ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Ігнатов Сергій Новомирович

УДК 331.52 (477.44): 330.101.52

СТАТИСТИКА РИНКУ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКІЙ

МІСЦЕВОСТІ РЕГІОНУ

(НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 08.03.01 – статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України.

Науковий керівник | доктор наук з державного управління, професор Осауленко Олександр Григорович,

Голова Державного комітету статистики України

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Головач Анатолій Варфоломійович,

Київський національний економічний університет, професор кафедри статистики

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Гладун Олександр Миколайович,

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник

Провідна установа | Одеський державний економічний університет,

кафедра статистики, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “24” січня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36

Автореферат розісланий 20.12.2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О. Свистун-Золотаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сільська місцевість відрізняється своєрідністю і специфікою формування кількісних та якісних характеристик відтворення трудових ресурсів, які визначаються соціально-економічними, історичними, природно-кліматичними умовами. В результаті проведення земельної реформи, трансформації аграрної галузі загалом, у зв’язку із переходом держави до моделі ринкового розвитку економіки виникає необхідність вивчення змін сільського ринку праці. Вирішуючи проблеми стабілізації економіки, в першу чергу постає питання щодо визначення шляхів формування сучасного ринку праці, а також обґрунтування та створення моделі дієвого механізму впливу на забезпечення продуктивної зайнятості.

Вагомий внесок у сфері демографії, в дослідженні проблем зайнятості, безробіття, формування трудових ресурсів, використання робочого часу зробили відомі вітчизняні і російські науковці: Бандур С.І., Богиня Д.П., Васильченко В.С., Герасименко С.С., Гладун О.М., Головач А.В., Грішнова О.А., Калачова І.В., Крижановська Б.Н., Купалова Г.І., Лібанова Е.М., Онікієнко В.В., Осауленко О.Г., Парфенцева Н.О., Петюх В.М., Пилипенко І.І., Попов В.М., Шаленко М.В. та ін. Слід відмітити і значний вклад у дослідження ринку праці таких відомих зарубіжних вчених, як Д. Антош, Е. Баронові, Л. Вальрас, А. Маршалл, Ф. Маклуп, В. Паретто та ін.

Протягом останніх років економіка аграрного сектору України характеризується поглибленням фінансово-економічних диспропорцій і розбалансованістю, зростанням платіжної кризи і значним спадом ділової активності. Одна з головних причин такого стану полягає у тому, що в аграрній політиці держави ще не посідає належного місця чітка і послідовна система соціально-виробничих відносин, яка б була побудована на ринкових засадах. Результатом такої непослідовності є поглиблення негативних соціально-демографічних процесів, які впливають як на структуру трудових ресурсів, так і на сільське населення в цілому. На Вінниччині спостерігаються негативні тенденції у використанні трудового потенціалу села, а саме: скорочення зайнятості, зростання безробіття, міграція значної частини селян до міст, а враховуючи те, що в області у сільській місцевості проживає найбільша кількість селян порівняно з іншими областями України (крім Львівської), то процеси, які відбуваються на ринку праці в цьому регіоні, віддзеркалюють ситуацію, що характерна сільській місцевості України загалом.

Відсутність цілісного і системного дослідження формування ринку праці в сільській місцевості окремих областей зумовлює нагальну потребу у науково обґрунтованому підході до оцінки існуючого регіонального ринку праці. Вищевикладене і визначило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось на основі плану науково-дослідної роботи кафедри економічної статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту за темою: “Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України” (номер державної реєстрації 0104U007182). Особистий внесок автора полягає в статистичній оцінці стану ринку праці в сільській місцевості регіону та удосконаленні методики його дослідження.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробленні методологічних, організаційних і методичних засад статистичного оцінювання стану, розвитку та регулювання регіонального ринку праці в сільській місцевості. Для досягнення мети в роботі визначені такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є соціально-економічні явища і процеси, які відбуваються на ринку праці в сільській місцевості регіону.

