РЕШЕТНЯК ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 65.01

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА: ІНФОРМАЦІОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

(теоретико-методичні аспекти)

Спеціальність 08.06.01. Економіка, організація і управління

підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі стратегії підприємств Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Євдокимова Ніна Миколаївна

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри стратегії підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гончарова Наталія Петрівна

Київський національний економічний університет,

професор кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент

Савчук Людмила Миколаївна

Національний технічний університет “Київський

політехнічний інститут”,

доцент кафедри менеджменту

Провідна установа: Рада з вивчення продуктивних сил України

НАН України , відділ методології

сталого розвитку та екологічної

безпеки, м. Київ

Захист відбудеться “ 17 ” листопада 2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розіслано “ 17 ” жовтня 2005р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Н.В. Куденко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасну проблематику економічної науки актуалізує поширення нового світогляду – системної парадигми наукового мислення. Її науковим підгрунтям є загальна теорія систем, а відповідна методологія дослідження базується на принципах системного підходу. Отже, економічна наука сьогодні зазнає істотних методологічних змін, що спонукає до переосмислення сутності цілої низки економічних категорій і явищ, зокрема природи підприємства, його структури і механізму функціонування. У контексті системного способу мислення особливого значення набуває теоретико-методичне розв’язання проблеми управління підприємством як складною системою, що самоорганізовується і саморозвивається. Відповідно актуальним з погляду об’єктивних потреб економічної науки є формування методологічних засад управління розвитком підприємства, які відповідають пояснювальним можливостям системної наукової парадигми.

В економічних дослідженнях кінця минулого і початку нинішнього століття було здійснено спроби застосування методології системного підходу до побудови концепції управління підприємством як системою, що розвивається. Однак складність та неоднозначність трактування головної ідеї та змісту системної методології дослідження створює певні обмеження в її використанні, зокрема в теоріях підприємства й управління. Дослідженню сутності підприємства та процесів його динаміки приділено певну увагу в працях науковців класичної, неокласичної та інституційно-еволюційної шкіл світової економічної думки: Р. Коуза, О. Уільямсона, Р. Нельсона, С. Уінтера, Б. Лівехуда, Р. Глазла. Утім більш завершений вигляд мають суто управлінські концепції розвитку підприємства, викладені в працях У. Демінга, У. Шухарта, Х. Сарасона, К. Арджиріса, Г. Бенніса, Дж. Л. Гібсона, Д. М. Іванцевича, Х. Доннелі, Г. Мінцберга, С. Закса.

У вітчизняній економічній науці проблеми розвитку і управління розвитком макро- і мікроекономічних систем з успіхом досліджують такі вчені: Н. П. Гончарова, В. Г. Герасимчук, С. М. Ілляшенко, А. В. Гриньов, М. П. Денисенко, І. В. Кононенко, Ю. А. Путятін, О. І. Пушкар, О. М. Тридід, В. С. Понамаренко, Ю. П. Шаров. У країнах СНД ця проблематика висвітлюється в працях Г. Клейнера, Є. Маймінаса, Л. Євстігнєєвої і Р.Євстігнєєва, Л. Гітельмана, А. Тріфілової, І. Афоніна, А. Богатко, Т. Солодової, С. Ситнікової, О. Лавізіної. Зарубіжними вченими більше уваги приділено еволюційним аспектам діяльності підприємства, що характерно також для російських авторів. Вітчизняні автори більшою мірою звертаються до окремих аспектів розвитку підприємства – інноваційного, інвестиційного, економічного.

Розв’язання проблеми побудови цілісної концепції управління розвитком підприємства, що грунтується на принципі повного використання теоретичних можливостей системної парадигми наукового мислення, передбачає міждисциплінарний і міжпредметний науковий пошук, використання філософських категорій і наукових положень економічної теорії, теорії управління, загальної теорії систем, природничих наук, зокрема новітнього генералізаційного вчення про інформацію – інформаціології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі стратегії підприємств Київського національного економічного університету згідно з планами наукових досліджень за темою “Методологія стратегічного управління фірмою в умовах трансформаційної економіки України” (номер державної реєстрації 0198 U 007276) – особисто автором розроблено методологічні основи управління розвитком підприємства на засадах інформаціологічного підходу. У межах наукового дослідження на тему “Стратегія та економічна безпека підприємства” (номер державної реєстрації 01012002945) автором розроблено методичні рекомендації щодо застосування концепції інформаціологічної надійності підприємства у формуванні корпоративної стратегії.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обгрунтування можливості повного використання пояснювальної сили системного підходу через переосмислення його ключових положень в інформаціологічному контексті і розробка методології управління розвитком підприємства на засадах інформаціологічного підходу. Для досягнення цієї мети в роботі було поставлено і вирішено такі завдання:

- систематизовано відомі концепції розвитку й управління розвитком підприємства за ознакою єдності їх методологічних засад;

- визначено природу сучасних методологічних проблем в економічних і управлінських науках та встановлено взаємозв’язок парадигмальних перетворень у суспільних і природничих галузях знань;

- досліджено еволюцію сучасних наукових уявлень про інформацію, у тому числі інформаціологічне визначення її сутності;

- розкрито з інформаціологічної точки зору природу розвитку підприємства, визначено критерій розвиненості підприємства та зміст управлінських заходів щодо підвищення його розвиненості;

- проведено науковий експеримент з застосування інформаціологічного підходу в управлінні розвитком консалтингових підприємств;

- досліджено на засадах інформаціологічного підходу специфіку виробництва знань як суспільно-економічного явища;

- здійснено експериментальну інформаціологічну оцінку розвиненості світових і вітчизняних консалтингових підприємств за критерієм їх надійності;

- визначено структуру надійності консалтингового підприємства, його достатні і надмірні здатності, встановлено зміст управлінського завдання з їх гармонізації.

