форм їх захисту.

Здійснення і захист адміністративно-процесуальних прав тісно пов’язано з фактором часу. Адміністративно-процесуальні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються в часі. Категорія часу безпосередньо пов’язана з категорією строків. У правових приписах як засіб впливу на поведінку людей використовується не філософська категорія “час”, а правова – “строк”.

Строки впливають на учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов’язків. Строки – найважливіший засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, жодного нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ ? одна з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких ? оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Дослідженню цього питання присвячено праці українських і зарубіжних учених-адміністративістів зокрема В.Б. Авер’янова, Р.С. Алімова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Л.Р. Білої, С.В. Ващенко, І.П. Голосніченка, О.С. Дугенця, О.К. Засторожної, І.О. Картузової, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Б.М. Лазарева, М.Я. Масленнікова, М.І. Мельника, Н.Р. Нижник, І.В. Панова, В.Г. Перепелюка, В.Н. Протасова, Є.М. Ренова, Н.Г. Саліщевої, А.Н. Сапогіна, В.Д. Сорокіна, М.Ф. Стахурського, С.М. Тараненко, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, Н.В. Хорощак, С.М. Штефана, О.М. Якуби та інших.

На сьогодні адміністративно-процесуальні строки майже не досліджені в українській юридичній науці. Фрагментарно вони висвітлені переважно в навчальній літературі з адміністративного права та процесу. Практично відсутні монографічні праці з комплексного дослідження адміністративно-процесуальних строків у процедурному та юрисдикційному провадженні відповідно до чинного адміністративного законодавства в Україні.

Все це обумовлює актуальність і доцільність проведеного дослідження адміністративно-процесуальних строків в адміністративному процесі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України та є складовою частиною загальної науково-дослідної програми академії, а також плану досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 роки, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному аналізі науково-теоретичних, і практичних проблем адміністративно-процесуальних строків в адміністративному законодавстві, які регулюють процедурні та юрисдикційні провадження, а також у розробці рекомендацій щодо вдосконалення правового механізму регулювання та застосування цих строків у даних провадженнях.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

дослідити існуючі дефініції адміністративно-процесуальних строків та їх юридичну природу, і на основі виявлених закономірностей сформулювати власний підхід до вирішення цієї проблеми;

проаналізувати сучасний стан видів адміністративно-процесуальних строків, запропонувати їх класифікацію;

розглянути існуючий порядок обчислення адміністративно-процесуальних строків, запропонувати шляхи його вдосконалення;

визначити місце адміністративних процедур в адміністративному процесі;

з’ясувати значення й особливості процесуальних строків у процедурному провадженні;

розкрити особливості строків нормотворчого провадження;

охарактеризувати особливості строків з метою вдосконалення існуючої системи строкових меж в атестаційному, дозвільному, реєстраційному провадженні;

обґрунтувати значення процесуальних строків на кожній стадії юрисдикційного провадження.

Об’єктом дослідження є адміністративно-процесуальні відносини, регламентовані строковими рамками.

Предметом дослідження є нормативно-правове регулювання строків в адміністративному процесі, визначення їх місця в адміністративному провадженні.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ, їх суперечностей, розвитку та змін, що уможливлює дослідження проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. У роботі також використано такі методи й прийоми пізнання:

аналізу та синтезу – при формулюванні дефініцій “строк”, “процесуальний строк”;

історико-правовий – при дослідженні генезису окремих видів адміністративно-процесуальних строків;

порівняльно-правовий – для порівняльного аналізу окремих положень КУпАП та адміністративно-процесуального законодавства країн близького зарубіжжя в частині існуючих адміністративно-процесуальних строків;

соціологічний – при проведенні у рамках дослідження анкетування працівників ОВС України, які мають відношення до адміністративно юрисдикційної діяльності;

статистичний – при аналізі стану адміністративних справ; процесуального накладення адміністративних стягнень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є сучасним, з урахуванням проведених досліджень в українському правознавстві теоретичних і практичних проблем адміністративно-процесуальних строків, які існують у процедурному та юрисдикційному провадженні.

