НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Хвесик Юлія Михайлівна

УДК 504.062 :336.02

ПОДАТКОВІ МЕХАНІЗМИ В СИСТЕМІ

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної Академії Наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бистряков Ігор Костянтинович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, завідувач відділу проблем використання та охорони земельних ресурсів.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мішенін Євгеній Васильович, Сумський національний аграрний університет Міністерства освіти і науки України, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент Жолкевський Петро Францевич, Український інститут аерофотогеодезичних вишукувань Міністерства аграрної політики України, директор.

Провідна установа:

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економіко-екологічних проблем приморських регіонів, м. Одеса.

Захист відбудеться “23” грудня 2005 р. о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою 01032, м. Київ – 32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ – 32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “18 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Існування податків обумовлено потребами держави в засобах для виконання своїх важливих функцій. Проте оподаткування пов’язано з багатьма чинниками, зокрема з прямими витратами на збір податків, а також впливом оподаткування на ефективність розподілу ресурсів і справедливість використання доходів.

З моменту отримання незалежності в Україні прийнято цілий ряд законів і положень з питань оподаткування. Сформована податкова система України встановлює велику кількість обов’язкових податків, зборів і відрахувань до державних фондів. Близько 80% усіх отриманих доходів надходить від податку на доход з прибутку від підприємницької діяльності; на додану вартість; відрахувань до пенсійного фонду; на доходи громадян; акцизного збору. Кошти від податків на землю, інші природні ресурси здебільшого надходять у розпорядження місцевих органів влади.

Серед багатьох видів макроекономічної політики в переважній більшості випадків, як правило, надається пріоритет саме податково-бюджетній політиці і комплекс об’єктивних факторів пояснює підвищений інтерес влади до питань оподаткування, в першу чергу, обумовлений потребами в збільшенні доходів. В повній мірі це стосується природокористування. Проте діючі податкові важелі і стимули у цій сфері є недостатньо ефективними, вони не забезпечують збалансованого використання природноресурсного потенціалу, його охорону та відтворення. Саме тому виникла нагальна необхідність поглиблення теоретико-методологічних підходів до формування ефективних податкових механізмів з урахуванням особливостей і специфіки платного природокористування.

Зазначеній проблемі присвячені праці таких відомих вчених: С.В. Баруліна, О.Ф.Балацького, І.К.Бистрякова, С.І.Дорогунцова, Б.М.Данилишина, Д.С.Добряка, Л.В.Дейнеко, Є.А. Зіня, Я.В.Коваля, А.С.Лисецького, І.С.Мельника, Є.В.Мішеніна, В.С.Міщенка, Я.Б.Олійника, О.М.Паламарчука, В.М.Трегобчука, Ю.Ю.Туниці, М.А. Хвесика, А.М.Федорищевої, В.М.Федорової та ін.

Податкова політика взагалі і в системі природокористування зокрема має суттєвий вплив на майбутній економічний розвиток держави. Саме її чітка визначеність, сприйняття платниками податку, об’єктивність та виваженість мають спонукати до широкого залучення інвестицій, розвитку підприємництва, забезпечення ефективного використання природноресурсного потенціалу і практичної реалізації моделі сталого розвитку держави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження автора має безпосередній зв’язок з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, з темами: 3.1.5.63. ”Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100U000657), де автором виконано розрахунки щодо водокористування різними галузями економіки в промислових регіонах, а також оцінку територіально-галузевої структури водокористування в Україні; 3.1.5.59. “Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)” (номер держреєстрації 0199U003691), де автором здійснено обґрунтування прогнозних показників з питань використання і відтворення природних ресурсів; 3.1.5.64. “Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України” (номер держреєстрації 0101U007882), де автором виконані розрахунки екологічних збитків.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні науково-методичних та правових засад податкової політики України в системі природокористування та обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності використання природних ресурсів.

Для досягнення цієї мети були поставлені та розв’язувалися такі основні задачі:–

обґрунтувати парадигму раціонального природокористування на основі запровадження ефективної системи оподаткування;–

визначити економічну сутність, природу і принципи податкової системи в цілому і її особливості при використанні природних ресурсів;–

поглибити теоретико-методологічні підходи до формування ефективної податкової політики з урахуванням особливостей і специфіки платного природокористування;–

провести оцінку ефективності чинної системи оподаткування в Україні, визначити місце і роль загальнодержавних податків, зокрема, рентних платежів, платежів за спеціальне використання природних ресурсів та екологічних зборів у забезпеченні сталого природокористування;–

обґрунтувати напрями удосконалення податкової політики в системі регулювання відносин, пов’язаних з оподаткуванням природокористувачів на основі високоефективного правового забезпечення побудови і функціонування системи оподаткування.

