ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧ
ЕНКА
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІШИЧКІНА Лариса Михайлівна
УДК 371.124:796:614.84
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Луганськ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Ротерс Тетяна Тихонівна,
Луганський національний педагогічний
університет імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри теорії і методики фізичного
виховання.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Демінський Олексій Цезарійович,
Донецький державний інститут здоров’я,
фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, ректор;
кандидат педагогічних наук
Бикова Олена Валентинівна,
Інститут Державного управління у сфері цивільного захисту України (м. Київ),
заступник начальника інституту з навчальної роботи.
Провідна установа: Харківський національний педагогічний
університет ім. Г.С. Сковороди, кафедра загальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України.
Захист відбудеться 22 квітня 2005 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).
Автореферат розісланий 22 березня 2005 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства значна увага приділяється професійній підготовці фахівців, здатних в екстремальних умовах забезпечувати безпеку держави. У цьому контексті велике значення мають підрозділи пожежної охорони, на які покладається відповідальність за гасіння пожеж та ліквідацію наслідків аварій у короткий час та з високою ефективністю.
Сьогодні в Україні триває період реформування в галузі Державної пожежної охорони, що ввійшла до складу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС). Відповідно до Закону України “Про правові засади цивільного захисту” створюється служба цивільного захисту з аварійними та пожежними підрозділами. Ми маємо лише загальні науково-методичні напрацювання щодо структури й змісту галузевої вищої освіти. Різноманітні аспекти організації навчального процесу в навчальних закладах МНС, а також шляхи його вдосконалення розглядалися в роботах О.Бикової, М.Коваля, М.Козяра, О.Парубка, які висвітлювали, насамперед, проблематику вищої пожежно-технічної освіти без урахування існуючої системи професійної підготовки взагалі.
Працівники підрозділів МНС за напрямком своєї професійно-службової діяльності щодня ризикують своїм здоров'ям і життям. Гострі екстремальні ситуації змушують їх діяти на межі своїх фізичних і психічних можливостей. У Законі України “Про пожежну безпеку”, Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту актуалізується необхідність підвищення рівня фізичного розвитку й психічного здоров'я особового складу підрозділів МНС. Особливе значення при цьому має фізична підготовка особового складу підрозділів МНС.
Фізична підготовка є невід’ємною складовою неперервної професійної підготовки особового складу підрозділів МНС. Вона ґрунтується на потребі розвивати та вдосконалювати професійно важливі якості, уміння та навички, необхідні в професійній діяльності, здатність витримувати великі фізичні та нервово-психічні навантаження.
Аналіз наукової літератури виявив активізацію інтересу дослідників до окремих аспектів фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони. Зокрема, це дослідження, які стосуються: теоретико-методологічних засад пожежно-прикладного спорту (В.Величко, М.Кабанов, В.Литвинов, Ю.Панков, С.Тимошенко, А.Трещев), пожежно-стройової підготовки (О.Стоянович, Н.Шкарабура); особливостей розробки навчально-тренувальних комплексів (В.Стрєлець), вимірювання силових здібностей спортсменів пожежно-прикладного спорту (Д.Каськевич, В.Мещеряков), проблеми ролі й місця пожежно-прикладного спорту у формуванні фахівця з пожежної охорони (В.Лащ); удосконалення системи фізичної підготовки у вищих навчальних закладах пожежної охорони (А.Ковальчук); управління професійною підготовкою пожежників через підвищення їх фізичної працездатності (В.Грачов).
Незважаючи на широкий спектр напрямків дослідження аспектів фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони, дотепер не розробленою залишалася проблема підвищення її ефективності.
Результати аналізу організації фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони МНС та існуючої практики оцінювання рівня їх фізичної підготовленості свідчать про наявність у цих процесах ряду суперечностей між: існуючою практикою фізичної підготовки пожежників і вимогами, які висуваються державою і професійною діяльністю до рівня їх індивідуальної фізичної підготовленості та фізичного стану; існуючою недосконалою системою оцінювання рівня фізичної підготовленості пожежників і необхідністю в отриманні об’єктивних показників їх індивідуального фізичного стану; екстремальними умовами професійної діяльності пожежників та наявністю в них достатнього потенціалу для розширення реалізації своїх фізичних можливостей.
Отже, виходячи з визначеної актуальності, теоретичної значимості проблеми, а також ураховуючи недостатню її розробленість у сучасній педагогічній науці, ми визначаємо тему дослідження – “Педагогічні умови підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в рамках виконання "Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995–2000 роки", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 238 від 03.04.1995 р., "Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 870
від 1.07. 2002 р., а також відповідно до плану науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України на 1999 рік, зокрема за темою "Розробка методики оцінки фізичного стану співробітників пожежної охорони" (номер державної реєстрації № 0101U003381). Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до пріоритетного напрямку розвитку науки в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка “Створення нових освітніх технологій на засадах сучасних концепцій підготовки професійно-педагогічних кадрів” (протокол № 6 засідання вченої ради ЛДПУ імені Тараса Шевченка від 28.01.2000 р.), тема узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).
