НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Бойченко Микола Вікторович

УДК (338.8+338.95):622.003.13

Визначення економічного потенціалу антрацитових шахт у депресивних регіонах Донбасу

Спеціальність 08.06.01 – “Економіка, організація і управління підприємствами”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник – доктор технічних наук, професор Саллі Володимир Ілліч, завідувач кафедри менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Батченко Людмила Вікторівна, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України; 

кандидат економічних наук, доцент Райхель Борс Львович, професор кафедри економіки підприємства Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Провідна установа – Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк).

Захист відбудеться “_17_” _червня_ 2005 р. о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 із захисту дисертацій при Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий “_15_” _травня_ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к. е. н, доцент О.П.Грідін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визначення доцільності підтримки потужності діючих шахт - центральна проблема інвестиційної політики щодо вугільної галузі. Особливо гостро ця проблема стосується Донбасу з тієї причини, що в багатьох вуглепромислових регіонах як альтернатива реконструкції або модернізації розглядається закриття шахт, що мають дуже низькі техніко-економічні показники. Ресурси, що потребуються на підтримку потужності безнадійно збиткових шахт, необхідні для освоєння виробничих потужностей перспективної групи шахт, які мають гарні шанси залишитися конкурентноздатними.

Проблема оцінки стану вугільних шахт завжди привертала увагу вчених. Широко відомі роботи Амоші О.І., Астахова О.С, Батченко Л.В., Воронкової А.Є., Галушко О.С., Кабанова А.І., Райхеля Б.Л., Решетілової Т.Б., Саллі В.І. та ін. Але певна прогалина існує у дослідженні можливостей комплексного управління виробничими резервами шахт, особливо в плані ефективності інвестування збиткових шахт.

Суть задачі саме і полягає в тому, що в умовах самовиживання шахт для підтримки їх потужностей потрібні не тільки капітальні вкладення, але й принципово нові підходи з оцінки економічного потенціалу підприємств. Це важливо для перерозподілу ресурсів, їх концентрації на найбільш ефективних ділянках гірничого виробництва. Остання обставина найбільшою мірою свідчить про актуальність теми дисертації, присвяченої визначенню потенційних можливостей вугільних шахт з точки зору їх адаптації до ринкових умов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення в планових держбюджетних науково-дослідних роботах кафедри менеджменту Національного гірничого університету (тема ГП-316 “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічної надійності та інвестиційної привабливості вугільних шахт” № 0103U001287, тема ОБ-26 “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації та механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій за специфікою окремих регіонів Донбасу” № 0104U004633). Автор дисертаційної роботи здійснив розробку теоретичних питань оцінки економічного потенціалу шахт, що відпрацьовують пласти антрациту, моделювання на багатокритеріальній основі економічних аспектів підтримки потужності антрацитових шахт, розробку методичних рекомендацій з оптимального розвитку малоефективних шахт з урахуванням адресності державних дотацій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення і подальший розвиток методичних положень з визначення економічного потенціалу вугільних шахт в режимі підтримки їх потужностей або припинення діяльності в залежності від здатності створювати додану вартість.

Головна ідея роботи полягає в тому, що найбільш надійна інтегральна оцінка економічного потенціалу шахт можлива з використанням максимально досяжного значення показника “економічна додана вартість”.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні були вирішені наступні задачі:

обгрунтована необхідність визначення економічного потенціалу шахт;

проаналізовані економіко-регіональні особливості функціонування антрацитових шахт, що зумовлюють їх економічний потенціал, роль і значущість для національної економіки;

досліджені існуючі наукові підходи до визначення “потенціалу підприємства”, як економічної категорії;

обгрунтована інтегральна оцінка економічного потенціалу шахт;

запропонований критерій визначення життєздатності вуглевидобувного підприємства;

розроблені економіко-математична модель визначення оптимальних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти і підхід до встановлення пріоритетності їх досягнення, що дозволяє реалізувати економічний потенціал підприємства;

зроблена оцінка впливу моделі визначення економічного потенціалу антрацитових шахт на ефективність їх виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності.

Об'єктом дослідження є процес управління інвестиційною політикою, пов'язаною з простим відтворенням шахтного фонду на основі економічного потенціалу підприємства як системи.

Предметом дослідження є шляхи підвищення ефективності роботи вугільних шахт за рахунок раціонального використання економічного потенціалу як генератора створення доданої вартості.

Методи дослідження. Об'єкт і предмет дослідження розглядаються шляхом використання системного підходу.

У роботі використані методи структурно-логічного, економічного аналізів і синтезу при обгрунтуванні необхідності визначення економічного потенціалу шахт і при аналізі економіко-регіональних особливостей їх функціонування.

Дослідження існуючих наукових підходів до визначення “потенціалу підприємства”, як економічної категорії, і розробка критерія визначення життєздатності вуглевидобувного підприємства базуються на використанні методів деталізації, узагальнення, дослідження операцій і евристичних.