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі основні положення, що мають наукову новизну й важливе теоретичне та практичне значення:

вперше

обґрунтовано позицію про належність атестаційного, дозвільного, реєстраційного провадження до процедурного виду адміністративного процесу;

з’ясовано тенденції застосування адміністративно-процесуальних строків юрисдикційного провадження (провадження у справах про адміністративні правопорушення; провадження за скаргами громадян; дисциплінарне провадження) у межах стадійності виконання процесуальних дій із накладення адміністративних стягнень, запропоновано комплекс змін до чинних нормативно-правових актів, які їх регламентують;

удосконалено

формально-логічні засади побудови дефініції “процесуальний строк” – це передбачений законом відрізок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена окрема процесуальна дія або сукупність дій, а також визначення поняття “строк” – це визначений період часу, зі спливом якого пов’язана певна дія чи подія, внаслідок якої виникають, змінюються або припиняються адміністративні правовідносини;

класифікацію адміністративно-процесуальних строків: залежно від виду процесуальних дій; за способом визначення тривалості; залежно від тривалості; за характером настання; за суб’єктом встановлення; залежно від окремих елементів, які складають адміністративний процес; залежно від суб’єктів процесуальних правовідносин, які повинні їх дотримуватися; залежно від адміністративно-правового режиму, що вони регламентують;

дістало подальший розвиток

дослідження адміністративно - нормотворчого провадження залежно від суб’єкта видання нормативно-правових актів, виявлено прогалини у формуванні адміністративно-процесуальних строків та запропоновано шляхи їх усунення;

атестаційне, дозвільне, реєстраційне провадження, особливості процесуальних строків та запропоновано зміни до чинних нормативно-правових актів, які їх регламентують;

визначення особливостей обчислення адміністративно-процесуальних строків;

крім того, розроблено методичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення дотримання процесуальних строків, які регламентують адміністративні справи щодо накладення адміністративних стягнень;

викладено низку пропозицій щодо внесення змін, спрямованих на вдосконалення адміністративно-процесуальних строків, до розділу IV “Провадження в справах про адміністративні правопорушення” чинного КУпАП; Закону України “Про статус суддів”; Положення про проведення атестації державних службовців та Типового положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених постановами Кабінету Міністрів; Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС України та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджених наказами МВС України; до Дисциплінарних статутів: ОВС України, Збройних Сил України, прокуратури України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання сформульованих висновків і пропозицій у:

науково-дослідній діяльності – матеріали дисертації є внеском до формування основ подальшого опрацювання проблем застосування адміністративно-процесуальних строків у сучасному адміністративному законодавстві;

правотворчості – пропозиції, зроблені в дисертації, спрямовані на сприяння практичній реалізації ідеї створення нового Кодексу про адміністративні проступки. Висновки дисертації можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного адміністративного законодавства, яким регламентуються питання застосування адміністративно-процесуальних строків;

правозастосовчій сфері – запропоновані автором рекомендації були використані для вдосконалення практики застосування адміністративно-процесуальних строків з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в діяльності ОВС у Західних регіонах України;

навчальному процесі – положення та висновки дисертації включені до програм та тематичних планів навчальних курсів з адміністративного права та процесу Національної академії внутрішніх справ України та можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, курсів лекцій з адміністративного права і процесу, методичних рекомендацій для студентів навчальних закладів юридичного профілю.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Ідеї і розробки, які містяться у статті, що опублікована у співавторстві, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та практичні рекомендації щодо вдосконалення адміністративного законодавства обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України.

Основні положення дисертації оприлюднено на науково-практичних конференціях: молодих та майбутніх учених “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 9 квітня 2003 р.), “Актуальні проблеми прав людини, правової системи та держави” (м. Львів, 7–8 травня 2003 р.), “Актуальні проблеми підготовки керівних кадрів МВС України в світлі освітянської реформи” (м. Київ, 16 квітня  2004 р.), “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (м.  Львів, 30 квітня 2004 р.), “Україна 2005: поступальна хода до верховенства права” (м. Київ, 15 квітня 2005 р).

