У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Черемисова Тетяна Анатоліївна

УДК 339.187.6:338.45(043.3)

активізація інноваційного РОЗВИТКу
ПРОМИСЛОВОСТІ на засадах лізингу

Спеціальність 08.07.01 – економіка промисловості

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кривий Ріг – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Турило Анатолій Михайлович,

Криворізький технічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економічного аналізу та фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Школа Ігор Миколайович,

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України,

проректор з навчально-методичної та наукової роботи

кандидат економічних наук, доцент

Загородній Анатолій Григорович,

Національний університет „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України,

проректор з науково-педагогічної роботи

Провідна установа: Національний технічний університет

„Харківський політехнічний інститут”,

кафедра економіки і маркетингу,

Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться „7” грудня 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .052.01 у Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий „3” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М. Короленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення інноваційної спрямованості розвитку промис-ловості створює умови для пошуку нових нетрадиційних джерел фінансу-вання інновацій. Саме зважаючи на брак інвестицій у грошовій формі, для ефектив-ної реалізації інноваційних процесів в промисловості особливо економічно доціль-ним стало використання інституту лізингу, спроможного значно пожвавити процес техноло-гічного переоснащення пріоритетних галузей та підгалузей промислового виробництва в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів.

Дослідженню методологічних, методичних та прикладних проблем і питань доцільності та ефективності використання лізингу приділяли увагу багато вчених-економістів, проте на сьогоднішній день і в чисельних вітчизняних публі-каціях, і в законодавчих актах України подаються суперечливі тлу-мачення як самого поняття „лізинг”, так і його форм та видів. Немає загальноприйнятої методики оцінки ефек-тив-ності лізингових операцій. Практично відсутні напрацювання, за допомогою яких мож-на було б вирішити питання зменшення лізингових ризиків в сучасних умовах гос-по-да--р-ювання при наявності кризових процесів, недостатності фінансових ресурсів, невирішеності ряду нормативно-правових питань. Усе це зумовило вибір теми дослідження та її актуальність, визначило мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертацій-ній роботі використано результати, які було одержано автором у процесі наукових досліджень, що виконувались відповідно до плану науково-дослідних робіт Криво-різького технічного університету. За темою „Розробка організаційно-економічного механізму застосування лізингу” (№ ДР U003734) автором досліджено питання зв’язку між ефективністю лізингової угоди та раціональністю організації лізингових операцій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоре-тичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо активізації інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу в умовах трансформації економіки.

В основу дослідження покладено ідею підвищення ефективності промисло-вого виробництва за рахунок використання організаційно-економічного механізму інноваційного лізингу.

Відповідно до поставленої мети у роботі визначено і розв’язано такі завдання:

- досліджено теоретичну сутність інноваційних процесів та їх функціональ-ну роль в промисловості;

- визначено роль і місце лізингу в забезпеченні інноваційних процесів в про-мисловості;

- виділено й досліджено види і форми лізингу, що поширені на світовому рин-ку з оцінкою можливостей їх використання в Україні;-

оцінено економічну ефективність використання лізингу з іншими формами фі-нан-сового забезпечення інноваційних процесів та окремих видів лізингу між собою;

- вдосконалено методику розрахунку лізингових платежів;

- зменшено лізингові ризики інноваційних проектів;

- розроблено і обґрунтовано організаційно-економічний механізм застосу-ван---ня інноваційного лізингу в промисловості.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес здійснення лізингово-інноваційної діяльності у промисловому секторі економіки.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають в процесі фінансового забезпечення інноваційної діяльності в промисловості на засадах лізингу.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали діалек-тичний метод, системний підхід, основні положення теорії економічного та статистич-ного аналізу. Використані такі методи досліджень як порівнянь та угрупу-вань – для зіставлення окремих лізингових схем фінансу-вання інноваційного розвитку; статистичний та графічний – для виявлення динаміки показників, які характеризують інноваційний розвиток промисловості в Україні та наочного уособлення результатів дослідження; лінійного програмування – для розробки моделі складання оптимального плану інноваційного лізингу.

В якості інформаційної бази дисертаційного дослідження використано економічну літературу вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали міжнародних та регіональних конференцій, законодавчі, нормативні й інструктивні документи, які регламентують лізингово-інноваційну діяльність підприємств. Емпіричною базою досліджен-ня послужили дані Державного комітету статистики України та Міжнародної Фінансової Корпорації, мате-рі-али обстеження промисловості України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано методику оцінки ефективності інноваційного лізингу, яка задовольняє інтереси як лізингодавця, так і лізингоодержувача та має універсальний характер, оскільки дозволяє визначати ефективність лізингу не лише в порівнянні з кредитом чи власним фінансуванням, але й окремих видів лізингу між собою;

- запропоновано методику складання оптимального плану інноваційного лізин--гу на основі відбору лізингодавців та лізингових схем. Модель складання оп-ти-мального плану використовує різноманітність видів лізингу та базується на критерії оптималь-нос-ті – мінімум лізингової плати. Використання цієї моделі в економічній практиці дозво-ляє зменшити загальну суму лізингових витрат ко-ристувача та забезпечує ефективне використання коштів інноваційно-інвести-ційних фондів;

удосконалено:

- методику розрахунку лізингових платежів, що враховує процес інфляції у сфері про-мис-ло-вого виробництва та попит на лізингові послуги в Україні. Запропо-новано вра-хо-вувати процес інфляції через показник зміни цін у сфері промислового вироб-ниц-тва та визначати прибуток лізингодавця з урахуванням первісної вартості лізинго-вого майна;

набуло подальшого розвитку:

- сутність економічної категорії „інноваційний лізинг”, що визначається як вид інноваційних відносин, закріплений договором лізингу і який базується на ви--ко--ристанні інтенсивних факторів матеріально-технічного забез-печен-ня вироб-ниц-тва;

- класифікаційна характеристика видів і форм лізингу, яка враховує нову класифікаційну ознаку „за метою фінансування”, що дозволяє більш глибоко відобра--жати зміст лізингових операцій в промисловості і є основою для вибору, обґрунту-вання і впровадження ефективних лізингових схем фінансування інвести-ційних та іннова-ційних проектів;

- класифікація видів ризиків, притаманних лізингу, та підходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності, які базуються на вивченні наявних методик управління ризиками;

- організаційно-економічний механізм здійснення лізингового процесу. Розроблено схему, що відображає етапи організації лізинго-во-го процесу при залу-чен-ні новов-ведень і вирішено проблему проміжного лізингового платежу шляхом уточ-нен-ня змісту лізингового платежу або терміну угоди.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомен-дацій підтверджено використанням сучасних економіко-математичних мето--дів при проведенні досліджень на реальних даних роботи інноваційних підпри-ємств про-мис--ловості країни, збільшенням кількості лізингових угод підприємств інноваційної інфраструктури, результатами моделювання основних техніко-економічних показ-ни--ків реалізації інноваційного проекту і джерел його фінансового забезпечення та їх значним збігом з фактичними даними, а також впровадженням лізингового меха-нізму технічного переоснащення виробництва у практику іннова-цій-ної діяльності на ВАТ „Стрий Авто”.

Наукове значення роботи полягає у встановленні закономірностей іннова--ційно-го розвитку промисловості для теоретичного обґрунтування лізингового меха-ніз-му його активізації з урахуванням інтересів основних суб’єктів лізингового процесу.

Практичне значення одержаних результатів. У дисертації розроблено організаційно-економічний механізм застосування інноваційного лізингу в про-мисловості, практичні рекомендації з розрахунку складових елементів лізингового платежу та визначення економічної ефективності лізингу, заходи щодо зменшення лізингових ризиків. Реалізація розроблених рекомендацій можлива як на галузевому рівні, так і на рівні окре-мих суб’єктів лізин-гової угоди. Їх впровадження надає можли-вості вирішити проб-леми структурних зрушень та підвищення ефективності промислового ви-робництва шляхом розповсюдження лізингового механізму техніч-ного переосна-щення.

Сформульовані в дисертації пропозиції впроваджені у ВАТ „Стрий Авто” та ПП „Лізингова компанія „Комунал-Транс”, що підтверджується відповідними актами.

Загальні науково-методичні положення та прикладні результати дослідження використані у навчальному процесі Криворізького технічного університету при викладанні лекційних курсів з дисциплін „Стратегічне управління”, „Фінансовий менеджмент”, „Інвестування”, „Аналіз інвестиційних проектів” та ін.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисер-та-ції, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які отримано в результаті особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора. Особистий внесок здобувача в ці праці вказано в авторефераті у переліку основних публікацій з теми дисертаційної роботи.

Апробація результатів роботи. Основні наукові положення і практичні реко-мен-дації було викладено, обговорено і схвалено на III, V Міжнародних міждис-циплінарних науково-практичних конференціях „Сучасні проблеми гумані-зації та гармонізації управління” (Харків, 2002 р., 2004 р.), на IV Міжнародній міждис-циплінарній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми науки та освіти” (Ялта, 2003 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Національні ринки України” (Алушта, 2003 р.), на III Всеукраїнській науково-практичній конфе-рен-ції „Студентська наука: проблеми і перспективи XXI сто-ліття” (Кіровоград, 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (Київ, 2003 р.), на Міжвузівській науково-практичній конференції „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (Кривий Ріг, 2003 р.), на VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004 р.), на II Міжнародній науково-практичній конфе-ренції „Теорія і практика економіки і підприємництва” (Алушта, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 8 статей у фахових виданнях, 9 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 13,58 обл.-вид. арк., з яких автору нале-жить 9,6 обл.-вид. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 160 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 13 таблиць, 21 рисунок, 6 додатків (36 сторінок) і список використа-них джерел із 150 найменувань (13 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі роботи „Теоретичні основи лізингу в інноваційному розвитку промисловості” дано сучасну економічну оцінку інноваційних процесів в промисловості; розкрито сутність, особливості та переваги лізингу як способу фінансування інноваційного розвитку пріоритетних галузей та підгалузей промис-лового виробництва; уточнено сутність економічної категорії „іннова-цій-ний лізинг”; запропоновано класифікаційну характеристику видів і форм лізингу, зокрема впро-вад-жено нову класифікаційну ознаку; проаналізовано сучасний стан лізингового ринку в Україні, проблеми та перспективи поширення лізингово-інноваційних відносин у промисловому секторі економіки.