Для обгрунтування інтегральної оцінки економічного потенціалу шахт використані методи кореляційно-регресійного аналізу і критерії математичної статистики.

При розробці економіко-математичної моделі визначення оптимальних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти і підходу до встановлення пріоритетності їх досягнення використовуються методи оптимального програмування.

Оцінка впливу моделі визначення економічного потенціалу шахт на ефективність їх виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності здійснюється за допомогою спеціальних методів економічного прогнозування.

Наукові положення, що захищаються в дисертації:

- економічний потенціал вугільної шахти повинен визначатися рівнем показника “економічна додана вартість”, одночасно оцінюючого ефективність фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності підприємства;

- оптимізація показника “економічна додана вартість” грунтується на пошуку компромісу значень трьох його складових - “рентабельності основного капіталу”, “загального коефіцієнту покриття” і “тривалості операційного циклу”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні і удосконаленні економічного механізму визначення потенційних можливостей конкретної шахти на основі аналітичного урахування взаємовпливу факторів фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності шахти у заданих гірничо-геологічних умовах.

Наукові елементи новизни одержаних результатів:

- уперше розроблена система універсальної інтегральної оцінки потенціалу шахти та доведена доцільність використання максимально досяжного значення показника “економічна додана вартість” як вимірювача потенційних резервів кожного підприємства;

- уперше запропонований універсальний алгоритм визначення економічного потенціалу шахти на базі оптимального значення кожного з параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності підприємства. Відмінною особливістю алгоритму є інтерпретація виробничої діяльності у мінімізацію дотаційних коштів за допомогою розробленої системи координат економічного потенціалу шахти;

- удосконалений метод визначення аналітичної залежності між чинниками, що формують економічний потенціал шахти. Запропонований підхід відрізняється використанням розрахункової системи, побудованої на співвідношенні критичного рівня економічного потенціалу і критичних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти;

- удосконалена модель оптимізації основних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти за критерієм максимізації доданої вартості, що є основним вимірником економічного потенціалу шахти;

- отримали подальший розвиток методи визначення граничних параметрів і доцільності інвестування підтримки потужності глибоко збиткових шахт за рахунок використання економічної доданої вартості у якості критеріального показника.

Практичне значення результатів дослідження. Запропоновані методи інтегральної оцінки і визначення системи координат економічного потенціалу дозволяють визначати максимально досяжне значення економічної доданої вартості, що створювана шахтою і є критерієм ухвалення рішення про доцільність подальшої експлуатації шахти або про необхідність її ліквідації. Розроблену економіко-математичну модель визначення основних параметрів діяльності шахти доцільно використовувати для обгрунтування значень ключових показників стратегічного розвитку підприємства. Алгоритм визначення економічного потенціалу шахти і стратегічних параметрів його реалізації дозволяє об'єднати взаємодію всіх інструментів розробленої моделі з метою визначення економічного потенціалу шахти і розробки програми дій з його реалізації.

Розроблені в дисертаційній роботі рекомендації, що стосуються оцінки шахтного фонду, використовуються в перспективному плануванні розвитку шахт ДП “Шахтарськантрацит” (довідка № 2-12/04 від 14.01.2004) і “Торезантрацит” ( довідка № 1-10/05-21 від 22.01.2004).

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні мети і наукового завдання роботи, наукових висновків і рекомендацій, у розробці методів і проведенні аналітичних і статистичних досліджень, в обробці й узагальненні одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації проведених досліджень неодноразово доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2002 р.), “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком (м. Рівне, 2003 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Науковий потенціал світу” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 9 наукових працях (загальний обсяг - 17,12 видавн. арк., особиство авторові належить 6,68 видавн. арк.), із них - 5 статей у наукових фахових виданнях (загальний обсяг-1,54 видавн. арк.), 3 статті у матеріалах науково-практичних конференцій, 1- в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку і додатків. Повний обсяг дисертації нараховує 178 сторінок, у тому числі: 26 рисунків, 12 таблиць, список використаних джерел із 152 найменувань - на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації “Теоретичні аспекти сутності економічного потенціалу підприємств вугільної промисловості” розглянуто теоретичне трактування категорії “економічний потенціал виробничого підприємства”, проаналізовано специфіку видобутку вугілля глибоко збитковими шахтами та визначені характеристики депресивного регіону.

Критичний стан вугільної промисловості, як однієї з базових галузей національної економіки, вимагає вживання кардинальних заходів, направлених на економічне відродження галузі на основі відбору необхідної кількості потенційно життєздатних підприємств в умовах жорсткої обмеженості розмірів бюджетного фінансування.

У зв'язку з цим реструктуризація вугільної промисловості повинна розумітися як процес кардинального оновлення галузі, спосіб адаптації діяльності вугільних підприємств до ринкових умов шляхом проведення комплексу заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного і фінансового характеру, що забезпечують зростання ефективності вуглевидобувного виробництва, підвищення конкурентоспроможності галузі і зміцнення фінансової стійкості шахт.

