МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАДВОРНА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК: 574.2(575.113+612.6)+618.3+477.7

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОГО ТА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

ДІВЧАТ–ПІДЛІТКІВ В ЕКОЛОГІЧНО НЕСПРИЯТЛИВИХ РАЙОНАХ

ПІВДНЯ УКРАЇНИ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник: академік АМН України,

доктор медичних наук, професор

Запорожан Валерій Миколайович,

Одеський державний медичний університет

МОЗ України,

Завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Вовк Іраїда Борисівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

відділення планування сім’ї, керівник (м.Київ)

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини

МОЗ України (м.Київ),

завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м. Київ

Захист відбудеться „------ 20 " січня 2006 р. об 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному

медичному університеті МОЗ України (65026, м.Одеса, пров. Валіховський,2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65026, м.Одеса, пров. Валіховський,2)

Автореферат розісланий „ 19 грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н. Старець О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останні роки характеризуються погіршенням стану репродуктивного здоров’я населення України. Проведений аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна знаходиться в стані десятирічної кризи, яка характеризується депопуляцією населення (Гойда Н.Г., 2005).

Одним із основних чинників, що впливає на формування негативних тенденцій і змін у стані здоров’я населення України, є забруднення навколишнього середовища, що спричиняє 21% усієї захворюваності в Україні. Ще 13% пов’язані з недоброякісною питною водою (Венцківський Б.М. та співавт., 1999). У реальних умовах організм людини піддається поєднаній, комбінованій дії несприятливих чинників, при цьому реагування може відбуватися на різних рівнях (Запорожан В.М., 2001). Підвищена чутливість дитячого організму обумовлена рядом особливостей: анаболічною спрямованістю метаболізму, незрілістю механізмів регуляції обміну речовин, реакцією імунітету і функціями організму, статтю, характером харчування, віком (Вовк І. Б. та співавт., 1997).

Комплекс соціально-економічних взаємодій, які впливають на формування репродуктивної функції потребують визначення та ранжування пошкоджуючих факторів для оптимізації лікувально-профілактичних заходів (Моісеєнко Р.О. та співавт., 2002).

В останні роки викликає занепокоєння напружена медико-екологічна ситуація в Одеському регіоні. В окремих районах області, а також в населених пунктах у межах одного району спостерігається підвищена захворюваність серед жінок, мають місце негативні показники росту і статевого розвитку дітей та підлітків. У дівчат-підлітків констатовано зростання частоти розладів менструальної функції, відхилення у віці менархе, дисгармонійність фізичного та статевого розвитку

(Зелінський О.О., Воскресенська О.О., 2001).

Така різнорідність стану і формування специфічних функцій жіночого організму потребує виявлення в навколишньому середовищі екзогенних факторів, які можуть бути вірогідними причинами патологічного перебігу пубертатного періоду. Особливу тривогу в цьому напрямку викликають відхилення в становленні репродуктивного здоров’я дівчат (Зелінський О.О., 2001).

Згідно досліджень Зелінського О.О., Сербенюк Н.Б. (2004) в Одеському регіоні виявлено зростання частоти як передчасного, так і запізнілого статевого розвитку, що обумовлює необхідність розробки комплексу медико-профілактичних заходів щодо запобігання порушень статевого та фізичного розвитку дівчат.

Перебіг пубертатного періоду, а саме статевий і фізичний розвиток у дівчат складає важливу основу майбутньої генеративної функції жінки

Аряєв М.Л., 2005; Сенчук А.Я., 2005).

Таким чином, очевидна актуальність розробки медико-профілактичних заходів щодо запобігання порушень в фізичному та статевому розвитку дівчат та дівчат-підлітків, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок робот из науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології № 1 Одеського державного медичного університету “Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи за умов дії агресивних факторів середовища та шляхи їх корекції” (№ держреєстрації 0199U004330) та “Молекулярно-генетичні та еколого залежні механізми розвитку пухлин репродуктивної системи: шляхи удосконалення діагностики, лікування і профілактики” (№ держреєстрації 0102U006588), науково-дослідної роботи кафедри загальної гігієни “Гігієнічна оцінка стану здоров’я населення в сучасних соціально-екологічних умовах південного регіону Одеської області та розробка заходів по їх оздоровленню” (№ держреєстрації 0103U007957). Дисертант є співвиконавцем зазначених тем.

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики та профілактики порушень репродуктивного здоров’я дівчат та дівчат-підлітків в екологічно несприятливих районах Півдня України шляхом розробки медико-профілактичних рекомендацій.

Задачі дослідження:

1. Вивчити частоту та структуру екстрагенітальних та гінекологічних захворювань у дівчат-підлітків, які мешкають в екологічно несприятливих районах Півдня України за ретроспективним аналізом.

2. Визначити особливості фізичного та статевого розвитку дівчат та дівчат-підлітків з урахуванням генотоксичних ефектів.

3. Оцінити гормональний статус дівчат та дівчат-підлітків в досліджуваних районах.

4. Провести оцінку раціонів харчування обстежуваних дівчат.

5. Обгрунтувати медико-профілактичні рекомендації по визначенню стану репродуктивного здоров’я дівчат та дівчат-підлітків та напрямки його поліпшення в екологічно несприятливих районах Півдня України.