Об’єктом дослідження є економічний механізм регулювання природокористування, податкові важелі та стимули в сфері використання, охорони та відтворення природноресурсного потенціалу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні проблеми економічного регулювання раціонального природокористування.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем оподаткування природокористування, теоретичні та методичні розробки науково-дослідних установ, а також законодавчі та нормативні акти, які регулюють податкову систему країни.

У процесі дослідження використовувались загальнонаукові та специфічні методи дослідження, зокрема: діалектичний – для простеження розвитку об’єкту дослідження, виявлення резервів та потенційних можливостей подальшого функціонування системи оподаткування; системно-структурний – для аналізу і оцінки податкових надходжень в державний і місцевий бюджети; статистико-економічного аналізу – для визначення динамічних характеристик та масштабу процесів взаємодії системи оподаткування на природокористування; монографічний – для узагальнення теоретико-методологічних засад формування раціональної структури об’єкту дослідження; економіко-математичний метод та методи економічного прогнозування – для визначення перспектив розвитку податкової системи і її впливу на ефективність використання, охорони та відтворення природноресурсного потенціалу.

Були застосовані прийоми узагальнення, групування, порівняння, визначення середніх величин тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в наступному:–

теоретично обґрунтовано концепцію раціонального використання та охорони природноресурсного потенціалу на основі запровадження ефективної фіскальної політики держави, зокрема, системи оподаткування, яка на відміну від існуючих методологічних підходів враховує особливості природокористування, його специфіку та принципові аспекти платного використання природних ресурсів в умовах трансформації економіки;–

поглиблено теоретико-методологічні підходи до формування на нових засадах ефективної податкової політики, яка враховує сучасні тенденції розвитку фіскальних методів управління природокористуванням, різнобічні інструменти державного регулювання, можливості зниження соціальних збитків від погіршення стану довкілля та ставок інших податків, які негативно впливають на розвиток суспільства;–

дістало подальший розвиток наукове обґрунтування економічної сутності та природи податків, принципів податкової політики загалом і її особливостей в системі природокористування зокрема, що на відміну від існуючих положень враховує методологічні відмінності між платою за використання природних ресурсів і податками, оптимізацію та умови платного природокористування і оподаткування;–

удосконалено методичні підходи до оцінки ефективності чинної системи оподаткування, визначено місце і роль загальнодержавних податків, зокрема, рентних платежів, платежів за спеціальне використання природних ресурсів та екологічних зборів, які, у порівнянні з існуючими, враховують особливості формування ресурсної та транзитної ренти, плати за користування надрами, специфіку спеціального водокористування та використання земельних і лісових ресурсів на основі запропонованої бази оподаткування, ставки та порядку справляння платежів;–

обґрунтовано напрями підвищення ефективності податкової системи щодо врегулювання відносин в області природокористування на основі удосконалення правового забезпечення податкової політики та гармонізації його з європейським законодавством.

Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретико-методологічних основ оподаткування та обґрунтуванні пропозицій щодо підвищення ефективності податкової політики держави в системі природокористування. Окремі положення дисертації знайшли застосування при розробці проекту Податкового кодексу України, формуванні державного бюджету та підготовці ряду нормативно-правових документів по платі за спеціальне використання природних ресурсів, екологічному збору та рентних платежах (довідка Міністерства фінансів України від 04.01.2005 №00050/03/127), Схем (прогнозів) розвитку і розміщення продуктивних сил України (довідка РВПС НАН України від 11.04.2005 №25/211–19–4), обґрунтуванні платежів за збитки аграрному сектору на основі результатів аерокосмічного обстеження земельних масивів (довідка УкрІСГАГВ Мінагрополітики України від 12.04.2005 № 375/І–К) та розробці нормативно-правових документів у сфері земельних відносин (довідка Держкомзему України від 01.04.2005 № 14–05–11/2381).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Викладені в дисертації та авторефераті результати дослідження належать лише її автору. Із наукових праць, надрукованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, які належать особисто дисертанту.

