Тернопільська академія народного господарства

Познаховський Віктор Анатолійович

УДК 657.922

Облік та аналіз оборотних активів господарських товариств

Спеціальність 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку і контролю фінансово-господарської діяльності Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Остап’юк Мирослав Ярославович,

Тернопільська академія народного господарства,

професор кафедри обліку і контролю

фінансово-господарської діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мних Євген Володимирович,

Київський торгівельно-економічний університет,

завідувач кафедри фінансового аналізу

кандидат економічних наук, доцент

Хом’як Роман Львович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

доцент кафедри обліку і аналізу

Провідна установа: Ужгородський національний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра обліку і аудиту

Захист відбудеться “03” березня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 58.082.01 у Тернопільській академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул.. Львівська, 11

Автореферат розісланий “2” лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Адамик Б.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні ринкові перетворення в економіці країни ставлять нові вимоги до якості обліково-аналітичної інформації, яка є підставою для прийняття необхідних управлінських рішень на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання. Їх керівництву необхідна достовірна і повна інформація про результати діяльності господарюючого суб’єкта та його фінансовий стан. Це зумовлює необхідність удосконалення системи обліку як основи інформаційного забезпечення будь-якого процесу управління, в тому числі й управління оборотними активами. Відсутність чітких рекомендацій з методики обліку оборотних активів не дозволяє належним чином організувати збір даних про їх рух. Окрім того, бухгалтерські служби та інші економічні підрозділи господарських товариств не застосовують на практиці науково розроблену методику аналізу оборотних активів через її високу трудомісткість та складність розрахунків.

Розвитку теорії обліку й аналізу оборотних активів сприяли праці таких відомих вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, С.В. Голова, В.І. Єфіменка, М.І. Горбатка, В.М. Івахненка, М.Р. Лучка, М.В. Кужельного, М.Я. Остап’юка, Є.В. Мниха, П.Я. Поповича, М.С. Пушкаря, В.С. Рудницького, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка, І.Д. Фаріона, С.І. Шкарабана та інших. Серед зарубіжних авторів згадані питання розглядались у наукових працях М.І. Баканова, І.Т. Балабанова, В.В. Ковальова, М.Н. Крейніної, В.Ф. Палія, Р.С. Сайфуліна, А.Д. Шеремета та інших. Проте, ряд питань щодо методики обліку та аналізу оборотних активів підприємств вимагає подальших досліджень та наукових розробок.

Тому виникає необхідність у створенні такої методики обліку та аналізу оборотних активів господарських товариств, яка б дозволила не тільки чітко визначити їх фінансовий стан, а й була б доступною у використанні, зрозумілою та економічно ефективною з точки зору співвідношення „вигода-витрати”. Зазначене вище підтверджує актуальність теми дослідження та практичну значимість роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства і належить до держбюджетної науково-дослідної теми ”Вдосконалення методики обліку, фінансів, статистики, аналізу та аудиту в умовах переходу до ринкових відносин в Україні” (реєстраційний номер № 0102U002564). Зокрема, автором вдосконалено методику аналізу оборотних активів господарських товариств в умовах ринкової економіки.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку та аналізу оборотних активів господарських товариств в умовах ринкових відносин. Реалізація мети дослідження зумовила необхідність виявлення і розв’язання наступного комплексу завдань:

- обґрунтувати концептуальні підходи щодо сутності та значення оборотних активів й уточнити економічний зміст поняття „оборотні активи” у контексті проведення обліку та економічного аналізу;

- узагальнити класифікаційні ознаки оборотних активів у розрізі їх типів з метою визначення критеріїв визнання оборотних активів як об’єктів обліку та аналізу;

- уточнити інформаційне забезпечення аналізу оборотних активів господарських товариств, а також визначити шляхи його оптимізації;

- визначити вплив вартісної оцінки оборотних активів на підприємницьку діяльність господарського товариства;

- розробити практичні рекомендації з обліку оборотних активів стосовно вимог системи управління;

- удосконалити методику економічного аналізу оборотних активів господарських товариств з метою пошуку резервів підвищення ефективності їх діяльності.

Об’єктом дослідження є оборотні активи як об’єкти обліку операційної діяльності господарських товариств Рівненської та Волинської областей.

Предметом дослідження є теоретико-методичні підходи до обліку та аналізу оборотних активів господарських товариств.

Методи дослідження. Дисертаційна робота проведена на основі діалектичного підходу до вивчення теоретичних аспектів обліку і аналізу оборотних активів господарських товариств. Окрім того, у процесі дослідження використано абстрактно-логічний метод для удосконалення класифікації оборотних активів; метод порівняння, групування, середніх величин, кореляційно-регресійний аналіз, лінійне програмування (для опрацювання звітних даних та моделювання виробничої програми підприємства); деталізація і прийоми елімінування (для виявлення впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на динаміку оборотних активів); формалізація і моделювання (для аналізу потреби господарського товариства в оборотних активах).

