ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МИХАЙЛОВА ТЕТЯНА ВАЛЕРІАНІВНА

УДК 613.6+616-057–084

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛОВОГО ФАКТОРА на ВИРОБНИЦТВІ

ВОГНЕТРИВІВ, ПРОФІЛАКТИКА ЙОГО НЕСПРИЯТЛИВОЇ ДІЇ

14.02.01– гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького, МОЗ України.

Науковий керівник:   доктор медичних наук, професор Ластков Дмитро Олегович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології

Офіційні опоненти:     – доктор медичних наук Вищипан Віталій Пилипович, Український науково-дослідний інститут промислової медицини, МОЗ України, заступник директора з наукових питань, старший науковий співробітник

доктор біологічних наук, професор Лось Іван Павлович, Інститут гігієни і медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України, завідувач відділом радіаційної гігієни

Провідна установа:     – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни, МОЗ України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “9” листопада 2006р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий 05.10.2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво вогнетривів є однією з основних підгалузей металургійної промисловості. Практично усі великі вогнетривні підприємства України зосереджені в Донецькій області. На них зайнято близько 20 тис. чоловік, з яких майже 20 % працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

На всіх етапах технологічного процесу виробництва вогнетривів на працюючих діє ціла низка шкідливих виробничих факторів, основним з яких вважають пил (Н.И. Зеленова й інші., 1966; Ю.В. Макаров, 1969; А.К. Каркліт і інші., 1972; М.Ф. Лємясєв, 1981; Л.Т. Єловська й інші., 1984; В.В. Откидач, Г.П. Цапов, 1991).

Між тим останні гігієнічні дослідження проводилися на вогнетривних підприємствах понад 40 років тому.

Хімічний аналіз сировини і готової продукції виробництва вогнетривів свідчить про те, що основним компонентом пилового аерозолю є діоксид кремнію, який містить до 95його вільного компоненту. Крім того, з хіміко-мінералогічним складом різних видів вогнетривної сировини пов'язана і при-родна радіоактивність (П.П. Движков, 1965; О.А. Ластков, 1972). Отже, для підприємств по виробництву вогнетривів певне значення набуває пилорадіаційний фактор. Однак дане питання дотепер залишається недостатньо вивченим.

Особливості технологічного процесу, шкідливі фактори виробничого середовища впливають на формування високих показників професійної захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності на підприємствах галузі (Ю.М. Борщевский, 1974; М.Ф. Лемясев й інші, 1981; В.Г. Артамонова й інші, 2000).

За даними Українського НДІ промислової медицини, на вогнетривних заводах України реєструється близько 4 % з усієї професійної патології, котра виявляється на металургійних підприємствах. В останні роки відзначається зростання рівня професійної захворюваності.

Таким чином, гігієнічна оцінка пилового фактора сучасного вогнетривного виробництва є актуальною проблемою гігієни праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Виконувана робота є фрагментом НДР ДонДМУ “Еколого-гігієнічні аспекти впливу важких металів на показники стану здоров'я населення індустріального регіону”, номер державної реєстрації 0102U006755, шифр УН 03.08.24, код тематичної рубрики 76.33, виконавцем якої є автор.

Мета дослідження – визначення закономірностей впливу пилового фактора вогнетривного виробництва на працюючих, розробка заходів щодо профілактики його несприятливої дії.

Задачі:

1. Вивчити рівні запиленості на робочих місцях основних професійних груп вогнетривних підприємств Донецької області, визначити гігієнічну значущість фізико-хімічних параметрів пилу, у тому числі природної радіоактивності;

2. Провести аналіз динаміки професійної захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) працівників вогнетривних підприємств;

3. Оцінити вплив пилового фактора виробничого середовища на

показники стану здоров'я працівників вогнетривних підприємств, розробити систему профілактичних заходів.

Об'єкт дослідження: робочі місця основних професійних груп на типових підприємствах по виробництву вогнетривів; повітря робочої зони; обліково-статистичні форми з обліку захворюваності.

Предмет дослідження: фактори виробничого середовища (запиленість повітря робочої зони), фізико-хімічні показники вогнетривного пилу, показники стану здоров'я.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки факторів виробничого середовища (фізико-хімічних параметрів пилового, у тому числі пилорадіаційного фактора); санітарно-статистичні – для оцінки стану захворюваності; медико-соціологічні – для оцінки гігієнічної значущості шкідливих виробничих факторів (анкетування фахівців з гігієни й охорони праці) і медико-статистичні – для визначення вірогідності розбіжностей досліджуваних показників.

Наукова новизна отриманих результатів. На сучасних підприємствах по виробництву вогнетривів проведено комплексну гігієнічну оцінку умов праці. Показано, що основний шкідливий чинник виробничого середовища – пил.

Вперше розглянуто значущість пилорадіаційного фактора у виробництві вогнетривів як фізико-хімічного параметру пилу, розроблено методичний підхід до його гігієнічної оцінки. Встановлено, що радіаційний ризик, обумовлений пилорадіаційним фактором, менший, чим нерадіаційний за рахунок фіброгенної дії пилу.

Встановлено, що профпатологія у цій галузі промисловості представлена переважно (понад 90 %) хронічними захворюваннями органів дихання пилової етіології. Визначено, що рівні ЗТВП перевищують (на 30 %) показники, середні по області і металургійній промисловості; у її структурі понад 50 % займають хвороби системи дихання. Вперше показано, що в населених пунктах, де підприємства відіграють градоутворюючу роль, основний внесок (>60%) у загальну захворюваність дорослого населення роблять робітники цих підприємств (<20% населення). Встановлено, що серед робітників відмічається більш високий рівень (до 6 разів) захворюваності з причини тих груп хвороб, розвиток яких пов’язаний з впливом шкідливих факторів виробничого середовища.