Апробація результатів дослідження. Результати наукового дослідження апробовані при підготовці ряду нормативно-правових і законодавчих актів, широко обговорювались на засіданнях профільних комітетів Верховної Ради України, доповідались на науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції “Водні ресурси на рубежі ХХІ ст. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення”, Київ, 2003; на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції”, Рівне, 2004; ІІ Всеукраїнському науковому зібранні з подальшого розвитку ідей В.І. Вернадського “Пріоритети еколого-економічного розвитку України”, Миколаїв, 2004; Міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці”, Житомир, 2005; Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання, Луцьк, 2005 та багатьох інших форумах.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 2 колективних монографіях, 8 статтях у наукових фахових виданнях, в 5-ти публікаціях у матеріалах конференцій, загальним обсягом 29,4 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, містить 11 таблиць і 6 рисунків на 7 стор., 10 додатків – на 22 стор. Список використаних джерел містить 159 найменувань і займає 12 стор. Робота викладена на 271 стор. комп’ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ “Теоретико-методологічні засади оподаткування та його роль в суспільному розвитку” включає питання економічної сутності податків, їх класифікацію і функції, основні принципи оподаткування, особливості і роль податкової політики в забезпеченні раціонального природокористування.

Наявність різних типів регулюючої податкової політики активізує питання про можливість та доцільність їх використання. Модель, застосована на концепції саморегульованого ринку, була використана Польщею, модель, яка передбачає проведення активної регулюючої політики з боку держави – США, Японією, Німеччиною. В Україні в основі економічної політики останніх років було проведення жорстких монетарних заходів, спрямованих на зниження інфляції та досяг-нення фінансової стабілізації. Певні успіхи на цьому шляху не призвели до бажаних результатів, не зважаючи на керованість управління інфляційними процесами. Не підкріплена структурними реформами в сфері виробничих, фінансових відносин та відносин власності монетаристська доктрина не змогла в умовах України не втратити своїх переваг і сприяти відчутним результатам (рис 1). В повній мірі це відобразилось на системі оподаткування в сфері природокористування.

Сьогодні Україна вже має більш виважену думку щодо цих напрямків розвитку, завдяки накопиченню певного власного досвіду практичного використання названих моделей. Саме тому відзначається розуміння важливості посилення ролі держави в регулюванні економічних процесів, на відміну від переважання саморе-гулюючих процесів, що мало місце на перших етапах становлення самостійності.

Податки в своїй якості, як породження держави, можуть існувати й існували поза товарно-грошових відносин. В докапіталістичних суспільних формах мали місце штучні побори, повинності. З розвитком товарно-грошових відносин на зміну натуральних внесків прийшла грошова форма оподаткування. З розширен-ням функцій держави зросла і роль податків у формуванні державної казни, але завжди еволюція податкових відносин була відбитком співвідношення класових та групових інтересів, соціальних сил, їх боротьби та компромісів. Тому в ряду основних понять, які характеризують місце та значення податків у суспільному розвитку, знаходяться інтереси.

а)

б)

Рис. 1. Доходи (а) та видатки (б) зведеного бюджету України за видами бюджетів за 1993-2004 роки (у відсотках до ВВП)

Головною функцією податкової політики взагалі і в системі природокористування зокрема є акумуляція та використання фінансових ко-штів на цілі, що відповідають інтересам держави в конкретних соціально-економічних умовах. За інтересами держави повинні стояти концентровані ін-тереси всього суспільства. Від його імені виступає держава, будучи наділеною політичною владою і володіючи можливостями реалізувати свою волю в правових актах та інших засобах регулювання. Завдання по забезпеченню інтересів держави і суспільства значною мірою покладене на податковий контроль, який здійснює перевірку виконання зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед державою при створенні фондів грошових коштів та їх еквівалентне використання. Поєднання інтересів держави та платників податків свідчить про наявність єдиного національного державного інтересу. При відсутності такої єдності постає завдання виявити та усунути причини, котрі призвели до їх розбіжностей.

Стратегія реформування податкової системи передбачає спочатку аналіз структури податків і постановку відповідних завдань податкової політики, а потім їх короткострокове коректування з врахуванням адміністративних проблем, пов’язаних з вирішенням цих завдань. Якщо змінити цей порядок і допустити щоб адміністративні проблеми стали обмежуючим фактором в довгостроковому по своєму характеру процесі податкових реформ, то податкова система може відігравати лише незначну роль у досягненні цілей економічної політики.

