ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Бурдейна Людмила Іванівна

УДК 378.6.034

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

Інститут перспективних технологій, економіки і

Фундаментальних наук, директор, м.Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Васянович Григорій Петрович,

Львівський науково-практичний центр

Інституту педагогіки і психології професійної

освіти АПН України, завідувач відділу,

гуманітарної освіти, м.Львів;

кандидат педагогічних наук, доцент

Поліщук Віра Аркадіївна,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

докторант кафедри соціальної педагогіки та

соціальної роботи, м.Тернопіль.

Провідна установа: Житомирський державний університет імені

Івана Франка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м.Житомир.

Захист відбудеться 29 квітня 2005 р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 28 березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Докорінні зміни в політичній та соціально-економічній сферах життя України зумовили особливу гостроту проблеми формування в студентської молоді як загальної, так і моральної культури особистості. Перехід до ринкової економіки зумовлює еволюцію децентралізованих структур, відповідальних за прийняття рішень. Для роботи у цих структурах необхідні працівники, які впевнені у собі, здатні до самостійних, відповідальних дій. Децентралізація такого характеру вимагає обов’язкового почуття довіри і загальної поваги до чесності, порядності, гідності у вчинках.

Дослідження свідчать, що моральна культура більш ніж будь-яке інше структурне утворення внутрішнього світу людини визначає соціальну стійкість системи її взаємин із суспільством, з іншими людьми, ефективно впливає на формування свідомості, самосвідомості та професійних якостей. Моральна культура особистості пронизує всі сфери діяльності людини, в тому числі й економічну. Тому формування цього якісного утворення в студентів економічних вищих навчальних закладів (ВНЗ) є важливим і необхідним процесом у сучасній соціально-педагогічній ситуації.

Особливої актуальності зазначена проблема набуває в нинішніх умовах, для яких характерними є нестабільність та суперечливість моральної атмосфери в суспільстві. Реалії сьогодення вимагають переоцінки ряду моральних цінностей з урахуванням політики нашої держави в галузі освіти та виховання. Вища школа як одна з визначальних ланок освіти покликана забезпечувати розв’язання цієї важливої проблеми.

Результати аналізу навчально-виховного процесу у торговельно-економічному ВНЗ свідчать, що рівень сформованості моральної культури студентів впливає на якість їх етичної свідомості, забезпечує засвоєння основних ціннісних орієнтацій таетичних стандартів бізнесу, оволодіння інструментарієм для аналізу та прийняття оптимальних рішень у конкретних ситуаціях ділового життя. Водночас виховання моральної культури студентської молоді досить часто залишається поза увагою завдань, які розв’язує педагогічний колектив. У системі роботи багатьох викладачів спостерігається орієнтація лише на формування професійних знань, умінь і навичок, а проблеми виховання, зокрема, виховання моральної культури студентів, залишаються поза увагою.

Необхідно врахувати і ряд суперечностей, які призводять до низького рівня сформованості моральної культури майбутніх фахівців:

а) між завданнями вищої школи щодо формування у майбутніх фахівців професійних знань, умінь і навичок та слабкою реалізацією культуротворчої функції освіти;

б) між реальним рівнем моральної культури студента і кваліфікаційними вимогами до нього;

в) між необхідністю формування моральної культури особистості майбутнього підприємця і розвитком асоціальних потреб та девальвації моральних цінностей у свідомості сучасної молоді.

Питання моральної культури висвітлені у працях мислителів, філософів, подвижників світових релігій. Серед них були і представники української філософської думки: І.Вишенський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода, В.Вернадський.

Проблема моральних аспектів культури знайшла відображення в працях Ф.Ніцше, В.Соловйова, А.Швейцера, П.Тейяра де Шардена; соціокультурна роль релігії – у дослідженнях Ф.Бекона, Л.Фейєрбаха, Б.Рассела та інших. Їй присвятили праці сучасні філософи: С.Анісімов, Р.Апресян, В.Біблер, А.Гусейнов, О.Дробницький, А.Титаренко та ін.

Психологічні аспекти морального розвитку особистості відображені в дослідженнях І.Беха, О.Бодальова, Б.Братуся, Д.Колесова, С.Якобсон та ін.

Проблемі виховання моральної культури студентської молоді вищого навчального закладу присвячено праці Л.Ази, Є.Бондаревської, О.Горожанкіної, І.Зязюна, В.Козакова, М.Ковтун, О.Олексюк, В.Петрової, Л.Чорної та ін.

Проте, незважаючи на посилену увагу науковців до цієї проблеми, формуванню моральної культури студентів економічного профілю поки що не присвячено спеціального дослідження. Унаслідок цього залишається недослідженою низка важливих для теорії й практики морального виховання питань: недостатньо висвітлений процес формування моральної культури студентської молоді з позицій сучасних концепцій навчання та виховання; досі не досліджувалось питання специфіки навчально-виховного процесу студентської молоді ВНЗ торговельно-економічного профілю в контексті досліджуваної проблеми; формування моральної культури майбутніх фахівців у сфері економічної діяльності.