Об’єкт дослідження: статевий та фізичний розвиток дівчат та дівчат

підлітків,

Предмет дослідження: екологічно обумовлені особливості статевого та фізичного розвитку дівчат та дівчат-підлітків.

Методи дослідження: соматоскопічні (у тому числі визначення формули статевого дозрівання), соматометричні, імуноферментний та радіоімунний аналіз (визначення рівня гормонів крові), цитогенетичний аналіз (складання родоводу, проведення каріотипування), опитувально-анкетний (оцінка раціонів харчування).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначені особливості показників фізичного розвитку дівчат та дівчат–підлітків, які перебувають під впливом комплексу несприятливих факторів довкілля Одеської області та вивчені особливості статевого розвитку, стан гіпофізарно-яєчникової системи у дівчат та дівчат-підлітків. Уперше визначені регіональні особливості каріотипу та родоводів дітей, що знаходяться під комплексною дією певних несприятливих факторів довкілля. Уперше встановлені особливості раціонів харчування дітей, що мешкають в несприятливих районах Півдня України в зв’язку з їх фізичним та статевим розвитком. На запропоновану автором діагностичну методику одержано Деклараційний патент № 4672 від 02.08.2004 Державного департаменту інтелектуальної власності України „Спосіб діагностики розладів фізичного та статевого розвитку дівчат-підлітків екологічно несприятливих регіонів” .

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці медико-профілактичних рекомендацій, які дозволять виявляти відхилення статевого та фізичного розвитку дівчат та підлітків з метою запобігання порушень становлення та функціонування репродуктивної системи, які впроваджені в роботу жіночої консультації № 8 та жіночу консультацію Обласного пологового будинку, в роботу гінекологічних відділень м.Одеси: пологового будинку №1, №7 та в навчальний процес кафедри акушерства та гінекології №1, 2 ОДМУ. Визначений стан гіпофізарно-яєчникової системи, що є основою порівняльної характеристики ендокринного статусу в роботі акушерів-гінекологів та ендокринологів. Розроблені рекомендації щодо складу раціонів харчування дітей Півдня України можуть використовуватися для поліпшення фізичного та статевого розвитку дівчини.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні інформаційного, патентного пошуку, формулюванні мети і задач дослідження; участі в організації та проведенні медичних оглядів, обстеженні дівчат. Автору належать розробка медико-профілактичних заходів, статистична обробка та аналіз матеріалу, інтерпретація одержаних результатів, оформлення матеріалів для публікації, а також формулювання основних положень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Дитяча гінекологія – основа репрдуктивного здоров'я” (Чернівці, 2004), на Х Конгресі СФУЛТ (Чернівці, 2004), на науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2003), на VII З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003), на науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), на Міжнародному конгресі “Менопауза та репродуктивне здоров’я жінки” (Тернопіль, 2002), на IX Конгресі СФУЛТ (Луганськ, 2002), на Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в гігієні та медичній екології” (Київ, 2002), на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього” (Одеса, 2002), на науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету (Харків, 2005).

Робота виконана на базі Одеського державного медичного університету. Дослідження гормонів крові виконані в ліцензованій багатопрфільній діагностичній лабораторії на базі пологового будинку №5 м. Одеси; визначення каріотипів проведено в цитогенетичній лабораторії на базі ОДМУ в НДІ Нових медичних технологій та проблемних захворювань, відділі патоморфології.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з них 6 – у виданнях, затверджених ВАК України. Одержано 1 патент на винахід, 8 тез міжнародних науково-практичних конференцій та конгресів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 154 машинописних сторінках, ілюстрована 33 таблицями, 17 рисунками, складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів, двох розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Бібліографічний покажчик літератури складається з 318 джерел, з яких 234 – вітчизняні та російськомовні і 75 – іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 336 дівчат та дівчат-підлітків віком від 9 до 17 років. Основну группу складали 169 дівчат та дівчат-підлітків, які постійно мешкають в екологічно несприятливому районі (смт Сарата) Одеської області, 167 дівчат – мешканки екологічно сприятливого за цими показниками районів (с.Плахтіївка та Колесне) Саратського району Одеської області – склали контрольну группу. Несприятливі фактори довкілля включали: підвищений вміст природного радіонукліду радону-222, підвищена мінералізація питних вод, підвищений рівень рН води, порушення співвідношення складу мікроелементів у питній воді. Ці всі несприятливі чинники спостерігались на фоні якісного дефіциту раціонів харчування дівчат. Дівчата з обох групп мали однакові умови проживання, харчування та матеріального забезпечення.

Фізичний розвиток дівчини вивчали за допомогою соматоскопічних методів. Вивчали особливості статури, наявність або відсутність фізичних недоліків, стан хребта. Соматометричні дослідження включали визначення зросту, ваги тіла, окружності грудної клітки вище і нижче грудних залоз, вимірювання кісткового діаметру плеча, стегна, окружності плеча та гомілки, визначали розміри таза (d.spinarum, d. cristarum, d.trochanterica, c. еxterna) (Бодяжина В.И., 1986).