Об’єктом дослідження є процес формування економічного способу мислення в контексті новітніх наукових уявлень про природу і розвиток складних систем.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти управління розвитком підприємства на засадах інформаціологічного підходу.

Методи дослідження. Методологічним підгрунтям дисертаційної роботи є інформаціологічний підхід, на підставі ключових положень якого розроблено та застосовано спеціальні методи економічного дослідження.

Для отримання конкретних наукових результатів використано також загальнонаукові методи дослідження: гіпотетико-дедуктивний – для побудови основної робочої гіпотези дослідження щодо внутрішньої інформаційної гармонії підприємства і похідних гіпотез стосовно до універсального критерію розвиненості і сприяння ускладненню підприємства; індуктивний – для переходу від результатів наукового експерименту до розробки загальних методичних рекомендацій з використання інформаціологічного підходу в організації процесу управління розвитком підприємства; системний метод – для встановлення соціально-культурно-економічних взаємозв’язків підприємства і середовища; метод аналізу – для структурування надійності консалтингового підприємства і його продукту, виявлення стратегічних груп на ринку консалтингових продуктів в Україні; метод емпіричної перевірки – для перевірки робочої гіпотези способом спостережень за особливостями розвитку консалтингових фірм і експериментального застосування концепції інформаціологічного управління розвитком; метод абстрагування – для виявлення особливостей розвитку консалтингових підприємств та інформаціологічної оцінки їх розвиненості; метод формалізації – для побудови логіко-структурної схеми процесу інформаціологічного управління розвитком підприємства.

Інформаційну базу дослідження утворюють оприлюднені і неоприлюднені дані Державного комітету статистики України, матеріали наукових монографій, періодичних видань, навчально-методичної літератури, наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в окресленні методологічних контурів інформаціологічної концепції розвитку підприємства та застосуванні принципів інформаціологічного підходу в управлінні розвитком підприємств. Основними результатами дослідження є такі:

уперше

· обгрунтовано доцільність формування інформаціологічного контексту економічних досліджень; визначено загальні для вивчення економічних явищ методологічні принципи інформаціологічного підходу, на підставі застосування яких з’ясовано природу підприємства та сутність його розвитку. Підприємство визнано процесом складних мікро- і макросоціальних співвідношень культурних цінностей, організаційних форм та економічної раціональності у локальній галузі соціального простору-часу; розвиток визнано зміною інформаційності підприємства, що відбувається відповідно до об’єктивного гештальту інформаційного руху – поступового переходу від первинної простоти до ускладнення і вторинного спрощення;

· запропоновано авторську концепцію інформаціологічного управління розвитком підприємства як свідомого сприяння його ускладненню. Розроблено гіпотезу про те, що гармонія організаційного, економічного і культурного інформаційного руху забезпечуватиме досягнення підприємством найвищої розвиненості протягом гештальту розвитку. Похідною гіпотезою є визнання універсальним критерієм розвиненості підприємства його інформаціологічну надійність як властивість безвідмовного функціонування за будь-яких можливих змін середовища.

Удосконалено

· спосіб розкриття економічної сутності знань і консалтингового продукту через інформаціологічне дослідження генезису та еволюції суспільних потреб у знаннях. Це дозволило: відмовитись від традиційних уявлень про невідчутність консалтингового продукту та про принципову організаційно-економічну відмітність виробництва знань і продуктів промисловості; встановити обернену залежність між розвитком суспільних культурних цінностей та інформаційної сфери економіки.

Дістали подальшого розвитку:

· методичні прийоми реалізації процесу управління розвитком підприємства через застосування інформаціологічного підходу. Визначення змісту й очікуваних результатів управлінських процедур структурування надійності підприємства, ідентифікації його достатніх і надмірних здатностей, побудови фабули бізнесу дозволило запропонувати модель інформаціологічного управління розвитком консалтингового підприємства;