Потребують визначення та дослідження педагогічні умови ефективного формування моральної культури студентської молоді у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу торговельно-економічного профілю.

Отже, актуальність і недостатня теоретична та методична розробка проблеми визначили тему дослідження: “Формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського і є складовою теми „Психолого-педагогічні аспекти вдосконалення процесу навчання і виховання учнівської та студентської молоді”. Тема затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №4 від 25 грудня 2002 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 27 травня 2003 р.)

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах торговельно-економічного профілю.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю.

Гіпотеза ґрунтується на припущенні, що формування моральної культури студентської молоді буде здійснюватись ефективно за таких умов:

·

·

·

·

Завдання дослідження :

1. Проаналізувати структуру, сутнісну характеристику поняття “моральна культура особистості” та стан її сформованості у студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю.

2. Визначити критерії та рівні сформованості моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю.

3. Обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування моральної культури майбутніх фахівців у сфері економічної діяльності.

4. Розробити методику організації навчально-виховної діяльності, що забезпечує вдосконалення моральної культури особистості студента.

Теоретичною основою дослідження є ідеї гуманізму, спрямованість виховання на розвиток особистості, пріоритет загальнолюдських цінностей, які відображають єдність індивідуальних і суспільних інтересів; концептуальні положення державних нормативних документів України з питань освіти: Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття), Закони України „Про освіту” та „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, а також сучасні концепції морального виховання.

Методологічними засадами дослідження є філософські положення про культуру, мораль як суспільне явище; про діалектику суспільного та індивідуального; взаємозв’язок культури і моралі; роль культури у формуванні особистості; культурологічний підхід до моральності шляхом виділення в її загальному стані гуманістичної тенденції звеличування особистої гідності людини, сприйняття людини як найвищої цінності; про сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності; про моральне становлення особистості майбутнього фахівця, теорію цінностей, діалогу культур, акмеологічний підхід до формування особистості, який розглядає людину як найвищу цінність; особистісно-зорієнтований підхід у навчанні та вихованні; навчально-виховний процес, що організовується вищою школою в контексті культурно-освітнього середовища життєдіяльності суб’єктів цього процесу.

Методи дослідження такі:

- теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались для вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення сутності та структури моральної культури студента;

-

- педагогічний експеримент використовувався для перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю;

-

Етапи і дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось поетапно на базі Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ та Відокремленого підрозділу Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу у місті Вінниця. На різних етапах формуючого експерименту, а також у розробці матеріалів для експериментальної роботи враховувалися зміст і особливості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Усього дослідженням було охоплено 783 студенти.

На першому етапі (1999 – 2000 роки) вивчався стан проблеми у філософській, психологічній і педагогічній літературі, аналізувався практичний досвід роботи ВНЗ економічного профілю. Створено програму дослідження. Визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, обґрунтовано напрями та критерії для визначення рівнів сформованості моральної культури особистості.

На другому етапі (2000–2002 роки) досліджено методику формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю; обґрунтовано теоретичні засади формування моральної культури особистості на основі використання системи методів теоретичних, емпіричних та педагогічних досліджень; визначено педагогічні умови формування моральної культури студентської молоді; складено програму експериментальної роботи; розроблено методику формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю; проведено констатуючий та формуючий етапи експерименту.

На третьому етапі (2003–2004 роки) скореговано запропоновану методику формування моральної культури студентської молоді, завершено формуючий експеримент, оброблено та систематизовано результати експериментів, узагальнено висновки, розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю, впроваджено одержані результати.

Наукова новизна. У дисертації вперше обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю: використання концепції знаково-контекстного навчання; впровадження діалогічного спілкування професійного спрямування; залучення студентів до пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної і практичної діяльності; вивчення спецкурсу, зміст якого відображає розвиток рефлексії і ціннісного ставлення до людини; уточнено та розкрито сутність процесу формування моральної культури студентської молоді вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю (у структурі моральної культури виділено когнітивний, емоційно-мотиваційний, регулятивний та діяльнісно-практичний компоненти); конкретизовано основні критерії для визначення рівнів (творчого, рефлексивно-пасивного, репродуктивного, емпіричного) сформованості моральної культури студентів (відповідальність за результати економічної діяльності, справедливість у взаємовідносинах із суб’єктами економічної діяльності, чесність, порядність у всіх видах партнерських стосунків).

Практичне значення дослідження полягає в розроблено та впроваджено програму спецкурсу „Моральна культура особистості” для студентів ВНЗ; методичні рекомендацій для працівників ВНЗ щодо проведення навчальних занять із використанням форм і методів, що сприяють формуванню моральної культури студентської молоді; методики формування моральної культури студентської молоді.