Здійснення реструктуризації, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності галузі і зміцнення фінансової стійкості її суб'єктів, можливі за наявності відповідного механізму, що дозволяє здійснити відбір життєздатних підприємств на основі не тільки фактичних результатів їх діяльності, а, в першу чергу, на основі об'єктивної оцінки їх потенційних можливостей.

Особливої уваги потребують вугільні підприємства які, унаслідок їх глибокої збитковості, підлягають швидкому, але планомірному закриттю. При цьому такий процес не повинен викликати яких-небудь істотних негативних наслідків, як з макроекономічної точки зору, так і соціальної, а джерелом фінансування процесів закриття, окрім державних дотацій, може бути відшкодувальне формування власності з боку приватного (колективного) капіталу.

З точки зору характеристики об’екту дослідження у дисертації підкреслено, що, зокрема, антрацитові шахти знаходяться в експлуатації тривалий час, впродовж якого істотно ускладнилося їх підземне господарство. Як правило, ці шахти в даний час потребують дорогої реконструкції, але при порівняно малих залишкових промислових запасах така реконструкція економічно не ефективна. Відповідно, значна частина антрацитових шахт України об'єктивно віднесена до розряду мало перспективних. За цих причин міста Торез, Сніжне, Шахтарськ, Красний Луч, де зосереджені антрацитові шахти, відносяться до статусу “депресивних територій”, які істотно і стійко відстають від інших за головними соціально-економічними показниками, зокрема з темпів розвитку. Депресивний стан регіону характеризується неможливістю здійснення на його території простого відтворення шахтного фонду, не говорячи вже про розширене відтворення, економічних, демографічних і інших процесів. Депресивні регіони, так чи інакше, перетворюються на центри політичних і соціальних напруг в державі. Істотне зниження видобутку привело до адекватного зниження життєвого рівня населення, що викликало масове незадоволення трудящих ситуацією, що склалася, соціальну напруженість, привело до зростання злочинності й інших несприятливих наслідків. Особливу гостроту в регіоні придбали процеси, що пов'язані з реструктуризацією вугледобувної галузі, супроводжуються закриттям неперспективних шахт і звільненням трудящих при практичній відсутності вільних і знов створених робочих місць. Ось чому саме глибоко збиткові шахти потребують визначення свого економічного потенціалу у першу чергу.

Розглянувши існуючі визначення і складові економічного потенціалу підприємства, слід зазначити, що це комплексна категорія. Вона складається з ряду локальних потенціалів, вплив яких, в значній мірі, залежить від чинників мікро і макроекономічного середовища функціонування господарюючого суб'єкта.

Для підприємств вугільної промисловості це можливість видобування певного об'єму вугілля і можливість його нарощування, досягнення беззбитковості і забезпечення певного рівня рентабельності, зниження рівня дотацій, сприяння інвестиційним процесам і ін.

Перш за все, необхідно визначити, які зі складових (локальні потенціали) найбільш значущі для визначення економічного потенціалу, наприклад, антрацитових шахт з урахуванням найтиповіших характеристик їх діяльності (значний розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, низька ділова активність, залежність від позикового капіталу і розміру дотацій і т.ін.)

Визначення економічного потенціалу антрацитових шахт неможливо без обгрунтування і вибору стратегічної мети таких підприємств. Найпоширенішими поглядами на стратегічну мету підприємства серед вітчизняних економістів є забезпечення конкурентоспроможності або життєздатності в довгостроковому періоді. Проте залишається не вирішеним питання визначення кількісної оцінки економічного потенціалу антрацитових шахт, що дозволяє ухвалювати рішення про доцільність подальшої експлуатації конкретної шахти або рішення про необхідність її закриття і ліквідації.

Для розробки методу оцінки економічного потенціалу антрацитових шахт, що визначає максимально досяжну ефективність їх функціонування у депресивних регіонах Донбасу, необхідно розробити відповідні моделі, критерії та алгоритми оптимізації.

У другому розділі дисертації “Дослідження складових і розробка оцінки економічного потенціалу шахт ” розроблено методичні підходи до визначення економічного потенціалу шахт на основі рівня економічної доданої вартості.

Економічний потенціал господарюючого суб'єкта (антрацитової шахти) визначається його здібністю до здійснення ефективної фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності. При цьому поняття ефективної фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності шахти знаходиться у області рішення проблеми “витрати – випуск”. Економічна ефективність характеризує зв'язок між кількістю спожитих в процесі виробництва всіх видів ресурсів і одержуваною в результаті кількістю кінцевого продукту. Більша кількість продукту, що одержується від даного об'єму витрат, означає ефективний характер діяльності. Менший об'єм продукту від даної кількості витрат указує на не ефективний (збитковий) характер фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності підприємства.