Інформаційною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з питань обліку та аналізу оборотних активів, законодавчі та нормативні акти України, матеріали наукових конференцій, дані бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності господарських товариств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні методики обліку і аналізу оборотних активів, що спрямовані на виявлення резервів підвищення ефективності виробництва господарських товариств. У процесі проведеного дослідження одержано такі наукові результати:

- уточнено економічну сутність поняття „оборотні активи”, під якими слід розуміти сукупну вартість, виражену у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що обертається у процесі господарської діяльності підприємства у вигляді оборотного капіталу з метою забезпечення економічної вигоди. Оборотні активи призначені для реалізації й обслуговування виробничо-комерційної діяльності і повністю споживаються впродовж одного виробничого циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

- доповнено чинну класифікацію оборотних активів шляхом введення таких класифікаційних ознак, як джерела формування оборотних активів, характер участі в операційному процесі, ліквідність, кругообіг, право власності, ступінь ризику, принцип нормування, що дозволить раціональніше згрупувати показники для проведення аналізу;

- вдосконалено інформаційну базу для проведення аналізу оборотних активів через визначення зв’язків між елементами системи управління, що надасть можливість оптимізувати інформаційне середовище стосовно дослідження стану та ефективності використання оборотних активів у діяльності господарських товариств;

- удосконалено методичні підходи щодо обліку руху виробничих запасів. Зокрема, запропоновано для господарських товариств, які є суб’єктами малого підприємництва, облік виробничих запасів здійснювати на одному синтетичному рахунку 20 “Запаси”, що підвищить оперативність одержання інформації і посилить контроль за рухом виробничих запасів;

- отримало подальший розвиток визначення впливу вартісної оцінки оборотних активів на підприємницьку діяльність господарських товариств шляхом аналізу методів оцінок, що пропонуються національними та міжнародними стандартами обліку;

- отримало подальший розвиток використання економіко-математичних методів для аналізу оборотних активів, а саме, симплекс-методу, який дає змогу, з одного боку, визначити виробничу програму підприємства, а з іншого, – забезпечує при заданих ресурсних обмеженнях максимальний прибуток.

Практичне значення отриманих результатів полягає у вирішенні актуальних проблем, пов’язаних з удосконаленням методики обліку та аналізу оборотних активів.

На основі одержаних результатів автором проаналізовано методи оцінки виробничих запасів та їх вплив на формування об’єктивної облікової інформації в системі управління оборотними активами господарських товариств. Облікова практика показує, що при проведенні аналізу оборотних активів слід використовувати, перш за все, наступні показники: коефіцієнти загальної, швидкої та абсолютної ліквідності; коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт фінансової стійкості. Це допоможе акціонерам, власникам та менеджерам господарських товариств отримувати достовірнішу інформацію щодо реального стану оборотних активів, виявляти при цьому додаткові внутрішні резерви в цілях підвищення ефективності виробництва.

Результати дослідження впроваджені в практику господарювання ВАТ “Кентавр” (довідка від 19.04.1999 р. №214), ВП ПЦБ “Фрегат” (довідка від 14.11.2001 р. №108), ВАТ “Костопільський ДБК” (довідка від 10.09.2001 р. №93), Машівське споживче товариство (довідка від 12.06.2001 р. №71), ВАТ “Жайвір” (довідка від 28.10.2004 р.), МПП “Інтелектуальні системи і технології” (довідка від 7.11.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація – самостійна наукова праця. Усі викладені в ній наукові результати отримано дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, що становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дослідження. Найважливіші положення та висновки дисертації доповідалися на науково-практичній кон-фе-ренції "Організаційно-економічні механі-зми і системний підхід" (м. Львів, 1995 р.); на науково-практичній конференції "Загальні проблеми розвитку економіки України" (м. Тернопіль, 1996 р.); на науково-технічній конференції "Облік та аудит, регіональна економіка" (м. Рівне, 1997 р.); на міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (м. Житомир, 2000 р.); на науковій конференції “Регіональна економіка і управління” (м. Рівне, 2001 р.); науковій конференції “Регіональна економіка і управління” (м. Рівне, 2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,7 друк. арк., з них у фахових виданнях – 5 наукових праць обсягом 1,6 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації виконаний на 202 сторінках комп’ютерного тексту, в тому числі 8 рисунків та 29 таблиць. Робота містить 11 додатків, розміщених на 19 сторінках. Список використаних джерел складається із 211 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - “Сутність та місце оборотних активів у системі управління діяльністю господарських товариств” - уточнено економічний зміст оборотних активів і вдосконалено систему їх класифікації з врахуванням потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів облікової інформації. Розглянуто фінансову звітність як інформаційну базу аналізу оборотних активів із зазначенням шляхів її вдосконалення.

У роботі відмічено, що у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі немає однозначного трактування поняття “оборотні активи”.