Розроблену методику формування моральної культури особистості можна використовувати у педагогічному процесі ВНЗ III – IV рівня акредитації, а також у ПТНЗ, технікумах та коледжах.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (довідка №23101-59 від 07.07.2004р.), Відокремленого підрозділу Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу у місті Вінниці (довідка №295 від 07.07.2004р.), Вінницького технолого-економічного технікуму КНТЕУ (довідка №531 від 28.10.2004р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується на основі сучасних філософських, педагогічних та психологічних теорій; використання наукових принципів аналізу передового педагогічного досвіду; застосування комплексу взаємодоповнюючих методів науково-педагогічних досліджень, адекватних предмету, меті та завданням дисертаційного дослідження; кількісним та якісним аналізом результатів дослідження, зіставленням одержаних результатів із масовим педагогічним досвідом; упровадженням результатів дослідження у практику роботи вищих навчальних закладів.

На захист винесено такі положення:

- педагогічні умови формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю: застосування концепції знаково-контекстного навчання; використання у навчально-виховному процесі діалогічного спілкування; включення студентів у моральні відносини, а через них залучення їх до пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної і практичної діяльності;

- методика формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю.

Апробація та застосування результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження були представлені на науково-практичних міжнародних, міжвузівських конференціях „Теорія виховання і нові виховні технології” (Вінниця, 2002), „Соціально-філософські проблеми людини, суспільства, держави” (Донецьк, 2003), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), „Теоретичні і методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного та художнього профілю” (Львів, 2004), на семінарах та засіданнях кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях, 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, із них – 200 сторінок основного тексту. Ілюстративний матеріал подано у 9 таблицях і 18 малюнках. Бібліографія містить 223 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, ступінь її розробленості; визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання, розкрито теоретичну та методологічну основу, методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичну значущість роботи; сформульовано основні положення, що виносяться на захист; подані відомості про апробацію та застосування результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю” проаналізовано філософську, психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження і на цій основі розкрито сутність і структуру поняття “моральна культура особистості”; критерії та рівні її сформованості у студентської молоді; охарактеризовано форми вираження моральної культури з позиції ціннісного ставлення до людини, суб’єкт-суб’єктної взаємодії; визначено зміст формування цього феномена, обґрунтовано умови виховання моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю.

Теоретичною основою дослідження слугували положення і висновки щодо філософського обґрунтування таких категорій і понять, як теорія культури (Л.Арнольдов, О.Газман), культура особистості (В.Гриньова, С.Єлканов, О.Рудницька), теорія цінностей (С.Анісімов, С.Дробницький) і відносин (Б.Ананьєв, В.М’ясищев); спеціально організована діяльність і спілкування особистості та її розвиток у процесі діяльності (А.Бойко, Л.Божович, О.Леонтьєв), підготовка майбутніх фахівців (Р.Гуревич, І.Зязюн, В.Кравець, О.Кравчук, М.Лещенко, Н.Ничкало, М.Сметанський, Ю.Терлецький, та ін.).

Багатоаспектність і багатофункціональність культури і моралі, їхня неоднозначність визначення зумовили різні підходи дослідників до трактування поняття “моральна культура”. Його розглядають як феномен культури (Я.Резін), як самостійне явище (Л.Коган, В.Жямайтіс, М.Шевчук), як цілісні утворення, позитивний аспект цивілізації (А.Титаренко).

Досліджуючи педагогічні умови формування моральної культури особистості студента торговельно-економічного ВНЗ, ми звертались до наукових праць К.Байші, О.Мартиненко, Л.Нечипоренко, О.Олексюк, О.Савченко та ін.

Форми організації навчання студентів ВНЗ були предметом дослідження А.Вербицького, В.Давидова, Д.Ельконіна, В.Ляудіс, А.Маркової.

У психолого-педагогічній літературі проблема формування моральної культури прямо чи опосередковано розглядалась через визначення її як особистісних якостей (Б.Ананьєв, Г.Бєльська, І.Бех, І.Кон, А.Харчев); норми взаємин між групами (Л.Аркова, В.Кравець, І.Мар’єнко); гуманність як особливе ставлення до людей (Л.Гордін, В.Киричок); крізь призму почуттів, мотивів, потреб (О.Бодальов, Ю.Гапон, В.Демиденко, О.Киричук, Я.Коломінський, М.Якобсон), культуру та етику взаємин (В.Білоусова, В.Петрова, А.Тихонова); культуру поведінки та спілкування (Б.Бушелева, О.Богданова, Л.Дурандина, М.Сметанський, Н.Хамська, Є.Янніцька); моральну свідомість (Л.Волченко, О.Дробницький, Т.Поніманська), моральні цінності (Б.Додонов, О.Зосімовський, Т.Гуменнікова, О.Олексюк, Л.Рувінський), моральний вибір (С.Анісімов, В.Бакштановський, В.Гришин, О.Гусейнов. А.Титаренко), моральну вихованість (І.Бех, О.Богданова, І.Мар’єнко, М.Монахов, М.Фіцула).

