ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ДОНЕЦЬКий ДЕРЖАВНИЙ Університет УПРАВЛІННЯ
Євтушенко Ольга Анатоліївна
УДК 352.354:613/614
Механізми державного управління ціноутворенням в охороні здоров’я
Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління
Донецьк - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент Сапельнікова Надія Леонідівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту у невиробничій сфері
Офіційні опоненти:
доктор наук з державного управління, професор Дєгтяр Андрій Олегович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), завідувач кафедри економічної теорії та фінансів;
кандидат наук з державного управління Беганська Ірина Юріївна, Донецький державний університет управління (м. Донецьк), старший викладач кафедри українознавства.
Провідна установа – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя), кафедра міжнародної економіки.
Захист відбудеться 20 вересня 2006 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр-т. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.
Автореферат розісланий 18 серпня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Держава відіграє провідну роль у розвитку медичної галузі, оскільки ринок медичних послуг має ряд суттєвих особливостей, які не дають змоги законам і правилам ринку самореалізуватися в цій сфері. Необхідне зовнішнє регулювання, яке в повному обсязі може здійснити тільки держава. Найефективнішою формою державного управління наданням медичних послуг зарекомендувала себе система ціноутворення.
Об’єктивне проникнення ринкових відносин у сферу охорони здоров’я обумовлює необхідність різноманітності її ресурсів, що породжує нові ролі держави в цій сфері: законодавче регулювання правил поведінки як в тому, що стосується формування коштів, так і в тому, що стосується надання медичних послуг; визначення душового нормативу вартості медичних послуг, що надаються суспільством під керівництвом держави, як орієнтира управління і бази формування джерел стимулювання галузі.
Особливості ринку медичних послуг обумовлюють також необхідність формування ресурсів охорони здоров’я з таких основних джерел, як бюджети різних рівнів, цільові внески працедавців, кошти (внески) самих працівників, добродійні внески, консолідація і використання цих коштів повинно здійснюватися за єдиними правилами (законами) і під контролем держави.
Втручання держави в процес формування різних видів цін є засобом для досягнення поставлених завдань регулювання економічних і соціальних процесів.
Питання вдосконалення державних механізмів управління ціноутворенням у сфері охорони здоров’я завжди були в полі зору провідних учених України. Цим проблемам присвячені роботи З. Гладуна, А. Дєгтяря, В. Лехана, В. Лобаса, І. Петенко, Я. Радиша, Н. Солоненко, Ю. Сурміної, Н. Шамшуріної, М. Шутова та інших. Разом з тим вирішення ряду завдань, пов’язаних із визначенням ціноутворення, відкладається. Все це і визначило актуальність роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України, зокрема, за темами № 99.06.01 „Інноваційний і стратегічний менеджмент у регіональному управлінні” (номер держреєстрації 0102U001295) і № 99.06.02 “Розробка методів відновлення і розвитку організацій і підприємств соціальної інфраструктури” (номер держреєстрації 0102U001294), а також Договором про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 2000-2006 рр. У цих дослідженнях автором було обґрунтовано роль держави в розвитку ринку медичних послуг і запропоновано концепцію багатоканальної системи фінансування охорони здоров’я. Запропоновано також нові підходи до ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються громадянам.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка концептуальних підходів щодо формування механізмів державного управління ціноутворенням у системі охорони здоров’я в умовах реформування галузі, а також практичних рекомендацій щодо ціноутворення на платні медичні послуги.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені такі задачі:
визначено особливості державного управління ціноутворенням в Україні і виявлені відповідні проблеми в структурі механізмів державного регулювання цього питання на основі аналізу теоретичних засад ціноутворення в умовах ринку;
визначено роль держави в розвитку ринку медичних послуг у контексті зарубіжного досвіду;
позначено роль людського фактора у формуванні ціни на ринку медичних послуг;
обґрунтовано доцільність використання маркетингового підходу до ціноутворення на ринку медичних послуг;
розроблено концептуальні підходи до багатоканальної системи фінансування охорони здоров’я з обґрунтуванням її ефективності;
запропоновано рекомендації щодо розробки стратегії ціноутворення на ринку медичних послуг;
обґрунтовано нові підходи щодо ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються громадянам, як один із напрямків удосконалення механізмів державного управління ціноутворенням;
розроблено основні напрями реалізації принципів стратегії поліпшення охорони здоров’я через упровадження багатоканальності фінансування галузі.
Об'єктом дослідження є державне управління охороною здоров’я.
Предметом дослідження є механізми державного управління охороною здоров’я за рахунок реформування відповідних механізмів ціноутворення.
Методи дослідження. Науково-теоретичною і методологічною базою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення основ ціноутворення в умовах ринку, особливостей державного регулювання ціноутворення в Україні. Реалізація поставлених задач дисертації здійснювалася за допомогою аналізу і синтезу (в дослідженні державних механізмів формування цін на ринку медичних послуг); порівняльних характеристик (при визначенні основних ланок державних і недержавних механізмів фінансування охорони здоров’я) і економіко-статистичних методів (при оптимізації співвідношення між поточними і перспективними цілями розвитку охорони здоров’я). Теоретичною основою дослідження стало вивчення і творче опрацьовування досягнень світової думки з проблем ціноутворення в умовах ринку.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження були вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методичних розробок, законодавчі та нормативні акти з питань державного управління, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Держкомстату України, Міністерства охорони здоров’я України, звіти Донецького обласного управління охорони здоров’я, Донецького обласного управління статистики. У процесі роботи над дисертацією використовувались результати досліджень зарубіжних і вітчизняних соціологів, економістів, фахівців з державного управління.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні концептуальних підходів щодо формування механізмів державного управління ціноутворенням на засадах формування ефективної багатоканальної системи фінансування охорони здоров’я.
Наукова новизна результатів дослідження розкривається в таких положеннях:
уперше:
запропоновано концептуальні підходи щодо механізмів управління фінансуванням галузі, які ґрунтуються на багатосекторній медичній допомозі і базуються на таких основних принципах, як соціальна рівність, справедливість і солідарність при організації та наданні медичних послуг в охороні здоров’я;
вдосконалено:
механізм формування стратегії державного управління ціноутворенням на ринку медичних послуг, який являє собою сукупність послідовних етапів упровадження багатоканальної системи фінансування галузі;
методичні підходи щодо ціноутворення на платні медичні послуги, які надаються державними установами, і які містять такі принципові відмінності, як: втілення в практику єдиної тарифної системи; постійне підвищення заробітної плати основного персоналу; звіт про виконання кошторису витрат за позабюджетними джерелами фінансування; виключення комунальних послуг з накладних витрат; обмеження рівня рентабельності на платні медичні послуги;
дістали подальшого розвитку:
механізм державного регулювання цін в Україні, який передбачає розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад у сфері ціноутворення; антимонопольне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничого призначення; декларування цін;
закономірності і тенденції у сфері політики державного контролю та регулювання цін, використання їх при формуванні цінового механізму в Україні в період переходу її економіки до ринку в контексті зарубіжного досвіду. Виявлено, що для України більш прийнятним є досвід Франції, Німеччини, Італії, Швеції та Японії, де переважає змішана модель фінансування охорони здоров’я, заснована на поєднанні державного фінансування установ охорони здоров’я і фондів медичного страхування;
методичні підходи до розрахунку накладних витрат, які адаптовано до параметрів діяльності медичної установи;
основні напрями реалізації принципів стратегії поліпшення охорони здоров’я через упровадження багатоканальності фінансування галузі в умовах стабілізації витрат на охорону здоров’я у відсотковому відношенні до національного доходу або до валового внутрішнього продукту і визначення обсягів витрат на охорону здоров’я такими, які б були пов'язані з обсягами надходжень податків або внесків до бюджету і соціальних фондів.
Практичне значення одержаних результатів. Розробки автора, пов’язані з багатоканальною системою фінансування охорони здоров’я, використані при формуванні планів соціально-економічного розвитку Донецької області на 2005-2006 роки (довідка Управління охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації № 11/03-06 від 24.03.2006), нові підходи до ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються громадянам були використані в Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні (довідка № 2-06/03 від 22.03.2006).
Теоретичні розробки автора, практичні висновки і пропозиції, що випливають зі змісту дослідження, використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні спецкурсів “Менеджмент в охороні здоров’я”, “Менеджмент організацій соціального захисту” і “Ціноутворення” (довідка № 16/03-06 від 24.03.2006).
Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки і рекомендації дослідження є особистим досягненням дисертанта. В роботі розкривається авторський підхід до проблем ціноутворення на платні медичні послуги. Із наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення, які належать особисто здобувачу. Зміст конкретного особистого внеску в такі праці наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження докладалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003 р.), І міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), VII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів” (м. Святогірськ, 2006 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 15 наукових працях (11 в спеціалізованих виданнях), з них 11 – у збірниках наукових праць і 4 публікації в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,8 д.а., з яких автору належить 3,6 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків. Текст дисертації викладений на 210 сторінках. Матеріали дисертації містять 19 рисунків, 22 таблиці, які наведено 25 сторінках. Список використаної літератури складається із 150 найменувань, які наведено на 14 сторінках, 2 додатки - на 7 сторінках.
Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи
Розділ 1. “Державні механізми формування цін на ринку послуг: теоретичні аспекти”. Дослідження зарубіжного досвіду дістало висновку, що методологічний аспект ціноутворення в розвинених країнах полягає у виробленні державними органами загальних принципів, методів і нормативів установлення цін. Крім ухвалення рішень зі стратегічних і тактичних питань державні органи беруть на себе функцію визначення конкретних цін на товари і послуги, що мають вирішальне значення для національної економіки. Поряд із прямим встановленням і регулюванням цін державні органи здійснюють контроль за ними. Питома вага регульованих цін у різних країнах коливається від 5 до 20 %.
Світовий досвід показує, що в країнах із стабільною ринковою економікою держава, як правило, мало втручається в процеси ціноутворення, але повної свободи в питаннях формування цін немає в жодній країні. Ступінь, форми і масштаби державного регулювання ціноутворення залежать від стану економічного розвитку країни, інтенсивності монопольних процесів, ступеня монополізації і конкуренції, питомої ваги державного сектора та інших факторів.
Таким чином, вивчення досвіду ціноутворення зарубіжних країн дозволяє оцінити закономірності і тенденції в цій сфері, використовувати отримані знання при формуванні цінового механізму в Україні в період переходу її ринкової економіки.
Аналізуючи ситуацію, яка склалася в Україні, зазначено що форми і методи державної цінової політики на окремих регіональних ринках не завжди відповідають особливостям їх функціонування. З метою подальшого розвитку всіх регіонів необхідне гармонійне поєднання державних і регіональних інтересів у процесі вирішення цінових проблем.
Встановлено, що система ціноутворення яка сформована в Україні в ході реформ повинна бути, з одного боку, єдиною та реалізовувати принципи конкуренції і свободи ринкових коливань цін, а з іншого – мати регульований, різнорежимний характер. Тому не можна погодитися з думкою тих прихильників радикального курсу реформ відносно політики державного контролю і регулювання цін, які віддають перевагу непрямим методам регулювання цін і відкидають метод прямого державного встановлення і регулювання цін.
Обґрунтовано, що характерною особливістю ціноутворення на медичні послуги є їх сьогочасність, обумовлена тим, що вони не піддаються накопиченню в запасах – момент створення і споживання послуги співпадають у часі, а нереалізована можливість надання послуги зникає назавжди. Звідси постає можливість істотних коливань попиту в часі без можливості регулювання розміру пропозиції за рахунок запасів. Цю проблему запропоновано вирішувати шляхом регулювання тарифів інтенсивності попиту в часі.
Особливості сфери послуг зумовлюють також специфіку ціни послуги, яка полягає в тому, що, будучи за структурою оптовою, вона виконує функції як оптової, так і роздрібної ціни.
Визначено, що державна політика цін на медичні послуги повинна передбачати як власне процес встановлення цін на послуги, так і процес управління цінами в різних ситуаціях ринку, в умовах впливу на них різних факторів. У даний час такі фактори як загострення конкуренції, інфляція і зниження купівельної спроможності споживачів медичних послуг посилюють роль ціноутворення з позиції не тільки витрат, але й у першу чергу конкуренції, попиту, інфляційних очікувань.
Обґрунтовано, що важливе значення має роль держави у формуванні відносин між державними підприємствами, вітчизняними підприємницькими структурами і зарубіжними фірмами, що імпортують свою продукцію до України (рис. 1.).
Рис. 1. Цінові заходи держави щодо регулювання відносин між суб’єктами ринку
Значне місце в сучасній ціновій політиці держави займає процес здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Основні напрями державного сприяння маркетинговій діяльності підприємств при реалізації продукції визначаються цілями зовнішньоекономічної та цінової державної політики, що віддзеркалюється на рівні цін на медичні послуги і продукцію.
У цьому зв’язку запропоновано систему заходів, яка вже апробована в країнах з ринковою економікою і адаптована до умов України. До них можна віднести: встановлення граничного рівня цін державними органами; заходи, що вживаються органами управління, які спрямовані на розвиток конкуренції; антимонопольне законодавство; відповідна податкова політика та ін.
В умовах розвитку конкуренції і демонополізації вітчизняного ринку оцінку ефективності прямого і непрямого підходів до державного регулювання цін доцільно здійснювати з використанням коефіцієнтів концентрації пропозиції на попит. Аналогічно можуть бути оцінені дії регіональних і муніципальних органів, які спрямовані на фіксацію рівня цін, їх заморожування, встановлення меж і нормативів. При цьому слід враховувати, що вплив держави на формування попиту і пропозиції залежить від дієздатності її цінової політики.
Таким чином, в сучасних умовах основне призначення державного регулювання цін полягає в тому, щоб з метою ефективного розвитку економіки вносити необхідні цінові корективи в ситуацію на ринку з урахуванням характеру виявів і дій конкурентних сил. У цілому, державне регулювання процесу ціноутворення на підприємствах сфери послуг запропоновано здійснювати за трьома основними напрямами, які відповідно зорієнтовані: на обмеження збільшення цін унаслідок фіксації їх рівня або використання відповідних обмежених нормативів; встановлення податкових або інших платежів, які приводять до вилучення більшої частини доходів у виробника і споживача продукції та послуг; на державну підтримку цін, доходів підприємств з використанням субсидій і дотацій. Ефективність впливу держави на процес ринкового ціноутворення зумовлюється відповідним збільшенням обсягів, як виробництва, так і реалізації продукції. При цьому необхідно враховувати особливості відносин і взаємодій державних і ринкових елементів вітчизняної економіки.
Розділ 2. “Роль держави в розвитку ринку медичних послуг”. З переходом до ринкових відносин підвищується роль держави в розвитку ринку медичних послуг. У сучасних умовах ринок медичних послуг репрезентований установами всіх форм власності. Держава регулює медичний ринок відповідно до сформованих на ньому сегментів (рис.2.).
У дисертаційному дослідженні ринок медичних послуг визначений, з одного боку, як сукупність усіх медичних технологій, виробів медичної техніки, методів організації медичної діяльності, фармакологічних засобів, що реалізуються в умовах конкурентної економіки, і, з другого боку, як сукупність наявних і потенційних виробників та споживачів медичних послуг.
Встановлено, що медична послуга є складним комплексом елементів, процесів і послуг що розвивається в часі та просторі, і має певну фазність, стадійність і етапність, які охоплюють усі види робіт, які пов’язані із збереженням, упровадженням і практичною реалізацією медичної допомоги.
Рис. 2. Структура державного регулювання галузі охорони здоров’я
Усе це складає об’єктивну основу для формування ринку медичних послуг і ринкових відносин в охороні здоров’я.
Ринок медичних послуг безпосередньо пов'язаний з якістю життя людини. В цьому зв'язку в дисертаційному дослідженні дістало подальшого розвитку визначення якості життя, як ступеня задоволення людських потреб, сприйнятливість індивідуума його позиції в житті в контексті культурних і оцінних систем, в яких він живе, та у взаємодії з його метою, очікуваннями, стандартами і переконаннями. Якість життя є ступенем комфортності людини, як із самою собою, так і в межах своєї держави. Якість життя повинна враховуватися при визначенні пріоритетів і вирішенні задач розподілу фінансових та інших ресурсів в охороні здоров’я.
Пріоритетними напрямами розвитку України, визначеними в стратегічних документах державного рівня, є будівництво високорозвиненої, соціальної за суттю, демократичної, правової держави на принципах верховенства права і забезпечення прав і свобод громадян. Посилення соціальної спрямованості курсу реформ ставить за мету підвищення рівня життя і здоров’я громадян, затвердження сучасних європейських стандартів якості життя. Доведено, що поліпшення стану здоров’я населення передбачається на основі забезпечення його якісною медичною допомогою, створення правових, економічних і організаційних умов надання медичних послуг, переорієнтації державної служби охорони здоров’я на запобігання захворювань, впровадження механізмів багатоканальності фінансування медичної галузі, підвищення доступності медичного обслуговування для соціально незахищених верств населення.
Встановлено, що розшарування за майновою ознакою відбивається на якості життя малозабезпеченого населення, негативно впливає на рівень його здоров’я, зумовлюючи нерівність в охороні здоров’я. Затверджена Указом Президента України “Стратегія подолання бідності” і ухвалена урядом комплексна Програма її реалізації, спрямована на скорочення масштабів нерівності, задоволення першочергових потреб різних контингентів населення. Заходами Програми передбачено забезпечення конституційних прав громадян, у тому числі на охорону здоров’я, підвищення рівня соціального захисту найбільш уражених верств населення.
Аналіз ринкового середовища охорони здоров’я, а також власних можливостей лікувально-профілактичних установ створює основу для розробки їх маркетингової стратегії. В ході аналізу розглянуто такі фактори, як загальна кон’юнктура ринку медичних послуг; конкурентоспроможність суб'єктів охорони здоров’я, попит споживачів послуг. Завдяки цьому стає можливою розробка і впровадження нових видів медичних послуг (товарів), що мінімізуються ринковими можливостями.
Аналіз ринку медичних послуг і положення на ньому самої лікувально-профілактичної установи є базою для розгортання маркетингової стратегії в певному порядку: сегментація ринку охорони здоров’я; позиціонування медичних послуг (товарів) на ринку охорони здоров’я; розробка концепції медичних послуг (товарів); створення маркетингової стратегії.
Маркетинговий підхід містить такі елементи: класифікація послуги (товару), ціна, надання послуги, стимулювання споживацького попиту у населення і управління збутом.
У дисертаційному дослідженні зазначено, що найважливіше значення в реалізації маркетингової стратегії має цінова політика. Під нею розуміють дії суб'єктів охорони здоров’я щодо свідомого встановлення ціни на пропоновані послуги (товари) відповідно до ринкових умов. Метою ціноутворення є максимізація прибутку, підтримка лідерства на ринку медичних послуг і стабілізація ринку.
У даний час на лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) діє широке коло факторів, які визначають особливості ціноутворення. Виділяють внутрішні фактори і зовнішні. Внутрішні фактори включають маркетингові цілі ЛПЗ, розмір витрат при наданні медичних послуг, урахування особливостей організації діяльності та ін. Зовнішні фактори включають аналіз характеру ринку і попиту, конкуренцію, тенденцію розвитку економіки, діяльність урядових та інших органів, урахування соціальних факторів.
Обґрунтовано, що в медичній установі важливим інструментом встановлення ціни є вивчення співвідношення ціна-попит (виходячи із дії закону попиту), а так само урахування цінової еластичності попиту. Оптимальним варіантом встановлення ціни є визначення її за рівнем величини попиту і пропозиції.
Ціна є центральною сполучною ланкою між попитом і пропозицією, адже саме від неї залежить який загальний обсяг послуг (товарів) буде реалізований. І якщо мінімальна ціна послуг і товарів медико-виробничого комплексу визначається їх собівартістю, то граничний рівень цін – тільки попитом на них. На реальні ж ціни, за якими відпускають свою продукцію організації медико-виробничого комплексу, безпосередньо впливають ціни, які встановлені їх конкурентами, а також реакція конкурентів на можливість підвищення або зниження поточного рівня цін на аналогічну продукцію.
У зв’язку з цим необхідною умовою ціноутворення в охороні здоров’я є врахування цінової еластичності попиту, тобто наскільки попит чутливий до зміни ціни.
Встановлено, що специфіка сучасного українського ринку медичних послуг і товарів медичного призначення, всі його особливості, переваги і недоліки породжені прихованими в ньому єдністю і боротьбою протилежностей, основною причиною яких є наявність двох відокремлених, але при цьому безпосередньо взаємодіючих секторів – державного (що повільно входить у ринок) і комерційного (все ще недостатньо розвиненого). Хоча установи медико-виробничого комплексу, що належать до різних секторів, будують свою цінову політику на різних принципах: витратному, заснованому на розрахунку собівартості (найпоширенішому в державному секторі), і ринковому (характерному для комерційних структур). Проте у будь-якому разі ця політика повинна бути націлена на те, що за допомогою правильного вибору цін на свою продукцію організація змогла б оволодіти певною часткою ринку, утримати її за собою протягом заданого часу і отримати намічений обсяг прибутку. В цьому зв’язку запропоновано нові методичні підходи до розрахунку накладних витрат.
У роботі обгрунтовано, що в сучасних умовах не тільки виправданим і об’єктивним, але й необхідним є формування платного сектора охорони здоров’я, який органічно доповнює суспільний, компенсуючи недостатність бюджетного фінансування більш дорогих і складних видів медичної допомоги. Платна медицина не суперечить принципам суспільної охорони здоров’я, а посилює її потенціал, даючи перспективу економічного оновлення у відповідь на структурну кризу охорони здоров’я, а також дає змогу підняти економічний статус лікаря, стимулювати його творче зростання.
Розділ 3. “Державне управління ціноутворенням у сфері охорони здоров’я”. Основними напрямами для реалізації принципів стратегії поліпшення охорони здоров’я є впровадження багатоканальності фінансування галузі в умовах стабілізації витрат на охорону здоров’я у відсотковому відношенні до національного доходу або до валового внутрішнього продукту і визначення обсягів витрат на охорону здоров’я такими, які б були пов’язані з обсягами надходжень податків або внесків до бюджету і соціальних фондів.
Важливим у вирішенні даних завдань є розподіл фінансування: гарантований рівень медичної допомоги за рахунок бюджету і загальнообов’язкового медичного страхування; розвиток сектору додаткових можливостей надання медичних послуг за рахунок добровільного медичного страхування і платних медичних послуг у державних і приватних медичних установах.
Запропоновані підходи до фінансування галузі повинні ґрунтуватися на багатосекторній медичній допомозі і базуватися на таких основних принципах, як соціальна рівність, справедливість і солідарність при організації і наданні медичних послуг в охороні здоров’я. Саме такий підхід дав можливість європейським країнам досягти високих показників стану здоров’я своїх громадян.
Сформована багатоканальна система фінансування медичної допомоги для конкретного пацієнта поєднає в собі: бюджетні кошти і кошти обов'язкового медичного страхування за програмами (базовою та територіальними) надання громадянам гарантованої державної безкоштовної медичної допомоги; кошти лікарняних кас або добровільного медичного страхування, як додатковий обсяг медичної допомоги в приватних медичних структурах. Усе це забезпечить економічну ефективність використання наявних фінансових і матеріальних ресурсів системи охорони здоров’я; підвищення відповідальності органів і установ системи медичного забезпечення за раціональне використання фінансових коштів; соціальну справедливість шляхом вирівнювання доступу громадян до отримання якісної медичної допомоги незалежно від місця їх знаходження; забезпечення єдності державної і комунальної системи охорони здоров’я на основі єдиних підходів до формування, розподілу і використання грошових коштів, які, зрештою, позитивно позначаються на процесах збереження і поліпшення здоров’я населення України.
Запропоноване багатоканальне фінансування системи охорони здоров’я обумовило доцільність приділення уваги аналізу ухвалення рішення про купівлю медичної послуги споживачем платної медичної послуги і споживачем медичних послуг добровільного медичного страхування.
Особливості етапів ухвалення рішення про купівлю медичної послуги споживачем платної медичної послуги і споживачем медичних послуг добровільного медичного страхування подані у табл.1.
Таким чином, процес ухвалення рішення про купівлю медичних послуг у споживача добровільного медичного страхування більш багатогранний і складний на відміну від процесу ухвалення рішення про купівлю у споживача окремої платної медичної послуги.
Таблиця 1
Етапи ухвалення рішення про купівлю медичної послуги
Етап | Покупець платної медичної послуги | Покупець медичної послуги з програми добровільного медичного страхування (ДМС)
1. Усвідомлення проблеми | Відразу після виникнення потреби (її усвідомлення) у будь-якій медичній допомозі починається процес купівлі | Процес купівлі починається задовго до усвідомлення потреби в медичній допомозі, відбувається усвідомлення можливості виникнення такої потреби в майбутньому
2. Пошук інформації | Для пошуку і добору інформації не володіє великим запасом часу. Зібрана інформація обмежена в обсязі, в основному про медичні послуги і ЛПЗ, що їх надають. | Має багато часу на пошук і добір достатнього обсягу інформації про пропозиції страхових компаній і ЛПЗ про медичні послуги. При колективному страхуванні інформацію добирає і аналізує страхувальник
3. Оцінка варіантів | Можлива з обмеженого списку варіантів ринку платних медичних послуг. | Походить з необмеженого списку ДМС
4. Рішення про купівлю | Приймається виходячи:
- терміновості купівлі;
- рівня цінності купівлі
(купує для себе, родича, друзів, співробітника і т.ін.);
- вартість покупки;
- припускає вірогідності, що подальшу потребу в платній медичній допомозі, її обсягах і вартості. | Приймається виходячи:
- обсягу медичної допомоги за страховою програмою;
- вартості страхової програми;
- повноти додаткових сервісних послуг;
- рівня медичної допомоги;
- меж відповідальності страхувальника.
5. Реакція на купівлю | Короткострокова. Задоволений або незадоволений даною медичною послугою (відповідність ціни і якості). Оцінюється короткостроковий результат медичної допомоги. | Довгострокова (протягом дії страховки). Задоволений або незадоволений комплексом медичних і сервісних послуг зі страхової програми ДМС. Оцінюється результат комплексної медичної допомоги.
Визначено, що чинне законодавство не встановлює певну методику ціноутворення на платні медичні послуги.
Розрахунки вартості медичних послуг викладені в “Методичних рекомендаціях щодо визначення вартості медичних послуг”. Згідно з цими рекомендаціями, розрахунки не встановлюють рівня рентабельності медичної послуги, не враховують того, що платні медичні послуги надаються населенню зверх обсягу медичної допомоги, передбаченої програмою держгарантій у позаробочий час. Їх виконання накладає на працівника тягар додаткової відповідальності, потребує великих моральних (підвищення вимог до якості і сервісності послуги з боку пацієнта) і матеріальних (навчання, оплата спеціальної літератури) витрат. Теорія ціноутворення на платні медичні послуги припускає врахування цих факторів.
Запропонована в дисертації методика ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються державними установами, містить такі принципові відмінності: запропоновано коефіцієнти, що підвищують заробітну плату основного персоналу, розраховану на основі запропонованої єдиної тарифної системи; розрахунок коефіцієнта накладних витрат здійснюється виходячи зі звіту про виконання кошторису витрат за позабюджетними джерелами фінансування; до накладних витрат входить зношення устаткування і м’якого інвентарю; з накладних витрат виключені комунальні послуги; рівень рентабельності на платні медичні послуги обмежений п’ятнадцятьма відсотками.
Об’єктом розрахунку вартості є медична допомога, яка може бути переліком простих медичних послуг або переліком комплексних медичних послуг із закінчених випадків поліклінічного і стаціонарного лікування.
Запропоновано показники для визначення витрат на оплату праці основного медичного персоналу: норматив витрат робочого часу медичного персоналу на виконання кожної медичної послуги; місячний бюджет робочого часу за кожною категорією медичного персоналу; коефіцієнт використання робочого часу медичного персоналу на здійснення лікувально-діагностичної діяльності.
Використання розробленої в дисертаційній роботі методичних підходів щодо ціноутворення на платні медичні послуги забезпечить впровадження нових видів високотехнологічної медичної допомоги; підвищить реальні доходи медичних працівників, які працюють у державних установах охорони здоров’я і збереже висококваліфіковані кадри в державній системі охорони здоров’я; посилить вплив органів державної влади на рівень цін на медичні послуги та їх відповідність прийнятим стандартам; вирішить проблеми державної системи охорони здоров’я, покриваючи дефіцит фінансування за рахунок коштів, які отримані з позабюджетних джерел.
Висновки
На основі теоретичних узагальнень і розроблених науково-методичних та практичних рекомендацій у дисертаційній роботі розроблено комплексний механізм державного управління ціноутворенням на ринку медичних послуг, який включає реформування системи фінансування охорони здоров’я, ціноутворення на медичні послуги і механізми адаптації до ринкових умов.
Проведене дисертаційне дослідження дало можливість сформулювати такі висновки:
1. Визначено, що державне регулювання цін в Україні передбачає розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів міських рад у сфері ціноутворення; антимонопольне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничого призначення; декларування цін. З метою подальшого розвитку всіх регіонів необхідне гармонійне поєднання державних і регіональних інтересів у процесі вирішення цінових проблем
2. Аналіз зарубіжного досвіду дозволив оцінити закономірності і тенденції в сфері політики державного контролю і регулювання цін та використовувати їх при формуванні цінового механізму в Україні в період переходу її економіки до ринку. Виявлено, що для України більш прийнятний досвід Франції, Німеччини, Італії, Швеції, Японії, де переважає змішана модель фінансування охорони здоров’я, заснована на поєднанні державного фінансування установ охорони здоров’я і фондів медичного страхування.
3. Виходячи з аналізу визначення якості життя, запропоновано авторське розуміння цього поняття як ступінь задоволення людських потреб, сприйнятливість індивідуума, його позиції в житті й контексті культурних і оцінних систем, в яких він живе, і у взаємодії з його метою, очікуваннями, стандартами і переконаннями. Якість життя повинна враховуватися при визначенні пріоритетів і вирішенні питань про розподіл фінансових та інших ресурсів в охороні здоров’я.
4. Запропоновано методичні підходи розрахунку накладних витрат на підставі використання маркетингу в ціноутворенні на ринку медичних послуг, при використанні яких за основу береться, залежно від вимог будь-якого з наведених економічних параметрів діяльності установи, кількість ліжок в лікарні, кількість посад за штатним розкладом, займана площа та інше.
5. Запропоновані концептуальні підходи фінансування галузі охорони здоров’я, які ґрунтуються на багатоканальній медичній допомозі і базуються на таких основних принципах, як соціальна рівність, справедливість і солідарність при організації та наданні медичних послуг.
6. Встановлено, що специфіка сучасного українського ринку медичних послуг і товарів медичного призначення, всі його головні особливості, достоїнства і недоліки породжені прихованою в ньому єдністю і боротьбою протилежностей, головною причиною яких є існування в його рамках двох відособлених, але при цьому тісно взаємодіючих між собою секторів - державного і комерційного (все ще недостатньо розвинутого). В цих умовах політика ціноутворення повинна бути націлена на те, щоб за допомогою правильного вибору цін на свою продукцію організація змогла б оволодіти певною часткою ринку, утримати її за собою в перебігу заданого часу і отримати намічений обсяг прибутку. В цьому зв’язку запропоновано механізм державного управління ціноутворенням на ринку медичних послуг, який можна подати як сукупність послідовних етапів.
7. Чинне законодавство не встановлює певну методику ціноутворення на платні медичні послуги. При цьому методика, що використовується відрізняється складністю розрахунків, не встановлює рівня рентабельності медичної послуги, не враховує того, що платні медичні послуги надаються населенню зверх обсягу медичної допомоги, передбаченої програмою держгарантій у позарабочий час. У цьому зв'язку запропоновано методичні підходи ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються державними установами.
8. Основними напрямами для реалізації принципів стратегії поліпшення охорони здоров’я через впровадження багатоканальності фінансування галузі в умовах стабілізації витрат на охорону здоров’я у відсотковому відношенні до національного доходу або до валового внутрішнього продукту і визначення обсягів витрат на охорону здоров’я такими, які б були пов’язані з обсягами надходжень податків або внесків до бюджету і соціальних фондів.
Встановлено, що важливим у вирішенні даних завдань є розподіл фінансування, який забезпечує: гарантований рівень медичної допомоги за рахунок бюджету і загальнообов'язкового медичного страхування; розвиток сектора додаткових можливостей надання медичних послуг за рахунок добровільного медичного страхування і платних медичних послуг у державних і приватних медичних установах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ
Статті в наукових фахових виданнях
1. Евтушенко О.А. Совершенствование стратегического планирования в здравоохранении в современных условиях // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т. III. вип.17. Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 146-151.
2. Евтушенко О.А. Необходимость использования маркетинга в учреждениях здравоохранения в рыночных условиях условиях // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т. III. вип. 18.- Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 325-330.
3. Евтушенко О.А. Формирование медицинских услуг в условиях рыночной экономики // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т. IV. вип.21. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 189-193.
4. Евтушенко О.А. Государственный механизм ценообразования в здравоохранении в современных условиях // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т. IV. вип. 26.- Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 345-351.
5. Евтушенко О.А. Роль человеческого фактора при реализации мерприятий государственной политики в охране здоровья // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т.IV. вип. 45. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 173-177.
6. Евтушенко О.А. Роль и влияние государства на развитие и функционирование здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 30.- Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 261-264.
7. Евтушенко О.А. Особенности проведения маркетингових исследований при маркетинговом управлениия здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т.V, вип. 31. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 422-426.
8. Евтушенко О.А. Механизмы государственного регулирования ценообразования за рубежом // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т.V. вип. 50.- Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 151-155.
9. Евтушенко О.А., Бабаев В.М. Пути государственного регулирования многоканальной системы финансирования в здравоохранении при переходе к рыночной экономике // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т.VI. вип. 51. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 21-25.
Особистий внесок здобувача: визначено деякі причини недостатньо ефективної роботи системи охорони здоров’я.
10. Евтушенко О.А. Государственное управление многоканальной системы финансирования здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т.VІІ. вип. 61.- Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 259-263.
11. Евтушенко О.А. Роль государства в развитии рынка медицинских услуг // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”. т.VІІ. вип.62. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 256-260.
Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях:
1. Евтушенко О.А., Савкина О.В. Маркетинг в здравоохранении: принципы и функции // IV Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. ч. IV.-Донецьк: ДонНУ, 2003.-С.199-201.
Особистий внесок здобувача: визначено основні риси комерційного і некомерційного маркетингу у сфері охорони здоров’я.
2. Евтушенко О.А. Маркетинговая политика ценообразования на рынке медицинских услуг // I Міжнародна науково-практична конференція “Науковий потенціал світу 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 42-44.
3. Евтушенко О.А. Концепция маркетинга на рынке медицинских услуг // VII Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта 2004”. -Дніпропертровськ, 2004. - С. 57-59.
4. Евтушенко О.А. Механизмы государственного реформирования здравоохранения – выбор стратегии // ІV Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів”. (11-13 травня 2006 р., м. Святогірськ) / Під заг.ред.Дорофієнко В.В. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С.51-54.
АНОТАЦІЯ
Євтушенко О.А. Механізми державного управління ціноутворенням в охороні здоров’я. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.
У дисертаційному дослідженні обгрунтовано необхідності й можливості створення ефективної багатоканальної системи фінансування охорони здоров’я і
