НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

КОПИТЕЦЬ Наталія Григорівна

УДК 636.2:658.8+339.33

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент

Камілова Сюзанна Різаївна,

директор Міжрегіонального інституту економіки та менеджменту Київського Славістичного університету

Офіційні опоненти:

Провідна установа: |

доктор економічних наук, професор

Мостенська Тетяна Леонідівна,

Національний університет харчових технологій

Міністерства освіти і науки України,

декан факультету економіки і менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Свиноус Іван Вікторович,

Хмельницький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри обліку і аудиту

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться 13 червня 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН (03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212).

Автореферат розісланий 11 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук |

В.А. Пулім

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення продовольчої безпеки держави, підвищення життєвого рівня населення України значною мірою залежить від стабільності функціонування ринку продукції скотарства та ефективності її виробництва. Сучасний ринок продукції скотарства характеризується незбалансованістю, скороченням обсягів виробництва і реалізації продукції, відсутністю конкуренції в сфері переробки продукції й оптової торгівлі, проблемою заготівель, а також недостатньо розвиненою інфраструктурою.

Водночас виникають стихійні продовольчі ринки, які створюють передумови для розвитку неорганізованої посередницької діяльності з безліччю їх ланок на шляху товароруху. Саме ці структури, в основному, контролюють рух продукції від виробника до споживача і цінову ситуацію на внутрішньому ринку. Безпосередні виробники продукції скотарства відчувають труднощі при її збуті, а тому самостійно шукають способи “виживання”, які забезпечили б прибутковість їх діяльності.

В Україні поки що відсутня організована, стабільна система реалізації продукції скотарства. Удаваний достаток товарів на ринку поєднується з дорожнечею і майже повною відсутністю контролю за якістю продукції при низькій культурі торгівлі. Ситуація на ринку продовольства вимагає швидких і неординарних рішень, покликаних вивести вітчизняний агропромисловий і продовольчий сектори з кризи. А тому виникає об’єктивна необхідність вирішення вказаних проблем, із метою виходу галузі скотарства з економічної кризи, тобто забезпечення ефективності виробництва та створення організованої прозорої системи реалізації продукції скотарства. Цим і зумовлено вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, наукова і практично-прикладна цінність. При дослідженні особлива увага приділена оптовій торгівлі продукцією скотарства, як одному з найважливіших елементів системи реалізації продукції.

Теоретичні і практичні аспекти формування та функціонування аграрного ринку, оптової торгівлі і торгових ринків, становлення сучасної ринкової інфраструктури, проблеми удосконалення розвитку скотарства знайшли відображення в працях багатьох визначних учених-економістів. Насамперед серед них слід виділити В.Я. Амбросова, П.С. Березівського, І.О. Бланка, А.В. Войчака, М.Д. Виноградського, П.І. Гайдуцького, Ю.Я. Гапусенка, В.Н. Зимовця, М.М. Ільчука, С.Р. Камілову, Ф. Котлера, В.В. Липчука, В.Я. Месель-Веселяка, Т.Л. Мостенську, П.Т. Саблука, І.В. Свиноуса, Н.В. Сеперович, В. Тейлора, В.П. Федька, О.М. Шпичака, П.В. Щепієнка та ін. Усі означені вище науковці внесли суттєвий вклад у визначення розбудови аграрного ринку та його інфраструктури. Проте, збитковість галузі скотарства, відсутність організованої системи реалізації продукції, нерозвиненість ринкової інфраструктури, нестача у товаровиробників необхідної інформації про стан і кон’юнктуру ринків збуту та цінову ситуацію на них, дезорганізація інтересів підприємств різних сфер агропромислового комплексу, відсутність відповідних знань та навичок ефективної діяльності в умовах конкуренції потребують проведення комплексного і системного дослідження, в якому мають бути висвітлені теоретико-практичні аспекти формування нової

цивілізованої системи реалізації продукції скотарства у вітчизняній економіці, зокрема, питання становлення та розвитку оптової торгівлі продукцією скотарства, організації діяльності цивілізованих оптових продовольчих ринків, удосконалення їх нормативно-правового забезпечення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до тематики науково-дослідної роботи, що проводиться відділенням ціноутворення та інфраструктури ринку Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН, що відображено в держбюджетній темі “Теоретичні та методологічні основи ціноутворення на продукцію АПК, стратегія розвитку та механізми функціонування інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні в умовах ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0102U000264) на 2001-2005 роки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування засад формування системи реалізації продукції скотарства та розробка пропозицій і практичних рекомендацій щодо її удосконалення та розвитку. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:_

з’ясувати теоретичні засади системи реалізації продукції скотарства, розкрити економічну сутність і зміст оптової торгівлі ;

узагальнити досвід розвинутих країн щодо організації оптової торгівлі продукцією скотарства і виявити можливості його використання в Україні;

провести економіко-статистичний аналіз і дати об’єктивну оцінку сучасного стану системи реалізації продукції скотарства, виявити тенденції і закономірності її виробництва та реалізації сільськогосподарськими підприємствами;

удосконалити методичні положення організації і розвитку діяльності підприємств оптової торгівлі._

визначити вплив елементів системи реалізації продукції скотарства на економічну ефективність виробництва;_

обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення окремих елементів системи реалізації продукції скотарства;

Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку системи реалізації продукції скотарства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів організації руху (просування) продукції скотарства від виробника до кінцевого споживача, пов’язаних із формуванням і розвитком системи її реалізації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційно-го дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ; сис-темність в осмисленні змісту та процедур реалізації продукції, в т.ч. оптової торгів-лі; комплексний підхід до аналізу виробництва та реалізації продукції скотарства.

У процесі дослідження діалектично поєднувались теоретичні та емпіричні методи пізнання. За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема, методу аналогії і співставлення, індукції і дедукції розкрито зміст і сутність понять “система реалізації продукції”, “оптова торгівля”. Для узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду функціонування оптових продовольчих ринків застосовано монографічний метод. При аналізі сучасного стану виробництва продукції скотарства, тенденцій розвитку системи реалізації і виявленні факторів впливу на виробництво використано статистико-економічні методи, зокрема, середніх величин, порівняння, індексний, графічних побудов, рейтингового аналізу. Для визначення проблем, що стримують формування організованої, прозорої системи реалізації продукції скотарства та окреслення шляхів її подолання застосовано метод аналізу і синтезу. Розрахунково-конструктивний метод використано для обґрунтування пропозицій щодо удосконалення системи реалізації продукції скотарства. При визначенні економічного ефекту товаровиробника, оцінки ефективності дії системи використано метод екстраполяції рядів динаміки та експертних оцінок.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають Закони України, законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Укази Президента України щодо формування та функціонування аграрного ринку, оптових продовольчих ринків та ринкової інфраструктури; дані Міністерства аграрної політики, Державного комітету статистики України і Національної асоціації “Укрм’ясо”; наукові праці, публікації вітчизняних і зарубіжних учених та фахівців із досліджуваних питань, а також інформація, яка розміщена у всесвітній інформаційній мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи. Основні теоретичні та практичні результати дослідження, що визначають ступінь і характер його новизни, і характеризують особистий внесок автора полягають у наступному:

вперше:_

теоретично обґрунтована схема організації і розміщення оптових ринків худоби в Україні на основі створення пілотних оптових ринків в різних частинах країни та врахування при цьому масштабів виробництва в регіоні, кон’юнктури ринку, чисельності населення, смаків, вподобань та потреб споживачів;

визначено економічний ефект, що отримає товаровиробник від реалізації продукції скотарства на оптовому ринку, який полягає у врегулюванні ціни в результаті скорочення часу і затрат транспортування на шляху проходження продукції до місця реалізації;

уточнено:_

зміст категорії “оптова торгівля”, під якою розуміємо торгівельну діяльність, що виступає в якості важливого господарюючого суб’єкта ринку, є сполучною ланкою між стадіями відтворювального процесу суспільного продукту, активно регулює нагромадження і переміщення великих партій товарів певного асортименту до споживача;_

тенденції та закономірності організації виробництва продукції скотарства сільськогосподарськими підприємствами, зокрема, тривалий спад виробництва продукції скотарства свідчить про глибокі кризові процеси в галузі; зменшення виробництва продукції скотарства відбулося переважно за рахунок швидких темпів скорочення галузі; відбулися кардинальні зміни у структурі виробництва продукції скотарства, що формуються дією цінових, фінансово-кредитних і соціально-екологічних факторів;

дістали подальший розвиток:_

концептуальні положення організації і розвитку діяльності підприємств оптової торгівлі, сутність яких полягає у забезпеченні організованого і прозорого руху продукції від товаровиробника до споживача, підвищенні її конкурентоспроможності та враховують специфіку виробництва і реалізації продукції скотарства;_

обґрунтування основних напрямів удосконалення системи реалізації продукції скотарства шляхом створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізації; розширення функцій ринків, зокрема, надання послуг клієнтам ринку та інфраструктурне обслуговування учасників торгового процесу; спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, пропозиції і рекомендації дисертаційної роботи направлені на формування в Україні ринкової системи збуту продукції скотарства, застосування яких сприятиме формуванню та розвитку цивілізованого, організованого, прозорого ринку сільськогосподарської продукції та забезпечить надійність і стабільність реалізації продукції скотарства шляхом використання основних елементів ринкової інфраструктури оптової торгівлі (оптових ринків худоби та оптових продовольчих ринків).

Автором розроблено концептуальні положення організації та розвитку діяльності підприємств оптової торгівлі. Практичне втілення ключових положень концепції дозволить подолати негативні тенденції в організації діяльності оптових підприємств і товарорусі сільськогосподарської продукції та задовольнить інтереси всіх учасників аграрного ринку.

Рекомендації і пропозиції автора щодо уточнення термінів “оптовий ринок худоби та птиці”, “оптові продавці” й “оптові покупці” і функцій адміністрації оптового ринку худоби та птиці; конкретизації основних принципів діяльності оптових ринків худоби і птиці використані при розробці законопроекту “Про оптові ринки худоби та птиці” (довідка про впровадження від 16.08.2005 р.).

Теоретико-методичні положення та розроблені в дисертації практичні заходи щодо удосконалення системи реалізації продукції скотарства рекомендовано Управлінням агропромислового розвитку Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області для широкого впровадження в практику роботи сільськогосподарських підприємств та відкритого акціонерного товариства “Племзавод “Тростянець” Чернігівської області (довідки про впровадження № 638 від 05.09.2005 р. та № 247 від 01.12.2005 р.).

Результати дисертаційного дослідження знайшли використання у практичній діяльності, зокрема, в навчальному процесі Міжрегіонального гуманітарного інституту Київського славістичного університету – лекційних, семінарських і практичних заняттях із дисциплін “Економіка підприємства”, “Економічний аналіз”, “Інфраструктура товарного ринку”, “Система збуту та реклама” (довідка про впровадження № 101/1 від 10.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною роботою автора. Отримані результати наукового дослідження, теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції щодо формування та розвитку системи реалізації продукції скотарства є особистими розробками автора. Наукові статті підготовлені автором особисто, і відображають зміст дисертаційної роботи. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом власних здобутків автора, зокрема, у роботі 6 автору належить детальний аналіз діяльності підприємств оптової торгівлі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на всеукраїнській науковій конференції молодих учених “Уманському державному аграрному університету 160 років” (м. Умань, 25-26 березня 2004 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки” (м. Тернопіль, 26-27 березня 2004 р.); міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 12-13 травня 2005 р.).

Публікації. Основні положення та результати проведених досліджень, що відображені в дисертації, опубліковані у 9 наукових працях. З них: 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, 3 є матеріалами науково-практичних конференцій (одноосібні). Загальний обсяг публікацій _2,7 д.а., із яких – 2,6 д.а. належить особисто автору.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (173 найменування), містить 10 додатків, довідки про впровадження результатів дослідження. Робота викладена на 186 сторінках комп’ютерного тексту і містить 13 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні аспекти системи реалізації продукції скотарства” викладено економічну сутність системи реалізації продукції скотарства, в т.ч. оптової торгівлі; висвітлено економічні передумови формування ринкової системи збуту продукції скотарства. Розглянуто та узагальнено основні підходи організації оптової торгівлі продукцією скотарства у розвинутих країнах.

Провідною ланкою у ланцюгу “виробництво _споживання” являється система реалізації продукції, так як вона є носієм оперативної інформації про потенційні можливості споживачів придбати певний вид продукції і забезпечує ефективність як процесу товароруху, так і виробництва. При переході України до ринкової економіки в середині 90-х років минулого століття була зруйнована існуюча до цього часу державна централізована система просування продукції до споживачів. Раніше діючі структури не були своєчасно і в достатній мірі замінені більш адекватним механізмом ринкової економіки. Вакуум, що утворився заповнили комерційні посередницькі структури, які закуповують продукцію скотарства за порівняно низькими цінами, отримуючи при цьому максимум прибутку.

Вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники, навіть при спадаючих обсягах виробництва, зіткнулись із проблемою збуту своєї продукції, а тому змушені реалізувати її за цінами, які не забезпечують навіть простого відтворення, не говорячи про освоєння сучасних технологій, впровадження досягнень науки і техніки, про достойну винагороду за їхню важку працю. Встановлено, що за ринкових умов господарювання важливо не тільки виробляти продукцію, а й ефективно її реалізувати. У виробничих підприємств труднощі у збуті продукції вийшли на перший план у порівнянні з питаннями постачання, хоч останні постають часом досить гостро. Тобто у своїй господарській діяльності товаровиробники повинні приймати не тільки рішення щодо виробництва продукції й ефективності організації виробничого процесу, а й управлінські рішення відносно реалізації виробленої ними продукції.

Основними причинами, що обмежують реалізацію продукції перш за все є виникнення стихійних ринків, які стимулюють розвиток неорганізованої посередницької діяльності; скорочення споживчого попиту, яке обумовлене низькою платоспроможністю населення; монополізм переробних підприємств; диспаритет цін; звуження ринку через перехід населення до самозабезпечення; розширення натуралізації обмінних процесів, зростання неплатежів і нерозвиненість інфраструктури. В Україні назріла необхідність створення ринкової системи збуту продукції скотарства, яка б дозволила швидко просувати продукт від виробника до споживача з найменшими втратами кількості та якості і сприяла стабілізації та подальшому розвитку діяльності сільськогосподарських підприємств.

З’ясовано, що у загальній концепції формування і функціонування аграрного ринку оптовій торгівлі належить провідна роль. Саме з реорганізації оптових структур починається рух до ринку, така як саме оптова торгівля погоджує інтереси виробника товарів, продавця і покупця. За умов ринкового господарства розвинута оптова торгівля є об’єктивною реальністю і необхідністю. Основна її мета – це безперебійне і ритмічне постачання продукції, яке задовольняє попит на неї в зручний для споживача час, у відповідності до його запитів і в межах його фінансових можливостей.

Практичний досвід більшості зарубіжних країн показує, що найбільш прийнятною й оптимальною системою реалізації продукції, яка швидко псується, зокрема, продукції скотарства є та, у якій основною ланкою виступає оптовий продовольчий ринок. Уряди цих країн беруть активну участь у їх створенні, фінансовій підтримці і, через закони та нормативні акти, впливають на ефективність їх розвитку і функціонування.

У результаті теоретичного узагальнення встановлено, що оптовий продовольчий ринок у порівнянні з іншими організаційними формами оптової торгівлі має ряд переваг: він акумулює попит та пропозицію в одному місці; створює цивілізоване конкурентне середовище; прискорює процес товароруху і спрощує фінансові розрахунки; забезпечує державний контроль за якістю реалізованої продукції; легалізує всі товарні та грошові потоки; забезпечує постійну наявність різноманітного асортименту товарів, що дозволяє роздрібним підприємствам функціонувати з мінімальними товарними запасами й оборотними коштами і забезпечує цивілізовані умови оптових торгів, включаючи безпеку здійснення угод.

Отже, у формуванні та розвитку системи оптових ринків ми вбачаємо один із найефективніших способів переходу до стійкого розвитку аграрного виробництва України, в тому числі виробництва і реалізації продукції скотарства.

У другому розділі “Стан виробництва продукції скотарства та тенденції розвитку системи її реалізації” здійснено комплексний аналіз стану виробництва продукції галузі скотарства; досліджено трансформацію каналів реалізації продукції скотарства, кон’юнктуру, цінову ситуацію; виявлено основні тенденції розвитку системи реалізації продукції скотарства; вивчено її діючі організовані і неорганізовані форми торгівлі та економічні відносини, що склалися між учасниками процесу товароруху; проаналізовано відповідність і дієвість законодавчої бази, що регулює формування і функціонування інфраструктури аграрного ринку, в т.ч. оптового на сучасному етапі.

Встановлено, що незважаючи на певні позитивні зрушення, які відбулися в агропромисловому комплексі країни, у процесі реформування відносин власності, все ще не вдається призупинити спад виробництва продукції скотарства. Ринкові відносини, недостатня економічна допомога держави, подорожчання сировини, матеріалів, машин, обладнання і надання послуг негативно вплинули на розвиток галузі. Скотарство України переживає глибоку кризу.

Для більшості сільськогосподарських підприємств, які виробляють продукцію скотарства, ринок не став економічною базою для відтворювального процесу. Лише окремі з них мають позитивні результати, становище і поведінка інших на ринку продукції великої рогатої худоби поки що залишається до кінця не визначеною. Так у 2004 р. виробництво молока скоротилося на 43,7%, а виробництво яловичини і телятини в живій вазі – на 67,6% порівняно з 1990 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво молока та яловичини і телятини в Україні

по категоріях господарств, тис. тонн

Роки | Молоко | Яловичина і телятина в живій вазі

Усі кате-горії госпо-дарств | Сільськогоспо-дарські підпри-ємства усіх форм власності |

Господарства населення |

Усі кате-горії госпо-дарств | Сільськогоспо-дарські підпри-ємства усіх форм власності |

Господарства населення

Кількість,

тис. тонн | Питома вага, % | Кількість,

Тис .тонн | Питома вага, % | Кількість,

тис. тонн | Питома вага, % | Кількість,

тис. тонн | Питома вага, %

1990 | 24508,3 | 18634,1 | 76,0 | 5874,2 | 24,0 | 3234,6 | 2945,3 | 91,1 | 289,3 | 8,9

1996 | 15821,2 | 7658,8 | 48,4 | 8162,4 | 51,6 | 1819,5 | 1124,1 | 61,8 | 695,4 | 38,2

1997 | 13767,6 | 5433,1 | 39,5 | 8334,5 | 60,5 | 1622,5 | 891,4 | 54,9 | 731,1 | 45,1

1998 | 13752,7 | 5254,7 | 38,2 | 8498,0 | 61,8 | 1361,4 | 641,8 | 47,1 | 719,6 | 52,9

1999 | 13362,2 | 4719,1 | 35,3 | 8643,1 | 64,7 | 1357,3 | 594,4 | 43,8 | 762,9 | 56,2

2000 | 12657,9 | 3668,7 | 29,0 | 8989,2 | 71,0 | 1316,0 | 531,2 | 40,4 | 784,8 | 59,6

2001 | 13444,2 | 3636,5 | 27,0 | 9807,7 | 73,0 | 1102,5 | 362,9 | 32,9 | 739,6 | 67,1

2002 | 14142,4 | 3468,1 | 24,5 | 10674,3 | 75,5 | 1191,3 | 387,0 | 32,5 | 804,3 | 67,5

2003 | 13661,4 | 2680,1 | 19,6 | 10981,3 | 80,4 | 1235,9 | 407,8 | 33,0 | 828,1 | 67,0

2004 | 13787,3 | 2533,2 | 18,4 | 11254,1 | 81,6 | 1048,9 | 296,6 | 28,3 | 752,3 | 71,7

2004/1990,% | 56,3 | 13,6 | Х | 191,6 | Х | 32,4 | 10,1 | Х | 260,0 | Х

2004/2000,% | 108,9 | 69,1 | Х | 125,2 | Х | 79,7 | 55,8 | Х | 95,9 | Х

За період з 1990 по 2004 роки поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств в Україні зменшилося на 71,8%.

Чітко прослідковується тенденція зростання частки та ролі господарств населення у виробництві продукції скотарства. Саме вони у 2004 р. забезпечують 71,7% загального обсягу виробництва яловичини і телятини в живій вазі та 81,6% виробництва молока в країні. Висока продуктивність господарств населення і швидкі темпи їх розвитку свідчать про те, що ця форма господарювання виявилася найбільш пристосованою до специфіки перехідного періоду.

Скотарство України з прибуткової галузі перетворилося у збиткову (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка виробництва і рівні рентабельності (збитковості) молока та яловичини і телятини в Україні у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності

У сільськогосподарських підприємствах згортається виробництво продукції скотарства. І хоч господарства населення мають позитивні тенденції розвитку, проте вони не в змозі компенсувати загальних втрат поголів’я та продукції, недоотриманої у сільськогосподарських підприємствах.

Значне скорочення виробництва продукції скотарства було також обумовлене суттєвим зменшенням платоспроможного попиту населення на ці продукти харчування, які в більшості випадків стали недоступними значній частині населення країни. І в результаті в Україні склалася ситуація штучного перенасичення ринку даною продукцією при значному зменшенні споживання її на душу населення та збитковості виробництва. В той час як товаровиробники реалізують свою продукцію за цінами, які не дозволяють забезпечити навіть просте відтворення. Саме тому вони свідомо ідуть на скорочення виробництва продукції скотарства.

Будь-яке підприємство-товаровиробник сільськогосподарської продукції, щоб одержати більшу вигоду від реалізації продукції, намагається створити або сформувати власний канал товароруху, а тому самостійно вибирає споживача на більш прийнятних для себе умовах. У даний час більшість сільськогосподарських підприємств найчастіше використовує декілька каналів розподілу одночасно (рис. 2 і 3).

1990 рік 2004 рік

Рис. 2. Структура каналів реалізації молока та молокопродуктів сільськогосподарськими підприємствами

У 2004 р. основними каналами реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами є продаж продукції заготівельним організаціям – 82,1% загальних обсягів реа-лізації, на ринку, через власні магазини ларки та палатки – 4,7% та за іншими каналами – 10,8%. Сільськогосподарськими підприємствами у 2004 р. заготівельним організаціям було реалізовано 42,7% загального обсягу великої рогатої худоби, населенню в рахунок оплати праці – 10,9%, на ринку, через власні магазини ларки та палатки – 16,6% та за іншими каналами – 27,7%.

Характерною особливістю внутрішнього ринку продукції скотарства є не тільки скорочення обсягів реалізації великої рогатої худоби переробним підприємствам, а й суттєве зменшення її якісних параметрів. Порівнюючи показники вирощування з показниками реалізації в 2004 р. відмічаємо перевищення обсягів реалізації на забій великої рогатої худоби в живій масі над обсягами її вирощування. Така ситуація говорить про те, що в Україні відбувається масове вирізання худоби, причому дуже інтенсивними темпами.

Якщо раніше основними постачальниками сировини на переробні підприємства були сільськогосподарські підприємства, то нині, як свідчать дані переробних підприємств біля 80% молока і 70% великої рогатої худоби надходить від господарств населення. Реалізація продукції скотарства для кожного конкретного підприємства – це складна організаційна та економічна проблема.

1990 рік 2004 рік

Рис. 3. Структура каналів реалізації великої рогатої худоби (у живій вазі) сільськогосподарськими підприємствами

У 2004 р. відмічається суттєве підвищення рівня цін по всіх каналах реалізації продукції скотарства. Найвищі ціни склалися при реалізації великої рогатої худоби через біржі і аукціони, а молока – переробним підприємствам. Ціни прямо пропорційно впливають на вибір та структуру каналів збуту продукції, тобто чим вища ціна реалізації продукції за даним каналом, тим імовірніше, що саме цей канал вибере товаровиробник і він займатиме найбільшу питому вагу в структурі реалізації певного виду продукції.

За роки ринкових перетворень питома вага товаровиробників продукції скотарства у ціні на ці продукти значно знизилася і в даний час складає всього 26-37% (у 1990 р. вона становила біля 50%). В той час як у США частка фермерської вартості в роздрібній ціні продукції скотарства становить 42-50%.

Недостатній розвиток ринкової інфраструктури, труднощі в збуті продукції, проблема неплатежів сприяли тому, що збільшилась кількість товаровиробників, які займаються переробкою своєї продукції. Таким чином товаровиробники шукають шляхи самостійного виходу на ринок на різних рівнях продовольчого ланцюга, а в Україні зростає кількість дрібних переробних підприємств і цехів, змінна потужність яких коливається від 0,5 до 2 т.

На ринку продукції скотарства з’явилася велика кількість посередників, які збагачуються за рахунок виробників, розширились масштаби тіньової торгівлі м’ясом і молоком. Наявність великої кількості посередників у ланцюгу “виробництво – реалізація _споживання” робить кінцеву продукцію недоступною для масового споживача, тому що ціна реалізації в 2-3 рази перевищує закупівельну ціну.

Ріст споживчих цін на кінцеву продукцію агропромислового комплексу відбувається, головним чином, не у виробництві, а в сфері переробки й обігу, тому значна частина прибутків, яка створена зусиллями сільськогосподарських товаровиробників, перерозподіляється в інші сфери. Невеликі посередницькі структури не змогли конкурувати з потужними переробними підприємствами, а тому втратили своє місце на ринку продукції скотарства. В результаті цього на даному ринку утворилася олігополія переробників. Ціни, які встановлюють переробні підприємства, в більшості випадків не задовольняють інтереси товаровиробників. А тому виробництво продукції скотарства продовжує залишатись збитковим, в той час як переробка сировини – це досить вигідна справа.

В Україні функціонує 68969 підприємств оптової торгівлі. У структурі оптового товарообороту цих підприємств 70% становить продукція виробничо-технічного призначення і лише 14% складає реалізація продовольчих товарів і сировини. Поряд із цим проблеми стабільності та прозорості аграрного ринку продовжують загострюватись, тому що основним каналом збуту продукції і надалі залишаються комерційні структури. Водночас даний напрям реалізації продукції являється найменш прозорим, організованим і упорядкованим. На ринку продукції скотарства України діють різноманітні форми торгівлі, які згруповано у дві групи: організовані і неорганізовані (рис. 4).

форми торгівлі

Рис. 4. Основні форми торгівлі продукцією скотарства

До першої групи належать аукціони живої худоби, організовані виставки-ярмарки, заготівельні організації, оптові продовольчі ринки, переробні підприємства, які самостійно здійснюють закупівлю продукції у господарств населення чи, це роблять посередники, уклавши з ними договір.

Форми торгівлі, які входять до першої групи є організаторами оптової торгівлі. Інша група _це міські, селищні, сільські ринки (базари), різноманітні посередницькі структури, стихійні ярмарки на яких немає організатора-розпорядника.

Реалізація товаровиробниками продукції організаторам оптової торгівлі поки що не набула широкого розповсюдження, перш за все, через нерозвиненість ринкової інфраструктури. Проте діяльність організаторів оптової торгівлі поступово почала розвиватись. Більшість товаровиробників готові збільшити виробництво продукції при гарантії збуту.

Не викликає сумніву і той факт, що вирішення вище згаданих проблем потребує впровадження комплексу заходів. На наш погляд пріоритетним із них має стати створення ринкової інфраструктури, яка б гарантувала товаровиробникам збут продукції, забезпечувала їх інформаційне і консультаційне обслуговування.

Враховуючи особливу роль ринкової інфраструктури у формуванні аграрного ринку та забезпеченні прозорих і організованих процедур на ньому урядом було розроблено і введено в дію 23 нормативно-правові акти. Однак, на наш погляд, крім кількісного наповнення законодавчої бази, якіс-них змін у практиці формування аграрного ринку, його інфраструктурного забезпечення, поліпшення фінансового становища товаровиробників і забез-печення прозорого, організованого процесу товароруху не відбулося. Пози-тивним моментом є те, що все ж таки розпочато процес формування інфраст-руктури аграрного ринку, форм і механізмів організованої оптової торгівлі та спрямування товарних потоків сільськогосподарської продукції до організо-ваних каналів збуту. Однак відсутність дієвого (злагодженого) механізму функціонування щойно створеної інфраструктури гальмує її наповнення.

Результати дослідження свідчать, що ринкова система оптової торгівлі продукцією скотарства поки що не створена. Вона знаходиться на стадії формування, а тому потребує розробки чіткого і налагодженого механізму функціонування та підтримки і регулювання з боку держави. Державний вплив на ринок продукції скотарства має здійснюватись на основі правових, економічних, організаційних та інших заходів. Так правові заходи знаходять своє відображення у розроблених урядом програмах і положеннях. Зокрема, організаційно-правові та економічні засади формування в Україні мережі оптових ринків худоби і птиці та їх інфраструктури висвітлено у Положенні “Про оптові ринки худоби та птиці”, яке було розроблено робочою групою, при Міністерстві аграрної політики разом з Українською Академією Аграрних Наук (за безпосередньою участю автора).

У третьому розділі “Перспективи розвитку системи реалізації продукції скотарства” обґрунтовано концептуальні положення організації та розвитку діяльності підприємств оптової торгівлі продукцією скотарства; окреслено напрями вдосконалення форм її реалізації; визначено економічний ефект товаровиробника від реалізації продукції на оптовому ринку. Надано рекомендації по вдосконалення системи реалізації продукції скотарства, вперше розроблено законодавчий документ щодо формування в Україні оптових ринків худоби.

Встановлено, що виробництво, переробка та реалізація продукції тваринництва і, зокрема, продукції скотарства в Україні можуть бути ефективними лише при наявності повного набору всіх складових діючої інфраструктури даного процесу, ключове місце в якому належить ринковій орієнтації на споживача.

В Україні оптові ринки поки що не набули широкого поширення. Нині реально діючими є лише 2 оптові ринки: плодоовочевий ринок “Шувар” м. Львів, Львівська область і дрібнооптовий ринок худоби “Чародій” м. Жашків, Черкаська область.

У системі просування товарів від виробника до споживача оптова торгівля не стала головним інформаційно-комерційним центром і консолідуючою силою з подолання негативних тенденцій. Виходячи з цього, розроблено концептуальні положення організації та розвитку діяльності оптових підприємств України, які включають у себе ряд заходів, практичне втілення яких дозволяє сподіватися на подолання негативних тенденцій в організації оптової торгівлі й товароруху продовольчих товарів

Серед посередників між виробниками худоби та оптовими покупцями (м’ясопереробними підприємствами, великотоварними бойнями і т.п.) конкурентами ринку є індивідуальні стихійні заготівельники, а також агроторгові доми, сільські ради. Схема їх діяльності представлена на рис. .

Організований оптовий ринок забезпечує інтеграцію інтересів товаровиробників сільськогосподарської продукції, переробників, оптової і роздрібної торгівлі у процесі обміну.

Продаж худоби на централізованому оптовому ринку дозволяє товаровиробникам вийти безпосередньо на оптового покупця, що значно оптимізує ланцюг товароруху (рис. 6).

* Послуги ринку становлять 3-5% вартості реалізованої продукції

Рис. 6. Схема збуту великої рогатої худоби при реалізації її через оптовий ринок худоби

Прозорий цивілізований продаж через організований оптовий ринок дозволяє товаровиробникам підвищити ціну на худобу на 10-15%. При цьому оптові покупці можуть зменшити витрати на заготівлю та завезення худоби на 5-8%, що демонструє більш високу його конкурентність порівняно з багаточисельними посередниками.

У ході розробки законопроекту “Про оптові ринки худоби та птиці” було визначено організаційно-правові та економічні засади формування в Україні мережі оптових ринків худоби і птиці та їх інфраструктури. Особисто автором під час роботи було подано ряд пропозицій, які в подальшому набули втілення у законопроекті, зокрема, узагальнено та уточнено терміни “оптовий ринок худоби та птиці”, “оптові продавці” й “оптові покупці”; конкретизовано основні принцип діяльності оптових ринків худоби і птиці; уточнено функції адміністрації оптового ринку худоби та птиці.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до розв’язання важливого науково-прикладного завдання щодо формування та розвитку системи реалізації продукції скотарства. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки.

1. Продукція скотарства займає вагоме місце у забезпеченні продовольчої безпеки країни. Ринок продукції скотарства є складовою частиною продовольчого ринку країни і характеризується незбалансованістю, скороченням обсягів її виробництва і реалізації, відсутністю конкуренції в сфері переробки продукції й оптової торгівлі, проблемою заготівель, а також недостатньо розвиненою інфраструктурою. Економічна ефективність виробництва продукції скотарства значною мірою залежить від ефективності організації шляхів реалізації виробленої продукції, визначення оптимальної ціни та вміння орієнтуватися й враховувати основні тенденції на аграрному ринку. В ринкових умовах реалізацію продукції скотарства, перш за все обмежують стихійних ринки, які стимулюють розвиток неорганізованої посередницької діяльності; скорочення споживчого попиту, яке обумовлене низькою платоспроможністю населення; диспаритет цін; звуження ринку через перехід населення до самозабезпечення; розширення натуралізації обмінних процесів і зростання неплатежів; нерозвинена інфраструктура аграрного ринку.

2. Оптова торгівля – це торгівельна діяльність, що виступає в якості важливого господарюючого суб’єкта ринку, є сполучною ланкою між стадіями відтворювального процесу суспільного продукту, активно регулює нагромадження і переміщення великих партій товарів певного асортименту до споживача. Їй належить провідна роль у загальній концепції формування і функціонування ринку. Розвинута оптова торгівля є об’єктивною реальністю і необхідністю для існування цивілізованого ринку. Досвід розвинутих країн свідчить, що оптовий продовольчий ринок є основним елементом системи реалізації продукції скотарства. Причому формування та функціонування ринків відбувається за безпосередньою участю органів державного регулювання.

3. Скотарство України знаходиться у кризовому стані. У 2004 р. виробництво молока скоротилося на 43,7%, а вироб-ництво яловичини і телятини в живій вазі – на 67,6% порівняно з 1990 р., а поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств в Україні зменшилося на 71,8%. Нині господарства населення забезпечують 71,7% загального обсягу виробництва яловичини і телятини в живій вазі і 81,6% виробництва молока в країні.

4. Недостатній розвиток ринкової інфраструктури, труднощі товаровиробників у збуті продукції, проблема неплатежів сприяли тому, що вони самостійно намагаються вийти на ринок для збуту продукції на різних рівнях продовольчого ланцюга, а тому збільшилась кількість товаровиробників, які займаються переробкою своєї продукції.

5. Процес формування цін на продукцію сільського господарства і, зокрема, продукцію скотарства відбувається неконтрольовано та безсистемно. При розгляді цін у динаміці відмічаємо суттєві коливання, як за роками, так і за місяцями впродовж окремого року. На цивілізованому аграрному ринку ціни на продукцію складаються на основі існуючого співвідношення попиту і пропозиції. У системі збуту продукції відсутні механізми вирівнювання обсягів попиту і пропозиції, нівелювання сезонних коливань. Мова йде про організаторів прозорого цивілізованого оптового товарообороту: оптові ринки, товарні біржі, агроторгові доми.

6. Оптовий ринок не став основним каналом збуту продукції скотарства. Повільно відбувається наповнення новоствореної інфраструктури через відсутність налагодженого механізму її функціонування. Нині реально діючими в Україні є лише 2 оптові ринки: плодоовочевий ринок “Шувар” м. Львів, Львівська область і дрібнооптовий ринок худоби “Чародій” м. Жашків, Черкаська область. Процес формування та подальший розвиток оптового ринку продукції скотарства потребує ініціативного державного сприяння на всіх його стадіях. Зокрема, регуляторні можливості держави мають використовуватись для регулювання товарних потоків сільськогосподарської продукції, її попиту і пропозиції на ринку шляхом застосування резервних, інтервенційних, заставних та регіональних закупівель і продажу продовольчих ресурсів із цих запасів.

7. Подоланню негативних тенденцій в організації оптової торгівлі й товароруху продукції скотарства сприятимуть розроблені автором Концептуальні положення організації та розвитку діяльності оптових підприємств України. Ключові положення організації та розвитку діяльності оптових підприємств згруповані у восьми розділах. Організаційно-правові та економічні засади формування в Україні мережі оптових ринків худоби подані автором до державних органів знайшли відображення у законопроекті “Про оптові ринки худоби та птиці”, який було розроблено робочою групою, при Міністерстві аграрної політики разом з Українською Академією Аграрних Наук (за безпосередньою участю автора).

8. Удосконалення системи реалізації продукції скотарства повинно здійснюватись на основі:_

створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізації;_

розширення функцій ринків, зокрема, надання послуг, інфраструктурне обслуговування, активізація власної підприємницької діяльності;_

спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів;_

запровадження багатоджерельного фінансування ринків шляхом залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів, суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках;_

удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористування, взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб’єктами підприємницької діяльності.

Це дозволить сформувати сприятливі умови для всіх учасників організовано оптового ринку продукції скотарства і прискорити його інтеграцію в систему національного і світового аграрного ринків. Останнє є дуже важливим в умовах визнання України як країни з ринковою економікою та вступу до СОТ.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Копитець Н.Г. Теоретичні аспекти оптової торгівлі // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Фінанси і кредит”._2004. _ № 1(16). _С. 119 – 123.

2. Копитець Н.Г. Передумови формування ринкової системи збуту та реалізації сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. – 2004. _№ 6. – С. 118 – 125.

3. Копитець Н.Г. Роль оптової торгівлі у ринковій економіці країни // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія “Економічні науки”. / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: ЛНАУ, 2004. _№ 38(50). _С. 282 – 288.

4. Копитець Н.Г. Стан, тенденції та перспективи розвитку скотарства України // Агроінком. – 2005. _№1-2.