Тернопільський державний економічний університет

БАБЕЦЬ Ірина ГЕОРГІЇВНА

УДК 339. 9:001

ІННОВАЦІЙНа МОДЕЛь ТРАНСКОРДОННого співробітництва УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Спеціальність: 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Центральної спілки споживчих товариств України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Мокій Анатолій Іванович,

Львівська комерційна академія, проректор з міжнародних зв’язків

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,

старший науковий співробітник Мікула Надія Анатоліївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

провідний науковий співробітник відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва

кандидат економічних наук, доцент Гладій Ірина Йосипівна,

Тернопільський державний економічний університет,

докторант кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу

Провідна установа: | Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра міжнародної економіки, м. Донецьк

Захист дисертації відбудеться 28вересня 2006 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.58.082.01 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська 11, корпус 11, зал засідань 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01601, м. Київ, вул.

Автореферат розісланий 22 серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради З.В.Задорожний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Незважаючи на декларування інноваційної стратегії економічного розвитку України, інновації ще не стали визначальним чинником зростання вітчизняної економіки. Інноваційна сфера характеризується низькою активністю промислових підприємств, скорочен-ням кількості і якості перспективних науково-технічних розробок, зменшен-ням обсягів фінансування науки. Реалізація інноваційної моделі розвитку економіки потребує інституційних перетворень з метою формування ринку інновацій, вдосконалення організаційного забезпечення процесу комерціалі-зації технологій та активізації інноваційної діяльності підприємств. Геогра-фічне розташування України та розширення кордонів ЄС створюють переду-мови для активізації транскордонного співробітництва та його інноваційного складника. Існує об’єктивна необхідність і можливість реалізації поряд із загальнодержавною інноваційною політикою її ефективної компоненти на мезо- і мікрорівні, основою якої повинен стати міжнародний обмін резуль-татами інтелектуальної праці.

Теоретичні аспекти впливу інновацій та рівня науково-технічного роз-витку на економічне зростання і конкурентоспроможність країн обґрунтовані у теоріях українських та зарубіжних вчених, зокрема М.Туган-Барановського, С.Глазьєва, М.Кондратьєва, П.Ромера, Р.Солоу, Й.Шумпетера. Залежність економічного розвитку країни від умов конкуренції, факторів виробництва, інституційного середовища та передумови технологічного обміну досліджу-вали Р.Вернон, Гж. Колодко, Д.Норт, М.Познер, М.Портер, Ю.Яковець. У працях вітчизняних економістів О.Амоші, Л.Антонюк, А.Гальчинського, В.Гейця, О.Лапко, А.Мокія, А.Поручника, С.Соколенка, В.Соловйова, А.Філі-пенка, І.Школи аналізуються причини низького рівня наукомісткості вироб-ництва, взаємозв’язок соціально-економічних показників та ступеня іннова-ційного розвитку економіки, досліджуються аспекти міжнародного трансферу технологій. Проблемам участі регіонів у інтеграційних процесах ЄС та розвит-ку транскордонного співробітництва присвячені дослідження В.Будкіна, І.Гладій, О.Гранберга, Б.Данилишина, М.Долішнього, Ю.Макогона, А.Мельник, В.Мельник, Н.Мікули, С.Писаренко, Є.Савельєва, В.Чужикова.

Проте у науковій літературі ще недостатньо уваги приділяється розробці ефективних моделей міжнародної інноваційної співпраці нашої країни як основи економічного розвитку регіонів, активізації науково-технічної компоненти транскордонного співробітництва та вдосконаленню його інсти-туційного забезпечення. При цьому відбувається прогресуюче зменшення нау-ково-технологічного потенціалу регіонів, що унеможливлює економічне зрос-тання у перспективі, поглиблює міжрегіональні диспропорції розвитку. Назрі-лою видається потреба в активізації транскордонного співробітництва як ефективної форми економічної інтеграції в Європейський Союз на регіональ-ному рівні. Актуальність цих проблем та недостатнє їх дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії у межах наукової теми “Проблеми інтеграції України у глобальне господарство” (затверджена Вченою радою ЛКА, протокол №5 від 31.01.2003р.) і пов’язана з науково-дослідною темою Української академії зов-нішньої торгівлі “Проблеми посилення економічної безпеки України у процесі лібералізації зовнішньоекономічних відносин” (номер державної реєстрації 99102/3). Особисто автором розроблено концептуальні рішення щодо інституційного забезпечення реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва України та Польщі, обґрунтовано організаційно-правові форми моделі, прогнозні параметри її ефективності, визначено напрями посилення енергетичної безпеки країни на основі інноваційної політики енергозбереження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування раціональних форм і методів активізації інноваційного процесу на основі запровадження інноваційної моделі транскордонного співробітництва, розробка методики оцінки її ефективності. Досягнення поставленої мети передбачало постановку і вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретико-методичні підходи до визначення впливу інно-ваційної діяльності та участі регіонів у інтеграційних процесах на економічне зростання;

- виявити можливість застосування кластерних моделей господарювання для активізації міжнародного науково-технічного співробітництва регіонів, окреслити концептуальні засади формування міжнародного інноваційного кластера;

- визначити особливості інноваційної діяльності та конкурентні переваги галузей промисловості Львівської області і Подкарпатського воєводства, окреслити пріоритетні напрями їх співпраці в інноваційній сфері;

- обґрунтувати концептуальні рішення з реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва (ІМТкС), визначити її цілі, засоби та особливості реалізації на різних рівнях ієрархії управління;

- визначити напрями формування інституційного забезпечення ІМТкС, обґрунтувати організаційно-правові форми базової інституції та принципи їх функціонування, окреслити основні етапи розвитку моделі;

- узагальнити методи оцінки ефективності інноваційної діяльності та транскордонної співпраці і на цій основі розробити методику оцінки ефек-тивності реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва;

- розробити методику прогнозування основних показників ефективності реалізації ІМТкС, здійснити прогнозні оцінки ефективності запровадження моделі та окреслити можливі сценарії її розвитку.

Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність суб’єктів господарювання на регіональному рівні в умовах поглиблення міжнародної інтеграції України, зокрема у формі транскордонного співробітництва.

Предметом дослідження є концептуальні рішення та механізми формування інноваційної моделі транскордонного співробітництва, методи оцінки ефективності та інституційне забезпечення її реалізації.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисер-тації є праці провідних вчених з питань впливу науково-технологічних змін на економічне зростання та забезпечення конкурентоспроможності країн, регіо-нального розвитку та транскордонної співпраці, регулювання інноваційної діяльності на різних рівнях ієрархії управління. У роботі використано методи економічного аналізу, зокрема: групування та порівняння (систематизація та узагальнення методів оцінки ефективності інноваційної діяльності і транскор-донного співробітництва); математико-статистичні методи (кластерний аналіз регіонів України і Польщі за рівнем інноваційної активності; регресійний ана-ліз впливу показників інноваційної діяльності на економічний розвиток регіо-ну); математичне програмування (розробка алгоритму максимізації прибутку для забезпечення ефективної реалізації ІМТкС) та моделювання (побудова динамічних рядів та прогнозування основних показників реалізації ІМТкС).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти та офіційні дані Державного комітету статистики України, статистична інформація країн-партнерів та міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних дослід-ників, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні окремих теоретичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо запровадження раціональних форм і методів активізації інноваційного транскордонного співробітництва. Найбільш вагомими результатами дослід-ження, що містять наукову новизну, є:

вперше:

- запропоновано інноваційну модель транскордонного співробітництва регіонів як сукупність економічних суб’єктів, органів державного управління, недержавних організацій територій різних країн, діяльність яких спрямована на розробку, впровадження, комерціалізацію інновацій, об’єднаних між собою певною інституцією з метою оптимізації параметрів співпраці регіонів, та розроблено головні характеристики цієї моделі (цілі, засоби та особливості реалізації на різних рівнях управління);

- окреслені організаційно-правові форми ІМТкС (Інноваційний центр транскордонного співробітництва, Міжнародний центр інновацій та розвитку, Міжнародний інноваційний кластер, міжнародна регіональна неурядова організація), основні етапи їх розвитку, інституційна база моделі;

удосконалено:

- методи оцінки ефективності транскордонного співробітництва (до-повнено методиками розрахунку інтегральної економічної ефективності про-сторово розосереджених інноваційних проектів як співвідношення вартості грошових потоків додаткового прибутку, одержаних внаслідок реалізації інноваційних проектів, до витрат, обчислених за методом „первісних витрат”, а також рентабельності науково-технічної участі вітчизняного та іноземного засновників спільного підприємства як відношення частки прибутку від про-дажу інноваційної продукції до вартості об’єктів промислової власності, внесених у статутний фонд підприємства кожним засновником);

- методику прогнозування ефективності інноваційного транскор-донного співробітництва, що включає алгоритм максимізації прибутку від впроваджуваних інноваційних проектів та екстраполяцію трендів основних показників інноваційної діяльності, та розроблено ймовірні сценарії розвитку ІМТкС залежно від рівня і глибини інституційних змін;

- механізми та функції органів інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності: створення органу науково-технічної співпраці регіо-нів і передача у його компетенцію процедури експертної оцінки та державної реєстрації інноваційних проектів; надання органам державної влади повноважень у фінансуванні транскордонного співробітництва та реалізації міжрегіональних інноваційних стратегій;

набули подальшого розвитку:

- окремі положення теорії національних конкурентних переваг (розши-рено поняття інноваційного потенціалу як розвиненого фактора виробництва, до якого віднесено сукупність науково-технічної та технологічної інформації інноваційно активних галузей промисловості, проектно-конструкторських бюро і лабораторій та творчої діяльності виробничого персоналу);

- теоретичні положення кластерної моделі інноваційного розвитку (окреслено поняття і принципи функціонування міжнародного інноваційного кластера як системи підприємств і організацій, розташованих на території сусідніх країн, що характеризуються тісними зв’язками у сфері науково-дослідних робіт, діяльність яких зосереджена на виробництві наукомісткої продукції та комерціалізації технологій);

- застосування макроекономічних теорій для дослідження основних тенденцій регіонального економічного розвитку на основі розгляду регіонів як квазідержави і квазікорпорації (модель П.Ромера – для оцінки взаємозв’язків між валовою доданою вартістю та основними показниками інноваційної діяльності, теорію М.Портера – для обґрунтування факторних переваг прикордонних регіонів у інноваційній співпраці);

