Національна АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

МАРГАСОВА ВІКТОРІЯ ГЕННАДІЇВНА

УДК 336.012.23

УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ТА

оцінка ЙОГО ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВ

(на базі харчової промисловості Чернігівського регіону)

08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ірпінь – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернігівському державному інституті економіки і управління Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Коваленко Лариса Олексіївна,

Чернігівський державний інститут економіки і

управління, завідувач кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Столяров Василь Федосійович,

Київський національний університет технології та

дизайну, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Мартюшева Лариса Степанівна,

Харківський національний економічний університет,

завідувач кафедри фінансів.

Провідна установа Київський національний економічний університет

МОН України, кафедра фінансів підприємств (м. Київ).

Захист відбудеться “_30_” червня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий “__25_” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Онишко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ їх економічного розвитку є гостра нестача оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Розвиток ринкових відносин в Україні та досвід зарубіжної системи господарювання визначають залежність результатів діяльності підприємств від ефективності управління процесом формування і використання їх оборотного капіталу. Тому дослідження системи управління оборотним капіталом як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємств промисловості, в тому числі і харчової, набуває особливої актуальності.

При оцінці ефективності управління оборотним капіталом фінансові служби підприємств, як правило, використовують стандартний набір показників, рекомендований Міністерством економіки України, Держкомстатом України. У ринкових умовах виникла потреба в розробці комплексної системи управління оборотним капіталом та методики оцінки її впливу на фінансовий стан підприємств з урахуванням особливостей галузей промисловості. Впровадження таких розробок сприятиме зміцненню фінансової стійкості та платоспроможності, забезпеченню достатнього рівня прибутковості підприємств через оптимізацію обсягів і структури оборотного капіталу.

Концептуальні основи сутності та теорії управління оборотним капіталом розглядаються у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: Л. Аврамчука, Л. Бабич, І. Балабанова, Є. Бикової, О. Білейченко, І. Бланка, Є. Брігхема, В. Буряковського, Дж. Ван Хорна, О. Василика, А. Гроппеллі, Л. Драгуна, А. Золотарьова, І. Зятковського, А. Карбовника, В. Ковальова, А. Мазаракі, Л. Мартюшевої, Е. Нікбахта, П. Орлова, Л. Павлової, Ю. Петленко, А. Поддєрьогіна, Г. Поляка, Р. Сайфуліна, Р. Слав’юка, Р. Сороки, В. Столярова, Є. Стоянової, О. Філімоненкова, Є. Хелферта, А. Шеремета, К. Шим Джея та інших.

Проте існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними як на рівні промисловості в цілому, так і на рівні її окремих галузей. До них слід віднести проблеми забезпечення оборотним капіталом з визначенням структури та джерел його формування, проведенням оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан і діяльність підприємств.

Тому на сучасному етапі трансформації управлінських засад функціонування підприємств пріоритетного значення набуває система управління оборотним капіталом та напрями її вдосконалення.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління, зокрема є складовою комплексної науково-дослідної роботи на тему: “Фінансова та бюджетна політика в умовах реформування економіки” (номер державної реєстрації 0103U000829) – розділ “Управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування концептуальних засад розробки комплексної методики і інструментарію управління оборотним капіталом та оцінка його впливу на фінансовий стан підприємств.

Реалізація мети дисертаційного дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань:

– дослідити економічну природу оборотного капіталу та еволюцію розвитку теорії його управління;

– визначити особливості та обґрунтувати методичні підходи до системи управління оборотним капіталом в умовах трансформаційних змін в економіці України;

– дослідити та узагальнити стратегію і тактику управління оборотним капіталом для підприємств харчової промисловості та оцінити їх вплив на фінансовий стан підприємств;

– проаналізувати структуру оборотного капіталу, джерела його формування, показники ефективності його використання на підприємствах харчової промисловості;

– оцінити існуючі методи та інструменти управління оборотним капіталом, ефективність їх використання на підприємствах;

– розробити інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу на підприємствах харчової промисловості;

– обґрунтувати методичні підходи до вдосконалення комплексної оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості.

Об’єктом дослідження виступають фінансово-економічні відносини на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу.

Предметом дослідження. є система управління оборотним капіталом та оцінка її впливу на фінансовий стан підприємств харчової промисловості.