Податкову систему можна охарактеризувати з двох позицій: 1) положень законодавства, які передбачають визначені податкові ставки, оподатковувану базу, процедури платежів тощо; 2) фактичної дії, що відбиває застосування податкового законодавства на практиці.

Податкова політика взагалі і в системі природокористування зокрема відіграє дуже важливу роль в державі. При цьому слід зважати на необхідність широкого розуміння сутності податків, які включають усі види доходів, що акумулюються державою на регулярній основі за допомогою належного їй права примусовості. Податки є об’єктивною необхідністю, оскільки обумовлені вони потребами поступального розвитку суспільства.

На сьогоднішній день має місце полярність підходів в теорії оподаткування, проте важко спростувати факт, що податкова політика нейтральна до економічних процесів і її подальший розвиток безумовно викликатиме необхідність пошуку адекватних методів та норм податкових відносин. Виходячи з цього методологічно обґрунтованим положенням, на нашу думку, є те, що завдання підвищення ефективності оподаткування в цілому і в системі природокористування зокрема завжди стоятиме в площині конкретних умов функціонування економічної системи.

При формуванні податкової системи і проведенні податкової політики в сфері природокористування доцільною є комбінація прямих і непрямих податків, знаходження меж оптимального співвідношення між цими двома, вкрай необхідними структуроформуючими елементами оподаткування.

Податкова система має включати чотири взаємодіючі елементи (рис.2): сукупність законодавчо встановлених обов’язкових податків, зборів, платежів; принципи, форми, методи встановлення або відміни тих чи інших податків, платежів, зборів; принципи взаємовідносин податкової служби і об’єктів оподаткування; виконавчу структуру податкової служби, яка забезпечує надходження податкових платежів до бюджету.

Податкова політика повинна бути простою, законодавчо забезпеченою, формувати модель справедливого оподаткування, сприяти підвищенню

економічної ефективності і досягненню світових соціальних стандартів.

Рис. 2. Взаємодіючі елементи податкової системи

Другий розділ “Оцінка чинної системи оподаткування природокористування в Україні” висвітлює проблеми становлення та реформування податкової системи держави, рентних платежів, податків за спеціальне використання природних ресурсів та екологічний збір.

Податкове регулювання є однією з важливих складових фіскальної політики держави, форма управління економікою, важливий економічний інструмент стимулювання та регулювання виробництва, забезпечення соціальних гарантій. Проте існуюча податкова система має певні вади і не може позитивно впливати на процес природокористування.

Обтяжливість податкової системи у сфері природокористування (рис. 3) визначається не стільки величиною податкових ставок, скільки нерівномірністю податкового навантаження, заплутаністю і нестабільністю податкового законодавства, вузькістю господарських оборотів, деформаціями грошової сфери та фінансів підприємств, недостатньо обґрунтованими податковими пільгами тощо.

Зазначені чинники не сприяють стимулюванню економічного зростання та інвестиційно-інноваційними процесам. Для підтвердження висловленого в табл. 1 у динаміці показана частка податкових надходжень від плати за природні ресурси до державного бюджету. Для прикладу приведено також результати аналізу надходжень та пільг по платі за землю за 2000-2004 рр. (рис. 4).

Стосовно екологічних зборів слід зауважити, що плату за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) обчис-люють за формулою 1:

(1)

де Млі – обсяг викиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного ви-киду й ліміту і-тої забруднюючої речовини), т; Нбі – норматив збору за тонну і-тої забруднювальної речовини, грн./т; Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське зна-чення населеного пункту; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, Кп=5.

Рис. 3. Система плати за природні ресурси

Таблиця 1

Податкові надходження від природних ресурсів в доходах державного бюджету за 2001-2003 роки

Види доходів | 2001 | 2002 | 2003

млн. грн. | млн. грн. | млн. грн.