Об’єкт дослідження – процес фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони в професійній діяльності.
Предмет дослідження – комплекс педагогічних умов щодо підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони з урахуванням специфіки їх професійної діяльності.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експери-ментально перевірити комплекс педагогічних умов, який забезпечує ефективність фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
Концептуальні положення, на яких базується дослідження, полягають у тому, що: –
професійна підготовка особового складу підрозділів пожежної охорони обумовлена специфікою професійної діяльності. Вона спрямована на оволодіння спеціальними знаннями, уміннями й навичками, які забезпечують можливість успішної професійної діяльності; –
основним компонентом неперервної професійної підготовки пожежників є фізична підготовка як умова, що дозволяє фахівцю ефективно виконувати професійні обов’язки в екстремальних умовах; –
показником ефективності фізичної підготовки пожежників є їх фізичний стан. Підвищення рівня фізичного стану пожежників залежить від застосування комплексу відповідних педагогічних умов.
Основні концептуальні положення знайшли своє відображення в гіпотезі дослідження, яка ґрунтується на припущенні, що процес фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони буде ефективнішим за умов:
· розробки комплексної методики діагностування фізичного стану;
· створення програм індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу;
· рейтингової системи педагогічного контролю й самоконтролю;
· застосування заходів, які забезпечують стимулювання в пожежників мотивації й потреби у фізичному самовдосконаленні;
· визначення і впровадження послідовності етапів організації фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
Відповідно до мети й гіпотези було визначено такі завдання:
1. Узагальнити теоретичні положення щодо фізичної підготовки в системі професійної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони за результатами аналізу психолого-педагогічної й методичної літератури.
2. Визначити сутність і зміст фізичної підготовки пожежників.
3. Дослідити фізичний стан пожежників у процесі фізичної підго-товки.
4. Обґрунтувати та експериментально перевірити комплекс педа-гогічних умов щодо підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
5. Розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефектив-ності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
Методологічною основою дослідження є концепція неперервної професійної освіти; положення теорії та методики фізичного виховання про всебічне вдосконалення фізичних здібностей людини, про розвиток фізичних якостей, про провідну роль фізичної підготовки в системі професійної підготовки фахівців, які працюють в екстремальних умовах; концептуальні положення особистісно орієнтованого підходу.
Теоретичною основою дослідження є концептуальні положення теорії та практики неперервної професійної освіти та професійної підготовки фахівців (С.Батишев, В.Беспалько, А.Бєляєва, О.Дубинчук, В.Маркелова, О.Найн, Н.Ничкало, М.Скаткін); положення про сучасні тенденції розвитку освіти (М.Кларін, Ю.Кулюткін, В.Онушкін); аспекти підготовки фахівців пожежної охорони (О.Бикова, В.Грачов, М.Козяр, М.Мар’їн); фундаментальні положення теорії та методики фізичного виховання і спорту (Б.Ашмарін, М.Булатова, Є.Вільчковський, О.Демінський, Т.Круцевич, Л.Матвєєв, А.Новиков, В.Платонов, І.Третьяк, Б.Шиян); концептуальні положення щодо професійно-прикладної спрямованості фізичної підготовки майбутніх фахівців (М.Віленський, В.Кабачков, С.Коровін, С.Полієвський, Р.Раєвський, Ж.Холодов); положення акмеологічної концепції щодо розвитку професіоналізму (А.Деркач, Н.Кузьміна); концептуальні положення особистісно орієнтованого навчання й виховання (І.Бех, С.Подмазін), нормативні документи щодо організації професійної підготовки працівників підрозділів МНС України (закони України „Про освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України в XXІ ст., Тимчасова настанова з організації професійної підготовки працівників підрозділів МНС України).
Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз літератури з професійної педагогіки, теорії та методики фізичного виховання для визначення теоретичного підґрунтя фізичної підготовки в системі професійної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони МНС; концептуалізація провідних ідей з метою визначення педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності фізичної підготовки пожежників; аналіз документації з організації фізичної підготовки особового складу підрозділів МНС; порівняння, систематизація, узагальнення для побудови комплексної методики діагностування фізичного стану; проектування та розробка програм індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу для підвищення фізичної підготовки пожежників; розробка інформаційно-діагностичної системи оцінки фізичного стану з використанням сучасних комп’ютерних технологій; емпіричні: опитування, анкетування, педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий) для перевірки ефективності розроблених педагогічних умов підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони; пряме й непряме спостереження за практикою проведення фізичної підготовки особового складу підрозділів МНС, тестування для отримання оперативної інформації про фізичний стан пожежників; методи математичної статистики для обробки результатів експериментальної роботи.
Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягають у тому, що: уперше визначено, обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони; дістало подальшого розвитку визначення сутності та змісту фізичної підготовки пожежників; уточнено визначення поняття “фізичний стан пожежника”; удосконалено процес фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони на особистісно орієнтованій основі.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці комплексної методики діагностування фізичного стану пожежників, програм їх індивідуального тренування на особистісно орієнтованій основі, автоматизованої інформаційно-діагностичної системи оцінки фізичного стану з використанням сучасних комп’ютерних технологій, практичних рекомендацій для начальників підрозділів МНС щодо підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу.
Теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані в усіх підрозділах МНС України, у навчальному процесі навчальних закладів МНС України під час проведення занять із фізичної підготовки.
Результати дослідження впроваджено в процес фізичної підготовки Луганського (акти реалізації № 13/24/45 від 16.04.04 р. та № 9/27/5 від 11.02.04 р.), Івано-Франківського (акт реалізації № 17/26 від 18.03.04 р.), Хмельницького (акт реалізації № 24/39 від 26.05.04 р.) підрозділів пожежної охорони МНС.
Особистий внесок автора в роботах, які опубліковані у співавторстві, полягає: у розкритті сутності методики оцінки фізичного стану, в аналізі стану фізичної підготовленості пожежників, у розробці автоматизованої системи оцінки показників фізичного стану пожежників, у систематизації та узагальненні результатів тестування фізичних якостей пожежників, у визначенні рівня здоров’я та класу працездатності особового складу підрозділів пожежної охорони.
Апробація результатів дослідження проходила на Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (Луганськ, 1997); Міжнародній конференції “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003), восьмій Міжнародній науковій конференції ”Молода спортивна наука України” (Львів, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика” (Луганськ, 1999); І Всеукраїнській науково-методичній конференції “Здоров'я та освіта: проблеми та перспективи” (Донецьк, 2000); на ІV науково-практичній конференції “Пожежна безпека – 99” (Черкаси, 1999); на засіданнях кафедри теорії і методики фізичного виховання Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, науково-технічної ради Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України (м. Київ 2000 – 2004 рр.).
Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 11 статей, з них 5 статей у наукових фахових виданнях.
Структура дисертаційної роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (213 найменувань, з них 22 – іноземною мовою), шести додатків на 33 сторінках, 15 таблиць, 12 рисунків. Повний текст дисертації складає 200 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми наукового пошуку, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, основні завдання й методи дослідження, розкрито теоретико-методологічні засади, наукову новизну й практичне значення дослідження, висвітлено основні відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів, публікації та структуру дисертації.
У першому розділі – „Фізична підготовка особового складу підрозділів пожежної охорони як складова професійної підготовки” – визначено теоретичні засади професійної підготовки, що дало змогу осмислити й з’ясувати сутність і зміст фізичної підготовки пожежників, визначити феномен фізичного стану як показника ефективності фізичної підготовки пожежників.
Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури (С.Батишев, В.Беспалько, А.Бєляєва, О.Дубинчук, В.Маркелова, О.Найн, Н.Ничкало, М.Скаткін) дозволяє стверджувати, що професійна підготовка, з одного боку, спирається на загальні методологічні засади освіти, а з іншого, – на принципи, які покладено в основу конкретної трудової діяльності. Професійна підготовка фахівців пожежної охорони відповідно до Концепції неперервної професійної освіти здійснюється неперервно.
Розгляд історії становлення пожежної охорони призводить до висновку, що в середині XIX ст. зароджуються основи професійної підготовки пожежників, що спочатку включала стройові заняття, але поступово проводиться спрямованість на організацію теоретичної та фізичної підготовки в межах професійної підготовки пожежників. У 1906 році в Петербурзі було відкрито перші курси пожежних техніків. А вже з 30-х років XX ст. почала функціонувати мережа пожежно-технічних курсів, що поступово перетворюється в систему навчальних закладів. В організацію професійної підготовки, починаючи з кінця
40-х років XX ст., вводиться комплекс методичного забезпечення, який спрямовано на фізичну підготовку. На сучасному етапі в основу методичного забезпечення працівників пожежної охорони покладено вимоги законів „Про освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України в XXІ ст., а також нормативних документів щодо організації професійної підготовки працівників МНС.