Обґрунтовано адекватні підходи при розробці системи профілактичних заходів.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі встановлених закономірностей впливу пилового чинника сучасного виробництва вогнетривів на робітників розроблено систему заходів щодо профілактики його шкідливої дії.

Результати роботи були покладені в основу при розробці нормативно-методичних документів державного санітарного нагляду, тобто: обґрунтування ОБРВ у повітрі робочої зони пилу хромомагнезиту (документи знаходяться на розгляді в Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України); тимчасових методичних рекомендацій “Про проведення аналізу показників здоров'я населення” ВМР 2.2.12.006-05, № 3179/03 від 27.05.2005р.; методичного листа “Про проведення аналізу показників здоров'я населення” № 3650/03 від 03.07.2003р.

Дані аналізу умов праці, показників стану здоров'я, системи профілактичних заходів були використані при підготовці матеріалів колегій санепідслужби Донецької області “Про результати комплексних перевірок виконання санітарного законодавства на вогнетривних заводах (24.10.2003р.) і металургійних підприємствах (25.06.2004р.) Донецької області”; для щорічних збірників “Санитарно-гигиеническая ситуация в Донецкой области и показатели деятельности по обеспечению санэпидблагополучия населения” (у 2002 та 2004рр.); для обґрунтування пропозицій до щорічних комплексних планів з поліпшення умов праці на підприємствах по виробництву вогнетривів області; інструктивно-методичних листів для міських та районних СЕС, тощо.

Впровадження розробленої системи профілактичних заходів дало можливість оптимізувати умови праці, в тому числі знизити концентрації пилу на робочих місцях до 40 %.

Наукові результати, отримані під час реалізації програми досліджень, використовуються в навчальному процесі на кафедрах гігієни та екології і гігієни ФПО Донецького державного медичного університету ім.М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено мету і задачі досліджень, сформульовано основні їх напрямки; проведено обстеження підприємств по виробництву вогнетривів, аналіз показників здоров'я працівників (професійної захворюваності, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності) і мешканців населених пунктів, де ці підприємства відіграють градоутворюючу роль. Виконано аналіз результатів лабораторних досліджень факторів виробничого середовища, у тому числі пилорадіаційного, на основних робочих місцях вогнетривних підприємств.

Проведено аналіз результатів анкетування фахівців з охорони праці підприємств і фахівців санітарно-епідеміологічної служби, котрі здійснюють державний санітарний нагляд на даних підприємствах. Усі дані власноручно здобувачем статистично оброблені й інтерпретовані з формулюванням висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено й обговорено на науково-практичних конференціях “Донбас – 2020: охорона довкілля та екологічна безпека” (Донецьк, 2001); “Актуальні питання профілактичної медицини XXI століття” (Донецьк, 2003); “Гігієнічні проблеми півдня України” (Одеса, 2003); “Розвиток, пріоритети, реалізація та перспективи процесу “Довкілля для Європи” (Донецьк, 2004); на XIV з'їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004); на конференції, присвяченій 80-річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (Донецьк, ); на конференції, присвяченій 75-річчю медико-профілактичного факультету ХДМУ (Харків, 2005).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 21 друковану працю, у тому числі розділ монографії, 7 статей в фахових виданнях, затверджених ВАК України, 13 тез доповідей наукових конференцій і з'їздів.

Структура й обсяг дисертації

Робота складається зі вступу, 5 розділів, заключної частини, висновків, списку використаних літературних джерел і додатка. Дисертація викладена на 178 сторінках машинописного тексту разом із додатком, ілюстрована 33 таблицями і 13 рисунками. Список використаної літератури включає 184 джерела вітчизняних і іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, задачі і предмет досліджень, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи, окреслено особистий внесок здобувача, приведено дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі зроблено аналітичний огляд літератури з питань гігієнічної оцінки умов праці і, в першу чергу, пилового фактора, на виробництві вогнетривів та їх впливу на стан здоров'я працівників основних професійних груп. Критичний огляд матеріалів публікацій показав недостатність вивчення гігієнічних аспектів оцінки пилового і пилорадіаційного фактора, які характерні для сучасних вогнетривних підприємств. Цим обумовлена необхідність наукових досліджень з даної проблеми.

В другому розділі представлена програма, організація і методи дослід-жень. Об'єкти й обсяг основних досліджень приведені в табл. 1. Визначення і гігієнічна оцінка пилу, хімічних речовин, шуму, вібрації, параметрів мікроклімату на робочих місцях проведені відповідно до діючих нормативно-методичних документів: ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99, ДСН 3.3.6.042-99, ДСТ 12.1.005-88, МУ № 4436-87.

Таблиця 1

Основні види й обсяг досліджень

№ | Вид досліджень | Обсяг досліджень

11 |

Гігієнічні дослідження | 252 типових робочих місць в основних цехах 5-ти вогнетривних заводів

11.1 | Вимірювання концентрації пилу у повітрі робочої зони | 10155 досліджень

11.2 |

Аналіз хімічного складу пилу вогнетривів (сертифікати, технологічні інструкції, протоколи досліджень) | 20 шт.