Виходячи з основоположного принципу здійснення фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності вугледобувного підприємства, економічний потенціал шахт повинен бути прийнятий як показник, що охоплює одночасно усі сфери їх діяльності. Тобто це ефективність використання ним ресурсів, економічна і соціальна ефективність для національної економіки. Таким є показник “додана вартість”, оскільки одночасно є макроекономічним показником, що визначає національний доход країни, і мікроекономічним, що визначає знов створену вартість на конкретному підприємстві. Як відомо, економічна додана вартість є прибутком підприємства від звичайної діяльності за вирахуванням податків, зменшена на розмір платні за весь інвестований у підприємство капітал.

Оскільки немає єдиної думки з приводу оцінки економічного потенціалу, в роботі створена система моделей, за якими можна розраховувати не тільки фактичну величину даного показника, але і максимально досяжне його значення в макро- і мікроекономічних умовах функціонування конкретної шахти.

Відомо, що показник “економічна додана вартість” є результатом безлічі одночасно діючих і взаємозв'язаних чинників, як першого, так і другого, третього і подальших порядків. Для встановлення їх впливу на формування значення даного показника в дисертації використаний метод кореляційно-регресійного аналізу і встановлені кількісні залежності між показником економічної доданої вартості і рядом незалежних показників фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності.

Як початкові чинники при формуванні показника “економічна додана вартість” були прийняті параметри, що характеризують не тільки фінансовий стан шахти, але і ті характеристики, що відображають специфіку відпрацювання запасів антрациту глибоко збитковими шахтами Торезько- Сніжнянського і Шахтарського регіонів.

Поставлена задача звелася до відбору якнайменшого числа чинників, які б найадекватніше відображали величину створюваної доданої вартості не як функціональну залежність, а як наслідок взаємодії чинників фінансово-економічної і виробничо-господарської діяльності шахти в конкретних гірничо-геологічних і технологічних умовах.

Для побудови рівняння множинної регресії, що описує показник “економічна додана вартість” як інтегральну оцінку економічного потенціалу антрацитових шахт, використаний покроковий метод включення 56 змінних в рівняння регресії. В результаті використання даного методу одержане наступне рівняння:

EVA =-7,99Х1+1313,3Х2+489,1Х3-666,2, ( R = 0,8 ), (1)

де EVA – економічна додана вартість, тис. грн.; Х1 – тривалість операційного циклу, днів; Х2 – загальний коефіциєнт покриття; Х3 – рентабельність основного капіталу, %.

У третьому розділі “Розробка моделі визначення економічного потенціалу антрацитових шахт в депресивних регіонах Донбасу” розглянуті питання пошуку максимально можливого значення створюваної економічної доданої вартості, як інтегральної оцінки економічного потенціалу вугільних шахт.

Оскільки формування величини економічної доданої вартості шахтою описується рівнянням (1), то очевидно, що досягнення її максимальної величини залежить, перш за все, від співвідношення величин Х1, Х2, Х3. Крім того, слід враховувати той факт, що максимізація показника “економічна додана вартість” досягається при мінімізації тривалості операційного циклу і максимізації рентабельності основного капіталу і загального коефіцієнту покриття.

Таким чином, визначення максимально досяжної величини економічної доданої вартості, створюваної шахтою, є одним з різновидів багатокритеріальної задачі з трьома критеріями (2-4), яку необхідно звести до однокритеріальної з функцією мети (1).

Х1 К1; | (2) | Х2 max; | (3) | Х3 max, | (4) | де К1 – оптимальне значення тривалості операційного циклу шахти, що забезпечує максимальну рентабельність основного капіталу (рис. 1).

Рис. 1. Залежність рентабельності основного капіталу від тривалості

операційного циклу

Якщо розглядати локальний критерій (2) з позиції його економічної суті, то дане обмеження вірне, а якщо в контексті максимізації EVA (1), то очевидно, що достатнім буде представити критерій (2) у вигляді двох обмежень (5) і (6), що визначають Х1 в інтервалі, що забезпечує дотримання нерівності (4)

Х1 ? К2; | (5) | Х1 ? К3, | (6) | де К2, К3 – мінімальне і максимальне значення тривалості операційного циклу шахти, при яких використання її основного капіталу носить збитковий характер (Х3=0).

Таким чином, при дотриманні умов (5, 6) задача визначення максимально досяжної величини економічної доданої вартості зводиться до двохкритеріальної з локальними критеріями (3 і 4). Найбільш відповідним способом рішення даної задачі є багатокритеріальна оптимізація у області компромісу.