Осмислення теоретичних засад професійної підготовки пожежників на підставі аналізу досліджень (В.Вареник, М.Дворніков, М.Кришталь, М.Мар’їн, Е.Мєшалкін, С.Полієвський, Ю.Суслов, В.Чирко) дозволило визначити, що метою професійної підготовки працівників підрозділів МНС є досягнення високого рівня професіоналізму. Завдання професійної підготовки обумовлені специфікою професійної діяльності пожежників і спрямовані на: оволодіння спеціальними знаннями, уміннями й навичками; розвиток професійно важливих фізичних та психофізіологічних якостей поряд з особистісними моральними якостями (ціннісних орієнтацій, мотивів діяльності, уявлень про себе як фахівця, у тому числі здатності до постійного самоаналізу, до самовдосконалення). У результаті теоретичного аналізу було визначено, що основним компонентом неперервної професійної підготовки пожежників є фізична підготовка як умова, що дозволяє фахівцю пожежної охорони ефективно виконувати професійні обов’язки в екстремальних умовах.
Аналіз літератури з теорії та методики фізичного виховання і спорту (М.Віленський, О.Демінський, В.Кабачков, Л.Матвєєв, А.Новиков, Р.Раєвський, С.Полієвський, Ж.Холодов) засвідчує, що саме фізична підготовка спрямована на розвиток і підтримку на оптимальному рівні тих фізичних і психічних якостей, до яких висуває підвищені вимоги конкретна професійна діяльність, а також вироблення функціональної стійкості організму до умов цієї діяльності та формування прикладних умінь і навичок, необхідних у зв'язку з особливими умовами праці. Таке теоретичне положення повністю відповідає й фізичній підготовці пожежників.
Аналіз професійної діяльності пожежників дозволив визначити, що сутністю їхньої фізичної підготовки є сукупність професійних якостей (швидкість, миттєвість і точність мислення, стійкість до нервово-емоційного й фізичного перевантаження, до кисневого голодування, здатність витримувати різку зміну температури й тривалий вплив підвищених температур), професійних умінь і навичок (робота з пожежними драбинами, з рятувальною мотузкою, пожежними рукавами, стволами й розгалуженнями; робота в апаратах захисту органів дихання; бойове розгортання; надання першої долікарської допомоги потерпілим, проведення евакуації людей і матеріальних цінностей). Професійні якості, професійні вміння та навички забезпечуються на підставі розвитку фізичних якостей: витривалості, сили, швидкості, спритності.
На підставі аналізу програмно-нормативних документів нами встановлено, що зміст фізичної підготовки пожежників включає сукупність теоретичних знань, засобів фізичної підготовки, різних форм занять фізичними вправами. Основною формою фізичної підготовки є навчальні заняття, які проводяться у вигляді теоретичних або практичних занять. Теоретичні заняття спрямовані на оволодіння особовим складом необхідних знань соціологічного, гігієнічного, медико-біологічного та методичного змісту.
Визначення сутності та змісту фізичної підготовки пожежників дало можливість стверджувати, що фізична підготовка особового складу підрозділів пожежної охорони спрямована на розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей, поліпшення фізичного розвитку, функціональних можливостей організму, формування професійних умінь та навичок.
Досліджуючи значимість фізичного стану в справі фізичної підготовки, констатуємо, що фізичний стан пожежників – це показник ефективності фізичної підготовки й умова успішної професійної діяльності. До структури фізичного стану ми включаємо такі показники: фізичний розвиток, фізичні якості, спеціальні професійні якості, функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем, які розвиваються та вдосконалюються в процесі фізичної підготовки. Оцінка цих показників дає змогу діагностувати рівень фізичного стану пожежників, визначити оптимальні педагогічні дії щодо його коректування.
У другому розділі – „Експериментальна перевірка педагогічних умов підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони” – проведено аналіз стану фізичної підготовки, обґрунтовано та представлено особливості розроблених педагогічних умов підвищення ефективності фізичної підготовки пожежників, їх експериментальна перевірка, проаналізовано та узагальнено результати експериментальної роботи.
Опитування працівників пожежної охорони довело, що переважна більшість пожежників (76,4%) вважає, що існуюча система оцінки фізичної підготовки не дає уявлення про реальний рівень фізичного стану, не дозволяє визначити шляхи вдосконалення фізичного стану, не стимулює інтерес до підвищення рівня свого фізичного стану. Решта байдуже ставиться до можливості оцінити свій рівень фізичного стану, їх влаштовує існуюча система оцінювання фізичної підготовки.
У ході констатуючої частини дослідної роботи проведено виміри показників фізичного стану, а саме: фізичного розвитку, фізичних якостей, спеціальних професійних якостей, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем. Було виявлено: що низький рівень фізичного стану має 40,3% осіб, нижчий за середній – 33,6%, середній – 14,1%, вищий за середній – 8,7%, високий – 3,3%.