Дослідження стану науково-технічного та інноваційного потенціалу в промисловості показало, що спостерігається чітка тенденція до зниження частки інноваційно-активних підприємств (рис. 1).

Рис. 1 Підприємства, які впроваджували інновації в промисловості

Однією з основних причин низької інноваційної активності в промисловості виступає різке погіршення матеріально-фінансового стану традиційно інноваційного сектору економіки. Усе це нерозривно пов’язано із небезпечним падінням обсягів реальних вкладень інвестиційних ресурсів в інноваційні проекти. Тому в роботі детально досліджено сучасний механізм та структуру фінансового забезпечення інноваційної діяльності в промисловості, яка в цілому по Україні в 2003 році мала наступний вигляд:

власні кошти – 70,2 %; | вітчизняні інвестори – 3,7 %; | місцеві бюджети – 0,1 %;

держбюджет – 3,0 %; | іноземні інвестори – 4,3 %; | інші джерела – 18,7 %.

Таким чином, основним джерелом фінансування інновацій у промисловості виступають власні кошти промислових підприємств. Разом з тим, дослідження інноваційної активності в промисловості Дніпропетровської області впродовж 2003-2004 рр. показало, що фактично всі підприємства області відчувають вагому нестачу власних коштів – основного джерела інноваційного розвитку, для забезпечення навіть поточної господарської діяльності, а загальний рівень інноваційної активності має тенденцію до зниження. Крім того, використання лише внутрішніх джерел, навіть в умовах стабільності економіки, знижує ефективність власних коштів підпри-ємств. Виходячи з цього, в дисертації особливу увагу приділено забезпечен-ню інноваційного розвитку промислового комплексу на засадах лізингу.

На основі вивчення та узагальнення літературних джерел, а також власних досліджень обґрунтовано необхідність лізингу як економічного регулятора іннова-цій-ного розвитку промисловості, який дозволяє вирішувати існуючі проблеми у промисловому комплексі, що пов’язані з недосконалістю складу промисловості, низьким рівнем переробки, зношеністю основних виробничих фондів, високою ресурсо-затратністю виробництва та консервативним технологічним укладом.

Вивчення законодавства України щодо лізингу та класифіка-ційних ознак лізин-гових угод, запропонованих зарубіжними авторами-науковцями, дозволило розробити класифікацію видів лізингу та ввести нову класифікаційну ознаку „за метою фінансування” і відповідно до неї два різновиди лізингу: іннова-цій-ний та інвестиційний (табл. ).

На основі проведених досліджень сформульовано визначення „інноваційного лізингу”, яке адекватно відображає сутність процесу лізингових операцій у промис-ловій сфері: інноваційний лізинг – це вид інноваційних відносин, що закріплений договором лізингу і який базується на ви--ко--ристанні інтенсивних факторів мате-ріаль--но-технічного забез-печен-ня вироб-ниц-тва.

На відміну від інвестиційного лізингу, який характеризує фінансування з метою збільшення підприємницьких можливостей споживача та зменшення однора-зових капітальних вкладень і має більш узагальнюючий характер, інноваційний лізинг прямо пов’язаний з реалізацією інноваційного проекту. Прикладом чисто інвести-цій-ного лізингу може бути зворотний лізинг. Усі інші види та форми лізингу можуть мати як інвестиційний, так й інноваційний характер.

У другому розділі роботи „Удосконалення методичних підходів щодо здійснення лізингово-інноваційної діяльності в промисловості” досліджено наяв-ні методики щодо оцінки ефективності лізингу в порівнянні з іншими альтерна-тив-ни-ми джерелами фінансування та запропоновано методику визначення ефективності інноваційного лізингу; проаналізовано види і форми лізингових платежів та фак-то-ри, що впливають на їх величину; дано рекомендації з вдоско-налення розрахунку складових цих платежів з метою стимулювання лізингових відносин в промисло-вос-ті; визначено види лізингових ризиків та підходи щодо зниження сукупного лізинго-вого ризику в інноваційній діяльності.

Проаналізувавши існуючі методики стосовно прийняття рішення відносно вико-рис-тання лізингу в якості джерела фінансування, встановлено, що наявні мето-до-ло--гічні підходи, незважаючи на ретельне опрацювання, мають односторонній харак-тер, тому що визначають економічний ефект лише у лізингодавця чи лізинго-одержувача, не враховуючи одночасно інтереси обох сторін. Крім того, загально-ві-до-мі методики не дозволяють оцінювати ефективність лізингу одразу в порівнянні з банківським кредитуванням та власним фінансуванням.

Таблиця 1

Класифікація видів лізингу

Класифікаційні ознаки | Види лізингу

За тривалістю угод, обсягом зобов’язань лізингодавця | Ш фінансовий лізинг (не менше одного року)

Ш оперативний лізинг

У залежності від мети фінансування | Ш інноваційний лізинг

Ш інвестиційний лізинг

По сектору ринку, де проводяться лізингові операції | Ш міжнародний лізинг (імпортний, експортний, транзитний)

Ш внутрішній лізинг

У відношенні до орендованого майна (чи по об’єму обслуговування) | Ш чистий лізинг

Ш повний лізинг

Ш частковий лізинг

За методом фінансування | Ш терміновий

Ш поновлювальний лізинг (генеральний або револьверний)

У залежності від складу учасників (суб’єктів) угоди та руху майна між учасниками | Ш прямий лізинг

Ш непрямий лізинг

Ш роздільний лізинг (пайовий, леверидж)

Ш зворотний лізинг

Ш здвоєний лізинг (сублізинг)

Ш грант лізинг

За ступенем новизни майна | Ш з перших рук

Ш з других рук

За типом майна, яке здається в лізинг | Ш лізинг рухомого майна (спеціальний)

Ш нерухомості

Ш лізинг споживчих товарів

У залежності від виду лізингових платежів | Ш з грошовими платежами

Ш лізинг з компенсаційними платежами

Ш лізинг зі змішаними платежами

Стосовно податкових, амортизаційних пільг | Ш з використанням пільг (фіктивний лізинг та дійсний)

Ш без використання пільг

За наслідками для лізингокористувача після закінчення терміну лізингової угоди | Ш з правом продовження строку договору

Ш з правом купівлі орендованого майна

Ш без права продовження строку договору або купівлі майна

Той факт, що ефективність впровадження інноваційного лізингу у промис-ловість полягає в зацікавленості всіх суб’єктів лізингової угоди: лізинго-одержувача і лізингодавця (вигідність лізингових операцій для продавця лізингового майна не береться до уваги в зв’язку з її безперечністю), зумовив необхідність використання запропонованої методики визначення ефективності інноваційного лізингу, яка задо-воль-няє інтере-си як лізингодавця, так і лізингоодержувача та має універсальний характер, оскільки дозволяє визначати ефективність лізингу не лише в порівнянні з кредитом чи фінансуванням за рахунок власних інвестиційних фондів, але й окре-мих видів лізингу між собою. Ця методика заснована на таких критеріальних показ-никах вигідності лізингових операцій: процент, що його орендар виплачує орендо-давцеві за фінансування лізинго-вої операції (ставка фінансування); загальна сума, що вип-лачу-ється орендарем орендодавцеві за лізинговим контрактом (вартість лізингової операції); норма прибутку, одержана за лізингом.

Процентна ставка фінансування розраховується так:

де ПCt – процентна ставка фінансування за лізингом у році t, %; ЛПt – лізинговий платіж у році t, грн; Аt – амортизація машин та обладнання у році t, грн; t – по-точ-ний рік угоди; КВЛt – комісійна винагорода лізингодавцю у році t, грн; Всрt – се-редньо---річ-на вартість машин та обладнання у році t, грн.

Загальна вартість лізингової операції розраховується за формулою:

де Сл – загальна вартість лізингової операції, грн; В1 – залишкова вартість машин та обладнання по закінченню строку дії лізингової угоди, при-ве-дена до першого року лізингу, грн; Пt – податкові та інші пільги (якщо вони мали місце), надані лізинго-одержувачу та (або) лізингодавцю у році t, грн; Т – термін дії лізингового договору; аt – коефі-цієнт дисконтування у році t:

де r – розрахунковий розмір ставки дисконту (її нижня межа повинна дорівнюва-ти річному проценту по депозитних вкладах).

Процентна ставка за лізингом та загальна сума лізингових пла-те-жів за період дії лізингового договору повинні забезпечити лізинговій компанії отримання прибут--ку не нижче середньої норми на вкладений капітал. Для лізинго-одержувача загальна вартість лізингової операції не повинна бути вищою від вартос-ті придбання обладнання за рахунок власних інвестиційних фондів або в кредит, а норма при-бутку в умовах лізингу повинна перевищувати середню норму прибутку в умовах викорис-тання інших джерел фінансування.

Норма прибутку розраховується за формулою:

де Нплt – норма прибутку в умовах лізингу у році t, %; ЧПt – чистий прибуток після відрахування податків у році t, грн.

Використання показника чистого прибутку дозволить врахувати особливість лізингового фінансування: віднесення лізингових платежів на витрати виробництва та зменшення оподаткованого прибутку.

Вищевказані показники можуть використовуватися як лізингодавцем, так і лізинго-одержувачем.

Лізингодавцем обирається найбільш ефективний варіант за одним з крите-ріїв або за всіма одразу: максимум ставки фінансування, максимум вартості лізингової операції, максимум норми прибутку.

Лізингоодержувачем також обирається найбільш ефективний варіант за одним з критеріїв або за всіма одразу: мінімум ставки фінансування, мінімум вартос-ті лізингової операції, максимум норми прибутку.

Встановлено, що основу взаємовигідних економічних взаємозв’язків між лізинго-одержувачем та лізингодавцем створюють лізингові платежі, на величину яких впливають фактори, що зображені на рис. .

Рис. 2 Фактори, які впливають на величину лізингових платежів

Дослідження показали, що в лізинговій угоді, що укладається, гнучка система виплат, яка задовольняє лізингоодержувача і лізингодавця. Крім того, лізингові пла-те-жі можуть здійснюватися не тільки в грошовій формі, але й частково або цілком у формі товарів чи зустрічних послуг.

Проаналізувавши теоретичні розробки та практичний досвід суб’єктів угод, розроблено методичні рекомендації з розрахунку складових елементів лізингового платежу. Згідно із Законом України “Про фінансовий лізинг” лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компен-сацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’я-зані з виконанням договору лізингу.

Врахувавши попит на лізингові послуги в Україні та проаналізувавши існуючі способи розрахунку величини прибутку лізингодавця, запропоновано визначення його розміру через первісну вартість лізингового майна та відповідну договірну став-ку комісійної винагороди, встановлену на певний рік угоди:

де Плі – прибуток лізингодавця за і-тий рік угоди, грн; Цп – первісна ціна майна, грн; Сві – договірна ставка комісійної винагороди, встановлена на і-тий рік угоди, %.

Тоді при постійному нормативі відрахувань щорічний прибуток лізингодавця не буде зменшуватися або залежати від строку його морального старіння. Крім того, лізингоодержувач буде зацікавлений в більш інтенсивній роботі з метою достро-кового викупу лізингового майна, якщо викуп передбачений умовами договору. Визначен-ня прибутку лізингодавця таким чином стимулюватиме появу на ринку лізинго-вих послуг нових лізингодавців, відповідно зростатиме конкурентна бороть-ба між ними, від якої виграє, у першу чергу, користувач.

У табл. 2 показаний приклад розрахунку річних лізингових платежів виходячи з умов угоди фінансового лізингу: процентна ставка за кредит – 22% річних, вели-чина річної процентної винагороди лізингодавцю – 1% від первісної вартості майна, попередній платіж – 12%, страхування предмета лізингу – 4%, платежі пропорційні.

Таблиця 2

Платежі лізингоодержувача по роках угоди, грн.

Роки | Вартість обладнання на початок року | Відшко-дування вартості обладнання | Плата за користу-вання кредитом | Стра-хові платежі | Прибу-ток лізинго-давця | Загальний лізинговий платіж

у т.ч. ПДВ | з врахуванням авансу та пропорційності виплат

1

2

3

4

5 | 262 

209 

157 

104 

52 450 | 52 

52 

52 

52 

52  | 50 

39 

27 

16 

4 616 | 10 

2 098 | 2 

2 623 | 139 

123 

106 

90 

74  | 125 

102 

102 

102 

102 283

У | - | 262 250 | 138 468 | 31 470 | 13 113 | 534 361 | 534 361

Примітка. Додаткові витрати лізингодавця та інших суб’єктів угоди, які не передбачені договором лізингу оплачуються лізингоодержувачем окремо.

Доцільно враховувати вплив інфляції на величину платежів шляхом встанов-лен-ня фіксованих часових меж перегляду лізингових платежів та щорічної індек-сації балансової вартості предмета лізингової угоди на коефіцієнт індексації, який визначається згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Враховуючи специфіку промисловості і відповідну належність предмета лі-зин-гу до промислової продукції, для розрахунку коефіцієнту індекса-ції запропоно-вано використовувати індекс цін виробників промислової продукції, який є показни-ком зміни цін у сфері промислового виробництва.

Узагальнення опрацьованого матеріалу, дозволяє зробити висновок, що інно-ва-ційному лізингу притаманні види ризиків, наведені на рис. 3.

Рис. 3 Види лізингових ризиків, які можливі при здійсненні

інноваційної діяльності в промисловості

З метою поширення та розвитку фінансового забезпечення інноваційної діяль-нос-ті в промисловості через лізинг запропоновано наступні антиризикові заходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності: розподіл ризиків між учасниками угоди; диверсифікація інвестованих коштів; поетапне виділення коштів з оцінкою якості результатів, досягнутих на попе-редньому етапі фінансування; лімітування обсягу лізингових інвестицій для одного лізинго-одержу-ва-ча; повне або часткове покриття втрат від ризику шляхом надання гарантій для учас-ників лізингових угод; обслуговування рахунків лізинго-одержу-вача; застосуван-ня зворотнього викупу обладнання постачальником; організація захисту комерційної таємниці; моніторинг соціально-економічного і нормативно-правового середовища стосовно лізингово-інноваційної діяльності в промисловості; залучення страхових фірм до страхування та перестрахування лізингових операцій; створення фонду самострахування.

Запропоновані заходи щодо нейтралізації сукупного лізингового ризику дозво-ляють врахувати інтереси як лізингодавця, так і лізингоодержувача, але прерога-тиву захисту економічних інтересів надано інвестору-лізингодавцю через найбіль-ший сту--пінь ризику. Такий підхід дає можливість основним учасникам угоди виби-рати найбільш прийнятні для себе антиризикові заходи, враховуючи отриманий додатко-вий ефект від застосування кожного з них окремо.

У третьому розділі „Розробка організаційно-економічного механізму застосування лізингу в інноваційному розвитку промисловості” сформульовано основні складові організаційно-економічного механізму інноваційного лізингу в промисловості; розроблено та обґрунтовано модель підтримки балансу інтересів у системі „носій інтересів – лізинговий процес”, використання якої дає змогу вирішувати проблеми оновлення матеріально-технічної бази галузей та підгалузей промислового вироб-ництва комплексно, з урахуванням більшості впливових чин-ників; запроваджено схему, що відображає етапи організації лізингового процесу і вирішено проблему проміжного лізингового платежу; запропоновано методику складання оптимального плану інноваційного лізингу для скорочення лізингових витрат користувача й забезпечен-ня ефективного використання коштів.

Складовою організаційного механізму є розроблена модель підтримки балансу інтересів у системі „носій інтересів – лізинговий процес” у промисловості з відокремленням інтересів основних учасників лізингового процесу на підставі зовніш-нього аналізу інформа-цій-ного потоку. Ця модель надає можливість позбутися низки суперечностей і проблем у системі „носій інтересів – лізинговий процес” у промисловості, виявити суперечнос-ті між інтересами основних суб’єктів і обґрунту-вати критерій раціональності в побудові їх фінансових відносин.

З метою забезпечення успішного завершення лізингових угод в роботі приді-лено належну увагу організаційним питанням лізингу. Розроблено схему, що відо-бра-жає етапи організації лізингового процесу при залученні нововведень (рис. 4).

У роботі вирішено проблему проміжного лізингового платежу, тобто запропо-новано термін дії договору скоротити на ту кількість днів, упродовж яких випла-чу-вався проміжний лізинговий платіж, або ж лізинго-одержу-вач може випла-ти-ти тільки комісійну винагороду лізингодавцю за той час, що прохо-дить з моменту підпи-сання договору і до момен-ту початку перебігу терміну лізингу.

Рис. 4 Етапи організації лізингового процесу при залученні нововведень та їх зміст

Складовою економічного механізму є запропонована методика складання оптимального плану інноваційного лізингу. Модель складання опти-мального плану інноваційного лізингу зображена на рис. і здійснюється в 7 етапів.

В якості критерію оптимальності використано – мінімум лізингової плати. Пошук мінімального значення лізингової плати (ЛПmin) та складання такого плану поставок обладнання на засадах лізингу, при якому загальна вартість лізингової операції (С) мінімальна, виконано в роботі методом лінійного програмування.

Слід зауважити, що в міру необхідності модель дозво-ляє лізингоодержувачу без особливих труднощів регулювати кількість обладнання, передбаченого для придбан-ня ним у лізинг, відповідно збільшуючи кількість потен-ційних лізинго-давців (лізин-го-вих схем) чи відмовляючись від укладання угод на постачання надлишкової кіль-кості обладнання в міру зменшення лізингових ставок.

Рис. 5 Модель складання оптимального плану інноваційного лізингу

Модель орієнтована на можливість складання оптимального плану оновлення матеріально-технічної бази виробництва на засадах лізингу з урахуванням розмаїття його видів та таких вихідних показників, як необхідний розмір участі в проекті власним капіталом, термін дії угоди, фінансові можливості лізингодавця, вартість лізингу. Необхідною умовою успішної реалізації запропонованих організаційно-методичних принципів та розробленої методики є раціональний відбір потенційних лізингодавців та прийнятних схем лізингу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоре-тич-не узагальнення і практичне вирішення актуальної задачі активізації інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу. Виконані дослідження дозволили сформу--лю-вати такі основні висновки і рекомендації:

1. Безперечно, що активне впровадження лізингових операцій на підпри-ємствах промисловості України може стати потужним імпульсом інноваційного роз-витку, переобладнання виробництва й структурної перебудови економіки в цілому.

2. Правове, організаційне та економічне верховенство переваг у фінансуванні інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу залишає актуальним питан--ня методології розрахунку ефективності лізингу одночасно для всіх суб’єктів угоди. Для цього доцільно використовувати запропоновану в роботі методику, яка враховує інтереси як лізингодавця, так і лізингоодержувача.

3. До класифікаційних ознак видів лізингу необхідно включити ознаку „за ме-тою фінансування”, яка дозволяє розмежовувати поняття „інноваційний лізинг” та „інвес-ти-цій-ний лізинг” та більш глибоко відобра-жає зміст лізингових операцій в промисловості.

4. Інноваційний лізинг – це вид інноваційних відносин, що закріплений дого-вором лізингу і який базується на ви--ко--ристанні інтенсивних факторів мате-ріаль-но-технічного забез-печен-ня вироб-ниц-тва. Усі відомі види та форми лізингу, окрім зворот-ного, можуть мати як інвестиційний, так й інноваційний характер.

5. Аналіз факторів, що впли--вають на величину платежів та попит на лізингові послуги в Україні зумовили необхідність вра-хо-вува-ти про--цес інфляції через показник зміни цін у сфері промис-лового виробництва та виз-на-чати прибуток лізингодавця з урахуванням первісної вар-тості лізингового майна.

6. Зниження обсягів інвестицій у виробництво, різкі скачки інфляції, невизна-че-ність у законодавчій сфері, криза неплатежів характери-зують інноваційну діяль-ність в промисловості як сферу підвищеного ризику. Ці об-ста--ви-ни виводять на пер-ший план запропоновані в дисертаційній роботі антиризи-кові заходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в іннова-ційній діяльності, які базуються на вивченні наявних методик управління ризиками.

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження пропонується:

- Державному інноваційному фонду, Державному лізинговому фонду та іншим фінансово-кредитним установам, які створені для фінансової підтримки іннова-цій-них програм і проектів у промисловості, при формуванні методичних матеріалів з організації та обґрунтування лізингових операцій використовувати методику оцінки ефективності інноваційного лізингу, рекомендації щодо організації лізингових опе-ра-цій та вибору способів зниження сукупного лізингового ризику, що забезпе-чить своєчасність прийняття рішення з мінімально можливими витратами.

- Міністерству промислової політики використовувати методику складання опти-мального плану інноваційного лізингу, яка дозволяє мінімізувати витрати, вико-рис-то-ву-ючи не одну, а одразу кілька видів лізингових угод та якнайкраще оснастити окремі галузі та підгалузі промислового виробництва на засадах лізингу.

8. Отримані за результатами досліджень методики та рекомендації апробовані у практиці фінансування інноваційних проектів, пов’язаних з впровадженням нових технологій і створенням на їх основі виробництва конкурентоспроможної продукції на ВАТ „Стрий Авто” або надання послуг на ПП „Лізингова компанія „Комунал-Транс”, внаслідок чого підприємства створюють та одержують прибуток, досягають позитивного науково-технічного, економічного та соціального ефекту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографія:

1. Турило А.М., Черемисова Т.А. Інноваційний лізинг: Монографія. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. – 143 с.Особистий внесок здобувача: розроблено організаційно-економічний механізм інноваційного лізингу в промисловості, практичні рекомендації з розрахунку лізингових платежів та визначення економічної ефективності лізингу, заходи щодо зменшення лізингових ризиків].

Публікації у фахових виданнях:

2. Черемисова Т.А. Основне протиріччя інноваційного розвитку вітчизняної економіки // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Вісник національного університету „Львівська політехніка”. – Львів: НУ „ЛП”. – 2002. – №457. – С. 304-307.

3. Черемисова Т.А. Становлення лізингового бізнесу в Україні через вдосконалення банківської системи // Экономика и управление. – 2002. – №6. – С. .

4. Черемисова Т. Інноваційні процеси на промислових підприємствах // Банківська справа. – 2003. – №1(49). – С. 42-46.

5. Черемисова Т.А. Сублізинг в реалізації стратегії інноваційного розвитку вітчизняних підприємств // Логістика: Вісник національного університету „Львівська політехніка”. – Львів: НУ „ЛП”. – 2003. – №472. – С. 410-414.

6. Черемисова Т.А. Зворотній лізинг як джерело збільшення обігових коштів підприємств чи засіб залучення довгострокових інвестицій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 169. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 88-92.

7. Турило А.М., Черемисова Т.А. Заходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності // Економіка промисловості. – 2004. – №4(26). – С. 97-104. [Особистий внесок здобувача: визначено антиризикові заходи, які зменшують ймовірність настання ризикової події при лізинговому фінансуванні інноваційних проектів].

8. Турило А.М., Черемисова Т.А. Оцінка ефективності інноваційного лізингу // Фінанси України. – 2005. – № 1. – С. 44-48. [Особистий внесок здобувача: запропоновано методику визначення доцільності інноваційного лізингу в порівнянні з іншими джерелами фінансування, яка враховує інтереси як лізингодавця так і лізингоодержувача].

9. Турило А.М., Сохніч А.Я., Черемисова Т.А. Особливості організації лізингового процесу при залученні нововведень // Экономические инновации. Выпуск 20. Лизинг в системе экономических отношений. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2005. – С. . [Особистий внесок здобувача: вирішено проблему проміжного лізингового платежу та розроблено схему, що відображає етапи організації лізингового процесу при залученні нововведень].

Публікації за матеріалами конференцій:

10. Черемисова Т.А. Можливості розвитку новостворених, малих та середніх підприємств завдяки лізингу // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 3-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. – Харків: Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002. – С. 91-92.

11. Черемисова Т.А. Співвідношення кадрового наукового потенціалу та рівня продуктивності економіки // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 4_ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-10 травня 2003 р., м. Ялта. – Харків: Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. – С. 78.

12. Черемисова Т.А. Аналіз джерел фінансування інноваційного розвитку промислових підприємств // Стратегія інноваційного розвитку підприємств України: збірник наукових праць. – Київ: КНУТД, 2003. – С. 192-196.

13. Черемисова Т.А. Лізинг нерухомого майна // Национальные рынки Украины. Материалы Всеукраинской научно-практической конференции. Алушта, 5-7 мая 2003 года. – Симферополь, 2003. – С. 106-107.

14. Черемисова Т. Передумови та фактори для розвитку лізингу // Студентська наука: проблеми і перспективи XXI століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Кіровоград, 2003. – С. 225-227.

15. Черемисова Т.А. Методичні основи виміру економічної ефективності інноваційного лізингу // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (21 листопада 2003 р.). – Кривий Ріг: Мінерал. 2003. – С. 130-131.

16. Черемисова Т.А. Огляд факторів впливу на розмір лізингових платежів // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. – Том 9. Фінансові відносини. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. .

17. Черемисова Т.А. Лізингові ризики та їх визначальна характеристика // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 5_ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. – Харків: Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Житомирський інститут підприємництва і сучасних технологій, 2004. – С. 105-106.

18. Черемисова Т.А. Баланс інтересів: критерій раціональності лізингових відносин // Теория и практика экономики и предпринимательства. Материалы II Международной научно-практической конференции. Алушта, 10-12 мая 2005 года. – Симферополь, 2005. – С. 36.

АНОТАЦІЯ

Черемисова Т.А. Активізація інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – економіка промисловості. – Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2005.

У дисертації вирішено проблеми активізації структурних зрушень та підви-щення ефективності промислового виробництва шляхом використання лізингового механізму технічного переоснащення пріоритетних галузей промис-ловості. Уточне-но сутність економічної категорії „інноваційний лізинг”, який адекватно відобра-жає сутність процесу лізингових операцій в сфері промислових інновацій. Роз-роблено методику оцінки ефективності інноваційного лізингу, яка враховує інтереси всіх суб’єктів угоди. Удосконалено методику розрахунку лізингових плате-жів з вра-ху-ванням інфляції та попиту на лізингові послуги в Україні. Обґрунтовано сис-тему заходів щодо зниження сукупного лізингового ризику. Розроблено організацій-но-економічний механізм застосування інноваційного лізингу в промисловості.

Ключові слова: ефективність, інновація, лізинг, інноваційний лізинг, ризик, організаційно-економічний механізм.

АННОТАЦИЯ

Черемисова Т.А. Активизация инновационного развития промышлен-ности на основе лизинга. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – экономика промышленности. – Криворожский техничес-кий университет, Кривой Рог, 2005.

В диссертации решены проблемы активизации структурных сдвигов и повыше-ния эффективности промышленного производства путем использования лизингового механизма технического переоснащения приоритетных отраслей промышленности.

Уточнена сущность экономической категории „инновационный лизинг”. Это вид инновационных отношений, что закреплен договором лизинга и который основывается на использовании интенсивных факторов материально-технического обеспечения производства.

Проведен анализ принципиальных отличий между лизингом и традиционными формами кредитования, преимуществ и недостатков лизинга на микро- и макро-экономическом уровне.

Получила дальнейшее развитие классификационная характеристика видов и форм лизинга как основа для выбора, обоснования и внедрения эффективных лизинго-вих схем финансирования инвестиционных и инновационных проектов. Введен новый классификационный признак „по цели финансирования” и со-от-вет-ствен--но ему две разновидности лизинга: инновационный и инвестиционный.

Разработана методика определения эффективности лизинга в сфере иннова-ций. Она базируется на таких показателях оценки выгодности лизинговых операций, которые учитывают интересы всех субъектов лизингового соглашения, и имеет универсальный характер, так как позволяет определять эффективность лизинга не только по сравнению с кредитом или финансированием за счет собствен-ных средств, но и отдельных видов лизинга между собой.

Предложена методика расчета лизинговых платежей с учетом инфляции и спроса на лизинговые услуги в Украине. Учитывая повышенный спрос, рекомендо-вано при расчете величины прибыли лизингодателя брать за основу первоначальную стоимость лизингового имущества. Тогда при постоянном нормативе отчислений ежегодная прибыль лизингодателя не будет уменьшаться или зависеть от срока морального старения имущества. Кроме того, лизингополучатель будет заинтере-сован в более интенсивной работе с целью досрочного выкупа лизингового иму-щества, если выкуп предусмотрен условиями договора. По взаимному согласию лизинговая ком-па-ния может изменять размер норматива отчислений (договорную ставку комис-сионного вознаграждения) по периодам соглашения.

С целью стимулирования развития лизинга как способа активизации иннова-цион-ных процессов в промышленности в работе предложены мероприятия по сни-же-нию совокупного лизингового риска.

С целью обеспечения успешного завершения лизинговых соглашений и повышения их эффективности в работе разработан организационно-экономический механизм инновационного лизинга, который в полной мере учитывает интересы всех участников лизингового процесса.

В рамках организационной составляющей механизма инновационного лизинга разработана схема, что отражает следующие основные этапы организации лизинго-вого процесса: проверка целесообразности заключения лизингового догово-ра, юри-дическое закрепление лизингового соглашения, исполь-зо-вание предмета ли-зинга, досрочное расторжение договора, завершение срока действия соглашения. Раскрыто содержание всех вышеназванных этапов и даны практические рекомен-дации, которые помогут решить проблемы заключения лизинговых договоров, и будут оказывать содействие распространению лизинга в промышленности.

Предложена новая методика составления оптимального плана инновационного ли-зин-га, путем отбора лизинговых схем и лизингодателей. В качестве критерия опти-маль-нос-ти выбран минимум лизинговой платы. Модель позволяет составить опти-маль-ный план обновления материально-технической базы производства на основе лизинга с учетом разнообразия его видов и таких исходных данных, как размер авансового взноса, срок действия договора, финансовые возможности лизинго-дателя, стоимость лизинга.

Ключевые слова: эффективность, инновация, лизинг, инновационный лизинг, риск, организационно-экономический механизм.

Annotation

Сheremisova Т.А. Activization of innovative development of the industry on the basis of leasing. – Мanuscript.

Thesis for a candidate’s degree in economics by specialty 08.07.01 – еconomy of industry. – Kryvyj Rih technical university, Kryvyj Rih, 2005.

The problems of activization of structural shifts and increase of efficiency of industrial production by use of the leasing mechanism of technical reequipment of the certain areas of the industry were solved in dissertation. It was specified essence of economic category „innovative leasing” which adequately displays essence of process


Сторінки: 1 2