Всього доходів | 39726,5 | 45467,6 | 55076,9

Податкові надходження | 21958,1 | 28934,8 | 35725,7

з них:

плата за використання лісових ресурсів | 45,1 | 55,5 | 58,3

плата за спеціальне користування водними ресурсами | 302,4 | 260,8 | 251,9

платежі за користування надрами | 49,2 | 62,9 | 71,2

відрахування на геолого-розвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету | 245,7 | 252,2 | 350,4

Рентна плата | 2860,1 | 2455,4 | 3012,8

Збір за забруднення навколишнього середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища | 56,6 | 65,9 | 81,0

Джерело: Державна податкова адміністрація України

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) об-числюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів визначають за формулою 2:

(2)

де Мі – кількість використаного пального і –го виду, т; Нбі – норматив збору за 1т і-го виду пального, грн/т; Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське зна-чення населеного пункту.

Суму збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімі-тів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригуваль-ного коефіцієнта і визначають за формулою 3:

(3)

де Млі – обсяг скиду і-і забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду й ліміту) і-ї забруднюючої речовини, т; Нбі – норматив збору за тонну і-ї забруднюючої речовини, грн/т; Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особ-ливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного гос-подарства; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлі-мітні скиди забруднюючих речовин, Кп = 5.

Суму збору за розміщення відходів (Прв) обчислюють на підставі за-тверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів і визначають за формулою 4:

(4)

де Млі – обсяг відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадліміт-ного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т; Нбі – норматив збору за тонну відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т; Кт – коригувальний коефіцієнт, що вра-ховує місця розміщення відходів; К0 – коригувальний коефіцієнт, що враховує характер улаштування місця розміщення відхо-дів; Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, Кп = 5.

Проте приведені вище моделі мають коригуватись з урахуванням ряду об’єктивно існуючих чинників.

В цілому підсумовуючи висловлені положення щодо зазначеної проблеми слід підкреслити, що створення сучасної податкової системи є одним з основних пріоритетів економічної політики держави. Це має бути внутрішньо організована, функціонально взаємоузгоджена і взаємодоповнююча, цілеспрямована інституція, що базується на науково обґрунтованих та історично перевірених принципах податкової політики. Проте вона потребує постійної адаптації до умов перехідної економіки, має забезпечувати повну гармонію інтересів, а тому повинна реформуватись на основі досконалого податкового законодавства.

Фіскальні механізми для природних ресурсів повинні будуватися з врахуванням того, що держава являється їх власником та володіє правами на розробку, наприклад, корисних копалин.

В зв’язку з цим доречним є акцент на рентному податку на природні ресурси, дієвому інструменті стягування частини ренти з природних ресурсів, що являє собою доход понад вартість капіталу для користувача. Цей податок вважається більш досконалим фіскальним інструментом, наприклад, в порівнянні з роялті, оскільки він не чинить викривленої дії на інвестиції. Крім цього він сприяє забезпеченню прибутків і не може завдати державі збитків. В цілому слід зауважити, що рентний податок на природні ресурси може відіграти свою роль у стягуванні рентних платежів, проте він не повинен служити основним фіскальним інструментом вилучення доходу від власності на природні ресурси.

Екологічні податки можуть сприяти вирішенню задач податково-бюджетної політики, оскільки вони дозволяють отримувати заданий об’єм податкових доходів при найменших втратах ефективності, ніж у випадку використання інших методів мобілізації засобів у бюджет. В зв’язку з цим встановлено, що екологічні закони приносять “подвійну вигоду”, оскільки вони знижують соціальні витрати, пов’язані з погіршенням стану довкілля, а також дозволяють знизити ставки інших податків.

У третьому розділі “Шляхи формування ефективної податкової політики в системі природокористування” приведені основні принципи та структура інституцій ефективної системи оподаткування, напрями врегулювання проблем оподаткування у сфері природокористування та удосконалення правових основ її побудови і функціонування.

Ефективна система оподаткування має включати загальне погодження та громадський консенсус з питань кількості та якості громадських послуг. Проте ідеальною вона може бути у випадках, коли в ній втілені такі основні принципи, а саме: ефективність, неупередженість, об’єктивність та справедливість (рис. 5).

Ефективною можна вважати ситуацію, при якій кошти, витрачені з метою зібрання певної кількості надходжень, знаходяться у розумній пропорції до реально зібраних коштів. Ефективна система оподаткування має високі рівні підтримки, вони залежать від добровільного та чесного виконання платниками податків своїх обов’язків.

Неупередженою може вважатися ситуація, коли тягар податків відносно однаково розподілений між платниками податків, що знаходяться в аналогічних умовах. Обов’язковою умовою є те, щоб податкова система сприймалася як законна тими, хто сплачує податки і тими, хто їх збирає.

Податок буде вважатися об’єктивним, якщо він матиме однакове застосування та однаковий розмір у різних секторах економіки.

Справедливою можна вважати ситуацію, що сприймається справедливою як платниками, так і збирачами податків.

Рис. 5. Структура ідеальної системи оподаткування

Функції податкового законодавства в ідеальній системі полягають у встановленні умов, за яких суспільство було б захищеним, економіка розвивалася та збиралися необхідні кошти на забезпечення громадських потреб. Особливі функції податкового законодавства полягають у досягненні національного консенсусу щодо загальної структури податків і саме ним повинні визначатися загальні податкова база, ставки, пільги тощо.

Принципи ефективності, рівності, об’єктивності і справедливості мають бути включені в усі податкові закони і кожний закон з оподаткування має бути порівнюваним і кодованим таким чином, щоб і платники податків, і податкові інспектори могли розуміти дійсні вимоги.

ВИСНОВКИ

У дисертації удосконалені науково-методичні та правові засади податкової політики України в системі природокористування та обґрунтовані шляхи підвищення ефективності використання природних ресурсів. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити висновки концептуального, теоретичного та прикладного спрямування, основними з яких є наступні.

1. Податкова політика взагалі і в системі природокористування зокрема відіграє дуже важливу роль в державі. При цьому слід зважати на необхідність широкого розуміння сутності податків, які включають усі види доходів, що акумулюються державою на регулярній основі за допомогою належного їй права примусовості. Податки є об’єктивною необхідністю, оскільки обумовлені вони потребами поступального розвитку суспільства. Проте, на сьогоднішній день має місце полярність підходів в теорії оподаткування, однак важко спростувати факт, що податкова політика нейтральна до економічних процесів і її подальший розвиток безумовно викликатиме необхідність пошуку адекватних методів та норм податкових відносин. Виходячи з цього методологічно обґрунтованим положенням, на нашу думку, є те, що завдання підвищення ефективності оподаткування в цілому і в системі природокористування зокрема завжди стоятиме в площині конкретних умов функціонування економічної системи.

2. В основі податкової політики є акумуляція та використання фінансових коштів на цілі, що відповідають інтересам держави в конкретних суспільно-економічних умовах і концентрованим потребам всього суспільства. Саме поєднання інтересів держави та платників податків є свідченням наявності єдиного національного державного інтересу.

При формуванні податкової системи і проведенні податкової політики в сфері природокористування доцільною є комбінація прямих і непрямих податків, знаходження меж оптимального співвідношення між цими двома, вкрай необхідними структуроформуючими елементами оподаткування.

Податкова система має включати чотири взаємодіючі елементи: сукупність законодавчо встановлених обов’язкових податків, зборів, платежів; принципи, форми, методи встановлення або відміни тих чи інших податків, платежів, зборів; принципи взаємовідносин податкової служби і об’єктів оподаткування; виконавчу структуру податкової служби, яка забезпечує надходження податкових платежів до бюджету.

Податкова політика повинна бути простою, законодавчо забезпеченою, формувати модель справедливого оподаткування, сприяти підвищенню економічної ефективності і досягненню світових соціальних стандартів.

3. Податкове регулювання є однією із важливих складових фіскальної політики держави, форма управління економікою, важливий економічний інструмент стимулювання та регулювання виробництва, раціонального природокористування, забезпечення соціальних гарантій.

Створення сучасної податкової системи є одним з основних пріоритетів економічної політики держави. Це має бути внутрішньо організована, функціонально взаємоузгоджена і взаємодоповнююча, цілеспрямована інституція, що базується на науково обґрунтованих та історично перевірених принципах податкової політики. Проте вона потребує постійної адаптації до умов перехідної економіки, має забезпечувати повну гармонію інтересів, а тому повинна реформуватись на основі досконалого податкового законодавства.

Обтяжливість податкової системи України в цілому і податків в галузі природокористування визначається не величиною податкових ставок, а насамперед, нерівномірністю податкового навантаження, заплутаністю й нестабільністю податкового законодавства, вузькістю господарських оборотів, деформаціями грошової сфери та фінансів підприємств. Податкові пільги практично не спрямовані на стимулювання економічного зростання та інвестиційно-іноваційних процесів, продовжується фіскалізація податкової політики.

4. Фіскальні механізми для природних ресурсів повинні будуватися з врахуванням того, що держава являється їх власником та володіє правами на розробку, наприклад, корисних копалин. В зв’язку з цим доречним є акцент на рентному податку на природні ресурси, дієвому інструменті стягування частини ренти з природних ресурсів, що являє собою доход понад вартість капіталу для користувача. Цей податок вважається більш досконалим фіскальним інструментом, наприклад, в порівнянні з роялті, оскільки він не чинить викривленої дії на інвестиції. Крім цього він сприяє забезпеченню прибутків і не може завдати державі збитків. В цілому слід зауважити, що рентний податок на природні ресурси може відіграти свою роль у стягуванні рентних платежів, проте він не повинен служити основним фіскальним інструментом вилучення доходу від власності на природні ресурси.

5. Екологічні податки можуть сприяти вирішенню задач податково-бюджетної політики, оскільки вони дозволяють отримувати заданий об’єм податкових доходів при найменших втратах ефективності, ніж у випадку використання інших методів мобілізації засобів у бюджет. В зв’язку з цим встановлено, що екологічні закони приносять “подвійну вигоду” оскільки вони знижують соціальні витрати погіршення стану довкілля, а також дозволяють знизити ставки інших податків, пов’язаних з соціальними витратами.

Ефективна система оподаткування має включати загальне погодження та громадський консенсус з питань кількості та якості громадських послуг. Проте ідеальною вона може бути у випадках, коли в ній втілені такі основні принципи, а саме: ефективність, неупередженість, об’єктивність та справедливість.

6. Функції податкового законодавства в ідеальній системі полягають у встановленні умов, за яких суспільство було б захищеним, економіка розвивалася та збиралися необхідні кошти на забезпечення громадських потреб. Особливі функції податкового законодавства полягають у досягненні національного консенсусу щодо загальної структури податків і саме ним повинні визначатися загальні податкова база, ставки, пільги тощо.

Принципи ефективності, рівності, об’єктивності і справедливості мають бути включені в усі податкові закони і кожний закон з оподаткування має бути порівнюваним і кодованим таким чином, щоб і платники податків, і податкові інспектори могли розуміти дійсні вимоги.

7. Податкова система завжди включала довгострокові функції щодо перерозподілу ресурсів, що виражаються перш за все в дії на сукупний баланс споживання інвестиційних ресурсів за допомогою податкових або цінових механізмів і, в меншій мірі, функції перерозподілу по скороченню соціальних перекосів в розподілі доходів. Роль податкових систем, яка все частіше проявляється в останні роки в деяких промислово розвинених країнах, реалізується шляхом коректування податків на енергоносії з врахуванням екологічних завдань.

Податкова політика має сприяти забезпеченню рівноваги між фіскальною та регуляторною функціями податків, довгостроковому економічному зростанню та якісному оновленню національної економіки на основі поступових трансформацій чинного законодавства, зниження ставок оподаткування з одночасним розширенням податкової бази. Головними її інструментами, які б позитивно впливали на систему управління економікою, мають бути об’єктивні податки, податкові пільги і спеціальні податкові програми.

8. Політика в системі оподаткування природокористування повинна ґрунтуватись на засадах оптимізації кількості податків, доцільності скасування зборів та обов’язкових платежів, витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їх стягнення, обґрунтованого зниження рівня податкового навантаження на суб’єктів оподаткування, стимулювання об обмеженого кола пріоритетних галузей та видів діяльності шляхом збереження економічно і екологічно обґрунтованих пільг. Доцільним є забезпечення збільшення обсягів рентних платежів та плати за користування природними ресурсами з урахуванням встановлення чітких та прозорих критеріїв та методик надання податкових преференцій, запроваджуючи функціональний підхід до податкового регулювання, тобто надання піль не за галузевим принципом, а як заохочення за виконання господарської діяльності і важливих державних функцій.

9. Податкова політика в цілому і системі природокористування зокрема, повинна бути динамічною, інструментом економічної політики, удосконалюватись і трансформувались одночасно зі зміною соціально-економічних та екологічних умов в країні, сприяти пожвавленню економічного зростання та компенсації втрат податкових надходжень за рахунок зростання податкової бази, підвищення добробуту населення, структурній перебудові економіки, заохоченню інвестиційної та інноваційної діяльності, стимулювати розвиток зайнятості і самозайнятості.