Аналіз результатів констатуючої частини дослідження показав, що існуюча система оцінки фізичної підготовки пожежників є досить необ’єктивною й формальною. Вона не дає можливості диференційовано підійти до кожної особистості пожежника, не дозволяє одержати об'єктивну інформацію про їх індивідуальний фізичний стан. Крім того, вона не є достатнім мотиваційним чинником, котрий стимулює до фізичного самовдосконалення та професійного саморозвитку.
На підставі теоретичного аналізу й даних констатуючої частини дослідження було визначено та обґрунтовано комплекс педагогічних умов, спрямованих на підвищення ефективності фізичної підготовки пожежників, а саме: –
комплексну методику діагностування фізичного стану пожежників; –
програми індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу; –
рейтингову систему педагогічного контролю й самоконтролю; –
заходи для стимулювання в пожежників мотивації й потреби у фізичному самовдосконаленні як умови професійного саморозвитку; –
визначення послідовності організації процесу фізичної підго-товки особового складу підрозділів пожежної охорони в системі професійної підготовки.
Комплексна методика діагностування фізичного стану пожежників включає: 1) показники, які мають важливе значення для професійної діяльності пожежників (фізичний розвиток, фізичні якості, спеціальні професійні якості, функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем); 2) тести, на підставі яких здійснюється діагностування фізичного стану пожежників; 3) методики виміру показників фізичного стану особового складу підрозділів пожежної охорони. Вона ґрунтується на цілеспрямованому визначенні комплексу фізичних та професійних якостей, її застосування забезпечує відповідальність особового складу підрозділів пожежної охорони за підвищення рівня свого фізичного стану.
Характерною особливістю створення програм індивідуального тренування є використання особистісно орієнтованого підходу. Такий підхід створює умови для гармонійного розвитку всіх особистісних і професійно важливих якостей пожежників, забезпечує включення механізмів самореалізації, самовиховання особистості пожежника, виходячи з її індивідуальних особливостей фізичного розвитку, відмінностей фізичних і рухових здібностей, що є головною умовою професіоналізму. Особистісно орієнтований підхід виступає підґрунтям для формування потреби фізичного самовдосконалювання пожежників.
Програми індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу для підвищення фізичного стану пожежників мають таку структуру: 1) рівень фізичного стану, що визначається за допомогою комплексної методики діагностування; 2) добір засобів, який іменується “програма тренування”. Він містить у собі два цикли, у яких визначаються завдання поступового підвищення рівня розвитку даної якості з урахуванням адаптаційних процесів, що відбуваються в організмі; 3) дозування навантаження, що містить такі елементи: час виконання роботи, показник частоти серцевих скорочень, кількість занять на тиждень, тривалість мікроциклу тренування; 4) контрольне тестування для визначення рівня фізичного стану та переходу в разі необхідності до роботи за новими програмами.
Рейтингова система педагогічного контролю є доцільним структурним компонентом комп’ютерної технології, що забезпечує об’єктивну діагностику рівня фізичного стану пожежника та високий ступінь диференціації результатів контролю, тим самим виконуючи функцію оперативного зв’язку, а також високий стимулюючий ефект щодо мотивації і потреби у фізичному самовдосконаленні.
Заходи для стимулювання в пожежників мотивації й потреби у фізичному самовдосконаленні та професійному саморозвитку включають: 1) бесіди про значення фізичної підготовки для підвищення професійних навичок, стійкості до несприятливих умов професійної діяльності, а також для збереження здоров'я; про закономірності функціонування й розвитку організму, про зміни фізичного стану організму під впливом навчальних занять з фізичної підготовки; про закономірності формування рухових умінь і навичок; 2) практичні заняття з прищеплення вмінь і навичок самостійних фізичних тренувань; 3) опанування способів і прийомів само-вдосконалення; 4) “Паспорт фізичного стану працівника пожежної охорони” для отримання об’єктивної оцінки рівня свого фізичного стану; 5) рейтингову систему оцінки фізичного стану, яка дозволяє визначити рейтинг і спостерігати динаміку фізичного стану працівників пожежної охорони; 6) проведення змагань з пожежно-прикладного спорту.
Найважливішим чинником, який сприяє підвищенню ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони, є дотримання наступної послідовності етапів організації фізичної підготовки: 1) визначення індивідуального рівня фізичного стану за допомогою комплексної методики діагностування; 2) заведення на кожного працівника пожежної охорони “Карти оцінки фізичного стану працівника пожежної охорони”; 3) обробка за допомогою автоматизованої інформаційно-діагностичної системи результатів вимірів і тестів; 4) визначення програм індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу відповідно до рівня їхнього фізичного стану; 5) виконання програми індивідуального тренування; 6) виконання контрольного тестування, яке передбачено в програмі індивідуального тренування, для визначення зміни рівня фізичного стану; 7) визначення за результатами тестування необхідності тренування за новими програмами індивідуального тренування або продовження тренування за тією ж програмою за другим циклом; 8) внесення результатів контрольного тестування в автоматизовану інформаційно-діагностичну систему; 9) визначення рейтингу кожного працівника пожежної охорони і спостереження за динамікою його фізичного стану.
