МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

САРАФИНЮК ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 611.9:575.191:612.017.1:612:656

нормативні показники УЛЬТРАЗВУКОВИХ ПАРАМЕТРІВ СЕРЦЯ у МІСЬКИХ підлітків У залежності від АНТРОПОГЕНЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОРГАНІЗМУ

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в науково-дослідному центрі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гунас Ігор Валерійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, директор науково-дослідного центру.

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачовського МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології, проректор з наукової роботи;

- заслужений діяч науки і техніки України доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії.

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра нормальної анатомії.

Захист відбудеться “29” вересня 2005 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 при Тернопільському державному медичному університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

Автореферат розісланий “25”серпня2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Я.Я.Боднар

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Зміни, що відбуваються у нормальному серці під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів продовжують привертати увагу сучасних дослідників (Фитенков В.Н. и др., 2001; Козлов В.О. та ін., 2005; Smiseth O.A., Thompson C. R., 2000). Вивченням розмірів серця, його електрокардіографічних показників у дітей і підлітків займався цілий ряд дослідників, як у нашій країні, так і за кордоном (Богач А.М., 1988; Кмить Г.В., 2000; Фомин Н.А., Дятлова Н.Н., 2000). Але дане питання не втратило своєї актуальності й у наш час, особливо з позиції щодо широкої розповсюдженості серцево-судинних захворювань і високої смертності від них (Бережков Л.Ф. и др., 1993). Вирішення цієї проблеми неможливе без розвитку нових інформативних, неінвазивних методів дослідження (Ananostopoulos C. et al., 2001), які дали б змогу завчасного попередження хвороби, до яких належить розвиток ехокардіографії (Привес М.Г. и др., 1989; Шапаренко П.П. та ін., 2000).

Підкреслюючи роль екзогенних факторів ризику, необхідне детальне вивчення значення факторів спадкової схильності, генетичних маркерів виникнення того чи іншого захворювання. До таких спадкових чинників належать конституційні особливості людського тіла (Корнетов Н.А., 2002). Поняття конституції може бути визначене, як взаємозв’язок соматичних, функціональних, психодинамічних та інших характеристик організму. Вважають, що конституція людини – це комплекс індивідуальних анатомічних і фізіологічних особливостей, що формуються у певних природних і соціальних умовах і знаходять свій вияв у реакціях на різні впливи (Николаев В.Г., 2003; Никитюк Б.А., 1997). Провідним у ході вивчення проблеми конституції є проведення “горизонтального зрізу” при міжіндивідуальному зіставлені різних соматотипів та функціональних станів організму всередині соматотипів (Мороз В.М. та ін., 2003).

В наш час є достатньо наукових фактів, які свідчать про взаємозв’язки окремих параметрів соматичного розвитку з параметрами серцево-судинної системи (Легонькова Т. И., 1989; Щедрина А.Г. и др., 1996), хоча у більшості випадків такі зв’язки вивчалися без використання кореляційного аналізу, часто при недостатній вибірці груп дітей та підлітків і зовсім рідко на контингенті здорових осіб. Таким чином, необхідність отримання сучасних норматив ехокардіографічних параметрів серця у здорових дівчаток і хлопчиків української етнічної групи і вирішення питання про взаємозв’язки ультразвукових показників серця з антропо- та соматотипологічними характеристиками організму, визначає актуальність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою радою медичного факультету Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (протокол № 6 від 20 червня 2002 року) і проблемною комісією МОЗ і АМН України “Морфологія людини” (протокол № 50 від 20.11.2002 р.) і є фрагментом планової наукової роботи науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)” (№ державної реєстрації: 0103U008992). У її виконанні автор провів первинне анкетування та набір міських підлітків Подільського регіону України з наступною статистичною обробкою, аналізом та узагальненням отриманих результатів, що послужило підставою дисертаційної роботи.

Мета дослідження. Розробити нормативні показники ультразвукових параметрів серця у здорових міських підлітків у залежності від віку, статі, антропометричних та соматотипологічних характеристик організму.

Завдання дослідження.

1. Вивчити основні антропометричні показники, соматотип і компонентний склад маси тіла в практично здорових міських підлітків (хлопчики 13-16 років; дівчатка 12-15 років), мешканців Подільського регіону України.

2. Вивчити ультразвукові показники серця у міських підлітків різної статі та віку у відповідності з соматотипологічними особливостями.

3. Вивчити взаємозв’язки ехокардіографічних показників з конституційними особливостями у здорових міських підлітків.

4. Розробити регресійні моделі нормативних показників ультразвукових параметрів серця у здорових міських підлітків української етнічної групи в залежності від віку, статі й особливостей будови тіла.

Об’єкт дослідження – ехокардіографічні критерії здоров’я міських підлітків різної статі (108 дівчаток та 103 хлопчики), мешканців Подільського регіону України.

Предмет дослідження – особливості ультразвукових показників серця та антропометричних та соматотипологічних характеристик організму в практично здорових міських хлопчиків від 13 до 16 років і дівчаток від 12 до 15 років.

Методи дослідження: ультразвукові – для визначення ехокардіографічних показників; антропометричні та соматотипологічні – для встановлення особливостей будови тіла; математичні – для статистичної обробки отриманих результатів та побудови моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені вікові та статеві особливості ехокардіографічних показників та виявлена гетерохронна динаміка розвитку ультразвукових морфофункціональних параметрів серця в підлітковому періоді онтогенезу. Вперше в комплексі встановлені зв’язки вікових, статевих та антропометричних характеристик з ультразвуковими показниками серця у практично здорових міських підлітків. Виявлені виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв’язків ехокардіографічних показників з антропометричними і соматотипологічними показниками у практично здорових міських підлітків. Вперше на основі особливостей антропометричних та соматотипологічних показників, використовуючи метод покрокової регресії, у міських підлітків різної статі побудовані достовірні моделі ультразвукових параметрів серця, та показані виражені гендерні розбіжності точності опису ехокардіографічних ознак і параметрів тіла, що увійшли до моделей.

Практичне значення одержаних результатів. Базуючись на отриманих у ході дослідження даних відносно зв’язку ультразвукових параметрів серця у підлітків з антропометричними та соматотипологічними показниками, побудовані математичні моделі, які надають можливість розробити нормативні морфофункціональні параметри серця. Отримані в ході дослідження результати дають можливість науково обґрунтувати антропометричний підхід до встановлення нормативних параметрів серцево-судинної системи та мають значення для проведення в майбутньому комплексного вивчення патологічних відхилень та захворюваності даної системи.

Отримані результати досліджень використовуються в лекційних курсах та практичній роботі кафедр нормальної фізіології та нормальної анатомії Вінницького національного медичного університету; кафедр анатомії і фізіології; медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації Вінницького державного педагогічного університету; кафедр нормальної анатомії Івано-Франківського державного медичного університету; Дніпропетровської державної медичної академії; Харківського державного медичного університету; Тернопільського державного медичного університету; кафедри анатомії людини Санкт-Петербургського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Автор приймав участь у здійсненні антропометричного й ехокардіографічного обстеження підлітків з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Автором проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. Автором самостійно написано 1 статтю в науковому фаховому виданні і 8 журнальних статей за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковим керівником та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно особливостей ультразвукових показників серця. Частина результатів (не більше 5%), що стосуються особливостей антропометричних і соматотипологічних показників у здорових міських підлітків Подільського регіону України, отримана спільно з групою виконавців вищевказаної планової наукової роботи НДЦ Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені й обговорені на III-му національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології” (Київ, 2002); на 98 засіданні анатомічного товариства Німеччини і Нідерландів (Дрезден, 2003); на міжнародній науковій конференції “Актуальные проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологии” (Москва, 2003); на Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); на 5 міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт та здоров’я нації” (Вінниця, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць (13 у співавторстві), які повністю відображають зміст проведеного дослідження. 9 праць опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (з них 1 самостійна).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 282 сторінках, з яких 130 сторінок залікового принтерного тексту, і складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літературних джерел та 5-ти додатків. Робота ілюстрована 30 рисунками та 121 таблицею. Список літературних джерел містить 258 робіт, з яких 180 викладені кирилицею, 78 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова проведено комплексне обстеження міських дівчаток у віці від 12 до 15 років та хлопчиків у віці від 13 до 16 років, згідно схеми вікової періодизації онтогенезу людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР (Никитюк Б.А., Чтецов В.П., 1990). Для цього попередньо відбиралися міські підлітки представники української етнічної групи, що у третьому поколінні проживали на території Подільського регіону України і не мали скарг на стан здоров’я на момент обстеження та хронічних захворювань в анамнезі. Відібраним дівчаткам і хлопчикам, після попереднього психофізіологічного та психогігієнічного анкетування для визначення суб’єктивного стану здоров’я, було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження (ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; рентгенографія грудної клітини; спірографія; кардіографія; реовазографія; стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показників крові; оцінка рівня гормонів щитоподібної залози та яєчників, прик-тест з мікст-алергенами тощо). У результаті з 310 обстежених підлітків було відібрано 211 практично здорових (108 дівчаток та 103 хлопчика). У кожній віково-статевій групі підлітків було представлено не менше 25 осіб. Для подальшого поглибленого дослідження були обрані антропометричні, соматотипологічні та ехокардіографічні особливості підлітків різного віку та статі.

Антропометричне обстеження проведено згідно зі схемою В.В.Бунака (1941). Воно містило в собі визначення тотальних (довжина і маса тіла), парціальних: поздовжніх – висота верхньогрудинної, акроміальної, пальцевої, лобкової та вертлюгової точок; обхвавтних – грудної клітки, плеча, передпліччя, стегна, гомілки, шиї, талії, стегон, стопи, кисті; поперечних – ширина дистальних епіфізів плеча, передпліччя, стегна та гомілки; міжостьова, міжгребнева та міжвертлюгова відстані, ширина плечей, середньогрудний, нижньогрудний діаметри грудної клітки; передньозадніх – зовнішня кон’югата, передньозадній середньогрудний діаметр грудної клітки, і товщини шкірно-жирових складок (на задній і передній поверхні плеча, на передпліччя, під нижнім кутом лопатки, на боці, на животі, на стегні, на гомілці). Поздовжні розміри визначали за допомогою універсального антропометра. Обхватні розміри тіла вимірювали сантиметровою стрічкою з точністю до 0,5 см. Визначення ширини дистальних епіфізів здійснювали штангенциркулем з точністю до 0,1 см. Вимірювання розмірів таза та діаметрів тіла проводили тазоміром. Товщину шкірно-жирових складок визначали за допомогою каліпера, з точністю до 0,1 мм.

Для оцінки соматотипу нами використовувалась математична схема (Carter J.L., Heath B.H., 1990). Для визначення жирового, кісткового і м’язового компонентів маси тіла використовували формули за J.Matiegka (1921).

Ехокардіографічне дослідження проводили за загальноприйнятою методикою (Бобров В.О. та ін., 1997) в трьох стандартних позиціях в В- і М-режимах з трансторакального доступу на апараті “Ultramark-9”. В першій стандартній позиції в діастолу та в систолу було проведено визначення в см: товщини передньої стінки правого шлуночка; діаметра правого шлуночка; товщини задньої стінки лівого шлуночка; діаметра лівого шлуночка; товщини міжшлуночкової перегородки. У другій стандартній позиції визначали: амплітуду руху стулок мітрального клапана (см); швидкість руху передньої та задньої стулок мітрального клапана (мм/с). У четвертій стандартній позиції визначали: відкриття аортального клапана (см); періоду вигнання лівого шлуночка(с), періоду передвигнання лівого шлуночка (с); діаметра лівого передсердя (см). Було проведено визначення ще деяких розрахункових показників: кінцевого діастолічного та систолічного об’єму лівого шлуночка, величину фракції вкорочення, фракції викиду, швидкості циркулярного вкорочення волокон, ударного та хвилинного об’ємів крові, ударного та серцевого індексів.

Cтатистична обробка отриманих результатів проведена в пакеті “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) з використанням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Оцінювали характер розподілів для кожного варіаційного ряду, середні для кожної ознаки, що вивчається, похибки арифметичної середньої та стандартне квадратичне відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали при нормальності розподілів за критерієм Стьюдента, а в інших випадках – за U-критерієм Мана-Уітні. Для розробки нормативних індивідуальних ехокардіографічних показників в залежності від особливостей будови тіла застосовувався метод покрокового регресійного аналізу (Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1998).

Результати дослідження та їх аналіз. Зміни, що відбуваються у серці під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів продовжують привертати увагу сучасних дослідників. Анатомічний ріст міокарда створює умови для значної зміни скорочувальної і насосної функцій, тобто для зростання серцевого викиду, адекватного потребам зростаючого організму (Snyders D.J., 1999). Отримані ними дані підтверджують думку про циклічність росту серця та вінцевих судин, про залежність збільшення маси та об’єму серця від віку і не суперечать загальноприйнятим уявленням. Але хотілося б звернути увагу на те, що не всі морфометричні розміри шлуночків та лівого передсердя мають поступальний ріст в межах підліткового періоду. Так, товщина передньої стінки правого шлуночка в діастолу і в систолу в дівчаток 12-13 років практично однакова, починає збільшуватися в 14-15 років і є максимальною у 15-річних дівчаток, а у хлопчиків даний ультразвуковий показник серця має мінімальне значення в 13 років, збільшення його відбувається у два етапи: 14-15 років і в 16 років; в той час, як товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу і в систолу у хлопчиків і дівчаток не має істотних вікових відмінностей. Динаміка змін діаметра правого шлуночка в діастолу і в систолу у дівчаток і хлопчиків практично однотипна зі зміною товщини передньої стінки правого шлуночка в діастолу і в систолу за винятком вираженого переважання величини даного показника у дівчаток старшої вікової групи. Діаметр лівого шлуночка в діастолу у дівчаток знаходиться майже на одному рівні у проміжку з 12 до 14 років і потім зростає лише у 15 років, а у хлопчиків зміни даного показника аналогічні вище описаних ультразвукових характеристик серця, тобто, він найменший у 13 років, а далі збільшується у два етапи; у той час як діаметр лівого шлуночка в систолу в дівчаток практично не змінюється з 12 до 15 років, а у хлопчиків – починає збільшуватися лише в 16 років. Товщина міжшлуночкової перегородки в систолу у дівчаток 12-14 років знаходиться на одному рівні і збільшується лише з 15-ти років, у хлопчиків – вона мінімальна в 13 років, а потім збільшується, залишаючись на одному рівні з 14 до 16 років; в той час, як товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу у підлітків не має виражених вікових відмінностей. Діаметр лівого передсердя у дівчаток мінімальний у 12 років, далі він збільшується у два етапи: 13-14 років і в 15 років, а у хлопчиків даний розмір найменший у 13 років, а потім збільшується, залишаючись на одному рівні. Збільшення серця йде звичайно синхронно з розвитком організму дитини в цілому. Е.А. Кудаєв (2000) довів, що синхронний розвиток усіх лінійних розмірів серця відбувається в період між 11-12 і 18-19 роками. Після кожного періоду інтенсивного формування окремої ознаки спостерігається зниження темпів її розвитку. Так, після різкого збільшення довжини серця в 11-12 років спостерігається зменшення приросту в 12-13 років і 13-14 років. Можливо, це пояснює те, що на початку підліткового віку нами не встановлено значних вікових відмінностей параметрів серця.

Найбільш інтенсивний анатомічний розвиток міокарду правого шлуночка у підлітків відбувається з 14 років. У цьому ж віці спостерігається значне збільшення товщини міжшлуночкової перегородки в систолу у хлопчиків. Саме у цей період, на думку науковців, відбуваються найактивніші процеси росту, розвитку та диференціюванням тканин в організмі підлітків, які співпадають з другим різким збільшенням маси серця (Бабин А.М., 1982).

Більшість дослідників вважають, що основні розміри серця у всіх вікових групах більші у чоловіків, ніж у жінок, і тим значніше, чим старший вік (Batterham A.M. et al., 1999). В інших дослідженнях співставлення представників різних статей не виявили присутності статевого диморфізму за кардіометричними ознаками, що дає підставу вважати стать відносно слабким фактором у детермінації параметрів серця (Hashimoto I. et al., 1999). В результаті проведеного нами дослідження встановлено, що в підлітковому періоді онтогенезу у хлопчиків, як в окремих вікових групах, так і в цілому, діаметр лівого шлуночка (особливо в діастолу), товщина міжшлуночкової перегородки в систолу та діаметр лівого передсердя достовірно більший, ніж у дівчаток. Нами не встановлено суттєвих відмінностей у діаметрі правого шлуночка та товщині стінок лівого та правого шлуночків у діастолу та систолу між дівчатками та хлопчиками підліткового віку, хоча хлопчики мають тенденцію до збільшення даних показників протягом підліткового періоду розвитку. Лише в окремих випадках відмічаються достовірні відмінності, зокрема діаметр правого шлуночка в діастолу у 14-річних хлопчиків достовірно більший, ніж у 13-річних дівчаток. Таким чином, в підлітковому віці морфометричні розміри серця характеризуються поступальним гетерохронним розвитком та наявністю гендерних відмінностей лівосторонніх ехокардіографічних параметрів.

Нами встановлені вікові відмінності в динаміці анатомічних параметрів та насосної функції серця у дівчаток та хлопчиків підліткового періоду. Окремі ультразвукові показники роботи серця (швидкість циркулярного вкорочення волокон, серцевий індекс і фракція вкорочення та викиду у хлопчиків), зміни тривалості періодів серцевого циклу та показників роботи клапанів серця залишаються у підлітків 12-16 років майже на одному рівні. Привертає увагу і той факт, що саме для цих показників нами не виявлено статистично значимих гендерних відмінностей.

Виявлено, що деякі ехокардіографічні параметри роботи серця мають істотні вікові відмінності. Зокрема, кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка у дівчаток починає активно збільшуватися з 15 років, а у хлопчиків збільшення відбувається у два етапи: 14-15 років і в 16 років. Кінцевий систолічний об’єм лише у хлопчиків поступово збільшується з 13-ти до 16-ти років, причому, достовірні відмінності спостерігаються лише між крайніми віковими групами. У дівчаток фракції вкорочення та викиду збільшуються з 14 років і залишаються на тому ж рівні у 15 років; ударний об’єм з 12 до 14 років не змінюється, а зростає лише з 15 років; хвилинний об’єм з 12 до 13 років знаходиться на одному рівні, а потім поступово збільшується, досягаючи максимальних значень у 15 років. У хлопчиків ударний об’єм крові збільшується у два етапи: в 14-15 років і в 16 років, а відкриття аортального клапану статистично значимо збільшуються з 16 років. Отримані нами результати що до динаміки ударного та хвилинного об’ємів крові суперечать думці окремих авторів (Ситдиков Ф.Г., 1990; Доскин В.А. и др., 1997), які показали, що найбільш значне збільшення ударного об’єму крові відзначається в дівчаток у 9 та у 12 років, зниження ЧСС у 14 років. У хлопчиків збільшення ударного об’єму крові спостерігається до 14 років, зниження ЧСС – у 15 років.

Аналізуючи власні дослідження можна зробити висновок, що у дівчаток і хлопчиків ехокардіографічні параметри роботи серця та його клапанів також характеризуються гетерохронним розвитком. Отримані іншими науковцями результати свідчать про залежність індивідуальних показників становлення серцево-судинної системи в кожній віковій групі від рівня фізичного розвитку та формування окремих компонентів соми й індивідуального біологічного дозрівання організму дитини (Чернышов В.Н., Тараканова Т.Д., 1990).

Кінцеві систолічний та діастолічний об’єми лівого шлуночка, ударний об’єм, ударний індекс у хлопчиків-підлітків достовірно більші, ніж у дівчаток відповідних вікових груп. Хвилинний об’єм крові статистично значимо більший у 14-річних хлопчиків, ніж у дівчаток відповідного біологічного віку; серцевий індекс – у загальній групі хлопчиків підліткового віку та у 13-річних хлопчиків у порівнянні з дівчатками відповідного календарного віку; відкриття аортального клапану – у загальній групі хлопчиків підліткового віку та у 14 і 16-річних хлопчиків у порівнянні з дівчатками відповідного біологічного віку. Таким чином нами встановлені не лише вікові відмінності ультразвукових характеристик серця в межах підліткового віку, але й гендерна різниця. Більшість авторів погоджуються, що на всіх етапах індивідуального розвитку представники чоловічої статі превалюють у середніх значеннях кардіометричних параметрів над представниками жіночої. Лише у період 12-14 років спостерігається збільшення всіх розмірів серця у дівчаток в порівнянні з величиною серця у хлопчиків, але наступного року всі параметри серця хлопчиків знову переважають такі у дівчаток (Katzmarzyk P.T., 1998). Нами встановлено, що всі ехокардіографічні параметри у хлопчиків будь-якого віку впродовж підліткового періоду онтогенезу більші, ніж у їхніх одноліток дівчаток.

Ці відмінності ще більше посилюються, коли розглядати різницю між дівчатками та хлопчиками певних конституційних типів, зокрема, ектоморфів, мезоморфів, екто-мезоморфів та осіб із середнім збалансованим соматотипом. Так діаметр лівого шлуночка в діастолу та товщина міжшлуночкової перегородки під час систоли достовірно більші у хлопчиків мезоморфного, ектоморфного і екто-мезоморфного соматотипів, ніж у дівчаток з відповідними соматичними типами. У хлопчиків з екто-мезоморфним типом будови тіла товщина задньої стінки лівого шлуночка статистично значимо більша, ніж у дівчаток з даним соматотипом. Кінцевий діастолічний об’єм, ударний об’єм крові та ударний індекс достовірно більші у хлопчиків мезоморфного, ектоморфного і екто-мезоморфного соматотипів, ніж у дівчаток з відповідними конституційними типами. Нами встановлено, що лише хлопчики-ектоморфи мають статистично значимо триваліший період вигнання, ніж дівчатка-ектоморфи. У хлопчиків-мезоморфів та екто-мезоморфів хвилинний об’єм крові статистично значимо більший, ніж у дівчаток з відповідними соматотипами. Аналізуючи діаметр відкриття аортального клапану, нами встановлено, що хлопчики мезоморфного та ектоморфного соматотипів мають достовірно більший даний параметр, ніж дівчатка відповідних соматотипів.

Нами встановлено, що фактор конституції має самостійний, значний вплив на формування серцево-судинної системи у здорових міських підлітків. Це випливає з того, що більшість ультразвукових параметрів серця мають у дівчаток та хлопчиків з різним соматичним типом значні відмінності. Так дівчатка і хлопчики, що належать до ектоморфного соматотипу мають найменшу товщину передньої стінки правого шлуночка у діастолу. Нами встановлено статистично значимі відмінності даного показника між дівчатками ектоморфами і мезоморфами та ектомезоморфами, а також між хлопчиками ектоморфами і мезоморфами. Товщина стінки правого шлуночка в систолу у хлопчиків ектоморфів статистично значимо менша, ніж у мезоморфів і має тенденцію до зменшення у порівнянні з екто-мезоморфами. Діаметр правого шлуночка під час діастоли та систоли у дівчаток мезоморфного соматотипу статистично значимо більший, ніж у дівчаток-ектоморфів. У хлопчиків даний ультразвуковий розмір не має суттєвих соматотипологічних особливостей. Діаметр лівого шлуночка в діастолу найменший у дівчаток з ектоморфною статурою тіла. Нами виявлена достовірна різниця величини даного розміру між ектоморфами та мезоморфами. У хлопчиків даний ультразвуковий розмір серця не має статистично значимих соматотипологічних відмінностей.

У дівчаток з екто-мезоморфним соматотипом найменша товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу. Між ними і дівчатками-мезоморфами виявлена достовірна різниця. У хлопчиків товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу не має статистично значимих соматотипологічний відмінностей. Нами виявлені певні соматотипологічні особливості товщини міжшлуночкової перегородки під час систоли у підлітків різної статі, зокрема, у ектоморфів та екто-мезоморфів величина даного параметра достовірно менша, ніж у мезоморфів, а у дівчаток – ще й у порівнянні з середнім збалансованим соматотипом.

Встановлено, що підлітки з ектоморфним соматотипом мають найменший діаметр лівого передсердя. Кінцевий діастолічний об’єм у дівчаток і хлопчиків з ектоморфним типом конституції достовірно менший, ніж у осіб з мезо-морфним соматотипом. Ударний об’єм крові у дівчаток має найменші значення у ектоморфів та екто-мезоморфів, а у хлопчиків – у ектоморфів. У хлопчиків-мезоморфів ударний індекс найвищий, хоча достовірна різниця спостерігається лише між ними та ектоморфами. У дівчаток за величиною даного показника статистично значимої соматотипологічної різниці не встановлено.

У дівчаток із середнім збалансованим соматотипом хвилинний об’єм крові – найбільший, він достовірно переважає аналогічний показник у дівчаток-ектоморфів та екто-мезоморфів. У хлопчиків даний ехокардіографічний показник найвищий у мезоморфів, статистично значима різниця встановлена між ними й ектоморфами та екто-мезоморфами.

Таким чином, встановлені значні морфометричні відмінності ультразвукових розмірів серця у підлітків з різними типами статури тіла однієї статі та між дівчатками і хлопчиками окремих соматотипів. Привертає увагу те, що у дівчаток 12-15 років більшість ехокардіографічних параметрів мають достовірну соматотипологічну різницю, у той час, як у їхніх однолітків-хлопчиків достовірні відмінності спостерігаються переважно у лівосторонніх розмірах серця. Встановлено, що підліткам, які належать до ектоморфного соматотипу, властиві найменші ультразвукові параметри серця, а підліткам з мезоморфним типом конституції – навпаки, у більшості випадків найбільші ультразвукові параметри серця. Наші дані не суперечать сучасним уявленням про те, що люди з м’язовим соматотипом (у наших дослідженнях наближається до мезоморфного) мають найбільші морфофункціональні показники серця (Николаев В.Г. и др., 1999; Владимирова Я.Б., 2004). Така закономірність характерна не лише людям зрілого віку. Уже в перші роки дитинства (3-6 років) у дітей з перевагою м’язового компонента соматотипу спостерігається збільшення розмірів серця (Легонькова Т.И., 1989).

Останнім часом помітно зростала увага дослідників до вивчення та встановлення взаємозв’язку і впливу конституційних особливостей організму з параметрами будови та показниками функції його окремих органів та систем (Шапаренко П.П. та ін., 2000). При вивченні кардіометричних показників встановлено, що всі вони виявляють певний зв’язок з конституційними параметрами, особливо з індексом маси тіла, активною масою тіла, компонентним складом маси тіла та певним соматотипом (Soma J.et al. 1989; Hense H.W.et al., 1989). Проведений нами кореляційний аналіз підтвердив той факт, що окремі антропометричні характеристики мають більш сильні зв’язки з певними ультразвуковими параметрами серця, ніж інші. Зокрема, тотальні розміри тіла мають сильніші зв’язки з морфометричними розмірами серця, ніж парціальні, з яких найбільш значні зв’язки мають обхватні розміри та діаметри тіла. У хлопчиків, особливо, обхвати кінцівок, шиї та грудної клітки (табл. 1). У дівчаток – ще й розміри таза (табл. 2). Компоненти соматотипу та маси тіла з більшістю ехокардіографічних параметрів, які ми вивчали, мають кореляційні зв’язки середньої та слабкої сили. Привертає увагу, що практично усі кореляційні зв’язки між показниками серця і конституційними особливостями організму у підлітків є прямопропорційними. Виключенням є ектоморфний компонент соматотипу, який у більшості випадків має оберненопропорційні зв’язки.

Таблиця 1.

Кореляційні зв’язки ехокардіографічних параметрів з конституційними

характеристиками у хлопчиків. |

tspz-d | tspz-s | dpz-d | tmzp-s | dlz-d | tslz-d | tslz-s | dlp | UO | СО

W | 0,682 | 0,553 | 0,301 | 0,401 | 0,63 | 0,31 | 0,442 | 0,26 | 0,61 | 0,405

H | 0,586 | 0,440 | 0,358 | 0,261 | 0,537 | 0,257 | 0,362 | 0,179 | 0,453 | 0,345

S | 0,690 | 0,546 | 0,337 | 0,382 | 0,637 | 0,31 | 0,442 | 0,248 | 0,595 | 0,412

Eppl | 0,59 | 0,470 | 0,296 | 0,279 | 0,553 | 0,354 | 0,338 | 0,166 | 0,478 | 0,364

Eppr | 0,589 | 0,439 | 0,344 | 0,358 | 0,567 | 0,279 | 0,333 | 0,118 | 0,553 | 0,381

Epb | 0,518 | 0,398 | 0,289 | 0,292 | 0,336 | 0,152 | 0,331 | 0,136 | 0,353 | 0,263

Obpl | 0,681 | 0,570 | 0,267 | 0,446 | 0,611 | 0,300 | 0,464 | 0,312 | 0,605 | 0,427

Obpr | 0,711 | 0,566 | 0,337 | 0,408 | 0,620 | 0,280 | 0,414 | 0,266 | 0,588 | 0,415

Obb | 0,579 | 0,447 | 0,114 | 0,377 | 0,484 | 0,285 | 0,390 | 0,218 | 0,487 | 0,368

Obgl | 0,605 | 0,515 | 0,262 | 0,376 | 0,526 | 0,257 | 0,367 | 0,254 | 0,514 | 0,430

Obsh | 0,686 | 0,539 | 0,327 | 0,313 | 0,671 | 0,318 | 0,368 | 0,193 | 0,616 | 0,396

Obt | 0,608 | 0,498 | 0,234 | 0,42 | 0,471 | 0,267 | 0,382 | 0,231 | 0,459 | 0,236

Obbb | 0,645 | 0,547 | 0,300 | 0,443 | 0,571 | 0,332 | 0,451 | 0,234 | 0,574 | 0,419

Obgk | 0,698 | 0,526 | 0,299 | 0,429 | 0,592 | 0,351 | 0,448 | 0,221 | 0,577 | 0,369

Acr | 0,637 | 0,472 | 0,311 | 0,382 | 0,603 | 0,26 | 0,387 | 0,204 | 0,535 | 0,408

Spin | 0,529 | 0,341 | 0,333 | 0,269 | 0,232 | 0,232 | 0,288 | 0,055 | 0,198 | 0,129

Cris | 0,610 | 0,490 | 0,314 | 0,359 | 0,422 | 0,287 | 0,437 | 0,191 | 0,376 | 0,248

Troch | 0,655 | 0,521 | 0,277 | 0,382 | 0,554 | 0,347 | 0,416 | 0,229 | 0,513 | 0,335

FX | 0,406 | 0,373 | 0,121 | 0,34 | 0,257 | 0,19 | 0,325 | 0,148 | 0,313 | 0,256

MX | 0,357 | 0,332 | 0,038 | 0,31 | 0,248 | 0,186 | 0,234 | 0,173 | 0,298 | 0,211

LX | -0,375 | -0,332 | -0,036 | -0,37 | -0,35 | -0,176 | -0,278 | -0,22 | -0,41 | -0,270

MM | 0,642 | 0,518 | 0,226 | 0,4 | 0,554 | 0,319 | 0,440 | 0,273 | 0,520 | 0,309

OM | 0,609 | 0,448 | 0,338 | 0,294 | 0,583 | 0,262 | 0,394 | 0,178 | 0,540 | 0,392

DM | 0,541 | 0,433 | 0,194 | 0,397 | 0,392 | 0,252 | 0,400 | 0,158 | 0,444 | 0,343

Примітка: tspz-d – товщина стінки правого шлуночка у діастолу; tspz-s – товщина стінки правого шлуно-чка у систолу; dpz-d – діаметр правого шлуночка у діастолу; tmzp-s – товщина міжшлночкової перегородки у систолу; dlz-d – діаметр лівого шлуночка у діастолу; tslz-d – товщина стінки лівого шлуночка у діа-столу; tslz-s – товщина стінки лівого шлуночка у систолу; dlp – діаметр лівого передсердя; UO – ударний об’єм; CO – хвилинний об’єм; W – маса тіла; H – довжина тіла; S – площа поверхні тіла; Eppl – епіфіз пле-ча; Eppr – епіфіз передпліччя; Epb – епіфіз стегна; Obpl – обхват плеча; Obpr – обхват передпліччя; Obb – обхват стегна; Obgl – обхват гомілки; Obsh – обхат шиї; Obt – обхват талії; Obbb – обхват стегон; Obgk – обхват грудної клітки; Acr – плечовий діаметр тіла; Spin – міжгребнева відстань; Cris – міжостьова відстань; Troch – міжвертлюгова відстань; FX – ендоморфний компонент соматотипу; MX – мезоморфний; LX – ектоморфний; MM – м’язова маса; OM – кісткова маса; DM – жирова маса.

Таблиця 2.

Кореляційні зв’язки ехокардіографічних параметрів з конституційними

характеристиками у дівчаток. |

tspz-d | tspz-s | dpz-d | tmzp-s | dlz-d | tslz-d | tslz-s | dlp | UO | СО

W | 0,537 | 0,284 | 0,431 | 0,261 | 0,398 | 0,167 | 0,415 | 0,55 | 0,458 | 0,276

H | 0,382 | 0,197 | 0,202 | 0,185 | 0,27 | 0,118 | 0,437 | 0,479 | 0,318 | 0,159

S | 0,533 | 0,283 | 0,387 | 0,255 | 0,385 | 0,16 | 0,458 | 0,569 | 0,448 | 0,256

Eppl | 0,572 | 0,246 | 0,442 | 0,201 | 0,215 | 0,206 | 0,484 | 0,429 | 0,283 | 0,07

Eppr | 0,306 | 0,013 | 0,192 | -0,010 | 0,266 | 0,11 | 0,278 | 0,345 | 0,346 | 0,233

Epb | 0,374 | 0,153 | 0,334 | 0,282 | 0,315 | 0,148 | 0,338 | 0,378 | 0,362 | 0,240

Obpl | 0,495 | 0,311 | 0,460 | 0,186 | 0,338 | 0,149 | 0,244 | 0,260 | 0,326 | 0,175

Obpr | 0,543 | 0,251 | 0,424 | 0,324 | 0,323 | 0,17 | 0,309 | 0,386 | 0,362 | 0,178

Obb | 0,509 | 0,31 | 0,385 | 0,217 | 0,347 | 0,126 | 0,278 | 0,440 | 0,4 | 0,21

Obgl | 0,521 | 0,242 | 0,439 | 0,250 | 0,392 | 0,224 | 0,355 | 0,443 | 0,407 | 0,194

Obsh | 0,354 | 0,105 | 0,374 | 0,27 | 0,413 | 0,106 | 0,214 | 0,275 | 0,37 | 0,207

Obt | 0,383 | 0,149 | 0,413 | 0,289 | 0,27 | 0,206 | 0,316 | 0,437 | 0,303 | 0,191

Obbb | 0,523 | 0,291 | 0,406 | 0,329 | 0,35 | 0,083 | 0,332 | 0,481 | 0,441 | 0,289

Obgk | 0,576 | 0,307 | 0,408 | 0,408 | 0,317 | 0,175 | 0,408 | 0,244 | 0,383 | 0,179

Acr | 0,405 | 0,147 | 0,187 | 0,156 | 0,234 | -0,01 | 0,356 | 0,500 | 0,391 | 0,237

Spin | 0,419 | 0,144 | 0,259 | 0,263 | 0,210 | 0,053 | 0,323 | 0,342 | 0,262 | 0,15

Cris | 0,474 | 0,129 | 0,300 | 0,371 | 0,338 | 0,062 | 0,356 | 0,357 | 0,399 | 0,252

Troch | 0,552 | 0,263 | 0,366 | 0,358 | 0,388 | 0,074 | 0,346 | 0,527 | 0,465 | 0,283

FX | 0,388 | 0,265 | 0,402 | 0,432 | 0,207 | 0,138 | 0,188 | 0,298 | 0,333 | 0,243

MX | 0,324 | 0,154 | 0,396 | 0,169 | 0,206 | 0,137 | 0,05 | 0,145 | 0,188 | 0,088

LX | -0,376 | -0,196 | -0,373 | -0,25 | -0,262 | -0,093 | -0,145 | -0,294 | -0,303 | -0,200

MM | 0,558 | 0,317 | 0,444 | 0,335 | 0,409 | 0,205 | 0,371 | 0,533 | 0,420 | 0,206

OM | 0,469 | 0,176 | 0,379 | 0,322 | 0,370 | 0,175 | 0,454 | 0,531 | 0,411 | 0,238

DM | 0,453 | 0,276 | 0,387 | 0,47 | 0,281 | 0,142 | 0,305 | 0,397 | 0,412 | 0,289

Аналізуючи кореляційні зв’язки морфометричних розмірів правого шлуночка у підлітків ми встановили, що, по-перше, у хлопчиків сильніші кореляційні зв’язки з антропометричними розмірами тіла, ніж у дівчаток; по-друге, у хлопчиків товщина шкірно-жирових складок та вираженість компонентів соматотипу слабше корелюють з ультразвуковими розмірами правого шлуночка, а поздовжні розміри тіла – сильніше, ніж у дівчаток; по-третє, у хлопчиків спостерігається збільшення величини коефіцієнтів кореляції антропометричних розмірів тіла з діаметром правого шлуночка під час систоли, а у дівчаток – під час діастоли. Кореляційні зв’язки морфометричних розмірів лівого шлуночка з антропометричними розмірами тіла в хлопчиків