Статевий розвиток дівчат оцінювали за ступенями розвитку вторинних статевих ознак (Крупко-Большова Ю.А., 1986; Коколина В.О.,

1998) відповідно до статевої формули МаРАхМе, де Ма – молочні залози, Р – лобкове оволосіння, Ах – пахвове оволосіння, Ме – менструація. Під час вивчення менструальної функції уточнювали час появи першої менструації та характер становлення менструального циклу.

Оцінку стану статевих органів проводили за допомогою ректо-абдомінального та ехографічного досліджень. Ехографічне дослідження проводилось за допомогою апарату “Aloka –500” (Японія), який відноситься до системи ручного контактного сканування в реальному масштабі часу з використанням конвексного датчика з частотою 3,5 МГц.

Для вивчення функції гіпофізарно-яєчникової системи в сироватці крові визначали вміст гіпофізарних – ФСГ, ЛГ, ТТГ, пролактину та стероїдних гормонів – естрадіолу, прогестерону, тестостерону та тироксину методом РІА та ІФА за допомогою стандартних наборів реактивів.

Цитогенетичне дослідження включало вивчення родоводів та проведення каріотипування. Забір венозної крові і культивування клітин проводили згідно зі стандартною методикою каріотипування (напівмікрометод). Для хромосомного аналізу відбирали клітини в стадії метафази, з повним хромосомним набором, без хромосомних накладань. Оцінювали 20 метафазних пластинок для кожної пацієнтки. Підрахунок асоціацій аероцентричних хромосом (ААХ) проводять згідно з методикою Фролова А.К. (1993).

Раціони харчування вивчались за допомогою анкетно-опитувального методу у осінній та весняний періоди року. Тривалість вивчення раціонів харчування складала не менше 7 днів в кожний період року. Нами проводилось вивчення харчування як в домашніх умовах, так і в школах з використанням меню-розкладок.

Всі діти обстежені ендокринологом для виключення у них патології щитоподібної залози, наднирників. При огляді проводили консультацію офтальмолог, невропатолог, інфекціоніст.

Статистичну обробку отриманих кількісних та якісних ознак проводили за допомогою параметричних та непараметричних методів дисперсійного та кореляційного аналізу із використанням обчислювальної техніки та програм Exel 2000 та Statistica 6.0.

При нормальному розподілі кількісних ознак та рівності генеральних дисперсій у групах порівняння використовували критерій t Ст’юдента. При іншому характері розподілу використовували ч2 тест та дисперсійний аналіз за Фрідманом. Кореляційний аналіз проводили за допомогою критерію узгодження Пірсона (для кількісних варіантів) і Спірмена (для рангових варіант). Рівень достовірності для прийняття нульової гіпотези був прийнятий як 95% (р<0,05).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У обстежених дівчат основної групи достовірно частіше спостерігались захворювання органів дихання 24,2±2,4% ніж в контрольній 0,6±0,6%, друге місце займали захворювання шлунково-кишкового тракту (13,9%) проти 7,3±2,0% у контрольній групі, третє місце посідали захворювання сечостатевої системи – 10,6±1,7% в основній та 5,4±1,7% – в контрольній. Серед вроджених аномалій в основній групі зустрічались аномалії серця, урологічні та неврологічні.

Під час вивчення фізичного розвитку встановлено, що середні показники росту у підлітків обох груп знаходяться у межах вікових норм. Достовірної різниці за довжиною тіла серед обстежених груп не спостерігалось, але в віці 17 років показники довжини тіла дівчат контрольної групи були вищі і складали 167,1±1,69 см проти 164,3±1,27 см – у дівчат основної групи. Спостерігалась різниця в масі тіла у дівчат-підлітків в віці 13 років 46,4±1,23 кг в основній групі з достовірно більшим її показником у дівчат контрольної групи – 43,1±1,12 кг. У дівчат основної групи відмічено стрибкоподібне наростання показників маси тіла. Під час виміру околу грудної клітки встановлено пізніші вікові строки максимального приросту цього показника у дівчат дослідного району на відміну від дівчат контрольного району, у яких вони співпадали зі ”стрибком росту” довжини тіла.

Під час вивчення структури дисгармонійності нами встановлено, що, починаючи з 9–10-річного віку показники дисгармонійності фізичного розвитку є майже однаковими серед дівчат обох груп 27,8% дівчат в основній групі та 33,3% – у контрольній, але з віком серед дівчат-мешканок екологічно несприятливого району зберігаються високі показники дисгармонійного розвитку – 43,3% переважно за рахунок дітей з відставанням в показниках маси тіла – 40% (Рис.1).

Отже, дівчата контрольної групи розвинені більш гармонійно, але структура дисгармонійності фізичного розвитку серед цих дітей представлена дівчатами з відставанням у масі тіла від вікових норм – 14,3%. Також нами встановлено, що в усіх вікових групах дівчат основної групи є певна кількість дітей з надлишком маси тіла: 10,5% в 9–10-річному віці, 3,3% – 11–12-річні діти, в 13–14 років їх кількість складає 9,4%, в 16–17-річному віці –7,4%. Серед дівчат контрольної групи діти з надлишком маси тіла спостерігались тільки в 13–14-річному віці і кількість їх складала 4,8%. Дівчата основної групи з перевищенням показників маси тіла і за визначенням соматотипу були ендоморфами. Це було розцінено нами як показник напруженості адаптаційних механізмів в екологічно несприятливому районі. Відмічено також, що у віці 16–17 років загальні показники дисгармонійності фізичного розвитку в обох групах спостереження є майже однаковими.