Розрахунок та обробка результатів проводилися за допомогою інформаційно-діагностичної системи з використанням сучасних комп’ютерних технологій. Ця система дозволяє: отримати за короткий час оцінку фізичного стану, скласти “Паспорт фізичного стану працівника пожежної охорони”; визначити рейтинг кожного працівника пожежної охорони; спостерігати динаміку фізичного стану особового складу підрозділів пожежної охорони; сформувати базу даних, з якої можна одержати інформацію у будь-який час; виконати статистичну обробку всіх показників фізичного стану.
Експериментальна робота проводилася на базі Луганського, Івано-Франківського, Хмельницького гарнізонів пожежної охорони. На різних етапах експерименту брали участь 689 пожежників. Експеримент проводився в межах службового часу, який установлено для проведення занять з фізичної підготовки, під керівництвом інструкторів з фізичної підготовки.
Експериментальна робота включала: 1) визначення індивідуального рівня фізичного стану за допомогою комплексної методики діагностування; 2) обробку результатів вимірів і тестів за допомогою автоматизованої інформаційно-діагностичної системи; 3) виконання програм індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу відповідно до рівня їхнього фізичного стану;
4) визначення рейтингу кожного працівника пожежної охорони й спостереження за динамікою його фізичного стану.
Загальні результати експериментального дослідження подано в таблиці 1.
Таблиця 1
Результати експериментальної роботи ( у %)
Рівні фізичного стану | До експерименту | Після експерименту
КГ | ЕГ | КГ | ЕГ
Низький | 41,87 | 42,55 | 39,38 | 13,55
Нижчий за середній | 31,87 | 30,89 | 31,56 | 23,04
Середній | 14,69 | 15,99 | 16,25 | 30,89
Вищий за середній | 8,44 | 7,86 | 9,38 | 24,66
Високий | 3,13 | 2,71 | 3,43 | 7,86
Дані, які відображені в табл. 1, показують, що на початку експерименту кількість пожежників з різними рівнями фізичного стану в контрольній та експериментальній групах істотно не відрізняється. Після експерименту було встановлено значну різницю рівнів фізичного стану в контрольній та експериментальній групах.
Використання розроблених педагогічних умов у процесі формуючого експерименту істотно вплинуло на рівень фізичного стану пожежників експериментальної групи.
Так, в експериментальній групі зменшилася кількість пожежників з низьким рівнем фізичного стану на 29,00%, з рівнем фізичного стану нижчим за середній – на 7,58%. Відповідно збільшилася кількість пожежників із середнім рівнем фізичного стану на 14,9%, з рівнем фізичного стану вищим за середній – на 16,8%, з високим рівнем фізичного стану – на 5,15%. Під впливом педагогічного експерименту відбулися позитивні зміни в ставленні пожежників до підвищення рівня свого фізичного стану й мотивації до самостійних занять за програмами індивідуального тренування в експериментальній групі. Дослідження довело значне зменшення пожежників у експериментальній групі з байдужим ставленням до свого фізичного стану (з 23,6% до 7,8%).
У контрольній групі ми не отримали значного підвищення рівня фізичного стану пожежників. При існуючому підході до організації процесу фізичної підготовки, який регламентується відповідними нормативними документами, кількість пожежників з низьким рівнем фізичного стану зменшилася лише на 2,49%, з рівнем фізичного стану нижчим за середній – на 0,31%. Не зафіксовано й суттєвого зростання кількості пожежників із середнім, вищим за середній і високим рівнями фізичного стану. Їх кількість зросла відповідно на 1,56%, 0,94%, 0,3%.
Достовірність одержаних результатів підтверджується комплексним аналізом результатів експериментальної роботи, методами математичної статистики. Було розраховано середнє арифметичне значення рівнів фізичного стану та його показників на початку і в кінці експерименту. Розрахувавши критерій Стьюдента, ми довели, що підвищення рівнів фізичного стану пожежників експериментальної групи є статистично значущим, на відміну від пожежників контрольної групи.
Отримані після закінчення формуючого експерименту дані аргументовано доводять ефективність педагогічних умов, які сприяють підвищенню ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації, урахування яких сприятиме підвищенню ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
На основі аналізу теоретичних і практичних результатів дослідження зроблено такі загальні висновки:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексу педагогічних умов. В основу дослідження були покладені такі теоретичні положення: 1) професійна підготовка особового складу підрозділів пожежної охорони обумовлена специфікою професійної діяльності. Вона спрямована на оволодіння спеціальними знаннями, уміннями й навичками, які забезпечують можливість успішної професійної діяльності; 2) основним компонентом неперервної професійної підготовки пожежників є фізична підготовка як умова, що дозволяє фахівцю ефективно виконувати професійні обов’язки в екстремальних умовах; 3) показником ефективності фізичної підготовки пожежників є їх фізичний стан.
Актуальність дослідження обумовлена його спрямованістю на розв’язання суперечностей та вдосконалення фізичної підготовки фахівців пожежної охорони в процесі професійної діяльності.
2. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми доводить, що фізична підготовка особового складу підрозділів пожежної охорони спрямована на розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей, поліпшення фізичного розвитку, функціональних можливостей організму, формування професійних умінь та навичок, що забезпечує необхідний рівень виконання професійно-службових обов’язків. Особливість фізичної підготовки пожежників обумовлена специфікою їх професійної діяльності.
3. Аналіз специфіки професійної діяльності пожежників дозволив визначити, що сутністю їх фізичної підготовки є сукупність професійних якостей, професійних умінь і навичок. Професійні якості, уміння та навички забезпечуються на підставі розвитку фізичних якостей: витривалості, сили, швидкості, спритності. Визначено, що зміст фізичної підготовки пожежників включає сукупність теоретичних знань, засобів фізичної підготовки, різні форми занять фізичними вправами.
4. Особливе значення у фізичній підготовці пожежників має фізичний стан, який залежить від індивідуальних особливостей. Структурними компонентами фізичного стану є: а) фізичний розвиток; б) фізичні якості; в) спеціальні професійні якості;
г) функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем.
5. Матеріали констатуючого експерименту дозволили визначити причини, які перешкоджають стимулюванню інтересу до фізичного самовдосконалення пожежників, обґрунтувати педагогічні умови щодо підвищення ефективності фізичної підготовки.
6. Важливими умовами підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони є:
1) розробка комплексної методики діагностування для визначення індивідуального рівня фізичного стану; 2) створення програм індивідуального тренування на особистісно орієнтованій основі;
3) застосування рейтингової системи педагогічного контролю й самоконтролю; 4) застосування заходів стимулювання мотивації й потреби у фізичному самовдосконаленні та професійному само-розвитку; 5) дотримання певної послідовності організації процесу фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
7. Результати дослідження проблеми на теоретичному і практичному рівнях підтвердили гіпотезу про підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони за умови реалізації визначених педагогічних умов.
8. Проведене дослідження дозволило визначити й розробити практичні рекомендації, урахування яких сприятиме підвищенню ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
9. Спеціальних подальших досліджень потребують питання розробки змісту курсу підготовки інструкторів з фізичної підготовки, критеріїв та комплексу методів з професійного відбору, взаємозв’язок фізичного та психічного станів у досягненні високого рівня професіоналізму працівників МНС.
Основні результати дослідження викладено в роботах:
1. Ішичкіна Л.М., Андрющук А.О., Шигалевський В.В. Концептуальні підходи до розробки методики оцінки фізичного стану та здоров’я людини // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – 2000. – №2. – С.106–109.
2. Ішичкіна Л.М. Сучасні проблеми управління фізичною підготовкою особового складу підрозділів пожежної охорони // Наука і освіта: Південний науковий Центр АПН України. – 2000. – № 6. – С.10–12.
3. Ішичкіна Л.М. Результати статистичної обробки оцінки фізичного стану особового складу підрозділів Луганського гарнізону пожежної охорони // Теорія та методика фізичного виховання. – 2002. – № 1– 2. – С. 59– 61.
4. Ішичкіна Л.М. До питання підвищення якості професійної підготовки працівників пожежної охорони // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2004. – Вип. 30. – С. 409–414.
5. Ішичкіна Л.М. Фізична культура як визначальний напрямок гармонійно розвинутої особистості пожежника // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 9. – С. 210–214.
6. Андрющук А.О., Шигалевський В.В., Ішичкіна Л.М. Підвищення працездатності пожежників залежить від їхньої фізичної підготовленості // Пожежна безпека. – 1999. – № 3. – С. 28–29.
7. Андрющук А.О., Шигалевський В.В., Ішичкіна Л.М. Розробка елементів автоматизованої системи оцінки загальної витривалості швидкісно-силових якостей, рівня спеціальної фізичної підготовки пожежників // Науковий вісник УкрНДІПБ. – 2000. – № 1–2. –
С.123–125.
8. Андрющук А.О., Шигалевський В.В., Ішичкіна Л.М. Деякі результати тестування загальної витривалості, швидкісно-силових якостей, рівня спеціальної фізичної підготовки // Пожежна безпека. Наукові праці. – Черкаси: ЧІПБ, 1999. – Ч. 2. – С. 27– 29.