Автором оборотні активи визначаються як сукупна вартість, виражена у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що обертається у процесі господарської діяльності підприємства у вигляді оборотного капіталу з метою забезпечення економічної вигоди. Оборотні активи призначені для реалізації й обслуговування виробничо-комерційної діяльності і повністю споживаються впродовж одного виробничого циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Існуючі класифікації оборотних активів не відповідають в повній мірі потребам управління. З метою ефективного їх управління запропоновано класифікувати оборотні активи за видами, ступенем ліквідності, фінансового ризику, джерелами формування, характером участі в операційному процесі, кругообігом, правом власності, принципом нормування, що відображено в табл. 1.

У роботі відмічено, що на сучасному етапі розвитку економіки облік знаходиться під впливом податкового законодавства. Як наслідок цього, він в останні роки не розвивається в методологічному відношенні, зокрема не орієнтується на потреби управлінської системи.

Виходом з цього є надання більшої самостійності господарським товариствам у формуванні власної облікової політики.

При цьому ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією обліку, що визначена переліком методик і облікових процедур, серед яких припустимі альтернативні варіанти. Він визначається, в першу чергу, можливістю вибору конкретних способів оцінки запасів.

Тому внутрішня облікова політика господарського товариства повинна передбачити вирішення наступних завдань:

-

-

-

-

-

-

-

З метою ефективного управління діяльністю господарських товариств потрібна глибша характеристика оборотних активів. Дослідження засвідчило, що цьому буде сприяти класифікація за ступенем ліквідності, ризику, видами, характером участі в операційному процесі, джерелами формування, кругообігом, правом власності, принципом нормування (табл. 1).

Ці класифікаційні ознаки дозволять визначити їх вплив на фінансовий стан господарського товариства.

У дисертаційній роботі підкреслено, що для управління оборотними активами господарських товариств насамперед потрібна добре налагоджена інформаційна база. Такою інформацією систему управління забезпечує аналіз, проведений на основі облікових та звітних даних.

В економічній літературі серед вчених не існує єдиного підходу до проведення фінансового аналізу. Крім того, особливістю вітчизняної практики фінансового аналізу є розробленість методики аналізу використання оборотних активів та майже повна відсутність напрацювань у сфері формування оборотних активів, що було зумовлено централізованим розподілом ресурсів у нашій державі. Тому виникла необхідність визначити порядок проведення аналізу формування оборотних активів підприємства.

Таблиця 1

Класифікація оборотних активів господарських товариств

Класифікаційні ознаки | Види оборотних активів

1. За видами | - сировина, матеріали, напівфабрикати;

- готова продукція;

- дебіторська заборгованість;

- грошові кошти та їх еквіваленти;

- інші.

2. За характером участі в операційному процесі | - оборотні активи, які обслуговують виробничий цикл господарського товариства;

- оборотні активи, які обслуговують інвестиційну діяльність господарського товариства;

- оборотні активи, які обслуговують фінансовий цикл господарського товариства.

3. За ліквідністю | - високоліквідні;

- швидколіквідні;

- низьколіквідні.

4. За джерелами формування | - зовнішні;

- внутрішні.

5. За кругообігом | - початкові;

- функціонуючі;

- накопичені.

6. За правом власності | - власні;

- позичені.

7. За принципом нормування

- нормовані;

- ненормовані.

8. За ступенем ризику | - мінімальний;

- малий;

- середній;

- високий.

У роботі підтримано підхід, згідно з яким спочатку проводиться аналіз формування оборотних активів, а потім – аналіз його використання. Виходячи з цього, автором запропоновано фінансовий аналіз оборотних активів господарських товариств здійснювати в такій послідовності.

На першому етапі аналізується структура та динаміка оборотних активів господарського товариства, темпи їх зміни зіставляються з темпами зміни обсягу реалізації продукції, вивчається динаміка питомої ваги оборотних активів в структурі майна товариства.

На другому етапі вивчається динаміка оборотних активів в розрізі основних видів-запасів, сировини, матеріалів, готової продукції, дебіторської заборгованості, залишків грошових активів.

На третьому етапі оцінюється оборотність оборотних активів на основі розрахунку показників (тривалість обороту, коефіцієнт оборотності).

На четвертому етапі визначаються потреби господарських товариств в оборотних активах для здійснення майбутньої діяльності.

Застосування фінансового аналізу в системі управління діяльністю господарських товариств надасть їм можливість впливати на ефективність формування та використання оборотних активів.

У другому розділі - “Облік оборотних активів господарських товариств” - дано теоретико-методичне обґрунтування питанням оцінки оборотних активів та визначено їх вплив на виробничо-господарську діяльність господарських товариств, розроблено рекомендації щодо вдосконалення обліку запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та їх еквівалентів стосовно вимог системи управління.

Автором зроблено акцент на те, що практична реалізація управлінських рішень залежить від забезпечення інформаційного середовища, достовірність формування якого залежить від правильного вибору методів оцінки об’єктів управління, значна частка яких належить оборотним активам.

Місце оцінки оборотних активів в інформаційному забезпеченні господарського товариства показано на рис. 1.

