НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ШЕВЕЛЬОВ Володимир Олексійович

УДК 355.41.61

ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ШЛЯХУ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – доктор технічних наук, професор

БОГДАНОВИЧ Володимир Юрійович,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

професор кафедри національної безпеки

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор,

РАДИШ Ярослав Федорович,

Національна академія державного управління

при Президентові України, професор кафедри

управління охороною суспільного здоров’я;

доктор військових наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

РОМАНЧЕНКО Ігор Сергійович,

Центральний науково-дослідний інститут

Збройних Сил України, заступник начальника

з наукової роботи;

Провідна установа: Національний інститут стратегічних досліджень, відділ

воєнної політики, м. Київ.

Захист відбудеться "8" грудня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий “4” листопада 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю вирішення актуальних завдань щодо ресурсного забезпечення Воєнної організації держави, чого неможливо досягти без її ефективного реформування на основі науково обґрунтованих механізмів державного управління забезпеченням національної безпеки України. Однією з найбільш недосконалих у ресурсному забезпеченні на сьогодні є система державного регулювання речового забезпечення, успадкована Україною від Збройних сил (ЗС) колишнього СРСР. Кожен елемент Воєнної організації утримує не адаптовану до сучасних умов власну систему речового забезпечення з дублюючими функціями, що призводить до її громіздкості й вимагає значних фінансових витрат та збільшення чисельності обслуговуючого персоналу.

Сьогодні ж теоретичні й практичні питання організації державного управління у цій сфері недостатньо досліджені. Зокрема, існують досить суперечливі погляди на шляхи вдосконалення існуючої системи речового забезпечення, що свідчить про актуальність дослідження, в якому дисертантом на основі системного підходу аналізуються державно-управлінські аспекти комплексної проблеми ресурсного забезпечення Воєнної організації України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Серед науковців, які досліджували згадану проблему, слід вказати, на-сам-перед, В.Б.Авер’янова, Г.В.Атаманчука, В.Д.Бакуменка, О.С.Бодрука, К.Г.Вайса, В.П.Горбуліна, Г.О.Дмитренка, Р.Джонсона, В.М.Князєва, В.І.Луго-во-го, Я.Ф.Ра-ди-ша, Г.Райта, Т.Сааті, В.П.Шкідченка. Окремі важливі аспекти теорії та прак-тики дер-жавного управління реформуванням Воєнної організації України на шляху євро-атлантичної інтеграції висвітлювалися в працях В.Ю.Бог-да-новича, Г.М.Ми-хайличенка, Г.М.Перепелиці, С.І.Пирожкова, Б.О.Плуж-никова, В.М.Ри-жих, І.С.Ро-манченка, Г.П.Ситника, Ю.П.Сурміна, В.О.Шамрая, В.І.Щел-ку-нова та ін.

Водночас дослідження, в яких би з використанням системного підходу розглядалися державно-управлінські аспекти комплексної проблеми ресурсного забезпечення Воєнної організації держави, практично відсутні. Це стосується й питань реформування та вдосконалення системи речового забезпечення: як свідчить досвід, їх вирішують лише відповідні керівники на відомчому рівні, які, на жаль, не мають для цього відповідного досвіду та наукового підґрунтя. Підтвердженням цього, зокрема, є недосконалість і суперечливість рішень, що приймаються керівництвом Міноборони. Тому дослідження явищ (процесів, об’єктів), розробка й впровадження державно-управлінських рішень у названій сфері, які б відрізнялися чіткістю, лаконічністю, однозначністю, раціональ-ністю, пов’язані із значними труднощами. Для подолання цих труднощів вимагається інтеграція зусиль вітчизняних науковців, політиків, управлінців для пошуку принципово нових ідей, вироблення політичних та управлінських рішень у контексті осмислення сучасних поглядів на сутність, засоби, способи й методи ресурсного забезпечення Воєнної організації держави на основі науково обґрунтованих засад державного управління у сфері забезпечення національної безпеки, що й визначило мету, завдання, предмет, гіпотезу та методи дослідження.

Виходячи із зазначеного науковим завданням дисертаційного дослі-дження є науково-теоретичне обґрунтування методики оцінювання ефектив-ності державного управління процесом реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України для приведення її у відповідність зі стандартами, прийнятими в країнах-членах НАТО.

Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлюється, з одного боку, об’єктивними потребами державотворення, а з другого – недостатньою розробленістю відповідної проблематики у вітчизняній літературі, неналежною зорієнтованістю досліджень на практичні потреби національних Збройних сил. Це стало підставою для вибору теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисер-тації висвітлюються результати досліджень, отримані автором, який безпо-середньо брав участь у виконанні науково-дослідних робіт (НДР) “Підвищення ефективності державного управління системою забезпечення національної безпеки (СЗНБ) в політичній, економічній, воєнній, інформаційній та інших сферах”, шифр “Безпека XXI” (номер державної реєстрації 01030006816) у 2003-2004 рр. та “Аналіз актуальних проблем і ефективності реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України” в 2004 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка на основі комплексного аналізу впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на ефективність функціонування існуючої системи речового забезпечення методики переходу до єдиної системи ресурсного забезпечення елементів Воєнної організації України, яка б відповідала стандартам та вимогам сумісності з аналогічними структурами військових формувань НАТО.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

–

–

–

–

–

Об’єкт дослідження – система ресурсного забезпечення Збройних сил та інших військових формувань на етапі підготовки держави до інтеграції в євроатлантичні структури.

Предмет дослідження – державні механізми реформування системи ре-сурс-ного забезпечення Воєнної організації України.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалася низка як загальнонаукових, так і спеціальних методів, кожен із яких дає змогу вивчати окремі питання теми в певному ракурсі. Тому теоретико-методологічною основою дослідження є:

–

–

–

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені автором наукові положення та отримані нові науково обґрунтовані результати в сукупності вирішують важливе наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунту-ванні методичних засад механізмів державного регулювання ресурсного забез-печення Воєнної організації України та актуальних напрямів підвищення його ефективності в умовах євроатлантичної інтеграції.

У результаті наукових досліджень у дисертації

вперше:

–

–

–

удосконалено:

–

–

набув подальшого розвитку методичний апарат оцінювання ефективності окремих видів і механізмів ресурсного забезпечення в умовах реформування економіки держави на ринкових засадах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть стати у пригоді широкому загалу фахівців і науковців, які в галузі державного управління вирішують комплексну проблему ресурсного забез-печення Воєнної організації України, а також слухачам системи підготовки магістрів державного управління. Матеріали дисертаційного дослідження використані у практико-управлінській діяльності Адміністрацією Президента України (Головним управлінням з питань судової реформи, діяльності війсь-кових формувань та правоохоронних органів) у процесі:

–

–

–

–

Запропоновані в дисертації теоретичні положення, висновки й рекомен-дації можуть бути використані в процесі подальших наукових досліджень із державного управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Основні ідеї, розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження, в тому числі й ті, що характеризують його наукову новизну, мету й завдання, методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення та практичне значення одержаних результатів, належать особисто здобувачеві. В дисертації не використовувались ідеї та розробки співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обгово-рю-вались на всеукраїнських міжвузівських і міжнародних наукових, науково-практичних конференціях, зокрема: на науково-практичних конференціях “Нау-ково-практичні аспекти державного управління у сфері забезпечення націо-нальної безпеки України” (м. Київ, 2004), “Аналіз актуальних проблем та ефективності реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України” (м. Київ, 2003), на науковому семінарі “Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою“ (м. Київ, 2002, 2004), а також на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України протягом 2001-2004 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлені в шести статтях, які опубліковані в наукових виданнях, у тому числі в трьох статтях у наукових фахових журналах і збірниках, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних семінарах у Національній академії державного управління при Президентові України та в двох звітах про НДР.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та двох додатків. Загальний обсяг дисертації – 204 сторінки, з них 154 основного тексту, 8 рисунків і 26 додатків. У списку використаних джерел 140 найменувань на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми, вказано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами Національної академії державного управління при Президентові України, висвітлено ступінь її наукової розробленості, визначено мету й дослідницькі завдання, сформульовано об’єкт, предмет і гіпотезу дослідження, його методичні засади. Охарактеризовано елементи наукової новизни результатів дослідження та їх практичне значення, особистий внесок здобувача у роботи, опубліковані в співавторстві, структуру дисертаційної роботи, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікацій з теми.

У першому розділі – “Аналіз результативності державного управління ре-формуванням воєнної сфери на етапі підготовки України до інтеграції у євро-атлантичні структури” – проаналізовано стан досліджуваної проблеми, зміст наукових публікацій, присвячених реформуванню оборонного сектора та реалі-зації євроатлантичного вибору України в сучасних умовах, вимоги, кри-терії та завдання, що покладаються на Воєнну організацію України, структуру, стан та можливості існуючої системи речового забезпечення військових фор-му-вань Воєнної організації, розглянуто можливі напрями приведення системи ре-сурс-ного забезпечення елементів Воєнної організації у відповідність з вимо-гами, що висуваються до кандидатів на вступ до НАТО. Сформульовано зав-дання дослідження. Аналіз літератури за вибраною темою, здійснений у даному розділі, дає змогу визначити напрями наукового пошуку, що досі належно не роз-криті й вимагають поглибленого наукового дослідження з огляду на необ-хід-ність реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації на шляху євроатлантичної інтеграції України. Ці напрями, пов’язані з вико-ристанням надбань науки державного управління, адаптовано до вітчизняних умов.

Другий розділ – “Механізми державного реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України” – присвячено загальній методиці проведення дисертаційного дослідження. Відповідно до цієї методики розроблено методичний підхід до формалізації державного управління реформуванням системи речового забезпечення Воєнної організації України, який базується на виборі евристичної залежності ефективності бойового застосування підрозділу Збройних сил від речового забезпечення (його обсягу та якості), як показано на рис. 1. З рисунку видно, що якщо речове забезпечення менше від мінімально можливого обсягу (задовільної якості) Rrzmin, то воно повністю нівелює максимальну ефективність підрозділу Em, якої він може досягти в певних умовах бойової обстановки.

Подальше збільшення обсягу речового забезпечення до величини Rrzж дає змогу досягти рівня ефективності підрозділу Eж без використання речових засобів індивідуального захисту від вогневого ураження противника.

Речове забезпечення особового складу засобами індивідуального захисту Rrzopt дає змогу підвищити ефективність підрозділу до значення Em за рахунок збереження живучості особового складу в умовах вогневого ураження противника, передусім внаслідок застосування стрілецької зброї та осколками гранат, снарядів, мін та ін.

Суть підходу полягає в тому, що у формалізованому вигляді державне управління реформуванням системи речового забезпечення включає множину організаційних заходів {Org sk }.

Усі організаційні заходи "Org мають бути спрямовані на досягнення найбільшої ефективності військових формувань Ep при мінімально можливому їх фінансуванні, але за умови, що загальне фінансування речового забезпечення Csk не буде перевищувати його встановлений рівень Crz m:

"Org sk Ep max при Csk min; Csk Crz m.

Це дало змогу, використовуючи системний підхід, встановити функціональний зв’язок між ефективністю виконання поставлених перед військовими формуваннями завдань і речовим забезпеченням особового складу та структурних елементів цих формувань з урахуванням особливостей противника, його озброєння та військової техніки, форм та способів ведення бойових дій, які укладаються в концепцію ведення війн четвертого-шостого поколінь, а також економічних можливостей держави, діючих обмежень та проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію.

Удосконалено систему показників оцінювання впливу кожної складової бойової моці на боєздатність ЗС залежно від рівня ресурсного забезпечення у певний момент часу. Це дає змогу, використовуючи кількісні та якісні показники, визначати відповідність наявної системи ресурсного забезпечення її функціональним завданням та обґрунтовувати принципи й найбільш раціональні шляхи підвищення боєздатності Збройних сил України за рахунок удосконалення механізмів державного регулювання згаданої системи в умовах їх обмеженого фінансування (рис. 2), а в окремих випадках розв’язувати обернену задачу: визначати достатній рівень ресурсного забезпечення військових формувань для досягнення встановленої ефективності виконання ними поставлених завдань.

У розділі розкрита методика оцінювання впливу рівня ресурсного забезпечення на боєздатність ЗС, яка, на відміну від відомої, що встановлює пряму залежність боєздатності лише від повноти ресурсного забезпечення, дає змогу на основі системного підходу, як показано на рис. 2, враховувати вплив кожної складової ресурсного забезпечення на рівень боєздатності ЗС та інших військових формувань, а також витрати та діючу систему обмежень. Методика базується на моделі М7, описаній у монографії професора В.Ю.Богдановича.

Обґрунтовано основні засади розробки комплексної моделі речового забезпечення ЗС та інших військових формувань (рис. 3), які базуються на гіпотезі дослідження, згідно з якою речове забезпечення не повинно знижувати можливості військових формувань Воєнної організації держави щодо виконання покладених на них функцій за призначенням, а його вартість – перевищувати допустимий рівень фінансування. Такі засади передбачають формування вимог до речового забезпечення військових формувань на основі запропонованого критерію оцінки ступеня відповідності поточного речового забезпечення потребам кожного військового формування для виконання ним поставленого завдання з ефективністю, не нижчою від нормативно встановленої.

На основі обґрунтованих вимог з використанням методів порівняльного аналізу та експертного опитування складається номенклатура речового майна з метою виконання поставлених завдань для кожного елемента Воєнної організації.

Показано, що найбільш специфічним для умов України є формування замовлень, закупівель, накопичення, постачання та експлуатація речового майна, що в сукупності з установленням вимог до речового забезпечення стане основою розробки організаційних механізмів державного регулювання реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України.

У формалізованому вигляді зазначене державне регулювання Guorg означає вибір такого варіанта рішення j щодо замовлень, закупівель, накопичення, постачання та експлуатації речового майна для кожного i-го військового формування Воєнної організації для виконання з необхідним рівнем ефективності кожного k-го з поставлених перед цим формуванням завдань, який передбачатиме найменші витрати за умови збереження можливостей військових формувань Воєнної організації щодо виконання таких завдань.

У процесі оцінювання впливу повноти речового забезпечення Rrz на ефек-тив--ність виконання i-м військовим формуванням k-го завдання Eik як критерій оцінки вибрано ступінь відповідності поточного речового забезпечення потребам i-го військового формування для виконання згаданого завдання з ефективністю, не ниж-чою від Eikmр.У разі невиконання умови Eik (Rrz) Eikmр і незмінного рівня фінан-сування вимоги до речового забезпечення знижуються. Такий підхід за-без-пе-чує науковий супровід механізмів прийняття державно-управлінських рішень щодо реформування системи речового забезпечення у загальній системі мате-ріального забезпечення Воєнної організації в умовах обмеженого фінансування з урахуванням перспектив інтеграції України в євроатлантичні структури.

Розглянута комплексна модель речового забезпечення може бути ви-користана й для розв’язування оберненої задачі, а саме визначення необ-хідних витрат держави на речове забезпечення елементів Воєнної організації, за якого не буде обмежуватися нормативно встановлений необхідний рівень ефективності виконання військовими формуваннями поставлених перед ними завдань.

У третьому розділі “Рекомендації щодо впровадження розроблених організаційних механізмів в ході реформування системи ресурсного забез-печення (речового забезпечення) Воєнної організації держави на шляху України до євроатлантичної інтеграції” – сформульована мета та обґрун-тована струк-ту-ра єдиної системи речового забезпечення Воєнної організації України (рис. 4), основними завданнями якої визначено:

–

–

–

Упровадження запропонованої структури забезпечить зменшення витрат бюджетних коштів.

Розроблено низку практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного управління та нормативно-правового забезпечення функціонування єдиної системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України, вдоско-налення алго-ритму виконання державного оборонного замовлення, а також номенкла-тури, норм запасів матеріальних засобів та вибору схеми матеріаль-ного забезпечення елементів Воєнної організації.

Зроблено висновок, що практичне впровадження розроблених механізмів державного управління дасть змогу більш раціонально використовувати мате-ріальні ресурси, що виділяються на забезпечення військових формувань Воєнної організації держави речовим майном, виховувати у військово-служ-бовців бережливе ставлення до нього, що в цілому сприяє підтриманню у них певного рівня індивідуальної боєздатності, яка є необхідною умовою виконання військовими формуваннями покладених на них завдань із встановленим рівнем ефективності у мирний час.

Порівняльні оцінки показали, що практичне впровадження розробленої концепції реформування системи речового забезпечення сприятиме отриманню державою додатково 200-250 млн грн за рік з подальшим збільшенням цього показника.

Оцінювання з використанням розробленої моделі приросту рівня боєздатності Збройних сил України у разі впровадження уточнених норм речового забезпечення їх військових формувань у повному обсязі показало, що при цьому можна очікувати підвищення рівня боєздатності Збройних сил на 6,4%.

Водночас розроблені організаційні заходи сприяють досягненню оперативної сумісності із системою ресурсного забезпечення Об’єднаних збройних сил НАТО, що повністю відповідає проголошеному курсу держави на інтеграцію в євро-атлантичні структури та гіпотезі дисертаційного дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретичному й практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування розробленої методики оцінювання ефективності державного управління процесом реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України для приведення її у відповідність із стандартами, прийнятими в країнах-членах НАТО.

У дисертації отримані такі основні наукові та практичні результати.

1. Вивчення використаних джерел з досліджуваної теми, досвіду та результативності державного регулювання реформування воєнної сфери на етапі підготовки України до інтеграції в євроатлантичні структури показало, що заходи щодо реформування і розвитку Збройних сил України не повною мірою забезпечують вирішення поставлених завдань. Повільними темпами вдоско-налюється організаційна структура Збройних сил. Протягом останніх років на оборону спрямовується менше половини від мінімально необхідних бюджетних асигнувань, які до того ж виділяються не в повному обсязі. Небезпечних масштабів набуває деградація військово-технічного потенціалу ЗС.

Оскільки раніше вказана тема не досліджувалась, хоч окремі її аспекти відображені в науковій літературі, в основу дисертації покладено концеп-туальний аналіз, обґрунтування й розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій, пов’язаних із визначенням ролі держави та методів державного регулювання в забезпеченні ефективності процесу реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України.

2. Експрес-аналіз ефективності ресурсного забезпечення ЗС України та інших військових формувань дав змогу встановити основні причини його негативного впливу на підтримання їх боєздатності, зокрема такі, як: відсут-ність наукових розробок та фахівців, спроможних на належному рівні відпрацювати методичні підходи до розробки і запровадження військової та спеціальної форми одягу, стимулів переходу до низьковитратних способів забезпечення речовим майном військовослужбовців; консервативний та відом-чий підхід до реформування системи речового забезпечення ЗС України та інших військових формувань; нерозробленість нормативної бази щодо речового забезпечення тощо.

3. Виявлено основні недоліки діючої системи ресурсного забезпечення Воєнної організації, серед яких: громіздкість та висока вартість утримання інфраструктури речового забезпечення; відсутність на урядовому рівні єдиного органу, який би міг в інтересах всіх військових формувань держави здійснювати відповідні замовлення, розробку та постачання речового майна, що призводить до дублювання у структурах відповідних міністерств і відомств підрозділів, які паралельно виконують зазначені функції в межах лише своїх міні-стерств та відомств, а також оперативної сумісності із системами ресурс-ного забезпечення країн-членів НАТО; дублювання номенклатури речового майна для військових формувань, розпорошення замовлень, різний порядок списання речового майна, що не дає змоги оптимізувати бюджетну складову видатків на речове забезпечення всіх військових формувань Воєнної організації з урахуванням їх внеску в забезпечення національної безпеки України.

4. Запропонований методичний підхід до формалізації задачі державного управління реформуванням системи ресурсного забезпечення Воєнної орга-нізації України дав змогу встановити функціональний зв’язок між ефектив-ністю виконання покладених на військові формування завдань і речовим забезпеченням особового складу та структурних елементів цих формувань з ураху-ванням економічних можливостей держави, діючих у системі мате--ріального забезпечення обмежень та проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію. Це дало можливість обґрунтувати комплекс організаційних заходів щодо реформування системи речового забезпечення військових формувань на основі системного підходу стосовно внеску речового забезпечення в ефективність виконання кожного із поставлених завдань.

5. Сформована ієрархічна система показників та визначені пріоритетні сфери, що найбільш суттєво впливають на досягнення необхідного рівня боєздатності ЗС та інших військових формувань, дали змогу визначити ступінь відпо-відності наявної системи ресурсного забезпечення її функціональним зав-данням і обґрунтувати найбільш раціональні шляхи підвищення боєздатності Збройних сил та інших військових формувань за рахунок удосконалення системи ресурсного забезпечення в умовах їх обмеженого фінансування.

6. Відповідно до гіпотези дослідження визначені основні засади синтезу комплексної моделі речового забезпечення Воєнної організації України. Прак-тичне використання розробленої моделі може слугувати підґрунтям для науко-вого супроводу заходів щодо реформування системи речового забезпечення у загальній системі ресурсного забезпечення Воєнної організації в умовах обмеженого фінансування з урахуванням перспектив інтеграції України в НАТО.

7. Доведено, що найбільш раціональним шляхом реформування слід вважати перехід до єдиної системи матеріального забезпечення військових формувань Воєнної організації України, яка має бути підпорядкована Кабінету Міністрів України як центральному органу виконавчої влади. Запропоновані функції та структура єдиної системи ресурсного забезпечення у мирний час дають змогу аналогічно збройним силам провідних країн світу, у тому числі країн-членів НАТО, невластиві для їх відомств функції (зв’язки з промис-ловістю, контроль за виконанням замовлення тощо) вивести за межі їх компетенції, що сприятиме зменшенню витрат бюджетних коштів та змен-шенню кількості дублюючих органів контролю за якістю продукції.

8. На основі використання розробленого методичного підходу та методів структурного синтезу запропоновано структуру єдиної державної системи речового забезпечення, практичне впровадження якої дасть можливість: зменшити чисельність управлінських апаратів військових формувань; значно скоротити кількість центрів, баз та складів, витрати на їх утримання, охорону, пожежну безпеку, транспорт; гарантовано забезпечити війська формою одягу, планомірно скоротити інфраструктуру речового забезпечення та адаптувати підприємства національної економіки до нових умов функціонування.

9. Запропоновані рекомендації щодо вдосконалення управління єдиною системою ресурсного забезпечення Воєнної організації України та нормативно-правового забезпечення її функціонування, спрямовані, в першу чергу, на вне-сення відповідних змін у керівні документи, зокрема в Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил у мирний час, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. № 1135. Удосконалено організаційно-правовий механізм, який уточнює порядок речового забезпечення у мирний час офіцерів, прапорщиків, мічманів, солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців строкової служби ЗС та інших військових формувань. Це дасть змогу більш раціонально використовувати матеріальні ресурси, що виділяються на забезпечення речовим майном.

Порівняльні оцінки показали, що практичне впровадження розроблених рекомендацій реформування системи речового забезпечення як складової системи ресурсного забезпечення ЗС та інших військових формувань може забезпечити отримання державою додатково 200-250 млн грн за рік з подаль-шим збільшенням цього показника.

При цьому можна очікувати підвищення рівня боєздатності Збройних сил на 6,4%.

Цей висновок може бути поширений і на інші військові формування Воєнної організації України.

10. Аналіз можливих напрямів приведення системи матеріального забезпечення елементів Воєнної організації у відповідність з вимогами, що висуваються до кандидатів на вступ до НАТО, показав необхідність розробки державної програми, передбачивши в ній організаційні заходи оперативного та перспективного впровадження, які мають бути універсальними для всіх військових формувань.

Отримані нові наукові результати у сукупності дають змогу на основі системного підходу оцінювати ефективність та науковий супровід державного управління процесом реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України. Вказане наукове завдання вирішено вперше.

Основними напрямами подальших досліджень можуть бути удоско-налення комплексної моделі речового забезпечення та розробка спільної з нею комплексної моделі ресурсного забезпечення ЗС та інших військових форму-вань зразка 2010-2015 рр.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Богданович В.Ю., Шевельов В.О. Формалізація завдання державного управління реформуванням системи речового забезпечення Воєнної організації України // Зб. наук. пр. НАДУ. – 2003. – Вип. 2. – С. 284-290. – Авторські – с. 287-290.

2. Шевельов В.О. Основні засади розробки комплексної моделі речового за-безпечення воєнної організації України // Вісн. НАДУ. – 2003. – № 4. – С. 350-354.

3. Гриненко О.І., Шевельов В.О. Формування вектора показників оцінювання впливу матеріального забезпечення на рівень боєздатності Збройних Сил України // Зб. наук. пр. НАДУ. – К., 2004. – Вип. 1. – С. 36-42. – Авторські – с. 38-42.

4. Шевельов В. До проблеми тилового забезпечення воєнної організації України на шляхах інтеграції в НАТО // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 1. – С. 187-188.

5. Богданович В.Ю., Шевельов В.О. Проблеми та шляхи реформування системи речового забезпечення військових формувань воєнної організації України // Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою в Україні: Матеріали інтерактивн. семінару. – К.: НАДУ, 2003. – С. 29-36. – Авторські – с. 29-33.

6. Шевельов В.О. Шляхи вдосконалення основ державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України, її цілей, принципів та пріоритетних напрямів, механізмів досягнення цілей // Актуальні проблеми державного управління у сфері забезпечення національної безпеки України: Матеріали інтерактивн. семінару. – К.: НАДУ, 2004. – С. 58-62.

7. Шевельов В.О. Реформування системи матеріального забезпечення ЗС як складова реформування воєнної організації України // Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою в Україні: Матеріали інтерактивн. семінару. – К.: НАДУ, 2002. – С. 32-33.

АНОТАЦІЇ

Шевельов В.О. Державні механізми реформування системи ресурс-ного забезпечення Воєнної організації на шляху євроатлантичної інтеграції України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2005.

У дисертації досліджено процес реформування системи ресурсного забезпечення ЗС України та інших військових формувань з урахуванням проголошеного політичного курсу на інтеграцію в євроатлантичні структури безпеки та співробітництва. Розроблено організаційні засади реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України в інтересах приведення її у відповідність із стандартами, прийнятими в країнах-членах НАТО, які передбачають створення єдиної системи речового забезпечення для ЗС та інших військових формувань держави. Для їх обґрунтування розроблено відповідний науково-методичний апарат, в основу якого покладено гіпотезу про те, що речове забезпечення не повинно знижувати можливості військових формувань Воєнної організації щодо виконання покладених на них функцій за призначенням, а його вартість – перевищувати допустимий рівень фінансу-вання. Використовуючи встановлений функціональний зв’язок між ефектив-ністю виконання поставлених перед військовими формуваннями завдань і речовим забезпеченням особового складу та структурних елементів цих формувань з урахуванням економічних можливостей держави, діючих у системі ресурсного забезпечення обмежень та проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію, в дисертації обґрунтовано комплекс організаційних заходів щодо реформування системи речового забезпечення військових формувань та систему першочергових організаційних заходів з адаптації речового забезпе-чення Збройних сил України до стандартів НАТО на основі системного підходу стосовно внеску речового забезпечення в ефективність виконання кожного із поставлених завдань на етапі підготовки України до інтеграції в євроатлантичні структури безпеки та співробітництва.

Ключові слова: державні механізми, механізми державного регулю-вання, реформування системи, воєнна державна політика, євроатлантична інтеграція, НАТО, воєнна безпека, Воєнна організація, ресурсне забезпечення, речове забезпечення.

Шевелёв В.А. Государственные механизмы реформирования системы ресурсного обеспечения Военной организации на пути евро-атлантической интеграции Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук госу-дарственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государст-венного управления. – Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2005.

В диссертации исследован процесс реформирования системы ресурсного обеспечения Вооруженных сил Украины (ВСУ) и других воинских фор-мирований с учетом провозглашенного политического курса на интеграцию в евроатлантические структуры безопасности и сотрудничества. Разработанные организационные основы реформирования системы вещевого обеспечения Военной организации Украины для приведения ее в соответствие со стан-дар-тами, принятыми в странах-членах НАТО, предусматривают создание единой системы вещевого обеспечения для ВСУ и других воинских формирований государства.

В целях их обоснования разработан соответствующий научно-методи-ческий аппарат. В его основу положена гипотеза, согласно которой вещевое обеспечение не должно снижать возможности воинских формирований Военной организации относительно выполнения возложенных на них функций по назначению, а его стоимость – превышать допустимый уровень финанси-рования.

Используя установленную функциональную связь между эффектив-ностью выполнения возложенных на воинские формирования задач и вещевым обеспечением личного состава и структурных элементов этих формирований с учетом экономических возможностей государства, действующих в системе ресурсного обеспечения ограничений и провозглашенного курса на евро-атлантическую интеграцию, в диссертации обоснованы комплекс организа-ционных мер по реформированию системы вещевого обеспечения воинских формирований и система первоочередных задач по адаптации вещевого обеспечения ВСУ к стандартам НАТО на основе системного подхода отно-сительно вклада вещевого обеспечения в повышение эффективности выполнения каждой из поставленных перед формированиями задач.

Предложенная структура единой государственной системы вещевого обеспечения позволяет существенно сократить численность управленческих аппаратов воинских формирований Военной организации Украины; зна-чительно уменьшить количество центров, баз и складов, затраты на их содержание, охрану, пожарную безопасность, транспорт и т.п.; снабдить войска формой одежды, планомерно сократить инфраструктуру вещевого обеспечения и адаптировать национальные предприятия к новым условиям обеспечения с учетом того, что заказы будут выполняться через единый государственный орган обеспечения воинских формирований Военной организации государства.

На основе использования разработанного методического подхода и методов структурного синтеза предложена структура единой государственной системы вещевого обеспечения, практическое внедрение которой даст воз-можность уменьшить численность управленческих звеньев воинских фор-ми-рований, существенно сократить количество центров, баз и складов, затраты на их содержание, охрану, пожарную безопасность, транспорт, гарантированно обеспечить войска формой одежды, осуществить планомерное сокращение инфраструктуры вещевого обеспечения и адаптировать предприятия нацио-нальной экономики к новым условиям функционирования с учетом того, что заказы будут осуществляться через единый государственный орган обеспе-чения воинских формирований Военной организации государства.

Разработанные рекомендации по совершенствованию управления и нор-ма-тивно-правового обеспечения функционирования единой системы ресурс-ного обеспечения Военной организации Украины направлены, в первую очередь, на внесение соответствующих изменений в руководящие документы, в част-ности в Положение о вещевом обеспечении военнослужащих Воору-женных Сил в мирное время, утвержденное постановлением Кабинета Министров Украины от 22 июля 1998 г. № 1135.

Сравнительные оценки показали, что практическое внедрение разра-ботанных мер позволит сэкономить государству 200-250 млн грн в год. При этом можно ожидать повышение уровня боеспособности Вооруженных Сил на 6,4 %. Данный вывод с точностью до тенденции может быть распространен и на другие воинские формирования Военной организации Украины.

Показано, что для выполнения требований, предъявляемых к кандидатам на вступление в НАТО, необходимо разработать отдельную государственную программу, предусмотрев в ней организационные меры оперативного и перс-пек-тивного внедрения, универсальные для всех воинских формирований.

Дальнейшие исследование предполагается сосредоточить в основном на совершенствовании комплексной модели вещевого обеспечения ВС и других воинских формирований образца 2010-2015 гг.

Ключевые слова: государственные механизмы, механизмы государ-ственного регулирования, реформирование системы, военная государственная политика, евроатлантическая интеграция, НАТО, военная безопасность, воен-ная организация, ресурсное обеспечение, вещевое обеспечение.

Shevelev V. Governmental mechanisms of reforming of system of resourcing military organization of Euro-Atlantic integration Ukraine. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of sciences of state management on a speciality 25.00.02 – mechanisms of state management. National academy of state management at the President of Ukraine. – Kiev, 2005.

In the dissertation the process of reforming of system of resource maintenance of the Armed Forces of Ukraine (AFU) and other military formations is investigated in view of the proclaimed political rate on integration in Euro-Atlantic of structure of safety and cooperation. The developed organizational bases of reforming of system of ware maintenance of military organization of Ukraine in interests of reduction provide her (it) to the standards accepted in the countries – members of NATO, creation of uniform system of ware maintenance for AFU and other military formations of the state. For their substantiation the appropriate scientific – methodical device is developed, in which basis the hypothesis is fixed, the ware maintenance agrees with which should not to reduce opportunities of military formations of military organization on performance of the functions, assigned to them, on purpose(appointment), and his(its) cost should not exceed an allowable level of financing. Using the established functional communication (connection) between efficiency of performance of the tasks, assigned to military formation, and ware maintenance of personal structure and structural elements of these military formations in view of economic opportunities of the state working in system of resource maintenance of restrictions and a proclaimed rate