ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ХРАБРОВА Валерія Євгенівна

УДК 372.880: 37017.92

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ

“НАСКРІЗНИХ” ТЕМ У ШКІЛЬНОМУ

КУРСІ “ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА”

13.00.02 – теорія і методика навчання (зарубіжна література)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Мірошниченко Леся Федорівна, Національний

педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри методики викладання

російської мови і світової літератури.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Самойленко Григорій Васильович, Ніжинський державний університет імені М.В. Гоголя, завідувач кафедри історії культури і світової літератури;

кандидат педагогічних наук, доцент

Удовиченко Лариса Миколаївна,Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка, доцент кафедри теорії і методики української мови і літератури.

Провідна установа: Криворізький державний педагогічний університет, кафедра української літератури, Міністерство освіти

і науки України, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться 18 квітня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.452.02 в Інституті педагогікі АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розісланий 17 березня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Національною доктриною розвитку освіти України визначено за необхідне “створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина”*. Особливого значення набуває це положення під час викладання шкільного курсу “Зарубіжна література”. На уроках літератури формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Формування особистості через виховання кваліфікованого читача є головним завданням учителя літератури нині. За ствердженням багатьох відомих методистів (О.Богданова, .Н. Волошина, О.Ісаєва, В.Маранцман, Л.Мірошниченко, В. Неділько. Є..Пасічник й ін.), цей процес повинен відбуватися постійно, безперервно, утворюючи певну систему протягом усього шкільного курсу навчання.

Унаслідок цього виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема ж - оптимізації методичних прийомів і форм шкільного аналізу художнього тексту, спрямованих на досягнення цілісності сприймання шкільного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити духовне зростання учнів протягом усіх шкільних років під час вивчення “наскрізних” тем у курсі “Зарубіжна література”.

Окремі аспекти означеної проблеми неодноразово висвітлювались видатними вченими сучасності й минулого. У визначенні теоретичної позиції ми спирались на праці літературознавців С. Аверинцева, С. Артамонова, М. Гаспарова, Е. Еннекена, Д. Овсянико-Куликовського, О. Потебні, І. Тена, Д. Урнова, О. Целикової та інших, в яких розглядаються питання, пов'язані з “наскрізною” тематикою творів літератури.

У ході роботи над цією проблемою було проаналізовано дослідження вчених-методистів, починаючи з кінця XVIII століття й закінчуючи сучасністю. У різні періоди зверталися до цієї проблеми такі вчені, як В. Стоюнін, В. Водовозов, В. Острогорський, О. Дорошкевич, С. Абакумов, М. Соколов, М. Рибникова, О. Малинін, В. Голубков, М. Кудряшов. Серед сучасних науковців України приділяють увагу питанню викладання “наскрізних” тем М. Борецький, Є. Волощук, А. Лісовський, Л. Мірошниченко, О. Ніколенко, Б. Шалагінов, О. Чернов та ін., Росії - І. Аркин, О. Богданова, В. Маранцман, Н. Тамарченко. Означену проблему не обійдено увагою і в шкільних підручниках. Крім цього, відвідування уроків учителів, анкетування на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників, аналіз методичних рекомендацій і розробок уроків, опублікованих у журналах “Всесвітня література в середніх навчальних закладах України”, “Зарубіжна література”, “Русская словесность в школах Украины” свідчить, що вчителі виявляють глибокий інтерес до питання, але недостатнє теоретичне обґрунтування й методичне забезпечення цієї проблеми не дають змоги проводити роботу з вивчення “наскрізних” тем на належному рівні.

Динаміка літературного розвитку учнів, особливості викладання зарубіжної літератури, вікові та психологічні особливості школярів потребують пошуку взаємодії моделі читацького

__________________

*Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. - № 33 (329). – 23 квітня – С.4.

сприймання з обраною “наскрізною” тематикою й елементами художньої системи автора. Однак недостатня розробленість методики застосування “наскрізних” тем викликає значні труднощі в шкільній практиці при спробі досягнення цілісності у сприйманні літературного курсу.

Таким чином, актуальність дослідження обумовлена тим, що:

1) у методиці викладання зарубіжної літератури проблема вивчення “наскрізних” тем не була предметом спеціального дослідження;

2) виявлення спільного між декількома літературними творами на рівні теми, ідеї, образів сприятиме формуванню гуманістичного світогляду школярів, шанобливого ставлення до духовних і матеріальних надбань людства;

3) існує практична необхідність сучасного творчого вивчення зарубіжної літератури, заснованого на безперервному системному опануванні читачами літературних концепцій майстрів слова і вихованні духовно багатої особистості;

4) запропонований підхід до викладання літератури надасть можливість виявити нові резерви розвитку мислення, пам’яті й мовлення учнів: адже при цьому підлітки реалізовуватимуть свою здатність до встановлення міжлітературних асоціацій, оперуватимуть прийомами аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, працюватимуть над мовним оформленням продуктів розумової діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає напряму науково-дослідної роботи кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на тему: “Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів”.

Об'єктом дослідження є процес викладання зарубіжної літератури в 5-11-х класах загальноосвітньої школи; предметом – зміст, методи, прийоми і форми роботи, що складають методичну систему вивчення “наскрізних” тем у курсі “Зарубіжна література”.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методичну систему роботи з вивчення “наскрізних” тем у шкільному курсі “Зарубіжна література”.

Проблема дослідження, пошук шляхів її вирішення, окреслені завдання й передбачувані результати дали змогу висунути робочу гіпотезу: ефективність викладання зарубіжної літератури з урахуванням “наскрізної” тематики творів підвищиться, якщо:

- навчально-виховний процес на уроках зарубіжної літератури буде особистісно зорієнтованим, базуватиметься на засадах педагогіки співробітництва;

- відбиратимуться тексти творів зарубіжної літератури за такими критеріями: приналежність до естетично значущих зразків світової літератури; наявність якісного перекладу; відповідність віковим особливостям учнів;

- ураховуватимуться вікові особливості школярів, за яких вивчення художнього твору набуде необхідної індівідуально-виховної спрямованості;

- будуть створені психолого-педагогічні умови, необхідні для оволодіння підлітками загальнолюдськими цінностями літератури;

- будуть визначені ефективні методи, прийоми, форми й види навчальної діяльності;

- забезпечуватиметься емоційне, особистісне сприймання літературного твору як основи пізнання світу й самого себе;

- моделюватимуться такі навчальні ситуації, які сприяють активізації ціннісних орієнтацій учнів.

Мета, гіпотеза дослідження обумовили такі завдання:

1) проаналізувати філософські, літературознавчі, психолого-педагогічні та методичні дослідження з обраної проблеми;

2) виявити найбільш ефективні методи, прийоми, форми й види навчальної діяльності, що сприяють кращому сприйманню художнього твору при вивченні “наскрізних” тем;

3) визначити рівень літературного розвитку учнів у процесі вивчення “наскрізних” тем;

4) розробити систему уроків для 5-11 класів з “наскрізних” тем, спрямованих на виховання таких якостей особистості, як моральність, духовність, любов до батьківщини, природи, людини;

5) створити модель науково-методичної системи роботи з “наскрізними“ темами в шкільному курсі “Зарубіжна література“;

6) розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення вивчення зарубіжної літератури з урахуванням “наскрізних” тем.

Науково-теоретичною основою дослідження є:

1) філософські праці, присвячені проблемі пізнання дійсності; положення про взаємозв’язок форми й змісту (Аристотель, Сократ, Декарт, Ж. Руссо, Гегель та ін.);

2) психолого-педагогічні дослідження, що висвітлюють питання:

а) особливостей психічного розвитку учнів різного віку; значення емоцій у навчальному процесі (Ю. Бабанський, Л. Виготський, П. Гальперін, А. Ковальов, С. Рубінштейн та ін.);

б) індивідуалізація навчального процесу (В. Кан-Калик, Н. Нікандров та ін.);

в) принципів педагогіки співробітництва (В. Кан-Калик, В. Хазан, Н. Нікандров, К. Блага, М. Шебек та ін.);

г) характер сприйняття художнього твору (І. Абакумова, Н. Молдавська, І. Мушинська, О. Никифорова та ін.);

3) літературознавчі дослідження, в яких сформульовано принципи системного підходу до аналізу художніх творів (Р. Якобсон, І. Неупокоєва, Н. Конрад, Ю. Лотман та ін.);

4) методичні дослідження щодо використання “наскрізної” тематики у вивченні літератури (О. Богданова, Т. Бугайко, В. Маранцман, Л. Мірошниченко, В. Неділько, Є. Пасічник та ін.).

Для вирішення названих вище завдань застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні: з метою обґрунтування експериментальної системи здійснено вивчення наявних теоретичних відомостей про “наскрізні” теми та особливості їх сприймання у філософії, літературознавстві, психології, педагогіці, методиці викладання літератури та критичний аналіз цих робіт, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду; емпіричні: з метою виявлення ролі і місця пропонованої методики на уроках зарубіжної літератури проведено педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент, цілеспрямоване спостереження в його різних формах за заздалегідь розробленою програмою, аналіз уроків зарубіжної літератури, бесіди з учителями й учнями (класні, групові, індивідуальні), анкетування учнів; аналіз стенограм уроків, усних і письмових робіт учнів; методи математичної статистики: для статистичної обробки експериментальних даних.

Експериментальна база. Дослідне навчання здійснювалося в таких загальноосвітніх закладах: школи №№ 3, 4, ліцей № 1 (м. Севастополя), № 11 (м. Ялти), Краснокам’янська загальноосвітня школа смт Краснокам’янка (АР Крим), Шибириновська загальноосвітня школа с. Шибиринівка (Чернігівської області). У процесі експерименту на різних його етапах було задіяно 1370 учнів.

Мета, завдання та гіпотеза дослідження обумовили його етапи.

На першому етапі (1996 – 1997 рр.) було опрацьовано філософську, психолого-педагогічну, літературознавчу й методичну літературу з досліджуваної проблеми. Вивчався й аналізувався передовий педагогічний досвід учителів Севастополя, Києва, Івано-Франківська, Ялти, Сімферополя, розроблявся експериментальний матеріал. Це забезпечило визначення вихідних позицій дисертації, дозволило уточнити її основні положення, об’єкт, предмет, мету й методи дослідження, розробити робочу гіпотезу, скласти програми констатувального й формувального експериментів.

На другому етапі (1997 – 1998 рр.) було проведено констатувальний експеримент та аналіз його результатів, пошук реальних можливостей роботи з методики вивчення “наскрізних” тем. Констатувальним експериментом було охоплено 32 вчителя й 203 учня. На цьому етапі визначено ефективні методи, прийоми, види й форми навчальної діяльності, спрямовані на створення системи вивчення “наскрізних” тем у курсі “Зарубіжна література”, підготовлено методичні рекомендації для вчителів щодо викладання “наскрізних” тем.

На третьому етапі (1998 – 2005 рр.) перевірялася ефективність пропонованої методичної системи, аналізувалися результати дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у визначенні філософських, психолого-педагогічних, літературознавчих і методичних основ формування системи вивчення “наскрізних” тем у шкільному курсі “Зарубіжна література”, в обґрунтуванні методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, спрямованих на особистісне розуміння учнями творів художньої літератури й на усвідомлення ними діалектичної єдності світового літературного процесу. Вперше з позиції психолого-педагогічної науки і методики викладання літератури створено і науково обґрунтовано методичну систему вивчення “наскрізних” тем у курсі “Зарубіжна література” у загальноосвітній школі: виявлено специфіку та найважливіші закономірності вивчення “наскрізних” тем; відібрано оптимальні методи, прийоми, види навчальної діяльності, що сприяють вивченню “наскрізних” тем школярами різного віку; визначено критерії оцінки ефективності роботи з методики вивчення “наскрізних” тем; розроблено модель “Структура методичної системи вивчення “наскрізних” тем у викладанні зарубіжної літератури”. Удосконалено методику вивчення окремих литературних тем (5-11 кл.) із застосуванням художньо-педагогічних ситуацій, що стимулюють школярів виділити головні особістісно значущі орієнтири в сприйманні художніх творів. Подальшого розвитку набули такі прийоми роботи на уроці, як художнє та коментоване читання, групова та самостійна робота різного характеру.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення рівня викладання літератури в школі. Запропонована для широкого практичного використання й апробована в умовах шкільного викладання методика ”наскрізних” тем не тільки дозволяє удосконалити процес вивчення художніх творів, поліпшити кількісні і якісні показники засвоєння літературного матеріалу учнями, а й сприяє розвитку асоціативного мислення, літературних здібностей школярів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм і підручників, у практиці викладання літератури в школі, у вузівському курсі “Методика викладання літератури”.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, аналізом результатів, одержаних при використанні комплексу методів теоретичного й експериментального наукового дослідження, що взаємно доповнюють один одного, кількісним та якісним аналізом результатів, одержаних під час апробації методичної системи.

Апробація й упровадження результатів роботи. Основні положення дисертації викладено у виступах на II і III міжнародних науково-практичних конференціях “Російська мова і література: проблеми вивчення і викладання” (м. Київ 2003, 2005 рр.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Теорія і технологія іншомовної освіти” (м. Сімферополь, 2004 р.), VIІ міжнародних гоголівських читаннях (м. Полтава, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні і методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника” (м. Глухів, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 8 одноосібних публікаціях: із них 5 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 – у науково-методичних збірниках.

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (246 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації - 233 сторінки, з них основного тексту - 192 сторінки ( у тому числі 19 таблиць, 6 схем і 1 діаграма).

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено предмет, об’єкт, мету, завдання дисертаційного дослідження, сформульовано гіпотезу і методи дослідження, з’ясовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, апробацію здобутих результатів та можливості їх упровадження в шкільну практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи вивчення “наскрізних” тем на уроках зарубіжної літератури” – розглядаються філософські, психолого-педагогічні, літературознавчі та методичні засади використання “наскрізних” тем, аналізується стан проблеми в сучасній шкільній практиці.

У дисертації відзначається, що саме поняття “наскрізних” тем не нове для літературознавства. Загальновідомо, що в художній літературі існують так звані “вічні теми”, поряд з “вічними образами”, “мандрівними сюжетами” тощо. Тому під час аналізу тематики літературознавці розрізняють теми вічні, національні, історичні, внутрішньолітературні. “Вічні”, “національні”, “історичні”, “внутрішньолітературні” теми об’єднуються під спільною назвою – “наскрізні” теми, тобто ті, що притаманні творам певних літератерних епох, часів, напрямів.

У літературознавстві визначають:

1.

2.

3.

З огляду на генезис “наскрізних” тем необхідно звернутися насамперед до світової філософської спадщини. Серед філософських категорій, які використовувалися при розробці методики вивчення “наскрізних” тем, провідними є категорія загального й одиничного, зв’язку, причини і наслідку, форми і змісту. У дослідженні здійснено аналіз “наскрізної” тематики філософських праць Конфуція, Аристотеля, Сократа, Платона, Сенеки, Августина Ф. Бекона, Д. Юма, Б. Паскаля, Шопенгауера, Гердера та ін. і зроблено висновок, що “наскрізну” тематику світової художньої літератури багато в чому було визначено відповідною тематикою філософських праць.

Велику увагу в дослідженні приділено “наскрізним” темам у літературі і літературознавстві. Так, проведено аналіз основної “наскрізної” тематики світової літератури з найдавніших часів до наших днів. Літературознавці, зокрема С. Артамонов, О. Целікова та ін., стверджують, що кожній художній епосі відповідає свій тип сприйняття, який утверджується в свідомості особистості через спільність тем, цілей, завдань і проблем, які вирішувалися художньою літературою на тому чи іншому етапі, оскільки література – це завжди міркування про вічні проблеми, соціальні, моральні, естетичні, що хвилювали тією чи іншою мірою людей у різні історичні епохи. Таким чином, аналіз основної “наскрізної” тематики в світовій літературі та її вивчення в літературознавстві сприяли визначенню найбільш значущих “наскрізних” тем для вивчення в шкільному курсі літератури.

Серед психолого-педагогічних чинників, які впливають на процес викладання за допомогою методики “наскрізних” тем, особливу увагу приділено віковим можливостям підлітків, а також індивідуальним особливостям їхнього читацького сприймання.

Процес навчання, побудований на використанні методики вивчення “наскрізних” тем, вимагає від педагога доведення знань до певної системи, що складається: 1) з послідовного сприйняття тем, предметів і явищ, пов'язаних із тією чи іншою тематикою; їх порівняння і зіставлення, формування попередніх понять, приведення цих понять у систему; 2) із узагальнення і закріплення здобутих знань і вмінь, що відповідає положенням К. Ушинського про дві стадії навчального процесу.

Під час створення методики вивчення “наскрізних” тем на уроках зарубіжної літератури, нами враховано досвід учених із педагогіки і психології щодо динаміки літературного розвитку учнів, мотиваційної сфери читання, засвоєння теоретичних понять, що дало змогу визначити умови ефективного формування навичок кваліфікованого читача при вивченні літератури:

1. Реалізація методики на змістово-інформаційному, операційно-діяльнісному, організаційно-методичному рівнях.

2. Одночасне формування інтелектуальних і духовних потреб учнів.

3. Моделювання навчальних ситуацій, що сприяють активізації ціннісних орієнтацій учнів.

4. Урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприймання.

Аналіз методичної літератури свідчить, що досліджувана проблема знаходиться в полі зору вчених, починаючи з першої половини ХІХ століття. Історію питання складають окремі положення праць видатних вчених-методистів Ф. Буслаєва, В. Стоюніна, В. Водовозова, В. Острогорського, М. Рибникової, В. Голубкова та ін. Нині з'явилася можливість використати методику викладання літератури з урахуванням “наскрізної” тематики при вивченні шкільного курсу “Зарубіжна література”. Українські вчені і вчителі розуміють важливість проблеми викладання “наскрізних” тем і прагнуть на практиці реалізувати її. Однак зміст розглянутих матеріалів свідчить про те, що багато аспектів цієї проблеми залишається поза увагою вчителів, зокрема: відсутні розробки за темами, ефективне вивчення яких неможливе без урахування “наскрізних” тем, порівняння їх з іншими творами подібної тематики; недостатньо звертається увага на використання особистого досвіду учнів під час вивчення художніх творів; немає системності в роботі над вивченням творів “наскрізної” тематики.

У процесі констатувальних зрізів встановлено, що школярі виявляють певний інтерес до творів, об'єднаних загальною тематикою, їм подобається порівнювати, знаходити спільні риси і розбіжності. Однак аналіз результатів анкетування, творчих робіт дає підстави стверджувати, що існує невідповідність між можливостями інтелектуального розвитку школярів і фактичним станом їх реалізації в навчально-виховному процесі. Проведені творчі роботи показали, що учні не завжди можуть зіставити твори однієї тематики, більшість із них не знає відповіді на поставлене запитання, що таке “наскрізна” тема, не може навести приклади творів певної тематики. Значна кількість учнів нездатна визначити сутність порівняння й узагальнення. Це свідчить про те, що вчителі не завжди звертають увагу на формування цих прийомів мислення.

На основі результатів експериментальних зрізів було визначено рівні знань та вмінь учнів, що характеризують різний ступінь підготовки школярів:

0-й рівень – відсутність розуміння “наскрізної” тематики творів: відсутність уміння співвіднести тему конкретного твору з творами подібної тематики, невміння здійснювати перенесення знань при вирішенні нових завдань, оперувати прийомами порівняння, узагальнення;

1-й рівень – низький ступінь розуміння “наскрізної” тематики: здатність розрізняти спільне і відмінне при відсутності вміння узагальнювати;

2-й рівень – достатній ступінь розуміння “наскрізної” тематики: вміння визначати спільне і відмінне, виділяти головне;

3-й рівень – високий ступінь розуміння проблеми: вміння оперувати прийомами порівняння й узагальнення достатньою для певної вікової групи мірою.

Одержані в процесі емпіричного дослідження дані сприяли висновку, що шкільна практика потребує створення методичної системи вивчення “наскрізних” тем, зокрема у курсі “Зарубіжна література”.

У другому розділі – “Система вивчення “наскрізних” тем у загальноосвітній школі в процесі викладання зарубіжної літератури” - подано теоретичне обґрунтування запропонованої методики, її опис, хід і аналіз результатів експерименту.

У процесі роботи було сформульовано визначення методичної системи вивчення “наскрізних” тем. Під методичною системою вивчення “наскрізних” тем розуміється науково обґрунтована класифікація змісту, методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, спрямованих на ґрунтовне сприймання особистісно значущих тем, за допомогою яких світова література стає цілісним надбанням учня, основою його ціннісної орієнтації.

Ця методична система реалізується через серії (чи блоки) уроків, присвячених особистісно значущим темам, ґрунтується на безперервному системному усвідомленні читачами в єдності змісту і форми концепції майстрів слова.

Мета методичної системи полягає у визначенні ефективних методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, спрямованих на досягнення цілісності у сприйманні шкільного курсу літератури, формування в учнів поняття діалектичної єдності світової літератури, і їхнє духовне зростання протягом усього періоду навчання в школі за допомогою вивчення “наскрізних” тем у курсі “Зарубіжна література”.

В основу системи покладено філософські, загальнодидактичні та методичні принципи.

У процесі розробки системи “наскрізних” тем було визначено ті рівні, на яких здійснюються функціональні та кореляційні зв'язки між темами.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Найважливішими принципами, що дають змогу вибудувати систему “наскрізних” тем, є принципи систематичності та послідовності, а також міцності в оволодінні знань, умінь і навичок, хоча використовуються й інші загальнодидактичні принципи.

Принцип концептуальності отримує своє реальне втілення в системі організації вивчення “наскрізних” тем по горизонталі – у межах одного року навчання, а принцип системності – у системі організації вертикальних зв'язків “наскрізних” тем протягом кількох років.

У ході реалізації системи вивчення “наскрізних” тем у зарубіжній літературі використовувалися всі методи викладання літератури, але з пріоритетом методів творчого читання, евристичного й дослідницького, а також таких прийомів, як індивідуальне та коментоване читання, порівняння творів, побудови системи запитань і завдань, постановка проблеми тощо.

Системі вивчення “наскрізних” тем притаманні такі способи структурування змісту освіти:

1. Концентрична структура, яка передбачає повернення до матеріалів, що вивчалися. Одна й та ж тема розглядається кілька разів, причому її зміст поступово урізноманітнюється новими відомостями, зв'язками й залежностями. На перших щаблях навчання учням даються елементарні відомості, які в міру накопичення знань і росту пізнавальних можливостей поглиблюються й розширюються (наприклад, як “наскрізна” пропонується тема з теорії літератури “Поняття про казку”: 5 клас - поняття про народну й літературну казку, 6 клас - відмінність казки від міфу, 8 клас - поняття про філософську казку, повість-казку й поняття про філософську казку-притчу, 10 клас - поняття про символістську казку-феєрію).

2. Спіральна структура – учні, тримаючи в полі зору вихідну тему-проблему, поступово розширюють і поглиблюють коло пов'язаних із нею знань (наприклад, “наскрізна” тема “Краса й каліцтво в житті й у людській душі”: 5 клас – О. Пушкін “Казка про мертву царівну та сімох богатирів”, Г.-Х. Андерсен “Снігова королева”, О. Уайльд “Зоряний хлопчик”, Ш. Перро “Попелюшка”; 8 клас - Ф. Шиллер “Рукавичка”; 9 клас - В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”, М. Гоголь “Мертві душі”; 10 клас - Стендаль “Червоне й чорне”, Г. Флобер “Пані Боварі”, Ф. Достоєвський “Злочин і кара”, Г. Ібсен “Ляльковий дім”, О. Уайльд “Портрет Доріана Грея”, 11 клас - Ф. Кафка “Перевтілення”).

Результати аналізу під час експериментального навчання дали змогу зробити відповідні висновки про своєрідність сприймання літератури школярами різного віку й на цій підставі сформулювати вікові особливості сприймання “наскрізних” тем учнями:

“Наскрізні” теми дають можливість:

1) послідовного, логічного переходу від одного літературного твору до наступного й забезпечують, таким чином, цілісність їх сприймання учнями різного віку протягом усього періоду навчання;

2) школярам різного віку виділити головні особистісно значущі орієнтири в сприйманні художніх творів;

3) сформувати поняття "наскрізної" тематики художніх творів залежно від вікових особливостей школярів;

4) простежити вікову динаміку і характер тематичних пріоритетів учнів;

5) зрівняти вікові реакції учнів на твори подібної тематики й проблематики;

6) створення такої актуальної установки (за Д.Узнадзе) у сприйманні художніх творів, коли твір стає особистісно значущим для учнів різного віку.

У дослідженні підкреслюється, що методика вивчення “наскрізних” тем ґрунтується насамперед на особистісно орієнтованому навчанні. Система ціннісних уявлень про світ, людину, процес пізнання виражається комплексом етико-філософських категорій свідомості школяра (правда і неправда, добро і зло, праця і паразитизм, байдужість і відповідальність, честь і обов’язок), “наскрізних” тем, які на них ґрунтуються (“Духовний досвід дитинства”, “Виховання духовних цінностей через нерозривний зв'язок людини із природою”, “Виховання духовних цінностей через біблійні образи в літературі”, “Живий світ людської душі і світ пригод”, “Виховання патріотизму, любові і відданості своїй Батьківщині”, “Міфи і героїчний епос народів світу”, “Людина й ідеали гуманізму, добра, честі і гідності. Пошуки справедливості і свободи”, “Любов править світом”, “Історія в гостях у літератури”, “Краса і каліцтво в житті й у людській душі”, “Засобами сатири й іронії”) і вмінням давати оцінку твору в процесі міркувань на літературну тему. Цілісність становлення рис культурної людини в процесі навчання визначається тим, наскільки цілісним, органічним є весь навчальний процес. Тому основою навчання виступає не урок, як це прийнято, а серія уроків (блок або блоки), присвячених одній особистісно значущій темі. Тільки завдяки цілісному використанню особистісно розвиваючих можливостей “наскрізної” теми, а не окремого уроку й, тим більше, не окремих ситуацій на уроці стає можливим перехід до особистісно орієнтованої технології. “Наскрізна” тема стає особистісно значущою темою. Позиція учня на такому уроці активна, зацікавлена, особистісна.

Система вивчення “наскрізних” тем розглядається через типи уроків, запропоновані для особистісно орієнтованого навчання (О. Бондаревська, С. Кульневич, В. Шоган): урок – образ; урок – аналіз; урок – практикум; повторювально-узагальнювальний урок.

Під час експериментальної роботи особливу увагу було приділено методичним прийомам і формам, спрямованим на досягнення цілісності у сприйманні шкільного курсу літератури, побудові системи уроків, що допомагають простежити духовне зростання учнів. Із цією метою розроблено на основі чинної програми із зарубіжної літератури з урахуванням особистісно орієнтованої технології блочно-модульну систему уроків за одинадцятьма особистісно значущими темами-модулями (“наскрізними” темами) з 5 по 11 клас. Ефективність розробленої системи залежала від досконально розробленої теоретичної бази, спрямованої на досягнення поставленої мети.

Експериментальне навчання проводилося в кілька етапів.

Підготовчий етап присвячено відбору матеріалів (у т.ч. вивчення чинних шкільних програм із “Зарубіжної літератури” та “Літератури” з урахуванням можливості використання методики вивчення “наскрізних” тем; аналіз підручників і навчальних посібників, які найчастіше використовуються в шкільній практиці з метою відстеження в них роботи з огляду на “наскрізну” тематику), розробці методичних рекомендацій для вчителів і завдань для учнів. Для вивчення можливості використання методичної системи вивчення “наскрізних” тем проведено:

1. Вивчення готовності вчителів зарубіжної літератури до використання методичної системи вивчення “наскрізних” тем.

2. Виявлення можливостей використання цієї методичної системи учнями 5-11 кл.

На цьому етапі використовувалися емпіричні методи, спрямовані безпосередньо на досліджуваний об'єкт: спостереження, анкетування, співбесіда, аналіз творчих робіт.

На другому етапі аналізувалися і зіставлялися результати експериментального навчання з науковою гіпотезою, вносилися корективи.

Оцінка ефективності роботи з методики вивчення “наскрізних” тем здійснювалася за такими критеріями:

1. Володіння знаннями з теорії літератури про “наскрізну” тематику й проблематику творів.

2. Рівень засвоєння учнями ідейно-художньої своєрідності аналізованого твору. Він визначається глибиною розуміння ідейно-смислового змісту аналізованого тексту і здатністю школярів самостійно, логічно й творчо виражати його у формі образної конкретизації й образних узагальнень, уміння порівнювати, зіставляти твори “наскрізної тематики”.

3. Володіння прийомами виявлення “наскрізної” теми й проблеми в декількох творах, що дозволить вибудовувати загальне тематичне коло творів і визначати в ньому особистісно значущу проблему.

4. Здатність до перенесення знань й умінь на новий зміст. Передбачалося, що успішна робота з методичної системи “наскрізних” тем дозволить учням використовувати на новому матеріалі здобуті раніше знання й уміння.

Ефективність пропонованої методичної системи перевірялася в порівнянні із традиційним навчанням, для чого визначено рівні знань й умінь у контрольних й експериментальних класах. Під час вибору яких ураховувалися принципи ідентичності й рівності навчальних умов. У контрольних й експериментальних класах уроки проводилися одним учителем, кількісний і якісний склад учнів істотно не відрізнявся.

На третьому етапі формувального експерименту підводилися підсумки дослідного навчання на підставі аналізу результатів:

1) анкетування й інтерв'ювання вчителів;

2) письмових відповідей на питання й творчі роботи учнів.

Учителям пропонувалося відзначити в Карті педагогічної оцінки (від 1 до 10 балів) ті критерії, які притаманні процесу викладання за допомогою методики вивчення “наскрізних” тем.Аналіз заповнених Карт педагогічної оцінки показав, що вчителі відзначають, що запропонована методика сприяє вдосконаленню шкільної літературної освіти, свідченням чого, насамперед, є підвищення рівня знань й умінь учнів експериментальних класів. Педагоги констатували, що методика вивчення “наскрізних” тем забезпечує розвиток таких загальних навчально-пізнавальних умінь, як уміння аналізувати факти та явища, синтезувати знання про досліджувані об'єкти, порівнювати предмети, узагальнювати вивчене, аргументувати свою точку зору.

Як показало дослідження, пропонована методика сприяє формуванню гуманістичного світогляду учнів, оскільки дає можливість показати різноманітність національних моделей світу, заглибитися в загальнолюдські проблеми, які хвилюють народи різних країн, спрямована на усвідомлення єдності духовного життя людства.

Аналіз відповідей і творчих робіт учнів підтвердив висновки вчителів-експериментаторів про ефективність пропонованої методики. Результати контрольних зрізів, які проводилися до й після її впровадження, свідчили про підвищення успішності школярів. Учням контрольних й експериментальних класів було запропоновано однакові завдання, які виконувалися також проміжок часу.

Завдання добиралися таким чином, щоб з'ясувати рівні знань учнів з основних проблем, пов'язаних із викладанням “наскрізних” тем з огляду на наступність і безперервність літературної освіти в школі, а також визначити ефективність забезпечення інформаційно-змістовної частини методики. Правильними вважалися відповіді, в яких учні показали глибоке розуміння матеріалу, самостійність суджень і висновків, уміння оперувати на доступному для них рівні прийомами аналізу, синтезу, порівняння й узагальнення, оформляти результати розумової діяльності в письмовій формі. Правильними неповними були відповіді, в яких опитувані показали певне розуміння матеріалу, уміння використовувати прийоми порівняння й узагальнення, однак недостатньо повно розкривали сутність питання. У поверхневих (неточних) відповідях учні лише частково виявили знання матеріалу і уміння оперувати прийомами аналізу, порівняння. Неправильними вважалися відповіді в тих випадках, коли підлітки не змогли виконати запропоновані завдання. Якісні й кількісні відмінності в рівнях знань й умінь учнів експериментальних і контрольних класів показано в таблиці 2:

Таблиця 2

Показники рівнів знань й умінь учнів

під час роботи над творами “наскрізної” тематики

Відповіді в % | к л а с и

5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

кк | ек | кк | ек | кк | ек | кк | ек | кк | ее | кк | ек | кк | ек

Правильні | 35 | 46 | 37 | 49 | 39 | 51 | 41 | 56 | 38 | 52 | 41 | 57 | 45 | 58

Правильні неповні | 26 | 36 | 30 | 25 | 22 | 24 | 25 | 27 | 19 | 29 | 18 | 33 | 25 | 35

Продовження табл. 2

5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

кк | ек | кк | ек | кк | ек | кк | ек | кк | ее | кк | ек | кк | ек

Поверхневі | 39 | 13 | 21 | 20 | 27 | 20 | 20 | 14 | 30 | 16 | 26 | 8 | 20 | 5

Неправильні | 10 | 5 | 12 | 6 | 12 | 5 | 14 | 3 | 13 | 3 | 15 | 2 | 10 | 2

кк - контрольні класи, ек- експериментальні класи

Крім цього, школярам пропонувалися контрольні творчі роботи, в результаті аналізу яких визначався рівень володіння ними вміннями і навичками порівняння творів “наскрізної” тематики. Порівняльні результати виконання завдань учнями контрольних й експериментальних класів показані в таблиці 3:

Таблиця 3

Результати виконання завдань

к

л

а

с |

Зміст завдання | Виконали завдання

Правильно | Частково правильно | Неправильно

ек | кк | ек | кк | ек | кк

к-сть | % | к-сть | % | к-сть | % | к-сть | % | к-сть | % | к-сть | %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14

5 | Переказати твір, порівнюючи його з подібним, схожим за тематикою | 112 | 55 | 87 | 43 | 91 | 45 | 69 | 34 | - | 47 | 23

6 | Підготувати порівняльну характеристику героїв декількох творів “наскрізної” тематики | 127 | 64 | 93 | 47 | 71 | 36 | 53 | 27 | - | 52 | 26

7 | Написати твір розповідного характеру з елементами порівняння за творами “наскрізної” тематики | 84 | 41 | 60 | 29 | 64 | 31 | 60 | 29 | 58 | 28 | 86 | 42

8 | Написати твір-роздум з елементами порівняння за творами “наскрізної” тематики | 74 | 39 | 50 | 26 | 59 | 31 | 51 | 27 | 56 | 30 | 88 | 47

9 | Написати відгук “Чому мені подобаються книги цієї тематики” | 84 | 40 | 65 | 31 | 88 | 42 | 63 | 30 | 38 | 18 | 82 | 39

10 | Написати есе “Моє сприймання “наскрізної” теми (назва) у творчості письменників ХIХ століття” | 77 | 42 | 58 | 32 | 68 | 37 | 50 | 27 | 38 | 21 | 75 | 41

Продовження табл. 3

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14

11 | Написати есе “Чому я вважаю головною “наскрізною” темою ХХ століття тему...” | 77 | 42 | 57 | 31 | 63 | 34 | 53 | 29 | 44 | 24 | 74 | 40

Кількісні та якісні показники виконання контрольних творчих завдань свідчать про результативність розробленої методики вивчення “наскрізних” тем. У класах, де викладання велося без урахування згаданої вище методики, учні відчували значні труднощі при виконанні завдань. Учні ж експериментальних класів, де велася робота за пропонованою системою, виконали їх швидше із кращими результатами. Так, у цілому в експериментальних класах успішно виконали завдання 82% учнів проти 63% у контрольних класах. Це свідчить про те, що після проведення експериментального навчання більшість школярів одержали чітке уявлення про наступність і безперервність літературної освіти в школі, а також глибшого розуміння загальнолюдських проблем, які відображаються в “наскрізних” темах світової літератури.

У ході експерименту було встановлено, що методична система вивчення “наскрізних” тем впливає на розвиток таких творчих здатностей особистості, як мотиваційно-творча активність, інтелектуально-логічні, інтелектуально-евристичні, а також комунікативно-творчі здібності. На підставі цього, а також використовуючи методику складання Карт розвитку творчих здібностей В. Андрєєва, складено Карти вивчення рівня сформованості творчих здібностей учнів за допомогою методики вивчення “наскрізних” тем. (Див. таблицю 4).

Таблиця 4

Карти вивчення рівня сформованості творчих здібностей

учнів за допомогою методики “наскрізних” тем

№ п\п | Показники, що характеризують творчі здібності учнів, які розвивалися за допомогою методики “наскрізних тем” | Оцінки

(від 0,1 до 1 б.)

1. | Уміння аналізувати, порівнювати |