9. Ішичкіна Л.М. Діагностування рівня фізичної підготовленості особового складу підрозділів пожежної охорони // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. пр. – Ч.1. – Рівне: РЕГІ, 2003. – С. 170 –174.
10. Ішичкіна Л.М. Нова технологія оцінки фізичного стану молоді: індивідуалізація процесу фізичного виховання за допомогою ПЕОМ // Проблемы физического воспитания студентов: Материалы межрегион. науч.-практ. конф. проф.-препод. состава высш. уч. заведений Восточного региона Украины. – Луганск: Изд-во Восточноукр. гос. ун-та, 1999. – С. 20 –21.
11. Андрющук А.О., Шигалевський В.В., Ішичкіна Л.М. Сучасні проблеми відновлення стану здоров’я та фізичної придатності особового складу підрозділів пожежної охорони // Здоров’я та освіта: Проблеми та перспективи: Матеріали І Всеукр. наук.-метод. конф. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С.118–121.
Ішичкіна Л.М. Педагогічні умови підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2005.
У дисертації теоретично й експериментально обґрунтовуються педагогічні умови підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони. Визначаються: місце фізичної підготовки в системі професійної підготовки пожежників, особливість, сутність та зміст фізичної підготовки, структура фізичного стану. Виявлено провідну роль фізичного стану як показника ефективності фізичної підготовки пожежників. Експериментально перевірені: комплексна методика діагностування фізичного стану, програми індивідуального тренування на основі особистісно орієнтованого підходу; рейтингова система педагогічного контролю й самоконтролю, заходи стимулювання мотивації й потреби у фізичному самовдосконаленні та професійному саморозвитку.
Розроблено практичні рекомендації для організації процесу фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони в системі професійної діяльності.
Ключові слова: фізична підготовка пожежників, структура фізичного стану, професійні якості пожежників, педагогічні умови підвищення ефективності фізичної підготовки особового складу підрозділів пожежної охорони.
Ишичкина Л.М. Педагогические условия повышения эффективности физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2005.
Диссертация посвящена теоретико-методологическому обоснованию и практической реализации условий повышения эффективности физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны. Поиск путей определения педагогических условий осуществляется на основе таких основополагающих идей: о физической подготовке, которая выступает основным компонентом непрерывной профессиональной подготовки пожарных и условием, позволяющим эффективно выполнять профессиональные обязанности в экстремальных условиях; о физическом состоянии, являющемся показателем эффективности физической подготовки пожарных; о необходимости комплексной методики диагностирования физического состояния; о личностно ориентированном подходе, в рамках которого наиболее эффективно реализуются программы индивидуальной тренировки.
На основе анализа профессиональной деятельности определены роль и особенности физической подготовки в системе профессиональной подготовки пожарных. Проведенный теоретический анализ дал возможность раскрыть сущность и содержание физической подготовки пожарных. Важным показателем эффективности физической подготовки и условием успешной профессиональной деятельности определен уровень физического состояния пожарных. В структуру физического состояния входят такие показатели, как: физические качества, физическое развитие, специальные профессиональные качества, функциональное состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем.
Созданы и внедрены в практику условия повышения эффективности физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны с использованием информационно-диагностической системы на основе современных компьютерных технологий: комплексная методика диагностирования физического состояния; программы индивидуальной тренировки на личностно ориентированной основе; рейтинговая система педагогического контроля и самоконтроля; методы стимулирования мотивации и потребности в физическом самосовершенствования и профессиональном саморазвитии; определенная последовательность этапов организации процесса физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны. Экспериментально обосновывается следующая последовательность этапов организации физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны: определение индивидуального уровня с помощью комплексной методики диагностирования; обработка результатов измерений и тестов с помощью информационно-диагностической системы; определение программы индивидуальной тренировки на личностно ориенти-рованной основе; выполнение программы индивидуальной тренировки на личностно ориентированной основе в соответствии с уровнем физического состояния; выполнение контрольного тестирования для определения изменения уровня физического состояния; внесение результатов в информационно-диагностическую систему; определение рейтинга каждого работника пожарной охраны.
Предложены практические рекомендации по повышению эффективности физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны.
Ключевые слова: физическая подготовка пожарных, структура физического состояния, профессиональные качества пожарных, педагогические условия повышения эффективности физической подготовки личного состава подразделений пожарной охраны.
Ishichkina L.M. Pedagogical conditions to raise the effectiveness of the physical training of the firemen guards departments private stuff. – Manuscript.
The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education.- Lugansk National Pedagogical University named after Taras Shevchenko, Lugansk, 2005.
I’m the thesis pedagogical conditions to raise the effectiveness of the physical training of the firemen guard department private stuff are proved theoretically and experimentally. In the dissertation the place
