КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Руденко Галина Валеріївна

УДК 338.24.2

ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІНТЕГРОВАНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата економічних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі стратегії підприємств Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор

Грещак Михайло Григорович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри стратегії підприємств.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Турило Анатолій Михайлович

Криворізький технічний Університет,

завідувач кафедри економічного аналізу і фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Володькіна Марина Владиславівна

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри менеджменту.

Провідна установа – Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства та менеджменту, м. Харків.

Захист відбудеться “29” вересня 2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.006.04 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “29” серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є однією із базових галузей економіки України, яка визначає економічний стан країни та від рівня якої залежить розвиток інших галузей народного господарства. Проведені економічні реформи в галузі сформували нові економічні відносини між державою і підприємствами, між підприємствами, а також в середині самих підприємств. Динамічні умови господарювання поставили перед вітчизняними металургійними підприємствами питання пошуку нових форм організації виробництва, при започаткуванні яких виникає безліч проблем, пов’язаних зі створенням ефективного внутрішнього економічного механізму, який сприяв би підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних металургійних підприємств. В даних умовах для металургійних підприємств особливої актуальності набувають питання пошуку нових підходів і методів щодо удосконалення економічного управління, одним з яких є механізм інтеграції.

Наукова і прикладна проблематика процесів інтеграції господарюючих суб’єктів та вивчення їх ефективності постійно знаходяться в полі зору зарубіжних і вітчизняних науковців. В той же час певні питання розвитку інтеграційних зв’язків досліджені фрагментарно. Бракує наукових розробок стосовно внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств в умовах перехідної економіки. Зокрема, недостатньо обґрунтовані економічний статус підрозділів, планування їх діяльності, механізм формування трансфертних цін, інвестиційна політика та система матеріальної відповідальності структурних одиниць і підрозділів за результати роботи.

Таким чином, поточний стан проблеми вимагає узагальнення та систематизації теоретико-методологічних аспектів управління інтегрованими металургійними комплексами та обґрунтування практичних заходів щодо удосконалення внутрішніх економічних відносин на зазначених підприємствах. У вітчизняних наукових розробках недостатньо обґрунтовано сучасний категоріальний апарат досліджень, які стосуються організаційних змін на мікроекономічному рівні. Потребують подальших наукових досліджень теоретико-методологічні аспекти розвитку інтеграційних зв’язків, які б ґрунтувалися на систематизації сучасного емпіричного досвіду організаційно-економічного розвитку вітчизняних підприємств.

Сукупність цих та інших проблемних питань, їх методична та практична значущість визначають актуальність теми дослідження, його мету, завдання та логіко-структурну побудову.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету в межах комплексної теми “Стратегія та економічна безпека підприємства” (державний реєстраційний номер 0101U002945). Автором самостійно досліджено особливості економічного управління інтегрованими промисловими підприємствами та запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення економічної ефективності їх виробничо-господарської діяльності.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у розв’язанні теоретичних, методичних і прикладних проблемних питань побудови та удосконалення внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств у сучасних умовах господарювання.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено наступні науково-практичні завдання:

· узагальнено та поглиблено науково-методичні засади дослідження сучасних процесів інтеграції підприємств;

· оцінено сучасний рівень інтеграційних взаємозв’язків на вітчизняних металургійних підприємствах та перспективи їх подальшого розвитку;

· вивчено особливості внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств;

· обґрунтовано рекомендації щодо напрямів реформування організаційної структури інтегрованих підприємств;

· запропоновано модель стратегічного планування діяльності та напрямків розвитку інтегрованих підприємств як цілісного фінансово-майнового комплексу, так і стосовно його структурних одиниць;

· обґрунтовано зміни до порядку розробки поточних планів та регулювання діяльності структурних одиниць (підрозділів) інтегрованого підприємства;

· запропоновано методику розрахунку внутрішніх (трансфертних) цін на продукцію структурних одиниць інтегрованого підприємства;

· розроблено рекомендації щодо створення системи матеріальної відповідальності управлінського персоналу за результати роботи структурних одиниць інтегрованого підприємства.

Об’єктом дослідження є процеси удосконалення управління інтегрованими промисловими підприємствами.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і прикладних питань побудови та підвищення ефективності функціонування внутрішнього економічного механізму металургійних підприємств.

Методи дослідження. У роботі використанні загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напряму дослідження. Найбільш вагомі теоретичні і прикладні розробки ґрунтуються на положеннях сучасної економічної теорії (зокрема, інституціаналізму, теорії трансакційних витрат, теорії прав власності, теорії систем тощо) і використані таких методів дослідження:

· метод наукового узагальнення при аналізі сучасних наукових праць стосовно інтеграційних процесів на підприємствах;

· статистичні методи при оцінці стану розвитку підприємств металургійної галузі;

· методи експертних оцінок та екстраполяції при визначені рівня інтеграційних взаємозв’язків структурних одиниць інтегрованих підприємств та оцінці тенденцій їх розвитку;

· методи прийняття рішень на основі теорії нечітких множин та прогностичний метод при розробці концепції системи стратегічного і поточного планування діяльності інтегрованих підприємств;

· методи економіко-математичного моделювання при розробці механізму економічного стимулювання ефективності виробництва в інтегрованих металургійних комплексах.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше розроблено:

· цілісну концепцію внутрішнього економічного механізму інтегрованих металургійних підприємств, яка побудована за принципом послідовних етапів розробки відповідних цілеорієнтованих моделей управління господарською діяльністю як на рівні інтегрованого підприємства в цілому, так і на рівні його структурних одиниць (підрозділів);

· модель стратегічного планування діяльності та розвитку інтегрованих підприємств як цілісного фінансово-майнового комплексу, так і його структурних одиниць, яка базується на використанні інструментарію стратегічного аналізу на основі чотирьохвекторної “Системи показників стратегічного розвитку” та матричної моделі визначення приоритетних стратегій;

· модель економічного стимулювання працівників інтегрованого металургійного комплексу, яка ґрунтується на засадах впровадження у внутрішньовиробничу діяльність інтегрованих підприємств принципів ринкової саморегуляції діяльності структурних одиниць (підрозділів) даних підприємств.

отримало подальший розвиток:

· методика дослідження інтеграційних взаємозв’язків та особливостей їх розвитку в металургійній промисловості; узагальнено та поглиблено теоретичні засади внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств, уточнено поняття “інтегровані підприємства”;

удосконалено:

· методику організаційно-економічної структуризації системи управління інтегрованим підприємством; запропоновано трьохрівневу модель управління та обґрунтовано підходи до оптимізації внутрішньої організаційної структури підприємств на основі центрів відповідальності;

· методику розробки поточних планів та регулювання діяльності структурних одиниць (підрозділів) інтегрованого підприємства на основі запропонованого дворівневого поділу планово-контрольних показників в системі поточного планування діяльності інтегрованого підприємства та його структурних одиниць, виокремлено основні критерії оцінки ефективності їх діяльності та обґрунтовано перелік планових документів, які ними формуються в межах системи внутрішньої управлінської звітності у відповідності з отриманим статусом певного центру відповідальності;

· методику побудови системи матеріальної відповідальності управлінського персоналу за результати роботи структурних одиниць інтегрованого підприємства; запропоновано індивідуальні критерії преміювання працівників апарату управління, за які вони є матеріально відповідальними.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає змогу підвищити ефективність внутрішнього економічного механізму металургійних підприємств при створенні ними інтеграційних об'єднань. Універсальність запропонованих прикладних розробок дає можливість їх використання підприємствами різних галузей та всіх форм власності. Науково-методичні розробки дисертації з питань обґрунтування концепції удосконалення внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств прийнятті до впровадження ВАТ "КГМК “Криворіжсталь” (довідка № 07-54 від 02.02.2005 р.), а також використовуються при викладанні курсів “Внутрішній економічний механізм підприємства”, “Економіка і організація діяльності об’єднань підприємств”, “Стратегія підприємства”, “Стратегічне управління підприємством” у Київському національному економічному університеті (Довідка від 10.02.2005 р.) та Криворізькому економічному інституті КНЕУ (Акт про впровадження КЕІ КНЕУ № 01-658 від 09.12.2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорено і схвалено на науково-практичних конференціях: “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення” ДНУ (м. Дніпропетровськ, 24-28 лютого 2003 р); “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” ІЕП (м. Тернопіль, 24 березня 2003 р.); “Проблеми ефективного функціонування підприємств в сучасних умовах” СНТУ (м. Севастополь, 20-25 квітня 2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,65 д.а., з них 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 3,32 д.а.; 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 0,33 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків, викладена на 239 сторінках машинописного тексту, включаючи 25 таблиць на 45 сторінках, 16 рисунків на 14 сторінках, список використаних джерел з 152 найменувань на 11 сторінках і 13 додатків на 45 сторінках.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади функціонування інтегрованих металургійних комплексів та тенденції їх розвитку” висвітлено науково-теоретичні аспекти процесів інтеграції металургійних підприємств, досліджено їх сутність та особливості функціонування в сучасних умовах господарювання.

На основі узагальнення теоретико-методологічних засад функціонування інтегрованих металургійних комплексів визначено особливості їх внутрішнього економічного механізму з урахуванням історичних передумов формування, оцінено рівень розвитку інтеграційних зв’язків між ними та ефективність інтеграційних процесів в ГМК України.

Підтверджено, що інтеграційні процеси є необхідними та об’єктивними в умовах постійного поглиблення процесів інтернаціоналізації виробництва. Однак в сучасних умовах господарювання інтеграційні процеси набувають іншого змісту і зв’язку. Насамперед це пов’язано з процесами глобалізації та ускладнення умов зовнішнього середовища функціонування підприємств, а також з кардинальною зміною структури ланцюга створення доданої вартості під впливом низки організаційно-технологічних і соціально-економічних чинників впливу.

Встановлено, що основними рушійними силами інтеграційних перетворень в металургійній галузі України на сучасному етапі розвитку економіки виступають: постійне підвищення складності умов господарювання підприємств, зростання рівня конкуренції як на світовому, так і на національному ринках; висока матеріаломісткість та енергомісткість виробництва готової продукції; широкі коопераційні зв’язки між підприємствами галузі; висока концентрація виробництва металопродукції; значний рівень участі металургійних підприємств у виробництві ресурсу для своєї продукції або в організації її продажу.