Унаслідок аналізу психолого-педагогічної літератури та дисертаційних досліджень моральна культура студента, на нашу думку, – це якісна характеристика морального розвитку особистості, її моральна зрілість, високий рівень моральних відносин, що виявляються в культурі моральної свідомості, моральних почуттів і поведінки людини, які входять у структуру цього феномена.

Підґрунтям для визначення поняття моральна культура став ціннісний зв’язок культури і моралі. Як свідчить аналіз філософської літератури, цінності цих двох феноменів мають спільні й відмінні особливості.

Оскільки культура є показником рівня розвитку суспільства, тією рисою, що властива суспільним явищам і насамперед людині як суб’єкту історичного розвитку, то мораль наявна в культурі лише тією частиною, яка відповідна функції культури звеличувати, облагороджувати, забезпечувати майбутнє, тобто та мораль, яка з філософського погляду є „істинна”, ”справжня” на противагу корпоративній моралі, що існує в повсякденному житті. Тому моральну культуру ми розглядаємо як ціннісний зміст моралі, що базується на загальнолюдських нормах добра, справедливості, миролюбності, поваги до людської гідності і виявляється у поведінці та стосунках людей.

Взаємопроникнення та взаємозбагачення цих двох категорій становить суть ціннісного зв’язку культури і моралі. Понятійне вираження цього зв’язку зосереджено в терміні „моральна культура”.

Проведене дослідження дає змогу виділити у структурі моральної культури чотири компоненти: когнітивний (моральні уявлення, знання, переконання, здатність до морального висновку); емоційно-мотиваційний (потреби, мотиви, емоції, почуття, розвиток емоційно-психологічних характеристик, здатність до „морального резонансу”, співчуття та співпереживання); регулятивний (оцінювання, цінності, конкретний образ здійснення в повсякденних взаєминах помислів й почуттів, міра їх впровадження в повсякденну норму поведінки, норми моралі); діяльнісно-практичний (уміння, навички, звички, дії, вчинки, поведінка, формування усвідомленого активного суб’єкта міжособистісного спілкування). Ці компоненти органічно взаємозв’язані, взаємовпливають і взаємозумовлюють один одного.

Визначено, що активність студента в процесі формування моральної культури досягається за таких умов: 1) наявність ціннісних життєвих орієнтирів, спрямованість особистості на активне і самостійне засвоєння знань, умінь і навичок культурної поведінки; 2) ціннісне ставлення до іншого, сприймання його як особистості; 3) потреба у спілкуванні й повноцінних контактах між студентами; 4) інтерес до процесу набуття досвіду з питань моральної культури; 5) володіння різноманітними способами, які сприяють засвоєнню правил моралі; 6) наявність рефлексії, прагнення до самопізнання. Рефлексія становила мотиваційно-регулятивний механізм формування моральної культури молоді; 7) уміння поводитись відповідно до прийнятих у суспільстві норм моралі; 8) бажання передавати набутий позитивний досвід іншим.

Відповідно до змістових та діяльнісних компонентів визначено рівні сформованості моральної культури студента: творчий (високий), рефлексивно-пасивний (вище середнього), репродуктивний (середній) та емпіричний (низький) рівні.

Критеріальними показниками визначено такі моральні норми: відповідальність, справедливість, миролюбність, толерантність, повага людської гідності, порядність.

Показники всіх критеріїв реалізуються за допомогою індикаторів, які визначені відповідно до характеристик: ступінь прояву, міцність, глибина, повнота, дієвість, соціальна значущість характеристик, що вивчаються, самостійність у реалізації моральних знань, умінь, навичок.

За результатами констатуючого етапу дослідження, виявлено, що лише 3,7% майбутніх фахівців мають творчий рівень моральної культури, 17,2% - вище середнього рівня, 16,8 % - середній, 12,3% - низький. Ці дані засвідчили, що формуванню моральної культури особистості не приділено належної уваги. Теоретичне обґрунтування досліджуваної проблеми стало основою для визначення шляхів підвищення ефективності формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю.

У другому розділі “Дослідження ефективності формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю” обґрунтовано та

досліджено ефективність педагогічних умов формування моральної культури особистості; проаналізовано результати експерименту, розкрито структуру та логіку експериментальної роботи з апробації програми спецкурсу “Моральна культура особистості”.

У процесі дослідження встановлено, що успішність формування моральної культури студентів забезпечують такі умови: використання концепції знаково-контекстного навчання; впровадження діалогічного спілкування професійного спрямування; залучення студентів до пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної і практичної діяльності; вивчення спецкурсу, зміст якого відображає розвиток рефлексії і ціннісного ставлення до людини.

У процесі навчання в контексті реалізації функцій економічної діяльності здійснюється перехід від інформування до осмислення, а від осмислення до дії (використання концепції знаково-контекстного навчання).

Зміст контекстного навчання виступає не тільки як предметний аспект професійної діяльності, що задається за допомогою системи навчальних завдань, моделей, ситуацій, а й як її соціокультурний аспект, відтворюваний різними формами спільної діяльності та спілкування.