Предмет дослідження – методологічні та практичні аспекти статистичного аналізу динаміки ринку праці в сільській місцевості регіону.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні положення класичних і сучасних теорій ринку праці, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем зайнятості та ринку праці. Загальною методологічною основою дослідження є діалектичний метод, що характеризується цілісним, системним підходом до аналізу соціально-економічних процесів і явищ, які відбуваються на ринку праці. В дослідженні використано загальнонаукові методи порівняння, аналізу та синтезу, а також застосовано сукупність статистичних методів аналізу: статистичних групувань, узагальнюючих та середніх величин, динамічних рядів, варіації та диференціації явищ при вивченні стану регіонального ринку праці в сільській місцевості; графічний – для виявлення основних тенденцій його розвитку; вибіркових спостережень – при розробленні програми та проведенні спеціального вибіркового обстеження економічної активності сільського населення області. З використанням регресійного аналізу та прогнозування створено модель інтегрального показника для комплексної оцінки сільського ринку праці та здійснено прогноз розвитку ринку праці на селі.

Інформаційною основою дослідження стали нормативна база і законодавчі акти, матеріали органів законодавчої та виконавчої влади, адміністративні дані міністерств і відомств, статистично-аналітична інформація міжнародних організацій, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, які досліджують проблеми ринку праці, літературні джерела, а також спостереження і розрахунки автора дисертації. Для здійснення дослідження в роботі використано комп’ютерні технології, реалізовані в пакетах аналізу Microsoft Office 2000, SPSS (Statistical Package for Social Science), Statistica.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертації визначають результати теоретико-методологічного та практичного характеру.

У дисертації вперше:

-

-

-

Удосконалено:

-

Отримали подальший розвиток:

-

-

-

Обґрунтованість отриманих результатів дослідження забезпечується аналітичним та практичним методами доведення їх достовірності.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові результати дисертаційної роботи, а також зроблені загальнометодичні висновки є певним внеском у подальший розвиток шляхів удосконалення статистики ринку праці у сільській місцевості. Рекомендації щодо підвищення ефективності відтворення трудового потенціалу в аграрному секторі регіону дозволили сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на подолання кризи у сільськогосподарському виробництві та оптимізацію формування ринку праці на селі.

Основні положення дисертаційної роботи застосовувались у практичній діяльності Вінницької обласної ради (довідка №207-20-590 від 16.09.2005р.), Головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації (довідка №2566-02 від16.09.2005р.), Вінницького обласного центра зайнятості (довідка №01-13/2516 від 19.09.2005р.), Держкомстату України (довідка №22/4-59 від 20.09.2005р.), Вінницької філії Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України у навчальному процесі (довідка №28 від 19.09.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Усі наукові положення, розробки, моделі, прогнози, висновки та рекомендації, що висвітлені в роботі і виносяться на захист, розроблені автором самостійно. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, що є результатом самостійної роботи здобувача і становлять особистий внесок автора.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені в дисертації, доповідались та обговорювались на міжнародних та українських науково-практичних конференціях, депутатських слуханнях та семінарах, серед яких: науково-практична конференція з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2003); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція вчених, викладачів та практичних працівників “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, Вінницький інститут економіки, 2004); міжнародна науково-практична конференція “Перспективні напрями розвитку державної статистики України” (Крим, Ялта, 2004); міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку статистики” (Крим, Алушта, 2005); громадські (депутатські) слухання: “Проблеми села та шляхи їх вирішення” (м. Вінниця, 2004); науково-практичний семінар “Стан ринку праці в сільській місцевості Вінницької області і його вплив на трудові ресурси села” (м. Вінниця, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 6,47 друк. арк. (особисто автору належить 4,72 друк. арк.), з них 9 статей (5,57 друк. арк.) у провідних наукових фахових виданнях (особисто автору належить 3,82 друк. арк.), 2 статті (0,9 друк. арк.) – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 394 сторінки друкованого тексту, основний зміст роботи викладено на 189 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 31 таблицю, 42 рисунки, список використаних джерел нараховує 190 найменувань на 16 сторінках, 18 додатків розміщено на 189 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані його мета і завдання, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти статистики ринку праці в сільській місцевості” досліджено соціально-економічну сутність ринку праці в сільській місцевості з урахуванням його специфіки, систематизовано і структуровано суб’єкти та чинники, які забезпечують функціонування сільського ринку праці, охарактеризовано існуючу систему статистичних показників та запропоновано розширення інформаційної бази, за допомогою якої може здійснюватись аналіз стану та розвитку ринку праці в сільській місцевості і статистичне забезпечення його управління (СЗУ).

