СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

БУРДУН Віктор Васильович

УДК 373.5. 035.3

ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНОГО

СТАВЛЕННЯ ДО ПРОДУКТИВНОЇ ПРАЦІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство науки і освіти України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Хриков Євген Миколайович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

Інституту післядипломної освіти, директор.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України,

доктор педагогічних наук, професор,

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання і креслення;

кандидат педагогічних наук, доцент,

Бєлих Олександр Сергійович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, кафедра педагогіки, доцент.

Провідна установа: Полтавський державний педагогічний університет імені

В.Г. Короленка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Полтава.

Захист відбудеться 03 липня 2006 року о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, 91034, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 03 червня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А. О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Недооцінка трудового виховання в школі призводить до того, що в сучасної молоді не формується пошана й інтерес до праці у сфері матеріального виробни-цтва, технічної творчості, тоді як у країні вже сьогодні відчувається нестача кваліфікованих працівників.

Якісні зміни в суспільстві, що диктують необхідність підготовки творчо мислячих людей, які володіють нестандартними поглядами на життєві проблеми, навичками дослідницької роботи, які здатні ефективно вирішувати нові завдання, вимагають розвитку в сучасних школярів евристичних умінь та навичок, здатності до творчості. Тому необхідно домагатися, щоб у процесі трудового виховання учні не тільки набували певних практичних умінь і навичок, а й готувалися бути раціоналізаторами своєї праці.

Проблеми трудового виховання й продуктивної праці привертали увагу педагогів на різних етапах розвитку суспільства, вони розглядалися в роботах соціалістів-утопістів (Т. Мора, Т. Кампанелли та ін.), були предметом практичної діяльності Й. Песталоцці і Д. Дьюї, висвітлювалися в дослідженнях видатних педагогів (П. Блонського, Я. Коменського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, К. Ушинського, С. Шацького). І хоча в їхніх працях не використовується поняття "морально-ціннісне ставлення до праці", важко переоцінити значення робіт цих учених для формування в молоді поважливого й позитивного ставлення до продуктивної праці.

Фундаментальні психолого-педагогічні дослідження різних аспектів трудового виховання в різний час проводилися такими вченими, як С. Батишев, Л. Божович, А. Дикарева, А. Здравомислов, Г. Костюк, К. Платонов, С. Рубінштейн, М. Скаткін, Д. Тхоржевський. Чинники й умови формування морально-ціннісного ставлення до праці розглянуто в роботах П. Атутова, І. Волкова, Ю. Гільбуха, В. Гуріна, Б. Душкова, Ф. Іващенка, О. Коберника, В. Крутецького, В. Мадзігона, А. Макаренка, В. Моляка, О. Нельги, В. Полякова, М. Семикіна, В. Сидоренка, В. Сухомлинського.

Аналіз сучасних дисертаційних робіт дозволяє зробити висновок про те, що вчені, які працювали над проблемою формування ціннісного ставлення до праці, у своїх дослідженнях виділяють такі аспекти згаданої проблеми: питання готовності учнів до продуктивної праці (А. Ботоканов, М. Пащенко); мотиви трудової діяльності (І. Жадан); формування трудових ціннісних орієнтацій (Ю. Бєлова, О. Булинін, С. Лапаєнко, Б. Салаєв); проблеми організації продуктивної праці (В. Мадзігон, В. Сипченко); проблеми творчого ставлення до праці (Р. Вайнова, О. Виговська, Я. Кепша); питання підготовки старшокласників до професійного самовизначення (І. Жерноклєєв, В. Кавецький, Л. Куліненко, В. Мачуцький, В. Хільковець); відносини школи й промислових підприємств при організації продуктивної праці школярів (С. Шишов); проблеми формування потреби в праці (Л. Руденко); розвиток технічних інтересів і здібностей у школярів (А. Прядехо); питання підготовки вчителів праці (Т. Деміденко, Н. Знамеровська, Є. Хриков); питання трудової культури (І. Косик, С. Лісова); питання економічного виховання старшокласників у процесі трудового навчання (Д. Лазаренко, С. Омельченко, М. Толстов); проблеми реалізації міжпредметних зв'язків (Н. Андреєва); проблеми трудового виховання в позашкільних закладах (О. Биковська, О. Мироненко).

Проте на сьогодні в Україні проблема формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в учнів належить до нагальних і є недостатньо опрацьованою. Не розроблені критерії й рівні сформованості в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці. Питання трудового виховання в процесі продуктивної праці школярів досліджені недостатньо: не розроблені шляхи реалізації виховного потенціалу продуктивної праці в сучасних умовах, спостерігається різний підхід до визначення поняття "продуктивна праця".

Виявлена суперечність між соціальними вимогами суспільства, потребами самої особистості й сучасною постановкою трудового виховання учнів у школі, а також недостатня наукова розробка його загальнопедагогічних засад зумовили тему дослідження: "Формування у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась згідно з планом наукової роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексного дослідження кафедри педагогіки "Формування духовної культури учнівської молоді" (протокол №5 засідання вченої ради ЛДПУ від 30 грудня 1999 р.) (№ держреєстрації 01830032718).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 20.06.2000 р., № К, протокол 5.

Об'єкт дослідження – процес формування у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови, що впливають на формування у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в процесі трудового виховання.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування й експеримен-тальна перевірка психолого-педагогічних умов формування в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в старшокласників в сучасних умовах може бути досягнута при дотриманні таких умов:

–

–

–

–

–

Відповідно до мети й гіпотези дослідження були поставлені такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічною й теоретичною основою дослідження є ключові положення педагогіки й психології про становлення особистості в праці, зв'язок навчання з продуктивною працею, про вільну, планомірну й науково організовану працю на сучасній матеріально-технічній базі, ціннісне ставлення до праці; положення філософії про працю як основу всього життя людини й суспільства; сучасні наукові підходи до фор-му-вання особистості (О. Биковська, А. Ботоканов, І. Косик, С. Омельченко); наукові теорії про діалектику взаємодії людини й суспільства; теоретичні (педагогічні й психологічні) положення вчених про розвиток особистості й становлення її мотиваційної сфери (Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Петровський, С. Рубінштейн), положення про вікові особливості мотивів діяльності (Л. Божович), теоретичні положення про роль активності в становленні особистості (Л. Божович, А. Бойко, В. Гурін, Г. Костюк, С. Рубінштейн), уявлення про структуру спрямованості особистості (А. Здравомислов, К. Платонов, В. Ядов), положення про виховання особистості в праці (Ю. Гільбух, Ф. Іващенко, О. Коберник, Д. Тхоржевський), положення про трудове виховання за допомогою проектних технології (І. Бухтіярова, Г. Ващенко, Д. Дьюї, О. Коберник); концептуальні положення про реформування трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах, викладені в Законі України "Про загальну середню освіту", Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Концепції 12-річної середньої освіти, Державному стандарті освітньої галузі "Технологія".

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано такий комплекс методів:

теоретичні – теоретичний аналіз і систематизація педагогічної й психологічної літератури й досліджень у межах цієї проблеми для вивчення сутності морально-ціннісного ставлення учнів до праці й розробки теоретичних засад формування в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці; вивчення й узагальнення передового досвіду шкіл з формування в учнів ціннісного ставлення до продуктив-ної праці на уроках трудового навчання з метою визначення рівня сформованості в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці;

емпіричні методи дослідження (бесіда, тестування, спостереження, вивчення результатів учнівської творчості, метод експертних оцінок тощо), за допомогою яких визначався рівень задоволеності учнів продуктивною працею, визначалося їхнє ставлення до праці, виявлялися причини незадоволеності результатами продуктивної праці, вивчався стан навчально-матеріальної бази й розкривався вплив умов праці на ставлення до неї, визначалися різноманітність і якість об'єктів праці, що виготовляються, встановлювалися потреби учнів і можливість їх задоволення за допомогою продуктивної праці; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), за допомогою якого обґрунтовувалися й перевірялися теоретичні прогнози й ефективність використання обраної методики формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в старшокласників; математичні та статистичні методи обробки результатів дослідження для аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

1.

2.

3.

4.

5.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що вироблено методику формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в учнів старшого шкільного віку й розроблено методичні рекомендації для вчителів щодо вдосконалення діяльності, що забезпечує ефективність процесу формування морально-ціннісного ставлення до праці; обґрунтовано й експериментально впроваджено в практику навчально-виховної роботи шкіл систему трудового виховання школярів, яка поєднує в собі оволодіння учнями теоретичними знаннями з дослідницькою діяльністю над проектними роботами й практичною діяльністю з проектування та виготовлення об'єктів проектування; розроблено програму "Основи технічного проектування".

Результати досліджень можуть бути використані науковцями, керівниками шкіл і вчителями, студентами та аспірантами в їх практичній роботі та при дослідженні ставлення старшокласників до продуктивної праці.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в ЗОШ №2 (довідка про впровадження №81 від 12.10.2005р.), ЗОШ №12 (довідка про впровадження №97/1 від 6.10.2005р.), ЗОШ №14 (довідка про впровадження №21 від 6.10.2005р.), ЗОШ №57 (довідка про впровадження №87 від 19.10.2005р.) м. Луганська, Городищанській ЗОШ Біловодського району (довідка про впровадження №86 від 9.12.2004р.), Успенській ЗОШ №2 Лутугинського району Луганської області (довідка про впровадження №84 від 19.10.2005р.).

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в розробці умов формування в старшокласників позитивного ставлення до продуктивної праці та у визначенні особливостей діяльності вчителя трудового навчання при роботі над проектами.

Апробація та впровадження результатів. Основні положення й результати дисертаційної роботи обговорено та схвалено на науково-практичній конференції "Післядипломна освіта в регіоні: стратегія та перспективи" (Луганськ, 2002на Всеукраїнських педагогічних читаннях "Василь Сухомлинський і сучасність: батьківська педагогіка" (Тернопіль, 2002), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Оновленій школі – нові технології" (Херсон, 2002), "Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді" (Кривий Ріг, 2002), на Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ІІІ_го тисячоліття" (Слов'янськ, 2002), "Сучасні освітні технології та напрямки підготовки майбутнього вчителя трудового навчання" (Полтава, 2003), "Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології" (Тернопіль, 2004), на шостій Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2004), на засіданнях кафедри педагогіки й кафедри інженерно-педагогічних дисциплін Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в середніх загальноосвітніх школах №№ 2, 12, 14, 57 м. Луганська, у Городищанській ЗОШ Біловодського району, в Успенській ЗОШ №2 Лутугинського району Луганської області. У констатувальному експерименті взяло участь 450 учнів, у формувальному – 306 учнів міських та сільських шкіл.

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях автора й двох публікаціях у співавторстві, з них 10 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, виснов-ків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел з 207 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 290 сторінок друкованого тексту, з яких 206 сторінок – основний текст. Робота містить 4 малюнки, 38 таблиць, 17 додатків на 55 сторінках, фотоальбом фотографій 41 проектної роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу й основні завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади формування морально-ціннісного ставлення старшокласників до продуктивної праці" проведено аналіз проблеми морально-ціннісного ставлення учнів до продуктивної праці в зарубіжних і вітчизняних психолого-педагогічних дослідженнях; науково обґрунтовано сутність понять "продуктивна праця", "морально-ціннісне ставлення до праці"; визначено основні завдання трудового виховання старшокласників на сучасному етапі розвитку суспільства; сформульовано умови й запропоновано педагогічні рекомендації щодо формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в старшокласників у сучасних умовах.

В умовах науково-технічного прогресу й ринкової економіки все більшого значення набуває трудове виховання, коли людині потрібна висока кваліфікація, широкий технічний кругозір і здатність до швидкого оволодіння більш довершеними трудовими вміннями й навичками.

Правильно здійснюване трудове виховання, безпосередня участь школярів у суспільно корисній, продуктивній праці є дієвим чинником громадянського дорослішання, морального й інтелектуального формування особистості, її фізичного розвитку. Як би не склалася подальша доля випускників школи, трудові вміння й загартованість будуть потрібні їм у будь-якій сфері діяльності. От чому трудовий компонент у шкільному вихованні з давніх часів виступав як вельми істотна педагогічна тенденція.

Доцільність продуктивної праці як дидактичного засобу полягає не тільки в оволодінні предметами трудового циклу, але й у вивченні основ наук. Беручи участь у продуктивній праці, школярі знайомляться з технікою, технологією й організацією сучасного виробництва, набувають певних умінь і навичок.

Ураховуючи реальність і відзначаючи важливість продуктивної праці для всебічного розвитку особистості, під продуктивною працею молоді, яка навчається, розуміємо працю, у процесі якої створюються матеріальні й духовні цінності для різних сфер суспільного життя, формуються високі моральні риси особистості. Причому, під духовними цінностями розуміємо й розумову діяльність учнів, спрямовану на створення нових продуктів праці або нових технологій. Ця праця включає учнів в економічні та соціокультурні відносини й може бути організована з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.

У розділі охарактеризовані основні завдання трудового виховання старшокласників та визначені особливості їх вирішення на сучасному етапі розвитку суспільства. Одним з найважливіших завдань трудового виховання повинна стати інтенсивна та всебічна підготовка молоді до майбутньої трудової діяльності, яка наповнює моральним, духовним сенсом її життя, що формує готовність вирішувати проблеми, які виникли перед школярами й суспільством.

Основний шлях розв'язання цього завдання вбачаємо у формуванні в молоді морально-ціннісного ставлення до праці, особливо праці продуктивної. Теоретичне осмислення цієї проблеми дає можливість сформулювати вихідне поняття "морально-ціннісного ставлення до праці".

Морально-ціннісне ставлення до праці – це установка особистості, яка є єдністю чотирьох елементів: мотивів і орієнтацій трудової поведінки; реальної трудової поведінки; наявності комплексу найважливіших моральних якостей; задоволеності працею.

Перший, мотиваційний, елемент морально-ціннісного ставлення до праці пов'язаний з трудовими мотивами й орієнтаціями, якими керується людина в трудовій діяльності. Вони є спонукачами трудової поведінки, трудових вчинків і дій. До мотивів трудової поведінки можуть належати потреби, інтереси, нахили, емоції, звички, установки, ідеали, переконання, відчуття і т. ін. До орієнтацій трудової поведінки відносяться: орієнтації на моральні цінності; пізнавальні ціннісні орієнтації; творчі ціннісні орієнтації; орієнтації на цінності, пов'язані з процесом праці; орієнтації на естетичні цінності; престижні ціннісні орієнтації.

Другим елементом морально-ціннісного ставлення до праці є, по суті, трудова активність особистості, яка виявляється в таких формах поведінки, як ступінь виконання трудового завдання, якість виконання роботи, дисциплінованість, ініціативність, участь у технічній творчості, оволодіння ефективнішими прийомами праці, раціональне використання сировини. Крім того, цей елемент припускає професійну готовність виконувати ту або іншу виробничу діяльність. Реальна поведінка виражається в активній, значущій для учня емоційно-забарвленій діяльності, завдяки якій він повністю реалізує свої можливості, виражає себе як особистість. Така діяльність приносить задоволення, стає джерелом енергії та натхнення.

Третій елемент морально-ціннісного ставлення до праці передбачає наявність в учня таких моральних якостей: працьовитості, готовності до праці, витримки, завзятості, спостережливості, наполегливості, уміння долати труднощі, доводити справу до кінця, сумлінності, ентузіазму, захопленості процесом праці, потреби й звички трудитися і т. ін.

Четвертий елемент морально-ціннісного ставлення до праці пов'язаний з суб'єктивними переживаннями школярів, їх внутрішнім станом, викликаним роботою, що виконується. Задоволеність працею учнів виражається емоційно-оціночним ставленням особистості до змісту праці, досягненням у праці, визнанні тих, хто оточує, умовами праці, стимулюванні праці, взаєминами з учителем та учнями.

Ефективність формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в учнів може бути досягнута при дотриманні таких умов: забезпеченні позитивної мотивації трудової діяльності учнів; стимулюванні активності учнів у продуктивній праці; організації навчання, яке дозволяє учням реалізовувати свої знання на практиці, поєднати навчання з продуктивною працею; забезпеченні творчого характеру продуктивної праці учнів; підборі об'єктів праці, які відповідають віковим і індивідуальним особливостям учнів, значущих для них; ефективній організації продуктивної праці; урахуванні інтересів учнів до різних видів діяльності; упровадженні в практику роботи сучасної школи проектно-технологічної діяльності учнів.

У другому розділі "Експериментальна перевірка психолого-педагогічних умов формування у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці" розглядаються критерії й аналізуються рівні сформованості в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці; обґрунтовується система трудового виховання школярів, яка поєднує в собі придбання учнями теоретичних знань з дослідницькою діяльністю над проектними роботами й практичною діяльністю з проектування та виготовлення об'єктів проектування; дається аналіз експериментальної перевірки впливу виділених у гіпотезі умов на ефективність формування морально-ціннісного ставлення старшокласників до продуктивної праці.

Узагальнюючий аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив нам виділити такі основні критерії сформованості в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці: мотиви трудової діяльності; задоволеність продуктивною працею; значущість продуктивної праці в житті учнів; сформованість моральних якостей, притаманних людині як суб'єкту сучасного виробництва. У межах дослідження були виділені й охарактеризовані чотири рівні сформованості в учнів морально-ціннісного ставлення до праці: високий, достатній, середній, низький.

З метою аналізу рівня сформованості морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в старшокласників на цьому етапі дослідження був використаний комплекс різних методик дослідження. Потреба до праці в школярів як одна з головних складових мотивів трудової діяльності визначалась шляхом ранжирування найбільш значущих потреб учнів. Для визначення задоволеності учнів продуктивною працею була використана методика "логічного квадрата", яка дозволяє виявити приховану позицію опитуваного. Ставлення до продуктивної праці визначалося шляхом обробки відповідей на контрольні запитання. Сформованість моральних якостей виявлялася за допомогою аналізу відповідей учнів, тривалих спостережень за ними, завдяки оцінюванню вчителями моральних якостей кожного учня, аналізу оцінок та робіт учнів. Аналіз отриманих результатів здійснювався з використанням статистичних і математичних методів.

Вивчення стану сформованості в учнів складових морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці виявило, що:–

19,3% учнів максимально незадоволені продуктивною працею, 29,1% учнів незадоволені продуктивною працею, 25,8% учнів байдуже ставляться до продуктивної праці, 18,7% учнів задоволені і 7,1% максимально задоволені продуктивною працею;–

у 14% учнів міських шкіл і у 26% учнів сільських шкіл спостерігається високий рівень мотивації трудової діяльності, у 35,5% учнів міських шкіл і у 32% учнів сільських шкіл – достатній рівень, середній рівень виявлений у 24% учнів як міських шкіл, так і сільських шкіл, низький рівень – у 28,5% учнів міських шкіл і у 18% учнів сільських шкіл;–

максимально незначуще місце продуктивна праця займає в житті 12,2% учнів, для 43,1% учнів продуктивна праця не значуща, значуще місце продуктивна праця займає в житті 33,8% старшокласників, максимально значуще – у 10,9% учнів;–

у 8,25% учнів міських шкіл і у 8% учнів сільських шкіл спостерігається високий рівень сформованості моральних якостей, у 19% учнів міських шкіл і у 20% сільських шкіл – достатній, у 48,75% учнів міських шкіл і у 50% учнів сільських шкіл – середній рівень, у 24% учнів міських шкіл і у 22% учнів сільських шкіл – низький рівень.

Результати констатувального експерименту свідчать про те, що морально-ціннісне ставлення до продуктивної праці в старшокласників сформоване недостатньо, що зумовлено відсутністю цілеспрямованої діяльності з його формування, недостатнім усвідомленням учнями ролі праці в житті людини, слабкою мотивацією трудової діяльності, незадоволенням учнями рівнем організації продуктивної праці в школі.

Основне завдання експериментальної роботи було спрямоване на перевірку впливу визначених раніше умов на ефективність формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці. Організація навчально-виховного процесу з формування морально-ціннісного ставлення до праці, крім уроків праці, включала позаурочну та позашкільну діяльність учнів, а саме: роботу з батьками, самостійну роботу учнів, роботу з учителями різних предметів, екскурсії тощо.

В основу роботи з формування в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці було покладено проектно-технологічну діяльність, яка спрямована на духовне й професійне становлення особистості через активні способи дій.

Звернення до проектно-технологічної діяльності для формування морально-ціннісного ставлення до праці було викликане такими причинами.

По-перше, проектно-технологічна діяльність має значний потенціал для формування в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці.

По-друге, аналіз навчальних програм з трудового навчання, методики викладання, що практикується, практичної роботи вчителів з навчання й виховання учнів показав, що, на жаль, дотепер мало уваги приділяється розвитку самостійності, ініціативи учнів; діяльність їх носить в основному відтворюючий характер.

По-третє, в основу реалізації всіх змістовних ліній освітньої галузі "Технологія", відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, покладено проектно-технологічну діяльність.

Для забезпечення в навчально-виховному процесі психолого-педагогічних умов формування в учнів морально-ціннісного ставлення до праці зроблено таке:

Позитивна мотивація трудової діяльності учнів та стимулювання їх активності в продуктивній праці досягалися шляхом: демонстрації вчителем учням робіт, виконаних учнями в попередні роки, що стимулювало активність учнів у пошуку цікавих проектних робіт, розвивало в них прагнення до прояву своїх творчих здібностей у праці; формування в старшокласників думки про те, що, проявивши себе в праці, вони зможуть самоствердитися в очах однолітків, своїх батьків та отримати задоволення від самої праці та від її результатів; організації на уроках ситуації гарантованого успіху й самостійного пошуку учнями проблем або творчих завдань; залучення до роботи над проектами батьків учнів; організації консультування учнів у вчителів різних предметів та в шкільного психолога з проекту; захисту робіт учнів, який стимулював у учнів формування почуття відповідальності, вносив у навчально-виховний процес дух здорового змагання; оцінювання проектних робіт самими учнями, учителем трудового навчання та експертами; організації виставок робіт учнів.

У навчально-виховний процес шкіл була впроваджена проектно-технологічна діяльність учнів, яка дозволила прищепити учням інтерес до праці, розвинути в них творчі здібності, привчила дітей доводити почате до кінця, сформувала в них такі найважливіші моральні якості, як працьовитість, відповідальність, старанність, спрямованість та ін.

Забезпечення спрямування проектних робіт на реалізацію вікових і індивідуальних особливостей учнів, їх творчого потенціалу та інтересів до різних видів діяльності досягалось шляхом: розробки тематики проектних робіт, яка була достатньо широкою, постійно збагачувалась і враховувала значне коло інтересів учнів та їх здібності; самостійного пошуку учнями сфери докладання своїх сил, реалізації своїх інтересів та творчого потенціалу при виконанні проектних робіт; орієнтації учнів на вибір тих проектних робіт, які відповідають їхнім інтересам і особливостям; виконання творчих завдань конструкторського плану, рішення розрахунково-графічних завдань, розробки виробу за схемою або технічними вимогами тощо, що значно розвивало творчі здібності старшокласників.

Реалізація учнями своїх знань на практиці здійснювалось при: розробці проектів, які повинні були враховувати можливості матеріальної бази майстерень, а також знання учнів, які будуть одержані ними протягом навчального року або одержані ними раніше як на уроках трудового навчання, так і з інших шкільних предметів; пошуку інформації, зокрема в мережі Інтернет; розробці критеріїв, яким повинен відповідати виріб; складанні сценарію інтерв'ю з можливим користувачем; конструюванні різних виробів, коли використовувались знання з антропометрії й ергономіки; рішенні різноманітних конструкторсько-технологічних завдань; оздобленні виробів, коли використовувались знання з колористики; проведенні економічного розрахунку собівартості виробів, маркетингових досліджень та розробки учнями реклами проектних робіт; оформленні технічної документації та пояснювальної записки до проекту на комп'ютері.

Забезпечення ефективної організації продуктивної праці та її наближення до сучасного виробництва досягалось шляхом: знайомства під час проведення екскурсій з сучасними способами і методами організації виробництва як на великих підприємствах, так і на підприємствах сфери малого бізнесу; аналізу конструкції різних виробів та розробок дизайнерів у різних галузях виробництва; навчання учнів ефективної праці за допомогою сучасного ручного електрифікованого інструмента; раціональної організації використання обладнання майстерень за рахунок складання графіка переміщення учнів по робочих місцях загального користування.

Ефективність розроблених психолого-педагогічних умов визначалась за допомогою оцінки рівня сформованості в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці за обґрунтованими критеріями.

Результати формувального експерименту показали, що:

–

–

–

кількість учнів міських шкіл, максимально задоволених і задоволених продуктивною працею, збільшилася відповідно на 4,1% і 34,6%. Кількість учнів сільських шкіл, максимально задоволених продуктивною працею, залишилася незмінною, а задоволених продуктивною працею – збільшилася на 39,5%. Кількість учнів міських шкіл, незадоволених продуктивною працею, знизилася на 16,9%, а учнів сільських шкіл – знизилася на 18,1%. Учнів, максимально незадоволених продуктивною працею, немає ні в міських школах, ні в сільських школах. На 1,3% зменшилася кількість тих учнів, які байдуже ставляться до продуктивної праці в міських школах і на 11,3% у сільських школах. Індекси задоволеності продуктивною працею в учнів як міських, так і сільських шкіл, які брали участь у формувальному експерименті, збільшилися (з –0,1925 до 0,31 в учнів міських шкіл і з –0,03 до 0,36 в учнів сільських шкіл) і стали позитивними, що свідчить про те, що кількість школярів, задоволених продуктивною працею, більша, ніж тих, хто незадоволений продуктивною працею;–

кількість учнів експериментальних груп з високим рівнем сформованості моральних якостей після проведеного експерименту збільшилась на 1,9% в учнів міських шкіл і на 3,9% в учнів сільських шкіл, кількість учнів з достатнім рівнем збільшилась на 10,2% в учнів міських шкіл і на 10,9% в учнів сільських шкіл.

Оцінка кількісних показників розподілу учнів як міських, так і сільських шкіл за рівнями сформованості морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці показала, що в процесі формувального експерименту в експериментальних групах, на відміну від контрольних груп, збільшилося число учнів з високим рівнем і значно збільшилося число учнів з достатнім рівнем сформованості морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці за всіма чотирма критеріями (див. табл. 1).

Отже, можна зробити висновок, що виділені в нашій гіпотезі умови дійсно впливають на сформованість у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці.

Теоретичний аналіз проблеми й отримані результати експериментальної роботи дозволяють зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми формування в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці, що виявляється в обґрунтуванні й експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов, які дозволяють ефективно вирішувати цю проблему. Формування в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці набуває особливої актуальності у зв'язку з глобальними

змінами в соціально-економічному устрої суспільства й несформованістю в них належного ставлення до праці.

2. Аналіз психолого-педагогічної літератури, вивчення сучасного стану шкільної практики виховання, зокрема такого його аспекту, як формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці, засвідчує, що ця проблема не знайшла гідного висвітлення. Крім того, цій проблемі стало приділятися значно менше уваги в сучасній практиці роботи шкіл.

3. Проведений у дисертації аналіз та узагальнення різних підходів, відображених у публікаціях, дозволили виявити сутність ключових понять дослідження "продуктивна праця учнів" й "морально-ціннісне ставлення до праці". Під "продуктивною працею" розуміємо працю, у процесі якої створюються матеріальні й духовні цінності для різних сфер суспільного життя, формуються високі моральні риси особистості. Причому, під духовними цінностями розуміємо й розумову діяльність учнів, спрямовану на створення нових продуктів праці або нових технологій. Ця праця включає учнів в економічні та соціокультурні відносини й може бути організована з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. "Морально-ціннісне ставлення до праці"

розглядається як установка особистості, яка є єдністю чотирьох елементів: мотивів і орієнтацій трудової поведінки; реальної трудової поведінки; наявності комплексу найважливіших моральних якостей; задоволеності працею.

4. Виділено основні критерії сформованості в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці: мотиви трудової діяльності; задоволеність продуктивною працею; значущість продуктивної праці в житті учнів; сформованість моральних якостей, притаманних людині як суб'єкту сучасного виробництва. Також виділено чотири рівні сформованості в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці: високий, достатній, середній, низький.

5. На основі аналізу літератури та педагогічної практики, визначено умови й запропоновано педагогічні рекомендації щодо формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці в старшокласників у сучасних умовах.

6. В основу роботи з формування в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці було покладено проектно-технологічну діяльність, яка дозволяє активно розвивати в старшокласників основні види мислення, творчі здібності, прагнення творити. Вона забезпечує особистісно орієнтовану спрямованість навчально-виховного процесу, пов'язує навчання з інтересами учнів, формує в них основи технологічної грамотності, культури праці й уміння обробляти різні матеріали.

7. Розроблено програму "Основи технічного проектування", яка передбачає навчання учнів 8–11 класів елементів проектування, творчої конструкторської діяльності. Ця програма пов'язана з вирішенням технічних завдань конструкторського плану в процесі виготовлення виробу, зміною конструкції виробу або його окремих деталей, конструюванням нескладних деталей та їхніх з'єднань, рішенням розрахунково-графічних завдань, розробкою деталі за схемою або технічними вимогами. У програмі також приділяється увага вивченню основ художнього конструювання.

8. Для вчителів розроблено педагогічні рекомендації щодо формування морально-ціннісного ставлення учнів до продуктивної праці в сучасних умовах, які включають в себе характеристики педагогічних чинників, що впливають на формування позитивної мотивації до трудової діяльності, умов та педагогічних прийомів, які сприяють формуванню в учнів морально-ціннісного ставлення до праці, етапів організації трудової діяльності, яка сприяє формуванню морально-ціннісного ставлення до праці.

9. Експериментальна робота дозволила: виявити інтерес кожного школяра до різних видів діяльності та її результатів; забезпечити зв'язок теоретичних знань з практичними вміннями; ознайомитися з концепцією проектування й виготовлення виробів для реалізації; розвинути естетичну культуру школярів; поглибити знання старшокласників з основ підприємництва; створити можливості для реалізації міжпредметних зв'язків; розвинути комунікативні здібності учнів; ознайомитися з сучасними комп'ютерними технологіями, їх використанням у сучасному виробництві; глибше ознайомитися з професіями, пов'язаними з промисловим виробництвом; значно змінити функції вчителя; поліпшити інтер'єр шкільних майстерень, у яких проходила апробацію наша система трудового виховання учнів, забезпечити майстерні засобами наочності, пристосуваннями, створити банк проектних робіт.

10. Результати формувального експерименту свідчать про те, що кількість учнів, задоволених продуктивною працею, збільшилася, підвищилась значущість продуктивної праці для старшокласників і сформованість у них якостей, властивих людині як суб'єкту сучасного виробництва, зросла мотивація трудової діяльності.

У процесі формувального експерименту в експериментальних групах, на відміну від контрольних груп, для учнів як міських, так і сільських шкіл збільшилося число учнів з високим рівнем і значно збільшилося число учнів з достатнім рівнем сформованості морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці за всіма чотирма критеріями.

Отже, істотне збільшення рівня сформованості в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці свідчить про ефективність запропонованих у дисертації умов формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці.

Матеріали цього дослідження дозволяють подолати низку труднощів у процесі формування в старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці. Разом з тим подальшого дослідження потребують: розробка критеріїв готовності вчителів до формування в учнів морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці; розгляд інших умов, які можуть впливати на процес формування морально-ціннісного ставлення до праці.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.