- підходи до типологізації галузей промисловості регіонів за критерієм рівня інноваційної активності та визначення основних напрямів обміну науково-технічними розробками між галузями-донорами та галузями-реципієнтами інновацій в межах транскордонного співробітництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування нових форм міжнародної співпраці на основі активізації іннова-ційної компоненти транскордонного співробітництва, вдосконалення інсти-туційного забезпечення науково-технічної діяльності учасників ІМТкС. Пропоновані у дисертації підходи до визначення ефективності, прогнозування і формування інфраструктури науково-технічної діяльності можуть бути вико-ристані недержавними організаціями, органами місцевої влади для оцінки ста-ну і визначення перспективних напрямів інноваційної співпраці регіонів. Ос-новні положення та рекомендації щодо активізації інноваційної діяльності на мезорівні використані Львівською облдержадміністрацією у розробці “Рамко-вих рішень щодо формування та реалізації інноваційної політики у м. Львові та Львівській області” (довідка № 341/4-777 від 15.08.2003р.) та враховані під час підготовки аналітичних матеріалів і моніторингів Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка №2/13-35 від 7.09.2005р.). Результати досліджень були використані у навчальному посібнику з дисципліни „Міжнародний інноваційний менеджмент” та мето-дичних вказівках з курсу „Патентно-ліцензійна торгівля” (у співавторстві), а також при викладанні дисципліни „Міжнародний інноваційний менеджмент” у Львівській комерційній академії (довідка №14/05 від 24.06.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власних розробок і розрахунків здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній кон-ференції „Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної еко-номіки України” (м.Чернівці, 2003р.), VI міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків” (м.Київ, 2003р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток науково-технологічних парків та іннова-ційних структур інших типів: Україна і світовий досвід” (м.Львів, 2003р.), міжнародній науково-практичній конференції „Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ” (м.Маріуполь, 2004р.), міжнародному українсько-польському науково-практичному семі-нарі „Інноваційна модель транскордонного співробітництва регіонів” (м.Львів, 2004р.), міжнародній науково-практичній конференції „Туристич-на індустрія як вектор регіонального розвитку” (м.Чернівці, 2005р.), VIII міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародна торгівля у кон-тексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м.Київ, 2005р.), І і ІІ міжнародних наукових конференціях „Актуальні проблеми регіональ-ного розвитку в контексті європейської інтеграції” (м.Шацьк, 2005, 2006рр.), міжнародних науково-практичних семінарах “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект” (м.Донецьк, 2003, 2004, 2005 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліко-вано у 17-ти наукових статтях (вісім опубліковано автором одноосібно), у тому числі сім статей у фахових виданнях і десять – в інших, загальним обсягом 15,2 д. а. (особистий внесок дисертанта – ,8 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота обсягом 233 сторінки, у тому числі 159 сторінок основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, містить перелік використаних джерел із 210 найменувань, з яких на 189 є посилання, та 22 додатки на 55 сторінках. Дисертація ілюстро-вана 16 рисунками на 16 сторінках і містить 14 таблиць на 14 сторінках.

Основний Зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи дослідження впливу інно-вацій та транскордонного співробітництва на економіку” систематизовані та узагальнені основні підходи до оцінки впливу інноваційної діяльності та регіонального розвитку на економіку країни, методи оцінки ефективності транскордонного співробітництва та інноваційної діяльності.

Для інноваційного розвитку економіки одним з найважливіших ресурсів є інформація та знання, які обумовлюють динаміку науково-технічного прог-ресу і економічного зростання. Для визначення взаємозв’язку між рівнем роз-витку інноваційного потенціалу та економічним зростанням використовують модель П.Ромера, в якій змінною виробничої функції є обсяг наукових знань. У моделі враховуються лише кількісні чинники інноваційного розвитку, що призводить до неадекватності висновків про передумови динаміки основних макроекономічних показників. Тому виникає необхідність застосування інших теорій, які досліджують якісні характеристики інноваційної діяльності. Зокрема, М.Портер пояснює залежність конкурентоспроможності країни від використання розвинених факторів виробництва, у тому числі “ресурсу знань”, що включає сукупність науково-технічної інформації, зосередженої в базах даних університетів та науково-дослідних інститутів. Враховуючи значну концентрацію наукового потенціалу у виробничому секторі країн з перехідною економікою, до цього фактора запропоновано включити запас знань в інноваційно активних галузях, одержаний у процесі проведення науково-дослідних робіт і впровадження інновацій.

Ефективне використання запасу знань залежить від інституційного се-редовища в країні, оскільки процес обміну інтелектуальною продукцією характеризується зростанням трансакційних витрат, пов’язаних з оцінкою науково-технічної продукції, оплатою патентування, охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (ОІВ), наглядом за виконанням угод. Провідна роль у зменшенні трансакційних витрат належить кластерам конкурентоспроможних галузей, які оптимізують процес обміну ідеями та інформацією. Активізація науково-технічної співпраці суб’єктів господарю-вання сусідніх держав є передумовою формування міжнародного інновацій-ного кластера, що дозволить розширити факторні переваги кожного прикор-донного регіону і посилити інтегральну конкурентоспроможність.

Актуальність такого співробітництва підтверджується результатами економічної інтеграції у межах єврорегіонів, досвідом реалізації політики ди-вергенції та конвергенції, формування „полюсів росту” у транскордонних регіонах розвинених країн. Згідно з моделлю регіональної інтернаціоналізації транскордонне співробітництво є завершальним етапом еволюції регіонів, якому передують підвищення їх конкурентоспроможності та посилення внутрішньорегіональної інтеграції. Оскільки соціально-економічний розвиток прикордонних територій відстає від центральних, ці регіони не можуть стати основою внутрішньорегіональної інтеграції. Отже, транскордонне співробіт-ництво повинно розглядатися не лише як наслідок розвитку периферійних регіонів, а також і як засіб їх економічного зростання. Існуючі парадигми дослідження регіону, відповідно до яких він розглядається як квазідержава і квазікорпорація, обумовлюють можливість застосування макроекономічних теорій на регіональному рівні: модель П.Ромера – для оцінки впливу іннова-ційної діяльності на економічне зростання регіону, теорію М.Портера – для визначення факторних переваг регіонів у транскордонному співробітництві.

В умовах техноглобалізму посилюється роль інноваційної компоненти транскордонного співробітництва, яка забезпечує збалансовані довгострокові економічні відносини між країнами. З метою створення необхідного інститу-ційного забезпечення науково-технічної співпраці прикордонних регіонів у дисертації запропоновано запровадити інноваційну модель транскордонного співробітництва як сукупності суб’єктів господарювання, органів державного управління, недержавних організацій різних країн, що діють в інноваційній сфері та об’єднані певною інституцією.

У другому розділі „Передумови та проблеми інноваційного транс-кордонного співробітництва України та Польщі” досліджено вплив іннова-ційної діяльності на економічне зростання у Львівській області, визначено факторні переваги та напрями інноваційної співпраці галузей промисловості Львівської області і Подкарпатського воєводства, оцінено ефективність науково-технічного транскордонного співробітництва цих регіонів.

Згідно з моделлю П.Ромера економічне зростання регіону значною мірою зумовлене науково-технічним прогресом, що підтверджується проведеним дослідженням залежності обсягів валової доданої вартості (ВДВ) від показників інноваційної діяльності у Львівській області за 1995-2003 рр.:

GVA = 9867,66 –1,03 x1 + 0,004 x2 + 15,5 x3, (1)

де GVA – обсяги валової доданої вартості (ВДВ); х1 – чисельність виконавців науково-технічних робіт; х2 – обсяги фінансування науково-технічних робіт; х3 – кількість впроваджених нових прогресивних технологічних процесів.

Оцінка взаємозв’язків з допомогою лінійної множинної регресії свід-чить, що на зростання обсягів ВДВ позитивно впливають обсяги фінансування науково-технічних робіт і кількість впроваджених нових технологічних проце-сів. Обернено пропорційна залежність між чисельністю науково-технічних працівників та зростанням ВДВ зумовлена неефективним використанням кош-тів внаслідок неконкурсного характеру їх розподілу, низькою результатив-ністю наукових досліджень, інституційною недосконалістю процесу комерціа-лізації ОІВ. Саме тому необхідно вирішити проблеми фінансування науково-технічних робіт, створення інституційного забезпечення та інфраструктури інноваційної діяльності. Важлива роль у їх розв’язанні належить міжна-родному науково-технічному співробітництву, зокрема транскордонному.

Ефективність інноваційної співпраці прикордонних регіонів залежить від рівня їх соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Групу-вання областей України і воєводств Польщі за основними показниками інно-ваційної діяльності дозволило виявити відставання українських областей від воєводств, при цьому низка вітчизняних регіонів, у тому числі й Львівська область, за величиною витрат на науково-дослідні і дослідницько-конструк-торські роботи (НДіДКР) не поступаються регіонам-лідерам, а за чисельністю працівників науково-дослідної сфери випереджають регіони Польщі, зокрема Подкарпатське воєводство. Проведене дослідження дозволило визначити науково-технічний потенціал основною факторною перевагою участі Львівської області у реалізації ІМТкС.

Як доведено у першому розділі роботи, при обгрунтуванні основних напрямів транскордонного співробітництва необхідно враховувати „запас знань” промислових підприємств. Проведене групування галузей промисло-вості Львівської області і Подкарпатського воєводства за рівнем інноваційної активності дозволило окреслити такі напрями співпраці галузей-донорів і галузей-реципієнтів інновацій: обмін науково-технічними розробка-ми між галузями з найвищою та середньою інноваційною активністю для підвищення наукомісткості виробництва; надходження новинок від галузей з найвищою до галузей з низькою інноваційною активністю з метою оновлення продукції; співпраця галузей з низькою інноваційною активністю для виконання спільних розробок чи адаптації імпортних технологій.

Проведений аналіз ефективності транскордонного співробітництва під-твердив домінування торговельно-інвестиційної моделі у зв’язках Львівської області з Польщею та її асиметричність (у 2004 р. негативне сальдо зовні-шньої торгівлі дорівнювало 75,3 млн дол. США, обсяги імпорту товарів – 138,9 млн дол., експорту – 63,6 млн дол.; в економіку Львівської області залу-чено 66,9 млн дол. прямих інвестицій з Польщі, в економіку Польщі – 62,64 тис. дол. інвестицій з Львівської області). Науково-технічне співробітництво регіонів Польщі та України характеризується низькою активністю: у 2004 р. чисельність науковців, які працюють за кордоном, зменшилася на 42% порів-няно з 2002 р.; зменшується кількість грантів міжнародних фондів (у 2004 р. – лише один). Причинами цього необхідно вважати несформованість ринку інновацій, практичну відсутність інноваційної інфраструктури та належного інформаційного забезпечення процесу комерціалізації технологій. Порівняль-ний аналіз інфраструктури прикордонних регіонів виявив переваги Подкар-патського воєводства у забезпеченні інституціями науково-технічної сфери (7 бізнес-інкубаторів, 13 страхових і 319 фінансових установ) порівняно з Львівською областю.

У дисертації доведено, що в умовах недостатнього фінансування НДіДКР, низького рівня технологічного розвитку підприємств, відсутності попиту на інновації, нерозвиненості інноваційної інфраструктури саме запро-вадження ІМТкС економічних суб’єктів Львівської області та Подкарпат-ського воєводства дозволить розширити попит на вітчизняні науково-технічні розробки через задоволення потреб польських підприємств, використання інфраструктури сусідньої країни і залучення фінансових коштів програм технічної допомоги ЄС.

Третій розділ роботи „Інноваційна модель транскордонного спів-робітництва” присвячений детальній розробці ефективних форм науково-технічного співробітництва прикордонних регіонів.

Інноваційна модель транскордонного співробітництва суб’єктів при-кордонних територій України і Польщі запроваджується для покращення по-казників соціально-економічного розвитку країн-партнерів шляхом посилення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на основі активізації інно-ваційної діяльності. До основних завдань ІМТкС віднесено: сприяння впровадженню інновацій; ефективне використання і розвиток науково-технічного потенціалу регіонів; зміцнення взаємозв’язків науково-дослідної сфери з підприємництвом і органами влади, тобто, у сукупності, усунення структурних перешкод інноваційному розвитку.

Першочерговим заходом реалізації моделі у дослідженні визначено ство-рення як неприбуткової громадської організації Інноваційного центру транс-кордонного співробітництва (ІЦТкС), діяльність якого полягатиме у нагромад-женні інноваційних пропозицій, підтримці інноваційних проектів та обміну ін-формацією. Розвиток ІМТкС передбачає еволюційну зміну її організаційно-пра-вових форм, розширення функцій, вдосконалення інституційної бази (рис. 1).

На початковому етапі реалізації ІМТкС необхідно вдосконалити зако-нодавство у сфері регулювання інноваційної діяльності та транскордонної співпраці: визначити у законодавчому порядку Інноваційний центр транскор-донного співробітництва органом транскордонної співпраці; включити до його функцій експертизу і кваліфікування інноваційних проектів; передбачити преференційні режими реалізації інноваційних проектів; надати органам місцевої влади повноваження щодо реалізації міжрегіональних інноваційних стратегій та формування в місцевих бюджетах статті видатків на проекти інноваційного транскордонного співробітництва.

Для управління реалізацією ІМТкС розроблено методику оцінки її ефективності на різних рівнях управління. На мікрорівні передбачається оцінка інноваційної діяльності залежно від організаційної форми суб’єкта господарювання, його статусу в процесі обміну інноваціями (продавець чи покупець) та від місця розташування підприємства (Львівська область чи Подкарпатське воєводство) (рис. 2).

Рис.2. Сутність методики оцінки ефективності реалізації ІМТкС

Аналіз результатів реалізації ІМТкС на мезорівні передбачає оцінку показників зовнішньої торгівлі наукомісткими товарами та послугами, якості людського капіталу, інноваційної активності галузей промисловості, а також розрахунок інтегральної ефективності сукупності просторово розосереджених інноваційних проектів:

, (2)

де PVЗРj – дисконтована вартість грошових потоків додаткового прибутку (роялті), одержаних внаслідок реалізації j-го інноваційного проекту (ліцензійної угоди) з використання і-го об’єкту інтелектуальної власності; PVВИТРі – вартість і-го об’єкта інтелектуальної власності, розрахована за методом первісних витрат; k – кількість ОІВ, що використовуються в інноваційних проектах на момент оцінки ефективності; m – кількість інноваційних проектів (ліцензійних угод), реалізованих в межах ІМТкС на момент оцінки ефективності; R - ризик, зумовлений дією зовнішніх факторів.

Для планування процесу інноваційного транскордонного співробітниц-тва у роботі запропоновано розробити прогноз на основі аналізу динамічних рядів. Побудовані часові тренди, що відображають тенденції зміни ВДВ та основних показників інноваційної діяльності у Львівській області, дозволили одержати їх прогнозні значення до 2008р. та окреслити можливі сценарії розвитку ІМТкС (табл. 1).

Таблиця 1

Прогнозні показники розвитку ІМТкС до 2008 р.

Економічні параметри | Сценарії розвитку | песимістичний | базовий | оптимістичний | ВДВ, % до попереднього року | 6,0 | 8,6 | 10,0 | Експорт високотехнологічної продукції, % до попереднього року | 3,0 | 6,4 | 8,0 | Динаміка частки високотехнологічної продукції в експорті, % | 1,1 | 2,6 | 3,0 | Кількість використаних об`єктів інтелектуальної власності, % до попереднього року | -4,0 | -2,9 | 1,0 | Чисельність виконавців наукових і науково-технічних робіт, % до попереднього року | -12,0 | -9,0 | -5,0 | Кількість наукових організацій, % до поперед-нього року | -2,0 | 2,2 | 5,0 | Обсяги фінансування наукових досліджень і розробок, % до попереднього року | 2,0 | 6,6 | 8,0 | Кількість впроваджених нових технологічних прогресивних процесів, % до попереднього року | -8,0 | -5,1 | 1,0 | Базовий сценарій можливий за умови збереження існуючих тенденцій в економіці та повернення до преференційного режиму інноваційної діяльності, передбаченого законодавством до 2005р. Розвиток за песимістичним сценарієм відбуватиметься, якщо законодавство щодо регулювання інноваційної сфери залишиться без змін. Оптимістичний сценарій реалізації ІМТкС ґрунтується на впровадженні комплексного інституційного забезпечення, що передбачає вдосконалення чинного законодавства та нормативно-розпорядчої бази місцевого рівня, розробку нових законів, укладання міжнародних угод у цій сфері.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-прикладної задачі обґрунтування нових форм активізації інноваційної діяльності, розробки методичних підходів до реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва, вдосконалення інституційного забезпечення реалізації моделі та методики оцінки її ефектив-ності в умовах поглиблення європейської інтеграції України. Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. Глобалізація світових господарських зв’язків актуалізує завдання посилення інноваційної компоненти у системі міжнародного співробітництва. Узагальнення теоретичних положень щодо впливу технологічних змін на еко-номічне зростання доводить, що конкурентоспроможність держави забезпе-чується розвиненими факторами виробництва, до яких відноситься „ресурс знань” – сукупність наукової, технічної і ринкової інформації, яка зосеред-жена в інноваційних організаціях та установах. Для постсоціалістичних еконо-мік із значним науковим потенціалом властиве нагромадження результатів НДіДКР і у виробничому секторі. Тому поняття „ресурсу знань” доповнено з урахуванням науково-технічної і технологічної інформації інноваційно активних галузей промисловості, нагромадженої у процесі наукової діяльності проектно-конструкторських бюро, лабораторій та виробничого персоналу.

2. Налагодження стабільних і тривалих економічних взаємозв’язків на інноваційній основі є передумовою формування міжнародного інноваційного кластера як системи підприємств і організацій, розташованих на території сусідніх країн, що характеризується тісними зв’язками у сфері науково-дос-лідних робіт, виробництві наукомісткої продукції та комерціалізації техноло-гій. Таким чином, сукупність факторів конкурентоспроможності в інновацій-ній сфері розширюється фактором “суміжних галузей” іншої країни, а конку-рентоспроможність розглядається в сенсі інтегральної транскордонної конку-рентоспроможності.

3. Теорії регіонального розвитку доводять актуальність транскордон-ного співробітництва у забезпеченні економічного зростання периферійних регіонів. Прикордонне розміщення більшості областей України та розширення кордонів ЄС актуалізує транскордонне співробітництво та його інноваційну компоненту як пріоритетний напрям міжнародної співпраці. З метою забезпе-чення сприятливого інституційного середовища для науково-технічної спів-праці суб’єктів господарювання прикордонних регіонів у дисертації пропо-нується запровадження інноваційної моделі транскордонного співробітництва.

4. Існуючі парадигми дослідження регіону, відповідно до яких його можна розглядати як квазідержаву чи квазікорпорацію, обумовлюють за-стосування макроекономічних теорій на мезорівні і дозволяють використати основні положення моделі П.Ромера для оцінки впливу інноваційної діяльнос-ті на економічне зростання регіону, а теорії М.Портера - для визначення конку-рентних переваг прикордонних територій у науково-технічній співпраці.

5. Дослідження інноваційної діяльності регіонів на прикладі галузей промисловості Львівської області і Подкарпатського воєводства дозволили визначити факторні переваги участі у науково-технічному співробітництві (для української сторони – науковий потенціал регіонів, для польської – інноваційну інфраструктуру, систему фінансування, наявність попиту на інновації), а також виявити у промисловості кожного регіону галузі-донори і галузі-реципієнти інновацій, окреслити пріоритети міжнародної співпраці галузей з високою, середньою і низькою інноваційною активністю.

6. Виявлені у роботі домінування торговельно-інвестиційної моделі в українсько-польських економічних зв`язках та її асиметричність, низька ефективність інноваційної співпраці обумовлюють необхідність розв`язання низки інституційних проблем поглиблення інноваційного співробітництва. Цим аргументована необхідність реалізації інноваційної моделі транскор-донного співробітництва, яка передбачає: вдосконалення чинного законо-давства щодо державної підтримки інноваційних підприємств; посилення ролі місцевих органів влади у транскордонному співробітництві; створення організаційних форм супроводу процесу обміну інноваціями.

7. На першому етапі розвитку ІМТкС передбачено створення Інноваційного центру транскордонного співробітництва (ІЦТкС), основним завданням якого є налагодження інформаційних зв’язків між учасниками науково-технічної співпраці. Для забезпечення діяльності центру необхідно: повернутися до системи преференцій інноваційним підприємствам; забезпечити прозорість процедури відбору і реєстрації інноваційних проектів; посилити роль і відповідальність місцевих органів влади у транскордонному співробітництві. Наступний етап реалізації моделі передбачає трансфор-мування ІЦТкС у Міжнародний центр інновацій та розвитку з розширенням його функцій до безпосередньої участі у процесі комерціалізації технологій. Функціонування міжнародного інноваційного кластера на третьому етапі розвитку ІМТкС дозволить подолати структурні перешкоди інноваційного розвитку. Суперечливість і недієвість міждер-жав-них угод у сфері інноваційної співпраці зумовлює необхідність регулювання процесу комерціалізації ОІВ міжнародною міжрегіональною неурядовою організацією на четвертому етапі розвитку ІМТкС.

8. Успішна реалізація ІМТкС потребує прогнозної і поточної оцінки ефективності реалізації як самої моделі, так і сукупності окремих її складників (інноваційних проектів, експорту (імпорту) ліцензій, технологій тощо), а також рентабельності науково-технічної участі партнерів спільного підпри-ємства, інтегральної ефективності просторово розосереджених інноваційних проектів та впливу інноваційної діяльності на економічне зростання.

9. Якість та системність інституційних змін визначають ефективність за-провадження ІМТкС і можливі сценарії її розвитку. Планування показників реалізації ІМТкС рекомендується здійснювати з використанням прогнозних оцінок на основі аналізу динамічних рядів і екстраполяції тренду. Базовий сценарій є найбільш ймовірним на початковому етапі реалізації моделі і передбачає збереження існуючих тенденцій в економіці регіону та надання преференцій інноваційним підприємствам. Реалізація песимістичного сцена-рію відбудеться у випадку відсутності необхідних інституційних змін, опти-міс-тичного сценарію – за умови істотного вдосконалення інституційного забезпечення ІМТкС.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Бабець І.Г. Формування регіональної інноваційної політики у контек-сті вступу України до СОТ // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій у регіоні. Збірник наукових праць. – Львів: ІРД НАНУ, 2005. – С.58-64 (0,4 д.а.).

2. Бабець І.Г. Основні аспекти формування інноваційного кластера у Львівській області в контексті розширення ЄС // Вісник Хмельницького на-ціонального університету. – Економічні науки. – №2. – Т. 2. Хмельницький: ХНУ, 2005. – С.36-39 (0,36 д.а.).

3. Бабець І.Г. Методика оцінки ефективності реалізації інноваційної мо-делі транскордонного співробітництва // Проблемы развития внешнеэкономи-ческих связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2005.– С.533-538 (0,5 д.а.).

4. Бабець І.Г., Мокій А.І. Інноваційний розвиток туристично-рекреаційної галузі як напрям посилення конкурентоспроможності спеціальних економічних зон // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. – Економічні науки. Ч.2. – Вип. ІV. – Чернівці: АНТ Лтд, 2005. – С.42-49 (0,44 д.а./0,25 д.а.). (Особистий внесок автора: обґрунтовано напрями інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі в межах СЕЗ).

5. Бабець І.Г., Мокій А.І. Методичні аспекти реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. – Чернівці: АНТ Лтд, 2004. – Вип. ІІ. – С. 354-361 (0,32 д.а./0,2 д.а.). (Особистий внесок автора: окреслено завдання Інноваційного центру транскордонного співробітництва, розроблено схему комерціалізації інновацій у межах ІМТкС).

6. Бабець І.Г., Мокій А.І., Полякова Ю.В. Основні підходи до формуван-ня регіонального складника інноваційної політики / Проблемы развития внеш-неэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: регио-нальный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2004. – С.217 – 219 (0,28 д.а./0,1 д.а.). (Особистий внесок автора: проаналізовано основні по-казники інноваційної діяльності у Львівській області, визначені напрями між-регіонального та міжнародного науково-технічного співробітництва).

7. Бабець І.Г. Особливості оцінки інтелектуальної власності у перехідній економіці // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2003. – С.768-770 (0,27 д.а.).

В інших виданнях:

8. Бабець І.Г. Перспективи участі промислових комплексів Львівської області і Подкарпатського воєводства у інноваційному транскордонному співробітництві // Вісник ЛКА. – Серія економічна. Спеціальний випуск. – Львів: Видавництво ЛКА, 2005. – С.138-146 (0,41 д.а.).

9. Бабець І.Г. Досвід Польщі у контексті реалізації інноваційної моделі регіонального розвитку // Вісник ЛКА. – Серія економічна. – Випуск 18. Ч. 1 – Львів: Видавництво ЛКА, 2005. – С.239-244 (0,37 д.а.).

10. Мокій А.І., Бабець І.Г. Інноваційний потенціал регіонів України: стан, проблеми та шляхи зміцнення. В кн.: Україна: стратегічні пріоритети. Аналі-тичні оцінки – 2005 / За ред. О.С.Власюка. – К.: Знання України, 2005. – С.231-249 (10,2 д.а./ 2,1 д.а.). (Особистий внесок автора: порівняльний аналіз інноваційної інфраструктури та показників діяльності СЕЗ Львівської області і Подкарпатського воєводства).

11. Babeж I., Mokij A., Sztaсko T. Innowacyjna dziaіalnoњж podstaw№ rozwoju turystyczno-rekreacyjnej sfery obwodu Lwowskiego // Regionalna polityka spoіeczno-gospodarcza – determinanty i dylematy rozwoju. Studia i materiaіy. – Kielcе: Wyїsza Szkoіa Zarz№dzania Gospodark№ Regionaln№ i Turystyk№, 2005. – S. 237-241 (0,24 д.а./0,15 д.а.). (Особистий внесок автора: визначено основні напрями реалізації інноваційних проектів розвитку туристично-рекреаційної сфери Львівської області).

12. Бабець І.Г., Мокій А.І., Полякова Ю.В. Формування регіональної ін-новаційної політики в контексті вступу України до СОТ // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики. Матеріали VIII міжнародної конференції, травень 2005 р. – К.: УАЗТ, 2005. – С. 185-186 (0,1 д.а./0,03 д.а.). (Особистий внесок автора: на основі кластерного аналізу визначено конкурентоспроможні галузі промисловості Львівської області).

13. Бабець І., Мокій А., П’ятак В. Актуальність та основні засади реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва // Проблемы и пер-спективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. – Сборник научных трудов. – Свищов – Донецк: СА “Д.А.Ценов”, ДонНУ. – 2004. – С. 19-26 (0,4 д.а./ 0,15 д.а.). (Особистий внесок автора: розроблено основні принципи структурної побудови інноваційної моделі транскордонного співробітництва).

14. Бабец И.Г., Мокий А.И., Полякова Ю.В. Инновационная деятельность – приоритетное направление трансформации экономики Украины. В кн.: Актуальные проблемы устойчивого развития / В.А.Акимов, Е.В.Бридун, М.Ю.Ватагин и др. – К.: О-во “Знание” Украины, 2003. – С.158-163 (0,4 д.а./0,1) (Особистий внесок автора: оцінка інноваційної діяльності підприємств та науково-технічної сфери України).

15. Бабець І.Г. Проблеми інноваційного проектування у господарській діяльності підприємств // Розвиток науково-технологічних парків та інновацій-них структур інших типів: Україна і світовий досвід. Матеріали ІІ міжнародної конференції, червень 2003р. – Львів: ЛвЦНТЕІ, 2003. – С.181-183 (0,15 д.а.).

16. Бабець І.Г. Проблеми і перспективи розвитку інноваційної діяльності у Львівській області // Науковий вісник ЧТЕІ КНЕУ. – Матеріали Всеукраїнської конференції, квітень 2003р. – Чернівці: АНТ Лтд., 2003. – С.263-266 (0,22 д.а.).

17. Бабець І.Г., Мокій А.І., Полякова Ю.В. Науково-технічна інтеграція України як напрям посилення конкурентоспроможності країни // Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. –Збірник матеріалів VI міжнародної конференції, травень 2003 р. – К.: УАЗТ, 2003. – С.94-96 (0,16 д.а./0,05 д.а.). (Особистий внесок автора: проаналізовано участь України у міжнародному науково-технічному співробітництві).

Анотація

Бабець І. Г. Інноваційна модель транскордонного співробітництва України та Польщі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні від-носини. – Тернопільський державний економічний університет. – Тернопіль, 2006.

У роботі розроблено теоретико-методичні положення, практичні реко-мендації щодо активізації інноваційної діяльності як основи економічного зростання регіону, розвитку інноваційної компоненти транскордонного спів-робітництва. Розширено поняття „ресурсу знань”, окреслено визначення між-народного інноваційного кластера, доповнено методику оцінки ефективності транскордонного співробітництва. Запропоновано створення і розроблено ме-тодичні підходи до реалізації інноваційної моделі транскордонного співро-бітництва прикордонних регіонів як основи активізації інноваційної діяльності та міжнародної науково-технічної співпраці, визначено етапи розвитку організаційно-правових форм та інституційної бази моделі. На основі прогнозування показників інноваційної діяльності розроблено ймовірні сценарії розвитку моделі.

Ключові слова: транскордонне співробітництво, інноваційна модель, міжна-родний інноваційний кластер, інституційне забезпечення, методи оцінки ефек-тивності, прогнозування ефективності.

Аннотация

Бабец Ирина Георгиевна. Инновационная модель трансграничного сотрудничества Украины и Польши. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные эко-номические отношения. – Тернопольский государственный экономический университет. – Тернополь, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методических положений, практических рекомендаций по активизации инновационной деятельности как основы экономического роста в регионе, повышения эффективности транс-граничного сотрудничества и развития его инновационной составляющей.

В работе систематизированы основные теоретические положения о влиянии инновационной деятельности и трансграничного сотрудничества на эко-номику страны, методы оценки эффективности инновационных проектов и трансграничного сотрудничества. Дополнено понятие развитых факторов производства запасом знаний инновационно активных отраслей промыш-ленности, накопленным в результате проведения предприятиями научно-исследовательских работ и внедрения инноваций. Сформулировано определение международного инновационного кластера как системы предприятий и организаций, которые расположены на территориях соседних стран и характеризуются тесными связями в сфере научно-исследовательских работ, производстве наукоемкой продукции и коммерциализации технологий. Дополнена методика оценки эффективности трансграничного сотрудничества методами определения количественных и качественных параметров его инновационной составляющей на микро- и мезоуровне.

Исследована взаимосвязь экономического роста с основными показате-лями инновационной деятельности Львовской области, что позволило сделать вывод о прямой зависимости объемов валовой добавленной стоимости (ВДС) от увеличения финансирования научно-технических работ и количества внед-ренных технологических процессов. Между численностью научных работни-ков и ВДС выявлена обратно пропорциональная зависимость, которая обус-ловлена неэффективным использованием денежных ресурсов, низкой резуль-тативностью научных исследований, отсутствием инновационной инфра-структуры. Решение указанных проблем предлагается с помощью активиза-ции трансграничного научно-технического сотрудничества Украины и Польши.

Проведена оценка инновационного потенциала регионов Украины и Польши и группирование отраслей промышленности по инновационным показателям, что позволило определить как основу трансграничного иннова-ционного сотрудничества: развитую инфраструктуру, спрос на инновации, наличие источников финансирования в Подкарпатском воеводстве и научный потенциал Львовской области. Оценка эффективности трансграничного сотрудничества подтвердила доминирование торгово-инвестиционной модели в международных отношениях Львовской области, низкую активность научно-технических связей приграничных регионов и потенциальные возможности обмена наукоемкими товарами и услугами. В диссертации предложена инновационная модель трансграничного сотрудничества Львовской области и Подкарпатского воеводства, цели которой – содействие внедрению инноваций, эффективное использование и развитие научно-технического потенциала регионов, укрепление взаимосвязи научно-исследовательской сферы с предпринимателями и органами власти.

Обоснованы новые формы научно-технического сотрудничества при-граничных регионов, их институциональное обеспечение и