Публікації. Основні результати дослідження – висновки, пропозиції викладено у семи публікаціях, а саме в п’яти наукових статтях, що опубліковано у фахових виданнях, одна з яких у співавторстві, та двох публікацій тез доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що мають 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (206 найменувань) та 4 додатків на 8 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 209 сторінок, з яких 183 – основна частина.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються об’єкт, предмет, мета й основні завдання дослідження, розкривається його зв’язок з науковими програмами, планами, темами, окреслюються методи і прийоми пізнання, використані при написанні роботи, показано наукову новизну та практичне значення здобутих результатів, їх апробацію, наводяться дані про публікації і структуру дисертації.

Розділ 1 “Поняття і види процесуальних строків в адміністративному процесі” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Сутність поняття процесуальних строків” аналізуючи філософське поняття категорії часу, дисертант відзначає, що воно включає в себе поняття строк. У свою чергу поняття “строк” та “термін” співвідносяться як загальне та частина. Автор пропонує за доцільне використовувати поняття “строк”, тому, що воно всебічно характеризує існуючі процесуальні межі. Поняття строків становить інтерес для учених різних галузей права, оскільки строки є одним із правових способів зміцнення процесуальної дисципліни, а також одним із показників правомірності юридичної діяльності учасників правовідносин. На підставі аналізу проблеми автор формулює власні визначення дефініцій “строк” – це визначений період часу, зі спливом якого пов’язана певна дія чи подія, внаслідок якої виникають, змінюються або припиняються адміністративні правовідносини; та “процесуальний строк” – це передбачений законом відрізок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена окрема процесуальна дія, або сукупність дій.

У другому підрозділі “Види процесуальних строків” враховуючи результати досліджень учених-адміністративістів, а також вимоги до здійснення будь-якої класифікації, автор вважає можливим виділити такі види класифікації строків в теорії адміністративного процесу: залежно від виду процесуальних дій; за способом визначення тривалості; залежно від тривалості; залежно від окремих елементів, які складають у цілому адміністративний процес; залежно від суб’єкта встановлення; залежно від суб’єктів процесуальних правовідносин, які повинні їх дотримуватися; залежно від категорії справ: за характером настання; залежно від адміністративно-правового режиму, який вони регламентують. Запропонована класифікація в адміністративному процесі сприяє, по-перше, розширенню і поглибленню знань про сутність процесуальних строків, закономірностей вияву їх окремих явищ; по-друге, з’ясуванню ролі таких правових наслідків, як дотримання і недотримання (порушення) процесуальних строків; і по-третє встановленню значення й сутності адміністративного провадження в цілому, з точки зору руху справи.

У третьому підрозділі “Обчислення процесуальних строків” розглядається загальний порядок обчислення процесуальних строків. В адміністративному процесі більшість процесуальних дій і рішень обмежена строковими рамками, що включають категорію обчислення строків, під якими розуміють цифрові розрахунки. Особливу увагу приділено поняттю початкового строку, який має особливе значення для правильного його обчислення і встановлення залежно від того або іншого юридичного факту. В адміністративному законодавстві початок плину строку встановлюється залежно від того або іншого юридичного факту: а) визначеною дією; б) технічною обставиною; в) подією. Кінцеві строки, як характерний елемент події можуть завершити свою дію плину шляхом призупинення (здійснення) і пропущення (збігу). Також кінцеві строки можуть завершувати свою дію шляхом пропущення (збігу), якщо у встановлений законом період не були вчинені дії, що вимагаються.