· концептуальне уявлення щодо соціально-економічного генотипу, переосмислення якого в інформаціологічному контексті дозволило запропонувати спосіб визначення інформаційної структури підприємства у п’ятивимірному родовому просторі виникнення та розпаду економічних систем, в тому числі консалтингових підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дисертаційної роботи слугують базою для подальших теоретичних та прикладних досліджень у галузі ефективного управління розвитком підприємства. Практична значущість теоретичних, методологічних та науково-прикладних результатів дослідження підтверджується управлінським ефектом їхнього використання в практиці роботи кількох підприємств: Держ. ККБ “Луч” (довідка № 23-09/1314 від 06 грудня 2004р.), інвестиційно-консалтингової групи підприємств ТОВ “Астарта” та ТОВ “Танит” (довідка № 84/1 від 30 листопада 2004 р.), а також використанням у Київському національному економічному університеті для викладання дисциплін “Управління консалтинговою діяльністю” в межах магістерської програми “Менеджмент проектів і консалтинг”; дисциплін “Економічна діагностика”, “Мікроекономіка”, “Основи управлінського консультування” в межах фахової підготовки бакалаврів з економіки підприємств та менеджменту організацій (довідка від 2 лютого 2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, подані до захисту пропозиції розроблені автором особисто. З опублікованих у співавторстві праць у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено на науково-практичній конференції “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі” (м. Київ, 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (м. Київ, 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія підприємства: теорія та практичне втілення за умов структурно-мінливого середовища” (м. Київ, 2003 р.).

Публікації. Основні положення та ключові результати дисертації опубліковано автором особисто та у співавторстві в 9 наукових працях. Загальний обсяг публікацій, що належить особисто автору, становить 10,8 друк. арк., у тому числі 4 загальним обсягом 2 друк. арк. опубліковано у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 195 сторінках друкованого тексту. У тексті дисертації розміщено 24 таблиці на 25 сторінках та 13 рисунків на 8 сторінках. Список використаних джерел містить 143 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У розділі 1 “Теоретичні засади управління розвитком підприємства. Побудова гіпотези” систематизовано основні концепції розвитку й управління розвитком підприємства, які сформувалися протягом ХХ ст. в межах теорії фірми та теорії управління. Визначення змістовних особливостей концепцій функціонального та системного управління розвитком підприємства дозволило виявити пояснювальну недостатність наявних теорій, яка полягає в такому: 1) невідповідність концепцій розвитку й управління розвитком підприємства вимогам теоретичної універсальності; 2) невирішеність проблеми визначення загального критерію розвиненості підприємства, ознак прогресу і регресу; спрощене розуміння природи і рушійної сили розвитку підприємства; 3) невизначеність методології управління розвитком, неоднозначність трактування вибору напрямку і мети розвитку.

Виявлені недоліки, на наш погляд, породжені гносеологічною недостатністю самих по собі наукових засад наявних теорій підприємства і управління. Розв’язання даної проблеми полягає у створенні нового контексту економічної науки, відповідного сучасній системній парадигмі природничих і суспільних наукових знань взагалі.

Прямування розвитку науки до повноцінного системного світогляду відбувається завдяки новітнім результатам досліджень у галузі природознавства і теорії інформації. На підставі узагальнання цих результатів парадигмою економічної науки інформація визнається не стільки об’єктом, скільки аспектом економічних досліджень, що дозволяє вивчити істинну інформаційну природу економічних систем. З огляду на ці міркування в дисертації здійснено поглиблене вивчення сучасних уявлень про зміст феномену інформації і виявлено, що наукове дефінування цієї категорії пройшло власну еволюцію від формально-математичних визначень та спроб кількісних оцінок до зосередження уваги науковців на філософських поняттях відношеннь і різноманітності, за допомогою яких сьогодні характеризують природу інформаційних явищ. З позицій узагальнювального вчення про інформацію – інформаціології, інформація розглядається як генералізаційний нескінченно-безпочатковий єдиний законопроцес мікро- і макровимірних відношень і співвідношень усіх явищ природи. Властивості руху інформації обумовлюють виникнення матерії та енергії й, відповідно, п’ятивимірне структурування простору.

У дисертації зазначено, що дослідження будь-якого явища в інформаціологічному контексті характеризується певною гносеометодологічною відмітністю, порівняно з дослідженням на основі традиційного системного підходу. Зокрема, інформаціологічний підхід передбачає концентрацію уваги дослідника на інформаційному аспекті системи або явища, тобто на неявних (прихованих) відношеннях і співвідношеннях системи і середовища, які набувають певного матеріалізованого, енергетичного або дематеріалізованого вияву. Згідно з інформаціологічним підходом матеріалізовані, дематеріалізовані та енергетичні елементи, їхні параметри, стан системи є вторинними відносно її інформаційності. Отже, проблемою дослідження конкретної системи є визначення основних співвідношень, що обумовлюють її структуру і склад.

Розгляд поняття підприємства і його розвитку в контексті базових положень інформаціологічного підходу дав можливість запропонувати інформаціологічне переосмислення низки основних категорій теорії підприємства (табл.1). У роботі зазначено, що розвиток підприємства відбувається згідно з єдиною гештальт-закономірністю інформаційного руху – послідовного переходу від первинної простоти до ускладнення і вторинного спрощення. Виявом розвитку є зміна станів підприємства, яка може виражатися у зміні його економічних параметрів та/або реєструватися спостерігачем як технологічні, інноваційні або управлінські оновлення. Розгляд розвитку як процесу переходу до нового стану актуалізує проблему побудови методологічних засад управління розвитком підприємства, зокрема визначення критерію його розвиненості, а отже, вибору орієнтиру процесу управління розвитком підприємства.