11.3 |

Аналіз природної радіоактивності сировини і продукції (сертифікати, паспорта, протоколи досліджень на вміст радіонуклідів ) | 61 шт.

1275 проб

11.4 | Аналіз додаткових відомостей про стан умов праці (карти умов праці) | 252 шт.

22 |

Аналіз показників, які характеризують стан здоров’я робітників, зайнятих на виробництві вогнетривів

22.1“ | Карта обліку професійного захворювання (отруєння)” - ф. П-5 | 115 шт. за 20 років

22.2 |

Статистичні звіти про причини непрацездатності - ф.23-ТН “Звіт про причини тимчасової непрацездатності” | 37 річних звітів з 4 підприємств

22.3 |

Статистичні звіти про захворюваність дорослих мешканців населених пунктів, де підприємства відіграють градоутворюючу роль - ф.12 “Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу” | 9 річних звітів з 3 населених пунктів

22.4 | Листки непрацездатності трудящих на обстежених підприємствах | 5164 шт. за 5 років

3 | Медико-соціологічні дослідження

Анкетування санітарних лікарів і фахівців з охорони праці підприємств | 26 анкет, які вміщують 36 пунктів

Для вивчення факторів виробничого середовища на основних робочих міс-цях вогнетривних підприємств використовувалися матеріали власних та інших досліджень, у тому числі з атестації робочих місць, проведених акредитованими лабораторіями підприємств, санітарно-гігієнічними лабораторіями установ санепідслужби, НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості і Донецького державного медичного університету. При вивченні виробничих факторів був також використаний метод експертних оцінок. Групами експертів проводилася оцінка вагомості шкідливих виробничих факторів (вагомість усіх факторів складала 100 одиниць).

Вивчення впливу умов праці на стан здоров'я трудящих і населення проводилося шляхом аналізу захворюваності, а саме: професійної, з тимчасовою втратою працездатності, загальної. Аналіз захворюваності виконано відповідно до загальноприйнятих методик.

Оцінка пилорадіаційного фактора проводилася розрахунковим шляхом за модифікованою нами методикою, з використанням результатів досліджень природної радіоактивності вогнетривної сировини і продукції, виконаних установами санепідслужби України.

Радіаційний ризик для здоров'я робочих вогнетривних підприємств оцінювали по відношенню фактичної величини середньорічної запиленості повітря робочої зони до граничної, тобто як дозове навантаження на робітників співвідноситься з регламентованим. При розрахунках виходили з того, що референтний час опромінення складає 1700 год·рік?№, а річний обсяг повітря, що вдихається – 2040 мі·рік? №.

В роботі для статистичної обробки матеріалів загальноприйнятими методами скористалися ПЕОМ, ліцензійним прикладним статпакетом “Stadia 6.0 for Windows 95”, пакетом для статистичного аналізу медико-біологічних даних MedStat.

У третьому розділі викладено результати досліджень факторів виробничого середовища і матеріали їх обговорення.

Практично всі підприємства по виробництву вогнетривів України зосе-реджені в Донецькій області. Принципова схема технологічного процесу ви-робництва вогнетривів на всіх підприємствах однотипна, і представлена такими етапами: I – підготовчий чи дробильно-помольний (підготовка сировини, дроблення, помол, просів); II – формувальний (дозування, змішування компонентів, готування маси, формування і пресування виробів); III – грубний (випал, сортування, навантаження і складування готових виробів). Кожний із зазначених етапів істотно відрізняється від іншого технологією, обладнанням, джерелами пилоутворювання, властивостями пилу.

Виробничий процес одержання вогнетривів пов'язаний з переробкою твердих матеріалів і характеризується дією цілого комплексу шкідливих виробничих факторів (пилу, інтенсивного шуму, на окремих ділянках технологічного процесу – важкої фізичної праці, підвищених рівнів вібрації, температури по-вітря, інфрачервоного випромінювання).

Отримані дані показали, що на всіх досліджених підприємствах і на всіх технологічних етапах виробництва вогнетривів запиленість повітря робочої зони перевищує діючі гігієнічні нормативи. Кратність перевищення ГДК, у за-лежності від підприємства й етапу технологічного процесу, коливається від 2 до 15 разів.

На Пантелеймонівському вогнетривному заводі, що випускає хромомагнезитові вогнетривні вироби, середні концентрації пилу перевищують ГДК (ГДК=4 мгм?і) на I і II етапах технологічного процесу на 12,5%, а на III – на 7,5 %. На Красноармійському динасовому і Красногорівському вогнетривному заводах, де здійснюється виробництво динасових вогнетривних виробів, запиленість повітря робочої зони перевищує ГДК до десяти разів. Найбільш високі показники відзначаються також на I – II етапах, де, в окремих випадках, реєструються рівні запиленості понад 10 мгм?і (ГДК=1 мгм?і). На III етапі на цих підприємствах запиленість повітря робочої зони не перевищує 2 ГДК. На підприємствах із шамотним виробництвом (Часов-Ярський, Велико-Анадольський вогнетривні комбінати, Красногорівський вогнетривний завод) рівні запиленості на основних робочих місцях коливаються від 2 до 15 ГДК (ГДК=2 мгм?і) , з найбільш високими показниками на I етапі. З перерахованих підприємств – найнижчі концентрації відзначаються на Часов-Ярському вогнетривному комбінаті, а найбільш високі – на Велико-Анадольському.

Зафіксовано також відхилення від діючих гігієнічних нормативів показників шуму, вібрації, мікроклімату, важкості і напруженості праці, але це ха-рактерно тільки для окремих робочих місць.