Ринок праці, який розглядається в дисертаційній роботі, належить до регіонального ринку праці в межах дослідження його у сільській місцевості, який все ще перебуває у стані формування і є предметом вивчення різних наукових течій та шкіл. Він є органічною складовою загальнонаціонального ринку праці, який виділяється на основі геопросторового критерію відповідно до адміністративно-територіального поділу держави. Ринок праці в сільській місцевості розвивається в специфічних умовах, пов’язаних з особливостями організації сільськогосподарського виробництва, значною диференціацією дій природних чинників, змінами біологічних та технологічних циклів виробництва, що впливає на формування абсолютних параметрів потреби в робочій силі. У формуванні попиту в робочій силі на ринку праці в сільській місцевості значне місце займає особливість самої землі як засобу виробництва, яка виступає одночасно і засобом, і предметом праці. Це набуває ще більшої гостроти та економічного значення за умов переходу до ринкових відносин у сільському господарстві і є однією з об'єктивних передумов перерозподілу робочої сили.

У результаті систематизації теоретико-наукових означень вітчизняних науковців сформульовано поняття “регіональний ринок праці в сільській місцевості”. Це система соціально-економічних та правових відносин між роботодавцями – власниками засобів виробництва сільськогосподарського та несільськогосподарського профілю – та населенням – власниками робочої сили, – розташованими в сільській місцевості, щодо урегулювання попиту і пропозиції на працю, відтворення, розподілу та використання трудових ресурсів у межах регіону.

Ефективне управління та регулювання процесами, які впливають на формування ринку праці, потребує достатнього інформаційного забезпечення. Система статистичних показників є одним із основних засобів вдосконалення управління ринком праці. Управлінська функція статистичних показників полягає у тому, що вони є важливим елементом процесу управління на всіх його рівнях, і з розвитком ринкових відносин їх роль у цьому процесі зростає. Створена в Україні система показників ринку праці в цілому відповідає міжнародним стандартам, вимогам Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) про статистику праці і нормативним документам, але не повною мірою враховує особливості ринку праці сільської місцевості. З метою врахування специфіки сільської місцевості регіону, на підставі здійсненого порівняльного аналізу, запропоновано доповнити статистичну звітність, адміністративні дані, інструментарій вибіркових обстежень статистичними показниками, які в достатній мірі характеризують сільський ринок праці в регіоні, а саме: рух робочої сили з урахуванням статево-вікової структури; відповідність попиту і пропозиції робочої сили в регіоні за професійною, освітньою ознаками, видами зайнятості; тривалість безробіття за статтю; навантаження на одне робоче місце; віковий склад трудових ресурсів.

У другому розділі “Статистичне дослідження ринку праці в сільській місцевості” проведено статистичний аналіз соціально-економічних перетворень, які відбуваються в сільській місцевості регіону, тенденцій демографічних процесів серед сільського населення, стану та розвитку трудових ресурсів у сільській місцевості Вінниччини.

Дослідження рівня та розвитку трудових ресурсів передбачає застосування структурно-функціонального аналізу для можливості комплексної і об’єктивної оцінки складових, які формують трудові ресурси і взаємопов’язані як із демографічними процесами, які відбуваються у відповідному середовищі, так і з рівнем розвитку виробничо-соціальної інфраструктури. Соціально-економічні процеси, які відбуваються на сільському ринку праці, пов’язані, насамперед, з таким видом економічної діяльності, як сільськогосподарське виробництво. Питома вага Вінницької області в загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства України у 2003 році становила 5,9% – 3-є місце серед регіонів України, в тому числі продукції рослинництва 6,3%, тваринництва 5,4%, відповідно, 2-е, 4-е місця. Проте, динаміка виробництва валової продукції сільського господарства в області свідчить про загальне зменшення її обсягів. У 2003 році порівняно з 1995 роком обсяг виробленої сільськогосподарської продукції зменшився на 26,6%, по відношенню до 1990 року – вдвічі. Посівні площі з 1990 по 2003 рік скоротились на 20,7%, поголів’я великої рогатої худоби та свиней зменшилось у 2,6 разу, овець та кіз – у 7,3 разу, птиці – на 44,5%. Загальне зменшення обсягів виробництва як продукції рослинництва, так і тваринництва не тільки зменшує кількість зайнятих у сільськогосподарському виробництві, але й не сприяє розвитку переробної промисловості, інших форм господарювання, властивих ринковій економіці, які також є сферою застосування трудових ресурсів на селі. Як наслідок неефективної діяльності сільськогосподарських підприємств – низький рівень оплати праці працівників, зайнятих у них. У 2003 році середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві становила 184,4 грн., що складало 89,8% рівня мінімальної заробітної плати та 50,5% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Значним дестимулятором ринку праці є заборгованість із виплати заробітної плати в сільському господарстві регіону, яка на 1 січня 2004 року становила 62,4% від загального обсягу заборгованості по області. Результатом реформування сільськогосподарського виробництва стало зменшення у 2003 році порівняно з 2000 роком на 13,5% кількості сільськогосподарських підприємств і перерозподіл обсягів виробництва на користь господарств населення, питома вага яких у загальному обсязі сільськогосподарського виробництва області в 2003 році становила 65,0% і збільшилась порівняно з 1995 роком на 20,6 в.п. (рис.1).

Рис.1. Виробництво валової продукції сільського господарства регіону

Погіршення фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств – основних роботодавців в сільській місцевості – поглиблює негативну динаміку на ринку праці, зменшує попит на робочу силу, призводить до скорочення чисельності працівників, збільшує міграційні процеси на селі, що викликає занепокоєння щодо стійкості поселенського потенціалу села і аграрного сектору економіки, здатності забезпечувати географічно-територіальні умови функціонування продуктивних сил сільського господарства та природну основу відтворення сільського населення.

Чисельність сільського населення у 2003 році порівняно з 1989 роком зменшилась на 153,5 тис. осіб або на 14,3%. Ці зміни відбулись під впливом природного і міграційного руху. Коефіцієнт народжуваності в сільській місцевості області в розрахунку на 1000 осіб у 2003 році становив 8,1 проти 10,9 в 1990 році і 8,5 по Україні. Сумарний коефіцієнт народжуваності був 1,5 проти 2,2 в 1990 році, це свідчить про те, що в сільській місцевості області не забезпечується просте відтворення населення. Коефіцієнт смертності в сільській місцевості у 2003 році досягнув 21,5 на тисячу населення – це в 1,8 разу більше, ніж в міських поселеннях і в 1,3 разу перевищує рівень смертності по Україні. Результатом диспропорції в природному відтворенні населення є збільшення частки осіб старших працездатного віку, яка складає в області третину від усього сільського населення. Другим важливим чинником зменшення сільського населення є міграційний рух. У 2003 році сальдо міграції мало від’ємне значення – 3,0 тис. осіб за рахунок відтоку в міську місцевість та зарубіжжя.

За впливу вищезазначених чинників та еволюції їх розвитку в сільській місцевості регіону формується трудовий потенціал, аналіз динаміки якого свідчить про те, що чисельність економічно активного сільського населення зменшується. В 2004 році воно скоротилось порівняно з 1999 роком на 18,3%, в той час як все економічно активне населення області зменшилось на 12,2%, ще більш значно – на 21,4% – за вищевказаний період скоротилась кількість зайнятого сільського населення, навантаження на одне вільне робоче місце склало 22 особи. Результати дослідження окреслили тип кон’юнктури ринку праці в сільській місцевості Вінницької області як трудонадлишковий, що свідчить про наявність кризових явищ на ринку праці. Динаміка окремих показників ринку праці наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Окремі показники ринку праці сільської місцевості регіону за 1999 – 2004 рр.

(у % до сільського населення вікової групи 15-70 років)

Показники | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Рівень економічної активності | 71,8 | 75,7 | 70,1 | 69,8 | 72,7 | 62,2

Рівень зайнятості | 70,2 | 73,9 | 66,9 | 67,1 | 70,1 | 58,7

Рівень безробіття | 2,2 | 2,3 | 4,6 | 4,0 | 3,5 | 5,8

Аналіз зайнятого сільського населення за статусом зайнятості свідчить, що працюючі за наймом складають 61,7% від загальної кількості зайнятих, з них найбільша частка (68,4%) працюючих в сільському господарстві, самозайняті в особистих селянських господарствах (ОСГ) становлять 37,0%.

Головним чинником впливу на сільський ринок праці став інтенсивний процес скорочення працівників, зайнятих в сільськогосподарських підприємствах і обслуговуючих сферах діяльності. Це пов’язано з їх реорганізацією. Як показує аналіз, основною причиною незайнятості є вивільнення працівників з економічних причин, частка яких в загальній кількості безробітних у 2004 році становила 39,4%. Сільськогосподарська галузь також акумулює значну частину прихованого безробіття.

У третьому розділі “Статистичне забезпечення управління ринком праці в сільській місцевості” наведено характеристику трудових ресурсів сільського населення регіону за окремими ознаками за результатами проведеного спеціального вибіркового обстеження економічно активного населення; зроблено прогнози ринку праці в сільській місцевості; адаптовано методику інтегральної оцінки для порівняльного аналізу регіонального ринку праці в сільській місцевості; запропоновано напрями розроблення управлінських рішень за результатами статистичного дослідження ринку праці.

Базове вибіркове обстеження економічної активності населення, яке проводиться Держкомстатом України, дає повною мірою зовнішнє відображення одиниць спостереження – носіїв робочої сили з кількісної сторони.

У той же час за умов ринкової економіки дедалі більшого значення набуває необхідність врахування соціально-ментальних властивостей, які характеризують носіїв ринку праці. Тому, з метою розкриття якісної сторони одиниць спостереження, специфіки соціально-психологічного середовища сільської місцевості, досліджено взаємовідносини між суб’єктами ринку праці в результаті проведеного спеціального вибіркового обстеження економічної активності сільського населення. Для здійснення вищевказаного статистичного спостереження використано індивідуальний статистичний формуляр – розроблену анкету, яка нараховує 86 запитань. Класифікацію цих запитань здійснено за ознаками, які наведено на рис. 2. Статистичні показники за вказаними ознаками групуються за статтю, категорією зайнятості (наймані працівники, зайняті в ОСГ).

Рис. 2. Класифікація запитань статистичного формуляра

Спеціальне вибіркове обстеження сільського населення регіону проведено з використанням методики базового вибіркового обстеження економічної активності населення, розробленої Держкомстатом України. Обсяг вибірки даного спостереження нараховує 630 домогосподарств у 27 районах області, рівень участі домогосподарств у обстеженні становив 94% із загальною кількістю респондентів 1185. Аналіз даних обстеження, які характеризують суб’єктів ринку праці в сільській місцевості, дозволив виявити низку закономірностей. Частина пропозиції робочої сили на ринку праці в сільській місцевості залишається без задоволення через невідповідність якості запропонованої робочої сили вимогам роботодавців, а саме: майже половина найманих працівників не мають бажання розвивати свої професійні навички, не мають достатнього рівня компетентності, більше 80% не підвищують свій кваліфікаційний рівень. Біля третини найманих працівників працює в несприятливих умовах. Створенню безпечних умов праці перешкоджають значний знос виробничих засобів, недостатність обігових коштів, відсутність або недосконалість діяльності служби охорони праці.

Майже 83% найманих робітників працюють у сільській місцевості на постійній основі, решта працівників приймаються на роботу за усною домовленістю з роботодавцем. Переважна більшість з числа найманих працівників (до 90%) стверджують, що заробітна плата виплачується їм нерегулярно і її рівень не задовольняє їх потреби.

На селі зберігається низький матеріальний рівень життя, лише п’ята частина з числа найманих працівників і осіб, зайнятих в ОСГ, мають грошові заощадження, кожен десятий працівник не забезпечений власним житлом. Скористалися кредитуванням 11% найманих працівників і лише 2% з числа осіб, зайнятих в ОСГ.

Значна частина (більше 50%) сільського населення в зв’язку зі зміною форм власності в ході впровадження реформ не адаптувалася до нових умов і не отримала від органів влади та місцевого самоврядування очікуваної допомоги в організації кредитних спілок, кооперативів, підтриманні необхідного рівня медичного обслуговування і вирішенні інших соціальних питань. Низький рівень інформованості жителів щодо прийнятих законів перешкоджає їх ініціативі, не дає можливості скористатися своїми правами, передбаченими чинним законодавством. Майже половина економічно активного сільського населення до теперішнього часу не оформила законодавчо своє право на земельну власність. А переважна більшість з них (90%) вважає, що запроваджена земельна реформа не дала бажаних результатів, а лише погіршила ситуацію на селі. Негативне ставлення до впровадження законодавчого механізму купівлі-продажу землі виявили 75% найманих працівників і 80% – робітників ОСГ. У пошуках роботи 13% економічно активного населення має намір змінити сільську місцевість Вінницької області на інші регіони України. Найвищу мобільність у міграційних процесах у країни дальнього зарубіжжя проявляє молодь.

Через загострення ситуації на ринку праці виникає необхідність розроблення науково обґрунтованих прогнозів забезпечення трудовими ресурсами сільськогосподарського виробництва і підприємств соціальної сфери. Це дає можливість передбачити, чого, найімовірніше, можна очікувати в майбутньому на ринку праці у сільській місцевості і на які процеси потрібно впливати, щоб досягти заданої мети або не допустити результату, який прогнозується. У дослідженні зроблено прогноз щодо числових значень ряду статистичних показників, які характеризують динаміку існуючих на ринку праці в тісному взаємозв’язку з демографічними процесами явищ, які безпосередньо впливають на формування трудових ресурсів у сільській місцевості регіону. Для здійснення прогнозування розвитку ринку праці в сільській місцевості вибрані такі показники, а саме: демографічні показники, що характеризують природне відтворення населення, міграційні процеси, що відбуваються в сільській місцевості; а також статистичні показники, які відображають трудовий потенціал, рівень зайнятості та безробіття сільського населення.

Для моделювання динаміки демографічних процесів і явищ на ринку праці у сільській місцевості регіону застосовано модель тренду, яка має такий вигляд:

,

де yt – залежна змінна (значення ряду динаміки),

t – час,

t – похибка.

Залежно від динаміки розвитку явища, яке досліджувалось, використовувались лінійна, поліноміальна, експоненціальна та логарифмічна функції. Якість прогнозу досліджуваних показників оцінена за допомогою коефіцієнта детермінації (R2), середньої абсолютної (e) та відносної (Е) похибок. При цьому виявлено, що понад 95% прогнозних значень статистичних показників мають відхилення від фактичних значень за попередні роки не більше 5%; довірчий інтервал, в якому знаходиться більше 90% прогнозних значень, не перевищує межі 10 відсотків, що свідчить про достатньо високий рівень достовірності зроблених прогнозів.

Прогнозування демографічних процесів підтвердило песимістичну гіпотезу щодо негативних тенденцій, які збережуться до 2009 року, а саме: в сільській місцевості не буде забезпечуватись просте відтворення населення внаслідок зменшення сумарного коефіцієнта народжуваності та зростання коефіцієнта смертності, що загрожує депопуляцією сільського населення. Водночас посилиться міграційний відплив із сільської місцевості. Скорочення чисельності населення призведе до зменшення людино-років життя усіх вікових груп у працездатному віці чоловічої та жіночої статі, зросте смертність осіб працездатного віку. Аналогічні зміни відбудуться у цих вікових групах чоловіків і жінок за таким показником, як коефіцієнт дожиття.

За прогнозними даними у 2009 році економічно активне населення зменшиться порівняно з 2004 роком на 52,7 тис. осіб, або 13,3%; на 62,1 тис. осіб (16,7%) скоротиться населення, зайняте економічною діяльністю. Чисельність зайнятих у сільському господарстві може зменшитись порівняно з 2004 роком у 2,5 разу і становитиме 32,6 тис. осіб.

Прогнози економічної активності населення представлено на рис.3.

Рис. 3. Динаміка чисельності економічно активного та зайнятого економічною діяльністю сільського населення регіону

Демографічні тенденції, які прогнозуються до 2009 року, наведено на рис.4.

Рис. 4. Динаміка загального та міграційного приросту (відпливу) сільського населення регіону

Ринок праці як існуючий складний механізм не можна характеризувати одним статистичним показником, навіть якщо він і є найсуттєвіший. Для вироблення управлінських рішень виникає потреба у комплексному територіально-часовому аналізі регіонального ринку праці. Для розв’язання цієї проблеми з використанням регресійного аналізу побудовано інтегральний показник, в якому синтезовано і структуровано статистичні показники, що кількісно характеризують явища, які мають найбільший вплив на формування ринку праці в певний час і у певному просторі. Інтегральна оцінка регіонального ринку праці в сільській місцевості дозволяє давати комплексну характеристику стану та тенденцій його розвитку і здійснювати порівняльний аналіз сільських ринків праці окремих регіонів.

Розрахунки інтегрального показника можна здійснювати як за дискретний проміжок часу, так і на перспективу, отримуючи прогнозні значення його складових відповідно до визначеного періоду.

Методологічною основою побудови моделі інтегрального показника є використання п’яти блоків статистичних показників, кожен з яких характеризує один із аспектів досягнутого рівня та тенденцій розвитку ринку праці в сільській місцевості регіону і з відповідним значенням враховується в інтегральному показнику, а саме: демографічний стан, зайнятість населення, економічна неактивність населення, безробіття, стан заробітної плати. До кожного з цих блоків внесено відповідні статистичні показники, які кількісно і якісно відображають явища і процеси, що впливають на формування ринку праці. Інтегральний показник оцінки стану ринку праці у сільській місцевості регіону нараховує 10 показників-стимуляторів та 8 показників-дестимуляторів. Демографічний розвиток характеризують показники, які відображають рівень народжуваності, смертності сільського населення, його загальну чисельність та чисельність населення працездатного віку. Забезпечення відповідного рівня зайнятості населення – одна із основних умов ефективного функціонування ринкової економіки, тому до інтегрального показника входять ключові із статистичних показників, які свідчать про чисельність економічно активного населення, рівень його зайнятості, безробіття, економічної неактивності. Для більш комплексної характеристики функціонування ринку праці на селі до інтегрального показника включено статистичні показники, які відображають темпи росту (зниження) заробітної плати працівників, зайнятих в сільському господарстві, та стан її виплати.

Інтегральний показник оцінки ринку праці в сільській місцевості І розраховується, виходячи з інтегральних показників окремих його складових, за формулою:

, ; , , ,

де K – кількість груп показників,

ztj – стандартизоване значення j-ї ознаки за t-й проміжок часу,

T – досліджуваний період,

J – кількість показників k-ї групи.

Для забезпечення об’єктивності та надійності даних, отриманих у результаті здійснених обчислень інтегрального показника, пропонується альтернативний підхід у вигляді двох модифікацій алгоритму визначення його абсолютного значення. Відмінність між модифікаціями цього алгоритму існує у розрахунку стандартизованих ознак. Стандартизація ознак потрібна для зіставлення даних, які вибрані для оцінювання ринку праці і характеризуються абсолютними показниками з різними одиницями виміру та розмірністю значень.

За першим варіантом стандартизоване значення ztj j-ї ознаки за t-й проміжок часу розраховується з урахуванням середньоквадратичного відхилення нестандартизованої ознаки xtj від за досліджуваний період T:

,

де xtj – нестандартизоване значення j-ї ознаки за t-й проміжок часу, –

середньоквадратичне відхилення нестандартизованих ознак xtj,

lj – коефіцієнт, що додатково характеризує нестандартизовані ознаки, якщо lj = 1 – j-а ознака вважається стимулятором, lj = -1 – j-а ознака вважається дестимулятором.

За другим варіантом з урахуванням відхилення нестандартизованої ознаки xtj від її максимального і мінімального значень за досліджуваний період T:

,

де – найменше та найбільше значення ytj,

xtj та lj мають той самий зміст, що й у першому варіанті.

Збільшення абсолютного значення інтегрального показника свідчить про покращення стану досліджуваного об’єкта, і навпаки, зменшення цього показника – про погіршення ситуації. Вхідними даними для проведення розрахунку інтегрального показника є інформація поточних статистичних спостережень, вибіркового обстеження економічної активності населення та адміністративних даних обласного центру зайнятості. Інтегральний показник розраховано за 1999 – 2004 роки та на основі здійснених прогнозних розрахунків усіх окремих його складових визначено значення інтегрального показника за 2009 рік, що дало можливість поглибити статистичний аналіз та відслідкувати тенденції змін на сільському ринку праці регіону в перспективі. Значення інтегрального показника, отримані з використанням двох модифікацій алгоритму його розрахунку, підтверджують негативні зміни у розвитку явищ, які вивчались і демонструють однакову тенденцію розвитку сільського ринку праці регіону (рис.5), що свідчить про обґрунтованість методології і можливість її використання.

Рис. 5. Динаміка значень інтегрального показника за двома варіантами розрахунку (1999 рік = 100%)

Запропонований методологічний підхід для розрахунку інтегрального показника робить можливим ширше його використання, здійснення за його допомогою міжрегіонального аналізу явищ, які відбуваються на сільських ринках праці, визначення особливостей чи спільних ознак процесу відтворення, перерозподілу та використання трудового потенціалу.

Отримані результати проведеного статистичного дослідження є необхідним інформаційним ресурсом для розробки напрямів управлінських та організаційних рішень для різних категорій користувачів стосовно стану й розвитку ринку праці в сільській місцевості регіону, а саме:

-

-

-

-

-

-

-

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань щодо обґрунтування методологічних, організаційних та методичних засад статистичного оцінювання стану, розвитку та регулювання регіонального ринку праці в сільській місцевості. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. На підставі систематизації теоретико-наукових означень вітчизняних науковців сформульовано поняття регіонального ринку праці в сільській місцевості з розкриттям його сутності, особливостей територіальної ознаки, взаємозв’язків суб’єктів і чинників, і це зумовило його загальнопізнавальне, теоретичне значення.

2. Аграрні реформи, які були впроваджені в сільськогосподарському виробництві не дали бажаних результатів в частині забезпечення сільського населення робочими місцями. Стан економіки в сільськогосподарському секторі послабив взаємозв’язки суб’єктів та чинників ринку праці і обумовив негативну тенденцію їх розвитку.

3. Тип кон’юнктури ринку праці в сільській місцевості Вінницької області – трудонадлишковий, що свідчить про наявність кризових явищ на ринку праці.

4. Сучасна система національних показників статистики ринку праці в цілому відповідає чинним міжнародним стандартам і нормативним документам, але не повною мірою враховує особливості ринку праці в сільській місцевості. Для врахування специфіки сільської місцевості регіону та досягнення повноти розкриття територіального розрізу на підставі здійсненого порівняльного аналізу пропонується статистичну звітність, адміністративні дані, програми спостережень доповнити статистичними показниками з їх диференціацією за користувачами.

5. У результаті проведеного статистичного дослідження рівня сільськогосподарського виробництва, стану ринку праці та демографічних процесів сільського населення області отримано результати, які свідчать про негативні тенденції розвитку сільського ринку праці. Скорочення чисельності населення, зниження народжуваності і тривалості життя, смертність населення в працездатному віці, від’ємне сальдо міграції сьогодні характеризують демографічну ситуацію на Вінниччині. Це призводить до зменшення як економічно активного населення на селі, так і працездатного населення, зростання навантаження на працездатних осіб, збільшення кількості безробітних та наявності прихованого безробіття.

6. Запропонована програма і результати проведеного спеціального вибіркового обстеження економічної активності сільського населення дали можливість отримати характеристику трудових ресурсів у сільській місцевості регіону за окремими ознаками з відображенням якісної сторони одиниць спостереження, тим самим доповнивши інформаційну базу статистичного забезпечення управління ринком праці.

7. За допомогою статистичних критеріїв доведено можливість використання прогнозів розвитку ринку праці в сільській місцевості для прийняття управлінських рішень регіональними органами виконавчої та представницької влади з метою регулювання ринку праці. Результати здійсненого прогнозу підтверджують негативну тенденцію розвитку явищ і процесів, які відбуваються на регіональному ринку праці в сільській місцевості.

8. Розрахований інтегральний показник є індикатором стану ринку праці в сільській місцевості регіону і дозволяє здійснювати рейтингове оцінювання розвитку ринку праці в розрізі регіонів України.

9. Використані теоретико-методологічні засади проведення спеціального вибіркового обстеження населення, прогнозів, побудови схеми інтегрального показника можуть бути застосовані в інших регіонах (областях) України для статистичного аналізу стану і розвитку ринку праці в сільській місцевості.

10. Отримані результати здійсненого дослідження є інформаційною базою для користувачів у процесі розроблення та прийняття ними управлінських рішень за основними напрямками діяльності на ринку праці для підвищення ефективності регіональної політики щодо відтворення, розподілу і використання трудових ресурсів у сільській місцевості.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.