Для правильного трактування методики оцінки оборотних активів у роботі проведено дослідження історичного розвитку концепції її проведення, коли сформувались наступні три напрями поглядів:

1) оцінка за собівартістю;

2) оцінка за собівартістю виробничих запасів, готової продукції та за цінами продажу;

3) оцінка за цінами продажу.

Історичний розвиток економічної думки стосовно оцінки об’єктів обліку, в тому числі й оборотних активів, систематизовано з відповідним коментарем причинно-наслідкових умов розвитку кожної з методик.

Спостереження за обліковою практикою господарських товариств Рівненської та Волинської областей вказують на те, що нові методи оцінки товарно-матеріальних цінностей практично не застосовуються. Це не дозволяє господарюючим суб’єктам одержувати об’єктивну інформацію для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

У роботі зазначається, що наслідки застосування того чи іншого методу оцінки з точки зору оподаткування суттєво впливають на альтернативний вибір.

Дисертантом зазначено, що одним з показників такої оцінки є показник середньозваженої собівартості оборотних активів, який визначається як середня зважена величина вартості окремих елементів оборотних активів.

Рис. 2.1. Місце оцінки у формуванні управлінської інформації

Застосування цього методу полегшує роботу і не вимагає детального обліку руху за кожною одиницею товарів. Окрім того, вартість матеріальних запасів на кінець періоду, визначена методом середньозваженої собівартості, враховує всі ціни, за якими вони були придбані впродовж звітного періоду, і тим самим вирівнюється зростання і зниження цін.

З метою оперативного управління виробничими запасами господарських товариств, які є суб’єктами малого підприємництва, облік запасів запропоновано здійснювати на одному синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, що підвищить оперативність одержання інформації і посилить контроль за їх рухом.

Управління грошовими коштами вимагає добре налагодженої системи інформації про рух грошових коштів. На сьогодні таким джерелом інформації є звіт про їх рух, який в останні десятиліття став одним із основних елементів бухгалтерської (фінансової) звітності у світовій практиці.

В сучасних умовах господарювання, цінність звіту про рух грошових коштів полягає в тому, що інформація, яка має особливу вагу для інвесторів, дає можливість оперативно бачити значення варіанту чистого руху грошових коштів за кожним видом діяльності (табл. 2).

Перший варіант свідчить про хороший стан господарського товариства. Така структура руху грошових коштів дозволяє йому фінансувати інвестиційну діяльність, повертати позикові кошти, виплачувати відсотки виключно за рахунок грошових надходжень від операційної діяльності, без залучення позикових коштів або додаткових заходів щодо залучення позикових коштів. Саме таке підприємство залучить потенційного інвестора і задовольнить наявного кредитора.

Таблиця 2

Можливі варіанти чистого руху грошових коштів

Вид діяльності | 1 варіант | 2 варіант | 3 варіант | 4 варіант

Операційна | + (позитивне) | - (негативне) | + (позитивне) | + (позитивне)

Інвестиційна | - (негативне) | + (позитивне) | - (негативне) | + (позитивне)

Фінансова | - (негативне) | + (позитивне) | + (позитивне) | - (негативне)

Другий варіант свідчить про кризовий стан господарського товариства. Надходження грошових коштів здійснюється виключно за рахунок позикових коштів, а також від реалізації необоротних активів, отриманих дивідендів, додаткової емісії акцій тощо. Якщо такі значення чистого руху грошових коштів повторюються щорічно, то виникають сумніви щодо доцільності існування такого господарюючого суб’єкта. Ця ситуація допустима тільки для новоствореного господарського товариства.

Якщо значення чистого руху грошових коштів мають вигляд, наведений у третьому варіанті, то це вказує на задовільний стан господарського товариства, але за умови додатного підсумку значень чистого руху грошових коштів від усіх видів діяльності. У цьому випадку вважається, що підприємство має надходження від здійснення операційної діяльності, при цьому залучені кошти спрямовуються на фінансування інвестиційної діяльності – придбання основних засобів, здійснення довгострокових та поточних інвестицій. Виконуючи інвестиційну діяльність, господарське товариство тим самим оновлює свої основні засоби і створює основу для отримання доходів у майбутньому у вигляді дивідендів та відсотків.

Ситуація, що наводиться в четвертому варіанті, теж свідчить про задовільний стан господарського товариства. Крім грошових надходжень від операційної діяльності, підприємство має додаткові надходження від раніше здійснених довгострокових і поточних фінансових інвестицій, повернення дебіторської заборгованості, реалізації необоротних активів тощо. За рахунок таких надходжень господарське товариство розраховується за боргами з кредиторами, засновниками, а також при здійсненні викупу акцій власної емісії. Що стосується інвестиційної діяльності, то додатне значення чистого руху грошових коштів може свідчити або про відмову керівництва підприємства здійснювати вкладення грошових коштів в оновлення необоротних активів, фінансові інвестиції, або про те, що такі вкладення менше суми надходжень грошових коштів від інвестиційної діяльності.

У випадку, якщо показники чистого руху грошових коштів усіх видів діяльності мають додатне значення, це свідчить або про допущену помилку при складанні звіту про рух грошових коштів, або про непродуману поведінку керівництва господарського товариства. Подібна ситуація (якщо це наслідок допущеної помилки) свідчить про непомірковане залучення позикових коштів, тоді як власних коштів вистачає. На такому підприємстві грошові кошти використовуються нераціонально.

В дисертації зазначається, що основним недоліком заповнення звіту про рух грошових коштів є трудомісткість його складання, оскільки заповнення звіту вимагає від бухгалтера класифікації грошових потоків за її статтями у реєстрах бухгалтерського обліку та невизначеність віднесення операцій операційно-інвестиційного, операційно-фінансового характеру.

Третій розділ - “Аналіз оборотних активів господарських товариств” - розглянуто теоретичні й практичні аспекти проведення економічного аналізу оборотних активів та визначено основні напрямки його удосконалення.

Політика управління оборотними активами являє собою частину фінансової стратегії підприємства, сутність якої полягає у відображенні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування, використовуючи для цього різні види економічного аналізу.

До генеральної сукупності, що підлягає статистичному спостереженню, в даній роботі належать шість господарських товариств Рівненської області, а саме: ТзОВ “Олісма”, ВАТ “Агробуд”, ТзОВ “Магур”, ВАТ “Кентавр”, ВАТ “Жайвір”, ВАТ “Костопільський ДБК”.

У роботі застосований ретроспективний аналіз, який передбачає дослідження структури та динаміки оборотних активів господарських товариств, темпи їх зміни зіставляються з темпами зміни обсягу реалізації продукції, вивчається динаміка питомої ваги оборотних активів в структурі майна товариства. Це дає можливість господарюючим суб’єктам оцінити ліквідність оборотних активів та визначити їх обґрунтовану потребу на майбутній період.

Загальний структурно-динамічний аналіз оборотних активів з метою більшої деталізації доповнено факторним та параметричним аналізами.

Для поглиблення економічного аналізу оборотних активів господарських товариств дисертант застосував перспективний аналіз, використавши фактичні дані підприємств за минулий період.

Оскільки на показник, що аналізується, впливає значна кількість факторів, то в дисертації встановлено окремий вплив кожного з них за допомогою спеціального методу – елімінування.

За умов ринкової економіки, коли господарська діяльність підприємства та його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, важливого значення набуває аналітична характеристика фінансової залежності господарського товариства.

Для повнішого та глибшого вивчення структури оборотних активів автором проведено аналіз фінансових коефіцієнтів із застосуванням наступних показників: коефіцієнта фінансової автономії, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнт обіговості, коефіцієнт залучення оборотних активів (табл. 3).

Це дало можливість визначити рівень їх фінансової стійкості та платоспроможності.

Аналіз рахунків, пов’язаних з оборотними активами в умовах ринкової економіки, має важливе значення для управління підприємницькою діяльністю господарського товариства. Для проведення аналізу рахунків потрібно, в першу чергу, визначити операційний цикл підприємства, який є сумою виробничого та фінансового циклу. Базова модель для визначення тривалості операційного циклу господарського товариства має вигляд:

ОЦ = ПОгк + ПОсм + ПОгп + ПОдз, де

ОЦ – тривалість операційного циклу; ПОгк – період обороту середнього залишку грошових коштів; ПОсм – період обороту запасів сировини і матеріалів; ПОгп – період обороту середніх запасів готової продукції; ПОдз – період обороту дебіторської заборгованості.

Таблиця 3

Показники фінансової стійкості та платоспроможності господарських товариств Рівненської області станом на 31.12.2004 р.

Показники | ТзОВ “Олісма” | ТзОВ “Магур” | ВАТ “Кентавр” | ВАТ “Жайвір” | ВАТ “Костопільський ДБК” | Коефіцієнт залучення оборотних активів | 8,327 | 9,753 | 8,117 | 7,993 | 9,127

Коефіцієнт обіговості | -140,417 | 193,22 | 176,22 | 289,33 | Коефіцієнт фінансової автономії | 0,67 | 0,77 | 0,71 | 0,63 | 0,82

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,329 | 0,391 | 0,353 | 0,311 | 0,402 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,686 | 1,814 | 1,487 | 1,597 | 1,723 | Коефіцієнт загальної ліквідності | 1,778 | 1,896 | 1,554 | 1,533 | 1,901

Періоди обороту кожної складової оборотних активів визначено за методикою, наведеною у табл. 4.

Таблиця 4

Методика розрахунку періоду обороту окремих видів оборотних активів

за даними поточного обліку

Назва аналітичної інформації | Розрахункова формула | Рекомендована методика розрахунку за даними поточного обліку

1. Період обороту середнього залишку грошових коштів |

ПОгк = ГК / Ор |

ПОгк = (Сальдо рр. 30,31,33,34,35пп + + Сальдо рр. 30,31,33,34,35кп) / КО рр. 70,71,72,73,74,75

2. Період обороту середніх запасів, сировини і матеріалів |

ПОсм = СМ / Ор |

ПОсм = (Сальдо рр. 20,22пп + +Сальдо рр. 20,22кп) : 2 / КО рр. 70,71,72,73,74,75

3. Період обороту середніх запасів готової продукції |

ПОгп = ГП / Ор |

ПОгп = (Сальдо рр. 26пп + Сальдо рр. 26кп) : 2 / КО рр. 70,71,72,73,74,75

4. Період обороту середнього залишку дебіторської заборгованості |

ПОдз = ДЗ / Ор |

ПОдз = (Сальдо рр. 36,37,38пп + +Сальдо рр. 36,37,38кп) : 2 / КО рр... 70,71,72,73,74,75

Умовні позначення:

ГК – середній залишок грошових коштів; СМ – середні запаси сировини і матеріалів; ГП – середні запаси готової продукції; ДО, КО – відповідно дебетовий та кредитовий оборот рахунку за період; пп – на початок аналізованого періоду; кп – на кінець аналізованого періоду; Ор – одноденний обсяг реалізації продукції, робіт, послуг, товарів; ПОгк – період обороту грошових коштів; ПОсм – період обороту сировини і матеріалів; ПОгп – період обороту готової продукції; ПОдз – період обороту дебіторської заборгованості.

Алгоритм розрахунку показників базується на традиційному підході, який залежить від періодичності формування фінансової звітності і тому оперує показниками середніх сальдо оборотних активів за видами.

Для забезпечення потреб поточного управління оборотними активами фінансовому менеджеру потрібно мати інформацію про характер співвідношення між оборотами відповідних бухгалтерських рахунків як потоків господарських операцій, які виокремленні відповідним чином.

Більш репрезентативною та доречною для поточного управління оборотними активами буде інформація не тільки щодо періоду обороту кожного їх виду, але й оцінка тенденцій їх ліквідності, розрахована на підставі коефіцієнтів, алгоритм розрахунку яких наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Методика розрахунку коефіцієнтів синхронності потоків оборотних активів

Назва аналітичної інформації | Розрахункова формула | Рекомендована методика розрахунку за даними поточного обліку

1. Коефіцієнт синхронності потоку грошових коштів та їх еквівалентів (Кспгк) |

Кспгк = ПГП / НГП |

Кспгк = ДОрр. 30,31,33,34,35 / Корр.30,31,33,34,35

2. Коефіцієнт синхронності потоку сировини і матеріалів (Кспсм) |

Кспсм = Внсм / Ввсм |

Кспсм = ДОрр. 20,22 / Корр.20,22

3. Коефіцієнт синхронності потоку готової продукція (Кспгп) |

Кспгп = Вгп / (Вргп + Ів) |

Кспгп = ДОрр. 26 / КОрр.26

4. Коефіцієнт синхронності потоку дебіторської заборгованості (Кспдз) |

Кспдз = Додз / Кодз |

Кспдз = ДОрр. 36,37,38 / КОрр.36,37,38

Умовні позначення:

ПГП, НГП – відповідно позитивний та негативний грошовий потік; Внсм – вартість сировини і матеріалів, що надійшли; Ввсм – вартість використаної сировини і матеріалів; Вгп – вартість готової продукції; ДЗ – дебіторська заборгованість; ДО – дебетовий оборот; КО – кредитовий оборот; Вргп – виручка від реалізації готової продукції; Ів – інше вибуття готової продукції.

Це дозволить визначити динаміку задіяних в операційному циклі рахунків і забезпечить потрібною інформацією систему поточного і стратегічного менеджменту.

Застосування цієї методики дозволить господарським товариствам синхронізувати грошові потоки та забезпечити:

1) зниження до мінімуму операційних балансів;

2) зменшення залишку готівки в касі;

3) зменшення банківських позик;

4) зниження витрат за відсотками;

5) збільшення прибутків.

У роботі зазначено, що управління оборотними активами буде більш ефективним, якщо в рамках внутрішнього аналізу дослідження будуть проводитись за допомогою економіко-математичних моделей.

Господарські товариства, що зазнають обмежень, формують власну виробничу програму методом, оберненим орієнтиру, прийнятому у високо розвинутих країнах. Спочатку встановлюють, які ресурси має підприємство, а потім, спираючись на ці дані, будують виробничу програму.

З цією метою, використано симплексний метод як найпростіший і найбільш надійний. Сутність розрахунків полягає в обчисленні середньої величини обсягу виробництва і витрат за двома групами показників (постійні і змінні): всю сукупність даних групують в міру збільшення обсягу виробництва і визначають середню для кожної половини даних. Виходячи з одержаних середніх (звичайне статистичне середнє), визначають величину постійних витрат.