Рисунок 1. Структура дисгармонійності фізичного розвитку дівчат.

Під час вивчення особливостей формування жіночого таза, нами встановлено, що приріст трьох основних розмірів таза за 8 років у дівчат контрольної групи був більшим у порівнянні з дівчатами основної групи. Також виявлено достовірну різницю у запізненні темпів зростання за прямим розміром таза у дівчат основної групи, починаючи з 13-річного віку (14,7±0,27 см проти 16,0±0,47 см дівчат контрольної групи) і зберігаючись до 17 років (16,5±0,17 см проти 17,7±0,33 см у дівчат контрольної групи) та тенденцію до формування плоского тазу (Рис. 2).

Вивчаючи статевий розвиток дівчат та дівчат-підлітків, ми з’ясували, що у дівчат основної групи спостерігається пізніша поява та менш інтенсивний розвиток молочних залоз у порівнянні з підлітками контрольної групи, терміни появи телархе яких відповідають середнім. Про це свідчить і встановлений середній вік появи телархе серед досліджуваних дівчат – 12,1 в основній групі та 11,4 роки – в контрольній. Остаточної ж стадії розвитку молочні залози набувають майже в однакові терміни в обох групах. Поява лобкового оволосіння у дівчат основної групи спостерігається пізніше – в 11,5 років, у контрольній в 11,2 роки, а стадійні переходи не такі рівномірні, як у дівчат контрольної групи, з затримкою в стадіях. Рисунок 2. Темпи приросту розміру зовнішньої кон’югати таза у дівчат

Привертає до себе увагу досить висока частота „неправильного” пубертату у дівчат дослідної групи – 12%, у дівчат групи порівняння цей показник не перевищував середній популяційний. Середній вік початку розвитку пахвового волосся був майже однаковим (12,3 у дівчат основної групи та 12,2 – у дівчат в контрольній групі), а затримка в стадійному переході відмічена вже на подальшому етапі розвитку ознаки.

Середній вік появи менархе в основній та контрольній групі достовірно не відрізнялись. Порівняльний аналіз стану менструальної функції у дівчат обох груп свідчить про деякі порушення у становленні регулярного менструального циклу у дівчат з екологічно несприятливого району, що клінічно проявляється нерегулярним менструальним циклом, гіперполіменореєю. Цифрові дані виявлених порушень наведені в таблиці 1.

Під час вивчення особливостей функціонування гіпофізарно-яєчникової системи встановлено, що існують певні відмінності у секреції гонадотропних гормонів у дівчат основної групи: стійке збільшення секреції ФСГ (3,14–8,4 мМЕ/мл у віці від 12 до 17 років), достовірно нижчі показники вмісту ЛГ. Кількість ЛГ у дівчат основної групи була зниженою в 1,9–12 разів, найнижчі показники спостерігались у віці 12 років 0,3 мМЕ/мл, найвищі – у 15 років 2,44 мМЕ/мл. У дівчат контрольної групи у віці 12 і 15 років показники вмісту ЛГ були 2,3 мМЕ/мл та 2,9 мМЕ/мл, займаючи нижню межу середньовікової норми, а в 14 та 17 років були у межах вікової норми (р<0,01). У разі вивчення кількості ТТГ було встановлено, що кількість ТТГ у периферичній крові дівчат основного району в 12, 14 та 15 років була на нижніх межах середньорічних показників норми (1,91 мМЕ/л, 1,6 мМЕ/л, 2,2 мМЕ/л), а в 17 років була підвищеною у 1,5 рази і складала 2,4 мМЕ/л. У дівчат контрольної групи тільки в 12-річному віці спостерігається підвищення кількості ТТГ – 2,7 мМЕ/л, у подальших вікових спостереженнях відхилень показників цього гормону від середньовікових не відмічалось. Під час вивчення рівня стероїдних гормонів у дівчат основної групи встановлено: достовірно нижчий вміст естрадіолу (4,15 пмоль/л в 12 років та 87,5 пмоль/л в 17 років, у дівчат контрольної групи був у межах вікових норм 102,4 пмоль/л– 264,6 пмоль/л), прогестерону (у 12 років 0,06 нмоль/л,у 15 років 0,56 нмоль/л, проти 0,73 нмоль/л у дівчат 12 років контрольної групи та 2,07 нмоль/л у 15-річних) та тестостерону (у дівчат дослідної групи були зниженими в 12 та 14 років та складали 0,14 нмоль/л та 0,42 нмоль/л).

Таблиця 1.