Визначення найприйнятнішого співвідношення значень Х1, Х2, Х3, дозволяє знайти максимально досяжну величину економічної доданої вартості, що є вимірником економічного потенціалу антрацитової шахти. Як критерій пріоритетності дії на параметри Х1, Х2, Х3 доцільно прийняти коефіцієнт еластичності, що характеризує відносний вплив кожного з них на інтегральний показник “економічна додана вартість”. Результати розрахунків наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення відносної дії ознак чинників на результативну ознаку в рівнянні регресії (1)

Наіменування факторного чинника | Умовне позначення | Одини-ця виміру | Середнє

значення | Коефіці-єнт регресії | Коефіці-єнт елас-тичності | Пріо-ритетність діі

Тривалість операційного циклу | Х1 | дні | 320,02 | -7,99 | -0,99 | 2

Загальний коефіцієнт покриття | Х2 | Ч.од. | 0,531313,27 | 2,73 | 1

Рентабельність основного капіталу | Х3 | % | -2,39489,06 | 0,46 | 3

Основною умовою реалізації економічного потенціалу шахти є досягнення оптимальних параметрів не тільки трьох основних чинників Х1, Х2, Х3, але і чинників нижчих порядків, що визначають три основні.

З метою розробки економіко-математичної моделі визначення значень основних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти доцільно представити змінні Х1, Х2, Х3 у вигляді функціональних залежностей (7-9).

Х1 = X8 + X9, днів, | (7) | де X8 – оборотність засобів у розрахунках, днів;

X9 – оборотність виробничих запасів, днів.

Х2, = X10 / X11, ч.од., | (8) | де X10 – поточні активи, тис. грн;

X11 поточні зобов'язання, тис. грн.

Х3 = X7 / X12 * 100, %, | (9) | де X7 – чистий прибуток, тис. грн.;

X12 – величина нетто-активу по балансу підприємства, тис. грн.

Дослідження функціональних і кореляційних зв'язків між змінними в рівняннях (7-9) дозволило встановити нові аналітичні залежності (рис.2 і 3), які в сукупності з існуючими функціональними залежностями між різними виробничими і економічними характеристиками діяльності підприємства дозволяють одержати модель визначення значень основних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти.

Рис. 2. Залежність рентабельності основного капіталу від рівня освоєння виробничої потужності

При цьому в одержану модель вводяться додаткові обмеження, визначені смисловим значенням кожної змінної і обмежуючі пошук рішення в зоні множини В.Парето для змінних Х1, Х2, Х3.

Порівняння еталонного і критичного рівнів економічного потенціалу шахти можливо здійснити за допомогою відображення у декартовій системі координат двох точок з координатами (Х1, Х2, Х3), що є рішенням відповідної системи рівнянь з різними функціями мети (1) і (10), відповідно. Осями даної системи координат є Х1 - тривалість операційного циклу, Х2 - загальний коефіцієнт покриття, Х3 - рентабельність основного капіталу. Дану систему координат правомірно назвати системою координат економічного потенціалу антрацитної шахти.

EVA =-7,99Х1+1313,3Х2+489,1Х3-666,2 0 . (10)

Рис. 3. Залежність кредиторської заборгованості від дебіторської

На рис.4 показана ситуація, коли еталонний рівень економічного потенціалу нижчий за критичний рівень, що означає неможливість створення економічної доданої вартості шахтою, а, як слідство, необхідність ухвалення рішення про необхідність її ліквідації через економічну недоцільність і неможливість подальшої експлуатації.

Крім того, може скластися ситуація коли рішення моделі симплекс-методом за умови приведення її функціоналу (1) до нульового значення не має рішення. В цьому випадку визначається тільки максимально можливе значення створюваної економічної доданої вартості. Якщо це значення менше нуля, то це явно свідчить про неможливість створення економічної доданої вартості шахтою і необхідність її ліквідації. Якщо максимально можливе значення створюваної економічної доданої вартості більше нуля, то це означає, що економічний потенціал шахти забезпечує достатній рівень її економічної безпеки і стійкий рентабельний характер виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності.

Рис 4. Графічна модель рівня економічного потенціалу підприємства

Таким чином, формування викладеного вище алгоритму дозволяє стверджувати, що одержана цілісна модель виявлення резервів діючих шахт. Використання розробленої моделі дозволяє:

визначати економічний потенціал шахти, як максимально досяжне значення створюваної нею економічної доданої вартості;

ухвалювати рішення про доцільність подальшої експлуатації шахти або про необхідність її ліквідації;

визначати оптимальні і критичні значення стратегічних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти;

обгрунтовувати напрями стратегічного розвитку підприємства з урахуванням його економічного потенціалу і фактичного фінансово-господарського стану;

встановлювати пріоритетність дій на стратегічні параметри виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності антрацитової шахти.

Апробація розробленої в дисертаційній роботі моделі визначення економічного потенціалу антрацитових шахт виконана для 10 підприємств регіону. При визначенні критичного рівня економічного потенціалу і критичних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти шляхом рішення відповідної системи рівнянь встановлено, що для шахт ім. Лутугіна, ім. Кисельова, “3-БІС” та “Вінницька” рішення не існує (табл.2).

Таблиця 2

Попередній розрахунок економічного ефекту реалізації економічного потенціалу шахт Торезько-Шахтарського регіону

Наіменування підприємства | Значення EVA, тис. грн. | Економічний ефект,

тис. грн.

