МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

УКРАїНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ IНСТИТУТ

ТРАВМАТОЛОГIЇ ТА ОРТОПЕДIЇ

ГАРЯЧИЙ ЄВГЕНIЙ ВЛАДИСЛАВОВИЧ

УДК: 616.71-018.46-002-036.12-02:616-001]

+616.441-008.63]-085.357

ЛIКУВАННЯ ХРОНIЧНОГО ТРАВМАТИЧНОГО

ОСТЕОМIЄЛIТУ З КОРЕКЦIЄЮ

ТИРЕОЇДНОГО СТАТУСУ

14.01.21 - "Травматологiя та ортопедiя"

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ - 2000

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослiдному iнститутi травматологiї та ортопедiї Мiнiстерства охорони здоров`я України

Науковий керiвник: доктор медичних наук,

КОСТРУБ Олександр Олексiйович,

керiвник вiддiлу спортивної та балетної

травми

Українського науково-дослiдного iнституту

травматологiї та ортопедiї

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук

ГРИЦАЙ Микола Павлович,

керiвник вiддiлу кiстково-гнiйної хiрургiї

Українського науково-дослiдного iнституту

травматологiї та ортопедiї

доктор медичних наук,

ВОЛОШИН Олександр Iванович,

професор кафедри травматологiї та ортопедiї Нацiонального медичного унiверситету iм. О.О. Богомольця

Провiдна установа - Днiпропетровська державна медична академiя, кафедра травматологiї, ортопедiї та МСЕ ФПО

Захист вiдбудеться "23" 23 червня 2000 р. о 14.00 годинi на засiданнi спецiалiзованої Вченої ради Д 26.606.01 при Українському науково-дослiдному iнститутi травматологiї та ортопедiї за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Українського науково-дослiдного iнституту травматологiї та ортопедiї за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

Автореферат розiслано "19" травня 2000 р.

Вчений секретар

спецiалiзованої Вченої ради,

доктор медичних наук В.А. Улещенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Лiкування та профiлактика хронiчного травматичного остеомiєлiту є важливою, з кожним роком все бiльш актуальною медико-соцiальною проблемою. Актуальнiсть та соцiальна значимiсть вивчаємої проблеми, складностi лiкування визначаються тривалим i тяжким перебiгом хвороби, для лiкування якої потрiбна велика кiлькiсть коштовних лiкiв, частотою рецидивiв та ускладнень, тривалими термiнами непрацездатностi, значним вiдсотком iнвалiдностi потерпiлих [Шумада I.В., 1994; Радомський О.А., Волошин О.I., Жернов О.А. та iн., 1998; Корж М.О., Попсуйшапка О.К., Горiдова Л.Д., 1998; Вернигора I.П., Гайко Г.В., Грицай М.П. та iн., 1999].

Тому дана категорiя хворих потребує кардинально-нового пiдходу до лiкування, медико-соцiальної експертизи, реабiлiтацiї [Вернигора I.П. iз спiвавт., 1998].

Так, за данними Грицая М.П., Бруско А.Т., Черняка В.П., /1998/ у 60,6% хворих на фонi гнiйно-некротичного процесу вiдсутня консолiдацiя пошкодженої кiстки. Але, враховуючи, що кiсткова тканина має значну здiбнiсть до росту, регенерацiї, перебудови, обов`язковою умовою успiшної регенерацiї є створення оптимальних механiчних, i особливо, бiологiчних умов, якi дозволяють зберегти, а в деяких випадках i покращити її репаративнi властивостi [Imai S., Kaksonen M., Raulo E. et al., 1998].

На процеси репаративної регенерацiї пiсля переломiв кiсток впливають багато факторiв загального характеру. Тому актуальним є дослiдження та деталiзацiя їх впливу на репаративний остеогенез [Рибачук О.I., Калашнiков А.В., Торчинський В.П. та iн., 1998, Chao E.Y., Inoue N., Elias J.J. et al., 1998].

Важливим аспектом проблеми оптимiзацiї процесiв загоювання кiсткової тканини є компенсаторнi та адаптивнi можливостi ендокринної системи [Белецкая О.М., 1992]. Перелом та наступна консолiдацiя кiсткових фрагментiв викликає вiдповiдну реакцiю з боку щитовидної залози.

Для правильного розумiння ролi тиреоїдної функцiї щитовидної залози в розвитку хронiчного травматичного остеомiєлiту та розробки адекватних методiв її корекцiї, необхiдно вияснити характер змiн в тиреоїднiй системi на рiзних етапах та при рiзних клiнiчних формах захворювання.

Вiдомо, що зниження рiвня трийодтиронiну значно погiршує перебiг багатьох патологiчних процесiв, пригнiчує репаративнi процеси в тканинах, сприяє прогресуванню захворювання [Белецкая О.М., 1993]. Тому корекцiя тиреоїдного статусу обгрунтовано може вважатися одним з нових, важливих пiдходiв до лiкування хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом.

Необхiдно вiдмiтити, що тривалий час призначення тиреоїдних гормонiв проводилось без урахування їх ролi в патогенезi захворювань, вибiр препаратiв та їх дози здiйснювалися емпирично, що в значнiй мiрi знижувало ефективнiсть лiкування.

Вищезгадане визначило актуальнiсть та послужило основою для проведення данного дослiдження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацiя виконана згiдно плану НДР Українського науково-дослiдного iнституту травматологiї та ортопедiї МОЗ України, N державної реєстрацiї 0196U017009, що виконувався в 1998 - 2000 рр., шифр теми 3.6.96.

Мета роботи Пiдвищення ефективностi лiкування хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом на основi вивчення тиреоїдного статусу та впливу дефiцiта трийодтиронiна на перебiг репаративного остеогенеза.

Завдання дослідження:

1. Дослiдити рiвень тиреоїдних гормонiв та кортизолу в ровi у хворих з рiзними клiнiчними формами та рiзною тривалiстю хронiчного травматичного остеомiєлiту.

2. Вивчити особливостi функцiонального стану щитовидної алози при експериментальному остеомiєлiтi у щурiв.

3. Спiвставити данi клiнiчних та гормональних ослiджень, i на їх основi видiлити iснуючi та прогнозуємi залежностi.

4. Розробити схему корекцiї дефiцiту трийодтиронiну у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом.

Наукова новизна полягає в тому, що були вивченi порушення тиреоїдного статусу у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом, отриманi результати спiвставленi з його клiнiчними проявами, на основi чого проводилась корекцiя порушень вмiсту тиреоїдних гормонiв.

Проведенi клiнiко-радiоiмунологiчнi паралелi дозволили дати диференцiйовану оцiнку тиреоїдного статусу у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом, а результати проведених дослiджень пiдтвердили патогенетично обгрунтовану комплексну терапiю хворих остеомiєлiтом.

Практичне значення роботи. Встановлена висока ефективнiсть препарату щитовидної залози - трийодтиронiну. Теоретично обгрунтована i розроблена схема корекцiї тиреоїдного статусу у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом.

Особистий внесок здобувача:

- особисто проводив клiнiчнi дослiдження усiх хворих;

- самостiйно виконанi всi експериментальнi дослiди (моделювання хронiчного остеомiєлiту у експериментальних тварин, забiр кiсткового матерiалу та щитовидних залоз, оцiнка та опис гiстологiчних мiкропрепаратiв, морфометрiя);

- статистичний аналiз результатiв дослiджень.

Апробація роботи.

Дисертацiя апробована на засiданнi Проблемної комiсiї УкрНДIТО.

Основнi положення дисертацiї докладенi i обговоренi на:

науково-практичнiй конференцiї з актуальних проблем дитячої та пiдлiткової ендокринологiї (Харкiв, 1995);

Республiканськiй науково-практичнiй конференцiї травматологiв-ортопедiв Крима (Ялта, 1997);

науково-практичнiй конференцiї "Гематогенний остеомiєлiт та його наслiдки у дiтей" (Чернiвцi, 1997);

ювiлейнiй конференцiї, присвяченiй пам`ятi професора Попова I.Ф. (Харкiв, 1998);

Пленумi ортопедiв-травматологiв України (Одеса, 1998);

засiданнях Харкiвської обласної спiлки ортопедiв-травматологiв (Харкiв, 1999).

Публикації та інші форми впровадження.

Основнi положення дисертацiї опублiкованi в 10 друкованих роботах, з них 5 - в виданнях, сертифiкованих ВАК України. Результати роботи використовують в травматологiчному вiддiленнi Харкiвської обласної клiнiчної лiкарнi, травматологiчних вiддiленнях 4-ої мiської клiнiчної лiкарнi швидкої медичної допомоги iм. проф. А.I. Мещанiнова.

Обсяг и структура роботи.

Дисертацiя викладена на 133 сторiнках друкованого тексту i складається з вступу, огляду лiтератури, трьох глав, присвячених результатам дослiджень, заключення, висновкiв, практичних рекомендацiй. Текст iлюстрований 21 малюнком, мiстить в собi 11 таблиць. Список використаних лiтературних джерел мiстить у собi 197 вiтчизняних i 50 зарубiжних джерел.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Для виконання поставлених задач булi проведенi експериментальнi дослiди на 70 статевозрiлих самцях щурiв вагою 180 - 200 г., якi мають вiдносно стабiльний гормональний фон. У всiх експериментальних тварин моделювали хронiчний остеомiєлiт стегнової кiстки [Литвинов Г.А., Кладченко Л.А., Панков Е.Я. и др., 1993]. Забiй тварин виконували на 3-ю, 7-у, 14-у, 21-у, 28-у, 35-у i 40-у добу. У всiх тварин був забраний кiстковий матерiал i щитовидна залоза. На гiстологiчних препаратах визначали спiввiдношення тканинних компонентiв регенерату на етапах розвитку гнiйно-некротичного процесу, виходячи iз зонально-стадiйної оцiнки регенерату за Кромпехером-Зайченко.

Для гiстологiчних дослiджень препарати фарбували гематоксилiном Ганзена-еозiном. При вивченнi препаратiв щитовидної залози за контроль були взятi iнтактнi тварини. Для гiстологiчних дослiджень препарати фарбували по Малорi. На кожному препаратi визначали середню висоту 100 тироцитiв i середнiй дiаметр 50 фолiкулiв, розраховували iндекс Брауна (вiдношення внутрiшнього дiаметра фолiкула до висоти тироцита).

Вивчено клiнiчний матерiал, що базувався на 50 хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом. При розробцi клiнiчних спостережень за основу була взята класифiкацiя хронiчного травматичного остеомiєлiту, запропонована УкрНДIТО (1995), згiдно з якою хворi були подiленi на 3 групи по тяжкостi перебiгу захворювання.

До першої клiнiчної групи увiйшли потерпiлi, у яких остеомiєлiт протiкав на фонi консолiдованого або повiльнозростаючого перелому. Загальний стан хворих не страждав, спостерiгалось моноосальне ураження кiстки (остит, остеомiєлiт, обмежений зоною оперативного втручання). В дiлянцi остеомiєлiтичного вогнища спостерiгалася нориця при задовiльному станi навколишнiх м`яких тканин.

З 24 хворих першої групи у 14 був хронiчний травматичний остеомiєлiт великогомiлкової кiстки, у 8 - стегнової кiстки, остеомiєлiт кiсток передплiччя та стопи - по 1-му хворому.

У хворих другої клiнiчної групи спостерiгалось порушення процесiв репарацiї у виглядi повiльного зрощення кiстки, несправжнього суглоба, невеликих дефектiв кiстки. На фонi задовiльного загального стану було моноосальне ураження кiстки з розповсюдженням по ходу кiстково-мозкового каналу. Незначна кiлькiсть гнiйних видiлень, рубцi м`яких тканин з наявнiстю 1 - 5 нориць i участкiв без оголення або з оголенням кiстки, незначне порушення функцiї печiнки та нирок.

З 19 хворих другої клiнiчної групи у 7 - хронiчний остеомiєлiт стегнової кiстки, у 10 - великогомiлкової кiстки, однаково часто уражалися плечова кiстка та кiстки передплiччя - по 1 випадку.

У хворих третьої клiнiчної групи було виражене порушення репаративних процесiв у виглядi перелому без ознак зрощення, вiдсутностi регенерату, дефекту кiстки. На фонi порушенного загального стану спостерiгалось моноосальне або полiосальне ураження, дефект м`яких тканин у виглядi гнiйно-некротичної рани, дном якої є кiстка, трофiчна виразка, медикаментозна алергiя, порушення функцiї внутрiшнiх органiв.

З 7 хворих третьої клiнiчної групи у 4 був виявлений остеомiєлiт великогомiлкової кiстки, по 1-му хворому - остеомiєлiт стегнової кiстки та кiсток передплiччя. У 1-го хворого спостерiгався хронiчний остеомiєлiт стегнової i великогомiлкової кiстки одночасно.

Також, в залежностi вiд давностi остеомiєлiтичного процесу хворi були подiленi на 3 групи:

1-а - тривалiсть захворювання до 6 мiсяцiв;

2-а - тривалiсть захворювання вiд 6 мiсяцiв до 2-х рокiв;

3-я - тривалiсть захворювання бiльше 2-х рокiв.

Всi обстеженi були у вiцi вiд 16 до 55 рокiв.

Для оцiнки ступеню тяжкостi хронiчного травматичного остеомiєлiту був проведений комплекс обстежень: клiнiчне, рентгенологiчне (рентгенографiя остеомiєлiтичного вогнища, фiстулографiя), ендокринологiчне обстеження. Хворi з виявленою ендокринологiчною патологiєю в групу обстежених хворих не ввiйшли.

Для визначення вмiсту гормонiв трийодтиронiну (Т3), тироксину (Т4) i кортизолу (К) в плазмi кровi був використаний радiоiмунологiчний аналiз за допомогою стандартних наборiв РIО-Т3-ПГ, РIО-Т4-ПГ, СТЕРОН-К-125J-М.

Результати досліджень та їх обговорення. Отриманiданісвiдчать про порушення тиреоїдного статусу у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом, яке проявлялось змiною рiвня Т3, Т4, а також К. Встановлено, що рiвень Т3 значно знижений у всiх групах, рiвень Т4 має тенденцiю до пiдвишення, а рiвень К знаходиться бiля верхньої межi норми (Мал. 1).

Показники | Рівні давності | Рівні тяжкості

1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3

Т3 | 0,777 | 0,760 | 0,730 | 0,864 | 0,711 | 0,543

0,198 | 0,263 | 0,177 | 0,180 | 0,188 | 0,079

Т4 | 103,24 | 99,170 | 105,80 | 106,46 | 96,406 | 107,12

23,62 | 17,71 | 20,92 | 23,72 | 17,61 | 23,04

К | 553,42 | 597,53 | 620,78 | 539,65 | 585,93 | 678,18

109,7 | 225,8 | 212,8 | 105,9 | 203,5 | 169,9

Т3/Т4 | 0,008 | 0,0079 | 0,007 | 0,008 | 0,007 | 0,006

0,002 | 0,003 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | 0,002

Норма: Т3 - 1,58 0,09 нмоль/л

Т4 - 88,5 3,75 нмоль/л

К - 190 - 750 нмоль/л

Т3/Т4 - 0,017 -0,002

Мал. 1 Середні значення рівня Т3, Т4, К та Т3/Т4 в залежності від

давності та тяжкості хронічного травматичного остеомієліту.

Проаналізувавши залежнiсть показникiв вiд тяжкостi та давностi хронiчного травматичного остеомiєлiту, одержана найбiльш сильна залежнiсть рiвня Т3 вiд тяжкостi захворювання. Iз зростанням тяжкостi рiвень Т3 значно знижується, в той час як рiвень Т4 має тенденцiю до пiдвищення, а рiвень К наближається до верхньої межi норми. Спiввiдношення Т3/Т4 значно знижене.

Iз зростанням давностi захворювання рiвень Т3 також знижується, в той час коли рiвень Т4 та К мають тенденцiю до пiдвищення. Спiввiдношення Т3/Т4 також значно знижене.

Проведенi експериментальнi дослiдження дали змогу отримати кiлькiснi та якiснi данi про змiни в щитовиднiй залозi на етапах розвитку гнiйно-некротичного процесу.

На раннiх етапах розвитку гнiйно-некротичного процесу (3-я та 7-а доба) в областi дефекту переважають процеси деструкцiї, визначаються зони кровозливiв, великi дiлянки некротизованого кiсткового мозку, уповiльнення процесiв ангiогенезу та зменшена кiлькiсть остеобластiв навколо судин.

На 14 - 21 добу в областi дефекта вiдмiчаються признаки органiзацiї гематоми, мiлко- та крупнотрабекулярна кiсткова тканина. Але поряд з процесами новоутворення i перебудови кiсткових балок вiдмiчаються дiлянки їх некрозу.

На 28 - 35-у добу кiстковий регенерат представлений грубоволокнистою кiстковою тканиною, серед якої є поля склероза, оточенi лейкоцитами. Зi сторони кiсткового мозку визначаються тонкi кiстковi трабекули. В кiстково-мозковiй порожнинi вiдмiчаються значнi поля фiброзно-волокнистої тканини з вираженною макрофагальною та лiмфоплазматичною iнфiльтрацiєю, що характерно для норицевого канала.

На 40-у добу над зоною дефекту по краях перебудованних фрагментiв вiдмiчаїться фiброзна тканина, ознаки склерозу. В кiстково-мозковому каналi вiдмiчаїться початок формування гнiйно-некротичної порожнини, яка складаїться з некротизованих кiсткових балок. Кiстковий мозок значно iнфiльтрований клiтинними елементами.

Вивчаючи функцiональний стан щитовидної залози на етапах гнiйно-некротичного процесу, виявлена значна її гiпофункцiя на всiх етапах експерименту.

На 3 - 28-у добу щитовидна залоза представлена фолiкулами середнiх та великих розмiрiв, якi утворенi плоским епiтелiєм i переповненi густим плотним колоїдом.

На 35 - 40-у добу в морфологiчнiй структурi щитовидної залози, поряд з великими та середнiми, зустрiчаються i дрiбнi фолiкули з ознаками активацiї тиреоїдної паренхими.

Це може бути розцiнено як початок функцiональної нормалiзацiї, але данi морфометричних дослiджень свiдчать про її гiпофункцiональний стан.

Аналiзуючи результати експериментальних дослiджень, можна зробити висновок про значне зниження тиреоїдної функцiї щитовидної залози при гнiйно-некротичному процесi, починаючи з його раннiх етапiв, причому вiд її гiпофункцiонального стану залежить пригнiчення репаративних процесiв в кiстковiй тканинi.

Враховуючи результати експериментальних дослiджень, був розроблений режим корекцiї порушенного тиреоїдного статусу.

Добову дозу "Трийодiиронiна" ("Берлiн-Хемi") (60 мкг) дiлили на три прийоми по 20 мкг. Зазначений режим проводили на час дистракцiї кiсткового регенерату (при лiкуваннi методом бiлокального остеосинтезу по Iлiзарову) або на термiн фiзiологiчної консолiдацiї перелому. Далi доза знижувалась до 40 мкг: по 20 мкг два раза на добу. При появi клiнiко-рентгенелогiчних ознак зрощення доза зменшувалась до 20 мкг на добу, i препарат зовсiм вiдмiнявся при консолiдацiї перелому.

В основу клiнiчної частини роботи покладено результати лiкування 47 хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом.

У 10 хворих першої клiнiчної групи була виконана секвестрнекректомiя з проточним дренуванням, 9 хворим виконана циркулярна некректомiя з наступним замiщенням дефекту по Iлiзарову. Довжина дiлянки резекцiї кiстки склала вiд 1,5 до 6 см. на стегновiй кiстцi, i до 8 см. на великогомiлковiй кiстцi. 5 пацiєнтiв лiкувалися консервативно.

Оперативнi втручання виконанi 18 хворим другої клiнiчної групи, з них 10 - в об`ємi секвестрнекректомiї з проточним дренуванням, 8 хворим - циркулярна некректомiя з наступним замiщенням дефекту по Iлiзарову. Величина дiлянок, якi пiдлягали резекцiї, склала вiд 2 до 8 см. Один хворий лiкувався консервативно.

Всiм хворим третьої клiнiчної групи виконанi оперативнi втручання: 4 - виконана циркулярна резекцiя з наступним бiлокальним остеосинтезом по Iлiзарову. Дефект склав на стегновiй кiстцi до 10 см., на великогомiлковiй до 13 см. Трьом хворим пiсля радiоiмунологiчного дослiдження була виконана ампутацiя ураженного сегменту, тому в групу спостереження вони включенi не були.

Найближчi результати лiкування хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом з корекцiєю тиреоїдного статусу оцiнювали в балах з урахуванням загоювання пiсляоперацiйної рани та термiну лiкування в стацiонарi, вiдповiдно методицi, розробленої в УкрНДIТО.

4 бали - загоювання пiсляоперацiйної рани первинним натяжiнням, лiквiдацiя остеомiєлiтичного вогнища, термiн знаходження в стацiонарi до 2,5 мiсяцiв - 27 випадкiв;

3 бали - лiквiдацiя остеомiєлiтичного вогнища, загоювання пiсляоперацiйної рани первинним або вторинним натяжiнням, вiдсутнiсть нориць, термiн знаходження в стацiонарi бiльш 2,5 мiсяцiв - 8 випадкiв;

2 бали - лiквiдацiя норицi, перехiд захворювання в фазу стiйкої ремiсiї, термiн лiкування в стацiонарi до 2,5 мiсяцiв - 11 випадкiв;

1 бал - нагноїння пiсляоперацiйної рани, загоювання вторинним натяжiнням, норицю лiквiдовано при повторнiй некректомiї - 1 випадок;

0 балiв - остеомiєлiтичний осередок не лiквiдований, захворювання в активнiй фазi - не було (Мал.2).

Локалізація | Оцінка в балах | Всього

0 | 1 | 2 | 3 | 4

Стегно | - | 1 | 4 | 3 | 8 | 16

Гомілка | - | - | 6 | 6 | 16 | 28

Плече | - | - | - | - | 1 | 1

Передпліччя | - | - | 1 | - | 1 | 2

Стопа | - | - | - | - | 1 | 1

Всього хворих | - | 1 | 11 | 8* | 27 | 47*

% | - | 2,1 | 23,3 | 17,2 | 57,4 | 100

Всього позитивних результатів - 97,9%

·

стегнової та великогомілкової кісток

Мал.2 Оцінка у балах найближчих результатів лікування хворих

хронічним травматичним остеомієлітом

Також були проаналiзованi вiддаленi (до 3-х рокiв i бiльше) результати лiкування. Обстежено 36 хворих (76,5%). При об`єктивнiй оцiнцi вiддалених результатiв основними критерiями, що визначають кiлькiсть балiв, були клiничнi фактори.

5 балiв - вiдсутнiсть рецидиву захворювання протягом 3-х рокiв i бiльше, вiдновлення функцiї кiнцiвки - 11 випадкiв;

4 бали - вiдсутнiсть рецидиву протягом 1 - 3 рокiв, вiдновлення функцiї кiнцiвки - 15 випадкiв;

3 бали - вiдсутнiсть рецидиву протягом 3-х рокiв i бiльше, обмеження функцiї кiнцiвки, повторнi курси реабiлiтацiйного лiкування - 6 випадкiв;

2 бали - рецидив захворювання або короткочасне загострення, функцiя кiнцiвки вiдновлена або незначно обмежена - 3 випадки;

1 бал - рецидив захворювання або загострення, значне обмеження функцiї кiнцiвки, патологiчнi переломи - 1 випадок (Мал. 3).

Локалізація | Оцінка в балах | Всього

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Стегно | 1 | 1 | 3 | 3 | 4 | 12

Гомілка | - | 2 | 2 | 10 | 7 | 21

Плече | - | - | - | 1 | - | 1

Передпліччя | - | - | 1 | - | - | 1

Стопа | - | - | - | 1 | - | 1

Всьго хворих | 1 | 3 | 6 | 15 | 11 | 36

% | 2,8 | 8,3 | 16,6 | 41,7 | 30,6 | 100

Всього позитивних результатів - 97,2%

Мал. 3 Віддалені результати лікування хворих хронічним травматичним

остеомієлітом з корекцією тиреоїдного статусу

Для визначення ефективностi використанням трийодтиронiну в комплексному лiкуваннi хронiчного травматичного остеомiєлiту були проаналiзованi данi результатiв лiкування хворих, приведенi в лiтературi, якi порiвнянi з власними данними.

Проведений нами аналiз показав пiдвищення ефективностi лiкування хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом при включеннi в комплекс лiкувальних заходiв гормону щитовидної залози - трийодтиронiну. Треба вiдмiтити, що бiльшiсть авторiв приводить данi про результати лiкування, в яких вiдсоток незадовiльних результатiв перевищує вiдсотковий рiвень, одержаний в наших дослiдженнях.

Корекцiя тиреоїдного статусу в комплексному лiкуваннi хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом дозволила одержати найближчi позитивнi результати у 97,9%, а вiддаленi - у 97,2%.

При аналiзi найближчих тi вiддалених результатiв лiкування вiдмiчено, що серед осiб, у яких вдалося досягти анатомiчної та функцiональної вiдновностi кiнцiвок, переважали хворi з тривалiстю захворювання до 6 мiсяцiв, що є пiдтвердженням доцiльностi саме раннього лiкування та ранньої корекцiї тиреоїдного статусу при даннiй патологiї.

ВИСНОВКИ

1. Значне зниження рiвня трийодтиронiну, тенденцiя до пiдвищення рiвнiв тироксину i кортизолу свiдчать про порушення тиреоїдного статусу у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом.

2. При гнiйно-некротичному процесi страждає тиреоїдна функцiя щитовидної залози, особливо на раннiх етапах захворювання.

3. Зниження рiвня трийодтиронiну, пiдвищення рiвней тироксину i кортизолу залежать вiд давностi, а, особливо, вiд тяжкостi захворювання.

4. Враховуючи, що дефiцит трийодтиронiну погiршує перебiг репаративних процесiв кiсткової тканини, для пiдвищення ефективностi лiкування i нормалiзацiї процесiв репарацiї у хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом в комплекс лiкувальних заходiв необхiдно включати препарат щитовидної залози - три йодтиронiн.

5. Розроблена схема корекцiї дефiциту трийодтиронiну, включення якого необхiдно в комплексне лiкування хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом, так як сприяє позитивнiй клiнiчнiй динамiцi, дозволяє покращити анатомiчнi i функцiональнi результати лiкування.

ПЕРЕЛIК РОБIТ,

ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1.

Особистий внесок автора виявляється у клініко-радіоімунологічному обстеженні підлітків, хворих на хронічний остеомієліт, та аналізі отриманих даних.

2.

Особистий внесок автора полягає у проведенні клінічних обстежень хворих травматичним остеомієлітом та аналізі отриманих радіоімунологічних даних.

3.

Лечение последствий переломов длинных костей нижних конечностей аппаратами на спицевой и стержневой основе /Ортопедия, травматология и протезирование. - N3, 1996. - с. 44 - 46.

Особистий внесок автора полягає в клініко-рентгенологічному обстеженні 75% хворих, в хірургічному лікуванні та післяопераційному веденні хворих, а також вивченні найближчих та віддалених наслідків лікування.

4.

Белецкая О.М. Функциональное состояние тиреоидного статуса у больных хроническим посттравматическим остеомиелитом //Тезисы докл. научн.-практ. конф. "Новое в ортопедии, травматологии и комбустиологии". - Ялта, 1997. - с. 218 - 219.

Особистий внесок автора виявляється в клінічному обстеженні хворих хронічним травматичним остеомієлітом, та аналізі одержаних клініко-радіоімунологічних даних

5.

травматическим остеомиелитом //Тез. докл. науков.-практ. конф. "Гематогенний остеомiєлiт та його наслiдки у дiтей. - Київ-Чернiвцi, 1997. - с. 103 - 105.

Особистий внесок автора виявляється в аналізі одержаних клініко-радіоімунологічних даних обстеження тиреоїдного статусу хворих хронічним травматичним остеомієлітом.

6.

Белецкая О.М. Нарушение функции щитовидной железы у больных с гнойными осложнениями множественных и сочетанных травм /Тез. докл. науков.-практ. конф. "Гематогенний остеомiєлiт та його наслiдки у дiтей. Київ - Чернiвцi, 1997. - с. 107 - 108.

Особистий внесок автора полягає у клініко-радіоімунологічному обстеженні хворих з ускладненнями множинних та поєднаних травм, аналізі отриманих результатів.

7.Гарячий Е.В., Березка Н.И., Литовченко В.А., Белецкая О.М.

Нарушение функционального состояния щитовидной железы у

больных хроническим посттравматическим остеомиелитом

//Ортопедия, травматология и протезирование/. - N3, 1997. - с.

54 - 55.

Особистий внесок автора полягає у прведенні аналізу

клінічного матеріалу, розподілу хворих по групам відносно

тяжкості та давності процесу, та наступному груповому аналізі

одержаних радіоімунологічних даних, проведенні корекції

порушеного тиреоїдного статусу.

8.

Корекцiя тиреоїдного статусу у хворих на хронiчний пiслятравматичний остеомiєлiт //Клiнiчна Фармацiя. - Том 1. - N1, 1997. - с. 20 - 22.

Автором особисто проаналізовані одержані клініко-радіоімунологічні дані обстеження хворих з різними клінічними формами хронічного травматичного остеомієліту, проведена корекція порушеного тиреоїдного статусу.

9.

В.А., Березка Н.И., Лакша А.М., Павлишен Ю.И. Способ лечения хронического посттравматического остеомиелита с учетом тиреоидного статуса /Проблеми остеологї. - Том 1. - N 2-3, 1998. - с. 75 - 77.

Особистий внесок автора полягає в розподілі хворих по групам, аналізу одержаних радіоімунологічних даних, проведенні корекції порушеного стану щитовидної залози та оцінки одержаних результатів.

10.

трийодтиронiна у комплексному лiкуваннi хронiчного травматичного остеомiєлiту /Мат. пленуму ортопед.-травмат. України. - Роздiл II. - Одеса, 1998. - с. 234 - 235.

Особистий внесок автора полягає в проведенні та оцінкі радіоімунологічних результатів обстеження хворих хронічним травматичним остеомієлітом, проведенні корекції дефіциту трийодтироніну.

11. Позитивне рiшення про видачу патенту "Спосiб лiкування хронiчного пiслятравматичного остеомiєлiту" N 98074185 / Є.В. Гарячий, О.О. Коструб, В.О. Литовченко, О.М. Бiлецька, М.I. Березка, В.Г. Власенко /.

АНОТАЦIЯ

Гарячий Є.В. Лiкування хронiчного травматичного остеомiєлiту з корекцiєю тиреоїдного статусу. - Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.21 - “Травматологiя та ортопедiя”. Український науково-дослiдний iнститут травматологiї та ортопедiї МОЗ України, Київ, 2000.

Дослiджено тиреоїдний статус у 50 хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом з рiзною давнiстю та тяжкiстю процесу. Встановлено, що розвиток i перебiг хронiчного травматичного остеомiєлiту протiкає на фонi значного порушення тиреоїдної функцiї щитовидної залози. Виявлений i морфометрично доказаний гiпофункцiональний стан щитовидної залози на етапах розвитку гнiйно-некротичного процесу.

Вивчена клiнiчна ефективнiсть препарату щитовидної залози - трийодтиронiну, розроблена схема його застосування.

Показана доцiльнiсть i необхiднiсть використання трийодтиронiну як препарату, який пiдвищує ефективнiсть комплексного лiкування.

Корекцiя тиреоїдного статусу в комплексному лiкуваннi хворих хронiчним травматичним остеомiєлiтом позитивно впливає на перебiг захворювання, знижує кiлькiсть раннiх пiсляоперацiйних ускладнень, сприяє нормалiзацiї процесiв остеорепарацiї, покращує анатомiчнi та функцiональнi результати лiкування.

Ключовi слова: хронiчний травматичний остеомiєлiт, тиреоїдний статус, трийодтиронiн.

АННОТАЦИЯ

Гарячий Е.В. Лечение хронического травматического остеомиелита с коррекцией тиреоидного статуса. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - "Травматология и ортопедия". Украинский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии МЗ Украины, Киев, 2000.

Лечение хронического травматического остеомиелита является важной и актуальной медико-социальной проблемой.

В основе современных методов лечения хронического травматического остеомиелита наряду с ликвидацией гнойного очага, наружной фиксацией спицевым или стержневым аппаратом, рациональной антибиотикотерапией лежит создание идеальных условий для консолидации костных фрагментов. Учитывая, что костная ткань имеет значительную способность к росту, регенерации, перестройке, обязательным условием успешной регенерации является создание оптимальных механических, и особенно, биологических условий, которые позволяют сохранить, а в некоторых случаях и улучшить ее репаративные свойства.

В этом аспекте было изучено содержание тиреоидных гормонов -трийодтиронина и тироксина, а также кортизола в крови у больных хроническим травматическим остеомиелитом, так как тиреоидные гормоны оказывают значительное влияние на рост, развитие и метаболическую функцию всех тканей организма, cтимулируют репаративные процессы, образование грануляционной ткани, ускоряют эпителизацию ран.

Исследован тиреоидный статус у 50 больных хроническим травматическим остеомиелитом при различной давности и тяжести процесса. Установлено, что развитие и течение заболевания протекает на фоне значительного нарушения тиреоидной функции щитовидной железы. Проведено экспериментальное исследование, в результате которого выявлено и морфометрически доказано гипофункциональное состояние щитовидной железы на этапах развития гнойно-некротического процесса. Изучена клиническая эффективность препарата щитовидной железы - трийодтиронина, разработана схема его применения. Показана целесообразность его применения как средства, повышающего эффективность лечения.

Ближайшие результаты лечения больных хроническим травматическим остеомиелитом с коррекцией тиреоидного статуса расценены как положительные у 97,9% случаев, отдаленные -у 97,2%.

Коррекция тиреоидного статуса в комплексном лечении больных хроническим травматическим остеомиелитом положительно влияет на течение заболевания, снижает количество ранних послеоперационных осложнений, способствует нормализации процессов остеорепарации, улучшает анатомические и функциональные результаты лечения.

Ключевые слова: хронический травматический остеомиелит, тиреоидный статус, трийодтиронин.

SUMMARY.

Garyachiy Ye. V. The treatment of chronic traumatic osteomyelitis with correction of thyroid state. - Manuscript. Thesis on submission of the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.21 -- Traumatology and Orthopaedics. Ukrainian Scientific-Research Institute of Traumatology and Orthopaedics, Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 2000.

It was examined thyroid state investigation of 50 patients with chronic traumanic osteomyelitis with different duration and severity of the desease. It has been found that development and course of chronic traumatic osteomyelitis takes plase against background of significant breaking of thyroid functoin of thyroid gland. It has been made known and morphometrically proved hypofunctional state of thyroid gland during the purulant-necromatis process development.

In connection with it has been studied clinical efficiency of application of thyroid gland`s preparation - triiodothyronine, it has been developed the scheme of its application. It has been shown advisability and necessity of its application as remedies promoting to the increase of treatment effectivity.

Correction of thyroid state in the complex treatment of sickmen with chronic traumatic osteomyelitis has influence on duration of the desease positively, decreases the number of early postoperative complications, promotes normalization osteoreparation processes, improves anatomical and functional results of treatment.

Key words: chronic traumatic osteomyelitis, thyroid state, triiodothyronine.