У формах діяльності студентів, що постійно змінюються, в контекстному навчанні постійно відтворюється зміст майбутньої професійної діяльності і, зокрема, зміст моральної культури. Унаслідок цього відбувається розвиток особистості. Важливо і те, що організація діяльності на заняттях у своїй логічній послідовності проходить три фази: навчальна діяльність, квазі-професійна діяльність і навчально-професійна діяльність. Кожна фаза має свої особливості.

Встановлено, що в умовах контекстного навчання (контекст життя й діяльності, контекст підприємницької діяльності) студент наповнює навчально-пізнавальну діяльність особистісним сенсом, визначає міру активності, ступінь включення в діяльність, здійснює подвійний перехід: від інформації до думки, а від думки до дії. Перехід від інформації (наприклад, на лекціях, семінарських заняттях, у період практики і т.д. в умовах реалізації міжпредметних зв’язків, принципу концентризму контекст діяльності збагачується) та її застосування опосередковується думкою, що і робить цю інформацію осмисленим знанням.

Кожне нове поняття чи положення, що вводить викладач, перебудовує досвід студента таким чином, що проглядається система його зв’язків із партнерами в майбутньому бізнесі. Позиція “у відповідь” студента ініціативна в тому разі, якщо він приймає рішення, здійснює моральний вибір у вірогідних умовах підприємницької діяльності.

Використання методики діалогічного спілкування, в процесі якого діяльність викладача і студента характеризується такими основними ознаками: нагромадження потенціалу злагоди й співпраці; свобода дискусії; імпровізаційність; особистісна (але не статусна) рівність педагога й студентів; суб’єкт – суб’єктні стосунки між ними; орієнтація не лише на свої потреби, а й на інтереси й потреби молоді; високий рівень відкритості і довіри; обмін особистісно-значущими діями, думками, почуттями; опора на власний життєвий досвід учасників діалогу.

Оскільки змістом спілкування є обмін інформацією, вироблення й розроблення стратегії взаємодії, сприймання та розуміння іншої людини, то за методикою передбачено три етапи:

1)

2)

3)

Перший етап роботи - “культура спілкування” – підготовчий. На ньому проводилась робота з накопичення та осмислення інформації.

У процесі засвоєння та осмислення інформації ми прагнули спонукати студентів до розв’язання проблемно-комунікативних завдань, які сформулювали таким чином.

· Інформаційно-пошукові (пошук необхідної інформації з питань моралі), у процесі яких реалізується пізнавальна функція спілкування.

· Регулятивно-оцінні (виражають прагнення до впливу на перетворення знань та почуттів у повсякденну поведінку, в процесі яких реалізується спонукаюча функція спілкування).

· Емоційно-оцінні (виражають прагнення до впливу на емоційну сферу, формування поглядів й переконань), у процесі яких реалізується ціннісно-орієтаційна функція спілкування.

Наступний етап – “культура взаємин” – передбачає діалогічну взаємодію в системі “викладач - студент”, “студент - студент”. Через діалог формуються не лише знання, переконання, почуття. Експериментальні дослідження підтверджують думку про те, що діалог сприяє формуванню стосунків між людьми. Через діалог здійснюється осмислення взаємин, а також формується прагнення та здатність до самопізнання, саморозвитку, самовиховання.

Третій етап роботи – професійна культура спілкування. Його особливість полягає у цілеспрямованому осмисленні студентами професіоналізму в спілкуванні з іншими. Під час розв’язання розвивальних завдань спілкування стимулює професійну самоосвіту й самовиховання особистості. Долаються соціально-психологічні фактори, що стримують професійне самовираження особистості (невпевненість, скутість, сором’язливість, песимізм тощо).

Діалогізація потребувала використання різних форм навчального співробітництва (групових, колективних, індивідуальних). Їх упровадження передбачає певну динаміку й послідовність: допомога викладача студентові у розв’язанні навчально-виховних завдань до повної саморегуляції у моральному становленні особистості. Такий підхід забезпечує послідовне становлення моральних якостей до рівня рефлексивних, а також потребує продуктивних структур взаємодії викладача й студентів. Із найбільш значущих структур необхідно виділити індивідуально творчий компонент.

Ця структура дає можливість включити механізм професійного саморозвитку майбутнього фахівця, передбачає врахування моральної мотивації студентства в процесі професійної підготовки, навчання саморуху до кінцевого результату.

Встановлено, що індивідуально-творчий підхід вимагає впровадження в навчально-виховний процес гнучких технологій, які в свою чергу передбачають введення модульного навчання, інтеграцію навчальних дисциплін, застосування контекстного навчання тощо.

Обґрунтовано, що виховний характер діалогічного спілкування досягається внаслідок створення атмосфери відповідного психологічного комфорту, встановлення взаємин, побудованих на моральних нормах та принципах, створення відповідного емоційного стану, спрямованого на самовираження, самореалізацію, самоствердження.