за проектом | фактичне за 2003 рік

Шахта “Прогрес” | 2352,6 | 684,3 | 1668,3

Шахта ім. Лутугіна | 0 | -7923,5 | 7923,5

Шахта ім Кисельова | 0 | -7281,8 | 7281,8

Шахта №3-БІС | 0 | -8051,6 | 8051,6

Шахтоуправління “Волинське” | 107,1 | -3977,8 | 4084,9

Всього по шахтах

ДП “Торезантрацит” | 2459,7 | -26550,4 | 29010,1

Шахтоуправління “Шахтарське-Глибоке” | 40062,8 | -8334,8 | 48397,6

Шахта “1 Травня” | 2970,9 | -8254,5 | 11225,4

Шахта “Постніковська” | 299,2 | -2735,6 | 3034,8

Шахтоуправління ім. 17 партз’їзду | 2470,2 | -3087,7 | 5557,9

Шахта “Вінницька” | 0 | -7291,6 | 7291,6

Всього по шахтах

ДП “Шахтарськантрацит” | 45803,1 | -29704,2 | 75507,3

Загалом | 48262,8 | -56254,6 | 104517,4

Оскільки визначений для цих шахт еталонний рівень економічного потенціалу нижчий за нульове значення (див. рис. 3), слід ухвалити рішення про необхідність ліквідації даних шахт через неможливість створення ними економічної доданої вартості.

З урахуванням необхідності закриття чотирьох шахт і з метою збереження потенціалу регіону вельми показовим буде визначити на скільки зміниться загальний обсяг видобутку антрациту в регіоні (таблиця 3).

Таким чином, реалізація економічного потенціалу антрацитових шахт Торезько-Шахтарського регіону вимагає закриття шахт ім. Лутугіна, ім. Кисельова, “3-БІС” та “Вінницька” і оптимізації параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності решти шахт, що дозволить одержати сумарне збільшення створюваної економічної доданої вартості на 104517,4 тис. грн. і приріст загального річного об'єму видобутку антрациту на 1680,7 тис. тонн.

Таблиця 3

Зміна обсягів видобутку по шахтах в результаті реалізації їх економічного потенціалу

Наіменування підприємства | Обсяг видобутку, тис. тонн | Зміна обсягу видобутку, тис. Тонн | проектуємий | фактичний за 2003 рік | Шахта “Прогрес” | 270,7 | 360,1 | 32,7 | Шахта ім. Лутугіна | 0 | 76,4 | -76,4

Шахта ім Кисельова | 0 | 46,7 | -46,7 | Шахта №3-БІС | 0 | 37,1 | -37,1 | Шахтоуправління “Волинське” | 339 | 145,7 | 215,2 | Всього по шахтах

ДП “Торезантрацит” | 609,7 | 666 | -56,3 | Шахтоуправління “Шахтарське-Глибоке” | 1317,2 | 582,5 | 734,7 | Шахта “1 Травня” | 377,9 | 58,4 | 319,5 | Шахта “Постніковська” | 486,1 | 60 | 426,1 | Шахтоуправління ім. 17 партз’їзду | 350 | 59,7 | 290,3 | Шахта “Вінницька” | 0 | 33,6 | -33,6 | Всього по шахтах

ДП “Шахтарськантрацит” | 2531,2 | 794,2 | 1737 | Загалом | 3140,9 | 1460,2 | 1680,7 |

ВИСНОВКИ

В результаті виконаного дослідження вирішена нова науково-практична задача в області економіки, організації і управління підприємствами з визначення економічного потенціалу антрацитових шахт в депресивних регіонах Донбасу. Рішення даної задачі реалізоване шляхом розробки системи моделей визначення можливості підприємства створювати економічну додану вартість. Основні висновки і результати, одержані в ході виконаних досліджень, зводяться до наступного:

1. В процесі реструктуризації вугільної галузі і побудови дієвої інвестиційної політики обов'язковим є визначення економічного потенціалу шахт через відсутність надійного об'єктивного критерію оцінки можливості їх адаптації до ринкових умов. Крім того, визначення життєздатності антрацитових шахт обумовлене збитковим характером діяльності більшості з них і цінністю марок вугілля, що видобувається, для національної економіки.

2. Аналіз економіко-регіональних особливостей функціонування антрацитових шахт Донецького басейну, зумовлюючих їх економічний потенціал, причин збиткового характеру виробництва більшості шахт в цих регіонах, підтвердив вірогідність наростання соціальної напруженості і розширення групи депресивних регіонів Донбасу.

3. Зараз не існує єдиного підходу до оцінки економічного потенціалу шахт, при цьому найбільш суперечливими питаннями є вибір відповідних критеріїв та доцільність використання категорії “додана вартість” до глибоко збиткових підприємств. Спроби встановлення взаємозв'язку між окремими характеристиками локальних потенціалів не дозволяють стверджувати про наявність універсальної цілісної оцінки, що має конкретний фізичний і економічний сенс за винятком рейтингової оцінки. Відсутність єдиної універсальної оцінки економічного потенціалу підприємств не дозволяє враховувати його галузеві складові, що є вельми значущими для підприємств вугільної промисловості.