До складу ГМК України входять близько 400 підприємств чорної та кольорової металургії. Чорна металургія України представлена 300 підприємствами різної спрямованості, а саме: гірничодобувними і збагачувальними комбінатами, металургійними заводами. Частка чорної металургії у вітчизняній промисловості становить: за обсягами виробництва товарної продукції – 24%, за вартістю основних засобів – 13%, за обсягами споживання енергії та палива відповідно 15,6% і 14,2%. Чорна металургія України займає п’яте місце в світі з виробництва металопродукції, випереджаючи такі країни, як Німеччина, Італія, Франція. Металургійний комплекс України займає провідні позиції також серед країн СНД.

Дана галузь має достатньо розвинутий потужний експортний потенціал. Зараз експортується близько 81% виготовленої продукції. Слід відмітити, що майже весь обсяг експортної продукції виготовляється великими комбінованими металургійними підприємствами. Металургійні комбінати, зазвичай, охоплюють повний виробничий цикл виготовлення чавуна, сталі і прокату. Провідними виробниками сталевого прокату в Україні є: ВАТ “КГМК “Криворіжсталь”, ВАТ “Запоріжсталь”, ВАТ “Азовсталь”, ВАТ “ММК ім. Ілліча”.

Діагностика ринкових умов діяльності вітчизняних металургійних підприємств дозволила зробити висновок про те, що в цілому галузь є досить монополізованою. Зокрема, нині близько 48% наявних виробничих потужностей зосереджено на трьох меткомбінатах: ВАТ “КГМК “Криворіжсталь”, ВАТ “Азовсталь”, ВАТ “ММК ім. Ілліча”.

Серед структурних особливостей галузевого ринку металопродукції, які мають стратегічний вплив на ринкову поведінку вітчизняних металургійних підприємств, можна виділити: значну концентрацію виробництва; високі бар’єри входу на ринок металопродукції; високий рівень участі інтегрованих металургійних підприємств у виробництві ресурсу для своєї продукції, або в організації її продажу (вертикальна інтеграція); здатність вітчизняних металургійних підприємств діяти на декількох ринках (диверсифікація діяльності); диференціація продукції.

Аналіз досвіду роботи вітчизняних металургійних підприємств дозволив зробити висновок, що забезпечення достатнього рівня рентабельності можливе лише за умови контролю над цілісним виробничим ланцюгом “вугілля-руда-кокс-метал”. Оскільки матеріальна складова у собівартості металопродукції становить близько 70%, то створення вертикально інтегрованих підприємств є для підприємств ГМК активною конкурентною стратегією. Звітні дані щодо операційних витрат підприємств ГМК України дають можливість визначити рівень інтеграційних взаємозв’язків останніх на основі показника доданих витрат (табл.1).

Критичний аналіз тенденцій розвитку інтегрованих підприємств в металургійній галузі та вивчення зарубіжного досвіду дозволили виділити позитивні і негативні сторони інтеграції вітчизняних підприємств. Серед перешкод, що спостерігаються в більшості випадків при створенні інтегрованих комплексів у металургійній галузі, окремо було відзначено проблему конфлікту інтересів його учасників. Тому для інтегрованих металургійних комплексів, які створюються на засадах взаємного володіння акціями, особливої актуальності набуває питання розробки механізмів взаємоузгодження економічних інтересів, розмежування прав і обов’язків кожної структурної одиниці (підрозділу) та створення дієвої системи мотивації структурних одиниць, яка сприяла б

Таблиця 1

Оцінка рівня інтеграційних зв’язків металургійних підприємств України з підприємствами-постачальниками матеріальних ресурсів на початок 2003 р.

Обєднання, підприємство | Вартість виробленої продукції, млн. грн | Операційні витрати, млн. грн | Матеріальні витрати, млн. грн | Додані витрати, млн. грн | Частка доданих витрат у операційних витратах, % | Відношення доданих витрат до вартості виробленої продукції, % | Оцінка рівня інтегрованості металургійних підприємств України

Всього по чорній металургії       

1. МЕТАЛУРГПРОМ:        

ВАТ "Макіївський МК" | 469,353 | 639,15 | 488,37 | 150,78 | 23,59 | 32,1259 | Інтегровані поставки | ВАТ "Єнакіївський МЗ" | 431,466 | 485,79 | 387,75 | 98,03 | 20,18 | 22,7207 | Інтегровані поставки | ВАТ "МК Азовсталь" | 2551,543 | 2 576,70 | 2 099,58 | 477,11 | 18,52 | 18,6990 | Інтегровані поставки | ВАТ "Мар. МК ім. Ілліча" | 4021,685 | 3 608,59 | 2 888,47 | 720,12 | 19,96 | 17,9059 | Інтегровані поставки | ВАТ "Донецький МЗ" | 607,668 | 670,62 | 536,64 | 133,98 | 19,98 | 22,0484 | Інтегровані поставки | ЗАТ "МЗ Істіл" | 405,658 | 382,75 | 279,64 | 103,11 | 26,94 | 25,4182 | Інтегровані поставки | ВАТ "Краматорський МЗ" | 25,243 | 32,18 | 9,11 | 23,07 | 71,68 | 91,3719 | Не має інтеграційних звязків | ВАТ "Костянтинівський МЗ" | 3,173 | 4,74 | 1,50 | 3,24 | 68,43 | 102,1431 | Не має інтеграційних звязків | ЗАТ "Кост. Чавунолив. з-д" | 5,023 | 14,38 | 6,90 | 7,48 | 52,04 | 148,9548 | Не має інтеграційних звязків | ВАТ "Алчевський МК" | 1477,23 | 1 484,66 | 1 214,35 | 270,31 | 18,21 | 18,2985 | Інтегровані поставки | КДГМК "Криворіжсталь" | 4218,285 | 3 619,65 | 2 750,33 | 869,31 | 24,02 | 20,6082 | Інтегровані поставки | ВАТ "ДМК ім. Дзержинського" | 1676,159 | 1 606,54 | 1 242,75 | 363,78 | 22,64 | 21,7034 | Інтегровані поставки | ВАТ "Дніпр.МЗ ім. Петровського" | 739,797 | 760,78 | 667,38 | 93,40 | 12,28 | 12,6252 | Вузькоспеціалізоване виробництво | ВАТ "Зап. МК "Запорожсталь" | 2318,004 | 3 674,28 | 1 628,67 | 2 045,60 | 55,67 | 88,2485 

ВАТ "МК Запоріжсталь" | 2318,004 | 3 674,28 | 1 628,67 | 2 045,60 | 55,67 | 88,2485 | Нерозвинуті інтегровані звязки | ВАТ "Керченський МК" | 28,51 | 38,82 | 21,36 | 17,47 | 45,00 | 61,2732 | Кооперовані поставки | ВАТ "Донецький МПЗ" | 72,528 | 805,05 | 488,22 | 316,83 | 39,36 | 436,8368 | Кооперовані поставки | ВАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь" | 548,934 | 805,05 | 488,22 | 316,83 | 39,36 | 57,7171 | Кооперовані поставки | РАЗОМ | 21918,263 | 24 883,98 | 16 827,91 | 8 056,07 | 32,37 | 36,7551 | Середньогалузевий рівень інтеграційних зв'язків підприємств ГМК України

виконанню поставлених як стратегічних, так і оперативних виробничо-комерційних цілей.

У розділі 2 “Закономірності побудови та функціонування внутрішнього економічного механізму інтегрованих металургійних комплексів” висвітлено науково-теоретичні аспекти процесів інтеграції підприємств, досліджено сутність та особливості внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств в сучасних умовах господарювання.

Неоднозначність тлумачень категоріального апарату з проблематики дослідження та зміна концептуальних підходів до розвитку інтегрованих підприємств в сучасних умовах господарювання потребує уточнення поняття “інтегроване підприємство”. Його слід розуміти як сукупність суб’єктів господарювання, що пов’язані між собою фінансово-економічними і (або) виробничо-технічними зв’язками для сумісної підприємницької діяльності на основі договірних відносин або відносин прав власності, з метою підвищення ефективності функціонування та подальшого розвитку бізнесу. Інтегровані підприємства за своїм організаційно-економічним змістом є виробничими системами, які складаються з підсистем різного ієрархічного рівня та є імовірнісними за характером поведінки. Враховуючи складність виробничо-організаційної та економічної побудови інтегрованого підприємства, в роботі визначено та проаналізовано горизонтальні і вертикальні відносини між структурними елементами інтегрованого підприємства. Систематизовано та узагальнено форми економічних інтересів на рівні інтегрованого підприємства, структурних одиниць, підрозділів та окремих категорій працюючих. Спираючись на результати проведеного аналізу структури внутрішнього економічного механізму та принципів його побудови ідентифіковано перелік проблемних сфер діяльності при створенні та функціонуванні інтегрованих металургійних підприємств серед яких можна виокремити:

· невизначеність пріоритетів та стратегій розвитку;

· нерозвиненість внутрішньогосподарських відносин в середині інтегрованих підприємств;

· відсутність консолідуючих внутрішніх економічних механізмів між структурними одиницями і підрозділами;

· відсутність оперативної системи управлінського обліку, яка була б адекватною потребам управління.

Аналіз цих та інших проблемних сфер діяльності вітчизняних інтегрованих металургійних комплексів дозволив розробити принципову структурно-логічну модель внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств, яка побудована за алгоритмічним принципом послідовних етапів розробки відповідних цілеорієнтованих моделей управління господарською діяльністю як на рівні інтегрованого підприємства в цілому, так і на рівні його структурних одиниць (рис.1). Запропонована концепція ґрунтується на сукупності взаємопов’язаних заходів, які мають сприяти підвищенню економічної ефективності діяльності інтегрованих підприємств.

В зв’язку з тим, що одним із перших заходів реалізації концепції внутрішнього економічного механізму, що пропонується, є проведення організаційно-економічної структуризації системи управління інтегрованих металургійних комплексів, у роботі обґрунтовано модель розподілу повноважень, яка базується на виділенні трьох рівнів управлінської ієрархії: рівень корпоративного центру, який здійснює управління акціонерним капіталом, портфелем ринкових сегментів і міжгалузевим розподілом ресурсів; рівень структурних одиниць інтегрованого підприємства, що орієнтовані на окремі сегменти ринку та управляють окремими бізнес-процесами; рівень виробничих і функціональних структурних підрозділів, які виконують виробничі та управлінські функції на низовому рівні.

Згідно з запропонованою трьохрівневою моделлю управління інтегрованими підприємствами нами обґрунтовано підходи до оптимізації їх внутрішньої організаційної структури на основі центрів відповідальності. У роботі розроблено узагальнену структуру центрів фінансової відповідальності для вертикально інтегрованого металургійного комплексу ВАТ “КГМК “Криворіжсталь”, яка створює передумови для розвитку ефективних інтеграційних зв’язків між структурними одиницями та підрозділами зазначеного підприємства. Запропонований в роботі розподіл структурних одиниць комбінату дозволяє чітко визначити основні цільові функції їх господарювання та встановити межі відповідальності за результати діяльності. Так, основними цільовими функціями діяльності центрів прибутку є отримання прибутку; центрів витрат – раціональне використання всіх видів виробничих ресурсів; центрів інвестицій – отримання прибутку на інвестований капітал.

У Розділі 3 “Система планування і контролю в інтегрованих металургійних комплексах” запропоновано концепцію системи стратегічного планування діяльності та розвитку інтегрованого підприємства, системи поточного планування і регулювання його діяльності; обґрунтовано методику розробки стратегічних планів розвитку інтегрованого підприємства в цілому та його структурних одиниць; подано рекомендації щодо удосконалення розробки поточних планів і регулювання діяльності структурних одиниць (підрозділів) інтегрованого підприємства.

На основі трьохрівневої моделі управління інтегрованими металургійними підприємствами в роботі обґрунтовано систему стратегічного планування діяльності та розвитку інтегрованого металургійного комплексу, яка включає: загальну стратегію діяльності і розвитку інтегрованого металургійного комплексу; перелік окремих продуктових стратегій з відповідною системою планових (цільових) показників, розроблених в розрізі кожної продуктової стратегії; перелік окремих функціональних стратегій з відповідною системою планових (цільових) показників, розроблених в межах кожної функціональної стратегії; систему планових заходів, які реалізують кожен із показників на всіх рівнях управління.

В якості інструменту оцінки ефективності діяльності інтегрованих підприємств, що має стратегічну орієнтацію, запропоновано використовувати концепцію “Системи збалансованих показників (СЗП)” Р. Каплана і Д. Нортона. Методологія СЗП в даному випадку виконує підтримуючу функцію в системі стратегічного плануванні діяльності інтегрованого підприємства. Ступінь виконання поставлених цілей при використанні СЗП вимірюється за допомогою розроблених ключових показників виконання стратегічних планів як в цілому по підприємству, так і за окремими структурними одиницями.

Діяльність інтегрованого підприємства згідно з даною концепцією можна розглядати комплексно за такими напрямками: фінансовому, внутрішньовиробничим процесам, навчанню та розвитку персоналу і конкурентному статусу підприємства.

Для удосконалення запропонованої методики стратегічного аналізу діяльності при розрахунках інтегральних показників по кожному з чотирьох стратегічних напрямків розвитку “СЗП” запропоновано використовувати теорію нечітких множин, яка дозволяє приймати стратегічні рішення в умовах невизначеності та впорядкувати як кількісні, так і якісні оцінки діяльності інтегрованого підприємства. Для розробки стратегічних програм розвитку необхідно використовувати “Матрицю можливих напрямків стратегічного розвитку інтегрованого підприємства” (рис. 2).

В роботі обґрунтовано дворівневий поділ планово-контрольних показників в системі поточного планування діяльності інтегрованого підприємства та його структурних одиниць (показники, які встановлюються і контролюються централізовано вищим керівництвом інтегрованого підприємства і показники, які визначаються і контролюються самостійно окремою структурною одиницею). Крім цього в роботі наведено перелік планових документів, які мають розроблятися на різних рівнях управлінської ієрархії (генеральний план інтегрованого підприємства (оперативний і фінансовий), плани поточної діяльності структурних одиниць і функціональних підрозділів згідно з отриманим статусом центру відповідальності, плани поточної діяльності підрозділів структурних одиниць інтегрованого підприємства).

У розділі 4 “Економічне стимулювання ефективності виробництва в інтегрованих комплексах” обґрунтовано методичні рекомендації щодо оцінки внеску структурних одиниць (підрозділів) у результати діяльності інтегрованого підприємства, розроблено методики трансфертного ціноутворення, визначення умовно-розрахункового прибутку та обчислення операційного прибутку для структурних одиниць відповідних центрів, надано прикладні рекомендації з удосконалення системи матеріальної відповідальності та матеріального заохочення.

З метою впровадження механізмів ринкової оцінки результатів господарювання окремих структурних одиниць (підрозділів) інтегрованого підприємства, визначення якості їх роботи та розробки мотиваційних заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності в роботі обґрунтовано необхідність використання у внутрішньовиробничих відносинах трансфертних цін, розроблено методику їх розрахунку на продукцію структурних одиниць для вертикально інтегрованого металургійного комплексу ВАТ “КГМК “Криворіжсталь”. З урахуванням технологічних особливостей функціонування структурних одиниць (підрозділів) названого комплексу, запропоновано використовувати дві трансфертні ціни: для структурних підрозділів, які мають розвинуті ринки, трансфертні ціни визначаються на рівні діючих на певний момент ринкових цін даного виду продукції; для структурних підрозділів, що не мають розвинутих ринків реалізації продукції, трансфертні ціни визначаються на основі методу “витрати-плюс” з врахуванням середньоринкового рівня рентабельності продукції аналогічних підприємств, що функціонують на ринку (табл. 2).

Для обчислення результату господарської діяльності структурної одиниці (підрозділу) всю сукупність продукції, яка виготовляється пропонується поділити на три класифікаційні групи: продукція для внутрішнього споживання (проміжна продукція); товарна продукція (кінцева продукція); змішана продукція (частина даної продукції витрачається на внутрішнє споживання, а частина продукції – реалізовується на зовнішньому ринку).

Структурні підрозділи інтегрованого металургійного комбінату при виробництві власної продукції використовують продукцію інших структурних одиниць комбінату. Тому до основних витрат на виробництво певного виду продукції можна віднести основні продукти, що виготовляються певним структурним підрозділом, які одночасно є сировиною або основними матеріалами для випуску продукції іншим структурним підрозділом. Для оцінки ефективності використання всіх видів виробничих ресурсів та розробки моделі економічного потенціалу кожного структурного підрозділу в залежності від ринкової ситуації та специфіки внутрішньовиробничих взаємозв’язків останнього в межах інтегрованого підприємства в роботі розроблено методику оцінки взаємозалежності структурних одиниць та підрозділів.

На основі запропонованої концепції внутрішнього економічного механізму інтегрованого підприємства, в межах якого концептуальна модель бізнесу представлена сукупністю структурних одиниць (підрозділів), які виділені за продуктовою ознакою і мають права та обов’язки згідно з отриманим статусом певного центру відповідальності, розроблено форми фінансових звітів, які дозволяють оцінити не тільки операційну, а і комерційну ефективність їх діяльності. Для удосконалення оперативного контролю за витратами та доходами центрів фінансової відповідальності, розроблено практичні рекомендації щодо побудови та впровадження у практику господарювання інтегрованих металургійних комплексів системи матеріальної відповідальності за результати роботи структурних одиниць (підрозділів). При розробці положення про санкції на інтегрованих підприємствах необхідно враховувати, що в системі внутрішніх виробничо-господарських взаємозв’язків основною функцією санкцій є не реальне відшкодування всіх понесених збитків підприємством, а індивідуалізація відповідальності структурних підрозділів за результати своєї роботи. У зв’язку з цим система економічних санкцій має базуватися на застосуванні механізмів відповідного зменшення фонду матеріального заохочення та депреміювання за невиконання своїх зобов’язань. Згідно з даним підходом система економічних санкцій має спиратися на відповідні параметри системи матеріального заохочення, чому в більшості відповідає дворівнева система мотивації підвищення ефективності діяльності як інтегрованого підприємства в цілому, так і стосовно структурних одиниць.

Таблиця 2

Методичні основи трансфертного ціноутворення з подвійними ставками для структурних одиниць (підрозділів) центрів фінансової відповідальності ВАТ “КГМК “Криворіжсталь”

Назва структурної одиниці (підрозділу) де використовується трансфертна ціна | Назва продукту для якого встановлюється певний вид трансфертних цін |

Різновид трансфертної ціни |

Умови використання |

Методи розрахунку

Шахтоуправління:

Шахта ім. Артема;

Гірничий цех;

Гірничо-збагачувальний комбінат:

Кар’єри №1,2 біс;

Агломераційний цех №1, 2, 3;

Збагачувальна фабрика №1,2.

Коксохімічний завод:

Коксовий цех;

Цех уловлювання.

Металургійний комбінат:

Агломераційний цех;

Доменний цех №1, 2;

Блюмінг №1,2 | аглоруда;

концентрат залізорудний;

агломерат;

кокс доменний;

чавун;

заготівка. | Ринкова ціна |

· наявність достатньо

розвинутого ринку напівфабрикатів і

комплектуючих, що є аналогами

проміжної продукції на яку

встановлюються трансфертні ціни;

· відносна стабільність

ринкових цін на продукцію;

· висока ступінь децентралізації

управління згідно з якою

структурні одиниці мають економічну

самостійність щодо прийняття

рішень про закупівлю продуктів і комплектуючих на вільному ринку. | Визначаються на рівні діючих на певний момент ринкових цін даного виду продукції

Гірничо-збагачувальний комбінат:

Фабрика подрібнювання

Коксохімічний завод:

Цех підготовки вугілля

Металургійний комбінат:

Мартенівський цех

Киснево-конверторний цех | подрібнена залізна руда;

підготовлене і подрібнене енергетичне вугілля;

сталь | Ціна на основі методу “витрати-плюс” | · не існує ринку напівфабрикатів, що є аналогами продукції структурного підрозділу | Визначаються на базі виробничих витрат плюс визначений вищим керівництвом інтегрованого підприємства норматив прибутку, який відповідає середньогалузевому рівню рентабельності продукції аналогічних підприємств

Згідно з організаційною структурою ВАТ “КГМК “Криворіжсталь” по кожній категорії працівників апарату управління в запропонованій моделі матеріального стимулювання визначено індивідуальні критерії преміювання, тобто ключові показники, за які певні посадові особи є матеріально відповідальними.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і здійснено нове методично-прикладне вирішення наукового завдання щодо удосконалення внутрішнього економічного механізму інтегрованих металургійних комплексів. Основні науково-практичні результати дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. В наукових працях зарубіжних і вітчизняних науковців і фахівців практично відсутні теоретичні і практичні розробки стосовно питань побудови та принципів функціонування внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств, а також підходів щодо оцінки ефективності функціонування їх підрозділів з урахуванням сучасних особливостей господарювання.