Характер менструальної функції дівчат основної і контрольної груп |

Показники | Основна група

(n=81) | Контрольна

група (n=91) |

Р

Характеристика

циклу | абс. | % | абс. | %

1 | Менструальний цикл:

– регулярний

– нерегулярний |

55

26 |

67,9

32,1 |

76

15 |

83,5

16,5 |

<0,05

<0,05

2 | Менструальний

цикл встановився:–

відразу–

на протязі 1 року–

на протязі 2 років |

30

21

12 |

37

26

14,8 |

41

29

6 |

45

31,9

6,6 |

>0,05

>0,05

<0,05

3 | Тривалість циклу:–

<21 дня–

>35 днів–

від 21до 35 днів |

4

3

65 |

4,9

3,7

80,2 |

3

1

79 |

3,3

1,1

86,8 |

>0,05

>0,05

>0,05

4 | Тривалість менструації:–

<3 днів–

>7 днів–

від 3 до 7 днів |

3

2

76 |

3,7

2,5

94–– |

90–– |

98,9

5 | Характер виділень:–

мізерні–

помірні–

надмірні |

11

54

16 |

13,6

66,7

19,7 |

10

77

3 |

11

84,6

3,3 |

>0,05

<0,05

<0,05

6 | Дисменорея: | 39 | 48,2 | 25 | 27,5 | <0,05

Кількість тестостерону у школярок контрольного району у цих же вікових групах була в межах вікових норм. Під час визначення кількості тироксину у дівчат дослідної групи ми визначили збільшення кількості його у крові груп спостережень.

Проводячи ехографічне дослідження серед дівчат обох груп, нами були виявлені тенденції до зменшення розмірів тіла матки та яєчників у дівчат основної групи.

Вивчаючи харчовий статус дівчат та підлітків, встановлено, що за своїм якісним складом досліджені раціони харчування дівчат-підлітків не відповідають гігієнічним рекомендаціям та є дефіцитними за вмістом тваринного білку і кальцію при енергетичній надлишковості за рахунок жирів та рафінованих вуглеводів. Споживання тваринного білку складало від 36,7% до 53,1% від загальної кількості білку. Співвідношення між білками та жирами в раціонах коливалося у діапазоні від 1,0 до 1,5. При цьому достовірні відмінності за співвідношенням у споживанні жирів та вуглеводів між групами були відсутні.

В обох групах спостереження споживання вуглеводів було надмірним, зокрема співвідношення між вуглеводами та білками у більшості добових раціонів було суттєво зсунуте у бік вуглеводів (3,7-5,7), при чому квота рафінованих вуглеводів була надмірно високою також в обох групах – від 27,7% до 37,2%. За цими показниками достовірних відмінностей встановлено не було, таким чином за споживанням макронутрієнтів обидві групи є досить подібними.

При дослідженні характеру харчування дівчат, віднесених до різних груп порівняння, встановлено, що надходження мінеральних сполук із їжею у більшості випадків не відповідають існуючим гігієнічним вимогам. Так, споживання кальцію коливалося у межах 398–896 мг кальцію, при чому більше 50% дівчат з обох груп порівняння споживало не більше 800 мг цього нутрієнту. Відомо, що рекомендовані рівні споживання кальцію для різних вікових груп лежать у межах 800–1000 мг на добу. Таким чином, досліджені раціони є дефіцитними за вмістом кальцію.

Значний інтерес являє питання оцінки співвідношень між кальцієм та іншими мікроелементами лужної (магній) та кислої (фосфор) спрямованості. Співвідношення між кальцієм та фосфором у досліджених раціонах було суттєво зсунуте у бік фосфору (до 1:2), що може приводити до погіршення адсорбції харчового кальцію. У той же самий час співвідношення між магнієм та кальцієм в раціонах харчування дівчат, віднесених до різних груп порівняння було близьким до рекомендованого (0,5:1) та статистично не відрізнялося для обох референтних груп.

Значна подібність характеру харчування дівчат, віднесених відповідно до основної та контрольної групи, дозволяє не враховувати аліментарний чинник при визначенні характеру впливу факторів довкілля на стан здоров’я та морфо-функціональні особливості організму.

Під час вивчення особливостей каріотипу встановлено, що в основній групі дівчат - підлітків у порівнянні з контролем, нами були виявлені крайні варіанти гетерохроматинових ділянок у вигляді збільшення коротких плечей акроцентричних хромосом, супутничних ниток і супутників, а також збільшену кількість ААХ (асоціацій акроцентричних хромосом) поміж собою та з хромосомами інших груп (1, 9, 16) (Таблиця 2). Частіше зустрічались збільшені ділянки гетерохроматина хромосом: 1, 9, 16 21, 22 і складали 60 %. У меншій кількості спостерігалось збільшення ділянок гетерохроматина в хромосомах: 13, 14,15 та складало 40%.

Таблиця 2.

Характеристика каріотипу досліджуваних груп дівчат–підлітків

Паціенти № | Кліничний діагноз | Каріотип

Контрольна группа | 46, ХХ

Пацієнтка №1 | Гіпоплазія матки I-II ст. | 46,XХ; 13p+s++; 14p+s+; 22p+s+; 21 p+s+;

Пацієнтка №2 | Практично здорова | 46,XX; 1qh+; 9qh+;

16 qh+; 21ps+; 22 ps+;

Пацієнтка №3 | Практично здорова | 46,XX; 9qh+; 16qh+;

15ps+; 21 ps+; 22 ps+;

Пацієнтка №4 | Практично здорова | 46,XX; 1qh+; 9qh+;

16qh+; 14p+s; 21 ps+; 22ps+;

Пацієнтка №5 | Практично здорова | 46,XX;1qh+;9qh+;15p+s; 21ps+;22ps+;