4. Основою надійної інтегральної оцінки економічного потенціалу шахт є використання максимально досяжного значення показника “економічна додана вартість”. При цьому необхідно оцінювати достовірність вказаної категорії за критеріями: тривалість операційного циклу, загальний коефіцієнт покриття і рентабельність основного капіталу. Оптимізація показника “економічна додана вартість” грунтується на пошуку компромісу значень трьох її складових - рентабельності, ліквідності і ділової активності. Для цього встановлені відповідні аналітичні залежності з участю основних чинників-аргументів і чинників нижчих порядків.

5. Пріоритетність значень кожного із стратегічних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти засновується на використанні системи координат економічного потенціалу шахти і порівняння фактичних значень параметрів з їх оптимальними і критичними значеннями.

6. Універсальний алгоритм економіко-математичного моделювання визначення економічного потенціалу шахти і стратегічних параметрів його реалізації зводиться до встановлення критичного рівня економічного потенціалу і критичних значень параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти шляхом рішення системи рівнянь і потім порівняння еталонного і критичного рівнів економічного потенціалу шахти.

7. Аналіз економічного потенціалу антрацитових шахт Торезько-Шахтарського регіону підтвердив нежиттєздатність шахт ім. Лутугина, ім. Кисельова, “3-БІС” та “Вінницька”, а оптимізація параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності решти шахт регіону дозволила спрогнозувати сумарне збільшення створюваної економічної доданої вартості на 104517,4 тис. грн. і приріст загального річного обсягу видобутку антрациту на 1680,7 тис. тонн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1.Салли В.И., Бойченко Н.В., Чмыхун В.А. К проблеме инвестиционной привлекательности угольных шахт с ограниченными запасами // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечений иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. – Донецк: ДонНУ, 2001. – С. 95-97.

2. Бойченко Н.В. К вопросу экономической устойчивости угольных шахт в депрессивных районах Донбасса // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 159. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 157-164.

3. Салли В.И., Бойченко Н.В. Перспективы отработки экономических запасов шахтами небольшой мощности // Економіка промисловості. - 2002. №4(18). – С. 129-133.

4. Бойченко Н.В. Определение экономического потенциала антрацитовых шахт // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 197. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.330-339.

5. Дробот Я., Бойченко М. Антикризовий менеджмент на підприємствах вугільної промисловості України // Cхід. – 2003. - №2(52). – С. 7-13.

В інших наукових виданнях (матеріали наукових конференцій):

6. Павленко И.И., Бойченко Н.В., Бардась А.В. Создание ТПР в угледобывающих регионах - один из выходов в сложившейся кризисной ситуации// Проблемы внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. – Донецк: ДонНУ, 2002.– С. 526-528.

7. Бойченко Н.В. Особенности оценки экономической устойчивости малоэффективных угольных шахт // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Випуск 1 (20). - Рівне: УДУВГП, 2003. - С. 168-172.

8. Бойченко Н.В. К вопросу оценки экономического потенциала угольных шахт // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу “2004”. Том 20. Економіка підприємства.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 12-13.

Розділ у монографії:

9. Павленко И.И., Бойченко Н.В. Оценка состояния шахтного фонда на многокритериальной основе // Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины / Салли В.И., Райхель Б.Л., Швец В.Я. и др. – Днепропетровск, 2002. – С. 109-158.

Особистий внесок здобувача в роботи, опубліковані в співавторстві: [1] - виконано аналіз доцільності адресного інвестування технологічних ланок шахт; [3] - розглянуто границі доцільності закриття шахт у депресійних регіонах; [5] - розглянуто принципи формування рівня параметрів, що визначають економічний потенціал шахт; [6] - автором розглянуті наслідки масового закриття вугільних шахт; [9] - виконана систематизація технічних рішень щодо підтримки потужності глибоко збиткових шахт.

АНОТАЦІЯ

Бойченко М.В. “Визначення економічного потенціалу антрацитових шахт у депресивних регіонах Донбасу”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами.–

Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.

Розглянуті питання, пов’язані з теоретичним обгрунтуванням та удосконаленням системи економічної оцінки стану шахтного фонду за допомогою моделювання параметрів, що визначають рівень економічного потенціалу вугільних шахт. Розроблені методичні рекомендації дозволяють з більшою ефективністю управляти економічними показниками антрацитових шахт з обмеженими запасами в частині найбільш ефективного використання виробничих, насамперед фінансових, ресурсів, їх перерозподілу на користь перспективних шахт. Доведено, що для оцінки економічного потенціалу шахт повинен бути прийнятий показник “додана вартість”. Виявлено, що формування економічної доданої вартості в значній мірі залежить від взаємодії трьох складових – рентабельності, ліквідності і ділової активності, що характеризуються показниками “рентабельність основного капіталу”, “загальний коефіцієнт покриття” і “тривалість операційного циклу”, відповідно. Розроблений алгоритм встановлення пріоритетності досягнення оптимальних значень стратегічних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності підприємства за допомогою розробленої системи координат економічного потенціалу шахти. Розроблені відповідні економіко-математичні моделі, що дозволяють ухвалювати рішення про доцільність подальшої експлуатації шахти або про необхідність її ліквідації та визначати оптимальні і критичні значення стратегічних параметрів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності шахти.

