У першому розділі „Організаційні та методологічні засади створення
спільних підприємств на території України” розглянуто особл
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА
БІДЮК ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 65.052 я 723
ОБЛІК І АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
(на прикладі підприємств целюлозно-паперової промисловості)
Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі бухгалтерського обліку Національної академії державної податкової служби України, м. Ірпінь.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
КУЖЕЛЬНИЙ Микола Васильович,
Київський національний економічний університет,
завідувач кафедри обліку
підприємницької діяльності
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
КІРЕЙЦЕВ Григорій Герасимович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту;
кандидат економічних наук, доцент
СОПКО Валерія Василівна,
Університет економіки і права “Крок”,
заступник завідувача кафедри обліку, аналізу і аудиту.
Провідна установа: Державна академія статистики, обліку і аудиту,
Держкомстат України, кафедра бухгалтерського
обліку, м. Київ
Захист дисертації відбудеться “ 20 ” березня 2006 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 в Київському національному економічному університеті ім.Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м.Київ, пр-т Перемоги, 54/1, ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1, ауд. 201.
Автореферат розісланий “ 20 ” лютого 2006 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
професор В.Я. Савченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Економіко-правові засади створення спільних підприємств (СП) на території України свідчать, що існує ряд специфічних особливостей, які виділяють спільну діяльність від інших видів. Тому організація та методологія обліку і аналізу діяльності СП залежатиме від особливостей економічного механізму їх функціонування. Вимоги як вітчизняних, так і іноземних учасників СП та їх рівень зацікавленості в уніфікованій системі організації і методики обліку та аналізу діяльності об’єкта інвестування значно зростають. Але на сьогодні відсутня єдина методологічна основа для обліку і аналізу діяльності СП, яка враховує сучасні вимоги стандартизації облікової інформації для іноземних учасників та потенційних інвесторів у спільну діяльність.
Проблеми обліково-аналітичного забезпечення діяльності СП багатогранні і актуальні. Певний внесок у дослідження питань, пов’язаних з розробкою методологічних, організаційних, інформаційних аспектів удосконалення методики обліку і аналізу в Україні зробили Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, В.І. Єфіменко, Г.Г. Кірейцев, Я.Д. Крупка, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, Л.І. Лук’яненко, Є.В. Мних, В.М. Пархоменко, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченко; російські вчені-економісти В.В. Ковальов, Г.В. Савицька, А.Д. Шеремет. Серед закордонних вчених, роботи яких присвячені дослідженням даних проблем, варто виділити Е. Брігхема, К. Зайберга, Е. Колде, Дж.М. Лівінгстона, М. Мескона, М. Портера, Е. Хелфреда.
Зважаючи на значний здобуток у розробці системи обліку і аналізу в цілому, ряд питань, пов’язаних з діяльністю СП в Україні, є недостатньо вивченим вітчизняними фахівцями і потребують подальших досліджень. Зокрема, більш повного обґрунтування вимагають методичні підходи щодо формування облікової політики СП, оцінки довгострокових фінансових інвестицій, складання звітності, забезпечення ефективності та результативності діяльності СП на основі стандартизації облікової інформації тощо.
Подальшого дослідження і наукових розробок потребують проблеми організації та методики аналізу фінансового стану СП, адже фінансовий стан об’єкта інвестування є тією економічною основою, задля якої і об’єднувались спільні інтереси учасників контрактної угоди.
Потреба у вирішенні вищезазначених питань обумовила актуальність теми та визначила цільову спрямованість роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри бухгалтерського обліку Національної академії державної податкової служби України і є складовою комплексної теми “Бухгалтерський облік і його місце в реформуванні податкової політики в Україні” (номер державної реєстрації 0103U005217). Відповідно до наукової програми автором досліджено та внесено пропозиції з питань податку на додану вартість, відображення податкових зобов’язань і податкового кредиту в обліку, здійснення розрахунків учасників спільної діяльності за лізинговими операціями.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку і аналізу діяльності СП.
Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження:
уточнити суть поняття „спільне підприємство”, виявити особливості функціонування та обліково-аналітичні аспекти діяльності СП;
розробити пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази, що регулює діяльність СП;
обґрунтувати пропозиції щодо формування облікової політики СП;
уточнити деякі Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що регулюють правила обліку активів за методом участі в капіталі;
систематизувати підходи до оцінки довгострокових фінансових інвестицій в СП;
оцінити вплив зміни структури статутного капіталу СП на його методику обліку;
визначити етапи складання консолідованої звітності учасників СП;
доповнити перелік інформаційних джерел аналізу СП у контексті майбутнього передбачення можливого фінансового стану;
розробити систему ключових параметрів для оцінки майбутніх тенденцій фінансового стану СП та дати рекомендації щодо надання детальної, прозорої та надійної інформації при розкритті та обґрунтуванні майбутніх намірів діяльності.