Пацієнтка №6 | Практично здорова | 46, XX ; 16qh+; 14ps+;

13p+s; 15ps+;

22ps+;

Пацієнтка №7 |

Практично здорова | 46,XX;1qh+; 14ps+

16qh+;21ps+;

Пацієнтка №8 | Практично здорова | 46,XX; 16qh+; 14 ps+;

Пацієнтка №9 | Практично здорова | 46,XX;

1qh+; 9qh+;

13ps+; 22ps+;

Пацієнтка №10 | Практично здорова | 46,XX;1qh+; 9qh+; 16qh;

13 ps+;

21ps+;

Пацієнтка №11 | Фолікулярна кіста лівого яєчника

придатків | 46,XX; 1qh+; 15 ps+;

Пацієнтка №12 | Полікістозні яєчники | 46,XX; 9qh+;

13ps+; 14ps+;

21ps+; 22ps+

Пацієнтка №13 | Практично здорова | 46,XX;1 qh+; 9qh+; 15ps+

15 ps+;

При цьому ці хромосоми приймали активну участь в АХХ, число яких в середньому складало від 2 до 4 асоціацій на клітину. Крайні варіанти гетерохроматинових ділянок часто зустрічаються у пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом і безпліддям.

У результаті проведеного дослідження ми пропонуємо медико-профілактичні рекомендації щодо ранньої діагностики порушень репродуктивної системи дівчат та підлітків, які мешкають в екологічно несприятливих районах.

На диспансерне спостереження беруться дівчата-підлітки, починаючи з 9-річного віку до 13 років включно, які мешкають в районах екологічного неблагополуччя в 1-2 поколінні і відносяться до групи високого ризику за порушеннями становлення менструальної та репродуктивної функції та які мають клінічні симптоми порушення статевого розвитку.

У віці 9 років дівчата мають бути обстежені педіатром, невропатологом, ендокринологом та дитячим гінекологом з метою прогнозування перебігу періоду статевого дозрівання, оцінки рівня фізичного та статевого розвитку, стану менструальної функції.

У разі виявлення порушень статевого розвитку і менструальної функції (нерегулярні менструації, гіпо- та гіперменорея, болючі менструації) огляд необхідно проводити кожні 3 місяці з включенням ехографічного та ректоабдомінального дослідження. Основні принципи лікування полягають в санації хронічних осередків інфекції, нормалізації фізичних та психічних навантажень, корекції раціонів харчування.

Під час встановлення підвищеної кількості гетерохроматину та збільшення асоціативної здатності акроцентричних хромосом у дівчат в екологічно несприятливих районах необхідне спостереження генетика з проведенням цитогенетичного дослідження дітей та їх батьків.

У районах з виявленим підвищенням рівню природного радіонукліду радону-222 в приміщеннях та житлових будинках необхідне дотримання санітарно–гігієнічних норм провітрювання з метою запобігання накопиченню цього газу: суворе дотримання гігієнічних норм класних кімнат та кімнат дитячих дошкільних установ; розташування дитячих кімнат та класів з можливістю їх крізного провітрювання; створення умов природної вентиляції класів та кімнат, розташованих на перших поверхах, за рахунок збільшення розмірів кватирок; організація вентиляції підвалів та погребів; заборона розміщення підвальних приміщень під дитячими кімнатами одноповерхових будівель.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності ранньої діагностики формування репродуктивної системи дівчат та підлітків за умов комплексної дії несприятливих факторів довкілля шляхом розробки медико-профілактичних рекомендацій.

1. У дівчат з екологічно несприятливого району Півдня України переважають хвороби органів дихання (24,2±2,4), шлунково-кишкового тракту (13,9±1,9), сечовивідних шляхів (10,6±1,7) та серцево-судинної системи (8,9±1,6). Також у дівчат цієї групи спостерігаються порушення у встановленні менструальної функції (нерегулярний менструальний цикл – 32,1% , гіперполіменорея – 19,7%, дисменорея – 48,2%).

2. У дівчат-мешканок екологічно несприятливого району відмічається достовірно менша маса тіла та показники річного приросту, починаючи з 13-річного віку у порівнянні з дівчатами контрольної групи. Переважання ендоморфного соматотипу у дівчат ”забрудненого” району є показником залученням адаптаційних механізмів організму в умовах комплексної дії несприятливих факторів довкілля.

3. У дівчат основної групи відмічається пізніша поява вторинних статевих ознак та явища „неправилього” пубертату на фоні запізнення темпів зростання таза за прямим розміром, тенденцією до формування плоского тазу, а також порушення менструального циклу за типом оліго-, полі- та дисменореї, що свідчить про наявність ановуляторних циклів. Всі ці зміни спостерігаються на фоні збільшення кількості гетерохроматину, що, в свою чергу, може приводити до збільшення асоціативної здатності акроцентричних хромосом і є додатковим фактором до їх нерозходження і виникнення хромосомних аномалій у нащадків.

4. Гормональна функція репродуктивної системи у дівчат основної групи у порівнянні з контрольною характеризується підвищеною кількістю ФСГ, достовірно нижчими показниками ЛГ, естрадіолу, прогестерону, тестостерону та тироксину, що може бути причиною формування синдрому хронічної ановуляції та порушення репродуктивної функції.

