КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Черепаха Галина Сергіївна

УДК 005.8:005.96

ПРОДУКТНО-ЕНВАЙРОНМЕНТАЛЬНИЙ ПІДХІД

ДО УПРАВЛІННЯ КОМАНДОЮ ПРОЕКТУ

05.13.22 – Управління проектами та програмами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Рач Валентин Анатолійович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри управління проектами та економічної статистики, заслужений діяч науки і техніки України (м. Луганськ)

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Малєєва Ольга Володимирівна,

Національний аерокосмічний університет

ім. М.Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут”, професор кафедри управляючих інформаційних систем
(м. Харків)

кандидат технічних наук,

Морозов Віктор Володимирович,

Університет економіки та права “Крок”,

професор кафедри технології управління (м. Київ)

Провідна установа: Національний транспортний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра транспортного права, системного аналізу та логістики, м. Київ

Захист відбудеться 10 жовтня 2006 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.01 у Київському національному університеті будівництва та архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва та архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий „___” _________ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, доцент С.В. Цюцюра

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах стрімких змін, невизначеності і нестабільності розвитку багатьох підприємств України, все більшого значення набуває розвиток управління проектами. При цьому, зважаючи на тенденцію зростання ролі управління людськими ресурсами в проектах, стає проблемою типова для багатьох проектів ситуація вирішення менш ніж однієї чверті проблем управління персоналом.

З усіх груп людських ресурсів проекту управлінська команда найбільшою мірою впливає на успіх всього проекту. Саме ця група формує бачення проекту, тому якість її роботи найбільшою мірою залежить від особистості кожного члена команди. Але наявність досвіду успішного управління проектом певної галузі, який був реалізований в певному середовищі, не завжди гарантує таку ж успішність при переході до проекту в іншій галузі або в іншому середовищі. Також не гарантує успіху в новому проекті стратегія управління командою проекту, яка була успішно застосована для певного набору членів команди і органічно підкріплювала досягнення цілей проекту в певних умовах його реалізації. Незважаючи на це, більшість підходів до управління командою ігнорує вплив унікальності проекту на роботу команди. Наслідками цієї проблеми на практиці є виникнення неврахованих і слабко прогнозованих ефектів у реалізації проектів, та збереження бар’єрів для створення команди, найбільш придатної до роботи в конкретному проекті.

Наявність невирішених задач щодо розробки підходу до управління командою, який враховуватиме унікальність проекту, та нагальна потреба у розв’язанні цієї задачі, визначають актуальність наукових досліджень, результати яких містить дисертаційна робота.

Зв’язок роботи з державними програмами та планами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи за держбюджетною темою ДН-33-03 „Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки” (№ держреєстрації 0103U000421) за розділами „Системна модель управління мотивацією на етапі реалізації проектів”, „База знань з управління персоналом в проектах”, „Модель розвитку суб’єкта господарської діяльності шляхом вдосконалення інструментарію мотивації” на кафедрі управління проектами та економічної статистики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка підходу до управління командою проекту, який враховуватиме особливості продукту та середовища реалізації проекту як фактори унікальності проекту в роботі команди.

Для досягнення мети дослідження поставлено наступні задачі:

сформувати системне уявлення про управління командою проекту та визначити ключові фактори унікальності проекту в управлінні командою;

встановити закономірності впливу факторів унікальності проекту на формування вимог до професійно-важливих якостей членів команди;

встановити закономірності впливу факторів унікальності проекту на процеси стимулювання та професійного вигоряння членів команди проекту;

сформувати модель вибору інструментів розвитку команди з урахуванням унікальності проекту;

впровадити та емпірично перевірити отримані результати при розв’язанні практичних задач управління проектами.

Об’єктом дослідження є процес управління людськими ресурсами проекту.

Предметом дослідження є процеси управління командою проекту.

Методи досліджень. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи проведення досліджень, фундаментальні положення системного підходу і управління проектами. Теоретичною основою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі управління людськими ресурсами, управління командою проекту, психології управління.

В роботі використано методи системного аналізу (при розробці системних моделей проекту і управління командою проекту); метод системних тріад дефініцій (при деталізації факторів унікальності проекту як елементів системної моделі управління командою проекту); метод порівняльного аналізу (при визначенні основних тенденцій розвитку управління людськими ресурсами проекту і формуванні системи випереджуючих кількісних показників якості управління командою проекту); метод аналізу і синтезу (при розкритті сутності елементів системної моделі управління командою проекту); метод ранжирування (при визначенні критичних ролей в проектах різних типів); метод професіографування (при визначенні вимог до професійно-важливих якостей для кожної ролі в команді проекту); методи математичного моделювання (при формалізації залежностей вимог до управління командою проекту від факторів унікальності проекту).

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дослідження є продуктно-енвайронментальний підхід до управління командою проекту, який дозволяє підвищити якість управління командами проектів завдяки урахуванню особливостей продукту та середовища реалізації проекту.

Наукова новизна результатів дослідження, які виносяться на захист:

Вперше:

- розроблена системна модель управління командою проекту, яка враховує особливості продукту і середовища реалізації проекту, та є основою для розкриття математичних залежностей критеріїв якості формування та розвитку команди від факторів унікальності проекту;

- розроблено математичну модель вибору засобів розвитку команди проекту, яка дозволяє встановити заходи, найбільш придатні для використання в конкретному проекті з урахуванням особливостей його продукту і середовища реалізації.

Вдосконалено:

- підхід до підбору команди проекту шляхом введення встановлених кількісних залежностей ключових вимог до професійно-важливих якостей членів команди від особливостей продукту і середовища реалізації проекту, а також розробленої математичної моделі формування команди проекту, що дозволило формалізувати процес підбору команди, найбільш придатної для реалізації конкретного проекту;

- підхід до вибору засобів стимулювання професійної діяльності команди проекту шляхом введення розроблених з урахуванням впливу факторів унікальності проекту математичних моделей мотивації членів команди проекту та прогнозування професійного вигоряння членів команди проекту, що є підґрунтям формування системи цільового стимулювання членів команди проекту і забезпечення їх працездатності протягом реалізації проекту.

Одержала подальший розвиток: термінологічна база управління проектами шляхом визначення понять „критична роль в команді проекту”, „мотиваційний потенціал проекту”.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені математичні моделі стали основою формування інструментального забезпечення продуктно-енвайронментального підходу до управління командою проекту. До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать наступні:

- методика підбору команди проекту з використанням продуктно-енвайронментального підходу. При використанні цієї методики рекомендації щодо вибору членів команди для умов конкретних проектів оцінені переважною більшістю керівників цих проектів як ефективні.

- методика вибору інструментів розвитку команди з використанням продуктно-енвайронментального підходу. При використанні цієї методики рекомендації щодо вибору інструментів розвитку команди для умов конкретних проектів більш ніж 2/3 керівників цих проектів оцінили як ефективні.

- комп’ютеризована система підтримки процесу управління командою проекту, реалізована в програмному комплексі Project Team 1.1. Програмний комплекс впроваджено в проектах Південно-східного центру муніципального і регіонального розвитку – акт впровадження № 7 від 20 січня 2006 р., ВКФ „ЛІА” ЛТД філіал „Абсолют”” – акт впровадження № 5 від 16 лютого 2006 р., ПП Землюк – акт впровадження № 2 від 3 березня 2006 р.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на VIII і IХ Міжнародних науково-практичних конференціях „Університет і регіон” (м. Луганськ, 2002, 2003 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні технології в менеджменті” (м. Алушта, 2003 р.); науково-практичній конференція „Глобалізація та управління проектами у XXI столітті” (м. Львів, 2003 р.); Міжнародній конференції „Інноваційний розвиток на основі технологічної зрілості в управлінні проектами” (м. Київ, 2004 р.);
ІІІ Міжнародній конференції „Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами”, (м. Луганськ, 2005 р.); ІІ Міжнародній конференції „Управління проектами в розвитку суспільства. Управління проектами – від бачення до реальності” (м. Київ, 2005 р.)

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 12 публікаціях, з яких 6 опубліковані у фаховому виданні, що входить до переліку, затвердженому ВАК України [1-6]. З усього переліку публікацій 8 робіт опубліковано одноосібно [1, 2, 7-12]. Загальний обсяг публікацій – 3,98 а.а., з яких особисто автору належить 3,80 а.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, викладених на 177 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації включають 6 таблиць і 14 рисунків, які подано на 14 сторінках. Список використаної літератури чисельністю 132 найменувань розміщено на 11 сторінках, 7 додатків – на 39 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається актуальність теми, аналізується стан вирішення проблеми, її значимість для науки і практики, формулюється мета і задачі дослідження, визначається його об’єкт, предмет та методи, наводиться наукова новизна та практична цінність отриманих результатів.

У першому розділі встановлено основні тенденції розвитку управління людськими ресурсами проекту, проведено аналіз сучасних наукових концепцій оцінювання якості управління людськими ресурсами і зокрема командою проекту, визначено ключові фактори унікальності проекту та їх системне значення для управління командою проекту.

На основі аналізу ряду публікацій з управління проектами і управління командами проектів виявлено головні тенденції розвитку галузі знань з управління людськими ресурсами проекту. У їх числі: зростання ролі людського фактору в управлінні проектами, підсилення ролі контролю якості управління командою проекту та перехід від орієнтації на індивідуальну успішність керівників до формалізації інструментів управління людським фактором в реалізації проектів. Ще однією тенденцією, яка поки знаходиться на етапі становлення, є акцентування потреби у врахуванні унікальності вимог конкретного проекту до персоналу. Тому для формування механізму оцінювання якості управління командою проекту стало необхідним системне дослідження впливу унікальності проекту на процес управління командою.

На основі розробки системної моделі проекту з позиції людського чинника, визначено ключові фактори унікальності проекту для управління командою. До них відносяться: середовище реалізації проекту (надалі – елемент „середовище”), особистість члена команди проекту з сукупністю його індивідуального досвіду (надалі елемент „особистість”), процес професійної діяльності команди проекту (надалі елемент „діяльність”) та конфігурація продукту проекту (надалі елемент „продукт”). На концептуальному рівні виявлені фактори відповідають об’єкту, суб’єкту, процесу та результату проектної діяльності. Зважаючи на необхідність системного дослідження впливу цих факторів на роботу команди проекту, саме фактори унікальності проекту стали елементами системної моделі управління командою (рис. 1). Розкриття сутності факторів унікальності проекту потребує ретельного дослідження кожного з них, тому основу подальшої деталізації цих факторів склали знання та досвід, накопичені в галузях знань, які спеціалізуються на їх вивченні.

При деталізації елементів системної моделі управління командою проекту використано метод системних тріад дефініцій. За цим методом зона цілісності в системній моделі виявляє сутнісні ознаки кожного з елементів. Так для елемента „середовище” в зоні цілісності розглядається організація, в рамках якої виконується проект – як джерело організаційної культури, сумісність з якою значно впливає на підтримку команди проекту членами організації. Для елемента „особистість” зона цілісності визначена як базисний рівень особистості члена команди, який визначає його принципову придатність до роботи в команді певного проекту. Зона цілісності елемента „діяльність” розкрита через сенс всієї професійної діяльності члена команди в проекті, що визначає значимість цієї діяльності як для членів команди, так і для організації, в рамках якої реалізується проект. Для елемента „продукт” зоні цілісності відповідає ідея (образ) продукту проекту, що розкриває сутність продукту і визначає його затребуваність споживачами.

Зона елементності в системній моделі виявляє ситуативні характеристики кожного з елементів, які відрізняють його поточний стан. Так для елемента „середовище” в зоні елементності розглядається команда проекту, характер якої визначається не лише об’єктивними потребами проекту, але й особливостями того набору осіб, які увійшли до складу команди. Для елемента „особистість” зона елементності відповідає поточному психофізичному стану члена команди, який зумовлює його ситуативну готовність до дій і можливість виконання всього обсягу робіт без шкоди для здоров’я. Для елемента „діяльність” аналогічна зона розкривається через елементарні операції діяльності, які характеризують певний набір робіт члена команди і визначають психофізичне навантаження, що супроводжує процес виконання цих робіт. Зона елементності для елемента „продукт” визначає параметри якості продукту проекту, які відрізняють цей продукт від ряду подібних і впливають на сприйняття цінності продукту проекту через його якість.

Зона зв’язності кожного елемента системної моделі формується під впливом зон його цілісності і елементності, а отже розкриває сутність стійких процесів, які впливають на ситуативні характеристики системи. Так для елемента „середовище” зона зв’язності розкривається через умови діяльності в проекті, які визначають характер організації проекту щодо управління командою і формуються під впливом зовнішнього оточення проекту. Для елемента „особистість” в зоні зв’язності розглядається поведінковий рівень особистості члена команди, аналіз якого дозволяє прогнозувати дії члена команди в певних умовах і вплив цих дій на реалізацію проекту. Для елемента „діяльність” ця зона визначена як зміст діяльності, що характеризує організацію процесу професійної діяльності кожного члена команди проекту, і визначає схильність члена команди до здійснення такої діяльності. І, врешті, зона зв’язності елемента „продукт” розкриває сутність процесів управління, які дозволяють досягти встановлених критеріїв якості продукту проекту.

Подальша деталізація елементів системної моделі стала основою для визначення параметрів проекту, які були використані у наступних розділах для побудови математичних моделей управління командою проекту.

У другому розділі визначено основи продуктно-енвайронментального підходу до управління командою проекту, та систему випереджуючих кількісних показників якості управління командою проекту. В рамках продуктно-енвайронментального підходу розроблено математичну модель формування команди проекту, визначено набори професійно-важливих якостей для кожної ролі в команді і встановлено їх залежність від факторів унікальності проекту.

Основою продуктно-енвайронментального підходу до управління командою проекту є розкриття системного впливу факторів унікальності проекту на процес роботи команди. Тому саме елементи системної моделі управління командою проекту визначили назву запропонованого підходу, зважаючи на те, що продукт і середовище реалізації проекту є системоутворюючими факторами унікальності проекту. Продуктно-енвайронментальний підхід до управління командою проекту базується на наступних положеннях:

1. Унікальність проекту в управлінні командою є результатом системної взаємодії особистостей кожного члена команди, організації їх професійної діяльності, особливостей продукту та середовища реалізації проекту.

2. Якість формування команди проекту визначається придатністю команди до управління процесом створення запланованого продукту проекту в певному середовищі реалізації проекту і є результатом взаємодоповнення професійних знань та навичок членів команди, виконуваних ними ролей в команді проекту та їх особистої взаємодії.

3. Професійно-важливі якості членів команди проекту, розкриття потенціалу команди та вибір засобів розвитку команди проекту мають забезпечувати ефективне командне управління процесом створення продукту проекту в умовах певного середовища реалізації проекту.

4. Мотивація члена команди проекту визначається не тільки запропонованими йому стимулами, а і його сприйняттям продукту і середовища реалізації проекту, та участі в процесі виконання професійної діяльності в цьому проекті.

5. Оцінювання дій керівника щодо активізації професійної діяльності команди проекту має враховувати не тільки якість роботи членів команди, а й збереження їх психофізичної здатності до виконання такої діяльності протягом всього проекту з урахуванням особливостей реалізації проекту.

Для оцінювання якості формування команди в розробленій математичній моделі введено показник збалансованості команди проекту , який відображує придатність команди з набором кандидатів до виконання певного проекту. Цей показник визначається за збалансованістю професійної (), рольової () і психологічної () структур команди проекту з урахуванням пріоритетності кожної з цих структур для успішної реалізації проекту (вагові коефіцієнти , та відповідно):

. (1)

При цьому збалансованість професійної структури команди проекту пропонується визначати за наявністю в членів команди знань та навичок , необхідних для виконання функцій команди проекту , та враховуючи вагові коефіцієнти цих знань та навичок для реалізації проекту :

. (2)

Збалансованість рольової структури команди проекту пропонується визначати за якістю виконання кожної ролі в команді з урахуванням їх пріоритетності для реалізації проекту , та взаємодоповненням цих ролей:

. (3)

Збалансованість психологічної структури команди проекту пропонується визначати на основі аналізу придатності характеру взаємодії членів команди для реалізації проекту, який розглянуто в третьому розділі.

При визначенні збалансованості рольової структури команди введено поняття „критичні ролі в команді проекту” – група ролей, від якості виконання яких найбільшою мірою залежить успіх всього проекту. Критичним ролям відповідають найбільші вагові коефіцієнти при розрахунку показника збалансованості рольової структури команди проекту, але перелік критичних ролей в команді залежить від особливостей продукту і середовища реалізації проекту.

На основі аналізу професіограм, розроблених для кожної ролі в команді проекту, сформовано набори професійно-важливих якостей для цих ролей (рис. 2). Аналізуючи вплив факторів унікальності проекту на зміну вимог до професійно-важливих якостей, необхідних для виконання певних ролей в команді проекту, встановлено залежності цих вимог від критичного процесу в проекті , системи контролю у виконавчій організації , галузі створення продукту , його новизни та наукоємності . Також встановлено залежності набору професійно-важливих якостей для певної ролі від наступних показників професійної діяльності, яка найбільш характерна для цієї ролі в проекті: від об'єктної системи професійної діяльності , її операціональної цілі , терміновості її виконання , та середньої кількості контактів протягом робочого дня :

. (4)

Рис. 2. Набір професійно-важливих якостей для критичних ролей в команді проекту (на прикладі проекту, спрямованого на створення або зміну технології)

Вказані залежності, формалізовані кількома системами рівнянь, стали основою для визначення здатності кандидата до якісного виконання певної ролі в команді проекту . Така здатність визначатиметься відмінністю його прояву професійно-важливих якостей від вимог, встановлених для цієї ролі в умовах конкретного проекту :

. (5)

Використовуючи показник збалансованості команди проекту як критерій вибору складу команди, найбільш придатного до виконання проекту, продуктно-енвайронментальний підхід базується на обранні набору кандидатів, для яких збалансованість команди буде максимальною. Це дозволяє планувати досягнення синергетичного ефекту завдяки взаємодоповненню здатностей різних членів команди проекту, що неможливо при відокремленому підборі членів команди.

У третьому розділі розроблено математичну модель вибору засобів розвитку команди проекту, математичну модель прогнозування професійного вигоряння членів команди, та математичну модель мотивації членів команди проекту.

Основними задачами розвитку команди проекту є максимальне розкриття потенціалу команди щодо виконання проекту і активізація роботи членів команди для досягнення необхідних результатів проекту. Розкриття потенціалу команди в запропонованому підході розглядається як зростання рівня збалансованості професійної, рольової і психологічної структур команди проекту, а пріоритетність розвитку певної структури команди визначається за ваговим коефіцієнтом розвитку цієї структури. Вагові коефіцієнти розвитку професійної (), рольової () і психологічної () структур команди проекту в розробленій математичній моделі пропонується визначати за впливом незбалансованості відповідної структури на загальну незбалансованість команди проекту з урахуванням пріоритетності цієї структури команди для реалізації проекту:

(6)

Зважаючи на те, що з усіх структур команди проекту стан психологічної структури команди найбільшою мірою залежить від вибору засобів її розвитку, дослідження впливу факторів унікальності проекту на розвиток команди проводилось саме з позиції її психологічної структури. Для визначення збалансованості психологічної структури команди проекту (ґрунтуючись на соціально-психологічних дослідженнях В.А.Богданова) було розроблено модель її взаємозв’язку зі структурою базового рівня особистості члена команди та процесами управління командою проекту (рис.). На основі цієї моделі збалансованість психологічної структури команди проекту визначається відповідністю кожного її елементу до стану, необхідного для успішної реалізації проекту і припустимого для роботи зі складом команди . При цьому кожен з елементів психологічної структури команди (стиль прийняття рішень , ціннісно-орієнтаційна єдність команди, емоційна ідентифікація команди , її творчий потенціал , детермінованість поведінки в команді та її психологічна стійкість ) включається до показника з урахуванням значимості цього елемента для проекту (вагові коефіцієнти відповідно):

(7)

За результатами дослідження зв’язку процесів управління командою проекту з психологічною структурою команди та базовим рівнем особистості членів команди, встановлено залежності найбільш прийнятних засобів розвитку команди проекту від цільового стану психологічної структури команди та прояву стійких психологічних якостей особистості члена команди. Також встановлено залежності цільового стану кожного елементу психологічної структури команди проекту від факторів унікальності проекту. При цьому перша сукупність залежностей описана у табличній формі (зважаючи на легкість її візуалізації), а друга описана кількома системами рівнянь.

Для активізації професійної діяльності команди проекту необхідне вирішення двох задач – формування мотивації кожного члена команди до активізації його роботи в проекті і забезпечення здатності цього члена команди до активізації своєї діяльності, що значною мірою визначається його психофізичним станом. За результатами дослідження впливу факторів унікальності проекту на процес мотивації членів команди введено показник мотиваційного потенціалу проекту для -го члена команди (). Цей показник відображує здатність задовольнити потреби особистості при залученні її до роботи в команді проекту і залежить не лише від запропонованих стимулів , а й від самостійного мотиваційного потенціалу участі в команді проекту , мотиваційного потенціалу професійної діяльності , мотиваційного потенціалу причетності до виконавчої організації , та мотиваційного потенціалу створення продукту проекту :

. (8)

Тоді мотивація особистості при залученні до роботи в команді проекту буде визначатись мотиваційним потенціалом проекту з урахуванням терміновості досягнення особистих цілей, які вплинули на суб’єктивну значимість мотиваційного потенціалу проекту , та привабливості альтернативних шляхів досягнення особистих цілей крім участі в проекті :

. (9)

В розробленій математичній моделі прогнозування професійного вигоряння члена команди психофізична активність члена команди розглядається як сукупність його фізичної (), інтелектуальної () та емоційної () активності. Професійне вигоряння члена команди є наслідком його виснаження в процесі роботи в проекті, і розглядається як зниження фізичної або інтелектуальної активності до нульової відмітки та переходу емоційної активності до негативних значень:

(10)

Прогнозувати професійне вигоряння членів команди (у першому наближенні) стає можливим при відомих значеннях фізичного, інтелектуального та емоційного навантаження, характерних для процесу роботи в команді проекту. За результатами дослідження впливу факторів унікальності проекту на процес психофізичного вигоряння членів команди, встановлено залежність фізичного, інтелектуального та емоційного навантаження в процесі роботи члена команди від показників змісту його професійної діяльності та показників елементарних операцій його діяльності. Розраховані показники психофізичного навантаження також визначають ступінь нервового напруження в процесі роботи члена команди (за методикою А.О.Навакатіян і В.В. Крижанівської) – від мало напруженої праці до праці, пов’язаної з перенапруженням, що спричиняє несприятливу дію на організм.

У четвертому розділі викладено основи розробки інструментів реалізації продуктно-енвайронментального підходу до управління командою проекту на базі описаних математичних моделей. Також проведено дослідну перевірку та аналіз результатів впровадження системи підтримки процесу управління командою проекту, основаної на використанні продуктно-енвайронментального підходу і реалізованої в програмному комплексі Project Team 1.1.

Математичні залежності, які розкривають сутність продуктно-енвайронментального підходу, стали основою розробки алгоритму функціонування системи підтримки процесу управління командою проекту, реалізованої в програмному комплексі Project Team 1.1. Основними компонентами програмного комплексу Project Team 1.1 стали наступні програмні продукти: Project Team Environment (забезпечує визначення рамкових обмежень щодо формування команди проекту на основі опису факторів унікальності обраного проекту), Project Team Buіldіng (забезпечує підтримку прийняття рішень щодо підбору команди проекту) і Project Team Development (забезпечує підтримку прийняття рішень щодо розвитку вже створеної команди проекту). Для програмного продукту Project Team Environment, який виконує функцію настроювання всього програмного комплексу на роботу з конкретним проектом, вже отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 16159 від 4.04.2006 р.

Програмний комплекс Project Team 1.1 апробовано на п'ятьох різнотипних проектах, реалізованих у рамках трьох різних організацій. Пріоритетність ролей у командах цих проектів, професійно-важливі якості для членів команд і характер рекомендацій з управління командами даних проектів істотно відрізнялись, зважаючи на суттєву різницю продуктів та критичних процесів в проектах. Цей факт дещо ускладнив узагальнення результатів апробації програмного комплексу, але на основі зібраних даних вже можна простежити деякі тенденції:

- використання експертного оцінювання компетентності членів команд та нових кандидатів керівниками проектів дало явно завищені оцінки. Це знизило адекватність розрахунку показника збалансованості професійних структур команд цих проектів і стало перешкодою для підбору команд, найбільш придатних до управління кожним з цих проектів.

- за результатами аналізу рольових структур вже сформованих команд виявлено ролі, що не могли успішно виконуватись жодним членом існуючої команди проекту. При цьому (за коментарями керівників) якість виконання функцій, що відповідають цим ролям, представляла в проектах значну проблему.

- у випадках, коли особовий склад команди проекту принципово не відповідав вимогам проекту, ефективність використання інструментів розвитку команди знижувалась, незважаючи на розширення спектра рекомендацій.

Та за результатами опитування керівників проектів, де був впроваджений програмний комплекс, всі опитані керівники проектів виразили бажання використовувати надалі програмний продукт Project Team Buіldіng, і більше трьох чвертей опитаних керівників проектів також виразили бажання використовувати в наступних проектах програмний продукт Project Team Development.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача розробки підходу до управління командою проекту, який враховує унікальність проекту для управління командою. Цей підхід забезпечує підвищення повноти використання потенціалу команди проекту для створення продукту в заданих умовах реалізації проекту.

Узагальнення одержаних в ході проведеного дослідження результатів, досягнута мета і вирішені задачі дають можливість зробити такі основні висновки:

1. Системне дослідження впливу унікальності проекту на функціонування команди доводить, що середовище реалізації проекту, особистість кожного члена команди, процес професійної діяльності та продукт проекту є факторами унікальності проекту, які значно впливають на процеси формування та розвитку команди проекту.

2. Розроблена математична модель формування команди проекту, яка базується на врахуванні професійної, рольової та психологічної збалансованості команди в контексті її придатності для умов конкретного проекту і дозволяє кількісно оцінити придатність певного набору кандидатів до роботи в команді певного проекту. Перевагами цієї моделі є можливість чіткого і завчасного встановлення недостатньої забезпеченості окремих функцій управління проектом професійними знаннями та навичками членів команди, неможливості якісного виконання окремих ролей в команді, або високої імовірності виникнення проблем особистої взаємодії в команді проекту.

3. На прикладі психологічної структури команди встановлено, що вибір інструментів розвитку команди проекту має бути орієнтованим на особистість кожного члена команди, та враховувати вимоги щодо цільового стану команди, які визначаються в залежності від середовища реалізації проекту, професійної діяльності команди та продукту проекту. Введення математичної моделі вибору засобів розвитку команди проекту також дозволило визначати найбільш пріоритетні напрямки розвитку команди в умовах певного проекту.

4. Запропонована в роботі математична модель мотивації члена команди проекту базується на використанні показника мотиваційного потенціалу проекту, який враховує самостійну цінність для члена команди не лише запропонованих стимулів, а й участі у створенні продукту проекту, причетності до виконавчої організації, професійної діяльності та можливості роботи в певній команді. Використання цього показника дозволяє більш точно прогнозувати мотиваційний ефект при залученні особи до роботи в команді певного проекту завдяки встановленню найбільш привабливих для члена команди особливостей проекту, та особливостей, які мають бути скомпенсовані системою мотивації.

5. Розроблена математична модель прогнозування професійного вигоряння членів команди проекту ґрунтується на визначенні впливу характеристик змісту та елементарних операцій професійної діяльності члена команди на його психофізичне навантаження і дозволяє враховувати баланс мотивації та енерговитрат члена команди при здійсненні його інтелектуальної, фізичної та емоційної активності. Розроблена модель дає можливість прогнозувати наближення стану професійного вигоряння члена команди в залежності від обсягу його робіт в конкретному проекті.

6. Практика впровадження програмного комплексу, який реалізує розроблені математичні моделі і забезпечує інструментальну підтримку процесів формування та розвитку команди проекту, підтвердила дієвість запропонованого продуктно-енвайронментального підходу до управління командою проекту та адекватність введених математичних моделей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях, які входять до переліку,

затвердженому ВАК України:

1.

2.

3.

Особистий внесок здобувача: розроблено рамкову модель структуризації вимог до членів команди проекту і закладено основи формування набору професійно важливих якостей, необхідних для виконання певної ролі в команді певного проекту.

4.

Особистий внесок здобувача: розроблено модель групування процесів управління командою за етапами проекту; виділено критичні процеси управління командою для кожного етапу реалізації проекту, розкрито сутність елементів причинно-цільової матриці управління командою проекту.

5.

Особистий внесок здобувача: розроблено системну модель проекту як процесу з урахуванням таких факторів унікальності, як створюваний продукт, середовище реалізації проекту, особистість члена команди і професійна діяльність в проекті. Розроблено системну модель мотивації команди проекту, що основана на розкритті мотиваційного значення продукту, середовища, особистостей членів команди і професійної діяльності в команді проекту. Розкрито функціональне значення зв'язків між елементами системи мотивації. Сформовано системні тріади дефініцій для базових категорій елементів системи мотивації в проекті.

6.

Особистий внесок здобувача: розроблено структурну схему комп'ютеризованої системи підтримки процесу управління командою проекту, основаної на продуктно-енвайронментальному підході до управління командою; розроблено модель системної взаємодії процесів управління командою проекту з базовим рівнем особистості і психологічною структурою команди.

Додаткові публікації, матеріали конференцій:

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЯ

Черепаха Г.С. Продуктно-енвайронментальний підхід до управління командою проекту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – Управління проектами і програмами. – Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, Київ, 2006.

Розкрито роль та сутність факторів унікальності проекту в управлінні командами проектів. Запропоновано підхід до управління командою проекту, який базується на врахуванні особливостей продукту та середовища реалізації проекту. Розроблено математичну модель формування команди проекту. Встановлено залежність набору професійно-важливих якостей для кожної ролі в команді від факторів унікальності проекту. Запропоновано математичну модель вибору засобів розвитку команди в конкретному проекті. Сформовано математичні моделі мотивації членів команди проекту та прогнозування їх професійного вигоряння в певному проекті. Впроваджено в практику управління проектами програмний комплекс, який реалізує запропоновані методики підбору команди проекту і вибору інструментів розвитку команди.

Ключові слова: проект, управління командою проекту, формування команди проекту, розвиток команди проекту, професійне вигоряння, мотивація члена команди проекту.

АНОТАЦИЯ

Черепаха Г.С. Продуктно-энвайронментальный подход к управлению командой проекта. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – Управление проектами и программами. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры Министерства образования и науки Украины, Киев, 2006.

В диссертационной работе дано теоретическое обоснование и осуществлено практическое решение актуальной задачи по разработке и реализации подхода к управлению командой проекта с учётом уникальности проекта.

Показано, что проблема возникновения неучтённых и слабо прогнозируемых эффектов в управлении командой проекта и сохранения барьеров для создания команды, наиболее пригодной для работы в конкретном проекте, является следствием игнорирования уникальности проекта в управлении командой. Доказано, что факторами уникальности проекта для управления командой являются среда реализации проекта, личность каждого члена команды, профессиональная деятельность в команде и конфигурация продукта проекта. На основе формирования системной модели управления командой проекта и последующей детализации её элементов по методу системных триад дефиниций раскрыта сущность каждого из выделенных факторов уникальности проекта и определено его влияние на функционирование команды проекта.

На основе анализа существующих подходов к оцениванию качества управления человеческими ресурсами проекта разработана система опережающих количественных показателей качества формирования и развития команды проекта. Предложен продуктно-энвайронментальный подход к управлению командой проекта, который базируется на учёте особенностей продукта и среды реализации проекта, как системообразующих факторов уникальности проекта для управления командой.

В рамках предложенного подхода разработана математическая модель формирования команды проекта, позволяющая выявить состав команды, наиболее пригодный для управления конкретным проектом с точки зрения его профессионализма, ролевой взаимодополняемости и психологических особенностей. Выявлены зависимости набора профессионально-важных качеств для каждой роли в команде проекта от факторов уникальности проекта. Учитывая, что для успешной реализации проекта качество выполнения некоторых ролей в команде проекта может иметь решающее значение, введено понятие критических ролей в команде проекта и установлена зависимость набора критических ролей от факторов уникальности проекта.

Предложена математическая модель выбора средств развития команды в конкретном проекте, детализированная на примере психологической структуры команды. Выявлено, что применимость средств развития команды проекта зависит от личности члена команды и целевого состояния психологической структуры команды проекта. Установлена зависимость целевого состояния психологической структуры команды от факторов уникальности конкретного проекта.

На основе анализа мотивационного влияния среды реализации проекта, участия в процессе профессиональной деятельности, причастности к созданию продукта проекта и предложенных члену команды стимулов, введено понятие мотивационного потенциала проекта для члена команды. Определение мотивационного потенциала проекта стало основой математической модели мотивации членов команды проекта, преимуществом которой является более полный анализ факторов мотивации в команде проекта.

Базируясь на определении баланса между мотивацией члена команды проекта и его энергозатратами при осуществлении интеллектуальной, физической и эмоциональной активности в проекте, разработана математическая модель прогнозирования профессионального выгорания члена команды проекта. На основе установленных зависимостей психофизической нагрузки от характеристик содержания и элементарных операций профессиональной деятельности члена команды предлагается прогнозировать приближение состояния профессионального выгорания члена команды