Розроблено програму спецкурсу, яка орієнтує педагогів на нову психологію мислення, на проведення творчих занять, ураховуючи специфіку майбутньої професії. Встановлено, що ефективність програми забезпечується завдяки дотриманню таких умов: 1) точне визначення занять із питань моральної культури особистості в навчально-виховному процесі; 2) органічний зв’язок формування моральної культури з професійною підготовкою; 3) урахування методичної специфіки занять; 4) поєднання навчання і виховання; 5) урахування того факту, що заняття із спецкурсу спрямовані на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості, що вплив на неї вимагає спеціального педагогічного інструментування і дає змогу студентові розкрити глибину свого внутрішнього світу, свого духовного потенціалу.

Включення студентів у моральні стосунки, а через них залучення до пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, практичної діяльності.

Доведено, що формування моральної культури здійснюватиметься ефективно, якщо студент буде суб’єктом реальних моральних відносин, а через них пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, практичної діяльності. Морально цінні, гуманні за змістом взаємини виникають не в будь-якій діяльності, а лише тоді, коли вона є „спільно взаємодіючою”, коли виконання об’єктивних вимог, що їх ставить до учасників спільна діяльність, потребує узгодженості в їхніх діях, турботи про людину. У „спільно взаємодіючій” діяльності виникає особливий клас завдань, розв’язання яких потребує встановлення між її учасниками певних позитивних за спрямованістю взаємовідносин. „Спільно взаємодіючою” є групова діяльність студентів. Наповнена гуманістичним змістом вона має суспільно цінне значення, є базою для розгортання відповідних морально цінних взаємин.

У процесі дослідження встановлено: безпосереднім чинником, що формує ті чи інші моральні якості особистості, є відносини, в системі яких особистість виконує основну суспільну функцію. Щоб ефективно впливати на формування моральної культури особистості, потрібно враховувати той факт, чи стане діяльність, яку ми організовуємо, платформою для розгортання гуманних взаємин і до яких учинків вона спонукатиме студентів. У цьому випадку педагогічна організація діяльності рівнозначна організації творчо-активного ставлення до діяльності, ставлення до партнера по діяльності як до рівноправного суб’єкта, визнання за ним права бути особистістю.

Ураховуючи визначені педагогічні умови було розроблено методику формування моральної культури студентів ВНЗ економічного профілю, що досліджувалась з позицій ставлення до людини як до найвищої цінності. Її сформованість забезпечувалась суб’єкт-суб’єктними взаєминами, діалогізацією спілкування, розвитком у студентів самопізнання та рефлексії.

В експерименті застосовувались активні методи формування моральної культури особистості: дискусійний, діалогізації, ситуацій морального вибору, етичного оцінювання та співвіднесення з відповідними моральними нормами, пошуковий, ігровий, діяльнісно-практичний, використовувався різноманітний спектр ігор: сюжетно-рольових, імітаційних, інтерактивних, ділових, комунікативних, позиційних. Це сприяло ствердженню в свідомості студента таких моральних норм, як відповідальність, справедливість, почуття обов’язку, честі, чесність, порядність, толерантність тощо.

Компетентність студентів забезпечували етичні та соціально-психологічні тренінги у сфері людських стосунків. Їхньою метою було вивчення та засвоєння форм спілкування з різними категоріями працівників у державних, приватних установах, підприємствах, фірмах тощо.

Ключовим тут був метод вправ у сфері “Я і бізнес”, „Людина серед людей”, „Я і моя професійна діяльність”, „Успіх. Як його досягнути?” та інші.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем сформованості та виявлення рівнів моральної культури особистості, а також інтегральне оцінювання позицій особистості дали підстави виділити чотири рівні вихованості студентської молоді. Вони формулюються таким чином: активна позиція, пасивна позитивна позиція, нестійка позиція та негативна позиція. Основними їхніми критеріями є відповідальність, справедливість, миролюбність, повага до людської гідності тощо. Ці критеріальні показники є пріоритетними в нинішній соціально-економічній ситуації. Ми їх розглядаємо на когнітивному, мотиваційно-потребнісному, емоційному та поведінковому рівнях. У процесі оцінювання враховувалися кількісні та якісні показники.

Для перевірки теоретичної розробки проблеми формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю було проведено формуючий експеримент, що мав організаційний, основний та підсумковий етапи.

Організаційний етап: участь у роботі засідань кафедр навчального закладу для інформування про мету, завдання та зміст експерименту; аналіз навчальних програм; розробка методики проведення занять із спецкурсу “Моральна культура особистості”; визначення учасників експерименту, проведення інструктажу та забезпечення організаторів необхідними методичними матеріалами; розробка методики діалогічного спілкування; розробка методики застосування концепції знаково-контекстного навчання в процесі вивчення навчальних дисциплін; визначення рівня сформованості моральної культури студентів на початковому етапі експерименту.