Розділ 2 “Строки в процедурних провадженнях” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Місце адміністративних процедур в адміністративному процесі” увага дисертанта акцентується на тому, що в сучасній науці адміністративного права відсутній єдиний підхід до змісту адміністративного процесу і пов’язаного з ним поняття адміністративних процедур. Автор поділяє точку зору вчених-адміністративістів, які є прихильниками трактування адміністративного процесу в широкому розумінні. Саме широке розуміння адміністративного процесу відповідає сучасним напрямам розвитку правової науки, втіленим у Концепції адміністративної реформи, принципам трансформації публічної адміністрації в дієвий інструмент реалізації громадянами своїх прав і свобод, захисту людини від неправомірних дій і адміністративних актів з боку органів публічної адміністрації і їх службовців. Дисертант стверджує що поняття “правова процедура” включає послідовну діяльність органів публічної адміністрації з вирішення конкретних управлінських справ, які не мають на меті вирішення певного управлінського конфлікту. На думку автора, сутності адміністративного процесу повинно відповідати існуюча система процедур: часу на це має бути достатньо, причому рівно стільки, скільки це необхідно для всіх аспектів життєдіяльності процедурної форми.

Структурним елементом адміністративного процесу є провадження. Особливість мети та завдання провадження вимагають розділити його на окремі види, один з яких буде належати до процедурних видів адміністративного процесу, інші – до юрисдикційних. До процедурного виду адміністративного процесу входять всі адміністративні провадження, які не мають на меті вирішення конфліктів, а їх змістом є реалізація діяльності публічної адміністрації із задоволення інтересів суспільства, до них можна віднести: адміністративно-нормотворче провадження; атестаційне провадження; дозвільне провадження, реєстраційне. До юрисдикційного виду адміністративного процесу належать провадження, основна мета яких – вирішення конфліктів, які виникли у сфері діяльності публічної адміністрації. До них можна віднести: провадження у справах про адміністративні правопорушення, провадження за скаргами громадян, дисциплінарне провадження.

У другому підрозділі “Строки в нормотворчому провадженні” розглядаючи нормотворче провадження, автор зупиняється на змісті правового акта. На думку автора, провадження по розробленню та прийняттю нормативно-правових актів чітко не регламентовано строковими рамками і на певних стадіях законом взагалі не передбачено строків по розгляду та прийняттю відповідного рішення. Дисертант у роботі розглядає строки, які регламентують дане провадження залежно від суб’єкта видання нормативно-правових актів.

Запропоновано внести зміни до ч. 5 п. 13 Розділу VІ Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України” від 5 червня 2000 р. № 915 замінивши вказану дату “п’ятнадцять днів” на запропоновану “п’ятнадцять робочих днів”.

Автор вважає, що у нормотворчому провадженні відсутня стадія оскарження, яка має факультативний характер, але обходити її неможливо, тому пропонує наступні стадії: підготовка адміністративно-правового акта; прийняття адміністративно-правового акта; оскарження адміністративно-правового акта; введення в дію адміністративно-правового акта.

У третьому підрозділі “Строки в атестаційному, дозвільному, реєстраційному провадженні” дисертант зазначає, що в теорії адміністративного процесу не існує вичерпного переліку проваджень, що належать до процедурного виду. Тим більше, що функції публічної адміністрації щодо реалізації публічних інтересів охоплюють різні сфери діяльності, а це уможливлює виникнення нових видів процедурного провадження. Автор розглядає ті провадження, які найчастіше реалізовуються в діяльності публічної адміністрації: атестаційне, дозвільне та реєстраційне.

Досліджуючи строкові рамки атестаційного провадження державних службовців та осіб місцевого самоврядування, з метою підвищення ефективності діяльності автор запропонував, внести зміни до п. 1 Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922, а саме: “З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на два роки проводиться їх атестація...”

А також запропоновано внести зміни до п.1 Типового Положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1440, і викласти у такій редакції: “З метою підвищення ефективності діяльності посадових осіб місцевого самоврядування один раз на два роки проводиться їх атестація...”

Щодо атестаційного провадження особового складу органів внутрішніх справ України, то дисертант вважає, що необхідно внести зміни до ч. 1 п. 4.7 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 23 лютого 2001 р. № 148, а саме “особа, яка атестується, попереджається письмово під розпис, за п’ять робочих днів про місце і час засідання атестаційної комісії.” Запропоновано внести зміни до п. 4.14 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС України і викласти в такій редакції: “Безпосередні начальники зобов’язані оголошувати результати атестації після їх прибуття до місця служби на наступний день, з обов’язковим повідомленням особового складу про цю подію протягом робочого дня, в який були отримані результати атестування особового складу ОВС України. Працівникам, які були відсутні на службі з поважних причин, результати оголошуються в день їх прибуття до місця служби”.