Об’єктом дослідження виступає обліково-аналітична система діяльності спільних підприємств целюлозно-паперової промисловості України.
Предметом дослідження є процеси відображення довгострокових фінансових інвестицій у спільну діяльність, оцінка фінансового стану підприємств, стандартизація облікової інформації і фінансової звітності для учасників СП.
Методи дослідження. За методологічну основу дисертаційної роботи було взято діалектичний підхід до вивчення і розкриття сучасного стану обліку і аналізу діяльності СП. У процесі дослідження застосовувались методи наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, групування та порівняння, вибіркового обстеження, а також інші прийоми економіко-статистичного дослідження. Для обробки даних та здійснення їх економічного аналізу використовувались методи системного, порівняльного, вертикального, горизонтального, табличного аналізу, методи рядів динаміки, індексний метод, метод екстраполяції, коефіцієнтний аналіз.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти з питань регулювання спільної діяльності, П(С)БО, Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), періодичні та монографічні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, статистичні матеріали, вітчизняні та зарубіжні публікації, обліково-аналітичні матеріали спільного українсько-угорського підприємства “Інтерагропак”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
дано авторське визначення спільного підприємства, в основу діяльності якого покладено контрактну угоду про спільний контроль, відповідно до чого інвестор (іноземний або вітчизняний), частка інвестування якого складає від 20 до 50 %, делегує свої повноваження контролюючого учасника органу колективного управління спільною діяльністю; спростовано вітчизняне тлумачення спільного підприємства лише як форми іноземного інвестування;
обґрунтовано організаційну модель обліку капіталу СП, яка надає змогу спостерігати подвійний економічний ефект: 1) розкриття суттєвості кожної операції, пов’язаної з обліком внесків інвестора у вигляді фінансових інвестицій за історичною собівартістю та внесків учасників СП; обліком коригувань вартості балансової інвестиції за методом участі в капіталі; обліком змін у власному капіталі та у зобов’язаннях СП; 2) розкриття доречної для аналізу інформації у фінансовій звітності, складеній згідно з вимогами МСФЗ;
удосконалено:
структуру ф. 5 „Примітки до річної фінансової звітності” шляхом доповнення таблицею “Огляд важливих аспектів облікової політики” для розкриття інформації про власні судження керівництва СП щодо застосування облікової політики з метою розширення інформаційних можливостей для користувачів фінансової звітності та відповідно до вимог МСФЗ;
зміст П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” щодо послідовності підходів до коригування балансової вартості інвестиції з метою упорядкування методики обліку поточних фінансових інвестицій у спільну діяльність;
робочу таблицю щодо розрахунку консолідованих сум за методом участі в капіталі, в якій запропоновано утворити графу регулюючих записів, що дозволить простежити внутрішньогрупові обороти між учасниками СП та об’єктом інвестування, а також алгоритми розрахунку частки меншості та підрахунку консолідованих сум відповідних статей;
систему ключових параметрів для оцінки майбутніх тенденцій фінансового стану і результатів діяльності СП, до якої включено темпи зростання: обсягів виручки від реалізації з урахуванням внутрішньогрупових оборотів учасників СП; активів з урахуванням коригувань вартості балансової інвестиції на частку доходу інвестора; валового прибутку з урахуванням частки меншості;
отримало подальший розвиток:
інформаційна база аналізу діяльності СП через доповнення новими джерелами інформації, які упорядковують фінансові та економічні дані для оцінки ефективності діяльності у контексті майбутнього передбачення фінансового стану;
модель аналізу тенденцій динаміки фінансового стану, що дозволить керівництву СП розробити судження щодо облікових оцінок, припущень можливих майбутніх подій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці основних напрямів і конкретних рекомендацій з формування облікової політики СП, удосконаленні методики обліку активів, зобов’язань, капіталу, методики проведення аналізу для прогнозування тенденцій динаміки фінансового стану СП.
Отримані результати дослідження, спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку і аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, забезпечать своєчасне одержання керівництвом СП необхідної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.
Методичні розробки автора щодо формування облікової політики, використання перспективного аналізу на основі розрахунку майбутніх тенденцій ключових показників діяльності підприємств знайшли своє впровадження на спільному українсько-угорському підприємстві “Інтерагропак” (довідка № 166 від 16.11.04); українсько-американському СП Research Center “Pratt and Whitney – Paton” (довідка № 12 від 26.01.05).
Результати наукових досліджень використовуються у навчальному процесі Національної академії ДПС України з курсу “Облік зовнішньоекономічної діяльності” (довідка № 1810/01-12 від 10.06.04).
Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення проблем організації і методики обліку і аналізу діяльності спільних підприємств целюлозно-паперової промисловості. Теоретичні положення, висновки та наукові результати дослідження, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри бухгалтерського обліку Національної академії ДПС України і оприлюднені на 4 конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (м. Ірпінь, 2001), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (м. Черкаси, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,05 д.а., з них 5 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,01 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 196 сторінок, у т.ч. 28 таблиць на 20 сторінках, 10 рисунків на 5 сторінках, 15 додатків на 33 сторінках. Список використаних джерел містить 212 найменувань на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі „Організаційні та методологічні засади створення спільних підприємств на території України” розглянуто особливості та передумови створення і діяльності спільних підприємств як форми об’єднання інтересів засновників; дано критичний аналіз нормативно-правового регулювання діяльності вітчизняних спільних підприємств; показано етапи створення спільних підприємств за часи незалежності України; розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності СП у вітчизняній та світовій практиці; проведено порівняльний аналіз вітчизняної нормативно-правової бази визначення сутності СП з міжнародними стандартами фінансової звітності; доведено розбіжності між МСФЗ та Господарським кодексом України при класифікації форм об’єднання інтересів засновників; обґрунтовано авторське тлумачення сутності спільного підприємства та наголошено на необхідності використання цього терміна у вітчизняній практиці господарювання; визначено напрями удосконалення методики обліку діяльності СП і підготовки інформації для проведення аналізу фінансової звітності учасників спільної діяльності.
Термін „спільне підприємство” є не новим для української практики господарювання. У вітчизняній енциклопедичній літературі дається його тлумачення як організаційно-правової форми створення підприємства за участю вітчизняних та іноземних партнерів, тобто спільне підприємство вважається підприємством з іноземними інвестиціями. Критичний аналіз Господарського кодексу України показав, що підприємством з іноземною інвестицією вважається будь-яке підприємство, в якому розмір іноземної інвестиції перевищує 10 %, тобто воно може бути і асоційованим, і холдинговим, і іноземним. Тому, згідно з Господарським кодексом, розгляд сутності СП лише як форми здійснення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку є недоцільним. При цьому у Господарському кодексі взагалі не подано тлумачення терміна „спільне підприємство”, хоча міжнародні стандарти фінансової звітності виокремлюють таку форму об’єднання інтересів учасників.
Розгляд МСФЗ показав, що форми об’єднання інтересів учасників включають такі категорії: 1) об’єднання підприємств, при якому у разі створення нової господарської одиниці попередні активи і зобов’язання учасників зливаються, а самі учасники як окремі господарські одиниці ліквідуються; 2) створення дочірніх підприємств (холдингів), у яких розмір інвестицій перевищує 50 % і інвестор повністю контролює фінансову політику об’єкта інвестування та приймає рішення тільки у власних інтересах; 3) створення асоційованих підприємств, у яких розмір інвестицій складає від 20 до 50 % і інвестор має значний вплив на фінансову політику об’єкта інвестування та значний контроль за виконанням рішень при задоволенні власних інтересів; 4) створення спільних підприємств, у яких розмір інвестицій складає від 20 до 50 % і інвестор не має значного впливу на фінансову політику об’єкта інвестування, що знаходить своє відображення у контрактній угоді про спільну діяльність, а свої повноваження контролюючого учасника інвестор делегує створеному колективом учасників органу управління, який здійснює спільний контроль, приймає спільні управлінські рішення та задовольняє колективні економічні інтереси. Слід додати, що огляд національних П(С)БО довів, що облікові стандарти (П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”) також регламентують засади обліку довгострокових інвестицій у СП, визначають методи їх оцінки та складання консолідованої звітності.
На противагу цьому встановлено, що у господарському законодавстві України під об’єднанням підприємств вважається господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, організаційно-правовою формою утворення якої може бути створення асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, інших об’єднань підприємств, а окремою статтею (ст. 126) виділено визначення лише асоційованих підприємств та холдингових компаній. Таким чином, простежено розбіжність у вітчизняних і зарубіжних правових та облікових аспектах регулювання діяльності однієї з форм об’єднання інтересів, спрямованих на вирішення саме спільних економічних та соціальних завдань.
Огляд положень МСФЗ довів, що ніде не згадується, що інвестиція повинна бути іноземною. Таким чином, під спільним підприємством слід вважати будь-яке підприємство, яке має на меті колективне задоволення економічних інтересів учасників спільної діяльності, а не пріоритетність задоволення власних інтересів інвестора. З урахуванням цього підходу було зроблено висновок про те, що наявність іноземних інвестицій є лише особливістю створення вітчизняних СП, а не передумовою. Щодо передумов створення СП, то до них віднесено насамперед колективну зацікавленість іноземних та вітчизняних учасників у результатах спільної діяльності. Яскравим прикладом реалізації спільних (колективних) інтересів учасників є створення російсько-українського СП „Росукренерго”. Таким чином, процес створення СП названо важливим інструментом захисту економічних інтересів учасників України на міжнародному економічному просторі при здійсненні спільної діяльності, доведено необхідність відображення такої форми об’єднання інтересів у вітчизняному господарському законодавстві.
Дослідження Господарського кодексу (ст. 63) дозволило виявити, що в Україні може діяти такий вид підприємства, як підприємство колективної власності. Під колективною власністю автор розуміє нетрудову власність, що ґрунтується на найманій праці (формальних власників) та праці власників з управління та контролю за виробничим процесом (реальних власників), формою вияву інтересів яких є колективні економічні інтереси. Згідно зі ст. 120 Господарського кодексу, встановлено, що договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління вважається корпорацією. Таким чином, якщо об’єкт інвестування (СП) розглядати як втілення колективних економічних інтересів (корпорацію), тоді інвестора необхідно розглядати лише реальним власником, а учасників СП – формальними, але власниками.
На основі наукового узагальнення вітчизняних і зарубіжних теоретичних та організаційних засад створення спільних підприємств запропоновано таке визначення поняття вітчизняного спільного підприємства – це підприємство колективної власності (корпорація), в основу діяльності якого покладено контрактну угоду про спільний контроль, відповідно до якої інвестор (іноземний або вітчизняний), частка інвестування якого складає від 20 до 50 %, делегує свої повноваження контролюючого учасника органу колективного управління спільною діяльністю. Такий підхід виокремлює принципово новий об’єкт обліку і аналізу.
З урахуванням запропонованого підходу до визначення сутності спільного підприємства та з метою наукового обґрунтування шляхів удосконалення методики обліку діяльності СП, складання фінансової звітності учасниками спільної діяльності, згідно з вимогами МСФЗ, та підготовки доречної інформації для проведення аналізу фінансового стану СП зацікавленими користувачами, автором наголошено на необхідності уточнення окремих національних П(С)БО, деталізації підходів до розкриття інформації у фінансовій звітності спільних підприємств, а також на удосконаленні методики аналізу фінансового стану СП на основі деталізованої фінансової звітності.
У другому розділі „Організація та методологія обліку діяльності СП” встановлено залежність між теоретичними та прикладними аспектами створення і функціонування СП; розглянуто організаційні засади формування облікової політики спільного підприємства; дано порівняльний аналіз розкриття інформації щодо облікової політики у вітчизняній та міжнародній практиці; висвітлено підходи до оцінки довгострокових фінансових інвестицій у міжнародній практиці; проаналізовано та розроблено пропозиції щодо уточнення деяких тлумачень у П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”; виділено окремою методикою та систематизовано перелік облікових процедур щодо руху активів між учасниками спільного підприємства; запропоновано організаційну модель обліку капіталу СП; розроблено методику обліку додаткового капіталу СП з урахуванням методу участі в капіталі; означено функції фінансової звітності СП; розроблено робочу таблицю розрахунку консолідованих сум для складання фінансової звітності за методом участі в капіталі; дано критичний аналіз вітчизняній формі 5 „Примітки до річної фінансової звітності” як одному з джерел доречної інформації для проведення аналізу фінансового стану СП.
Як зазначалося у першому розділі, до особливостей створення та функціонування вітчизняних СП були віднесені наступні судження: статутний капітал СП утворюється за рахунок вкладів учасників (українського та іноземного); кожний учасник є формальним або реальним власником (пропорційно частці вкладу у статутний капітал); передбачається спільна зацікавленість у інвестиціях в СП, спільний контроль та спільна відповідальність за прийняті управлінські рішення. Наявність таких особливостей підтверджує необхідність виділення нових облікових аспектів діяльності СП.
Таким чином, облікові аспекти механізму створення та функціонування СП запропоновано синтезувати у загальну схему організації та проведення обліку діяльності СП, подану на рис. 1.
Рис. 1. Методологічні підходи до організації обліку діяльності СП
Дослідження питань розробки облікової політики СП показало, що на вітчизняних СП чіткого розкриття інформації про довготривалість діяльності, склад учасників, структуру внесків, орган управління спільним підприємством в примітках до фінансових звітів немає. Це сукупність окремої інформації у різних внутрішніх документах, виданих керівним органом СП бухгалтерській службі (накази, інструкції, вказівки), яка конкретизує облікові принципи вимірювання, методи оцінки і процедури реєстрації господарських операцій, проте при розкритті інформації у примітках до фінансової звітності обмежується існуючими типовими таблицями згідно з П(С)БО. Тому автором, відповідно до вимог МСФЗ, запропоновано ф. 5 „Примітки до річної фінансової звітності” доповнити окремою таблицею “Огляд важливих аспектів облікової політики”, де розкривати пояснення керівного органу СП щодо його облікової політики, що надасть доречну інформацію користувачам.
Розгляд МСФЗ 31 “Фінансова звітність про участь у спільній діяльності” довів, що у міжнародній практиці рекомендується використовувати базовий підхід до оцінки активів і складання консолідованих фінансових звітів СП – пропорційна консолідація; при цьому дозволений альтернативний підхід – метод участі в капіталі. Автором спростовано міжнародний підхід та показано доречність застосування в українській обліковій практиці при оцінці активів вітчизняних СП методу участі в капіталі, що характеризується наявністю значних часток внесків іноземних інвесторів при створенні СП. Також в окремі пункти П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” внесено пропозиції щодо уточнення послідовності підходів до коригування балансової вартості інвестиції з метою розмежування методики обліку поточних фінансових інвестицій у спільну діяльність, що відображаються за справедливою вартістю, та методики обліку довгострокових фінансових інвестицій у спільне підприємство, що відображаються за методом участі в капіталі.
Рис. 2. Модель обліку капіталу СП
При цьому виокремлено, що при відображенні у звітності спільного підприємства збільшення вартості балансової інвестиції об’єктом коригування обирається лише частка інвестора від доходу відповідно до зміни чистих активів СП.
У ході дослідження питань формування капіталу СП встановлено, що специфічною ознакою методики його обліку є те, що з’являється додатковий об’єкт обліку – зобов’язання учасників СП. Якщо власний капітал СП складається лише з внесків інвестора та учасника, то зобов’язання можуть мати і учасники СП перед об’єктом інвестування, і сам об’єкт інвестування (перед іншими суб’єктами господарювання) (рис. 2).
Автором запропоновано облікові аспекти механізму формування та руху за історичною собівартістю, обліком коригувань вартості балансової інвестиції за методом участі в капіталі, обліком змін у власному капіталі та у зобов’язаннях СП, а також за розкриттям доречної для аналізу інформації у фінансовій звітності.
З метою детального розкриття інформації про розбивки та зауваження щодо певних цифр при складанні консолідованої фінансової звітності СП та при визначенні консолідованих сум розроблено робочу таблицю, в якій пропонується будувати графу регулюючих записів, що надасть можливість простежити внутрішньогрупові обороти між учасниками СП та об’єктом інвестування за дебетом та кредитом, а також простежити алгоритми розрахунку частки меншості та підрахунку консолідованих сум відповідних статей. Таку робочу таблицю пропонується включити у примітки до фінансової звітності.
Третій розділ „Аналіз діяльності спільних підприємств” містить розробку типового переліку питань, які виникають у зовнішніх користувачів при аналізі діяльності спільного підприємства; пропозиції щодо створення інформаційно-статистичних центрів, які повинні здійснювати перерахунок аналітичних показників на єдину методологічну базу; доповнення кола інформаційної бази аналізу діяльності СП новими джерелами інформації; розгляд інформаційних джерел аналізу СП у контексті майбутнього передбачення можливого фінансового стану; розробку деталізованої програми аналізу СП; рекомендації щодо прогнозування тенденцій динаміки фінансового стану СП.
У процесі дослідження питань, пов’язаних з наданням користувачам доречної інформації для аналізу фінансового стану, показників діяльності та змін у фінансовому стані СП, встановлено, що при визначенні інформаційних джерел аналізу досить важливими виступають категорії документів, які упорядковують фінансові та економічні дані з метою оцінки ефективності майбутньої діяльності і потреб у фінансуванні. До таких документів віднесено: прогнозні фінансові документи, що включають проекти майбутніх звіту про фінансові результати та балансу; прогноз руху грошових коштів, який показуватиме докладну структуру та точний часовий графік витрачання та отримання грошових коштів; прогноз поточної діяльності, який повинен враховувати вплив обсягів внутрішньогрупових операцій.
З метою забезпечення правдивого і справедливого представлення у примітках до фінансової звітності додаткової інформації про ризики та непевності, що можуть вплинути на діяльність спільного підприємства, автором розроблено модель аналізу тенденцій динаміки фінансового стану. Для прогнозування тенденцій динаміки фінансового стану та складання документів, що упорядкують дані з метою оцінки ефективності майбутньої діяльності, автором обрано метод екстраполяції та найпростішу авторегресійну модель (формула 1).
(1)
де Yt – прогнозне значення результативного показника (Т в.р.., Тв.п.., Т а.);
– коефіцієнти регресії;
Yt-1 – факторна ознака значення результативного показника у попередньому періоді;
t – фактор моменту часу ряду динаміки.
Вибір авторегресійної моделі обґрунтовано простотою розрахунку, що передбачає отримання достовірних прогнозних значень на основі даних одного попереднього періоду (Yt-1), а також наявністю у даній моделі фактора часу (t). При цьому оцінку майбутніх тенденцій фінансового стану і результатів діяльності СП рекомендовано проводити шляхом прогнозних розрахунків таких ключових показників: темпів зростання обсягів виручки від реалізації (Тв.р.)
з урахуванням внутрішньогрупових оборотів учасників СП, темпів зростання активів (Та..) з урахуванням коригувань вартості балансової інвестиції
на частку доходу інвестора та темпів зростання валового прибутку (Тв.п.)
з урахуванням частки меншості. Такий підхід дав змогу провести розрахунок прогнозних значень аналітичних коефіцієнтів операційного аналізу, коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності, коефіцієнтів прибутковості та розробити пропозиції щодо облікових оцінок та припущень можливих подій, які можуть мати наслідки для користувачів фінансової звітності українсько-угорського СП “Інтерагропак”.
Слід додати, що досить важливі проміжні дані для побудови системи нормальних рівнянь та методика розв’язання цієї системи методом найменших квадратів, визначення коефіцієнтів кореляції для складання авторегресійної моделі, за допомогою якої одержано прогнозні значення ключових показників українсько-угорського СП “Інтерагропак” на 2006–2008 роки. Варіантний підхід при прийнятті відповідних припущень щодо можливих подій та непевності щодо майбутніх намірів (перебір альтернативних варіантів та обрання оптимального) опирався на поєднання методу екстраполяції з методом експертних оцінок. Адже експертні оцінки спеціалістів доповнюють та уточнюють дані екстраполяції.
На основі розробленого прогнозного проекту фінансового стану українсько-угорського СП “Інтерагропак” автором запропоновано відповідні експертні оцінки. Враховуючи, що сутність експертних методів прийняття рішень полягає в отриманні відповідей на поставлені питання та полягає в інтерпретації отриманої кількісної інформації, рекомендовано таку інтерпретацію прогнозування фінансового стану СП “Інтерагропак”: спостерігається тенденція до падіння обсягів виручки від реалізації та валового прибутку, що викличе зміни у структурі капіталу, активів і витрат, а також зміни динаміки аналітичних коефіцієнтів. При цьому темпи зниження обсягів внесеного інвестором та учасником СП капіталу майже не змінюються. Таким чином, порушується „золоте правило бізнесу”, тобто не зберігається пропорція Тв.п.Т в.р. Та.100 %. Тому керівництву СП „Інтерагропак” рекомендовано вивчити нові маркетингові аспекти діяльності та провести ситуаційний аналіз даної управлінської проблеми через застосування моделі теорії ігр, яка дозволить зменшити ступінь протидії конкурентів і інфляції, та моделі теорії черг, яка дозволить знайти оптимальну кількість каналів обслуговування.
Досить позитивним моментом при складанні імітаційної динамічної моделі фінансового стану СП є можливість здійснення аналізу чутливості результатів до можливих змін. Такий тип аналізу включає в себе вибір декількох ключових умов і маніпуляцій з ними для того, щоб встановити цю чутливість результатів. Дослідження чутливості імітаційної динамічної моделі фінансового стану СП можна провести більше ніж за одним змінним параметром одночасно, наприклад урахування темпів падіння обсягів продажу, зміни ставки податків, відсотків за отримані кредити, а весь сценарій можна розробити таким чином, щоб у результаті вийшла картина впливу передбачуваних майбутніх змін на фінансовий стан. Таким чином, користувач фінансової звітності зможе бути інформованим не лише про загальні зміни у статтях, наведених у примітках до фінансової звітності, але й у їх складових .
Поглиблене проведення перспективного аналізу діяльності СП на основі розрахунку майбутніх тенденцій ключових показників діяльності дозволить знизити рівень невизначеності, спланувати майбутнє в умовах виробничих та політичних обмежень, розкрити інформацію щодо ризиків та непевності суттєво та правдиво. До цього слід додати, що автоматизація процесу аналізу може дати суттєвий виграш у швидкості, ретельності бачення більш широкого набору альтернатив для майбутнього плану.
Деталізований аналіз тенденцій динаміки фінансового стану СП показав, що так само, як і аналіз інших господарських процесів, методика аналізу повинна передбачати використання такої послідовності аналітичних методів та процедур: економічне групування; екстраполяція; експертна оцінка; кореляція; економіко-математичне моделювання; комп’ютерна обробка даних. При цьому, починаючи прогнозування ключових параметрів тенденцій динаміки фінансового стану СП з побудови трендів, завжди необхідно уникати спокуси екстраполювати (продовжити у майбутньому колишні тенденції.
На основі узагальнення теоретичного матеріалу і практичних розробок при проведенні ретроспективного експрес-аналізу та деталізованого перспективного аналізу фінансового стану СП запропоновано віддавати перевагу неформалізованим методам економічного аналізу, оскільки процес прийняття управлінських рішень – це насамперед цілеспрямований вплив керівника та його реагування на управлінську проблему, що виникла. Комп’ютерні технології слід розглядати лише з погляду інформаційного та технічного забезпечення організації аналітичного процесу.
ВИСНОВКИ
Дослідження теоретичних питань створення і функціонування спільних підприємств як форми об’єднання інтересів засновників в умовах реформу-вання української економіки, розгляд практичних підходів до обліку і аналізу їх діяльності та розкриття інформації про їх фінансовий стан у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, дозволили зробити ряд висновків науково-теоретичного та прикладного характеру:
1. Розгляд МСФЗ показав, що однією з форм об’єднання інтересів учасників є створення спільних підприємств, при яких розмір інвестицій у СП складає від 20 до 50 %, при цьому інвестор не має значного впливу на фінансову політику об’єкта інвестування, що відображається у контрактній угоді про спільну діяльність, а свої повноваження контролюючого учасника інвестор делегує створеному колективом учасників органу управління, який здійснює спільний контроль, приймає спільні управлінські рішення та задовольняє колективні економічні інтереси. З урахуванням цього підходу було зроблено висновок про те, що наявність іноземних інвестицій є лише особливістю створення вітчизняних СП, а не передумовою. Щодо передумов створення СП, то до них віднесено насамперед колективну зацікавленість іноземних та вітчизняних учасників у результатах спільної діяльності.
2. Огляд П(С)БО довів, що національні облікові стандарти також регламентують засади обліку довгострокових інвестицій у СП, визначають методи їх оцінки та підходи до складання консолідованої звітності. При цьому встановлено, що у Господарському кодексі України взагалі не подано тлумачення терміна „спільне підприємство”. Таким чином, виявляється розбіжність у вітчизняних і зарубіжних правових та облікових аспектах регулювання діяльності такої форми об’єднання інтересів, яка спрямована на вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
3. Критичний аналіз Господарського кодексу України щодо форм об’єднання інтересів учасників, а також наукове узагальнення вітчизняних і зарубіжних теоретичних та організаційних засад створення СП, дає можливість визначити сутність вітчизняного спільного підприємства, в основу діяльності якого покладено контрактну угоду про спільний контроль, відповідно до чого інвестор (іноземний або вітчизняний), частка інвестування якого складає від 20 до 50 %, делегує свої повноваження контролюючого учасника органу колективного управління спільною діяльністю. Такий підхід виокремлює принципово новий об’єкт обліку і аналізу.
4. Удосконалення методики обліку діяльності СП, підходів до складання фінансової звітності, згідно з вимогами МСФЗ, та підготовки доречної інформації для проведення аналізу фінансового стану СП зацікавленими користувачами потребує виділення нових облікових аспектів діяльності СП: 1) облік створення СП, який виокремлює два аспекти – відображення в обліку формування капіталу і зобов’язань СП та відображення в обліку довгострокових фінансових інвестицій; 2) облік поточної діяльності СП, який включає три аспекти – відображення операцій з інвестором, що не здійснює спільного контролю; операцій з учасниками СП, що здійснюють спільний контроль; операцій з сторонніми суб’єктами господарювання; 3) облік доходів від участі в СП, який включає два аспекти – облік збільшення (зменшення) балансової вартості фінансових інвестицій за методом участі в капіталі та складання консолідованої фінансової звітності СП.
5. На вітчизняних СП чіткого розкриття інформації про довготривалість діяльності, склад учасників, структуру внесків, орган управління СП в примітках до фінансових звітів немає. Загалом, це сукупність окремої інформації у різних внутрішніх документах, виданих керівним органом СП бухгалтерській службі (накази, інструкції, вказівки), яка конкретизує облікові принципи вимірювання, методи оцінки і процедури реєстрації господарських операцій, проте при розкритті інформації у примітках до фінансової звітності обмежується існуючими типовими таблицями згідно з П(С)БО. Тому ф. 5 „Примітки до річної фінансової звітності” рекомендується доповнити таблицею “Огляд важливих аспектів облікової політики” для розкриття інформації про власні судження керівництва СП щодо застосування облікової політики з метою розширення інформаційних можливостей для користувачів фінансової звітності.
6. У П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” щодо оцінки активів та відображення довгострокових фінансових інвестицій в обліку спільної діяльності з утворенням юридичної особи не існує чіткого розмежування часових етапів: створення СП та поточна діяльність СП, тобто не виокремлюється дата придбання інвестиції та дата звітування щодо використання придбаної інвестиції (після дати придбання). Отже, метод участі в капіталі – це метод оцінки довгострокових інвестицій на дату звітування після придбання інвестиції, а на дату придбання будь-яка інвестиція оцінюється за історичною собівартістю. Таке уточнення має знайти своє відображення у П(С)БО, що упорядкує інформацію про підстави визначення справедливої вартості фінансових інвестицій у спільну діяльність із створенням юридичної особи (спільного підприємства).
7. У міжнародній практиці рекомендується використовувати базовий підхід до оцінки активів після дати придбання і складання консолідованих фінансових звітів СП – пропорційна консолідація; при цьому дозволений альтернативний підхід – метод участі в капіталі. Доречність застосування в українській обліковій практиці на дату звітування методу оцінки балансової вартості фінансової інвестиції у вітчизняне СП за методом участі в капіталі обґрунтовується наявністю значних часток внесків іноземних інвесторів при створенні СП (до 50 %).
8. Специфічною ознакою методики обліку капіталу СП є той методологічний аспект, що з’являється додатковий об’єкт обліку – зобов’язання СП. Адже, якщо формально власний капітал СП складається лише з внесків інвестора та учасника, то зобов’язання можуть мати і учасники СП перед об’єктом інвестування, і сам об’єкт інвестування (перед іншими суб’єктами господарювання). Тому облікові аспекти механізму формування та руху капіталу СП мають враховувати принцип нарахування та принцип відповідності визнання зобов’язань СП. Суму нарахування зобов’язань часто слід оцінювати до отримання підтверджувальних документів, а на українських СП без підтверджувальних документів не здійснюється проведення операцій між учасником СП та об’єктом інвестування. Таким чином, не відображаються деякі зобов’язання у фінансовій звітності СП, складеній за П(С)БО, та достовірно фінансовий стан СП. Потрібно додати, що П(С)БО 11 “Зобов’язання” не містить визначення нарахування та вимог надання детального опису і пояснення забезпечень та непередбачених зобов’язань.
9. Для детального розкриття інформації про розбивки та зауваження щодо певних цифр при складанні консолідованої фінансової звітності СП та при визначенні консолідованих сум необхідно надавати можливість користувачам простежувати внутрішньогрупові обороти між учасниками СП та об’єктом інвестування, а також можливість зрозуміти алгоритми розрахунку частки меншості та підрахунку консолідованих сум відповідних статей. Таку інформацію слід подавати у робочих таблицях і включати у примітки до фінансової звітності, складеної за МСФЗ.
10. При визначенні інформаційної бази аналізу діяльності СП досить важливими виступають категорії документів, які упорядковують фінансові та економічні дані з метою оцінки ефективності майбутньої діяльності і потреб у фінансуванні. До таких документів віднесено: прогнозні фінансові документи, що включають проекти майбутніх звіту про фінансові результати та балансу; прогноз руху грошових коштів, який показуватиме докладну структуру та точний часовий графік витрачання та отримання грошових коштів; прогноз поточної діяльності, який повинен враховувати вплив обсягів внутрішньогрупових операцій.
11. Для забезпечення правдивого подання у примітках до фінансової звітності додаткової інформації про ризики та непевності, що можуть вплинути на діяльність спільного підприємства, необхідно проводити перспективний аналіз тенденцій динаміки фінансового стану. При цьому оцінку майбутніх тенденцій фінансового стану і результатів діяльності СП рекомендовано проводити шляхом прогнозних розрахунків таких ключових показників: темпів зростання обсягів виручки від реалізації (Т в.р.) з урахуванням внутрішньогрупових оборотів учасників СП, темпів зростання активів (Т а.) з урахуванням коригувань вартості балансової інвестиції на частку доходу інвестора та темпів зростання валового прибутку (Тв.п.) з урахуванням частки меншості.
12. Для прогнозування майбутніх тенденцій динаміки фінансового стану СП доцільним вважається застосовування авторегресійної моделі аналізу часових рядів, яка відрізняється простотою розрахунку, передбачає співставлення значення ключового показника лише з попереднім моментом часу, враховує момент часу ряду динаміки. Така модель дозволить керівництву СП розробляти судження щодо облікових оцінок, припущень можливих подій; виявити ризики щодо майбутніх намірів, що зможуть мати наслідки при розкритті інформації для користувачів фінансової звітності спільного підпри-ємства і прийнятті ними інвестиційних рішень.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
1. Бідюк О.О. Аналіз шляхів формування дивідендної політики спільного підприємства // Науковий вісник АДПСУ: Зб. наук. пр. – Ірпінь, 2002. –
№ (17). С.135–146 (0,55 д.а.).
2. Бідюк О.О. Вплив бухгалтерської реформи на облікову політику спіль-ного підприємства // Вісник НТУ “Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. пр. – Харків: НТУ ХПІ, 2001. – Вип. 24. – С. 269–272 (0,1 д.а.).
3. Бідюк О.О. Особливості аналізу фінансового стану СП за даними балансу // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. Вип. 167. – С.186–201 (0,9 д.а.).
4. Бідюк О.О. Проблеми організації обліку на спільних підприємствах // Вісник НТУ “Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. пр. – Харків: НТУХПІ, 2000. – Вип. 122. – С.179–182 (0,1 д.а.).
5. Бідюк О.О. Проблеми функціонування підприємств з іноземними інвестиціями (1991–2001 рр.) // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Академії ДПС України. – Ірпінь: АДПСУ, 2002. – Вип. 1 (15). – С. 17 – 26 (0,36 д.а.).
в інших виданнях:
1. Бідюк О.О. Нормативно-правове регулювання діяльності спільних підприємств // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Том ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.25–28 (0,24 д.а).
2. Бідюк О.О. Проблеми розподілу прибутку між учасниками спільних підприємств // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-прак. конф. “Теорія