Таким чином, найбільш характерною виробничою шкідливістю для піддослідних заводів є пил, причому найбільша його інтенсивність відзначається на I технологічному етапі.

Відповідно до діючої “Гігієнічної класифікації праці ...”(2001), щодо ступеня перевищення гігієнічних нормативів тільки запиленість практично на всіх робочих місцях відноситься до 3 класу 1-4 ступеня шкідливості.

Більш детальний аналіз проводився на Часов-Ярському, Велико-Анадольському вогнетривних комбінатах, Красногорівському вогнетривному заводі – типових підприємствах по виробництву вогнетривів у Донецькій об-ласті. Рівні запиленості повітря робочої зони на різних етапах технологічного процесу представлені в табл. 2. Отримані результати характеризують умови праці за найбільш характерних виробничих умов, за умови безперебійної роботи обладнання, вентиляційних, аспіраційних систем тощо. У той же час слід зазначити, що у разі порушень технологічного процесу, неефективної роботи

вентиляційних систем, концентрації пилу в повітрі на робочих місцях можуть бути значно вищими і досягати (40-50) мгм?і на дробильно-помольному етапі, (14-17) мгм?і – на формувальному. Пил в виробництві вогнетривів, переважно, дрібнодисперсний. Пневмоконіозонебезпечна фракція (від 2 мкм до 5 мкм) складає ? 70 %.

Таблиця 2

Характеристика рівнів запиленості повітря робочої зони на вогнетривних підприємствах

Етапи технологічного

процесу | Концентрації пилу (мг·м -3)

min | max | Х±Sx

I | 5,6 | 30,0 | 10,4±1,9

II | 1,9 | 10,0 | 6,0±0,2

III | 3,8 | 6,5 | 5,3±0,5

Показники вагомості основних шкідливих факторів виробничого середовища на підприємствах по виробництву вогнетривів (за результатами проведеного анкетування) представлені в табл. 3.

Таблиця 3

Показники вагомості основних шкідливих факторів виробничого середовища

Фактори виробничого

середовища | Вагомість факторів (частина від 100)

Лікарі з

гігієни праці | Фахівці з охорони праці підприємств

Речовини, в тому числі | 56,25,0 | 58,62,4

Виробничий пил (переважно фіброгенної дії) | 49,94,6 | 52,73,0

Хімічні фактори | 5,61,1 | 5,92,1

Природні радіонукліди | 0,90,3 | 0,00,0

Енергетичні, в тому числі | 26,63,0 | 20,82,6

Мікрокліматичні | 11,91,6 | 8,82,0

Шум | 10,22,5 | 9,02,3

Вібрація | 2,80,6 | 2,20,8

Фактори трудового процесу, в тому числі | 17,23,4 | 20,62,1

Тяжкість праці | 10,32,1 | 9,30,8

Напруженість праці | 4,91,6 | 4,00,8

Робоча поза | 2,00,9 | 7,31,6

При порівнянні отриманих результатів анкетування стало очевидним, що максимальне значення вагомості факторів виробничого середовища відведено як однією, так і іншою групою експертів, речовинам (близько 60), в основному – пилу. Внаслідок порівняння рангового розподілу шкідливих факторів виробничого середовища на вогнетривних підприємствах обидві групи експертів

перше рангове місце серед шкідливих факторів віддали пилу, що збігається з об'єктивними даними.

Вивчено вміст природних радіонуклідів у вогнетривній сировині і про-дукції, і розраховано граничну середньорічну запиленість повітря робочої зони. Типовий для вогнетривної сировини вміст природних радіонуклідів (ПРН) відображено в табл. 4.

Таблиця 4

Вміст природних радіонуклідів в основних видах вогнетривної сировини (min ч max / Х±Sx, Бк ·кг?№)

Характеристика

проби | Питома активність |

Сумарна
питома

ефективна

активність

Ra-226 | Th-232 | K-40

глина | 3,0ч89

46,8±1,7 | 20,6ч94,0

56,1±2,9 | 39,0ч552,0

262,3±22,4 | 62,4ч221,0

142,8±5,6

каолін | 22,0ч117,0

54,2±3,4 | 39,1ч228,0

98,3±5,9 | 20,0ч430,0

52,2±5,7 | 80,7ч355,0

186,3±9,6

шамот | 67,4ч121,0

90,1±4,4 | 92,0ч159,0

130,8±5,6 | 20,0ч136,0

78,8±15,0 | 195,0ч326,0

270,7±10,4

кварцити | 5,0ч46,0

18,6±2,3 | 7,0ч37,0

16,6±1,5 | 2,0ч350,0

65,0±21,5 | 19,0ч125,0

46,0±5,9

пісок | 3,0ч9,0

4,2±0,3 | 1,7ч16,0

5,1±0,7 | 18,8ч35,8

27,3±1,0 | 9,0ч32,0

13,2±1,1

Таким чином, мінімальна кількість природних радіонуклідів міститься в пісках і кварцитах, які використовуються для виробництва вогнетривної продукції. Проміжний вміст ПРН відзначається в глині і каоліні, а максимальний – у шамоті. Причому слід зазначити, що основна питома активність глин забезпечується за рахунок калію-40, каоліну – за рахунок ПРН сімейства торію, а шамоту – за рахунок ПРН сімейств урану і торію.

Динаміка сумарної ефективної питомої активності на всіх аналізованих підприємствах однотипна. На другому етапі технологічного процесу зазначений показник дещо зменшується, у порівнянні з першим, а на третьому етапі, після випалу продукції, відзначається його збільшення.

Становить інтерес аналіз запиленості повітря робочої зони з урахуванням пилорадіаційного фактора. Типові для вогнетривних підприємств Донецької області значення граничних середньорічних концентрацій пилу представлені в табл. 5.

Таблиця 5

Граничні середньорічні концентрації пилу на підприємствах з виробу вогнетривів Донецької області щодо вмісту ПРН

Підприємство | Етап технологічного процесу | Гранична середньорічна концентрація пилу (мг·м?і)

min | max | середня

Часов-Ярський вогнетривний комбінат | I | 17,75 | 134,1 | 37,5

II | 15,5 | 734,6 | 41,4

III | 18,0 | 29,4 | 21,5

Велико-Анадольський вогнетривний комбінат | I | 19,2 | 39,3 | 25,2

II | 27,4 | 31,0 | 14,9

III | 24,1 | 30,4 | 29,1

Красногорівський вогнетривний завод | I | 11,9 | 734,6 | 42,4

II | 19,5 | 610,9 | 30,2

III | 15,64 | 610,9 | 28,3

Розрахункові середньорічні концентрації пилу в повітрі робочої зони, з урахуванням тривалості пилоутворюючого процесу, складають: на першому етапі – від 5,0 мг·м -3 до 27,3 мг·м -3; на другому – (1,7-9,0) мг·м -3; на третьому – (1,5-6,5) мг·м -3. Таким чином, наявні фактичні концентрації пилу на робочих місцях значно нижчі отриманих граничних середньорічних концентрацій пилу щодо пилорадіаційного фактора (р<0,01). Отримані розрахункові дози опромінювання щодо ПРФ також нижче дозової границі.

Виняток складає перший етап технологічного процесу, де фактичні по-казники запиленості можуть перевищувати розрахункові граничні щодо пилорадіаційного фактора. Отже, саме на даному етапі виробництва максимально виражений радіаційний ризик від впливу ПРФ. Крім того, слід враховувати, що в дробильно-помольні відділення надходить бракована готова продукція, у якій вміст ПРН вище, ніж у сировині. Отже, можливе збільшення дозового навантаження на дробильників, машиністів млинів, просівальників порошків на механічних ситах, транспортувальників.

У четвертому розділі представлені дані аналізу впливу пилу на стан здоров'я працівників, зайнятих на виробництві вогнетривів.

У працівників вогнетривних підприємств Донецької області за останні 20 років виявлено 24,2 % усієї професійної патології, що реєструється в металургійній промисловості (по Україні – тільки до 4 %). В останні роки відзначається зростання рівня професійної захворюваності на підприємствах вогне-тривної підгалузі металургійної промисловості (рис.1).

Рис.1. Динаміка професійної захворюваності на підприємствах по виробництву вогнетривів.

Цей показник по підприємствах Донецької області перевищує аналогічний по Україні в цілому до 3-х разів. Понад 90 % професійної патології складають хронічні захворювання органів дихання пилової етіології (пневмоконіози, коніотуберкульоз, хронічні пилові бронхіти), що є віддаленими наслідками впливу на працюючих пилового фактора. Питома вага пневмоконіозів у структурі профзахворюваності на вогнетривних підприємствах найвища, у порівнянні з іншими підприємствами металургійної промисловості.

З основних професійних груп профзахворювання найчастіше реєструються у слюсарів по ремонту обладнання (21%), машиністів млинів (12,9%), пресувальників (9,7%) і транспортувальників (11,3%). Серед осіб з встановленими професійними захворюваннями відзначається висока питома вага (більше 50%) осіб пенсійного віку (понад 60 років), що не характерно для інших підгалузей металургійного комплексу.

За останні 10 років відзначається збільшення середнього віку трудящих, якщо розглядати його стосовно розвитку пневмоконіозу (з 55,6±0,9 до 59,9±1,6 років) і коніотуберкульозу (з 53,0±1,3 до 57,6±3,5 років). Середній вік працівників із пневмоконіозом на вогнетривних підприємствах найвищий серед підгалузей металургійної промисловості

Отримані результати аналізу професійної захворюваності свідчать про

істотну роль пилового фактора виробничого середовища на підприємствах по виробництву вогнетривів у формуванні пилової патології органів дихання.

На вогнетривних підприємствах області за 5-річний період відзначається зниження рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності на (15-35)%, на відміну від показників металургійної промисловості й області в цілому.

Стосовно середніх багаторічних рівнів, частота ЗТВП тільки на Велико-Анадольському вогнетривному комбінаті нижче показників по металургійної промисловості в цілому, на двох інших підприємствах вони перевищують галузевий рівень на (21-27) % (p<0,05).

Основними захворюваннями, що визначають структуру ЗТВП на вогнетривних підприємствах, є хвороби органів дихання (41,0-56,5) % усіх випадків захворювань); захворювання кістково-м'язової системи – (10,2-12,6) %; травматизм – (9,5-10,3) %, причому від 61 до 80 % усіх травм у цілому складають побутові.

Протягом 5 років, за які проводився аналіз, відзначається зростання рівня патології шляхів дихання. На цих підприємствах реєструється більш висока, чим у середньому по області і металургійній промисловості, частота патології органів дихання, особливо в зв'язку з ГРВІ, грипом і пневмоніями. Протягом року прослідковується чітка сезонність захворюваності на хвороби цієї групи – різке зростання показників у січні – лютому, незначне – у квітні і жовтні.

Усі підприємства по виробництву вогнетривів Донецької області розташовані в малих містах і селищах міського типу і відіграють градоутворюючу роль. Практично всі працівники даних підприємств проживають там же і складають значну частину дорослого населення цих міст (від 15 % до 20 %). Внесок працівників цих підприємств у загальну захворюваність дорослого населення в населених пунктах, де такі підприємства відіграють градоутворюючу роль, складає понад 60 %. Рівні захворюваності дорослого населення в аналізованих населених пунктах перевищують рівні ЗТВП на підприємствах практично по всіх основних групах хвороб, за винятком окремих (рис.2).

До них відносяться захворювання органів дихання (перевищують захворюваність дорослого населення до 3 разів); кістково-м'язової системи (понад 2 разів); шкіри (понад 5 разів); і травми (до 2 разів).

При порівняльному аналізі захворюваності працюючого і непрацюючого на заводах населення, що проживає в зазначених населених пунктах, виявилася аналогічна ситуація.

Таким чином, відзначається перевищення лише стосовно тих груп

хвороб, розвиток яких у працюючих на виробництві вогнетривів пов'язаний з впливом шкідливих факторів виробничого середовища, насамперед, запиленості повітря робочої зони і важкої фізичної праці.

1. Хвороби органів дихання

2. Захворювання кістково-м’язової системи

3. Захворювання шкіри 4. Травми 5. Всього хвороб

Рис.3. Рівні захворюваності дорослого населення міст і робітників вогнетривного заводу на окремі групи хвороб (на прикладі м.Красногорівки та Красногорівського вогнетривного заводу).

Проведено аналіз, який дозволив встановити вірогідний (р<0,05) помірний кореляційний зв’язок між рівнем професійної захворюваності органів дихання пилової етіології і ЗТВП, обумовленою патологією органів дихання, з однієї сторони, та кратністю перевищення ГДК пилу у повітрі робочої зони (r=0,42±0,15), кратністю перевищення ГДР виробничого шуму (rзтвп=0,36±0,16; rпз=0,38±0,15), тобто технологічно обумовленими факторами, з другої. Аналогічний зв’язок встановлено між вказаною вище патологією і дозою опромінювання від ПРФ (rзтвп=0,43±0,15; rпз=0,34±0,16), що підтверджує значущість цієї характеристики пилу.

У п'ятому розділі подано систему профілактичних заходів щодо оздоровлення умов праці робітників підприємств по виробництву вогнетривів. Профілактичні заходи складаються з комплексу технологічних, технічних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, з урахуванням існуючого ризику розвитку професійних захворювань. Як показують аналітичні матеріали, розробка і здійснення комплексних планів і програм з поліпшення умов праці, нормалізації факторів виробничого середовища і трудового процесу має важливе значення для профілактики професійних захворювань і збереження здоров'я робітників, що працюють на даному виробництві. Розроблена система профілактичних заходів дозволила, зокрема, знизити концентрації пилу на робочих місцях на 40 %.

Висновки

У дисертації на основі комплексних гігієнічних досліджень наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні особливостей шкідливої дії пилу на робітників сучасних підприємств по вироб-ництву вогнетривів. Це дозволило удосконалити систему заходів по профілактиці його небезпечного впливу на стан здоров’я робітників цього виробництва.

1. У комплексі шкідливих виробничих факторів на підприємствах по виробництву вогнетривів основним є пил, що підтверджується як об'єктивними (перевищення ГДК від 2 до 15 разів), так і суб'єктивними (вагомість близько 50%) методами. За даними гігієнічних досліджень, наступні рангові місця займають мікроклімат, виробничий шум, важкість праці, вібрація.

2. Схема технологічного процесу виробництва вогнетривів представлена трьома основними етапами: I (дробильно-помольний), II (формувальний), III (випалу і сортування). Концентрації пилу у повітрі робочої зони на I етапі коливаються при виробленні динасових виробів від 2,9 мг·м –3 до 10,6 мг·м –3, шамотних – (5,6-30,0) мг·м –3, хромомагнезитових – (4,4-4,6) мг·м –3; на II етапі – (2,0-10,0) мг·м –3; і (1,6-7,2) мг·м –3 - на III. При порушеннях технологічного процесу, неефективній роботі вентиляційних, аспіраційних систем, порушенні герметизації пилоутворюючого обладнання, концентрації пилу в повітрі на робочих місцях можуть бути значно вищими і досягати 40-50 мг·м –3 на дробильно-помольному етапі, 14-17 мг·м –3 – на формувальному. Найбільш високі показники запиленості відзначаються на I етапі. Відповідно до діючої “Гігієнічної класифікації праці...” (2001), за ступенем перевищення гігієнічних нормативів запиленість повітря робочої зони практично на всіх робочих місцях відноситься до 3 класу (1-4 ступеня) шкідливості.

3. Анкетування фахівців з охорони праці підприємств і лікарів з гігієни праці показало, що всіма експертами недостатньо враховуються фізико-хімічні характеристики пилу, зокрема вміст природних радіонуклідів (0-0,9).

4. Радіаційний ризик для робітників підприємств, які виробляють вогнетриви, менший нерадіаційного. Величини граничної (за вмістом ПРН) концентрації пилу перевищують (р<0,01) відповідні ГДК від 7 до 30 і більше разів. Найбільш виражена радіаційна небезпека від пилорадіаційного фактора на першому технологічному етапі виробництва вогнетривів, де максимальна концентрація пилу (40 і більше мг·м –3) може перевищувати мінімальну граничну щодо ПРН (11,9 – 19,2 мг·м –3).

5. Рівень професійної захворюваності по підприємствах вогнетривної підгалузі металургійної промисловості Донецької області перевищує (p<0,05) аналогічний показник по Україні в 2,5-3 рази. В останні роки відзначається зростання рівня професійної захворюваності з 1,19 на 10 тис. працюючих у середині 90-х років до 8,65 у 2000р. Аналіз причин виникнення професійних захворювань свідчить про те, що в 33 % випадків вони обумовлені тривалою роботою в шкідливих умовах праці; у 20 % – недосконалістю робочих місць; до 40% – невикористанням засобів особистого захисту. Переважно вся профпатологія представлена хронічними захворюваннями органів дихання пилової етіології (понад 90%).

6. На підприємствах по виробництву вогнетривів відзначаються рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, що на 30 % перевищують середні рівні по області і по металургійній промисловості (p<0,05). В останні роки відзначається зниження рівня ЗТВП (на 15–35 % ). Патологія органів дихання займає перше рангове місце в структурі ЗТВП і складає від 40 % до 56 %.

7. В населених пунктах, де підприємства відіграють градоутворюючу роль, основний внесок у загальну захворюваність дорослого населення (до 60%) належить працівникам цих підприємств, які складають 15–20 % чисельності дорослого населення.

8. Вплив шкідливих факторів виробничого середовища на виробництві вогнетривів обумовлює розвиток у працюючих патології органів дихання, кістково-м'язової системи, шкіри, з рівнями, що в 1,6 – 5,6 разів вище аналогічних показників захворюваності всього дорослого населення міст. Частота патології органів дихання серед працівників підприємств статистично вірогідно (p<0,05) перевищує показники серед дорослого населення, яке не працює на цих виробництвах, але проживає в населених пунктах, де підприємства відіграють градоутворюючу роль.

9. Матеріали досліджень використані при обґрунтуванні ОБРВ у повітрі робочої зони пилу хромомагнезиту, при підготовці методичних і інформаційних документів, впроваджених у практику установ охорони здоров'я і навчальний процес. Розроблена система профілактичних заходів дозволила оптимізувати умови праці, зокрема, знизити концентрації пилу на робочих місцях на 40 %.

ПЕРЕЛІК основнИх науКОВИХ рОбІт, опубликованИХ З

темИ дисертації

1. Гриценко В.С., Михайлова Т.В. Санитарный надзор на предприятиях угольной промышленности // Медицина труда в угольной промышленности/ под ред. В.В.Мухина. – Донецк: ДонГМУ, 2000. – С.162-171. (Автором обгрунтовані принципи і методи організації державного санітарного нагляду на промислових підприємствах у сучасних умовах).

Статті, опубліковані у наукових періодичних спеціальних виданнях по переліку ВАК Україны:

2.Михайлова Т.В. О состоянии профессиональной заболеваемости в огнеупорной промышленности Донецкой области // Гигиена труда. – 2002. – № . – С. 20-25.

3.Ластков Д.О., Михайлова Т.В., Партас О.В., Манжула А.В., Саранов В.Ф. Заболеваемость с временной утратой трудоспособности работников огнеупорной промышленности // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т.6, № 2. – С.171-174. (Проаналізована ЗТВП на вогнетривних заводах).

4.Ластков Д.О., Михайлова Т.В., Щадько В.В., Партас О.В., Косолап Г.И. Заболеваемость с временной утратой трудоспособности рабочих огнеупорного завода // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2003. – Т.7, № 1. – С.50-54. (Виконано аналіз ЗТВП на вогнетривному заводі, визначено її особливості в основних структурних підрозділах).

5.Михайлова Т.В. О состоянии профессиональной заболеваемости трудящихся Донецкой области // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004. – Т.8, № . – С.51-55.

6. Ластков Д.О.,Михайлова Т.В., Щадько В.В., Партас О.В., Манжула А.В. Оценка вклада заболеваемости работников градообразующих предприятий в общую заболеваемость населения // Гігієна населених місць. – Київ. – 2004. – Вип.44. – С.410-415. (Виконано порівняльний аналіз захворюваності робітників підприємств і населения, сформульовано висновки).

7. Михайлова Т.В. Гигиена труда на предприятиях по производству огнеупоров // Український журнал з проблем медицини праці. – 2005. – № 2. – С.71-79.

8. Ластков Д.О., Михайлова Т.В., Дубровская Н.Г. Гигиеническая оценка пылерадиационного фактора в огнеупорном производстве // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т.9, № 2. – С.235-239. (Виконано аналіз вмісту ПРН в основних видах вогнетривної сировини і продукції, здійснено розрахунок граничних середньорічних концентрацій пилу щодо пилорадіаційного фактора).

В інших виданнях:

9.Михайлова Т.В., Арых А.М., Косолап Г.И. Предупреждение профессиональных заболеваний на огнеупорных предприятиях // Новые огнеупоры. – 2003. – № 6. – С.62-64.

10. Ластков Д.О., Михайлова Т.В., Саранов В.Ф., Щадько В.В., Манжула А.В., Арых А.М. Особенности заболеваемости работников огнеупорных предприятий // Гігієнічні проблеми півдня України: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річному ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (1903-2003). – Одеса, 2003. – С.279-280.

11. Шарапов М.М., Михайлова Т.В., Дубовиков С.І. Аналіз стану здоров’я населення Донецької області // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки: Тези доповідей науково-практичної конференції до 120-річчя з дня на-родження О.М.Марзеєва. – Київ, 2003. – Вип.5. – С.140-141.

12. Ластков Д.О., Михайлова Т.В., Щадько В.В. Аналіз показників здоров’я працівників вогнетривної промисловості // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ. – 2004. – Т II. – С.128-131.

13.Ластков Д.О., Николенко В.Ю., Михайлова Т.В., Ласткова Н.Д. Биоэтические проблемы перехода на “летнее время” в Украине // Другий національний конгрес з біоетики (з міжнародною участю). – Київ. – 2004. – С.174-175.

14. Николенко В.Ю., Ластков Д.О., Москалева А.А., Михайлова Т.В., Туйнова С.С. Актуальные вопросы динамики пылевой патологии в Донецкой области // Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої / Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С.159.

15. Ластков Д.О., Михайлова Т.В., Партас О.В., Плитниченко О.В. Пробле-мы гигиены труда в огнеупорном производстве //Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей. – Донецьк: Каштан, 2005. – С.52-55.

16. Михайлова Т.В., Ермаченко А.Б., Алиев А.Ю., Денисенко В.И. Показатели здоровья рабочих, занятых в производстве хромомагнезитовых изделий // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. – № 3. – С.32-33.

АННОТАЦИЯ

Михайлова Т.В. Гигиеническая оценка пылевого фактора в производстве огнеупоров, профилактика его неблагоприятного действия. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2006.

Работа посвящена характеристике современного производства огнеупоров, определению основных закономерностей воздействия пылевого фактора на здоровье работающих.

Проведено изучение уровней запыленности воздуха на рабочих местах основных профессиональных групп огнеупорных предприятий. Полученные данные показали, что на всех предприятиях и на всех технологических этапах производства огнеупоров запыленность воздуха рабочей зоны превышает дейст-вующие гигиенические нормативы. Кратность превышения предельно допустимых концентраций (ПДК), в зависимости от предприятия и этапа технологического процесса, колеблется от 2-х до 15 раз. Согласно “Гігієничної класифікації праці ...” (2001), по степени превышения гигиенических нормативов запыленность воздуха рабочей зоны практически на всех рабочих местах относятся к 3 классу 1-4 степени вредности. В то же время следует отметить, что при нарушениях технологического процесса, неэффективной работе вентиляционных, аспирационных систем, нарушении герметизации пылеобразующего оборудования, концентрации пыли в воздухе на рабочих местах могут быть значительно выше.

При сопоставлении полученных результатов анкетирования отмечено, что максимальное значение весомости факторов производственной среды как одними, так и другими группами экспертов, отведено веществам (около 60), в основном – пыли (49,9 и 52,7). При сравнении рангового распределения вредных производственных факторов, обе группы экспертов первое ранговое место отдали пыли, что совпадает с объективными данными.

Исследуемая пыль относится к мелкодисперсной, ее пневмокониозоопас-ная фракция составляет около 70 %.

Проанализированы физико-химические параметры пыли, в том числе естественная радиоактивность. Впервые рассчитана предельная среднегодовая запыленность воздуха рабочей зоны (исходя из содержания естественных радио-нуклидов в огнеупорном сырье и продукции), которая составила на первом этапе технологического процесса (11,9-734,9) мг·м?і; на втором – (15,5-734,6) мг·м?і; на третьем – (15,6-610,9) мг·м?і. Указанные величины превышают соответствующие предельнодопустимые концентрации для силикатсодержащей пыли различных качественных характеристик и расчетные среднегодовые концентрации пыли в воздухе рабочей зоны, полученные с учетом длительности пылеобразующего процесса (на первом этапе – (5,0-27,3) мг·м?і; (1,7-9,0) мг·м?і – на втором и (1,5-6,5) мг·м?і – на третьем).

Показано также, что расчетные дозы облучения по ПРФ работников основных профессиональных групп при производстве огнеупоров ниже дозового предела.

Таким образом, установлено, что радиационный риск, обусловленный пылерадиационным фактором, меньше нерадиационного за счет фиброгенного действия пыли.

Однако, на первом этапе технологического процесса, где фактические показатели запыленности могут превышать расчетные предельные по пылерадиационному фактору, радиационный риск от воздействия ПРФ выражен максимально, и потенциально возможно превышение дозовой нагрузки.

Показано, что уровень профессиональной заболеваемости работников предприятий Донецкой области по производству огнеупоров превышает аналогичный по Украине в 2,5–3 раза. Профпатология преимущественно (более 90представлена хроническими заболеваниями органов дыхания пылевой этиологии. Среди профессиональных групп наибольший удельный вес профзаболеваний отмечается у слесарей по ремонту оборудования (до 21%), машинистов по обслуживанию мельниц, прессовщиков, транспортерщиков.

Уровни заболеваемости с временной утратой трудоспособности на 30% превышают показатели, средние по области и металлургической промышленности. В структуре ЗВУТ патология органов дыхания занимает первое ранговое место и составляет (40–56) %. Наиболее высокие уровни заболеваемости отмечаются среди транспортерщиков, дробильщиков, бегунщиков, прессовщиков, слесарей, а также среди съемщиков, садчиков, обжигальщиков и шихтовщиков-дозиметристов.

В населенных пунктах, где предприятия играют градообразующую роль, основной вклад (до 60 %) в общую заболеваемость вносят работники этих предприятий (15–20 % численности взрослого населения). Среди работников предприятий отмечаются более