Розглядаються строкові межі дозвільного провадження щодо видачі дозволу на придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї. Запропоновано внести зміни до ч.3 п. 3.5 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 р. і викласти в такій редакції: “Протягом п’яти робочих днів після закінчення строку усунення недоліків повинно бути повідомлено письмово орган (посадову особу), який виявив порушення”.

Дисертантом розглянуто строки реєстраційного провадження з державної реєстрації транспортних засобів та запропоновано внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” від 7 вересня 1998 р. № 1388 щоб закріпити строк до якого діють технічні паспорти і технічні талони старого зразка. Провадження із здійснення технічного огляду транспортних засобів, як вид реєстраційного провадження, відіграє суттєву роль, тому законодавець приділяє таке велике значення щодо процедури строків технічного огляду.

Розділ 3 “Строки в юрисдикційних провадженнях” складається з чотирьох підрозділів.

У першому підрозділі “Особливості строків на стадії першочергових процесуальних дій” дисертант зазначає, що у складі юрисдикційного провадження строки слугують одним із правових способів зміцнення процесуальної дисципліни. Строки виступають як один із показників правомірності юридичної діяльності учасників провадження: за загальним правилом, винне недотримання встановлених для виконання обов’язків строків розглядається як проступок. До юрисдикційного провадження відносяться провадження у справах про адміністративні проступки; провадження за скаргами громадян; та дисциплінарне провадження. Юрисдикційні провадження досліджується стадійно.

Дисертант проаналізував погляди російських і українських учених-адміністративістів радянського і сучасного періодів, які досліджували провадження у справах про адміністративні правопорушення та особливості адміністративно-процесуальних строків, що регулюють їх діяльність. Також проаналізовано строки, які були закріплені в Основах, КпАП РРСФР, КпАП БРСР, КпАП УРСР, КпАП РФ та КУпАП.

Законодавством не регламентовано процесуальних строків на першій стадії провадження у справах про адміністративні проступки. Дисертант зазначив, що було б доцільним вважати, що вчинення та виявлення правопорушення є початковим строком першої стадії провадження по адміністративній справі, а кінцевим строком даної стадії є дата передачі зібраних матеріалів органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Запропоновано доповнити КУпАП ст. 253-1 “Строки виконання експертиз у провадженнях в справах про адміністративні правопорушення” ст. 257-1 “Строки розслідування справ про адміністративні правопорушення”.

Запропоновано внести зміни до ч. 1 ст. 256 “Зміст протоколу про адміністративне правопорушення” КУпАП після слів “дата і місце його складення” доповнити словами “дані про час складання протоколу”.

Запропоновано передбачити строки надіслання протоколу про вчинення адміністративного проступку.

Провадження за скаргами громадян є одним із видів юрисдикційного провадження. Автор зазначив, що перша стадія даного провадження має свої строки виконання, які визначені Законом України “Про звернення громадян” та підзаконними актами.

Дисциплінарне провадження досліджується залежно від категорій осіб, стосовно яких воно проводиться: військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, прокурорсько-слідчих працівників, службовців митних органів, суддів. Розглядаючи першу стадію дисциплінарного провадження стосовно суддів, автором запропоновано внести зміни до п. 1 ст. 35 Закону України “Про статус суддів” виклавши його в такій редакції: “Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом 15 робочих днів з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку”.

У другому підрозділі “Особливості строків на стадії розгляду справ” дисертант зазначає, що дана стадія провадження у справах про адміністративні проступки регламентується чітко визначеними законодавством адміністративно-процесуальними строками, які впродовж історичного часу змінювалися та вдосконалювалися. Відповідно до приписів КУпАП дана стадія включає три етапи, які регламентовані строками: підготовка справи до розгляду, розгляд справи; ухвалення щодо неї рішення. Також акцентується увага на строках розгляду адміністративних справ про корупційні діяння.

