НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ГРАБОВСЬКИЙ В’ячеслав Альбертович

УДК 351.851:352:37.014

державно-громадське управління загальноЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ на районному рівні

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – | доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України

МАЙБОРОДА Василь Каленикович,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

професор кафедри управління освітою.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

ДЕМ’ЯНЕНКО Наталія Миколаївна, Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри історії освітньо-виховних систем;

кандидат наук з державного управління

ЗАГОРОДНЮК Сергій Васильович,

Національна академія державного управління
при Президентові України, завідувач сектора з координації наукових і дисертаційних досліджень управління координації наукових досліджень.

Провідна установа – | Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра менеджменту освіти, м. Київ.

Захист відбудеться 7 лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалі-зованої вченої ради Д 26.810.02 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії дер-жавного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 5 січня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради |

О.В.Жабенко

Підписано до друку 30.12.2005.

Формат 60 х 84 1/16. Тираж 100 прим. Обл.-вид. арк. 1,28.

Ум.-друк.арк. 1,16. Гарн. Таймс.

Свідоцтво серії ДК № 1561 від 06.11.2003 р.

Віддруковано з оригінал-макета у видавництві

Національної академії державного управління

при Президентові України.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається змінами в суспільно-політичній структурі нашої країни, що обумовлюють необхідність нової освітньої політики, спрямованої на побудову демократичної, правової держави та задоволення освітніх потреб громадян незалежної України. Стрімкі зміни політичної, економічної, соціальної та культурної сфер людської діяльності ставлять на порядок денний питання щодо зміни підходів, методів, стилів виробничих відносин і поступового перетворення жорсткого субординаційного управління сучасними організаціями на мобільне, гнучке. Це, у свою чергу, вимагає суттєвої перебудови системи державного управління освітою.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. спрямовує діяль-ність державних службовців на пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління освітою, які мають утверджуватися як державно-гро-мадські та орієнтувати освітні процеси на постійний розвиток. При цьому важливо передбачити органічне поєднання засобів державного впливу з гро-мад-ським управлінням, що розширюватиме управлінські можливості громад-ської думки.

Окремої уваги потребує перебудова державної системи управління загальною середньою освітою на районному рівні, пошук нових та модернізація старих механізмів її здійснення в умовах переходу до ринкової економіки.

Проблема державно-громадського управління освітою в умовах соціаль-но-економічних перетворень у країні виходить за межі галузевого суто освітян-ського питання й набуває загальнодержавного значення.

Вітчизняна теорія державного управління містить основні методологічні засади демократизації державного апарату. Об’єктивна характеристика розвитку державного управління освітою висвітлюється в працях таких учених, як В.Б.Авер’янов, В.Д.Бакуменко, М.В.Князєв, В.І.Луговий, В.К.Майборода, Н.Р.Нижник та ін. Водночас зміни соціально-економічної структури суспіль-ства потребують підвищення уваги до розвитку освіти з позицій демократизації державного управління.

Стратегічні цілі, завдання, пріоритетні напрями й основні шляхи радикальних перетворень в управлінні системою освіти визначені Конститу-цією України, законами України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про до-шкільну освіту”, “Про вищу освіту”, Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Указом Президента України “Про націо-нальну програму “Діти України”, Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті та іншими актами.

Реалізація цих завдань на районному рівні можлива лише за умови, коли зміст, форми, функціонально-організаційна структура, стиль і методи, механізми управлінської діяльності районних відділів (управлінь) освіти (РВО, РУО) відповідатимуть вимогам розвитку суспільства в умовах створення української державності, культурного й духовного відродження народу. Успіх реформування системи державного управління освітою значною мірою залежить від того, як раціонально та ефективно буде використовуватися не тільки зарубіжний, а й насамперед вітчизняний досвід управлінської діяльності районних органів управління освітою.

Водночас значна частина районних органів управління освітою намагається знайти своє місце в побудові нової освіти в країні, однак багатьом відділам (управлінням) освіти бракує розуміння сьогодення, а деяких можна без перебільшення назвати осередками авторитаризму, які стримують розвиток творчості та ініціативи в підпорядкованих їм закладах освіти. Характерна ознака таких управлінських підрозділів – монополізм.

Такий стан справ в управлінні освітою на районному рівні має свої зовнішні (скрутне економічне становище в країні, недостатня кількість теоретичних розробок з проблем управління освітою на районному рівні, відсутність науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо конкрет-ного переведення управління освітою в районах на державно-громадські засади) та внутрішні (відсталість, вузькість мислення, нерозуміння реалій сьогодення, недостатня управлінська підготовка більшості районних керівників освітою, наявність стійких тоталітарних стереотипів) причини.

Як показало вивчення літературних джерел з питань державного управ-ління освітою, у більшості з них висвітлено різні аспекти управління в системі освіти. Методологічне значення для розуміння й усвідомлення проблем дер-жавного управління освітою в нових соціально-економічних умовах мають по-ложення, викладені в працях В.П.Андрущенка, С.І.Гончаренка, Д.І.Дзвін-чу-ка, І.А.Зязюна, В.Г.Кременя, С.В.Крисюка, В.І.Лугового, Т.О.Лукіної, В.С.Лутая, В.К.Майбороди, С.В.Майбороди, В.С.Пікельної, Н.Г.Протасової та ін.

До окремих теоретичних і практичних аспектів діяльності регіональних орга-нів управління освітою звертаються Е.С.Березняк, М.М.Дарманський, Д.І.Дей-кун, П.І.Дроб’язко, Г.В.Єльникова, О.І.Зайченко, Л.М.Калініна, М.І.Кон-да-ков, М.Я.Кор-ніяка, А.В.Мазак, Г.І.Сурмило, Г.В.Федоров, П.В.Худомінський та ін.

Проблеми вдосконалення системи управління загальноосвітньою школою розкрито в наукових працях В.І.Маслова, Л.І.Даниленко, Н.М.Островерхової, Ю.А.Конаржевського, М.С.Сунцова та ін.

Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність значної кількості праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що стосуються державної освітньої політики й управління освітою. Однак ще не знайшли достатньої розробки та висвітлення питання державно-громадського управління загальною серед-ньою освітою в районі, розробки моделі та визначення механізмів управління загальною середньою освітою на державно-громадських засадах з урахуванням сучасних законодавчих та нормативних актів з питань освіти в Україні.

Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертації висвітлюються результати досліджень, отримані автором при виконанні комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України“ “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР – ОК № 0201U004833) як членом наукової групи на громадських засадах за темою науково-дослідної роботи: “Становлення державно-громадського управ-ління освітою в Україні” (ДР № 0102U002535).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні моделі та механізмів державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні й виробленні на цій основі практичних рекомендацій щодо переводу управління освітою на державно-громадські засади.

Виходячи з наведеного та відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання:

- здійснити аналіз теорії, нормативно-правової бази та практики ста-нов-лення й розвитку державно-громадського управління освітньою системою України в нових економічних умовах;

- удосконалити поняття державно-громадського управління освітою і його складових;

- виконати структурно-функціональний аналіз і розробити критеріальну основу діяльності районних органів державного управління загальною серед-ньою освітою;

- науково обґрунтувати й розробити базову модель державно-громад-ського управління загальною середньою освітою на районному рівні;

- дослідити механізми державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району та інструментарій моніторингу діяльності районного (міського) відділу (управління) освіти на кваліметричних засадах.

Об’єктом дослідження є процес державно-громадського управління осві-тою на районному рівні.

Предмет дослідження – механізми державно-громадського управління загаль-ною середньою освітою на рівні району.

Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що розробка базової моделі управління загальною середньою освітою в районі з вклю-ченням громадських структур, технології динамічного поєднання центра-лізації та децентралізації за допомогою освітнього моніторингу діяльності державних органів управління освітою, що реалізується на кваліметричних засадах, дасть можливість створити систему державно-громадського управ-ління, яка значно посилить демократизацію управління, саморозвиток і саморегуляцію суб’єктів освітньої системи в районі.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові методи:

- теоретичного рівня – проблемно-цільовий та структурно-функціо-нальний аналіз основних теорій і практики управління в районній системі освіти для виділення й обґрунтування механізмів державно-громадського управління; історико-логічне вивчення наукових праць провідних учених у сфері державного управління, загальної теорії управління та управління освітою, зокрема з метою накопичення, відбору, систематизації матеріалу й теоретичного осмислення проблеми дослідження; синергетичний підхід, крите-ріальне моделювання й класифікація для розробки базової моделі державно-громадського управління на рівні району та інструментарію моніторингу діяльності районного відділу (управління) освіти на кваліметричних засадах;

- емпіричного рівня – вивчення нормативно-правових документів, прак-тичної діяльності районних органів державного управління загальною серед-ньою освітою для вивчення й узагальнення їх управлінського досвіду; спо-стереження, анкетування, експериментальне дослідження, математична і ста-тистична обробка отриманих даних для об’єктивізації та забезпечення вірогідності результатів дослідження; з метою розробки конкретних теоретичних і практичних реко-мендацій щодо поступового запровадження державно-гро-мадського управління на рівні району застосовувалися метод аналізу отриманої статистичної інформації та метод прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисерта-ційній роботі

уперше:

- розроблено базову модель державно-громадського управління загаль-ною середньою освітою на районному рівні, сутність якої полягає у включенні громадських структур до управління системою освіти в районі;

- визначено та обґрунтовано механізми державно-громадського управ-ління загальною середньою освітою на районному рівні, а саме: зовнішні державні й громадські механізми як окремі системи (державні та громадські структури) та внутрішні механізми (моніторинг; громадське опитування, волон-терські акції; використання соціальних індикаторів; розвиток партнерських відносин тощо), які виконують роль спеціальних засобів для приведення цих систем у дію;

удосконалено:

- поняття державно-громадського управління освітою на основі виокрем-лення його різновидів за рівнем управління (державне, регіональне, закладів освіти), за способом залучення громадської думки (асоціативне й інтегральне) та за механізмом дії (структурно-громадське, інформаційно-громадське, субординаційно-партнерське);

- критеріальну основу діяльності органів державного управління загальною середньою освітою на районному рівні шляхом визначення ступеня залучення громадських структур та оцінки їх участі в прийнятті управлінських рішень;

- інструментарій моніторингу діяльності районного (міського) відділу (управління) освіти на кваліметричних засадах шляхом розробки факторно-критеріальних моделей діяльності РВО на державно-громадських засадах;

дістали подальшого розвитку технологія та методика поточного коригування діяльності районних управлінських структур шляхом поєднання державного регулювання, громадського самоврядування та самоорганізації загальноосвітніх навчальних закладів районної системи освіти.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що:

- розроблено практичні рекомендації державним органам управління освітою та загальноосвітнім навчальним закладам щодо поступового переводу системи управління на державно-громадські засади;

- вироблено пропозиції щодо вдосконалення діючого Положення про районний відділ (управління) освіти з включенням державно-громадських механізмів регулювання розвитку загальної середньої освіти;

- запропоновано нові підходи до практики планування роботи відділу освіти, розподілу функціональних повноважень в апараті відділу, критерії управлінської діяльності РВО.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджувалися в роботі:

- Шевченківського районного управління освіти м.Києва для застосу-вання й розвитку окремих елементів державно-громадського управління освіт-ньою системою району та поточного коригування діяльності РУО щодо врахування громадської думки на основі самомоніторингу (довідка від 16 січня 2003 р. № 57);

- Печерського районного управління освіти м.Києва для координації діяльності загальноосвітніх навчальних закладів району на державно-громад-ських засадах (довідка від 25 липня 2005 р. № 09/5 – 1186);

- Запорізького навчально-методичного Центру управління освіти для моніторингу діяльності районних відділів освіти з метою розвитку державно-громадського управління (довідка від 12 травня 2005 р. № 141).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методологічні та практичні положення й результати дослідження докладалися на: міжнародних та міжрегіональних науково-практичних конференціях Національної академії державного управління при Президентові України: “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004); “Актуальні проблеми управління на новому етапі державо-творення” (Київ, 2005); усеукраїнській науково-практичній конференції “Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку” (Біла Церква, 2000); регіональних науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах: слухачів курсів завідуючих відділами освіти при Державній академії керівних кадрів освіти, міських та районних конференціях, педагогічних читаннях, нарадах директорів закладів освіти Шевченківського району м.Києва: “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (Конча-Заспа, 1998); “Реалізація Національної програми “Діти України” (Київ, 1999); “Цінності освіти для суспільства на рубежі століть” (Київ, 2000); “Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті” (Київ, 2001); “Управління закладами освіти в сучасних умовах” (Київ, 2002); засіданні кафедри управління освітою Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено автором у дев’яти публікаціях, серед яких чотири – у наукових фахових ви-даннях за спеціальністю “Державне управління”, затверджених ВАК України, дві – у матеріалах наукових конференцій, дві – у науково-виробничому та громадсько-політичному журналах, одна – у збірнику наукових праць.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 239 сторінок. Робота містить 4 рисунки та 10 таблиць, список використаних джерел включає 257 найменувань (з них 12 іноземною мовою) на 23 сторінках, 15 додатків подано на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання. Визначено об’єкт та предмет дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення проведених досліджень, наведені дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів.

Перший розділ – “Проблеми управління освітою в теорії та практиці державного управління” – містить аналіз науково-теоретичних праць віт-чиз-няних дослідників з питань управління освітою на рівні району, законодавчих актів з розвитку державно-громадського управління освітою на районному рівні, зарубіжного досвіду та науково-теоретичних праць зарубіжних дослід-ників щодо поєднання державного регулювання з громадським самовря-ду-ванням у системі управління освітою.

У дослідженні показано, що протягом ХХ ст. наука управління освітою в нашій країні пройшла поступовий розвиток від розробки окремих питань організації шкільного життя та інспектування шкіл у розділі педагогіки “Школознавство” до виділення інтегрованої системи управління освітою. Зазначено, що в теорії управління народною освітою того часу вже окреслені три управлінських рівні: внутрішньошкільне управління, управління освітою на рівні району та загальне управління освітою. Відмічається, що педагогічна практика потребувала поступового виокремлення відділів народної освіти та розробки відповідних державних документів щодо організації їх діяльності. Разом з тим існуюча державна політика націлювала організацію роботи освітніх управлінських структур на наукові засади. Це зумовило подальший розвиток наукових основ управління освітою, що зазначені в роботах вітчизняних учених В.Г.Афанасьєва, Є.С.Березняка, Д.М.Гвішиані, М.М.Дарманського, Д.І.Дей-ку-на, П.І.Дроб’язка, О.І.Зайченко, С.А.Калашнікової, Л.М.Калініної, Ю.А.Конар-жев-ського, М.І.Кондакова, Ф.Г.Паначина, П.І.Раченка, Н.В.Самандас, Ж.В.Та-ланової, Г.В.Федорова, Ф.Е.Штикало та ін. Доводиться, що створення певної нормативної бази розвитку освіти мало випереджальний характер і наго-лошувало на пріоритеті державного управління освітою, особливо в період створення адміністративно-командної системи управління в колишньому СРСР.

Аналіз основних державних документів з питань управління загальною середньою освітою свідчить, що в сучасних умовах розбудови незалежної України суттєво змінюється роль держави: вона стає демократичним регу-лятором суспільних відносин, гарантом та захисником інтересів і прав кожного громадянина. Головними її функціями стають регулюючі та захисні, що базуються на принципі: держава для людини, а не людина для держави.

У процесі дослідження виявлено, що державне управління загальною середньою освітою поки що має малоефективний розподіл функцій між різними суб’єктами управлінського процесу. Важливим є й той факт, що в управлінській системі не налагоджений постійний зворотний зв’язок із суспільством. Тому на сьогодні відмічається в цілому монопольне ставлення держави до управління загальною середньою освітою, що не сприяє розвитку демократичних відносин в освітній галузі та не створює належних умов для участі громадськості в управлінні освітою.

Дослідження фактичного стану законодавчо-нормативної бази загальної середньої освіти переконує в необхідності її вдосконалення щодо надання прав громадській спільноті впливати на освітні процеси, висловлювати свої наміри й побажання з покращання освітньої системи України.

Аналіз науково-теоретичних праць зарубіжних дослідників Л.Я.Барсукової, Б.Л.Вульфсона, Т.М.Давиденко, Г.С.Єгорова, Н.П.Капустіна, З.О.Малькової, П.І.Тре-тья-кова, Т.І.Шамової, Є.О.Ямбурга (Росія); Л. де Калуве, Е.Маркса, М.Петрі (Голландія); Б.Саймона, В.Сандера (Англія) та ін. і вивчення зарубіжного досвіду гуманізації й демократизації управлінських процесів у галузі освіти підтверджує, що зусилля вчених і практиків спрямовані на пошуки оптимального спів-відношення централізації й децентралізації управління освітою через вироблення проміжних моделей на основі створення механізмів поєднання функцій управ-ління, подолання міжвідомчої роз’єднаності, надання юридичної самостійності закладам освіти тощо.

Ми стверджуємо доцільність приведення системи управління будь-якою освітньою організацією, у тому числі закладами та установами загальної середньої освіти, у відповідність з оточуючим середовищем. Управління має стати гнучким, мобільним, при цьому не втрачати орієнтацію на мету й враховувати особливості організаційної структури.

У дослідженні наголошується на створенні такої системи державного управління загальною середньою освітою, яка б урахувала особливості її виробничого процесу, що здійснює цілеспрямовані зміни в когнітивній та афективній сферах людини як біосоціальної самокерованої системи. Тому як біологічна система вона має пристосовуватися до оточення, а як соціальна система – пристосовувати оточення до своїх потреб.

Результати аналізу теоретичних основ та існуючої практики державного управління освітою в нашій країні й за кордоном підтвердили необхідність демократичних перетворень управлінської системи в Україні. Для цього визначені такі подальші дії: виокремлення науково-теоретичної основи державного управління взагалі та загальної середньої освіти зокрема; розробка базової моделі державно-громадського управління загальною серед-ньою освітою на районному рівні; визначення механізмів управління системою освіти в районі на державно-громадських засадах та розробка технології його здійснення.

У другому розділі – “Формування моделі державно-громадського управ-ління загальною середньою освітою на районному рівні” – розглядаються методологічна основа державно-громадського управління соціально-педаго-гіч-ними системами, критерії діяльності районних органів державного управління загальною середньою освітою, концептуальні положення й модель державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні та кваліметрична субмодель діяльності районного (міського) відділу (управління) освіти на державно-громадських засадах.

Аналіз методологічної основи управління соціально-педагогічними систе-мами щодо державно-громадського управління освітою дав змогу розробити його характеристику, узявши за основу управління на адаптивних засадах, як таке, що найбільше відповідає проблемі нашого дослідження. Концепція адаптивного управління загальною середньою освітою на рівні району розглядається автором цього дослідження як основа організації державно-громадського управління.

У дисертації поняття державно-громадського управління освітою (ДГУ) визначається як процес поєднання різноспрямованої діяльності державних та суспільних суб’єктів управління в інтересах людини, соціуму, влади. Основною метою ДГУ є інтеграція державного вертикального управ-ління та партнер-ського горизонтального управління на основі врахування громадської думки та залучення громадян до прийняття управлінських рішень в інтересах людини, соціуму, влади. Предметом державно-громадського управ-ління освітою є взаємоузгодження дії різних за природою та напрямом дії сил на розвиток освітньої системи.

Зміст державно-громадського управління складає діяльність його суб’єк-тів з інтеграції трьох напрямів роботи: демократизація діяльності органів державної влади й управління освітою; розвиток самоврядних асоціацій учасників освітньої діяльності (професійних асоціацій педагогів, органів учнів-ського й батьківського самоврядування всіх рівнів); створення та організація діяльності громадських органів управління освітою, де представлено всі верстви населення.

Ми класифікуємо ДГУ за рівнем управління (державне, регіональне, закладів освіти), за способом залучення громадської думки (асоціативне й інтегральне) та за механізмом дії (структурно-громадське, інформаційно-громадське, субординаційно-партнерське).

Логічний аналіз діючого Типового положення про відділ освіти районної, районної в м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1999 р. № 347, дав змогу виявити критерії діяльності районного управління освіти. Визначення й включення в критерії механізмів державно-громадського управління освітньою сферою району дозволило, у свою чергу, модернізувати зазначене вище Типове положення для практичної реалізації управлінської діяльності РУО на державно-громадських засадах. Нами вироблені спеціальні пропозиції щодо створення Положення про районне управління освіти на районному рівні.

Для забезпечення чіткості в роботі РУО ми розробили посадові обов’язки кожного працівника на прикладі управління освіти Шевченківської районної адміністрації м.Києва. Визначення критеріїв діяльності районного управління освіти та його працівників, у тому числі державних службовців, створило підґрунтя для розробки базової моделі державно-громадського управління освітою на районному рівні.

У розділі розкрито базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі, яку ми розглядаємо як модель структурно-громадського й інформаційно-громадського супроводу одночасно (рис.1).

Визначено, що структурно-громадський супровід забезпечується вклю-ченням громадських організацій у керовану та керуючу підструктури з наступним встановленням функціональних зв’язків із відповідними держав-ними підструктурами.

Інформаційно-громадський супровід забезпечується організацією висхід-ного руху спочатку суто соціальної, а потім низхідного руху вже унормованої інформації з урахуванням громадської думки для реалізації управлінських рішень на місцях.

Реалізація моделі субординаційно-проміжного партнерства залишається проблематичною через відсутність досвіду ініціації партнерських відносин, як з боку громадських, так і з боку державних підструктур.

У дослідженні розроблено структуру та складові факторно-критеріальної субмоделі державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні у вигляді базової кваліметричної моделі РУО. Створення базової моделі (стандарту) діяльності РУО ґрунтується на дослідженнях Г.А.Дмитренка щодо факторно-критеріального моделювання; Г.В.Єльникової щодо визначення факторів та параметрів діяльності РВО; Є.С.Березняка щодо текстово-графічної форми планування.

Рис. 1. Базова модель державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі:

1.1 – розробка стратегії розвитку освітнього сектора в районі; 1.2 – оптимізація мережі закладів освіти;
1.3 – виявлення освітніх потреб населення району та формування соціального замовлення; 1.4 – узгодження функцій районної системи освіти, методів та форм навчання учнів з регіональними особливостями й специфікою ринку праці (на основі маркетингових досліджень); 2.1 – реалізація соціального замовлення; 2.2 – гармонійний розвиток особистості; 2.3 – формування в учнів знань та здібностей орієнтації в ринкових умовах; 2.4 – виховання громадянина; 3.1 – правове; 3.2 – фінансове; 3.3 – інформаційно-методичне; 3.4 – матеріально-технічне; 3.5 – кадрове; 4.1 – мережа навчальних закладів (дошкільні, загальноосвітні, позашкільні); 4.2 – громадські структурні підрозділи: (учнівське самоврядування, педагогічні об’єднання за інтересами, у тому числі професійна спілка, батьківські комітети навчальних закладів); 4.3 – забезпечення умов функціонування й розвитку освітньої системи району, у тому числі підготовка й розвиток педагогічних кадрів для районної системи освіти; 4.4 – задоволення потреб громадян, суспільства й держави в загальній освітній підготовці високорозвинених громадян України; 5.1 – державні структурні підрозділи (апарат управління, районний науково-методичний центр, інженерно-господарча група, централізована бухгалтерія); 5.2 – громадські структурні підрозділи (колегія районного управління освіти, Рада апарату управління, Рада керівників закладів освіти, Рада батьківської громадськості, Рада старшокласників, Рада соціально-громадського інформаційного супроводу управління освітою в районі, Рада з питань використання районної телемережі та преси); 5.3 – розробка стратегії розвитку системи освіти (структурна, кадрова, маркетингова, ін.); 5.4 – управлінські функції (планування; організація; мотивація; координація і контроль).

На основі проведення зазначеної вище частини дослідження ствер-джується, що:

– факторно-критеріальне моделювання може допомогти у вирішенні часткових завдань вимірювального характеру та стратегічних завдань вимі-рювання якості роботи РУО порівняно з нормативним стандартом;

– кваліметричні моделі можуть слугувати інструментом вимірювання рівня досягнення кінцевих цілей діяльності РУО;

– потребують подальшої розробки технологія проведення моніторингу діяльності районного управління освіти;

– державно-громадське управління передбачає пріоритет держави з обов’язковим урахуванням громадської думки. При цьому роль державного управління в суспільному житті полягає в безперервному регулюванні динамічних процесів життєдіяльності суспільства в усіх його сферах, у тому числі й освітній.

У третьому розділі – “Розвиток функціонально-організаційної струк-тури управління районною загальноосвітньою системою на державно-громадських засадах” – розкриваються механізми й технологія державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району; узагальнюється досвід практичного використання елементів державно-громадського управління районною загальноосвітньою системою та ви-робля-ються практичні рекомендації щодо впровадження державно-громадського управління загальною середньою освітою на районному рівні.

Механізм розглядається як певна система, що визначає порядок будь-якого виду діяльності та як внутрішній засіб системи, що приводить її в дію. Відповідно до першого визначення виокремлюються державні та громадські структури, які мають поєднати зусилля в управлінні районною освітньою сферою. До державних структур ми відносимо районне управління освіти та всі підрозділи районної державної адміністрації, які пов’язані з освітньою сферою. До механізмів суспільного походження ми відносимо: районну Раду з питань освіти, Раду керівників закладів загальної середньої освіти, Раду батьківської громадськості в районі, районну Раду старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, Раду соціально-громадського інформаційного супроводу управління освітою в районі, Раду з питань співпраці із засобами масової інформації та комунікації. Зазначені механізми є зовнішніми і виконують сполучну функцію між діяльністю державних та громадських управлінських структур.

Як внутрішній механізм у державно-громадському управлінні освітою діє соціальна інформація, що репрезентує громадську думку, й активна соціальна позиція громадян. До внутрішніх механізмів, що стосуються збирання інформації та розвитку ініціативи й соціальної свідомості населення, ми відносимо: моніторинг; проведення зборів громадськості, опитування, волон-терські акції; використання соціальних індикаторів; розвиток партнерських відносин тощо.

У розділі розглядаються всі зазначені вище механізми, розкриваються їх сутність, зміст, структура, завдання, способи створення та організації діяль-ності.

Важливою складовою проведеного дослідження є розробка технології підключення та організації взаємодії громадських структур з органами дер-жавного управління освітньою сферою району. Змістом технології є спеціальні етапи, способи й засоби реалізації управлінського процесу, які забезпечують наскрізність мети, взаємоадаптацію суб’єктів управління та сприяють активізації механізмів саморозвитку.

У дисертаційному дослідженні розглядається окремо технологія для кожного різновиду державно-громадського управління: структурно-громад-ського супроводу; інформаційно-громадського супроводу; субордина-ційно-проміжного партнерства. Теоретично обґрунтовується розробка провідних засобів їх реалізації: плану-моніторингу діяльності РУО на державно-громадських засадах; специфічного руху соціальної інформації для поточного коригування діяльності РУО з урахуванням громадської думки; методів демо-кратизації розробки управлінського рішення.

Узагальненням розробки технології державно-громадського управління є визначення тенденцій її подальшого розвитку та виділення відповідних напрямів.

Апробація розробленої базової моделі державно-громадського управління в освітню практику здійснювалася шляхом організації та проведення експери-ментального дослідження, яке відбувалося в три етапи.

Перший включав випробування кваліметричної субмоделі діяльності районного управління освіти як системи інформаційного супроводу встанов-лення взаємин державних та громадських структур в управлінні загальною освітою в районі на базі Шевченківського району м.Києва. Другий був спрямований на дослідження динаміки рівня діяльності шкіл при використанні внутрішніх механізмів державно-громадського управління загальною серед-ньою освітою на базі Печерського району м.Києва. Третій передбачав підтвердження можливості використання моніторингу для підвищення рівня управлінської діяльності РВО на державно-громадських засадах на базі п’яти районів м.Запоріжжя.

На кожному етапі використовувався освітній моніторинг як внутрішній механізм державно-громадського управління, що давав змогу проводити поточний самоаналіз і самокоригування управлінської діяльності на поступове залучення громадськості до управлінських дій. Інструментарієм освітнього моніторингу виступали спеціально розроблені кваліметричні субмоделі діяльності РУО на державно-громадських засадах у першому та третьому етапі та субмодель діяльності ЗНЗ у другому етапі. Експериментальне випробування проводилося за моделлю “Вхід – вихід” з поточним самомоніторингом та періодичними вимірами рівня діяльності закладів та установ загальної середньої освіти району.

У зовнішній оцінці брали участь: працівники РУО, представники районної Ради з питань освіти, ради керівників ЗНЗ, ради батьківської громадськості. Усереднені дані використовувалися для визначення динаміки рівня управлінської діяльності РУО та її пріоритетних напрямів.

Результати всіх трьох етапів експериментального дослідження виявилися позитивними й довели можливість використання розробленої кваліметричної субмоделі діяльності РУО для розвитку державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі й установлення з цією метою взаємозв’язку між державними та громадськими органами. Більше того, субмодель стала своєрідним орієнтиром, базовим планом у створенні та активізації громадських структур, зацікавлених у розвитку загальноосвітньої системи району.

Критеріальне вимірювання рівня діяльності РУО дало змогу підвищити науковий рівень прийняття управлінських рішень з урахуванням громадської думки.

Здійснення теоретико-дослідного вивчення поставленої проблеми дало змогу розробити практичні рекомендації щодо впровадження елементів державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі, в яких визначаються умови, етапи, результати використання державно-громадського управління. Висловлені адресні побажання державним управ-лінським структурам. Зазначається, що розвиток державно-громадського управління потребує певного часу й подальшого теоретичного обґрунтування й дослідження.

ВИСНОВКИ

Дослідження процесу державного управління освітою на районному рівні дозволило визначити та обґрунтувати шляхи запровадження механізмів державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі. Отримані результати підтверджують гіпотезу, покладену в основу дисертації, а реалізована мета й завдання дають змогу сформулювати такі висновки:

1. На основі аналізу вітчизняної й зарубіжної наукової літератури встановлено, що ступінь дослідженості проблеми державно-громадського управління загальноосвітніми навчальними закладами на районному рівні залишається недостатнім. Незважаючи на те, що зусилля вчених спрямовані на пошуки оптимального співвідношення централізації й децентралізації державного управління освітою, створення системного механізму на всіх управлінських рівнях, дослідження залишаються розрізненими та методо-логічно не об’єднаними. Практика сьогодення підтверджує монопольне ставлення держави до управління загальною середньою освітою.

Аналіз нормативної бази державного управління загальною середньою освітою на рівні району вказує на те, що вона потребує подальшого вдосконалення. Виникає необхідність надання прав громадській спільноті впливати на освітні процеси шляхом оптимального поєднання управління й самоуправління. Тому демократичні процеси в діяльності державних органів управління освітою мають бути унормованими.

Вивчення зарубіжного досвіду гуманізації й демократизації державного управління в галузі освіти свідчить, що постає питання про створення системи управління освітою на основі синергетичного підходу. Для цього мають бути розробленими проміжні моделі та механізми поєднання державних і громад-ських функцій управління.

2. Дослідження показало, що відсутність ґрунтовних теоретичних досліджень з державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району зумовлює необхідність розробки його понятійного апарату, складових, структурної моделі та інструментарію моніторингу діяльності районного відділу (управління) освіти.

Визначено, що державно-громадське управління в освіті – це поєднання діяльності державних та суспільних суб’єктів управління в інтересах людини, соціуму й влади.

Здійснений у роботі аналіз показав, що три концептуальні конструкції державно-громадського управління: структурно-громадського супроводу, інфор-маційно-громадського супроводу та субординаційно-проміжного партнер-ства з рухомими зв’язками забезпечують взаємоадаптацію різно-спрямованих активностей у напрямі загального вектора переваг та створюють окремі різновиди ДГУ.

Проведений структурно-функціональний аналіз діяльності районних органів державного управління загальною середньою освітою довів не-досконалість Типового положення про відділ освіти в контексті державно-громадського управління. З метою модернізації цього положення визначені й описані критерії діяльності РУО на державно-громадських засадах.

3. Розроблено базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою на рівні району, яка складається з п’яти модулів. Два з них (керуюча та керована підсистеми) включають структурні компоненти у вигляді державних та громадських структурних підрозділів як основи створення й розвитку державно-громадських засад у цілеспрямованих пере-твореннях освітньої системи на рівні району.

4. Встановлено, що дійовим інструментарієм моніторингу державно-громадського управління освітою слід розглядати базові кваліметричні моделі діяльності всіх категорій учасників освітнього процесу. Відтак в основу розробки кваліметричної субмоделі діяльності РУО на державно-громадських засадах покладені визначені автором критерії діяльності районних органів управління загальною середньою освітою. Теоретично обґрунтовано, що використання кваліметричних субмоделей значно підвищує науковий рівень прийняття управлінських рішень у діяльності РУО.

5. Обґрунтовано й розкрито механізми державно-громадського управ-ління: зовнішні державні й громадські механізми як окремі системи (державні та громадські структури) і внутрішні механізми (моніторинг; громадське опитування, волонтерські акції; використання соціальних індикаторів; розвиток партнерських відносин тощо), які виконують роль спеціальних засобів для приведення цих систем у дію.

6. Сформовано та апробовано технологію впровадження державно-гро-мадського управління в освітню практику. Доведено, що різні види державно-громадського управління, а саме: структурно-громадського супроводу, інфор-маційно-громадського супроводу та субординаційно-проміжного парт-нерства, мають свої завдання й свою технологію практичної реалізації.

Запропоновано план-моніторинг РУО, який дозволяє здійснювати поточне коригування діяльності РУО за наслідками самооцінки та самоаналізу.

Узагальнення результатів анкетування 127 керівників районного та шкільного рівнів виявило, що 74,6% з них не готові до впровадження державно-громадського управління загальною середньою освітою. Тому в дослідженні апробовано не цілісну систему, що виявилося передчасним, а лише її елементи. Експериментальна перевірка здійснювалася в три етапи, результати яких довели можливість використання розробленої кваліметричної субмоделі діяльності РУО для розвитку державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі.

7. Вироблені практичні рекомендації для державних органів управління освітою та закладів загальної середньої освіти щодо переведення управління на державно-громадські засади, а саме:

–

–

–

–

–

–

–

–

–

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: наукове обґрунтування процесу впровадження державно-громадського управ-ління освітою; розробку моделей та визначення механізмів державно-громадського управління для всієї системи освіти України на різних рівнях державного управління; розробку технології проведення моніторингу діяль-ності державних органів управління освітою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грабовський В.А. Особливості регіонального управління закладами освіти в сучасних умовах // Вісн. НАДУ. – 2003. – № 3.– С. 366-372.

2. Грабовський В.А. Модель державно-громадського управління район-ною системою загальної середньої освіти з моніторинговим супроводом // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 4. – С. 355-363.

3. Грабовський В.А. Державно-громадське управління загальною серед-ньою освітою в Україні: стан та перспективи // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М.Серьогін (голов. ред.) та ін. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 1(19). – С. 102-111.

4. Грабовський В.А. Організація й впровадження технології моніторингу регіональної освітньої системи з позицій державно-громадського управлінняАктуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 2(22). – С. 198-209.

5. Грабовський В.А. Розбудовуємо національну школу // Трибуна. – 1997. – № 7-8. – С. 10.

6. Грабовський В.А. Організація співробітництва закладів освіти на регіо-нальному рівні // Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. / Уклад. Н.І.Клокар, М.С.Солодуха. – К.: КП ВД “Педагогіка”, 2000. – С. 48-51.

7. Грабовський В.А. Деякі проблеми регіонального управління закла-дами освіти в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та органі-за-ційно-прак--тичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т. 2. – С. 65-66.

8. Грабовський В.А. Модернізація організаційної структури регіо-нальних органів управління освітою в Україні // Держава та регіони / Гума-нітарний університет “ЗІДМУ”. – 2004. – № 1. – С. 32-39. – (Сер.: Держ. упр.).

9. Грабовський В.А. Державно-громадське управління – шлях до демократизації освіти України // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 2. – С. 35-36.

АНОТАЦІЇ

Грабовський В.А. Державно-громадське управління загальноосвітніми навчальними закладами на районному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі.

У роботі визначені особливості діяльності районного управління освіти. На основі антропосоціального, синергетичного, кваліметричного наукових підходів та концепції демократизації державного управління освітою визначені сутність, специфіка функцій та структури, основні характеристики державно-громадського управління РУО та загальноосвітніми навчальними закладами району.

Теоретично обґрунтовано та розроблено базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою в районі.

Доведено, що практичне використання елементів державно-громадського управління освітою району сприяє забезпеченню його демократичної основи, саморозвитку й самореалізації його учасників. Розкрито технологію реалізації запропонованої моделі на основі базового стандарту діяльності районного управління освіти на державно-громадських засадах. Розроблено рекомендації для державних органів управління освітою та закладів загальної середньої освіти щодо впровадження в практику даної моделі для забезпечення державно-громадської основи управління й задоволення освітніх потреб громадян, що мешкають на території району.

Ключові слова: державне управління, управління освітою, державно-громадське управління освітою, базова кваліметрична модель, районне управління освіти, освітні потреби громадян, узгоджена діяльність, саморозвиток, факторно-критеріальне моделювання, моніторинг.

Грабовский В.А. Государственно-общественное управление обще-образо-вательными учебными заведениями на районном уровне. – Рукопись.

Диссертация