5. Харчові раціони дівчат обох районів за своїм якісним складом не відповідають гігієнічним рекомендаціям, є дефіцитними за вмістом тваринного білка та кальцію на тлі енергетичній надмірності. У районі з високим рівнем екологічного ризику якісний склад харчових раціонів характеризувався більш високим споживанням жирів та мікроелементів.

6. Дівчата-підлітки в віці до 13 років включно, які мешкають у районах екологічного неблагополуччя, відносяться до груп високого ризику за порушенням становлення менструальної та репродуктивної функції і потребують нагляду дитячого гінеколога, ендокринолога та генетика і проведення корекції шляхом нормалізації харчових раціонів (підвищення вмісту білка тваринного походження, кальцію, зменшення споживання жирів) та зменшення експозиції радону в приміщеннях постійного перебування дітей шляхом дотримання гігієнічних норм.

СПИСОК ПРАЦЬ,

ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив довкілля на розвиток репродуктивної системи дівчат / М.М. Надворний, Н.М. Рожковська, О.М. Надворна, Ю.М. Ворохта // Вісн. наук. досліджень. – 2002. – №3(28). – С. 63-64. (Аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

2. Надворна О.М. Деякі особливості стану репродуктивної системи жінок, що мешкають у різних екологічних умовах // Вісн. наук. досліджень. – 2003. – №1. – С. 148-149. (Збирання матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка статті до друку).

3. Надворна О.М. Оцінка фізичного розвитку дівчат шкільного віку в умовах дії підвищених концентрацій радону // Вісн. морської медицини. – 2004. – №1(24). – С. 34-37. (Збирання тематичного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка статті до друку).

4. Запорожан В.М., Рожковська Н.М., Надворна О.М. Репродуктивне здоров’я дівчат-підлітків, які мешкають в умовах природно-антропогенної аномалії Одеського регіону // Буковин. мед. вісн. – 2004. – №2. – С. 53-54. (Аналіз отриманих результатів гормонального статус, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

5. Рожковська Н.М., Надворна О.М., Муравйова О.О. Цитогенетичні порушення у дівчат-підлітків Одеського регіону // ПАГ. – 2004. – №5 (405). – С. 79-81. (Збирання та доставка матеріалу, аналіз отриманих результатів цитогенетичного дослідження, підготовка статті до друку).

6. Особливості харчового статусу дівчат-підлітків, які проживають у різних за рівнем екологічної безпеки умовах / М.М. Надворний, Ю.М. Ворохта, О.М. Надворна, В.Л. Михайленко // Одес. мед. журн. – 2005. – №4 (90). – С. 82-86. (Участь у зборі та аналізі харчових раціоні, підготовка статті до друку).

7. Спосіб діагностики розладів фізичного та статевого розвитку дівчат-підлітків екологічно несприятливих регіонів / В.М. Запорожан, М.М. Надворний, Н.М. Рожковська, О.М. Надворна: Патент 4672 України, МПК 7 А61В10/00; Заявл.02.08.2004; опубл. 17.01.2005 // Бюл. регистрации. – 2005. – №1. – (Проведено патентний пошук, обстеження дівчат).

8. Надворна О.М. Формування жіночого організму з урахуванням впливу довкілля // Тези доповідей IX Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, присвяченій 25-річчю СФУЛТ. – Луганськ, 2002. – С.497.

9. Запорожан В.Н., Надворный Н.Н., Рожковская Н.Н., Ворохта Ю.Н., Надворная О.Н. Эколого-гигиенический мониторинг за состоянием репродуктивного здоровья женщин // Інформаційні технології в гігієні та медичній екології: Тез. доп. Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2002.– С.65–67. (Збирання тематичного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка тез до друку).

10. Надворна О.М. Становлення репродуктивної системи у дівчат-підлітків в екологічних умовах Одеського регіону // Вчені майбутнього: Тез. доп. Міжнар. наук.–практ. конф. молодих вчених – О., 2002. – С.121.

11. Рожковська Н.М., Надворна О.М. Репродуктивна система та особливості перебігу вагітності у жінок з різних екологічних районів // VII З’їзд Всеукраїнського лікарського товариства. – Тернопіль, 2003. – С.46. (Вивчення особливостей перебігу вагітностей та особливостей репродуктивної системи жінок досліджуваних районів, аналіз результатів, подання тез до друку).

12. Надворная О.Н., Надворная В.А. Сравнительная характеристика некоторых показателей полового и физического развития девочек-подростков из разных экологических районов Юга Украины // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К., 2003. – С.223-225. (Проведений інформаційний пошук, аналіз літературних джерел, обстеження дівчат-підлітків обраних районів, формулювання висновків, підготовка тез до друку.)

13. Надворний М.Н., Засипка Л.Г., Надворна О.М., Ворохта Ю.М. Особливості нутріціологічного статусу дитячого населення, що проживає в екологічно несприятливих умовах // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. – (До 120-річчя з дня народження академіка О.М.Марзеєва): Зб. тез. доп. наук.-практ. конф. – К., 2003. – С.193-194. (Проведення вивчення особливостей фізичного та статевого розвитку дівчат-підлітків в несприятливих районах, статистична обробка результатів, подання тез до друку.)