Методи дослідження. У процесі дослідження вивчено і творчо переосмислено основні досягнення зарубіжної та вітчизняної фінансової науки з проблем управління оборотним капіталом підприємств харчової промисловості. У процесі дослідження використовувалися такі методи: структурно-логічного аналізу (при побудові логіки та структури дисертаційної роботи); історичний метод (при класифікації шкіл еволюційного розвитку теорії управління оборотним капіталом); економіко-математичні методи (при розробці моделі оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу та комплексної оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості); прогностичний метод (експертні оцінки при розробці інструментарію оптимізації обсягів оборотного капіталу); прийоми статистичних методів, а саме: порівняння – для зіставлення фактичних даних звітного та попередніх років; кореляційний аналіз – для визначення та кількісної оцінки зв’язків між фінансовими показниками підприємства; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Інформаційною базою досліджень є нормативно-правові акти України з питань регулювання процесів формування та використання оборотного капіталу, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані річних звітів підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону, спеціальна література та публікації вітчизняних і зарубіжних науковців із даного кола проблем у періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні та обґрунтуванні напрямів, методики та інструментів управління оборотним капіталом та оцінки їх впливу на фінансовий стан підприємств. Основні наукові результати дисертаційного дослідження, які характеризують наукову новизну, полягають у наступному:

вперше запропоновано:

– інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу для підприємств харчової промисловості, який дозволяє планувати та оцінювати ефективність управління оборотним капіталом та обирати стратегію управління ним. Запропонований інструментарій базується на поєднанні моделі рівняння балансу та ранжуванні елементів оборотного капіталу за правилом Фішберна;

– модель комплексної оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості на основі інтегрального показника фінансової стійкості та класифікації підприємств за рівнем фінансового ризику, що сприяє підвищенню якості фінансового менеджменту на підприємстві;

удосконалено:

– комплексну систему управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості, яка передбачає управління оборотним капіталом на кожній стадії кругообігу (в процесі формування запасів, виробництва, реалізації), а також управління його складовими елементами (запасами, незавершеним виробництвом, готовою продукцією, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами), що сприяє ефективному використанню оборотного капіталу на підприємствах харчової промисловості;

– алгоритм автоматизованого обчислення інтегрованої системи С++ для ІВМ-сумісних РС, що забезпечує програмно-інформаційну підтримку системи оперативного управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості;

набули подальшого розвитку:

– теорія управління оборотним капіталом, в основу якої покладено різні методологічні підходи до сутності поняття “оборотний капітал”, та виділено чотири основні школи еволюційного розвитку даної теорії: класичну, радянську, сучасну (пострадянську), західну. Запропонована класифікація поглиблює теорію управління оборотним капіталом в історичному ракурсі;

– принципи організації системи управління оборотним капіталом підприємств, зокрема, такі як: адекватність, результативність, гнучкість, керованість, що визначають умови рівноваги та ефективність функціонування системи управління оборотним капіталом, а також можуть слугувати критерієм оцінки якості самої системи;

– обґрунтування стратегій управління оборотним капіталом, в основу вибору яких покладено стратегічні цілі підприємства та оцінку їх впливу на фінансовий стан підприємства, виходячи із пропорцій елементів поточних активів і поточних пасивів, з метою підвищення стійкості і ритмічності роботи в ринкових умовах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації збагачують теорію і практику управління оборотним капіталом, мають значну практичну цінність для формування системи управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості.

Застосування результатів дисертації в роботі підприємств дозволить зміцнити конкурентні позиції на ринку збуту продукції, підвищити платоспроможність, фінансову стійкість і вплинути на прибутковість їх діяльності. Окремі наукові результати впроваджені в практичну діяльність підприємств: ВАТ “Чернігівський молокозавод” (довідка № 3054 від 16.09.2004); ВАТ “Ясен” (довідка № 358 від 21.10.2004); ЗАТ “Чернігівський лікеро-горілчаний завод “Чернігівська горілка” (довідка № 529 від 16.10.2003); ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика” (довідка № 483 від 28.10.2004), а також використовувалися при викладанні навчальних дисциплін “Фінанси підприємств”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” та “Фінансова санація та банкрутство підприємств” (довідка № 101-08/1216 від 16.10.2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вдосконалення системи управління оборотним капіталом підприємств з метою підвищення їх фінансової стійкості та платоспроможності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на наукових і науково-практичних конференціях, зокрема, “Підприємництво Чернігівщини: Гендерний підхід. Місце, роль і проблеми становлення малого та середнього бізнесу серед жінок” (м. Чернігів, 22 грудня 2000 р.); І Міжнародній та ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 11–14 грудня 2001 р.); Х Міжнародній науково-практичній конференції ”Управління організацією: регіональні аспекти” (м. Чернігів, 12–13 квітня 2002 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” (м. Рівне, 23–24 травня 2002 р.); Обласній науково-практичній конференції “Соціальне партнерство – як основа формування регіональної політики соціально-трудових відносин та зайнятості населення” (м. Чернігів, 28 травня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія підприємства: теорія та практичне втілення за умов структурно-мінливого середовища” (м. Київ, 3–4 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні (регіональний аспект)” (м. Чернівці, 17–18 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Вплив ринку і державного регулювання на розвиток фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 16 травня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 22–23 травня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 20–21 травня 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в чотирнадцяти наукових працях загальним обсягом 4,5 д. а., з них вісім – обсягом 3,8 д. а. – у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 233 сторінки друкованого тексту, що містить 36 таблиць (з них 13 таблиць займають 14 окремих сторінок), 32 рисунки (з них 6 рисунків займають 6 окремих сторінок), 10 додатків на 19 сторінках. Список використаних джерел налічує 195 найменувань і займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи оборотного капіталу” подано теоретичне обґрунтування методологічних підходів та методичних рекомендацій щодо управління оборотним капіталом, а саме: досліджено різні визначення економічної сутності оборотного капіталу; запропоновано класифікацію шкіл еволюційного розвитку теорії управління оборотним капіталом; дано авторське тлумачення економічної сутності оборотного капіталу; обґрунтовано стратегії управління оборотним капіталом та оцінку їх впливу на фінансовий стан підприємств; запропоновано комплексну систему управління оборотним капіталом та принципи її побудови для підприємств промисловості.