Основними критеріями, які мають бути покладені в основу податкової політики, є економічна ефективність і соціальна справедливість, гнучкість для забезпечення оптимізації інтересів держави з інтересами товаровиробників і інших платників податків.

Ефективною податкова політика в системі природокористування може бути у вигляді селективної моделі, яка б була спрямована на підтримку, в першу чергу, прогресивних виробництв і їх технологічне оновлення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові видання

1.

2.

Статті в наукових фахових виданнях

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Тези доповідей

11.

12.

13.

14.

Інші публікації (методичні рекомендації)

15.Проведення моніторингу структури посівів сільськогосподарських культур із застосуванням матеріалів аерокосмічних зйомок / В.В.Сергєєв, О.М.Лаврик, В.А.Жилкін, Ю.М.Хвесик – Житомир: Полісся, 2005. – 64 с. (внесок автора – п.2.1. Формування підходів до розробки методики використання аерокосмічних знімків для визначення якості сільськогосподарських земель).

16.Формування парадигми сталого сільськогосподарського природокористування із застосуванням матеріалів аерокосмічної зйомки / В.В.Сергєєв, О.М.Лаврик, Ю.В.Черкашин, Ю.М.Хвесик. – Житомир: Полісся, 2005. – 56 с. (внесок автора – п.1.3.Стратегічні напрями розвитку екологобезпечного землекористування).

17.Обстеження і картографування деградованих сільськогосподарських угідь із застосуванням аерокосмічних зйомок / В.В.Сергєєв, О.М.Лаврик, В.Ф.Лугина, Ю.М.Хвесик. – Житомир: Полісся, 2005. – 60 с. (внесок автора – п.1.2. Особливості методики картографування сільськогосподарських угідь).

АНОТАЦІЯ

Хвесик Ю.М. Податкові механізми в системі природокористування: теорія і практика – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього природного середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2005.

В дисертації теоретично обґрунтовано парадигму раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу на основі запровадження ефективних податкових механізмів, які базуються на врахуванні специфіки природокористування та особливостей системи плати за спеціальне використання природних ресурсів. У роботі поглиблено теоретико-методологічні підходи до формування на нових засадах податкової політики, удосконалено фіскальні методи управління природокористуванням, методичні підходи до оцінки ефективності системи оподаткування. Визначено місце і роль загальнодержавних податків, зокрема, рентних платежів, плати за спеціальне використання природних ресурсів та екологічних зборів. Обґрунтовано шляхи підвищення ефективності податкової системи щодо врегулювання відносин в області природокористування і охорони довкілля.

Ключові слова: податки, механізми, природокористування, платежі, охорона довкілля, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Хвесик Ю.М. Налоговые механизмы в системе природопользования: теория и практика – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2005.

В диссертационной работе проведена оценка эффективности действующей системы налогообложения в области использования, охраны и воспроизводства природных ресурсов, изучены тенденции и закономерности влияния налоговых механизмов в сфере природопользования, показаны пути их совершенствования с учетом особенностей и специфики платного земле-, водо- и лесопользования. Определена экономическая сущность, природа и принципы налогообложения при использовании природноресурсного потенциала.

В работе на основании внедрения эффективной фискальной политики государства с учетом особенностей природных ресурсов и специфики природопользования, принципиальных аспектов платного использования земельных, водных, лесных ресурсов и недр теоретически обосновано концепцию рационального использования и охраны природноресурсного потенциала.

Получило дальнейшее развитие научное обоснование экономической сути и природы налогов, принципов налоговой политики в системе природопользования в условиях трансформации экономики. Усовершенствованы методические подходы к оценке эффективности налоговой системы, определено место, роль и значение общегосударственных налогов, в частности, платежей за специальное использование природных ресурсов, экологических и рентных платежей. Предложены механизмы оптимизации базы налогообложения, ставок и порядка платежей за использование природных ресурсов. Обоснованы направления реформирования налогообложения в сфере природопользования и повышения эффективности использования природноресурсного потенциала.

Обоснованы стратегические направления усовершенствования налоговой системы в сфере использования и охраны природных ресурсов