Для вирішення цих проблем у дисертації запропоновано авторську концепцію управління розвитком підприємства (рис. 1), побудовану згідно з логікою інформаціологічного підходу. Центральним положенням концепції є відоме в економічній науці твердження про наявність генетичного звязку між підприємством та його родовим середовищем.

Таблиця 1

ІНФОРМАЦІОЛОГІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ТЕОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Основні категорії | Інформаціологічне визначення | Проблеми застосування | Інформаціологічне вирішення |

Підприємство

(інформація підприємства) | процес складних макро- та мікросоціальних співвідношень порядку, культурних цінностей та економічної раціональності у локальній галузі цивілізаційного простору-часу | визначення форм вияву інформації підприємст-

ва | ·

·

·

Гештальт розвитку підприємства | закономірність (форма) зміни інформаційності підприємства | установлення змісту закономірності розвитку підприємства | ·

Параметри підприємства | змінні кількісні або рангові характеристики підприємства | установлення переліку параметрів | ·

·

·

Стан підприємства | момент процесу розвитку підприємства, протягом якого всі параметри лишаються незмінними | виявлення ознак зміни стану | ·

·

Розвиток підприємства | безперервна зміна інформаційності підприємства, яка відбувається згідно з єдиним гештальтом інформаційного руху (розвитку) | виявлення ознак розвитку та критерію розвиненості підприємства | ·

·

·

Управління розвитком підприємства | свідоме сприяння набуттю підприємством найбільшої складності протягом гештальту розвитку | визначення управлінських заходів, які сприятимуть підвищенню складності | ·

·

·

.

Рис. 1. Формалізований опис процесу інформаціологічного управління розвитком підприємства

У результаті переосмислення цього твердження в інформаціологічному контексті підприємство сприймається як локальна галузь єдиного п’ятивимірного соціального простору-часу, що утворюється як похідний вияв природної інформації життя. П’ятивимірну структуру утворюють природна інформація, що може схематично інтерпретуватися як інформаційний градієнт соціального простору-часу (і); інші виміри соціального простору є виявом динамічної сутності інформації: час (t) і визначені нами упорядкованість (X), культура (Y) та економічна раціональность (Z). Зміна інформаційності соціального простору-часу виражається у зміні його основних співвідношень XYZ, які, своєю чергою, утворюють генетичну структуру усіх систем, що виникають у даному просторі, зокрема підприємств. Отже, генетичний зв’язок родового простору і підприємства полягає в їхній очевидній природній інформаційній спорідненості, у їх відношенні як цілісного процесу та його моменту.

У дисертаційній роботі висловлено гіпотезу про те, що лише гармонія організаційно-культурно-еконономічних співвідношень забезпечуватиме досягнення підприємством найвищої розвиненості протягом гештальту розвитку. Методологічним орієнтиром процесу інформаціологічного управління розвитком і водночас універсальним критерієм розвиненості підприємства в роботі визнається надійність - властивість безвідмовного функціонування за будь-яких теоретично можливих змін середовища. Відмовою в такому контексті вважається втрата підприємством здатності до підтримки виробничої функції, тобто виробництва продукту, що задовольняє споживчі потреби. Тож змістом управлінських зусиль є управління надійністю підприємства. У роботі пропонується управляти надійністю за допомогою гармонізації достатніх і надмірних здатностей підприємства. Засобом гармонізації вважається фабула бізнесу – основна “сюжетна лінія” діяльності підприємства, що визначає продукт, споживача і ринок, обумовлюючи ключові обставини життя підприємства.

У розділі 2 “Інформаціологічна декомпозиція сфери виробництва знань” започатковано науковий експеримент з перевірки робочої гіпотези на життєздатність. Об’єктом експерименту вибрано групу підприємств, які найбільшою мірою виражають характер будь-якої економічної діяльності в епоху так званого інформаційного суспільства, - це підприємства, що зайняті у сфері профільного виробництва знань (консалтингові підприємства).

Для зясування соціального генотипу консалтингового підприємства використано запропонований вище метод інформаціологічної декомпозиції родового середовища. Установлено, що родовим середовищем суб’єктів світового виробництва знань є локальна галузь західно-цивілізаційного простору. Про характер інформаційних процесів та фазу розвитку цього простору свідчить сучасна тенденція до глобалізації, глибинним змістом якої є інформаційне збідніння, або спрощення. Сутнісно визначене глобалізаційне спрощення набуває вияву у стані світових співвідношень організації (X), культури (Y), економіки (Z). Своєю чергою, співвідношення XYZ як штучна інформація набувають похідного вияву у сучасній західній соціальній ідеї, яка полягає у суспільному усвідомленні цінності зручності і швидкості, у прагненні до оволодіння перевагами випередження і спрощення. Засобом даного виду переваг стають знання.