Основний етап: упровадження програми експериментального дослідження з формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю на різних етапах навчання; вивчення та аналіз динаміки сформованості моральної культури особистості; проведення просвітницької та методичної роботи серед організаторів експерименту.

Підсумковий етап: проведення кінцевого заміру рівня сформованості моральної культури студентів експериментальних та контрольних груп; аналіз, систематизація та узагальнення результатів експерименту; зіставлення теоретичних положень із практичними результатами експерименту; інформування викладацького складу про підсумки експериментальної роботи.

Для проведення формуючого експерименту залучалися по 3 навчальні групи на кожному курсі факультету підприємництва і факультету економіки та менеджменту. Всього педагогічним експериментом охоплено 783 студенти.

В експериментальній групі застосовувалась розроблена методика формування моральної культури студентів. Контрольна група працювала за традиційною програмою.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу, ефективність методики діалогічного спілкування, концепції знаково-контекстного навчання та впровадженої програми спецкурсу “Моральна культура особистості” для студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю (таблиця 1).

Таблиця 1

Результати сформованості моральної культури особистості на кінець експерименту

Рівні

моральної культури | Кількість студентів (783 чол.)

1-й курс (268 чол.) | 3-й курс (250 чол.) |

5-й курс (255 чол.)

ег | кг | ег | кг |

ег | кг

% | |

% | % | % | % | %

Творчий

(високий рівень) | 9 | 3,4 | 10 | 3,7 | 15 | 5,8 | 12 | 4,6 | 20 | 7,8 | 17 | 6,7

Рефлексивно-пасивний

(вище середнього рівня) | 48 | 17,9 | 46 | 17,2 | 57 | 21,9 | 51 | 19,6 | 65 | 25,5 | 62 | 24,3

Репродуктивний

(середній рівень) | 43 |

16,0 | 45 | 16,8 | 50 | 19,2 | 45 | 17,3 | 37 | 14,5 | 30 | 11,8

Емпіричний

(низький рівень) | 34 | 12,7 | 33 | 12,3 | 9 | 3,5 | 21 | 8,1 | 6 | 2,4 | 18 | 7,1

Всього | 134 | 134 | 131 | 129 | 128 | 127

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи у ВНЗ свідчить про певні позитивні зміни рівнів сформованості моральної культури особистості. Зменшилась кількість студентів з низьким та середнім рівнями і збільшилась їх кількість з високим та вище середнім рівнями. За підсумками формуючого експерименту, з емпіричним рівнем було 2,4% студентів, із репродуктивним - 14,5%, рефлексивно-пасивним - 25,5%, творчим - 7,8%. Одночасно у контрольних групах ці рівні складали відповідно: емпіричний - 7,1%, репродуктивний - 11,8%, рефлексивно-пасивний - 24,3%, творчий - 6,7%.

Виконане дисертаційне дослідження дає підстави сформулювати методичні рекомендації відділам навчальної та виховної роботи, кафедрам, факультетам ВНЗ торговельно-економічного профілю. Їх використання буде сприяти формуванню моральної культури майбутніх фахівців.

ВНЗ економічного профілю доцільно:

а) у системі професійної підготовки акцентувати увагу на моральній культурі особистості майбутнього фахівця. З цією метою в кваліфікаційних характеристиках відображати рівень розвитку цього феномена;

б) практикувати проведення нарад, семінарів, наукових конференцій з питань морального виховання, узагальнення передового педагогічного досвіду, вироблення конкретних заходів щодо вдосконалення процесу формування моральної культури особистості;

в) у системі професійної підготовки фахівців економічного профілю ввести спецкурс “Моральна культура особистості”;

г) запропонувати розроблену в дисертаційному дослідженні методику формування моральної культури студентів для використання у навчальному процесі ВНЗ торговельно-економічного профілю;

д) використовувати навчально-методичний посібник “Моральна культура студентів ВНЗ економічного профілю”;

е) поширювати передовий педагогічний досвід серед викладачів ВНЗ із проблем формування моральної культури студентів.

ВИСНОВКИ

1. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать про те, що багатоаспектність і багатофункціональність культури і моралі, їх суперечливі визначення зумовили різні підходи дослідників до трактування поняття „моральна культура”. Його трактують як позитивний аспект цивілізації, як феномен культури, як цілісне утворення, як самостійне явище, як моральну діяльність. За своєю сутністю моральна культура є складною інтегральною якістю особистості, що обумовлена специфікою професійної діяльності. У її структурі виділено такі компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний, регулятивний та діяльнісно-практичний. Моральна культура розглядається нами як якісна характеристика морального розвитку, моральної зрілості особистості, високого рівня моральних відносин, які проявляються в культурі моральної свідомості, культурі моральних почуттів та культурі поведінки. Досліджуваний феномен „моральна культура особистості” становить нерозривну єдність моралі і культури, що фіксується в необхідних для повноцінного життя людини моральних нормах: відповідальності, справедливості, чесності, миролюбності, порядності тощо.