Знаючи величину постійної частини витрат, можна за будь-яким значенням середньої визначити змінні витрати. Потім за допомогою методу лінійного програмування перевіряється, наскільки оптимальними є асортимент і обсяг виробництва.

Виходячи з наведених розрахунків, складена математична модель виробничої програми господарського товариства, яка дає можливість визначити необхідний обсяг матеріальних ресурсів під конкретні виробничі завдання підприємства. Враховуючи математичну модель, легко скласти програму для аналізу в умовах комп’ютерної обробки даних.

Запропонований варіант аналізу дозволить господарюючим суб’єктам:

1)

2)

3)

4)

Для управління грошовими ресурсами запропонована модель Міллера-Орра, яка ґрунтується на невизначеності їх руху, тобто, коли надходження та використання грошей від періоду до періоду є незалежними випадковими величинами. Сутність її полягає у встановленні верхньої та нижньої межі для залишку грошових коштів, а також у розрахунку оптимальної величини.

Згідно з цією моделлю оптимальні залишки грошових коштів (Z) розраховуються за формулою:

Z=,

де F – фіксовані витрати, які пов’язані з операціями по цінних паперах;

– варіація щоденного чистого руху ліквідності;

i – витрати із зберігання коштів на поточному рахунку (щоденна ставка доходу по ринкових цінних паперах).

Застосування даної моделі у підприємницькій діяльності господарських товариств, надасть їм можливість управляти грошовими коштами та їх еквівалентами.

Разом з тим, потрібно визнати, що в сучасних умовах на українських підприємствах безпосереднє застосування моделей управління грошовими коштами ускладнене у зв’язку з інфляційними процесами та недосконалістю ринку цінних паперів, але практична цінність цих моделей очевидна і впровадження їх у стратегію управління оборотними активами є доцільним.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вдосконаленні методики обліку і аналізу оборотних активів господарських товариств, і дає змогу подати наступні рекомендації і пропозиції:

1. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до розуміння економічної сутності категорії “оборотні активи” дозволяє трактувати оборотні активи як сукупність економічних благ виражену у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які залучаються в економічний процес діяльності суб’єкта господарювання у вигляді оборотного капіталу. Таке визначення, у порівнянні з тим, що дається у національних стандартах обліку та науковій літературі, більш чітко визначає функціональну роль та місце оборотних активів у формуванні господарських взаємовідносин на підприємствах.

2. Важливим завданням системи управління оборотними активами є економічно обґрунтована їх класифікація. У дисертаційній роботі на основі вивчення порівняльного аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених удосконалено класифікацію оборотних активів, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи господарських товариств. Рекомендовано класифікувати оборотні активи господарських товариств за такими ознаками як джерела формування оборотних активів, характер участі в операційному процесі, ліквідність, кругообіг, право власності, ступінь ризику, принцип нормування.

3. Для управління оборотними активами господарських товариств необхідна достовірна інформація, яка забезпечується за допомогою економічного аналізу.

У роботі підтримано підхід, згідно з яким спочатку проводиться аналіз формування оборотних активів, а потім – аналіз його використання. Виходячи з цього, запропоновано фінансовий аналіз оборотних активів господарських товариств здійснювати в такій послідовності: на першому етапі аналізується структура та динаміка оборотних активів господарського товариства; на другому етапі вивчається динаміка оборотних активів в розрізі основних видів-запасів, сировини, матеріалів, готової продукції, дебіторської заборгованості, залишків грошових активів; на третьому етапі оцінюється оборотність оборотних активів на основі розрахунку показників тривалості обороту, коефіцієнта оборотності; на четвертому етапі визначаються потреби господарських товариств в оборотних активах для здійснення майбутньої діяльності.

4. Аналіз діючих методичних підходів щодо оцінки оборотних активів дав можливість виявити переваги та недоліки кожного із запропонованих національними стандартами методів оцінки, що сприяло виробленню критеріїв вибору методу оцінки вартості списаних виробничих запасів.

5. З метою оперативного управління виробничими запасами господарських товариств, які є суб’єктами малого підприємництва, облік запасів пропонується здійснювати на одному синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, що підвищить оперативність одержання інформації і посилить контроль за їх рухом. З метою організації аналітичного обліку виробничих запасів передбачено застосування окремого аналітичного рахунку для обліку витрат на дату придбання, доставку виробничих запасів і доведення їх до стану, придатного для подальшого використання. Ці витрати в кінці місяця за спеціальним розрахунком повинні включатись до фактичної собівартості запасів, використаних на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг).

6. Однією з основних причин виникнення простроченої дебіторської заборгованості є взаємні неплатежі. Механізм їх виникнення закладений в існуючий системі бухгалтерського обліку, а точніше, в схемі розрахунків між господарськими товариствами. З цією метою проаналізовано декілька найбільш поширених схем взаємних розрахунків між господарськими товариствами. Найбільш раціональною формою розрахунків виявилася чекова форма. Вона дає можливість підприємствам уникнути виникнення невиправданої дебіторської заборгованості і тим самим отримати додаткові грошові кошти.

7. З метою поглибленого вивчення всіх параметрів діяльності господарського товариства запропоновано використовувати систему комплексного економічного аналізу оборотних активів, який передбачає застосування двох його видів: ретроспективного аналізу, який виконується за звітний період та перспективного аналізу, який надає можливість прогнозувати майбутні фінансові показники господарюючого суб’єкта.

8. Аналіз оборотних активів виконано з метою оцінки ефективності їх використання та оптимізації структури. Факторний аналіз доцільно проводити за допомогою методів елімінування: метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць. При проведенні параметричного аналізу оборотних активів, на наш погляд, насамперед слід звертати увагу на такі показники: ліквідності – загальної, швидкої, абсолютної; коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт ділової активності.

9. Крім традиційних методів економічного аналізу в роботі використано економіко-математичні методи та моделі. Так, на основі даних матричної моделі виробництва продукції господарського товариства поглиблено аналіз оборотних активів. Управління запасами пропонується виконувати методами лінійного програмування, найпоширенішим з яких є симплексний метод, він, з одного боку, дає змогу визначити оптимальний асортимент продукції, а з іншого, – забезпечує максимальний прибуток при заданих ресурсних обмеженнях.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Познаховський В.А. Формування об’єктів фінансового обліку та план рахунків в умовах розвитку ринкових відносин // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 1996. - №1. - С. 31-34.

2. Познаховський В.А. Проблеми нарахування та виплати дивідендів в акціонерному товаристві // Вісник Української державної академії водного господарства. - 1998. - №1. - С. 337-340.

3. Познаховський В.А. Аналіз і управління дебіторською заборгованістю // Наукові записки “Серія економіка”. Том 3. Частина 2. - Острог: Вид-во “Острозька академія”, 2000. - С. 215-221.

4. Познаховський В.А. Методика обліку вилучених акцій власної емісії в акціонерних товариствах // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2001. - №8. - С. 226-229.

5. Даньків Я.Й., Познаховський В.А. Вартісна оцінка виробничих запасів та їх значення для прийняття управлінських рішень // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2003. - №13.- С. 166 - 169. (особистий внесок здобувача: розкрито значення оцінки виробничих запасів у формуванні достовірної інформації для прийняття управлінських рішень)

В інших виданнях

6. Познаховський В.А. Формування вартісної оцінки виробничих запасів // Організаційно-економічні механізми розвитку: системний підхід. Зб. наук. праць. - Львів: ДНДІ “Система”, 1995 - С. 62 - 63.

7. Познаховський В.А. Використання даних обліку в управлінні господарською діяльністю // Збірник статей за матеріалами III науково-технічної конференції. Частина 6 “Облік та аудит, регіональна економіка”. - Рівне, 1997. - С. 73-78.

8. Познаховський В.А. Вдосконалення форм обліку в умовах розвитку малого бізнесу // Збірник статей за матеріалами III науково-технічної конференції. Частина 6 “Облік та аудит, регіональна економіка”. - Рівне, 1997.- С. 78-80.

9. Познаховський В.А. Особливості використання облікової інформації в управлінні діяльністю господарських товариств // Вісник Рівненського державного технічного університету. - 2000. - №3. - С. 185-188.

10. Познаховський В.А. Значення первинного обліку для формування достовірної та об’єктивної інформації // Наукові записки. Збірник наукових праць. - Тернопіль: “Економічна думка”, 2000. - С. 106-108.

11. Познаховський В. А. Облікове забезпечення управління запасами в господарських товариствах // Міжнародна наукова конференція “Розвиток науки про бухгалтерський облік” - Житомир: ЖІТІ, 2000. - С. 236-240.

12. Познаховський В.А. Системний підхід у дослідженні інформаційного середовища господарських товариств // Вісник Рівненського державного технічного університету. - 2001. - №12 - С. 212-218.

13. Познаховський В.А. Аналіз і управління грошовими засобами в господарських товариствах // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. - 2003. - №21. - С. 73-80.

АНОТАЦІЯ

Познаховський В.А. Облік та аналіз оборотних активів господарських товариствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - бухгалтерський облік, аналіз та аудит - Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2005.

У дисертаційній роботі розкрито об’єктивний характер змісту та сутності поняття “оборотні активи” в умовах функціонування господарських товариств. Доповнені ознаки її класифікації, які оформлені у систематизований класифікатор оборотних активів. Досліджено інформаційну базу аналізу оборотних активів та запропоновано шляхи його вдосконалення. Визначено вплив методу оцінки виробничих запасів на підприємницьку діяльність господарських товариств. Проведено ретроспективний та перспективний аналіз оборотних активів та визначено шляхи його вдосконалення на основі економіко-математичних методів.

Ключові слова: аналіз, оборотні активи, облік, оцінка, методика, система управління, фінансова звітність.

АННОТАЦИЯ

Познаховский В.А. Учет и анализ оборотных средств хозяйственных обществ.