2. Узагальнення підходів щодо тлумачення сутності інтеграційних процесів є підставою для уточнення змісту поняття “інтегроване підприємство”, під яким слід розуміти сукупність суб’єктів господарювання, що пов’язанні між собою фінансово-економічними і (або) виробничо-технічними зв’язками для сумісної підприємницької діяльності на основі договірних відносин або відносин прав власності, з метою підвищення ефективності функціонування та подальшого розвитку бізнесу.

3. Характер проблемних питань розвитку та функціонування інтегрованих металургійних комплексів дозволив виокремити окремі складові внутрішнього економічного механізму, які потребують удосконалення. На основі аналізу проблемних сфер діяльності вітчизняних інтегрованих металургійних комплексів розроблена принципова структурно-логічна модель внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств. Запропонована концепція внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств базується на сукупності взаємопов’язаних заходів, які сприяють підвищенню ефективності їх діяльності.

4. Діагностика участі структурних одиниць (підрозділів) в організації, плануванні і контролю за виробничо-господарською діяльністю засвідчила, що великі фінансово-майнові комплекси, які функціонують в межах інтегрованих підприємств, фактично є лише опосередкованими учасниками даних процесів. Оскільки таке обмеження повноважень значно ускладнює внутрішній економічний механізм управління інтегрованим підприємством як системою взаємопов’язаних структурних одиниць, в роботі запропоновано розподілити функції управління між центром та структурними одиницями ВАТ КГМК “Криворіжсталь”.

5. Система стратегічного планування діяльності та розвитку інтегрованого металургійного комплексу побудована у відповідності з запропонованою трьохрівневою моделлю управління інтегрованими металургійними підприємствами. Методика розробки стратегії інтегрованих підприємств базується на використанні інструментарію стратегічного аналізу чотирьохвекторної “Системи показників стратегічного розвитку” та матричної моделі визначення приоритетних стратегій розвитку як для інтегрованих підприємств в цілому, так і стосовно структурних одиниць.

6. Показники діяльності структурних одиниць і підрозділів інтегрованого підприємства доцільно поділити на дві групи: показники, що встановлюються і контролюються вищим керівництвом інтегрованого підприємства централізовано і показники, що встановлюються і контролюються певним центром фінансової відповідальності самостійно. Такий розподіл планових показників діяльності структурних одиниць і підрозділів дозволив виокремити основні критерії оцінки ефективності їх діяльності та розробити перелік планових документів, які ними формуються в межах системи внутрішньої управлінської звітності у відповідності з отриманим статусом певного центру відповідальності.

7. У внутрішні економічні відносини інтегрованих підприємств доцільно впровадити механізм трансфертного ціноутворення. З урахуванням технологічних особливостей виготовлення продукції в діяльність вертикально інтегрованого металургійного комплексу ВАТ “КГМК “Криворіжсталь” пропонується впровадити систему внутрішнього ціноутворення з подвійними ставками. Зокрема, з метою оцінки ефективності господарювання структурних одиниць та розробки мотиваційних заходів щодо підвищення ефективності діяльності інтегрованого підприємства в цілому запропоновано використовувати дві різні трансфертні ціни: для структурних підрозділів, які мають розвинуті ринки, трансфертні ціни визначаються на рівні діючих на певний момент ринкових цін даного виду продукції; для структурних підрозділів, що не мають розвинутих ринків реалізації продукції, трансфертні ціни визначаються на основі підходу “витрати-плюс” з урахуванням середнього рівня рентабельності продукції аналогічних підприємств, що присутні на ринку.

8. Використання у практиці господарювання основних структурних одиниць і підрозділів показників умовно-розрахункового і операційного прибутку дозволяє адекватно оцінити ефективність діяльності останніх та їх вплив на кінцеві результати діяльності інтегрованого металургійного комплексу в цілому. Згідно з сучасними умовами господарювання вітчизняних інтегрованих металургійних комплексів обґрунтовано алгоритм розподілу консолідованого чистого прибутку за різними напрямками використання останнього.

9. Впровадження у виробничо-господарську діяльність інтегрованих підприємств матеріальної відповідальності дозволяє індивідуалізувати результати роботи структурних підрозділів. В зв’язку з цим система економічних санкцій побудована на засадах використання механізмів відповідного зменшення фонду матеріального заохочення та депреміювання за порушення зобов’язань .

10. Згідно зі специфікою інтегрованого підприємства система матеріального стимулювання побудована на основі дворівневого розподілу частини чистого прибутку, що спрямовується до спеціального заохочувального фонду. Так, на першому рівні визначаються суми матеріального заохочення структурних одиниць, як центрів відповідальності. На другому рівні здійснюється розподіл сум матеріального заохочення в середині структурних одиниць між структурними підрозділами, що входять до їх складу та за окремими категоріями працюючих.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Руденко Г.В. Економіко-організаційні передумови розвитку інтегрованих комплексів в металургії України.// Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. – Кіровоград: КДТУ, 2004. – Вип. 5, ч. І. – с. 58-69. (0,6 друк. арк.).