Досліджуючи строкові рамки даної стадії, автор запропонував передбачити строк підготовчого етапу справи.

Розгляд скарги є другою стадією провадження за скаргами громадян. Однією із особливостей даної стадії є те що загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Строкові рамки, які повинні регулювати другу стадію дисциплінарного провадження – розгляд і розв’язання дисциплінарної справи, законодавцем не встановлено. Тому дисертантом запропоновано усунути дану законодавчу прогалину, внісши відповідні зміни.

У третьому підрозділі “Особливості строків на стадії оскарження постанови” автор зазначив, що стадія оскарження постанови в провадженні у справах про адміністративні проступки розглядалась вченими-адміністративістами протягом періоду становлення адміністративного законодавства, досліджувалися нормативно-правові акти, які у свій час регламентували дане питання, вносилися слушні пропозиції щодо вдосконалення існуючого інституту. Чинне українське законодавство регламентує дану стадію, що є однією з найважливіших гарантій прав особи, яка скоїла правопорушення, та визначає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може оскаржити особа, щодо якої її винесено, а також потерпілий у строки, регламентовані КУпАП.

Третя стадія дисциплінарного провадження – виконання рішення в дисциплінарній справі суттєво відрізняється від попередніх видів юрисдикційного провадження. Виконання дисциплінарного стягнення здійснюється різними способами, у певні строки, залежно від виду стягнення.

У четвертому підрозділі “Особливості строків на стадії виконання постанови” автор зазначив, що дана стадія є останньою у провадженні у справах про адміністративні проступки. Її суть полягає в конкретній реалізації адміністративних стягнень, які винесено постановою у справі щодо особи, яка скоїла протиправну дію. Визначені строкові рамки щодо процедури накладення адміністративних стягнень є одним із правових способів процесуальної дисципліни.

Дисертант розглянув строкові межі виконання постанови про накладення адміністративних стягнень. Порядок і строки виконання постанови про адміністративні стягнення залежать від виду адміністративного стягнення, від суб’єкта виконання і ставлення правопорушника до висунутих йому постановою обов’язків, від його майнового стану.

Автор вважає, за доцільне доповнити КУпАП ст.309-1 “Заміна штрафу адміністративним арештом”.

Останньою стадією провадження за скаргами громадян є стадія виконання ухваленого рішення. Автор зазначив, що Законом України “Про звернення громадян” питання виконання ухваленого в справі рішення не передбачено, саме це можна вважати істотним недоліком законодавства.

Факультативною стадією дисциплінарного провадження є оскарження винесеного рішення про накладення дисциплінарного стягнення за скаргою. Дана стадія сприяє реалізації прав і законних інтересів особи, яка підлягає заходам дисциплінарної відповідальності, а також дозволяє уповноваженим особам перевірити законність накладення таких заходів у кожному конкретному випадку.

У висновках викладено основні теоретичні підсумкові положення дослідження та сформульовано практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-процесуальних строків у процедурному та юрисдикційному провадженні :

І. У відповідності з формально-логічними правилами побудови визначень понять сформульовано дефініції понять “строк” та “процесуальний строк”. Запропоновано класифікації видів строків в теорії адміністративного процесу. Розглянувши особливості обчислення адміністративно-процесуальних строків, що визначаються законодавством, автор дійшов висновку, що правильне обчислення й застосування тих чи інших строків усуває порушення адміністративного законодавства.

ІІ. Запропоновано доповнити Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922 п. 10-1 і викласти його в такій редакції: “Розгляд атестаційної справи щодо державних службовців проводиться згідно з наказом керівника протягом робочого часу даної установи того дня, на який призначено атестацію”.

Запропоновано доповнити Типове Положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1440 п. 12-1 і викласти його в такій редакції: “Розгляд атестаційної справи щодо посадових осіб місцевого самоврядування проводиться згідно з наказом керівника протягом робочого часу даної установи того дня, на який призначено атестацію”.

ІІІ. Запропоновано доповнити КУпАП статтями:

1. Ст.257-1 “Строки розслідування справ про адміністративні правопорушення” такого змісту:

“Розслідування справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються протягом доби, проводиться суб’єктом юрисдикції протягом 3 годин”.

2. Запропоновано доповнити ст.257 “Надіслання протоколу” КУпАП, ч. 2 такого змісту:

“Протокол про вчинення адміністративного проступку разом із матеріалами перевірки протягом триденного строку з моменту його складення надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративний проступок, крім обставин, які передбачають проведення експертизи”.

3. Автор запропонував доповнити КУпАП ст. 253-1 “Строки виконання експертиз у провадженнях в справах про адміністративні правопорушення” такого змісту:

“Залежно від складності виконання експертизи у провадженні в справах про адміністративні правопорушення необхідно передбачити такий строк проведення експертизи: для складних – десять робочих днів, для простих – п’ять робочих днів.

Строк розгляду окремих справ про адміністративні правопорушення, у випадку проведення щодо них експертизи, відкладається до отримання висновку експерта”.

4. Автор запропонував доповнити ст.278 “Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення” КУпАП п. 6 такого змісту: “підготовчий етап справи не повинен перевищувати десять діб з дня отримання матеріалів”.

5. Дисертант вважає за доцільним доповнити КУпАП ст. 309-1 “Заміна штрафу адміністративним арештом” такого змісту:

“У разі несплати порушником штрафу в строк без поважних причин або коли порушник перешкоджає примусовому виконанню вказаного виду стягнення, або коли у нього немає майна у власності – штраф може бути замінено адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян але не більше як п’ятнадцять діб”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баб’як А.В. Особливості строків проваджень у справах про адміністративні правопорушення // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №6. – С.49-52.

2. Баб’як А.В. Порівняльний аналіз строків в адміністративному, митному та податковому законодавстві щодо розгляду справ про адміністративні проступки // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2003. – №2. – С.168-178.

3. Баб’як А.В. Особливості строків накладення адміністративних стягнень // Вісник Прокуратури. – 2003. – №11. – С.61-67.

4. Баб’як А.В. Строки за проектом Кодексу України про адміністративні проступки // Право України. – 2004. – №1. – С.98-102.

5. Кузьменко О.В. Баб’як А.В. Процесуальні строки адміністративного судочинства // Держава і право: Збірник наукових праць. Випуск 22. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2003. – С.215-221

6. Баб’як А.В. Строки в складі адміністративного провадження // Міжнародна студентська наукова конференція “Актуальні проблеми прав людини, правової системи та держави” 7-8 травня 2003 року. Тези доповідей. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка – 2003. – С.74-75.

7. Баб’як А.В. Актуальні проблеми обчислення строків в провадженні у справах про адміністративні правопорушення // “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” 30 квітня 2004 року. Тези доповідей. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України – 2004. – С.64-66.

Анотація

Баб’як А.В. Адміністративно-процесуальні строки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2005.

В дисертації досліджуються теоретичні, законодавчі та практичні проблеми адміністративно-процесуальних строків в процедурному та юрисдикційному провадженні.

Окреслюються логіко-методологічні засади визначення понять “строк”, “процесуальний строк”, формулюються відповідні дефініції. На основі аналізу чинного адміністративно-процесуального законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць, автором сформульовано низку висновків, пропозицій до розділу ІV “Провадження в справах про адміністративні правопорушення” чинного КУпАП; Положення про проведення атестації державних службовців та Типового положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених постановами Кабінету Міністрів, а також обґрунтовано ряд рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-процесуальних строків у процедурному та юрисдикційному провадженні.

Ключові слова: адміністративно-процесуальні строки, строкові рамки провадження, строкові межі.

Аннотация

Бабяк А.В. Административно-процессуальные сроки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2005.

В диссертации исследуются теоретические, нормативные и практические проблемы административно-процессуальных сроков.

Определив логико-методологические основы определения понятий “срок”, “процессуальный срок”, диссертант формулирует соответствующие дефиниции. Им предложена классификация сроков в теории административного процесса. Отмечены особенности исчисления административно-процессуальных сроков, исследованы административно-процессуальные сроки в процедурном и юрисдикционном производстве.

К процедурному виду административного процесса относятся все административные производства, в основе которых отсутствует спор про право решать конфликты, их содержанием является реализация деятельности публичной администрации по удовлетворению интересов общества. К ним относятся: административно-нормотворческое производство, аттестационное производство; разрешительное и регистрационное производство.

К юрисдикционному виду административного процесса относятся производства, основной целью которых есть разрешение спора про право, которые возникают в сфере деятельности публичной администрации. К ним относятся: производство по делам об административных правонарушениях, производство по жалобам граждан, дисциплинарное производство.

Рассматриваются сроки нормотворческого производства в зависимости от субъекта издания нормативно-правовых актов. Диссертант, исследуя сроки аттестационного производства, относительно государственных служащих, должностных лиц местного самоуправления, а также личного состава органов внутренних дел, предложил внести изменения в п.1 Положения о проведении аттестации государственных служащих, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 28 декабря 2000 г. № 1922; в п. 1 Типичного положения о проведении аттестации должностных лиц местного самоуправления, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 26 октября 2001 г. № 1440, в Инструкцию о порядке проведения аттестации личного состава органов внутренних дел Украины, утвержденной приказом МВД Украины от 23 февраля 2001 г. № 148.

Рассматривая сроки разрешительного производства, касающегося выдачи разрешения на приобретение, сохранение, учет перевозку и использование огнестрельного, пневматического и холодного оружия, диссертант внес изменения в сроковые рамки этого производства.

Исследуются сроки регистрационного производства, связанного с государственной регистрацией транспортных средств, а также производства техничного осмотра транспортных средств.

Юрисдикционное производство исследуется стадийно. Диссертант, рассматривая сроки производства по делам об административных правонарушениях, предложил дополнить КУоАП ст. 253-1 “Сроки исполнения экспертиз в производстве по делам об административных правонарушениях” ст.257-1 “Сроки расследования дел об административных правонарушениях” ст. 309-1 “Замена штрафа административным арестом”.

Предложено внести изменения в ч.1 ст. 256 “Содержание протокола об административном правонарушении” КУоАП, предвидеть сроки передачи протокола о совершении административного правонарушения, а также срок подготовительного этапа дела.

Рассматривая сроки регламентирующие деятельность судьи в дисциплинарном производство, диссертант предложил, внести изменения п.1 ст. 35 Закона Украины “О статусе судей”.

Сроковые рамки, которые должны регулировать вторую стадию дисциплинарного производства – рассмотрение дисциплинарного дела законодателем, не установлено, поэтому, с точки зрения диссертанта, следует избежать этого пробела в законодательстве, путем соответствующих изменений.

Ключевые слова: административно-процессуальные сроки, сроковые рамки производства.

Annotation

A. Babyak. Administrative-procedure terms. - Manuscript.

The thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate of science (law) on the speciality 12.00.07 – theory of management; administrative law and procedure; financial law; information law. – National Academy of Internal Affairs of Ukraine. – Kyiv, 2005.

The theoretical, legislative and practical problems of administratively-procedure terms in procedural and jurisdiction realization are investigated in the dissertation.

Logic-methodological basis of determination of such notions as "term" "procedure term" are outlined in the research and proper definitions are formulated by the author. On the basis of analysis of Ukrainian administrative-procedure legislation and practice of its realization, as a result of theoretical investigation of scientific works, the author formulated a number of conclusions and proposals to chapter ІV "Conducting in cases about administrative offences" according to the Code of Ukraine about administrative offences; Regulation about attestation of public official and Typical regulation about attestation of local self- governmal public official, ratified by the decrees of Cabinet of Ministers and recommendations, aimed at improvement of administrative-procedure terms in procedural and jurisdiction realization.

Key words: administrative-procedural terms, term hedges of realization, term hedges.