Переосмислення глобалізаційних процесів у контексті інформаціологічного підходу уможливило встановлення наявності оберненої залежності між розвитком цивілізаційного простору і сферою виробництва знань: що більш спрощеним і морфологічно збіднілим є середовище, то структурно і технологічно розвиненішою є сфера виробництва знань. Отже, родове середовище суб’єктів світового виробництва знань є вторинним стосовно до соціального простору-часу взагалі. Першопричиною утворення родового середовища консалтингових підприємств є штучна інформація (і) (рис.2), яка сприймається як соціальні співвідношеннями XYZ, а точніше – іхній вияв у соціальній ідеї. Упорядкування виробництва знань (Xi) проявляється у вигляді зрілої інформаційної сфери економік розвинених держав з багатогалузевими і однаковорозвиненими продуктовим та інфраструктурним секторами. Основними формами вияву виміру культури потреб у знаннях (Yi) є глибока диференціація споживчих потреб в інформаційних продуктах різних типів і призначення - від професійно-освітніх знань до розважальних. І, нарешті, розвиток інформаційної сфери економіки обумовлює утворення окремого феномену – виробництва знань, що відповідають індивідуальним потребам замовника і є унікальними (персоніфіковані знання). Координата Zi сучасного стану родового простору консалтингових підприємств може бути визначена як розмаїття технологій виробництва персоніфікованих знань, спроможне задовільнити споживчі потреби різного рівня складності.

Рис.2. Схематична інтерпретація родового простору консалтингових підприємств

Відповідно до інформаційної структури родового середовища виробників знань у дисертації подано визначення консалтингового підприємства: процес складних макро- і мікровідношень диференційованих потреб у знаннях, упорядкованого виробництва знань та технологічно раціонального виробництва персоніфікованих знань. Соціальний генотип консалтингового підприємства утворюється інформацією його родового середовища – співвідношеннями XiYiZi Найвищій розвиненості консалтингового підприємства сприятиме управлінський процес, спрямований на гармонізацію внутрішніх виявів родових співвідношень – домірність внутрішнього упорядкування (вияв виміру Xi), свободи і творчості (вияв Yi) та економічної раціональності створення консалтингового продукту (вияв виміру Zi).

У розділі 3 “Оцінка стану та особливостей розвитку консалтингових підприємств” у порядку продовження наукового експерименту здійснено інформаціологічну оцінку надійності світових і вітчизняних консалтингових підприємств.

Для одержання вхідних даних проведено аналіз конкуренції в галузі світового і вітчизняного консалтингу. Під час аналізу встановлено, що глобальний консалтинг характеризується досить інтенсивною конкуренцією, протягом останніх років спостерігається збільшення концентрації (коефіцієнт концентрації зростає від 0,098 до 0,129). Галузь зазнає внутрішніх злиттів і відмежувань, існують приклади органічного зростання (компанія “МакКінсі” протягом 1999-2003 рр. збільшила обсяг доходів в 5,7 раза, посівши провідну позицію на ринку стратегічного консалтингу). Однак з інформаціологічного погляду зміна масштабів бізнесу і його глобалізація є лише зовнішніми виявами складних процесів внутрішнього інформаційного руху підприємства і тому самі по собі не можуть свідчити про його розвиненість.

Для визначення власне розвиненості міжнародних консалтингових компаній у дисертації запропоновано метод інформаціологічної оцінки їхньої надійності. За допомогою цього методу на прикладі типової j-ї глобальної компанії виявлені її основні співвідношення, які мають західно-цивілізаційний генезис. Експериментально встановлено, що кожній фазі гештальту розвитку підприємства властиві моменти внутрішньої інформаційної симетрії: для первинної простоти – це співвідношення лінійного впорядкування (Xij), цінності явних конкурентних переваг (Yij) та ефективності використання робочого часу (Zij); для ускладнення – “жорстко-м’яка” форма порядку (Xij), цінність конкурентної відмітності (Yij), раціональне використання здатностей творчого персоналу (Zij); для вторинного спрощення – жорстка централізація всіх управлінських процесів (Xij), цінність особистих професійних інтересів (Yij), ефективність виробництва унікальних знань найвищої споживчої цінності (Zij). Кожна фаза гештальту розвитку характеризується певним рівнем надійності консалтингового підприємства – від високої ймовірності задоволення легалізованих потреб у знаннях за даних умов кон’юнктури до значної ймовірності задоволення навіть неусвідомлених цільовим споживачем потреб у знаннях.

Попередні дані щодо способу дій вітчизняних виробників знань збиралися за допомогою методу, запропонованого М. Портером і відомого як виявлення стратегічних груп усередині галузі. У результаті було виявлено три стратегічні групи підприємств, що утворюють вітчизняний ринок управлінського консультування: група А – великі міжнародні консалтингові компанії, що мають представництва в Україні та утворюють групу лідерів консалтингового ринку (Roland Berger & Partners, Price Waterhouse Coopers, Arthur Andersen та ін.); група В – професійні великі і середні вітчизняні фірми (“Укрбізнес консалтинг”, “Київська консалтингова група”, “Континент-консалтинг” та ін.); група С – дрібні вітчизняні фірми. Вивчення способу дій цих підприємств дозволило дійти висновку, що ринок консалтингу в Україні вступає у фазу ускладнення – має місце відмінність в поведінці конкурентів, розгалуженість внутрішніх взаємозв’язків. Підставами для конкуренції є боротьба за якість, зниження цін та добру репутацію. Не відчувається конкуренції здатностей або надійності.