2. Руденко Г.В. Стратегічне планування розвитку інтегрованих металургійних комплексів.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – К.: НДЕІ міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2004. – Вип. 12 (43). – с. 103-109. (0,58 друк. арк.).

3. Руденко Г. В. Механізм формування трансфертних цін на продукцію структурних підрозділів інтегрованих металургійних підприємств.// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Вип. 195: в 4 т. Том ІІ. – с. 304-317. (0,81 друк. арк.).

4. Руденко Г.В. Еволюція концепцій створення та функціонування інтегрованих виробничих структур.// Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – К.: КНЕУ, 2003. – Вип. 14. – с. 190-198. (0,82 друк. арк.).

5. Руденко Г.В. Принципи побудови системи матеріального заохочення та результати роботи структурних одиниць інтегрованих металургійних комплексів.// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Випуск 194: в 5 т. Том V. – с. 1423-1432. (0,51 друк. арк.).

В інших виданнях:

1. Руденко Г.В. Принципи створення та функціонування інтеграційних об’єднань в металургійній галузі України. // Тиждень економіки ДНУ: Матеріали доповідей. Випуск 2. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – с. 51-53. (0,12 друк. арк.).

2. Руденко Г.В. Проблеми формування звітності інтегрованих виробничих структур. // Тези доповідей. Міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні6 історія та сьогодення”. – Тернопіль: СТАРОДУБЕЦЬ, 2003. – с. 77. (0,12 друк. арк.).

3. Грещак М.Г., Руденко Г.В. Сучасні проблеми створення та функціонування інтегрованих виробничих структур в металургійній галузі України. // Проблемы эффективного функционирования предприятий в современных условиях: Материалы всеукраинской научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых учёных, 2003. – Севастополь: Изд-во СевНТУ. – с. 52-53. (0,12 особисто автору належить 0,09 друк. арк., постановка завдання, аналіз проблем внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств).

АНОТАЦІЯ

Руденко Г.В. Внутрішній економічний механізм інтегрованих металургійних комплексів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Київський національний економічний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного управління інтегрованими промисловими підприємствами (на прикладі металургійних підприємств). В роботі визначено і узагальнено економіко-організаційні передумови розвитку інтегрованих комплексів в Україні, досліджено основні чинники конкурентного середовища та подано оцінку діючих інтегрованих структур в галузі.

З урахуванням особливостей внутрішнього економічного механізму інтегрованих металургійних підприємств України, системного аналізу проблемних сфер діяльності розроблено принципову структурно-логічну модель внутрішнього економічного механізму інтегрованих підприємств, яка побудована за принципом послідовних етапів розробки відповідних цілеорієнтованих моделей управління господарською діяльністю як на рівні інтегрованого підприємства в цілому, так і на рівні його структурних одиниць (підрозділів). Передовий досвід господарювання інтегрованих підприємств та існуючі теоретико-методологічні підходи щодо удосконалення їх внутрішньої структури дозволили розробити модель організаційно-економічної побудови вертикально інтегрованого металургійного комплексу ВАТ “КГМК “Криворіжсталь”. На основі запропонованої організаційно-економічної структуризації системи управління в роботі розроблено фінансово-економічну модель інтегрованого підприємства, згідно з якою структурним одиницям і підрозділам даного підприємства було присвоєно певний статус центру фінансової відповідальності з визначенням відповідних прав і обов’язків.

Розроблені та обґрунтовані практичні рекомендації щодо удосконалення всіх складових елементів внутрішнього економічного механізму інтегрованих металургійних комплексів, які створюють організаційно-економічні передумови для підвищення ефективності їх діяльності.

Ключові слова: інтегровані підприємства, вертикально інтегрований металургійний комплекс, внутрішній економічний механізм, організаційно-економічна структуризація, центри відповідальності, трансфертна ціна.

АННОТАЦИЯ

Руденко Г.В. Внутренний экономический механизм интегрированных металлургических комплексов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методических основ и практических рекомендаций по усовершенствованию экономического управления интегрированными промышленными предприятиями (на примере металлургических предприятий).

Исследование показало, что интеграционные процессы являются объективными и необходимыми в условиях глобализации. Специфика предприятий металлургической отрасли состоит в том, что они не могут функционировать только на внутреннем рынке, поэтому приоритетными направлениями их развития остаётся выход и усиление позиций на мировых рынках металлопродукции, которые в свою очередь характеризуются: высоким уровнем концентрации и транснационализации производства. В работе дана сущностная характеристика формам и видам интеграционных объединений предприятий. Систематизированы количественные и качественные показатели уровня развития и эффективности интеграционных процессов.

В диссертации определены особенности внутреннего экономического механизма интегрированных металлургических предприятий Украины. На основе анализа проблемных сфер их деятельности разработана принципиальная структурно-логическая модель внутреннего экономического механизма интегрированных предприятий, которая построена по принципу последовательных этапов разработки целеориентированных моделей управления хозяйственной деятельностью как на уровне интегрированного предприятия в целом, так и на уровне его структурных единиц (подразделений).

С учетом современного состояния и перспективных направлений развития интегрированных металлургических комплексов сделан вывод о необходимости построения более четкой и