ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

СОБРАН ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

УДК: 635.21:631.527.5.631.527.8

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ СЕЛЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ КАРТОПЛІ

З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕЦИФІЧНИХ УМОВ УКРАЇНСЬКИХ

КАРПАТ

06.01.05 – селекція рослин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Карпатському опорному пункті Інституті картоплярства

УААН протягом 1995-2003 рр

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПОДГАЄЦЬКИЙ Анатолій Адамович, Інститут картоплярства УААН,

завідувач лабораторії вихідного матеріалу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ Станіслав Петрович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедрою селекції і насінництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ЗАВІРЮХА Петро Данилович,

Львівський державний аграрний університет,

доцент кафедри генетики, селекції і захисту рослин

Провідна установа: Інститут землеробства УААН

Захист відбудеться “ 17 ” травня 2005 року о 13 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН

за адресою: 03141, м.Київ, вул. Клінічна 25.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту цукрових

буряків УААН (другий корпус).

Автореферат розісланий “ 13 ” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність селекції картоплі залежить від ряду факторів. Особливе місце в інтенсифікації процесу створення сортів, в тому числі: отриманні за короткий строк об’єктивних даних, визначенні прояву ознак, які не можуть бути встановлені при випробуванні матеріалу в одних умовах тощо, відводиться правильному виборі методів досліджень і регіону їх виконання. Специфічним, єдиним в Україні, екзогенним комплексом характеризується зона Карпат з її різним висотним розташуванням в межах невеликої площі. На жаль, до останнього часу, придатність цього оригінально полігону для проведення селекційних робіт з картоплею грунтовно не вивчалась. Особливо це стосується вихідного матеріалу, створеного на міжвидовій основі, який характеризується широкою генетичною базою контролю багатьох цінних ознак, перш за все стійкістю проти хвороб і шкідників. Вирішення питання можливості використання специфічних умов Карпат для інтенсифікації селекції картоплі, яке поставлене для вирішення, і є актуальністю роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації входила в план науково-дослідної роботи лабораторії селекції Інституту картоплярства УААН НТП “Картоплярство”: “Створити вихідний матеріал та високоврожайні (на 5-10% вище стандартів) сорти картоплі, стійкі до основних хвороб, з високими якісними показниками, придатні для механізованого збирання” (1995-1999 рр.). Номер державної реєстрації 10.0197U005459, “Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою урожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2000 – 2005 рр.). Номер державної реєстрації 0101U004746.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - встановити перспективність використання специфічних умов Карпат для інтенсифікації певних етапів селекційного процесу картоплі.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі завдання:

-

-

-

-

-

-

Об’єкт досліджень: міжвидові гібриди, потомство від топкросних схрещувань, матеріал конкурсно-екологічного випробування.

Предмет досліджень: ягодоутворення від схрещування, стійкість міжвидових гібридів проти фітофторозу, врожайні, якісні на інші властивості потомства від тестсхрещувань, прояв господарських ознак серед матеріалу конкусно-екологічного випробування.

Методи досліджень: польові, лабораторні, статистичні. Використані як загальнонаукові, так і прийняті в картоплярстві. При застосуванні польових методів визначали: результативність схрещування, стійкість проти фітофторозу, оцінка господарсько-цінних ознак серед потомства від топросних схрещувань і матеріалу конкурсно-екологічного випробування. Лабораторні методи використовували при визначенні якісних показників. Отримані дані обробляли статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше цілеспрямовано із застосуванням матеріалу різного в генетичному відношенні та за методами створення визначена доцільність і перспективність використання специфічних умов українських Карпат для інтенсифікації селекційного процесу картоплі.

Доведена унікальність зони для успішної міжвидової (бекросування) і міжсортової гібридизації картоплі. Встановлений вплив специфічних умов на складові результативності схрещування.

Виявлена унікальність грунтово-метеорологічного, фітопатогенного комплексів для оцінки стійкості зразків картоплі проти фітофторозу. Визначений вплив на отримання результатів методу і місця виконання досліджень.

В специфічних умовах Карпат здійснена оцінка матеріалу від топкросних схрещувань за комплексом господарсько-цінних ознак, на підставі чого визначені кращі комбінації, батьківські компоненти схрещування для практичного селекційного використання.

В результаті конкурсно-екологічного випробування дана оцінка селекційному матеріалу в особливих зовнішніх умовах, що дозволило виділити високо адаптивні форми.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що використання специфічних умов українських Карпат дозволяє отримати гібридне насіння від схрещування будь-яких батьківських компонентів, у тому числі й бекросів, а також через підвищення результативності схрещування зменшити витрати на його одержання. Доведено, що при сприятливому метеорологічному і фітопатогенному комплексах зона Карпат є особливо придатною для оцінки зразків картоплі на стійкість проти фітофторозу, тобто вона (зокрема регіон виконання досліджень з дисертаційної роботи) може бути використана для отримання об’єктивних даних за ознакою. Завдяки специфічності умов Карпат є можливість встановити адаптивний потенціал матеріалу конкурсно-екологічного випробування, сортів і бекросів складних міжвидових гібридів, кращі з яких за цією оцінкою доцільно залучати в практичну селекцію.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто опрацьована наукова література за темою дисертаційної роботи, на підставі чого розроблена програма досліджень. Проведені польові спостереження, обліки, лабораторні аналізи. Отримані дані узагальнені та оброблені з використанням статистичних методів. Сформульовані наукові положення, висновки, які викладені в дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях Вченої ради Інституту картоплярства УААН (1995-2003 рр.); Міжнар. наук. конф., присвяченій 90-річчю з дня народж. акад. П.І.Альсміка Актуальные проблемы современного картофелеводства. Мінськ, 1997 р.; Міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених Адаптивное растениеводство: проблемы и решения. Мінськ, 2004 г.; Міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків, 2004 р.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в дев’яти наукових працях, з них три – у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту (комп’ютерний варіант), включає 46 таблиць, два рисунки. Робота складається із вступу, восьми розділів, висновків, рекомендацій для селекційної практики і виробництва, списку використаної літератури, який нараховує 272 джерела, у тому числі 70 латиницею, та додатків, де подана таблиця, акт впровадження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вплив екзогенних факторів на інтенсифікацію досліджень із селекції

картоплі (огляд наукової літератури)

На підставі аналізу результатів досліджень численних вчених викладені стан, методичне забезпечення, проблеми, які до останнього часу не вирішені в селекційному процесі, й перспективи їх інтенсифікації. Зокрема, зосереджено увагу на теоретичних основах успішної гібридизації та вплив на її результативність комплексу зовнішніх факторів. Проведений аналіз існуючих методів оцінки фітофторостійкості надземної частини рослин картоплі та впливу місця виконання досліджень на отримання об’єктивних даних за найкоротший термін. Викладена роль міжвидової гібридизації у вирішенні проблем, які стоять перед селекцією картоплі. Доведена доцільність і перспективність використання при створенні вихідного матеріалу з участю філогенетично віддаленого від сортів виду S.bulbocastanum. Висвітлена доцільність екологічного випробування селекційного матеріалу і використання отриманих даних для визначення їх адаптивного потенціалу.

Умови, матеріал та методи проведення досліджень

Робота виконана протягом 1995-2003 рр. в Карпатському опорному пункті Інституту картоплярства УААН, землі якого розміщені в зоні східних Карпат. Дослідження проведені на висоті 650 метрів над рівнем моря (Нижні Ворота) і 1330 (полонина Плай). Грунти відповідно опідзолені буроземи та гірсько-лучно-лісові. Вони кислі, бідні на гумус (2%), фосфор (10,9 мг/100 г грунту), але багаті калієм (18,8 мг/100 г грунту).

Клімат континентальний. Різниця температури повітря в горах і низині обумовлює сильні вітри, а також холодні ночі навіть після жаркого дня. Кількість атмосферних опадів з висотою збільшується, що спричиняє надмірне зволоження, але завдяки горам підтоплення посівів не спостерігається. При середній багаторічній кількості опадів за період вегетації (травень-вересень) 555 мм 1996,1997 і особливо 1998 та 2001 роки характеризувались більшим випаданням дощів (на 87,3-255,2 мм).

Результативність схрещування залежно від умов проведення досліджень

Ефективність гібридизації в зоні Карпат. Виконаний значний об’єм схрещувань за схемами бекросування міжвидових гібридів (запилено 7264 бутони, отримано 2315 гібридних ягід, з яких виділено 123413 насінин) дозволив визначити вплив на результативність досліджень специфічних екзогенних факторів зони Карпат і батьківських компонентів. В середньому частка вдалих схрещувань склала 31,9%. Високий прояв мають також інші складові результативності гібридизації: кількість насіння в перерахунку на один бутон до 16,7 шт., на одну ягоду – 52,5.

Виділені материнські форми – бекроси складних міжвидових гібридів з високим зав’язуванням ягід і їх обнасіненністю, а саме: 89.141с139, 90.673/30, 90.673/75, 90.675/27, 90.672с24,90.766/105, 91.285с3. Поміж тестерів кращим за результатами гібридизації є сорт Воловецька (43,6% ягодоутворення). Навіть в даних умовах виконання досліджень встановлений вплив на успішне схрещування специфічного екзогенного комплексу років проведення роботи. За 1995-2000 рр. середня зав’язуванність ягід склала 19,7-41,1%.

Результативність бекросування міжвидових гібридів залежно від місця і умов виконання досліджень. Встановлено, що зона Карпат, порівняно із центральним Поліссям, є значно кращою для проведення схрещування (табл. 1, із скороченням): є можливість отримати ягоди і насіння в усіх комбінаціях (в зоні Полісся лише у 87,5%), зав’язування ягід вище у 2,35 разу, утворення насіння більше в 1,16. І це незважаючи на менший об’єм гібридизації в Карпатах (на 475 бутонів або 8,2%). Водночас, обнасіненість ягід краща в зоні Полісся в 1,6 разу, але це значно менше, ніж перевага за ягодоутворенням в Карпатах. А тому кількість насіння на один бутон (узагальнюючий показник) в останньому випадку більша в 1,48 разу.

Вдалому проведенню гібридизації в Карпатах сприяє специфічний екзогенний комплекс: значна кількість опадів (за травень-вересень 555 мм), рівномірне їх випадання (до 17 днів на місяць), порівняно низька температура повітря (середньо місячна багаторічна в літні місяці не вище 16-17 оС), висока вологість повітря

Таблиця 1

Результативність схрещування в Карпатах і центральному Поліссі (1995-1997 рр.)

Комбінації

схрещувань | Карпати | Центральне Полісся

запилених буто-нів, шт. | зав’яза-лось ягід,

% |

виділено насіння,

шт. | запи-лених буто-нів, шт. | зав’яза-лось ягід,

% |

виділено насіння,

шт.

всьо-го | на одну ягоду | на запи-лений бутон | всьо-го | на одну ягоду | на запи-лений бутон

81.459с19 х Г.* | 18 | 22,2±9,8 | 165 | 41 | 9,2 | 52 | 21,2±5,7 | 1151 | 105 | 22,1

Те саме х В. | 53 | 79,2±5,6 | 759 | 18 | 14,3 | 62 | 19,4±5,0 | 679 | 56 | 11,0

- “ - х Л. | 101 | 60,4±4,9 | 1152 | 19 | 11,4 | 72 | 4,2±2,4 | 198 | 66 | 2,8

- “ - х П. | 24 | 50,0±10,2 | 535 | 45 | 22,3 | 17 | 5,9±5,7 | 46 | 46 | 2,7

89.141с74 х Г. | 35 | 11,4±5,4 | 211 | 53 | 6,0 | 57 | 8,8±3,8 | 380 | 76 | 6,7

Те саме х В. | 75 | 42,7±5,7 | 1198 | 38 | 16,0 | 46 | 15,0±5,3 | 1255 | 179 | 27,3

- “ - х Л. | 26 | 53,8±9,8 | 932 | 67 | 35,3 | 15 | 0 | 0 | 0 | 0

- “ - х П. | 23 | 11,5±6,7 | 265 | 88 | 11,5 | - | - | - | - | -

89.141с139 хГ. | 30 | 16,7±6,8 | 357 | 71 | 11,9 | 57 | 7,0±3,4 | 267 | 67 | 4,7

Те саме х В. | 68 | 30,9±5,6 | 2177 | 104 | 32,0 | 52 | 12,0±4,5 | 1047 | 175 | 20,1

- “ - х Л. | 13 | 30,8±12,8 | 210 | 53 | 16,2 | 39 | 0 | 0 | 0 | 0

- “ - х П. | 65 | 46,2±6,2 | 1417 | 47 | 21,8 | 21 | 4,8±4,7 | 16 | 16 | 0,8

.89.202с77х Г. | 9 | 44,4±16,6 | 131 | 33 | 14,6 | 36 | 11,1±5,2 | 420 | 105 | 11,7

Те саме х В. | 39 | 51,3±8,0 | 1167 | 58 | 29,9 | 38 | 23,7±6,9 | 710 | 79 | 18,7

- “ - х Л. | 34 | 23,5±7,3 | 403 | 50 | 11,9 | 18 | 11,1±7,4 | 36 | 18 | 2,0

- “ - х П. | 24 | 25,0±8,8 | 270 | 45 | 11,3 | 25 | 12,0±6,5 | 190 | 63 | 7,6

90.676/14 х Г. | 56 | 16,1±4,9 | 771 | 86 | 13,8 | 108 | 13,0±3,2 | 783 | 56 | 7,3

Те саме х В. | 76 | 44,7±5,7 | 1793 | 53 | 23,6 | 134 | 21,6±3,6 | 2718 | 94 | 20,3

- “ - х Л. | 60 | 35,0±6,2 | 1096 | 52 | 18,3 | 150 | 4,0±1,6 | 302 | 50 | 2,0

- “ - х П. | 42 | 47,6±7,7 | 928 | 46 | 22,1 | 34 | 20,6±6,9 | 479 | 68 | 14,1

90.832с5 х Г. | 44 | 4,5±3,1 | 46 | 28 | 1,1 | 28 | 3,6±10,3 | 25 | 25 | 0,9

Те саме х В. | 33 | 27,3±7,8 | 261 | 29 | 7,9 | 16 | 12,5±8,3 | 151 | 76 | 9,4

- “ - х Л. | 72 | 5,6±2,7 | 347 | 87 | 4,8 | 21 | 0 | 0 | 0 | 0

- “ - х П. | 48 | 12,5±4,8 | 270 | 45 | 5,6 | 9 | 0 | 0 | 0 | 0

91.651с2 х Г. | 65 | 15,4±4,5 | 505 | 51 | 7,8 | 55 | 5,5±3,1 | 155 | 52 | 2,8

Те саме х В. | 80 | 47,5±5,6 | 1883 | 50 | 23,5 | 68 | 10,3±3,5 | 628 | 90 | 9,2

- “ - х Л. | 48 | 27,1±6,4 | 303 | 23 | 6,3 | 57 | 0 | 0 | 0 | 0

- “ - х П. | 35 | 40,0±8,3 | 928 | 66 | 26,5 | - | - | - | - | -

Примітка: * скороченню Г., В., Л., П. відповідає назва сортів: Гітте, Воловецька, Львів’янка, Поліська рожева.

(в середньому за місяць не нижче 68%), високе значення гідротермічного коефіцієнта (до 4,6) та інші фактори. Вважаємо, саме це спричинило отримання позитивних результатів при схрещуванні в зоні Карпат в усіх комбінаціях тоді, як в регіоні Полісся у 13,5% з них ягоди не зав’язались. Крім цього, в гірській зоні ягодоутворення в усіх тестерів (за винятком сорту Гітте) не лише високе, але й майже однакове (32,6-38,4%).

Ще кращими для гібридизації є умови полонини Плай. Порівняно з Нижніми Воротами в умовах полонини Плай більше ягодоутворення має місце у 45,5 % комбінацій схрещування. Ще у 22,7% отримані близькі дані. Кількість насіння на запилений бутон відповідно була 43,6 і 60,2 шт. Тобто більш успішне отримання насіння в Нижніх Воротах, порівняно із зоною Полісся в 1,48 разу збільшується ще у 1,38 разу при схрещуванні в умовах полонини. Це обумовлено кращими, ніж у Нижніх Воротах, метеорологічними та іншими факторами для успішної гібридизації: за багаторічними даними кількість опадів у травні-вересні тут складає 709 мм, кількість днів з дощами до 18 на місяць, середня температура повітря - 12-13 оС, вологість повітря - не нижче 72%, середньомісячне значення гідротермічного коефіцієнта - до 8,3.

Перспективність виконання схрещування за селекційною програмою. Сприятливий для гібридизації зовнішній комплекс Карпат дозволив отримати в Нижніх Воротах 225061 насінину за селекційними схемами. Це більше половини того, що зав’язалось у зоні Полісся, хоча в останньому регіоні проведено значно більше (в 1,6 разу) схрещувань. Але навіть у цій зоні в окремих комбінаціях встановлений вплив на зав’язування ягід умов року виконання досліджень.

Випробування фітофторостійкості міжвидових гібридів в умовах Карпат і характеристика матеріалу

Обгрунтування доцільності випробування фітофторостійкості зразків картоплі в зоні Карпат. Екзогенний комплекс зони Карпат сприятливий не лише для гібридизації, але й ранньої появи і значного поширення фітофторозу. Наприклад, епіфітотії хвороби в зоні Полісся за 10 років зафіксовані лише 5 разів, а в Карпатах вони відбуваються щорічно. Крім цього, як правило, хвороба в гірській зоні з’являється в першій-другій декаді липня, коли картопля знаходиться в фазі бутонізації – початку квітування. Сприятливі умови для хвороби, щорічні епіфітотії її обумовили присутність у популяції гриба високо вірулентних і агресивних рас, які значно уражують навіть стійкі сорти.

В результаті випробовування на резистентність проти фітофторозу бекросів складних міжвидових гібридів в умовах природного інфекційного фону Нижніх Воріт і полонини Плай в 1995-1999 рр. встановлено, що розвиток хвороби в останньому місці більш інтенсивний. Стосовно сортів-стандартів різниця склала 1,2-2,2 бали за дев’ятибаловою шкалою. В подальших дослідженнях (1997-1999 рр.) з використанням додатково штучного інфекційного фону (в Нижніх Воротах) у двох з чотирьох стандартів різниці з даними полонини Плай немає, а у інших незначна (табл. 2, із скороченням). Аналогічне відноситься до 11 з 48 випробовуваних бекросів.

Водночас встановлена висока залежність між результатами випробування фітофторостійкості в різних умовах та використанні двох методів. У дослідах 1995-1999 рр. коефіцієнт кореляції стійкості гібридів на штучному інфекційному фоні в Нижніх Воротах і природному полонини Плай склав +0,97. Така ж величина його була при співставленні даних штучного і природного інфекційних фонів у Нижніх Воротах і лише трохи менша (r =+0,94) між результатами оцінки в умовах природного інфекційного фону в Нижніх Воротах і полонини Плай.

Фітофторостійкість складних міжвидових гібридів. Навіть за оцінки резистентності до патогена в умовах Карпат дев’ять бекросів протягом всього періоду досліджень не мали симптомів хвороби. Це такі гібриди: 90.694/7, 90.734/100, 90.674/13, 89.24с34, 90.666/4, 90.676/6, 90.765/34, 90.765/31, 91.357/4, що складає 12% від всіх оцінених. Встановлено, що в їхньому родоводі тричі батьківським компонентом схрещування є одноразовий бекрос тривидового гібрида 85.568с9, або 33,3% і двічі дворазовий бекрос шестивидового гібрида 83.10/107 (22,2%). Виділений матеріал та окремі материнські форми мають високу цінність для практичної селекції на фітофторостійкість.

Прояв інших господарських ознак серед фітофторостійких міжвидових гібридів Встановлено, що в специфічних умовах Карпат окремі бекроси: 90.673/17, 90.841с2, 91.88с1 характеризуються вищими темпами накопичення раннього врожаю, ніж сорти-стандарти. Шість гібридів перевищують останні за врожайністю при основному збиранні, а у триразового бекроса п’ятивидового гібрида 90.841с2 перевага над кращим серед стандартів склала 1,29 разу. Більшості форм властива висока товарність врожаю (вище 90 %), а у бекроса 90.841с2 вона навіть при ранньому збиранні була 92,3 %. Як правило, гібриди характеризується високим вмістом крохмалю. У 63 % від їх загальної кількості він вищий, ніж у кращого стандарту Воловецька (19,6 %), а у 54 % прояв ознаки був понад 20 %. Виділені чотири бекроси, в яких вміст крохмалю більше 23%. Численні форми мають високу бульбоутворюючу здатність, а окремі є великобульбовими.

Прояв господарсько-цінних ознак в матеріалі від тестсхрещування

міжвидових гібридів

Фітофторостійкість гібридного матеріалу. Сприятливі умови Карпат для значного поширення хвороби обумовили прояв серед потомства як повністю уражених гібридів, так і з крайньою високою стійкістю (табл. 3). Вважаємо, що через присутність у бекросів багатовидових гібридів ефективних генів контролю резистентності до патогена інторогресованих від диких видів картоплі S.bulbocastanum, S.demissum, S.andigenum, середньопопуляційний бал стійкості нижче семи має лише частина

Таблиця 2

Стійкість зразків картоплі проти фітофторозу в умовах штучного і природного інфекційного фону, бал

Матеріал | Штучний фон (Нижні Ворота) | Природний фон

1997 | 1998 | 1999 | середнє | Нижні Ворота | полонина Плай

1997 | 1998 | 1999 | середнє | 1997 | 1998 | 1999 | середнє

Поліська рожева | 6,4 | 3,7 | 4,0 | 4,7 | 7,4 | 5,0 | 5,2 | 5,9 | 4,8 | 4,3 | 5,0 | 4,7

Львів’янка | 5,6 | 4,0 | 4,4 | 4,7 | 6,4 | 5,3 | 5,4 | 5,7 | 6,0 | 4,7 | 5,2 | 5,3

Гітте | 4,4 | 3,0 | 3,8 | 3,7 | 5,6 | 4,3 | 5,0 | 5,0 | 5,4 | 3,7 | 4,0 | 4,4

Воловецька | 6,0 | 4,7 | 4,8 | 5,2 | 7,8 | 6,7 | 6,0 | 6,8 | 4,8 | 5,3 | 5,4 | 5,2

81.459с19 | 8,2 | 8,3 | 8,0 | 8,2 | 8,8 | 8,7 | 8,8 | 8,8 | 8,2 | 8,0 | 7,2 | 7,8

90.672с90 | 8,8 | 7,7 | 8,2 | 8,2 | 9,0 | 8,3 | 8,6 | 8,6 | 8,6 | 8,0 | 8,6 | 8,4

90.673/17 | 8,2 | 7,3 | 8,0 | 7,8 | 9,0 | 8,0 | 8,4 | 8,5 | 8,6 | 8,0 | 8,2 | 8,3

90.673/49 | 8,4 | 8,7 | 8,2 | 8,4 | 9,0 | 9,0 | 8,6 | 8,9 | 8,8 | 7,7 | 8,6 | 8,4

90.673/75 | 8,4 | 8,0 | 8,2 | 8,2 | 9,0 | 8,0 | 8,6 | 8,5 | 8,6 | 7,3 | 7,6 | 7,8

90.673/103 | 9,0 | 7,7 | 7,8 | 8,2 | 9,0 | 9,0 | 8,8 | 8,9 | 9,0 | 8,3 | 8,4 | 8,6

90.674/13 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0

90.674/58 | 8,4 | 7,7 | 8,0 | 7,9 | 8,6 | 8,0 | 8,6 | 8,4 | 8,2 | 8,0 | 8,2 | 8,1

90.675/2 | 7,8 | 7,7 | 8,0 | 7,8 | 8,6 | 8,0 | 8,6 | 8,4 | 7,8 | 8,0 | 8,4 | 8,1

90.676/248 | 9,0 | 8,3 | 8,6 | 8,6 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 8,3 | 8,4 | 8,6

90.694/7 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0

90.713/17 | 9,0 | 8,3 | 8,6 | 8,6 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 8,7 | 8,4 | 8,7

90.730/5 | 9,0 | 8,7 | 7,7 | 8,5 | 9,0 | 8,7 | 8,3 | 8,7 | 9,0 | 8,0 | 7,7 | 8,2

90.734/100 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0

91.437с2 | 9,0 | 8,3 | 8,8 | 8,7 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 9,0 | 7,7 | 8,4 | 8,4

НІР 0,05 0,40 0,52 0,50 0,32 0,42 0,42 0,40 0,45 0,45

комбінацій (24% від їхньої загальної кількості). Для порівняння: прояв ознаки у кращого в цьому відношенні сорту-стандарту Воловецька - 6,3 бала.

Високе середньо популяційне вираження фітофторостійкості надземної частини оцінюваного матеріалу обумовлене вищепленням значної кількості гібридів з відносно високою, високою і крайньою високою стійкістю (7,8,9 балів). Частка їх, наприклад, у комбінаціях 963, 967 відповідно склала 87,5 та 87,8%, що свідчить про значну селекційну цінність залучених у схрещування форм.

Аналогічні дані отримані при оцінці матеріалу інших комбінацій в 1998, 1999 рр. Серед них найбільша частка високо стійких потомків виявлена в комбінаціях 986, 996, відповідно 88,5 і 88,8%, а середній бал резистентності у них склав 8,0 та 7,9.

Прояв серед потомства стійкості проти вірусних хвороб. Встановлено, що найбільше поширення в зоні Карпат мають зморшкувата і смугаста мозаїки, скручування листків, мозаїчне закручування листків та дещо менше крапчастість. На підставі отриманих даних можна стверджувати про сприятливий комплекс екзогенних факторів зони Карпат для незначного поширення вірусних хвороб. Найнижча середньо популяційна стійкість проти зморшкуватої мозаїки була в комбінації 979 – 7,5 бала, а найвища – 8,7 у популяціях 962, 976в. Частка потомства без симптомів хвороби (близько 90%) виявлена у трьох комбінаціях (12% від їхньої загальної кількості). Дещо більший прояв мало мозаїчне закручування листків (відповідно 6,6 та 8,7 бала і одна популяція з 90,7% гібридів без ураження), але менше смугаста мозаїка та скручування листків. Виявлена значна кількість потомства, вільного від прояву будь-якої вірусної інфекції, що має як теоретичне, так і практичне значення.

Вираження серед гібридів інших господарсько-цінних ознак. Незважаючи на низький ступінь бекросування оціненого матеріалу (іноді навіть В1) , середньо популяційна врожайність потомства від схрещування окремих міжвидових гібридів вища, ніж у сортів-стандартів Львів’янка, Поліська рожева. Це стосується комбінацій 965, 967, 976в. Цінним є те, що у перших двох материнською формою був міжвидовий гібрид 81.459с19. Близьким значенням характеризується ще одна комбінація з його участю, що свідчить про значний генетичний потенціал гібриду стосовно врожайності. Як правило, товарність урожаю висока (90% і більше), але в окремих популяціях, наприклад, 964 вона досить низька – 77,3%.

Потомство деяких комбінацій характеризується багатобульбовістю (7,9-8,3 шт/кущ), хоча у більшості прояв ознаки знаходиться на рівні 5-6. Кількість товарних бульб, звичайно, в два разу менша. За середньою масою бульб оцінювані гібриди поступаються сортам-стандартам, чого не можна віднести до середньої маси товарної бульби. У 13 популяцій (52% від усіх опрацьованих) прояв ознаки вищий, ніж у кращого із стандартів сорту Поліська рожева, а, наприклад, в 967 вона сягає 69,8 г. Досліджуваний матеріал характеризується високим вмістом крохмалю, а в популяції 969 він сягнув 17,2%.

Виділені комбінації з високим проявом кількох господарських ознак. Вони рекомендовані для практичного селекційного використання. Аналогічне відноситься до матеріалу, який оцінили в 1998, 1999 роках.

Таблиця 3.

Фітофторостійкість вихідних форм і гібридів від топкросних схрещувань (середнє 1997 - 1999 рр.), бал.

№

комбінації | Походження | Батьківські форми | Потомство

? | ? | середнє | оцінено, шт. | ліміти | середнє | високо стійких, % | ступінь до-мінування

9 | 8 | 7 | всього

962 | 81.386с65 х Гітте | 6,3 | 4,5 | 5,4 | 55 | 1-9 | 7,6 | 52,0 | 14,6 | 14,4 | 81,0 | 2,44

963 | 81.386с65 х Воловецька | 6,3 | 6,3 | 4,2 | 44 | 1-9 | 7,9 | 56,6 | 20,2 | 10,7 | 87,5 | 1,76

965 | 81.459с19 х Гітте | 8,8 | 4,5 | 6,7 | 43 | 1-9 | 7,7 | 53,3 | 18,1 | 12,5 | 83,5 | 0,48

966 | 81.459с19 х Воловецька | 8,8 | 6,3 | 7,6 | 53 | 1-9 | 7,7 | 54,3 | 16,7 | 11,6 | 82,6 | 0,08

967 | 81.459с19 х Львів’янка | 8,8 | 5,1 | 7,0 | 18 | 1-9 | 7,9 | 61,1 | 17,2 | 9,4 | 87,8 | 0,50

968 | 89.141с74 х Гітте | 7,0 | 4,5 | 5,8 | 53 | 1-9 | 7,1 | 34,1 | 21,9 | 19,4 | 75,5 | 1,08

969 | 90.676/14 х Гітте | 8,7 | 4,5 | 6,6 | 57 | 1-9 | 7,6 | 44,7 | 22,7 | 17,6 | 84,8 | 0,48

970 | 90.676/14 х Воловецька | 8,7 | 6,3 | 7,5 | 46 | 1-9 | 7,5 | 44,2 | 20,6 | 17,1 | 81,8 | 0

971 | 90.676/14 х Львів’янка | 8,7 | 5,1 | 6,9 | 25 | 1-9 | 6,8 | 25,9 | 21,5 | 22,7 | 70,0 | -0,06

972 | 90.832с5 х Воловецька | 8,6 | 6,3 | 7,5 | 24 | 1-9 | 7,2 | 42,1 | 17,9 | 17,5 | 77,5 | -0,27

973 | 91.15-41 х Гітте | 7,7 | 4,5 | 6,1 | 16 | 1-9 | 7,6 | 40,2 | 24,8 | 17,8 | 82,8 | 0,94

974 | 91.15-41 х Воловецька | 6,3 | 7,7 | 7,0 | 23 | 1-9 | 7,1 | 38,8 | 17,2 | 18,5 | 74,4 | 0,14

975 | 91.15-41 х Львів’янка | 7,7 | 5,1 | 6,4 | 24 | 1-9 | 7,2 | 32,1 | 21,5 | 24,9 | 78,5 | 0,62

976 | 91.651с2 х Гітте | 8,9 | 4,5 | 6,7 | 20 | 1-9 | 6,9 | 38,6 | 21,8 | 13,7 | 74,1 | 0,09

977 | 91.651с2 х Воловецька | 8,9 | 6,3 | 7,6 | 69 | 1-9 | 7,7 | 51,6 | 17,7 | 15,4 | 84,8 | 0,08

978 | 91.651с3 х Гітте | 8,3 | 4,5 | 6,5 | 23 | 1-9 | 6,7 | 36,5 | 18,9 | 22,7 | 78,1 | 0,11

979 | 91.651с3 х Воловецька | 8,3 | 6,3 | 7,4 | 14 | 1-9 | 6,9 | 37,2 | 20,7 | 15,7 | 73,6 | -0,56

980 | 91.651с3 х Львів’янка | 8,3 | 5,1 | 6,7 | 45 | 1-9 | 6,8 | 31,3 | 20,4 | 20,9 | 64,4 | 0,06

Стандарт | Поліська рожева | 5,2

Те саме | Львів’янка | 5,1

- “ - | Гітте | 4,5

- “ - | Воловецька | 6,3

НІР 0,05 0,97 0,91 0,23

Комбінаційна здатність міжвидових гібридів. В результаті опрацювання отриманих даних встановлена істотна відмінність потомства запилювачів, материнських форм за кількістю бульб під кущем, урожайністю. Серед останніх виділені з високими ефектами загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) за кількістю бульб під кущем 81.459с19, 90.676/14. Поміж запилювачів вони значно нижчі. Виявлені популяції з високими ефектами специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) за ознакою, зокрема 81.386с65 х Львів’янка. Найвищі ефекти ЗКЗ за врожайністю має бекрос 81.459с19, а серед сортів – Гітте. Поміж популяцій за СКЗ виділена 81.459с19 х Львів’янка.

Встановлений значний вплив на кількість бульб під кущем ЗКЗ материнських форм і взаємодії їх із запилювачами (Рис. 1.), а за врожайністю – ЗКЗ материнських компонентів схрещування і і значно менше запилювачів (Рис. 2.).

Рис. 1. Вплив батьківських форм та їх взаємодії на прояв кількості бульб під кущем | Рис. 2. Вплив батьківських форм та їх взаємодії на прояв урожайності

Конкурсно-екологічне випробування міжсортових гібридів

Протягом 1995-2003 рр. у зоні Карпат за методикою конкурсно-екологічного випробування оцінено 32 гібриди Інституту картоплярства, Поліської та Чернігівської дослідних станцій. На підставі порівняльних даних, отриманих в умовах Карпатського опорного пункту та Інституту картоплярства, встановлений високий адаптивний потенціал за раннім накопиченням врожаю гібрида Н.88.137/1, який у 2000 р. занесений до Реєстру сортів рослин України під назвою Повінь. Аналогічне відноситься до гібрида Поліської дослідної станції П. 94.49-11 (Тирас).

За результатами основного збирання високим адаптивним потенціалом характеризуються такі гібриди (сорти): Н.91.135/2, Н.91.34/3, Н.90.104/38 (Явір), Н.91.115/6 (Віринея), Н.94.240/10 (Забава) і дещо меншою мірою Н.94.243/13 (Мелодія). Водночас, виділені гібриди (сорти) з невисоким адаптивним потенціалом, але вони при випробуванні в Карпатах, як правило, переважають сорти-стандарти за проявом урожайності. Це такі з них: Н.92.56/2 (Дніпрянка), Н.88.425/13 (Серпанок), Н.91.90-9 (Фантазія), Н.92.303-70 (Поляна), Н.91.130/3 (Багряна), Н.92.302/11 (Загадка), Н.93.98/4 (Лілея), тобто дана зона не оптимальна для реалізації їх генетичного потенціалу .

За вмістом крохмалю в обох пунктах випробування отримані близькі дані, хоча дуже часто вони були вищими в Карпатах. Відносно високим проявом ознаки характеризується лише один гібрид – Н.91.135/2 (більше 19%).

Специфічні умови Карпат дозволили успішно оцінити матеріал за стійкістю проти фітофторозу. За дуже рідким винятком прояв ознаки в зоні нижчий порівняно з Поліссям на 3 бали і більше. Лише окремі гібриди характеризуються високим і стабільним вираженням ознаки незалежно від місця проведення випробування. Це такі серед оцінених: Н.90.104/38 (Явір) з середньою резистентністю за три роки в Карпатах 8,0 балів і Поліссі – 8,3; Н.91.115/6 (Віринея) - відповідно 8,3 і 8,3; Н.91.141/1 – 8,1 і 8,3; Н.96.34/3 – 7,9 і 7,9.

Більшість опрацьованих форм характеризується при випробуванні в Карпатах комплексом господарсько-цінних ознак, що стало підставою рекомендувати їх до Державного сортовипробування.

Характеристика сортів, створених за участю автора

У співавторстві створено чотири сорти картоплі: Поляна, Червона рута, Мелодія, Загадка. Перші три занесені до Реєстру сортів рослин України, а останній визнаний перспективним.

МЕЛОДІЯ – селекційний номер Н.94.140-2. Отриманий від схрещування сортів Фріла і Кондор. Ранній, столового призначення. Врожайність на 40-45 –й день після сходів 170-180 ц/га а в кінці вегетації - 300-350 ц/га. Товарність врожаю висока – 92-95%. Маса товарної бульби близько 70 г. Вміст крохмалю в бульбах 14% (зона Полісся ), а в Карпатах 15. Смакові якості добрі (4 бали за п’ятибаловою шкалою).

Стійкий до раку картоплі, золотистої цистоутворюючої нематоди картоплі. Резистентність проти фітофторозу відносно висока в умовах Полісся (7 балів) і значно нижча в Карпатах (4). Стійкість бульб до патогена низька (3 бали). Середньо стійкий проти альтернаріозу, кільцевої та мокрої гнилей. Значно уражується сухою фузаріозною гниллю. Відносно стійкий проти вірусних хвороб.

ЗАГАДКА – селекційний номер Н.92.302/11. Отриманий від схрещування гібриду КЕ 78.5053 і сорту Санте. Ранній, столового та універсального призначення. Врожайність на 40-45-й день після сходів до 230 ц/га. Високою вона є і в умовах Карпат. Прояв ознаки в кінці вегетації 300-350 ц/га. Товарність врожаю близько 95%. Маса товарної бульби – 75-80 г. Вміст у бульбах крохмалю - 14%, а в Карпатах – 15. Смакові якості вище середніх (3,4 бала).

Сорт стійкий до звичайного біотипу раку картоплі, золотистої цистоутворюючої нематоди картоплі. Характеризується середньою стійкістю листків проти альтернаріозу, фітофторозу (навіть при випробуванні в умовах Карпат). Має підвищену резистентність проти кільцевої і мокрих гнилей, вірусних хвороб. Проте значно уражується сухою фузаріозною гниллю. Рекомендований для вирощування в усіх зонах України.

ПОЛЯНА – селекційний номер Н.92.303-70. Отриманий від схрещування двох гібридів: КЕ 78.5053 х 81.501-1. Середньоранній, столовий. Врожайність на 40-45-й день після сходів до 130 ц/га, в кінці вегетації – 470-500. Товарність врожаю висока – 92-95%. Маса товарної бульби біля 90 г. Вміст сухої речовини до 20%, в зоні Карпат 21-22. Смакові якості добрі (3,8-4,0 бали).

Сорт ракостійкий, але сприйнятливий до картопляної нематоди. Стійкість проти фітофторозу: в зоні Карпат – 5,2 бала, Полісся – 6,2. Відносно резистентний проти мокрих гнилей, вірусних хвороб. Рекомендований для вирощування в усіх зонах України.

ЧЕРВОНА РУТА – селекційний номер Н.95.121/5. Отриманий від схрещування сорту Агрія і гібриду 87.127/15. Середньопізній, столового призначння. Врожайність у кінці вегетації 300-350 ц/га. Товарність бульб висока (90-94%). Вміст у бульбах крохмалю близько 20%, в умовах Карпат ще вищий. Вміст протеїну 2,5-3%. Смакові якості