Визначення стратегічних груп дало змогу ідентифікувати особливості розвитку вітчизняних консалтингових підприємств, що належать до кожної з них, та встановити вияви пофазних змін їхніх основних співвідношень – порядку (Xnk), культури (Ynk), економічної раціональності (Znk) (табл. 2). В ході експерименту було з’ясовано, що орієнтиром розвитку вітчизняних консалтингових фірм є певний бажаний стан, який досягається зміною параметрів збільшення кількості споживчих замовлень (група С) або поліпшення ринкової позиції (група В). Їхня надійність при цьому поширюється тільки на ймовірне задоволення легалізованих потреб у знаннях за заданих умов бізнесу.

Таблиця 2

ІНФОРМАЦІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ КОНСАЛТИНГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Стратегічна група підприємств | Основні співвідношення | Параметри форм прояву основних співвідношень | Надійність підприємства | Орієнтир розвитку | дематеріалізованих | матеріалізованих | енергетичних | Група С (дрібні консалтингові підприємства,що перебувають у первинній простоті) | Хnk - лінійне розташування, обмеженість зв’язків

Уnk - цінність адаптації

Znk - раціональність продажів* | сприйняття нормативного консалтингу як товару, що має бути проданий*

перевага практичного досвіду над здібностями і освітою* | продукт: експертне консультування широкого діапазону (юридичне, податкове, бухгалтерське, аудит)*

ресурси: тиражовані уніфіковані знання (нормативні документи, програмні продукти, методичні розробки)*

технології: використання практичного досвіду для продажу продукту* | активний пошук замовників*

уникнення прямого конкурування |

невисока ймовірність задоволення легалізованих потреб у нормативних знаннях протягом періоду їхньої актуальності | збільшення замовлень та одержання прибутку | Група В (професійні підприємства з достатнім досвідом, що перебувають на початку ускладнення) | Хnk - формалізація явних зв’язків, упорядкування процедур

Ynk - цінність конкуренції

Znk - раціональне використання ресурсів* | пріоритет бездоганної репутації компанії*

віра в залежність успіху від ефективного впорядкування*

прагнення до якісного консультування*

розвиток персоналу (навчання, поступове просування) * | продукт: спеціалізоване консультування (проектне, інвестиційне, тренінги) або широкий асортимент, у т. ч. розвивальні продукти*

ресурси: окреме використання продуктів бізнес-інфраструктури (посередників, фінансових організацій, університетів)*

технології: стандартизація виробничого процесу, кваліфікаційних вимог* |

зміцнення конкурентної позиції*

уповільнення внутрішнього руху | імовірне задоволення легалізованих та діагностування нелегалізованих потреб споживача у знаннях за даних умов бізнесу | перехід у стратегічну групу лідерів | У розділі 4 “Моделювання процесу інформаціологічного управління розвитком консалтингового підприємства” визначено, що надійність підприємства як його властивість безвідмовного виробництва персоніфікованих знань є якістю, що може змінюватися протягом гештальту розвитку. При цьому відмова консалтингового підприємства набуває двоїстого змісту: відмовою може вважатися дострокове припинення функціонування у фазі простоти (загибель), або “зависання” на початку фази ускладнення як результат нездатності продовжувати розвиток в нових умовах існування.

Діагностика станів типового міжнародного консалтингового підприємства дозволила виявити три інформаційних плани надійності. Фазі первинної простоти гештальту розвитку відповідає надійність першого плану, під якою ми розуміємо властивість консалтингового підприємства виробляти за даних умов середовища персоніфіковані знання, що підвищують актуальну обізнаність замовника. Поступове ускладнення підприємства і, відповідно, підвищення його розвиненості змінює надійність на властивість другого плану імовірність виробництва за будь-яких можливих умов середовища таких персоніфікованих знань, що підвищують розвиненість компанії-замовника. І, нарешті, вторинне спрощення, як свідчить досвід глобальних консалтингових підприємств, сприяє досягненню підприємством надійності третього плану – властивості глобального виробництва персоніфікованих знань за сприятливих умов існування.

Перебування підприємства у певній фазі гештальту розвитку супроводжується зміною показника надійності, якісна оцінка якого може бути зіставлена з суб’єктивною шкалою: високий рівень надійність характеризується властивістю задовольняти потреби в персоніфікованих знаннях за більшістю замовлень; прийнятний рівень – задовольняється приблизно половина замовлень; низький – задовольняється меньше половини замовлень. Новий рівень надійності здебільшого свідчить про накопичення досвіду, ніж про зміну інформаційності. Саме тому управління розвитком в інформаціологічному контексті не передбачає кількісних розрахунків показника надійності.

Для підвищення розвиненості, або, інакше, – зміни інформаційних планів надійності, управлінський процес має бути спрямований на гармонізацію достатніх і надмірних здатностей підприємства (табл.3). Відповідно до технології виробництва продуктів експертного, навчаючого і розвиваючого консультування, для гармонізації достатніх і надмірних здатностей консалтингова компанія має здійснити такі свідомі управлінські кроки: крок 1 – виділити ресурсні та функціональні елементи цих продуктів, визначити достатні здатності для їх виробництва; крок 2 - визначити надмірні здатності, які за даних умов ринку не можуть бути реалізовані обраною фабулою бізнесу (само по собі формування надмірних здатностей є дестабілізуючим процесом, тобто таким, що надає асиметрії внутрішнім співвідношенням XnkYnkZnk) ; крок 3 – з’ясувати зміст управлінських заходів щодо гармонізації достатніх і надмірних здатностей, визначити зміст майбутньої зміни фабули бізнесу.

Таблиця 3

ГАРМОНІЗАЦІЯ ДОСТАТНІХ І НАДМІРНИХ ЗДАТНОСТЕЙ КОНСАЛТИНГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Підтримка достатності | Створення надмірності | Гармонізація | Зміна інформаційності (ознаки переходу до наступної фази розвитку) | первинна простота: співвідношення ресурсного й функціонального резерву консалтингового продукту | ·

·

·

·

Xnk - ускладнення внутрішніх взаємозв’язків;

Ynk - цінність самостійності і творчості, довіра до консультантів;

Znk - раціоналізація творчої праці |

ускладнення: співвідношення ресурсного й функціонального резерву та функціональної готовності споживача | ·

·

·

Ynk - цінність конкурентної вищості та неповторності;

Znk - раціоналізація використання унікальних здатностей

Змістом управлінських заходів гармонізації є свідома підтримка менеджментом підприємства домірності його достатніх і надмірних здатностей. Досягнення цієї мети базується на дотриманні простого методологічного принципу: управлінські зусилля з підтримки достатності та виробництва надійного продукту мають не перевищувати зусиль з формування надмірності підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання побудови теоретико-методичних засад управління розвитком підприємства, відповідних дійсній пояснювальній силі системної парадигми економічного мислення. Загальні висновки дисертації є такими:

1. Формування системної парадигми економічного мислення є закономірним явищем, яке, своєю чергою, сприймається як складова загальних змін методології пізнання. Проте системне мислення, як і системний підхід, сьогодні не має однозначного трактування, оскільки його теоретичне підгрунтя – загальна теорія систем – переживає власне становлення. Сучасна інтерпретація системного підходу економічною наукою обумовлює розгляд підприємства як живої системи, що існує згідно із системними законами самоорганізації, самозбереження і саморозвитку. З цього погляду актуальним і водночас перспективним завданням теорії управління є формування відповідних наукових засад системного управління розвитком підприємства.

2. Науковим підгрунтям розвитку теорії систем є базові положення природничих наук і теорії інформації. Інформаціологія як новітнє генералізаційне вчення про інформацію створює специфічний світоглядний контекст: по-перше, природний простір і його локальні галузі визнаються п’ятивимірними, при чому першовиміром і першопричиною структурування простору є інформація; по-друге, наукове дослідження будь-якого явища (системи) передбачає зосередження уваги дослідника не на явних ознаках чи параметрах системи, а на просторових співвідношеннях, які їх спричинили. У такому контексті інформація сприймається не як обєкт дослідження, а як аспект розгляду явища.

3. Формування інформаціологічного контексту економічних досліджень передбачає переосмислення природи підприємства, середовища його існування і закономірності його розвитку. Родовим середовищем підприємства є п’ятивимірний простір, що утворюється співвідношеннями природної інформації життя та цивілізаційної структури час-організація-культура-економіка. Підприємство є процесом складних макро- і мікросоціальних відношень культурних цінностей, організаційних форм та економічної раціональності у локальній галузі цивілізаційного простору-часу. Розвиток сприймається як зміна кількості інформації (інформаційності) підприємства, що, своєю чергою, не є лінійним незворотним процесом, а відбувається згідно з єдиною гештальт-закономірністю переходу від первинної простоти до ускладнення і вторинного спрощення.

4. З інформаціологічних позицій процес управління розвитком підприємства полягає у створенні внутрішнього режиму найбільшого сприяння ускладненню та збільшенню інформаційності. Реалізація подібної управлінської ідеї базується на виборі єдиним універсальним критерієм розвиненості підприємства його надійності – властивості безвідмовного функціонування за будь-яких можливих змін середовища. Власне управління розвитком підприємства полягає у спрямуванні управлінських зусиль як на підвищення рівня надійності відповідно до фази гештальту, яку переживає підприємство, так і на перехід цієї властивості на відносно вищий інформаційний план свого вияву.

5. Усі сучасні підприємства мають спільну рису, оскільки можуть розглядатись як такі, що створюють знання. Професійним створенням знань зайняті консалтингові підприємства, інформаціологічне дослідження особливостей розвитку яких дозволяє перевірити запропоновану концепцію на життєздатність. Родовий простір існування консалтингових підприємств утворюється співвідношеннями інформації цивілізаційного простору, виявом динамічної природи якої є час, організації сфери виробництва знань як сектору економіки, культури потреб у знаннях та виробництва персоніфікованих знань. Консалтингове підприємство є процесом складних макро- і мікровідношень диференційованих потреб у знаннях, упорядкованого виробництва знань та технологічно раціонального виробництва персоніфікованих знань.

6. Структура родового середовища світових консалтингових підприємств утворюється співвідношеннями західно-цивілізаційного генезису: 1) потребами у знаннях як засобі підвищення актуальної обізнаності, спрощення й економії часу в прийнятті рішень; 2) розгалуженою інформаційною сферою з власною зрілою інфраструктурою; 3) технологічно та інституційно виокремленою галуззю виробництва консалтингових продуктів. Дані співвідношення утворюють соціальний генотип консалтингового підприємства економічно розвинених країн. Генотип консалтингових підприємств в Україні утворюється співвідношеннями примітивних потреб у знаннях як засобі самозбереження, неефективної інформаційної сфери з несформованою бізнес-інфраструктурою, технологічно обмеженим виробництвом персоніфікованих знань.

7. Надійність глобальної консалтингової фірми змінювалася відповідно до фаз гештальту розвитку від високої ймовірності задоволення легалізованих потреб у знаннях за даних умов кон’юнктури до значної ймовірності задоволення навіть неусвідомлених потреб у знаннях вибраного для співробітництва споживача. Надійність підприємств вітчизняного консалтингу у фазі первинної простоти виявляється як незначна ймовірність задоволення легалізованих потреб у нормативних знаннях протягом періоду їх актуальності; з початком ускладнення надійність вітчизняного підприємства характеризується як імовірне задоволення легалізованих та здатність до діагностування нелегалізаваних потреб у знаннях за даних умов бізнесу.

8. Методичним підгрунтям управління розвитком консалтингового підприємства є порядок визначення достататніх та надмірних здатностей, гармонізація яких сприяє переходу надійності підприємства на новий інформаційний план. Достатність утворюється як здатність до виробництва консалтингових продуктів даного типу за даних ринкових умов. Надмірність полягає у набутті навичок і знань, які за даних умов не можуть бути задіяні у виробництві продукту і, відповідно, комерціалізовані. Управлінським завданням є підтримка такої пропорції достатності і надмірності, за якої зусилля з набуття підприємством надмірності перевищують зусилля з підтримки достатності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях

1. Решетняк Т.І. Консалтингова діяльність в Україні: стан конкуренції та перспективи розвитку // Економіка і прогнозування 2000. № 2. С. 98-108 (0,5 друк. арк.)

2. Решетняк Т.І. Розвиток кластера персоніфікованих інформаційних продуктів у контексті структурних перетворень сфери послуг в Україні // Стратегія економічного розвитку в Україні: Наук. зб.- Вип.5 / Відп. ред. О.П.Степанов.-К.: КНЕУ, 2001. С.159-164 (0,5 друк. арк.)

3. Решетняк Т.І. Методологічні аспекти управління розвитком підприємства // Стратегія економічного розвитку в Україні: Наук. зб.- Вип.15 / Голов. ред. А.П.Наливайко.-К.: КНЕУ, 2004. С.24-31 (0,5 друк. арк.)

4. Решетняк Т.І. Інформаційна природа економічних систем // Стратегія економічного розвитку в Україні: Наук. зб. – Вип.16 / Голов. ред. А.П. Наливайко. – К.:КНЕУ, 2005. – С. 51-56 (0,5 друк. арк.).

В інших виданнях

5. Решетняк Т.І. Становление и развитие рынка информационных продуктов в Украине // Сборник научных трудов “Пути реформирования экономики Украины на современном этапе”. Приложение №4/9 к научному журналу “Персонал”, №2(56), 2000.-К.: МАУП, 2000. С.58-60 (0,3 друк. арк.)

6. Верба В.А., Решетняк Т.І. Організація консалтингової діяльності: Навч.посібник.-К.: КНЕУ, 2000. 244с. (загальний обсяг-14,18 друк. арк.,особисто здобувач є автором розділів 1,4,5,6,8,10- обсяг 6,5 друк. арк.)

7. Бєлов М.А., Павленко І.А., Решетняк Т.І. та ін. Управління інфраструктурою підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./За заг. ред. М.А.Бєлова.-К.: КНЕУ, 2003. 112с. (загальний обсяг-6,51 друк. арк., особисто здобувач є автором теми 7- обсяг 1 друк. арк.)

8. Магістерські програми. Економіка підприємства: Програма “Менеджмент проектів і консалтинг”. 2001/02 навч. рік. Ч.2/ Колектив авт. під кер. А.П.Наливайка.-К.:КНЕУ, 2001.-152с. (загальний обсяг-4 друк. арк., особисто здобувачу належить розробка змісту розділу 2 методичних вказівок з вивчення дисципліни “Управління консалтинговою діяльністю” - обсяг 0,5 друк. арк.)

9. Магістерські програми. Економіка підприємства: Програма “Менеджмент проектів і консалтинг”. 2004/2005 навч.рік./ Колектив авт. під кер. В.А. Верби.-К.:КНЕУ, 2004. 356с. (загальний обсяг видання -20,69 друк. арк., особисто здобувачу належить розробка змісту розділу 2 та завдань для модульного контролю навчально-методичних матеріалів до вивчення дисципліни “Управління консалтинговою діяльністю” - обсяг 0,5 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Решетняк Т.І. Управління розвитком підприємства: інформаціологічний контекст (теоретико-методичні аспекти). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук