ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КУЛІШ Ольга Ігорівна

УДК 371.8:316.454.52 – 057.87

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОРГАНІЗАЦІЙ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор Глузман Олександр Володимирович, Республіканський вищий навчальний заклад “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), ректор.

Офіційні опоненти: – | доктор педагогічних наук, професор Хриков Євген Миколайович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Інститут післядипломної освіти, директор;

– | кандидат педагогічних наук, професор

Падалка Олег Семенович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (м. Київ), проректор з економіки та організації навчально-виховного процесу.

Провідна установа: | Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, кафедра педагогіки вищої школи та прикладної психології.

Захист відбудеться 21 червня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 20 травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Формування інформаційно-техноло-гічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному, духов-ному розвитку держави потребують підготовки менеджерів нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена глибинними змінами в системі й структурі вищої освіти та необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір. Шляхи реформування професійної підготовки майбутніх менеджерів знайшли відображення в Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України.

Підвищення якості освіти менеджерів організацій, забезпечення її мобільності, привабливості, конкурентоспроможності на ринку праці вимагає подальшого вдосконалення організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. У практиці професійної діяльності менеджер організацій має справу з конкретними людьми: представниками різних соціальних груп, рівнів професійної компетентності, загальної й професійної культури. У зв'язку з цим виникає необхідність формування в майбутніх управлінців уміння вибудовувати особливу, несхожу на попередній досвід стратегію й тактику спілкування. Саме від комунікативних здібностей менеджерів, їхнього знання загальних та специфічних особливостей професійного спілкування, спрямованості залежить забезпечення гуманістичних взаємин у професійній діяльності. Тому одним з найважливіших завдань вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку майбутніх менеджерів організацій, є розвиток їхнього комунікативно-професійного потенціалу, формування на цій основі відповідної компетенції ділової й міжособистісної взаємодії й готовності до здійснення функцій професійного спілкування.

На цей час у теорії та практиці накопичено значний матеріал, який є основою наукового підходу до формування професійного спілкування в процесі підготовки майбутніх менеджерів. Спілкування як взаємодію соціальних суб'єктів розглядали Г. Андреєва, О. Бодальов, Л. Буєва, В. Кан-Калик, Н. Кузнецова, Ю. Сенько. Окремі психологічні аспекти професійного спілкування знайшли відображення в роботах І. Богданової, Д. Ельконіна, В. Зінченка, В. Лавриненко, Н. Левітова, Т. Маралової, А. Маркової, Т. Пониманської, Л. Чернишової. Професійне спілкування в контексті Я-концепції, внутрішньої позиції, соціальних установок, само-актуалізації особистості розглядається в роботах Р. Бернса, Б. Братуся, Л. Божович, О. Леонтьєва, А. Маслоу, К. Роджерса, С. Рубінштейна. Проблему ролі професійного спілкування в становленні особистості спеціаліста розглядали О. Баєва, О. Батаршев, Т. Григор’єва, І. Зимня, Є. Ільїн, Е. Ісаєв, М. Каган, Н. Клюєва, З. Косорецький, Ю. Крижанська, О. Леонтьєв, Б. Паригін, Е. Руденський, В. Семіченко, Н. Шевандрін. Аспекти формування стилю професійної міжособистісної взаємодії, готовності до особистісно орієнтованого спілкування розкриваються в дисертаціях К. Богатирьова, В. Зінкевічус, М. Коваля, В. Лівенцової, Л. Савенкової, Н. Соболь, М. Тоби. Разом з тим, зазначені напрямки досліджень не вичерпують усіх питань професійної підготовки, а головне – не розкривають проблеми розвитку майбутнього менеджера з позицій формування основ професійного спілкування.

У зв'язку з цим актуальною є проблема реформування змісту професійної підготовки, розвитку навичок спілкування в майбутніх менеджерів організацій. Сучасна практична підготовка майбутніх менед-жерів до професійної діяльності в умовах гуманітарного університету характеризується оволодінням студентами фундаментальними спеціаль-ними та професійними знаннями, уміннями. У той же час вважається, що професійне становлення особистості майбутнього менеджера організацій здійснюється через посередництво особистого досвіду, системи міжособистісних взаємодій та середовища, у якому знаходиться студент під час навчання у вищому навчальному закладі. Разом з тим практика доводить, що процес формування основ професійного спілкування при підготовці до практичної діяльності майбутніх менеджерів найчастіше має ситуативно-детермінований характер.

Аналіз досвіду підготовки студентів до професійної діяльності зумовив виявлення протиріч між: вимогами суспільства до випускників-менеджерів як до фахівців широкого профілю й перевагами традиційного підходу до системи вищої освіти, що орієнтує студентів до діяльності в конкретній галузі знань; потребою суспільства в менеджерах, які володіють навичками, прийомами професійної конструктивної взаємодії й невисоким рівнем готовності випускників факультетів управління до виконання соціально й професійно обумовлених функцій; збільшенням соціально-психологічних, педагогічних і методичних вимог до створення цілісної системи підготовки менеджерів організацій і недосконалістю технологічної структури практичного педагогічного інструментарію; теоретичною спрямованістю професійної підготовки у вищому навчальному закладі й конкретністю завдань діяльності та спілкування менеджера організацій, у розв’язанні яких йому необхідно враховувати дані різних дисциплін.

Недостатня теоретична та методична розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування основ професійного спілкування у майбутніх менеджерів організацій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дослідження є складовою частиною науково-дослідної проблеми Кримського гуманітарного університету “Розробка і формування системи цільової підготовки керівних кадрів вищої і середньої ланок у курортно-рекреаційному комплексі” (реєстраційний номер 0103U004598). Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 5 від 29.05 2001р.).

Об'єкт дослідження: професійне спілкування як системний елемент підготовки майбутніх менеджерів в умовах гуманітарного університету.

Предметом дослідження є методика формування основ профе-сійного спілкування в студентів – майбутніх менеджерів організацій.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоре-тичній розробці та експериментальній перевірці ефективності методики формування в студентів – майбутніх менеджерів – основ професійного спілкування.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що рівень ефективності професійної підготовки майбутніх менеджерів організацій буде вищим за умови включення в цей процес науково обґрунтованої та розробленої теорії й методики формування основ професійного спілкування.

Загальна гіпотеза деталізована у ряді конкретних:

· дослідження проблеми готовності майбутніх менеджерів до спілкування, яке має специфічний зміст, структуру й функції, можливо, якщо розглядати його як елемент професійної діяльності;

· формування основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів організацій буде оптимальним за умови їхньої підготовки як фахівців, здатних використовувати різноманітні прийоми та засоби особистісно орієнтованої взаємодії;

· готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності буде значно вищою, якщо створено та реалізовано методику формування основ професійного спілкування, розроблено відповідні їй критерії та рівні.

Досягнення мети дослідження та перевірка гіпотези зумовили розв’язання таких завдань:

1) на підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури дати визначення й розкрити зміст понять “професійне спілкування менеджерів організацій”, “основи професійного спілкування”, “психолого-педагогічна структура особистості менеджера організації”;

2) розкрити зміст та процес професійного становлення менеджера організацій в умовах гуманітарного університету;

3) визначити роль спілкування у формуванні особистості майбутнього менеджера організацій;

4) обґрунтувати й розробити теоретичну модель професійного спілкування майбутніх менеджерів організацій, визначити її сутність, структуру та функції;

5) розробити критерії та рівні сформованості основ професійного спілкування майбутніх менеджерів організацій;

6) обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики формування в майбутніх менеджерів основ професійного спілкування;

7) узагальнити результати теоретичної та експериментальної роботи, підготувати методичні рекомендації щодо формування основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів організацій.

Для реалізації мети дослідження та вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичні – класифікація та систематизація науково-теоретичного матеріалу для здійснення аналізу стану проблеми, що досліджувалась, розкриття сутності поняття “про-фесійне спілкування”; порівняння теоретичних і емпіричних даних; теоретичне моделювання для розробки моделі професійного спілкування менеджерів; емпіричні – діагностичні (анкетування, бесіда, інтерв'ю) з метою визначення критеріїв та рівнів оволодіння основами професійного спілкування; педагогічний експеримент для перевірки ефективності застосування методики формування основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів; статистичної обробки результатів дослідно-експе-риментального дослідження для кількісного та якісного аналізу результатів дослідження з метою узагальнення даних експериментальної роботи.

Методологічну й теоретичну основу дослідження складають положення та висновки фундаментальних теорій і концепцій: системного підходу (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Садовський, Е. Юдін); гуманіс-тичної філософії, психології та педагогіки (Г. Балл, С. Гончаренко, І. Зязюн, С. Максименко, А. Маслоу, Н. Ничкало, Р. Олппорт, К. Роджерс, М. Смульсон, Т Яценко); діяльності та її суб’єкта (К. Абульханова-Славська, Б. Афанасьєв, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Ю. Самарін, Н. Тализіна); міжособистісного спілкування (Б. Ананьєв, О. Бодальов, М. Громкова, М. Каган, О. Леонтьєв, Б. Ломов, Б. Паригін, Н. Творогова); особистісного та професійного розвитку студентів гуманітарного вищого навчального закладу (Л. Буєва, О. Глузман, І. Зязюн, В. Кан-Калик, Р. Костюк, Л. Нечепоренко, В. Семіченко, В. Сластьонін, Н. Тарасевич, В. Чудновський, А. Щерба-ков); особистісно орієнтованого підходу у вихованні (Г. Балл, І. Бех, В. Сєріков, І. Якиманська); теорії та психології управління (М. Бітіянова, В. Бондар, М. Будіянський, Ю. Панасюк, О. Потеряхін, М. Приходько).

Наукова новизна й теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше розроблено теоретико-методичні засади та обґрунтовано методику формування основ професійного спілкування майбутніх менеджерів організацій; визначено та класифі-ковано основні взаємопов’язані рівні та критерії засвоєння майбутніми менеджерами прийомів та способів професійного спілкування. Удосконалено теоретичну модель процесу професійного спілкування, яка включає зміст, структуру й функції. Набула подальшого розвитку ідея реалізації особистісно орієнтованого підходу до формування основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів організацій.

Розширено дидактичне підґрунтя форм і методів підготовки студентів-менеджерів до професійного спілкування. Поглиблено зміст понять “професійне спілкування”, “основи професійного спілкування майбутнього менеджера організацій”, “професійне становлення менеджерів в умовах гуманітарного університету”.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що розроблено та впроваджено в навчальний процес методику формування в майбутніх менеджерів основ професійного спілкування, яке стимулює їхню самостійність, активність у процесі міжособистісних взаємодій та сприяє розвитку творчого стилю мислення, професійної культури й майстерності. Зміст цієї методики відображено в навчально-методичному посібнику та практикумі “Психологічна діяльність менеджера”, який було написано в співавторстві з професором О. Глузманом. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в лекційному та практичному курсі “Основи професійного спілкування менеджерів організацій”, який читався автором на факультеті економіки та менеджменту Кримського гуманітарного університету. Цей спецкурс розроблено відповідно до умов міжнародного освітнього проекту програми Темпус-Тасіс “Менеджмент організації і управління людськими ресурсами в Криму” (CD-JEP-22044-2001), що реалізувався протягом трьох років (2002 – 2005 рр.). Пропонована методика може бути використана при викладанні майбутнім менеджерам організацій циклу психолого-педагогічних дисциплін та спецкурсу “Основи професійного спілкування менеджерів організацій”. Зміст, форми та методи формування основ професійного спілкування можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації й перепідготовки управлінських кадрів. Основні положення й висновки дисертації можуть бути використані широким колом педагогів-практиків.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (довідка № 80 від 8.12.2005 р.), факультету менеджменту Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (м. Ялта) (довідка № 178 від 12.12.2005 р.), факультету управління Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь) (довідка № 167-к від 12.12.2005 р.), Кримського інженерно-педагогічного університету (м. Сімферополь) (довідка № 01.3-08/1318 від 9.12.2005 р).

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві з О. Глузманом, полягає в написанні третьої й четвертої частин підручника “Психологічна діяльність менеджера”, а також у складанні практичних завдань у практикумі “Психологічна діяльність менеджера”. У статях, написаних у співавторстві з А. Коєлхо та А. Мартинсом, внеском здобувача є розробка практичної частини.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми сучасної педагогічної освіти”, “Міжнародна співпраця у галузі освіти” (Ялта, 2003, 2004), “Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Розвиток освіти в поліетнічному регіоні” (Ялта, 2005), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Психолого-педагогічні основи особистісно орієнтованої освіти в МДЦ “Артек” (Гурзуф, 2001), “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2002 – 2005).

Матеріали курсу “Основи професійного спілкування менеджерів організацій” обговорювалися з професорами University Nice-Sophia Antipolis (м. Ніцца, Франція), Higher Catholic School of Namuroise (м. Намюр, Бельгія), Brаdford College (м. Бредфорд, Великобританія), University Coimbra (м. Коимбра, Португалія), National-Louis University, College of Lake County (м. Чикаго, США). Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедр педагогіки, психології та менеджменту Кримського гуманітарного університету (м. Ялта).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисерта-ційного дослідження знайшли відображення в 16 публікаціях, з них 5 у наукових фахових виданнях, 11 – у збірниках матеріалів конференцій, а також у навчальному посібнику та практикумі “Психологічна діяльність менеджера”.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 307 найме-нувань (з них – 38 іноземною мовою), 16 додатків на 34 сторінках. Загаль-ний обсяг дисертації – 261 сторінка. Робота містить 31 таблицю, 13 малюнків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми та ступінь дослідженості обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито теоретико-методологічні засади, наукову новизну та практичне значення, відображено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні аспекти проблеми професійного спілкування менеджерів організацій” обґрунтовано та конкретизовано теоретичні та методичні засади дослідження, що дало змогу розглянути філософський та психолого-педагогічний генезис поняття “спілкування”, розкрити роль спілкування у формуванні особистості менеджера органі-зацій, суттєво осмислити та визначити феномен “професійне спілкування менеджера організацій”, розробити модель професійного спілкування менеджерів, науково обґрунтувати суть та функціональну структуру професійного спілкування менеджерів як частини цілісної професійної діяльності.

Здійснений у дисертації аналіз філософських підходів до розуміння сутності спілкування дозволив встановити, що воно є процесом ство-рення нового суб'єкта – цілісного “Ми”, взаємодією суб'єктів, які займають подвійну позицію (М. Бубер, М Дюфрен). Ця подвійність вира-жена в залученні суб'єкта до суб'єкта за умов організації спільних дій відповідно до їхніх потреб, мотивів, а також зумовлена особливостями соціуму, у якому відбувається процес спілкування. На взаємодію суб'єктів впливають: навколишнє середовище, рольові позиції, професійна, вікова, національна приналежність суб'єктів (М. Бахтін, М. Каган, О. Потебня).

У вітчизняних психологічних розробках можна виділити два підходи до розуміння сенсу спілкування. Перший (О. Леонтьєв, Б. Ломов, Є. Мерлін) полягає в розгляді спілкування як складової частини діяльності, яка включає перцептивну, комунікативну та інтерактивну сторони і як інтраіндивідний процес може бути керованим. Другий підхід (Г. Андреєва, О. Бодальов, В. Мясищев, Б. Паригін) акцентує увагу на тому, що спілкування виступає як самостійна психологічна категорія й має такі характеристики: суб'єкт-суб'єктний зв'язок тих, хто спілкується, активність, творчу позицію, відвертість між партнерами. У зарубіжній психології (Дж. Гербнер, А. Маслоу, Д. Мід) спілкування розглядається в межах лінійної, біхевіоральної, когнітивної, соціальної, рольової та гуманістичної моделей. У рамках нашого дослідження актуальними є положення останньої моделі, у якій спілкування розглядається як рухомий, нестатичний процес, з притаманними йому елементами творчості та свободи залежно від ситуації, особистісних характеристик тих, хто спілкується. Важлива роль у процесі спілкування відводиться наявності мотивації аффіліації.

Педагогічний аспект (Т. Аргентова, М. Березовін, О. Богданова, В. Кан-Калик, Р. Ковальов, Я. Коломінський, Р. Кричевський) процесу спілкування дозволяє визначити його як форму навчальної взаємодії викладача та студентів, яка включає елементи соціальної та особистісної спрямованості. Першочергове значення має вербальне спілкування, головними характеристиками якого є: контактність, семіотична спеціалізація, динаміка, репрезентативність та поліінформативність.

Теоретичний аналіз та спостереження за практикою дали можли-вість розкрити поняття професійного спілкування менеджера організацій, яке розглядається як процес проектування, організації, здійснення, корекції й оцінки професійно-особистісних взаємодій у мікросистемі “менеджер – партнер по спілкуванню”. Роль спілкування у формуванні особистості менеджера організацій полягає в тому, що саме в процесі міжособистісної взаємодії відбувається оволодіння майбутнім фахівцем прийомами й засобами професійного спілкування, необхідними для здійснення основних управлінських функцій. У процесі спілкування особистість орієнтується на ціннісну взаємодію у сфері суб’єкт-суб’єктних взаємин та освоює методи творчого моделювання й самопроектування емоційно-ціннісної професійної діяльності.

Розробка концептуальної ідеї дозволила обґрунтувати теоретичну модель професійного спілкування менеджерів організацій, яка включає змістовий, структурний і функціональний компоненти. Сутність профе-сійного спілкування зумовлено специфікою професійної управлінської діяльності, тобто спілкуванням менеджера, яке передусім є спрямованим на розв’язання завдань, що стоять перед організацією. З іншого боку, ефективність передачі інформації в структурі організації визначається рівнем володіння менеджером організацій прийомами та способами професійного спілкування. Структуру професійного спілкування майбут-нього менеджера організацій можна розглядати з погляду мотивації, організації комунікативної ситуації та здійснення ситуативної рефлексії, оцінки результатів спілкування, проектування нової комунікативної ситуації, управління особистісно орієнтованою взаємодією суб'єктів. Функції професійного спілкування менеджерів організацій включають мотиваційну, прогностичну, організуючу, афективно-комунікативну, інформаційну, емотивну, функцію регуляції, координуючу, соціально-психологічної перцепції, оцінюючу, коректуючу, соціально-педагогічну.

У другому розділі “Методика формування основ професійного спілкування у майбутніх менеджерів організацій” виділено критерії та рівні оволодіння професійною міжособистісною взаємодією майбутніми менеджерами організацій; розроблено та апробовано методику формування основ професійного спілкування в студентів факультету економіки та менеджменту.

На констатувальному етапі дослідження здійснювалось вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду використання методів, форм та засо-бів формування основ професійного спілкування, вивчення специфіки професійної діяльності менеджера; розробка та уточнення програми дослідно-експериментального дослідження; опитування студентів III – V курсів факультету менеджменту КГУ, факультетів управління ТНУ ім. В.І. Вернадського та Європейського університету фінансів, інформацій-них систем, менеджменту і бізнесу та випускників цих же факультетів університетів; виявлення рівня володіння студентами прийомами та способами професійного спілкування за допомогою анкетування молодих фахівців за місцем їхньої роботи та аналіз оцінок керівників про рівень їхньої підготовки.

Проведене опитування 192 студентів-менеджерів III – V курсів та 217 випускників факультету економіки і менеджменту Кримського гума-нітарного університету, факультету управління Таврійського національ-ного університету ім. В.І. Вернадського, Ялтинської філії Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу виявило, що в респондентів практично відсутні основи теорії та практики професійного спілкування. Випускники-менеджери відзначали, що найважче спілкуватися з адміністрацією – 43%, із споживачами, клієнтами – 48%, з колегами – 9%. Як причини, що призводять до цих труднощів, зазначаються такі: відсутність у молодого фахівця необхідних особистісних якостей та вмінь професійно спілкуватися, недостатня підготовка в галузі моделювання та самопроектування міжособистісної взаємодії в різних професійних ситуаціях.

На пошуковому етапі експерименту було розроблено та обґрунто-вано методику діагностики основ професійного спілкування студентів-менеджерів, спрямовану на вивчення мотивації професійного спілкуван-ня, соціальної перцепції в структурі спілкування майбутнього менеджера, техніки міжособистісної взаємодії, особистісних стильових характерис-тик майбутніх менеджерів, які відповідають вимогам професійної діяльності.

У результаті стажувань в університеті Coimbra (Португалія), спілкування з колегами-професорами University Nice-Sophia Antipolis (Франція), Higher Catholic School of Namuroise (Бельгія), Brаdford College (Англія) в рамках проекту програми Темпус-Тасіс “Менеджмент органі-зацій і управління людськими ресурсами в Криму” (CD-JEP-22044-2001) було доведено, що саме професійне спілкування викладача з майбутніми менеджерами організацій є підставою для змін у міжособистісній взаємо-дії останніх, засобом мотивації пізнавальної діяльності, формування особистісних якостей майбутніх менеджерів. Специфіка майбутньої професійної діяльності, яка пов'язана з необхідністю постійної коорди-нації дій персоналу організації, спрямованих на досягнення загальних цілей, визначає роль професійного спілкування менеджерів.

Аналіз результатів констатувального та пошукового етапів дав змогу зробити висновок про те, що традиційна професійна підготовка майбутніх менеджерів організацій, яка виключає елемент їх готовності до професійного спілкування, не працює на майбутнє. Виникла потреба в розробці методики формування в студентів – майбутніх менеджерів – основ професійного спілкування. Реалізація цієї методики в ході формувального експерименту охоплювала чотири умовно виділених та логічно пов’язаних етапи. Кожен з них включав певний зміст навчання, яке було направлено на поетапне формування в студентів основ професійного спілкування.

Перший, інформаційний, етап – формування навичок мотивації, умінь вибору засобів досягнення мети, формування особистісно орієнтованих прийомів організації комунікації, встановлення контактів. На цьому етапі майбутні менеджери в процесі вивчення дисципліни “Основи педагогіки і психології” та участі в тренінгах професійної мотивації виконували індивідуальні практичні завдання та ігрові вправи, які моделюють встановлення контактів і ділових знайомств, ведення ділових переговорів і нарад. Показником завершеності першого етапу виявилася сформованість мотивів, інтересів та потреб студентів у процесі професійної взаємодії.

Другий, інтерактивний, етап – формування навичок рефлексив-ного слухання, а також техніки міжособистісної взаємодії. На другому етапі здійснювалося навчання студентів прийомів та засобів особистісно орієнтованого слухання, розвиток умінь використання технік професій-ного спілкування, а також навичок аналізу та вирішення конкретної кому-нікативної ситуації. Підсумком цього етапу стала сформованість у сту-дентів експериментальних груп умінь та навичок виділення причинно-наслідкових зв'язків у процесі міжособистісної взаємодії, сприйняття, пе-реробки й використовування одержуваної інформації про себе й оточу-ючих для підвищення рівня ефективності професійного спілкування.

Третій, перцептивний, етап – формування сприйняття і взаєморозуміння, котрі складають основу соціальної перцепції. На цьому етапі студентам у процесі вивчення спецкурсу “Основи професійного спілкування менеджерів організацій” були запропоновані вправи, мета яких – загострити увагу на сприйнятті співбесідника; закономірностях процесу сприйняття, психологічних особливостях учасників спілкування. Рівень виконання системи завдань був показником готовності майбутніх менеджерів до здійснення взаємодії у професійному спілкуванні.

Четвертий, емоційний, етап – формування професійно значущих особистісних характеристик, які майбутні менеджери проявляють у процесі інтерактивної взаємодії. Групові форми роботи в ході семінарських і практичних занять у курсі “Психологія менеджменту” та спецкурсі “Основи професійного спілкування менеджерів організацій” давали можливість підвищити рівень компетентності й глибини знань, формувати у студентів-менеджерів уміння використовувати ці знання в конкретних ситуаціях професійного спілкування. Це стимулювало студентів до подальшого особистісного зростання, професійного самодослідження як майбутніх менеджерів. Показником успішного завершення четвертого етапу було оволодіння майбутніми менеджерами прийомами і способами емоційного реагування в конкретних професійних ситуаціях. Процес самопізнання, що здійснювався на тренінгових заняттях, сприяв актуалізації розуміння в студентів взаємозв'язку процесу спілкування й особистісних особливостей.

Відповідно до мети й завдань кожного етапу застосовувались різні методи формування в студентів основ професійного спілкування. Роз-роблена методика включала комплекс навчальних занять, у який входили: тренінг професійного спілкування; ділові й рольові комунікативні ігри; аналіз конкретних конфліктних професійних ситуацій; вправи на відпра-цьовування окремих прийомів і способів професійного спілкування.

Експериментальні дані отримані на основі вивчення та порівняння результатів навчальної діяльності 192 студентів. Контроль здійснювався за допомогою констатувальних зрізів, які проводилися на кожному з етапів формувального експерименту з метою виміру рівня готовності студентів до професійного спілкування, а також особистісного й професійного зростання студентів контрольних і експериментальних груп. Було визначено зміст контрольних завдань, завдяки яким фіксувався відповідний розвиток, а рівень їх виконання став показником динаміки готовності студентів до професійного спілкування. Використовувалося чотири види завдань: 1) вивчення особливостей міжособистісної взаємодії в студентській групі: діагностика мотивації професійного спілкування, оцінка результатів особистісно орієнтованої взаємодії на основі аналізу інтересів, потреб, мотивів, цілей тих, хто спілкується, складання психолого-педагогічної характеристики взаємодії групи; 2) аналіз та розв’язання комунікативної ситуації, пов'язаної з виділенням причинно-наслідкових зв'язків у процесі особистісно орієнтованої взаємодії, розв’язання управлінських завдань за допомогою ефективних технік професійного спілкування; 3) проектування моделі ефективного професійного спілкування менеджера: аналіз складових соціальної перцепції в процесі професійного спілкування, етапів здійснення особистісно орієнтованої взаємодії та їхнього змісту; 4) вивчення особистісних характеристик менеджера, що визначають стиль професійного спілкування: складання психолого-педагогічної характеристики, розробка індивідуальної програми формування основ професійного спілкування.

Одним з основних показників професійної підготовки майбутніх менеджерів організацій виявилась оцінка сформованості основ професійного спілкування, яка здійснювалася за такими критеріями: мотиваційно-діяльнісний – наявність у майбутніх менеджерів потреби щодо виконання функцій професійного спілкування; спрямованість на свідоме оволодіння всіма компонентами цього процесу; об'єктивна оцінка своїх можливостей в особистісно орієнтованій взаємодії; креативний – творчий підхід до змісту міжособистісної взаємодії, уміння вибирати найефективнішу техніку професійного спілкування в конкретній ситуації; уміння використовувати прийоми активного та рефлексійного слухання; когнітивний – знання студентами – майбутніми менеджерами – процесів та механізмів соціального сприйняття в професійному спілкуванні, їхня здатність осмислено використовувати прийоми та способи соціальної перцепції та виконувати дії відповідно до внутрішнього плану особис-тості; інтелектуальний – знання про прояви особистісних характеристик, що становлять основу стилю спілкування, особливості прояву між осо-бистісної взаємодії, прийоми та способи професійного спілкування й усвідомленість їхнього застосування.

Змістовий і математичний аналіз виконаних студентами контроль-них завдань визначалися високим (12 – 9 балів), середнім (8 – 5 балів) і низькім (4 – 1 бали) рівнями. Для визначення значущості розрізнення вираховувався t-критерій. Результати проведення комплексних завдань обчислювалися за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA for WINDOWS (Release 5.0). Кількісні результати заключного етапу експерименту відображено в табл.1.

Таблиця 1

Середні арифметичні значення виконання контрольних завдань студентами експериментальної й контрольної груп на початковому й заключному етапах дослідження |

1 завд. | 2 завд. | 3 завд. | 4 завд.

ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

Сер. бал | Поч. | 4,80 | 4,69 | 4,75 | 4,74 | 4,97 | 4,89 | 4,90 | 4,85

Закл. | 7,20 | 6,62 | 8,32 | 6,41 | 7,07 | 6,27 | 7,45 | 6,37

t-критерій | -6,61 | -5,33 | -8,98 | -5,13 | -6,62 | -4,27 | -9,86 | -5,25

Результати заключного етапу експерименту свідчать про приріст оцінок, отриманих студентами експериментальних груп. Це відбилося в t-критерії Стьюдента, який є відображенням значущості оволодіння основами професійного спілкування, характеризує високий коефіцієнт розходження між показниками в експериментальних та контрольних групах (від -4,27 до -9,86).

Крім кількісних показників, заключний період формувального експерименту визначався значним зростанням низки якісних показників міжособистісної взаємодії студентів-менеджерів: підвищенням внутріш-ньої мотивації, високим рівнем екстеріоризації надбаних навичок та вмінь професійної міжособистісної взаємодії, диференційованістю підходу до співбесідника, гнучкістю, доброзичливістю в процесі міжособистісної взаємодії.

Аналіз результатів експерименту свідчить: якщо на початковому та проміжних етапах спостерігалося зростання рівня сформованості теоре-тичних знань та вмінь, внутрішньої мотивації студентів, то на заключ-ному переважало засвоєння прийомів та засобів професійного спілкуван-ня. Студенти в процесі виконання практичних завдань демонстрували вільне володіння знаннями щодо змісту та структури особистісно орієн-тованого спілкування, уміння застосовувати їх з метою розв’язання кон-кретних комунікативних ситуацій, що виникали в процесі професійної діяльності.

Основні результати теоретичної, методичної та практичної розробки проблеми дослідження дозволили сформулювати висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми підвищення рівня готовності майбутнього менеджера організацій до професійного спілкування, що виявляється в обґрунтуванні, теоретичній розробці та перевірці ефективності експери-ментальної методики. В основу концепції дослідження було покладено ідею, яка базується на положеннях про професійне спілкування, що має специфічний зміст, структуру та функції і є системним елементом професійної підготовки менеджерів.

2. Важливим компонентом цілісної діяльності менеджера є професійне спілкування, яке вимагає спеціального дослідження. Категорі-альний аналіз проблеми у філософській та психолого-педагогічній літера-турі дозволив дати обґрунтування поняттям “професійне спілкування” і “професійне спілкування менеджера організацій”. Сутність, характер, ціннісно-функціональний аспект професійного спілкування полягає в організації системи взаємодії суб'єктів специфічних видів діяльності, включаючи інформаційно-комунікативний, перцептивно-комунікативний, інтерактивно-комунікативний компоненти. Професійне спілкування менеджерів організацій розглядається як процес проектування, організації, здійснення, корекції та оцінки професійно-особистісних взаємодій у мікросистемі “менеджер – партнер по спілкуванню”, для яких притаманні такі характеристики: певний стиль спілкування; техніка особистісно орієнтованої взаємодії, що відповідає конкретному управлінському завданню; ситуативна соціальна перцепція, що виникає при виконанні управлінських функцій.

3. Вивчення навчальної документації вітчизняних та зарубіжних університетів, традицій, особливостей сучасного стану та тенденцій розвитку підготовки менеджерів організацій дозволили встановити, що зміст процесу професійного становлення в умовах гуманітарного універ-ситету характеризується універсальністю, фундаментальною, науково-дослідною та гуманітарною спрямованістю. Професійне становлення майбутнього менеджера організацій розглядається як процес оволодіння спеціальними знаннями, уміннями, навичками, розвитком особистісних та професійно важливих якостей. Необхідними умовами ефективного здійснення цього процесу є міжособистісна взаємодія, ситуативна рефлексія та особистісна регуляція.

4. Визначення ролі спілкування у формуванні особистості менеджера організацій дозволило зробити висновок, що особистісно орієнтована взаємодія – це система, яка забезпечує контроль за ходом та результатами діяльності фахівця, орієнтує менеджера організацій на ціннісну взаємодію у галузі професійних суб’єкт-суб’єктних взаємин, а також утворює “поле” вибору методів творчого моделювання та само-проектування емоційно-ціннісної міжособистісної взаємодії. Основними характеристиками процесу взаємодії особистостей є активність, наявність зв'язків між суб'єктами, усвідомленість та цілепокладання, емоційне співпереживання, психологічний контакт.

5. Виходячи з розробленої концептуальної ідеї, обґрунтовано теоретичну модель професійного спілкування менеджера організацій. Ураховуючи багатозначність об'єкта дослідження, у процесі моделювання умовно було виділено три взаємопов'язані аспекти: змістовний, струк-турний і функціональний. Зміст професійного спілкування майбутніх менеджерів організацій, з одного боку, зумовлений специфікою управ-лінської діяльності та спрямований на розв’язання завдань, що стоять перед організацією. З іншого боку – ефективність зворотного зв'язку, передачі інформації в структурі організації знаходиться в прямій залеж-ності від соціальної позиції особистості, визначається її комунікативними навичками, володінням прийомами та способами особистісно орієнто-ваної взаємодії. Структура професійного спілкування майбутнього менеджера організацій включає: мотиви, цілі, завдання конкретної діяльності, організацію комунікативної ситуації та здійснення ситуатив-ної рефлексії, контроль, корекцію та оцінку результатів професійного спілкування, проектування нової комунікативної ситуації. До основних функцій професійного спілкування менеджерів організацій належать: мотиваційна, прогностична, організуюча, афективно-комунікативна, інформаційна, емотивна, регулятивна, координуюча, оцінююча, коректуюча та функція соціально-психологічної перцепції.

6. При вивченні стану сформованості основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів організацій було виявлено, що цей процес у значної частини майбутніх менеджерів організацій мав ситуативний характер. Студенти недостатньо володіли прийомами та способами міжособистісної взаємодії. Майбутні менеджери вказували на те, що в їхній свідомості методики особистісно орієнтованої взаємодії ніяк не співвідносилися з реальними управлінськими завданнями. При цьому студенти визначали, що система професійної підготовки у вищому навчальному закладі є недостатньо орієнтованою на формування їхньої особистості як суб'єкта управлінської діяльності. Характер цих недоліків вимагав цілеспрямованої роботи щодо формування особистісно професій-них якостей майбутніх менеджерів та підвищення рівня готовності майбутніх менеджерів до професійного спілкування та діяльності.

7. Важливим показником результативності дослідницьких методик визначено рівень сформованості основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів організацій, оцінка якого виявляється в критеріях: наявність у майбутніх менеджерів потреби у виконанні функцій професійного спілкування; спрямованість на свідоме оволодіння компонентами цього процесу; об'єктивна оцінка своїх можливостей в особистісно орієнтованій взаємодії, уміння вибирати ефективну техніку професійного спілкування в конкретній ситуації; використання прийомів активного та рефлексійного слухання, усвідомленість цілей та мотивів спілкування, знання механізмів соціального сприйняття в професійному спілкуванні, здатність осмислено використовувати прийоми та способи соціальної перцепції та виконання дій відповідно до внутрішнього плану особистості. Доведено можливість досягнення високого рівня оволодіння основами професійного спілкування майбутніх менеджерів організацій за умови системної побудови педагогічного процесу, спрямованості його на особистісно орієнтоване засвоєння змісту освіти.

8. Узагальнені проміжні та підсумкові результати експерименту підтвердили ефективність розробленої методики навчання, яка включала навчальні заняття, тренінги мотивації, професійного спілкування, кому-нікативні та ділові ігри, аналіз конкретних конфліктних професійних ситуацій, рольове моделювання міжособистісної взаємодії, вправи на від-працювання окремих прийомів, способів та техніки професійного спіл-кування. Підсумком їхнього впровадження в реальний педагогічний процес став високий рівень готовності майбутніх менеджерів до діяль-ності, яка характеризується сформованістю професійної спрямованості, мотивації, інтересів та потреб у професійній особистісно орієнтованій взаємодії, техніці спілкування, розвиненими навичками соціальної пер-цепції, умінням використовувати стилі спілкування залежно від конкретної управлінської ситуації.

9. Результати дослідження проблеми на теоретичному, методичному та практичному рівні підтвердили гіпотезу про ефективність професійної підготовки майбутніх менеджерів організацій за умови включення в цей процес науково обґрунтованої та розробленої теорії та методики формування основ професійного спілкування. Виділені в дослідженні зміст, структура та функції професійного спілкування мають значення як для організації підготовки майбутніх менеджерів до професійної діяльності, так і для системи вищої управлінської освіти в цілому. Обґрунтована в наукових статтях та методичних роботах концептуальна ідея знаходить своє відображення в педагогічному процесі гуманітарних університетів. Вона може скласти теоретичну та методичну основу для визначення шляхів подальшого вдосконалення системи вищої управлінської освіти в Україні.

У дисертації запропоновано перспективні шляхи подальшого дослідження проблеми: визначення ціннісних якостей суб'єктів професій-ного спілкування та управлінської діяльності; розробка принципів та закономірностей функціонування професійного спілкування на різних рівнях системи управління; дослідження форм підготовки до професій-ного спілкування менеджерів організацій в університетах з урахуванням регіональних умов та традицій, що склалися; модернізація навчальних планів та програм підготовки менеджерів організацій в університетах.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях:

1. Глузман А.В., Кулиш О.И. Психологическая деятельность менеджера: Учеб.-метод. пособие. – К.: Пед. пресса, 2004. – 316 с.

2. Глузман А.В., Кулиш О.И. Психологическая деятельность менеджера: Практикум для студентов. – К.: Пед. пресса, 2003. – 72 с.

3. Кулиш О.И. Обоснование проблем профессионального обще-ния студентов-гуманитариев в процессе подготовки к профессиональной деятельности // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. ст. – Ч.1. – Вип. 3. – К.: Пед. преса, 2001. – С. 298 – 302.

4. Кулиш О.И. Психолого-педагогические требования к отбору и реализации гуманистически ориентированных приемов и способов педагогического взаимодействия // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. ст. – Вип.4. – К.: Пед. преса, 2002. – С. 137 – 141.

5. Кулиш О.И. Личность менеджера и профессиональное общение управленца в условиях поликультурного общества // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. ст. – Ч.2. – Вип. 6. – Ялта: РВВ КДГІ, 2004. – С. 25 – 32.

6. Куліш О.І. Прийоми і способи педагогічної взаємодії як основа гуманістичного спілкування // Зб. наук. ст. НПУ імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – К.: НПУ, 2002. – Вип. XLIX (49). – С. 80–85.

7. Куліш О.І. Структура і функції особистісно орієнтованого спілкування в професійному становленні майбутніх менеджерів // Зб. наук. ст. НПУ імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – К.: НПУ, 2004. – Вип. 57. – С. 82–87.

8. Мартинс А., Глузман А.В., Кулиш О.И. Проблемы форми-рования этики профессионального общения студентов-менеджеров // Менеджмент організацій і управління людськими ресурсами: Зб. ст. – Ч.1. – К.: Пед. преса, 2004. – С. 150 – 156.

9. Кулиш О.И. Проблемы формирования навыков управленческого общения студентов-менеджеров в вузе // Мир знаний. – Ялта, 2004. – С. –38.

10. Кулиш О.И. Психолого-педагогические подходы к профессио-нальному общению студентов гуманитарного вуза // Психолого-педагогические основы личностно ориентированного образования в МДЦ “Артек”: Сб. науч. тр. – Вып. 2. – Ялта, Артек: ГИА, 2001. – С.185–189.

11. Кулиш О.И. Личностно ориентированное общение студентов-менеджеров и этика профессиональной управленческой деятельности // Розвиток освіти в поліетнічних регіонах. – Ялта, 2005. – С. 273–275.

12. Кулиш О.И. Приемы и способы педагогического взаимо-действия как основа гуманистического общения // IV неделя науки: Материалы науч.-практ. конф. КГГИ 10.04.2002: Вып. 4. – Ялта: РИО КГГИ, 2002. – С. 209–211.

13. Кулиш О.И. Формирование навыков профессионального общения у студентов-менеджеров // V неделя науки: Материалы науч.-практ. конф. КГГИ 12, 22.03.2003. – Вып. 5. – Ялта: РИО КГГИ, 2003. – С. 172–174.

14. Коэлхо А., Кулиш О.И. Проблема профессионального общения в трудах зарубежных педагогов и психологов // Матеріали другої міжнар. наук.-практ. конф. “INTED-2003”, 1–5 квітня 2003 р., м. Ялта. – Зб. ст. – Ч.1. – К.: Пед. преса, 2003. – С. 248–255.

15. Кулиш О.И. Психологические условия формирования навыков профессионального общения студентов-менеджеров в учебном процессе вуза // VI неделя науки: Материалы науч.-практ. конф. КГГИ 17–20.03.2004 г. – Вып. 6. – Т. 1. – Ялта: РИО КГГИ, 2004. – С. 35–40.

16. Кулиш О.И. Психолого-педагогические условия формиро-вания навыков профессионального общения студентов-менеджеров в учебном процессе вуза // Наука і освіта’ : Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. – Том 37. Проблеми підготовки фахівців. – Д.: Наука і освіта, 2004. – С. 49–51.

Куліш О.І. Формування основ професійного спілкування у майбутніх менеджерів організацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2006.

Досліджуються теоретико-методологічні аспекти проблеми формування основ професійного спілкування у майбутніх менеджерів організацій як системного елементу цілісної професійної діяльності менеджера. Доведено положення про багатоаспектне використання поняття “професійне спілкування” як компонента цілісної професійної діяльності менеджерів, який містить у собі мотиви, цілі, організацію комунікативної ситуації та здійснення ситуативної рефлексії, оцінку результатів професійного спілкування, проектування нової комунікативної ситуації, а також керування професійним спілкуванням протягом процесу міжособистісної взаємодії суб’єктів.

Створено методику формування основ професійного спілкування в майбутніх менеджерів, яка ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до навчання студентів. Визначено рівень готовності студентів до використання прийомів та способів