2. Аналіз змістових та діяльнісних компонентів досліджуваного феномена дав можливість визначити рівні сформованості моральної культури студента: творчий (високий), рефлексивно-пасивний (вище середнього), репродуктивний (середній) і емпіричний (низький). Сформованість моральної культури особистості ми досліджували на когнітивному, емоційно-мотиваційному, регулятивному та поведінковому рівнях.

Критеріальними показниками визначено такі моральні норми: відповідальність за результати економічної діяльності; справедливість у взаємостосунках із суб’єктами економічної діяльності; миролюбність, толерантність у партнерських відносинах; повага людської гідності; порядність у всіх видах бізнесової діяльності. Норми характеризуються ступенем їх прояву, міцністю, глибиною, повнотою, дієвістю, соціальною значущістю характеристик, самостійністю у реалізації моральних знань, умінь, навичок.

Унаслідок порівняння ієрархії особистісно-професійних якостей у випускників і підприємців установлено зміни, що відбулися у їх структурі. Вони свідчать про якісні перетворення моральної культури, де домінантне місце займає відповідальність під час здійснення економічної діяльності. Вона є одним із провідних засобів регуляції дій та взаємостосунків з іншими людьми, одним із критеріїв оцінки підприємницької діяльності.

Визначений комплекс критеріальних показників забезпечив можливість встановити динаміку рівнів сформованості моральної культури особистості.

3. У процесі дослідження встановлено, що успішність формування моральної культури студентів забезпечують такі умови: використання концепції знаково-контекстного навчання; впровадження діалогічного спілкування професійного спрямування; залучення студентів до пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної і практичної діяльності; вивчення спецкурсу „Моральна культура особистості”, зміст якого відображає розвиток рефлексії і ціннісного ставлення до людини.

4. Розроблено методику організації навчально-виховної діяльності, що забезпечує розвиток моральної культури особистості студента, яка реалізує сукупність обґрунтованих педагогічних умов. Вона полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на компоненти моральної культури і передбачає застосування комплексу методів і форм навчально-виховної роботи: дискусія, діалогізація, створення ситуацій морального вибору, етичного оцінювання та співвіднесення з відповідними моральними нормами та ін. Найбільш вживаними є різні види ігор: сюжетно-рольові, імітаційні, інтерактивні, ділові, позиційні. Найбільш ефективним є метод вправ у сфері „Я і бізнес”, „Я і моя професійна діяльність” та ін.

Організація роботи з виховання моральної культури особистості передбачала формування синтезованих знань про моральну культуру, гуманізацію спілкування та взаємин молоді на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача і студентів; діалогізацію спілкування, розвиток ціннісного ставлення до людини. Основними умовами спілкування, що забезпечували його ефективність були такі: розуміння, визнання й прийняття іншого як унікальної особистості; формування ядра особистої гідності кожного студента; використання активних форм роботи, які б реалізували мету завдання, оновлений зміст моральних норм.

5. Під час формуючого експерименту було враховано специфіку організації навчальної діяльності студентів торговельно-економічного інституту, психолого-педагогічні передумови впровадження методики формування моральної культури молоді в навчально-виховному процесі, а також значення самостійної діяльності студентів.

Результати формуючого експерименту підтвердили правомірність запропонованої методики формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю: в експериментальних групах на 4,4% збільшилась кількість студентів з творчим рівнем сформованості моральної культури, та на 10,3% зменшилась їх кількість з емпіричним рівнем, у порівнянні з 4% та 5,2% відповідно у контрольній групі.

Однак, виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми. Подальшого вивчення потребує розгляд проблеми формування моральної культури в позанавчальній діяльності, через самовиховання; питання свободоздатності особистості як умови її ефективного виховання.

Основні положення дослідження відображено у таких публікаціях:

1. Бурдейна Л.І. Моральна культура особистості першокурсника. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія / ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського.- Вінниця, 2001.- Вип.4.– С.76 – 78.

2. Бурдейна Л.І. Проблема формування моральної культури спілкування майбутнього підприємця. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія / ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського.- Вінниця, 2002.- Вип.6. Частина 1.– С. 163 – 165.

3. Бурдейна Л.І. Педагогічні умови розвитку самовиховання студентської молоді. Наука, релігія і суспільство / “Наука і освіта.” – Донецьк, 2003.- №4.- С.198 – 202.

4. Бурдейна Л.І. Вплив навчальних дисциплін на формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 6 / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – Київ – Вінниця, 2004. – С. 273 – 279.

5. Бурдейна Л.І. Діалогічне спілкування як необхідна умова формування моральної культури студентської молоді // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів, 2004. - №4. – С. 38 – 46.

6.Бурдейна Л.І. Моральна культура студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю // Методичні рекомендації. – Вінниця, 2005. – 34 с.

АНОТАЦІЇ

Бурдейна Л.І. Формування моральної культури студентів вищих навчальних закладів торговельно-економічного профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття