ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СИВА Тетяна Василівна

УДК 339.137.2:330.342.22 (477)

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН

У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

МАЙОВЕЦЬ Євген Йосифович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

БРИК Михайло Васильович,

Львівська державна академія

ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького,

завідувач кафедри історії України та економічної теорії;

кандидат економічних наук, доцент

РІБУН Любомир Володимирович,

Український державний лісотехнічний університет,

завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна установа:

Донецький національний університет Мініс-тер-ства освіти і науки України, кафедра економічної теорії.

Захист відбудеться 23 червня 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному уні-вер-ситеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, пр. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Дра-гоманова, 5.

Автореферат розіслано 20 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради________________________проф. Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конкурентні відносини у вітчизняній еконо-міці – життєво необхідний чинник динамічного поступу суспільства. Вони формують економічну свободу, вимагають переоцінки і перебудови способів ведення бізнесу, посилюють та активізують приватну ініціативу, стимулюють розвиток виробництва й ефек-тивне використання об-ме--жених ресурсів, сприяють підвищенню конкурен-тоспроможності національ-ної економіки та досягненню високих темпів економічного зростання. З поглибленням ринкових пере-творень проблеми формування конкурентних відносин стають першо-чер-говими, набувають особливої гостроти й потре-бують ретельного вивчення і пояснення у спектрі сучасних економічних процесів.

Великий інтерес для економічної науки і підприємницької практики нині представляє нецінова конкуренція, зокрема, комерційна реклама як важливий її інструмент у боротьбі за спожи-вача і витіснення конкурента. Комерційна реклама здатна активно впливати на становлення та розвиток конкуренції в економіці країни. Усе це стало причиною поглиб-леного наукового дослі-дження проблеми формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Важливі теоретичні узагальнення щодо розвитку конкуренції зробили у своїх працях такі класики економічної науки, як: А.Сміт, Дж.С.Мілль, І.Вернадський, М.Бунге, А.Маршалл, М.Туган-Бара-нов-ський, В.Ти--мо-шенко, Е.Чемберлін, Дж.Робінсон та ін., відомі зарубіжні вчені: Г.Азоєв, І.Кірцнер, М.Портер, Д.Росс, П.Семюелсон, Р.Фатхудінов, О.Фео--фанов, В.Шемятенков, Ф.Шерер та ін.

Різні аспекти розвитку конкуренції досліджують сучасні українські учені Г.Анд-ро-щук, В.Базилевич, З.Борисенко, О.Безух, І.Дахно, В.Лагутін, О.Мель--ниченко, Г.Пастернак-Тара-нущенко, Н.Саніахметова, Л.Семенова, І.Сіваченко, Г.Шнирков та ін. Станов-лення та розвиток конкуренції в перехідній економіці проана-лізовано у низці дисертаційних робіт, зокрема в працях О.Гайворонського, Н.Заровної, Ю.Ковальської, Б.Короля та ін.

Однак ще досі немає жодної спеціальної монографічної праці з цього питання та чимало теоретичних і практичних аспектів даної проблеми не з’ясовано. Передусім це стосується сутності конкурен-тного середовища, розроблення основних наукових напрямів дослі-дження теорії конку-ренції, класифікаційних ознак та функцій конкуренції в сучасній еко-----номіці. Актуальним є й визначення особливостей розвитку економічної конку-ренції, а також економіко-правових засад її регулювання в Україні. Досі не розроблено чітких критеріїв недобросовісної реклами, не з’ясовано умови, за яких порівняльна реклама забороняється. Ще недостатньо проаналізовано ті засоби реклами, які можуть ефективно викори-сто-ву-ватися малим і се---ре---д--нім бізнесом у конкурентній боротьбі на ринках товарів і-по--слуг. Дослідження цих питань сприятиме формуванню рекомендацій щодо посилення розвитку конкурентних відносин у період ринкової трансформації економіки країни.

Усе це зумовило вибір теми дисертації, її мету, структуру та зав-дання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема ди-сер-та-ції про формування та розвиток конкурентних відносин в економіці кра-їни безпосередньо пов’язана з тематикою загальнотеоретичних досліджень про----блем підприємництва, які розробляються на економічному факультеті Львів------сь-ко-го національного університету імені Івана Франка у межах реалізації при-к---ладної теми „Управління економічною безпекою банківських і страхових під--при-ємницьких структур в Україні” – шифр ОБ-30ф.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практично-методичних положень та реко--мен--дацій щодо активізації формування конкурентних відносин у транс-формаційній економіці України.

Відповідно до поставленої мети визначено конкретні завдання дослідження:

Ш з’ясувати сутність і функції економічної конкуренції;

Ш виділити класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції у трансформаційному періоді;

Ш здійснити комплексний аналіз поглядів економістів на проблеми конкуренції й визначити основні напрями її дослідження з позиції історичної ретроспективи;

Ш дослідити специфіку економічного суперництва в директивно-плановій економіці;

Ш з’ясувати особливості розвитку економічної конкуренції в Україні;

Ш дослідити інституційне середовище рекламної діяльності вітчизняних конкурентних підприємств;

Ш проаналізувати економіко-правові засади регулювання економічної конкуренції в Україні та виявити їх можливі недоліки;

Ш розкрити перспективні шляхи розвитку та регулювання конкуренції в Україні в контексті вітчизняного та світового досвіду.

Об’єктом дослідження є економічні процеси формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Предметом дослідження є закономірності та особливості розвитку конкуренції у вітчизняній економіці.

Інформаційну основу дослідження становлять праці представників різ-них економічних шкіл, законодавчі та нормативно-правові акти України і зару-біжних країн; матеріали Державного комітету статистики України; річні звіти, ма-те-ріали семінарів Антимонопольного комітету України; монографії, періодичні видання.

Мета, завдання і особливості роботи з інформаційною базою визначили основні методи дослідження – методи наукової абстракції та групування (застосовані при виділенні класифікаційних ознак конкуренції), історичний метод (використаний при аналізі теоретичних поглядів на конкуренцію), методи аналізу та синтезу (при вивченні світового досвіду роз-витку конкурентних відносин), методи індукції й дедукції (при вивченні особливостей розвитку економічної конкуренції в Україні), метод порівняння (застосований при розгляді структури порушень конкурентного законодавства), математичні методи (при оцінці стану конку-ренції за допомогою розрахунку показників), моделі (графічно представлено криву попиту рекламодавця відповідно до тра-диційного та сучасного поглядів, мо-дель мінімально ефективного обсягу вироб-ниц-тва та ціни природної моно-по-лії, а також вплив реклами на зростання прибутку монополістично-конкурентної фірми).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі поглибленого вив-че---ння еволюції конкуренції та формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці в ди-се-ртації висунуто низку наукових положень та отримано вис-новки, що мають наукову новизну.

Уперше:

Ш сформульовано наукове визначення конкурентного середовища у трансформаційній економіці; з’ясовано основні напрями дослідження економічної конкуренції різними науковими школами та проаналізовано їх значення для розвитку сучасної теорії конкуренції; висвітлено нові підходи до застосування суб’єктами господарювання у конкурентній боротьбі комерційної реклами;

Ш досліджено складники механізму суперництва у директивно-плановій економіці, що дало змогу виявити вплив на формування конкуренції в умовах ринкової трансформації економіки України; з’ясовано основні риси розвитку конкуренції у вітчизняній економіці.

Удосконалено:

Ш обґрунтування сутності економічної конкуренції, її класифікаційних ознак (морально-етичний характер поведінки конкурентів, похо-дження та ступінь інтенсивності суперництва), а також основних форм прояву міжгалузевої конкуренції (боротьба між суб’єктами господа-рювання на ринку цінних паперів, диверсифікація, боротьба між підприємствами на ринку продуктів-замінників), умов, за яких порів-няльна реклама має заборонятися; критеріїв недобросовісної реклами;

Ш модель інституційного регулювання конкуренції та саморегулю-ва-ння реклами (розроб-лено рекомендації щодо побудови оптимальної організаційної струк-тури Антимонопольного комітету України, запро-поновано створення дорадчого органу – Координаційного об’єднання пред--ставників неурядових асоціацій підприємців з питань функ-ціо-нування конкурентного сере-довища).

Набуло подальшого розвитку:

Ш обґрунтування сутності конкурентної стратегії, функцій конкуренції в економіці, особливостей міжгалузевої конкуренції, специфіки розвитку реклами у вітчизняній економіці;

Ш розроблення методики моніторингу стану конкуренції на ринках това-рів і послуг України та обґрунтування перспективних шляхів удоско-налення та ефективного використання адресної реклами у діяльності малих та середніх підприємств.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу становлення та розвитку конкурентних відносин в умовах ринкової трансформації економіки.

Практичне значення. Низка сформульованих у роботі положень може бути використана при підготовці конкретних рекомендацій щодо розвитку конкурентних відносин в Україні, які стануть корисними для виконавчої влади різних рівнів під час реалізації конкурентної політики. Результати і висновки дисертаційного дослідження можуть мати практичне застосування у процесі підготов-ки спеціалістів профільних навчальних закладів, при розробці навчальних програм для спецкурсів, проведенні лекційних та семінарських занять з питань розвитку економічної конкуренції в Україні.

Пропозиції та практичні рекомендації щодо побудови оптимальної орга-ніза-ційної структури регулювання конкуренції були використані при підготовці нормативних й аналітичних матеріалів у Львівському обласному терито-ріальному відділенні Антимонопольного комітету України (довідка №13/01-169 від 9 лютого 2005 р.).

Наукові результати дисертаційної роботи використані Головним управ-лінням статистики у Львівській області для здійснення моніторингу стану кон-ку-ренції на ринках товарів і послуг, для інформування підприємницьких структур про розвиток конкуренції за видами економічної діяльності (довідка №32/08 від 14. 03. 2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і практичних рекомендацій формування конкурентних відносин в Україні, прин---ципів їх розвитку та шляхів удосконалення.

Наукові результати, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одер-жані автором самостійно й опубліковані у фахових наукових виданнях. Вне--сок здобувача у публікації, написані у співавторстві, визначено окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати дослідження обговорено на наукових семінарах кафедр економічної теорії та банківського і страхового бізнесу економічного факультету, на річних підсумкових конфе-ренціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка. Окремі положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на всеукраїнських, міжнародних науково-прак-тичних конференціях, це зокрема: Науково-практична конфе-ренція „Україн-ське державотворення: уроки, проб-леми, перспективи” (Львів, 2001); ІІ на-уково-практична конференція „Проблеми розвитку малого бізнесу. Тіньовий бізнес” (Харків, Львів, 2002); IV Міжнародна науково-практична конференція „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2002); Міжнародна науково-практична конференція „Роль грошових заощаджень населення у розбудові економіки України” (Київ, 2002); Науково-практична конференція „Ефективність державного управління в контексті становлення громадян-ського суспільства” (Львів, 2002); Науково-практична конференція „Соціаль-но-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003); Міжнародна науково-практична конференція „Рефор-мування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зрос-тання” (Луцьк, 2003); Міжнародна науково-практична конференція „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003); Міжнародна науково-практична конференція „Економіка України в євроінтеґраційних процесах” (Львів, 2004).

Публікації. Головні положення дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях, серед них 6 статей (загальним обсягом 1,7 др. арк.) у фахових виданнях, що визначаються положенням ВАК України; 5 публікацій – матеріали наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 182 сторінках машинописного тексту. Робота містить 4 таблиці, 7 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел налічує 286 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження економічної конкуренції” розглянуто сутність фундаментальних понять теорії економічної конкуренції, розкрито функції, класифікаційні ознаки та види конкуренції, проаналізовано погляди учених-економістів основних наукових шкіл на проблеми конкуренції, досліджено специфіку суперництва у директивно-плановій економіці.

У першому підрозділі дисертаційної роботи подано наукове тлумачення понять „економічна конкуренція”, „конкурентне се-ре-довище”, „конкурентна стратегія”. Економічна конкуренція – це особливий вид ділових стосунків між суб’єктами господарювання з використанням сучасних організаційних, маркетингових та управлінських інструментів для досягнення поставлених фінансово-еконо-мічних цілей.

На сучасному етапі особливо важливими функціями економічної конку-ренції є функції страхування, селективності, порівняння. Сутність функції страхування зводиться до того, що конкуренція страхує безпеку споживача при отриманні бажаної продукції та вигоди. Функція селективності полягає в тому, що конкуренція сприяє вилученню з ринку підприємств, які не спроможні пропо-нувати продукцію належного рівня. Функція порівняння дає змогу, зважа-ючи на подібності (чи відмінності), проаналізувати діяльність підприємства та його конкурентів.

У ході дослідження економічної конкуренції, автором визначено, що конкурентне се-ре-довище – це результат взаємодії чинників та умов, які ство-рюють нео-б-хі-дне ото-че-ння для досягнення суб’єктами господарювання конкурентних переваг. Кон--ку-рентне середовище формують політика органів державної влади, дії та поведінка суб’єктів гос-под---арювання на ринку, діяльність цільових асоціацій та об’єднань.

Конкурентна стратегія – це комплекс заходів, спря-мованих на здобуття суб’єктами господарювання конкурентних переваг, які вирізняють їх серед конкурентів на пев-ному ринку. Відповідні економічні, технічні, організаційні характеристики суб’єкта господарювання дозволяють йому суттєво покращити основні пока-зники діяльності.

У дисертаційному дослідженні доведено, що з розвитком ринкових відносин суб’єкти господарювання активно викорис-товують у конкурентній боротьбі нецінові інструменти, а серед них й комерційну рекламу, що змушує їх шукати шляхи удосконалення своєї діяльності як у виробництві, так і у сфері обігу.

Комерційна реклама – це інформація про продукцію, торгову марку, про самий суб’єкт господарювання, яка впливає на споживача і стимулює його ви-бір. Вчасна рекламна інформація створює переваги суб’єктам господарювання у боротьбі з конкурентами.

Обґрунтовано, що у даний час комерційна рек-ла-ма набуває не лише ознак нецінового інструменту конкурентної бороть-би, а й викорис-товується у ціновому суперництві щодо зни-ження рівня ціни на продукцію конкретної підприємницької структури, яка об-ра-ла таку стра-тегію. Це дозволило виокремити нові підходи до зас-то-сування суб’єктами господарювання комерційної рек-лами у конкурентній боротьбі: прямий, коли реклама вис-ту-пає як неціновий інструмент конкуренції; опосередкований – реклама стає елементом форму-вання цінової стратегії.

Використання реклами у конкурентній боротьбі є дієвим та ефективним її знаряддям, тому що збільшує інформованість покупців, заохочуючи, отже, суб’єкта господарювання до розширення виробництва, створення конку-рен-то-спроможної продукції, поліпшення її якості; спонукає споживачів до купівлі, „прив’язує” клієнта до конкретного підприємства та його продукції, наголошує на отриманих вигодах; формує ринок та ідентифікує товар певної ділової одиниці; дозволяє аналізувати діяльність конкурентів і фор-му-вати власний рекламний бюджет.

У другому підрозділі дисертації досліджено основні класифікаційні ознаки та види еко-но-мічної конкуренції (рис. 1.). Поряд з традиційними класифікацій-

Рис. 1. Класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції

ними ознаками економічної конкуренції (моделі ринку, масштаби роз-по-в--сю--дження, фор-ми суперництва), запропоновано нові класифікації: ступінь інтенсивності суперництва (стабільна, динамічна конкуренція), морально-етичний характер поведінки кон-ку-ре-нтів (добросовісна, недобросовісна конкуренція), походже-ння (традиційна, нетра--ди--ційна конкуренція).

Обґрунтовано три ос-нов-ні форми прояву міжгалузевої конкуренції: боротьба за вкладення капіталу між підприємствами на ринку ці-н-них паперів; диверсифікація, тобто процес проникнення фірми у суміжний вид економічної діяльності шляхом будівництва нових підприємств, купівлі вже існуючих та інвестування в них; боротьба між підприємствами на ринку про-ду-ктів-замінників (наприклад, деревообробне підприємство та підприємство, що спеціалізується на виробництві продукції з пластмаси). У ро-бо-ті зазначено, що ефективність міжгалузевої конкуренції залежить від рівня розвитку ринкової економіки та показників її тінізації.

У третьому підрозділі на основі детального аналізу поглядів представ-ників різних наукових шкіл, сучасних зарубіжних й вітчизняних учених, виявлено такі основні напрями дослідження економічної конкуренції:

Ш вивчення механізму цінового регулювання конкуренції;

Ш дослідження переважного використання нецінових інструментів, зокрема реклами у конкуренції;

Ш дослідження ролі держави у формуванні конкурентного ладу і конку-рентного середовища;

Ш дослідження конкуренції як особливої моделі ринку;

Ш розробка та реалізація конкурентних стратегій підприємствами.

У межах визначених напрямків теоретичні засади та висновки, зроблені ученими-економістами, сприяли вирішенню складних, часто супе-реч-ливих питань функціонування конкурентних відносин як у розвинутій, так і пере-хідній до ринку економіці.

У четвертому підрозділі роботи доведено, що у планово-командній економіці су-пер-ництво було прихованим, здеформованим, керованим і суперечливим, а принципи та форми його орга-нізації – нечіткими. З’ясовано головні особливості суперництва у директивно-плановій економіці. Зокрема, це органі-зованість (організація суперництва здійснювалася відповідними госпо-дарсь-кими органами на рівні підприємств, між трудовими колективами, а також між працівниками); плановість (боротьба велася за виконання планів чи їх перевиконання); боротьба за прихильність відповідних міністерств та відомств (суперництво існувало між керівниками підприємств за прихильність відповідних міністерств щодо сприяння у господарській діяльності); змагальність між споживачами (не підприємства боролися за споживача, як це відбувається у ринкових умовах, а споживач – за придбання необхідної продукції); стимульований характер (винагородою у такому суперництві були моральні та матеріальні стимули, які організовувалися відповідними органами влади). Зазначені особливості та принципи суперництва в плановій економіці зумовили специфіку формування конкурентних відносин у незалежній Україні.

У другому розділі „Основні проблеми та перспективи розвитку економічної конкуренції в Україні” охарактеризовано стан та особливості розвитку економічної конкуренції в Україні, проаналізовано становлення інституційного середовища рекламної діяльності вітчизняних конкурентних підприємств, визначено слабини економіко-правового регулювання конку-рен-ції, узагальнено світовий досвід регулювання економічної конкуренції та ви-зна-чено перспективи його застосування в Україні.

У першому підрозділі зазначено, що становлення конкурентних відносин в економіці України має своєрідний характер – їхнє формування відбувалося за умов реформування монополізованої одержавленої власності, відсутності основних інститутів ринку, ринкової інфраструктури, чіткого законодавчого та нормативного забезпечення. Для з’ясування рис економічної конкуренції в Україні використано авторський підхід, за яким аналізу-ються економічні чинники становлення вітчизняних конкурентних відно-син (процеси демонополізації економіки, лібералізації зовнішньо-еко-но-мічної діяльності, розвиток інституту приватної власності), структура пору-шень конкурентного законодавства (табл.1), внутрішньогалузева конкуренція (на прикладі меблевої галузі), міжгалузева конкуренція.

Таблиця 1

Динаміка структури порушень суб’єктами підприємництва

конкурентного законодавства в Україні (1999-2003 рр.)

Порушення конкурентного

законодавства у вигляді | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | Відхилення за 1999-2003 рр.

(+, -)

к-ть | % | к-ть | % | к-ть | % | к-ть | % | к-ть | % | к-ть | %

зловживання монопольним

становищем | 699 | 44,0 | 721 | 45,1 | 847 | 51,2 | 962 | 47,9 | 1524 | 55,0 | +825 | +11,0

антиконкурентних узгоджених дій | 33 | 2,2 | 44 | 2,8 | 47 | 2,8 | 66 | 3,3 | 77 | 2,8 | +44 | +0,6

антиконкурентних дій органів влади | 399 | 25,1 | 448 | 28,1 | 396 | 23,9 | 411 | 20,4 | 599 | 21,6 | +200 | -3,5

недобросовісної конкуренції | 73 | 4,6 | 79 | 5,0 | 60 | 3,6 | 71 | 3,5 | 92 | 3,3 | +19 | -1,3

інших порушень | 383 | 24,1 | 303 | 19,0 | 306 | 18,5 | 500 | 24,9 | 478 | 17,3 | +95 | -6,8

Всього | 1587 | 100 | 1595 | 100 | 1656 | 100 | 2010 | 100 | 2770 | 100 | +1183 | -

Джерело: Матеріали звітів Антимонопольного комітету України за 1999-2003 рр.

Наведені в таблиці дані свідчать, що в Україні зростає кількість порушень конку-рентного законо-да-в-ства. У структурі порушень найбільша їх кількість пов’язана із зловжи-ванням монопольним становищем, вагому частку становлять порушення у вигляді антиконкурентних дій органів влади, набули поширення вияви недоб-росовісної конкуренції.

Проведений аналіз показав, що в Україні основними рисами формування та розвитку економічної конкуренції є:

Ш непослідовність створення основних організаційних засад розвитку економічної конкуренції;

Ш низький рівень „культури конкуренції” в українському суспільстві;

Ш дефіцитність інформації про стан конкуренції на вітчизняних ринках товарів і послуг. Для більшої доступності та поінформованості під-при-ємницьких структур про конкуренцію на конкретному ринку, пропонується здійснювати щорічний моніторинг стану конкуренції Державним комітетом статистики України. Для цього автор рекомендує застосо-вувати відомий індекс Герфіндаля-Гіршмана, який враховує загальну кількість суб’єктів господарювання та їх частку на певному ринку. Показники цього індексу за видами економічної діяльності мають публікуватися у статистичному щорічнику України, на веб-сайті Анти-монопольного комітету України (АМКУ);

Ш неоднорідність рівня конкуренції в Україні на різних ринках;

Ш територіальна нерівномірність конкурентної боротьби (інтенсивний роз-виток конкуренції, її жорсткість простежуються в об-лас-них центрах);

Ш нерівність умов конкуренції, які виникли внаслідок особливостей еконо-мічної політики держави;

Ш конкурентна боротьба досить часто здійснюється не на відповідних товар-них ринках, а у коридорах виконавчої та законодавчої влади;

Ш тінізація конкурентних відносин (у тіньовій економіці існує “тіньова конкуренція”);

Ш слабка розробка конкурентних стратегій вітчизняними підприємствами або повна їх відсутність;

Ш відбувається перехід від цінової конкуренції до нецінових її форм (украї-нські підприємства, які працюють на довгострокову перспективу вже нині відмовляються від використання лише цінових інструментів, починають активно застосовувати й нецінові інструменти, зокрема й рекламу);

Ш у внутрішньогалузевій конкуренції найбільшу силу впливу мають потен-ційні та реальні конкуренти;

Ш розвиток міжгалузевої конкуренції стриму-ється недосконалим інвестицій-ним кліматом, слабким ринком цінних паперів. Сер-йо-зни-ми вадами вітчизняного ринку цінних паперів, які заважають фун--к-ціонуванню міжгалузевої конкуренції, і визначають її особливості, є недостатній розвиток вторин-но-го ринку цінних паперів; обмеженість вико-рис-тання відкритих торгів; переважання нагромадженості активів над їх інве-сту--ванням; „символічність” обсягів портфельних інвестицій; не-до-стат-ність прак-ти-ки біржової торгівлі.

У другому підрозділі наголошується, що у реалізації конкурент-ної полі-тики підприємства важливою є його рекламна діяльність. Чесна та правдива ре-к-лама підприємства впливає на розвиток конкурентних відносин та формує ефе-ктивне конкурентне середовище в країні.

У дисертації визначено, що особливостями вітчизняного рекламного рин-ку є переважання традицій-них засобів розповсюдження реклами (реклама на теле-баченні, реклама в пресі, зовнішня реклама, радіореклама, які в основному виз-начають стан загальнонаціо-нального рекламного ринку) (рис. 2); недо-с-татність розвитку не-стан-дартних рекламних рішень; функціонування трьох груп рекламних агенцій (одні агенції пропонують посередницькі послуги і спе-ціа-лізуються на пере-продажу місця/ча-су в ЗМІ, другі – забезпечують творчу роз-робку та виготов-лення рекламної продукції, а треті – працюють над ком-плексним рекламним обслуговуванням); пошире-ність спонсорства на ринку рек-ламних послуг; контрольованість ринку реклам-них послуг столичними рек-ламними агенціями, регіональні ж агенції значно відстають; неефективність вико-ристання реклами та недооцінювання її важли-вості вітчизняними підп-ри-єм-ствами.

*

*Джерело: обчислено на підставі даних. – Бизнес. – 2005. – №3-4. – С.98.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що для підвищення дієвості та ефективності реклами в Україні необхідно:

Ш сприяти розвитку адресної реклами та реклами в пресі як найбільш доступ-них засобів для отримання конкурентних переваг малим і середнім бізнесом. Успіх адресної реклами залежить від правильної бази даних, яку, на думку ди-сер-танта, могла б надавати загаль-но-державна система науково-технічної й еко-но-мічної інформації. Вико-ри-с-танню суб’єктами господарювання реклами у пре-сі сприятиме систе-ма ін-фор-мованості, яка передбачає розробку довідкових ма-те-ріалів;

Ш визначити критерії недобросовісної реклами, яка використовується як ін-ст-ру--мент недобросовісної конкуренції; умови, за яких порівняльна реклама має заборонятися.

Критеріями недобросовісної реклами є неправдиві, неточні, недостовірні тве--р-дже-ння про діяльність фірми чи її продукцію, конкурента чи його про-ду-к-цію; надмірне вихваляння об’єкта реклами; приховування побічних нега-ти-в-них наслід-ків (для здоров’я, навколишнього середовища тощо); використання спе--ціаль-них психологічних методів впливу на споживачів реклами, коли лю-ди--на несві-до-мо робить свій вибір; порушення прав власності інших або ви-ко-ри--ста-ння іміджу відомих людей без їх згоди при рекламуванні продукції.

Автор доходить висновку, що порівняльна реклама має заборонятися за таких умов: як-що вводить в оману споживачів, не відповідає принципам доб-ро-совісної кон-куренції, порів-няльна інформація не підтверджена фактичними даними, ме-тою реклами є дискреди-тація товару чи певного суб’єкта госпо-дарювання.

Значною мірою ефективність використання реклами суб’єктами господа-рювання, як показав аналіз, за-ле-жить і від її інституційного середовища, яке в Україні формують Державний ко-мітет України з питань технічного регу-лювання та споживчої політики, АМКУ, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Рада з питань реклами, органи місцевого самоврядування та професійні об’єднання. Ва-жливим є збалансо-ваний підхід до законодавчого регулювання та само-ре-гулювання рекламної діяльності підприємницьких структур. Нині громадські організації певним чином впливають на рівень саморегулювання вітчизняної реклами, але ще не створено орган саморегулювання рекламної діяльності.

У третьому підрозділі дисертації проаналізовано інструменти економіко-правового ре-гу--лю--вання конкуренції в Україні та засади їх активізації. Автор вва-жає, що провідна роль у функціонуванні здорового конкурентного сере-довища повинна належати державі, яка здатна створювати усі необхідні пере-думови для розвитку кон-куренції у національній економіці. Основні зако-но-да-вчі акти, які регулюють відносини у сфері конкуренції вже прийнято, але їх ана-ліз виявив певні недоліки, а саме: зміст окремих положень має загальний, нечіт-кий характер; не подано повного переліку дій, які є порушеннями кон-куре-нтного законо-давства; правова обізнаність підприємців у питаннях мож-ли-вого застосування законодавства є низькою. Для активізації формування кон-ку-рентних відносин дисертант пропонує не лише приймати відповідні законо-давчі акти, але й розроб-ляти програми розвитку конкуренції за видами еконо-мічної діяльності, що сприятиме створенню умов, за яких держава зможе дозволити представницьким організаціям самостійно формувати засади роз-витку конкуренції в певній сфері діяльності.

У роботі встановлено, що ефективність функціонування конкурентного середовища залежить від нале-жного державного контролю за сферою природних монополій, який має враховувати особливості кожного ринку природних монополій і здійсню-ватися за допомогою меха-ніз-му, що ґрунтується на встановленні цінових обмежувачів та контролю-ванні витрат.

Розвиток конкуренції вимагає удосконалення її інституційного регулю-ва-ння через механізм функціонування міжнародних організацій, органів держав-ної влади, неурядових об’єднань підприємців (рис. 3).

Рис. 3. Доцільна модель інституційного регулювання

економічної конкуренції в Україні

Автор доходить висновку, що задля формування конкурентних відносин необхідно активізувати взає-модію міжнародних організацій у сфері захисту конкуренції з відповідними орга-нами державної влади України, АМКУ та неурядовими об’єднаннями під-при-ємців у сфері захисту та розвитку конкуренції. Доцільно створити Коор-ди-на-ційне об’єднання представників не-уря-до-вих асоціацій підприємців з питань фу-нк-ціонування конкурентного сере-до-вища – дорадчий орган, який здій-сню-вав би неза-леж-ну оцінку розвитку конкуренції на ринках товарів і послуг Укра-їни, видавав “Довідник про економічну конкуренцію в Україні”. Дане об’єд--нання співпрацювало б з АМКУ та відповідними галузевими мініс-тер-ствами для уча-сті у процесі вироблення засад кон-курентної політики для окремого виду економічної дія-льності та економіки у цілому.

В останньому підрозділі дисертації проаналізовано світовий досвід регу-лю-ва-----ння конкуренції (Бельгія, Німеччина, Велика Британія) та рек-ла-ми (Вели-ка Б-ри---танія, Франція), використання якого дало змогу удосконалити вітчизняну модель ін----сти-------туційного регулювання конкуренції та саморегулювання рек-лами. Для цього доцільно:

по-перше, реформувати в Україні організаційну структуру АМКУ. Залежно від порушень конкурентного законодавства пропонується створити спе--ціальні відділи у структурі Департаменту конкурентної політики (відділ з пи--тань недобросовісної конкуренції, відділ антиконкурентних дій органів вла-ди, відділ зловживань домінуючим становищем), які вивчатимуть природу по--ру-----шень певного напряму незалежно від виду діяльності і розроблятимуть кон-стру-ктивні рішення щодо розвитку конкуренції.

По-друге, інституційну структуру регулювання конкуренції необхідно до-по-в-нити ще одним органом – Конкурентною робочою групою, в яку входили б пре-дставники Координаційного об’єднання, АМКУ, Національних комісій ре-гу-лювання природних монополій, Міністерства економіки та з питань євро-пейської інтеграції, Фонду державного майна тощо. Її основним завданням бу-ла б координація діяльності учасників робочої групи з питань розвитку кон-ку---ренції, формування стратегічних завдань щодо функціонування кон-курен-т-ного середовища в Україні.

По-третє, дієвість реклами у конкурентній боротьбі вимагає створення системи саморегулювання реклами. Громадська рада з реклами, що нині частково виконує функції саморегулювання реклами, мала б стати українським орга-ном саморегулювання реклами, який співпрацюватиме з Координаційним об’єднанням, Конкурентною робочою групою та з АМКУ. До неї мали б входити представники засобів масової інформації, рекламних агенцій, рекла-модавці, неза-лежні експерти. За таких умов на національному рівні посилилась би співпраця АМКУ з учасниками рекламного ринку, що позитивно вплине на розвиток конку-рентного підприємництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що по-лягає в обґрунтуванні теоретичних аспектів та процесів активізації форму-вання конкурентних відносин, які виступають рушійною силою економічного зрос-тання і створення конкурентоспроможної національної економіки.

У результаті дослідження зроблено такі висновки:

1. В умовах ринкових трансформацій зростає науковий інтерес до дослідження економічної конкуренції. Теоретичні засади цієї проблеми фор-мувалися на основі вивчення наявних підходів до тлумачення „еко-но-міч-ної конкуренції”, сутності категорії „конкурентоспроможність”, яка є без-по-сере-д-ньо пов’язаною і похідною від конкуренції, з’ясування змісту понять „конкурентне середовище”, „конкурентна стратегія”, об-ґрун-ту-вання концепцій та видів конкурентної політики та конкурентного за-ко--нодавства держави.

2. Комерційна реклама є важливим інструментом у кон-ку-рентній боротьбі, що змушує суб’єктів господарювання шукати шляхи удо-ско-на-лення своєї діяльності як у сфері виробництва, так і у сфері обігу. У да-ний час обсяги реклами визначаються не тільки обсягами потенційно можливої інфор-мації, а й значною мірою ступенем ефективності реклами як знаряддя нецінової конкуренції. Комерційна реклама – це інформація про продукцію, торгову мар--ку, про самий суб’єкт господарювання, яка впливає на споживача і стимулює його вибір. Головними підходами до застосування комерційної рек-ла-ми у конкурентній боротьбі є: прямий, коли реклама виступає як неціновий ін-ст-ру-мент конкуренції; опосередкований – реклама стає елементом фор-му-ва-ння цінової стратегії.

3. Запропоновані класифікаційні ознаки та види економічної конкуренції комплексно доповнюють наявні вітчизняні та зарубіжні класифікації кон-куренції в економічній науці, мають свої характеристики, розширюють горизонти аналізу та розуміння кон-ку--ренції. З розвитком господарських процесів види та форми економічної кон-куренції, їх роль й значення змінювалися. Визначені форми прояву міжга-лу-зе-вої конкуренції (боро-ть-ба за вкладення капіталу між суб’єктами господарю-вання на ринку цінних папе-рів; диверсифікація; боротьба між підприємствами на ринку продуктів-замі-нників) вказують на пряму залежність рівня її результативності від ступеня розвитку ринкової економіки. Конкурентна боротьба існує як між су-б’єк-тами господарювання (суб’єктами міжгалузевої конку-рен-ції) за право вкладати ка-пітал, так і поміж об’єктами міжгалузевої конкуренції (об’єктами інвестування) за право отримання інвестиції.

4. Опрацювання здобутків учених-економістів різ-них наукових шкіл дало змогу виділити у дисертаційній роботі основні на-пря-ми дослідження економічної конкуренції: вивчення механізму цінового регу-лю-ва-ння конку-ренції; дослідження переважного використання нецінових ін-стру-ментів, зокрема реклами у конкуренції; дослідження ролі держави у фо-р-муванні конкурентного ладу і конкурентного середовища; дослідження кон-куренції як особливої моделі ринку; розробка та реалізація конкурентних стра-тегій підприємствами.

5. Економічні відносини директивно-командної системи були несумісні з кон-ку---ренцією. Зміст суперництва в плановій економіці нерідко був суперечливим та неоднозначним, принципи та форми організації – нечіткими; економічне суперництво існувало, але носило прихований характер, було здеформованим. Його особливостями були: організованість; плановість; боротьба за прихиль-ність відповідних міністерств та відомств; змагальність між споживачами; стимульований характер.

6. Конкуренція в економіці України характеризується великою кількістю унікальних чинників, врахування яких вкрай необхідне для реалізації конкурентної політики уряду. Визначені риси розвитку конкуренції у віт-чиз-няній економіці дозволять розробити практичні рекомендації щодо подальшого функціонування конкурентних відносин, внутрішньогалузевої та міжга-лузевої конкуренції. Наслідками дефіцитності інформації про стан конкуренції на вітчизняних ринках є втрата мотивації до ефективної діяльності ділового суб’єкта, нераціональність використання виробничих ресур-сів. Для більшої поінформованості підприємницьких структур про конку-ренцію на ринку України має здійснюватися моніторинг стану конкуренції на ринках товарів і послуг.

7. Розвиток конкурентного підприємництва залежить від сформованого інституційного середовища рекламної діяльності. Чесна та пра-вдива реклама підприємства впливає на функціонування конкурентних від-носин та формує ефективне конкурентне середовище в країні. Для підвищення діє-вості реклами в Україні потрібно: сприяти розвитку адресної реклами та ре-к-ла-ми в пресі як найбільш доступних засобів для посилення конкурентних пе-ре-ваг суб’єктам малого і середнього бізнесу; визначити і конкретизувати кри-терії недоб-ро-совісної реклами та умови, за яких порівняльна реклама має бути заборонена.

8. Провідна роль у розвитку економічної конкуренції належить державі, яка здатна створювати всі необхідні передумови для належного функціо-нування конкурентних відносин у національній економіці та забезпечувати стійкі позиції як великим підприємствам, так середнім і малим. У сучасних трансформаційних умовах уряду необхідно реалізовувати таку конкурентну політику, яка формує конкурентне середовище, захищає та підтримує конкуренцію. Для активізації такої політики пропонується: розвивати інституційне регулювання конкуренції, зокрема створити Коор-динаційне об’єднання представників неурядових асоціацій підприємців з питань функціонування конкурентного середовища; удосконалювати правове поле функціонування конкурентного середовища; розробляти програми розвитку конкуренції за видами економічної діяльності; реформувати сектор природних монополій; розвивати конкуренцію експортерів.

9. Вивчення світового досвіду розвитку та регулювання економічної конкуренції дозволило удосконалити вітчизняну модель інституційного регулювання конкуренції та саморегулювання реклами. В Україні доцільно реформувати організаційну структуру Антимонопольного комітету України: залежно від видів порушень конкурентного законодавства пропо-нується створити спеціальні відділи у структурі Департаменту конкурентної політики. Модель інституційного регулювання необхідно доповнити ще одним органом – Конкурент-ною робочою групою, а Громадська рада з реклами має набути нового статусу – орга-ну саморегулювання реклами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сива Т.В. Конкуренція на ринку банківських послуг // Фінанси України. – 2002. – №7. – С. 127-132.

2. Сива Т. Суть, функції та види конкуренції в економіці України // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. екон. Вип. 32. – 2003. – С. 397-403.

3. Сива Т. Суть та особливості розвитку конкуренції і реклами в трансформаційній економіці України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Випуск 12 „Розвиток трансформаційної економіки України” / За ред. З.Г.Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 2003. – С. 349-353.

4. Сива Т.В. Конкуренція і реклама на страховому ринку України: ретроспектива та перспектива // Наук. вісн. Вол. держ. ун-ту імені Лесі Українки. – 2003. – №12. – С. 169-174.

5. Сива Т.В. Основні наукові школи про конкуренцію в ринковій економіці // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія економічна. – 2005. – №1.– С. 210-217.

6. Сива Т.В., Вербицька Т.П. Суть, функції та класифікації реклами в Україні // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” (Логістика). – Львів, 2003. – Вип. 469. – С. 298-303. (Визначено основні класифікаційні ознаки реклами та її види).

7. Сива Т. Економіко-правові засади регулювання конкуренції в Україні // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щорічн. наук.-практ. конф. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – С. 315-317.

8. Сива Т.В. Особливості конкурентних відносин у сфері інвестиційного проектування // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія, практика: Матеріали щорічн. наук.-практ. конф. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Ч.2. – С. 217-219.

9. Сива Т.В. Принципи та ознаки конкурентності в командно-адмініс-тративній системі // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: Матеріали міжн. наук.-практ. конференції. – Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – С. 243-244.

10. Сива Т.В., Вербицька Т.П. Недобросовісна конкуренція і реклами в малому і середньому бізнесі України // Проблеми розвитку малого бізнесу. Тіньовий бізнес. Харків-Львів: Матеріали Другої наук.-практ. конф. – Л.: ЛьвЦНТЕІ, 2002. – С. 79-80. (Визначено особливості недобросовісної конку-ренції і реклами в Україні).

11. Сива Т.В., Вербицька Т.П. Реклама в системі сучасної нецінової конкуренції // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конфе-ренції „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. – С. 335-336. (Досліджено роль реклами як дієвого інструменту конкурентної боротьби).

АНОТАЦІЯ

Сива Т.В. Формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2005.

З’ясовано суть конкуренції, конкурентного середовища, конкурентної стра-те-гії в економіці, запропоновано функції, класифікаційні ознаки та види еко-но-мічної конкуренції. Досліджувані у дисертаційній роботі проблеми обґрун-товано теоріями різних наукових шкіл, працями вітчизняних та зарубіжних учених. Виділено особливості розвитку економічного суперництва у директивно-плановій економіці. Виокремлено нові риси розвитку конкуренції у вітчизняній еконо-міці. Розкрито становлення інституційного середовища рек-ламної діяльності в Україні, визначено критерії недобросовісної реклами та умови, за яких порівняльна реклама має заборонятися, а також окреслено низку заходів щодо розвитку адресної реклами та реклами в пресі. Особливу увагу зосереджено на удосконаленні основних засад економіко-правового регулювання конкуренції в економіці України. На основі вивчення світового до-свіду обґрунтовано найважливіші засади ефективного інституційного регу-лю-вання конкуренції та саморегулювання реклами.

Ключові слова: конкуренція, конкурентні відносини, конкурентне середовище, конкурентна стратегія, конкурентна політика, реклама, недобро-совісна реклама, порівняльна реклама.

АННОТАЦИЯ

Сыва Т.В. Формирование конкурентных отношений в трансфор-мационной экономике Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2005.

Выяснена суть конкуренции, конкурентной среды, конкурентной стратегии в экономике, предложены функции, классифицирующие признаки и виды экономической конкуренции. Исследуемые в диссертационной работе проблемы обоснованы теориями разных научных школ, работами отечественных и зарубежных учёных. Выделены особенности развития экономического соперничества в плановой экономике. Отмечены новые черты развития конкуренции в отечественной экономике. Раскрыто становление институционной среды рекламной деятельности в Украине, определены критерии недобросовестной рекламы и условия, за которых сравнительная реклама должна запрещаться, а также очерчен ряд мероприятий по развитию адресной рекламы и рекламы в прессе. Особенное внимание сосредоточено на усовершенствовании основных принципов экономико-правового регулиро-вания конкуренции в экономике Украины. На основе изучения мирового опыта обоснованы самые важные основания эффективного институционного регулирования конкуренции и саморегулирования рекламы.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентные отношения, конкурентная среда, конкурентная стратегия, конкурентная политика, реклама, недобро-совестная реклама, сравнительная реклама.

ANNOTATION

Syva T.V. Formation of Competition in Transitional Economy of Ukraine. –

Manuscript.

This is a dissertation for a candidate of economic degree in the field of economy. – Specialisation 08.01.01. – Economic Theory. – Ivan Franko National University. – Lviv, 2005.

The dissertation is