Виявлено, що понятійно-категорійний апарат, який вживається у науковій літературі, нормативних документах і на практиці, відзначається суттєвими суперечностями і відсутністю одностайності у визначенні капіталу взагалі та оборотного капіталу зокрема. Це призводить до різних тлумачень означених понять.

У процесі дослідження розвитку теорії управління оборотним капіталом виділено чотири основні школи: класичну, радянську, сучасну (пострадянську) та західну.

Представники класичної школи (Ф. Кене, А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) часто виходили із різних теоретичних позицій щодо визначення сутності оборотного капіталу та управління ним. Вони вперше запропонували поділ капіталу на основний та оборотний, акцентуючи увагу на співвідношенні між обома частинами. Представники марксистської теорії поділили оборотний капітал на оборотні виробничі фонди та фонди обігу.

У радянські часи поняття “капітал” було взагалі вилучено з вживання як в економічній теорії, так і на практиці. Більше приділялось уваги поняттю “оборотні фонди” або “оборотні кошти”, що було внутрішньо притаманно командно-адміністративній системі з її жорстким розподілом фондів і лімітів.

У сучасній економічній літературі існує багато різних підходів до визначення економічної сутності оборотного капіталу. Але більшість вітчизняних науковців визначає його як частину капіталу, що авансується у виробництво, вартість якого повністю входить до нового товару і повертається в грошовій формі за один кругообіг.

У західній економічній літературі більшість авторів визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов’язань, тобто не розглядають теоретичні основи сутності оборотного капіталу, а приділяють увагу методам і прийомам управління ним (процедурному аспекту).

Проведене дослідження показує, що оборотний капітал слід розглядати як авансовану вартість в елементи оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства. Цим підкреслено, по-перше, вартісну природу оборотного капіталу, по-друге, виділяється його речове втілення – оборотні виробничі фонди і фонди обігу, і, по-третє, визначається мета авансування – досягнення достатнього рівня прибутковості.

У результаті дослідження економічної літератури виявлено відсутність єдиних методологічних підходів до аналізу системи управління оборотним капіталом. Тому в роботі запропоновано застосовувати системний або комплексний підхід до управління оборотним капіталом на підприємствах. Такий підхід дозволяє виявити взаємозв'язок між елементами оборотного капіталу, структурою та джерелами його формування і пов'язати зі стратегічними цілями функціонування підприємства.

У роботі обґрунтовано, що управління оборотним капіталом – це система, яка включає декілька підсистем, а саме: управління на кожній стадії кругообігу (в процесі формування запасів, виробництва, реалізації), управління складовими елементами оборотного капіталу (виробничі запаси, дебіторська заборгованість, готова продукція, грошові кошти), кожна з яких, маючи свою специфіку і інструментарій, поєднана з іншими взаємним впливом на кінцевий результат обороту.

Склад основних підсистем управління оборотним капіталом відображено на рис. 1.

Рис. 1. Система управління оборотним капіталом підприємства

В основу системи управління оборотним капіталом підприємства покладено принципи комплексності, оперативності, ефективності і контролю. Поряд з цим ефективна система управління оборотним капіталом повинна базуватися на принципах адекватності (забезпечення виробництва оборотним капіталом у необхідних обсягах і структурі), результативності (досягнення прибутковості), гнучкості (можливості врахування впливу зовнішніх і внутрішніх факторів), керованості (можливості внесення тимчасових змін залежно від потреб виробництва).

Доведено, що всі ці принципи повинні діяти одночасно, оскільки вони визначають умови рівноваги та ефективного функціонування системи управління оборотним капіталом, а рівень реалізації принципів може слугувати критерієм якості самої системи управління оборотним капіталом.

Динамічність зовнішнього середовища, непередбачувані зміни факторів впливу на підприємства (попит, нові технології, поява нових конкурентів та ін.), обумовлюють необхідність розробки стратегії управління оборотним капіталом.

У процесі дослідження встановлено, що стратегія управління оборотним капіталом – це управлінська діяльність, спрямована на досягнення стратегічної цілі підприємства через процес формування обсягів, структури оборотного капіталу, джерел його фінансування та вартості залучення коштів, ефективне використання.

У таблиці 1 відображено стратегії управління оборотним капіталом залежно від стратегічних цілей підприємства.

Таблиця 1

Стратегії управління оборотним капіталом залежно

від стратегічних цілей підприємства

Стратегічні цілі

підприємства | Стратегія управління оборотним капіталом

Поточні активи | Поточні пасиви

Прибутковість | Компромісна | Агресивна

Інвестиційна привабливість | Агресивна | Компромісна

Фінансова стійкість | Компромісна | Консервативна

Розширення виробництва | Компромісна | Компромісна

Стратегія управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи підприємств.

При розробці методики визначення впливу стратегічних цілей підприємства на його тактичні рішення в сфері управління оборотним капіталом доцільно використовувати програмно-цільове моделювання.

У другому розділі “Оцінка впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості” – досліджена динаміка обсягів і структури оборотного капіталу, ефективність використання оборотного капіталу на макро- та мікрорівнях, оцінено вплив оборотного капіталу на фінансовий стан підприємств, здійснено аналіз використання методів управління оборотним капіталом як найважливішою складовою ефективного фінансового управління.

При оцінці фінансового управління на підприємствах промисловості здобувач виходив з принципу “від загального до часткового”, розпочавши аналіз з оцінки загальної ситуації на макрорівні і після цього перейшов до оцінки конкретних підприємств харчової галузі Чернігівського регіону (ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, ЗАТ “Десна”, ЗАТ “Чернігівм’ясокомбінат”, ЗАТ “Чернігівспиртгорілка”, АТЗТ “Ритм”, ВАТ “Кондитерська фабрика “Стріла”, ВАТ Продовольча компанія “Ясен”, ВАТ “Менський сир”, ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика”, ВАТ “Чернігівхлібокомбінат”).

З'ясовано, що на фінансовий стан діяльності підприємств суттєво впливає ряд факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.

До зовнішніх факторів варто віднести: загальну економічну ситуацію в країні, особливості податкового законодавства; темпи інфляції (дефляції), рівень ставок банківського кредитування, тенденції розвитку інвестиційного ринку (інвестиційний клімат); економічний потенціал регіону. Найбільше значення для підприємств харчової промисловості мають такі зовнішні фактори, як взаємовідносини підприємства з контрагентами – постачальниками сировини та матеріалів і споживачами готової продукції.

До внутрішніх факторів, від яких залежить розмір і стан оборотного капіталу підприємства, належать: конкурентоспроможність підприємства на ринку, організація складського господарства, масштаб діяльності підприємства (малий, середній, великий бізнес), кількість та різноманіття видів ресурсів, що споживаються.

Для харчової промисловості, серед факторів, що впливають на структуру оборотного капіталу, визначальне місце займають виробничі. Питома вага виробничих запасів у досліджуваній галузі на 15–25 % вище, ніж по промисловості в цілому. Більше 80 % приросту оборотного капіталу авансується в запаси сировини та матеріалів.

Розглядаючи склад і структуру оборотного капіталу харчової промисловості Чернігівського регіону за 2000–2003 роки (табл. 2) було встановлено суттєві коливання в загальній сумі оборотного капіталу.

Спостерігалося зменшення запасів товарно-матеріальних цінностей з 45,6 % у загальній сумі оборотного капіталу у 2000 році до 41,0 % у 2003 році, що свідчить про скорочення можливостей нарощування обсягів виробництва та зміну системи обліку реалізації продукції на підприємствах харчової промисловості м. Чернігова та Чернігівської області.

Збільшилася питома вага дебіторської заборгованості – з 46,0 % у 2000 році до 53,7 % у 2003 році. Удвічі зменшилася сума грошових коштів у 2003 році порівняно з 2000 роком. Це обумовлено погіршенням платіжно-розрахункової дисципліни між суб’єктами господарської діяльності, відволіканням з обігу значних коштів, що призводить до їх нестачі для забезпечення процесу виробництва, несвоєчасності розрахунків за фінансовими зобов’язаннями.