14. Надворна О.М. Фізичний та статевий розвиток дівчат-підлітків в умовах дії деяких несприятливих факторів довкілля // X Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці, 2004. – С.55.

15. Надворна О.М, Рожковська Н.М. Характеристика каріотипу підлітків, що знаходяться під впливом несприятливих екологічних факторів Півдня України // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету. – Х., 2005. – С.187.

(обстеження дівчат, аналіз отриманих результатів, подання тез до друку.)

АНОТАЦІЯ

Надворна О.М. Особливості статевого та фізичного розвитку дівчат–підлітків в екологічно несприятливих районах Півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена вирішенню актуального питання сучасної дитячої гінекології – розробці медико-профілактичних рекомендацій для підвищення ефективності діагностики статевого та фізичного розвитку дівчат та дівчат-підлітків, що знаходяться під комплексним впливом несприятливих факторів навколишнього середовища. Наукова новизна проведених досліджень полягає в тому, що вперше визначені показники фізичного та статевого розвитку дівчат та підлітків, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, визначені рівні гонадотропних та стероїдних гормонів цих дітей, встановлені регіональні особливості каріотипу та родоводів, а також проаналізовано особливості харчування у дівчат, що досліджувались.

На підставі отриманих результатів встановлено, що у дівчат з екологічно несприятливого району відмічається менша маса тіла та менші показники річного приросту, починаючи з 13-річного віку, а також встановлено тенденцію до формування плоского тазу. При вивченні статевого розвитку, встановлена пізніша поява вторинних статевих ознак, явища „неправильного” пубертату на фоні підвищеної кількості ФСГ, зниженими показниками ЛГ, естрадіолу та прогестерону, що може бути причиною виникнення безпліддя ендокринного походження

у дівчат з екологічно несприятливих районів.

Ключові слова: дівчата-підлітки, несприятливі екологічні фактори, порушення статевого розвитку, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Надворная О.Н. Особенности полового и физического развития девочек-подростков в экологически неблагоприятных районах Юга Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Одеський государственный медицинский университет МЗ Украины. Одесса, 2005

Диссертация посвящена решению актуальних вопросов детской гинекологии – разработке комплекса диагностических мероприятий, направлених на раннее выявление нарушений в сроках и темпах полового и физического развития девочек в возрасте от 9 до 17 лет, находящихся под воздействием комплекса неблагоприятных факторов окружающей среды. По данням ретроспективного анализа изучаемых районов Одесской области в пгт Сарата были обнаружены повышенные показатели экстрагенитальных и гинекологических заболеваний среди девочек и девочек-подростков. Таким образом, пгт Сарата был выбран нами как основной район наблюдения, контрольними районами выбраны с. Колеское и с.Плахтеевка Саратского района. Среди неблагоприятных факторов в основном районе были выявлены: засоление грунтовых вод, повышенное содержание радона-222 в помещениях постоянного пребывания детей, несбалансированные рационы питання. Научная новизна проведеного исследования состоит в том, что впервые выявлены особенности показателей полового и физического развития девочек и подростков, проживаючих в экологически неблагоприятных условиях. Выявлены особенности функционирования их гипофизарно-яичниковой системы. Изучены особенности кариотипа детей. Установлено, что у девочек, проживающих в экологически „загрязненном” районе достоверно чаще встречаются заболевания органов дыхания (24,2±2,4), желудочно-кишечного тракта (13,9±1,9), мочевыводящих путей (10,6±1,7) и сердечно-сосудистой (8,9±1,6) системы. Так же удевочек основной группы чаще наблюдаются нарушения в становлении менструальной функции (нерегулярный менструальный цикл – 32,1%, гиперполименорея – 19,7%, дисменорея – 48,2%). У девочек из экологически неблагоприятного района отмечается меньшая масса тела и показатели годового прироста, начиная с 13-летнего возраста. Среди особенностей полового развития у девочек основной группы нами виявлено позднее появление вторичных половых признакою и явления „неправильного” пубертата, тенденцию к формированию плоского таза. Все эти особенности наблюдаются на фоне повышенного количества гетерохроматина, что увеличивает вероятность ассоциотивной способности акроцентрических хромосом и является условием нерасхождения их в мейозе. При анализе пищевого статуса девочек основной и контрольной групп нами виявлено, что пищевые рационы по своему качественному составу не соответствуют существующим гигиеническим нормам и являються дефицитными по содержанию белка животного происхождения и кальция, являясь при этом энергетически избыточными за счет повышенного количества жиров в питании. Все выявленные особенности развития и формирования у девочек в воздасте 9-17 лет стало основаним для разработки нами медико-профилактических рекомендаций с целью наиболее раннего выявления и, при необходимости, наблюдения за репродуктивным здоровьем молодого поколения.

ABSTRACT

Nadvorna O.M. The peculiarities of sexual and physical development of teenage girls who live in unfavorable regions of South Ukraine. – A manuscript.

Dissertation for kandidat of medical science degree in specialty 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – Odessa State Medical University, Odessa. – 2005.

The dissertation covers the actual problem of children’s gynecology – to elaborate the complex of medico-prophylactic recommendations for effective diagnostic of sexual and physical development of girls and