Ключові слова: вугільна шахта, економічний потенціал, економічна додана вартість, параметри виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Бойченко Н.В. “Определение экономического потенциала антрацитовых шахт в депрессивных регионах Донбасса”.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. – Экономика, организация и управление предприятиями. – Национальный горный университет, Днепропетровск, 2005.

В диссертации изучены принципы формирования поведения угледобывающих предприятий, работающих в условиях хронической нехватки средств на развитие производства. Показано, что разрыв между управлением реальным производством, с одной стороны, и управлением финансовыми и товарными потоками продук-ции нарастает в отношении шахт с ограниченными запасами и запущенным горным хозяйством. В частности, экономико-региональные особенности функционирования большинства антрацитовых шахт определяют убыточный характер их производства, являющийся источником социальной напряженности и формирования депрессивных регионов Донбасса. Поэтому необходимость создания системы оценки экономического потенциала особо остро стоит, прежде всего, в отношении малоэффективных шахт. В ходе исследования существующих подходов к оценке экономического потенциала установлено, что возможность существования предприятия в условиях рыночных отношений определяется его способностью создавать добавленную стоимость. При этом объективная оценка экономического потенциала шахт является критерием определения их жизнеспособности либо принятия решения о необходимости их ликвидации. В работе доказано, что в качестве оценки экономического потенциала угольных шахт должен быть принят показатель “добавленная стоимость”, одновременно оценивающий эффективность финансово-экономической и производственно-хозяйственной деятельности предприятия, эффективность использования ресурсов, социальную и экономическую эффективность для национальной экономики. Из различных определений экономической категории “добавленная стоимость” наиболее отвечающим целям оценки экономического потенциала предприятия является показатель “экономическая добавленная стоимость”.

Формирование экономической добавленной стоимости, в значительной степени, зависит от взаимодействия трех составляющих – рентабельности, ликвидности и деловой активности, характеризующихся показателями “рентабельность основного капитала”, “общий коэффициент покрытия” и “продолжительность операционного цикла”, соответственно. Составлено уравнение, позволяющее использовать показатель “экономическая добавленная стоимость” в качестве интегральной оценки экономического потенциала и инструмента определения экономического потенциала антрацитовых шахт.

Реализация экономического потенциала угольных шахт зависит от научно обоснованного определения и достижения определенных соотношений показателей, определяющих формирование экономической добавленной стоимости. Поэтому в диссертации разработана модель определения экономического потенциала шахт, позволяющая осуществлять оценку потенциальных возможностей предприятий и определять направления и приоритеты их стратегического развития. Использование разработанной модели определения экономического потенциала угольных шахт позволяет определять экономический потенциал шахты, как максимально достижимое значение создаваемой ею экономической добавленной стоимости и принимать решение о целесообразности дальнейшей эксплуатации шахты либо о необходимости ее ликвидации. Кроме того, имеется возможность определять оптимальные и критические значения стратегических параметров производственно-хозяйственной и финансово-экономической деятельности шахты, а также устанавливать приоритетность воздействия этих параметров в процессе простого воспроизводства мощности шахты.

Ключевые слова: угольная шахта, экономический потенциал, экономическая добавленная стоимость, параметры производственно-хозяйственной и финансово-экономической деятельности.

SUMMARY

Boychenko N.V. Determination of economic potential of anthracitic mines in the depressed regions of Donbass.– The manuscript.

The thesis on competition of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.06.01. “Economy, organization and management by enterprises” – National mining university, Dnepropetrovsk, 2005.

The questions, related to the theoretical ground and improvement of the system of economic evaluation of the mines fund by the design of parameters which determine the level of economic potential of coal mines, are considered in dissertation. The developed methodical recommendations allow with greater efficiency to manage the economic indicators of anthracitic mines with the limited supplies in part of the most effective use of productions, above all things financial, resources, their redistribution in behalf of perspective mines, if economic potential of mine will be negative. It is proved in work, that for determination of economic potential of mines the index “added cost” must be accepted, simultaneously estimating efficiency of finances-

- economic activity of enterprise, efficiency of the use of resources, economic efficiency social and for a national economy. Forming of the economic added cost, largely, depends on co-operation of three constituents – profitability, liquidity and business activity, by indexes which are characterized, “profitability of the fixed assets”, “general coefficient of coverage” and “duration of operating cycle”, accordingly. For determination of economic potential of mines the proper economic -mathematical models are developed, that allow to make decision about expedience of subsequent exploitation of mine or about the necessity of its liquidation and to determine the