Оцінка показників оборотності оборотного капіталу (коефіцієнта оборотності, коефіцієнта завантаження, тривалості одного обороту в днях) підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону свідчить про те, що уповільнення оборотності оборотного капіталу спостерігається майже на всіх підприємствах, зокрема, на ЗАТ “Десна” (від 51,5 до 58,5 днів); ЗАТ “Чернігівм’ясокомбінат” (від 22 до 25 днів); ВАТ “Чернігівхлібокомбінат” (від 11 до 20 днів). На інших підприємствах тривалість обороту виробничих запасів також зменшилася.

Таблиця 2

Склад і структура оборотного капіталу харчової промисловості

м. Чернігова та Чернігівської області за період 2000–2003 рр.*

Склад оборотного капіталу | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | Темп росту 2003 р. до 2000 р., %

тис. грн. | питома вага, % | тис. Грн. | питома вага, % | тис. грн. | питома вага, % | тис. грн. | питома вага, %

Всього, у т.ч. | 516619,1 | 100,0 | 570543,1 | 100,0 | 605444,5 | 100,0 | 664799,3 | 100,0 | 128,7

1. Запаси | 235186,1 | 45,6 | 258615,2 | 45,4 | 269254,1 | 44,4 | 271299,9 | 41,0 | 115,3

2. Дебіторська заборгованість | 237267,4 | 46,0 | 271586,4 | 47,7 | 299136,8 | 49,5 | 356757,1 | 53,7 | 150,4

3. Поточні фінансові інвестиції | 3581,5 | 0,7 | 4002,1 | 0,8 | 3800,5 | 0,6 | 6889,3 | 1,1 | 192,4

4. Грошові кошти | 30612,7 | 6,0 | 25542,9 | 4,4 | 21645,5 | 3,5 | 18341,6 | 2,8 | 60,0

5. Інший оборотний капітал | 9971,4 | 1,7 | 10796,5 | 1,7 | 11007,6 | 2,0 | 11511,4 | 1,4 | 115,5

* Джерело: Розраховано за даними фінансової звітності підприємств Чернігівського регіону

Найбільш тривалий цикл обороту готової продукції мають підприємства ВАТ “Чернігівська макаронна фабрика” (26 днів); ЗАТ “Бахмачконсервмолоко” (21,5 днів); ЗАТ “Чернігівська горілка” (17 днів); АТЗТ “Ритм” (18 днів) та інші. Збільшення цього показника свідчить про затоварення готовою продукцією аналогічного асортименту та про зменшення попиту на дану продукцію.

Проведений аналіз дозволив констатувати, що уповільнення оборотності оборотного капіталу відбувалося при одночасному зменшенні на деяких підприємствах суми середнього залишку оборотного капіталу та обсягу виручки від реалізації продукції.

У процесі дослідження складу та структури джерел формування оборотного капіталу підприємств харчової промисловості виявлено, що переважає позиковий капітал. Стійка тенденція до росту частки позикового капіталу просліджується по ВАТ “Менський сир”, ВАТ “Чернігівська кондитерська фабрика “Стріла”, і ЗАТ “Чернігівспиртгорілка”, де даний показник за останні два роки становить 75 % – 100 %. По інших підприємствах спостерігається коливання частки власного чи позикового капіталу при загальній перевазі позикового капіталу. Негативним моментом є і різке скорочення обсягу власних оборотних коштів.

Забезпечення відповідного рівня фінансового управління підприємством нерозривно пов’язано з управлінням його ліквідністю, платоспроможністю, фінансовою стійкістю.

У результаті аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств харчової промисловості встановлено, що лише деякі підприємства (ВАТ “Ясен”, ВАТ “Чернігівм'ясокомбінат”, АТЗТ “Ритм”,) можна вважати платоспроможними і здатними окремі елементи оборотного капіталу трансформувати в грошові кошти, а на інших підприємствах спостерігається тенденція до зниження показників ліквідності.

З'ясовано, що темпи зростання кредиторської та дебіторської заборгованості протягом періодів, що аналізуються на підприємствах харчової промисловості Чернігівського регіону не є рівномірними. Збільшення дебіторської заборгованості за останні роки відбувалось значно швидшими темпами, ніж зростання кредиторської заборгованості. Це також є негативним моментом, оскільки підприємства відволікають з обороту більше коштів, ніж залучають.

Отже, фінансовий стан досліджуваних підприємств нестабільний, а оборотний капітал використовується неефективно. Тому важливим напрямом поліпшення фінансової стійкості підприємств харчової промисловості має стати оптимізація структури активів і пасивів, а також ефективне використання системи управління оборотним капіталом.

Значну увагу приділено оцінці методів управління оборотним капіталом. Виділено три основні етапи розвитку системи управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості.

Перший етап тривав з 1923 року до господарської реформи 1965 року і характеризувався складними економічними і політичними умовами, коли починали закладатися елементи жорсткого державного адміністративного управління, які обумовили вплив на виробничо-господарську діяльність підприємств і в тому числі на управління оборотним капіталом.

Другий етап розпочався в 1965 році і тривав до початку перебудови економічних відносин (1991 рік). Він пов'язаний із проведенням господарської реформи 1965 року, що передбачала докорінні зміни в управлінні оборотним капіталом, тобто послаблення адміністрування в управління. У цей період почали широко використовуватися нормативи оборотних коштів. Нормативи власних оборотних коштів, їхній ріст або зниження визначали самі підприємства. Розширювалися права підприємства на залучення кредитів для формування оборотного капіталу.

Третій етап розпочався в 1991 році та триває до сьогодні. Даний етап характеризується відсутністю жорсткої регламентації формування оборотного капіталу. Ріст цін призвів до різкого збільшення вартісного обсягу товарів, до необхідності поповнення оборотного капіталу і пошуку додаткових джерел. Цей же період відзначається прийняттям цілого ряду урядових постанов, спрямованих на нормалізацію фінансового стану підприємств. Так було запропоновано провести внутрішньогалузеві і міжгосподарські заліки взаємної заборгованості підприємств і організацій.

Аналіз використання методів управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості дозволив стверджувати, що більшість аналізованих методів (метод АВС, модель Уілсона, модель Баумоля, метод екстраполяції, метод бюджетування та інш.) носять теоретичний характер і, як наслідок, практично не застосовуються в управлінні підприємствами. Керівники надають перевагу більш спрощеним методикам розрахунку потреби в оборотному капіталі (метод екстраполяції, аналітичний, коефіцієнтний або кумулятивний метод).

Взагалі охарактеризовані методи дають можливість лише приблизно розрахувати прогнозну потребу в коштах для фінансування оборотного капіталу. На практиці на обсяг потреби в капіталі впливають дуже багато чинників, які неможливо наперед визначити. Як наслідок, фактична потреба в капіталі може коливатись як у бік збільшення від прогнозної, так і навпаки.

Результати дослідження показали, що на підприємствах харчової промисловості виникла потреба в розробці дійової системи управління оборотним капіталом на основі підходів, що існують в сучасному фінансовому менеджменті і які в умовах ринкової трансформації економіки можуть успішно застосовуватися на вітчизняних підприємствах харчової промисловості.

У третьому розділі “Вдосконалення системи управління оборотним капіталом та оцінка її впливу на фінансовий стан підприємств харчової промисловості” сформульовано концептуальні підходи до формування системи управління оборотним капіталом, запропоновано комплексну оцінку впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан, інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу, здійснено економіко-математичне моделювання системи управління оборотним капіталом.

Для планування та оцінки наслідків впливу управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості пропонується імітаційна модель, яка ґрунтується на використанні відкритих форм фінансової звітності – форма № 1 “Баланс” і форма № 2 “Звіт про фінансові результати”.

Запропонований інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу базується на поєднанні таких складових: виборі показників, пов'язаних з обсягом і рухом оборотного капіталу; аналізі динаміки показників у звітних періодах; моделі рівняння балансу, правилі ранжування елементів оборотного капіталу за Фішберном; системи штучного інтелекту для вирішення задач багатокритеріальної оптимізації, та повинен підпорядковуватися основним завданням розвитку підприємства: досягненню достатнього рівня прибутковості, збільшенню загальної рентабельності, збільшенню обсягу виробництва і, відповідно, обсягів продажу тощо.

При розробці інструментарію оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу спочатку визначається співвідношення між окремими елементами оборотного капіталу і, відповідно, обсяг для кожної складової, а потім будується алгоритм загальної моделі оптимізації структури оборотного капіталу та здійснюється вибір необхідної стратегії формування і фінансування оборотного капіталу, що дозволяє підвищити якість фінансового менеджменту на підприємстві.

Алгоритм системи управління оборотним капіталом підприємств харчової промисловості наведено на рис. 2.

Для побудови ефективної системи управління оборотним капіталом необхідно розробити критерій оцінки впливу цієї системи на фінансовий стан підприємства. Автором запропоновано використовувати комплексний показник, який характеризує ступінь ефективності використання системи управління оборотним капіталом та є цільовою функцією оцінки впливу системи управління на фінансовий стан підприємств. Визначення цільової функції базується на оптимізації багатокритеріальної моделі.

Рис. 2. Алгоритм системи управління оборотним капіталом підприємств

харчової промисловості

Для визначення цільової функції потрібно виділити такі стадії:

1. Формується набір окремих фінансових показників підприємства, які на підставі попереднього аналізу найбільше відносяться до оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості. Припустимо, що таких показників N.

2. У N-мірному просторі, утвореному виділеними показниками, проводиться гіперплощина, що найкраще відокремлює успішні підприємства від неуспішних, на підставі даних дослідженої статистики.

Рівняння цієї гіперплощини має такий вигляд:

(1)

де СС – комплексна оцінка впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємства; Ki – функції показників фінансової звітності; n – кількість показників; i – питома вага і-го показника, отримана в результаті аналізу.

Відповідно до заданої цільової функції визначено послідовність етапів комплексної оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості:

1. Визначається Кі (показники фінансового стану підприємств). Для цього необхідно визначитися з системою показників, що використовуватимуться.

2. Групування підприємств за рівнем фінансового ризику залежно від показників оцінки їх фінансового стану. Виділяється 5 класифікацій підприємств за рівнем фінансового ризику, що дозволяє віднести досліджуване підприємство до визначеного класу ризику (І – дуже високий ризик, ІІ – високий ризик, ІІІ – середній ризик, IV – низький ризик, V – дуже низький ризик).

3. Визначається питома вага кожного з відібраних фінансових показників (для узагальнення розрахунку використовуватимемо інтервал часу – 1 рік).

4. Розрахунок комплексного показника оцінки результатів впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості методом здійснення подвійної згортки даних:

, (2)

де j – рівень показника (від 1 – дуже високий, до 5 – дуже низький); i – номер показника,

, (3)

. (4)

Відповідно до заданої цільової функції (1), з використанням кореляційного аналізу встановлено граничні нормативи показника СС:

СС 15 – система управління оборотним капіталом незадовільна;

15 < СС < 35 – система управління має задовільну ефективність використання оборотного капіталу;

СС 35 – система управління оборотним капіталом високоефективна.

Для практичного використання запропонованого інструментарію оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу та системи управління ним необхідне створення засобів автоматизованого вирішення задач з оптимізації управління оборотним капіталом підприємства. Для вказаного комплексу моделей запропоновано обчислювальний комплекс з використанням універсального середовища С++ для IBM – сумісних PC.

Практичне застосування методики управління оборотним капіталом дозволить підтримувати на певному рівні абсолютну платоспроможність і отримувати додатковий прибуток від раціонального використання оборотного капіталу на підприємствах харчової промисловості з урахуванням змін економічних умов господарювання підприємств.

висновки

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та сформульовано науково обґрунтовані положення щодо розробки концептуальних засад системи управління оборотним капіталом. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети та дозволяють зробити такі висновки:

1. Оцінивши різні трактування сутності оборотного капіталу, запропоновано визначати оборотний капітал як авансовану вартість в елементи оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства. Такий підхід до сутності оборотного капіталу вказує на методологічні основи системи управління оборотним капіталом, яка повинна охоплювати управління натурально-речовими складовими, грошовими коштами у процесі кругообігу і підпорядкована стратегічним цілям підприємства.

2. Враховуючи різні методологічні підходи щодо особливостей та змісту економічної сутності оборотного капіталу, можна виділити чотири основні школи розвитку теорії управління оборотним капіталом: класичну, радянську, сучасну (пострадянську) та західну школи. Класифікація поглиблює теорію управління оборотним капіталом з урахуванням історичного досвіду.

3. Як методологічну основу управління оборотним капіталом, запропоновано використовувати системний підхід, згідно з яким виділено декілька підсистем, що включають управління на кожній стадії кругообігу (в процесі формування запасів, виробництва та реалізації), управління складовими елементами оборотного капіталу (виробничі запаси, дебіторська заборгованість, готова продукція, грошові кошти), кожна з яких, маючи свою специфіку та інструментарій, поєднана з іншими взаємним впливом на кінцевий результат діяльності підприємства. Організація управління оборотним капіталом зводиться до створення умов для ефективного його функціонування.

4. Фінансовий стан підприємств значною мірою залежить від застосування стратегії і тактики управління оборотним капіталом, підпорядкованих стратегічним цілям і завданням підприємства. Система стратегічного управління оборотним капіталом передбачає постійну перевірку та коригування стратегії підприємства відповідно до змін, що відбуваються в межах зовнішнього та внутрішнього середовища.

5. Аналіз системи управління оборотним капіталом на досліджуваних підприємств харчової промисловості висвітлив проблеми, характерні для більшості вітчизняних підприємств: нераціональне розміщення оборотного капіталу між сферою виробництва та сферою обігу, відсутність механізму поповнення оборотного капіталу та ряд факторів, які не залежать від діяльності підприємства, але впливають на стан оборотного капіталу (інфляція, недосконала податкова політика, загальна криза неплатежів, відсутність сучасних методів управління оборотним капіталом).

6. Фінансовий стан підприємств, його ліквідність і платоспроможність безпосередньо залежать від того, наскільки ефективною виявляється його система управління оборотним капіталом, оскільки з цим пов’язані мінімально необхідна величина авансованого капіталу та виплати грошових коштів; потреба в додаткових джерелах фінансування.

7. Узагальнено основні методи управління оборотним капіталом та особливості їх використання підприємствами харчової промисловості. На досліджуваних підприємствах Чернігівського регіону система управління оборотним капіталом недосконала і обмежена використанням спрощених методів, які зводяться до нормування оборотного капіталу, тобто визначення оптимальної потреби в ньому. Проте через вищезазначені труднощамі загального характеру, як на досліджуваних підприємствах так і по галузі в цілому, навіть ці методи не використовуються в повному обсязі. Тому запропоновано використовувати новий підхід до системи управління оборотним капіталом.

8. На основі еволюційного (генетичного) алгоритму, який застосовується у практиці вирішення задач багатокритеріальної оптимізації, автором запропоновано інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу для підприємств харчової промисловості. Він дозволяє планувати та оцінювати наслідки управління оборотним капіталом і обирати стратегію управління ним. Запропонований інструментарій оптимізації обсягів і структури оборотного капіталу базується на поєднанні таких складових: виборі показників, пов'язаних з обсягом і рухом оборотного капіталу; аналізі динаміки показників у звітних періодах; моделі рівняння балансу, ранжуванні елементів оборотного капіталу за правилом Фішберна; системи штучного інтелекту, та повинен підпорядковуватися основним завданням розвитку підприємства: досягненню достатнього рівня прибутковості, збільшенню загальної рентабельності, збільшенню обсягу виробництва і, відповідно, обсягів продажу тощо.

9. За допомогою економіко-математичних методів розроблено модель комплексної оцінки впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємств харчової промисловості на основі інтегрального показника їх фінансової стійкості та класифікації підприємств за рівнем фінансового ризику, тобто будь-яке підприємство можна віднести до визначеного класу, з урахуванням фактичних значень показників фінансової стійкості. Дана модель ґрунтується на використанні відкритих форм фінансової звітності, не вимагає ніякої додаткової інформації, ефективно працює при вирішенні задач багатоцільової оптимізації і може бути використана у будь-яких умовах.

10. Для програмно-інформаційної підтримки системи управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості розроблено алгоритм автоматизованого обчислювального комплексу інтегрованої системи С++ для ІВМ. – сумісних РС. Використання комплексу моделей демонструє переваги економіко-математичного моделювання перед традиційними методами планування та підтверджує положення про можливість покращання фінансового стану підприємства за рахунок оптимального управління оборотним капіталом і переконливо показує зміщення центру уваги з позикових коштів на власні при формуванні оборотного капіталу.

Список опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях:

1. Маргасова В. Ефективне формування та використання оборотних коштів на підприємствах харчової промисловості // Сіверянський літопис. – 2000. – №1(31). – С. 214–215.

2. Маргасова В.Г. Механізм управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості Чернігівського регіону та напрямки його удосконалення // Вісник Рівненського державного технічного університету: Економіка: Зб. наук. пр. –2002. – Вип. 2 (15). – С. 335–339.

3. Маргасова В.Г. Проблеми використання оборотного капіталу на підприємствах харчової промисловості Чернігівського регіону // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. – Чернівці, 2003. – Вип. : Економічні науки. – С. 96–97.

4. Маргасова В.Г. Удосконалення процесу управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості за допомогою економіко-математичних моделей // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Донецьк, ДонНТУ, 2003. – Вип. № 60. – С.144 – 148.

5. Маргасова В.Г. Стратегія управління оборотним капіталом // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2003. – № 4. – С. 218 – 224.

6. Маргасова В.Г. Аналіз існуючих методів управління оборотним капіталом підприємства // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Зб. наук. пр. – 2003. – Вип. № 1 (20). – С. 254 –259.

7. Маргасова В.Г. Системний підхід до управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 7 (37). – С. 53–59.

8. Маргасова В.Г. Теоретико-методологічні основи дослідження оборотного капіталу в перехідній економіці // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Економіка: Зб. наук. пр. – 2004. – Вип. № 2 (26), ч. 2. – С. 83–88;

в інших виданнях:

9. Маргасова В.Г. Проблеми забезпечення оборотними коштами підприємств за умов економічної кризи // Матеріали обл. наук.-практ. конф. “Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінка на порозі третього тисячоліття” / Редкол.: О.Б. Коваленко (відп. ред.) та ін. – Чернігів, 1999. – С.157–158.

10. Маргасова В.Г. Особливості формування і використання оборотного капіталу у харчовій промисловості // Праці Першої міжнар. та Другої всеукр. наук. конф. студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Ч 2. / Ред. кол. Ступін О.Б. (голова), Александров І.О.